Клас нематоди

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Биология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Реферат на тему:

Клас Нематоди

Зміст

Круглі черви або нематоди

Епітеліально-м'язовий мішок

Травна система

Кровоносна та дихальна системи

Видільна система

Нервова система

Статева система

Фітонематоди

Список використаної літератури

Крумглі чемрви або нематомди

Біологічна класифікація

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

Тип: Двобічно-симетричні (Bilateralia)

Підтип: Первиннороті (Protostomia)

Тип: Nematoda (Rudolphi, 1808), Nematodes, Nemathelminthes

Класи

· Хромадореї (Chromadorea)

· Еноплеї (Enoplea)

Крумглі чемрви або нематомди -- тип двобічно-симетричних червоподібних тварин, який налічує близько 300 тис. видів. Вони живуть у різних середовищах: морських і прісних водах, ґрунті, органічних речовинах, які гниють або бродять. Багато круглих червів пристосувалось до паразитування, деякі є паразитами людини.

Для тварин, які відносяться до цього типу властиві:

ь тришаровість, тобто розвиток екто-, енто- і мезодерми у ембріонів;

ь наявність первинної порожнини тіла і епітеліально-мускульного мішка;

ь двобічна симетрія;

ь видовжене несегментоване тіло, яке на поперечному розрізі круглясте;

ь наявність систем органів -- м’язової, травної, нервової і статевої;

ь роздільностатевість;

ь поява третього, заднього відділу травної системи і анального отвору.

Епітеліально-м'язовий мішок

Він утворений кутикулою, гіподермою і мускулатурою. За даними Ю. К. Богоявленського, у аскариди людської кутикула складається з 10 шарів. Вона виконує функцію зовнішнього скелета (опори для м’язів) і захисту від механічних і хімічних факторів. Гіподерма, яка розташована під кутикулою, складається із суцільної маси протоплазми. Клітини з рідкими ядрами і вакуолями, меж між ними немає (синцитій). Гіподерма пронизана численними фібрилами. У гіподермі активно відбуваються обмінні процеси й інтенсивний біосинтез. Вона є також бар'єром, який затримує шкідливі для гельмінта речовини. Під гіподермою розташована муску­латура, яка складається з окремих клітин, зібраних у 4 тяжі поздовжніх м’язів, відділених один від одного валиками гіподерми -- спинним, черевним і двома бічними.

Всередині шкірно-м'язового мішка розташована первинна порожнина тіла, або псевдоцель, заповнена рідиною. Особливість цієї порожнини полягає в тому, що вона не вистелена мезодермальним епітелієм. У ній розташовуються внутрішні органи нематод. Крім того, у порожнині під великим тиском знаходиться рідина, що створює опору для соматичної мускулатури.

Травна система

Травна система починається ротовим отвором, який розташований на передньому кінці тіла і оточений трьома «губами». Травна система являє собою пряму трубку, яка ділиться на три відділи-передній, середній і задній. Передній і задній відділи ектодермального походження, середній -- ентодермального. Закінчується кишка анальним отвором, який розташований на задньому кінці тіла з черепного боку. У деяких видів анальний отвір відсутній.

Кровоносна та дихальна системи

Кровоносна і дихальна системи відсутні, що вказує на примітивність організації нематод. Дихання здійснюється через покриви або біоенергетичний процес відбувається за типом аноксибіозу (бродіння).

Видільна система

Видільна система своєрідна. Вона представлена 1--2 одноклітинними шкірними залозами, які замінили протонефридії. Від залози відходять вирости у вигляді двох бічних каналів, які лежать у бічних валиках гіподерми. Ззаду канали закінчуються сліпо, а в передній частині сполучаються у один непарний канал, який відкривається назовні порою позаду «губ». Функція виділення властива і особливим фагоцитарним клітинам, які розташовані вздовж видільних каналів. У клітинах нагромаджуються нерозчинні продукти дисиміляції, а також чужі тіла, які потрапляють у порожнину тіла.

Нервова система

Нервова система складається з навкологлоткового кільця, від якого відходять нервові стовбури -- спинний, черевний і 4 бічні. Стовбури сполучені між собою комісурами. Органи відчуттів розвинені слабо. Вони представлені органами дотику і, ймовірно, органами хімічного відчуття -- горбиками, які розташовані переважно навколо рота, а в самців і дотикових горбиків на задньому кінці тіла.

Статева система

Нематоди роздільностатеві, притаманний статевий диморфізм. Статеві органи трубчастої будови. У самки вони звичайно парні, а у самця -- непарні. Чоловічий статевий апарат складається із сім'яника. За ним іде сім'япровід, який переходить у сім'явипорскувальний канал, що відкривається у задню кишку. Жіночий статевий апарат починається правим і лівим яєчниками, потім ідуть правий і лівий яйцеводи у вигляді трубок великого діаметра, права і ліва матки, які мають невеликий діаметр. Обидві матки сполучаються і відкриваються назовні на череві. Розмноження тільки статеве.

Запліднені яйця починають розвиватися в матці, але остаточне формування личинки у більшості видів відбувається тільки у зовнішньому середовищі при наявності повітря. У деяких нематод спостерігається живородіння. Ріст і розвиток личинок супроводжуються рядом послідовних линянь, при яких личинка звільняється від старої кутикули, яка замінюється новою. Для життєвого циклу більшості видів паразитичних круглих червів властива відсутність зміни хазяїнів.

Physaloptera caucasica -- вид гельмінтів родини Physalopteridae класу нематод; кінцевий хазяїн -- мавпа, рідше людина, у яких Physaloptera caucasica паразитує у шлунку, стравоході, тонкий кишці; проміжні хазяїни -- різноманітні хребетні тварини.

Anguillicoloides crassus

Anguillicoloides crassus — є паразитичною нематодою, що паразитує в плавальному міхурі вугрів. Паразит є вселенцем в Європейських водах, походить із Далекого Сходу, де кінцевим хазяїном є японський вугор. На даний час відзначається в європейського і американського вугрів. Паратенічними хазяями виступають планктонні ракоподібні, а також дрібно-розмірні види риб.

Гострик паразитує в прямій кишці людини, головним чином у дітей. Він живиться вмістом кишки й бактеріальною флорою. Для дозрівання запліднених яєць необхідний кисень, тому самка ночами виповзає крізь анальний отвір назовні, відкладає яйця, що викликає свербіж у ділянці промежини. Яйця з личинками, що розвиваються в них, залишаються під нігтями дитини і легко потрапляють до рота, досягають товстого кишечника і перетворюються на дорослі особини.

Аскариди (Ascaris)

Аскариди -- рід паразитичних нематод. Включає два види: свину аскариду (A. suum), що зазвичай заражає свиней, а також людську аскариду (A. lumbricoides), що заражає людину. A. lumbricoides. Аскариди викликають захворювання -- аскаридоз.

Людська аскарида (Ascaris lumbricoides) -- паразитичний круглий черв, що викликає захворювання аскаридоз. Космополіт. Живе у просвіті тонкого кишечнику людини, живиться його вмістом або верхніми шарами слизової оболонки. Тривалість життя -- 11−12 місяців.

Характеристика

Не має органів прикріплення, постійно рухаються назустріч харчовим масам. Кутикула складається з 10 шарів. Кишечник трубкоподібний. Всмоктування поживних речовин відбувається в середній кишці.

З органів чуття розвинені лише дотикові горбики (папіли) навколо ротового отвору. Розміри самиць до 44 см, самців -- 25 см. У самця задній кінець тіла загнутий на черевний бік. Органи розмноження мають вигляд звивистих тонких ниткоподібних трубочок. У самиць є два яєчники, у самця один сім'яник.

Життєвий цикл

Самиці аскарид за добу можуть виділяти понад 240 тис. яєць. Яйця вкриті товстою оболонкою, поверхня їх бугриста, легко чіпляється за різні предмети. В навколишньому середовищі яйця можуть зберігатися до 7 років і більше (здатні заражати людину). Весь цикл розвитку відбувається в одному хазяїні. Час міграції аскариди по організму людини триває близько 2, 5 місяців. Для організму хазяїна токсичні продукти обміну аскарид. Яйця аскарид виводяться в зовнішнє середовище з кишечнику людини. Вони повинні потрапити до вологого ґрунту. Для їх розвитку необхідні певна температура (12?С і вище), вологість, доступ кисню. У середині яйця формується личинка (при сприятливих умовах -- через 2−3 тижні можуть заразити людину). До організму хазяїна потрапляють із немитими овочами, ягодами, фруктами, водою. У кишечнику личинки виходять та іммігрують -- проникають до кровоносних судин, потрапляють до печінки, звідти -- до серця, з серця через легеневу артерію -- до легень, потім до повітроносних шляхів, до глотки і заковтуються знов у кишечник, де стають статевозрілими. У легенях личинки кілька разів линяють, а також руйнують стінки пухирців, легеневих капілярів, у кровоносних судинах -- стінки судин, а в інших органах -- тканини цих органів.

Життєвий цикл людської аскариди. Симптоми захворювання

Джерелом розповсюдження аскариди людської є хворі люди. Хвора людина відчуває гострі болі в животі, розлад функцій кишечнику, порушення сну тощо. Для профілактики захворювання їх треба лікувати, не вживати в їжу немитих овочів, ягід, мити руки перед їжею.

Біогельмінти -- це круглі черви (паразити), що розвиваються за участю проміжних хазяїнів. Представники: трихінела, рішта, нитчатка Банкрота.

Трихінела (лат. Trichinella, волосяний) -- паразитичний круглий черв’як, який спричинює трихінельоз; тирхіна. Личинки трихінели потрапляють у поперечносмугасті м’язи, де вкриваються щільною оболонкою (інкапсулюються).

Життєвий цикл

Копуляція різностатевих черв’яків відбувається в просвіті тонкого кишечнику остаточного господаря. Ембріональний розвиток і вилуплення личинок із яйця відбувається в статевих шляхах самки (яйце живонародження). Самки трихінелли укорінюють передній кінець тіла в кишковий епітелій і народжують 1−2 тисячі личинок, які розносяться через кровоносні і лімфатичні судини по всьому тілу господаря. Виживають лише ті личинки, які потрапляли в поперечно-смугасті м’язи з гарним кровопостачанням (жувальні, окорухові м’язи, м’язи діафрагми). Там вони функціонуючим лише на цій стадії стилетом руйнують м’язову тканину і викликають формування господарем капсули веретеновидной форми. Згодом капсула просочується вапном, однак обмін речовиною між паразитом і господарем не припиняється. Ця стадія (м'язова трихіна) може існувати кілька років. Зараженість м’язів личинками трихінел може досягати 15 тисяч на кілограм тканини. Для замикання життєвого циклу необхідно, щоб м’язи господаря з'їв інший ссавець. При попаданні в тонкий кишечник протягом декількох днів трихінелла зазнає чотири линьки, досягаючи статевої зрілості. Таким чином, для розвитку одного покоління необхідна зміна господаря, який послідовно виступає в ролі остаточного для батьківських форм та проміжного — для дочірніх.

Фітонематоди

нематод тварина статева червоподібний

Нематоди, що харчуються рослинами, або фітонематоди, відносяться до мікроскопічних організмів, довжина їх не перевищує 0,5−2 мм. Тіло нитко-і веретеновидное, поступово звужується на кінцях, у поперечному зрізі кругле, тому їх називають іноді круглими хробаками. Галловим і цістообразующіе нематоди мають груші-й кулясту форму. Тіло їх несегментировано, стінки його представляють собою шкірно-м'язовий мішок без видимих придатків. У тілі розрізняють 3 відділи, які не мають різких меж між собою, — передній, середній і задній. На передньому головному відділі знаходяться ротовий отвір і органи чуття. У ротовій порожнині є спеціальний голкоподібних орган — стилет, призначений для проколювання тканини рослин і всмоктування їжі. У середньому відділі розташовані середня кишка (трубка, частіше з резервуаром), статеві залози і інші внутрішні органи. Середня кишка переходить у задню кишку, яка відкривається назовні анальним отвором.

Нематоди — роздільностатеві тварини та розмножуються статевим шляхом. В індивідуальному розвитку проходять фазу яйця, личинки та дорослої особини. Одна самка може відкласти до 2500 яєць. Відроджені личинки кілька разів линяють і поступово перетворюються на дорослих нематод.

Розвиваються зазвичай у кількох генераціях, і швидкість їх розвитку залежить від умов зовнішнього середовища, головним чином температури. За несприятливих умов вони здатні впадати в стан анабіозу, При якому підвищується стійкість до низьких і високих температур. Нематоди не тільки ушкоджують рослини, але й можуть бути активними переносниками інфекційних хвороб рослин, зокрема вірусних.

Відносяться до 2 видів (Tylйnchida, Dorylaimida). Довжина тіла фітонематод від 0,2 до 3−5 мм, товщина від 10−15 до 100 мкм. Деякі з роду Longidorus досягають довжини 10−11 мм. Серед фітонематод виділяють групи, що паразитують у надземних частинах рослин, або в кореневій системі або в різних органах рослин. Деякі види фітонематоди викликають утворення специфічних для даного паразита галлів (Див. Галли). При ураженні фітонематодами рослини, як правило, відстають у рості і розвитку, спостерігаються деформації окремих органів (розростання, викривлення, карликовість і т. д.). У СРСР близько 400 видів фітонематод, але серйозними шкідниками вважають кілька десятків видів. Найбільш шкідливі картопляна і бурякова нематоди з родів Globodera і Heterodera, стеблові нематоди, що вражають картоплю та цибулю; сильно шкодять галловим нематоди з роду Meloidogyne, особливо в теплицях і відкритому ґрунті півд. районів країни. Див також нематодних хвороби рослин. Розділ науки, що вивчає фітонематод, називається фітогельмінтологія.

Список використаної літератури

1. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та

ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. -- 3тє вид., випр. і допов.

-- К.: Вища шк., 2002. -- 622 с.: іл.

2. Мала енциклопедія. Зоологія. — К., 2001.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой