Критерії оцінки інвестиційних проектів в системі контролінгу

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра менеджменту

Реферат

з дисципліни: «Контролінг»

на тему:

«Критерії оцінки інвестиційних проектів в системі контролінгу»

Київ — 2012

План

Вступ

1. Поняття про контролінг інвестиційних проектів, його мета і завдання

2. Критерії оцінки інвестиційних проектів у контролінгу

Список використаної літератури

Вступ

У складі механізму інвестиційного менеджменту важлива роль надається системам і методам внутрішнього інвестиційного контролю (контролінгу).

Внутрішній інвестиційний контроль являє собою організований підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації усіх управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності з ціллю реалізації інвестиційної стратегії.

Створення систем внутрішнього контролю є індивідуальною складовою частиною побудови усієї системи управління підприємством з метою забезпечення його ефективності. Системи внутрішнього контролю створюються на підприємстві за лінійним чи функціональним принципом або одночасно поєднують в собі обидва ці принципи. В основі цих систем лежить поділ контрольних обов’язків між окремими службами і менеджерами. У цих традиційних системах внутрішнього контролю органічним складником виступає система інвестиційного контролю, яка направлена на здійснення контрольних дій щодо інвестиційних проектів.

1. Поняття про контролінг інвестиційних проектів, його мета і завдання

контроль інвестиційний грошовий економічний

Інвестиційний проект -- це довгострокове вкладення грошових та інших ресурсів з метою одержання економічної вигоди. Для оцінки цієї вигоди необхідно мати систему економічних розрахунків, що базується на концепції контролінгу.

У загальній системі контролінгу, організованого на підприємстві, виділяється один із центральних його блоків-- інвестиційний контролінг, який являє собою контролюючу систему, що забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямках інвестиційної діяльності підприємства, вчасне виявлення відхилень її фактичних результатів від передбачених і прийняття оперативних управлінських рішень, що мають забезпечити нормалізацію цієї діяльності.

Інвестиційний контролінг містить у собі систему моніторингу, оцінку і контроль інвестиційних проектів з метою вироблення управлінських рішень, що дозволяють найкраще досягти поставлених цілей.

Головне завдання контролінгу інвестицій полягає у досягненні цілей підприємства у сфері інвестиційної діяльності.

До складу основних напрямків діяльності інвестиційного контролінгу слід віднести такі:

— планування і координацію інвестиційної діяльності в рамках стратегічного і оперативного планування на підприємстві;

— реалізацію інвестицій (проект -- контролінг);

— контроль за реалізацією інвестицій, який включає поточні перевіряючі розрахунки, а також контроль бюджету інвестиційного проекту.

Конкретизуючи вищенаведені напрямки контролінгу інвестицій, можна виділити такі основні завдання:

— аналіз методики планування інвестиційних проектів;

— розробка системи критеріїв для оцінки ефективності інвестиційних проектів;

— координація процесу планування і бюджетування інвестиційних проектів;

— економічний аналіз планів і бюджетів інвестиційних проектів;

— збір поточної інформації (моніторинг) і поточний контроль ходу робіт із проекту;

— аналіз змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі й оцінка їхнього впливу на хід проекту;

— коригування планів інвестиційних проектів відповідно до зміни умов;

— контроль проекту за змістом виконаних робіт і за термінами;

— аналіз причин відхилень від плану;

— контроль за виконанням бюджету інвестицій і аналіз відхилень від бюджету;

— оцінка майбутньої ефективності проекту з урахуванням умов, що можуть змінитись;

— розробка рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Контролінг інвестиційних проектів характеризується рядом особливостей, що дозволяють виділити його серед інших різновидів контролінгу:

— контролінг інвестиційних проектів орієнтований на досягнення не оперативних, а стратегічних цілей підприємства, тобто за своєю сутністю є стратегічним контролінгом;

— контролінг оперативної діяльності здійснюється за центрами відповідальності, а контролінг інвестиційних проектів- за проектами.

Контролінг інвестицій зв’язаний з матричною організаційною структурою: у кожному проекті, як правило, задіяно безліч центрів відповідальності, і контролер повинен забезпечити їхню злагоджену взаємодію в процесі досягнення поставлених цілей.

Внаслідок тривалих термінів здійснення інвестиційних проектів система контролінгу інвестицій повинна бути орієнтована на тривалу перспективу.

Система контролінгу інвестицій повинна бути гнучкою, адаптованою до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовища впродовж усього терміну здійснення інвестиційного проекту.

Контролінг інвестицій повинен охоплювати найрізноманітніші аспекти проекту, оскільки проекти, як правило, є комплексними.

2. Критерії оцінки інвестиційних проектів у контролінгу

Центральне місце в контролінгу інвестиційних проектів посідає вибір критерію оцінки досягнення цілей. Цілі здійснення інвестиційних проектів можуть бути як фінансовими, так і нефінансовими. Розглянемо переважно фінансові цілі, як найбільш типові в умовах ринкової економіки. Відомо безліч фінансових критеріїв оцінки інвестиційних проектів, кожен з яких має свої переваги і недоліки.

Умовна класифікація критеріїв оцінки інвестиційних проектів зображена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Критерії оцінки інвестиційних проектів (за способом урахування фактора часу)

Традиційні критерії

Критерії з дисконтуванням грошових потоків

Окупність

Рентабельність

Чиста приведена вартість

Внутрішня норма рентабельності

Ануїтет

Індекс прибутковості

Приведена окупність

Зрозуміло, що використання різних критеріїв оцінки інвестиційних проектів приводить до різних результатів. Тому кінцевий вибір критерію (чи критеріїв), які використовуються в контролінгу інвестиційних проектів, повинен здійснюватися з урахуванням специфіки конкретної ситуації.

Якщо проект зводиться до грошових потоків, його можна оцінити, порівнявши ряд очікуваних грошових потоків з первісними виплатами, що повинні бути зроблені. Така оцінка може привести до прийняття чи відмови від проекту (якщо розглядається тільки один проект) або до класифікації проектів (якщо вибирається один з декількох).

Традиційні критерії

До найчастіше застосовуваних в практичній діяльності підприємств і організацій критеріїв оцінки інвестиційних проектів, як зазначалося, належать окупність та рентабельність. Окупність Інвестицій (капіталовкладень) -- це термін, протягом якого будуть повернуті капітальні вкладення у вигляді прибутку. Якщо щорічний прибуток приблизно однаковий, то окупність витрат можна розрахувати за формулою:

О = К / С ,

де К — капіталовкладення; С — середньорічний дохід;

Якщо ж доходи надходять нерівномірно, то окупність можна знайти, послідовно додаючи доходи кожного періоду доти, поки отримане значення не зрівняється з початковою сумою капіталовкладень:

де Сі - чистий дохід за і-ий рік.

Термін окупності можна також вирахувати як відношення вартості використаного капіталу до середньої суми повернення капіталу.

Повернення капіталу при цьому являє собою суму очікуваних щорічних (постійних) прибутків, калькуляційних амортизаційних відрахувань та середньої різниці між калькуляційними відсотками і відсотками по залученому капіталу.

Згідно з цим методом більшу перевагу матиме той інвестиційний проект, період повернення капіталу якого не перевищує встановленого наперед періоду.

Переваги і недоліки критерію окупності систематизовані в табл. 1.2.

Критерій окупності, крім серйозних переваг, має і серйозні недоліки, тому в якості єдиного критерію його використовувати аж ніяк не можна. У багатьох джерелах його використовують в якості допоміжного критерію поряд з показниками, що характеризують ефективність або ефект проекту.

Іншим традиційним критерієм оцінки інвестиційних проектів є рентабельність капіталовкладень, який визначають відношенням прибутку, що очікується від реалізації проекту, до суми капіталовкладень. Даний прибуток виникає як відносна економія витрат. Відповідно до даного критерію більш вигідними вважаються ті інвестиції, у яких рентабельність не є нижчою наперед визначеного мінімального рівня. З двох проектів вибирають проект з найвищою рентабельністю.

Таблиця 1.2. Переваги і недоліки критерію окупності

Переваги

Недоліки

Простота розрахунку

Прив`язка до облікових даних (як правило, дохід визначають не за грошовими потоками, а за даними бухгалтерського обліку)

Простота для розуміння і традицій використання

Інвестиції здійснюють для отримання вигод, які перевищують витрати. Критерій окупності показує, коли інвестор зможе «повернути своє», і нічого не говорить про те, яку вигоду принесе проект за межами терміну окупності, внаслідок чого інвестиційна пропозиція з меншим терміном окупності може здатися більш кращою, ніж варіант, який може принести більший сумарний дохід.

Відповідність загальноприйнятим методам бухгалтерського обліку і, як наслідок, доступність вихідної інформації

Ризик враховується лише непрямо (різниця між тривалістю життєвого циклу проекту і терміном окупності - це «запас часу», для того, щоб проект став економічно вигідним). Не враховується альтернативна вартість використовуваних для проекту ресурсів (грошових, кадрових, інформаційних, тощо). Неадитивність (окупність проекту не дорівнює сумі окупностей його етапів).

Даний критерій так само, як і попередній, має свої позитиви і негативи. Узагальнимо їх у табл. 1.3.

Отже, традиційні критерії оцінки інвестиційних проектів мають ряд істотних недоліків, а тому при їх використанні зростає можливість помилки.

Вищеописані традиційні критерії належать до статичних методів (критеріїв). Поряд з ними в зарубіжній економічній літературі виділяють ще такі, як порівняння витрат і результату та розрахунок вартості машино-години.

При порівняльному розрахунку витрат зіставляються щорічні витрати двох чи декількох інвестиційних проектів з метою вияву проекту з мінімальними витратами. У розрахунках враховуються усі витрати, які пов’язані з проектом, включаючи калькуляційні відсотки і амортизацію. При цьому розглядається один плановий період усього терміну реалізації проекту, -- як правило, це один рік.

Таблиця 1.3. Переваги і недоліки критерію рентабельності

Переваги

Недоліки

Простота розрахунку

Не враховується вартість грошей в часі

Відповідність загальноприйнятим методам бухгалтерського обліку, і, як наслідок, доступність вихідної інформації

Прив`язка до умовних бухгалтерських величин (прибуток замість грошових доходів)

Простота для розуміння і традиційність використання

Показник враховує відносні, а не абсолютні величини (рентабельність може виявитися великою, в той час як прибуток — маленьким). Ризик враховується тільки непрямо (перевищення розрахункової рентабельності над мінімально прийнятою величиною — це «запас», який показує, наскільки ми маємо право помилятися). Не враховується альтернативна вартість використання для проекту ресурсів (грошових, кадрових, інформаційних, тощо). Неадитивність (рентабельність проекту не дорівнює сумі величин рентабельності його його етапів).

При порівнянні результатів декількох проектів рішення приймається виходячи з величини прибутку за одиницю часу, що вираховується як різниця між виторгом від реалізації проекту та витратами або ж виходячи з величини маржинального прибутку (доходу).

Суть методу розрахунку вартості машино-години зводиться до того, що для двох порівняльних інвестиційних проектів зіставляються вартості однієї машино-години. Спершу визначають вартість інвестиційних проектів -- придбання устаткування, вартість земельної ділянки під устаткування, встановлення і підключення устаткування, навчання персоналу тощо. Враховується калькуляційний відсоток, термін використання і списання устаткування, а також очікуване у майбутньому завантаження. На підставі цих даних розраховують вартість однієї машино-години для кожного проекту і вибирають проект з найменшою вартістю.

Таким чином, статичні методи оперують середніми значеннями величин, тобто при цьому не враховуються часові відмінності у виникненні витраті результатів періоду, то розглядається.

На відміну від цих методів (критеріїв) існують динамічні, які передбачають проведення розрахунків для всього терміну реалізації інвестиційного проекту, або, як їх ще називають, критерії з дисконтуванням грошових потоків.

Список використаної літератури

1. Голов С. Ф. Управленческий учет: Учебник. — К.: Либра, 2004. — 576 с.

2. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет. — М.: Аудит, 2003. — 1072 с.

3. Карпова Т. П. Основы управленческого учета: Учебное пособие. — М.: ИНФРА — М, 2002. — 331 с.

4. Лишиленко О. В. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник. — Київ: «Центр навчальної літератури» 2004. — 254 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой