Ефективність використання оборотного капіталу і шляхи її підвищення (на прикладі ТОВ «Липовецьке»)

Мiнiстерство аграрної політики України Бiлоцеркiвський національний аграрний університет КУРСОВА РОБОТА на тему:

Ефективність використання оборотного капіталу і шляхи її підвищення (на прикладі ТОВ «Липовецьке»)

Виконав:

Студент 3 курсу 1 групи Бузенюк Володимир Миколайович Перевiрила:

Викладач економічних дисциплін Канд.екон. наук Сатир Л.М.

Біла церква 2012

Зміст

Вступ

Роздiл I. Науковi основи поняття оборотних засобiв та джерел їх утворення

1.1 Економiчний змiст оборотних засобiв та їх класифікація

1.2 Джерела утворення оборотних засобiв Роздiл II. Природно — економічна характеристика господарства та органiзацiя його фінансової роботи

2.1 Природно — економiчнi умови господарювання та органiзацiйна структура господарства

2.2 Ресурсний потенцiал господарства та ефективнiсть його використання в ТОВ «Липовецьке»

2.3 Склад i структура оборотних засобiв у ТОВ «Липовецьке «

Роздiл III. Пiдвищення економiчної ефективностi використання оборотних засобів

3.1 Ефективнiсть використання оборотних засобiв та шляхи їх підвищення Висновки i пропозицiї

Список використаної лiтератури

Вступ

Підприємства сфери матерiального виробництва здатнi пiдтримувати безперервнiсть процесу виробництва i реалiзацiї продукцiї лише за умови, якщо в їх розпорядженнi поряд iз основними засобами (знаряддями виробництва) є також оборотнi засоби у виглядi, головним чином, предметiв працi — запасiв сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, палива, тари тощо. Подiбно до основних засобiв. Вони також функцiонують у сферi виробництва, тобто — також засоби виробництва.

Крiм того, наявнiсть товарно — грошових вiдносин, ринковi умови господарювання викликають постiйне перетворення вироблених товарiв у грошi. Тому поряд iз виробничими засобами кожне пiдприємство для пiдтримання безперервностi процесу вiдтворення повинне завжди мати певнi запаси готових виробiв власного виробництва, а також вкладати певну суму коштiв у розрахунки. Цi кошти функцiонують у сферi обiгу, тому називаються засобами обiгу.

Отже є об'єктивна необхiднiсть у дослiдженнi оборотних засобiв пiдприємства як складової безперервностi i ефективностi процесу виробництва. Крiм дослiдження оборотних засобiв, актуальним є i аналiз джерел їх утворення, так як необхiдно, щоб оборотнi засоби були вкладенi одночасно i на усiх стадiях кругообiгу.

Для створення необхiдного обсягу оборотних фондiв i фондiв обiгу пiдприємство авансує фiнансовi ресурси.

Той факт, що кошти, якi вкладенi в оборотнi виробничi фонди i в фонди обiгу, пiсля завершення кожного кругообiгу повнiстю вiдшкодовуються у грошовiй формi, є пiдставою з'єднати їх в поняття оборотнi засоби (кошти) на вiдмiну вiд основних засобiв (коштiв).

Основними завданнями дослiдження оборотних засобiв пiдприємства та джерел їх утворення є оптимальне розмiщення оборотних активiв, та формування їх за рахунок власних i позичених ресурсів.

Оптимiзацiя розмiщення оборотних засобiв створює пiдгрунття для цiльового i економiчного використання фiнансових ресурсiв, сприяє зменшенню запасiв у виробництвi тi обiгу, успiшному виконанню планiв виробництва, реалiзацiї продукцiї, пiдвищенню рентабельностi i змiцненню фiнансового стану пiдприємства.

Для цього пiдприємство повинно якiсно розподiляти норматив власних оборотних коштiв. Нормування нацiлене на визначення дiйсно мiнiмальних запасiв на всiх стадiях руху оборотних фондiв обiгу.

Для пiдприємства потрiбно визначити яка частина власних фiнансових ресурсiв буде направлена на фiнансування оборотних засобiв та скiльки потрiбно коштiв ззовнi для здiйснення своєї поточної дiяльностi, тобто авансувати в оборотнi активи.

При цьому така оптимiзацiя спiввiдношення внутрiшнiх i зовнiшнiх джерел формування фiнансових ресурсiв ґрунтується на забезпеченнi мiнiмальної сукупної вартостi залучених фiнансiв.

Джерелами iнформацiї для проведення аналiзу з даної теми в ТОВ «Липовецьке» є:

— баланс пiдприємства за попереднi роки та звiтний перiод;

— звiт про фiнансовi результати;

— звiт про власний капiтал;

— звiт про рух грошових коштiв;

— розрахунок нормативу власних обiгових коштiв;

— розшифрування дебiторської та кредиторської заборгованостi.

Мета курсової роботи: дослiдити оборотнi засоби ТОВ «Липовецьке» та визначити основнi шляхи по пiдвищенню ефективностi їх використання.

Завдання: Розглянути виробничо-фiнансову дiяльнiсть пiдприємства, дослiдити оборотнi засоби та шляхи пiдвищення ефективностi їх використання, проаналiзувати змiну рiвня оборотних засобiв на майбутнє.

Роздiл I. Науковi основи поняття оборотних засобiв та джерел їх утворення

1.1 Економiчний змiст оборотних засобiв

Дiяльнiсть об'єктiв господарювання щодо створення та реалiзацiї продукцiї здiйснюється в процесi поєднання основних виробничих фондiв i самої працi.

Безперервнiсть процесу виробничої та комерцiйної дiяльностi потребує постiйного iнвестування коштiв у цi елементи для здiйснення розширеного їхнього вiдтворення.

На вiдмiну вiд основних виробничих фондiв оборотнi фонди споживаються в одному виробничому циклi i їхня вартiсть повнiстю переноситься на вартiсть виготовленої продукцiї. При цьому одна їхня частина в речовiй формi входить у створений продукт i набирає товарної форми, в якiй її буде використано споживачем. Iнша частина також повнiстю споживається в процесi виробництва, але, втрачаючи свою споживчу вартiсть, у речовiй формi в продукт працi не входить (паливо).

Таким чином, за умов товарно — грошових вiдносин запаси предметiв працi виступають, з одного боку, як сукупнiсть матерiальних цiнностей, з iншого — як втiлення затрат суспiльної працi у вартостi фондiв: оборотних, виробничих i фондiв обiгу.

В економiчнiй лiтературi iснують рiзнi пiдходи до визначення сутностi оборотних коштiв. Найчастiше можна знайти на два визначення оборотних коштiв.

По — перше, оборотнi кошти — це грошовi ресурси, якi вкладено в оборотнi виробничi фонди обiгу для забезпечення безперервного виробництва та реалiзацiї виготовленої продукцiї.

По — друге, оборотнi кошти — активи, якi протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворенi на грошi. Деякi автори таке саме визначення дають термiну «оборотний капiтал». Це свiдчить про iдентичнiсть, на їхню думку, понять — оборотнi кошти та оборотний капiтал.

У зарубiжнiй лiтератури окремi автори визначають оборотний капiтал як оборотнi активи за мiнусом короткострокових зобов’язань. У такий спосiб дається визначення власного оборотного капiталу.

Узагалi поняття «капiтал» виступає в трьох формах: грошовiй, продуктивнiй i товарнiй. Найбiльш широке, загальне поняття капiталу вiдповiдає його грошовiй формi. В економiчнiй теорiї «грошовий капiтал» розглядається як вартiсна форма всього капiталу, а не лише як певна сума грошей, що спрямовується в процесi господарсько — пiдприємницької дiяльностi на придбання засобiв виробництва i предметiв працi.

Оборотний капiтал проходить три стадiї кругообiгу: грошову, виробничу й товарну.

На першiй стадiї пiд час авансування коштiв здiйснюється придбання й нагромадження необхiдних виробничих запасiв.

У виробничому процесi авансується вартiсть для створення продукцiї: у розмiрi вартостi використаних виробничих запасiв, перенесеної вартостi основних фондiв, витрат на саму працю (заробiтна плата та пов’язанi з нею витрати). Виробнича стадiя кругообiгу оборотного капiталу завершується випуском готової продукцiї, пiсля чого настає стадiя реалiзацiї.

На першiй стадiї авансування коштiв триває доти, доки товарна форма вартостi не перетвориться на грошову. Отримання виручки вiд реалiзацiї свiдчить про кориснiсть створеної суспiльством вартостi i про вiдтворення авансових у нiй коштiв. Грошова форма, якої набирає оборотний капiтал на третiй стадiї кругообiгу, одночасно є i по частковою стадiєю наступного обороту капiталу.

1.2.

1.2 Джерела формування оборотних засобiв

оборотні засоби ресурсний потенциал Визначення джерел формування оборотних коштiв є важливою дiлянкою роботи фiнансиста підприємства.

Недостатнiсть джерел формування оборотних коштiв призводить до недофiнансування господарської дiяльностi та до фiнансових ускладнень.

Наявнiсть зайвих джерел оборотних коштiв на пiдприємствi сприяє створенню наднормативних запасiв товарно — матерiальних цiнностей, вiдволiканню оборотних коштiв з господарського обороту, зниження вiдповiдальностi за цiльове й рацiональне використання як власних, так i позичених коштiв.

Власнi джерела формування оборотних засобiв.

Як правило, мiнiмальна потребi пiдприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капiтал (фонд), вiдрахування вiд прибутку у фонди спецiального призначення; цiльове фiнансування на цiльовi надходження (iз бюджету, галузевих i мiжгалузевих позабюджетних фондiв), прирiст сталих запасiв.

Пiдприємства, вводяться в дiю, формують оборотнi кошти за рахунок коштiв бюджету, пайових внескiв членiв — засновникiв, внескiв iноземних учасникiв (для спiльних пiдприємств), надходження вiд емiсiї цiнних паперiв. Цi кошти включаються у статутний фонд новоствореного пiдприємства.

На вже дiючих пiдприємствах власними джерелами фiнансування оборотних коштiв є прибуток, що залишається у розпорядженнi пiдприємства i використовується на його розсуд, надходження вiд емiсiї цiнних паперiв, а також прирiвнянi до власних оборотних коштiв сталi пасиви.

Прибуток пiдприємства спрямовується на покриття приросту нормативу оборотних коштiв. При цьому слiд зазначити, що ураховуючи спад виробництва, тяжке економiчне становище пiдприємств, неспроможнiсть їх розрахуватися за придбанi матерiальнi та iншi ресурси, Верховна Рада України 23. 02. 96р. ухвалила Закон про змiни та доповнення до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв «Про порядок використання прибутку державних пiдприємств, установ i органiзацiй». Згiдно з цим Законом державнi пiдприємства мали спрямовувати на поповнення власних оборотних коштiв не менше 10% загального прибутку пiдприємства. Ця частина прибутку звiльнялася вiд оподаткування. На жаль, сьогоднi ця пiльга не дiє.

Обсяг коштiв, що спрямовуються на поновлення власних оборотних коштiв, залежить вiд очiкуваних розмiрiв приросту нормативу оборотних коштiв, загального обсягу прибутку, можливого обсягу залучення позикових коштiв та iнших факторiв.

До коштiв, якi можна прирiвняти до власних, належать сталi пасиви. Це кошти цiльового призначення, якi в результатi застосованої системи грошових розрахункiв постiйно перебувають у господарському обiгу пiдприємства, а проте, йому не належать. До їх використанням за призначенням вони в сумi мiнiмального залишку є джерелами формування оборотних коштiв пiдприємства.

Сталi пасиви — це мiнiмальна (стiйка) заборгованiсть iз заробiтної плати працiвникам, вiдрахувань на обов’язкове державне пенсiйне страхування на соцiальне страхування, резерв майбутнiх платежiв, авансування покупцiв (замовникiв). Нинi в бухгалтерському балансi не виокремлюються сталi пасиви, як це було ранiше. Але з цього не слiд робити висновок, що сталi пасиви вiдсутнi на пiдприємствi.

Методика визначення власних оборотних коштiв не робить розмежування мiж сталими пасивами i короткотермiновими пасивами. Вiдображаються вони у I роздiлi пасиву балансу.

Основним критерiєм оптимiзацiї може бути коефiцiєнт рiвня фiнансування пiдприємства за рахунок, зовнiшнiх i внутрiшнiх власних коштiв. Цей показник може визначитися за формулою:

де — рiвень фiнансування пiдприємства за рахунок власних котiв, %;

— обсяг формування власних фiнансових ресурсiв у плановому перiодi, грош. од.;

— загальна потреба у фiнансових ресурсах пiдприємства у плановому перiодi, грош. од.

Банкiвськi кредити як джерело формування оборотних коштiв.

Розмiр власних оборотних коштiв, що закрiпленi за пiдприємством, не є постiйною величиною. Сума власних оборотних коштiв пiд час складання фiнансового плану щорiчно уточнюється у зв’язку зi змiною обсягу виробництва, асортименту продукцiї, умов постачання i збуту. Окрiм того, на пiдприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштiв за вiдвантажену продукцiю, нагромадженням на складi нереалiзованої продукцiї, несвоєчасним i неповним виконанням договiрних зобов’язань постачальниками та через iншi обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливим. Тому формувати оборотнi кошти лише за рахунок власних джерел нинi економiчно недоцiльно, оскiльки це знижує можливостi пiдприємства щодо фiнансування власних витрат i збiльшує ризик виникнення фiнансової нестабiльностi пiдприємства.

У такому разi пiдприємство вимушене звертатися до залучення фiнансових ресурсiв у виглядi короткострокових кредитiв банку та iнших кредитiв, комерцiйного кредиту, кредиторської заборгованостi.

Призначення банкiвських кредитiв — фiнансування витрат, пов’язаних з придбанням основних i поточних активiв, iз сезонними потребами пiдприємства, тимчасовим збiльшенням виробничих запасiв, iз виникненням (збiльшенням) дебiторської заборгованостi, податковими платниками та iншими зобов’язаннями.

Кредити банку дають змогу органiчно ув’язати всi джерела оборотних коштiв i справляють активний вплив на рацiональне формування запасiв сировини, матерiалiв, готової продукцiї та iнших видiв матерiальних цiнностей.

Планування потреби в позикових оборотних коштах включає розрахунок необхiдної суми кредиту з урахуванням залишку нормативних товарно — матерiальних цiнностей i визначення потреби в кредитi.

Сума кредиту з урахуванням залишку нормативних тварино — матерiальних цiнностей визначається для кожного об'єкта як рiзниця мiж плановою вартiстю матерiальних цiнностей за дiючими цiнами i власними оборотними коштами.

Короткостроковий кредит, не залежно вiд об'єктiв кредитування, надається строком до одного року. Однак на практицi термiни надання кредиту значно меншi, що пояснюється високим рiвнем iнфляцiї, станом товарного i грошового обiгу.

Роздiл II. Природно — економiчна характеристика господарства та органiзацiя його фiнансової роботи

2.1 Природно — економiчнi умови господарювання та органiзацiйна структура господарства

ТОВ «Липовецьке» розташоване в пiвденно — схiднiй частинi Царичанського району, в с. Бабайкiвка, на вiддалi 18 км вiд районного центру, з яким з'єднується асфальтовою дорогою. Господарство вiддалене вiд обласного центру на 110 км.

В ТОВ «Липовецьке» функцiонує молочно — товарна та свино — товарна ферми, тракторна та рiльнича бригади, ремонтна майстерня, пилорама, ДКУ. Землекористування господарства являє собою один досить компактний масив. Структура земельних угiдь наведена в таблицi 2.1.

Таблиця 2.1

Динамiка i структура земельних ресурсiв, землезабезпеченiсть

Отже, на 2011 рiк коефiцiєнт освоєння землi пiд сiльськогосподарське виробництво становить 0,99; коефiцiєнт розореностi сiльгоспугiдь становить 0,75, що є досить високими показниками.

За внутрiгосподарським землевпорядкуванням на орних землях видiлено польову, ґрунтозахисну сiвозмiни.

Рельєф територiї, на якiй розташоване господарство, переважно рiвнинний. Сiльськогосподарське пiдприємство знаходиться в лiсовiй зонi. Клiмат цiєї зони помiрно — континентальний лiто тепле, зима помiрно холодна. Середньорiчна температура +70С. Землi господарства розташованi у зонi достатнього зволоження, середньорiчна кiлькiсть опадiв досягає 500 — 550 мм. Снiговий покрив нестiйкий. Вегетацiйний перiод для сiльськогосподарських культур сягає 190 — 200 днiв. Сума активних температур дорiвнює 2500 — 29 000С за рiк.

В господарствi перевантажують чорноземи i дерново — пiдзолистi ґрунти. Весняно — польовi роботи в господарствi починаються у кiнцi березня. Якiсть земляних угiдь, їх структура, а також грунтовоклiматичнi умови сприяють успiшному розвитку виробництва сiльськогосподарської продукцiї. Пiдвищенню урожайностi також сприяє значна кiлькiсть опадiв, достатня частина яких припадає на перiод вегетацiї сiльськогосподарських культур.

ТОВ «Липовецьке» створено на засадах угоди мiж учасниками товариства: Винниченко Вiктор Андрiйович, Школьний Микола Олександрович, Приступа Володимир Михайлович. Воно створене в процесi реорганiзацiї шляхом перетворення СП «Лучанське» i його правонаступником.

Управлiння пiдприємством здiйснюється Зборами Учасникiв i Директором Товариства. На загальних Зборах учасникiв вони мають кiлькiсть голосiв пропорцiйно їх часток у Статутному фондi (34%, 33% i 33% вiдповiдно). Загальнi Збори складаються не рiдше двох разiв на рiк. Виконавчим органом Товариства є Директор Товариства, що обирається строком на 5 рокiв — Винниченко Вiктор Андрiйович. Директор пiдзвiтний Зборам Учасникiв i органiзовує виконання їх рiшень; готує балансовий звiт про пiдсумки дiяльностi за поточний рiк.

Трудовi вiдносини Товариства з своїми працiвниками регулюються Законодавством України про працю з урахуванням особливостей, що визначенi трудовим договором. Прийом та звiльнення працiвникiв, оплата їх працi та iншi питання трудових вiдносин входять до компетенцiї Директора Товариства.

Згiдно Статуту Директор здiйснює поточне керiвництво господарством та координує дiяльнiсть всiх виробничих з допомогою їх керiвникiв: головного бухгалтера, головного економiста, агронома, завiдуючого фермою, старшого механiка, бригадирiв. Для сучасної системи ведення господарства характерно поглиблення спецiалiзацiї на основi пiдвищення концентрацiї виробництва. Спецiалiзацiя господарства визначає його виробничий напрямок. Для того щоб визначити виробничий напрямок господарства потрiбно спочатку проаналiзувати товарну продукцiю. (Таблиця2.2.)

Таблиця 2.2

Структура товарної продукцiї

Як видно з даних таблицi пiсля реорганiзацiї господарство збiльшило виручку вiд реалiзацiї продукцiї рослинництва i зменшило частку тваринницької продукцiї. Крiм того по рослинництву збiльшилось в декiлька разiв виробництва зерна i набагато знизилось (з 38% до 4%) вирощування цукрового буряка. Також значно знизилось вирощування i вiдгодiвля ВРХ, з 2010р. по 2011р. частка ВРХ зменшилась вiд 12% до 2.5%вiдповiдно. Отже, за аналiзуємий перiод господарство змiнило свiй виробничий напрямок. В 2010р пiдприємство орiєнтувалося на виробництво цукрового буряка, зерна i молока. В 2011р господарство взяло зерново — молочний напрямок виробництва сiльськогосподарської продукцiї.

Щоб розрахувати коефiцiєнт спецiалiзацiї господарства, потрiбно застосувати наступну формулу:

;

де — питома вага готової продукцiї;

— порядковий номер;

:

0,45 — рiвень спецiалiзацiї середнiй. Для рівня поглибленої спецiалiзацiї цей показник потрiбно пiдвищити до значення 0,50 — 0,65, що сприятиме росту виходу продукції при високій ефективності виробництва.

2.2 Ресурсний потенціал господарства та економічна ефективність його використання

До ресурсів господарства належать земельні та трудові ресурси, виробничi фонди, енергоресурси. Важливими моментами аналізу ресурсного потенцiалу є їх наявнiсть в господарствi, оцiнка їх розмiру та вартостi впродовж аналiзуємого перiоду. За допомогою таблицi розглянемо показники розмiрiв та вартостi ресурсiв в динамiцi.

Таблиця 2.3

Динамiка вартостi ресурсiв та основних економiчних показникiв господарства

За аналiзований перiод площа сiльськогосподарських угiдь зменшилась на 22.5%, а площа рiллi на 3%, що пов’язане з реорганiзацiєю господарства в ТОВ «Липовецьке» та виходом з нього працiвникiв з своїми земельними паями. Однак цей факт майже не змiнив розмiру рiллi.

Майже у двiчi знизилась середньорiчна кiлькiсть працiвникiв: в 2010роцi їх численнiсть була 228 чол., до 2011 року вона знизилась до 132 чол. Величина енергоресурсiв залишилась майже незмiнною, так як за аналiзуємi роки господарство немало можливостi поновлювати автопарк, кiлькiсть сiльськогосподарських машин та їхнi енергоресурси. В пiдприємствi широко застосовується сезонна оренда високоякiсних комбайнiв та їхньої сiльськогосподарської технiки, що є бiльш економiчно вигiднiшим. Вiдповiдно i вартiсть основних виробничих фондiв за даний перiод знизилась на 9.2%. вартiсть оборотних засобiв зросла на 7.2%.

Незважаючи на зниження майже всiх видiв ресурсiв в господарствi, це не привело до погiршення виробництва i вiдповiдно його результатiв. Так, виручка вiд реалiзацiї продукцiї зросла на 116.7%, при зниженi собiвартостi виробленої продукцiї на 45%. В 2010 роцi виробництво було збитковим i валовi збитки склали 164 тис.грн., в звiтному перiодi господарство отримало валовий прибуток в розмiрi 372тисгрн.

Для бiльш детального аналiзу трудових ресурсiв розглянемо таблицю 2.4.

Таблиця 2.4

Наявнiсть та використання трудових ресурсів

Данi з таблицi показують що за один рiк (2011р. в порiвнянi з 2010р) трудозабезпеченiсть зменшилась на 33,3%, на це вплинуло зменшення чисельностi працiвникiв i збiльшення площi сг угiдь. Коефiцiєнт використання робочого часу залишився незмiнним. Щодо вiдпрацьованого часу одним працiвником за рiк, то цей показник збiльшився на 69,4 години.

Економiчна ефективнiсть с.-г. виробництва означає одержання максимальної кiлькостi продукцiї з одного гектара земельної площi, вiд однiєї голови худоби при найменших затратах працi i коштiв на виробництво одиницi продукцiї.

Проаналiзуємо головнi економiчнi показники ефективностi сiльськогосподарського виробництва ТОВ «Липовецьке». Для їх визначення потрiбно знати ряд вихiдних показникiв, що також занесенi у таблицю.

Таблиця 2.5

Основнi показники економiчної ефективностi с.-г. виробництва

В звiтному роцi зросла виручка вiд реалiзацiї продукцiї на 116,6%, виробництво було прибуткове: чистий прибуток в 2011роцi склав 272тис.грн. В 2010р сiльськогосподарське виробництво в господарствi було збиткове (164тис.грн збиткiв), тому порiвняно з 2011р всi показники економiчної ефективностi значно зросли. Так, частка валової продукцiї на 1га с.-г. угiдь, 100грн фондiв i 1люд-год зросла майже втричi, а на 1 працiвника на 274.3%. частка валового доходу, що становив 372тис. грн 2011р на 1люд-год перевищила вiдповiднi показники 2010року бiльш нiж на 290%. Так як виробничi витрати знизились на 30%, то частка валової продукцiї i валового доходу на 1грн виробничих витрат зросла на 205% i 336% вiдповiдно.

В звiтному роцi чистий прибуток на 1га с.-г. угiдь був у розмiрi 170грн, на 100 грн. фондiв — 5.11грн, на 1грн витрат-0.15грн., на 1люд.-год.-1.49грн., на 1працiвника — 2062грн.

Щодо фондiв господарства, то їх характеристика наведена в таблицi 2.6.

Таблиця 2.6

Наявнiсть та ефективнiсть використання основних та оборотних фондiв

З даної таблицi видно, що виручка вiд реалiзацiї зросла на 156 тис.грн.,

Фондооснащенiсть зменшилась на 13,7%, а фондоозброєнiсть збiльшилась на 27,8% - це вiдбулось за рахунок зменшення кiлькостi працiвникiв.

Всi цi показники свiдчать про рiзне пiдвищення економiчної ефективностi використання ресурсiв господарства в звiтному роцi, незважаючи на те, що всi ресурси пiдприємства пiсля реорганiзацiї зменшилась, або залишилась на незмiнному рiвнi (оборотнi фонди).

Отже, господарство за аналiзуємий перiод стало отримувати значнi прибутки зменшивши при цьому свiй ресурсний капiтал, що свiдчить про бiльш рацiональне i повне використання своїх ресурсiв, яке призвело до росту економiчної ефективностi сiльськогосподарського виробництва та рентабельностi господарства.

2.3 Склад i структура оборотних засобiв у ТОВ «Липовецьке»

Оборотнi засоби (оборотнi кошти) — це кошти, авансованi в оборотнi виробничi фонди i фонди обiгу для забезпечення безперервностi процесу виробництва, реалiзацiї продукцiї та отримання та отримання прибутку.

До оборотних виробничих фондiв належать: сировина, основнi i допомiжнi матерiали, напiвфабрикати, паливо, тара, запаснi частини для ремонтiв, малоцiннi i швидкозношуванi предмети, незавершене виробництво, напiвфабрикати власного виготовлення, витрати майбутнiх перiодiв.

До фонду обiгу належать: залишки готової продукцiї на складi господарства, вiдвантаженi, але не оплаченi покупцями товари, залишки коштiв пiдприємств на поточному рахунку в банку, касi, у розрахунках, у дебiторськiй заборгованостi, а також укладенi у короткостроковi цiннi папери.

Спiввiдношення оборотних коштiв, що перебувають у сферi виробництва й у сферi обiгу, є неоднаковим у рiзних галузях народного господарства. Пояснюється це особливостями органiзацiї виробництва, постачання, збуту, а також системи розрахункiв. Для забезпечення безперервностi процесу виробництва необхiдно досягти оптимального спiввiдношення оборотних коштiв. При цьому пiдприємство заiнтересоване у зменшеннi оборотних коштiв у сферi обiгу за рахунок полiпшення системи постачання, рацiональнiших форм розрахункiв.

Для аналiзу складу, структури i динамiки оборотних коштiв порiвнюють данi балансу на кiнець звiтного перiоду з базовим перiодом (пiдсумок II i III роздiлiв активу) i вивчаються змiни, що вiдбулися в складi оборотних коштiв вцiлому, а пiсля цього — в розрiзi окремих статей оборотних коштiв. Причинами змiни оборотних коштiв можуть бути:

Причини збiльшення оборотних коштiв:

а) прибуток (пiсля сплати податку);

б) амортизацiйнi вiдрахування;

в) прирiст власних засобiв;

г) збiльшення заборгованостi по кредитах i позиках;

д) збiльшення зобов’язань по кредиторськiй заборгованостi та iн.

Причини зменшення оборотних коштiв:

а) витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженнi пiдприємства;

б) капiтальна вкладення;

в) довгостроковi фiнансовi вкладення;

г) зменшення кредиторської заборгованостi.

Змiна вартостi оборотних коштiв не завжди однозначно позитивна чи негативна. Якщо при збiльшеннi оборотних засобiв пiдприємство втягнулося в велику дебiторську заборгованiсть або виявився надлишок оборотних запасiв, то це збiльшення не приведе до ефективного використання оборотних активiв. I навпаки зменшення оборотних коштiв за рахунок прискорення їх обертання є позитивною змiною в оборотних активах.

Аналiз нашого господарства по оборотних коштах докладнiше подано в таблицi 2.7.

Таблиця 2.7

Структура i динамiка коштiв ТОВ «Липовецьке»

В таблицi запропоновано структуру оборотних засобiв господарства за ряд рокiв, щоб побачити змiни, якi вiдбулися за перiод бiльший, нiж звiтний рiк.

З 2010року по 2011рiк оборотнi активи господарства зросли не 7.1%. З них фонди обiгу зросли в чотири рази, а виробничi оборотнi фонди зменшились на 24.4%. в базовому роцi фонди обiгу займали лише 6% в оборотних активах, а в звiтному роцi їх частка зросла до 26,7%, що свiдчить про нагромадження коштiв на рахунку в банку (72тис.грн проти 1тис. грн в 2010роцi) та на дебiторськiй заборгованостi, яка також дуже зросла за аналiзуємий перiод. Це є негативною тенденцiєю, так як нагромадженнi кошти в фондах обiгу не беруть участi в виробничому оборотi.

В структурi виробничих оборотних фондiв найбiльшими статтями є сировина i матерiали, тварина на вирощуваннi i вид годiвлi, матерiали сiльськогосподарського призначення, готова продукцiя, незавершене виробництво. За цi роки вiдбувся рiст часток таких статей як «тварини на вирощуваннi i вiдгодiвлi» (на 2,8%), «незавершене виробництво» (59%). iншi статтi в запасi i витрат знизилися, як i знизилася i сама частка виробничих оборотних фондiв. Особливо знизилась вартiсть палива, будiвельних матерiалiв, сировини i матерiалiв та матерiалiв сiльськогосподарського призначення.

Змiни, що вiдбулися в структурi оборотних засобiв є негативними, але не згубними для господарства i є нормальним явищем в даний час для сiльськогосподарського господарства. За сприятливих умов кошти з розрахункового рахунку можна швидко i успiшно застосувати у господарському оборотi, а при настаннi строкiв оплати повернуться грошi вiд дебiторiв, що приймали участь у збутi продукцiї.

Пiдвищення частки дебiторської заборгованостi, якщо це не вiдбувається на фонi скорочення матерiальних запасiв, свiдчить про полiпшення збуту продукцiї прискорення обертання оборотного капiталу. Про те i зменшення залишкiв коштiв свiдчить можливо не скiльки про високий рiвень управлiння грошовими потоками на пiдприємствi, скiльки про гострий дефiцит цих коштiв, зумовлений iнфляцiєю кризою неплатежiв, недосконалою податковою полiтикою.

Отже, господарство повинно бути заiнтересоване у зменшеннi оборотних коштiв у сферi обiгу за рахунок полiпшення системи постачання, розрахункiв.

Роздiл III. Пiдвищення економiчної ефективностi використання оборотних засобiв

3.1 Ефективнiсть використання оборотних засобiв та шляхи їх пiдвищення

Стан оборотних коштiв характеризується насамперед наявнiстю їх на певну дату. Для виявлення змiн в оборотних засобах порiвняємо показники звiтного року — 2011 — з показниками базового року — 2010р, тобто величина власного капiталу + довгостроковi кредити банкiв + довгостроковi позики — необоротнi активи.

В 2010 роцi вартiсть власних оборотних коштiв була 1043тис. грн (4139 + 0 — 3096).

В 2011 роцi вартiсть власних оборотних коштiв склала 1225тис. грн (1263 + 2826 — 2864).

Власнi оборотнi кошти зросли за аналiзуємий перiод на 182тис.грн. Слiд розрiзняти поняття «оборотнi кошти» i «власнi оборотнi кошти». Власнi оборотнi кошти — це джерела коштiв, а саме — частина власного капiталу пiдприємства, що розглядається як джерело покриття поточних активiв. Величина власних оборотних коштiв дорiвнює перевищенню поточних активiв над зобов’язаннями.

До показникiв, що характеризують стан оборотних коштiв, можна вiднести коефiцiєнт реальної власностi оборотних коштiв у майнi пiдприємства (Кр.в). Цей показник визначається як вiдношення вартостi оборотних коштiв до вартостi майна пiдприємства:

Цей коефiцiєнт показує, яку частину у майнi пiдприємства займають оборотнi засоби. В звiтному роцi ця частина зросла на 3% i склали 34%. цей коефiцiєнт може зростати чи знижуватись залежно вiд конкретних обставин, але бажано, щоб частина оборотних коштiв у майнi господарства забезпечувала можливiсть ритмiчного, безперебiйного виробництва i у разi необхiдностi, швидкої лiквiдностi оборотних коштiв.

Для характеристики ефективностi використання оборотних коштiв в господарствi використовують показники оборотностi цих засобiв.

З усiх фiнансових ресурсiв тiльки невелика частина вiльна — грошовi кошти в касi або на розрахунковому рахунку. Iншi знаходяться в обiгу: вкладенi в основнi i бiговi кошти, причому оборотнi засоби є найбiльш мобiльною частиною господарських засобiв. Вони безперервно поновлюються, минаючи всi стадiї виробничого процесу.

Прискорення обертання обiгових коштiв має велике значення для стабiльностi фiнансового стану пiдприємства, виходячи з наступних основних причин:

По — перше, вiд швидкостi обертання коштiв залежить розмiр рiчного обороту, бо господарство, що має невеликий обсяг коштiв, але бiльш ефективно їх використовує, може робити такий оборот, як i господарство з бiльшим обсягом коштiв.

По — друге, з оборотнiстю пов’язана вiдносна величина витрат, що знижує собiвартiсть одиницi продукцiї.

По — третє, прискорення обороту та тiй або iншiй стадiї кругообороту коштiв (наприклад, скорочення часу перебування матерiалiв на складi) зменшують прискорити оборот на iнших стадiях.

Слiд наголосити, що робота в умовах ринку i повної господарської самостiйностi не скасовує необхiдностi планування оборотних коштiв. Обов’язковiсть використання нормативiв, встановлених вищою за рiвнем органiзацiєю, залежить вiд їх економiчної доцiльностi.

Якщо нормативи використовують в рамках внутрiшнього аналiзу, то їх дотримання повинно контролюватися. В процесi аналiзу з’ясовуються причини утворення понаднормативних або не повних нормативiв. Це можливо тiльки в умовах внутрiшнього управлiнського аналiзу.

Аналiз обiгових коштiв проводиться як в цiлому, так i по окремих статтях, в серединi статей — по групах, в серединi групи — по видах для виявлення змiн або нестач цiнностей.

Методика аналiзу оборотностi обiгових коштiв полягає в порiвняннi показникiв оборотностi оборотних засобiв господарства за звiтний рiз з аналогiчними показниками за базовий рiк. Таким чином, виявляються тенденцiї полiпшення або погiршення. Ця iнформацiя корисна для акцiонерiв, можливих iнвесторiв, постачальникiв.

Таблиця 3.1

Аналiз оборотностi оборотних коштiв за звiтний перiод господарства

Виходячи з наведених у таблицi даних, можна сказати, що:

Оборотнiсть оборотних коштiв за аналiзуємий перiод прискорилась на 227.6 дня (247.36 — 474.96=227.6), це привело до:

а) збiльшення коефiцiєнта оборотностi засобiв на 0.69 обороту (1.45−0.76=0.69);

б) зниження коефiцiєнта завантаження засобiв в оборотi на 0.62грн (0.69−1.31=0.62);

На змiну оборотностi оборотних коштiв впливають два фактори:

1. Змiна обсягу виручки вiд реалiзацiї продукцiї

2. Змiна середнього залишку оборотних засобiв.

Вплив першого фактора визначається так:

Середнiй залишок обiгових коштiв (2010рiк) / одноденну виручку за звiтний рiк — оборотнiсть обiгових коштiв за 2010 рiк.

В нашому випадку оборотнiсть оборотних коштiв прискорилася на 227,6 днi, в тому числi за рахунок:

1) зростання обсягу виручки вiд оборотностi прискорилася 255,61 днi

(1241,5/5,66 — 474,96 = 255,61)

2) вплив змiни середнього залишку оборотних коштiв визначається :

змiну середнього залишку /фактичну одноденну виручку.

За даними нашого розрахунку, збiльшення середнього залишку оборотних коштiв на 159,5тис.грн. уповiльнила оборотнiсть обiгових коштiв на 28,18 дня (159,5/5,66=28,18).

Разом: -255,61 + 28,18 = 227,6 днi.

Слiд звернути увагу, що в такiй галузi виробництва, як сiльське господарство, оборотнiсть оборотних коштiв взагалi дуже висока, може бути понад 360 днi.

Метою аналiзу оборотностi обiгових коштiв є також визначення грошових коштiв, що були вивiльненi з обороту в наслiдок прискорення оборотностi обiгових коштiв або додатково залученi в оборот внаслiдок уповiльнення оборотностi обiгових коштiв. Для цього проводиться розрахунок: рiзницi оборотностi обiгових коштiв в днях множиться на звiтну одноденну виручку.

За нашими даними, прискорення оборотностi оборотних коштiв на 277,6 днi вивiльнило з обiгу грошовi кошти в сумi 1288,2тис грн. (-27,3×5,66=1288,2тис.грн.).

Величину економiчного ефекту, отриманого вiд прискорення оборотностi обiгових коштiв, можна визначити, користуючись коефiцiєнтом завантаження коштiв в оборотi. Так, якщо в 2010 роцi для одержання з однiєї грн. виручки було витрачено 1,31грн оборотних коштiв, то в звiтному 2011 роцi тiльки 0,69грн., тобто менше на кожну грн. виручки.

Слiд наголосити, що в умовах ринкової економiки, аналiзуючи тiльки оборотнiсть коштiв, не можна дати однозначну оцiнку щодо прискорення або уповiльнення їх оборотностi.

Для цього необхiдно вивчати конкретну виробничу ситуацiю. Так, iнколи високий показник оборотностi обiгових коштiв може вказувати на недостатнiсть товарно — матерiальних запасiв, що в подальшому може гальмувати розвиток бiзнесу, а iнколи низький показник оборотностi виправданий, наприклад, коли очiкується пiдвищення цiн на сировину i матерiали.

Для стабiлiзацiї фiнансового стану важливе значення має швидкiсть руху грошових коштiв. В господарствi завжди повинен бути мiнiмальний залишок грошових коштiв, що покриває поточнi зобов’язання. Вiдсутнiсть такого запасу свiдчить про наявнiсть фiнансових ускладнень в господарствi. Надмiрна їх величина говорить про те, що реально пiдприємство зазнає збиткiв, пов’язаних з iнфляцiєю i знецiнюванням грошей. Тому в господарствi, поряд iз аналiзом оборотностi матерiальних оборотних коштiв, актуальним є аналiз оборотностi грошових коштiв.

В 2010 рiк операцiйнi витрати склали 2532 тис. грн., за 2011 рiк — 1810 тис. грн. Мiнiмальна сума грошових коштiв становила вiдповiдно по рокам 1266 тис. грн. (2532/2) i 905 тис. грн. (1810/2). Ця сума грошей потрiбна в оборотi господарства для пiдтримання лiквiдностi протягом року.

Якщо в оборотi буде менше, це призведе до погiршення фiнансового стану пiдприємства. Отже, з отриманих в результатi розрахунку даних видно, що всього оборотних грошових коштiв було достатньо для покриття мiнiмальної суми грошових коштiв, що необхiдна для проведення господарських операцiй як в 2010 роцi так i звiтному 2011 роцi.

Окрiм аналiзу розрахованих показникiв оборотностi коштiв, застосовують i iншi види аналiзу цього показника. В ринкових умовах пiдприємство особливу увагу придiляє аналiзу виробничо — комерцiйного циклу, тобто перiоду обороту грошових коштiв — зв’язком мiж надходженням i вибуттям оборотного капiталу i грошових надходжень.

Висновки i пропозицiї

ТОВ «Липовецьке» створено в процесi реорганiзацiї СП «Лучанське» вiд 28.09.2001року. ТОВ «Липовецьке» має сприятливi природно — економiчнi умови для сiльськогосподарського виробництва: високоякiснi земельнi угiддя та достатнiй ресурсний потенцiал. В процесi реорганiзацiї господарство втратило частину своїх ресурсiв. Так, площа сiльськогосподарських угiдь зменшилась на 22,5%, в тому числi площа рiллi на 3%, вартiсть основних виробничих фондiв зменшилася на 10%. Не зважаючи на зниження майже усiх видiв ресурсiв, це не привело до погiршення економiчної ефективностi виробництва. Навпаки, всi основнi економiчнi показники результатiв дiяльностi зросли i в звiтному 2001роцi господарство отримало чистий прибуток у розмiрi 272тис. грн. та рiвень рентабельностi 18,2%, що свiдчить про бiльш повне та рацiональне використання свого ресурсного потенцiалу.

У 2010 роцi ТОВ «Липовецьке» було збитковим, мало незадовiльний фiнансовий стан. В результатi оцiнки фiнансового стану господарство можна зробити такi висновки. За аналiзований перiод в структурi майна пiдприємства вiдбулися деякi змiни:

— вартiсть основних засобiв та iнших поза оборотних активiв знизилась i їх частка в майнi становила 65,4%;

— вартiсть оборотних засобiв зросла, на 01.01.2007рiк вони складали 34,6% всього майна.

Негативною тенденцiєю є рiст в оборотних активах частки виробничих запасiв, оскiльки при цьому заморожуються кошти, якi могли б бути задiяними в оборотi, але з iншого боку (при дефiцитi сировини i високих темпах зростання цiн) створення запасiв є доцiльним. Про неефективне заморожування коштiв говорить збiльшення дебiторської заборгованостi в звiтному роцi.

У короткостроковi перспективi критерiєм оцiнки фiнансового стану пiдприємства є його лiквiднiсть i платоспроможнiсть. В 2011 роцi всi показники лiквiдностi зросли i перевищували загально прийнятнi нормативи по даним коефiцiєнтам. Три коефiцiєнта платоспроможностi були вище середнього рiвня. Отже, це свiдчить про те, що господарство вiдповiдає параметрам, необхiдним для здiйснення з ним кредитних та iнших фiнансових вiдносин.

Фiнансова стабiльнiсть пiдприємство пов’язана зi ступенем залежностi вiд кредиторiв i iнвесторi i характеризується спiввiдношенням власних i залучених коштiв. В 2011 роцi частка власного капiталу в загальнiй вартостi майна становила майже 30%, що негативним показником, так як загальноприйнятний рiвень цього коефiцiєнта 60%. Iншi коефiцiєнти фiнансової стiйкостi свiдчать про те, що пiдсилилась залежнiсть господарства вiд зовнiшнiх iнвесторiв i кредиторiв, тобто знизилась фiнансова стiйкiсть. Проте таку ситуацiю можна трактувати як рiст довiри кредиторiв до господарства, що охоче кредитують його для збiльшення господарського обороту. Крiм того, запаси i витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштiв, довгострокових позикових джерел, а короткостроковi зобов’язання у виправданих межах, тобто у господарства нормально стiйкий фiнансовий стан.

Аналiз органiзацiї фiнансування та економiчної ефективностi використання оборотних засобiв дав такi результати. Виробничi оборотнi фонди з 2010 року зменшились на 17%, фонди обiгу зросли на 379,7%. В тому числi дебiторська заборгованiсть: за роботи i послуги зросла на 459% i становила в 2011 роцi 11,8% оборотних засобiв, по розрахунках — з 1тис. грн. до 78 тис. грн. i ставила 5,1%, iнша дебiторська заборгованiсть — на 57,4% i становила — 4,9%. Це свiдчить про неефективне заморожування коштiв, у результатi чого уповiльнюється швидкiсть їх обороту, а також є побiчнi наслiдки, пов’язанi з ускладненням облiку i контролю. Але водночас слiд мати на увазi, що надання покупцям продукцiї у кредит призводить до зростання обсягу її реалiзацiї. Правильно розроблена i проведена кредитна полiтика щодо покупцiв зменшує зростання ризику безнадiйних боргiв.

Прискорити iнкасацiю дебiторської заборгованостi можна за допомогою векселiв i факторингу. Вексельнi розрахунки сприяють змiцненню економiчної безпеки пiдприємства, але через нерозвиненiсть фондового ринку, великий ризик неплатежiв, вони в Українi перебувають на етапi встановлення. Зменшити ризик неплатежiв i появи боргу можна за допомогою факторингу — операцiї переуступки боргових прав пiдприємства iншому суб'єктовi (фактору). Факторинг дає можливiсть одержання основної суми дебiторської заборгованостi за вирахуванням комiсiйного винагороди. На основi проведеного аналiзу можна дiйти висновку, що структура оборотних засобiв значно впливає на показники, як характеризують платоспроможнiсть господарства i перш за все коефiцiєнт лiквiдностi.

Запобiгти накопиченню понаднормативних запасiв можна, якщо грамотно визначити потребу господарства у тих чи iнших матерiальних ресурсах, складати угоди на їх закупiвлю виходячи з потреб виробництва, слiдкувати за недопущенням порушень постачальниками строкiв поставки.

Оптимальне розмiщення оборотних активiв дає можливiсть вивiльнити значну суму коштiв i спрямувати їх у виробництво. Для визначення оптимальних запасiв оборотних активiв треба розрахувати середню норму запасу в днях, а потiм i сукупного нормативу (загальної потреби в оборотних коштах). Пiдприємство здiйснює нормування оборотних коштiв за загальноприйнятою методикою вiдповiдно до «Типового положення визначення норм запасiв товарно — матерiальних цiнностей», щ розроблене згiдно Постанову Кабiне6ту Мiнiстрiв України та НБУ «Про нормативи запасiв товарно — матерiальних цiнностей державних пiдприємств i органiзацiй та джерела їх покриття» вiд 19 квiтнi 1993року.

Для характеристики ефективностi використання оборотних коштiв використано показники оборотностi. За аналiзований перiод оборотнiсть оборотних коштiв прискорилась на 228 днiв, що привело до зниження коефiцiєнта завантаження засобiв в оборотi на 0,62гривнi.

На змiну оборотностi вплинули два фактори:

а) зростання обсягу виручки прискорило оборотнiсть на 256 днiв;

б) збiльшення середнього залишку оборотних засобiв уповiльнило оборотнiсть на 28 днiв.

В результатi проведених розрахункiв визначено, що прискорення оборотностi оборотних засобiв вивiльнило з обiгу грошовi кошти в сумi 1288,2тис. грн.

Величину економiчного ефекту, отриманого вiд прискорення оборотностi оборотних коштiв визначено користуючись коефiцiєнтом завантаження коштiв в оборотi.

Так, якщо в 2010 роцi для одержання з 1 грн. виручки були витрачено 1,34грн. оборотних коштiв, то в звiтному 2011 роцi тiльки 0,69грн., тобто менше на 0,62грн. на кожну гривню виручки.

Отже, ТОВ «Липовецьке» є нормально фiнансово стiйким господарством з достатнiм рiвнем лiквiдностi i платоспроможностi. пiдприємство за аналiзований перiод в 4 роки стало прибутковим та рентабельним. Хоча на даному етапi воно є досить економiчно незалежним вiд кредиторiв, проте не слiд збiльшувати частку залученого капiталу.

Оборотнi засоби господарства використовуються економiчно ефективно i фiнансується норматив оборотних коштi за рахунок власного капiталу. Проте є резерв оптимiзацiї структури оборотних засобiв, за рахунок якого можливе вивiльнення додаткових коштiв для розширення виробництва.

Список використаної лiтератури

1. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 лютого 2000р № 419 «Про складання фiнансової звiтностi».

2. Наказ Мiнiстерства фiнансiв України «Питання складання фiнансової звiтностi» вiд 24 лютого 2000р. № 37

3. Балабанов И. Т. «Основы финансового менеджмента» — М: Финансы и статистика, 1997 г.

4. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы — М.: 1998 г.

5. Бланк И. А. Управление активами — К.: «Ника — Центр» 2000 — 712с.

6. «Бухгалтерський управлiнський облiк». Навчальний посiбник/пiд ред. Ф. Ф. Битинця, Л.В. Чихлявської, Н. В. Герасимчука. Житомир: ЖIТI, 2000;448с.

7. Василик О. Д. «Державнi фiнанси України». Навчальний посiбник — К.: Вища школа, 1997р.

8. Ефимова О. В. «Финансовый аналіз». — М.: 1996 г.

9. Карбовник А. М. «Удосконалення методiв аналiзу фiнансового стану підприємств». Фiнанси України, 2001р. — № 9 ст.92

10. Кружик О. Б. «Основы финансовой деятельности предприятия» — СПб, 1996г

11. Мец В. О. «Економiчний аналiз фiнансових результатiв та фiнансового стану підприємства» — К.: 1990р.

12. Павлова В. Н. «Финансы предприятия» — М.: Финансы и статистика, 1998г

13. Павловська О. В. «Формування оптимального розмiщення оборотних активiв суб'єктiв господарювання». Фiнанси України — 2001р. № 7 ст. 80

14. Пащенко IЛ. «Прогнозування фiнансової дiяльностi підприємства» .

15. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учебное пособие — Минск; М.: «Экоперспектива», 1998г

16. Слав’юк Р.А. «Фiнанси підприємств». Навчальний посiбник — К.: ЦУЛ 2002р.

17. «Фiнанси підприємств». Пiдручник/Пiд ред. Поддєрьогiна А.М. — К.: КНЕУ, 2000р.

18. Шеремет А. Д. «Финансы предприятий» — М.: Финансы и статистика, 1997 г.