Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

з «Бухгалтерського обліку»

на тему: Інвентаризація, як елемент методу бухгалтерського обліку

Вступ

Сучасна економічна реальність потребує нових підходів до здійснення господарської діяльності підприємства: на перший план виходить ефективність, раціональність та гнучкість управління. Основою для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень є повна, правдива та всебічна інформація про економічний стан підприємства, джерелом якої виступають дані бухгалтерського обліку та звітності. Проте, внаслідок існування як об'єктивних, так і суб'єктивних причин виникають розбіжності між даними обліку і фактичною господарською діяльністю, і, як наслідок, відбувається викривлення показників звітності підприємства.

Забезпечити достовірність показників обліку і запобігти можливим відхиленням покликана інвентаризація — один із головних методів обліку і контролю. Її проведення дає змогу з’ясувати розходження між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю, станом і оцінкою активів, власного капіталу і зобов’язань підприємства, перевірити повноту документального оформлення і відображення в обліку господарських операцій, підтвердити реальність показників звітності підприємства.

Дослідження теоретичних основ інвентаризації, напрацювання нових підходів до практичного здійснення процесу інвентаризації знайшли висвітлення у наукових працях багатьох вчених. Однак коло питань, пов’язаних із організацією інвентаризації в сучасних умовах, не набули належного висвітлення і потребують більш детального дослідження. Динамічність бухгалтерського обліку як системи, що супроводжується частою зміною законодавчої і нормативної бази в Україні, зумовлює необхідність додаткового дослідження теоретичних засад інвентаризації та вимагає розробки нових підходів до її здійснення.

1. Методологічні засади проведення інвентаризації

інвентаризація нематеріальний актив

За Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 10 п. 1) для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризацію майна, коштів і фінансових зобов’язань.

Записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі документів. Але на підприємстві відбуваються також процеси, які документально не оформлені. Це природні втрати матеріальних цінностей (усушка, утруска, випаровування, розливання), їх псування, крадіжки. Можуть мати місце невиявлені помилки в бухгалтерських записах. Все це зумовлює можливість невідповідності між даними бухгалтерського обліку і фактичною наявністю цінностей. Для виявлення і ліквідації зазначених фактів невідповідності проводиться інвентаризація.

Інвентаризація — це перевірка в натурі наявності та стану матеріальних запасів і вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань і звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація є складовим елементом методу бухгалтерського обліку, тому вона має більш широке значення, ніж просто техніка приведення даних бухгалтерського обліку у відповідність до фактичного стану справ.

Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку використовується в єдності та суворій послідовності. В обліковому процесі вона передує балансу і звітності.

Основні завдання інвентаризації визначені п. 7 Інструкції № 69 з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків є:

а) виявлення фактичної наявності матеріальних запасів, нематеріальних активів, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, обсягів незавершеного виробництва в натурі;

б) підрахунок лишку або нестачі запасів і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

в) виявлення запасів, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей, що не використовуються;

г) перевірка дотримання умов та порядку збереження запасів та грошових цінностей, а також ефективності експлуатації основних засобів;

д) встановлення реальної вартості зарахованих на баланс основних засобів, виробничих запасів, цінних паперів, фінансових вкладень, грошових коштів, дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Інвентаризації класифікують за певними ознаками. За обсягом інвентаризації є повні та часткові. Повна інвентаризація охоплює всі засоби, кошти і розрахунки підприємства, проводиться одночасно у всіх матеріально відповідальних осіб. Часткова інвентаризація охоплює один вид засобів або проводиться в окремої відповідальної особи. Повна інвентаризація є надто трудомістким заходом, а тому проводиться тільки за форс-мажорних обставин та перед складанням річної фінансової звітності.

Перевірки можуть бути суцільні (перевіряється фактична наявність всіх без винятку цінностей) та вибіркові (перевіряється фактична наявність окремих видів цінностей, здебільшого дефіцитних або надто дорогих).

Залежно від організації контролю інвентаризації є плановими та позаплановими. Планові інвентаризації передбачені планом контрольно-ревізійної роботи і проводяться у запланований термін. Позапланові інвентаризації проводяться в неплановому порядку, що пов’язано, як правило, з непередбаченими обставинами — стихійне лихо, крадіжка, вимоги судово-слідчих органів тощо.

Повторні й додаткові інвентаризації проводяться, як правило, через незадовільне проведення основних. Вони можуть призначатись рішенням керівництва підприємства, керівної організації, правоохоронних органів — суду, прокуратури, міліції. За повторної інвентаризації виконуються ті самі процедури, що й за суцільної перевірки. Додаткова інвентаризація має на меті, здебільшого, виявлення фактичної наявності конкретних цінностей, а тому за своїм змістом вона часто відповідає вимогам вибіркової інвентаризації.

За часом проведення розрізняють місячні, квартальні, піврічні та річні інвентаризації, вони проводяться в міру потреби, з розпорядження керівництва підприємства.

Відповідальність за проведення інвентаризацій несе керівник підприємства. Кількість їх, дати проведення, перелік майна і зобов’язань, що підлягають інвентаризації, самостійно визначаються підприємством, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419) проведення інвентаризації є обов’язковим:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

б) перед складанням річної фінансової звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводиться не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може проводитися один раз у три роки, а бібліотечних фондів — один раз у п’ять років;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передавання справ);

г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

д) за приписом судово-слідчих органів;

є) у разі техногенних аварій, пожеж чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитись у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів у межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства;

ж) у разі ліквідації підприємства;

з) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов’язкове у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов’язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.

У разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії. На деяких підприємствах інвентаризації проводяться не як разові заходи, а мають форму постійного процесу.

Об'єктами інвентаризації є майно та зобов’язання. Майно включає необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість) та оборотні активи (виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, векселі одержані, короткострокову дебіторську заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти). Зобов’язання поділяють на поточні та довгострокові (кредити банків, заборгованість перед постачальниками, підрядниками, перед працівниками, бюджетом, позабюджетними фондами тощо).

При проведенні інвентаризації потрібно дотримуватися принципів, які дають можливість ефективно працювати. Основні принципи інвентаризації такі:

1. Об'єктивність — на процес інвентаризації не повинні мати суттєвий вплив необ'єктивні фактори.

Своєчасність — своєчасна перевірка попереджує можливість виникнення зловживань.

Точність — достовірне відображення наявності майна та стану зобов’язань.

Зіставність — одиниці виміру мають бути однаковими у бухгалтерському обліку і в документах щодо інвентаризації.

Безперервність — почата інвентаризація має проводитися безперервно до її закінчення.

Повнота — суцільна перевірка об'єкта інвентаризації.

Ефективність — прийняття ефективних рішень за наслідками інвентаризації.

Економічність — на проведення інвентаризації мають бути мінімальні витрати праці та коштів. Вона не повинна створювати перешкод у діяльності підприємства.

Гласність — процес інвентаризації має бути гласним, щоб йому змогли допомагати зацікавлені особи.

Юридичність — дотримання положень щодо відображення наслідків інвентаризації в бухгалтерському обліку.

Матеріальна відповідальність — відповідальність за виявлені результати (лишки, нестачі) та об'єктивність проведення перевірок.

Документальне оформлення — оформлення результатів інвентаризації документами, які повинні мати доказову силу для підтвердження її підсумків.

При проведенні раптових інвентаризацій усі матеріальні цінності готують до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках — заздалегідь. Вони мають бути згруповані, розсортовані і розкладені за назвами, сортами, розмірами у порядку, зручному для підрахунку.

Для достовірності проведення інвентаризації, інвентаризаційні комісії керуються одним із головних документів, інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолює керівник підприємства або його заступник.

Якщо на підприємстві через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може забезпечити одна комісія, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях зберігання та виробництва керівник підприємства створює робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії одного і того ж працівника два роки підряд.

До початку проведення інвентаризації у присутності комісії матеріально відповідальна особа складає звіт про рух матеріальних цінностей і разом з документами здає в бухгалтерію.

Відповідальні особи дають комісії розписку, в якій зазначають, що всі прибуткові та видаткові документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені на їхнє зберігання, знаходяться в приміщенні складу або в інших місцях (вказується в яких).

У техніці проведення інвентаризації можна виділити чотири стадії: організаційну, підготовчу, технологічну, результативну. На кожній з них виконується відповідна робота.

Наявність цінностей при інвентаризації встановлюється шляхом обов’язкового підрахунку, зважування, обміру в порядку їх розміщення у певному приміщенні. Інвентаризація повинна проводитися в присутності матеріально відповідальних осіб. Результат інвентаризації заносять в інвентаризаційні описи. На кожній сторінці в кінці опису підбивають підсумки шляхом додавання в натуральних вимірниках (штуки, кілограми, метри тощо), записують їх словами, а члени інвентаризаційної комісії ставлять підписи. Крім інвентаризаційних описів, під час проведення інвентаризації комісія може складати в двох примірниках акт інвентаризації, зокрема при підтвердженні реальної наявності готівки в касі. Один примірник передається до бухгалтерії, другий — залишається у матеріально відповідальної особи. При зміні матеріально відповідальної особи потрібні три примірники: 1) для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності; 2) для матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності; 3) для бухгалтерії.

Якщо інвентаризаційна комісія залишає об'єкт інвентаризації, матеріально відповідальна особа в присутності комісії зачиняє і відчиняє приміщення, що інвентаризується, а голова комісії опечатує його контрольним пломбіратором, який видається йому перед початком проведення інвентаризації., до того ж ключ залишається у матеріально відповідальної особи, а пломбір — у голови комісії.

Для оформлення наслідків інвентаризації застосовують типові форми документів. Вони можуть бути заповнені від руки або засобами обчислювальної техніки. У цих документах помарки і підчищення не допускаються. Помилки виправляють шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних. Виправлення повинні бути підтверджені підписами членів комісії та матеріально відповідальної особи.

Якщо після інвентаризації матеріально відповідальні особи виявляють помилки в описах, вони повинні негайно заявити про це комісії, яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження виправляє помилки. Результати інвентаризації з пропозиціями про врегулювання інвентаризаційних різниць відображаються у протоколі комісії та акті. Під час інвентаризацій приймання і видача матеріальних цінностей обмежуються. На прибуткових документах, які надійшли під час інвентаризації, матеріально відповідальна особа у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робить позначку «Після інвентаризації». Позначка робиться в аналогічному порядку також на видаткових документах. Цінності, що надійшли під час інвентаризації, заносять в окремий опис.

Якщо інвентаризацію проводять для подальшої приватизації, матеріали інвентаризації (описи, акти, порівняльні відомості, протоколи) оформляються не менш як у двох примірниках, один з яких передається державному органу приватизації або орендодавцю, а другий залишається на підприємстві або в організації і є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.

У процесі інвентаризації розрахунків підприємство повинно передавати всім своїм дебіторам дані про їх заборгованість. Підприємство-дебітор зобов’язане протягом 10-ти днів від дня одержання цих даних підтвердити заборгованість чи заявити про свої заперечення, а потім повернути оформлений зі свого боку один примірник акту.

Наявність на товарах кодів дає можливість проводити інвентаризацію в автоматизованому режимі з використанням електронної техніки.

Остаточні результати проведення інвентаризації можна визначити за порівняльними відомостями. В них представляються інвентаризаційні різниці, які виникають між даними бухгалтерського обліку (обліковими залишками) та даними інвентаризаційних описів (фактичними залишками).

Усі рішення, що приймає постійна комісія, заносяться до протоколу. Щодо лишків, нестач і псування цінностей інвентаризаційна комісія повинна мати письмові пояснення відповідальних працівників. При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той самий період, що перевіряється, та в однієї і тієї самої особи, яка перевіряється.

Інвентаризаційні різниці регулюються в такому порядку:

Складаються порівняльні відомості.

Встановлюються причини відхилень фактичної наявності майна від даних обліку.

Регулюються різниці можливої пересортиці.

Розраховується розмір природних втрат.

Виявлені лишки оприбутковують: дебет рахунків 10, 20, 21, 22, 26, 27, 28 (рахунки для обліку матеріальних цінностей), кредит рахунку 74 «Інші доходи». Нестачі списуються: дебет рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності», кредит рахунків 10, 20, 21, 22, 26, 27, 28.

Списання природних втрат здійснюється в межах виявлених нестач. Економія щодо природних втрат одних цінностей не може бути джерелом покриття нестачі інших цінностей.

По закінченні інвентаризації мають бути складені такі документи: інвентаризаційний опис, порівняльна відомість (у разі наявності відхилень від даних обліку), розрахунок природних втрат (за потреби), розрахунок щодо зарахування пересортування (за потреби), пояснення матеріально відповідальної особи за фактами нестач, лишків, псування, пересортиці тощо, розрахунок матеріальної шкоди (у разі наявності нестачі).

Якщо встановлено, що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п’яти днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

Нестачу матеріальних цінностей оцінюють згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116. Названим порядком передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за їхньою балансовою вартістю (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору, за формулою:

Р3 = [(БВ — А) Іінф + ПДВ + Азб)}2,

де Р3 — розмір збитків;

Вв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей;

А — амортизаційні відрахування;

Іінф — загальний індекс інфляції;

ПДВ — розмір податку на додану вартість;

Азб — розмір акцизного збору.

Наслідки проведених інвентаризацій знаходять відображення у складі: інших операційних доходів; інших доходів; інших операційних витрат; інших витрат; надзвичайних витрат. Суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей до вирішення питання про конкретних винуватців винних відображаються на забалансовому рахунку. Протокол інвентаризаційної комісії керівник підприємства має розглянути й затвердити в 5 — денний строк. Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому було закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

Підприємства та організації повинні щорічно звітувати про результати проведення у звітному році інвентаризації. Тому ця інформація обов’язково висвітлюється в пояснювальній записці до річного звіту та в спеціальній відомості.

2. Інвентаризація основних засобів та нематеріальних активів на ПрАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн».

2.1 Виробничо-фінансова характеристика товариства

Реєстраційною Палатою Кіровоградської міської ради зареєстроване приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Протеїн-Продакшн» 19. 06. 2006, юридична адреса товариства: Кіровоградська область, м. Кіровоград, селище міського типу Нове, вулиця Ливарна, 10. Форма власності: колективна.

Свою діяльність товариство здійснює відповідно до діючого законодавства України і статуту. Майно товариства складається з основних засобів й оборотних засобів, а також цінностей, вартість яких відображено в балансі підприємства. Метою діяльності товариства є отримання прибутку від діяльності товариства в будівельній та виробничій сфері, здійснює виробництво комплексу з глибокої переробки сої та організовує виробництво з глибокої переробки сої на зданому в експлуатацію комплексі.

Предмет діяльності товариства:

виробництво, переробка, реалізація протеїнової продукції, пов’язаної з переробкою соєвих бобів (Білого пелюстка (Белый лепесток)), соєвої муки, соєвого текстуранту, соєвого протеїнового концентрату, соевого протеїнового ізоляту);

виробництво, переробка та реалізація продукції сільськогосподарського, рослинного, тваринного та біологічного походження. Виробництво харчових продуктів, концентратів, концервів та ін. ;

виробництво маргарину, виробництво неочищеної олії, рафінованої, дезодорованої олії та жирів, виробництво вершкової, рослинної олії, виробництво готових комбікормів, білкових кормових добавок та кормових сумішей трав’яної муки, екструдувння зерна, сумішей зернових культур, виробництво зернових та бобових культур, круп, мучнистих сумішей для випікання хліба, тістечок, тортів, млинців, макаронних виробів, локшини та інших подібних виробів;

переробка сільськогосподарської продукції, різноманітної сировини, у тому числі на давальницьких умовах;

вирощування зернових, технічних та олійних культур;

откорм, постачання та переробка тваринництва та птахівництва;

посередницька діяльність;

оптова та роздрібна торгівля продукцією власного та стороннього виробництва;

виробництво товарів народного споживання виробничого та не виробничого призначення;

маркетингова діяльність;

побутові послуги;

транспортні послуги по перевезенню всіх видів вантажів та людей;

представницька діяльність;

громадське харчування;

спонсорська та благодійна діяльність;

організація та виробництво реклами;

придбання та продаж майнових прав;

торгівля рухомим та не рухомим майном;

заготівля та переробка вторинних ресурсів;

ремонт, сервісне обслуговування та експлуатація об'єктів громадського та промислового призначення, оснащення їх технічними засобами;

зовнішньо-економічна діяльність та ін. ;

будівництво об'єктів цивільного та промислового призначення;

посередницкі послуги;

надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях;

надання матеріально-технічної та агросервісної допомоги на селі в обробці землі, зборі та переробці врожаю, та посередницкі послуги приватним підприємцям, іншим фізичним і юридичним особам;

виробництво товарів споживання продовольчого значення;

торгівельна діяльність в сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадське харчування відносно реалізації продовольчих та непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів;

маркетингові, лізингові послуги з придбання нової техніки;

інші види діяльності, не забороненні законодавством україни, у тому числі створення промислових груп, як на Україні, так і за її межами.

Товариство є юридичною особою з іноземними інвестиціями, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, круглу печатку і штамп зі своїм найменуванням та власною символікою, фірмовий бланк, товариний знак, здійснює свою діяльність на підставі чинного законодавства України. Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. В якості юридичної особи товариство має майно, відокремлене від майна акціонерів товариства та будь-якої третьої особи, має право від свого імені набувати майнові та не майнові права, та нести обов’язки відповідно до діючого законодавства України.

2.2 Інвентаризація основних засобів та нематеріальних активів в товаристві

До початку інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів на ПрАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн» доцільно провести підготовчу роботу, а саме:

перевірити наявність і стан первинних документів та реєстрів обліку основних засобів (інвентарних карток, книг, описів) (Додаток 1).

технічної документації (паспортів тощо);

наявність документів на орендовані або здані в оренду основні засоби на відповідальне зберігання чи тимчасове користування;

опрацювати усі інші документи по надходженню й списанню основних засобів, зробити записи у картках чи книгах та вивести залишки на початок інвентаризації;

від осіб, відповідальних за збереження довірених їм засобів, взяти розписки про те, що усі документи по надходженню і списанню засобів здані у бухгалтерію господарства і не оприбуткованих або не списаних засобів у них немає.

Під час інвентаризації комісія в обов’язковому порядку перевіряє відповідність технічної документації із записами в первинних документах та реєстрах обліку, записує в інвентаризаційні описи повні найменування об'єктів та їх інвентарні номери.

Основні засоби ПрАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн» записуються у відповідних інвентаризаційних описах в розрізі виробничого або невиробничого призначення об'єктів та по рахунках (субрахунках) обліку основних засобів. Об'єкт, який був реконструйований, пройшов поліпшення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось його призначення, вноситься до інвентаризаційного опису під найменування, що відповідає новому основному призначенню.

Будівлі заносяться в інвентаризаційні описи в індивідуальному порядку з детальним описом кожного об'єкту.

В описах наводяться також основні розміри будівель. Об'єм будівлі в метрах кубічних (м3) визначається за зовнішніми обмірами (довжина і ширина) — по зовнішньому периметру стін, висота — від рівня землі до рівня стелі.

Корисна площа підлоги визначається сумою площ усіх приміщень (по внутрішньому обміру), виключаючи при цьому площі, зайняті печами, перегородками і т.д.

Робочі автомобілі, приміщення, та інше обладнання, транспортні засоби, господарський інвентар заносять в інвентаризаційні описи індивідуально, вказують інвентарний номер, найменування заводу виготовлювача, рік випуску, призначення, потужність і т.д., а також пристрої, що належать до того чи іншого обладнання, машини чи установки.

Присвоєні об'єктам основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися. Заміна номерів може здійснюватись у тих випадках, коли виявлено, що об'єкти помилково відображені не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках встановлення невірної нумерації.

При виявленні об'єктів, що не знаходяться на обліку, а також об'єктів з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія повинна включити в опис відсутні відомості і технічні показники цих основних засобів, наприклад: по будівлях і спорудах — рік побудови, вказати їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об'єм (зовнішні чи внутрішні обміри), загальну корисну площу, число поверхів, підвалів тощо. Для вартісної оцінки таких об'єктів слід керуватися П (С)БО 7 «Основні засоби».

У випадках, коли проведені капітальні вкладення (прибудова нових приміщень, поверхів або часткова ліквідація будівель і споруд) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об'єкта і привести в описі дані про внесені зміни. Одночасно з цим комісія має встановити винних осіб і причини, з яких конструктивні зміни об'єктів основних засобів не знайшли відображення в обліку.

На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий інвентаризаційний опис з зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели до непридатності.

Якщо в процесі інвентаризації виявлено списання основних засобів (в період після останньої інвентаризації), необхідно перевірити обґрунтованість такого списання з будь-яких причин. При цьому уважно вивчають акти на списання, порівнюють їх з інвентарними картками, щоб переконатися в достовірності строку служби, вказаному в акті, звертають увагу на дату останнього ремонту, обсяг виконаних робіт за період експлуатації, суму нарахованого зносу тощо (Додаток 2).

При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність встановлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені права.

Під час проведення інвентаризації нематеріальних активів на ПрАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн» необхідно керуватися П (С)БО 8 «Нематеріальні активи», за яким нематеріальний актив відображається в балансі за умови, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті науково-технічної розробки, слід відображати в обліку за умов, якщо підприємство має:

намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану в якому він придатний для реалізації або використання;

можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

При інвентаризації нематеріальних активів до інвентаризаційного опису вписуються такі дані: назва, дата придбання, первісна вартість, сума зносу, термін корисного використання, коротка характеристика. Результати інвентаризації нематеріальних активів заносять до інвентаризаційних описів інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів.

При інвентаризації нематеріальних активів особливу увагу слід звернути на їх оцінку, аналізувати первісну вартість, робити обґрунтовані висновки щодо їх переоцінки.

ПрАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн» здійснює переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу (проведення інвентаризації) тих нематеріальних активів, щодо яких існує ринкова потреба.

Результати проведеної переоцінки в процесі інвентаризації комісія оформляє відповідним актом, який додається до інвентаризаційного опису нематеріальних активів.

У разі виявлення залишків об'єктів нематеріальних активів, інвентаризаційна комісія записує їх в інвентаризаційний опис із внесенням усіх необхідних даних. Оцінка таких об'єктів проводиться відповідно до дійсної відновлювальної вартості і оформляється відповідними актами.

До складу нематеріальних активів ПрАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн» входить, програмне забезпечення для функціонування комп’ютерів:

операційна система Windows XP;

програмне забезпечення для офісу Microsoft Office;

робоча програма «1С Бухгалтерія»;

Антивірус Касперського;

Створена на основі MySQL клієнтська база підприємства;

логотип підприємства, який використовується в рекламній продукції.

Надходження і оприбуткування будь-якого об'єкта нематеріальних активів на ПрАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн» підтверджується відповідними первинними документами, в яких наводяться детальна характеристика об'єкта, його первісна вартість, термін корисного використання, норми зносу (амортизації) місце, де буде використовуватися об'єкт.

По всіх нематеріальних активах перевіряється наявність розпорядчих документів керівника підприємства щодо затвердження термінів їх корисного використання і норми зносу (амортизації) даних об'єктів.

Програмні продукти перевіряються за їх наявністю на відповідних носіях і наявністю експлуатаційної проби. Таким чином, при інвентаризації нематеріальних активів їх наявність встановлюється шляхом перевірки документів, що стали підставою для їх оприбуткування на баланс підприємства, а також документів, якими оформлені (підтверджені) майнові права.

2.3 Документаційне забезпечення результатів інвентаризації з основними засобами та нематеріальними активами в товаристві

Рух основних засобів, пов’язаний зі здійсненням господарських операцій з їх надходження, внутрішнього переміщення та вибуття, оформляються типовими формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Мінстату України це:

Форма ОЗ-1 «Акт приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів — використовується для зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, обліку введення об'єктів основних засобів в експлуатацію, оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного підрозділу до іншого, виключення об'єктів зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству — як при продажу, так і при безоплатній передачі».

Форма ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» — використовують при оформленні приймання-передачі основних засобів з капремонту, реконструкції або модернізації. На підставі акту вносяться зміни до наступних документів: ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів»; ОЗ-14 «Розрахунок амортизації основних засобів».

Форми ОЗ-3 «Акт на списання основних засобів» та ОЗ-4; «Акт на списання автотранспортних засобів» використовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій ліквідації;

Форма ОЗ-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини» використовується при встановленні, запуску та демонтажу будівельної машини, взятої напрокат;

Форма ОЗ — 6 «Інвентарна картка обліку основних засобів» використовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про наявність та рух всіх типів основних засобів на підприємстві. Картки заводяться на кожен інвентарний об'єкт або групу однотипних об'єктів, які мають однакову вартість, введені в експлуатацію в один і той же час та знаходяться в одному підрозділі.

На підставі інвентарних карток заповнюються наступні накопичувальні документи: ОЗ-7 «Опис інвентарних карток по обліку основних засобів «; ОЗ-8 «Картка обліку руху основних засобів» (заповнюється в кінці місяця) (див. Додаток 7, с. 11); ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів «.

Дані карток сумарно звіряються з регістрами синтетичного бух обліку.

Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до яких додаються документи, що описують сам об'єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства.

На підставі первинних документів рух нематеріальних активів протягом звітного періоду відображається в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення головної книги та форм звітності. По рахунку 12 «Нематеріальні активи» ведеться журнал-ордер № 13, а по рахунку 19 «Негативний гудвіл» — журнал-ордер № 15 (див. табл. 2.1 та 2. 2)

Таблиця 2.1 — Журнал-ордер № 13 за _________ 200__ року

№ запису

Підстава і зміст запису

З кредиту рахунку 12 у дебет рахунків

Разом по кредиту 12

13

16

37

42

94

97

99

1

Акт приймання-передачі

2300

2300

2

Акт приймання-передачі

5100

5100

3

Довідка бухгалтерії

500

500

4

Акт переоцінки

2200

2200

5

Довідка бухгалтерії

1350

1350

6

Акт приймання-передачі

2200

2200

7

Акт ліквідації

2600

2600

РАЗОМ:

500

2300

2200

5100

1350

2200

2600

16 250

Таблиця 2.2 — Журнал-ордер № 15 за _________ 200__ року

запису

Підстава і зміст запису

З кредиту рахунку 19 у дебет рахунків

Разом по кредиту 19

14

37

385

та інші

1

Розрахунок бухгалтерії

25 000

25 000

2

Розрахунок бухгалтерії

37 500

37 500

3

Розрахунок бухгалтерії

2300

2300

РАЗОМ:

25 000

37 500

2300

64 800

Балансі нематеріальні активи відображаються наступним чином (табл. 2. 3).

Таблиця 2.3 — Взаємозв'язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу, за якими відображаються нематеріальні активи (крім суб'єктів малого підприємництва та іноземних представництв)

Актив

Код рядка

Підстава для заповнення (рахунки та субрахунки за новим Планом рахунків)

Необоротні активи

Нематеріальні активи

залишкова вартість

010

Різниця між сумами за рядком 011 та 012

первісна вартість

011

Сальдо рахунку 12 «Нематеріальні активи»

знос

012

Сальдо субрахунку 133 «Знос нематеріальних активів»

Незавершене будівництво

020

Сальдо рахунку 15 «Капітальні інвестиції», у тому числі субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

Усього за розділом І

080

Для визначення результатів проведеної інвентаризації складаються звіряльні відомості. В звіряльних відомостях порівнюється фактична наявність цінностей, відображених в інвентаризаційних описах, з обліковими даними. В результаті порівняння виявляються лишки чи нестачу відповідних цінностей.

При виявленні недостач чи лишків матеріальних цінностей, розбіжностей даних обліку з даними в актах взаємозвірки розрахунків, інвентаризаційна комісія повинна одержати письмові пояснення відповідальних працівників про причини їх виникнення.

Недостачі матеріальних цінностей в межах норм природних втрат списуються за рахунок підприємства, а понад норм природних втрат — за рахунок винних осіб, якщо такі виявлені. Остаточне рішення про списання недостачі приймає власник або керівник підприємства (правління).

В окремих випадках, коли виявлено недостачу і одночасно лишки подібних товарно-матеріальних цінностей, може бути проведене покриття недостачі лишками за рахунок пересортиці.

Взаємне зарахування лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущене тільки по товарно-матеріальних цінностях однакового найменування і в тотожній кількості, за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.

При пересортиці перевищення вартості матеріальних цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі, відноситься на фінансовий результат підприємства.

Результати інвентаризації, яку проводила робоча інвентаризаційна комісія оформляються протоколом, в якому комісія відображає свої висновки з результатів інвентаризації та вносить пропозиції, спрямовані на ліквідацію виявлених недоліків, пересортиці, а також оприбуткування лишків і списання недостач товарно-матеріальних цінностей.

Інвентаризаційна робоча комісія передає до центральної постійно діючої комісії всю документацію і протокол. До складу такої документації повинні входити: інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, розрахунок, пояснення матеріально-відповідальних осіб за фактами нестач, лишків, псування тощо, акти обстеження місць зберігання, акти оцінки якісних характеристик об'єктів інвентаризації, розрахунок нанесення матеріальної шкоди підприємству, акти обмірювання, технічні розрахунки і відомості про зважування та інші документи, які зберігаються протягом трьох років (Додаток 1).

Протокол інвентаризаційної комісії розглядається і затверджується керівником підприємства в 5 денний термін. Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

Результати проведених у звітному році інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва підприємствами узагальнюються у відомості результатів інвентаризації (Додаток 2).

Підприємство вчасно виявляє нові тенденції виробництва в умовах ринкової економіки з метою творчого використання цих закономірностей та тенденцій для ефективного здійснення виробничих процесів. Саме тому у ПрАТ з ІІ «Протеїн-Пробакшн» дуже добрий та стійкий фінансовий стан (Додаток 3).

3. Навички роботи з фаховою літературою при вивченні теоретичних аспектів бухгалтерського обліку

3.1 Глосарій облікових понять та термінів, що визначають порядок проведення інвентаризації

Таблиця 3.1 — Глосарій облікових понять та термінів для вивчення теми: інвентаризація

№ п/п

Термін

Визначення

1.

Інвентаризація

це перевірка в натурі наявності та стану матеріальних запасів і вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань і звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.

2.

Документальне оформлення

оформлення результатів інвентаризації документами, які повинні мати доказову силу для підтвердження її підсумків.

3.

Матеріальна відповідальність

відповідальність за виявлені результати (лишки, нестачі) та об'єктивність проведення перевірок

4.

Основними завданнями інвентаризації є:

виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних, спеціальних реєстраційних, валютних та поточних рахунках;і т.д.

Інвентаризація НЗВ

Це інвентаризація У виробничих (навчальних) майстернях. До незавершеного виробництва належать заготовки (деталі, вузли, агрегати) та вироби, обробка та складання яких ще не закінчена; готові вироби, не повністю укомплектовані і не передані на склад.

5.

Інвентаризація МШП

Це інвентаризація предметів, строк експлуатації яких, не перевищує 1 року.

6.

Інвентаризація матеріалів

Це інвентаризація матеріалів, продуктів харчування, палива, продукції підсобних (навчальних) сільських господарств та виробничих (навчальних) майстерень, інших матеріальних запасів.

3.2 Бухгалтерські поняття, терміни та їх визначення в трактуванні вітчизняних та зарубіжних авторів

Таблиця 3.2 — Трактування факторів, що визначають інвентаризацію на підприємстві різними авторами

Автор

Джерело

Короткий зміст або окремі

важливі положення

Посилання

1

Ткаченко Н.М.

Інвентаризація//

Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України Київ А.С.К. 2001р.

Це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності)які не знайшли документального відображення у поточному обліку

С. 104

2

Грабова Н.М.

Основними завданнями інвентаризації є: //Теорія бухгалтерського обліку Київ 2005 р.

-виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних, 3

бюджетних, валютних та поточних рахунках;

-Виявлення не використовуваних матеріальних цінностей;

-дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей;

-перевірка реальної вартості обліковуваних на балансі матеріальних цінностей, сум дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі такої, термін позовної давності щодо якої минув, та інших статей балансу.

С. 76−77

3.3 Огляд загальноекономічної літератури, підручників та монографій з бухгалтерського обліку з проблем організації та облікового відображення інвентаризації

Таблиця 3.3 — Методологічні засади проведення інвентаризації

Автор

Назва книги

Видавництво рік

Загальна кількість сторінок

Примітки

Посилання (сторінки)

Бутинець Ф.Ф.

Бухгалтерский учет в зарубежных странах

Ж.: ЧП «Рута» 2005

640

Порівняльна характеристика інвентаризації на підприємствах в різних країнах

255−270

ТкаченкоН.М.

Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України

Київ А.С.К. 2001р.

784

Визначення терміну інвентаризація

104

Грабова Н.М.

Теорія бухгалтерського обліку

Київ 2009р.

744

Обов’язкове проведення інвентаризації

89−91

Коломойцев В. Е

Універсальний словник економічних термінів

К.: Молодь, 2000

384

Інвентаризаційний опис

274

Копоруліної В.М.

Російський тлумачний словник економічн

их термінів

Х.: Єдинорог, 2001

448

Меморіально-ордерна форма обліку

356

Кужельний М.В.

Теорія бухгалтерського обліку

К.: КНЕУ, 2001.

334

Завдання інвентаризації

222

Швець В.Г.

Бухгалтерський облік в Україні: Основи та практика

К.: Центр навчальної літератури, 2004

575

Сутність складання акту інвентаризації наявності грошових коштів

147, 158

Пархоменко В.С.

Бухгалтерський облік і аудит

К. :Знання, 2000 Київ

2010р.

80

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними бухгалтерського обліку, встановлені під час інвентаризації та ін. перевірок, регулюють ре підприємством у певному порядку

7−14

Пархоменко В.С.

Бухгалтерський облік і аудит

К. :Знання, 2000

80

Склад комісії для проведення інвентаризації

3

Пушкар М.С.

Філософія обліку

Т.: Карт-бланш, 2002

157

Перелік регістрів для проведення перевірки

89

3.4 Погляди авторів на історію розвитку облікових понять та категорій

Таблиця 3.4 — Періодизація розвитку облікових понять та категорій в роботах різних авторів

пп

Автор

Періодизація

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

Робертус К. (1870)

Чербоні Дж. (1873)

Сей Л.

Єзерський Ф.В. (1908)

Рудановський О. П (1925)

ХаарАнтон (1926)

Лейєрер К. (1928)

Галаган О.М. (1928)

Стернінсои Д.Б.

Лозинський А.І., Нікітін В.М., Сідєльніков В.Л., Зибін А.К., Шишкін А.Г. (1940)

Шарара Руссо Ж. (1963)

Стекі Н. (1972)

Обер Р. (1979)

Джиннаї І. (1980)

Канцані А. (1980)

Глаутєр М.В. (1983)

Бекстер В.Т. (1983)

Шу В. (1987)

Едвардс Д.Р. (1989)

Лассек П. (1990)

Коллас Б. (1991)

Соколов Я.В. (1996)

Чумаченко М.Г.

виділяє 2 ет.

1) Натуральний (докапіталістичний);

2) вартісний (капіталістичний).

видиіяє 4 ет.

1) стародавній світ;

2) епоха комерційної арифметики;

3) становлення подвійної бухгалтерії;

4) виникнення і розвиток наукової бухгалтерії.

виділяє 4 ет.

1) мнемонічний: усний і символічний (дописьмовий);

2) уніграфічний;

3) диграфічний;

4) логісмографічний.

виділяє 7ет.

1) переліковий;

2) переліковий борговий;

3) простий;

4) подвійний італійський;

5) англійський;

6) поєднаний подвійний і англійський;

7) російський потрійний.

виділив 2 ет.

1) статистичний;

2) бухгалтерський.

виділив 5 ет.

1) бухгалтерія без заключної інвентаризації та заключного балансу;

2) пробний баланс без інвентарного опису;

3) баланс без інвентаризації;

4). статистичний;

5) динамічний (фінансовий) баланс.

виділив З ет. за методами:

1) механічний;

2) формальний;

3) адаптивний.

виділив З ет.

1) теологічний;

2) метафізичний;

3) позитивний.

виділив 5 ет.

1) інвентарно-натуральний;

2) інвентарно-грошовий;

3) розрахунковий;

4) проста бухгалтерія;

5) балансовий облік.

виділили:

1) господарський облік і його розвиток в первісному ладі;

2) облік рабовласницького ладу;

3) розвиток обліку феодального ладу;

4) облік капіталістичного ладу;

5) розвиток соціалістичного ладу.

виділив:

1) бухгалтерія використовує тільки рахунки кореспондентів — третіх осіб, тобто рахунки

розрахунків;

2) рахунки агентів;

3) в загальну систему рахунків включаються рахунки матеріальних цінностей.

виділив З ет.

1) докапіталістичний;

2) капіталістичний;

3) період розвинутого капіталізму.

виділив З ет.

1) інформативний (до 1673р.);

2) юридичний (1673−1973рр.);

3) економічний (управлінський).

виділив:

1) трансформація права єдиної (державної) власності;

2) відокремлення управлінської функції від права власника;

3) відокремлення бухгалтерської функції від управлінської.

виділяє 5 ет.

1) від виникнення подвійного запису до кінця 18 ст. ;

2) від Дегранжа до середини 19ст. ;

3) від Чербоні до кінця 19 ст. ;

4) епоха Бести (до кінця ДСВ);

5) від революції Дзаппа (1922р.) до наших днів.

виділив:

1) державний контроль;

2) автономний контроль.

виділив4 ет.

1) класичний;

2). з 1200 р. по 1850р. ;

3). з 1850 р. по 1950р. ;

4).з 1950 р. — принципово новий період в розвитку обліку.

виділив 5 ет. :

1) елементарний рахунок;

2) простий запис;

3) подвійний запис;

4) рахівництво;

5) комп’ютерний облік.

виділив:

1) докапіталістичний;

2) торговельний капіталізм;

3) промисловий капіталізм;

4) фінансовий капіталізм.

виділив З ет.

1) проста і подвійна бухгалтерія;

2) створення гігантських підприємств, перехід на паперові гроші;

3) радикальні зміни в організації обліку.

виділяє 4 ет.

1) середньовіччя;

2) від кінця середньовіччя до початку 19 ст. ;

3) 19 ст. і перша половина 20 ст. ;

4) сучасний облік.

класифікує за такими ознаками:

1) характером облікових носіїв;

2) типом облікових носіїв;

3) видами обчислювальної техніки;

4) організаційною структурою;

5) цілями ведення;

6) методами обліку;

7) складом рахунків;

8) формами рахівництва;

9). галузями народного господарства;

10) обліком витрат;

11) інтересами осіб, зайнятих в господарському процесі;

12) зміною наукових доктрин.

виділив 4 ет.

1) з моменту виникнення товарно-грошових відносин до кінця 18 ст. ;

2) з кінця 18 ст. до кінця 19 ст. ;

3) кінець 19 ст. і початок 20 ст. ;

4) з початку 20 ст. і до наших днів.

Висновки

Інвентаризація основних засобів на ПрАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн» проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженої наказом Мінфіну України від 11. 08. 94 р. № 69.

Інвентаризація основних засобів на ПрАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн» проводиться не рідше одного разу на рік (але не раніше 1 жовтня). Інвентаризацію будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів дозволено проводити один раз у три роки, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим:

при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в АТ, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

перед складанням річного звіту, крім майна, цінностей і зобов’язань, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року;

у разі зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

під час виявлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день виявлення таких фактів);

за рішенням судово-слідчих органів;

у разі стихійного лиха, пожежі, аварії та в інших випадках, передбачених законодавством.

Інвентаризацію основних засобів на ПрАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн» проводить комісія, призначена наказом керівника підприємства, з компетентних осіб, які знають об'єкт інвентаризації, ціни, первинний облік. Очолює комісію керівник або його заступник.

Результати інвентаризації записують в інвентаризаційну відомість, яку складають за кожним місцезнаходженням об'єкта посадові особи, відповідальні за їх збереження. Форма опису забезпечує відображення даних інвентаризації на три дати з метою скорочення обсягу робіт під час щорічного проведення Інвентаризації основних засобів. При виявленні об'єктів основних засобів, які не взяті на облік, або при виявленні недостачі складають належні акти.

Інвентаризація нематеріальних активів проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків від 11. 08. 94 № 69.

Під час інвентаризації нематеріальних активів на підставі відповідних документів комісія перевіряє їх вартість, строк використання, нарахування зносу, про що має бути зазначено у протоколі. У разі виявлення активів, не взятих на облік, а також тих, щодо яких в облікових регістрах не вказані повні дані або взагалі вони відсутні, комісія складає окремий інвентаризаційний опис з урахуванням відсутніх економічних показників цих активів.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой