Інтер’єри центру оздоровлення, творчості та спілкування для людей з порушеннями статодинамічних функцій

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Строительство


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до дипломного проекту

Інтер'єри центру оздоровлення, творчості та спілкування для людей з порушеннями статодинамічних функцій

Вступ

ергономічний меблі зонування інтер'єр

Довгий час вважалося, що інвалід — це тільки його дефекти і нічого корисного для суспільства він не зможе принести, і оптимальний вихід з ситуації, що склалася бачили в його ізоляції. Практикована протягом багатьох десятиліть ізоляція інвалідів в спеціалізованих установах привела до того, що суспільство як би забуло про їх існування, воно не готове до зустрічі з ними ні психологічно, ні в плані забезпечення їм повноправного доступу до всіх матеріальних і духовних благ. Але з розпадом радянської держави погляди на цю проблему зазнали серйозних змін і зараз в людині, що має відхилення у розвитку, намагаються бачити не його дефекти, а особистість, члена суспільства. Змінилися і позиції соціальної роботи щодо інвалідів: зараз взято курс на їх інтеграцію в суспільство, і ніяка установа закритого типу тут не зможе замінити сім'ю. Відкривається мережа реабілітаційних центрів, які допомагають людям з обмеженими можливостями адаптуватися в соціумі; створюються закони, умови, що забезпечують інвалідам повноцінне життя в суспільстві, але, на жаль, практика показує, що всі ці заходи знаходяться на стадії становлення. Якщо дитина-інвалід до 18 років ще перебуває під захистом держави: у неї є можливість отримати середню освіту, відвідати реабілітаційний центр, де зможе знайти друзів, щорічно його запрошують на різні свята, то з настанням повноліття товариство «закриває» перед молодим інвалідом багато дверей. Сьогодні не кожний професійно-освітній заклад здатний прийняти на навчання інваліда-колясочника або людину, яка страждає сліпотою; роботодавець не зацікавлений у працевлаштуванні інваліда, — отже, у нього один вихід: сидіти вдома і дивитися телевізор. У зв’язку з цим виникає необхідність пошуку нових шляхів інтеграції інвалідів у соціум.

Центр для спілкування, творчості та оздоровлення в даному випадку є оптимальним варіантом вирішення проблем людей з обмеженими можливостями. Такий центр дасть людині можливість не тільки для «виходу у світ», а й для придбання нових знань, навичок спілкування з оточуючими, і, як наслідок, поборення своїх страхів і комплексів. Центр для спілкування, творчості та оздоровлення дозволить інвалідам відчути себе потрібними і цікавими суспільству, здатними здійснити свої найсміливіші мрії. В ході відвідування центру комплекси, психологічні проблеми, викликані інвалідністю, будуть хоч трохи забуті, а може навіть подолані, що дуже важливо в реабілітації людей з обмеженими можливостями

Найголовніша задача дизайну такого інтер'єру — створення необхідних умов, що позитивно впливають на роботу даного центру. Створити сприятливий та комфортний образ інтер'єру, надати приміщенням центру функціональності та головне — зробити простір максимально зручним для людини з будь-яким фізичним обмеженням.

Об'єкт дослідження — інтер'єри центру оздоровлення, творчості та спілкування для людей з порушеннями статодинамічних функцій.

Мета роботи — розробити інтер'єри центру оздоровлення, творчості та спілкування для людей з порушеннями статодинамічних функцій. Проведено аналіз аналогів, знайдені сучасні розробки простору інтер'єрів реабілітаційних центрів, клубів для спілкування, центрів досугової реабілітації. З урахуванням всіх переваг та недоліків існуючих аналогічних концептів, та після ескізного пошуку, розроблено інтер'єри холу, зони відпочинку, кафе та інтер'єр зали для вистав або перегляду кінофільмів.

1. Дизайнерський аналіз аналогових зразків

1. 1 Аналіз вирішення функціональних вимог до інтер'єру

Інтер'єр (від фр. in-terieur лат. Interior — внутрішній вигляд) — архітектурно і художньо оформлений внутрішній простір будівлі, що забезпечує людині естетичне сприйняття і сприятливі умови життєдіяльності; внутрішній простір будівлі або окремого приміщення, архітектурне рішення якого визначається його функціональним призначенням. В основі дизайну інтер'єру лежить синтез прагматичних і художніх ідей і рішень, спрямованих на поліпшення умов існування людини в цілісній естетично досконалій формі. Перед розробкою інтер'єрів центру досудової реабілітації та оздоровлення для людей з порушенням статодинамічних функцій, було переглянуто та проаналізовано аналоги реабілітаційних центрів, центрів для творчості, клубів по інтересам. На рисунку 1.1.1 інтер'єр холу науково-практичного центру медичної допомоги інвалідам.

Рисунок 1.1.1 Науково-практичний центр медичної допомоги інвалідам на вул. Авіаторів в м. Москві

В інтер'єрі ми бачимо, що хол поділено на зони — вхідну, прохідні зони та зону відпочинку. Зона відпочинку знаходиться на рівень вище зони входу, та організована навколо фонтану. Два різні по висоті рівня об'єднує напівкруглий пандус. Таким чином різні функціональні зони відділені рівнями підлоги, кольором підлогового покриття. Мені подобається як в цьому інтер'єрі організовано зону відпочинку навколо фонтану. Я хочу використати цей прийом у своєму проекті, а також прийом відділення зон кольором підлоги.

Рисунок 1.1.2 Local Time, клуб в м. Москва

На рисунку 1.1.2 інтер'єр кулубу Local Time, до функцій якого відноситься спілкування людей та спільні зайняття творчістю, читанням тощо. У інтер'єрі питання розміщення груп людей вирішено за допомогою меблів — дивани, стільці та столи розташовані «островами». У своєму проекті в зоні для спілкування я також буду використовувати такий прийом розташування, але мені слід передбачити більше місць для людей у колясках, так як у центрі їх буде певна кількість. У інтер'єрі клубу-кафе на рисунку 1.1.3 функціональні зони розділено за допомогою напівпрозорої перегородки з малюнком. Простір водночас виглядає цільним, а в той же час ми маємо окрему зону кафе, та окрему зону для досугової реабілітації. Мені подобається цей прийом зонування приміщення — інтер'єр виглядає цільним та простір здається більш великим.

Рисунок 1.1.3 Дизайн-концепція інтер'єру клубу-кафе

Рисунок 1.1.4 Досугово-реабілітаційний центр. Дизайнер — Альона Шепеленко

В інтер'єрі досугово-реабілітаційного центру на рисунку 1.1.4 міні-сцена для виступів або лекцій піднята на рівень 100−150 мм від основного рівня підлоги. Зони для відпочинку виділено кольоровими плямами на підлозі у формі кола. А за напівпрозорою перегородкою можна побачити зону для спілкування зі столом та стільцями. В цьому інтер'єрі мені подобається кольорове рішення підлоги, котре веде відвідувача по приміщенню, дає знати, де знаходиться зона зупинки, або глядацька зона. Дуже вдало розроблена міні-сцена, а також пандуси біля неї.

Рисунок 1.1.5 Клініка Dental INN

У холі клініки Dental INN на рисунку 1.1.5 дуже вдало вирішено розміщення ресепшену та зони відпочинку/очікування або заповнення документів. Об'єкт ресепшену та столу для заповнення документів є єдиною цілою формою, яка має плавну пластику. Такий об'єкт виглядає естетично в інтер'єрі та призначений для двох різних функцій. На мій погляд це виглядає стильно та може послужити основою для розробки ресепшену та зони заповнення документів/очікування у моєму центрі для оздоровлення, творчості та спілкування для людей з порушенням статодинамічних функцій.

Рисунок 1.1.6 Інтер'єр холу. Автор Євген Годованюк

На рисунку 1.1.6 функціональні зони різного призначення позначені за допомогою контрасту. На світлому тлі підлоги добре виділяються темні та яскраві групи меблів, які являються окремими зонами для відпочинку, спілкування тощо. Цей прийом можна використати при багатій кількості площі з малою кількістю меблів. Також необхідно ретельно підбирати кольори для того, щоб інтер'єр не розпався.

На рисунку 1.1.7 в інтер'єр культурного центру «Новий Ермітаж» використано дуже цікавий прийом зонування. При великі площі приміщення та наявності високої стелі дизайнер зміг виділити окрему функціональну зону за допомогою створення павільйону у інтер'єрі. Також зони відділяються одна від одною за допомогою невисокої огорожі з зеленню. Такий прийом мені подобається, але я не можу використати його, тому як в плані мого центру немає такого простору за площею та високої стелі.

Рисунок 1.1.7 Інтер'єри культурного центру «Новий Ермітаж»

На рисунку 1.1.8 у холі реабілітаційного центру для інвалідів «Екілібр» прохідна зона та зона для відпочинку виділені кольоровим рішенням підлоги та огорожею зі світильниками. Як я вже писала, мені подобається прийом виділення різних функціональних зон кольором підлоги. А ось замість огорожі зі світильниками можна, наприклад, використати огорожу з живої зелені.

Рисунок 1.1.8 Реабілітаційний центр для інвалідів «Екілібр». Дизайн проект

Рисунок 1.1.9 Московський реабілітаційний центр

У Московському реабілітаційному центрі на рисунку 1.1.9 прохідна зона та зона очікування відділені колоною з гіпсокартона. Саме зону очікування та ресепшн нічим не виділено, тому інтер'єр виглядає блякло.

А на рисунку 1.1. 10 ми бачимо інтер'єр холу реабілітаційно-відновлювального центру в м. Москва. В цьому інтер'єрі функціональна зона ресепшену вбудована в стіну, томі він виглядає дуже непримітним. А зону очікування дизайнер виділив, розмістивши на темному тлі підлоги світлі меблі - два диванчика та столик. Я вважаю, що зону ресепшену в холі треба виділяти більш виразно, тому як ресепшн представляє собою обличчя закладу.

Рисунок 1.1. 10 Реабілітаційно-відновлювальний центр в м. Москва. Дизайнер Д. Матвєєва

1.2 Аналіз ергономічних рішень

Інваліди часто не в змозі вільно орієнтуватися в навколишньому середовищі без спеціального врахування їх специфічних потреб і особливостей. В організмі людей відбуваються функціональні порушення, які пов’язані з природженими або набутими дефектами, перенесеними травмами та захворюваннями. У зв’язку з цим людям стає складно користуватися громадським транспортом, повноцінно виконувати виробничі обов’язки, брати активну участь у культурних і спортивних заходах, користуватися обладнанням у власному житлі і громадських місцях. Ця категорія населення втрачає можливість вільного поєднання індивідуальних інтересів із суспільними. Постає проблема функціональної і структурної адаптації оточення для запобігання обмеження спілкування та можливостей переміщення інвалідів. Ергономіка вносить свій внесок у розробку науково — обґрунтованих рекомендацій щодо реабілітації осіб із зниженою працездатністю, формування середовища, не створює перешкод в житловому приміщенні, на робочому місці, у громадських місцях, установах обслуговування, а також поліпшення шляхів комунікацій. Врахування специфічних особливостей цієї категорії населення — важливий фактор в соціально-економічних заходів з організації праці, планування міського середовища та житловому будівництву, а також при виробництві промислових виробів. У контексті вирішення цих завдань формується один з напрямків ергономіки: вивчення психофізіологічних можливостей і особливостей різних категорій інвалідів і створення методики обліку отриманих даних при проектуванні обладнання для громадських, адміністративних і житлових будівель, робочих місць, знарядь праці і промислових виробів. Ергономічні данні можна отримати, ознайомившись з ДБН України, а узнати як на практиці вирішується питання ергономіки для людей, з обмеженими можливостями можна проаналізувавши аналоги.

Рисунок 1.2.1 Спеціалізована кухня-їдальня для інвалідів «Coox». Дизайнер Фатіх Кэн Сариоз

На рисунку 1.2.1 проект кухні-їдальні для інвалідів. Цю кухню спроектовано згідно ергономічним нормам — під стільницею обов’язково повинно бути місце шириною не менш 500 мм для того, щоб помістились ноги людини. Оптимальна висота стільниці - 900 мм. Усі необхідні предмети для роботи повинні знаходитись у зоні доступності для людини. Якщо це відстань витягнутої руки-то не далі 500 мм. Цю кухню спроектовано з урахуванням усіх потребностей людини на колясці. Для свого проекту я можу взяти з цього аналогу дизайнерське рішення стільниці.

Рисунок 1.2.2 Ресепшен САЛЬВЕ, що враховує потреби інвалідів

На рисунку 1.2.2 ми бачимо ресепшен, який враховує потреби інвалідів. Частина стільниці цього ресепшену знаходиться нижче іншої частини, та має виступ для того щоб, коли людина в колясці буде роздивлятись або заповнювати документи, вона могла повноцінно приблизитися до столу та писати або читати. Це їй забезпечить виступ стільниці - не менший ніж на 500 мм. Я також врахую це при проектуванні ресепшену у своємі проекті.

На рисунках1.2.3 та 1.2.4 дизайнерська кухня «Skyline Lab» розроблена х урахуванням потреб людей інвалідів. Кухня — для людей, а не навпаки. Цей принцип поставили на чільне місце творці моделі «Skyline» і, перш за все, її варіанту під назвою «Skyline Lab».

Рисунок 1.2.3 Кухня «Skyline Lab»

Дизайнери компанії Snaidero спробували довести ергономіку кухонних меблів до рівня, близького до досконалості, щоб будь-яка людина, навіть з обмеженими можливостями, могла повноцінно використовувати зону готування, шафки, побутову техніку, а також безперешкодно переміщатися по приміщенню (у якому, до речі, майже немає гострих кутів). Цій меті служить напівкругла форма кухні, в якій всі функціональні елементи знаходяться в межах досяжності. Тому, хто знаходиться в центрі робочої зони, досить простягнути руку, щоб дістати з полиці тарілку, поставити каструлю на плиту або обполоснути в мийці овочі та фрукти. Для більшої зручності системи зберігання обладнані «каруселями» і висувними ящиками, а розташовуватися вони можуть на висоті, оптимальної для господаря будинку. При необхідності в конструкцію кухні можуть бути внесені й інші вдосконалення, такі, як неглибока раковина, що дозволяє людині на візку ближче присунутися до столу, додаткові підставки під духовою шафою, більш зручні ручки на дверцятах і так далі. При всьому тому кухня виглядає стильно і сучасно. Для мого проекту також важливо, щоб усі предмети були плавної, обтічної форми, з міркувань безпеки.

Рисунок 1.2.4 Кухня «Skyline Lab»

Рисунок 1.2.5 Кухня для інваліда-колясочника

Ще один варіант кухонних меблів ми бачимо на рисунку 1.2.5 Форми стільниць не такі округлі, але меблі все одно пристосовані до потреб людини в колясці. Про це нам говорить передбачене місце під стільницями та розміщення усіх першочергово необхідних предметів знаходиться в зоні доступа такої людини.

Особливої уваги заслуговує виконаний в чорно-білій гамі інтер'єр холу офісу на рисунках 1.2.6 та 1.2. 7, концепцію якої можна віднести, скоріше, до архітектурного, ніж до інтер'єрного рішення. Величезна меблева конструкція, виготовлена з дерева і покрита білосніжним ламінатом, ефектно інтегрована в чорні кахельні стіни невеликого приміщення. Складна геометрія конструкції розвивається як монохромний «барельєф». Композиція включає в себе місця для очікування, акустичні панелі, використовувані для створення сприятливого акустичного середовища, інформаційні поверхні і подвійну реєстраційну стійку, одна з частин якої призначена для прийому інвалідів. Білий колір конструктиву знаходить продовження в приміщенні для персоналу, створюючи ефект його «перетікання» в контрастну приймальню.

Рисунок 1.2.6 Концептуальний інтер'єр офісу від архітектурної студії Bigoni Mortemard

Футуристичний дизайн структури підтримує рішення освітлення, виконаного у вигляді контрастних «штрихів» на стелі. В цьому інтер'єрі мені подобається, що ресепшен включає в себе багато функцій водночас, його пристосовано до використання інвалідами, та все це завдяки вдалого дизайнерського рішення проектування єдиної конструкції в інтер'єрі.

Рисунок 1.2.7 Концептуальний інтер'єр офісу від архітектурної студії Bigoni Mortemard

На рис. 1.2.8 у інтер'єрі досугово-реабілітаційного центру бачимо ліфт-підйомник розроблений для людей з обмеженими можливостями. Кнопки виклику знаходяться на зручному рівні від підлоги, виділені кольором та співпадають з дизайном самого підйомника. На рисунку 1.2.8 підйомник виконано з нержавіючої сталі та пластика. А на рисунку 1.2.9 зовнішній ліфт виконано з металу та скла. Вертикальні підйомники, електрогідравлічні та електромеханічні, для людей з особливими потребами виготовляються під замовлення, згідно з вимогами покупця, тому кольорове вирішення та виконання може бути у будь-якому матеріалі - кування, неіржавіюча сталь, скло. Такі ліфти-підйомники не вимагають наявності спеціальної шахти, тому я можу використати такий варіант у своєму проекті.

Рисунок 1.2.8 Досугово-реабілітаційний центр. Дизайнер — Альона Шепеленко

Рисунок 1.2.9 Зовнішній ліфт для людей з особливими потребами

Рисунок 1.2. 10 Підйомний механізм для людей з особливими потребами

На рисунку 1.2. 10 підіймальний пристрій з похилим переміщенням з огорожею — застосовується в будівлях з широкими маршами з висотою підйому понад 2 метрів і там, де немає можливості встановити вертикальний різновид підйомного пристосування. Цей вид підйомного механізму не підходить до мого проекту, тому що у проекті не буде сходів з такими широкими маршами. Дугоподібні сходи в приміщенні я хочу замінити ліфтом-підйомником, який міг би вмістити двох людей на інвалідних колясках та двох звичайних людей.

Рисунок 1.2. 11 Підйомний механізм для людей з особливими потребами

Конструкції з вертикальним підйомом на рисунку 1.2. 11 використовуються для монтажу в приміщеннях, де необхідна невелика (до 2 м) висота підйому. Їм притаманне простота керування і висока надійність. До мого проекту цей механізм також не підходить. При перепадах рівнів підлоги кращим рішенням буде зробити пандуси, тому що прохідність у центрі буде велика, і пандуси одночасно зможуть задовольнити потреби більшої кількості людей, ніж підйомний механізм.

Рисунок 1.2. 12 Поручні для людей з особливими потребами

Для зручності і безпечного переміщення інвалідів реабілітаційні центри повинні обладнуватися спеціальними поручнями як на рисунку 1.2. 12. Поручень для інвалідів повинен розташовуватися на висоті не більше 0. 7−0.9 м. Кінці поручнів для інвалідів повинні бути округлені. Інший варіант закласти кінець поручня для інвалідів в стіну або підлогу. У моєму проекті обов’язково повинен бути присутній даний вид поручнів, тому як центр розраховано на людей-інвалідів не тільки на колясці, а й інвалідів, що рухаються за допомогою милиць.

1. 3 Аналіз естетичних рішень

На рисунку 1.3.1 інтер'єр реабілітаційного центру для людей з обмеженими можливостями виконаний у сучасному стилі. Переважає світлий білий колір. Усе в інтер'єрі виглядає повітряним та легким — таким був задум дизайнера. Зону відпочинку та спілкування обрамляє комплекс колон та рослин, які нагадують відвідувачу відчуття знаходження у лісі. Після білого кольору переважає коричневий колір, який веде відвідувача по приміщенню — лінії на підлозі, стелі, коричнева перегородка-дерево яка відділяє коридорну зону від зони відпочинку. У цьому інтер'єрі мені подобається світла кольорова гама, плавні, округлі форми меблів. Я хочу створити інтер'єр свого центру з використанням м’яких плавних ліній та у такій кольоровій гаммі, яка не буде роздратовувати відвідувачів.

Рисунок 1.3.1 Досугово-реабілітаційний центр. Дизайнер Альона Шепеленко

У дизайні інтер'єру оздоровчого центру на рисунках 1.3.2 та 1.3.3 також використані біонічні та округлі форми.

Рисунок 1.3.2 Оздоровчий центр One Taste Holistic Health Club в Ханчжоу, Китай. Архітектурна студія Crox

Рисунок 1.3.3 Оздоровчий центр One Taste Holistic Health Club в Ханчжоу, Китай. Архітектурна студія Crox

Інтер'єр виглядає природно за допомогою використання натуральних обробних матеріалів — дерева та каменю. Це робить інтер'єр спокійним та надає можливість розслабитися у ньому. Мені подобається дизайнерський вибір матеріалів для оздоровчого центру та пластика цього інтер'єру. Я б хотіла взяти плавні форми стін за основу свого інтер'єру у холі. Так як план холу приміщення у моєму проекті неправильної форми та має дуже багато кутів, таке рішення стін згладить враження незграбності.

Рисунок 1.3.4 Центр творчості при Університеті Бангкока

На рисунку 1.3.4 представлено інтер'єр центру творчості при Університеті Бангкока. В інтер'єрі дизайнер поєднує плавні біонічні лінії робочих поверхонь та поличок з строгими геометричними лініями тумб, вікон та колони. Інтер'єр виконано з використанням натурального дерева, структура і колір якого підкреслюється світло-зеленим тлом підлоги. Інтер'єр має приємне кольорове рішення, яке не роздратовує, а в той же час підбадьорює та налаштовує на роботу — це підходить для моїх інтер'єрів.

На рисунках 1.3. 5, 1.3.6 та 1.3.7 інтер'єри лікарні, яка носить ім'я Королеви Єлизавети. Дизайн цього незвичайного сучасного госпіталю розроблено студією Two Create.

Рисунок 1.3.5 Нова сучасна лікарня Королеви Єлизавети в Бірмінгемі. Лондонська студія Two Create

Рисунок 1.3.6 Нова сучасна лікарня Королеви Єлизавети в Бірмінгемі. Лондонська студія Two Create

Інтер'єри виглядають зовсім незвично і абсолютно нехарактерно для лікувального закладу — яскраво-жовті, червоні і бірюзові стіни, трав’янисто-зелені підлоги, різнобарвні меблі, веселі кабінети лікарів, неонова освітлення, малюнки дерев і птахів на стінах лікарняних палат і т.д.

Швидше за все дизайнери розраховували, що завдяки веселому дизайну і кольоротерапії відсоток видужуючих та швидкість, з якою пацієнти йдуть на поправку, в такій лікарні будуть значно вище. Але все-таки яскраві відкриті кольори при постійному впливі на людину можуть викликати негативні реакції. Наприклад для пацієнта, який перебуває в кабінеті з жовтими стінами 15 хвилин, це проведення часу буде більш менш приємним, а от для лікаря, який там працює - велика кількість жовтого, а тим більше червоного кольору може негативно вплинути на психіку. Мені не подобається надто яскраве рішення інтер'єру для такого місця як лікарня чи реабілітаційний центр.

Рисунок 1.3.7 Нова сучасна лікарня Королеви Єлизавети в Бірмінгемі. Лондонська студія Two Create

Завдяки старанній роботі дизайнерів інтер'єр стоматологічного центру на рисунках 1.3. 8, 1.3.9 та 1.3. 10 зовсім не схожий на звичайну міську поліклініку з білими довгими коридорами, а нагадує фантастичне середовище, де стіни, підлога та стеля, плавно переходять один в одного, створюючи ілюзію нескінченності.

Рисунок 1.3.8 Інтер'єр стоматологічного центру Brauner Wegner Priehn. Берлінська студія дизайну J. Mayer H

Рисунок 1.3.9 Інтер'єр стоматологічного центру Brauner Wegner Priehn. Берлінська студія дизайну J. Mayer H

Цей ефект створюється за рахунок білого, блакитного та коричневого кольорів, які міняються місцями повсюдно. У цьому інтер'єрі немає прямокутних форм, зонування простору відбувається за допомогою кабінетів. Деякі стіни при необхідності розгортаються, утворюючи великий конференц-зал. Стеля ненав’язливо підсвічена, доповнюючи обриси форм інтер'єру і створюючи даний космічний простір

Рисунок 1.3. 10 Інтер'єр стоматологічного центру Brauner Wegner Priehn. Берлінська студія дизайну J. Mayer H.

Дизайн інтер'єру офісу SYZYGY на рисунках 1.3. 11, 1.3. 12 та 1.3. 13 виконано у сучасному стилі з використанням плавних біонічних ліній та форм. У просторі усе знаходиться у взаємозв'язку — стеля перетікає у стіни, стіни у обладнання, а обладнання у підлогу.

ергономічний меблі зонування інтер'єр

Рисунок 1.3. 11 Інтер'єр офісу SYZYGY у Франкфурті, Німеччина.

Основний домінантний білий колір лише іноді розбавляється зеленню рослин та бежевим кольором ламінату на столі. Цей інтер'єр сподобався мені своєю пластикою у формі стін та стелі. Цікаве рішення з розміщенням квітів я можливо використала б у своєму інтер'єрі.

Рисунок 1.3. 12 Інтер'єр офісу SYZYGY у Франкфурті, Німеччина.

Рисунок 1.3. 13 Інтер'єр офісу SYZYGY у Франкфурті, Німеччина

Інтер'єр зони відпочинку VIP Lounge WING в аеропорту Мюнхена на рисунках 1.3. 14, 1.3. 15 та 1.3. 15 створено також в сучасному стилі та має спокійні природні кольори — білий, зелений, бежевий, сіро-коричневий, салатний та маленькі акценти — бордо. Мені подобається кольорова гамма цього інтер'єру, а також подобається барна стійка, яка гармонійно вписується у пластику інтер'єру.

Рисунок 1.3. 14 Інтер'єр зони відпочинку VIP Lounge WING в аеропорту Мюнхена, Німеччина

Рисунок 1.3. 14 Інтер'єр зони відпочинку VIP Lounge WING в аеропорту Мюнхена, Німеччина

Рисунок 1.3. 15 Інтер'єр зони відпочинку VIP Lounge WING в аеропорту Мюнхена, Німеччина

Ресторан Green Bistro на рисунках 1.3. 16 та 1.3. 17, розташований у відомому торговому центрі міста Оснабрюк, Німеччина.

Рисунок 1.3. 16 Ресторан Green Bistro

Рисунок 1.3. 17 Ресторан Green Bistro

Основна концепція ресторану заснована на здоровому способі життя і пропаганди здорової їжі. Вибір матеріалів повністю відображає цю ідею. Органічні форми натхненні самою природою, де рідко зустрічаються прямокутники з гострими кутами. У завершенні концепції органічного дизайну виступають стільці і хвилясті інсталяції на стелі. Цей інтер'єр привернув мою увагу своїми біонічними формами та гарно використаним прийомом ритму в дизайні.

Буфет глядацького залу на рисунках 1.3. 18 та 1.3. 19 нагадує буфет на іншій планеті. Складні конструкції, які підтримують стелю, меблі оригінальної форми, скляні вставки на підлозі, що підсвічуються неоновим світлом створюють враження космічного простору. Інтер'єр виконано у світлих кольорах. Самий темний елемент інтер'єру — це стеля бежевого кольору. У цьому дизайні мені подобається пластика простору та гармонійно підібрані меблі в біонічному стилі.

Рисунок 1.3. 18 Буфет багатоцільового глядацького залу в місті Сосновий бір

Рисунок 1.3. 19 Буфет багатоцільового глядацького залу в місті Сосновий бір

Інтер'єр офісу компанії Microsoft на рисунках 1.3. 20 та 1.3. 21 привернув мою увагу природним органічним дизайном.

Рисунок 1.3. 20 Інтер'єр офісу Microsoft у Відні від студії Innocad

Прекрасна «жива» стіна з рослин доповнюється стільцями біонічної форми. Гармонійна кольорова гамма підібрана таким чином, що стіна с зеленню виступає акцентом в інтер'єрі. Інтер'єр виконано у стилі хай-тек. Його кольорова гамма мені подобається, але строгі прямі форми не підійдуть до мого проекту.

Рисунок 1.3. 21 Інтер'єр офісу Microsoft у Відні від студії Innocad

2. Опис об'єкта проектування

2. 1 Призначення та галузь застосування

Центр оздоровлення творчості та спілкування для людей с порушеннями статодинамічних функцій призначений для досугової реабілітації людей-інвалідів, які не мають можливості вести повноцінний образ життя через неможливість пересуватися самостійно, — це люди на інвалідних колясках, милицях тощо. У поняття досугової реабілітації входить спілкування в приємній атмосфері центру, перегляд кінофільмів, читання книжок, заняття творчістю, постанова вистав, заняття спортивними справами, отримання консультацій психолога, проведення спеціальних семінарів. За бажанням кожен з пацієнтів центру може відвідати кафе.

Дизайн інтер'єру відіграє велику роль в успіху будь-якого закладу. Особливу увагу потрібно приділяти закладам, які відвідують люди, з обмеженими можливостями. В першу чергу в такому закладі повинні бути створені усі умови для комфортного пересування людини. По-друге дуже важливу роль відіграє кольорова гамма інтер'єра. Вона повинна сприятливо впливати на психіку людини та допомагати найскорішій реабілітації при відвідуванні даного місця.

2.2 Розкриття концептуального та інноваційного рішень

Профіль цього центру, відразу задав основні напрямки при дизайн-проектуванні його приміщень: створення максимально комфортного простору, використання нейтральної спокійній кольорової гами, що сприяє психологічному розслабленню і позитивному настрою пацієнтів центру. Більш того, інтер'єр, обстановка і загальна атмосфера реабілітаційного центру повинні підтримувати емоційний стан кожного відвідувача на позитиві. Моїм завданням було створити такий інтер'єр, в котрий хотілось би вертатись кожен день. Для людини, яка більшість часу проводить вдома такий заклад є віддушиною.

Інноваційним рішенням в інтер'єрі стало використання кольорової терапії для пацієнтів. Усім відомо, що кольори по-різному впливають на емоційний стан людини, на її психіку, та є такий вид терапії - кольоротерапія. Я вирішила застосувати прийом зміни кольору в інтер'єрі зони відпочинку. Зміна кольору відбувається завдяки встановленому різнокольоровому світодіодному підсвічуванню у спеціально розроблену конструкцію. Таким чином інтер'єр зони відпочинку неодноманітний, а постійно змінюється. Проводячи час у такому просторі, де кожні 10−20 хвилин змінюється колір, настрій, є музичне супроводження, людина може розслабитись, поспілкуватися з приятелем, та набратися нових сил та вражень. Для того, щоб інтер'єр емоційно вражав, та не залишав байдужим, я використала при розробці інтер'єру художній образ лісу. В ліс людина ходить відпочити, за прекрасним настроєм, за якимись враженнями. Таке саме призначення мають і мої інтер'єри — це відпочинок, настрій, враження, одним словом реабілітація.

2. 3 Опис архітектурної пластики об'єкта

За основу для проектування центру було узято план школи. План має складну форму, та складається з прямокутних приміщень, з'єднаних під різним кутом, та напівкруглого приміщення — рисунок 2.3.1. У плані є хол, коридори, класи для занять, актова зала, столова та підсобні приміщення. Висота першого поверху складає 4500 мм. Споруда має два головні входу. Особливістю споруди є різні рівні підлоги всередині холу. Її перепад дорівнює 600 мм. Хол має великі вікна, висотою 3000 мм. Посередині холу розташовано п’ять колон, що несуть, та великі напівкруглі сходи, що ведуть на другий поверх. В актовій залі мається сцена для виступів. Поруч з актовою залою розміщується столова. Столова кімната має три великих вікна висотою 3000 мм. Вхід до столової здійснюється з холу.

Рисунок 2.3.1 План приміщення до розробки інтер'єру

2. 4 Опис функціонального зонування

При розробці інтер'єру приміщення було поділено на зони. Мною було розроблено зону холу, зону відпочинку, зону кафе та зону для постанови вистав або перегляду кіно. В зоні холу я розташувала ресепшн, місця для заповнення документів, місце для очікування. Сходи, які ведуть на другий поверх я замінила ліфтом. З холу ми можемо потрапити у коридори, що ведуть в приміщення оздоровчої та досугової реабілітації, та у зону відпочинку пацієнтів. Простора зона відпочинку має два великі дивани для тих, хто пересувається без допомоги інвалідної коляски, та має багато простору для розміщення людей на колясках. А з зони відпочинку можна потрапити або у кафе, або у актову залу. Кафе організовано за рахунок розміщення столиків на відстані один від одного достатньої для того щоб могло пересуватися 2 інваліди на колясках. У кафе мається також барна стійка.

Рисунок 2.4.1 План приміщення після розробки інтер'єру

Актова зала служить для постанови театральних вистав та їх показів, перегляду кінофільмів, будь-яких виступів, та навіть для проведення семінарів. В актовій залі мається перепланована сцена, обладнана як сходами так і пандусом, та місце для розташування глядачів. Для людей, які пересуваються не на колясках маються розкладні стільці. Усі функціональні зони поєднані між собою. Найдальшою зоною я зробила зону кафе, тому як вона є найбільш приватною.

2. 5 Опис пластики поверхонь підлоги, стін та стелі

При розробці інтер'єрів центру я внесла деякі зміни в пластику стін, стелі та підлоги приміщень. По-перше я зробила актову залу меншою, відокремивши її новою перегородкою, а перегородки в столовій довелося вбрати, та поставити одну напівкруглу, яка ховає від очей двері, крізь які виходить офіціант. Для створення функціонального простору мені довелося змінити пластику підлоги в холі. Перепад рівня підлоги у холі стали з'єднувати не тільки сходи, а й 2 пандуси шириною 1800 мм, та довжиною 6000 мм. Замість сходів на другий поверх, я розташувала ліфт біля стіни. Підлога, починаючи з холу, в зоні відпочинку, кафе та актовій залі має однаковий рівень, та не має ніяких порогів. В актовій залі я змінила розміри сцени, та зробила сходи до неї більш зручними. Крім сходів на сцену веде пандус. Висота сцени від підлоги складає 450 мм. Рівень стелі в актовій залі я не змінювала. Вже починаючи з холу стіни мають особливу пластику. За ресепшеном стіни мають складну конструкцію, яка виростає з підлоги до стелі. Форма цієї конструкції повторюється на стіні, що несе та стоїть посеред холу, на стінах біля ліфта, та навкруги колон, що несуть. Незвичайну форму також мають стіни в приміщенні зони відпочинку. Спеціальна конструкція з гіпсокартону бере свій початок з підлоги, простягається по стінах та закінчується на стелі. Конструкція складається з рами та перекладин прямої форми висотою 300 мм, а в середині рами має хвилеподібні елементи висотою 400 мм. Стеля над зоною кафе має хвилеподібну форму — великі хвилі опускаються на глядача, та мають висоту 300 мм. На торцевій стіні в кафе розміщена вбудована барна стійка, котра ніби виростає з хвилястих елементів, розташованих на стіні. Ці хвилясті елементи впродовж усієї стіни розміщені з рівня підлоги і до рівня стелі. За барною стійкою вони можуть використовуватися як полички. У інтер'єрі гармонійно пов’язані усі конструктивні елементи.

2. 6 Опис кольорового рішення та штучного освітлення приміщень

Кольорова гамма в такому закладі як реабілітаційний центр повинна вибиратися дуже ретельно. Вона повинна бути спокійна, щоб не роздратовувати, але в той же час підтримувати позитивний настрій та створювати приємну атмосферу. Я обрала декілька нейтральних кольорів, один основний, та в зоні відпочинку в інтер'єрі використовується декілька кольорів за допомогою підсвічування. Нейтральними кольорами є білий колір стін, стель, конструкцій та бежевий, що використовується на підлозі, на стінах актової зали, в декорі. Основний, що підкреслює - це відтінок зеленого, який можна бачити на диванах — болотний, стільцях — висвітлений шартрез, у кафе — салатний, тощо. Таке поєднання кольорів є спокійним, ніколи не набридає, дуже гармонійно поєднується. В зоні відпочинку підсвічування здійснюється за допомогою таких кольорів: жовтий, зелений, голубий, помаранчевий, рожевий. Самі такі кольори психологи вважають корисними в спогляданні їх у інтер'єрі.

Рисунок 2.6.1 План стелі

За допомогою спеціальної конструкції здійснюється кольоротерапія в інтер'єрі, а також і освітлення. Світлодіодні світильники розташовані в глибині конструкції кидають світло на відображувач, а той поширює його у інтер'єр. Хол освітлюють неонові стітильники, які запрошують відвідувача своєю формою з холу до коридорів та кабінетів. Над ресепшеном в холі розміщено підвісний світильник. В актовій залі дають світло лампочки, розташовані у три ряди, а у кафе освітлення дають світлодіодні стрічки, наклеєні на складну за формою конструкцію селі.

2. 7 Опис використаного обладнання, меблів та обробних матеріалів

Для інтер'єрів центру все обладнання спроектовано індивідуально. Ресепшн в холі має форму, яка гармонійно вписується в форму приміщення. Висота ресепшена 900 мм, під стільницею є вільне місце — 500 мм, для того, щоб до неї мала можливість під'їхати людина на колясці. Ресепнш виконано з ламінованого ДСП. Складні конструкції на стінах виконані з гіпсокартону. Ліфт має скляну передню панель, на якій нанесено рисунок напиленням. Підлога оброблена ламінатом. Диван, такий самий як і в зоні відпочинку, спроектовано індивідуально. Покриття диванів — штучна шкіра. Конструкції в зоні відпочинку виконані з гіпсокартону та пофарбовані глянцевою фарбою. Стеля в кафе також з гіпсокартону. Столи, підвішені до стелі тримаються на металевих пофарбованих опорах. Я вирішила зробити столи підвісними на висоті 900 мм, для того щоб пацієнти на колясках зручно пересувалися по приміщенню, та для того, щоб їм нічого не заважало зручно сидіти за столом. Ширина стола 1100 мм, довжина 1800 мм. Стільці складні, тому як важко вгадати скільки і в який день буде людей на колясці та без неї. Основа барної стійки — це фанера та дерево, також з фанери зроблені хвилеподібні конструкції на стіні. Під стільницею барною стійки, яка розташовується на висоті 900 мм, також мається місце в 500 мм для розміщення ніг людини на колясці. Підлога, як і в зоні відпочинку виконана з ламінату. Зону кафе відділюють три струменевих фонтани, в конструкцію яких вбудовані елементи з пластику. В актовій залі підлога, сцена та падус, також оброблені ламінатом. Декор на стінах намальовано інтер'єрною фарбою. На віх пандусах поручні виконані з пофарбованого металу. Ручки поручнів мають округлу форму.

Висновок

Центр для спілкування, творчості та оздоровлення в даному випадку є оптимальним варіантом вирішення проблем людей з обмеженими можливостями. Такий центр дасть людині можливість не тільки для «виходу у світ», а й для придбання нових знань, навичок спілкування з оточуючими, і, як наслідок, поборення своїх страхів і комплексів. Центр для спілкування, творчості та оздоровлення дозволить інвалідам відчути себе потрібними і цікавими суспільству, здатними здійснити свої найсміливіші мрії. В ході відвідування центру комплекси, психологічні проблеми, викликані інвалідністю, будуть хоч трохи забуті, а може навіть подолані, що дуже важливо в реабілітації людей з обмеженими можливостями

Найголовніша задача дизайну такого інтер'єру — створення необхідних умов, що позитивно впливають на роботу даного центру. Створити сприятливий та комфортний образ інтер'єру, надати приміщенням центру функціональності та головне — зробити простір максимально зручним для людини з будь-яким фізичним обмеженням.

Література

1. С. М. Клименко, О. С. Дуброва Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. пос. — К.: КНЕУ, 2010

2. С. Ф. Покропивний, С. М. Соболь, Г. О. Швиданенко Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. пос. — К.: КНЕУ, 2009. — 208 с.

3. С. Ф. Покропивний, С. М. Соболь, Г. О. Швиданенко, Л. М. Шапринська Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. метод. Посібник для самост. вивч. диск. — К.: КНЕУ, 2011. — 160 с.

4. Л. Г. Агафонова, О. В. Рога Підготовка бізнес-плану: Практикум. — 3-тє вид., стер. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2009. — 158 с.

5. Тєлєтов О. С. Маркетинг у промисловості: Підручник. -: К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 248 с.

6. Покропивний С. Ф. Економіка підпрємстваВид. — 2-ге, переробл. та доп. — К.: КНЕУ, 2011. — 528 с., іл.

7. Т. О. Примак «Економіка підприємства»: Навч. посібник.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой