Комплекс машин для виробництва гречки за інтенсивною технологією з розробкою операційної технології сівби

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Сельскохозяйственные науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство Аграрної політики та продовольства України

Охтирський коледж СНАУ

Курсовий проект

З дисципліни «Машиновикористання в землеробстві»

Тема: «Комплекс машин для виробництва гречки за інтенсивною технологією з розробкою операційної технології сівби з внесенням мінеральних добрив трактором ДТ-75 в сільськогосподарському підприємстві ПП «Лебедюк В.М.» Велико-Писарівського району Сумської області

Проект виконала

студентка Мірошніченко К.А.

Перевірив керівник проекту

Свищов М. М

м. Охтирка 2011 рік

Вихідні данні

1. Основні напрямки економічного і соціального розвитку України.

2. Назва господарства і його характеристика.

3. Характеристика тракторної бригади.

4. Структура посівних площ.

5. Норми виробітку тракторних агрегатів.

6. Норми витрат палива.

7. Технічний стан тракторів

Зміст пояснювальної записки

I. Загальна частина

1.1 Вступ

1.2 Характеристика господарств

1.3 Характеристика тракторної бригади

II. Розрахункова частина

2.1 Технологія та механізація виробництва заданої культури

2.2 Розрахунок та складання технологічних карт виробництва с.г. культур

2.3 Розрахунки завантаження тракторів сільськогосподарськими роботами

2.4 Розробка графіка завантаження тракторів та їх оптимального складу

2.5 Складання лінійного графіка — використання с.г. машин

2.6 Визначення потреби палива та мастильних матеріалів для вирощування гречки

2.7 Розрахунок та складання плану графіка технічного обслуговування тракторів

2.8 Визначення показників використання тракторів

III. Технологічна частина.

3.1 Агротехнічні вимоги і допуски до операції

3.2 Розрахунок експлуатаційних показників трактора

3.3 Вибір, розрахунок та обґрунтування складу агрегату

3.4 Підготовка агрегату до роботи.

3.5 Розрахунок продуктивності агрегату та потреби дизельного палива на одиницю виконаної роботи

3.6 Підготовка поля до роботи, вибір та обґрунтування способу руху агрегату

3.7 Складання операційно — технічнологічної карти

3.8 Контроль якості роботи

3.9 Охорона праці

3. 10 Охорона природи

3. 11 Цивільна оборона

IV. Економічна частина

4.1 Розрахунок затрат праці

4.2 Визначення собівартості одиниці виконаної роботи

Висновок

Література

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. 1 Вступ

Сільське господарство як галузь матеріального виробництва грає важливу роль в житті суспільства. Воно є основним джерелом забезпечення потреб населення в продуктах харчування, а промисловості - в сировині.

Найважливішою умовою удосконалення с. -г. виробництва, підвищення життєвого рівня людей є прискорення науково — технічного прогресу, високоефективне використання виробничого потенціалу і зміщення матеріально-технічної бази с. -г. на основі подальшого розвитку механізації і автоматизації виробництва.

Основи напрямками прискорення темпів механізації і автоматизації виробничих процесів та поліпшення використання с. -г. техніки є:

а) завершення комплексної механізації виробничих процесів, удосконалення системи машин для вирощування і збирання с. -г. культур у всіх зонах країни;

б) подальший розвиток енергозберігаючих інтенсивних технологій, удосконалення конструкцій с. -г. техніки, що забезпечить створення оптимальних умов для розвитку рослин при виконанні технологічних операцій і ліквідацію різноманітних витрат;

в) значне підвищення надійності с. -г. машин, яке дає змого на заданих інтервалах часу виконувати всі технологічні операції без пристроїв з технологічних причин і зберігання досягнуті показники якості;

г) підвищення експлуатаційної і ремонтної технологічності МТП, пристосованості до технічного і технологічного обслуговування, діагностування, транспортування і зберігання;

д) збільшення довговічності с. -г. техніки, що забезпечує збереження експлуатаційних властивостей машин в заданих межах на весь період експлуатації, зниження витрат на відновлення їх.

Оснащення с. -г. виробництва новою, більш досконалою технікою вимагає розробки системи організаційних, технічних та інших заходів щодо реалізації її якості і ефективного використання.

Наукові основи вирішення більшості завдань викладаються в межах предмета «Машиновикористання в землеробстві», який є складовою частиною науки МТП.

1. 2 Характеристика господарства

ПП «Лебедюк В. М» знаходиться в селищі Володимирівка Велико-Писарівського району Сумської області неподалік від пункту реалізації сільськогосподарської продукції, а також автомобільна дорога. Господарство має 2800 га сільськогосподарських угідь. За напрямком господарство займається вирощуванням зернових культур і деяких технічних культур — соняшник, цукрові буряки.

В господарстві мається своя ремонтна база, на цій базі здійснюється поточний та капітальний ремонт тракторів, автомобілів, комбайнів та іншої та іншої сільськогосподарської техніки.

Ремонт машин здійснюється в майстерні, обслуговування і зберігання на відкритих майданчиках.

Зона розміщено господарства характеризується помірним кліматом, літо тепло із значними опадами. Зима не дуже холодна, з відлигами Середньорічна температура району, де розміщено ПП «Лебедюк В. М. «, дорівнює 6С. найбільш холодними місяцями являються січень і лютий, найбільш теплими — липень і серпень. Мінімальна температура повітря в січні (-35С), а максимальна — в серпні (+35С).

Зима сніжна, однак характерною є непостійність погодних умов.

Часті відлиги, зимою до +5С, при глибокому промерзанні грунту інколи призводять на ослаблених участках до застою талих вод і утворення льодової кірки. Це може негативно впливати на пере зимування озимих культур. Однак в цілому умови для озимих непогані. Висота сніжного покриву досягає 22 см. Максимальна глибина промерзання грунту на рівних участках не перевищує 112 см, мінімальна — 40 см, середня — 70 см. Сеоедньрічна кількість опадів в зоні господарства досягає 510 мм. В окремі роки спостерігаються суховійні південно-східні вітри, що осушують грунт. Весною панують південно-західні вітри, влітку — західні, восени — південні і південно — західні, зимою — південно-східні і північний. Середня відносна вологість повітря у весняно-літній період року не знижується нижче 40%, а коливається в межах від 45 до 67%.

В межах господарства половими грунтовими обстеженнями знайдено і виявлено 24 грунтових види. Найбільш розповсюдженими серед грунтових видів господарства є чорноземи.

1. 3 Характеристика тракторної бригади

Виробнича структура ПП «Лебедюк В. М» складається двох молочно — товарних комплексів, однієї птахофабрики, одного маслозаводу і авто гаража.

Тракторна бригада була створена для підготовки поля, посіву і догляду за посівами, збиранням урожаю, обслуговування тваринницьких ферм господарства.

Тракторна бригада використовує такі паливо — мастильні матеріали:

— Дизельне паливо;

— Дизельне масло МГ-10;

— Мастила — нігрол, МАП-10, ТАП-15;

— Солідол жировий, графітні мастила;

— Пусковий бензин А-76;

— Індустріальне мастило і-40.

Для всього поголів'я худоби господарство має добротні будівлі і споруди з комплексною механізацією.

Трактори: Комбайни: Культиватори:

Т-70С — 4шт СК-5 «Нива» — 2шт КПЕ -3.8 — 1 шт

МТЗ-80 — 1шт ДОН-1500 — 1 шт КПС-4 — 6 шт

Т-150Г — 2 шт КС-6Б — 1 шт УСМК-5,4 — 2 шт

ЮМЗ-6Л — 6 шт БМ-6Б — 1 шт КРН-5,6 — 1шт

Т-150К — 2 шт ОТД — 6А — 1 шт 2УПП-6 — 1шт

ДТ-75

Плуги: Сінокосарки: Зчіпки:

ПЛН-3−35 — 4 шт КС-2,1 — 1шт С-18 — 1шт

ПЛН-5−35 — 2 шт КПС-5Г — 1шт СП-11 -5 шт

Сівалки: Жатки: Пристосування:

ССТ-12 — 2 шт ЖРБ-4,2 — 1 шт КМД — 1 шт

СЗТ- 3,6 — 1 шт ЖВН-6А — 1 шт ПСП — 1,5 — 1шт

СЗ — 3,6 — 3 шт ЖВН — 6- 2 шт

СУПН -8 — 1шт

Котки: Заправник: Борони:

ЗКВГ-1,4 — 1 шт ЗАВ — 20 — 1 шт ЗБП-0,6/24 — 1 шт

ЗОР-0,7 — 2 шт

Снігозатримувач: Водороздатчик БЗСС-1,0 — 3 шт

СВУ- 2,6 -шт ВЧК -3А-1шт БЗБП-0,6 — 1шт

БССО-4 1шт

Скиртоклади: Плоскоріз: ЗПП-6 — 1 шт

ПФ — 0,5 — 1 шт ПКН-3,6 — 1 шт ЗБМ-0,6 — 1шт

БДТ- 7 — 1шт

Причіпи: Підбирач: Обприскувач:

2ПТС-4 — 7 шт ППТ-3А — 1шт ОП — 2000 — 1 шт

2ПТС-45 — 1 шт

механізація трактор технологія виробництво гречка

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2. 1 Технологія та механізація виробництва заданої культури

Гречка — однорічна трав`яниста рослина родини гречкових. В онтогенезі проходить такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, плодоутворення, достигання.

Сходи з`являються через 6−10 днів після сівби, через 8−10 днів від сходів починається гілкування і майже одночасно з ним — бутонізація.

Цвітіння настає через 18−28 днів від появи сходів і продовжується 30−35 днів і більше. Отже, на рослині одночасно є бутони, квітки, плоди, які тільки формуються, і стиглі плоди.

Плід достигає через 25−30 днів після розкриття квітки і запліднення.

Вибаглива до температурного режиму і освітлення. Насіння починає проростати при температурі 6−7°C. Погано, якщо в цей період стоїть і прохолодна дощова погода. Кращими є температури близькі до 20 °C.

В період цвітіння і плодоутворення кращими є температури -20−25°C, при мінливій хмарності і відносній вологості повітря близько 60%. Вимоглива до вологи особливо з початком цвітіння.

Досвід показує, що для одержання високих врожаїв гречку треба розміщати на родючих, чистих від бур`янів полях.

Кращими для неї є просапні (картопля, буряки, кукурудза), які удобрювались і за якими проводився належний догляд. Гарні попередники також зернобобові культури, озима пшениця, льон, люпин. Гірші - ярі зернові, соняшник, сорго.

Інтенсивна технологія вирощування гречки забезпечує високу її врожайність і достатню прибутковість тільки в умовах високої культури землеробства, яка передбачає найбільш раціональне забезпечення рослин протягом вегетації всіма факторами врожайності.

2.2 Розрахунок та складання технологічних карт виробництва сільськогосподарських культур

Перед складанням технологічних карт необхідно проаналізувати природні умови господарства: агрокліматичні, грунтові, конфігурацію та довжину гонів, рельєф, кути похилу полів. Ці фактори значною мірою впливають на вибір технології вирощування.

При складання технологічної карти необхідні такі первинні дані: назва культури, попередники, площа, на якій планується вирощування даної культури, планова врожайність, норми витрати: насіння, розчинів пестицидів, органічних і мінеральних добрив, відстань перевезень.

Розробку технологічної карти починають із визначення попередників, уточнення стійкості грунту проти вітрової та водної ерозії, ступеня забуряненості та переважних видів бурянів.

Послідовність операцій єдина для всіх культур.

Агротехнічні вимоги та показники якості проставляються у графі 3, де зазначають глибину обробітку грунту чи загортання насіння, норму внесення добрив і висіву насіння, врожайність та інші показники, що визначають роботи.

У графі 4 вказують розмірність виконуваної технологічної операції (оранка, сівба, збирання та ін.) — га, т; транспортних робіт — т. км; допоміжних (навантаження та розвантаження) — т.

Фізичний обсяг робіт (графа5) має відповідати плановому та кратності їх виконання (боронування в два сліди, якщо операція виконується без розриву за часом та в межах агротехнічного строку).

Агротехнічні строки виконання робіт приймають з урахуванням оптимальних строків виконання робіт та досвіду передових господарств.

Агротехнічний час виконання операцій (графа 7) встановлюються на основі агровимог.

Тривалість робочого часу за добу (графа 8) встановлюють на основі прийнятого у господарства робочого дня на даний період та з урахуванням операції, що виконуються. На добу приймається 1; 1,5;2 та 3 зміни роботи з розрахунку 7 год за зміну.

Найбільш відповідальним етапом складання технологічної карти є розрахунок та обґрунтування складу агрегату для виконання кожної с.г. операції необхідно обирати так, щоб забезпечити задану якість, максимальні витрати коштів на одиницю роботи.

Виробіток агрегату (графа 13) за годину змінного часу дорівнює

Wгод=, (2. 1)

Де, Wгод— виробіток агрегату за годину змінного часу, га/год, т/год, м3/год;

виробіток агрегату за зміну, га/зм, т/зм, м3/зм;

— тривалість зміни, год; =7 год.

Виробіток агрегату становить (графа 14):

Wдоб= Wгод*, (2. 2)

Де, Wдоб— виробіток агрегату за добу, га/доб, т/доб, м3/зм;

Wгод— виробіток агрегату за годину змінного часу, га/год, т/год, м3/год;

— тривалість робочого дня, год.

Кількість агрегатів (графа 15), необхідних для виконання даної роботи, визначають по формулі:

n=, (2. 3)

Де, n — кількість агрегатів;

— обсяг робіт;

— виробіток агрегату за добу, га/доб, т/доб, м3/доб;

Др— арготехнічна тривалість виконаної операції, діб.

Чисельність трактористів — машиністів (графа 16) та допоміжних працівників (графа 17) приймають відповідно до обраних сільськогосподарських машин і прийнятої схеми обслуговування агрегату.

Витрату палива на одиницю роботи (графа 18) приймають з довідкової літератури або нормами витрати палива, які діють у господарстві (12: додаток 2).

Витрату палива на весь обсяг робіт (графа 19) визначають множенням витрати палива на весь обсяг робіт.

Затрати праці на одиниці роботи (графа 20) визначають:

Зп =, (2. 4)

Де, Зп — затрати праці люд-год/т, люд-год/м3;

— чисельність трактористів — машиністів, які обслуговують агрегат при роботі в одну зміну;

— чисельність допоміжних робітників, які обслуговують агрегат при роботі в одну зміну;

— виробіток агрегату, га/год, т/год, м3/год.

Затрати праці на весь обсяг робіт (графа 21) знаходять множенням затрат праці на одиницю роботи на весь обсяг робіт.

Кількість нормо — змін (графа 22) визначають по формулі:

Нв= (2. 5)

Де, Нв — кількість нормо — змін;

— обсяг робіт;

— тривалість зміни, год; =7 год;

Wгод— виробіток агрегату за годину змінного часу, га/год, т/год, м3/год.

Для розрахунку обсягу тракторних робіт в умовних еталонних гектарах (графа 23) через нормо — зміни кількість виконаних нормо — змін тракторами даної марки множити на змінний еталонний виробіток

ум. ет. га = Нзм*зм. ет, (2. 6)

Де, ум. ет. га— обсяг роботи, ум. ет. га;

Нзм— кількість нормо — змін;

зм. ет — еталонний виробіток, ум. ет. га/зм.

2. 3 Розрахунки завантаження тракторів сільськогосподарськими роботами

Річний обсяг для транспортування окремих марок визначають за даними таблиці.

Потім уточнюють необхідну кількість тракторів по марках, склавши календарний план їхньої роботи (таблиця). Його розробку починають з виписування із плану механізованих робіт назв і обсяг робіт, що виконуються трактором однієї марки.

Таблицю завантаження тракторів с. -г. роботами складають у слідуючому порядку:

— Графа 1 — назв с. -г. операції - виписуються роботи, що виконуються тракторами однієї марки;

— Графа 2 — одиниці виміру роботи, т, га;

— Графа 3 — обсяг робіт в фізичних гектарах;

— Графа 4 — обсяг робіт в ум. ет. га;

— Графа 5 — календарні строки виконання — вказують у межах оптимальних багаторічних строків, але вже відповідно з фактичною кількістю агрегатів і кількістю робочих днів, прийнятих при побудові графіків використання тракторів даної марки;

— Графа 6 — кількість календарних днів;

— Графа 7 — кількість робочих днів — визначається за формулою

Др = Дк — Дв (2. 7)

Де Др — кількість робочих днів Дк — Кількість календарних днів Дв — Кількість вихідних днів

— Графа 8 марка машин, включених до агрегату — встановлюють за даними технологічних карт;

— Графа 9 — кількість машин в агрегаті;

— Графа 10 — тривалість робочого дня, год — визначають по формулі

*, (2. 8)

Де, — тривалість робочої зміни, год;

— коефіцієнт змінності (1; 1,5;2)

Графа 11 — годинна норма виробітку — беруть на основі технічно обґрунтованих норм виробітку, що використовуються в господарстві, га/год;

Графа12 — добова норма виробітку — визначають по формулі

, (2. 9)

Графа 13 — сумарний виробіток агрегату за календарні строки — визначають по формулі:

, (2. 10)

Графа 14 потрібна кількість тракторів — визначають по формулі:

, (2. 11)

Де, — обсяг робіт в га (графа 3);

Графа 15 — потрібна кількість с. -г. машин — визначають по формулі:

Nс/г = nатр * nс/гагр (2. 12)

Де, nс/гагр — кількість машин в агрегаті (графа 9)

2. 4 Розробка графіка завантаження тракторів та визначення їх оптимального складу

Визначення необхідної кількості тракторів і походження їх робіт на висіву і обробці різних культур здійснюється за допомогою графіка завантаження тракторів.

Побудова проходить слідуючим чином. Після записування чергової роботи в календарний план на графік використання трактора наносять відповідний прямокутник по осі абсцис, по осі ординат відкладають кількість тракторів.

Після побудови графіка на всі с. -г. операції виконується коректування з метою зменшення кількості тракторів до оптимальної. коригувати графік можна такими способами:

1) Зміною тривалості робочого дня за рахунок зміни коефіцієнту змінності виконування робіт.

2) Шляхом перерозподілу частини або всього обсягу робіт з однієї марки трактора на іншу

3) Шляхом зміни календарних строків виконання робіт, але з урахуванням агротехнічних строків

За найбільш напруженим періодом графіка завантаження знаходять оптимальний склад тракторів певної марки:

Т-150К — 2 шт, ДТ-75 — 2 шт, МТЗ-80 — 2 шт

Визначаємо інвентарну кількість тракторів

Nін =, (2. 13)

Де, — коефіцієнт технічної готовності, =0,85−0,95

Приймаємо, =2 шт

шт

Приймаємо, =2 шт

шт

Приймаємо, =2шт

2. 5 Складання лінійного графіка використання сільськогосподарських машин

Необхідну кількість с. -г. машин на плафоновий період визначають по лінійному графіку використання с. -г. машин. При його складанні необхідно використовувати розрахунки по завантаженню тракторів с. -г. роботами. Для складання графіка необхідно користуватися попередніми таблицями.

Лінійний графік складається в слідуючому порядку:

— графа 1 — назва с. -г. машини;

— графа 2 — марка с.г. машини;

— графа 3 — мається в господарстві с. -г. машин записується кількість машин, яка є в господарстві;

— графа 4 — кількість машин, яку необхідно придбати;

— графа 5 — календарне завантаження с. -г. машин — записується завантаження с. -г. машин.

Складаючи лінійний графік використання с. -г. машин вибирають із розрахунків по завантаженню тракторів с. -г. роботами і пишуть в першу і другу графи відповідно назву і марку с. -г. машини, в графі 5 вказується її календарне завантаження (строки робіт і необхідна кількість машин для виконання операції). У графі 4 записується різниця між максимальною потребою машин і їх наявністю в господарстві.

2.7 Розрахунок та складання плану - графіка технічного обслуговування тракторів

Графіки витрати палива необхідні для полегшення планування технічного обслуговування тракторів. Будувати такі графіки можна окремо, але більш наочними і ефективними вони будуть, коли накласти їх на графік завантаження тракторів.

На графіку завантаження тракторів з правого боку наносять шкалу сумарної витрати палива на один середньосписочний трактор з наростаючим підсумком у кг. Масштаб середньої витрати палива на середньорічний трактор для зручності планування необхідно вибрати таким, щоб вік відповідав періодичності технічного обслуговування даної марки трактора.

Для побудови кривої сумарної витрати палива на середньорічний трактор необхідно витрату палива на операцію поділити на списочну кількість тракторів даної марки. Одержану величину в прийнятому масштабі відкласти з правого боку прямокутника с. -г. операції.

У звязку з тим, що криву на середньосписочний трактор, для всіх тракторів даної марки крива витрати палива буде однаковою.

Для розроблення плану обслуговування тракторного парку необхідні такі дані:

1) Місячна і річна витрати палива на планує мий період у кг;

2) Періодичність технічного обслуговування і ремонтів для кожної марки трактора в кг витраченого палива;

3) Технічний стан тракторів:

а) останній вид ремонту і технічного обслуговування;

б) витрата палива від останнього ремонту і технічного обслуговування.

Строки всіх технічних обслуговувань і ремонтів можна уточнити, користуючись побудованим графіками завантаження тракторів та кривою витрати палива.

2. 6 Визначення потреби дизельного палива та мастильних матеріалів для вирощування гречки

Для визначення потреби дизельного палива складається таблиця 1. 4, в яку виписуються роботи по окремій марці трактора (графа 1) із таблиці

Із таблиці виписуємо одиниці виміру (графа 2), обсяг робіт в га, т (графа 3), витрати палива на одиницю роботи (графа4).

Витрати палива на весь обсяг робіт (графа 5) визначається шляхом множення обсягу робіт на витрати палива на одиницю роботи.

Після цього дані графи 5 додаються і отримуємо загальну витрату палива по окремим маркам тракторів.

Витрата мастильних матеріалів і пускового бензину вираховуємо у відсотках до основного палива. Всі ці дані записуємо у вигляді таблиць. Просумувавши по видам мастильні матеріали, одержуємо загальні витрати.

Знаючи вартість 1 ц ПММ по видам, визначаємо їх загальну вартість у вигляді таблиці.

Витрати дизельного палива на ТО визначають, перемножуючи річні витрати палива на То по видам на кількість інвентарних тракторів і комбайнів.

Таблиця 2.4 — Визначення потреби дизельного палива в ц

Назва сільськогосподарської операції

Одиниці виміру

Обсяг робіт в га, т

Витрата палива на одиницю роботи кг/га, кг/т

Витрати палива на весь обсяг робіт, ц

1

2

3

4

5

6

ДТ — 75

1

Снігозатримання

га

400

1,8

7,2

2

Снігозатримання

га

400

1,8

7,2

3

Закриття талої води

га

400

1,3

5,2

4

Закриття вологи

га

400

1,3

5,2

8

Сівба з внесенням мінеральних добрив

га

400

1,8

7,2

15

Лущення стерні

га

400

2,7

10,8

Всього

42,8

Т- 150 К

5

Культивація зябу

га

400

4,6

18,4

6

Передпосівна культивація з боронуванням

га

400

3

12

13

Стягування соломи

га

400

1,6

6,4

16

Оранка зябу

га

400

17

68

Всього

104,8

МТЗ — 80

10

Скошування гречки у валки

га

400

2,4

9,6

14

Скиртування соломи

т

1600

1,7

27,2

Всього

36,8

ГАЗ — 53

7

Перевезення зерна та заправлення насіння і добрив

т

40

0,25

0,1

12

Перевезення зерна

т

800

0,25

2

Всього

2,1

СК-5 «Нива»

9

Прокоси і обкоси

га

4,85

4,3

0,21

Всього

0,21

ЛАН

11

Підбирання і обмолот валків

га

400

11,3

45,2

Всього

45,2

Таблиця 2.5 — Визначення потреби пускового бензину та мастильних матеріалів в ц

Марка трактора

Витрата основного палива

Пусковий бензин

Моторне масло

Трансмісійне масло

Пластичні матеріали

%

ц

%

ц

%

ц

%

ц

ДТ-75

42,8

1

0,43

5,1

2,2

1

0,43

0,2

0,09

Т-150К

104,8

1

1,05

5

5,2

0,3

0,3

0,3

0,3

МТЗ-80

36,8

1

0,37

5

1,8

1

0,37

0,25

0,09

ГАЗ-53

2,1

1

0,02

3,5

0,07

0,8

0,016

0,6

0,01

СК-5 «Нива»

0,21

1

0,002

5,1

0,01

1

0,02

0,2

0,0004

ЛАН

45,2

1

0,45

5

2,3

0,3

0,14

0,3

0,14

Таблиця 2.6 — Визначення потреби дизельного палива для технічного обслуговування в ц

Марка трактора

Кількість тракторів

Річна витрата палива на ТО-2, кг

Річна витрата палива на ТО-3, кг

Сумарна витрата палива, ц

1 трактор

Всі трактори

1 трактор

Всі трактори

1

2

3

4

5

6

7

ДТ-75

2

38

76

14,8

29,6

1,06

Т-150

2

40

80

25,2

50,4

1,3

МТЗ-80

2

20

40

11

22

0,6

Всього

2,96

2. 8 Визначення показників використання тракторів

Визначення енергоозброєності господарства

ет. тр/га (2. 14)

Де, — загальна кількість еталонних тракторів, визначається по формулі:

= ,

Де , — інвентарна кількість тракторів, визначається по формулі:

=, (2. 15)

Де, Ктт — коефіцієнт технічної готовності, Ктт = 0,85−0,95

= Приймаємо

Приймаємо

Приймаємо

Кет — коефіцієнт переводу в ум. ет. тр, Кет Т-150к =1,65; Кет ДТ-75 = 1,0;

Кет МТЗ-80=0,73

2*1,65+2*1,0+2*0,73=6,76 шт

площа ,

Е3 = ет. тр/га

Визначаємо наробіток в ум. ет. га. на еталонний трактор по формулі:

Wн =, (2. 16)

Де, — площа в ум. ет. га., = 1317. 4

Wн = ум. ет. га/ум. ет. тр

Визначаємо витрату палива на 1 ум. ет. га

, (2. 17)

Де, — потреба палива на весь обсяг робіт, ц = 231,9 ц

= 17,6 кг/ум. ет. га

Визначаємо середньорічний виробіток в ум. ет. га по формулі:

Wден =, (2. 18)

Де, — сума відпрацьованих тракторів еталонних машиноднів, визначаємо по формулі:

= (2. 19)

Де, — кількість робочих днів, =24 днів, 21 днів

=2*1,65*32+2*1*24++2*0,73*21=184,3 ет.м. днів

Wден = =7,2 у.е.т. га

Визначаємо коефіцієнт змінності МТП по формулі:

Кзм = (2. 20)

Де, — кількість відпрацьованих машино змін, визначаємо по формулі:

=, (2. 21)

Де, — коефіцієнт змінності, визначаємо по формулі:

=, (2. 22)

Де, — тривалість робочих днів в год, =28 год

кількість сільськогосподарських операцій, =4,

6, =14, = 2

— тривалість зміни, =7 год

=

=

=

=2*1,65*32*1,75+2*1*24*1,71+2*0,73*21*2=328,2 м. зм

Кзм =

Визначаємо коефіцієнт використання МТП по формулі:

К вик = (2. 23)

Де, — сума інвентарних еталонних машиноднів, визначаються по формулі:

=, (2. 24)

Де, — кількість календарних днів,

= 2*1,65*36+2*1*29+2*0,73*23=210,4 ін.м. днів

К вик = =0,9

3 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Агронормативи і допуск до операції

Гречку розміщують у польовій сівозміні здебільшого після цукрових буряків, озимих, які висівають по пару, зернобобових і кукурудзи на силос, а на поліссі - після картоплі, удобрення озимих або озимих, які висівали після конюшини і люпину на зерно та силос.

Гречка має підвищену здатність засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук, тому використовуючи післядію добрив, розміщують гречку в сівозміні після удобрених попередників. Проте внесення добрив безпосередньо під гречку також значно підвищує її врожайність.

На дерново — підзолистих і опідзолених грунтах великим приростом врожаю сприяє внесенню азотного, азотно — фосфорних і посівного мінерального добрива, а на чорноземах — фосфорного

Сівба. Для сівби гречки треба використовувати сортове насіння з високими посівними якостями, спеціально відібране за крупністю і масою. Перед висіванням насіння протягом 3 -5 днів прогрівають на сонці і протруюють гранозаном (1,5 — 2 кг на 1 т).

У кожній зоні сіють у такі строки, щоб сходи не пошкоджувалися пізніми весняними приморозками, а цвітіння і формування зерна не збігалися з періодом високих температур. Кращі оптимальні строки сівби гречки: для Полісся — третя декада травня; Лісостепу — середина травня. Сівбу слід розпочинати, як тільки грунт на глибині загортання насіння прогрівається до 10 -12 градусів.

Гречку сіють звичайним рядковим, вузькорядним, широкорядним і широкорядно — стрічковим способами. Найбільш поширений звичайний рядковий. На грунтах, що швидко запливають і ущільнюються, а також на засмічених полях і в районах недостатнього зволоження застосовують широкорядний спосіб сівби з міжряддями 45 см.

Рекомендують такі орієнтовні норми висіву гречки: для районів Полісся і північних районів Лісостепу при звичайному рядковому способі сівби — 80 — 100, при широкорядному — 50 -60 кг/га, в південних районах Лісостепу і північного Сходу відповідно — 50−80 і 30 -50 кг/га.

Насіння гречки в умовах достатнього зволоження загортають на глибину 4−5, а на легких і в посушливих умовах 6−7 см.

3.2 Розрахунок експлуатаційних показників трактора

Приймаємо енергетичний засіб із короткою технічною характеристикою:

Трактор ДТ-75

Вага трактора Gтр=62,3 кН

Номінальна потужність Nен=58,8кВт

Номінальна частота обертання колін вала nн = 1700 об/хв.

Рпдіус зірочки rн.к. з=0,358 м

приймаємо діапазон швидкостей для виконання сівби з внесенням мінеральних добрив

Сівба з внесенням мінеральних добрив проводиться трактором ДТ-75 проводиться с/г машинами: зчіпкою СП-11, сівалкою СЗ-3,6 при швидкості =8−12 км/год.

Приймаємо роботу на І,ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ.

Визначаємо робоче тягове зусилля трактора

Р гак = Рдр — Gтр *(Fi), (3. 1)

Де, Рдр — рушійна сила трактора, кН;

F — коефіцієнт опору перекочування трактора F=0,11;

і - величина підйому, і = 2%

Визначаємо дотичну силу трактора на прийнятих передачах

Р д =, (3. 2)

Де, — ККД трансмісії, = 0,91;

— передаточне число трансмісії,, =20,7, 18,2, 11,1

— радіус зірочки, =0,358 м

РдI = = 29,4 кН

РдIІ = = 25,9 кН

РдIІІ = = 22,9 кН

РдIV = = 20,2 кН

РдV = = 17,2 кН

РдVІ = = 15,1 кН

РдVІІ = = 9,2 кН

Визначаємо силу зчеплення трактора з грунтом Рзч кН по формулі:

Рзч = Gзч*, (3. 3)

Де, Gзч — зчіпка вага трактора, визначається по формулі:

Gзч =, (3. 4)

Gзч = кН

— коефіцієнт зчеплення з грунтом, =0,6

Рзч =62,3*0,6=24,9 кН

Визначаємо рушійну силу трактора на даних передачах

Рушійна силу трактора повинна бути не меншою 2-х визначених сил дотичної сили і сили зчеплення.

На І передачі РдрI = Рзч =29,4 кН; (3. 5)

На ІІ передачі РдIІ= Рзч=25,9 кН;

На ІІІ передачі РдIІІ= Рзч=22,8 кН;

На ІV передачі РдIV= Рзч=20,2 кН;

На V передачі РдV= Рзч=17,2 кН;

На VІ передачі РдVІ= Рзч=15,1 кН;

На VІІ передачі РдVІІ= Рзч=9,2 кН.

Визначаємо робоче тягове зусилля трактора

Ргак (р) I=29,4−62,3*(0,11+0,02)=21,3 кН

Ргак (р) ІІ=25,9−62,3*(0,11+0,02)=17,8кН

Ргак (р) ІІІ=22,8−62,3*(0,11+0,02)=14,7 кН

Ргак (р) ІV=20,2−62,3*(0,11+0,02)=12,1 кН

Ргак (р) V=17,2−62,3*(0,11+0,02)=9,1 кН

Ргак (р) VІ =15,1−62,3*(0,11+0,02)=7,1 кН

Ргак (р) VІІ=9,2−62,3*(0,11+0,02)=1,1 кН

Бланк програми

Розрахунок експлуатаційних показників трактора

Використані формули

Ргак = Рдр — Gтр *(Fi)

Рдр — Повинна дорівнювати меншій із двох Рд і Рзч

Рд =

Рзч = Gзч*

Gзч =

Розподіл пам’яті

№ ячейки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

а

в

с

d

величина

Gтр

Gзч

F

Програма

адреса

команда

код

Мається в регістрі

адреса

команда

код

Мається в регістрі

Х

У

V

Z

T

Х

У

V

Z

T

00

1

41

01

0

00

02

П-Х0

60

Визначення

21

3

03

Визначення

03

Х

12

Рд =

22

2

02

Ргак = Рдр — Gтр *(Fi)

04

П-Х4

64

23

П-Х7

67

05

Х

12

24

П-Х9

69

06

П-Х5

65

25

+

10

07

Х

12

26

П-Х1

61

08

П-Х3

63

27

Х

12

09

13

28

П-Х3

63

10

П-Х2

62

Рд =29,4 кН

29

14

11

13

30

-

11

12

Х-113

43

31

с/п

30

13

П-Х6

66

Визначення

32

П-Х7

67

14

П-Х8

68

Рзч = Gзч*

33

П-Х9

69

Продовження програми

1

2

3

4

5

6

7

8

15

Х

12

Рзч =37,4 кН

34

+

10

16

Х-П8

48

35

П-Х1

61

17

П-Х8

68

Визначення

36

Х

18

П-Х3

63

Рд

37

П-Х8

68

19

-

11

38

14

20

ПХ0

59

Рдр=29,4 кН

39

-

14

40

с/п

50

Порядок роботи в режимі програмування

Очистити програмний лічильник В-10.

Перейти в режим програмування F+ПРГ.

Ввести програму.

Перейти в автономний режим F+АВТ.

Очистити програмний лічильник В-10.

Ввести дані адресовані в реєстрі

Запустити програму.

Програму виконано

3.3 Вибір, розрахунок та обґрунтування складу агрегату

Приймаємо сільськогосподарську машину з її короткою технічною характеристикою для сівби з внесенням мінеральних добрив

Зчіпка СП-11 Вага зчіпки Gзч=9,15 кН

Ширина захвату Взч=10,8 м Сівалка СЗ-3,6

Вага сівалки Всів=14,5 кН

Ширина захвату Всів = 3,6 м

Питомий опір Кс/г=1,6 кН/м

Визначаємо робочу швидкість агрегату по формулі:

Vр =Vт *(1-), (3. 6)

Де, Vт — таблична швидкість, Vт I =5,45км/год, VтІІ =6,07км/год, VтІІІ =6,93 км/год, VтІV =7,52 км/год, VтV =8,40км/год, VтVІ =9,52 км/год, тVVІІ =11,49 км/год

— коефіцієнт пробуксування, =4%

Vр I =5,45*(1−0,04)=5,2 км/год

Vр IІ =6,07*(1−0,04)=5,8 км/год

Vр IІІ =6,93*(1−0,04)=6,7 км/год

Vр IV =7,52*(1−0,04)=7,2 км/год

VрV=8,40*(1−0,04)=8,1 км/год

VрV=9,52*(1−0,04)=9,1 км/год

VтV=11,49*(1−0,04)=11,03 км/год

Визначаємо дійсний питомий тяговий опір агрегату по формулі:

Ксів = Км сів * (3. 7)

Де, — швидкість руху агрегату, =5 км/год;

— темп наростання питомого тягового опору, = 0,03

Ксів I = 1,6* = 1,61кН/м

Ксів IІ = 1,6* = 1,64 кН/м

Ксів ІІI = 1,6* = 1,68 кН/м

Ксів IV = 1,6* = 1,71 кН/м

Ксів V = 1,6* = 1,75 кН/м

КсівVI = 1,6* = 1,8 кН/м

КсівVIІ = 1,6* = 1,89 кН/м

Визначаємо максимальну ширину захвату по формулі:

В мах =, (3. 8)

Де, — вага, що приходиться на одиницю ширини захвату машини, визначається по формулі:

= (3. 9)

=

Рзч = *(Fзчі) (3. 10)

Де, Fзч — коефіцієнт опори Fзч=0,2

і =0,02

Рзч=9,15*(0,2+0,02)=2,01 кН

В мах I = м

В мах ІI =

В мах IІІ = м

В мах ІV = м

В мах V = м

В мах VІ = м

В мах VІІ = м

На V, VІ, VІІ агрегат працювати не буде

Визначаємо кількість сільськогосподарських машин в агрегаті

nс/г = (3. 11)

nс/г I =шт Приймаємо, nс/г I =3 шт

nс/г ІІ =шт Приймаємо, nс/г ІІ =2 шт

nс/г ІІІ =шт Приймаємо, nс/г ІІІ =2 шт

nс/г ІV =шт Приймаємо, nс/г ІІ =1 шт

Визначаємо тяговий опір агрегату по формулі:

Rс/г= Кс/г * Вс/г * nс/г + Gc * nс/г *(* Fi), (3. 12)

Rс/г I = 1,61*3,6*3+14,5*3*0,02+2,01=20,3 кН

Rс/г IІ =1,64*3,6*2+14,5*2*0,02+2,01=14,4 кН

Rс/г IІІ =1,68*3,6*2 +14,5*2*0,02+2,01=14,6 кН

Rс/г ІV = 1,71*3,6*1+14,5*1*0,02+2,01=8,8 кН

Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля трактора на прийнятих передачах по формулі:

(3. 13)

Для виконання с. -г. операції сівби з внесенням мінеральних добрив приймаємо роботу агрегату на І передачі

3.4 Підготовка агрегату до роботи

Для сівби зернових і зернобобових культур з одночасним внесенням мінеральних добрив в основному використовують СЗ-3,6. Залежно від кількості їх агрегатують з тракторами тягових класів. Ширина захвату сівалки становить 3,6 м, робоча швидкість до 13 км/год, глибина загортання насіння — 4 … 8 см, маса 1280 кг, місткість насіннєвого ящика -453дм3, тукового — 212 дм3.

Підготовка посівних агрегатів до роботи полягає в перевірці всіх вузлів і механізмів та їх регулювання; встановлені сіваки на задану норму висіву; комплектуванні агрегату, тобто визначенні його складу, довжин маркерів та встановлення їх на сівалці.

Перед виїздом у поле кожну сівалку регулюють на норму висіву. Спочатку розраховують висів насіння у кілограмах за 15 або 30 обертів ходового колеса кожної половини сівалки.

Qв=, (3. 14)

Де, — задана норма висіву, =100кг/га

П=3,14

— діаметр колеса, = 1,18−1,22

— ширина захвату сівалки, = 3,6 м

Qв= =2 кг

Встановлення вильоту маркера. Виліт маркера, тобто відстань від його мітчика до осьової лінії найближчого крайнього сошника сівалки, визначають за такими формулами:

Lпр =+т, (3. 15)

Lлів =+т (3. 16)

Де, Lпр — виліт правого маркера;

Lлів— виліт лівого маркера;

— відстань між серединами ободів передніх коліс або зовнішніми гусениць трактора;

т — ширина стикового міжряддя т= 0,15 м;

А — відстань між крайніми сошниками в агрегаті знаходимо по формулі:

А = Вс/г— т=10,8−0,15=10,65

Lпр =+0,15=4,75 м

Lлів =+0,15=6,19 м

Qк == (3. 17)

3. 5 Розрахунок продуктивності МТА

3.5.1 Визначаємо годинну продуктивність агрегату по формулі:

Wг = 0,1*Вр* Vр *, (3. 18)

Де, — коефіцієнт використання часу зміни, =0,73;

Вр — робоча ширина захвату, визначаємо по формулі:

Вр = Вк * nс/г *, (3. 19)

Вк — конструктивна ширина захвату, Вк =5 м;

— коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату, =0,96

Вр =3,6*3*1=10,8 м

Wг =0,1*10,8*5,2*0,73=4,1 га/год

Визначаємо змінну продуктивність по формулі:

Wзм = 0,1*Вр* Vрзм*, (3. 20)

Де, Тзм — тривалість зміну, Тзм =7 год

Wзм = 0,1*10,8*5,2*7*0,73=28,7 га/зм

визначаємо денну технічну продуктивність Wден га/год по формулі:

Wден=0,1*Вр* Vрден*, (3. 21)

Де, Тден— час за добу, Тден=14 год

Wден=0,1*108*5,2*14*0,73=54,7 га/ден

Визначаємо витрату палива на одиницю роботи

Gод =, (3. 21)

Де, — час, витрачений на холості переїзди, год; - час зупинок, год, визначаємо по формулі:

Тр = Тзм*, (3. 22)

Тр =7*0,73=5,11

=, (3. 23)

== 0,95 год

— середня витрата палива при роботі з навантаженням, визначаємо по формулі:

=, (3. 24)

Де, — максимальна витрата палива при русі агрегату з навантаженням, = 16,7 кг/год

=15*0,95=14,25 кг/год

х — витрата палива на холостий хід, визначаємо по формулі:

х = (3. 25)

— максимальна витрата палива на холостому ході агрегату на переїздах, =11,4 кг/год

х = 9*0,95=8,55 кг/год

— витрата палива на зупинках, =1,8 кг/год

Gод = =2,8 кг/га

3.6 Підготовка поля до роботи, вибір та обґрунтування способу руху

Визначаємо ширину загінки, яку агрегат обробляє за зміну

Сзм =, (3. 26)

Де, — довжина гону, =1000 м

Сзм = =287 м

Визначаємо кількість кругів який зробить агрегат за зміну nтр, по формулі:

nтр =, (3. 27)

nтр ==39,9 шт

Приймаємо, nтр = 40 шт

Визначаємо робочу ширину зачіпки по формулі:

Ср = 2* nтр * Вр, (3. 28)

Ср = 40*2*23,6=288 м

Визначаємо ширину поворотної смуги

Е= 3R+е, (3. 29)

Де, R- радіус повороту агрегату, м

R=1,3* Вр, (3. 30)

R= 1,3*10,8=14,04 м

е — довжина виїзду агрегату в м

е = 0,5* La, (3. 31)

Де, La — кінематична довжина агрегату, визначаємо по формулі

La= Lтр+ Lс/г+ Lс/г, (3. 32)

Де, Lтр — кінематична довжина трактора, Lтр =1,55 м

Lс/г — кінематична довжина сівалки, Lс/г =3,6 м

Lс/г — кінематична довжина зчіпки, Lс/г =6,7

La=1,55+3,6+6,7=11,85 м

е = 0,5*11,85=5,9 м

Е= 3*14,04+5,9=48,02 м

Визначаємо число ходів агрегату на поворотні смуги за формулою:

nх =, (3. 33)

nх ==4,5 шт Приймаємо nх=5 шт

Визначаємо робочу ширину поворотної смуги

Ер = nх * Ер =5*10,8=54 м

Обґрунтування вибраного способу руху. Обґрунтування вибраного способу руху зводиться до то визначення коефіцієнту використання робочих ходів по формулі:

, (3. 34)

Де, — довжина робочого ходу агрегату, визначаємо по формулі:

= -2*Ер, (3. 35)

= 1000−2*54=892 м

— довжина холостого ходу агрегату, визначаємо по формулі:

=6* R+2*е, (3. 36)

= 6*14,04+2*5,9=96,04 м

=0,90

Спосіб руху агрегату для сівби гречки човниковий вибрано ефективно

3.7 Складання операційно — технологічної карти

Операційно-технічна карта по виконанню с/г операцій складається з 7 розділів.

1. Початкові данні.

2. Склад агрегату і його підготовка.

3. Агротехнічні нормативи і показники якості роботи.

4. Експлуатаційні розрахунки.

5. Підготування поля; спосіб руху агрегату.

6. Контроль якості.

7. Техніка безпеки і протипожежні заходи.

У вихідних даних вказують площу поля, кут похилу, довжину гону, питомий тяговий опір с. -г. машини.

У складі і підготовці агрегату вказується вага трактора, с. -г. машини, ширина захвату її, коротко описується підготовка агрегату до роботи.

В експлуатаційних показниках вказується: годинний виробіток; змінний виробіток; використання основного палива на одиницю роботи, описується контроль якості при виконанні с/г операції, а також ТБ і ПЗ.

В підготовці поля і способі руху агрегату коротко описують підготовку поля, дається схема руху МТА.

В контролі якості описують методику визначення якості виконаної роботи.

В техніці безпеки і протипожежних заходах описуються правила поводження з пристроями і обладнанням, щоб запобігти нанесенню шкоди людям і довкіллю.

3.8 Контроль якості роботи

При перевірці якості роботи вимірюють основні показники і визначають їх відповідність встановленим агронормативам і допускам до них. Частину показників якості, що не мають числових значень, оцінюють суб'єктивно — оглядом поля.

Якість роботи посівного агрегату треба перевіряти постійно протягом усієї зміни. Сіяльник має стежити за роботою висівних апаратів, контролювати глибину загортання насіння і розмір сумі суміжних міжрядь, своєчасно виключати і включати машини в дію.

При відхиленні якісних показників від допусків, визначених агротехнічними нормативами, роботу бракують і менше оплачують. Остаточно оцінюють якісні роботи після сходів.

Кількість вимірів показників для оцінки визначають за поданою раніше методикою.

3.9 Охорона праці

При організації робіт треба знати і виконувати такі основні правила:

1) До роботи на тракторах допускаються особи, що мають відповідне посвідчення і пройшли інструктаж з ТБ і протипожежних заходів.

2) Перед роботою трактор повинен бути перевірений його технічний стан, справність інструменту, наявність аптечки першої медичної допомоги і вогнегасника. В кабіні повинні бути справні всі контрольно — вимірювальні прилади, електропроводка і освітлення.

3) Приєднання трактора з сільськогосподарською машиною забороняється знаходитися між ними.

4) При виникненні несправностей гідросистеми і навіски трактора усунення них повинне лише при зупиненому двигуні трактора.

До початку роботи треба ретельно оглянути машини, переконатись у тому, що вони справні, мають запобіжні пристрої і в них забезпечена надійна робота гальм і механізмів зчеплення.

Запалені паливнозмащувальні матеріали гасять вогнегасником закидають землею чи піском.

Забороняється проводити очищення, регулювання, технічне обслуговування і ремонт при працюючому двигуні.

На одязі працівників не повинно бути довгих, що висять, кінців

3. 10 Охорона природи

При використанні машинно-тракторного парку потрібно посилити ефективність використання мір по охороні природи. Забезпечити раціональне використання земель, захист їх від водної і вітрових ерозії, заболочування і осушення земель.

У наш час проблема охорони природи набула великих масштабів і набула державного значення разом із проблемою використання природних ресурсів.

В інтересах теперішнього і майбутнього в Україні приймаються необхідні міри з охорони довкілля, раціонального використання земель і їх надр, водних ресурсів і повітря.

Важливого значення набула охорона на місцях. Це і використання сучасної техніки, яка наносить природі меншу шкоду, і запобігання потрапляння ПММ в грунт і води при заправці і використання с. -г. техніки.

Важливе значення має і використання протиерозійних заходів, і дотримання всіх агротехнічних вимог, що сприяє до того ж підвищенню урожайності с. -г. культур. Необхідно обережно поводитись із засобами хімізації с. -г.: мінеральними добривами, пестицидами і інші. Надмірне їх використання не лише забруднює довкілля, а й може призвести до отруєння людини і тварин

Заходи по зменшенню шкідливої дії сільськогосподарської техніки на навколишнє середовище:

— Конструювання і випуск машин нового типу для с.г. виробництва, які б менше ущільнювати грунт;

— Зменшення роз*їздів тракторів, сільськогосподарських машин і автомобілів по полю, вибір раціональних шляхів,їх руху на дорогах;

— Робота с.г. техніки на оптимальних помірних швидкостях;

— Контроль за регулюванням та справністю двигунів, паливної апаратури і механізмів.

3. 11 Цивільна оборона

Для ліквідування наслідків радіоактивного, хімічного, біологічного забруднення, а також ведення на пожарному об'єкті аварійних робіт на всіх об'єктах с/г проводиться формування цивільної оборони.

На тракторній бригаді складаються аварійно-рятувальні загони, які ліквідують забруднені об'єкти, ведуть розвідувальні роботи, а також формуються сандружини, команди охорони громадського порядку, загони зв’язку, пости зв’язку.

Культури на продуктивні потреби слід вирощувати на важких чорноземних грунтах. На них значно менше засвоюються радіонукліди рослинами. Також сприяє зменшенню внесення мінеральних добрив.

Тракторна бригада повинна бути забезпечена індивідуальними засобами захисту (протигази, респіратори, комбінезони).

Кожен працюючий повинен мати індивідуальну аптечку, протихімічний пакет.

Для ліквідування наслідків радіоактивного, хімічного, біологічного забруднення, а також введення на об'єкті аварійно-відновлюваної роботи на всіх об'єктах сільськогосподарського виробництва, де в мірний час утворюються бригади цивільної оборони.

На тракторній бригаді створюються аварійно-рятувальні загони, котрі знешкоджують забруднені об'єкти, ведуть розвідувальні роботи, створюються дружинники, командири загонів охорони цивільного порядку загонів зв’язку.

Тракторна бригада повинна бути забезпечена засобами індивідуального захисту (протигази, комбінезони). Кожний працюючий повинен мати індивідуальну аптечку противотехнічний пакет.

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Розрахунок затрат праці

Затрати праці на виконання механізованих робіт характеризують рівень досконалості виконання операції. Якщо роботу виконують машинно — тракторним агрегатом, то затрати праці залежать від кількості основних і допоміжних робітників і годинної продуктивності агрегату і визначаються за формулою:

, (4. 1)

Де, nм — кількість механізаторів, nм=1;

nд — кількість допоміжних працівників, nд=1;

люд. год/га

4.2 Визначення собівартості одиниці виконаної роботи

Собівартість одиниці виконаної роботи, грн. /га визначається по формулі:

грн. /га, (4. 2)

Де, С1 — оплата праці з відрахуванням, грн. ;

С2 — вартість палива і мастильних матеріалів, грн. ;

С3 — амортизаційні відрахування на агрегат, грн. ;

С4 — витрати на ремонт і ТО, грн. ;

С5 — інші витрати, грн. ;

С6 — вартість перевезень, грн. ;

С7 — непередбачувані витрати, грн. ;

F — обсяг робіт.

Основою визначення окремих елементів витрат на 1 га площі є:

Балансова вартість трактора ДТ-75 170 208 грн., зчіпки СП-11- 14 400грн., сівалка СЗ-3,6 25 440 грн., норма армотизації трактора, зчіпки, сівалки — 12% від балансової вартості. Витрати на поточний ремонт Ртр=12,5%, Рзч=14,2%, Рсів=12,5% від балансової вартості.

Норма завантаження трактора ДТ-75 1300 год, зчіпки 300 год, сівалки 160 год,. Роботу виконує тракторист — машиніст І класу з оплатою по V розряду — 72, 8 грн.

Витрата основного палива на 1 га дорівнює 2,8 кг пускового бензину 1%, моторного мастила 5,1%, трансмісійного масла 1%, пластичних мастил 0,2%. Витрати по доставці 1% від загальної суми витрати по ПММ.

Норма виробітку за зміну 28,7 га/зм

Визначаємо оплату тракториста машиніста по формулі:

(4. 3)

Де, Зо — основна заробітна плата, грн. ;

Зяк — надбавка за якість виконаної роботи, 10%,

Зкл — зарплата за класність, ЗклІ клас=20% від тарифної ставки, грн

Звід — відрахування на відпустку від суми основної заробітної плати і всіх доплат у розмірі 8,54%,

Зст — надбавка за стаж від суми основної оплати згідно з нормативами, 15%,

Всс — відрахування на соціальне страхування від загальної суми оплати праці, грн.

Визначаємо основну заробітну плату тракториста — машиніста по формулі:

, (4. 4)

Де, F — обсяг робіт, F=180 га

P — тарифна ставка згідно з розрахунками роботи за зміну, P=72,80 грн.

Визначаємо заробітну плату за класність по формулі:

, (4. 5)

=202,9 грн.

Визначаємо надбавку за якість по формулі:

, (4. 6)

грн

Визначаємо відрахування на відпустку по формулі:

, (4. 7)

=112,6 грн.

Визначаємо надбавку за стаж роботи по формулі:

, (4. 8)

=214,74 грн

Визначаємо відрахування на соціальне страхування по формулі:

, (4. 9)

= 617,4 грн

С1 тр=1014,6+101,5+202,9+112,6+214,74+617,4=2263,74 грн

Визначаємо основну заробітню плату сівальників

*80%, (4. 10)

= 1014,6*80%=811,7 грн

Визначаємо зарплату за класність по формулі:

= = 162,3 грн

Визначаємо доплату за якість виконаної роботи:

Зяк=== 81,2 грн

Визначаємо відрахування на відпустку сівальника:

= =90,1 грн

Визначаємо доплату за стаж

,

=170,8 грн

Визначаємо заробітню плату

Зтр=, (4. 11)

Зтр=811,7+162,3+81,2+90,1+171,8=1317,1 грн

Визначаємо відрахування на соціальне страхування

=, (4. 12)

= =493,9 грн

С1 сів= + Зтр +

811,7+162,3+81,2+90,1+171,8+493,9=1811 грн

С1 сів2= С1 сів*2=1811*2=3622 грн

С1=С1тр+Ссів=2263,74+3622=5885,7

Визначаємо вартість палива і мастильних матеріалів по формулі:

Визначаємо вартість дизельного палива по формулі:

, (4. 13)

Де, — витрата палива на 1 га, =2,8 кг

— вартість 1 ц дизельного палива, =820

=*820= 9184 грн

Визначаємо вартість моторного масла по формулі:

, (4. 14)

Де, — вартість 1 ц моторного масла, =750 грн

750=428,4 грн

Визначаємо вартість трансмісійного масла по формулі:

, (4. 15)

Де, — вартість 1 ц трансмісійного масла, =810 грн

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой