Інфляція та її вплив на національну економіку

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економічної теорії

Тема

«Інфляція та її вплив на національну економіку»

Виконала: студентка групи ЕК-11

Штик Я.І.

Перевірив: к. е. н. Возьний К. З.

Тернопіль. 2014

ВСТУП

Інфляція — знецінення грошей, що проявляється через ріст цін на товари і послуги, не обумовлений підвищенням їх якості. Інфляція є відіграє важливу роль у стихійному перерозподілі фінансових ресурсів між різними галузями національної економіки та групами населення, і здійснює, здебільшого, негативний вплив на національну економіку загалом. Вона виступає як один із найважливіших проявів макроекономічної нестабільності.

Актуальність теми. З часу отримання статусу незалежної держави, Україна поступово почала переходити до ринкових форм господарювання, а тому особливу роль почала відігравати державна політика, що спрямована на врегулювання та врівноваження макроекономічних параметрів економічного розвитку. Останні мають безпосередній зв’язок з інфляцією, оскільки ці параметри зумовлюють специфічний характер перебігу інфляційних процесів та дають можливість керувати ними, пристосовуватися та стримувати їх.

Економіку нашої держави ще важко назвати ринковою, вона належить до перехідного типу, а для такого роду економічних систем характерні деякі особливості протікання інфляційних процесів, тому вони вимагають нових методів управління ними у поєднанні з факторами економічного зростання та рівнем зайнятості.

Масштаби інфляційних процесів та рівень добробуту населення є обернено пропорційними, а отже питання росту інфляційних процесів є одним із найгострішим для державної політики, що займається справами національної економіки.

Метою даного дослідження є вивчення особливостей інфляції як економічного процесу, дослідження її впливу на національну економіку загалом та та розробка практичних рекомендацій з метою стимулювання інфляції в економіці нашої держави.

Реалізація мети дослідження включає в себе такі завдання:

§ Визначити основні теоретичні засади інфляційних процесів та ознайомитись із різними точками зору економістів на проблему інфляції.

§ Дослідити характер впливу інфляції на економіку держави та темпи економічного зростання.

§ На основі отриманих даних про вплив інфляції на національну економіку, висунути гіпотези щодо можливого стимулювання інфляції.

Методологічною та теоретичною основою даної роботи стали наукові розробки іноземних та вітчизняних науковців з питань інфляції, особливості її формування та негативного впливу на національну економіку.

1. Загальна характеристика інфляції як економічного процесу

Початок свого існування інфляція бере з ХVI ст., саме з того часу вона почала проявлятися у житті суспільства і мала місцевий обмежений характер. Постійного характеру вона набула з інтенсивним розвитком ринкової економіки. На сьогоднішній день не існує жодної країни, яка б не стикалась проблемою інфляції.

Інфляція являє собою зростання загального рівня цін на протязі певного часу, поряд з яким спостерігається знецінення національної грошової одиниці. 1, с. 281]. Це зростання спричинене перевищенням обсягу грошей в обігу над сумою товарних цін.

Економічна наука здійснює класифікацію видів інфляції за різними характеристиками. Залежно від того, що є причинами підняття рівня цін виділяють інфляцію попиту та інфляцію пропозиції.

Інфляцію попиту можна спостерігати тоді, коли обсяг супного попиту більший за обсяг сукупної пропозиції. ЇЇ суть полягає в тому, що кількість грошей в обігу більша за сукупну ціну виготовленої продукції.

Інфляція пропозиції спостерігається при зростанні витрат на ресурси, що використовуються у виробництві.

Виділяють такі типи інфляції:

— щодо темпів зростання виділяють помірну, галопуючу та гіперінфляцію;

— щодо характеру інфляційного процесу — відкриту та приховану;

— щодо ступеня збалансованості - збалансовану та незбалансовану;

— щодо характеру очікування — очікувану та неочікувану;

— щодо характеру поширення — локальну та світову.

Також існує поділ інфляції на класичну та сучасну. Характерною ознакою класичної інфляції був її непостійний характер і вона поступалась місцем дефляції - зниженням загального рівня цін.

Сучасна інфляція почала проявлятися у другій пол. ХХ ст. і з того часу вона носить хронічний характер.

Багато вчених економічної науки досліджували причини виникнення інфляції, для того щоб висунути ефективні методи подолання самої інфляції та негативних соціально-економічних наслідків, до яких вона призводить.

Економісти ХVІІІ-ХІХ ст. розглядали інфляцію тільки як грошове явище.

За твердженнями представників кількісної теорії грошей, центральний банк, що регулює пропозицію грошей, здійснює контроль за рівнем інфляції

Засновник окремого напрямку в економічній думці Дж. Кейнс висунув теорію інфляційного розриву. Він говорить, що інфляція виникає в результаті перевищення сукупних видатків над обсягом ВВП.

Більшість сучасних економістів пояснюють інфляцію як багатофакторний процес, тому і причини вона має різноманітні.

Серед них варто назвати:

v зростання грошової маси швидше ніж зростанням ВНП;

v дефіцит бюджету;

v надмірні військові видатки;

v монополізм та необґрунтовані пільги;

v дисбаланси у структурі національної економіки та ін.

В наш час ми маємо справу з хронічною інфляцією, однією з причин якої є структурні диспропорції в економіці держави. Диспропорція у розвиток окремих галузей, висока залежність від експорту, або імпорту, значно знижують стійкість економіки до інфляції.

2. Вплив інфляційних процесів на національну економіку

Інфляційні процес, як правило негативно впливають на всі галузі не тільки економіки, а і суспільного життя в цілому. Одним із основних наслідків інфляції є перерозподіл фінансових ресурсів між певними секторами економіки, доходів і майна між різними частинами населення, зниження рівня життя населення

До основних негативних проявів інфляції можна віднести:

§ надмірна кількість паперових грошей у каналах грошового обігу, що призводить до їх знецінення;

§ зниження рівня доходів усіх прошарків населення, особливо тих, що мають фіксований дохід;

§ зростання цін, особливо на продукцію масового вжитку;

§ розвиток спекуляції;

§ знецінення грошових заощаджень;

§ хаотичність у процесах виробництва;

§ послаблення національної валюти, зростання іноземних валют;

§ напружені соціально-економічні настрої у суспільстві.

В сучасних умовах інфляцію спричинюють багато факторів, що спричинюють дисбаланс у законі грошового обігу, що визначає необхідну масу грошей для того, щоб економіка нормально функціонувала [3, с. 85]:

М = РY/V

Економічний спад, що спостерігається в Україні уже довгий проміжок часу, є наслідком порушення закону грошового обігу. За таких умов співвідношення між обсягами ВВП та доходами населення значно порушуються. Про не найкраще становище економіки говорять і інші макроекономічні показники. Зміни, що спостерігаються у їх структурі є наслідками економічної кризи та інфляції, врегулювання якої являє собою дуже тяжкий процес для України.

Держкомстат України повідомляє, таку картину основних макроекономічних показників станом на січень-лютий 2014 року.

Таблиця 2. 1

Основні макроекономічні показники за січень-лютий 2014 року

До відповідного періоду попереднього року

Реальний ВВП (2013 р.)

0,00%

Обсяг продукції промисловості

4,2%

Валова продукція сільського господарства

6,3%

Капітальні інвестиції (січень-грудень 2013)

11,1%

Експорт товарів та послуг (2013)

7,6%

Імпорт товарів та послуг (2013)

7,4%

Оборот роздрібної торгівлі

9,0%

Реальний наявний доход населення (ІV квартал 2013р.)

4,7%

Реальна заробітна плата

4,1%

Лютий до грудня попереднього року

Індекс цін виробників промислової продукції

0,3%

Індекс споживчих цін

0,8%

Проаналізувавши вище наведені дані, можна зробити висновки, що:

§ оскільки реальний валовий національний продукт за 2013р. порівняно із 2012р. не змінився, то економіка знаходиться у стані простого відтворення, тобто на фазі депресії. Перехід до фази пожвавлення буде залежатиме від того, наскільки буде ефективною антикризова та антиінфляційна політика керівництва держави;

§ в промисловості України спостерігається інфляція витрат (взявши до уваги зміни у обсягах продукції промисловості та індексу цін виробників промислової продукції), за якої обсяги виробництва скорочуються, а рівень цін підвищується. Така інфляція продовжує стагнацію;

§ скорочення обсягів виробництва є необхідністю через значне скорочення капітальних інвестицій (11,1%), тобто серед інвесторів спостерігаються перспективні інфляційні очікування. Суб'єкти інвестування не впевненні у тому, що отримають прибуток внаслідок вкладання інвестицій у виробництво;

§ рівень зростання доходів населення не відповідає рівню зростання цін, оскільки за весь 2013 рік доходи населення зросли лише на 4,7%, а Індекс споживчих цін за період з грудня 2013 по лютий 2014 зріс аж на 0,8%.

Простежується непропорційне співвідношення, що обов’язково позначається на рівні добробуту населення.

Простежимо динаміку змін у рівні споживчих цін та рівні цін виробників промислової продукції [5]:

Рис. 2.1 Зміни споживчих цін та цін виробників (січень 2013 — лютий 2014)

Така динаміка говорить, що економіка країни розвивається вкрай нестабільно. Споживчі ціни протягом року змінювалися невеликою мірою (різниця між максимальним і мінімальним значенням становить 1,4 одиничних відрізки) відносно змін цін виробників промисловості, де розрив між критичними точками становить 7,9 одиничних відрізків.

Для того, щоб дати повну оцінку інфляційним процесам, що дуже впливають на стан нашої економіки пропоную до уваги графічне вираження динаміки інфляційних процесів в Україні за останніх 10 років (2004−2014рр.)

Рис. 2.2 Динаміка індексу інфляції в Україні з 2004р.

З цього графіку ми бачимо, що інфляція не має тенденції до зменшення, а навпаки дедалі більше зростає. Її сумарний індекс за період з 2004 по 2014 роки склав 261,1%. Виходячи з даних цифр, можна сказати, що перспектив для економічного зростання в Україні мало, картина виглядає не досить оптимістично. [6]

3. Антиінфляційна політика та засоби її здійснення

Боротьба з таким багатофакторним явищем як інфляція вимагає цілої низки комплексних заходів, які повинні враховувати всі її аспекти, до того ж повинні носити постійний та довготривалий характер. На практиці доведено, що одноразові та короткотривалі засоби не дають результатів.

До способів регулювання інфляційних процесів належать заходи, що на мають за мету вихід із фінансової кризи. Так за умовами Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів в Україні» повинен бути створений Стабілізаційний фонд, кошти з якого будуть надані тим частинам ринку, що вимагають найбільшої допомоги. [2]

До такого роду заходів можна віднести методи захисту національного товаровиробника, тимчасове накладання квоти на імпорт певної продукції, тощо. Такі положення закріплені в Указі Президента «Про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні «в якості пропозицій. 4]

Зменшення рівня інфляцій неможливе без реалізації у життя заходів, що стосуються Національного банку. Тут доречне буде використання Таргетування інфляції, що з практики інших країн дає непоганий результат.

Таргетування (від англ. target — ціль) — встановлення напрямків та кількісних характеристик у політиці центральним банком. В більшості випадків еталоном слугує стала цифра допустимого приросту, в межах якої повинні розвиватися темпи приросту.

Таргетування грошової маси звичайно обмежує випуск грошей, а отже є антиінфляційним засобом, але воно не усуває самої причини інфляції - дефіциту бюджету, через яку держава збільшувала емісію грошей.

Для того щоб впроваджувати таргетування грошей необхідно системно оцінити можливі варіанти розвитку інфляційних процесів та скласти макроекономічні моделі.

Запровадження такого способу зменшення інфляції передбачає такі позитивні сторони як:

* зниження цін на імпортні товари;

* розвиток фінансового ринку;

* забезпечення стабільності на валютному ринку;

* врегулювання фінансової системи;

* зведення до мінімуму непрозорості та неефективності на ринку цінних паперів.

Інфляція не повинна носити лавиноподібного характеру у національній економіці, а тому держава повинна всіма можливими способами та важелями впливу стримувати інфляційні процеси.

ВИСНОВКИ

Ознайомившись із достатньою кількістю джерел та проаналізувавши їх, я можу зробити висновки, що інфляція є багатофакторним явищем і спричинена різного роду причинами. Саму інфляцію доцільно порівняти з айсбергом. Видима частина її - це лише підвищення рівня цін, що неодмінно позначається на рівні добробуту населення, все інше, що «сховане під водою» — це те, що спричинило інфляцію, і що вона тягне за собою, її наслідки.

Інфляційні процеси дуже впливають на впливають на розвиток економіки держави в цілому і як правило негативно, хоча є і деякі позитивні аспекти:

§ помірна інфляція сприяє зростанню обсягів національного виробництва у період зростання;

§ через зниження реальної зарплати можна розв’язати проблему відсутності еластичності номінальної зарплати;

§ при підвищенні інфляції знижується норма природного безробіття, що викликає підвищення темпів економічного зростання.

Але ця низка позитивних факторів не пом’якшує негативний вплив інфляції на макроекономічні показники. До аспектів негативного впливу можна віднести збільшення кількості безробітних, зниження рівня доходів населення, скорочення обсягів виробництва, зменшення кількості інвестицій в економіку, зниження добробут людей і т.і. Така картина є яскравим вираженням нашого сьогодення. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що антиінфляційна політика, що здійснюється на даний момент не є ефективною. Це можна пояснити несприятливими політичними подіями, часта зміна керівництва, що не завжди мають однакові погляди на розвиток економіки України, відсутність чіткого зовнішньополітичного курсу співробітництва, недостатня реформованість не тільки у економіці та і у різних галузях суспільного життя.

Держава повинна боротися з інфляційними процесами, що в економіці України мають тенденцію до значного поширення і зростання. Серед заходів, які повинні входити до програми реалізації антиінфляційної політики варто назвати:

§ створення Стабілізаційного фонду;

§ таргетування у Національному банку;

§ квотування імпортних товарів;

§ заходи захисту національного виробника.

Політика держави повинна включати не лише напрямки розвитку, що пов’язані з інвестиціями та інноваціями, але і галузі виробництва, що є основними генераторами інфляційних процесів в Україні. До таких належить галузей як сільське господарство, переробна промисловість та житлове будівництво.

антикризовий інфляція економічний виробник

Список використаної літератури

1. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. Навч. посіб. / За ред. Зіновія Ватаманюка та Степана Панчишина. — К: «Альтернативи», 2001. — 606 с.

2. Закон України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31 жовтня 2008 року № 639-VI.

3. Полозенко Д. В. Про гроші, інфляцію та фінанси у трансформаційній економіці// Фінанси України. 2008. — № 2. — С. 82−88.

4. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні» від 17 листопада 2008 року № 1046/2008.

. ur

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой