Інформатика як наука та навчальний предмет у початковій школі

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Программирование


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Інформатика як наука та навчальний предмет у початковій школі

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАТИКИ ЯК НАУКИ ТА ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНІЙ ПРОГРАМІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛИ

1.1 Історія виникнення інформатики як науки та навчального предмету

1.2 Зміст курсу «інформатика» у загальноосвітній школі

1.3 Пропедевтичний курс інформатики у системі навчальних предметів початкової школи

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ПРОПЕДЕВТИЧНОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ

2.1 Цілі пропедевтичного курсу інформатики

2.2 Освітні компоненти інформатики як науки

2.3 Змістові лінії пропедевтичного курсу інформатики

2.4 Обов’язковий мінімум змісту пропедевтичного курсу інформатики

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сучасне суспільство не випадково називають інформаційним. Ще ніколи раніше, за час розвитку людської цивілізації, не з’являлись так швидко нові технології, нетрадиційні матеріали і пристрої, невідомі раніше способи представлення і передачі інформації. Домінуючим видом діяльності людини в сфері суспільного виробництва стає створення, опрацювання, збереження, передача і використання інформації, які здійснюються на базі сучасних інформаційних технологій. Все це вимагає від людини уміння приймати найефективніші рішення в складних умовах. У найкоротший термін треба відібрати і переробити величезну кількість, часом недостовірної або неповної, інформації і, при цьому, врахувати навіть найвіддаленіші і малоймовірні наслідки, тому, що дуже часто, ціна помилки занадто велика.

Сучасне інформаційне суспільство висуває перед школою нові вимоги, які необхідно грамотно вирішувати, з огляду на вікові і психологічні особливості дітей. Як ніколи важливою зараз є психологічна готовність людини до сприймання всього нового. Важливо з дитинства виховати потребу постійно вчитися. Тому інформатизація сфери освіти повинна випереджати інформатизацію інших напрямків суспільної діяльності, оскільки саме тут закладаються соціальні, психологічні, загальнокультурні і професійні передумови інформатизації всього суспільства. Інформатизація освіти повинна забезпечити широке впровадження в педагогічну практику психолого-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію процесу навчання, реалізацію ідей розвиваючого навчання, сучасних форм і методів організації навчального процесу, які повинні забезпечувати перехід від механічного відтворення фактичних знань, до оволодіння навичками самостійного засвоєння знань.

Ключові питання інформатизації освіти, аналіз педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу розглядалися у працях Н.В. Апатової, Л.І. Білоусової, В. Ю. Бикова, І.Є. Булах, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, Б. Г. Житомирського, Ю. О. Жука, В.І. Клочка, М. П. Лапчика, Г. О. Михаліна, В. М. Монахова, Н. В. Морзе, С. А. Ракова, Ю. С. Рамського, О.В. Співаковського, М.І. Шкіля та ін.

Мета даної роботи: дослідити роль і місце пропедевтичного курсу інформатики в навчальному процесі загальноосвітньої школи.

Об'єкт: навчальний процес в початковій школі.

Предмет: навчання інформатиці в початковій школі.

Методи: аналіз педагогічної і методичної літератури, бесіда.

Завдання: вивчити і проаналізувати дану тему у педагогічній та методичній літературі.

Робота складається з двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. В першому розділі розглядаються теоретичні засади курсу «інформатика», а в другому — місце інформатики в навчальному процесі початкової школи. Додатки виконані для подальшого їх використання на практиці при роботі з учнями початкових класів.

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАТИКИ ЯК НАУКИ ТА ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНІЙ ПРОГРАМІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛИ

1.1 Історія виникнення інформатики як науки та навчального предмету

Початком процесу формування інформатики, як наукової дисципліни, що вивчає загальні властивості інформації та інформаційних процесів, а також методи і засоби їх забезпечення, вважають 1895 p., коли в Брюсселі було створено Міжнародний бібліографічний інститут.

Після Другої світової війни бурхливо розвивалася кібернетика як загальна наука про управління і зв’язок у різних системах: штучних, біологічних, соціальних. Народження кібернетики прийнято пов’язувати з опублікуванням (1948 р.) американським математиком Норбертом Вінером відомої книги «Кибернетика или управление и связь в животном и машине». У цій праці висвітлено шляхи створення загальної теорії управління і закладено основи методів розглядання проблем управління та зв’язку для різних систем з єдиної точки зору. Розвиваючись одночасно з розвитком електронно-обчислювальних машин, кібернетика згодом ставала більш загальною наукою — наукою про перетворення інформації.

Під інформацією у кібернетиці розуміють будь-яку сукупність сигналів, впливів або відомостей, які деяка система сприймає від навколишнього середовища (вхідна інформація), видає у навколишнє середовище (вихідна інформація), а також зберігає у собі (внутрішня, внутрісистемна інформація).

Услід за появою терміну «кібернетика» в світовій науці почало використовуватися англомовне «Compute! Science», згодом на рубежі 1960−1970-х рр. французи ввели термін «Informatigue» для позначення галузі автоматизованого опрацювання інформації в суспільстві Слово «інформатика» є своєрідним гібридом двох слів — «ІНФОРмація» і «автоМАТИКА»

В українській мові цей термін вводиться як назва фундаментальної науки, що вивчає процеси пошуку, зберігання, опрацювання, подання, передавання, використання інформації в різних сферах людської діяльності При такому тлумаченні інформатика виявляється тісно пов’язаною з філософськими і загальнонауковими теоріями, проясняється і її місце в колі «традиційних» академічних, наукових дисциплін.

Інформатика — це наука про інформацію та інформаційні процеси в природі га суспільстві, методи та засоби пошуку, збирання, одержання, опрацювання, зберігання, подання, передавання інформації та управління інформаційними процесами.

Сучасні потоки інформації людство може сприймати і використовувати лише за допомогою комп’ютерів, які здійснюють автоматичне опрацювання величезних масивів різноманітних повідомлень Фундаментальним ядром інформатики є інформологія — наука про інформацію, а також алгоритміка (теорія алгоритмів разом з її філософськими висновками, алгоритмічно нерозв’язними проблемами та ін), а сучасна обчислювальна техніка — її матеріально-технічною основою.

Важливою особливістю інформатики є те, що вона має найширші застосування, що охоплюють, в основному, всі види людської діяльності виробництво, управління, науку, освіту, проектні розробки, торгівлю, грошово-касові операції, медицину, криміналістику, охорону навколишньою середовища, мистецтвознавство, побут тощо. Основне значення має вдосконалення соціального управління на основі нових інформаційно-переробних технологій. Інформатика вивчає те спільне, що властиве численним різновидам конкретних інформаційних процесів (технологій). Ці технології і є об'єктом вивчення інформатики.

Предмет інформатики визначається різноманітністю її застосувань. Інформаційні технології, що використовуються у різних видах людської діяльності (управління виробничим процесом, наукові дослідження, проектування, фінансові операції, освіта та ін), маючи спільні риси, в той самий час істотно відрізняються. Утворюються різні «предметі» інформатики, що базуються на різних операціях і процедурах, різних видах обладнання (в багатьох випадках нарівні з комп’ютером використовуються спеціалізовані прилади і пристрої, інформаційні носи тощо).

У зв’язку з розвитком інформатики виникає питання про її взаємозв'язки і розмежування з кібернетикою. Інформатика і кібернетика мають багато спільного, заснованого на концепції управління, однак кібернетика повністю не поглинає інформатику Один з підходів розмежування інформатики і кібернетики — це віднесення до галузі інформатики досліджень інформаційних технологій не в системах будь-якої природи біологічних, технічних та ін, а лише в соціальних системах. Крім того, за кібернетикою зберігаються дослідження загальних законів руху інформації у довільних системах, у той час як інформатика, спираючись на цей теоретичний фундамент, вивчає технологію, конкретні способи і прийоми збирання, зберігання, опрацювання, передавання, подання та використання інформації. Кібернетичні принципи не залежать від окремих реальних систем, а принципи інформатики завжди перебувають в технологічному зв’язку саме з реальними системами.

Моделювання і алгоритмізація — два основних методи кібернетики. Інший метод, що набув широкого застосування з використанням комп’ютерів, — метод розпізнавання зображень, сутність якого полягає у встановленні однозначної відповідності між «простором ознак» і «простором об'єктів». У зв’язку з необхідністю використання великої кількості ознак на основі використання засобів сучасних інформаційних технологій можна забезпечити ефективне використання цього методу.

Для сфери освіти є суттєвим визначення предметної галузі інформатики, яка відображає всі фундаментальні основи цієї галузі наукового знання В таблиці 1.1 відображена структура предметної і галузі «Інформатика», яка була представлена на II Міжнародному Конгресі ЮНЕСКО «Освіта і інформатика» Ця структурна схема включає чотири розділи: теоретична інформатика, засоби інформатизації, інформаційні технологи, соціальна інформатика. При цьому теоретична інформатика включає філософські основи інформатики, математичні і інформаційні моделі та алгоритми, а також методи розробки і проектування інформаційних систем і технологій

Таким чином, можна виділити таку систему базових понять інформатики: інформація, інформаційні процеси, формальні системи, інформаційні моделі (алгоритми, структури даних), архітектура обчислювальних (комп'ютерних) систем, обчислювальний експеримент, інформаційні технології.

Технологія — це сукупність методів, засобів і реалізації людьми конкретною складного процесу шляхом поділу його на систему послідовних взаємопов'язаних процедур і операцій, які виконуються більш або менш однозначно і мають на меті досягнення високої ефективності певного виду діяльності. На всіх етапах розвитку суспільства інформаційні технології забезпечували інформаційний обмін між людьми, відображали відповідний рівень і можливості систем пошуку, реєстрації, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації і, по суті, були синтезом методів і засобів оперування людини з інформацією в інтересах її діяльності.

Інформаційна технологія — це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації між людьми.

У вузькому значенні «інформаційні технології» — це сукупність методів засобів, прийомів пошуку, зберігання, опрацювання, подання і передавання графічної, текстової, цифрової, аудіо і відеоінформації на основі електронних засобів комп’ютерної техніки і зв’язку.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — інформаційні технології на базі персональних комп’ютерів, комп’ютерних мереж і засобів зв’язку, для яких характерна наявність доброзичливого середовища роботи користувача.

Таблиця 1. 1

Фундаментальні основи інформатики

Теоретична інформатика

Засоби інформації

Інформаційні технології

Соціальна інформатика

Технічні

Програмні

Опрацювання, відображення і передавання даних

Системні

Реалізації технологій

Універсальних

Професійно орієнтованих

Інформація як семантична властивість матерії. Інформація і еволюція в живій і неживій природі. Методи вимірювання інформації, макро і мікроінформація. Математичні і інформаційні моделі. Теорія алгоритмів. Стохастичні методи в інформатиці. Обчислювальний експеримент як методологія наукового дослідження. Інформація і знання. Семантичні аспекти інтелектуальних процесів і інформаційних систем. Інформаційні системи штучного інтелекту. Методи подання знань. Пізнання і творчість як інформаційні процеси. Теорія і методи розробки та проектування інформаційних систем і технологій

Персональні комп’ютери. Робочі станції. Пристрої введення/виведення і відображення інформації. Аудіо- і відеосистеми системи мультимедіа. Мережі комп’ютерів. Засоби зв’язку і комп’ютерні телекомунікаційні системи

Операційні системи і середовища. Системи і мови програмування. Сервісні оболонки, системи користувацького інтерфейсу. Програмні засоби комп’ютерного зв’язку, обчислювальні та інформаційні середовища

Текстові і графічні редактори. СУБД. Процесори електронних таблиць. Засоби моделювання об'єктів, процесів, систем. Інформаційні мови і формати подання даних і знань, словники; класифікатори; тезауруси. Засоби захисту інформації від пошкодження і несанкціонованого доступу

Видавничі системи. Системи реалізації технологій автоматизації розрахунків, проектування, опрацювання даних (обліку, планування, управління, аналізу, статистики та ін.). Системи штучного інтелекту (бази знань, експертні системи, діагностичні, навчаючі та ін.)

Введення/виведення, збирання, зберігання, передавання і опрацювання даних. Підготовки текстових і графічних документів, технологічної документації. Інтеграції і колективного використання різнорідних інформаційних ресурсів. Захист інформації. Програмування, проектування, моделювання, навчання, діагностика, управління (об'єктами, процесами, системами)

Інформаційні ресурси як фактор соціально-економічного і культурного розвитку суспільства. Інформаційне суспільство -- закономірності і проблеми становлення і розвитку. Інформаційна інфраструктура суспільства. Проблеми інформаційної безпеки. Нові можливосгі розвитку особистості в інформаційному суспільстві. Проблеми демократизації в інформаційному суспільстві і шляхи їх розв’язування. Інформаційна культура і інформаційна безпека особистості

Таким чином:

Інформатика — комплексна наукова й інженерна дисципліна:

* об'єктом якої є інформаційні процеси будь-якої природи;

* предметом є нові інформаційні технології, які реалізуються за допомогою комп’ютерних систем;

* методологією — філософські основи природничих і гуманітарних наук, обчислювальний експеримент.

Інформатика — динамічна наука, що інтенсивно розвивається та суттєво впливає на розвиток інших наук і технологій. Вона перетворюється із суто технічної на фундаментальну суспільно значущу науку.

1.2 Зміст курсу «інформатика» у загальноосвітній школі

Однією із сфер людської діяльності, в якій сьогодні все відчутнішим стає вплив інформатики, є система освіти. З’явився новий навчальний предмет, покликаний формувати основи інформаційної культури учнів, який спочатку отримав назву «Основи інформатики та обчислювальної техніки», а згодом «Інформатика».

Курс інформатики розпочали викладати у масовій школі в 1985 р. Причинами його введення стали:

* зростаюча комп’ютеризація виробництва;

* зростаюча комп’ютеризація наукових досліджень;

* потреби підготовки висококваліфікованих фахівців для комп’ютеризованого виробництва;

* комп’ютеризація управління (діловодство, банківська справа, АРМ керівника, секретаря, бухгалтера);

* підготовка людини до життя в комп’ютеризованому суспільстві, використання комп’ютерів у побуті;

* доступ через комп’ютерні мережі до світових інформаційних ресурсів;

* комп’ютеризація власне освіти.

Деякі з вказаних чинників існували й раніше, але не було такої гострої і масової потреби у відповідних фахівцях. Комп’ютерні мережі стрімко розвиваються, пристроями телекомунікацій через глобальні мережі вже забезпечені багато організацій. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій дешевшають і перестають бути рідкістю навіть вдома.

Шкільний навчальний предмет інформатики не може включати всі відомості, які складають зміст науки інформатики, що активно і постійно розвивається. Разом з тим, шкільний предмет, виконуючи загальноосвітні функції, повинен відображати найбільш загальнозначущі, фундаментальні поняття і відомості, які розкривають сутність науки, забезпечувати учнів знаннями, вміннями, навичками, необхідними для вивчення основ інших наук в школі, а також, готувати молодь до майбутньої практичної діяльності і життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Серед принципів формування змісту загальної освіти сучасна дидактика виділяє принцип єдності і протилежності логіки науки і навчального предмета.

Визначення змісту шкільного курсу інформатики є дуже непростим завданням, на розв’язування якого продовжує активно впливати процес становлення самої базової науки інформатики. Питання полягає в наступному: чого в новому загальноосвітньому знанні більше — того, що повинно скласти окремий навчальний предмет для загальноосвітньої школи, чи того, що може (або повинно) бути нерозривно пов’язано із змістом і технологією вивчення всіх шкільних предметів?

Предметом навчальної дисципліни «Інформатика» є наукові факти, основні поняття і положення стосовно сутності інформації та інформаційних процесів, принципи, методи і засоби пошуку, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації та управління інформаційними процесами.

Структура і зміст шкільного курсу «Інформатика» повинні певною мірою відповідати сучасному стану і тенденціям розвитку інформатики як науки.

Інформатика як навчальний предмет — це педагогічно адаптована і предметно специфікована система знань:

* навчальним об'єктом якої є предмет інформатики як наукової дисципліни;

* предметом — результат дидактичного опрацювання наукових знань, які належать до навчального об'єкта, відповідно до цілей навчання.

Дидактичне опрацювання — це вибір, розташування і концентрація навчального матеріалу, дидактичне спрощення, дидактична систематизація, форми подання змісту навчання та ін.

Програмне забезпечення шкільного предмета інформатики підтримує інформаційну, управляючу і навчальну системи середньої школи, включає в себе програмістські засоби для проектування і відтворення таких систем, що орієнтовані на школярів і вчителів

У галузі технічного забезпечення методика навчання інформатики в школі має за мету економічно обґрунтувати вибір технічних засобів для супроводу навчально-виховної о процесу в школі, визначити параметри обладнання типових шкільних кабінетів інформатики, вивчити штяхи ефективного використання серійних засобів і оригінальних розробок, орієнтованих на середню школу.

Навчально-методичне забезпечення шкільного курсу інформатики включає навчальні програми, методичні посібники, підручники зі шкільною курсу інформатики програмні засоби для підтримки навчально-пізнавальної діяльності при навчанні інформатики, а також інших шкільних предметів, на яких можна випробувати методологічний вплив інформатики, і для курсів, при викладанні яких планується використання засобів інформатики.

Очевидно, саме по собі введення сучасної комп’ютерної техніки в навчально-виховний процес школи не забезпечує автоматичного розв’язання завдань інформатизації навчальною процесу. Щоб зробити навчальний процес за нових умов ефективним, необхідно вирішити багато психолого-педагогічних проблем, зокрема пов’язаних з дослідженням головних напрямів інформатизації навчання, коти комп’ютер виступає насамперед як засіб навчально-пізнавальної діяльності, а крім того, і як об'єкт вивчення.

До складу курсу вперше включено питання, пов’язані з вивченням соціально-економічних аспектів інформатизації суспільства, які є виключно актуальними і все більше висуваються на перший план ходом розвитку суспільства Тому такі важливі поняття як «інформаційні ресурси» «інформаційна інфраструктура» й «інформаційне середовище суспільства» а також його «інформаційний потенціал» та «інформаційна безпека», будуть доступними для тих учнів, які мають здібності до інформатики Це стає дуже важливим в умовах, коли глобальний процес інформатизації суспільства все активніше впливає на його соціальні й економічні структури, на роль і місце в суспільстві людини.

Відомості про комп’ютер як об'єкт вивчення є складовою частиною шкільного предмета інформатики. При цьому шкільний навчальний предмет, покликаний перш за все відігравати загальноосвітні функції, не може охопити всю розмаїтість питань, які становлять зміст науки інформатики, що бурхливо розвивається. Одночасно зміст шкільного предмета повинен бути достатнім для того, щоб сформувати в учнів знання вміння навички необхідні на сучасному етапі для вивчення основ інших наук у школі, а також для використання інформаційних технологій у майбутній практичній діяльності.

Враховуючі суттєві зміни, що відбулися останнім часом v галузі інформатики підвищення її соціальної значущості досвід вивчення у середніх загальноосвітніх школах курсу інформатики використання засобів інформаційних комп’ютерно-орієнтованих технологій у процесі навчання різних навчальних дисциплін, результати проведених науково-педагогічних досліджень, слід розрізняти «Інформатику» як самостійну загальноосвітню дисципліну та комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання окремих дисциплін.

1.3 Пропедевтичний курс інформатики у системі навчальних предметів початкової школи

Психологічна готовність дитини до життя в інформаційному суспільстві повинна формуватися з перших років навчання, оскільки основні логічні структури мислення формуються у віці 6−11 років. Запізніле формування цих структур протікає з великими труднощами і часто залишається незавершеним. У питаннях розумового розвитку відкладене на «пізніше», на жаль, може легко перейти в «занадто пізно». Про це стверджують психологи і підтверджує практика викладання інформатики не тільки у вузах, але й у старших класах середньої школи. Тому формування елементів інформаційної культури необхідно розпочинати з молодшого шкільного віку.

Початковий курс навчання інформатиці найбільш відповідальний етап у загальноосвітній підготовці школярів. Його цілі далеко виходять за стандартні рамки формування елементів інформаційної культури. Тут має місце пронизуючий принцип інформатики. У процесі вивчення мови і математики, музики і читання використовуються і вивчаються поняття, методи і засоби інформатики, що природним чином переплітаються з цілями і завданнями початкового навчання. Це повинні бути уроки розвитку, що визначає їхню форму, зміст і методику. Протягом останніх років перед школою ставиться завдання не тільки забезпечення оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, необхідних у подальшій навчальній діяльності, але і формування потреби і здатності до розвитку і навчання, усвідомленого відношення до навчального процесу. Тому, поряд з традиційними формами навчання, важливо використовувати і впроваджувати технології інформаційно-розвиваючого навчання. Основний підхід, реалізований на заняттях — створення проблемної ситуації й умов для її успішного розв’язання. Основні прийоми — граючись, розвивати логічний стиль мислення, різні види пам’яті й увагу. Досвід роботи доводить, що успіх приходить до кожної дитини.

Коли ми говоримо про інформатику в початковій ланці освіти, то більш коректніше було б говорити про її пропедевтику, а не систематичне вивчення основ чи базового курсу інформатики. При такому підході до вивчення інформатики в початковій школі слід говорити не стільки про знання і вміння, якими мають оволодіти учні, скільки про здібності, які треба розвинути у дитини. Виділимо найважливіші із них:

§ абстрактне мислення;

§ логічне мислення;

§ здібність до моделювання;

§ акуратність (вміння концентруватись на виконанні завдання, контролювати свої дії, що дозволяє зменшити кількість формальних помилок);

§ уміння виходити за межі стандартних підходів до розв’язання задач;

§ здатність до критичної оцінки вибору шляхів розв’язання проблем, в залежності від кінцевої мети.

Чи можливо в початковій школі розвинути вказані здібності? Досвід цілого ряду авторів (західних та російських) вказує на те, що не тільки можливо, а й необхідно це робити для повноцінного інтелектуального розвитку. При цьому акцент ставиться на розумовий розвиток, а не на відтворення взірців дій, запропонованих вчителем, чи бездумне натискання клавіш.

Завдяки тому, що дані здібності необхідні для вивчення всіх предметів, то пропедевтичний курс інформатики має бути тісно пов’язаним з іншими предметами початкової школи. Простіше кажучи, пропедевтичний курс інформатики має забезпечувати розвиток загально навчальних умінь та навичок (вчити учнів вчитися), а нові поняття даного курсу повинні вводиться з опорою на знання, одержані при вивченні інших предметів.

Пропедевтичний курс інформатики повинен базуватися на науково обґрунтованій концепції вивчення інформатики в початковій школі, на основі якої визначається зміст навчання розробляється навчальна програма, яка врахує вимоги дитячої психології та лікарів-гігієністів.

Виділимо деякі основні положення:

1. Історично педагоги завжди використовували у своїй діяльності інформаційні засоби (засоби збереження опрацювання і передачі інформації). Вдосконалення цих засобів призводило до підвищення ефективності навчання. Тому використання комп’ютера, як найсучаснішого засобу, поряд з використанням традиційних засобів навчання (підручника, телевізора, відеомагнітофона, калькулятора і т.д.), при вивченні навчальних предметів повинно сприяти підвищенню ефективності навчального процесу. Вдосконалення комп’ютерного програмного забезпечення дозволяє легко його освоїти не лише молодшим школярам, але й дітям дошкільного віку.

2. В початковій школі відбувається зміна провідного виду діяльності дитини з ігрової на навчальну. Цей процес часто протікає боляче і часто супроводиться певними психологічними проблемами. Використання ігрових можливостей комп’ютера в поєднанні з дидактичними можливостями (наочне представлення інформації, забезпечення зворотного зв’язку між учнем і програмою, широкі можливості заохочення правильних дій, індивідуальний стиль роботи і т.д.) забезпечує більш плавний перехід від ігрової до навчальної діяльності.

3. Велика частина знань, умінь і навичок, здобутих дітьми на традиційних уроках, не використовується ними в практичній діяльності. Тому їх практична цінність втрачається, а міцність — суттєво знижується. Використання знань, умінь і навичок в ігровім, комп’ютернім середовищі призводить до їх актуалізації, а бажання гратися — до мотивації засвоєння знань.

4. Психологічною особливістю дітей початкових класів є високий рівень їх емоційності, яка на традиційних уроках переважно гальмується строгими рамками навчального процесу. Заняття на комп’ютері дозволяють розрядити зайву емоційну напругу і створити більш сприятливе середовище для оволодіння знаннями і навичками.

Наведені фактори показують, що використання комп’ютерних технологій в навчальному процесі початкової школи відповідає функціональним можливостям і психофізичному розвитку дітей. Однак процес інформатизації сучасних шкіл суттєво стримується такими факторами: неготовність переважної більшості вчителів до використання комп’ютерів у навчальному процесі і відсутність належного програмного забезпечення.

Підбір комп’ютерних програм має неабияке значення. Вони повинні забезпечувати досягнення наступних результатів:

1. Сприяти засвоєнню поняття форми, кольору, величини.

2. Допомагати глибше осмислити поняття числа і множини.

3. Формуванню вмінь орієнтуватися на площині й у просторі, у статиці і русі.

4. Тренувати увагу і пам’ять.

5. Опануванню навичками читанням і письма.

6. Активному поповненню словникового запасу.

7. Розвитку дрібної моторики, формуванню найтоншої координації рухів ока і руки.

8. Вихованню цілеспрямованості і зосередженості.

9. Розвитку уяви і творчих здібностей.

10. Розвитку образного і творчого мислення, що дозволяють дітям планувати свої дії.

У роботі на комп’ютері важливо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил. Крім занять на комп’ютері слід проводити з дітьми заняття з розвитку логічних здібностей і щотижневі тренінги спілкування, — усе це, має сприяти розвиткові інформаційної культури дітей молодшого шкільного віку.

Висновки до першого розділу

Інформатика — це наука про закономірності протікання інформаційних процесів у системах різної природи, про методи, засоби і технології автоматизації інформаційних процесів, про закономірності створення і функціонування інформаційних систем.

Глобальність завдань інформатизації, залучення до сучасних інформаційних технологій значної частини суспільства передбачають початок їх вирішення вже на рівні початкової ланки освіти

Початковий курс навчання інформатиці найбільш відповідальний етап у загальноосвітній підготовці школярів. Його цілі далеко виходять за стандартні рамки формування елементів інформаційної культури.

інформатика пропедевтичний навчальний початковий

РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ПРОПЕДЕВТИЧНОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ

2.1 Цілі пропедевтичного курсу інформатики

Перед пропедевтичним курсом інформатики, як і перед будь-яким навчальним предметом, ставиться навчальна, розвиваюча і виховна мета.

Навчальна мета полягає у формуванні початків інформаційної культури.

Поняття інформаційної культури є складним і багатокомпонентним, У сучасній психолого-педагогічні й літературі його зміст розглядається як опис загальних вимог (ознак) до людини, яка володіє інформаційною культурою, системи понять, навичок і вмінь (способів діяльності), засвоєних нею, загально пізнавальних умінь. Ми виділили три основні компонента поняття інформаційна культура учнів:

1. Оволодіння системою інформаційних уявлень:

§ прийомами організації і представлення інформації;

§ навичками планування діяльності, зокрема навчальної;

§ вмінням працювати з різними джерелами інформації;

§ вмінням структурувати інформацію, бачити ключові слова в тексті;

§ знанням етичних і правових норм, зв’язаних з використанням і одержанням інформації.

2. Оволодіння комп’ютерною грамотністю:

§ вмінням використання пристроїв комп’ютера: миші, клавіатури, дисків;

§ навичками використання системних, навчальних і прикладних програм;

§ знанням сфер застосування комп’ютерів.

3. Оволодіння загально пізнавальними способами діяльності (особливий стиль мислення, який характеризується певною логіко-математичною підготовкою учнів):

§ володіння елементами формальної логіки (використання заперечення «не», сполучників «і», «або», словосполучення «якщо… то», понять «всі», «кожен», «деякі», «окремі» при логічних міркуваннях);

§ алгоритмічний підхід до розв’язання задач (уміння планування послідовності дій для досягнення мети, а також описувати послідовності дій у знайомих ситуаціях);

§ системний підхід (розгляд складних об'єктів і явищ у виді набору більш простих складових частин, кожна з яких виконує свою роль для функціонування об'єкта в цілому);

§ об'єктно-орієнтований підхід (вибір за основу об'єктів, а не дій, уміння поєднувати окремі предмети в групу з загальною назвою, виділяти загальні ознаки предметів цієї групи і дії, виконувані над цими предметами; уміння описувати предмет за принципом «з чого складається і що робить»);

§ евристичні прийомами розв’язування логічних задач (пошук закономірностей, міркування за аналогією, по індукції, правдоподібні здогади, розвиток творчої уяви й ін.);

Розвиваюча мета:

Вивчення курсу має забезпечити розвиток найбільш значимих властивостей мислення (самостійності, гнучкості, здатності до узагальнення), стійкості уваги молодших школярів, формування нових якостей мислення учнів, зокрема: системного; логічного; об'єктно-орієнтованого; алгоритмічного; операційного.

Фундаментальність умінь і навичок інформатики полягає в тому, що вони мають загальнонавчальний (інваріантний) характер, тобто належать до загальнопізнавальних. Враховуючи те, що критеріями сформованості пізнавальних дій є знання суті даного способу і вміння ним самостійно користуватися, формування їх здійснюється з опорою на операційний склад дій.

Семантичні вміння ґрунтуються на дії семантизації мовних одиниць (співвіднесення учнями знака та його значення) і складаються з таких умінь: розпізнання об'єктів за їх термінами та символами; виділення суттєвих ознак понять; підведення об'єкта під поняття; заперечення понять; виявлення взаємозв'язків між поняттями; мислене оперування термінами й символами.

Синтаксичні вміння характеризуються такими діями: читання і запис символічних виразів; побудова і перетворення виразів відповідно до встановлених правил.

Уміння моделювати виявляється у виділенні основних змістових частин задачі, виявленні зв’язків між ними, побудові шуканої моделі.

Алгоритмічна культура молодших школярів виявляється в усвідомленні деяких властивостей алгоритмів та принципів їх виконання, а також уміння виконувати, змінювати, конструювати алгоритми різної структури, знаходити помилки в них.

Вміння планувати (за О.Я. Савченко) має такий операційний склад: визначити мету роботи; усвідомити, що треба для її виконання; з чого краще почати; що зробити потім; як завершити; які і скільки дій необхідно для досягнення мети; чи можна передбачити результат роботи.

Вміння системно мислити складається з операцій розбиття складних об'єктів на більш прості; визначення функцій кожного простого об'єкта та головних їх зв’язків, а також системних властивостей.

Вміння структурувати полягає у виділенні множини об'єктів; визначенні зв’язків між ними; представленні об'єктів у нових взаємозв'язках.

Виховні цілі:

§ формування психологічної готовності до використання нових інформаційних технологій;

§ формування первинних комунікаційних навичок;

§ виховання морально-відповідального відношення до комп’ютерних і інформаційних систем;

§ формування світоглядних першоуявлень (системно-інформаційної картини світу);

§ формування потреби учнів у пізнанні і сприйнятті інформації в процесі інформаційної діяльності;

§ формування творчої активності учнів і самостійності в процесі навчання.

2.2 Освітні компоненти інформатики як науки

Структура змісту освіти в цілому й окремої освітній області зокрема визначається двома факторами: структурою досліджуваної області і структурою діяльності учнів, у її рамках.

У цьому зв’язку необхідно дати визначення інформатики, оскільки в навчальній і методичній літературі воно трактується неоднозначно.

Інформатика — це наука про закономірності протікання інформаційних процесів у системах різної природи, про методи, засоби і технології автоматизації інформаційних процесів, про закономірності створення і функціонування інформаційних систем. У даному визначенні не згадуються комп’ютер, програмування і комп’ютерні технології. Це найважливіші інструменти здійснення інформаційних процесів, але інформатика не вичерпується цими аспектами.

У силу очевидної багатогранності пропедевтичний курс інформатики є, безсумнівно, повноцінною освітньою областю, у якій можна виділити наступні освітні компоненти:

— Розвиваюча інформатика: безмашинні способи пошуку, одержання, уявлення і збереження інформації; розвиток логічного й абстрактного мислення; пропедевтика основних понять інформатики (інформація і її види, інформаційні процеси, виконавці, алгоритми обробки інформації і їхніх видів, логічні операції і їхній властивості); системний підхід до об'єктів і явищ навколишнього світу; техніка розв’язування творчих задач.

— Теоретичні основи інформатики: поняття інформації та її вимірювання, інформаційні процеси в природі, техніці і суспільстві; системи числення; керування і зворотний зв’язок; виконавці, система команд виконавця; поняття алгоритму і програми, види алгоритмів; основи формальної логіки, логічні операції; інформаційне моделювання; проблеми уявлення знань і штучного інтелекту.

— Комп'ютерні інформаційні технології: пристрій комп’ютера, програмне забезпечення і його види, інструментальні середовища для роботи з інформацією різних видів, комп’ютерні телекомунікації.

— Соціальна інформатика: інформаційне суспільство, інформаційні ресурси суспільства, ринок інформаційних послуг, правові і етичні норми інформаційної діяльності, інформаційна безпека.

— Алгоритмізація і програмування: змінні величини: тип, ім'я, значення; масиви як спосіб уявлення інформації; основи процедурного програмування, технологія структурного програмування, основні поняття і технологія об'єктно-орієнтованого програмування, знайомство з мовами програмування різних видів.

2.3 Змістові лінії пропедевтичного курсу інформатики

Змістовні лінії навчання інформатиці в початковій школі відповідають змістовним лініям вивчення цього предмету в основний школі, але реалізуються на пропедевтичному рівні. Мета і завдання пропедевтичного етапу реалізуються через організацію навчально-пізнавальної діяльності школярів за такими змістовими лініями:

— Світоглядна. Ключове слово інформація. Формує уявлення про інформацію як відображення об'єктивної дійсності, про інформаційну картину світу, про інформаційні процеси (способи збору, представлення, опрацювання, передавання і зберігання інформації);

— Практична. Ключове слово комп’ютер. Спрямована на формування уявлень про комп’ютер як засіб обробки, збереження і передачі інформації, ознайомлення із сферами застосування комп’ютера, набуття первинних навичок користувача (практичного використання комп’ютера для виконання навчальних завдань).

— Алгоритмічна. Ключове слово алгоритм. Формує поняття алгоритму, початки операційного мислення, уявлення про призначення, розробку і використання алгоритмів.

— Дослідницька. Ключове слово творчість. Передбачає розвиток інформаційно-логічної культури мислення, психічних властивостей і якостей особистості дитини, формує самостійність і гнучкість мислення, стійкість уваги, здатність до абстрагування, узагальненню, класифікації і систематизації. Ця змістовна лінія як самостійна виділяється тільки на пропедевтичному етапі.

2.4 Обов’язковий мінімум змісту пропедевтичного курсу інформатики

Досягнення визначеної мети вивчення пропедевтичного курсу інформатики передбачається в результаті освоєння наступного змісту навчання:

Початкові уявлення про інформацію:

Інформація і її властивості: зміст, опис, оцінка. Види інформації (текстова, графічна, звукова), інформаційні об'єкти (тексти, зображення, звуко- і відеозапис), посилання. Джерела інформації (книги, телебачення, Інтернет, усне спілкування). Робота з інформацією: пошук, добір, перетворення, збереження, представлення, використання.

Засоби інформаційних технологій (телефон, телевізор, магнітофон, комп’ютер і ін.). Обробка, передача, збереження інформації за допомогою технічних пристроїв.

Організація і пошук інформації: зміст, покажчики, бібліотеки, каталоги, довідники, Інтернет, записні книжки.

Морально-етичні норми роботи з інформацією. Поняття про інформаційну безпеку особистості і держави.

Початкові уявлення про комп’ютер

Комп’ютер як виконавець алгоритму. Основні пристрої комп’ютера. Організація інформації в комп’ютері. Основні команди, які розуміє комп’ютер. Перетворення числової, текстової, графічної і звукової інформації за допомогою комп’ютера. Збереження інформації за допомогою комп’ютера. Передача інформації за допомогою комп’ютера. Комп’ютерні мережі. Використання мереж для одержання інформації. Інформація в житті суспільства і людини.

Робота з комп’ютером

Правила поведінки і техніка безпеки. Найпростіші операції (створення, збереження, пошук файлів, запуск програм). Робота з пристроями: мишею, клавіатурою, дисками. Використання програмного забезпечення: робота з текстовим і графічним редакторами, навчальними, контролюючими і ігровими програмами. Виступ (повідомлення) з використанням комп’ютера.

Ознайомлення з елементами математичної логіки

Формування поняття висловлення. Виявлення істинності висловлень. Міркування з допомогою заперечення «не», сполучників «і», «або», словосполучення «якщо… то», понять «всі», «кожен», «деякі», «окремі».

Розв’язування логічних задач з використанням заданих відношень та задач, розв’язком яких є процес (алгоритм).

Поняття про алгоритм

Властивості алгоритму. Виконавець алгоритму. Команди. Розпорядження. Приклади алгоритмів. Базові структури: слідування, розгалуження, цикл.

Уявлення про інформаційні об'єкти та моделі

Порівняння предметів за ознаками (колір, форма, розміри, призначення). Головні і другорядні, суттєві і несуттєві ознаки предметів. Виявлення зв’язків між об'єктами. Причинно-наслідкові зв’язки.

Знак. Значення знака. Імена об'єктів. Знак «стрілка» як виразник напрямку та відношень. Поняття графа (дерева). Опис об'єктів. Розбиття множини об'єктів за певною ознакою.

Закономірності у розташуванні об'єктів. Розташування об'єктів за певними адресами. Порядок.

Частина і ціле. Складання об'єктів із частин. Табличне розташування об'єктів. Рядок. Стовпчик.

Структурування об'єктів (розташування у вигляді, зручному для відповіді на запитання).

Програму пропедевтичних курсів «Сходинки до інформатики» для 2−4 класів та «Інформатика» для 5−6-х класів надруковано в науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» (№ 4, 2006 р.); календарне планування вищезазначених курсів подано в «Інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2006/07 навчальному році. Інформатика» (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, № 22−23−24, 2006 р.).

За наявності комп’ютерної техніки інформатика може вивчатися з 2 класу за рахунок годин варіативної складової навчального плану. Планувати роботу школярів за комп’ютером необхідно згідно з санітарно-гігієничними нормами даної вікової категорії (відповідно до ДСАнПіН 5.5. 6−009−98, безперервна робота учнів 2−4 класів за комп’ютером не має перевищувати 15 хв).

В початковій школі вивчення інформатики проводиться за програмами:

1. Програма курсу «Сходинки до інформатики» для 2−4 класів загальноосвітніх шкіл (автори: Ривкінд Ф.М., Ломаковська Г. В., Колесников С. Я., Ривкінд Й.Я.) із розрахунку 1 година на тиждень, надрукована у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» (2006.- № 4−5).

2. Програма пропедевтичного курсу «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів» (автор Коршунова О.В.) для учнів 2−4 класів із розрахунку 1 година на тиждень (на сайті безкоштовна комп’ютерна навчальна програма «Скарбниця знань» www. vesna-books. com. ua).

3. Програма факультативного курсу «Прикладна інформатика» (автори Журавльова Л. А., Бодрик О.О.) розрахована на школярів віком 5−17 років.

Всі програми мають гриф МОН України.

Для забезпечення практичної частини уроків інформатики розроблений відповідний програмно-методичний комплекс «Сходинки до інформатики» для 2−7 класів.

Основними завданнями цих курсів є: формування в молодших школярів первинних навичок роботи за комп’ютером, розуміння ними сутності застосування комп’ютера та інформаційних технологій і загальний розвиток дитини. Для забезпечення практичної частини уроків інформатики розроблено відповідний програмно-методичний комплекс «Сходинки до інформатики» для 2−7-х класів.

Обов’язковими умовами впровадження даного курсу є належний матеріально-технічний стан комп’ютерного парку, наявність необхідного програмного забезпечення, дотримання санітарно-гігієнічних вимог і належний рівень підготовленості вчителів. Слід зазначити, що принциповим моментом застосування комп’ютера в початковій школі є те, що відповідний предмет має викладати певним чином підготовлений учитель початкових класів.

Можливе викладання інформатики в початковій школі за регіональною програмою курсу за вибором «Інформатика. 2−4 класи» (укладачі Глухова М. В., Залевська Н. М., Сплошнова Ж.А.). Мета цього курсу — розвиток логічного, алгоритмічного та евристичного мислення дитини, формування інформаційної культури школярів, виховання учнів, здатних до життя в інформаційному суспільстві. Програма охоплює курс навчання для учнів 2−4-х класів і розрахована на 1 годину на тиждень.

Висновки до другого розділу:

Пропедевтичний курс інформатики повинен базуватися на науково обґрунтованій концепції вивчення інформатики в початковій школі, на основі якої визначається зміст навчання розробляється навчальна програма, яка врахує вимоги дитячої психології та лікарів-гігієністів.

ВИСНОВКИ

Освіта складає основу розвитку людства. Соціально-економічний прогрес залежить від здатності держави забезпечити освіту всіх членів суспільства, дати можливість кожній людині досягти успіху в сучасному світі.

Згідно із Законом України «Про освіту», метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення його освітнього рівня.

Тому одне з головних завдань освіти сьогодні - навчати користуватись інформаційними технологіями та навчатись, використовуючи ці технології. Від того, наскільки успішно буде вирішене це завдання, визначальною мірою залежить розвиток країни, її місце у світі.

Особливої уваги потребує пропедевтика вивчення основного курсу інформатики в початковій школі. Згідно з Типовими навчальними планами початкових шкіл, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки № 682 від 29. 11. 2005 року, «за наявності відповідного методичного забезпечення за рахунок годин варіативної складової можуть вивчатись курси «Комп'ютерна азбука» тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Биков В. Ю., Мадзігон В. М. Руденко В.Д. Яким бути базовому курсу інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах//Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2001. — № 6. — С. 3−6.

2. Биков В. Ю., Плескач М. Я. Нормативно-правове та програмно-методичне забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів: проблеми та шляхи удосконалення //Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2002. — ЖЇ.- С. 2−6.

3. Гуржий А. М., Жук Ю. О. Інформатика і школа: проблеми, перспективи //Комп'ютер у школі та сім"ї. — 1998. — № 1. — С. 8-Ю.

4. Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття».- К: Райдуга, 1994. -61 с

5. Державна програма «Вчитель». — К.: Редакція загально-педагогічних газет, 2002. — 39 с.

6. Дистанционное обучение: Учеб. пособ. /Под ред. Е. С. Полат. -М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. — 392 с.

7. Дистанційне навчання: Умови застосування. Дистанційний курс: Навчальний посібник 2-е вид, доп. / За ред. В. М. Кухаренка — Харків: НТУ «ХПІ», Торсінг, 2001. — 320 с.

8. Домрачев С. А., Харьков В. П. Информатика. — Ростов-на-Дону, Изд-во «Феникс», 2005. -217 с.

9. Жалдак МІ., Морзе Н. В. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання. — К.: НПУ, 1999. -СЗ-25.

10. Жалдак М.І., Морзе Н. В., Козачук О. В. Вивчення основ комп’ютерних мереж // Комп’ютер у школі та сім'ї. — 2000. — № 2. -С14-І8.

11. Жалдак М.І., Морзе Н. В. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації //Комп'ютер у школі та сім'ї -2000 -№ 4 -С. І1-Ї6.

12. Жалдак М.І., Морзе Н. В, Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації //Комп'ютер у школі та сім'ї. -- 2001, -- № 1. -С. 14−18.

13. Жалдак М.І., Морзе Н. В., Науменко Г. Г., Мостіпан О.І. Програма курсу з основи інформатики для загальноосвітніх навчальних закладів.- К.: Шкільний світ, 2001. -63 с

14. Закон «Про Національну програму інформатизації» //Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 27 — 28.

15. Закон України «Про освіту». — К., від 23. 05. 1991.- Ш 1060-ХІІ.

16. Интернет в гуманитарном образовании: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед. / Под ред. КС. Полат. -М.: Туманит, изд. Центр ВЛАДОС, 2001. -272 с.

17. Информатика: Учебник / Под ред. Н. В. Макаровой. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 768 с.

18. Інтерактивні технології навчання; теорія, практика, досвід: метод, посіб. авт. -уклад.: О. Пометун. Л. Пироженко. — К.: АПН 2002, -136 с

19. Калініна Л.М. Інформація: суть і специфіка // Комп’ютер у школіта сім'ї. — 2002. — № 3. — С 13−17.

20. Концепція програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютерізації сільських шкіл //Комп'ютер у школі та сім'ї. -2000. -№ 3. -C. 3−10.

21. Лапчик М. П., Семакин И. Г., Хеннер Е. К. Методика преподавания информатики: Учеб. пособие для студ. пед. вузов. — М.: Издательский центр «Академия», 2001. — 624 с.

22. Мадзігон В.М., Руденко В. Д. Шкільній інформатиці - статус самостійної навчальної дисципліни //Комп'ютер у школі та сім'ї - 1999.- № 4. -С 3−7.

23. Морзе Н. В. Методика вивчення основних можливостей текстового редактора // Комп’ютер у школі та сім'ї. — 1998. -№І. — С. 13−17.

24. Морзе Н. В. Методика вивчення основних можливостей текстового редактора // Комп’ютер у школі та сім'ї. — 1998. -№ 2. -С. 23−28.

25. Морзе Н. В. Методика вивчення операційної системи//Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. — Вип. 2. — К.: НПУім. М. П. Драгоманова, 2000. — С. 47 — 73.

26. Морзе Н. В. Основи інформатики. Екзаменаційні білети: запитання та відповіді. — К.: ДіаСофтЮП, 2000. — 160 с

27. Морзе Н. В., Козачук О. В. Методика вивчення принципів функціонування мережі Інтернет // Комп’ютер у школі та сім'ї, -2001. -№ 4. -С. 9-Н.

28. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики: Посібник для студентів пед. університетів. — К.: Курс, 2002. — 895 с

29. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики. Ч. 1. Загальна методика навчання інформатики. — К.: Навчальна книга, 2003. — 254 с.

30. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики. Ч. 2. Методика навчанні інформаційних технологій. — К.: Навчальна книга, 2003. -287 с.

31. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики. Ч. 3. Методика навчання основним послугам глобальної мережі Інтернет. — К. :Навчальна книга, 2003. — 230 с.

32. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. — Київ: Шкільний світ. — 2001. — С.4.

33. Новые педагогические и информационные технологии в системеобразования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркин, М. В. Моисеева, А. Е. Петров; Под ред. B.C. Полат. — М.: Академия, 2001. — 272 с.

34. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посіб. для вчит. /Авт. Кол.: Гокунь О. О., Жалдак М.І., Комісарова О.Ю., Морзе Н. В., Смульсон М. Л. /За ред. Ю.І. Машбиця. -Київ: МО України, Інститут змісту і методів навчання, Інститут психології АПН України, 1997. -264 с

35. Руденко В. Д., Макарчук О. М., Патланжоглу М. О. Практичний курс інформатики / За ред. В.М. Мадзігона — К: Фенікс, 1997. — 304 с.

36. http: //www. mon. gov. ua — офіційний сайт Міністерства освіти та науки

37. http: //ostriv. in. ua — освітній портал «Острів знань»

38. сайт загальної середньої освіти в Україні

39. сайт Глинського Я. М. та колективу авторів посібників з інформатики

ДОДАТОК1

ПЛАН УРОКА

Тема урока: Техника безопасности при работе с компьютером. История развития вычислительной техники. Назначение основных устройств компьютера. Применение компьютеров в жизни человека.

Цели урока: повторение правил техники безопасности при работе с компьютером; краткое знакомство с историей развития вычислительной техники; повторение чазначения основных устройств компьютера; знакомство с областями применения компьютеров; формирование умения грамотного, безопасного обращения с компьютером, уменьшение психологического барьера «человек-компьютер».

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой