Кольоропозначення у авторських казках Редьярда Кіплінга

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Литературоведение


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Кольоропозначення у авторських казках Редьярда Кіплінга

ВСТУП

кольор лінгвістичний стилістичний мовознавство

Як відомо, сприйняття кольору вельми своєрідно в різних мовах. Побут народу, його історичний розвиток впливають на характер ассоціативних кольоропозначень та їх переносних значень. Одним із важливих аспектів вивчення кольоропозначень є аналіз їх функціональних властивостей у мові художньої літератури. Численні спостереження в галузі лінгвістиці переконують, що в літературній мові назви кольорів відзначаються багатством семантичних наповнень і виконуваних функцій. Актуальність роботи обумовлена тим, що кольоропозначення в текстах літературних казок є надзвичайно багатогранним і змістовним образним засобом: створюючи пейзажні картини, зображуючи складні почуття казкових героїв, незважаючи на універсальний характер колірної ознаки.

Тема кольоропозначень має свою історію вивчення серед науковців. Дослідження кольоропозначень набрало значних масштабів у кінці ХХ століття. Але вивченням питання кольоропозначень в авторських казках Кіплінга майже ніхто не займався. Тому ми доцільно поділили історіографію на дві групи: дослідники, які займались вивченням спадщини Р. Кіплінга, та вчені-лінгвісти, яких цікавило питання кольоропозначень в літературних казках.

До проблем вивчення теорії та історії дитячої літератури, зокрема Р. Кіплінга, зверталися Алла Акімова, Ірина Арзамасцева, Любов Кіліченко, Ірина Лупанова, Є. Нейолов, Марія Ніколаєва, Ольга Папуша, Тамара Полозова, Людмила Скуратовська, Маргарита Славова, Р. Стаднійчук та ін. Дослідження особливостей перекладу дитячої літератури на теренах колишнього Радянського Союзу носили спорадичний характер. Останні десятиліття дещо пожвавили у світовій науці обговорення проблем перекладу літератури для дітей: з’явилися всебічні розвідки закордонних науковців, серед яких варто відзначити праці Г. Клінберґа, Джіліан Лейсі, Рійти Ойтінен, Емер О’Саліван, Зохар Шевіт та ін.

Не залишається поза увагою систематизоване в дисертаціях та монографіях наукове осмислення художньої спадщини Р. Кіплінга. Зокрема, на теренах колишнього Радянського Союзу та в сучасній Україні дослідників цікавлять різні аспекти творчого доробку Р. Кіплінга: об'єктом мовознавчих досліджень стають індійські реалії, відтворені Кіплінгом в англомовному тексті (Олена Пугина), лінгвокультурний простір художньої прози (Алла Головня), в перекладознавчих дискусіях вивченню підлягає поняття еквівалентності при порівнянні оригіналів та перекладів (Седа Габріелян), в літературознавчих працях (Флорія Скляр) акцентується на проблемі змішування та накладання жанрів у письменницькій практиці Р. Кіплінга тощо.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики кольоропозначення у структурі мови глибоко вивчаються відомими вітчизняними та зарубіжними мовознавцями, серед яких І. Бабій, Н. Бахіліна, Г. Губарева, О. Зівак, В. Дятчук, А. Кириченко, Т. Ковальова, А. Критенко та інші. Їхні дослідження базуються як на загальних теоретичних проблемах, так і на зразках художньої літератури.

Вибір теми був обумовлений тим, що літературна казка є досить популярним жанром серед читачів, а Р. Кіплінг є один із найулюбленіших дитячих письменників. Його казки використовують як на уроках вивчення іноземної мови, так і зарубіжної літератури. Тому важливо дати пояснення та систематизувати лексичні вживання кольоропозначень Р. Кіплінгом.

Зважаючи стан дослідження функціональних особливостей кольоропозначень у мові письменників та сучасні тенденції вивчення семантики кольоропозначень, метою роботи є з’ясування особливостей кольоропозначення у авторських казках Редьярда Кіплінга.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

1) проаналізувати напрями лінгвістичних досліджень в галузі кольору і кольоропозначення;

2) розкрити категорію кольору та її інтерпретації;

3) визначити тенденції розвитку і функціонування термінів на позначення кольорів та колірних відтінків;

4) охарактеризувати класифікацію кольоропорозначень у сучасній лінгвістиці;

5) з’ясувати специфіку функціонування кольоропозначень у авторських казках Редьярда Кіплінга.

Об'єкт дослідження — кольоропозначення у авторських казках Редьярда Кіплінга.

Предмет дослідження — семантико-стилістичні особливості кольоропозначень, вилучених шляхом аналізу авторських казок Редьярда Кіплінга.

Матеріалом дослідження є «Книга джунглів», а саме казки про хлопчика Мауглі: «Брати Мауглі», «Полювання Каа», «Тигр! Тигр!». Для характеризування деяких кольорів нами в роботі був використаний матеріал із інших казок збірника.

Гіпотеза: кольоропозначення в літературних казках Р. Кіплінга є важливими та невід'ємними стилістичними особливостями, яків відграють ключову роль в сприйманні літературного твору.

Методи дослідження. У процесі написання роботи було використано як загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, дедукції, описі, порівняння, так і літературо-лінгвістичні, а саме:

· описовий метод із прийомами спостереження, що дозволило визначити способи вираження і вживання кольороназв,

· метод компонентного та контекстуального аналізу,

· статистичний метод показав частотність використання кольоропозначень у текстах, що, у свою чергу, сприяло виявленню домінуючих колірних груп.

Теоретичне значення Результати дослідження сприятимуть подальшому вивченню й глибшому розумінню специфіки художньо-естетичних властивостей авторських казок Редьярда Кіплінга.

Практичне значення роботи пов’язане з можливістю застосування матеріалів на факультативах з зарубіжної літератури або уроках іноземної мови.

Структура роботи складається із вступу, першого теоретичного розділу, висновків до першого розділу, другого практичного розділу, висновків другого розділу, загальних висновків, списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Категорія кольору та її інтерпретації

Лексика кольоропозначень цікавить лінгвістів здавна, оскільки кольоропозначення є чітким, легким для сприйняття пластом, здатним відтворити мовну картину індивіда й етносу загалом. Але у чітко окресленій предметності наукового аналізу, коли йдеться про колоративи, насправді існує багато дискусійного, по-різному інтерпретованого, або і просто взаємовиключного.

Лінгвісти вважають дослідження лексичного складу мови через виокремлення та всебічне вивчення окремих лексичних мікросистем надзвичайно важливим для подальшого здійснення систематизації лексики. Вивчення кількісного та якісного складу множини колірних позначень у тій чи іншій мові та їхньої співвіднесеності з колірним досвідом носіїв мови займає одне з чільних місць у різних галузях науки й у сучасній лінгвістиці зокрема. Так, кольороназви стали об'єк­том численних наукових розвідок у психолінгвістиці та фоносемантиці (О. Василевич, В. Москович, С. Мартінек, Р. Фрумкіна, Р. Аллот та ін.). Філологічні ж дослідження колористики мають тривалу історію та представлені різними підходами, методами і завданнями. Аналіз лексико-семантичної групи кольору проводиться на матеріалі багатьох мов у таких напрямах: зв’язок і взаємодія між концептуалізацією кольору носіями мови і розвитком словника кольороназв у мові (Б. Берлін, П. Кей, Т. Прістлі), колір у світлі психолінгвістики (О.П. Василевич, Р.М. Фрумкіна, А.А. Залєвська), структурний і семантичний аналіз КП (А.П. Кириченко, В. Ю. Франчук, Т.В. Пастушенко), історія виникнення та розвитку колірних лексем (М.І. Чикало, О.М. Дзівак), кольоропозначень у художньому мовленні (Д. Ален, Г. Еліс, А. П. Критенко, І.М. Бабій), та ін. Попри такий широкий спектр досліджень колористики, проблеми особливостей колірної номінації в англійській мові та вивчення основних критеріїв їх класифікації досі залишаються актуальними.

Одну з перших спроб розглянути кольоропозначення як лінгвістичну реалію було здійснено у праці Б. Берліна та П. Кея «Основні колірні терміни: їх універсальність та еволюція», де було обґрунтовано розподіл колірної лексики на основні та похідні колірні терміни, а також наведено закономірності розвитку візуально-мисленнєвого сприйняття колоративного феномена свідомістю людини [1].

Поширене нині поняття основного колірного терміна вводиться П. Кеєм і Б. Берліном і які вивчали процес номінації кольорів у носіїв різних мов і зробили два основних відкриття: існують важливі, універсальні для всіх мов характерні риси в утворенні основних колірних термінів, перелік яких змінюється з часом та появою нових термінів у чітко визначеному порядку, який неможливо передбачити. Основні колірні терміни визначаються як такі, що відповідають наступним характеристикам: вони «монолексемні», тобто їх значення не можуть бути виявлені із значення їх складових частин. Наприклад, кольоропозначення bluish, lemon-coloured не входять до переліку основних колірних термінів, на відміну від blue та yellow; crimson та scarlet не є основними колірними термінами, оскільки їх значення включені до значення кольору — red. Кольоропозначення blond не є основним колірним терміном, оскільки використовується лише як колір волосся, однак brown- психологічно визначене для мовця.

Експериментально дослідивши 20 різних мов світу та вивчивши колірну семантику у ще 78 мовах, Б. Берлін і П. Кей представили вагомі докази того, що у всіх мовах існує універсальна система основних колірних категорій.

Б. Берлін та П. Кей також виявили, що, незважаючи на те, що у лексиконах різних мов налічується різна кількість основних колірних категорій, загальний універсальний перелік основних колірних термінів включає щонайбільше 11 категорій. В англійській мові, наприклад, функціонують усі 11 основних колірних термінів, а саме: white, black, red, green, yellow, blue, brown, purple, pink, orange, grey.

Берлін та П. Кей зробили висновок: якщо в мові функціонує менше 11 основних колірних термінів, то перелік їх визначається відповідно до певної, обмеженої схеми таких послідовних еволюційних стадій:

· у всіх мовах існують терміни білий та чорнийкольори, точніше для позначення світлої (теплої)та темної (холодної)ділянок кольорового континууму;

· якщо мова налічує 3 категорії, то це білий, чорний та червоний;

· якщо у мові є 4 категорії кольору, то це білий, чорний, червоний та зелений;

· якщо мова налічує 5 категорій кольору, то цебілий, чорний, червоний, жовтийтазелений;

· якщо у мові функціонують 6колірних термінів, то цебілий, чорний, червоний, жовтий, зелений, синій;

· якщо у мовііснує 7 категорій, то цебілий, чорний, червоний, жовтий, зелений, синій та коричневий;

· якщо мова налічує 8 і більше колірних категорій, то крім усіх вищезгаданих, у ній повинні існувати терміни для позначення фіолетового пурпурного, рожевого, оранжевого, сірого у різних комбінаціях [16].

Людське око здатне розрізняти 10 мільйонів кольорів. Проте мови мають набагато менше слів для їх позначення. В одному з кольорових атласів зібрано понад 4 тисячі назв кольорів. В українській, російській та англійських мовах зібрано понад 400 найменувань кольорових відтінків. Лексичний шар кольоропозначень — один з найбільш досліджуваних у мовознавстві.

У процесі аналізу лінгвістичних робіт, присвячених дослідженню слів і виразів, що позначають колірні відтінки, було виявлено відсутність уніфікованого мовознавчого терміну. Таким чином можна виокремити наступні дефініції:

1) «кольоропозначення» (А. Улянич, І. Ковальська);

2) «ім'я кольору», «назва кольору», «кольороназва» (І. Бабій, Н. Науменко, Н. Адах, А. Критенко);

3) «колірний термін», «термін кольору» (Б. Берлін, П. Кей, С. Кантемір);

4) «найменування з колірним компонентом», «кольоронайменування», «назва кольору», «прикметник із значенням кольору», «колірний прикметник» (Л. Піскозуб, О. Кучерук, Т. Пастушенко, М. Чікало);

5) «оккзіоналізм-хроматонім» (С. Циганова), «кольоратив» (А. Швець), «кольоронім» (О. Паливода), «слово-кольоратив» (Т. Семашко), «символи-кольоративи» (О. Куцик), «колірний епітет» (І. Бабій), «кольористична лексика» (Ю. Чебан), «кольористичний епітет» (С. Шуляк), «хроматизми» (С. Форманова, О. Базик) тощо.

Разом із тим, саме в колоративних лексичних одиницях найчастіше трапляються різного типу трансформації. Зокрема, трансформації відбуваються в семантичній структурі кольороназв (торкаються семантико-логічного аспекту їх вживання) та змін в емоційно-оцінній характеристиці назв кольору. Часто такі зміни мають комплексний характер і супроводжуються часовими змінами зі зміщенням чи без зміщення функціонального регістру. Ці типи трансформацій щільно пов’язані між собою, оскільки комунікативна поведінка показує спектр часових соціокультурних правил, індивідуальних прагматичних настанов, психологічних факторів тощо, які характерні для певної епохи.

А. Вежбицька, шанований у філологічному світі мовознавець, дослідник, який уже протягом не одного десятиліття об'єктивує теорію семантичних універсалій, неодноразово звертається до аналізу колоративів. Вона пропонує особливий інструментарій для вирішення принципового питання щодо пошуку «кольорових універсалій»: «зв'язок між уявленнями про колір у мозку і мовними уявленнями про колір може бути тільки опосередкованим. Шлях лежить через поняття» [16]. Тобто, поняття в ієрархії уявлень про колір — це операційна одиниця вищого порядку, певне узагальнення смислу кольору. Без пояснення поняття, отже, не може дістати задовільних потрактувань і колір.

А. Вежбицька звертається до онтологічно зумовленого досвіду людини: так постає пояснення понятійної віднесеності семантики до опозиції «день» (парадигма семантики світлого) і «ніч» (відповідна парадигма темного), широко ілюстрованої авторитетними висловлюваннями Ф. Беррена, С. Харгрейв та ін. У свою чергу С. Харгрейв залучає до аналізу результати польових досліджень Р. Джоунз і Б. Міхан, які вивчали колоративи в Анбаррі (північ і центральна частина півострова Арнем-Ленд) і доводять домінанту лише двох кольорів — темного і світлого.

1.2 Лінгвістичне розуміння кольоропозначень

Наукові дослідження, присвячені проблемам кольоросприйняття і позначення кольору умовно можна розділити на наступні групи: вивчення фізичних характеристик кольору і сприйняття кольору; дослідження фізіології і психофізіології кольору і відчуття кольору; медико-психологічні дослідження кореляцій колірних переваг і емоційно-особових параметрів; культурологічні, філософські і мовні проблеми кольору і його сприйняття.

У мовознавстві проблема кольоропозначень розглядається в кількох аспектах. Назви кольорів становлять об'єкт наукових студій у галузі порівняльного мовознавства (О. Коваль-Костинська, Н. Пелєвіна), етнолінгвістики (А. Вежбицька, Г. Яворська); психолінгвістики (Т. Ковальова, С. Григорук, Л. Лисиченко, Р. Фрумкіна), перекладознавства (І. Ковальська), історичної та описової лексикології (Н. Бахіліна, В. Мур’янов, М. Чікало), семасіології (Р. Алімпієва, О. Вербицька, О. Дзівак, А. Кириченко).

Підвищена увага мовознавців та інших учених до кольору і назв кольору привела до появи численних теорій і поглядів, що часто знаходяться на стику різних галузей науки. Н.Б. Бахіліна у роботі «Історія кольоропозначення в російській мові» розглядає лексику кольоропозначень в староруській літературній мові співвідносний з деякими фактами інших слов’янських мов і в зіставленні з сучасною російською літературною мовою і даними російських народних говорів. У книзі розглядається історія позначення білого, чорного, червоного, синього, коричневого, оранжевого, фіолетового кольорів [2].

У лінгвістів викликають активний інтерес властивості сполучуваності назв кольорів і визначуваних ними предметів, явищ; фразеологія, заснована на колірній лексиці, семіотика кольору в контексті художньої літератури, міфології, фольклору, символіка кольору.

О. Крижанська звертає увагу на необхідність диференційованого підходу до градації колірних ознак: «Усі назви кольорів за походженням можна поділити на дві лексико-семантичні групи: первинні і вторинні. До первинних відносяться назви кольорів, які в сучасних мовах не співвідносяться з іменниками-референтами і означають абстрактні колірні якості. Їхнє походження та зв’язок з певною конкретною назвою розкривається за допомогою етимологічного аналізу (червоний, рум’яний, рудий, жовтий, зелений і т. д.). Вторинними є кольороназви, що передають конкретний колір за колірною подібністю до предметів і явищ навколишнього світу» [11].

Структурний і семантичний аналіз кольоропозначення ґрунтовно досліджує О. Дзівак, визначає як синонімічний ряд, мікросистему, яка має певну внутрішню структуру [5 с. 14]. Класифікацією кольороназв української мови займались А. Критенко, А. Кириченко та ін. За основу для дослідження нами було взято класифікацію А. Критенко [12].

У новітніх дослідженнях функціональної семантики кольоративів ураховуються як позамовна інформація про феномен кольору, так і його місце та роль у формуванні національної мовної картини світу, що дозволяє простежити смислову перспективу розгортання колірних образів. Крім того, естетичні трансформації кольороназв аналізуються із застосуванням теорії поля, що забезпечує системність дослідження, а також можливість змоделювати колірний простір у межах індивідуально-мовної картини світу (розвідки А. Критенка, Т. Панько, В. Дяченка). Проблема семантики кольоративів та їх естетичної значущості в художньому тексті постійно перебуває в полі зору науковців (І. Бабій, Г. Губарева, В. Дятчук, Т. Ковальова, Л. Пустовіт та ін.).

1.3 Класифікація кольоропозначень у сучасній лінгвістиці

Лінгвісти вважають дослідження лексичного складу мови через виокремлення та всебічне вивчення окремих лексичних мікросистем надзвичайно важливим для подальшого здійснення систематизації лексики. Вивчення кількісного та якісного складу множини колірних позначень у тій чи іншій мові та їхньої співвіднесеності з колірним досвідом носіїв мови займає одне з чільних місць у різних галузях науки й у сучасній лінгвістиці зокрема. Колір є найдавнішою реальністю людського буття, складним явищем, пізнання якого було тривалим. Колірна лексика часто слугувала об'єктом дослідження в лінгвістиці. Її розглядали в різноманітних аспектах: вивчалися механізми номінації колірного простору носіями різних мов, походження кольороназв, особливості їхнього функціонування. Робилися спроби дослідити появу колірного вокабулярію в мові як такого, порівняти колірні лексикони різних мов і дослідити еволюцію їх виникнення в мовах світу, розроблялися різноманітні класифікації позначень кольору, проводився зіставний аналіз лексичних мікросистем кольороназв різних мов, досліджувалися можливості адекватного добору лексичних одиниць при перекладі на інші мови та стилістичні особливості їхнього вживання тощо.

За класифікацією А. Критенко, кольороназви прийнято поділяти на «основні» і «другорядні». Основними є назви давнього походження, генетично споріднені з кольоропозначеннями в інших мовах, вони становлять ядро всієї лексико-семантичної групи кольороназв, навколо якого розташовані назви пізнішого походження. Усі інші є назвами відтінків основного тону, що вказують на міру вияву колірної якості, на інтенсивність колірного тону, змішування кольорів, на колірну ознаку, якої набув предмет у результаті якоїсь дії чи процесу, і на ряд інших ознак.

За відношенням назви кольору до поняття про нього прийнято виділяти два типи назв кольорів:

1) назви, що позначають конкретну колірну ознаку предмета чи явища об'єктивної дійсності.

2) назви, що характеризують забарвлення предмета, не вказуючи на конкретний характер кольору. Такі назви посідають окреме місце в семантичній класифікації слів із колірним значенням, оскільки вони чітко не позначають конкретний колір, але дають певну інформацію про забарвлення предмета чи явища, тому їх умовно можна вважати кольороназвами [15].

Серед них виділяються такі групи:

а) назви, які визначають ступінь насиченості, інтенсивності кольорів, не називаючи конкретної колірної якості;

б) назви, що вказують на спосіб поєднання кількох невизначених кольорів у певній формі;

в) назви для неозначеного кольору, які вказують на загальне забарвлення реалій, не визначаючи його конкретного характеру;

г) назви, що виражають відтінки певного забарвлення предметів і явищ природи;

ґ) назви, які вказують на загальний характер забарвлення реалії, зумовлений дією сонця, вітру тощо. До лексико-семантичної групи назв кольорів належать і загальні назви цієї категорії слів, які позначають сукупну колірну ознаку [12].

Мовні одиниці, які використовуються для вираження колірних відчуттів, дуже неоднорідні, що дозволяє класифікувати їх за найрізноманітнішими критеріями. Запропонована класифікація В.О. Шакирової та Н.В. Шелепової дає можливість класифікувати кольоро позначення за структурою, стилістичною віднесеністю, наявністю або відсутністю мотивації, аксіологічним навантаженням.

Тобто, якщо підвести підсумок та навести приклади, то за структурою найменування кольоропозначення поділяються на:

· прості: orange, sallow, white, vermilion;

· похідні: creamy, darkish, whitened, yellowness;

· складні: cherry-red, claret-coloured, grey-white, pink-and-whiteness

· складені: colourofcanaryfeathers, paleasdeath, grayasrats, Venetiangold.

За стилістичною віднесеністю вони можуть бути зараховані до слів:

· з нейтральним забарвленням: red, brown, green, white;

· до поетичної лексики: colourofoldlace, ghost-green;

· до простої мови: rusty.

За наявністю або відсутністю мотивації пропонується розділити мотивовані найменування і найменування, які такою мотивацією не володіють:

· до немотивованих одиниць відносяться наступні: blue, black, yellow, red, grey, etc;

· до мотивованих належать: ivory-coloured, achromatic, colourofredwine, etc

Висновки з 1 розділу

Науковими методами аналізу, синтезу, порівняння, протиставлення в першому ділі було проаналізоване питання кольоропозначень англійської мов в лінгвістиці. Традиція використання слів, що позначають колір, як важливий експресивний засіб також відходить в далеке минуле. У прадавніх текстах кольоропозначення виконували перш за все функцію символічну. Колір, через свою природну значущість для людини, обумовленою важливістю для нього того предмету або явища, яке цим кольором наділялося, не сприймався естетично, а слова, що його називають, не використовувалися для жівопісанія світу. Сьогодні колірна палітра розглядається як один із смислових параметрів, що має змістовне значення для організації пошуку значимих (вербальних і невербальних) компонентів в змістовно інтеграційних художніх текстах. Розуміння значення кольору і уміння встановити його культурні і емоційні коннотації мають величезне значення для системного семантичного аналізу художнього тексту, оскільки колір і колірні поєднання допомагають сприйняти тональність повідомлення, його суть, а також викликати потрібну реакцію читача.

Таким чином, письменники широко використовують можливості кольоропозначень в своїх творах. І в російських, українських, так і у англійських текстах кольоропозначення вживаються як у прямий номінації, виконують стилістичні завдання, так і у переносному значенні, підкреслюючи якісь риси, або явища. Щоб отримати наочне уявлення про кольоропозначення у висновках до розділу, можна зібрати матеріал в наступну таблицю:

Таб. 1

Кольропозначення

Приклади у різних мовах

1. лексичні одиниці кольору, зафіксовані словниками

· білий, червоний, чорний, зелений… ,

· white, red, black, green…

2. модифікації

а) уточнення інтенсивності кольору, з допомогою суффиксальних утворень і складання з опорним компонентом — «колірною» прикметником і компонентами яскраво-, темно, блідо, димно-, уточнюючими якість кольору

· блідо, яскраво,

· pale, dark…

· блакитнуватий, блідо-рожевий, ясно-коричневий … ,

· bluish, darkbrown …

б) словосполучення, поєднують основні кольоропозначення і відтінкові елементи

· жовто-червоний, чорні-чорну-чорне-чорна-синювато-чорний … ,

· golden-red, blue-black …

в) кольоропозначення, які складаються поєднанням з опорним компонентом — «колірною» прикметником і «аффективним» компонентом, який передає характерне сприйняття кольору, естетичну оцінку кольору

· греховно-красний, властительно-пурпурний, золотисто-пьяний, безумно-белий, стидливо-белий, воздушно-белий, сребристо-горестний, траурно-черний, царственно-синий

г) складання з опорним компонентом кольору та компонентом, що носить порівняльний характер або конкретизую ще

· червоні-червону-червоне-червона-мідно-червоний, золотисто-огнений, сріблисто-білий, жемчужно-белесий, криваво-червоний, молочно-білий … ,

· blood-red, milky-white

д) слова, які є кольоропозначеннями та припускають таку можливість, завдяки периферійним значенням слова. Це слова імпліцитно які виражають колірне значення. Авторські новації.

· вогненний, пожежний, крейдової, димчастий …

· snowy, flaming, fiery…

· кольору кавовій гущі … ,

· dung-coloured, flamingo-coloured …

РОЗДІЛ 2 КОЛЬОРОПОЗНАЧЕННЯ В АВТОРСЬКИХ КАЗКАХ РЕДЬЯРДА КІПЛІНГА

кольор лінгвістичний стилістичний мовознавство

2.1 Специфіка функціонування кольоропозначень в авторських казках Редьярда Кіплінга

Найбільш важливу смислове навантаження в казках несе чорний колір і прикметники, що передають його: black і його контекстуальний синонім dark, а також їх похідні - іменники blackness і darkness і дієслово darken. «Основні переноси колірного прикметника чорний у всіх мовах сходяться, і якщо варіюються, то дуже незначно. Чорним називається все важке, важке, болісне, буденне на противагу святковому, а також зловісне, похмуре, морально деградоване «[7]. Наприклад: «That is a man. That is all a man,» said Bagheera to himself, lying down again. «Oh, Shere Khan, never was a blacker hunting than that frog-hunt of thine ten years ago!»

У перекладах blackest звучить як найжахливіша і сама жахлива. В українській мові прямого еквівалента the blackest fib не існує, але лексеми жахливий і жахливий точно передають конотації даного прикметника: «Who can trust the Bandar-log? Put dead bats on my head! Give me the blackest bones to eat!»

З прикметником black нерозривно пов’язаний понятійний компонент брудний як у буквальному, так і в переносному сенсі. Це підтверджують такий приклад: «Akela, the grim old wolf who had never asked for mercy in his life, gave one piteous look at Mowgli as the boy stood all naked, his long black hair tossing over his shoulders in the light of the blazing branch that made the shadows jump and quiver. «

Прикметники dark, darkness переводяться як чорний, чорнотою, що посилює їх негативне забарвлення і підкреслює безпорадність героя перед лицем охопила його темряви: «From the palace you could see the rows and rows of roofless houses that made up the city, looking like empty honeycombs filled with blackness…»

Як прикметники black, dark в англійській мові, так і чорний, темний в російській завжди асоціювалися з силами зла. Ця асоціація чітко проглядається в наступних уривках:

· «A black shadow dropped down into the circle. It was Bagheera, the Black Panther, inky black all over, but with the panther markings showing up in certain lights like the pattern of watered silk. Everybody knew Bagheera, and nobody cared to cross his path. «

· «Akela, the great gray Lone Wolf, who led all the Pack by strength and cunning, lay out at full length on his rock, and below him sat forty or more wolves of every size and color, from badger-colored veterans who could handle a buck alone, to young black three-year-olds who thought they could. «

· «This is wilder work than driving black-buck…"[18]

Також, чорний колір має і позитивно гарний відтінок, підкреслює особливу красу шкіри тварин або природи, її чаруюче тяжіння:

· «Perhaps Ikki, the Porcupine, had told him; but he said to Mowgli when they were deep in the jungle, as the boy lay with his head on Bagheera’s beautiful black skin: «Little Brother, how often have I told thee that Shere Khan is thy enemy?»;

· «…casting shadows on the ground like black-velvet embroidery» [18].

Прикметник «сірий» має, перш за все, кольорове значення: або це колір шкіри, хутра будь-якого звіра, або колір неба напередодні дощу, але ще одне значення прикметника gray і в англійській, і в українській мовах — непримітний, бідний подіями. Переклад прикметника grey буквален, але його коннотативне значення є в контексті, наприклад:

· «…he would fling himself through the branches almost as boldly as the gray ape…»

· «Thou hast been with the Monkey People--the gray apes--the people without a Law--the eaters of everything. That is great shame. «

· «So Mowgli stretched himself in some long, clean grass at the edge of the field, but before he had closed his eyes a soft gray nose poked him under the chin. «

· «Phew!» said Gray Brother"

· «…they all string across the gray plain back to the twinkling village lights… «

· «Then there lifted up a huge gray head that Mowgli knew well…»

· «…a gray wolf standing over him…»

· «…cold gray sea»… [18]

Слід зазначити, що за своєю кількості та значущості прикметник red займає в романі Кіплінга друге місце після чорного. Він має значення загрози, лиха. Наприклад:

· «Go thou down quickly to the men’s huts in the valley, and take some of the Red Flower which they grow there, so that when the time comes thou mayest have even a stronger friend than I or Baloo or those of the Pack that love thee. Get the Red Flower. «;

· «…his eyes would get red from time to time…»

· «…he saw the man’s child pick up a wicker pot plastered inside with earth, fill it with lumps of red-hot charcoal…»;

· «This thing will die if I do not give it things to eat»; and he dropped twigs and dried bark on the red stuff…";

· «He flung the fire-pot on the ground, and some of the red coals lit a tuft of dried moss that flared up as all the Council drew back in terror before the leaping flames…»;

· «A great roofless palace crowned the hill, and the marble of the courtyards and the fountains was split and stained with red and green…»;

· «He set his teeth and said nothing, but went with the shouting monkeys to a terrace above the red sandstone reservoirs that were half full of rain-water…»;

· «The panther lay gasping for breath, his head just out of water, while the monkeys stood three deep on the red stone steps…»;

· «He has eyes like red fire…»;

· «The crowd parted as the woman beckoned Mowgli to her hut, where there was a red lacquered bedstead…»;

· «…which was all covered with golden-red flowers… «;

· «And just as he was going to roll the speaker over, a couple of black-haired men with flat red faces came…"[18];

Жовтий (yellow) колір в англійській мові має негативний відтінок значення.

· «All over the plain, cattle and buffaloes were grazing, and when the little boys in charge of the herds saw Mowgli they shouted and ran away, and the yellow pariah dogs that hang about every Indian village barked…»;

· «The man stared, and ran back up the one street of the village shouting for the priest, who was a big, fat man dressed in white, with a red and yellow mark on his forehead…»

Окремо слід розглянути образне порівняння з рослиною: «(the First of the Tigers) he was very beautiful, in colour all over like the blossom of the yellow creeper». У Кіплінга є легенда про першого жовтого тигра, де жовтий колір «символізує значення тваринного всередині ієрархії … править усіма іншими тиграми»

Зелений (green) колір теж широко використовується автором для виражу як гніву або люті, так і буйної краси природи:

· «Mother Wolf shook herself clear of the cubs and sprang forward, her eyes, like two green moons in the darkness, facing the blazing eyes of Shere Khan…»;

· «Once or twice he could feel Kala Nag and all the others surge forward a few strides, and the thumping would change to the crushing sound of juicy green things being bruised…»;

· «Was it to help thee steal green corn from the roofs of the houses when the ears are put out to dry?»;

· «Will you come with me if I win?» said Kotick; and a green light came into his eyes, for he was very angry at having to fight at all…"

· «The split lips moved and twitched, and the glassy green eyes stared; but they did not speak…»

· «A great roofless palace crowned the hill, and the marble of the courtyards and the fountains was split and stained with red and green, and the very cobblestones in the courtyard…»;

· «I take them when they come in my way, but I do not hunt the Bandar-log or frogs or green scum on a water-hole, for that matter…»;

· «Sometimes he could see for miles and miles over the still green jungle, as a man on the top of a mast can see for miles across the sea…"[18].

Синя (blue) гамма використовується рідше автором, ніж всі інші:

· «Bagheera stretched out one paw and admired the steel-blue ripping-chisel talons at the end of it--«Still I should like to know…»;

· «It was useless to look down, for he could see only the top sides of the branches, so he stared upward and saw, far away in the blue, Rann…»

· «…the slaty-blue buffaloes, with their long, backward-sweeping horns and savage eyes…»

· «…work their way into the mud till only their noses and staring china-blue eyes show above the surface…»

· «Bring up the great bull-buffaloes, the blue-skinned herd-bulls with the angry eyes. «

· «…watery blue eyes…»

· «…under the moonlight for miles and miles, and the blue-white mist over the river in the hollow…»

Білий (white) колір зазвичай крім загального значення, має ще й значення «чистоти», тобто вірності, вибору вірного шляху або людини. Автор використовує його як семантичне забарвлення явища або істоти, а саме:

· «Good luck go with you, O Chief of the Wolves; and good luck and strong white teeth go with the noble children, that they may never forget the hungry in this world. «

· «The real reason for this is that man-killing means, sooner or later, the arrival of white men on elephants…»

· «…when the morning came and the mists were all white and cold…»

· «Or for a pledge?» said Bagheera, his white teeth bared under his lip. «

· «…eyes that can see in the dark; ears that can hear the winds in their lairs, and sharp white teeth…»

· «There was a ruined summer-house of white marble in the center of the terrace, built for queens dead a hundred years ago. «

· «…milk-white fretwork…»

· «The man stared, and ran back up the one street of the village shouting for the priest, who was a big, fat man dressed in white…»

· «Mowgli harder than they intended, and there were white scars all over his arms and legs. «

· «…our baby’s going to be white… «

· «The leader of the school rolled his white eyes, and ducked under.» [18].

2.2 Результати досліджень

Таким чином, в роботі було проаналізовано казки Редьярда Кіплінга із збірника «Книга Джунглів». Зображуючи природу, тварин, автор вміло використовує кольоропозначення для передачі казкової криси світу джунглів. Крім кольорового значення він вміло використовує кольоропозначення для передачі настрою, холодної або теплої дружньої атмосфери, добрих, або злих намірів героїв. Не все кольори представлені однаково. Протягом аналізу казок на кольоропозначення в роботі, було встановлена кількісна динаміка використовування кольорів. В книзі «Книга джунглів» автор використав:

· білу гамму 53 рази;

· чорну — 41 раз;

· червону — 39 рази;

· синю — 8 разів;

· жовту — 7 разів;

· зелену — 15 разів.

Данні викладені в наступному вигляді:

Як ми бачимо на діаграмі, то найбільш автор використовує білу, чорну та червону гамму кольорів. Мабуть це обумовлене тим, що крім основного значення кольору, ці гамми кольорів несуть в собі смислове значення та експресивне навантаження. Вони є як виразниками емоцій (гніву, болю, жалю, пристрасті), так і почуттів (радості, щастя, веселощів, тощо).

Висновки з 2 розділу

У кожного видатного митця своє вміння використовувати назви кольору, своє осмислення цієї проблеми і лише творчий досвід письменника показує, якою мірою вказані аспекти допомагають художньому освоєнню світу. Через прагнення зробити своє мовлення оригінальним та неповторним Р. Кіплінг розширює лексико-семантичну сполучуваність слів, створює несподівані кольорові асоціації, використовує кольоропозначення в переносному метафоричному розумінні, тим самим створюючи конкретно-чуттєві образи, в яких загальновідома риса кольору постає в оновлених зв’язках.

Назви кольору є необхідним тлом для розуміння індивідуально-авторського бачення світу й адекватного сприйняття художнього твору. При тому зазначимо, що вибір того чи іншого кольору залежить від ряду факторів, психологічних уподобань індивіда, містить риси свого творця — носія мови. З’ясувати семантику колористики означає проникнути в глибини підсвідомості митця, в своєрідність його творчої лабораторії, вхопити глибинне і найсуттєвіше, і показати, що саме таким є індивідуально-авторське бачення та відчування.

Читаючи авторські казки Р. Кіплінга, бачимо, що його колірний діапазон досить широкий. Колір для митця — це усвідомлений, ретельно продуманий прийом, який допомагає художникові слова акцентувати найбільш суттєві моменти авторської концепції світу і людини. На тлі художнього тексту спостерігаємо, як письменник трансформує значення і символічний зміст назв кольорів. Оскільки колір не існує окремо від його носія, асоціації зумовлюють формування в слові нових значень і є мотивом для переосмислення. Таким чином, розуміння кольоропозначень в авторських казках Р. Кіплінга залежить від їх конотативних значень, які обумовлені історично склалися в певні асоціаціями та авторським використанням і контекстом твору.

ВИСНОВКИ

Кольоровий континуум у природі безперервний, але люди дискретно розрізняють та позначають кольорову гаму. Людське око здатне розрізняти 10 мільйонів кольорів. Проте мови мають набагато менше слів для їх позначення. В одному з кольорових атласів зібрано понад 4 тисячі назв кольорів. В українській, російській та англійській мовах зібрано понад 400 найменувань кольорових відтінків. Лексичний шар кольоропозначень — один з найбільш досліджуваних у мовознавстві. Інтерес до лексики кольоропозначень не згасає і в наші дні. Вивчення цього лексичного ряду слів дає можливість глибше проникнути в численні проблеми семасіології, лексичних систем, семантичних полів тощо.

Оскільки немає однієї певної універсальної класифікації кольоропозначень, то в першому розділі роботі ми виділили декілька видів колірної лексики формою висловлювання:

· по-перше, усе це лексичні одиниці багатозначно кольору, зафіксовані словниками (білий, червоний, чорний, зелений…, white, red, black, green…);

· по-друге, це морфологічні і словотворчі модифікації, тобто, уточнення інтенсивності кольору, з допомогою суффиксальних утворень і складання з опорним компонентом — «колірною» прикметником і компонентами яскраво-, темно-, блідо, pale, dark… (блакитнуватий, зеленуватий, блідо-рожевий, ясно-коричневий., bluish, greenish, darkbrown …);

· по-третє, це словосполучення, поєднують основні кольоропозначення і відтінкові (жовто-червоний, чорні-чорну-чорне-чорна-синювато-чорний …, golden-red, blue-black …) тощо.

· по-четверте, це кольоропозначення, які складені з опорного компоненту — прикметника і «аффективним» компонентом, який передає характерне;

· по-п'яте, словосполучення в метафоричному значенні (blood-red, milky-white …);

· по-шосте, це слова, імпліцитно які виражають колірне значення (… snowy, flaming, fiery…), авторські новації типу dung-coloured, flamingo-coloured.

Ми пробували прослідкувати за назвами кольору на прикладі конкретного художнього втілення в авторських казках Р. Кіплінга, в арсеналі художніх засобів якого важливе місце займає використання назв кольору.

Спостереження дають підстави стверджувати, що прикметники на означення кольору в поезіях часто вживаються не лише для назви реальної ознаки конкретних предметів, а для вказівки на ознаку реалій, яким властиві інші кольори, або в яких відсутня кольорова ознака як така.

Як ми з’ясували під час кількісного аналізу кольоропозначень в текстах казок, то найчастіше автор використовував чорну, білу та червону гамми. В усіх мовах світу існує колірна тріада. Іванов В.В. називає позначення цих кольорів «мовними універсаліями» і зазначає: «Три основних кольори (чорний — білий — червоний) є в усіх мовах світу; відмінності цих кольорів використовуються в усіх міфологіях та інших символічних системах» [ 6 с. 146].

Колір білий символізує не лише зовнішню ознаку, а й чистоту, вірність, відвагу. Він є символом вірного шляху та відважних постутупків. Колоратив чорний є одним із домінантним в текстах автора. Це колір трагедії відчуттів, почувань, драматизмі життєвих ситуацій, ця барва передає комплекс негативних емоцій. Червоний колір символізує небезпеку, втрату, ризик, він є неодмінний супутник трагедії в казках.

Таким чином, мі можемо стверджувати, що особливе місце у цьому світі займають назви кольору, основна тенденція семантичного розвитку яких полягає в модифікації їх комунікативно-дискурсивних характеристик та в зміні семантико-функціональних властивостей. Це впливає на комунікативний потенціал кольороназви і змінює її прагматичне навантаження в художньому дискурсі. Ці зміни виявляються в літературних текстах через різноманітні трансформації емоційно-оцінної характеристики, семантико-логічного наповнення та функціональної значущості назв кольору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабій І.М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові: автореф. дис. … канд. філол. наук / І.М. Бабій.- К., 1997. — 21 с.

2. Бахилина Н. Б. История цветообозначений в русском языке / Н. Б. Бахилина. — М., 1975. — 289 с.

3. Венкель Т. В. Синтагматичні, парадигматичні та епидигматичні характеристики прикметників на позначеннч кольору в англійській мові: Автореф. дис. … канд. філол. наук. — Львів, 2004. — 20 с.

4. Выходец А. М., Слобяк З. Ю. Русско-английско-русский и украинско-английско-украинский словарь цветов и оттенков. -Одесса: Резон, 2000.

5. Дзівак О.М. З історії назв кольорів / О.М. Дзівак // Українська мова і література в школі. — 1973. — № 9. — С. 81 — 84.

6. Иванов Вяч. Вс. Лингвистика третьего тысячелетия. Вопросы к будущему. — М.: Языки славянской культуры, 2004. — 271 с.

7. Кантемір С. Дослідження основних колірних термінів у працях американських лінгвістів / С. Кантемір // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Германська філологія. — Чернівці: Видавництво ЧНУ, 1998. — № 27. — С. 73 — 76.

8. Ковалева Т. В. и др. История зарубежной литературы (Вторая половина ХIX — начало ХХ века). Минск: Завигар, 1997. С.: 166−198

9. Ковальська І. Кольоропозначення як проблема перекладу (на матеріалі української та англійської мов) / І. Ковальська // Наукові записки.? Кіровоград, 2000. № 22 — С. 7 — 11.

10. Коцюбинська М. Х. Образне слово в літературному творі / М. Х. Коцюбинська. — К., 1960.- 188 с.

11. Крижанська О. Яким буває червоне? (Синонімічні кольороназви в українській мові) / О. Крижанська // Урок української. — 2001. — № 2 (24). — С. 22 — 24.

12. Критенко А. П. Семантична структура назв кольорів в українській мові / А. П. Критенко // Мовознавство.? 1967. — № 4.? С. 97 — 112.

13. Маковский М. М. Историко-этимологический словарь современного английского языка. — М.: Издательский дом «Диалог», 2000. — 392 с.

14. Мельничайко В. Аспекти лінгвістичного аналізу художнього тексту/ В. Мельничайко // Дивослово. — 1999 — № 9 — С. 11 — 15.

15. Москович В. А. Система цветообозначений в современном английском языке // Вопросы языкознания. — 1960. — № 6 — С. 83−87.

16. Пастушенко Т. В. Ситуаційно-типова експансія значень кольоронайменувань / Т. В. Пастушенко // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. — Черкаси: Брама, 1998. — № 2. — С. 164 — 174.

17. http: //www. rusnauka. com

18. http: //www. study. ru/books/kipling_rudyard/

19. https: //ru. wikipedia. org

20. http: //biographie. in. ua/blog/biografija_kiplingа

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой