Інформаційні потоки в системі матеріально-технічного постачання, в плануванні величини запасів матеріально-технічних ресурсів та в плануванні постачання пр

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Вступ

1 Інформаційні потоки в системі матеріально-технічного постачання

2 Інформаційні потоки в плануванні величини запасів матеріально-технічних ресурсів та в плануванні постачання продукції матеріально-технічного призначення

Висновки

Використана література

Вступ

Нині існує багато визначень логістики, проте всі вони зводяться до такого визначення: це наукова дисципліна про управління потоками в системах. Таке загальне визначення може бути конкретизоване стосовно певних систем і їх потоків. Відомо, що система — це безліч взаємопов'язаних елементів, що функціонують для досягнення спільної для них цілі. У динамічних системах взаємозв'язок елементів та їх функціонування досягаються за допомогою відповідних потоків. Тому потоки є складовою частиною системи і, отже, їх можна розглядати як підсистеми й незалежні об'єкти управління.

Основною вимогою розробки системи ефективного керування логістикою є тісний зв’язок між вхідними і вихідними матеріальними потоками підприємства та створення системи контролю за цими потоками, що іноді називають логістичним моніторингом матеріальних потоків. Це означає, що контроль здійснюється постійно спеціальною системою. Зв’язок між постачанням, виробництвом і розподілом важливий. Логістика має справу з керуванням матеріальним потоком і зв’язаним з ним потоком інформації від введення в систему до кінцевого продажу, тому необхідно прагнути до розробки таких систем керування і контролю, що відбивали б цей матеріальний потік.

Метою написання даної роботи є дослідження інформаційних потоків в системі матеріально-технічного постачання, в плануванні величини запасів та в плануванні постачання продукції матеріально-технічного призначення.

1 Інформаційні потоки в системі матеріально-технічного постачання

Інформаційна логістика організує потік даних, який супроводжує матеріальний потік та е тією суттєвою ланкою для підприємства, яка пов’язує постачання, виробництво та збут. Основним завданням інформаційної логістики є вироблення оптимальних логістичних інформаційних систем та їх практичне впровадження із врахуванням особливостей постачання виробництва та розподілу окремо визначених підприємств за допомогою методів моделювання.

Отриманий ефект від діяльності інформаційної логістики стимулює всіх учасників логістичного процесу підтримувати досягнутий рівень цього процесу, а також вкладати нові засоби для його оптимізації.

У головних промислово розвинених країнах існує відпрацьований стандартний механізм матеріально-технічного постачання. Наприклад, матеріальне постачання виробничого процесу обробних галузей в Німеччині базується на системі складів підприємств-постачальників, центральних складів і складів підприємств-споживачів.

Традиційна система організації матеріального постачання в Німеччині базується на принципі збереження запасів. У даному випадку вимагається оформлення документа про отримання необхідного для виробництва матеріалу з запасів власного складу. На складі підбирають потрібні матеріали та передають засобом системи транспортування отримувачу або доставляють безпосередньо на робочі місця.

У випадку, якщо потрібний матеріал відсутній на проміжному складі, робиться запит у відділ постачання. На основі запиту зазначений відділ оформляє замовлення та надсилає його постачальнику. Постачальник приймає замовлення та забезпечує відправлення товарів. На підприємство-замовник відсилаються великі партії матеріалів, як правило автомобільним або залізничним транспортом. Замовлені вантажі при їх надходженні приймають на центральному приймальному пункті підприємства. Тут перевіряють якість матеріалів, їх відповідність замовленню за кількістю та номенклатурою. Після оформлення документів про надходження товару вони постачаються на окремі виробництва.

Відділ постачання або посередник передає постачальнику 9−10 документів, а постачальник, виконуючи замовлення, передає на центральний пункт до 14 документів.

Процедура документообороту полегшується із застосуванням ЕОМ та участю автоматизованих систем управління, але потік інформації достатньо великий. Згідно з оцінкою західнонімецьких спеціалістів занадто великою є також кількість ланок системи.

Прогресивною нині є система договорів з фірмами посередниками. Ця система була розроблена та застосована в Німеччині в кінці 70-х -- на початку 80-х років. її структура має меншу кількість ланок, суттєво спрощено проходження запитів і викликаних ними матеріальних потоків. Система об'єднує постачальника та споживача продукції досить короткими зв’язками, ніж зазначена вище структура. Відділи постачання підприємства та склади звільняються від великої за обсягом роботи. Функції відбору та доставки вантажів переходять до постачальника, яким є не виробник сировини та комплектуючих, а гуртова торгівельна компанія, ака виконує розподільчі функції, володіє власними торгівельними складами та є посередником між промисловими підприємствами. Структуру та походження матеріальних та інформаційних потоків показано на рис. 1.

Споживач від виробничої дільниці відсилає замовлення на сировину та матеріали в пункт реєстрації замовлень в складському господарстві. Пункт реєстрації один-два рази в день надсилає запити на матеріали далі до постачальників, які об'єднані системою договорів. Постачальник розсилає на наступний день замовлені матеріали, які в подальшому збираються та контролюються за кожним замовленням в гуртово-роздрібних центрах (торгівельних складах).

План-графік поставок формується постачальником та замовником в формі зведення за агрегованими показниками. Замість 14 бланків запиту заповнюється лише один, який одночасно є і замовленням, і документом, який реєструє поставку та отримання товару.

Рис. 1. Схема організації матеріально-технічного постачання підприємств Німеччини з участю посередників.

Переваги системи договорів у матеріально-технічному постачанні порівняно з традиційною системою:

· скорочення справочинства, а відповідно і адміністративних витрат;

· можливість відмови від власної системи складів;

· можливість вивільнення капіталу, який заморожений у власних запасах;

· можливість організації термінових поставок.

Договірна документація охоплює:

· договір;

· каталоги матеріалів;

· погодження по організації процесу подання замовлення та виконання поставок, а також інструкції ведення контролю та обліку виконання договірних умов.

В умовах розвинутого ринку головна проблема логістичної ланки постачання полягає в тому, що ринкова потреба постійно змінюється в часі між початком поставок і використанням компонентів. Це призводить до ситуації, коли строки поставок можуть бути відсунуті з причини того, що з виробництва та від постачальників надходять деталі, потреби на які більше не існує, в той самий час, коли не вистачає Інших елементів для виконання поточних замовлень споживачів.

2 Інформаційні потоки в плануванні величини запасів матеріально-технічних ресурсів та в плануванні постачання продукції матеріально-технічного призначення

Інформаційні потоки в системах планування величини запасів матеріально-технічних ресурсів та постачання продукції матеріально-технічного призначення мають забезпечувати інформаційну базу для організації закупівельні, визначення необхідного обсягу матеріально-технічних ресурсів, розрахунку величини запасів та визначення необхідної кількості продукції матеріально-технічного призначення.

Визначимо необхідне інформаційне забезпечення для планування величини запасів матеріально-технічних ресурсів. Найчастіше застосовуються два методи визначення потреби запасів матеріально-технічних ресурсів:

1) на плановій основі;

2) на видатковій основі.

Перший метод вимагає інтеграції планування збуту, виробництва і закупівель ресурсів. Вихідними даними для розрахунку потреби першим методом служать: план виробництва продукції, конструкторські специфікації, норми витрати матеріальних ресурсів і запасних частин.

Потреба в кожнім виді ресурсів визначається шляхом множення запланованого обсягу виробництва продукції на норму витрати ресурсу.

Другий метод розрахунку потреби базується на чіткому обліку складських залишків матеріалів і постійному поповненні запасів шляхом регулювання термінів чи постачань розмірів партій з точним дотриманням термінів постачання.

У будь-якій системі керування запасами рівень останніх змінюється відповідно до циклічної моделі.

Процес зниження рівня запасів визначається відповідною моделлю попиту. У деякій крапці для поповнення запасу буде зроблене нове замовлення. З плином часу, називаного часом постачання, замовлення буде отримане, і рівень запасів зросте, після цього починається новий цикл запасів.

Виходячи з цього стандартна модель керування запасами представлена на рис. 2.

Рис. 2. Стандартна модель керування запасами

Найбільш важливою функцією керування матеріальними ресурсами є керування рівнями запасів.

Запаси служать для того, щоб послабити безпосередні залежності між постачальником, виробником і споживачем. Наявність запасів дозволяє забезпечити виробництво сировиною, що поставляється оптимальними по розмірі партіями, а також робити переробку сировини в готову продукцію партіями оптимального розміру.

Наявність запасів дозволяє:

уникати втрати клієнтів;

клієнту вивчити товар перед покупкою;

використовувати можливий ріст цін чи їхнє зниження на сировинні ресурси;

забезпечити роботу підприємства без зупинок і скорочення персоналу;

гарантувати швидкі постачання клієнтам.

Запаси послабляють залежність постачальника сировини від виробника продукції, запаси готової продукції послабляють залежність виробника цієї продукції від її споживача, а запаси напівфабрикатів, що знаходяться в процесі виробництва, знижують залежність друг від друга окремих цехів.

Запаси підрозділяються на наступні типи:

1 Буферний запас організується між постачальником і споживачем Він використовується для компенсації затримок, зв’язаних з рухом матеріалів; для ослаблення залежності споживача від постачальника, для забезпечення можливості закупівлі продукції, а також її виробництва партіями оптимального розміру.

2. Запаси готової продукції служать наступному цілям: забезпеченню виробництва продукції партіями оптимального розміру; задоволенню очікуваного попиту; компенсації відхилень фактичного попиту від прогнозованого (гарантійного) запасу.

3. Запаси для компенсації затримок зв’язані з просуванням матеріальних ресурсів. Звичайне визначення величини таких запасів не викликає труднощів, якщо відомий час затримки.

4. Запаси, необхідні для задоволення очікуваного попиту, містяться для того, щоб покрити прогнозований попит. Оскільки величина і час попиту передбачаються відомими, то визначення таких запасів не викликає особливих утруднень.

5. Гарантійний запас служить для задоволення непередбаченого збільшення попиту. Наявність цих запасів компенсує відхилення фактичного попиту від прогнозованого.

Стосовно інформаційних потоків у плануванні постачання продукції матеріально-технічного призначення, то тут необхідна наявність інформації стосовно потреби цехів у матеріалах та процесу їх використання. Забезпечення цехів матеріальними ресурсами — це значна частина матеріально-технічного постачання виробництва. Основні задачі матеріально-технічного забезпечення цехів:

повне, своєчасне і комплектне задоволення потреби в матеріалах кожного цеху, ділянки, робочого місця;

забезпечення виробництва матеріалами в найбільш підготовленому до виробничого споживання виді;

здійснення регулярного контролю за витратами матеріалів у виробництві.

З метою ефективного використання кожен цех підприємства повинний одержати таку кількість запасних частин, скільки необхідно для виконання завдання по випуску продукції. Тому доцільно встановлювати цехам ліміт відпустки запасних частин на визначений період

Ліміт відпустки запасних частин цехам може бути розрахований на місяць чи квартал, що залежить в основному від типу виробництва. Ліміт відпустки установлюється відділом матеріально-технічного забезпечення.

Слід зазначити, що система лімітування виробничих цехів запасними частинами при переході до ринкових відносин у значній мірі втратила своє колишнє значення в результаті ослаблення обліку і контролю витрати ресурсів.

Висновки

Отже, інформація сама собою є один із важливих елементів виробництва, а для систем матеріально-технічного постачання відіграє вирішальну роль у підвищенні їх ефективності. Цей процес інтенсифікації виробництва зумовлений як більш короткими строками обробки матеріалів при більш низькому рівні запасів та зростаючої гнучкості виробництва, такі високою «прозорістю» кожної дільниці на підприємстві.

Інформаційний потік ґрунтується на переміщенні паперових або електронних документів і вимірюється кількістю обробленої або переданої інформації за одиницю часу.

З позиції управління системою матеріально-технічного постачання, плануванням запасів матеріально-технічних ресурсів та планування постачання продукції матеріально-технічного призначення інформаційні потоки є дуже важливими, оскільки наявність повної та достовірної інформації дозволяє скоротити потребу в матеріально-технічних та трудових ресурсах за рахунок зменшення невизначеності рівня попиту. Крім того, наявність інформації збільшує гнучкість логістичної системи щодо того, як, де і коли можна використовуватися матеріально-технічні ресурси для досягнення конкурентних переваг.

Використана література

1. Пономарьов Ю. В. Логістика: Навчальний посібник. Ктїв: Центр навчальної літератури, 2003. — 192 с.

2. Власова Н. О., Пономарьов Ю. В. Формування ефективної закупівельної політики підприємства роздрібної торгівлі: Навч. Посіб. — Харків, 2003. — 144 с.

3. Зеваков А. М., Петров В. В. Логистика производственных и товарных запасов. Учебник. — СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2002. — 320 с.

4. Ганджинский А. М. Логистика: Ученик для высших и средних специальных учебных заведений. — 3-е изд., перераб. и доп. — М: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000. — 375 с.

5. Кальченко А. Г. Логістика: Навч. Посібник. — К., 2002. — 148с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой