Інформаційна база економічного аналізу

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Інформаційна база економічного аналізу

Виконала

Дмитрович А.М.

Вступ

економічний інформація

У нових умовах формування ринкових відносин, функціонування підприємств із різними формами власності необхідно шукати нові шляхи підвищення ефективності суспільного виробництва, а також уміло використовувати економічні методи керування підприємством.

У цьому зв’язку зростає роль економічного аналізу, що є функцією керування. Такий аналіз дозволяє одержати нові характеристики досліджуваного об'єкта дослідження і застосувати обґрунтоване управлінське рішення, що веде до досягнення мети об'єкта.

В сучасних умовах необхідна система знань про основи економічного аналізу господарської діяльності, його методах і методології, вміти використовувати економіко-логічні й економіко-математичні методи і моделі при вивченні економічних процесів, що відбуваються на виробничих підприємствах, навчитися методики аналізу головних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства, з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Це дозволить освоїти методику і методологію побудови аналізу і використання у своїй практичній діяльності моделей об'єкта дослідження, а також придбати навички практичної роботи з ними, направити творчу думку на удосконалювання організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і практики ринкового господарства. Володіння прийомами і методами економічного аналізу створює підґрунтя для розвитку їх економічного мислення, набуття здатності сприймати економічні проце­си, що відбуваються на підприємствах (а також в інших об'єктах управління) у всій їх багатогранності і взаємозумовленості.

Це особливо важливо в умовах розвитку і поглиблення ринкових засад в нашій економіці, які об'єктивно ускладнюють завдання у сфері прийняття управлінських рішень на кожному підприємстві, на кожному об'єкті управління.

1. Система економічної інформації, її особливості

Термін «інформація» (лат.) означає «пояснення», «викладення», «повідомлення».

Початок вживання цього терміну припадає на кінець XIX ст., але спочатку це поняття використовувалось лише щодо засобів зв’язку. Розвиток науки та техніки привів до переосмислення змісту цього терміну з виокремленням особистих та специфічних видів інформації відносно до сфери застосування.

Ще у середині XX ст. основоположник кібернетики Норберт Вінер звернув увагу на те, що інформація, на відміну, наприклад, від сировини і енергії, володіє унікальною властивістю: величина інформації під час використання не тільки не зменшується, навпаки, її якість і значущість підвищуються.

Ще однією властивістю інформації є суб'єктний характер її обігу. Обмін інформацією вимагає зусиль як суб'єкта, який передає інформацію, так і суб'єкта, що сприймає її. Саме тому ефективність використання інформації безпосередньо залежить від характеристик осіб, що формують і сприяють обміну інформацією.

Інформація в сучасній економіці затребувана і як ресурс, і як товар, що задовольняє інформаційні потреби. На всіх стадіях обігу інформації як економічного блага виявляються її унікальні властивості, які сприяють вдосконаленню організації бізнесу.

Економічна інформація є одним з найважливіших різновидів інформації взагалі.

Сьогодні зміст поняття «економічна інформація» трактується двояко:

1) відомості, дані, значення економічних показників, що є об'єктом зберігання, обробки, передачі і використання в процесі аналізу та вироблення економічних рішень в управлінні;

2) один з видів ресурсів, що використовується в економічних процесах, отримання якого вимагає витрат часу й інших видів ресурсів, у зв’язку з чим ці витрати варто включати у витрати виробництва.

Економічній інформації притаманні певні особливості:

— специфічність форми надання і відображення у вигляді первинних і зведених документів;

— об'ємність: вдосконалення управління супроводжується збільшенням супутніх потоків інформації;

— циклічність: для більшості виробничих процесів характерна повторюваність стадій обробки інформації;

— відображення результатів виробничо-господарської діяльності за допомогою системи натуральних і вартісних показників;

— специфічність за способом обробки: у процесі обробки переважно застосовуються арифметичні і логічні операції.

Сукупність економічної інформації класифікується за різними напрямами.

Основними критеріями класифікації є:

1) по фазах і процесах господарської діяльності - інформація про виробництво, розподіл, обмін, споживання;

2) по елементах (чинниках) відтворення — інформація про населення і трудові ресурси, природні ресурси, продукцію і послуги, грошові кошти, тощо;

3) по структурних одиницях — галузям національної економіки, регіонам, підприємствам і організаціям;

4) по приналежності до тієї або іншій функції управління виділяють: планову, організаційну, облікову, аналітичну, контрольну та інші види інформації;

5) по характеру дії на споживачів розрізняють економічну інформацію щодо повідомлення і управління: перша містить відомості, які використовуються для обґрунтування управлінських рішень, друга — результати ухвалення рішень, які доводяться до виконавців і підлягають реалізації;

6) направлена і ненаправлена економічна інформація розрізняється залежно від способу її доведення до користувачів. У першому випадку економічна інформація доводиться до одного або декількох конкретних адресатів, як правило, у формах уніфікованих документів і регламентованому часовому режимі. У другому випадку економічна інформація має універсальний характер і припускає, як правило, активний її пошук з боку споживачів у момент виникнення інформаційної потреби.

Інформація — це головний елемент будь-якої з функцій управління.

Процес управління взагалі та кожна його підсистема зокрема, в тому числі і підсистема економічного аналізу, являє собою інформаційну, тобто комунікативну, систему зі збору, передачі, обробки та зберігання інформації про об'єкт управління.

Інформація, яка надходить від окремих підсистем у систему управління, переробляється, і тут виробляються керуючі сигнали для окремих елементів. Обґрунтованість і своєчасність управлінських рішень значною мірою залежить від здатності та можливості управлінського персоналу суб'єкта господарювання в потрібний момент зібрати, проаналізувати та інтерпретувати інформацію. Прийняття управлінських рішень базується саме на постійному перетворені інформації, а сам процес управління має інформаційний характер.

Украй важливим у вивченні інформації є розкриття трьох основних її аспектів:

· синтаксичний — характеризує структуру і форму надання інформації в рамках кількісної теорії інформації. Проте для вивчення інформації в економічній системі найбільш значущими є семантичний і прагматичний аспекти;

· семантичний — інформація повинна володіти певним сенсом;

· прагматичний — здатність інформації впливати на процеси управління, тобто цінність, корисність.

У цілому інформацію слід розглядати як засіб зниження невизначеності, який сприяє досягненню конкретної мети того або іншого суб'єкта (у даному випадку в економічній сфері). Не всякі дані про досліджуваний об'єкт є інформацією, а лише ті, які допомагають усунути невизначеність щодо об'єкта дослідження.

Тобто дані можуть зберігатися, оброблятися, передаватися тощо, на них можуть бути витрачені трудові, часові і фінансові ресурси, але ці дані не є інформацією, тому що вони не знижують рівень невизначеності знань про об'єкт дослідження і не використовуються в процесі аналізу.

Відомості, що входять в систему економічної інформації, з погляду суб'єктів, які їх сприймають, містять інформацію лише в тій мірі, в якій вони нові і корисні для вирішення сформованих завдань.

2. Сутність процесу забезпечення економічного аналізу інформацією і вимоги до неї

економічний інформація забезпечення

Економічний аналіз досліджує господарські процеси через систему інформації, тому аналітичний процес складається з ряду послідовних, взаємозв'язаних дій її обробки, метою яких є пропозиції щодо управлінських рішень, які приймаються.

Аналітична функція управління реалізується шляхом обробки інформації, яка надходить із інформаційної системи управління суб'єктом господарювання.

Висновки і пропозиції, у тому числі і можливі прогнозні варіанти подальшого розвитку об'єкту аналітичної оцінки, передаються в систему управління підприємством з метою прийняття науково-обґрунтованих рішень та безпосередньої реалізації функції регулювання, яка призначена для досягнення об'єктом управління запланованого (бажаного) стану. Останнє підкреслює тісний взаємозв'язок між інформаційним забезпеченням та вирішенням проблем і завдань, які постають перед системою управління підприємством.

Термін «інформаційне забезпечення» включає:

1) інформацію, яка необхідна для управління економічними процесами, та яка міститься в базах даних інформаційних систем;

2) створення інформаційних умов функціонування системи, забезпечення необхідною інформацією, включення в систему засобів пошуку, отримання, збереження, накопичення, передавання, обробки інформації, організація банків даних.

Інформаційне забезпечення економічного аналізу включає такі поняття як інформація, інформаційний потік, інформаційна система, інформаційна технологія, комунікативне середовище, канали руху інформації, носії та передавачі інформації - рис. 2.1.

Рис. 2.1. Інформаційне забезпечення економічного аналізу

В основі розглянутої сукупності лежить інформація, яка і визначає необхідність та достатність розглянутих елементів для ефективного функціонування системи економічного аналізу на підприємстві.

З урахуванням того факту, що інформація постійно «рухається»: отримується, переробляється, передається; необхідно вести мову про інформаційні потоки, які надходять до системи економічного аналізу та забезпечують її функціонування.

Інформація циркулює в рамках суб'єкта господарювання в горизонтальному і вертикальному напрямах. Вертикальні інформаційні потоки забезпечують, в основному, процеси управління, горизонтальні, — виробничу діяльність.

Інформація і знання виступають об'єктами управління, виробляються спеціальні методики і системи, які орієнтовані на управління цими ресурсами. Управління знаннями (knowledge management) спрямовано на створення таких умов, при яких співробітники мають можливість одержати необхідні знання і інформацію в потрібний час і в необхідному обсязі.

Вхідні інформаційні потоки (рис. 2. 2) надані за місцем формування: внутрішнє середовище підприємства та зовнішнє.

Рис. 2.2. Взаємодія внутрішніх і зовнішніх потоків інформаційної системи підприємства

Виділені підсистеми в інформаційній системі підприємства сформовані за функціональною ознакою процесу управління підприємством. Розкритий взаємозв'язок між окремими підсистемами, який простежується завдяки інформаційним потокам, свідчить, що на підставі інформації, отриманої від підсистеми економічного аналізу, відбувається регулювання подальшої діяльності підприємства.

Головна мета та призначення інформаційних потоків — це оптимізація роботи підприємства. її досягнення відбувається за рахунок вдосконалення інформаційних потоків за багатьма ознаками.

Серед них велике значене необхідно приділяти оптимальній організації інформаційних потоків.

Поняття «оптимальна організація інформаційних потоків» потребує дотримання цілого спектра умов:

— рух інформації повинен відбуватися в намічені терміни і в необхідному обсязі;

— інформаційний обмін між окремими структурними підрозділами підприємства і посадовими особами має бути суворо регламентований;

— необхідно врахування екстрених варіантів одержання, обробки, передачі і зберігання інформації;

— передбачення персональної відповідальності посадових осіб за порушення термінів, перекручування змісту і порядку надання інформації.

Дотримання вимог періодичності, строків та форми надання інформації — це питання якості організації роботи управлінського персоналу.

Якість інформації можна визначити як сукупність властивостей, які обумовлюють можливість її використання для задоволення певних потреб.

Можливість використання інформації для ефективного управління через реалізацію аналітичної функції забезпечується цілою низкою показників якості.

До основних з них належать (рис. 2. 3).

Рис. 2.3. Показники якості економічної інформації

Репрезентативність інформації пов’язана з правильністю її відбору і формування з метою адекватного відображення заданих властивостей об'єкту.

· Повнота інформації означає, що вона містить мінімальний, але достатній склад відомостей для рішення задач аналізу.

· Доступність інформації забезпечується можливістю проведення відповідних процедур її отримання і переробки.

· Актуальність інформації визначається ступенем зберігання її значущості для реалізації аналітичних функцій у момент її використання.

· Своєчасність інформації характеризується можливістю її використання при рішенні задач аналізу без порушення встановлених процедур та термінів. Таким чином, своєчасною є інформація, що поступає не пізніше призначеного моменту часу.

· Точність інформації характеризується ступенем близькості параметра аналітичної оцінки і його дійсного значення, що відображається інформацією.

· Стійкість — це властивість інформації реагувати на зміну початкових даних, зберігаючи необхідну точність.

· Достовірність інформації визначається її властивістю відображати реально існуючі об'єкти з необхідною точністю.

· Зрозумілість і сумісність вказують на необхідність однозначного трактування і порівнянності даних різних звітних періодів і різних підприємств при проведенні порівняльного аналізу.

· Істотність інформації має прямий взаємозв'язок з витратами, необхідними для її одержання: нема сенсу витрачати час, трудові і матеріальні ресурси на одержання й обробку несуттєвої інформації, тобто тієї, яка не вплине на думку користувачів результатів аналізу.

· Економічність інформації обумовлена порівнянністю витрат на її одержання й ефекту від її використання.

· Цінність інформації - це комплексний показник її якості, міра кількості інформації на прагматичному рівні.

Наведені якісні характеристики інформації зумовлюють її корисність для рішення задач економічного аналізу.

Однак, потрібно враховувати, що наявність розглянутих властивостей не може повною мірою гарантувати існування раціонального інформаційного забезпечення — необхідне комплексне оптимальне співвідношення інформаційної системи, комунікативного середовища та інформаційних технологій.

3. Класифікація інформаційного забезпечення економічного аналізу

Ефективна реалізація аналітичної функції в системі управління підприємством стає можливою лише при наявності чіткого, однозначного розуміння характеристик необхідної для цього інформації. Це оказує безпосередній вплив на вибір технології розв’язування сформованої аналітичної задачі.

Інформаційне забезпечення економічного аналізу класифікується за різними ознаками. Основні з них, які суттєво впливають на якісну реалізацію аналітичної функції в системі управління підприємством, наведені на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Класифікація інформаційного забезпечення економічного аналізу

Сфера формування економічної інформації, яка використовується в процесі здійснення аналізу діяльності суб'єкта господарювання, поділяється на дві групи: внутрішня та зовнішня.

Остання займає значно меншу питому вагу в сукупності інформаційного забезпечення економічного аналізу, але це не зменшує її значущість та необхідність застосування.

До головних джерел з яких надходить зовнішня інформація належать:

1. Органи законодавчої і виконавчої влади: Верховна Рада, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів, Національний банк України, Державний комітет статистики, тощо. Ці органи державного регулювання формують основні законодавчі та нормативні положення щодо усіх напрямків діяльності підприємства;

2. Контрагенти: постачальники, покупці, фінансові установи. Вони надають інформацію, яка безпосередньо впливає або буде впливати на діяльність підприємства та може її суттєво змінити: ставки кредитування; тарифи на комунальні послуги; умови придбання або реалізації товарів, робіт, послуг тощо;

3. Засоби масової інформації: звіти державних агентств та акціонерних товариств, огляд експертів, наукові публікації тощо.

Завдяки внутрішній інформації реалізується аналітична функція системи управління. Саме внутрішня сфера формує майже 90% інформації, яка є необхідною для здійснення процесу управління. До джерел формування внутрішньої інформації належать структурні підрозділи та відділи підприємства.

Збирання, як зовнішньої та і внутрішньої інформації відбувається регулярно, або епізодично.

Епізодичне отримання інформації пов’язано з вирішенням специфічних задач аналітичної оцінки: порівняння з підприємством-конкурентом; оцінка можливості розширення ринку збуту; визначення доцільності заміни технологічного обладнання тощо.

Регулярне інформаційне забезпечення має місце при вирішенні задач аналізу, які періодично повторюються: оцінка виконання плану та динаміки виробництва продукції, зіставлення продуктивності праці та витрат на оплату праці тощо.

Класифікація інформаційного забезпечення економічного аналізу за функціями управління дає змогу визначити той необхідний вид даних, застосування якого дозволить вирішити сформовані задачі аналізу. Так застосування планового інформаційного забезпечення є необхідною умовою оцінки виконання плану розвитку суб'єкта господарювання.

Для досягнення мети застосовується і організаційна інформація. Облікове інформаційне забезпечення є головним джерелом при оцінці динаміки та визначенні впливу факторів на об'єкт дослідження. Застосування контрольного виду інформаційного забезпечення є обов’язковою умовою отримання об'єктивних результатів аналізу.

Не викликає сумніву, що ефективна реалізація аналітичної функції управління стає можливою лише при наявності необхідного обсягу суттєвої інформації, яка, крім того, своєчасно надходить до суб'єкта аналізу.

Несуттєва інформація також має місце в інформаційному забезпеченні економічного аналізу і одна з основних задач фахівця-аналітика — вміти виділяти та виключати несуттєву інформацію.

Доступне інформаційне забезпечення включає законодавчі та нормативні акти, статистичні дані, фінансову звітність, яка оприлюднена, тощо.

Планова, облікова, організаційна та контрольна інформація підприємства при проведені внутрішнього аналізу є доступною; в той же час зовнішній аналіз господарської діяльності не може бути проведений з застосуванням цієї інформації, яка по відношенню до зовнішніх аналітиків є найчастіше конфіденційною.

4. Характеристика основних джерел інформаційного забезпечення економічного аналізу

У структурованому вигляді інформацію, яка є основою інформаційних потоків та використовується під час проведення економічного аналізу на підприємстві, найбільш доцільно представити двома групами:

— нормативно-довідкова інформація: включає як нормативну, так і довідкову інформацію;

— фактографічна інформація: включає облікову, звітну та позаоблікову інформацію.

До нормативної інформації відносяться основні законодавчі та нормативні акти, які регулюють діяльність підприємств. Довідкова інформація передбачає її застосування під час проведення аналітичної оцінки об'єкту дослідження. Характеристику основного нормативного інформаційного забезпечення економічного аналізу, надано в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Характеристика основного нормативного інформаційного забезпечення економічного аналізу

Нормативне інформаційне забезпечення

Стисла характеристика в контексті економічного аналізу

Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України № 436-ІУ від 16. 01. 2003 р.

Встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» Прийнятий Верховною Радою України № 996-ХІУ від 16. 07. 99 р.

Визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Представлені: мета бухгалтерського обліку і звітності; основні принципи його функціонування; питання державне регулювання; загальні вимоги до фінансової звітності; надання і обнародування фінансової звітності.

План рахунків бухгалтерського обліку і інструкція по його застосуванню. Наказ Міністерства фінансів України № 291 від 30. 11. 99 р.

Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації для складання звіту про фінансові результати.

П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Наказ Мінфіну від 31. 03. 99 р. № 87.

Дане положення встановлює: мету складання фінансових звітів; їх склад; звітний період; якісні характеристики і принципи, якими слід користуватися під час складання фінансових звітів; вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

П (С)БО 2 «Баланс». Наказ Мінфіну від 31. 03. 99 р. № 87.

Положення визначає структуру та склад статей балансу; порядок його формування та терміни надання.

П (С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Наказ Мінфіну від 31. 03. 99 р. № 87.

Положення містить: визнання доходів і витрат; визначення прибутку (збитку) за звітний період; елементи операційних витрат; форму звіту про фінансові результати.

П (С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Наказ Мінфіну від 28. 05. 99 р. № 137.

Розглядається порядок виправлення помилок, внесення і розкриття інших змін у фінансовій звітності.

П (С)БО 15 «Доходи». Наказ Мінфіну від 29. 11. 99 р. № 290

Визначає визнання і класифікацію доходів, оцінку доходів, розкриття інформації про доходи в примітках до фінансової звітності.

П (С)БО 16 «Витрати». Наказ Мінфіну від 31. 12. 99 р. № 318

Описує порядок визнання витрат, їх склад і розкриття інформації про витрати в примітках до фінансової звітності.

Порядок надання фінансової звітності. Наказ КМУ від 28. 10. 98 р. № 419

В порядку розглядається, кому представляється фінансова звітність, в які терміни, а також в яких випадках проводиться інвентаризація активів і зобов’язань підприємства.

Найбільш повний обсяг інформації, який необхідний при проведені аналітичних процедур, суб'єкти аналізу отримують з числа фактографічної інформації.

Максимальна частина фактографічного інформаційного забезпечення економічного аналізу формується бухгалтерськім підрозділом підприємства. Але крім облікової, до складу фактографічної інформації входять дані, які надає відділ кадрів, відділ податкового обліку, фінансовий відділ підприємства. Характеристику основного фактографічного інформаційного забезпечення, яке застосовується під час проведення економічного аналізу, надано в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 Характеристика основного фактографічного інформаційного забезпечення економічного аналізу

Фактографічне інформаційне забезпечення

Стисла характеристика в контексті економічного аналізу

Облікова інформація

Журнали-ордери і дебетові відомості

Узагальнюють інформації щодо окремих об'єктів обліку та застосовуються для оцінці структури та динаміки об'єкту аналізу.

Аналітичні відомості

Застосовуються для оцінки наявності, стану, динаміки та структури об'єкту оцінки взагалі, по окремих групах та об'єктах.

Звітна інформація

Фінансова звітність:

Баланс

Форма фінансової звітності, яка містить інформацію щодо майна підприємства та джерел його формування.

Продовження табл. 4. 2

Звіт про фінансові результати

Розкриває інформацію відносно:

— доходів, витрат та фінансових результатів підприємства від усіх видів діяльності;

— елементів операційних витрат;

— показників прибутковості акцій.

Звіт про рух грошових коштів

Узагальнює інформацію щодо надходження, витрачання та залишків грошових коштів підприємства за видам діяльності.

Звіт про власний капітал

Відображає інформацію відносно змін у власному капіталі, які пов’язані з переоцінкою активів, розподілом прибутку, внесками учасників, вилученням капіталу, тощо.

Примітки до фінансової звітності

Деталізує інформацію з інших форм фінансової звітності відносно окремих статей активів (нематеріальні активи, основні засоби, матеріальні запаси, тощо); доходів та витрат.

Податкова звітність:

Декларація з податку на прибуток підприємства

Відображає інформацію щодо сум валових доходів та валових витрат підприємства; його амортизаційних відрахувань; суми зміни балансової вартості оборотних матеріальних цінностей; прибутку, який підлягає оподаткуванню; суми податку на прибуток.

Декларація з податку на додану вартість

Відображає податкове зобов’язання та податковий кредит підприємства у розрізі різних ставок ПДВ, суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету.

Статистична звітність:

Звіт із праці (форма № 1-ПВ)

Деталізує інформацію щодо:

— складу фонду оплати праці та інших виплат;

— кількості та фонду оплати праці окремих категорій працівників;

— розподілу працівників за розмірами заробітної плати;

— руху робочої сили.

Звіт про використання робочого часу (форма № 3-ПВ)

Відображає інформацію щодо відпрацьованого та невідпрацьованого фонду робочого часу; змін у складі робітників, які відбулися за звітний період.

Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) (форма № 11−03)

Розкриває інформацію щодо наявності, надходження, вибуття та нарахування зносу на основні засоби за видами; наявності окремих видів основних засобів на кінець періоду.

Є специфічною формою звітності підприємств роздрібної торгівлі. Відображає залишки та продаж товарів у розрізі класифікаційних груп.

Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства (форма № 3-торг)

Поза облікова інформація

Результати перевірок державних та недержавних контролюючих органів

Є одним з найсуттєвіших видів інформаційного забезпечення економічного аналізу, бо надає впевненості у його об'єктивності, а значить і у об'єктивності результатів аналітичної оцінки.

Штатний розклад

Застосовується для оцінки відповідності фактичної наявності трудових ресурсів запланованим показник, як вцілому по підприємству так і по його структурних підрозділах, групах робітників.

Бізнес-план підприємства

Містить інформацію планового характеру; застосовується для оцінки виконання плану за окремими

об'єктами аналізу: собівартість продукції, доходи, витрати, продуктивність праці, рентабельність підприємства, тощо.

Довідкове інформаційне забезпечення економічного аналізу можна з певною долею умовності поділити на декілька груп:

1. Статистичні показники:

— середньогалузеві показники, які дають змогу порівнювати інформацію щодо підприємства, діяльність якого аналізується, з інформацією, середньою по галузі;

— індекс інфляції. Застосовується для нівелювання впливу інфляції та обчислення показників у порівняних цінах.

Обидва види інформації формуються органами державної статистики та публікуються у періодичних (щомісячних, щоквартальних, щорічних) збірниках. Ці збірники формуються як у розрізі регіонів, галузей, так і в цілому по країні.

2. Нормативні показники:

— норми виробітки обладнання застосовуються для оцінки ефективності роботи обладнання та повноти застосування виробничої потужності підприємства. Ці показники залежать від технологічних характеристик обладнання, які відображені в його паспортах; - норми витрати сировини та матеріалів на виробництво готової продукції дають змогу оцінити відхилення фактичних показників від запланованих; вплив факторів на зміну собівартості виробленої продукції. Ці норми визначаються технологічними картами та калькуляційними викладками. Таким чином, ефективне розв’язання аналітичних задач стає можливим при наявності повного обсягу необхідного інформаційного забезпечення, яке всебічно характеризує об'єкт оцінки та своєчасно надходить до аналітичної функції системи управління підприємством.

Висновки

Поняття «інформація» походить від латинського «information», що означає роз’яснення якого-небудь факту, події, явища.

Інформація відіграє важливу роль у суспільстві, вона пов’язує між собою різні види діяльності людей і виступає важливим ресурсом життєдіяльності. Інформація стала частиною нашого життя, ми не можемо розділити якийсь вид нашої діяльності і інформацію.

Інформація відіграє важливу роль і в економічному аналізі. Він базується на системі економічної інформації, що лежить в основі оптимальних управлінських рішень.

Економічний аналіз є основним споживачем інформаційних даних, які використовуються у процесі ретроспективного, поточного і перспективного аналізу. Чим об'єктивніший, повніший і правдивіший поток інформації, тим точніше і адекватніше висновок, і тим ефективніше прийняте рішення з огляду на цю інформацію.

Результативність аналізу господарської діяльності багато в чому залежить від правильної її організації, котра має відповідати ряду вимог. Вона має бути науковою, будуватися на плановій основі, базуватися на найновіших методиках, забезпечувати дієвість та ефективність аналітичного процесу і забезпечуватись надійною і правдивою інформацією.

На базі даної роботи було показане інформаційну базу економічного аналізу діяльності підприємств, об'єднань та комерційних банків, визначено роль інформації у їхньому функціонуванні.

На основі викладених даних можна зробити висновок, що в умовах подальшого розвитку ринкових відносин важливу роль для успішного функціонування підприємства і підвищення його конкурентоспроможності на ринку відіграє інформація.

В наш час при широкому використанні ЕОТ і глобальної мережі Інтернет існує багато способів здобуття інформації. Але найголовніше правильно вибрати джерело здобуття інформації, переконатися що вона є змістовною своєчасною, якісною і адекватною дійсності.

Кожен користувач інформації вивчає її з огляду на свої інтереси і приймає відповідні рішення.

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф. Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. «Економічний аналіз» Житомир П П «Рута» 2001.

2. Гадзевич О.І. «Економічний аналіз господарської діяльності підприємства» Луцьк ВДУ ім. Л. Українки 1997.

3. Экономика предприятия: уч. под ред. проф. О. И. Волкова.- М.: ИНФРА-М, 1998.- 416 С.

4. Экономический анализ: [Учеб. для студентов вузов, обучающихся по экон. спец.] / Гиляровская Л. Т., Корнякова Г. В., Пласкова Н. С. и др.; Под ред. Л. Т. Гиляровской. -- М.: ЮНИТИ, 2001. -- 526, [1] с.: ил., табл.

5. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України: «Фінанси України» № 3 -2005 О. О. Матюшев «Інформаційне забезпечення системи стратегічного планування комерційного банку».

6. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України: «Фінанси України» № 1 -2002 Н. В. Поліщук «Інформаційне забезпечення регулювання результатів діяльності підприємств».

7. Мельник В. М. «Основи економічного аналізу» Київ «Кондор» 2003.

8. Митрофанов Г. В., Кравченко Г. О., Барабаш Н. С. та ін. Фінансовий аналіз: Навч. посіб.; За ред. Митрофанова Г. В.; Київ. нац. торг. -екон. ун-т. -- К., 2002. -- 301 с.: іл., табл.

9. Олійник О.В. Економічний аналіз: [Практикум для студ. вищ. навч. закл. екон. спец.] / За ред. Бутинця Ф. Ф. -- Житомир: ПП «Рута», 2003. -- 495 с.: табл. -- (Навчальні посібники з бухгалтерського обліку / За ред. Ф. Ф. Бутинця)

10. Осмоловский В. В., Кравченко Л. И., Русак Н. А. и др Теория анализа хозяйственной деятельности: [Учебник для студентов экон. спец. вузов]; Под общ. ред. В. В. Осмаловского. -- Минск: Новое знание, 2001. -- 317 с.: ил., табл.

11. Отенко І.П. та ін. Особливості економічного аналізу в галузях народного господарства: Навч. посіб. / Отенко І.П., Колодізєва Т.О., Іванієнко В.В.; Харк. держ. екон. ун-т. -- Х., 2002. -- 195 с.: іл., табл.

12. Політично-економічний журнал Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Національної Академії наук України «Економіка України"№ 1−2001 О. Чубукова «Формування національного інформаційного ринку».

13. Петряєва З.Ф., Хмеленко Г. Г. Аналіз виробничих ресурсів та організаційно-технічного рівня виробництва: Навч. посіб. / Петряєва З.Ф., Хмеленко Г. Г.; Харк. держ. екон. ун-т. -- Х.: ХДЕУ, 2001. -- 83 с.: табл.

14. Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник. — М.: Инфра-М, 2002. — 333 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой