Комплексне удосконалення раціональної організації перевезень щебню (на прикладі ТОВ "Бридж Плюс")

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Комплексне удосконалення раціональної організації перевезень щебню (на прикладі ТОВ «Бридж Плюс»)

РЕФЕРАТ

перевезення транспортний планування

Склад дипломного проекту:

Тема дипломного проекту: «Комплексне удосконалення раціональної організації перевезень щебню (на прикладі ТОВ „Бридж Плюс“)»

Мета роботи: підвищення ефективності надання послуг по перевезенню щебню по території України.

Об'єктом дослідження обрано ТОВ «Бридж Плюс».

Предметом дослідження є підвищення надання послуг по перевезеннях щебню по території України.

Для досягнення мети в дипломному проекті вирішено наступні задачі:

1) Визначення характеристики об'єкта дослідження та актуальності теми дипломного проекту;

2) Дослідження способів удосконалення процесу перевезення щебню;

3) Організація ТОВ «Бридж Плюс»

4) Розповісти про охорону праці та безпеку при роботі з щебнем;

5) Економічний ефект;

Дипломний проект складається з 5 розділів, вступу, висновку, списку використаної літератури. Обсяг розрахунково-пояснювальної записки складає сторінок, на яких зображено рисунків, таблиць.

ВСТУП

Транспортна система — комплекс різних видів транспорту, які знаходяться в взаємозв'язку при виконанні перевезення. Поняття «Єдина транспортна система» вказує на соціально-економічне єднання всіх видів транспорту цілої країни.

До єдиної транспортної системи належать такі види транспорту: залізничний, водний, автомобільний, повітряний, трубопровідний.

Транспорт забезпечує виробничо-економічні зв’язки різних галузей народного господарства. Він відіграє важливу роль в економічному і культурному розвитку людей, в економічних зв’язках з закордонними країнами. Транспорту належить важлива роль в процесі загального виробництва, так як він займається перевезенням матеріалів, напівготової і готової продукції. Транспорт забезпечує також зв’язок між сільським господарством і промисловістю та окремими підприємствами.

Транспортна промисловість або транспорт. Має ряд особливостей які значно відрізняють його від інших галузей матеріального виробництва. Виробничим процесом транспортної промисловості є процес переміщення вантажів і пасажирів, в часі і просторі. Транспортна промисловість не потребує виготовлення або перероблення сировини. Матеріальні блага у вигляді визначеної продукції в промисловості і сільському господарстві, транспорт переміщує від місця виробництва до місця споживання не змінюючи продукції.

Продукцією транспортної промисловості являється теж переміщення вантажів і пасажирів в часі і просторі. Таким чином виробничий процес і продукція транспортної промисловості співпадають.

Витрати на переміщення вантажів називаються транспортними витратами. В кінцевому випадку транспортні витрати збільшують вартість продукції. Транспортні витрати є четвертою складовою вартості продукції (після сировини, пального, заробітної плати).

Важливу роль в переміщенні вантажів відіграє швидкість доставки від відправника до одержувача. Підвищення швидкості доставки — важливий фактор для покращення продуктивності.

Автомобільний транспорт являє собою сукупність шляхів сполучень. Засобів перевезення. Технічних пристроїв, механізмів і засобів управління.

Засобами перевезення (рухомим складом) являються автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи і напівпричепи транспортного призначення, різні пристосування для перевезення вантажів і пасажирів. Шляхами сполучень є автомобільні дороги і магістралі.

До технічних пристроїв в споруд відносять гаражі, авторемонтні заводи, станції технічного обслуговування і інші.

Виробничий процес на автомобільному транспорті, який полягає в переміщенні вантажів і пасажирів рухомим складом називається автомобільними перевезеннями. Є два види автомобільних перевезень вантажні і пасажирські. Вантажні перевезення розрізняють по наступним ознакам:

— По галузевому принципу перевезення вантажів промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі і громадського харчування. поштового перевезення, перевезення вантажів населення і комунального господарства.

перевезення за розмірами вантажу масового перевезення. Партійні по розміру партії вантажу, не масові перевезення.

— По територіальній ознаці - технологічні, міські, приміські, міжміські, міжнародні перевезення;

технологічні - перевезення по території будівельних майданчиків чи по території підприємства;

міські - перевезення на невеликі віддалі з різною структурою перевезення;

такі ж умови відносяться до приміських перевезень. Які здійснюються за межами міста на віддалі до 50 км включно;

міжміські - перевезення, які здійснюються на відстані більше 50 км між різними містами, областями і економічними районами на дорогах великої протяжності, віддаль може бути більше 1000 км;

міжнародні - перевезення за межі країни.

— По способу виконання — місцеві перевезення і перевезення прямого і змішаного сполучення:

місцевими називаються всі перевезення незалежно від їх віддалі, які проводяться одним автотранспортним підприємством;

при перевезеннях прямого сполучення в роботі по переміщенню вантажів приймають участь декілька автотранспортних підприємств;

перевезення змішаного сполучення виконуються двома або більше видами транспорту. Вони можуть бути: автомобільно-залізничними, автомобільно-водними, автомобільно-залізнично-водними і т.д.

— По часу виконання -постійні і сезонні:

постійні - перевезення на протязі цілого року;

сезонні - періодично повторюються в потріб6ний час року.

— По організаційному принципу — централізовані і децентралізовані.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ І АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

1.1 Призначення і характеристика ТОВ «Бридж Плюс»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бридж Плюс» зареєстроване 06. 12. 2007р.

Код ЄДРПОУ 35 570 641.

Юридична адреса м. Київ, вул. Заболотного 15.

На підприємстві зареєстровано 35 працівників, з яких 24 водії, 3 бухгалтера, 4 диспетчера, 3 юриста, 1 директор.

Рухомий склад підприємства складає 15 автомобілів MercedesBenzActros 2643- 10 власних і 5 орендованих. Вантажопідйомність кожного з автомобілів 40тон.

Підприємство займається перевезенням щебню з кар'єрів на різні об'єкти по території України.

При плануванні обсягів збуту своїх послуг ТОВ «Бридж Плюс» враховує результати тендеру на перевезення щебню по території України. Вигравши тендер (він дає більшу частину прибутків ТОВ «Бридж Плюс») підприємство повністю відкриває свій потенціал в перевезеннях.

Перевезення щебню за допомогою рухомого складу підприємства відбувається:

— З Грабовецького кар'єру «Грабовецькийгран. кар'єр» у Вінницьку область, місто Ладижин, бригади № 1,2,3…, та дороги до них, ПАТ «Миронівський хлібо-продукт».

— З Товариства «Буд матеріали І» село Маньківка, кар'єр, на ПАТ «ПК Поділля», міста Городівка та Гайсин.

— З ПП «Сервіс дор. буд», м. Ладижин, асфальтний завод на Томашпіль.

Кожного місяця на кожний автомобіль підприємства припадає всередньому 90 їздок (циклів перевезення).

Кожного року підприємство приймає участь у декількох тендерах, по перевезенню щебню по території України. Серед інших підприємств-учасників тендеру підприємство виділяється наявність найоптимальнішого рухомого складу, адже за раз на один автомобіль можна завантажити до 40 тон щебню.

Підключившись до роботи у 2007 році підприємство, маючи 3 автомобілі MercedesBenzActros 2643 відразу почало надавати свої послуги з перевезення будівельних матеріалів, таких як пісок та щебінь.

Ставлячись з повагою до інтересів своїх клієнтів «Бридж Плюс» завжди представляє найрізноманітніші та оптимальні схеми взаємного співробітництва.

При бажанні клієнт може відстежувати рух вантажу на будь-якому відрізку траси за допомогою супутникових мереж спостереження. Компанія здатна забезпечити мобільну доставку вантажу не залежно від кількості: немає значення чи це велика партія автомобілів, які перевозить колона автовозів, чи це один автомобіль преміум-класу.

З клієнтами завжди працює кваліфікований персонал, починаючи від водіїв та експедиторів, ознайомлені з правилами поводження у Європі, зокрема на шляхах, і закінчуючи юристами, менеджерами з логістики та менеджерами ЗЕД.

Своєму успіху компанія завдячує професійному та кваліфікованому персоналу, використанням та підтримкою всіх основних національних документів, що регламентують перевезення та доставку щебню в внутрішньому сполученні.

Підприємство має у своєму розпорядженні сучасне програмне забезпечення, що дозволяє за декілька хвилин розрахувати оптимальний маршрут перевезення за комплексним критерієм, що включає мінімізацію відстані та термінів доставки.

Постійний супутниковий і мобільний зв’язок з усіма автомобілями забезпечує можливість термінової подачі під завантаження, контроль наявності на борті дозвільних та інших документів і головне — інформування замовника про місцезнаходження автомобіля у режимі реального часу.

Кваліфіковані менеджери по завантаженнях із урахуванням умов замовлення підготовлюють для вантажовласника повний пакет договірних документів, а по закінченню їздки вчасно надають товаросупроводжувальну документацію з відміткою про доставку вантажу, акт виконаних робіт, рахунок-фактуру і податкову накладну встановлених форм.

1.2 Маршрутизація перевезень ТОВ «Бридж Плюс»

Маршрутизація -- це ув’язка їздок автомобіля з вантажем і без вантажу з метою отримання найбільш раціональних маршрутів перевезень вантажів.

— Маршрут № 1 Грабовець-Ладижин передбачає рух автомобілів по дорогам Т-02−34, Т-02−22, Т-02−37

Загальна протяжність маршруту складає 55,7 км.

— Маршрут № 2 Маньківка — Городківка передбачає рух автомобілів по дорогам Т-02−22, Т-02−02

Відстань руху автомобілів по цьому маршруту становить 87,7 км.

— На маршруті № 3 Маньківка — Гайсин автомобілі рухаються по дорогам Р 54, Е 50

Загальна відстань на цьому маршруті становить 65,7 км.

— Згідно з маршрутом № 4 Ладижин-Томашпіль автомобілі рухаються по дорогам Т-02−37 Р 08/Р 08

Протяжність маршруту 70,9 км

1.3 Характеристика вантажу

Щебінь-- неорганічний зернистий сипучий матеріал із зернами крупністю понад 5 мм, який одержується шляхом дробленнягірських порід, гравіюівалунів, -- а також попутньо добутих розкривних і вмісних порід або некондиційних відходів гірських підприємств по переробці руд (чорних, кольорових і рідкісних металів металургійної промисловості) і неметалічних копалин інших галузей промисловості й наступного розсіву продуктів дроблення.

Різновиди щебню:

Гранітний щебінь.

— Граніт (від італійського Granito — зернистий; на Русі граніт називали «дикий камінь») — це тверда гірська порода зернистої будови. Марка його міцності = 1200 — 1400.

Граніти — породи, характерні для верхньої частини континентальної земної кори. Граніти формувалися протягом всієї геологічної історії нашої планети. Найдавніші породи гранітного складу датуються 3,8 млрд. років, наймолодші граніти мають вік 1−2 млн. років.

Граніт — найпоширеніша на Землі гірська порода. Власне, граніт — це викид магми на поверхню землі, яка охолола й затверділа.

Граніт складається з добре сформованих кристалів польового шпату, кварцу, слюди і т.д. На колір граніту впливає розмір польових шпатів і слюди. Залежно від їх складів граніт може бути червоним, рожевим або сірим. На підставі цих квітів гранітний щебінь може мати безліч відтінків. Граніт використовується і як будівельний матеріал, і як декоративний камінь.

Родовища гранітів є на Кольському півострові, в Карелії, на Уралі, в Сибіру та Середньої Азії, на узбережжі Азовського моря і в південно-західній частині України, у Криму та на Кавказі. Найбільші поклади граніту в Росії знаходяться на Уралі і в Карелії.

— Вапняковий щебінь.

Вапняк це осадова гірська порода, що складається переважно з кальциту СаСО3. Марка міцності = 400 — 800.

Особлива роль у розвитку цивілізації належить карбонатних порід — найчисленнішим у природі осадовим утворенням. Вони складають більше 15% об'єму земної кори. Головне місце серед них займають вапняки. Наші предки дуже широко використовували їх у будівництві, так як вапняки дробити і обробляти набагато простіше, ніж, наприклад, той же граніт. Не будемо далеко ходити, всесвітньо відомі єгипетські піраміди побудовані саме з вапняного каменю.

Вапняк, мабуть, був найпершим будівельним матеріалом, який використовував чоловік. З його плит споруджені не лише єгипетські піраміди, а й Велика китайська стіна. Наша столиця — Москва — прозвана білокам'яної саме тому, що багато її будівлі були зведені саме з вапняку. Міцність кладки древніх споруд забезпечувалася ідеальної підгонкою каменів. В’язкі, типу цементу, в ті часи древні ще не застосовувалися. Їх навчилися готувати набагато пізніше.

Вапняки складаються головним чином з кальциту (СаСО3). Вони утворилися у морських басейнах в основному із залишків тваринного світу (зоогенние породи), а також за рахунок хімічних опадів. Вапняки залягають зазвичай пластами. Вони бувають білого кольору або в залежності від домішок (глини, кварцу, окису заліза та ін) жовтуватого, сірого, червоного, бурого і ін

Вапняковий щебінь — унікальний будівельний матеріал: він екологічно чистий, має рідкісними фізико-механічними характеристиками, зокрема: високої ударостійкістю і стійкістю до температурних перепадів.

Гравійний щебінь. Гравій

Марка міцності = 800−1000.

Слово «гравій» походить від франц. Gravier, що означає - великий пісок. Це пухка осадова гірська порода, що складається з округлих камінців, на відміну від гострокутного граніту. Гравійний щебінь виготовляється з осадових гірських порід, що добуваються у вигляді округлих камінців.

Гравійний щебінь застосовується головним чином як заповнювач для бетонів і в дорожньому будівництві. Гравійний щебінь є основним замінником граніту — матеріалом більш дешевим, при досить високих показниках.

Фізичні властивості щебню:

Основними властивостями щебню із природних кам’яних матеріалів є:

— міцність;

— морозостійкість;

— лящадність;

— істинна, середня та насипна щільності;

— водопоглинання і водонасичення;

— зерновий склад і форма зерен;

— активність природних радіонуклідів (радіоактивність).

— Адгезія щебню.

Однією зі специфічних характеристик щебню є адгезія. Цей параметр відображає оцінку якості зчеплення бітумних в’яжучих з поверхнею щебню. Необхідно відзначити, що на якість зчеплення впливає колір щебню. Кращі показники по адгезії дає сірий і темно-сірий щебінь.

— Зерновий склад щебню.

Зерновий склад кожної фракції повинен задовольняти вимогам ГОСТ 8267–93 «Щебінь і гравій із щільних гірських порід для будівельних робіт». Виходячи з вимог зазначеного ГОСТу випливає, що у фракції щебню, що поставляється на будівництво, наприклад 20−40мм, кількість зерен розміром дрібніше 20 мм не повинно перевищувати 10%, а зерен більше 1,25 * D (50 мм) не більше 0,5%.

Ці вимоги необхідні для суворого дотримання зернового складу окремих фракцій. Дотримання даних вимог відбивається в розсіві.

— Лящадністьщебню.

У щебені нормують вміст зерен пластинчастої (лящадної - походить від слова «лящ», тобто плоский як лящ) і голчастої форм. До зерен пластинчастої та голчастої форм відносять такі зерна, товщина або ширина яких менше довжини у три рази і більше. За формою зерен щебінь поділяють на чотири групи (вміст зерен пластинчастої та голчастої форм,% по масі):

— I група «кубовидна» до 15%,

— II група «поліпшена» від 15% до 25%,

— III група «звичайна» від 25% до 35%,

— IV група «звичайна» від 35% до 50%.

Необхідно зауважити, що «лящадність» це одна з найважливіших характеристик якості щебню. Чим менше лящадність, тим якісніше вважається щебінь. Використання щебню кубовидної форми дає найбільш щільну утрамбовку.

Наявність у щебенізерен пластинчастої та голчастої форм приводить до збільшення міжзернової порожнистості в суміші. Це в свою чергу призводить до збільшення витрати сполучного компонента, а це тягне за собою додаткові матеріальні витрати. Крім того, кубовидні зерна мають більшу міцність, ніж зерна пластинчастої й голчастої форм. Отже, використання кубовидного щебню у виробництві економічно доцільніше.

— Морозостійкість щебню.

Морозостійкість щебню характеризують числом циклів заморожування і відтавання. Дозволяється оцінювати морозостійкість щебню по числу циклів насичення в розчині сірчанокислого натрію і висушування. По морозостійкості щебінь підрозділяють на марки: F15; F25; F50; F100; F150; F200; F300; F400.

Показники морозостійкості щебню і гравію визначають при випробуванні заморожуванням і відтаванням або насиченням у розчині сірчанокислого натрію і висушуванням.

У будівництві в основному застосовують щебінь з маркою міцності не менш F300.

— Міцність щебню.

Міцність щебню характеризують межею міцності вихідної гірської породи при стисканні, дробильністьщебню при стисканні (роздавлюванні) в циліндрі, і зносом в поличному барабані. Ці показники імітують опір кам’яного матеріалу при впливі проходять по дорозі транспортних засобів і механічні дії в процесі будівництва дорожніх конструкцій (укладання й ущільнення котками).

У залежності від марки щебінь ділять на групи: високоміцний М1200−1400, міцний М800−1200, середньої міцності М600−800, слабкою міцності М300−600, дуже слабкою міцності М200.

У щебені нормують вміст зерен слабких порід з межею міцності вихідної породи на стиск у насиченому стані до 20 МПа. За ГОСТ 8267–93 щебінь марок М1400, М1200, М1000 не повинен містити зерна слабких порід в кількості більше 5%, щебінь марок М800, М600, М400 більше 10%, щебінь марок М300 і М200 більше 15% за масою.

Найбільшим попитом користується гранітний щебінь міцністю М1200, рідше використовується високоміцний гранітний щебінь або базальтовий щебінь з маркою міцності М1400−1600. В основному він використовується у виробництві важких високоміцних бетонів, в несучих конструкціях мостових, фундаментах.

— Радіоактивність щебню.

Найважливіша характеристика, з якої звичайно починається обговорення якості будівельного щебню з покупцем — це його радіоактивність.

Якщо продукція повинна бути придатна для всіх без винятку видів будівельних робіт, що повинно бути підтверджено відповідними сертифікатами і санітарно-епідеміологічними висновками, дослідженнями спец. лабораторій, то це означає, що весь поставлений гранітний щебінь та інші види високоміцного щебню відносяться до I-го класу за радіоактивністю (менше 370Бк/кг).

Для будівництва доріг підходить щебінь II класу за радіоактивністю (більше 370Бк/кг).

Зараз все швидше зростає різноманітність природних каменів для дизайну: медово-жовті онікси, беломоріти, туфи, евдіаліти, біло-рожевий кварц, темно-червона яшма, яскраво-зелений амазоніт, зелено-чорний змійовик, жовто-зелений ауріпігмент і т.д.

— Вміст пиловидних і глинистих частинок.

У щебені нормують вміст пиловидних і глинистих частинок (розміром менше 0,05 мм). Крім того, виділяють грудки глини, крупність частинок від 1,25 мм до найбільшого розміру зеренщебню даної фракції при суміші фракцій. Для всіх видів і марок щебню за міцністю вміст глини в грудках у загальній кількості пиловидних і глинистих частинок не повинен перевищувати 0,25% за масою. У щебені з магматичних і метаморфічних порід зміст пилоподібних і глинистих частинок за масою не повинен перевищувати 1%, в щебені з осадових порід марок від М600 до М1200−2%, а марок від М200 до М400−3%.

— Фракції щебню:

За крупності щебінь поділяють на фракції. Фракція це максимально допустимий розмір окремо взятого каменю (зерна). Розділяють основні і супутні фракції щебню. До основних фракціям відносяться: 5−10мм, 5−20мм, 10−20мм, 20−40мм, 20−65мм, 25−60мм, 40−70мм. До супутніх фракціям відносяться: 0−2мм, 0−5мм, 0−15мм, 0−20мм, 0−40мм, 0−60мм, 2−5мм.

В окремих випадках знаходять застосування фракції 70−120мм і 120−150мм.

Найбільшим попитом на ринку користується гранітний щебінь фракції 5−20мм, рідше 5−15мм, що застосовується у виробництві асфальту, бетону і залізобетонних конструкцій. Щебінь гранітний фракцій 20−40мм, 20−65мм, 25−60мм, 40−70мм так само користується стійким попитом, і застосовується в будівництві і ремонті залізничних насипів, трамвайних ліній, подушок автомобільних доріг, у будівництві будинків при закладці фундаменту, а також використовується для дроблення на більш дрібні фракції щебню. З усіх природних кам’яних матеріалів, використовуваних в будівництві, щебінь є основним.

— Вологовіддача.

Властивість матеріалу втрачати наявну в його порах вологу. Вологовіддача характеризується кількістю води у відсотках (за масою або об'ємом), що втрачається, стандартним зразком матеріалу на добу при відносній вологості навколишнього повітря 60% і температурі навколишнього середовища 20 ° С.

— Водопроникність

Здатність матеріалу пропускати воду під тиском. Водопроникність характеризується кількістю води, що пройшла в перебігу 1часа через зразок площею 1 м і товщиною 1 м при постійному тиску.

— Водопоглинання

Здатність матеріалу вбирати і утримувати в своїх порах вологу. Водопоглинання визначають за масою або об'ємом і виражають у відсотках. Водопоглинання за обсягом завжди менше 100%, а за масою може бути більше 100% (теплоізоляційні матеріали здатні поглинати значно більше води, ніж їх маса).

— Гігроскопічність

Властивість матеріалів поглинати вологу з повітря. Гігроскопічні матеріали можуть поглинати велику кількість води, при цьому збільшується їхня маса, знижується міцність, змінюються розміри.

— Виробництво та застосування

Загальна технологія виробництва щебню. включає видобуток сировини звичайно із застосуванням буропідривних робіт в кар'єрі, транспортування від кар'єру до бункерів дробильно-сортувальних заводів, дроблення (від двох до чотирьох стадій), декілька стадій грохочення і, при необхідності, видалення надмірної кількості пилоподібних і глинистих частинок, промивку на грохотах або в спец. апаратах, зневоднення і складування. Природний і штучний шебінь. використовується в будівництві, а також як наповнювач бетону, складова покриття автомоб. доріг, для баластування залізничних колій тощо.

— Сировина та її видобування в Україні

Родовища різноманітних гірських порід, які використовують для виробництва бутового каменю і щебню, відомі в усіх геоструктур них регіонах України. В основному їх розвідані запаси представлені виверженими і метаморфічними породами — ґранітами, ґранодіоритами, андезитами, габро, кристалічними сланцями, кварцитами та ін. На початку ХХІ ст. Державним балансом України враховано 708 родовищ будівельного каменю, з яких близько 390 розробляється. Найбільші підприємства по виробництву щебню. в Україні - Запорізький кар'єр, Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд» («Лафарж Щебінь»).

1.4 Актуальність теми дипломного проекту

Тему свого дипломного проекту я вважаю безперечно актуальною, адже паралельно з розвитком суспільства та економіки зростають і перевезення на автотранспорті та будівництво.

Будівництво залежить від видобування та перевезення природних матеріалів, таких як дерево, пісок, щебінь.

Для перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом важливим є наявність дорожнього покриття, по якому буде рухатися рухомий склад.

Зважаючи на це я вибрав тему дипломного проекту, тісно пов’язану з будівництвом, а тобто раціоналізація організації перевезення щебню на автомобільному транспорті.

На сучасному етапі розвитку підприємства, приватного бізнесу необхідність в перевезенні будівельних матеріалів на об'єкти є періодично необхідними. В залежності від замовлень на дані перевезення і вдосконалення їх організації, покращення техніко-економічних показників розробляється дана тема.

РОЗДІЛ 2. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЩЕБНЮ

2.1 Чинники підвищення ефективності діяльності транспортних підприємств

Можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій неоднакові за мірою впливу, ступенем використання та контролю. Тому для практики господарювання, для керівників і відповідних спеціалістів суб'єктів підприємницької чи інших видів діяльності важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю трудових колективів. Той чи той суб'єкт господарювання може й мусить постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників через розробку та послідовну реалізацію власної програми підвищення ефективності діяльності, а також ураховувати вплив на неї зовнішніх чинників. У зв’язку з цим виникає необхідність конкретизації напрямків дії та використання головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

— Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють найістотніший вплив на рівень і динаміку ефективності надання послуг. За принципом ланцюгової реакції вони спричиняють суттєві (нерідко докорінні) зміни в технічному рівні та продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів тощо.

— Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої, а також іншої діяльності суб'єктів господарювання. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування, оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаження в часі тощо.

— Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності діяльності, якщо розв’язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності послуг, раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.

— Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники -- керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюються дійовим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.

— Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну спеціалізацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності будь-якої складної виробничо-господарської системи. При цьому остання для підтримування високої ефективності господарювання має бути динамічною та гнучкою, періодично реформуватися відповідно до нових завдань, що постають за зміни ситуації на ринку.

— Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективними для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду.

— Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства. Від нього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники зростання ефективності діяльності на підприємстві.

Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяльності будь-якого підприємства, кожної підприємницької структури.

— Державна економічна й соціальна політика істотно впливає на ефективність надання послуг. Основними її елементами є:

a) практична діяльність владних структур;

b) різноманітні види законодавства (законотворча діяльність);

c) фінансові інструменти (заходи, стимули);

d) економічні правила та нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності);

e) ринкова, виробнича й соціальна інфраструктури;

f) макроекономічні структурні зміни;

g) програми приватизації державних підприємств;

h) комерціалізація організаційних структур невиробничої сфери.

— Інституціональні механізми. Для безперервного підвищення ефективності діяльності всіх суб'єктів господарювання держава має створити відповідні організаційні передумови, що забезпечуватимуть постійне функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституціональних механізмів -- організацій (дослідних і навчальних центрів, інститутів, асоціацій). Їхню діяльність треба зосередити на:

a) розв’язанні ключових проблем підвищення ефективності різних виробничо-господарських систем та економіки країни в цілому;

b) практичній реалізації стратегії і тактики розвитку національної економіки на всіх рівнях управління. Нині у світі функціонує понад 150 міжнародних, національних і регіональних центрів (інститутів, асоціацій) з продуктивності та управління.

— Інфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективності діяльності підприємств є достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової та господарської інфраструктури. Нині всі підприємницькі структури користуються послугами інноваційних фондів і комерційних банків, бірж (товарно-сировинних, фондових, праці) та інших інститутів ринкової інфраструктури. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств справляє належний розвиток виробничої інфраструктури (комунікацій, спеціалізованих інформаційних систем, транспорту, торгівлі тощо). Вирішальне значення для ефективного розвитку всіх структурних елементів економіки має наявність широкої мережі установ соціальної інфраструктури.

— Структурні зміни в суспільстві також впливають на показники ефективності на різних рівнях господарювання. Найважливішими є структурні зміни економічного та соціального характеру. Головні з них відбуваються в таких сферах:

a) технології, наукові дослідження та розробки, супроводжувані революційними проривами в багатьох галузях знань (пропорція імпортних та вітчизняних технологій);

b) склад та технічний рівень основних фондів (основного капіталу);

c) масштаби виробництва та діяльності (переважно за деконцентрації з допомогою створення малих і середніх підприємств та організацій);

d) моделі зайнятості населення в різних виробничих і невиробничих галузях;

e) склад персоналу за ознаками статі, освіченості, кваліфікації тощо.

Лише вміле використання всієї системи перелічених чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності діяльності.

2.2 Вибір оптимального типу і марки рухомого складу

Важливим завданням організації перевезень є вибір ефективних транспортних засобів, що найповніше відповідають конкретним умовам.

Техніко — експлуатаційні показники роботи автомобіля визначаються організацією перевезень та комплексом його експлуатаційних властивостей: вантажопідйомністю, використанням маси, швидкісними характеристиками паливною економічністю та іншими.

Під час вибору рухомого складу вирішують дві взаємопов'язані задачі: визначають його спеціалізацію та підбирають вантажопідйомність. Спеціалізованим називають рухомий склад, пристосований для перевезень певних видів вантажів чи обладнаний додатковими механізмами. Він забезпечує низьку собівартість перевезень і високу продуктивність автомобіля.

В деяких випадках використання спеціалізованого рухомого складу пов’язане з додатковими витратами на автотранспортних підприємствах. Незважаючи на це, воно, як правило, економічно виправдовується, оскільки забезпечує менші витрати та краще збереження вантажів.

Раціональна організація перевезень передбачає не тільки вибір рухомого складу того чи іншого типу, але й заразом ефективного комплексу технічних засобів, разом з якими він використовується.

Властивості вантажів, їх геометричні характеристики і маса, а також умови перевезень визначають вимоги до конструкції спеціалізованих транспортних засобів.

Зі збільшенням вантажопідйомності збільшується продуктивність рухомого складу, знижується трудомісткість використання, а також енерго і матеріалоємність перевезень, що веде до зменшення витрат на перевезення.

На підприємстві ТОВ «Бридж Плюс» роботу по перевезенню щебню до пунктів допомагають виконувати автомобілі марки Mercedes — BenzActros, вантажопідйомністю 40 т.

Загальні характеристики

Висота тягача

3495 мм

Діаметррозвороту

22,4 м

Довжина тягача

11 005 мм

Кліренс

200 мм

Колісна база

6000 мм

Ширина тягача

2494 мм

Двигун

Кількістьциліндрів

6

Крутний момент

2300 Н*м

Модель двигуна

ОМ 541

Потужністьдвигуна

476 к.с.

Об'ємдвигуна

11 946 см3

При обертах

1080 хв-1

Тип двигуна

дизельний

Пальне

дизельнепальне

Трансмісія

Привід

4*2

Експлуатація

Спорядженамасаавтомобіля

6000 кг

Вантажопідйомність

40 000 кг

2.3 Визначення техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу

— - середня вантажопідйомність автомобіля, 40 т;

— - середнє значення коефіцієнта статистичного використання вантажопідйомності автомобіля, 0,88;

— - середня технічна швидкість автомобіля, 50 км/год;

— - середнє значення коефіцієнта використання пробігу автомобіля, 0,5;

— - середня відстань пробігу автомобіля з вантажем за їздку, 70 км;

— - середній час простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням за їздку, + оформлення документації, 1,5 год.

2.4 Вибір вантажно-розвантажувальних механізмів та їх класифікація

Навантажувально — розвантажувальні машини застосовують для завантаження і розвантаження транспортних засобів, у складському господарстві, на будівництві різноманітних об'єктів, доріг тощо.

Найбільшого застосування отримали одноківшеві і багатоківшеві навантажувачі, конвеєри, живильники технологічного обладнання для дроблення, сортування і змішування матеріалів.

Одноківшеві навантажувачі відзначаються простотою конструкції, експлуатаційною надійністю, легкістю обслуговування і керування. Робоче обладнання цих машин навішується на гусеничні чи колісні трактори, а також на спеціальні шасі.

Пневмоколісні одноківшеві навантажувачі призначені для: навантажувально-розвантажувальних робіт сипких і дрібнокускових матеріалів (гравію, щебню, гальки тощо) густиною маси до 2,3 т/м3 (дод. 2); розроблення піщаних та гравійних кар`єрів із завантаженням у відвал чи транспорт; планувальних робіт на грунтах до ІІ категорії [33]; транспортування дрібнокускових та піщаних матеріалів на відстань до 100 м; монтажних і такелажних робіт із будівельними деталями малих та середніх розмірів.

Для завантаження щебню до кузова автомобілів використовуються вантажно — розвантажувальні механізми марки Shantui SL50W-2к

Призначення

Для виконання великого спектрувантажно — розвантажувальних операційз різними видами вантажу

Колісна формула

4x4

Эксплуатаційна маса

17 000 кг

Номінальна вантажепідйомність

5000 кг

Тип двигуна

дизельний

Двигун

Shangchai C6121

Число циліндрів

6

Ємність паливного баку

280 л

Тип рами

Шарнірно- зчленований

Максимальна висота розвантаження

3178 мм

Коробка передач

YJ375

Об'єм ковша

3 мі

Мінімальний радіус поворота

7124 мм

Виривне зусилля

185 кН

Статичнаперекидуюча нагрузка

100 кН

Максимальна швидкість

38 км/год

Кількість передач вперед/назад

2/1

Довжина

7940 мм

Ширина

3072 мм

Висота

3430 мм

Колісная база

3250 мм

Розмір шин передніх колес

23. 5−25

Розмір шин задніх колес

23. 5−25

2.5 Розрахунок роботи рухомого складу на маршрутах

Для розрахунків роботи рухомого складу на підприємстві використовуємо техніко-експлуатаційні показники роботи рухомого складу.

Покажемо у вигляді таблички

Вантажопідйомність автомобіля q 40 т

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності автомобіля Yст 0,88

Експлуатаційна швидкість автомобіля Ve 50 км/год

Коефіцієнт використання пробігу автомобіля В 0,5

Середня відстань пробігу автомобіля з вантажем за їздку lві 70 км

Середній час простою автомобіля під Н-Р роботами та оформлення документації tн-р 1,5год

Час виконання оборотного рейсу

Т =

Де:

— L — відстань між пунктами відправлення і призначення;

— Ve — середня експлуатаційна швидкість (50 км/год.);

— tпр — час простою під навантажувально-розвантажувальними роботами та при оформленні товаротранспортних документів (1,5 год.).

Т1 =

Т2 =

Т3 =

Т4 =

Маршрут

Т — Час виконання оборотного рейсу, год

№ 1 Грабовець-Ладижин

3,7

№ 2 Маньківка-Городківка

5

№ 3 Маньківка-Гайсин

4,1

№ 4 Ладижин-Томашпіль

4,3

Середньодобовий пробіг:

Так як ми знаємо, що один автомобіль за добу робить 3 їздки, то:

=

=

=

=

Маршрут

lдоб — Середньодобовий пробіг, км

№ 1 Грабовець-Ладижин

334,2

№ 2 Маньківка-Городківка

526,2

№ 3 Маньківка-Гайсин

394,2

№ 4 Ладижин-Томашпіль

425,4

W — транспортна робота, визначається як

W =

W1 =

W2 =

W3 =

W4 =

Маршрут

W — Транспортна робота, ткм

№ 1 Грабовець-Ладижин

1960,6

№ 2 Маньківка-Городківка

3087

№ 3 Маньківка-Гайсин

2312,64

№ 4 Ладижин-Томашпіль

2495,7

Де:

— q — вантажопідйомність ТЗ, т;

— г — коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за класом вантажу;

— LB — пробіг автомобіля з вантажем, км;

2.6 Застосування нових маршрутів та рухомого складу

Наявний на підприємстві рухомий склад, для зменшення витрат я замінив на Mercedes-BenzAxor, з такою ж самою вантажопідйомністю, але витрати палива на 100 кілометрів у цього автомобіля на 2,5л менше.

Загальні характеристики

Висота тягача

3495 мм

Діаметр розвороту

22,4 м

Довжина тягача

11 005 мм

Кліренс

200 мм

Колісна база

6000 мм

Ширина тягача

2494 мм

Двигун

Кількість циліндрів

6

Крутний момент

2300 Н*м

Модель двигуна

ОМ 541

Потужність двигуна

476 к.с.

Об'єм двигуна

11 946 см3

При обертах

1080 хв-1

Тип двигуна

дизельний

Пальне

дизельне пальне

Трансмісія

Привід

4*2

Експлуатація

Споряджена маса автомобіля

6000 кг

Вантажопідйомність

40 000 кг

Витрати палива

37,5 л/100км

В моєму дипломному проекті можливою є зміна двох маршрутів з чотирьох.

Маршрут № 1 Грабовець — Ладижин. Буде змінено прямування автомобіля, при цьому зменшиться довжина маршруту, а отже і собівартість перевезення.

Також трохи зміню маршрут № 3 Маньківка — Гайсин. Зміниться довжина маршруту.

Змінено маршрут № 1 Грабовець — Ладижин

В цьому разі автомобіль рухається по дорогам Т-02−34, Е 50, М 12, Р 33

Довжина зміненого маршруту становить 46 км.

Змінено маршрут № 3 Маньківка — Гайсин.

Автомобіль рухається по дорогам Р 54, Т-02−24, Т-02−26

Протяжність маршруту 60 км

2.7 Розрахунок роботи нового рухомого складу на змінених маршрутах

Для розрахунків роботи рухомого складу на підприємстві використовуємо техніко-експлуатаційні показники роботи рухомого складу.

Покажемо у вигляді таблички.

Вантажопідйомність автомобіля q 40 т

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності автомобіля Yст 0,88

Експлуатаційна швидкість автомобіля Ve 50 км/год

Коефіцієнт використання пробігу автомобіля В 0,5

Середня відстань пробігу автомобіля з вантажем за їздку lві 70 км

Середній час простою автомобіля під Н-Р роботами та оформлення документації tн-р 1,5год

Час виконання оборотного рейсу

Т =

Де:

— L — відстань між пунктами відправлення і призначення;

— Ve — середня експлуатаційна швидкість (50 км/год.);

— tпр — час простою під навантажувально-розвантажувальними роботами та при оформленні товаротранспортних документів (1,5 год.).

Т1 =

Т2 =

Т3 =

Т4 =

Таблиця

Маршрут

Т — Час виконання оборотного рейсу, год

№ 1 Грабовець-Ладижин

3,34

№ 2 Маньківка-Городківка

5

№ 3 Маньківка-Гайсин

3,9

№ 4 Ладижин-Томашпіль

4,3

Середньодобовий пробіг:

Так як ми знаємо, що один автомобіль за добу робить 3 їздки, то:

=

=

=

=

Маршрут

lдоб — Середньодобовий пробіг, км

№ 1 Грабовець-Ладижин

276

№ 2 Маньківка-Городківка

526,2

№ 3 Маньківка-Гайсин

360

№ 4 Ладижин-Томашпіль

425,4

W — транспортна робота, визначається як

W =

W1 =

W2 =

W3 =

W4 =

Де:

— q — вантажопідйомність ТЗ, т;

— г — коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за класом вантажу;

— LB — пробіг автомобіля з вантажем, км;

Маршрут

W — Транспортна робота, ткм

№ 1 Грабовець-Ладижин

1619,2

№ 2 Маньківка-Городківка

3087

№ 3 Маньківка-Гайсин

2112

№ 4 Ладижин-Томашпіль

2495,7

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Організація планування перевезень

Процес організації перевезень вантажів складається з роботи служби організації перевезень над пошуком клієнтури, заключенням договорів, прийняттям заявок та замовлень.

Розробка цих документів являється першим етапом організації планування, на основі даних документів проводиться оперативне планування на певний період і на кожний робочий день.

На кожний день складається змінно-добовий оперативний план в його розробці приймає участь представник служби організації перевезень (старший диспетчер) і начальник або механік автоколони.

Організація планування повинна враховувати:

— вибір ефективного типу рухомого складу для певного вантажу;

— зменшення непродуктивних пробігів без вантажу;

— вибір швидкості доставки вантажу з урахуванням категорій умов експлуатації та правил безпеки руху;

— скорочення часу простою під навантаженням — розвантаженням;

— планування часу роботи та відпочинку водіїв.

Вирішення цих питань можливо з розробкою програмного забезпечення з допомогою комп’ютерної техніки.

3.2 Диспетчерське керівництво перевезень

Здійснення перевезень вантажів неможливе без чіткого оперативного керівництва, особливо це стосується регулярних масових перевезень.

При цьому здійснюється визначення завдання водіям на різних маршрутах, оперативне регулювання всіх недоліків.

Диспетчерське керівництво здійснюється службою організації перевезень яка в регулюванні виробничого процесу виконує слідуючи завдання:

— прийом заявок і замовлень на перевезення вантажів;

— розробка раціональних маршрутів перевезень вантажів;

— розробка оперативного плану перевезень;

— організація і проведення випуску рухомого складу на лінію;

— керівництво за роботою автомобілів на лінії;

— надання технічного допомоги на лінії;

В виконанні цих заходів приймає участь служба організації перевезень, яка складається диспетчерських груп:

— вантажної

— диспетчерської

— обліково-контрольної

Вантажна група займається вивченням вантажопотоків і вантообороту, стану під'їзних шляхів до вантажно-розвантажувальних постів, ефективності використання механізмів навантаження-розвантаження.

Робота та завдання диспетчерської групи це — розробка змінно-добового плану перевезень; випуск рухомого складу на лінію та контролем за поверненням, складання добового звіту перевезень.

Диспетчерська група складається з двох підгруп:

— центральної, яка знаходиться в АТП;

— лінійної, яка контролює роботу рухомого складу на лінії та в місцях навантаження-розвантаження.

Комерційна група чи обліково-контрольна виконує розробку первинної документації - подорожніх листів; талонів замовника; товаротранспортних накладних.

Всі ці структурні підрозділи активно приймають участь в керівництві процесом перевезень.

3.3 Документація та документообіг по вантажним перевезенням

Основними документами на перевезення вантажів автомобільним транспортом є подорожній лист, талон замовника, товарно-транспортна накладна, які належать до документів суворої звітності. Виготовляються друкарським способом і нумеруються.

Подорожній лист — типова форма № 2, який затверджений наказом мінтрансу, від 29. 12. 1995 р. за номером 488/346 і є документом суворої звітності. Подорожній лист є наряд-завданням для водія на один день роботи (при відряджені можуть видаватися декілька подорожніх листів). Подорожній лист дається під розпис водію.

В подорожньому листі заповняються:

— Штамп АТП.

— Дата видачі.

— Вказаний режим роботи (згідно розробленого графіку вказана зміна роботи).

— Для обробки подорожнього листа за допомогою комп’ютера вказується код.

— Номер автоколони.

— Марка автомобіля, гаражний номер.

— Номер посвідчення і прізвище водія.

— Супроводжуючі особи.

Ці пункти заповнює диспетчер.

— Робота водія та автомобіля:

— Виїзд із гаража.

— Повернення в гараж (фактичний час виїзду і заїзду проставляється механіком контрольно-технічного пункту).

— Нульовий пробіг при виїзді і при заїзді.

— Показ спідометра.

— Рух пального.

Заповняється техніком по паливно-мастильних матеріалах (марка пального, скільки видано літрів, залишок при виїзді і поверненні).

— Завдання водієві (в чиє розпорядження направляється автомобіль).

— Час прибуття і вибуття.

— Кількість годин роботи.

— Звідки взятий вантаж і куди доставити.

— Найменування вантажу.

— Кількість їздок з вантажем.

— Відстань.

— Перевезти тонн.

Лицева сторона подорожнього листа підписується диспетчером, працівниками спецмедслужби, виїзд дозволено механіком контрольно-технічного пункту.

— Особливі відмітки ставляться службою безпеки руху.

— Заповнення подорожнього листа в процесі роботи:

— Вказуються номера їздок з вантажем;

— Вказуються номери товарно-транспортних накладних і талони заповнення.

— Вказується скільки перевезено тон за кожну їздку.

— Вказується відпрацьовані години за кожну їздку.

— Вказуються виконані тоннокілометри за їздку.

— За кожну їздку ставиться підпис і печатка вантажо-відправника.

— Вказується маршрут руху.

— Проводиться таксування.

— Записується кількість товарно-транспортних накладних.

Результати роботи автомобілів і причепів (заповнюється в АТП пр здачі подорожнього листа):

a) витрати пального;

b) час в наряді;

c) час в русі;

d) час простою на лінії і по технічним несправностям;

e) кількість їздок з вантажем за день роботи;

f) пробіг в кілометрах;

g) перевезення тонн;

h) виконано тоннокілометрів;

i) нарахування зарплати водію.

Талон замовника — типова форма № 1, затверджена наказом мінтрансу України. Талон видається в двох примірниках, один — замовнику транспорту, другий для АТП. Талон замовника має серію і номер, являється документом суворої звітності. На основі заявок і договорів начальник автоколони разом із службою організації перевезень складають оперативний план (рознарядка) на кожний день перевезень. На основі рознарядки змінним диспетчером виписуються подорожні листи на кожний день роботи автомобіля.

Заповнення талона замовника:

— Записується номер подорожнього листа в талоні замовника.

— АТП записує марку, державні номери автомобіля (причепа).

— Замовник транспорту.

— Найменування організації.

— Прізвище відповідальної особи організації.

— Посада відповідальної особи.

— Час прибуття і вибуття автомобіля, покази спідометра.

— Номера товарно-транспортних накладних і кількість їздок.

Заповнюється в АТП розрахунок за перевезення.

Товарно-транспортна накладна являється первинним документом суворої звітності, має серію і номер, видається вантажовідправником в 4-х екземплярах, засвідчених підписом і штампом. Після прийняття вантажу згідно товарно-транспортної накладної водій підписує всі чотири екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника і служить документом на списання матеріальних цінностей з складу. Другий примірник — залишається у вантажо-одержувача і служить документом на оприбуткування привезених матеріальних цінностей. Третій і четвертий екземпляри, засвідчені вантажоодержувачем, передаються авто підприємству. Третій екземпляр товарно-транспортної накладної підшивається з подорожнім листом для підтвердження виконаної транспортної роботи, а четвертий — відсилається замовнику транспорту з рахунком на оплату.

Час прибуття автомобіля під вантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті навантаження. Аналогічно встановлюється час прибуття в пункт розвантаження. Навантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві оформлених товарно транспортних накладних.

В товарно-транспортній накладній заповнюється:

— Дата заповнення.

— Марка автомобіля і державний номер.

— ТТН до подорожнього листа номер.

— АТП, водій, вид вантажу.

— Вантажоодержувач.

— Вантажовідправник.

— Пункти навантаження-розвантаження.

— Переадресування.

— Відомості про вантаж:

— Номенклатура, код;

— Назва продукції;

— Код вантажу, клас, маса.

— Вантажно-розвантажувальні операції:

— Операції окремо на навантаження і окремо на розвантаження.

— Вказують виконавців.

— Спосіб виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

— Додаткові операції.

Всі ці дані заповнюються на лицевій стороні товарно-транспортної накладної.

Заповнюється в АТП:

— Відстань перевезень по групах доріг.

— Плата за транспортні послуги.

— Поправочний коефіцієнт.

— Штрафи.

— Відмітки про складені акти.

— Розрахунок вартості.

— Доплата з спец транспорт.

— Доплата за транспортні послуги.

— Вантажо-розвантажувальні роботи.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКА

4.1 Охорона праці водіїв і пожежна безпека при організації і виконанні перевезень щебню

Життя та здоров’я кожного важливе не тільки для цієї людини та її сім'ї, а й для країни. Захистом суспільства, їх здоров’ям та життям займаються спеціальні спілки, а тобто страхові компанії. Також не на останньому місці стоїть самозбереження та охорона праці.

Так як робота водія є дуже напруженою в нервово-психологічному відношенні в процесі проектування необхідно приділити увагу охороні праці водіїв, що в першу чергу стосується нормуванню часу роботи і відпочинку

При експлуатації рухомого складу найбільш частими причинами виникнення пожару є несправність електрообладнання автомобіля, негерметичність системи живлення. Накопичення на двигуні масла, курення безпосередньо при ремонті або огляду. Система живлення, застосування відкритого вогню для підогріву двигуна.

Автомобілі повинні бути укомплектовані протипожежними засобами — переносними вогнегасниками типу ОХП-10, ДВП-10; ОУ-5, ОП-10. Вогнегасник повинне знаходитись в кабіні водія в зручному місці для користування.

Під час керування водій несе повну відповідальність за транспортний засіб і вантаж, тому водій зобов’язаний:

— слідкувати за збереженням вантажу з моменту прийняття його до перевезень до моменту здачі його вантажоодержувачу;

— вчасно доставити вантаж до вантажоодержувача у встановлені терміни;

— суворо дотримуватися маршруту руху вказаного у подорожньому листі;

— чітко виконувати всі вказівки та доручення своїх диспетчерів та негайно доповідати їм про хід їх виконання. У випадку неможливості виконання таких доручень чи вказівок по причинах, що не залежать від працівників, негайно повідомити про це диспетчерську службу.

Всі організаційні і регламентні питання, непорозуміння вирішувати безпосередньо з диспетчером. При виконанні рейсу водієві необхідно вести облік своїх дій, пов’язаних з грошовими витратами, рухом пального, зупинками, стоянками, завантаженням і розвантаженням.

Водію забороняється відпочивати в кабіні автомобіля при працюючому двигуні. Щоденний контроль режиму праці і відпочинку водія здійснюється за допомогою мобільного зв’язку зз диспетчером.

Водії в обов’язковому порядку проходять такі інструктажі:

— ввідний — проводиться з водіями при прийнятті на роботу;

— первинний інструктаж — проводиться з водіями безпосередньо на робочому місці;

— повторний — проводиться на робочому через певний термін після проведення первинного;

— позаплановий — проводиться при введенні в експлуатацію нового обладнання;

— цільовий інструктаж проводиться при виконанні разових робіт.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой