Інформатизація та комп’ютеризація на початковому етапі вивчення іноземної мови

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

План

Вступ

1. Інформатизіція у навчальному процесі з англійської мови на початковому етапі

1.1 Поняття інформатизації

1.2 Значення глобальної інформатизації

1.3 Вплив інформатизації на освіту та навчання англійської мови

2. Компютеризація на початковому етапі вивчення іноземної мови

2.1 Поняття комп’ютеризації

2.2 Комп’ютеризація у навчальному процесі. Значення комп’ютерів у школі

2.3 Використання комп’ютерних технологій на уроках з англійської мови

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Сьогодні людство постало перед фактом, що знання оновлюються навіть швидше, ніж відбувається зміна поколінь. Це зумовлює необхідність суттєвих змін у самій освіті. Тому перед освітою виникло складне двоєдине завдання: вона повинна осучаснюватися на основі новітніх технологій через широке впровадження у навчально-виховний процес КТ, а також — формувати в молоді риси, необхідні для успішної самореалізації в інформаційному суспільстві після завершення навчання в школі чи університеті.

Отже, інформатизація освіти є невід'ємною складовою інформатизації суспільства, відображує загальні тенденції глобалізації світових процесів розвитку, виступає як визначальний інформаційний і комунікаційний базис розвитку освіти, гармонійного розвитку особистості і соціально-економічних систем суспільства.

Рівень розвитку країни значною мірою визначається рівнем розвитку освіти, яка повинна на нинішньому етапі розвитку цивілізації швидко й адекватно реагувати на потреби суспільства, позбавляючись шляхом проведення кардинальних реформ притаманного теперішній освіті консерватизму. Одним із важливих чинників реформування освіти є її інформатизація. Побудова ефективних систем інформатизації освіти з урахуванням світового досвіду, особливостей і реалій стану вітчизняної освіти — одна із актуальних і важливих наукових і практичних проблем.

Таким чином, інформатизація освіти визнана одним із пріоритетних державних завдань. Інформатизація системи освіти повинна бути невід'ємною складовою інформатизації України і здійснюватися згідно з єдиними державними нормативами, враховуючи при цьому особливості системи освіти.

Інформатизація освіти важлива не сама по собі. Вона повинна сприяти виконанню тієї місії, яка покладається на освіту суспільством. Можна погодитися з думкою Б. М. Богатиря, що «найголовнішою місією освіти в сучасних умовах є забезпечення стійкого соціально-економічного і науково-технічного розвитку країни з урахуванням її національних і регіональних культурних і соціальних особливостей, а також глобальних тенденцій у світі», додавши, що цей розвиток повинен бути спрямований на благо як суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема.

Перший рівень інформатизації країни — є забезпечення комп’ютеризації країни. І, перш за все, це потрібно зробити з освітою.

Темою своєї курсової я вибрала «Інформатизація та комп’ютеризація на початковому етапі вивчення іноземної мови»

Предметом вивчення моєї курсової роботи є формування у суспільстві новітніх технологій. Їх використання у навчанні.

Об'єктом вивчення стала освіта. Вплив комп’ютеризації та інформатизації на освітній простір. Зміни, які відбуваються при цьому.

Задачі, які я ставила перед собою, досліджуючи тему своєї курсової роботи, є доведення значимості інформатизації та комп’ютеризація освіти, навчання. Довести, що будь-які зміни у світі мають відображатися у навчанні, на всіх уроках і, зокрема на уроках з англійської мови.

1. Інформатизіція у навчальному процесі з англійської мови на початковому етапі

1.1 Поняття інформатизації

Інформатизація — це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Обчислювальна та комунікаційна техніка, телекомунікаційні мережі, бази і банки даних та знань, інформаційні технології (ІТ), система інформаційно-аналітичних центрів різного рівня, виробництво технічних засобів інформатизації, системи науково-дослідних установ та підготовки висококваліфікованих фахівців є складовими національної інформаційної інфраструктури і основними чинниками, що забезпечують економічне піднесення. Як показує досвід інших країн, інформатизація сприяє забезпеченню національних інтересів, поліпшенню керованості економікою, розвитку наукоємних виробництв та високих технологій, зростанню продуктивності праці, вдосконаленню соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації суспільства. Національна інформаційна інфраструктура, створена з урахуванням світових тенденцій і досягнень, сприятиме рівноправній інтеграції України у світове співтовариство.

У державі створюється, розробляється або планується розробити декілька відомчих та міжвідомчих систем: міністерства транспорту, міністерства фінансів, міністерства енергетики та деяких інших міністерств та відомств України. Але є й такі, що не мають серйозної автоматизованої системи. Більшість корпоративних автоматизованих систем є відмінними з огляду як на апаратне, так і на програмне забезпечення. Особливо це стосується прикладних задач. Тому на цей час забезпечення взаємообміну між органами державної влади оперативною інформацією через її неструктурованість та неузгодженість форматів є досить складною проблемою. Загальна інформація здебільшого надходить у неформалізованому вигляді, в різних фізичних формах (від електронних зведень до друкованих видань).

Першочерговим завданням є створення глобальної комп’ютерної мережі освіти та науки.

Організація державних і приватних центрів масового навчання населення нових спеціальностей з урахуванням вимог міжнародних стандартів для кадрового забезпечення усіх напрямів інформатизації як за рахунок інтенсифікації підготовки відповідних фахівців, так і створення навчального середовища на їх комп’ютеризованих робочих місцях; розвиток системи індивідуального безперервного навчання на основі автоматизованих навчальних курсів та систем, інтелектуальних комп’ютерних і дистанційних технологій навчання.

1.2 Значення глобальної інформатизації

Під впливом процесів глобальної інформатизації, світове співтовариство переходить до гуманітарного розуміння завдань освіти. Відбувається процес створення нової школи, навчання та виховання стають особистісно зорієнтованими, спрямованими на формування та розвиток здібностей учнів до самостійного пошуку, збору, аналізу та використання освітньої інформації.

Нова школа й новий навчальний процес вимагають нових форм і методів роботи від бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів. Це вимагає інноваційних перетворень у діяльності мережі освітянських бібліотек України, положення про яку було затверджено спільним наказом МОН та АПН України від 30. 05. 2003 р. № 334/31.

Особливе місце серед зазначених вище бібліотек займають бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів, що зумовлено їхньою численністю (близько 23 тис.) та провідною роллю в навчально-виховному процесі.

Вони забезпечують інформаційне обслуговування учасників навчально-виховного процесу, формування інформаційної культури учнів — майбутніх будівників нового українського суспільства.

Реформування системи роботи бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів тісно пов’язане з процесами їх інформатизації та комп’ютеризації.

Саме тому в комплексному науковому проекті «Становлення і розвиток мережі освітянських бібліотек України (ХІХ-ХХ ст.)», яке здійснює ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського протягом 2001−2005 рр., було розроблено проект Концепції інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України. З метою виконання цієї роботи науковцями ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського було досліджено стан комп’ютеризації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України.

Аналіз стану комп’ютеризації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України показав, що в результаті виконання Національної програми інформатизації України, ряду регіональних програм і завдячуючи спонсорській допомозі в загальноосвітніх навчальних закладах України з’явилися сучасні комп’ютерні класи, обладнані виходом в Інтернет. У середньому по Україні комп’ютеризація загальноосвітніх навчальних закладів становить 75%, а в деяких містах і регіонах сягає 100%. У той же час комп’ютеризація бібліотек цих закладів у середньому дорівнює 1,75%.

Відсутність у більшості бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України сучасного інформаційно-комунікаційного обладнання й доступу до Інтернет не дає можливості учням набувати сучасних навичок пошуку, збирання, аналізу й використання інформації, які їм потрібні для життєтворчості, у постіндустріальному суспільстві. Учителі не мають можливості ефективно вести пошук потрібних їм інформаційних ресурсів у світовому просторі за допомогою сучасних електронних засобів.

Одночасно в розвинутих країнах світу, навпаки, інформатизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів приділяється першочергова увага. Їх інформатизація розпочалася ще в 60-х роках минулого століття з розробки відповідних стандартів. При цьому головна увага приділялась трансформації ролі шкільного бібліотекаря, перетворення його на бібліотекаря-медіа-спеціаліста. Зусилля в цьому напрямку координують національні й регіональні асоціації шкільних бібліотек. Вони ж проводять заохочувальну роботу зі створення навчальних комп’ютерних посібників і баз даних в Інтернет. Потужним джерелом сучасних навчальних електронних ресурсів для шкільних бібліотек у згаданих країнах стали університети. Боротьба за рейтинг і вплив у галузі освітніх технологій змусила їх створювати доступні через Інтернет електронні каталоги, індексні й повнотекстові бази даних. Розвинута система електронної доставки документів і телекомунікаційна інфраструктура створюють такі умови, за яких кожна нова публікація з фахових питань педагогіки й освіти без затримки стає доступною широкому загалу освітян. Діють численні агенції, які беруть на себе юридичне вирішення питань захисту авторських і суміжних прав, що виникають зі створенням і розповсюдженням електронних копій документів.

Коли була розпочата робота зі створення Концепції інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України, постали такі запитання:

* чи повинна шкільна бібліотека залишатись такою, якою вона є тепер, коли у школи вже почали надходити комп’ютери й мультимедійні засоби навчання?

* яким чином має бути спрямована допомога державної та регіональної влади в Україні шкільним бібліотекам, багато з яких уже стихійно розпочали впроваджувати в себе комп’ютери, медіатеки та Інтернет?

Отже, під час виконання цієї роботи науковцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського було визначено головну мету та пріоритетні напрями інформатизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України.

Мета інформатизації - реформування системи роботи бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, підвищення їх ролі в навчально-виховному процесі, створення умов, які сприяють творчим пошукам учителів і розвитку здібностей учнів у всіх регіонах України шляхом розбудови бібліотечного сегмента в національному освітньому інформаційному просторі.

Були визначені такі приоритетні напрями:

* трансформація бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів у бібліотечно-інформаційні ресурсні центри;

* інтеграція бібліотечно-інформаційних ресурсних центрів загальноосвітніх навчальних закладів у національний та світовий інформаційний простір.

Основними принципами Концепції є: цільність, комплектність, поліцентричність, варіативність і відкритість рішень, які приймаються.

У Концепції наголошується, що зміст процесів інформатизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України повинен мати випереджувальний характер, зорієнтований на широке використання нових ідей та світових досягнень у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Зазначається, що головними завданнями процесу інформатизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів має стати створення бібліотечно-інформаційних центрів загальноосвітніх навчальних закладів у формі шкільних медіацентрів і відповідної інфраструктури їх підтримки.

Ці центри мають інтегрувати всю традиційну та мультимедійну навчальну продукцію, яка надходить до загальноосвітніх навчальних закладів або створюється в них, забезпечувати їх належне зберігання та надання й користування учням і вчителям.

У результаті реалізації Концепції посилиться роль бібліотек у повноцінному інформаційному забезпеченні учасників навчально-виховного процесу, прискориться їх інтеграція у світовий інформаційний простір. Інформатизація мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України сприятиме підвищенню рівня загальної середньої освіти в нашій державі, збагаченню духовного життя учасників навчально-виховного процесу, прискоренню інтеграції України до європейського та світового співтовариства.

1.3 Вплив інформатизації на освіту та навчання англійської мови

Одним із наслідків інформатизації суспільства і в той же час одним з її умов є формування нового освітнього середовища, інформатизація освіти, яка несе в собі риси современної освітньої революції. Як наслідок, постійно зростає роль комп’ютера як засобу навчальної діяльності учнів.

В умовах інформатизації освітнього середовища з’являються і поширюються численні програмно-апаратні засоби навчання іноземним мовам, зростає роль мережевий (виртуальної) комунікації, 50% якої припадає на англійську мову.

При цьому цілком резонно ставити питання про те, яким чином дана ситуація повинна відбитися на цілях, зміст, форми, способи і засобах навчання іноземної, в першу чергу англійської, мови.

Західні фахівці у галузі методики навчання іноземним мовам стверджують, що нова соціокультурная реальність функціонування англійської мови диктує необхідність формування у учнів електронної грамотності, яка включає в себе комп’ютерну грамотність (достатній рівень загального володіння комп’ютером, клавіатурою); інформаційну грамотність (здатність знаходиться й критично оцінювати інформацію); мультимедійну грамотность (вміння створювати і розуміти мультимедійні документи, що складаються з тексту, зображень та звуку) і грамотність в області опосредо — ванного комп’ютером спілкування (володіння прагматиків індивідуального і групового мережевого спілкування).

Програмно-апаратні засоби навчання іноземним мовам можуть виконувати в навчальному процесі різні функції: служити джерелом інформації, засобом керування формуванням знань, умінь і навичок, засобом контролю, вирівнювання рівня групи, індивідуалізації навчання.

Володіючи широким і різноманітним діапазоном дидактичних можливостей, програмно-апаратні засоби навчання іноземним мовам можуть бути використані для формування як рецептівних, так і (ре) продуктивних навичок та вмінь у будь-яких видах мовленнєвої комунікації, на будь-якому етапі навчання (від початкового до завершального), на основі різних форм організації взаємодії учнів один з одним з викладачем і з засобами навчання (індивідуального, парного, групового), для учнівбудь-якого рівня підготовки, в рамках різних підходів до навчання (від програмованого навчання з жорстким керуванням до вільної навігації навчають у віртуальній освітньої середовищі). При цьому кожна з вказаних можливостей повинна бути реалізована системно, у взаємозв'язку і доцільним поєднанні з іншими. Крім вивчення іноземної мови та осягнення його культури, застосування сучасних програмно -апаратних засобів у навчанні іноземним мовам дозволяє розвинути в учнів різні здібності й уміння, необхідні в сучасному суспільстві, такі як здатність до співпраці і до дослідження роботі на основі розвинених стратегій переробки інформації.

У практиці комп’ютерного навчання як в нашій країні, так і за кордоном, протягом тривалого часу спостерігалася тенденція застосовувати епізодично, без ув’язки з основним процесом навчання, як незалежні елементи навчання, що сприяють лише підвищенню мотивації та розвитку інтересу учнів до занять мовою.

Наприкінці 80-х років почала усвідомлювати потребу в інтеграції в більш широкий контекст навчання, виникло розуміння того, що ефективність навчального процесу визначається не тільки характером, але і способами їх застосування.

Можливість мультимедійне представлення інформації на основі поєднання зорової і слуховий модальності значно розширила потенціал комп’ютера в навчанні іноземним мовам. Це стосується в першу чергу навчання вмінь усного спілкування, зокрема аудіювання в умовах наявності графічних опор.

Нові засоби навчання не тільки служать новим уявленням про навчання і науку, але й формують ці нові уявлення. У вітчизняній літературі виділяють три етапи розвитку комп’ютеризації / інформатизації освіти: початковий / адаптаційний, коли комп’ютер служить об’ектом вивчення; сучасний, який характеризується використанням комп’ютера в якості засобу навчання, і майбутній, пов’язаний з формуванням єдиної освітньої середовища на основі широкого спектру програмно — апаратних засобів навчання та спілкування.

У публікаціях останніх років аналізуються теоретико-методологічні та концептуальні основи створення інформаційно-навчальної середовища, спрямованої на формування і розвиток мовних знань, умінь та навичок учня, а також розвиток його особистості. Використання в освітньому процесі навчальної середовища (learning environment) розглядається як спосіб системної iнтегро — ции інформаційних і телекомунікаційних технологій в освітній процес і в управління освітою.

Виділяють три основних типи середовищ, які були реалізовані на практиці або описані в літературі: середовища, орієнтовані на представлення знань; середовища, орієнтовані на самостійну діяльність з придбання знань; змішаний тип середовищ.

Представляється доцільним, щоб інформаційно-комунікаційні технології навчання інших мов були засновані на інформаційно-навчальних середовищах змішаного типу. У них повинні бути забезпечені засоби представлення знань, засоби формування навичок і вмінь, засоби опо — средованного програмою управління процесом їх формування, а також кошти, орієнтовані на поступовий перехід учня до автономної навчальної діяльності.

У гіпертекстових навчальних порталах об'єднані різні інформаційні матеріали, які характерні для підручника, тому вони представляють собою по суті електронні підручники нового типу. При цьому про нове покоління електронних підручників можна вести мову лише тоді, коли має місце не просто перенос паперових підручників в електронну середовище, але коли вдається поєднувати властивості підручника, універсального технічні засоби навчання, а також універсального довідково — ресурсного кошти. Лише при цьому умови виникає якісно новий тип засобів навчання, що інтегрують у собі властивості та можливості традиційних підручників, посібників, довідників, словників, що реалізують всі відомі і откривющіх принципово нові можливості технічних засобів навчання.

Орієнтація на концепцію електронного підручника такого типу дозволяє без особливих технічних та маріальних витрат розробляти підручники, адресовані конкретним, часом досить нечисленним, контингенту учнів з урахуванням їх конкретних потреб. Можливість оперативно оновлювати містить зміст таких підручників є способом вирішення проблеми швидкого устареванія навчальних матеріалів, характерної для підручника на паперовому носії.

Специфіка сучасних засобів навчання іноземним мовам, що створюються під безпосереднім впливом характеру інформаційно-комунікаційного середовища, яка, в свою чергу визначається рівнях — нем розвитку науки і техніки, полягає в тому, що ці засоби навчання сполученої з сучасними середовищ — засобами комунікації. З цієї причини їх використання в навчальному процесі з навчання іноземним мовам стає певною мірою імперативом, тим більше, що і розвиток освіти в цілому пов’язують з потенціалом новітніх засобів навчання, а одним з найважливіших умов підвищення якості освіти є його інформатизація.

Визнання факту впливу інформаційно-комунікаційного середовища на характер засобів навчання вимагає перегляду загальноприйнятої точки зору, відповідно до якої основним засобом навчання дивним мов вважається підручник на паперовому носії. Підручник традиційно розглядається як розгорнута програма навчальної роботи, знаковий продукт певної методичної (концептуальної) системи, соціально зумовлена інтерпретація системи навчання, безпосереднє матеріальне знаряддя для впровадження в практику цілей навчання, система їх реалізації, основний важіль управління навчанням. Погоджуючись з цим, слід визнати, що підручник на паперовому носії підвищує ступінь жорсткості та консервативності системи навчання, не дозволяючи їй досить швидко й оперативно подстраіваться до змін в інших її елементах і уповільнюючи адаптаційні механізми системи навчання вцілому.

Основна перевага системи полягає в тому, що вона допускає оперативне оновлення у відповідності з мінливими цілями, завданнями та умовами навчання. Гнучко підбудовуючи до змінюющімся цілей, завдань та умов навчання, система програмно-апаратних засобів навчання підвищує гнучкість адаптаційного механізму системи навчання в цілому.

Оскільки кожний новий потужний засіб завжди рано чи пізно перетворює в тій чи іншій мірі всю систему, при побудові сучасної системи навчання іноземним мовам нові середовища навчання можна розглядати як щодо незалежного вихідного компонента системи, впливає на інші компоненти і на систему в цілому.

2. Компютеризація на початковому етапі вивчення іноземної мови

2.1 Поняття комп’ютеризації

Людство завжди прагнуло полегшити собі життя. З метою удосконалення праці, для простішого виконання завдань люди винаходили все нові і нові пристрої. Механізація праці не обійшла і розумову роботу. Людина створила безліч засобів, від простих рахівниць з кісточками на шпицях до складних механічних арифмометрів, здатних виконувати великі арифметичні обчислення одним поворотом важеля.

Але справжня революція відбулася тоді, коли перед очима захопленого людства учені представили шедевр людського генія — електронну обчислювальну машину, або, простіше кажучи, комп’ютер. Тоді, на зорі існування ЕОМ, програми були маленькими і писалися на перфокартах, а комп’ютери навпаки, були великими і займали не одну кімнату. Таку розкіш могла собі дозволити лише армія та деякі науково-дослідні інститути. Ця ситуація тривала біля трьох десятків років.

На початку вісімдесятих років двоє молодих студентів із Сполучених Штатів Америки у власному гаражі зібрали прототип першого персонального комп’ютера. Це був прорив у техніці. Комп’ютер з громіздкої конструкції перетворився на маленьку металеву коробку з монітором та клавіатурою. Дана подія вивела електронну обчислювальну техніку на якісно новий рівень — вона стала доступною більшості пересічних користувачів. Виникли нові галузі і напрями в бізнесі і промисловості більшості країн. Спочатку сотні, а надалі десятки тисяч фірм і компаній стали випускати комп’ютерні комплектуючі і програмне забезпечення, яких споживач вимагав все більше і більше.

Нові технології семимильними кроками пішли по планеті. Майже всі галузі людського життя отримали нові можливості. Завоювавши собі місце під сонцем, комп’ютерні технології не зупинилися, а активно продовжували розширювати свою «експансію».

Продуктивність персональних комп’ютерів приблизно за десять років зросла в декілька тисяч разів, а їх вартість, навпаки, неухильно і невідворотно знизилася. ПК з’явилися майже у всіх організаціях. Також безліч приватних користувачів отримали можливість похвалитися потужним комп’ютером у себе вдома.

Світ обплутала павутина всесвітньої Мережі, інформація, накопичена за тисячоліття існування людства, стала доступна будь-якій людині, яка лише побажає з нею ознайомитися. Мережеві технології зближували світ, з'єднали між собою найвіддаленіші його куточки. Сьогодні будь-хто може, сівши за комп’ютер, спілкуватися зі своїми друзями, які знаходяться навіть в іншій півкулі. Причому таке мережеве спілкування спровокувало молодь на вивчення іноземних мов. Адже цікаво поговорити з другом з іншої країни його рідною мовою.

Небувалих висот досягла швидкість поширення інформації. Тепер події, що відбулись в одному кінці світу, стають відомі всьому світу всього за кілька хвилин. Саме тому XXI століття назвали інформаційним століттям. У минулому, відправляючи лист, необхідно було чекати, доки він дійде до адресата. Деколи таке чекання займало декілька тижнів, а то і місяців. Тепер же, завдяки системі електронної пошти, ваше повідомлення доходить всього за дві-три хвилини.

Персональні комп’ютери полегшили роботу лікарям і вчителям, пожежникам і міліціонерам, листоношам і бухгалтерам, а також представникам інших професій. Сьогодні важко зустріти студента, який при підготовці до занять не використав би комп’ютер. Персональні комп’ютери, окрім допомоги в роботі, міцно увійшли у галузь дозвілля і особистого життя людей. Молоді пари часто знайомляться через мережу, самотні знаходять собі друзів і так далі.

Комп’ютерні технології принесли немало добра людям, полегшивши їх працю, подарувавши масу нових можливостей для самореалізації і творчої діяльності. Електронна обчислювальна техніка супроводжувала людину, яка вступила у XXI століття і вірою та правдою служитиме йому. Комп’ютерні технології - наше майбутнє. Хоча, хто знає, як обернеться життя?

2.2 Комп’ютеризація у навчальному процесі. Значення комп’ютерів у школі

Так, комп’ютеризація усього світу — це дуже добре. Але, навіщо ходити так далеко? Якщо можна з впевненістю сказати, що найголовніше місце, де найпотрібніший комп’ютер — це освіта. Бо, як люди вчаться спілкуватися з тим самим комп’ютером? Правильно, через освіту…завдяки тому, що вони отримали деяку освіту, вони й вміють користуватися цими новітніми технологіями.

І тому дуже важливо розглянути, значення та вплив комп’ютеризації навчального процесу.

Процес алгоритмізації повинен бути перенесений з зони оволодіння навчальним матеріалом учнями на зону організації педагогічної діяльності. У зв’язку з використанням КТ в навчальному процесі вчитель переглянути структуру навчального матеріалу, організаційно-методичного та інструментального забезпечення, розробити нові форми навчальної діяльності. Подібна стратегія педагогічної діяльності дозволяє домогтися перекладу що навчаються в режим творчого розвитку, задіявши механізми формування його особистісних якостей, ефективно збирати й переробляти навчальну інформацію.

Основний психолого-педагогічної завданням при навчанні молодших школярів полягає в тому, щоб зовнішніми засобами сформувати внутрішні процеси сприйняття, пам’яті, свідомості, волі, необхідні для вирішення певних завдань. Зовнішнє вплив досягається лише тоді, коли враховуються індивідуальні та вікові особливості особистості учня, її реальні можливості.

Аналіз наукових досліджень та досвід практичної роботи в школі визначив ряд організаційних умов, при яких використання КТ доцільно: представимо шкільну інфраструктуру у вигляді функціонально-орієнтованих зон: * зона предметного навчання; * зона предметного навчання із застосуванням комп’ютерних технологій; * зона предметного навчання із застосуванням інформаційно -комунікаційних технологій; * зона навчально-методичної підтримки.

Особлива увага повинна бути приділена розробці і створенню методичних умов впровадження КТ в навчальний процес.

При автоматизації навчання комп’ютер починає здійснювати вирішальний вплив на формування позитивного ставлення до навчання, тільки при роботі школярів з ефективними комп’ютерними засобами. До таких засобів можна віднести ті комп’ютерні програми, які передбачають ненав’язливий спосіб надання допомоги, можливість для учня самому вибрати темп навчання, наявність ігрових моментів, різні способи подання ілюстративного матеріалу і т.п. Вибір програм з навчання англійській мові обумовлений методично обґрунтованими способами організації та пред’явлення навчального матеріалами, ергономічним параметрами, принципами комп’ютерного дизайну, психолого-гігієнічними нормами, правилами презентації навчального матеріалу, а також законам зорового сприйняття.

Комунікативна компетенція, на яку орієнтований процес навчання іноземної мови, потребує ґрунтовної мовної бази. Як показує досвід роботи, на оволодіння учнями мовної компетенції витрачається близько третини навчального часу. У зв’язку з цим, застосування програм, покликаних оптимізувати цей процес, цілком виправдане. Не можна не взяти до уваги і твердження вчених, які вважають, що комп’ютер повинен використовуватися тільки в тих випадках, коли він найбільш придатний в порівнянні з іншими засобами навчання для вирішення даних конкретних завдань.

Слід також звернути увагу на структуризацію внутрішніх відносин педагогічного колективу, вибудувавши чітку вертикаль управління (директор школи — заступники директора — завідувач кафедрою або голова методичного об'єднання), і розподіл обов’язків всередині методичного об'єднань вчителів англійської мови. Як показує досвід, доцільно виділити кураторів, очолюють роботу вчителів іноземної мови на різних ступенях навчання, а також куратора кафедри, що відповідає за організаційну, методичну і практичну роботу з впровадження та використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Створення педагогічної системи навчання із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, що максимально враховує психолого-педагогічні та організаційно-методичні особливості інформатизації та комп’ютеризації навчального процесу, допоможе уникнути подібних проблем.

Розробка й удосконалення змісту освіти — один із пріоритетних напрямків педагогічного пошуку. Це обумовлює створення нових стандартів іноземної освіти, програм, підручників та проведення цікавих експериментів в інноваційній діяльності вчителів англійської мови. Для поліпшення якості освітнього процесу недостатньо шукати відповідь на питання «Чого навчати». Не менш, а, можливо, більш важливим є питання «Як навчати». А для цього технологічною повинна бути не тільки сама програма, але й процес організації та реалізації педагогічної діяльності.

Комп’ютерні технології в сучасній системі освіти розглядаються як один із необхідних засобів професійної діяльності вчителя. Інформаційні технології активно використовуються в усіх галузях науки й освіти. Комп’ютер органічно увійшов і в навчально-виховний процес.

У сучасних освітніх стандартах вищої професійної освіти комп’ютерні засоби виділяються як один із змістовних компонентів підготовки педагога. Процес використання комп’ютерних технологій поєднує дві самостійні, але в той же час взаємообумовлені складові:

а) комп’ютерні технології у викладанні англійської мови;

б) комп’ютерні технології в діяльності школярів.

У будь-якій сфері діяльності людини доцільне застосовування комп’ютера підвищує її результативність, що позитивно позначається на якості. Відтак комп’ютер бере на себе всю технічну роботу, вивільняючи творчі сили людини і тим самим сприяючи оптимізації її діяльності.

Музика в цьому плані не є винятком. Використання цифрового інструментарію в музичній освіті є проявом процесу загальної комп’ютеризації. У її рамках позначилися два напрямки, пов’язані із застосуванням комп’ютера в початковій освіті -- це англійська інформатика, а також електронна (комп'ютерна) англійська.

Англійська інформатика розглядає комп’ютер як засіб вирішення традиційних завдань в різних галузях педагогічної діяльності. Вона допомагає ефективно вирішувати традиційні завдання засвоєння необхідних знань, умінь і навичок в різних областях мовного навчання, спонукає до засвоєння призначеного для користувача інтерфейсу комп’ютера, різних редакторів, програм нотного набору, введення баз даних. Навчальні програми — презентатори, довідники, тести сприяють залученню до більш глибокого вивчення іноземної мови, удосконалення навичок читання, писання та говоріння. Все це оптимізує навчальний процес, сприяє розвитку самостійності в пізнавальній діяльності учнів.

Навчання на основі цифрового інструментарію слід визнати надзвичайно перспективним напрямком педагогіки, що дозволяє залучити до активних форм творчості значну кількість учнів.

Підбір комп’ютерних програм зорієнтований на методику навчання іноземної мови в початковій школі. (Нові комп’ютерні технології допомагають учителеві активізувати творчу уяву учнів, розвивають внутрішню пам’ять, зацікавленість мовою, що вивчають.

Використання комп’ютера на уроках з навчальної дисципліни «Англійська мова» здійснюється за такими напрямками: 1) застосування сканера, мультимедійного проектора на уроці, в презентаціях, що дає можливість більш ретельного відбору матеріалу, робить візуальний ряд більш якісним і разом з тим дозволяє виносити на екран необхідні терміни, таблиці та схеми; 2) набір і редагування тексту у процесі роботи над рефератами. Комп’ютер дає можливість якісного набору тексту, включаючи його подальшу редакторську правку і верстку з розміщенням репродукцій у тексті; 3) створення презентацій рефератів в програмі Роwer Point, що дозволяє зробити доповідь, виступ учнів чи студентів більш наочною та цікавою. Ця програма входить у програмний пакет Microsoft Offise і не належить до групи спеціальних програм, але може бути використана педагогом у професійній діяльності. З її допомогою можна створити презентації до уроку, котрі включають як наочний, так і звуковий матеріал. Використання цієї програми в навчанні полегшує сприйняття інформації, поданої на уроці. Роwer Point може використовуватися у презентаціях педагогічного досвіду вчителя, навчальних програм або окремих розділів, курсів, для різноманітних форм контролю знань (тестування, цифрові диктанти, вікторини).

Програма Роwer Point дозволяє поєднати аудіо- та відеоматеріали в єдине ціле. З цих позицій комп’ютер стає універсальним засобом навчання, а зручність його використання допомагає організовувати процес навчання раціонально й ефективно.

Поступовий перехід від «знаннєвої» парадигми навчання до тієї, що розвиває, супроводжується впровадженням в освітній процес такої особистісно-орієнтованої технології, як метод проектів. Використання його, як показує досвід, у поєднанні з класно-урочною системою підвищує ефективність розвивальних, освітніх і виховних функцій шкільної освіти. Проектна діяльність учнів завжди спрямована на вирішення проблеми, глибина дослідження якої визначається віковими особливостями учнів, рівнем їх інтелектуального та духовного розвитку.

Робота із звуковими редакторами (Аdobе Audition, Sound Forge) дозволяє записувати, редактувати й обробляти звук, допомогаючи вчителю відбирати і компонувати фрагменти музичних творів для створення аудіо-альбомів, котрі можуть бути використані як дидактичні матеріали до уроку. Вміння користуватися звуковими редакторами допоможе вчителеві самому компонувати аудіохрестоматію, обробляти готові фонограми, створювати аудіоматеріали для організації самостійної діяльності учнів поза уроком. Звук є основним матеріалом музичного мистецтва. Навчити педагога працювати з цим матеріалом — одне із завдань, вирішення якого необхідне для організації музичної діяльності учнів. Засвоєння музичної тканини, змістовне опрацьовування твору вимагає його детального аналізу.

Використовуючи звукові редактори, вчитель може створювати звукові файли з фрагментів музичного твору і далі компонувати їх відповідно до вирішення певної проблеми. Так, наприклад, учні можуть на уроці музики створювати власні музичні композиції з готових звукових зразків, комбінуючи і моделюючи їх відповідно до свого задуму. Така діяльність зробить урок більш продуктивним для учнів.

Діти з великим бажанням виконують такі завдання.

Використання комп’ютерних програм дозволить збагатити навчальні кабінети іноземної мови змістовними матеріалами на електронних носіях, систематизувати методичний фонд кабінетів, сформує навички роботи з систематизації знань, грамотного пошуку інформації на сучасному рівні. В епоху інформаційних технологій немає проблем, пов’язаних з пошуком інформації. Головне завдання — навчитися нею користуватися, відбирати, структурувати, пред’являти. Можливості комп’ютерних засобів навчання дозволяють вибирати програми, рекомендовані до використання на уроках музики.

Одне з основних завдань комп’ютера у школі - це організація роботи учнів і за допомогою спеціально розроблених комп’ютерних навчальних програм (КНП). КНП повинні враховувати сучасні дидактичні та психологічні концепції, зміст та методику викладання предмета. Ці програми відносяться до комбінованих навчальних засобів і почали використовуватись з 80-х років 20 століття.

На сьогодні набутий досить багатий досвід використання комп’ютерів та комп’ютерних навчальних програм у навчально-виховному процесі. Практика дозволила усвідомити їх сильні та слабкі сторони. Праці таких вчених, як Фадєєв С. В, Уваров О. Ю., Городинський І.В., Скибицький Е. Г. свідчать, що стрімке втручання комп’ютерів у життя та процес навчання зокрема примушує вчителів іноземних мов вирішувати проблеми, про які десять років тому жоден лінгвіст не підозрював. Немає нічого дивного в тому, що не кожний викладач виявився готовим до широкого впровадження комп’ютерів у таку нетрадиційну сферу, як навчання іноземним мовам.

Тож актуальною є систематизація вимог, що висуваються сучасною методикою викладання до програм та форм їх практичного застосування, а також аналіз навчальних результатів, яких вдається досягти з урахуванням вищезгаданих вимог. Все це має слугувати методологічною базою для створення нових комп’ютерних навчальних програм та методик їх застосування.

Швидкість та надійність обробки будь-якого виду інформації; розширення можливостей показу навчальної інформації; можливість моделювання за допомогою комп’ютера різних процесів; можливість активізувати змістовну, операційну та мотиваційну сторони навчального процесу; додаткові можливості для індивідуалізації та диференціації навчання; можливість формування за допомогою КНП в учнів рефлексій своєї діяльності; можливість створення КНП умов для оволодіння учнями способами організації власної навчальної діяльності; здатність комп’ютера діяти як засіб навчальної комунікації - все це складає потенціал застосування комп’ютера та КНП у навчанні іноземним мовам. [3]

Але необхідно пам’ятати, що комп’ютер у навчальному процесі - не механічний педагог, а засіб навчання, підсилюючий та розширюючий можливості навчальної діяльності або учнів. Те, чого викладач бажає досягти в результаті використання комп’ютера, в нього необхідно запрограмувати. Таким чином, комп’ютерні навчальні програми повинні брати на себе більшість рутинної праці викладача, звільняючи час для видів творчої діяльності, які на сучасному рівні розвитку техніки не можуть бути віддані комп’ютеру.

Проаналізувавши методичну літературу з викладання англійської мови та певний перелік комп’ютерних навчальних програм, можна прийти до висновку, що у відповідності до сучасного рівня методології викладання англійської мови, перед КНП повинні висуватися наступні вимоги:

— узгодження з цілями та задачами навчання, специфікою та змістом навчального предмета, очікуваним рівнем формування в учнів знань, умінь та навичок;

— послідовність у вивченні іноземної мови;

— повнота вивчення граматичного, лексичного та фонетичного мінімумів кожного з етапів навчання;

??пропорційний розвиток сприйняття на слух, мовлення, читання та письма;

— можливість варіювання рівня проблемності, складності завдань та інтенсивності пред’явлення інформації;

— можливість постійного контролю діяльності та фіксації цього контролю, допомога викладачу у перевірці правильності виконання завдань; а також негайне та постійне підтвердження правильності навчальних дій кожного учня;

— врахування психоемоційних та вікових особливостей учнів та рівня їх розумового розвитку;

— допускати змінювання параметрів КНП, варіювання та розробку окремих завдань;

— можливість швидкого вводу відповідей без тривалого їх кодування чи шифрування.

В цілому КНП повинна підвищувати ефективність навчального процесу та інтерес до вивчення іноземної мови.

Серед великої кількості (не менше кількох десятків) часто аматорських навчальних програмних розробок доцільно виділити кілька професійних КНП, націлених на вивчення англійської мови. Слід констатувати, що проблема пошуку в наш час перетворилася в проблему вибору і тому, крім розробки загальних критеріїв оцінки придатності програми до вживання, варто охарактеризувати найбільш серйозні КНП.

Слід врахувати, що якісної програмної продукції небагато. Наприклад, класичні електронні підручники для молодшого шкільного віку представлені тільки двома програмами: досить дорогим «Let's Go!» фірми DynED International та маловідомою серією «Тимо». Не має аналогів знаменитий «Професор Хіггінс», оскільки це кращий електронний підручник, що дозволяє самостійно відпрацьовувати вимову. За допомогою програм «Англійський шлях до досконалості» (SLS, «МедиаХауз») та «Talk to Me!» фірми Auralog можна вступити до усного діалогу з комп’ютером, хоча, слід зауважити, можливості останніх програм досить обмежені. Для корпоративного використання підходить продукт English Discoveries, спільної розробки компаній Edusoft и Berlitz International. Цей великий, що займає 12 компакт-дисків мультимедіа-курс призначений виключно для навчальних закладів. English Discoveries складається з п’яти рівнів: навчального, основного, вищого і практичного. Курс охоплює всі граматичні конструкції англійської мови та більше 3000 лексичних одиниць.

Крім English Discoveries, можна використовувати мультимедіа-курс розмовної англійської мови, а також English Express фірми Interactive Language Teaching Ltd. та Reward Intern@tive від фірми «Новый диск». Для персонального або домашнього використання остання програма найбільш прийнятна.

Новітні педагогічні дослідження свідчать, що сучасним методично грамотно розробленим КНП з використанням мультимедіа (поєднання аудіо та відео ефектів) технологій властиві такі якості:

— КНП дозволяють зробити процес навчання більш інтенсивним на основі виконання дітьми різних, але рівних за складністю завдань, вони дозволяють збільшити кількість видів завдань та включити усіх учнів в роботу;

— встановлено, що увага учня під час роботи з інтерактивною КНП на базі мультимедіа, як правило, подвоюється у порівнянні з класичними методиками навчання, тому час необхідний на вивчення конкретного матеріалу скорочується в середньому на 30%, а набуті знання залишаються в пам’яті значно довше й пізніше легше відновлюються для застосування на практиці після короткого повторення;

— краще та більш глибоке розуміння матеріалу, що вивчається;

— вдосконалення процесу презентації нового матеріалу — учень може зупинити презентацію на будь-якому її етапі та передивитись матеріал ще раз, добиваючись більш повного розуміння кожного пункту;

— під час роботи з КНП, особливо в інтерактивному режимі, нерозуміння суті понять стає більш помітним і причому виявляється більш явно;

— КНП розширюють можливості диференціації завдань за рівнем складності у відповідності до рівня знань та розумових здібностей учнів;

— підвищується мотивація вивчення навчального предмету та інтерес до нього;

— усі навчальні програми включають у себе елемент гри, у цьому їх принципова відмінність від збірок вправ для навчання іноземній мові. Дотримуючись логіки гри, учень може навіть не усвідомлювати, що насправді виконує безліч вправ, націлених на засвоєння граматики або лексики, він виконує їх без зайвого напруження і тому легше досягає результату;

— сприяють формуванню навичок самостійної роботи в учнів молодших класів. При навчанні з використанням комп’ютера учні виконують вправи одночасно, при цьому кожному повідомляється результат, бо КНП фіксує кількість помилок кожного учня при виконанні кожного завдання.

Таким чином, широке застосування КНП, за умови її правильного вибору на основі урахування запропонованих у статті системних критеріїв, відкриває безліч можливостей для вдосконалення навчально-виховного процесу у сфері іноземних мов. Розроблені системні критерії полегшують процес вибору КНП з необхідними характеристиками, що є суттєвим в умовах все більшого наповнення ринку програмами різної якості. Оволодіння КНП щодо англійської мови, прискорює процес опанування програм, призначених для вивчення інших мов, а також, що заслуговує уваги, КНП, призначених для вивчення інших предметів. Слід визнати, що на сьогодні ще залишаються проблеми розробки якісних КНП для конкретних навчальних курсів і конкретних умов навчання, а також необхідного для масового впровадження КНП рівня матеріального забезпечення закладів освіти.

2.3 Використання комп’ютерних технологій на уроках з англійської мови

освіта інформатизація комп’ютер англійський

Сучасні тенденції у навчанні англійської мови передбачають створення цілісної педагогічної системи з використання КТ в навчальному процесі з урахуванням його психолого-педагогічних і організаційно-методичних умов.

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, їх впровадження в навчальний процес висунуло на перший план проблеми їх використання в навчальному процесі і, зокрема, навчання англійській мові.

Облік психолого-педагогічних і організаційно-методичних умов для організації навчання англійської мови дозволить з максимальною ефективністю впровадити нові технології в навчальний процес, підвищити результативність навчання, сформувати міцні та глибокі навички.

З огляду на комплексний характер інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у процес формування навичок іншомовної мови, учитель змушений переглянути власну діяльність і вибудувати спільну з учнями діяльність з досягнення намічених цілей навчання.

Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її у європейський та світовий простори, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії вимагають радикальних змін у галузі навчання іноземних мов, зокрема англійської мови, бо зараз англійська мова визнана мовою міжнародного спілкування.

Важливим чинником успіху є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли учням пропонується індивідуальна методична увага й участь, які ґрунтуються на аналізі особистісних навчальних потреб і відповідальності. І зрештою, однаково вирішальним і важливим чинником успіху вивчення мови є забезпечення навчального процесу видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови.

Комунікативна спрямованість у навчанні іноземних мов — це створення умов для мовленнєвої взаємодії.

Таким чином, у такі умови та потреби сучасного життя зумовили виникнення нового напрямку у вивченні іноземної мови — застосування таких інноваційних технологій, як комп’ютеризоване навчання.

Комп’ютеризоване навчання на уроках англійської мови реалізується на таких принципах, як:

· індивідуалізація (можливість персонально працювати з кожним учнем, враховуючи його здібності, рівень знань, умінь та навичок);

· диференціація (можна обирати та пропонувати учням необхідні варіанти навчальних завдань, певної складності й кількості та у такій послідовності, що відповідає їхнім пізнавальним можливостям, рівню знань та умінь);

· інтенсифікація (наявні різні засоби презентації навчального матеріалу, його структурування з широким залученням інтерактивних видів і форм робіт).

Серед головних дидактичних функцій, що можуть бути реалізовані за допомогою комп’ютерних технологій треба зазначити такі:

· пізнавальна;

Так, наприклад, використовуючи комп’ютерні технології та Інтернет, можна отримати будь-яку необхідну інформацію та використовуючи. навчальні програми на яких відображені текст, звук, зображення, відео — сприяє пізнавальній активності учнів.

· розвиваюча;

Робота учнів з навчальною програмою крім активації лексики сприяє розвитку таких необхідних пізнавальних процесів, як сприйняття, логічне мислення, пам’ять, уява.

· тренувальна;

За допомогою комп’ютерних програм учні мають можливість самостійно у нетрадиційній формі тренуватись та перевірити свій рівень знань та умінь з певної теми, визначити конкретні прогалини, доопрацювати їх та виконати запропоновані завдання ще кілька разів з метою покращання своїх результатів.

· діагностична;

Використовуючи комп’ютерні технології, вчитель має змогу швидко здійснити контроль та з’ясувати рівень засвоєння навчальної теми студентами.

· комунікативна;

Під час роботи учнів з навчальними програмами, ведучі діалог з комп’ютером учеі долають бар'єр боязливості.

У них формується добре відношення до предмету, вони оволодівають значним базовим рівнем спілкування на англійській мові.

Використання комп’ютеру у процесі вивчення англійської мови сприяє виконанню таких завдань:

· зацікавлення англійською мовою;

Під час роботи з навчальною програмою діє методичний прийом «перенесення» учнів в іншомовну ситуацію, наближену до реального життя. Також у учнів виникає крім цього інтерес до роботи з комп’ютером, зокрема до різноманітних комп’ютерних програм.

· унаочнення навчального матеріалу;

За допомогою навчальних програм можна поєднати чуттєві, слухові та зорові компоненти впливу на сприйняття тексту учнів.

· розширення знань студентів з певної навчальної теми;

Так, відповідні СD-диски надають безліч цікавої та корисної ілюстрованої інформації за темами, які у звичайних підручниках, як правило, недостатньо цікаво подані. Діти також мають можливість розширити свої знання за допомогою використання комп’ютерних технологій не тільки з предмету «англійська мова», а й отримати певні знання та досвід ситуацій, наближених до реальних.

· перевірка та самоперевірка набутих знань та умінь;

Працюючи з навчальними програмами учні мають можливість перевіряти себе, дивлячись на «результати уроку». Також на заняттях з використанням комп’ютера дуже швидко проходять тестування, виконання контрольних вправ.

Метою використання таких навчальних комп’ютерних програм є навчання учнів англійській мові через наближення їх до реальних життєвих ситуацій. На таких інтегрованих заняттях учні удосконалюють свої знання, вміння та навички набуті за попередній період навчання, також дуже доцільно використовувати такі навчальні програми як засіб інтенсифікації та оптимізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, активізації їх можливостей, розвиток їх творчих здібностей.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой