Інформаційні системи в юридичній діяльності

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Программирование


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

План

1. Види мереж, визначені Законами України «Про зв’язок» і «Про національну систему конфіденційного зв’язку»

2. Різниця системи groupware від workflow

3. Що є вихідною інформацією інформаційно-технічного комплексу «Рада»?

4. Переваги, що їх надає використання комп’ютерних технологій в судовій експертизі

Список використаної літератури

1. Види мереж, визначені Законами України «Про зв’язок» і «Про

національну систему конфіденційного зв’язку"

мережа документ комп’ютерний експертиза

Комп’ютерна мережа — це сукупність каналів передавання даних і/або засобів комунікації, які з'єднують окремі ЕОМ і дають змогу використовувати спільні програмні й технічні засоби для організації зв’язку.

Основним призначенням комп’ютерних мереж є обмін даними; розподіл ресурсів — спільне використання обчислювальних потужностей (ресурсів процесора), периферійних пристроїв (принтерів, графопобудовників) та ін.; розподіл даних і програмних засобів.

Сьогодні у світі налічуються сотні тисяч обчислювальних мереж.

Закони України «Про зв’язок» та «Про Національну систему конфіденційного зв’язку» визначають такі види мереж залежно від кола користувачів та призначення:

· мережа зв’язку загального користування — мережа зв’язку, яку експлуатують підприємства та об'єднання зв’язку для забезпечення потреб у послугах зв’язку всіх споживачів;

· мережа спеціального зв’язку (спеціальна мережа зв’язку) — мережа зв’язку, яка забезпечує обмін інформацією з обмеженим доступом;

· відомча мережа зв’язку — мережа зв’язку, яку експлуатує юридична або фізична особа для задоволення власних потреб;

· мережа технологічного зв’язку — відомча мережа зв’язку для обміну інформацією з метою забезпечення технологічних процесів у виробничій діяльності;

· мережа зв’язку подвійного призначення — мережа зв’язку, яку експлуатує юридична або фізична особа для задоволення власних потреб та надання (на умовах ліцензування) послуг зв’язку всім споживачам;

· спеціальна мережа зв’язку подвійного призначення — спеціальна мережа зв’язку, призначена для забезпечення зв’язку в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з використанням частини її ресурсу для надання послуг іншим споживачам;

· Єдина національна система зв’язку — сукупність мереж зв’язку загального користування, відомчих та подвійного призначення, які забезпечують задоволення потреб споживачів (підприємств, установ, організацій, населення та ін.) у послугах зв’язку;

· Державна система урядового зв’язку — система спеціального зв’язку, яка забезпечує передавання інформації, що містить державну таємницю, і функціонує в інтересах управління державою в мирний та воєнний час;

· Національна система конфіденційного зв’язку — сукупність спеціальних систем (мереж) зв’язку подвійного призначення, які за допомогою криптографічних і/або технічних засобів забезпечують обмін конфіденційною інформацією в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, створюють належні умови для їх взаємодії в мирний час та в разі впровадження надзвичайного і воєнного стану.

2. Різниця системи groupware від workflow

Сьогодні на ринку систем автоматизації роботи з документами представлено велику кількість продуктів з різноманітними назвами. Через чисельність і часте змішування термінів оцінити ту чи іншу систему досить важко. Головним при цьому є правильне визначення об'єкта автоматизації та функцій системи.

Об'єктом автоматизації може бути діловодство або документообіг. Діловодство — це діяльність зі створення документів та організації роботи з ними. Під організацією роботи з документами розуміють створення умов, що забезпечують рух, пошук і збереження документів. Рух документів в організації з моменту їх одержання або створення до завершення виконання або відправлення позначається як документообіг. Документообіг становить близько 15−20% діловодства.

Сьогодні, у сфері систем автоматизації документообігу провідні позиції займають програмні продукти класу Groupware (Lotus, Notes, Windows for Workgroups, Windows NT та інші). Це відкриті системи обміну інформації (між користувачами мережі), які відображають рух від сприймання документа як одного цілого до колективної обробки.

Програмне забезпечення для робочих груп (Groupware) призначене для організацій, працівникам яких за характером їх діяльності потрібний постійний обмін документами. Здійснює функції збереження, перегляду і спільного використання документів. Системи класу groupware дозволяють автоматизувати таку діяльність, що не вписується в стандартні схеми реляційних баз даних. Наприклад, взаємодію великої кількості людей, що виконують різні роботи у фізично віддалених один від одного місцях. Такі додатки можуть обробляти як структуровану, так і неструктуровану інформацію.

Основними функціями програмного забезпечення (ПЗ) для робочих груп є:

· електронна пошта;

· підтримка відеоконференцій / нарад;

· керування зображеннями документів;

· спільне використання документів;

· маршрутизація документів;

· календарне планування.

Кращими системами класу groupware вважаються: Lotus Notes компанії Lotus Development, Link Works компанії Digital Equipment, Group Wise компанії Novel.

Продукт Lotus Notes — це середовище з архітектурою клієнт-сервер. Він призначений для розробки і спільного використання додатків колективної роботи. До складу Lotus Notes входять три основні елементи:

· засіб маршрутизації й обробки документів;

· засіб забезпечення захисту й керування документами;

· розподілена база даних (документів).

У базах даних Lotus Notes зберігаються документи різних форматів, у тому числі структурована інформація, різні тексти, електронні таблиці, зображення, відео- та аудіоінформація. Lotus Notes дозволяє створювати ОLE-серверні додатки, тобто графіки, електронні таблиці, малюнки можна вбудовувати в документи. Спеціальні додатки Lotus Notes можуть бути зв’язані з записами і полями реляційних баз даних. Також існує можливість повнотекстового пошуку.

Lotus Notes має розвинуту систему керування доступом, що здійснюється на кількох рівнях: бази даних, документа або його частин. Керувати доступом можна також на рівні одного користувача або груп користувачів. У системі виділяється вісім видів доступу: від відкритості для всіх користувачів до повної заборони доступу.

Найважливішою перевагою Lotus Notes є можливість синхронізації баз даних. Бази даних різних комп’ютерів синхронізуються через визначені інтервали часу шляхом мінімально необхідного для цього обміну по каналах зв’язку. Тиражування (процес двосторонньої синхронізації копій розподіленої бази даних) дає можливість користувачам різних мереж працювати з однієї і тією же інформацією. Через задані інтервали часу сервери Lotus Notes зв’язуються один з одним і синхронізують усі зміни в документах і списках керування доступом.

Lotus Notes інтегрований із системою електронної пошти NotesMail, що дозволяє надсилати кореспонденцію іншим користувачам або групам.

Базовими засобами для розробки додатків у Lotus Notes є форми, представлення і макрокоманди. Представлення — це форма висновку даних на чи екран принтер (аналогічно звітам у реляційних СКБД).

Перевагою Lotus Notes є висока платформна незалежність. Система працює на платформах OS/2, Windows NT, UNIX різних версій, Macintоsh System. Додатки Lotus Notes достатньо легко масштабуються, їх можна адаптувати як до малої робочої групи, так і для організації роботи в масштабі підприємства.

В останню версію Lotus Notes 4.0 включені засоби сумісності з Internet (вбудований броузер, редактор Web-сторінок, поштова програма, що працює зі стандартним Internet-протоколом); розширено інструменти розробки додатків (включена мова Lotus Script, що є розширеним аналогом Visual Basic).

Система Group Vise компанії Novel включає засоби електронної пошти, особистого і групового календарного планування, керування завданнями і документами. Останні версії системи базуються на архітектурі клієнт-сервер і підтримують стандарти Internet, відрізняються високою продуктивністю і масштабованістю.

Основними складовими системи є сховище документів (бібліотека) і три об'єктно-орієнтовані бази даних у форматі Novel. Бібліотека містить документи (тексти, електронні таблиці, графічні файли). Всі операції з документами реєструються. Доступ до документів здійснюється під контролем засобів захисту. Перша Б Д зберігає повідомлення (поштові й усні повідомлення, факси, розклади зустрічей, перелік завдань, нотатки). Друга Б Д містить інформацію про зв’язки між користувачами і повідомленнями / документами. Третя Б Д зберігає характеристики документів.

У Group Wise існує можливість пошуку даних як за повним текстом, так і за допомогою фільтрів. Для забезпечення безпеки застосовуються паролі і засоби керування правами доступу.

Перевагою останньої версії Group Wise є розвиті засоби керування документами. У систему інтегрована СКБД Soft Solutions, що раніше випускалася тією же компанією, але окремим продуктом.

Продукт Link Works також відноситься до класу group ware і є об'єктно-орієнтованою офісною системою. Надає кінцевим користувачам можливість керування як їх персональними, так і зв’язаними з робочою групою документами за допомогою єдиного об'єктно-орієнтованого середовища для настільних систем. Адміністратор розміщає групові і персональні папки документів на серверах Link Works, а кінцеві користувачі налаштовують середовище настільних систем на обмін документами між персональними і груповими папками. До складу Link Works входять:

· система персонального документообігу (графічний аналог робочого столу);

· електронна пошта;

· організація спільного використання документів і контролю версій.

Системи автоматизації ділових процедур (АДП, Work Flow System) призначені для створення складних прикладних систем колективної обробки документів у процесі здійснення конкретних бізнес-процесів. Документальні потоки на підприємстві прив’язуються до існуючих бізнес-процесів та регламенту їхньої взаємодії. У випадку жорсткої маршрутизації документа заздалегідь прописується рух документа через усі робочі місця. Визначаються права користувачів на документ у кожному пункті маршруту. При вільній маршрутизації виконавець може визначити подальший напрямок руху документа, переважно на один рівень.

Прикладом систем АДП може служити продукт фірми Staffware. Документи в системі обробляються за прийнятим в установі алгоритмом та рухаються в рамках корпоративної системи між окремими підрозділами і виконавцями по заздалегідь визначених маршрутах. Система заснована на технології клієнт-сервер, інтегрується з програмними продуктами, що працюють на платформах Windows. До складу системи може входити засіб для графічної побудови процедур (Graphical Worcflow Definer), що описує документопотік у вигляді діаграм із вказівкою логічних кроків, маршрутизації, граничних термінів і форм звітів.

У загальних рисах алгоритм організації документообігу реалізований на базі даної системи можна охарактеризувати наступним чином. Документ сканується, автоматично проходить стандартну процедуру реєстрації та направляється до відповідного службовця, котрий переглядає на моніторі весь сценарій роботи з документом, який йому треба виконати; робить текстову обробку і формує запит до зовнішньої бази даних на додаткову інформацію про документ. Всі операції можуть виконуватись паралельно.

Програмне забезпечення контролює правильність проходження необхідної процедури обробки документів, як тільки один службовець закінчує певну операцію з документом, останній автоматично пересилається наступному працівнику, який територіально може находитись в іншому місці. Система пам’ятає, де і в якому стані знаходиться конкретний документ і, якщо обробка вчасно не закінчується, робить зауваження.

Згубити документ практично неможливо, оскільки усі критичні точки (наприклад, закінчення строку виконання конкретних операцій над документом) система контролює автоматично, сигналізуючи про відхилення. Постійно перевіряється також і право доступу визначених осіб до конкретних документів.

Керівник зі свого автоматизованого робочого місця може контролювати стан робіт над документом, рівень завантаження працівників та при необхідності перекласти частину завдань на іншого службовця.

Між Groupware та Workflow існує суттєва різниця. В документообігу ініціатива завжди за користувачем. Програмні продукти Groupware не змушують користувача виконувати певну задачу, вони суттєво полегшують її виконання. А продукти Workflow, навпаки, підказують або диктують (у межах обраного користувачем глобального алгоритму роботи) необхідну послідовність дій.

З точки зору користувача, головна якість програм Workflow полягає у тому, що вони допомагають структурувати потік робіт, забезпечують виконання задач по обробці документації відповідними працівниками, у визначеній послідовності за визначені проміжки часу. Таким чином, вони гарантують, що достовірна інформація буде в потрібний момент доступною особі, яка приймає рішення.

Delfi Consalting Group (США) характеризує Workflow, як продукти, що обслуговують одночасно багато працівників та лише одну задачу. Отже, якщо кінцевою метою є не просто продуктивність праці конкретного споживача, а ефективність роботи установи та її документообігу в цілому, то переваги Workflow суттєві.

На сьогодні технологія Workflow набула широкого використання. Особливо в урядових структурах, які характеризуються, як правило, підвищеним рівнем документообігу

Найбільш популярні продукти, створені за технологією Workflow, пов’язані з наступними видами систем (у дужках приклади практичного застосування):

· автоматизація документообігу (МЗС Фінляндії);

· фінансові послуги (Barclays Bank, Великобританія);

· інформаційно-довідкові системи (поліція Лондона).

Перший досвід впровадження Workflow виявив цілий ряд об'єктивних факторів, що впливають на ефективність встановлення та функціювання систем цього класу.

1. Організаційно-методичні фактори.

Встановлення Workflow потребує критичної оцінки організації та методики керування, які використовуються на даний час в установі. Деякі процеси документообігу при підготовці до автоматизації потребують суттєвого корегування, оскільки механічна заміна існуючого ручного процесу документообігу на автоматизований призводить до неоптимального результату.

2. Техніко-економічні фактори.

Володіючи потужними функціональними можливостями, програмні продукти Workflow мають високу вартість та потребують використання сучасної апаратної платформи (мережу ЕОМ, яка становить основу автоматизованих робочих місць системи, сервер, скануючі, друкуючі, розмножувальні пристрої).

3. Психологічні фактори.

Практичний інтерес до Workflow виявляють фірми, що вже пройшли етап встановлення та використання мереж та їх ресурсів. Ці багатокористувацькі системи керуються оператором, не контролюючи рівень його кваліфікації, працездатності, сумлінності та інші суто людські якості.

У Workflow керівник має повний контроль за всіма етапами обробки документів, і як наслідок — за діяльністю конкретної людини.

Останнім часом спостерігається тенденція зближення і перетинання функціональних можливостей вищеописаних систем. Так, у системах, що класифікуються як Groupware, можуть використовуватися технології повнотекстових баз даних, систем керування документами й автоматизації ділових процедур. Тому в сучасних системах автоматизації документообігу вищевказані технології можуть застосовуватися як окремі, так і інтегровані компоненти.

3. Що є вихідною інформацією інформаційно-технічного

комплексу «Рада»?

Інформаційно-технічний комплекс (система) «РАДА» призначений для комп’ютерного забезпечення реєстрації та голосування народних депутатів, супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, накопичення інформації про роботу народних депутатів, а також стенографування — комп’ютеризовану підготовку стенограм засідань Верховної Ради України в режимі реального часу. Система використовується як під час засідань, так і при проведенні аналізу роботи парламенту та фракцій народних депутатів.

Інформацією, що її видає система «РАДА», мають змогу користуватись не тільки народні депутати, а й працівники аналітичних підрозділів секретаріатів Комітетів Верховної Ради України, груп і фракцій народних депутатів, відповідних служб адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України.

Склад і зв’язки між елементами інформаційно-технічного комплексу «РАДА» ілюструє рис. 1.

Вхідною інформацією системи є анкетні дані народних депутатів, перелік зареєстрованих в Україні партій, перелік фракцій та груп народних депутатів Верховної Ради, перелік постійних комітетів Верховної Ради України.

Рис. 1. — Структура інформаційно-технічного комплексу «РАДА»

Вихідна інформація комплексу така:

· результати поіменних реєстрацій народних депутатів;

· загальні результати відкритих (не поіменних) голосувань;

· результати поіменних реєстрацій народних депутатів з групуванням за фракціями та групами;

· результати поіменних голосувань, у тому числі з групуванням за фракціями та групами і за результатами голосування;

· результати голосування фракцій та груп під час поіменного голосування;

· результати поіменних голосувань конкретного народного депутата за певний період часу;

· списки народних депутатів за їх належністю до партій, фракцій та груп, постійних Комітетів Верховної Ради України;

· списки народних депутатів, записаних на виступ з трибуни, статистика виступів народних депутатів з трибуни і з місця;

· аналітично-експертна інформація, оголошення і повідомлення, що висвітлюються на табло у сесійному залі та в холі;

· табель присутності народних депутатів України на пленарних засіданнях за день і за місяць;

· стенограми засідань Верховної Ради України з результатами проведених голосувань у роздрукованому вигляді та у вигляді бази даних «Стенограми», що зберігається у складі Електронного інформаційного бюлетеня;

· роздруковані тексти виступів народних депутатів України на пленарних засіданнях за конкретний період.

4. Переваги, що їх надає використання комп’ютерних технологій в

судовій експертизі

Прогрес у сфері інформаційних технологій, впровадження нових засобів обчислювальної техніки і телекомунікаційних систем, широке використання ІС в економіці, зокрема у фінансовій і банківській діяльності, мають за наслідок не тільки зростання комп’ютерної злочинності, а й застосування новітніх технологій при вчиненні інших видів злочинів.

Сьогодні є всі підстави прогнозувати подальше зростання рівня правопорушень у сфері комп’ютерної інформації, оскільки інформація нині є найдорожчим товаром, який дає високі прибутки, а отже, стає предметом злочинних зазіхань. Водночас правоохоронні органи поступово нагромаджують досвід боротьби з цими злочинами і розробляють способи їх виявлення і доведення, в тому числі з застосуванням сучасних інформаційних технологій.

Під час розслідування високотехнологічних злочинів все частіше виникає необхідність виявлення і вилучення слідів і речовинних доказів, представлених у вигляді інформації в обчислювальній чи телекомунікаційній системі, а також на магнітних носіях. У таких випадках з’являється потреба у спеціальних знаннях і навичках, основною процесуальною формою залучення яких є експертиза. Однак на сьогодні у спеціальній літературі та методології традиційних експертиз відсутнє єдине розуміння не тільки об'єктів і методів проведення експертиз такого роду, а й самої їхньої сутності. В одних випадках це призводить до необґрунтованого розширення кола об'єктів і вирішуваних задач у рамках традиційних криміналістичних експертиз, а в інших — суттєво звужує можливості застосування спеціальних пізнань при виробництві даного виду експертних досліджень.

У цьому контексті фахівці вводять поняття комп’ютерно-технічної експертизи, покликаної на основі спеціальних пізнань обізнаної особи-експерта вирішувати експертні питання відносно діянь, спрямованих проти інформаційної безпеки.

На даному етапі розглядаються такі різновиди об'єктів комп’ютерно-технічних експертиз:

· текстові і графічні документи (стандартні й електронні), виготовлені з використанням засобів автоматизації (обчислювальних систем, засобів передавання даних і копіювання інформації);

· програми для ЕОМ і допоміжна комп’ютерна інформація, необхідна для їхнього функціонування;

· відео- і звукозаписи, візуальна та аудіоінформація, представлена у форматі мультимедіа;

· комп’ютерні дані і відомості, представлені у форматах, що забезпечують їх автоматизоване збереження, пошук, оброблення і передавання (бази даних);

· фізичні носії інформації різної природи (магнітні, магнітооптичні, оптичні та ін.).

Виходячи з цього, передбачається, що за допомогою комп’ютерно-технічних експертиз можуть виконуватись наступні завдання:

· відтворення і роздрукування всієї або частини інформації, яка міститься на фізичних носіях, у тому числі в нетекстовій формі;

· відновлення інформації, що раніше містилась на фізичних носіях і згодом стертої чи зміненої з різних причин;

· встановлення часу введення, зміни, знищення або копіювання інформації;

· розшифрування закодованої інформації, підбір паролів і розкриття систем захисту інформації;

· встановлення авторства, місця, засобу підготовки і способу виготовлення документів (файлів, програм);

· з’ясування технічного стану, справності програмно-апаратних комплексів автоматизованих інформаційних систем, можливості їхньої адаптації під конкретного користувача.

У рамках дослідження комп’ютерної техніки, носіїв інформації, периферійного обладнання і програмного забезпечення можуть бути знайдені відповіді на такі запитання:

· які технічні несправності має даний комп’ютер (його окремі блоки та пристрої) і як ці несправності впливають на його роботу;

· чи використовуються представлені технічні пристрої в режимах, передбачених керівництвом з експлуатації, або вони підключені в режимах, які забезпечують додаткові, непередбачені стандартним варіантом можливості (наприклад, чи правильно підключений блок фіскальної пам’яті в контрольно-касовому апараті, побудованому на основі персонального комп’ютера);

· чи можливе вирішення певної задачі за допомогою даного програмного продукту;

· чи можна за допомогою даного програмного продукту реалізувати функції, передбачені технічним завданням на його розробку;

· які основні функції представленого програмного забезпечення, які його споживчі властивості, чи є воно небезпечним;

· чи перебуває представлене програмне забезпечення у стані, який забезпечує можливість його застосування на заданому комплексі технічних засобів або з певним іншим програмним забезпеченням;

· чи відповідає стиль програмування досліджуваного програмного продукту стилю програмування певної особи;

· за допомогою яких обчислювальних і програмних засобів створено програмне забезпечення;

· чи відповідають прийоми і засоби програмування, що використовувалися під час створення досліджуваного програмного продукту, прийомам і засобам, властивим даному програмісту;

· яка вартість програмного забезпечення або його окремих модулів (на час його придбання, вилучення, проведення експертизи);

· яка вартість комп’ютерної техніки (окремих комплектуючих) на час придбання (вилучення, проведення експертизи);

· яка орієнтовна дата створення обчислювального комплексу із заданими можливостями і дати виготовлення його окремих блоків;

· яка орієнтовна дата створення програмного забезпечення;

· яке призначення мають представлені бази даних, які їх споживчі властивості;

· чи існує на даному носії яка-небудь інформація, і якщо так, то яка;

· чи розміщено на представленому магнітному носії або у складі технічних засобів обчислювальної техніки інформаційне забезпечення, необхідне для вирішення певної функціональної задачі;

· чи існують на представленому магнітному носії файли з документами, які відносяться до тієї чи іншої сфери діяльності (наприклад, файли із зображеннями грошових знаків, кресленнями вибухових пристроїв, схемами електропроводки у будинку, бланками юридичних осіб і відбитками печаток, початковими текстами шкідливих програм мовою високого рівня і т. ін.);

· чи існує на даному носії інформація, яка свідчить про інформаційний обмін у якій-небудь мережі (зокрема, Інтернет) у заданий інтервал часу;

· чи існує на носії інформація, що її було знищено, і чи можна її відновити;

· чи можливе здійснення заданого виду діяльності з використанням представлених технічних засобів і розміщеного на них інформаційного і прикладного програмного забезпечення (наприклад, перехоплення електронної кореспонденції, підготовка і виготовлення підроблених грошових знаків);

· які наслідки (збитки) можуть бути від застосування комплексу технічних засобів, шкідливих програм у даній інформаційній системі, мережі.

Список використаної літератури

1. Workflow — технология автоматизации офиса// Посредник. — 1998. — 26 янв. — С. 48.

2. Автоматизированные системы переработки текстовой информации/ Под ред. А. С. Берлина. — М.: Книга, 1991. — 340 с.

3. Береза А. М. Електронна комерція: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 236 с.

4. Буров Є. Комп’ютерні мережі. — Львів: БаК, 1999. — 468 с.

5. Денисова О. О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 315 с.

6. Ефимова О. Средства workflow в рамках общей концепции управления предприятия. — www. cbit. kiev. ua/Docs/wf_line. html.

7. Козье Д. Электронная коммерция: Пер. с англ. — М.: Русская редакция, 1999. — 272 с.

8. Компьютерные технологии в юридической деятельности: Учеб. пособие/ Под ред. проф. Н. Полевого, канд. юрид. наук В. Крылова. — М.: Изд-во БЕК, 1999. — 304 с.

9. Компьютерные технологии обработки информации: Учебное пособие/ С. В. Назаров, В. И. Першиков, В. А. Тафищев и др., Под ред. С. В. Назарова. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 248 с.

10. Николаев А. Комплексная автоматизация офисной деятельности// Компьютер-Пресс. — № 4. — 2000. — С. 144−147.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой