Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Вступ

1. Теоретико — методологічні основи комплексної оцінки фінансового стану підприємства

1.1 Сутність та особливості фінансової діяльності на підприємстві

1.2 Інформаційна база комплекcної оцінки фінансового стану підприємства

1.3 Методика та показники оцінки фінансового стану підприємства

2. Аналіз фінансового стану підприємства

2.1 Економічна характеристика ЗАТ «Полісся»

2.2 Аналіз джерел власного капіталу підприємства

2.3 Аналіз майна підприємства

2.4 Аналіз прибутку підприємства

2.5 Аналіз рентабельності підприємства

3. Шляхи покращення фінансового стану ЗАТ «Полісся»

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Діяльність в ринковій економіці вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і керування виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т.д. А це можливо лише за рахунок ретельного аналізу підприємства з усіх сторін.

Предметом даної курсової роботи є теоретичні, практичні та методологічні аспекти аналізу фінансової стійкості, ліквідності та рентабельності підприємства. Для цього, в пергу чергу, необхідно розглянути різноманітні методи аналізу фінансового стану підприємства, зробити аналіз за допомогою цих методів та запропонувати заходи щодо поліпшення стану.

На сучасному етапі розвитку економіки важливу роль відіграє аналіз господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Об'єктом курсової роботи є закрите акціонерне товариство «Полісся» та динаміка його основних фінансово-економічних показників за 2012−2013 роки.

Метою роботи є виявлення слабких місць підприємства та визначення найбільш ефективних напрямків щодо поліпшення фінансового стану.

Завданням даної роботи є оцінка фінансової стійкості підприємства, аналіз ліквідності ЗАТ «Полісся», рентабельності та ділової активності, а також шляхи поліпшення його фінансового стану.

Інформаційною базою для написання цієї роботи виступає звітність підприємства, періодичні видання і підручники, нормативно-правові акти, що регулюють господарські відносини підприємств

1. Теоретико — методологічні основи комплексної оцінки фінансового стану підприємства

1.1 Сутність та особливості фінансової діяльності на підприємстві

У організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань перед Державою та іншими суб'єктами господарювання.

Фінансова діяльність -- це система використання різних форм й методів для фінансового забезпечення функціонування підприємства досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань

-- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

-- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

-- виконання фінансових зобов’язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

-- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого і соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

-- контролю над ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямами:

-- фінансове прогнозування та планування;

-- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

-- оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

Фінансове прогнозування та планування є однією із найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрями та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку.

Мета планування витрат -- визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим чинником збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої роботи дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак -- прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати резерви зниження її собівартості, до якої належать:

-- поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв’язку із цим випуску продукції гривню основних фондів;

-- раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

-- зменшення витрат живої роботи на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;

-- скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;

-- зменшення втрат від шлюбу та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;

-- економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.

Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат грошових коштів, оперативний -- у формі платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства -- це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, із допомогою якої воно змогло б з достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;

2) аналіз фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямами:

-- аналіз та оцінка рівня й динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

-- аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;

-- аналіз та оцінка використання чистого прибутку;

-- аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;

-- аналіз взаємозв'язку прибутку, руху обігового капіталу та грошових потоків;

-- аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;

-- факторний аналіз показників рентабельності.

Аналіз фінансового стану підприємства проводитися за такими напрямами:

-- аналіз та оцінка складу динаміки майна;

-- аналіз фінансової стійкості підприємства;

-- аналіз ліквідності балансу;

-- комплексний аналіз й рейтингова оцінка підприємства.

Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:

-- постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

-- своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні ціності та послуги із постачальниками;

-- забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов’язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

-- своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;

-- своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків;

-- здійснення платежів за фінансовими операціями.

Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається під годину

формування статутного фонду, а у процесі розподілу грошових надходжень у результаті Повернення авансованих коштів у основні та оборотні фонди, використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання й фонду накопичення. У зв’язку із цим поняття «формування» та «розподіл» доцільно розглядати як Єдиний процес у суспільному виробництві. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів.

Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах -- це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної. діяльності, виконання фінансових зобов’язань перед Державою та іншими суб'єктами господарювання.

Рух грошових потоків кількісно відображає усі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, цільових фондів. Відтак фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. Тобто фінансам властива потенційна можливість контролювати фінансово-господарську діяльність підприємств. Завдання фінансових служб підприємств полягає в як найповнішому, використанні цих властивостей фінансів для організації дійового фінансового контролю.

Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає із притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні і вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг. В часності, напрями та використання фінансових ресурсів пов’язані із виконанням зобов’язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий контроль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.

1.2 Інформаційна база комплексної оцінки фінансового стану підприємства

фінансовий капітал рентабельність оцінка

На сьогодні суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення й зміцнення фінансової стабільності.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані

-- балансу;

-- звіту про фінансові результати;

-- звіту про рух грошових коштів;

-- звіту про власний капітал;

-- дані статистичної звітності та оперативні дані.

Інформацію, котра використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їхнього оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді і «ноу-хау». Відповідно в Україну підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності.

-- оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;

-- оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їхнього використання;

-- прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.

Фінансовий аналіз -- це спосіб оцінювання й прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності й оперативних даних.

Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльно сті до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток.

Отже, порівняно з формою звітності, котра діяла раніше, суттєво розширено показники доходів й прибутків підприємства.

Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування і використання фінансових ресурсів підприємства, заподій змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, достовірної й правдивої інформації про фінансовий стан, результати діяльності й рух коштів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

— придбання, продажі й володіння цінними паперами;

— участі в капіталі підприємства;

— оцінки якості управління;

— оцінки спроможності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

— забезпеченості зобов’язань підприємства;

— визначення суми дивідентів, котрі підлягають розподілу;

— регулювання діяльності підприємства;

— інших рішень.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби користувачів, що не можуть вимагати звітів, складених із урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб.

Фінансова звітність складається із: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний капітал й приміток до звітів.

Фінансові звіти містять з статтею, склад й зміст які визначаються відповідними положеннями (стандартами).

Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує можливість надходження й вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею; оцінка з статтею може бути вірогідно визначена.

У фінансову звітність включаються показники діяльності філій, представництв, відділень й інших відособлених підрозділів підприємства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, що охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Перший звітний період знову створеного підприємства може бути менше 12 місяців, але й не може бути більше 15 місяців. Звітним періодом ліквідованого підприємства є період з початку року до моменту ліквідації.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, приведена у фінансовій звітності, є достовірної, якщо вона не містить помилок й перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

— фінансові звіти підприємства за різні періоди;

— фінансові звіти різних підприємств. Передумовою порівнянності є приведення відповідної інформації попереднього періоду й розкриття інформації про облікову політику й її зміни.

У більшості країн світу фінансова звітність складається й подається для зовнішніх користувачів із річним інтервалом.

Зовнішні користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби:

1. Уряд

Контроль за своєчасністю та повнотою сплати податків. Визначення сукупного суспільного продукту. Розподіл ресурсів.

2. Інвестори

Здатність підприємства сплачувати дивіденди. Прийняття рішень щодо придбання акцій, активів іншого підприємства.

3. Банківські установи

Своєчасність Повернення позики та отримання відсотків. Уникнути видачі кредитів ненадійним клієнтам.

4. Постачальники та інші кредитори

Своєчасність оплати рахунків.

5. Клієнти (замовники)

Надійність отримання потрібних товарів та послуг відповідно домовленостей.

6. Працівники

Стабільність й прибутковість підприємства. Збереження робочих місць, оплата роботи та пенсійне забезпечення.

Внутрішні користувачі навідміну від зовнішніх використовують більш детальну інформацію, й відповідно до інформаційних потреб їхні поділяють на наступні групи:

— власники підприємств та вищий управлінський персонал використовують звітні дані системою аналізу та співставлення для визначення тактичних цілей, котрі змінюються под впливом зовнішніх факторів;

— менеджери — для визначення ефективної організації виробництва у відповідності з завданнями, котрі ставити вищий управлінський персонал;

— керівники підрозділів — для забезпечення ефективного функціонування виробничої ланки;

— робітники й службовці підприємства — для контролю за виконанням конкретизованих завдань процесу виробництва: постачання, розподіл, зберігання, відвантаження тощо.

Неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства для вирішення поточних та перспективних фінансово-господарських проблем. Для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, котрі відповідають певним правилам, вимогам й нормам, є зрозумілими та прийнятними для користувачів.

1.3 Методика та показники оцінки фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства — це здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, потребою в їхнього розміщенні й ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами із іншими юридичними особами, платоспроможністю й фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким й кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його хороший фінансовий стан.

Головна позначка аналізу — своєчасно виявляти й попереджувати недоліки у фінансовій діяльності й знаходити резерви покращання фінансового стану підприємства й його платоспроможності.

На основі вивчення причин взаємозв'язку між різними показниками виробничої, фінансової й комерційної діяльності дати оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів й їхні використанню із позиції покращання фінансового стану підприємства.

Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних й залучених ресурсів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів.

Аналізом фінансового стану займаються не лише керівники й відповідні служби підприємства, а й його засновники, інвестори із метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування й визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень коштів до бюджету, тощо. У відповідності із цим аналіз поділяється на внутрішній й зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства й його результати використовуються для планування, контролю й прогнозування фінансового стану підприємства. Його позначка — встановити планомірне надходження грошових коштів й розмістити власні й залучені кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, отримання максимального прибутку й виключення банкрутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних ресурсів, контролюючими органами на основі публікуємої звітності. Його позначка — встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку й виключити ризик втрати.

Джерелами інформації для проведення аналізу є:

— баланс підприємства за попередній рік та за звітний період, (форма № 1);

— звіт про фінансові результати та їхнього використання за звітний період та попередній рік (форма № 2);

— звіт про фінансово-майновий стан (форма № 3);

— звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

— розрахунок нормативу власних оборотних коштів;

— розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості;

— звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос);

— зведена таблиця основних показників;

— звіт про рух коштів в іноземній валюті;

— бізнес-план;

— матеріали маркетингових досліджень;

— висновки аудиторських перевірок;

— інша інформація.

Фінансовий аналіз складається із підбору, групування й вивчення даних про фінансові ресурси підприємства й їхні використання із метою мобілізації ресурсів, необхідних для виконання планових чи проектних завдань й погашення фінансових зобов’язань в процесі господарської діяльності підприємства. При аналізі розглядаються запитання формування й використання окремих видів фінансових ресурсів, їхні розміщення у різні види матеріальних цінностей (активи), оцінки платоспроможності й фінансової стійкості підприємства, швидкості обіговості коштів. Фінансовий аналіз називають ще аналізом балансу.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а лише за допомогою комплексу, системи показників, що детально і усебічно характеризують господарське станови ще підприємства.

2. Аналіз фінансового стану підприємства

2.1 Економічна характеристика ЗАТ «Полісся»

Юридична адреса підприємства: м. Житомир 10 025, вул. Баранова, 127

АТ є юридичною особою за Законодавством України і здійснює на правах самостійного господарюючого суб'єкта виробничу, комерційну та іншу незаборонену законодавством діяльність.

АТ має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку, штампи, товарний знак і фірмову марку.

Метою діяльності є:

· посилення і покращення українського сільського господарства та створення його нових потенціалів;

· поширення міжнародної торгівлі конкурентоспроможною продукцією;

· насичення ринку товарами, продукцією та послугами;

· впровадження найбільш прогресивних форм господарювання;

· виробництво та впровадження продовольчих та непродовольчих товарів;

виробництво та реалізація комбікормів та інших продуктів зерно переробки;

· будівництво.

АТ має право займатися зовнішньоекономічною діяльністю, імпортує в Україну та експортує за її межі продукцію та товари.

Майно АТ складається з основних засобів та оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображено в балансі. Форма власності на майно колективна.

В АТ створюється Статутний фонд у розмірі 20 000 гривень, який поділений на 100 простих іменних акцій номінальною вартістю 200 гривень кожна.

Дивіденди — частина чистого прибутку, що щорічно розподіляється між акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій.

Внутрішнє середовище підприємства є складною системою и включає в себе два взаємопов'язані елементи: трудові ресурси та організацію виробництва.

Трудові ресурси утворені найманими працівниками, які забезпечують належне функціонування підприємства.

Організація виробництва передбачає управління підприємством, а відповідно і організацію його діяльності.

Управління АТ здійснюють:

· Загальні Збори — вищий орган АТ,

· Генеральний директор АТ — виконавчий орган.

Основним конкурентом АТ є СТОВ «Укрзернопром-Полісся» та ВАТ «Зернятко».

Споживачами продукції є населення, заводи, тюрми, підприємства.

Підприємство самостійно забезпечує себе ресурсами та сировиною, вирощує сільськогосподарську продукцію, тобто зовсім не залежить від постачальників.

Щодо впливу політико-законодавчого сектору на діяльність підприємства, то його прояв має пряму, конкретну дію: закони, норми та постанови, якими влада регламентує функціонування підприємництва в нашій країні.

На діяльність ЗАТ також впливають сезонні фактори. Так, найбільш завантажені місяці - це квітень — жовтень. Мінімальна завантаженість припадає на листопад, грудень та січень.

Саме під впливом вищенаведених факторів зовнішнього та внутрішнього середовища функціонує ЗАТ «Полісся».

2.2 Аналіз джерел формування капіталу підприємства

фінансовий капітал рентабельність оцінка

Капітал — це засоби, які є в розпорядженні суб'єкта господарювання для здійснення діяльності з метою одержання прибутку. Формується капітал підприємства як за рахунок власних (внутрішніх), так і за рахунок позичкових (зовнішніх) джерел. Основним джерелом фінансування є власний капітал. До його складу входять статутний капітал, накопичений капітал (резервний і додатковий капітали, нерозподілений прибуток) та інші надходження (цільове фінансування, благодійні пожертвування тощо).

Статутний капітал — це сума засобів засновників для забезпечення статутної діяльності. На державних підприємствах — це вартість майна, закріпленого державою за підприємством на правах повного господарського ведення; на акціонерних підприємствах — номінальна вартість акцій; для товариств з обмеженою відповідальністю — сума, що є часткою власників; для орендного підприємства — сума внесків його працівників і т. д.

Статутний капітал формується у процесі первісного інвестування засобів. Внески засновників у статутний капітал можуть бути у вигляді коштів, у майновій формі та у формі нематеріальних активів. Величина статутного капіталу оголошується при реєстрації підприємства, і при коригуванні його величини потрібно провести перереєстрацію установчих документів.

Додатковий капітал як джерело засобів підприємства утворюється в результаті переоцінки майна або продажу акцій за ціною, вищою від їхньої номінальної вартості.

Резервний капітал створюється згідно із законодавством або відповідно до установчих документів за рахунок чистого прибутку підприємства. Він виступає як страховий фонд для відшкодування можливих збитків і забезпечення захисту інтересів третіх осіб у разі недостатності прибутку для викупу акцій, погашення облігацій, виплати процентів за ними і т. д. За його величиною судять про запас фінансової міцності підприємства. Відсутність або недостатню його величину розглядають як фактор додаткового ризику вкладення капіталу в підприємство.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) відображають у балансі накопичувальним підсумком з початку функціонування підприємства. Показує, на скільки збільшилась величина власного капіталу підприємства за рахунок результатів його діяльності.

Основним джерелом поповнення власного капіталу є прибуток підприємства. Якщо підприємство збиткове, то власний капітал зменшується на суму збитків. Значну частку в складі внутрішніх джерел становлять амортизаційні відрахування від використовуваних власних основних коштів і нематеріальних активів. Вони не збільшують суму власного капіталу, а є засобом його реінвестування. До інших форм власного капіталу належать прибутки від здавання в оренду майна, розрахунки із засновниками і т. ін. Вони не відіграють помітної ролі у формуванні власного капіталу підприємства.

Основну частку в складі зовнішніх джерел формування власного капіталу утворює додаткова емісія акцій. Державним підприємствам може надати безоплатну фінансову допомогу держава. До числа інших зовнішніх джерел належать матеріальні і нематеріальні активи, які передають підприємству безоплатно фізичні і юридичні особи в порядку добродійності.

На реальну величину власного капіталу впливає також заборгованість засновників за внесками у статутний капітал і вартість акцій, викуплених в акціонерів, з метою їх наступного перепродажу або анулювання. Тому ці статті віднімаються з його суми.

Позиковий капітал — це кредити банків і фінансових компаній, позики, кредиторська заборгованість, лізинг, комерційні папери та ін. Він поділяється на довгостроковий (більше року) і короткостроковий (до року).

Під час аналізу необхідно прослідкувати за рахунок яких джерел сформувався кожен елемент власного капіталу, і в якому напрямку був використаний.

Показниками руху власного капіталу є:

Коефіцієнт нагромадження:

Коефіцієнт вибуття:

Якщо Кн. >Кв., то на підприємстві відбувається накопичення власного капіталу і якщо Кн. <Кв. — процес витрачання.

Таблиця 2. 1- Аналіз руху власного капіталу

Показники

Статутний

капітал

Інший додатковий капітал

Резервний капітал

Нерозподілений прибуток

Залишок на початок року

20,00

-

7470

1989

Надійшло

-

-

-

(2171,1)

Використано

-

-

-

1989

Залишок на кінець року (стр 300 ф. № 4)

20,00

-

7470

(2171,1)

Абсолютна зміна залишку (стр 280 ф. № 4)

-

-

-

-

Темп росту, %

0,00

-

0,00

-1,09

Коефіцієнт надходження

0,00

-

0,00

1

Коефіцієнт вибуття

0,00

-

0,00

1

Для оцінки оптимальності співвідношення власного і залученого капіталу можна використовувати наступні показники.

1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) (Ка) — характеризує частку власного капіталу в загальній сумі капіталу, авансованого в діяльність підприємства:

2012 р.- К а. = 5500,9 /11 938,9 = 0,46;

2013 р.- К а. =7490,0 /13 856,3 = 0,54.

Значення 0,54 говорить про досить стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Критичне значення коефіцієнта — 0,5. Чим вище значення, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство.

2. Коефіцієнт фінансової залежності (Кф. з) — характеризує рівень фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел:

2012 р.- К ф.з. = 11 938,9 /5500,9 = 2,17;

2013.- К ф.з. = 13 856,3 /7490,0 = 1,85.

Зменшення цього показника в динаміці свідчить про зростання фінансової залежності.

3. Коефіцієнт фінансового ризику (Кф. р) — характеризує співвідношення залучених коштів і власного капіталу:

2012 р.- К ф.р. = 6438,0 / 5500,9 = 1,17;

2013 р.- К ф.р. = 6366,3 / 7490,0 = 0,85.

Критичне значення коефіцієнта фінансового ризику — 1, тому значення 0,85 говорить про зменшення фінансового ризику підприємства.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Км) — показує, яка частка власного капіталу знаходиться в мобільній формі, а яка капіталізована:

2012 р.- Км. = (-172,5) / 5500,9 = -0,03;

2013 р.- Км. = 1739,4 / 7490,0 = 0,23.

Таким чином підприємство має низьку маневреність власного капіталу. Коефіцієнт має бути досить високим (не менше 0,5) для забезпечення гнучкості при використанні власних коштів підприємства; позитивною тенденцією вважається невелике зростання його в динаміці.

5. Чистий робочий капітал (Рк) — характеризує співвідношення між обіговими активами і короткостроковими зобов’язаннями.

Рк = обігові активи — короткострокові зобов’язання

2012 р.- Рк = 6265,5;

2013 р.- Рк = 8105,4 — 243,8 = 7864,9

Збільшення робочого капіталу є позитивним для підприємства. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити короткострокові зобов’язання, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Рівень достатності чистого робочого капіталу визначається шляхом порівняння з аналогічним показником інших підприємств.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства використовуються багато взаємопов'язаних показників. На практиці неможливо досягти покращення одразу всіх показників, так як покращення одного призводить до погіршення іншого. Розрахунок показників наведено в таблиці 2. 2

Таблиця 2.2 — Показники фінансової стійкості

Показники

Роки

Норма

Зміни

2012

2013

Коефіцієнт автономії

0,46

0,54

?0,5

0,08

Коефіцієнт фінансової залежності

2,17

1,85

?2

-1,15

Коефіцієнт ризику

1,17

0,85

?0,5

-0,32

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

-0,03

0,23

> 0

0,26

Робочий капітал, тис. грн.

6265,5

7861,9

> 0, ріст

1596,4

Виходячи із результатів таблиці 2.2 можемо говорити про зростання коефіцієнта автономії на початок періоду — 0,46, а вже на кінець періоду 0,54. Тобто загальна сума капіталу на 54% сформована за рахунок власник коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності за рік дещо зменшився і становить 1,85 що є досить позитивним. Підприємство є доволі ризиковим, адже на гривню власних коштів припадає лише 1,17 грн. у 2012 р. та 0,85 грн. у 2013 р. запозичених, але зменшення даного коефіцієнта вже є позитивним. Отже, ЗАТ «Полісся» є певним чином залежним від кредиторів, але є фінансово досить стійким з позиції забезпечення власними коштами.

ЗАТ «Полісся» має довгострокові зобов’язання, користується короткостроковими кредитами банків. З одного боку, підприємство має певну залежність від зовнішніх інвесторів та кредиторів, проте водночас це є свідченням досить продуманої та доволі ефективної стратегії, адже підприємство розвивається.

Дане підприємство відрізняється низьким рівнем маневреності власного капіталу у 2012р — <0. Так у 2012 році коефіцієнт маневреності склав -0,03. Це свідчить про недостатність оборотних коштів на підприємстві, що обумовлено високою часткою власних коштів у структурі пасивів підприємства та не досить гнучкою політикою щодо використання власних коштів. В 2013 році покращився на 0,26 пунктів та склав 0,23.

Для більш глибшого і точнішого аналізу фінансового стану підприємства проаналізуємо тип фінансової стійкості підприємства, за допомогою трьохкомпонентного показника фінансової стійкості.

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є вид джерел фінансування запасів і витрат (Z). Для його характеристики використовуються наступні показники:

Власні обігові кошти:

2012 р. = 5500,9 — 5673,4 = - 172,5

2013 р. = 7490,0 — 5750,6 = 1739,4

Власні обігові кошти і довгострокові залучені джерела (функціонуючий капітал):

2012 р. = 5500,9 — 5673,4 +2773,6 =2601,1

2013 р. = 7490,0 — 5750,6 +2675,4 = 4418,4

Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат:

2012 р. = 5500,9 + 2773,6 +1090,2 — 5673,4 = 3691,3;

2013 р. = 7490,0 + 2675,4 +1291,6 — 5750,6 = 506,4;

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелам їх формування:

Ш надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів

Ш надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів і довгострокових залучених джерел:

Ш надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел:

За допомогою цих показників визначимо трьохкомпонентний тип фінансової стійкості підприємства:

Результати занесемо в таблицю 2. 3

Таблиця 2.3 — Визначення типу фінансової стійкості підприємства

Показники

2012р

2013р

1. Загальна величина запасів і витрат (Z)

2947,6

4307,1

2. Наявність власних обігових коштів (Ec)

-172,5

1739,4

3. Розмір функціонуючого капіталу (ET)

2601,1

4418,4

4. Загальна величина основних джерел фінансування запасів і витрат (E?)

3691,3

5706,4

5.

-3120,1

-2567,7

6.

-346,5

111,3

7.

743,7

1399,3

8. Трьох компонентний показник фінансової стійкості:

{0,0,1}

{0,1,1}

Виходячи із результатів таблиці 2. 3, можемо зробити висновок, що визначений трьохкомпонентний показник фінансової стійкості в 2012 році відповідає нестійкому фінансовому стану підприємства (S={0,0,1}), тобто підприємство характеризується недостатністю у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. В цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення обіговості запасів. А вже в 2013 році для підприємства характерна нормальна фінансова стійкість (S={0,1,1}). В цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів крім власних оборотних коштів довгострокові залучені кошти..

2.3 Аналіз майна підприємства

Будь-яке підприємство, будь-якої форми власності та галузевого відношення, для свого існування повинна мати необхідні засоби, якими воно може забезпечити процес виробництва та реалізації продукції на ринку. Сукупність цих засобів і створює майно підприємства.

Майно підприємства — це сукупність матеріальних і нематеріальних активів підприємства (будівлі, споруди, авторські права та інше) та грошові ресурси, а також юридичних відносин на основі договорів з підприємствами України та ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Склад майна підприємства визначається в Активі Балансу підприємства, відповідно ф.1.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1999 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 396/3689 від 21 червня 1999 р. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку визначає склад Активу Балансу:

І. Необоротні активи.

II. Оборотні активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

Таблиця 2.4 Порівняльний аналітичний баланс ЗАТ «Полісся»

Показники

Код

рядка

2012 рік

2013 рік

Зміни

Абс.

вел.

тис.

грн.

Відн.

вел., %

Абс. вел. ,

Тис. грн.

Відн.

вел., %

В абс. вел

тис. грн

В структ.

%

Темпи

росту,

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

АКТИВ

1. Необоротні активи

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

010

1,30

0,01

1,30

0,01

0,00

0,00

100,00

Первісна вартість

011

1,30

0,01

1,30

0,01

0,00

0,00

100,00

Незавершене будівництво

020

2985,10

25,00

3222,80

23,26

237,70

-1,74

107,96

Основні засоби:

залишкова вартість

030

2671,00

22,37

2504,80

18,08

-166,20

-4,29

97,82

Первісна вартість

031

4206,90

35,24

4534,70

32,73

327,80

-2,51

107,79

Знос

032

1535,90

12,86

2029,90

14,65

494,00

1,79

132,16

Довгострок фін інв:

в кап ін підприємств

040

16,00

0,13

16,00

0,12

0,00

-0,01

100,00

ін фін інвестиціі

045

-

-

5,70

0,04

5,70

0,04

-

Усього за розділом 1

080

5673,40

47,52

5750,60

41,50

77,20

-6,02

101,36

2. Оборотні активи

Запаси:

виробничі запаси

100

1338,60

11,21

1111,30

8,02

-227,30

-3,19

83,02

твар на відгодівлі

110

259,50

2,17

496,0

3,58

236,50

1,41

191,14

незавершене виробн

120

440,30

3,69

96,80

0,70

-343,50

-2,99

21,99

готова продукція

130

873,80

7,32

2603,00

18,79

1729,2

11,47

297,89

Товари

140

35,40

0,30

-

-

-35,40

-0,30

-

Дебітор. заборг.

чиста реалізац варт

160

1488,50

12,47

1883,70

13,59

395,20

1,12

126,55

Первісна вартість

161

1488,50

12,47

1883,70

13,59

395,20

1,12

126,55

Дебіт. заборг. розрах

з бюджетом

170

-

-

587,70

4,24

587,70

4,24

-

за видан авансами

180

56,40

0,47

-

-

-56,40

-0,47

-

Інша дебітор. заборг.

210

1667,90

13,97

1205,50

8,70

-462,40

-5,23

72,28

Гр. кошти

в нац валюті

230

104,10

0,87

120,50

0,87

16,40

0,00

115,75

в іноз валюті

240

1,00

0,01

1,20

0,01

0,20

0,00

120,00

Усього за розділом 2

260

6265,50

52,48

8105,70

58,50

1840,20

6,02

129,37

3. Витрати майбутніх періодів

Баланс

280

11 938,9

100

13 856,3

100

1917,40

0,00

116,06

ПАСИВ

1. Власний капітал

Статутний капітал

300

20,00

0,17

20,00

0,14

0,00

-0,03

100,00

резервний капітал

340

4325,40

36,23

5481,00

39,56

1155,60

3,33

126,72

Нерозп прибуток

350

1155,50

9,68

1989,00

14,35

833,50

4,67

172,13

Усього за розділом 1

380

5500,90

46,08

7490,00

54,05

1989,10

7,97

136,16

2. Забезпечення наступних витрат і платежів

Цільове фінансув

420

-

-

243,80

1,76

243,80

1,76

-

Усього за розділом 2

430

-

-

243,80

1,76

243,80

1,76

-

3. Довгострокові зобовязання

Довгостр кред банк

440

278,00

2,33

278,00

2,01

0,00

-0,32

100,00

Довгостр фін зобов

450

2495,60

20,90

2397,40

17,30

-98,2

-3,60

96,07

Усього за розділом 3

480

2773,60

23,23

2675,40

19,31

-98,20

-3,92

96,46

4. Поточні зобов’язання

Короткострок кр банків

500

1090,20

9,13

1291,60

9,32

201,40

0,00

118,47

кред заборг за т.р.п.

530

1932,10

16,18

1756,50

12,68

-175,60

-0,03

90,91

Поточні з-ння за розрахунками:

з бюджетом

550

359,00

3,01

96,90

0,70

-262,10

-0,02

26,99

Зі страхування

570

0,90

0,008

-

-

-0,90

-, 1

-

з оплати праці

580

60,40

0,51

60,00

0,43

-0,40

-0,006

99,34

Інш поточні зобов’язання

610

221,80

1,86

242,10

1,75

20,30

0,00

109,34

Усього за розділом 4

620

3664,40

30,69

3447,10

24,88

-217,30

-5,81

94,07

5. Доходт майбутніх періодів

Баланс

640

11 938,9

100

13 856,3

100,00

1917,40

0,00

116,06

За даними таблиці 2.4 видно, що вартість майна підприємства збільшилась на 16,06% або на 1917,40 тис. грн., що може свідчити про збільшення підприємством господарського обороту — що є позитивним для підприємства.

В структурі сукупних активів підприємства питому вагу займають майже порівну необоротні активи (41,50%) та оборотні активи (58,50%). Підприємство має важку структуру активів, що свідчить про значні накладні витрати та про високу чутливість до зміни виручки. При цьому треба зазначити, що в порівнянні з попереднім звітним періодом питома вага необоротних активів в майні підприємства знизилась на 6,02%. Вартість оборотних активів виросла на 1840,20 тис. грн. (темп росту склав 129,37%). При цьому доля їх в структурі активів підприємства збільшилась на 6,02%. Такі зміни можуть бути наслідком сповільнення оборотності оборотних засобів, що є негативною тенденцією.

Як видно з таблиці 2.4 на початок звітного періоду найбільший вклад в формування оборотних активів внесла дебіторська заборгованість за послуги (51,27%). На кінець року при збільшенні абсолютного значення заборгованості на 464,1 тис. грн. темп росту склав 114,45%. Взагалі її доля в складі оборотних активів зменшилась на 5,92% і складає 45,36%. Питома вага грошових коштів та їх еквівалентів в структурі оборотних активів на початок року — 1,68%, а на кінець звітного періоду дещо зменшилась і складає 1,50%.

Структура активів з високою долею заборгованості та низькою долею грошових коштів може свідчити про проблеми, пов’язані з маркетинговою політикою підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків.

Досить значна частка в структурі оборотних активів належить виробничим запасам на початок періоду — 47,04%. Це свідчить про спад активності підприємства, сповільнення оборотності оборотного капіталу, а на кінець року спостерігається їх збільшення: питома вага запасів зросла на 6,10% і склала — 53,14%, що не є позитивним.

Зобов’язання підприємства як на початок, так і на кінець звітного періоду майже на 30% складались із поточних зобов’язань, що свідчить про нераціональну структуру балансу та про існування ризику втрати фінансової стабільності. На протязі звітного періоду сума зобов’язань зменшилась на 5,81%. Поточні зобов’язання підприємства на початок періоду складалися в основному з кредиторської заборгованості за надані послуги (52,73%), а на кінець року бачимо зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості до 50,96%. Довгострокові зобов’язання на початок року складали 23,23%, а вже на кінець зменшились до 19,31%.

Власний капітал на початок року в структурі пасивів складав 46,08%. На кінець звітного періоду питома вага власного капіталу зросла на 7,97% і склала 54,05%.

Для більш повного аналізу майна необхідно також оцінити стан основних засобів, що використовується, за допомогою наступних показників:

Коефіцієнт зношування основних засобів (Кз.н.):

2012 р. — К з. н = 1535,9/4206,9=0,37%;

2013 р.- К з. н =2029,9/4534,7=0,45%.

Після розрахунку даного показника можна сказати, що знос основних засобів зріс 0,08%. В 2013 році, у порівнянні з 2012 роком, зросли коефіцієнти зношування та вибуття основних засобів, що свідчить про старіння основних засобів. Проаналізувавши коефіцієнт можна зробити наступний висновок, що в 2012 та 2013 роках підприємство придбало дуже незначну частину нових основних засобів.

Підводячи підсумок можемо стверджувати, що протягом розглянутого періоду для ЗАТ «Полісся» є характерним: зростання активності, збільшення оборотності оборотного капіталу, порівняно нормальний господарський оборот, старіння основних засобів, доволі раціональна структура балансу.

2.4 Аналіз прибутку підприємства

Аналіз прибутку підприємства — це складова політики управління прибутком підприємства, метою якої є визначення основних тенденцій формування, розподілу та факторів, що зумовлюють ці тенденції. Основні завдання аналізу прибутку підприємства базуються на наступних етапах: аналіз обґрунтованості плану досягнення фінансових результатів; аналіз і оцінка динаміки показників прибутку, аналіз виконання планових показників з прибутку; визначення та вимірювання впливу факторів на відхилення прибутку; виявлення резервів підвищення фінансових результатів діяльності підприємств та обґрунтування заходів, щодо їх мобілізації; аналіз розподілу і використання прибутку.

Важливим узагальнюючим показником, який характеризує кінцевий результат діяльності підприємства є прибуток. Саме від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежить формування оборотних коштів, виконання зобов’язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів тощо.

Показники діяльності підприємства групуються в розрізі видів діяльності (рисунок 2. 5)

Аналіз прибутку проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за попередній період. Для цього заповнюється таблиця 2.5 і розраховуються показники питомої ваги та змін, що відбулися.

Таблиця 2.5 — Звіт про фінансові результати

Показники

Код

Рядка

2012рік

2013рік

Зміни

Абс. вел. ,

тис. грн.

Відн.

вел., %

Абс. вел. ,

тис. грн.

Відн.

вел., %

В абс. вел

тис. грн.

В структ. %

Темпи

росту, %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Фінансові результати

Дох від реаліз прод

010

13 719,6

20 311,8

100,00

100,00

6592,2

0,00

148,05

Податок на додану вартість

015

2257,2

3301,2

16,45

16,26

1044,0

-0,19

146,25

Чистий дохід від реалізації продукції

035

11 462,4

17 010,6

83,45

83,75

5548,2

0,30

148,40

Собіварт реаліз прод

040

9596,6

15 330,8

69,95

75,48

5734,2

5,53

159,75

Валовий

Прибуток

050

1865,8

1679,8

13,60

8,27

-186,0

-5,33

90,03

Ін операц доходи

060

1371,3

2874,2

10,00

14,15

1502,9

4,15

209,60

Адмін витрати

070

890,2

635,8

6,49

3,13

-254,4

-3,36

71,42

Витрати на збут

080

132,4

-

0,97

-

-132,4

-0,97

-

Ін операц витрати

090

337,3

1012,2

2,46

4,98

674,9

2,52

300,09

Фін результати від операц діяльності

Прибуток

100

1877,2

2906,0

13,68

14,31

1028,8

0,63

154,81

Інші фін доходи

120

-

78,9

-

0,39

78,9

0,39

-

Інші доходи

130

31,3

-

0,23

-

-31,3

-0,23

-

Фін витрати

140

472,8

469,2

3,45

2,31

-3,6

-1,14

99,24

Ін витрати

160

31,3

366,0

0,23

1,80

334,7

1,57

1169,33

Фін рез від звич діяльн до оподатк

прибуток

170

1404,4

2149,7

10,24

10,58

745,3

0,34

153,07

Фін рез від звич діяльності

Прибуток

190

1404,4

2149,7

10,24

10,56

745,3

0,34

153,07

Надзвичайні

Витрати

205

-

160,7

-

0,79

160,7

6,79

-

Чистий

Прибуток

220

1404,4

1989,0

10,24

9,79

584,6

-0,45

141,63

Елементи операційних витрат

Матеріальні затрати

230

8822,2

13 160,4

74,79

80,67

4338,2

5,88

149,17

Витр. на оплату праці

240

1147,6

1641,9

9,73

10,19

494,3

0,46

143,07

Відрах на соц. заходи

250

26,4

34,5

0,23

2,14

8,10

1,91

130,68

Амортизація

260

1059,1

494,0

8,98

3,01

-565,1

-5,97

46,64

Інші операц. витрати

270

740,0

782,6

6,27

4,53

42,6

-1,74

105,76

Разом

280

11 795,3

16 113,4

100,00

100,00

4318,1

0,00

136,61

Факторний аналіз являє собою методику комплексного системного вивчення і виміру впливу факторів на величину результативних показників.

Одним з прийомів проведення факторного аналізу є прийом елімінування.

Елімінувати означає усунути, виключити вплив всіх факторів на величину результативного показника, крім одного.

Використовуючи цей прийом, на базі даних таблиці 2.6 визначимо вплив кожного фактора на прибуток від реалізації.

Таблиця 2. 6 — Факторний аналіз прибутку

Показники

Код строки

Попередній (базовий) рік (Хо)

Звітний рік (Х1)

Зміна

(?Х)

1

2

3

4

5

1. Дохід від реалізації продукції (ДР)

010

13 719,6

20 311,8

6592,2

2. Виручка від реалізації продукції без урахування ПДВ, акцизного збору і інших відрахувань з доходів (В)

035

11 462,4

17 010,6

5548,2

3. Собівартість реалізованої продукції (С)

040

9596,6

15 330,8

5734,2

4. Адміністративні витрати (АВ)

070

890,2

635,8

-254,4

5. Витрати на збут (ЗВ)

080

132,4

-

-132,4

6. Інші операційні доходи (ІОД)

090

337,3

1012,2

674,9

7. Фінансові витрати (ФД)

140

472,8

469,2

-3,6

8. Податок на прибуток (ПНП)

180

-

-

-

9. Чистий прибуток (ЧП)

220

1404,4

1989,0

584,6

Вплив факторних показників можна надати у вигляді адаптивної моделі:

ЧП = В-С-АВ-ЗВ-ІОВ+ФД-ФВ-ПНП

Розмір виручки від реалізації залежить від ряду факторів (від ціни реалізованої продукції, питомої ваги кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації, кількості реалізованої продукції):

Пв — показник структури реалізованої продукції;

N — обсяг реалізації продукції;

Ц — ціна продукції.

Факторну модель собівартості реалізованої продукції можна подати в такому вигляді:

С = НП • О • ЗЗМН,

де ЗЗМН — змінні витрати на одиницю виробленої продукції.

За допомогою даних Звіту про фінансові результати, виявити вплив всіх перелічених факторів на фінансовий результат підприємства неможливо, тому що нам невідомі такі показники, як питома вага реалізованої та виробленої продукції, обсяг випуску та реалізації, а також ціна та собівартість одиниці.

У той же час, знаючи середній індекс цін, можна визначити вплив змін цін, обсягу реалізованої та випущеної продукції на розмір чистого прибутку.

За даними Держкомстату України у 2013 р. проти 2012 р. (грудень до грудня) індекс цін становив 109,1%.

Визначимо вплив факторів на зміну доходу від реалізації. З таблиці видно, що дохід від реалізації у 2013 р. був на 6592,2 тис. грн. більшим, ніж у 2012-му. Це збільшення є наслідком впливу двох факторів: ціни реалізації та обсягу реалізованої продукції. Розрахувати величину впливу кожного з них можна у такий спосіб:

ДДРЦ = ДР2013 — ДР2013: 1,091 = 20 311,8 -20 311,8: 1,091 = 1694,2 тис. грн

ДДРО = ДР2013: 1,091 — ДР2012 = 20 311,8: 1,091 — 13 719,6 = 4898 тис. грн

Таким чином зростання цін сприяло збільшенню виручки від реалізації на 1694,2 тис. грн, а збільшення обсягу випуску — на 4898 тис. грн

Прослідкуємо вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції. З таблиці видно, що собівартість у 2013 р. становила 15 330,8 тис. грн, а у 2012 р. 9596,6 тис. грн, що на 5734,2 тис. грн більше.

ДСЦ = С2013 — С2013: 1,091 = 15 330,8 — 15 330,8: 1,091 = 1278,7 тис. грн

ДСО = С2013 — С2012 — ДСЦ = 15 330,8 — 9596,6 — 1278,7 = 4455,5 тис. грн

Таким чином, за рахунок зміни ціни собівартість виросла на 1278,7 тис. грн, а за рахунок зміни обсягу випуску — на 4455,5 тис. грн.

Як показують розрахунки, ціна реалізації впливає на чистий прибуток у складі двох факторів — собівартості та доходу від реалізації. При цьому вплив у складі собівартості зменшує прибуток, а у складі доходу від реалізації - збільшує. З огляду на це загальний вплив ціни реалізації на чистий прибуток можна розрахувати у такий спосіб:

ДЧПЦ = ДДРЦ — ДСЦ = 1694,2 — 1278,7 = 415,5 тис. грн

За рахунок збільшення ціни чистий прибуток підприємства виріс на 415,5 тис. грн.

2.5 Факторний аналіз рентабельності підприємства

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой