Іронія долі Йоганна Гутенберга

Тип работы:
Реферат
Предмет:
История


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Іронія долі Йоганна Гутенберга

Винахідника друкарства за користь винаходу можна сміливо назвати Стівом Джобсом 15 століття. Однак претендентів на роль винуватця цього дивовижного винаходу виявилось багато. Прокоп Вальдфогель з Франції, Памфіло Костальде з Італії, Ян Бріто з Бельгії, Лауренс Костер з Голландії та Йоганн Гутенберг з Німеччини — всі вони працювали друкарями приблизно в один і той же час, не знаючи про існування один одного. Однак хто першим почав?

Кожна з перелічених країн намагалась присвоїти звання винахідника друку своєму співвітчизнику, що не дивно, однак час та історичні дослідження все розставили на свої місця. Імена перших трьох перестали зустрічатися у подальшому розвитку друкарства, звідси висновок — першодрукар Костер або Гутенберг.

Діяльність Лауренса Костера випереджає Гутенбергову, однак вона більше схожа на легенду. Друк за нею Костер винайшов випадково, граючись зі своїми внучатами. Вистругуючи з букового дерева літери, він потім змочував їх ягідним соком та робив відпечатки. Згодом Лауренс збагнув перспективи такої забави, і таким методом відпечатав кілька книжок. Проте помічник Костера Іоанн Фуст (інша версія Фауст), вкравши літери, втік у місто Майнц, де згодом познайомився з Гутенбергом.

Цю теорію спростовували протягом великого проміжку часу багато істориків та письменників, зокрема і сучасники Гутенберга. Так один з його послідовників, надрукувавши для імператора Максиміліана у 1505 році книгу, у підписі до неї зазначав, що дивовижне типографське мистецтво було винайдене у 1450 році у Майнці талановитим Гутенбергом.

Отож винахідником печатного друку вважають Йоганна Гутенберга, що народився приблизно в 1400 році в німецькому місті Майнц у родині патриціїв — людей, що належали до аристократичного феодального роду і відігравали головну роль у місцевому самоуправлінні. Влада патриціїв не влаштовувала бюргерів — купців та ремісників, отож на початку 15 століття останні витіснили місцеву аристократію і захопили владу у свої руки. Йоганн разом зі своєю сім'єю мусив покинути місто.

У 1440 році ми знаходимо його в Страсбурзі (Франція). Там він робить свої перші досліди, пов’язані з книгодрукуванням. Згодом слід його знову втрачається і через десять років ми дізнаємося, що Гутенберг повернувся до Майнцу, де познайомився з деяким Іоанном Фустом.

Фуст належав до заможного бюргерського роду, був жителем Майнцу і на життя заробляв лихварством — позикою грошей під відсотки. Цей факт спростовує теорію про Костера-першодрукаря, за якою Фуст втік з голландського містечка Гарлем, викравши літери Костера. Тим паче Гутенберг почав робити перші друкарські досліди ще задовго до знайомства з Фустом.

Одна з життєвих подій Гутенберга свідчить про діяльність Фуста як лихваря, а не друкаря, адже 22 серпня 1450 року Гутенберг бере у Фуста позику розміром у 800 гульденів для того, щоб створити свою типографію. А через два роки позичає ще 800 гульденів.

Отож невдовзі типографія вже почала давати свої перші плоди. Першою книгою, яку надрукував Гутенберг, стала «Латинська граматика» Доната. Частина цієї граматики збереглась і до наших днів. Кілька її листів зберігаються в Паризькій національній бібліотеці.

24 серпня 1455 року вийшла у світ і 42-рядкова Біблія, яка увійшла в історію під назвою Гутенбергова.

Приблизно у той період типографія Гутенберга поповнюється новим співробітником — Петером Шеффером, колишнім юриспрудентом, що, живучи у Парижі, здобув собі славу талановитого рисувальника заголовних літер. Словом Шеффер став для типографії знахідкою. Він вдосконалив спосіб відливки літер і покращив шрифт текстів.

Незабаром містом ходила новина — Шеффер одружився на донці Фуста. Чи любов то була, чи бажання кар'єрного росту невідомо. Однак відтоді Фуст і Шеффер почали думати як їм позбутися Гутенберга, діяльність якого починала набирати обертів, однак великого матеріального успіху не приносила.

Проти Гутенберга було порушено судову справу: Фуст вимагав повернення позичених грошей. Проте через нестачу будь яких матеріальних коштів, Гутенберг зазнав на суді поразки, і його типографія разом з тиражем ще незакінченої Гутенбергової Біблії відійшла до Фуста і Шеффера.

Однак «світ не без добрих людей» і згодом бідняк Гутенберг знаходить нового компаньйона — Конрада Гумері, завдяки якому в 1460 році новостворена типографія Йоганна Гутенберга випускає латинську граматику з етимологічним словником під назвою «Католікон». Друкарське діло пішло вперед, однак на старості років працювати над вдосконаленням друку було вже не так легко. Роки бідності, скорботи та безперестанної праці дали свій результат.

Тим часом Фуст і Шеффер продовжували друкарську справу. Однак невдача спіткала і їх. Фуста, що розповсюджував Біблію Гутенберга у Франції, католицькі ченці звинуватили у чаклунстві, мовляв надрукувати книгу, не застосовуючи чар, неможливо. Фуста запроторили у в’язницю, де він невдовзі і помер, не дочекавшись вироку.

Типографія по смерті Фуста перейшла до рук Шеффера. Однак нагода порадіти такому дарунку виявилась короткочасною. По закінченні нетривалого періоду часу типографію Шеффера розгромили війська нового Майнцського курфюрста, графа Адольфа Нассауського, в результаті його боротьби за владу.

Під час силового протистояння Гутенберг підтримував нового курфюрста за допомогою печатного слова. Отримавши перемогу, граф Адольф Нассауський в боргу перед Гутенбергом не залишився. У січні 1465 року курфюрст призначає останнього своїм камергером, за що Гутенберг щорічно отримує придворний одяг, 20 мішків борошна і 2 бочки вина.

гутенберг друкарська справа типографія

Успіх прийшов до Гутенберга запізно. Три роки прожив він у достатку, займаючись улюбленою справою. Але смерть вже була поруч.

Не стало великого винахідника на початку 1468-го, коли друкарство ще тільки почало розповсюджуватись сусідніми містами та країнами.

Багато печального спадало на долю першодрукаря. Однак бажання займатися улюбленою справою, змушувало падаючого Гутенберга злітати знов і знов, кочувати з місця на місце у пошуках шансу втілити свої задуми, не зважаючи на брак коштів та успіху. Не зважаючи на іронію долі.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой