Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

Вступ

Сучасна епоха характеризується суттєвими змінами, як у світовій, так і в українській економіці. Розвиток національного бізнесу, інтеграція України у світову економічну систему, посилення конкуренції ставить перед вітчизняними компаніями багато нових питань, одне з яких пов’язано із корпоративною соціальною відповідальністю. Для багатьох українських підприємств розробка стратегії корпоративної соціальної відповідальності для забезпечення сталого розвитку є концептуальним завданням, адже мова йде не просто про спонтанну благодійність, а про системну діяльність, вбудовану в усі бізнес-процеси. Все більший вплив на репутацію та імідж організації надає займана ним соціальна позиція. Оцінюючи її діяльність, суспільство розглядає не тільки виробничі та фінансові показники, але й те, як організація веде свою діяльність, піклується про власні працівниках, наскільки її діяльність відповідає інтересам інших учасників ринку, жителів територій її присутності, а також суспільства в цілому.

В основі механізму формування соціальної зрілості суб'єктів управління, лежить ступінь сформованості їх соціальної відповідальності. Саме її розвиток виступає показником, наявність якого дозволяє забезпечити не тільки економічну ефективність організації, а й її соціальний розвиток. Соціальна відповідальність являє собою реалізацію не тільки своїх економічних інтересів і цілей, а й облік соціальних наслідків впливу ділової активності на власний персонал, споживачів та організації, спільно з якими здійснюється та чи інша діяльність. Існують дві різні точки зору на те, як слід поводитися організаціям у відношенні з їх суспільним середовищем, щоб вважатися соціально відповідальними. Згідно з однією з них, організація соціально відповідальна, коли максимально збільшує прибуток, не порушуючи законів і норм державного регулювання. З цих позицій організація повинна переслідувати тільки економічні цілі. Але закони, які створені врегульовувати соціальні проблеми не завжди, можуть охопити всі життєві випадки, підприємці мусять виходити із вимог правил соціально-відповідальної поведінки, щоб підтримувати суспільство та надавати йому допомогу. Відповідно до іншої точки зору, організація на додаток до відповідальності економічного характеру зобов’язана враховувати людські і соціальні аспекти впливу своєї ділової активності на працівників, споживачів і місцеві громади, в яких проходить її діяльність, а також вносити певний позитивний внесок у вирішення соціальних проблем у цілому. Соціальна відповідальність може бути визначена, як комплекс зобов’язань, які організація повинна виконувати, щоб зміцнювати суспільство, в якому вона діє.

У сучасному світі існує безліч проблем пов’язаних із екологією, бідністю, безробіттям та соціальною нерівністю, що є настільки актуальним, що застосування соціально-відповідального маркетингу на підприємствах є необхідним.В даній курсовій роботі розглядаються програма маркетингових заходів соціальної відповідальності бізнесу в галузі добувної промисловості України. Розглядається ТзОВ «Барком», де досліджується бізнес-середовище функціонування підприємства, прогнози параметрів кон’юнктури вітчизняного ринку, корпоративна соціальна відповідальність бізнесу. Зокрема, в даній роботі розробляються стратегії тапрограми маркетингових заходів соціально відповідального бізнесу. Всі заходи які будуть проводитися на підприємстві будуть спрямовані на підвищення соціальної захищеності працівників даного підприємства, забезпеченню соціальних інтересів населення та зниженню шкідливого впливу підприємства на навколишнє середовище.

Самостійність господарювання, ініціативний, творчий підхід до справи викликає необхідність вирішення цілої низки питань. Вони пов’язані з інноваційним пошуком ринкових можливостей, дослідженнями з маркетингу, управлінням фінансами, використанням ресурсів, залученням інвестицій. Але передусім підприємець, як особливий соціально-психологічний тип господарника, при втіленні своїх задумів, планів пов’язаний безпосередньо з людьми. Йому доводиться здійснювати управління підлеглими, мати справу з партнерами по бізнесу, налагоджувати контакти з представниками органів державного регулювання підприємництва, клієнтами, консультантами. Не викликає сумнівів, що успіх підприємницької діяльності значною мірою залежить від особистих якостей підприємця, його ділової культури, професіоналізму, вміння гідно представляти свій бізнес, з повагою до інших вести власну справу. Оцінка людських відносин, поведінки підприємця з точки зору її відповідності загальноприйнятим розумним, цивілізованим нормам втілюється в професійній етиці бізнесмена, культурі підприємництва. Тому важливо ознайомитися з нормами поведінки підприємця, вимогами, які суспільство висуває до стилю роботи, характеру спілкування з людьми, соціальному іміджу очолюваної ним фірми або підприємства.

Водночас слід врахувати, що підприємництво, як надзвичайно складний вид діяльності, має загальноприйняті риси, притаманні будь-якій країні з ринковою економікою, та особливі, що відображають загальний стан суспільства, зрілість його економічних, юридичних та морально-етичних норм.

В умовах перехідної економіки підприємництво сприймають неоднозначне. Наприклад, ще не так давно цей вид діяльності пов’язували з експлуатацією. Спостерігається психологічне несприйняття частиною населення приватного господарювання. Отже, перехід до ринку вимагає глибоких соціально-психологічних змін, вироблення сприятливого етичного середовища. Це означає, що потрібна відмова від тих рис, які з’явились внаслідок відсутності традицій продуктивного підприємництва і орієнтують на одержання прибутку без соціальної відповідальності підприємця. Які ж цінності формують підприємницьку етику в її загальноприйнятому розумінні? Свобода діяльності підприємця проявляється у здатності прийняття виваженого рішення, використанні певних способів досягнення мети, можливості вибору певного варіанта поведінки. Вибір оптимального варіанта, який відповідав би не тільки внутрішнім переконанням та інтересам, а й інтересам суспільства, може бути здійснений лише за умов високої етичності поведінки підприємця. Етика підприємництва розробляє кодекс поведінки, показує гідність намірів підприємця, визначає притаманні йому риси.

Провідне місце серед них безумовно займають ті, що обумовлюють природу підприємця і підприємництва. Перша риса — це заповзятливість, яка розуміється як здатність досягати поставленої мети за рахунок власної ініціативи, винахідливості, практичної кмітливості, готовності йти на певний ризик, приймати і реалізовувати оригінальні ідеї. Друга — це соціально-новаторський характер діяльності підприємця, його особлива роль у ринковій трансформації економіки. І нарешті, остання риса, що визначає природу підприємця, — це людський фактор, людина, зусилля якої в умовах ринкової економіки спрямовані на одержання прибутку, поєднуються з етичною та психологічною готовністю до відповідального, чесного цивілізованого підприємництва. Це означає, що в будь-якій підприємницькій діяльності повинні враховуватися інтереси і потреби держави та всього суспільства. Наведені риси формують етику підприємця і знаходяться у тісній взаємодії.

Саме поєднання чітко усвідомленої природи підприємництва, визначення її корисності для економічного розвитку і соціального прогресу з дотриманням певних норм поведінки підприємцем дає змогу виділити складові підприємницької етики (рис. 1.13).

У конкретній діяльності наведені складові отримують своє втілення в особливому підприємницькому типі мислення, здатності розглядати все, з чим стикається бізнесмен, з точки зору корисності для власної справи. Успіх підприємницької діяльності значною мірою залежить від уміння налагоджувати партнерські зв’язки, дотримуватися договірної дисципліни, зберігати комерційну таємницю.

Підприємницькі структури — компанії, фірми проводять різноманітні заходи з метою підтримання й постійного зміцнення певних ціннісних стандартів і етичних принципів у відносинах з населенням. Головною метою цих заходів є узгодження інтересів фірми з етичністю поведінки працівників та менеджерів. При цьому пріоритет надається репутації фірми перед діями її конкретних представників, якщо ці дії проводяться з метою невірно сприйнятої чи особистої вигоди. Найбільш поширеними шляхами формування етичної поведінки у підприємницьких структурах можуть бути такі:

— розробка етичних нормативів;

— створення груп або комітетів з етики;

— проведення соціальних обстежень і ревізій;

— навчання етичній поведінці.

Отже, основа етичного кодексу фірми — слідувати правилам поведінки, що прийняті в цілому для суспільства.

Позитивний досвід застосування етичних кодексів накопичується в багатьох структурах України. Наприклад, прийнятий Кодекс професійної відповідальності позафондової торговельної системи (ПФТС) впроваджує нові для українського фондового ринку принципи чесної і справедливої торгівлі цінними паперами. За порушення етичних норм одну з компаній, що займається інвестиційним бізнесом, уже було виключено з реєстру учасників ПФТС. Таким чином, постійне дотримання підприємницької етики стає гарантом і стимулом успішної діяльності, конкурентоспроможності бізнесу.

1. Дослідження бізнес-середовища функціонування підприємства та прогнозування параметрів кон’юнктури вітчизняного ринку

1.1 Загальна характеристика підприємства

ТзОВ «Барком» це — українська компанія, що займається вирощуванням свиней, великої рогатої худоби, іншої сільськогосподарської продукції, виготовленням та реалізацією продуктів громадського харчування.

На ринок компанія «Барком» вийшла у 1998 році. За час діяльності фірма зарекомендувала себе як якісний виробник сільськогосподарської продукції, про що свідчать численні державні нагороди, подяки та дипломи. Основний принцип роботи компанії - якісний, український продукт, виготовлений із власної сировини.

Про продукцію ТМ «Родинна ковбаска» знають, мабуть, усі. Адже смакують ковбаску як малюки, так і старше покоління. І не тільки тому, що вироби смачні та корисні. Продавці у цих торговельних точках, завжди ввічливі та привітні - адже їм не соромно за продукцію, яку вони продають. За вироби, які реалізуються у магазинах «Родинна ковбаска» турбується чимала армія працівників компанії «Барком», яку очолює генеральний директор Володимир Баран — людина, віддана справі, стійкого характеру, справжній генерал.

Підприємство створене у формі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом об'єднання майна учасників з метою одержання прибутку. Повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю «Барком». Скорочена назва ТзОВ «Барком». Місце знаходження товариства:

Україна, львівська область, Пустомитівський район, с. Підбірці.

Учасниками товариства виступають

— Баворовський Олександр Якославович

— Баран Володимир Афанасович

— Баран Олег Володимирович.

Товариство створене для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Основним видом діяльності Товариства є переробка сільськогосподарської продукції, закупка в населення сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, тваринницької та рослинницької сировини, дикорослих плодів та ягід, лікарських рослин, в т. ч. за готівку.

Предметом діяльності Товариства є:

· Переробка та реалізація сільськогосподарської продукції та результатів її переробки.

· Торговельна діяльність у сфері гуртової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих та непродовольчих товарів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

· Торговельна діяльність у сфері гуртової, роздрібної торгівлі паливно — мастильними, будівельними та іншими матеріалами; товарами виробничого та невиробничого призначення і т. п.

· Купівля — продаж нерухомості, посередницькі послуги при здійсненні купівлі - продажу нерухомості, іншого майна. Іпотека землі та нерухомого майна.

· Створення та обслуговування місць та об'єктів громадського харчування.

· Посередницька діяльність.

· Юридична практика.

· Надання комплексних інформаційно — консультативних, рекламних, навчально — методичних та експертних послуг, а також послуг типу «інжиніринг».

· Надання транспортно — експедиційних послуг при перевезеннях вантажу.

· Організація та проведення виставок, семінарів, аукціонів, конкурсів, інших масових заходів.

· Виробнича діяльність.

· Виробництво та реалізація продуктів харчування.

· Закупка, заготівля (в тому числі за готівку), вирощування, виробництво, переробка, розфасовка та реалізація сільськогосподарської продукції, в тому числі зерна, овочів, фруктів, олійних та технічних культур, квітів, продуктів тваринництва, бджільництва, звіринництва, рибальства.

· Організація фермерських господарств та підприємств, тваринницьких та риболовецьких ферм.

· Придбання, продаж, ремонт, технічне та сервісне обслуговування сільськогосподарської техніки та обладнання, створення та експлуатація елеваторів, овочесховищ та інших підрозділів і технічних споруд для сільського господарства, надання послуг сільськогосподарським підприємствам, організаціям, фермерам щодо проведення польових та збиральних робіт, перевезення, зберігання зернових, овочевих, технічних культур та іншої сільськогосподарської продукції тваринництва та птахівництва.

· Надання послуг з обслуговування транспортних засобів, організація пунктів технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, магазинів з продажу запасних частин, експлуатаційних та паливно-мастильних матеріалів.

· Надання транспортних послуг:

· Надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

· Надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом.

· Надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом.

· Надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів повітряним транспортом.

· Транспортно-експедиційне та сервісне обслуговування перевезень, надання агентських послуг на транспорті.

· Виготовлення, фасування, упакування і реалізація продуктів харчування і харчових добавок.

· Розробка, виробництво ветеринарних медикаментів та препаратів, оптова та роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами та препаратами, і медикаментів, включаючи засоби специфічної профілактики, ветеринарна практика.

· Будівельно-монтажні роботи, підготовчі роботи, земельні роботи, улаштування підвалин і будівництво фундаментів, спеціальні роботи у ґрунтах, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівель і споруд, роботи з улаштуванням зовнішніх інженерних мереж і обладнання, роботи з улаштуванням внутрішніх інженерних мереж, роботи із захисту конструкцій, обладнання та мереж, роботи з улаштуванням конструкцій і обладнання, роботи з благоустрою територій, роботи з улаштуванням доріг, монтаж технологічного обладнання, пусконалагоджувальні роботи, роботи з реставрації, реконструкції і капітального ремонту будівель і споруд.

· Ремонтно-будівельні та будівельно-реставраційні роботи для власних потреб, потреб інших організацій та приватних осіб, виробництво та реалізація будівельних матеріалів і конструкцій, реставраційні роботи пам’ятників архітектури та сакрального зодчества.

1.2 Дослідження бізнес середовища функціонування ТзОВ «Барком»

Для повного аналізу підприємства проведемо аналіз внутрішнього середовища ТзОВ «Барком». Розглядаємо наступні чинники.

Цілі.

1. Висока якість продукції, асортимент на будь-який смак

2. Використання сучасних технологій та найсучаснішого обладнання зі збереженням традиційних рецептів Галичини!

3. Розширення власної торгівельної мережі по теренах України, з метою бути ближчими до кожного покупця!

4. Обслуговування високого рівня, для задоволення потреб і перевершення сподівань наших покупців!

5. Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі, турбота про здоров’я кожного працівника, що своєю працею сприяє розвитку компанії!

6. Відновлення тваринництва, розвиток агропромислового сектору в Україні!

7. Вихід на міжнародний ринок і створення позитивного іміджу України, як високоякісного та конкурентоздатного виробника м’ясних делікатесів, а також хлібобулочних!

Завдання. Перед підприємством стоїть непросте завдання оптимізації виробничого процесу. Створення відповідних умов для продуктивної праці та впровадження соціальних стандартів роботи підприємства, забезпечення підприємства стабільними ринками збуту.

Структура. Підприємство працює за лінійною структурою, що показує вертикальний ієрархічний розподіл повноважень та відповідальностей.

Технології. На підприємстві представлена вся необхідна техніка для повноцінної роботи.

Працівники. На підприємстві працює 180 осіб, з яких представленні робітники, спеціалісти, працівники, адміністрація та майстри, серед яких середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв — 3 особи, осiб, якi працюють за сумiсництвом.

Ресурси. Основу структури виробництва складають ковбасні вироби варені, сосиски та сардельки. Найбільш високими темпами зростало виробництво у 2003 р., особливо копчень (81,7% у порівнянні з 2002 р.) і сосисок та сардельок (50,7% у порівнянні з 2002 р.). Таке значне зростання виробництва копченостей обумовлене, перш за все, розширенням асортиментного ряду за рахунок оригінальних технологій підприємств.

Виробництво ковбасних виробів підрозділяють на декілька основних груп:

— ковбаси варені, сосиски, сардельки;

— напівкопчені ковбаси;

— ковбаси варено-копчені, напівсухі, сиров’ялені, сирокопчені;

— копчення та інші м’ясні делікатеси;

— ковбаси ліверні.

Асортиментний ряд ковбасних виробів та м’ясних делікатесів на деяких підприємствах сягає понад 200−300 найменувань різних цінових груп.

Рис. 1.2 Регіональна структура виробництва ковбасних виробів, 2006 рік Як бачимо з рисунку 1.2 Донецький регіон займає найбільшу частину ринку по виробництву ковбасних виробів (30,4%). Дніпропетровська обл. посідає друге місце по виробництву (11,9%), слідом за нею Київська область яка виробляє 11,7%.

Рис. 1.3 Виробництво ковбасних виробів за видами 2004;2006 рр.

У 2005 р. виробництво ковбасних виробів, у порівнянні з 2004 р., виросло на 22,3%. За цей період майже на третину збільшилось виробництво продукції вареної групи, що включає за новою номенклатурою варені ковбаси, сосиски та сардельки. Досить стабільним було виробництво продукції більш дорогих цінових груп — ковбас варено-копчених, напівсухих, сиро в’ялених, сирокопчених; темп приросту їх виробництва у 2005 р. склав 6,2% в порівнянні з 2004 р.

За попередніми даними, зменшення виробництва ковбасних виробів у 2006 р. відбулось в основному за рахунок зниження обсягів виробництва вареної групи ковбас.

Тенденція зменшення обсягів виробництва ковбасних виробів збереглась і в 2007 р. За даними Держкомстату виробництво ковбасних виробів в Україні за перший квартал 2007 р. скоротилося у порівнянні з аналогічним періодом

2006 р. на 15,5%. Загальною тенденцією було зменшення виробництва вареної групи ковбасних виробів: у порівнянні з 2007 р. спад виробництва склав 22,2%. Значне скорочення обсягів виробництва характерне для Донецької області, особливо для підприємств, що розташовані у колишніх зонах вільної торгівлі та зонах пріоритетного розвитку. На думку операторів ринку, помітне падіння імпорту м’яса птиці (сировина для виробництва) у цей регіон було однією з основних причин такого різкого обвалу обсягів виробництва ковбасних виробів.

Рис. 1.4 Основні виробники ковбасних виробів 2002;2007 рр.

Десять основних виробників напівкопчених ковбасних виробів:

ТОВ «СМП» (Волинська обл.) — 4%, ТОВ «Агроторг» (Донецька обл.) — 6%, ТОВ «М'ясокомбінат Ювілейний» (Дніпропетровська обл.) — 10%, ТОВ «Європродукт» (Донецька обл.) — 4%, ВАТ «Птахокомбінат» (Кіровоград) — 4%, ТОВ «Луганський м’ясокомбінат» (Луганськ) — 3%, ТОВ «М'ясний альянс» (Київ) — 3%, Кременчук м’ясо (Кременчук.) — 3%, Інвестиційно-промислова компанія «Ідекс» (Донецька обл.) — 4%.

1.3 Прогнозування параметра кон’юнктури ринку по конкретному товару із використанням кореляційно-регресійного аналізу

1) Прогнозування розміру соціальних відрахувань ТзОВ «Барком» здійснюємо за допомогою використання кореляційно — регресійного аналізу. Із використанням статистичної інформації («Звіт Про фінансові результати діяльності»), виявляємо взаємозв'язок між прибутком ТзОВ «Барком» та розміром соціальних відрахувань Y=а₀+а₁x. Вихідні дані для розрахунків подаємо у таблиці.

Таблиця 1.3. Вихідні дані

Для визначення параметрів однофакторної лінійної регресії скористаємося системою нормальних рівнянь:

(1.1)

де n — це кількість періодів (років), за які ведеться дослідження;

x — розмір валового прибутку, тис. грн.;

y — розмір соціальних відрахувань, тис. грн.

Таблиця 1.4. Проміжні розрахунки

Звідси:

Провівши певні обрахунки, знаходимо параметри а₀ та а_1:

а₀ = 1268,652 015 а_{1 =} 0,71 802

Щільність та характер зв’язку між валовим прибутком та розміром соціальних відрахувань ТзОВ «Барком» знаходимо за допомогою коефіцієнта кореляції та коефіцієнта детермінації:

(1.2)

(1.3),

де та — середні значення x_i та y_i відповідно;

Y _т — фактичне значення параметра кон’юнктури;

— розрахункове значення параметра кон’юнктури;

Таблиця 1.5. Проміжні розрахунки коефіцієнтів кореляції та детермінації

Розраховуємо коефіцієнт кореляції, він становитиме:

r _xy = = 0,44

Розраховуємо коефіцієнт детермінації, він становитиме:

R ² = = 164,014

Якщо, то щільність зв’язку велика, коли — зв’язок відсутній. Якщо, то можна зробити висновки, що зв’язок щільний.

Оскільки, у нашому випадку, значення r _xy становить 0,44, а R ² = 164,014, можна зробити висновок, що зв’язок між валовим прибутком та сумою соціальних відрахувань щільний.

Для перевірки адекватності побудованої моделі розрахуємо коефіцієнт Фішера:

(1.4)

де

m — кількість незалежних змінних;

n — кількість спостережень.

Таблиця 1.6. Оцінка адекватності моделі за критерієм Фішера

m = 1

n — m — 1 = 5 — 1 — 1 = 3

F _розр. = * = 5,58

За статистичними таблицями F-розподілу з ступенями вільності 1 та 6 при заданому рівні ймовірності 0,95, знаходимо значення, яке становить 5,32.

Оскільки, (5,58 5,32), то побудована регресійна модель адекватна статистичним даним генеральної сукупності.

Зобразимо графічно взаємозв'язок між валовим прибутком та соціальними відрахуваннями.

Рис. 1.2. Графічна інтерпретація регресії лінійного типу

2) Прогнозування розміру соціальних відрахувань ТзОВ «Барком» здійснюємо за допомогою використання кореляційно — регресійного аналізу. Із використанням статистичної інформації («Звіт Про фінансові результати діяльності»), виявляємо взаємозв'язок між прибутком ТзОВ «Барком» та розміром соціальних відрахувань із використанням квадратичної регресії типу Y=а₀+а₁x+ а₂x². Вихідні дані для розрахунків подаємо у таблиці.

Для визначення параметрів однофакторної лінійної регресії скористаємося системою нормальних рівнянь:

a₀ * n + a₁ * ?xi + a₂ * ?xi² = ?yi

a₀ * ?xi + a₁ * ?xi²+ a₂ * ?xi³ = ?xi*yi

a₀ * ?xi² + a₁ * ?xi³ + a₂ * ?xi⁴ = ?yi + xi² (1.5)

де n — це кількість періодів (років), за які ведеться дослідження;

x — розмір валового прибутку, тис. грн.;

y — розмір соціальних відрахувань, тис. грн.

Таблиця 1.7. Проміжні розрахунки

Провівши певні обрахунки, знаходимо параметри а₀, а₁ та а_2:

а₀ = 3890,1947

а_{1 =} - 0,44 301 656

а_{2 =} 0,2 408

Щільність та характер зв’язку між валовим прибутком та розміром соціальних відрахувань ТзОВ «Барком» знаходимо за допомогою коефіцієнта кореляції та коефіцієнта детермінації.

Таблиця 1.8. Проміжні розрахунки коефіцієнтів кореляції та детермінації

Розраховуємо коефіцієнт кореляції, він становитиме:

r _xy = = 1

Розраховуємо коефіцієнт детермінації, він становитиме:

R ² = = 0,551

Якщо, то щільність зв’язку велика, коли — зв’язок відсутній. Якщо, то можна зробити висновки, що зв’язок щільний.

Оскільки, у нашому випадку, значення r _xy становить 1 а R ² = 0,551, можна зробити висновок, що зв’язок між валовим прибутком та сумою соціальних відрахувань щільний.

Для перевірки адекватності побудованої моделі розрахуємо коефіцієнт Фішера.

Таблиця 1.9. Оцінка адекватності моделі за критерієм Фішера

m = 1

n — m — 1 = 5- 1 — 1 = 3

F _розр. = * = 1084,54

За статистичними таблицями F-розподілу з ступенями вільності 1 та 3 при заданому рівні ймовірності, знаходимо значення, яке становить 5,32.

Оскільки, (1084,54 5,32), то побудована регресійна модель адекватна статистичним даним генеральної сукупності.

Зобразимо графічно взаємозв'язок між валовим прибутком та соціальними відрахуваннями.

Рис. 1.3. Графічна інтерпретація регресії квадратичного типу.

3) Прогнозування розміру соціальних відрахувань ТзОВ «Барком» здійснюємо за допомогою використання кореляційно — регресійного аналізу. Із використанням статистичної інформації («Звіт Про фінансові результати діяльності»), виявляємо взаємозв'язок між прибутком ТзОВ «Барком» та розміром соціальних відрахувань використанням гіперболічної регресії типу Y=a₁/x+a₀. Вихідні дані для розрахунків подаємо у таблиці.

Для визначення параметрів однофакторної лінійної регресії скористаємося системою нормальних рівнянь.

Таблиця 1.10. Проміжні розрахунки

Провівши певні обрахунки, знаходимо параметри а₀ та а_1:

а₀ = 2685,844 466

а_{1 =} - 6 573 795,89

Щільність та характер зв’язку між валовим прибутком та розміром соціальних відрахувань ТзОВ «Барком» знаходимо за допомогою коефіцієнта кореляції та коефіцієнта детермінації.

Таблиця 1.11. Проміжні розрахунки коефіцієнтів кореляції та детермінації

Розраховуємо коефіцієнт кореляції, він становитиме:

r _xy = = - 0,39

Розраховуємо коефіцієнт детермінації, він становитиме:

R ² = = 270,759

Якщо, то щільність зв’язку велика, коли — зв’язок відсутній. Якщо, то можна зробити висновки, що зв’язок щільний.

Оскільки, у нашому випадку, значення r _xy становить — 0,39 а R ² = 270,759, можна зробити висновок, що зв’язок між валовим прибутком та сумою соціальних відрахувань відсутній.

Для перевірки адекватності побудованої моделі розрахуємо коефіцієнт Фішера.

Таблиця 1.12. Оцінка адекватності моделі за критерієм Фішера

m = 1

n — m — 1 = 5 — 1 — 1 = 3

F _розр. = * = 958,91

За статистичними таблицями F-розподілу з ступенями вільності 1 та 3 при заданому рівні ймовірності, знаходимо значення, яке становить 5,32.

Оскільки, (958,91 5,32), то побудована регресійна модель адекватна статистичним даним генеральної сукупності.

Зобразимо графічно взаємозв'язок між валовим прибутком та соціальними відрахуваннями.

Рис. 1.4. Графічна інтерпретація регресії логорифмічного типу

4) Прогнозування розміру соціальних відрахувань ТзОВ «Барком» здійснюємо за допомогою використання кореляційно — регресійного аналізу. Із використанням статистичної інформації («Звіт Про фінансові результати діяльності»), виявляємо взаємозв'язок між прибутком ТзОВ «Барком» та розміром соціальних відрахувань із використанням логарифмічної регресії типу Y=а₁lgx+а₀. Вихідні дані для розрахунків подаємо у таблиці.

Для визначення параметрів однофакторної лінійної регресії скористаємося системою нормальних рівнянь.

Таблиця 1.13. Проміжні розрахунки

Звідси:

Провівши певні обрахунки, знаходимо параметри а₀ та а_1:

а₀ = - 4453,50

а_{1 = 1615,3925}

Щільність та характер зв’язку між валовим прибутком та розміром соціальних відрахувань ТзОВ «Барком» знаходимо за допомогою коефіцієнта кореляції та коефіцієнта детермінації.

Таблиця 1.14. Проміжні розрахунки коефіцієнтів кореляції та детермінації

r _xy = = 0,42

Розраховуємо коефіцієнт детермінації, він становитиме:

R ² = = 220,887

Якщо, то щільність зв’язку велика, коли — зв’язок відсутній. Якщо, то можна зробити висновки, що зв’язок щільний.

Оскільки, у нашому випадку, значення r _xy становить 0,46 а R ² = 220,887, можна зробити висновок, що зв’язок між валовим прибутком та сумою соціальних відрахувань щільний.

Для перевірки адекватності побудованої моделі розрахуємо коефіцієнт Фішера.

Таблиця 1.15. Оцінка адекватності моделі за критерієм Фішера

m = 1

n — m — 1 = 5 — 1 — 1 = 3

F _розр. = * = 801,03

За статистичними таблицями F-розподілу з ступенями вільності 1 та 3 при заданому рівні ймовірності, знаходимо значення, яке становить 5,32.

Оскільки, (801,03 5,32), то побудована регресійна модель адекватна статистичним даним генеральної сукупності.

Зобразимо графічно взаємозв'язок між валовим прибутком та соціальними відрахуваннями.

Рис. 1.5 Графічна інтерпретація регресії гіперболічного типу

5) Прогнозування розміру соціальних відрахувань ТзОВ «Барком» здійснюємо за допомогою використання кореляційно — регресійного аналізу. Із використанням статистичної інформації («Звіт Про фінансові результати діяльності»), виявляємо взаємозв'язок між прибутком ТзОВ «Барком» та розміром соціальних відрахувань із використанням степеневої регресії Y=а₀x^а1. Вихідні дані для розрахунків подаємо у таблиці.

Для визначення параметрів однофакторної лінійної регресії скористаємося системою нормальних рівнянь.

Таблиця 1.16. Проміжні розрахунки

Звідси:

Провівши певні обрахунки, знаходимо параметри а₀ та а_1:

а₀ = 3.96

а_{1 = 0.3162}

Щільність та характер зв’язку між валовим прибутком та розміром соціальних відрахувань ТзОв «Барком» знаходимо за допомогою коефіцієнта кореляції та коефіцієнта детермінації.

Таблиця1.17. Проміжні розрахунки коефіцієнтів кореляції та детермінації

Розраховуємо коефіцієнт кореляції, він становитиме:

r _xy = = 0,91

Розраховуємо коефіцієнт детермінації, він становитиме:

R ² = = 32,151

Якщо, то щільність зв’язку велика, коли — зв’язок відсутній. Якщо, то можна зробити висновки, що зв’язок щільний.

Оскільки, у нашому випадку, значення r _xy становить 0,91, а можна зробити висновок, що зв’язок між валовим прибутком та сумою соціальних відрахувань щільний.

Для перевірки адекватності побудованої моделі розрахуємо коефіцієнт Фішера Таблиця 1.18. Оцінка адекватності моделі за критерієм Фішера

m = 1

n — m — 1 = 5 — 1 — 1 = 3

F _розр. = * = 541,5

За статистичними таблицями F-розподілу з ступенями вільності 1 та 3 при заданому рівні ймовірності, знаходимо значення, яке становить 5,32.

Оскільки, (541,5 5,32), то побудована регресійна модель адекватна статистичним даним генеральної сукупності.

Зобразимо графічно взаємозв'язок між валовим прибутком та соціальними відрахуваннями.

Рис. 1.6 Графічна інтерпретація степеневого типу

1.4 Узагальнення результатів дослідження бізнес-середовища підприємства шляхом проведення проведення згідно варіанту SWOT-аналізу чи SPACE-аналізу, а також BCG-аналізу

Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв’язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації.

Термін «SWOT-аналіз» виник від скорочення перших літер англійських слів «сильні та слабкі сторони, можливості та загрози» (Strength, Weaknesses, Opportunities, Threats). SWOT-аналіз являє собою групування факторів маркетингового середовища на зовнішні та внутрішні (відносно фірми) та їх аналіз з позиції визначення позитивного чи негативного впливу на маркетингову діяльність підприємства.

SWOT-аналіз допомагає відповісти на такі питання:

— чи використовує підприємство внутрішні сильні сторони або відмітні переваги в своїй стратегії?

— якщо підприємство не має відмітних переваг, то які з потенційних які з її потенційних сильних сторін можуть ними стати?

— чи є слабкості підприємства її вразливими місцями в конкуренції і вони не дають можливості використовувати певні сприятливі обставини?

— які слабкості вимагають коректування, виходячи із стратегічних міркувань?

— які сприятливі можливості дають підприємству реальні шанси на успіх у разі їх використання?

Перша частина аналізу можливості (оpportunities) + загрози (threats).

Таблиця 1.19. Можливості підприємства

Таблиця 1.20. Загрози підприємства

Наступним етапом є побудова матриць сприятливих можливостей та загроз підприємства на ринку із зазначеним рівнем настання кожної з них і вагомості впливу.

Після виокремлення сильних і слабких боків суб'єкта господарювання слід їх оцінити за обраною шкалою і присвоїти їм відповідний коефіцієнт вагомості залежно від важливості для цільового ринку. У результаті буде одержано інтегральну оцінку сильних і слабких боків (табл. 1.21). Найбільш значущі сильні і слабкі боки підприємства потрапляють також у підсумкову таблицю SWOT-аналізу.

Таблиця 1.21. Сильні та слабкі боки підприємства

Був проведений SWOT — аналізТзОВ підприємства «Барком» та встановлення зв’язків між внутрішніми і зовнішніми факторами, який представлений в таблиці 1.22

Таблиця 1.22. SWOT-аналіз діяльності ТзОВ «Барком»

Проведений аналіз показує що загальна ймовірність можливостей перевищує можливість загроз, що демонструє сильні сторони внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства.

2. Практика корпоративної соціальної відповідальності бізнесу

2.1 Розуміння та ставлення підприємства до соціальної відповідальності бізнесу

Виробництво — це комплексний процес створення матеріальних благ, невід'ємною складовою якого є люди і взаємовідносини між ними. Тому кожне підприємство становить не лише складну виробничо-економічну, а й не менш складну соціальну систему. На результативність діяльності підприємства помітно впливають соціально-культурні чинники зовнішнього середовища. Тому сучасні підприємства об'єктивно мусять спрямовувати певну частину своїх зусиль і ресурсів на вирішення як внутрішніх, так і зовнішніх проблем соціального характеру. А саме, створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі, турбота про здоров’я кожного працівника, що своєю працею сприяє розвитку компанії!

Соціальна відповідальність бізнесу це в першу чергу залучення соціальних і екологічних аспектів у діяльність бізнесу на засадах добровільності.А саме можна навести такий приклад: До поранених бійців, які відновлюють здоров’я у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, завітали працівники «Родинної ковбаски». У цьому медичному закладі лікується майже двадцять військовослужбовців, яких було евакуйовано з епіцентру АТО з пораненнями різної ступені важкості до Львова.

У знак подяки за відважність — працівники «Родинної ковбаски» частували військових власноруч зготовленим шашликом.

«Нещодавно в одному із сюжетів про поранених посули фразу: хлопці хочуть м’яса. Себто зі слів журналіста виходило так, що бійці, хоч і забезпечені усім необхідним, але все ж потребують посиленого раціону харчування. А як ми з вами знаємо, саме м’ясо є джерелом незамінних амінокислот, заліза й вітамінів групи В, а також цинку, селену, фосфору тощо. Особливо важливим для них зараз є залізо, яке складно отримати в достатній кількості з рослинних продуктів. Одним словом, ми вирішили надати воякам посильну допомогу. Зі згоди та підтримки керівництва, наші працівники зібралися гуртом і власноруч приготували й насмажили свіжих ковбасок і шашлику. Потім ми все це сформували у пакуночки та доставили їх ще гарячими до хлопців. А взагалі задум був таким, щоб зібрати їх на вулиці та посидіти навколо імпровізованого мангалу. На жаль, не усі з них за станом здоров’я можуть зараз ходити, тому довелося влаштувати „пікнік“ у палатах», — розповіли у «Родинній ковбасці».

«Ми хотіли, аби ці чоловіки відчули нашу шану, любов та повагу до їх небезпечної, але такої важливої роботи. Адже сьогодні там, на сході, вони з бойовими побратимами відстоюють майбутнє наших дітей, нашої держави. Вони — Герої!», — розповіли організатори акції від «Родинної ковбаски».

Зокрема наміри вести соціально-відповідальний спосіб бізнесу спостерігається у розмірі відрахувань ТзОв «Барком» на соціальні заходи, які у 2013році становили близько 100.000 грн. Також такі відомі акції як вихідні на природі з «Родинною ковбаскою».

Отже, можемо спостерігати що дане підприємство ставить перед собою мету орієнтуватися на соціально-відповідальний бізнес та продовжувати розвиватися у даному секторі.

2.2 Відповідальність перед зацікавленими групами

ТзОВ «Барком» займаючись підприємницькою діяльність несе відповідальність перед такими зацікавленими групами як регіональні мешканці даної місцевості, а саме населення, яке купляє продукцію, власними працівниками, навколишнім середовищем, та партнерами по бізнесу. Кожна група з яких є рівноцінно важлива стосовно проведених заходів, опис яких проводиться у наступних розділах.

Відповідальність перед регіональними громадами Дотримання підприємством концепції соціально відповідального маркетингу забезпечить підвищення рівня життя громадян, рівня екологічної безпеки, ефективності і бережливого використання природних ресурсів, сприятиме співпраці бізнесу з місцевою спільнотою. Чим вища соціальна відповідальність бізнесу, тим краща якість життя у населення.

Проводячи підприємницьку діяльність підприємство в першу чергу відповідальне перед регіональним населенням даної місцевості, адже якщо підприємство працює не добросовісно, забруднює довкілля, захоплює нові території для роботи, байдуже ставиться до відновлюваних робіт то в першу чергу страждають ті громадяни що проживають поблизу даного підприємства.

В місті. Підбірці Львівської обл. Пустомитівської району склалася напружені взаємовідносини між підприємством та місцевим населенням. Мирне звернення громади села до власника підприємства «Барком» Барана О. В. із вимогами про вихід із фракції партії регіонів у зв’язку із політичними заворушеннями у державі. Мета громади села була такою, щоб Баран О. В. написав заяву про те, що він виходить з партії регіонів і підтримує людей у мирній акції на підтримку українського народу. У акції взяли участь мешканці села Підбірці та громадські діячі. Сам Баран О. В. на зустріч не вийшов у зв’язку з тим, що він перебуває за кордоном, але вийшли представники і повідомили, що все буде зроблено і опубліковано у засобах мосової інформації. Також до Барана О. В. були вимоги на рахунок його обіцянок про проведення освітлення села, яке не було виконано при тому, що була віддана безкоштовно земля села перед підприємством «Барком». У разі не виконання звернення буде перекрито виїзд і в'їзд до підприємства, що завдасть серйозних збитків та пониження іміджу даного підприємства.

Населення міста вважає що підприємство зловживає своєю ситуацією. За рахунок того, що підприємство також забезпечує значну частину населення міста роботою, попит на яку в місті(селах) є мінімальним.

Отже проблема непорозуміння з місцевою громадою в підприємства є, але для вирішення цієї проблеми ТзОв «Барком» та директор компанії думаю дотримається простих прохань мирного населення та звісно дотримання своїх обіцянок перед людьми, не зловживаючи своєю владою.

Благодійна допомога Дiяльнiсть яка спрямована на надання безповоротної матерiальної або фiнансової допомоги іншим можна назвати благодійністю. Здійснення доброчинної діяльності компанією, що надає спонсорські внески та проводить соціальні проекти, зокрема культурні, спортивні, освітні на добровільній основі, можна віднести до компаній що дотримуються принципів соціально-відповідального бізнесу. Із зростанням доброчинної діяльності компанії визначають стратегію такої діяльності наприклад стратегічне благодійництво. В Україні утворилась критична маса компаній, які займаються стратегічною доброчинністю та підтримують довгострокові соціальні ініціативи. В Україні діяльність благодiйних фондiв та інших благодiйних органiзацiй чи фундацi й визначаеться Законом про благодiйнiсть та благодiйнi органiэацiї, Цивiльним кодексом, Законом про оподаткування та iншими Законами, що супроводжують дiяльнiсть установ та органiзацiй. Основною діяльністю благодiйних фондiв є залучення рiзних, переважно матерiально-фiнансових, ресурсiв та надання благодiйної допомоги. Таким чином, всi кошти, залучені благодiйним фондом, мають бути використанi для здійснення безповоротньої безкорисливої допомоги. Найчастiше джерелами надходжень до благодiйних фондів є: благодiйнi внески, пожертви або дарунки вiд громадян, установ та організацій.

ТзОв «Барком», здійснює благодійні внески та кошти, як вище було сказано. В основному це надання одноразової допомоги місцевим сиротинцям, або ж спонсорство заходів місцевого значення, або ж допомого воєнним, тощо. ТзОВ «Барком» виділяє безліч коштів на такі благодійні акції (організації).