Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Кримінальне право як наука, його зв'язки

КонтрольнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Предмет злочину є факультативною ознакою складу злочину. Як необхідна ознака складу злочину предмет злочину виступає лише у тому випадку, коли він безпосередньо вказаний у диспозиції норми або однозначно випливає з його змісту Відмінності об'єкта від предмета злочину: об'єкт — обов’язковий елемент складу злочину, а предмет — факультативна ознака об'єкта злочину; об'єктові злочином шкода… Читати ще >

Кримінальне право як наука, його зв'язки (реферат, курсова, диплом, контрольна)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ ЧЕРКАСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

" ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ"

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З дисципліни: «Кримінальне право»

Варіант № 1

Зміст

1. Зв’язок кримінального права з іншими галузями права

2. Відмінність предмета злочину від об'єкта та від знарядь і засобів скоєння злочину Задача № 1

Задача № 2

Задача № 3

Список використаної літератури

1. Зв’язок кримінального права з іншими галузями права

У першу чергу кримінальне право пов’язане з конституційним правом, норми якого закріплені в Конституції України.

У ст. 8 Конституції України зазначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Законодавство України про кримінальну відповідальність ґрунтується на Конституції України (ч. 1 ст. 3 КК України). Ряд положень, закріплених у Конституції, безпосередньо стосується кримінального права. Конституційним є положення про те, що «особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду» (ст. 62 Конституції України). [1]

Конституція закріплює положення про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ст. 58 Конституції). У ч. 3 ст. 2 КК закріплений принцип, відповідно до якого ніхто не може бути двічі притягнутий до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу. Цей принцип базується на положеннях ст. 61 Конституції України.

Як уже зазначалося, функцією кримінального права є також охорона всіх конституційних правовідносин у випадку суспільно небезпечного посягання на них. Тому важливим для застосування норм кримінального права є конституційне положення, що міститься у ст. 68 Конституції України: «Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності». [1]

Кримінальне право нерозривно пов’язане з міжнародним правом. Частина 5 ст. 3 КК України визначає, що закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням чинних міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. У ст. 9 Конституції України вказується, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Основу зв’язку кримінального і міжнародного права становлять загальні норми та положення міжнародного права, що містяться чи прямо випливають із міжнародних договорів, конвенцій, інших міжнародних угод. Це норми, пов’язані з регулюванням дії закону в просторі, його поширенням на іноземних громадян, осіб без громадянства, які вчинили злочин, щодо видачі злочинців; це положення щодо відповідальності осіб, які користуються дипломатичною недоторканністю.

Дуже тісно між собою співвідносяться кримінальне (матеріальне) право і кримінально-процесуальне право. Основне призначення норм кримінально-процесуального права полягає у сприянні забезпеченню реалізації норм кримінального права. Кримінально-процесуальне право регламентує порядок порушення, розслідування і розгляду справ про вчинені злочини. Воно та-кож регламентує порядок приведення у виконання вироків та інших рішень судів за кримінальними справами. Кримінальне право обумовлює багато норм і інститутів кримінально-процесуального права. Відсутність кримінально-процесуального права позбавило б кримінальне право процесуальної форми, що призвело б, у свою чергу, до беззаконня. [3]

Тісний зв’язок кримінального права з адміністративним правом проявляється у використанні ним положень адміністративного права для побудови деяких своїх норм та інститутів. Адміністративне право, передбачаючи відповідальність за різні правопорушення, також виконує охоронну функцію — захищає правопорядок від адміністративних правопорушень. Однак кримінальне право охороняє правопорядок від найбільш небезпечних посягань — злочинів. Саме ступінь суспільної небезпеки відрізняє адміністративні правопорушення від злочинів.

Зв’язок кримінального та кримінально-виконавчого права полягає в тому, що останнє базується на відповідних нормах та інститутах кримінального права, яке визначає підстави, межі, загальні засади призначення покарання. Кримінально-виконавче право регулює порядок та умови виконання і відбування покарань, визначає засоби виправлення засуджених, охорони їхніх прав і законних інтересів, надання засудженим допомоги в соціальній адаптації.

Кримінальне право пов’язане з кримінологією. Кримінологія вивчає злочинність як соціальне явище, з’ясовує причини, умови і динаміку злочинності в цілому та її окремих видів. Кримінологія розробляє заходи запобігання вчиненню злочинів, визнає, які діяння стають суспільно небезпечними, а які, в свою чергу, втрачають суспільну небезпечність.

Кримінальне право також пов’язане з криміналістикою. Криміналістика — це наука про спеціальні прийоми, методи і методики збирання, виявлення, фіксації і дослідження доказів, що застосовуються під час розкриття злочину, розшуку злочинців. [3]

У науці кримінального права використовуються положення таких наук, як психологія, психіатрія, судова медицина (про осудність, психічні аномалії, фізіологічний стан людини, психологію неповнолітніх, критерії розмежування видів тілесних ушкоджень тощо).

2. Відмінність предмета злочину від об'єкта та від знарядь і засобів скоєння злочину

Предмет злочину — це вказана в правовій нормі певна річ матеріального світу з властивостями суспільних відносин, які зазнають або ставляться під загрозу негативних змін внаслідок суспільно небезпечного посягання.

Предмет злочину є факультативною ознакою складу злочину. Як необхідна ознака складу злочину предмет злочину виступає лише у тому випадку, коли він безпосередньо вказаний у диспозиції норми або однозначно випливає з його змісту Відмінності об'єкта від предмета злочину: об'єкт — обов’язковий елемент складу злочину, а предмет — факультативна ознака об'єкта злочину; об'єктові злочином шкода завдається, а предметові - ні; об'єкт — це тільки суспільні відносини, а предмет — річ матеріального світу. [3]

Предмет злочину відрізняється від предмета злочинного впливу і предмета суспільних відносин. Предмет злочину — факультативна ознака об'єкта злочину, а предмет злочинного впливу і предмет суспільних відносин — це одні з елементів суспільних відносин; предмет злочину — це річ матеріального світу, а предмет злочинного впливу і предмет суспільних відносин можуть бути не тільки річчю, а й соціальною цінністю. Іноді вони можуть збігатися (майно при крадіжці).

Знаряддя злочину відрізняється від предмета злочину тим, що вони не перебувають у зв’язку з тими суспільними відносинами, на які здійснюються посягання. Знаряддя злочину — це речі, за допомоги яких здійснюється злочин. Предмет злочину — факультативна ознака об'єкта злочину, а знаряддя і засоби — факультативна ознака об'єктивної сторони складу злочину. [5]

Задача 1.

Кірюшко, знаходячись в неприязних стосунках з Коробом, прийшов до нього на квартиру для з’ясування справи, маючи при собі мисливську рушницю. Під час сварки з відстані чотирьох метрів він вистрелив з рушниці в Короба. Заряд дробу пробив полу піджака останнього, влучив в обличчя його сестри, яка стояла поруч, їй були завдані тяжкі тілесні ушкодження.

Визначте вид множини злочинів. У чому його відмінність від одиночного злочину?

Вид множини злочини належить до сукупності злочину. Відповідно до ст. 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.

При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК. А одиничний злочин має місце там, де він передбачений кримінальним законом як одиничний самостійний склад злочину.

Задача 2.

Варламов серед ночі проник у приміщення аптеки, звідки викрав 6 літрів спирту і ліки, після чого пригощав спиртом свого друга Кобелева. У розмові Кобелев просив Варламова повернути ліки в аптеку, а сам хотів наступного дня повідомити про цей злочин у міліцію. Проти Кобелева було порушено кримінальну справу за співучасть у вчиненні злочину.

Чи є дії Кобелева злочинними?

Кобелев не є співучасником злочину. Він причетний до злочину. За ч 7 ст 27 КК України: «Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальниій відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину». [2]

Задача 3.

Козак, який раніше працював пілотом цивільної авіації, таємно проник на аеродром, заліз у літак, запустив двигун і самовільно полетів до своїх родичів, що мешкали у сусідній області. Через декілька днів Козак повернувся без пригод на аеродром.

Визначте об'єкт злочину.

Об'єкт злочину — незаконне користування літаком. Своїми діями Козак порушив ст 278 ч. 1 Кримінального кодексу: «Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна» Карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років. [2]

кримінальний право злочин незаконність

Список використаної літератури

1. Конституція України 1996 р.

2. Кримінальний кодекс

3. Кримінальне право України В. В Сташиса 2010 р.

4. Об'єкт злочинів // Право України. — 1997. — № 12

5. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для юридичних вузів і фак-тів. / За ред. проф. Бажанова М.І., Сташиса В. В., Тація В.Я. — К., 2001.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою