Класний керівник у сучасній школі

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Кафедра загальної і соціальної педагогіки та психології

Курсова робота

з педагогіки

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

Студентки

Демченко Олександри Ігорівни

м. Глухів — 2011

Зміст

Вступ

Розділ 1. Робота класного керівника в навчально-виховному процесі

1.1 Історичний розвиток посади класного керівник

1.2 Професійні риси особистості класного керівника

1.3 Зміст роботи класного керівника

Розділ 2. Практичні дослідження з вивчення ефективності роботи класного керівника у сучасній школі

2.1 Вивчення ролі класного керівника в учнівському колективу

2.2 Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в навчальному закладі

Висновки

Додатки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальною проблемою сьогодення є забезпечення всебічного гармонійного розвитку учнів. Розвиток сучасної педагогічної думки не можливий без осмислення й усвідомлення історичного досвіду. Обізнаність з педагогічними ідеями й освітньою діяльністю видатних діячів минулого та їх творче використання належить до найдієвіших чинників, що зумовлюють прогрес педагогічної теорії і практики. Використання творчих пошуків та знахідок попередників дає змогу поєднати сучасне з минулим. Тому звернення до історичного досвіду допоможе зрозуміти розвиток вимог до вчителя. Так у багатьох своїх працях Я. А Коменський сформулював ряд вимог до вчителя: «Учитель повинен бути чесним, наполегливим, працьовитим, релігійним, бути зразком доброчесностей. Найбільша турбота вчителя — захоплювати дітей своїм прикладом» [18, 35].

«Він повинен любити учнів і ставитись до них по-батьківськи. Бути для них не тільки керівником, але й другом і охоронцем у всьому доброму». Я. А Коменський ставить високі вимоги до освіти вчителя. Для учнів він повинен бути живою бібліотекою. «Малознаючий учитель — хмара без дощу, лампа без світла, джерело без води, тіло без душі» [18, 45]. К. Д. Ушинський, який на перше місце ставив знання вчителем педагогіки та психології, зазначав, що вчитель є взірцем без якого учень не буде розвиватись. Український педагог А. С. Макаренко порівнював класного керівника з віссю навколо якої обертається колектив. В. О. Сухомлинський про професію вчителя говорив: «Вчительська професія, — це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса — постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення — один із тих корінь, які живлять покликання до педагогічної праці» [9, 21].

Проблемою справжнього вчителя-вихователя дітей цікавилось багато видатних вчених, мислителів, педагогів. Серед них можна назвати таких освітньо-культурних діячів як С. Акутіна, В. Антоненко, Л. Асмолова, Д. Квітка, Т. Лодкіна, А. Макаренко, І. Нечипоренко, Г. Сорока, та інші, які займалися розробкою питання планування роботи класного керівника. Проблеми класного керівництва також не оминули увагою такі педагоги як Н. Болдирев, І. Вовчук, А. Дербеньов, Т. Доценко, І. Ковальчук, О. Павленко, Ю. Петік, І. Рибальченко, З. Шиліна, О. Шквір.

Реформування системи освіти в Україні, суть якого розкривають Закон України «Про освіту», Національна доктрина розвитку освіти, спонукає до глибокого вивчення і творчого осмислення позитивного навчально-виховного досвіду минулого, що не тільки збагачує сучасну педагогіку новими фактами й теоретичними положеннями, а й дає змогу прогнозувати її майбутній розвиток. Розв’язати сучасні освітні проблеми не можливо без знання того, як розвивалися теорія і практика вітчизняної освіти і школи в минулому, без осмислення й переосмислення вітчизняного педагогічного досвіду.

Загально визнано, що в школі потрібен не «керівник», а «наставник», товариш, умілий помічник, здатний зрозуміти окремого учня і цілий клас, забезпечити їхню партнерську взаємодію, добрати ефективні форми й методи індивідуальної та групової роботи.

Розбудова Української держави на демократичних і гуманістичних засадах вимагає удосконалення системи виховання молоді, зміни світоглядних орієнтацій, розширення національної самосвідомості, підвищення духовності вчителя-наставника.

Сучасна вітчизняна педагогічна наука має значний доробок, що містить теоретичні узагальнення про роботу класного керівника. Усе це дало змогу визначити актуальність питання класного керівника, його значення у сучасному виховному процесі, що і зумовило вибір теми курсової роботи на тему «Класний керівник у сучасній школі».

Мета: визначення ефективності посади класного керівника у сучасному навчально-виховному процесі школи

Завдання:

1. З’ясувати історичний розвиток посади класного керівника.

2. Ознайомитися з провідними видами роботи класного керівника.

3. Дослідити та проаналізувати уявлення учнів про сучасного класного керівника.

4. Дослідити методики співпраці класного керівника з учителями-предметника.

Об'єкт: навчально-виховний процес у сучасній школі.

Предмет: зміст роботи класного керівника

Методи дослідження.

Теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення з метою теоретичного ознайомлення з плануванням роботи класного керівника, його методики та визначення рівня ефективності посади класного керівника.

Емпіричні методи: анкетування, математичний аналіз для визначення ролі класного керівника у класі.

класний керівник вчитель школа

Розділ 1. Робота класного керівника в навчально-виховному процесі

1.1 Історичний розвиток посади класного керівника

Історія інституту класних керівників. До 1917 року в гімназіях та інших середніх навчальних закладах Російської імперії існувала посада класного наставника (наглядача, класної дами, вихователів), на яку призначалися штатні викладачі, котрі відповідали за виховання учнів (вихованців) і здійснювали нагляд за їх поведінкою. Була запроваджена посада помічника класного наставника, чи класного наглядача, котрий слідкував за поведінкою учнів у класі й поза школою (на вулиці, у театрах, у приватних квартирах тощо). Після 1917 р. їх посади були скасовані (подекуди залишились на громадських засадах), а у 1935 р. поновлені як додаткові до основної вчительської посади.

У своєрідній формі інститут класних керівників існує також і в сучасних школах деяких закордонних держав. Так, наприклад, у Бельгії вчителі не займаються вихованням і дисципліною учнів. Їх обов’язок — забезпечити повний обсяг знань учнів із того предмета, який вони викладають. Усе інше — турбота вихователів. Вони дивляться за порядком у класі та проводять позакласні заходи.

У нашій же державі викладання навчальних предметів здійснюється вчителями-предметниками, з-поміж яких і призначають класних керівників, вони ж мають займатись позакласною та позашкільною роботою, оскільки на уроках мають змогу «вивчати» дітей. У своїй діяльності ці педагоги тісно пов’язані з іншими шкільними працівниками: із заступником директора з виховної роботи (планування діяльності, участь у підготовці та проведенні шкільних свят, урочистих подій, інших заходів); з учителем праці; викладачем організації виробництва (з'ясування питань профорієнтаційної виховної роботи); з бібліотекарем (проблеми забезпечення класу підручниками, стан читання учнями художньої літератури); з учителем фізичного виховання (участь у підготовці та проведенні спартакіад); з вихователями ГПД. [11, 3]

1.2 Професійні риси особистості класного керівника

Хоч які, здавалося б, великі вимоги, що їх ми ставимо перед вихователем, але ці вимоги цілком відповідають обширності і важливості самої справи. К. Д. Ушинський [18, 35]

Діяльність класних керівників залежить від знань, культури, почуття відповідальності й має своєрідний характер — робота довгий час з одним складам учнів. Класний керівник має вміти «подати себе», завоювати авторитет. Найкраще це зробити, показуючи свою повагу до кожного учня як особистості з власними думками, поглядами та сприйняттям світу. Незайвим буде продемонструвати свою обізнаність і у власному предметі викладання. Учні зазвичай підсвідомо з повагою ставляться до людей, які є справжніми професіоналами. Педагог повинен пам’ятати, що кожна дитина неповторна, а тому порівнювати чи міряти всіх за одним еталоном не слід. Особливо неприпустимим є прояви незадоволення результатами роботи учня перед іншими учнями, докір, звинувачення у невмінні. [19, 10]

В учнівському колективі необхідно дбати про позитивні емоції дітей, атмосферу доброзичливості, радісного світосприймання, дружби у класі, довіри, взаємодопомоги, взаємоповаги. Тільки згуртувавши учнів у дружний і працездатний колектив, можна успішно здійснювати їх навчання та виховання. [10, 3]

Табу вчителя на роботі. Існує небагато професій, представники яких не мають права на помилку. Серед них найвідомішими є професія лікаря та… вчителя. Якщо важливість правильного рішення лікаря для життя пацієнта пояснювати не потрібно, правильну поведінку вчителя на роботі часто недооцінюють. Але від помилковості чи правильності ставлення вчителя до своєї роботи, учнів, їхніх батьків і колег насправді залежить не одне життя. Мається на увазі у першу чергу майбутнє життя дітей, яких навчає той чи інший учитель, яких яке будуватиметься на ґрунті здобутих знань, навичок спілкування та стосунків з оточуючими, на певним чином сформованому світогляді молодої людини. [9, 20]

Зважаючи на таку особливість професії вчителя та відсутність у вчителя права на помилку, тому важливо розглянути перелік «шкільних табу», які допоможуть уникнути найрозповсюдженіших помилок на робочому місці.

Одяг — дзеркало душі. Що би там не казали, але більшість людей зустрічають усе таки по одягу. І перше враження від людини є основою формування ставлення до неї. А якщо пригадати, що діти є найбільш прискіпливою та жорстокою в оцінці аудиторією, тому презентабельна зовнішність учителя стає вдвічі важливішою.

В ідеалі одяг учителя має бути в діловому стилі. По-перше, учитель у спортивних брюках (якщо це, звісно, не урок фізкультури) або светрі, що був модним у вісімдесятих, аж ніяк не додасть вам авторитетності в очах учнів, які дуже прискіпливо оцінюють усіх (адже ваш рівень як спеціаліста вони зможуть оцінити тільки після кількох уроків). По-друге, учитель має викликати в учнів бажання рівнятись на нього, а чи багато хто захоче наслідувати людину, подивившись на яку, можна заплакати від жалості?

Косметика: шукаймо «золоту середину». Правильне використання косметики стосується як молодих учительок, так і їх старших колег. І табу! Тут стосується не власне використання косметики, а зловживання нею чи нехтування нею. Молоді вчительки, які нещодавно прийшли на роботу до школи, іноді прагнуть виглядати старшими перед учнями, аби ті сприймали їх не як своїх однолітків (особливо старшокласники), а як досвідчених професіоналів. Результат же інколи буває неочікуваним — товстий шар тонального крему, рум’яна, вії, що злипаються від надмірної кількості туші, та яскраво-червона помада створюють враження не поважної вчительки, а старшокласниці., яка потайки від батьків зробила макіяж. Якщо вже так хочеться виглядати старше років на п’ять, краще порадитися із професіональним візажистом, який підкаже як це краще зробити.

Деякі вчительки, навпаки, нехтують косметикою, уважаючи, що в їхньому віці використовувати її вже немає необхідності. А це не так: правильно виконаний макіяж зробить вас молодше як мінімум років на десять. Якщо жінка почувається гарно, у неї поліпшується настрій, а з гарним настроєм і учні здаються не такими ледачими, і колеги наче завжди готові допомогти, і керівництву приємно, що підлеглі працюють із задоволенням. Отже, тримаймося «золотої середини».

Неохайність. Охайність для вчителя має бути одним з головних правил. Можна забути план уроку (якщо ви знаєте свій предмет, і нестандартний урок буде цікавим), але не можна забути щітку для волосся та помаду. Навіть невеличка пляма спідниці чи шов, який розійшовся, можуть звести нанівець враження модного костюма. А немите волосся чи запах поту назавжди вб’ють бажання бути поблизу вас як в учнів, так і в інших учителів.

Краще зайвий раз подивитись у дзеркало перед виходом з дому ніж з’ясувати, що на колготках пішла стрілка (а запасних немає), за дві хвилини до уроку.

Пунктуальність. «Точність — увічливість королів» — дуже добрий і короткий вислів. Більшість керівників уважають запізнення підлеглого на роботу недбалим ставленням до своїх обов’язків, а більшість учнів запізнення вчителя на урок — зневажливим ставленням до них

Якщо вчитель прагне підкреслити своїми запізненнями свою перевагу над учнями, змусити їх поважати його як людину, яка наділена владою, він досягне прямо протилежного ефекту. А ось учитель, який завжди проходить на уроки вчасно, підкреслює свою повагу до учнів та їхнього часу,і вони відповідатимуть йому взаємністю. До речі, це стосується затримування учнів після того як почалась перерва. Такий метод припустимий тільки в одному випадку — коли урок розпочався пізніше через запізнення всього класу чи більшості учнів. В інших випадках така практика свідчить тільки про те, що вчитель не вміє розраховувати час уроку й не поважає учнів. Адже перерва для них — святе. За цей час вони мають встигнути поїсти, перебігти до наступної аудиторії, довиконати домашнє завдання та поспілкуватися з друзями.

Обговорення вчителів. Обговорення своїх колег-учителів з учнями, навіть якщо ви — класний керівник, а вчитель дійсно вчинив погано, неприпустиме. Це важливе правило етичної поведінки вчителя на роботі. Інші вчителі - ваші колеги, і ви не маєте права руйнувати їхню репутацію серед учнів, особливо якщо це ваші особисті стосунки. Етично буде вирішити все між собою чи звернутись до керівництва.

Обговорюючи з учнями поведінку того чи іншого вчителя, ви можете не знати, що серед дітей є ті, хто ставиться до нього прихильно. По-перше, у цьому випадку ви образите почуття цих дітей, а по-друге, вони елементарно можуть розповісти про цю бесіду безпосередньому «предмету обговорення». з’ясування таким чином стосунків вам потрібне? Думаю, ні?

Не сумнівайтесь, рано чи пізно така поведінка стає відомою не тільки колегам, а й керівництву. Ставлення перших навряд чи стане теплішим — спробуйте довести кожному, що обговорювали не його, а когось іншого. А керівництво не обов’язково буде переконане у вашій безцінності для колективу, який ви не поважаєте.

Упередженість. Це «табу» нехтує багато хто з учителів. Умовно поділяючи клас на «відмінників», «середнячків» і «слабеньких», учитель завчасно обмежує можливості та здібності дітей, яких навчає. До кожної групки він ставиться по-різному, фактично позбавляючи більшість досягти кращих результатів[6,81]

Дитина, яка отримує одну і ту саму оцінку і за погану і за добру відповідь, відчуває несправедливість ставлення вчителя, але не може нічого довести та змінити думку про себе. Із часом у неї розвивається комплекс неповноцінності, а також образа на вчителя, яка може переслідувати навіть протягом усього життя.

Виділяючи улюбленців, учитель не тільки приділяє їм більше уваги, а й викликає ненависть інших учнів не лише до себе, а й до своїх улюбленців. І діти, самі того не бажаючи, стають у класі свого роду «вигнанцями», яких інші дражнять. Беручи на себе роль судді, який визначає, хто кращий, хто гірший, учитель забуває про свою відповідальність за стосунки та життя дітей, яких він навчає. А деякі помилки виправити з часом просто не можливо. [4, 82]

Цікавою думкою щодо особистості класного керівника є думка учнів. Для прикладу можна навести висловлювання: «Особисто для мене класний керівник повинен уособлювати безмежні простори терплячості, океан добра і море позитиву. Хоча найчастіше трапляється, що хочеш найкращого, а отримуєш як завжди. Класний керівник — це людина, яка протягом кількох років має підтримувати і настановлю вати дітей, а не витрачати купу нервів та підсолоджувати своє проблемне життя цукерками й кавою. Як це не звучить банально, а класний керівник повинен бути батьком або матусею для дітей. Навіть якщо діти не слухаються, можливо варто проявити терплячість, а якщо вони вже зовсім «не з цього світу», то просто намагатися спілкуватися з ними однією мовою.

Я погоджуюся, що вчитель не повинен підлаштовуватися під шалений ритм його класу. Та повірте: якщо діти збагнуть, що їх розуміють і поважають їхні погляди, вони стануть поважати ваші". [3, 3]

Стає зрозуміло, що діти також мають свої уявлення про те, чим має займатись класний керівник.

1.3 Зміст роботи класного керівника

Робота педагога — напружена праця серця

та розуму, і не має у світі найтяжчої

та виснажливішої роботи для серця,

ніж робота педагога.

В. Сухомлинський [17, 531]

Класна година, як складова частина роботи класного керівника.

Класна година — одна з форм організації процесу безпосереднього спілкування педагога і вихованців, під час якого можуть поставати важливі моральні, етичні проблеми. Вона включається до шкільного розкладу і проводиться щотижня у визначений день. Зазвичай класна година проходить у формі лекцій, бесіди або диспуту, але може включати в себе елементи гри, вікторини конкурсу. [2, 6]

Види класних годин:

· Цільова;

· Традиційна;

· Особистісно орієнтована;

· Змістовна;

· Організаційно-діяльнісна;

· Оцінно-аналітична. [16, 60]

На думку Н.Є. Щуркової та Н.Є. Фіндацевич, класна година виконує такі функції: освітню, орієнтувальну і спрямовуючу.

Освітня функція полягає у тому, що класна година розширює коло знань вихованців з етики, естетики, психології, фізики, математики, літературознавства та ін. наук.

Орієнтувальна функція полягає у формуванні в школярів певного ставлення до об'єктів оточуючої дійсності, у виробленні в них ієрархії матеріальних і духовних цінностей. Якщо освітня функція передбачає знайомство зі світом, то орієнтувальна — його оцінювання.

Спрямовуюча функція класної години передбачає переведення розмови про життя в сферу реальної практики учнів, спрямовує їх діяльність. Ця функція виступає як реальний вплив на практичний бік життя школярів, їхню поведінку, вибір ними життєвого шляху, постановку життєвих цілей та їх реалізацію.

Тематика класних годин різноманітна. Вона заздалегідь визначається і відображається в планах класних керівників. Організація класної години починається із психологічної підготовки учнів до серйозної розмови. Важливу частину загальної організаційної роботи становить і підготовки приміщення до даного заходу. Кімната, у якій буде проводитися класна година, повинна бути чисто прибрана, провітрена. Добре б поставити на стіл квіти. Тема класної години може бути написана на дошці або плакаті, де крім неї вказуються питання, що підлягають обговоренню.

Тривалість класної години повинна бути обґрунтованою. Перша класна година в 5 класів може тривати 20−30 хвилин, в 9−11 класах — більше за 1 годину. Однак у будь-якому разі треба враховувати вимоги до режиму дня учнів.

У структурному відношенні класна година складається із трьох частин: вступної, основної, заключної.

Зміст класних годин, методи й форми взаємодії вихованців із класним керівником залежить не тільки від віку учнів, але і їхньої позиції. Якщо на перших класних годинах організатором є класний керівник і інформація виходить в основному від нього, то на наступних класних годинах у їх проведення можуть включатися й школярі. Залучаючи учнів до ведення розмови про життя, класний керівник учить їх аналізуванню життєвих явищ. [15, 13−15]

Створення учнівського колективу. Створення учнівського колективу, як і виховання взагалі, треба розпочинати зі знайомства з учнями (їх віковими та індивідуальними особливостями). Класному керівнику треба переглянути особисті справи учнів, поспілкуватися з учителями, проаналізувати успішність школярів за минулий рік і скласти загальне уявлення, ураховуючи чинники, які впливають на формування підлітків, а саме: стихійні сили соціального середовища й цілеспрямовані з боку спеціально створених державних і суспільних інститутів.

Залежно від віку дитини одні чинники стають більш вагомими, інші - другорядними, а треті мають постійний фоновий вплив. Наприклад, домашнє середовище має вирішальне значення в розвитку дитини в дошкільному віці. Будучи могутнім фактором виховання в молодшому шкільному віці, сім'я у психологічному сприйнятті дитини з часом поступається місцем перед школою. Провідною, як стверджують психологи, стає навчальна діяльність, а найбільшого авторитету під час формування цінних орієнтацій набуває думка вчителя. [11, 66]

Документація класного керівника. Класний керівник має приділяти увагу роботі з тією шкільною документацією, яка стосується його класу. До цієї документації належать особові справи учнів, класний журнал, щоденники учнів, щоденник класного керівника.

Робота з класним журналом. Основним документом класу є класний журнал. Класний керівник починає заповнювати його на самому початку навчального року і веде журнал упродовж року. Всі необхідні записи він робить самостійно, не залучаючи до заповнення журналу учнів класу. [20, 238]

Класний керівник повинен:

· Вивчати журнал не рідше одного разу тиждень, спостерігаючи за успішністю своїх вихованців;

· Завжди знати причини пропусків учнями навчальних днів і окремих уроків;

· Завжди бути в курсі переживань і труднощів своїх вихованців;

· Тісно співпрацювати з учителями-предметниками, пояснювати й доводити до їхнього відома всі проблеми учнів;

· Чітко й акуратно робити записи в журналі;

· Виконувати всі вимоги навчальної частини.

Підсумкові оцінки за кожний семестр або рік заносяться класним керівником у зведену відомість. Класний керівник записує в класному журналі імена і прізвища учнів за абеткою, заповнює розділ «Загальні відомості про учнів», відзначає кількість уроків, пропущених учнем, і підбиває підсумки про кількість днів і уроків, пропущених кожним учнем за семестр і навчальний рік.

Класний керівник відповідає за стан журналу свого класу, стежить за систематичністю ведення журналу вчителями-предметниками, що працюють у класі, аналізує успішність учнів, об'єктивність виставлення підсумкових і семестрових оцінок.

Відомості про батьків — необхідна в роботі кожного класного керівника інформація. Щорічно вона вимагає уточнень і корекції, тому її не можна переносити з журналу в журнал, не уточнюючи змін, що відбулися в родинах учнів. Перш ніж заповнювати розділ журналу «Відомості про батьків», доречно провести анкетування учнів і ще раз уточнити необхідну інформацію.

Для того щоб отримати більш точні відомості, класний керівник може провести діагностику, що надасть неоціненну допомогу родинні й дитині в непередбачуваних ситуаціях. [17, 428]

Поряд зі звичайними питаннями можуть бути поставленні такі питання:

1. П.І.Б. учня, його батьків.

2. Домашня адреса й номер телефону, номери службових і мобільних телефонів батьків або осіб, що їх замінюють.

3. Номери телефонів сусідів або близьких людей, родини (на випадок непередбачуваних обставин).

4. Імена й прізвища близьких людей родини, з якими можна зв’язатися у разі потреби.

5. Точне місце роботи батьків.

Усі ці відомості потрібні класному керівникові задля швидкого вирішення непередбачуваних ситуацій, які можуть статися в життя учнів.

Якщо в житті дитини та в її родині відбулися які-небудь зміни, класний керівник зобов’язаний негайно зафіксувати їх у своєму журналі (змінилася адреса, телефон, сімейна ситуація). [13, 77]

Наприкінці кожної чверті заступник директора з виховної роботи контролює записи класних керівників і проводить аналіз результатів контролю на нарадах, платівках або на засіданнях методичних об'єднань.

З допомогою класного журналу класний керівник підбиває підсумки успішності класного колективу за навчальний тиждень.

Класний керівник повинен щотижня аналізувати успішність учнів і повідомляти батьків про їхні навчальні результати.

Форми повідомлення можуть бути різними: запрошення для індивідуальної бесіди, виставлення оцінок у щоденник класним керівником, виписування ним на окремому аркуші оцінок із журналу та вклеювання їх у щоденник учня. [13, 79]

Класний керівник систематично аналізує навчальну ситуацію у своєму класі за предметами і звертає увагу вчителів-предметників на:

· Накопичуваність оцінок;

· об'єктивність виставлення оцінок;

· індивідуальну роботу із дітьми, що часто хворіють;

· індивідуальну роботу з учнями із високим рівнем навчальних досягнень;

· індивідуальну роботу із проблемними учнями.

Особливу увагу класний керівник приділяє аналізу пропусків занять учнями без поважних причин. При цьому він звертає увагу на такі моменти:

· періодичність пропусків занять;

· на уроках яких учителів учень найчастіше відсутній;

· з ким із однокласників учень пропускає (контрольні роботи, усне опитування тощо);

· разом із соціальним педагогом або психологом аналізує причини пропусків уроків та розробляє способи впливу на такого учня. [12, 44]

Досвідчений класний керівник приділяє велику увагу аналізу участі учня в заняттях з фізичної культури: вивчає участь учнів на цьому уроці, відвідує уроки, аналізує задіяність у ході уроку, які мають проблеми зі здоров’ям.

На превеликий жаль, у школі недостатня увага приділяється фізичному вихованню, хоча всім добре відомо, що здоров’я учнів з року в рік погіршується.

У класному журналі класний керівник розробляє план розміщення учнів класу за партами, яким мають керуватися вчителі-предметними на своїх уроках. [20, 240]

Правила роботи класного керівника зі щоденниками учнів:

1. Щоденник має перевірятися класним керівником один раз на тиждень.

2. Учні повинні чітко знати вимоги, які висуває класний керівник до ведення щоденника.

3. Щоденник учня має відображати результати його навчальних досягнень без акцентування на особистих якостях учня.

4. Щоденник учня має відображати його активність його участі і шкільному житті.

5. Наприкінці тижня учні можуть підрахувати й зафіксувати кількість позитивних оцінок за минулий тиждень. Це приємно й батькам — зазирнувши у щоденник дитини, побачити її досягнення за тиждень.

6. Щоденники треба використовувати для того, щоб підтримувати учня у складі для нього хвилини життя, аби своїм записом щиро відзначити його успіхи та досягнення

Записи у щоденниках учнів, які робить класний керівник, не повинні бути однотипними й стандартними. Адже учні, особливо на середньому етапі навчання, дуже ревно ставлять до того, що написав учитель у щоденнику, які слова дібрав, відзначаючи їхні досягнення, чи повторив ці слова в щоденнику іншого учня.

Говорячи про шкільний щоденник, можна запропонувати кілька цікавих заходів, пов’язаних їх ним. У багатьох сім'ях шкільні щоденники є родинною реліквією. В архівах багатьох сімей знаходяться щоденники кількох поколінь. У зв’язку з цим цікавою може видатись класна година, на яку будуть запрошені батьки учнів дідусі та бабусі і протягом якої прозвучать «щоденникові історії» про значення щоденника у шкільному житті того часу коли вони були дітьми. Цікавим заходом у межах класної гуморини може стати «Ода щоденникові». Діти вигадують афоризми на слово «щоденник», розповідають фантастичні історії про життя щоденника у різних власників, створюють вірші присвячені щоденнику, захищають проект щоденника ХХІ століття. [13, 20−9 — 20−10. ]

Орієнтовний перелік документації, яку веде класний керівник:

· Класний журнал.

· Особові справи учнів.

· Табелі успішності учнів.

· Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів.

· Розробки сценаріїв виховних заходів.

· Тека психолого-педагогічних спостережень.

· Щоденники роботи з «важкими» учнями.

· Протоколи батьківських зборів.

· Матеріали щодо запобігання дитячому травматизму, бесіди з правил дорожнього руху, облік проведення інструктажів.

· Літопис або фотодокументи класних вправ. [14, 15]

Функції класного керівника

Основними напрямами діяльності класного керівника є:

· Створення сприятливих умов для індивідуального розвитку і морального формування особистості учнів.

· Формування колективу класу. [12, 43]

Згідно з посадовою інструкцією класний керівник має таку циклограму:

Щоденно:

1. Робота з тими, хто запізнюється, та виявлення причин відсутності учня.

2. Організація харчування учнів.

3. Організація чергування учнів.

4. Індивідуальна роботам з учнями.

5. Контроль за зовнішнім виглядом.

Щотижня:

1. Перевірка щоденників.

2. Проведення заходів за планом.

3. Робота з батьками за планом.

4. Робота з учителями-предметниками.

5. Зустріч з психологами або медсестрою, психолого-педагогічні спостереження.

Щомісяця:

1. Відвідування уроків класу.

2. Консультації психологів стосовно важковиховуваних дітей.

3. Збирання коштів на потреби класу.

4. Зустрічі з батьками за планом.

5. Нарада щодо планування роботи.

Один раз на семестр:

1. Оформлення класного журналу.

2. Семінар класних керівників.

3. Аналіз виконання плану, корекція.

4. Проведення батьківських зборів, засідання батьківського комітету.

Один раз на навчальний рік:

1. Оформлення особових справ.

2. Аналіз роботи та складання плану виховної роботи.

3. Статистичні дані.

4. Проведення відкритого виховного заходу. [14, 20−10]

Режим роботи класного керівника

Варто розглянути режим роботи класного керівника:

· Класний керівник у 5−11-х класах призначається наказом директора школи із числа вчителів, які працюють у цьому класі.

· Загальні правила організації роботи школи та педколективу випливають із Кодексу законів про працю України, які повинен виконувати будь-який працівник.

· Робочий час класного керівника, який він зобов’язаний присвятити дітям протягом тижня, визначається ставкою класного керівника, при цьому вчитель, який працює на повну ставку, повинен бути присутній у школі не менше чотирьох разів на тиждень. У дні чергування класу по школі класний керівник чергового класу перебуває в школі з 8. 00 до 16. 00.

· Кількість виховних заходів — не менше двох справ на місяць (з яких одна може бути загальношкільною).

· Кількість класних батьківських зборів — не менше одних зборів на чверть.

· Звіти про виконану роботу подаються адміністрації після закінчення першого півріччя та після закінчення року у формі плану та усної співбесіди (можливе анкетування учнів).

· У канікулярний і літній час режим роботи школи встановлюється згідно з додатковим планом.

· У випадку, якщо класний керівник веде в класі постійно діючий гурток, психолого-педагогічний семінар, ця робота оплачується додатково.

· З метою організації роботи класних керівників та надання їм методичної допомоги в роботі створюється методичне об'єднання.

· Координацію діяльності класних керівників і контроль за їхньою роботою здійснюється заступником директора школи з виховної роботи. [1, 9]

Розділ 2. Практичні дослідження з вивчення ефективності роботи класного керівника у сучасній школі

2.1 Вивчення ролі класного керівника в учнівському колективі

Роль класного керівника у класі є значною, адже від нього певною мірою залежить бажання або не бажання учнів вчитися, їхні успіхи в навчанні, відносини з однокласниками, вчителями. Він створює умови захищеності, підтримки, нормальних взаємостосунків в колективі. Від нього залежить, цікавим або нецікавим буде життя класу.

Ми провели анкетування за темою «Класний керівник очима вихованців» в Шосткинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 12 в 10-А класі, де навчається 20 учнів. З них 12 дівчат і 8 хлопців. Класний керівник Шаповал Алла Михайлівна.

Одним з результатів мого дослідження є таблиця 2.1. (див. додаток В) в якій вказані відповіді учнів на запитання анкети. За цією таблицею спостерігаємо вираховуємо відсоткові показники відповідей.

У першу чергу ми проаналізували друге питання анкети. У якому запитувалося про проблеми в школі. І отримали наступні результати: загалом у класі проблеми в школі бувають рідко, це спостерігаємо на таблиці 2.2., але якщо клас розподілити за статтю то маємо наступні результати див. додаток Г.

З таблиці 2.2. бачимо, що хлопчики, на відміну дівчатам, виявились більш схильними до отримання проблем в школі. Тож стало цікаво, від кого йдуть негаразди.

Тому на наступному кроці ми дослідили від кого йдуть негаразди про які зазначалося раніше. Саме для цього одним з пунктів в анкеті було питання «Якщо бувають, то від кого вони йдуть?». За даними опитування отримали такі результати. У дівчат найбільше негараздів йде від вчителів-предметників, а у хлопців — від учнів свого чи іншого класу. У процентному відношенні це виглядає так (табл. 3.2.):

Ці показники свідчать про те що, класний керівник Алла Михайлівна достатньо справляється зі своїми обов’язками у плані створення сприятливих умов для індивідуального розвитку учнів. Але є певні недоліки, які при їх усунені збільшать успішність класу у навчанні. Для зростання цього показника можна запропонувати більш тісну співпрацю класного керівника з учителями-предметниками. Певні заходи спрямовані на усунення не єдності вимог вчителів-предметників і класного керівника я наведу пізніше.

Наступне дослідження сприяло виявленню рівня конфліктності між класом і класним керівником. І після обробки анкети ми дійшли висновку, що колектив не дуже конфліктує з класним керівником. Для доказу цього доцільно буде навести наступні дані (табл. 2.4.).

Як бачимо рівень частого конфлікту знаходиться на позначці нуль, що характеризує Аллу Михайлівну як вчителя з умінням співпрацювати зі своїм класом, тобто вона узгоджує та обговорює всі точки зору для прийняття взаємних рішень. Високий рівень не частого конфлікту може бути пов’язаний з підлітковим віком учнів, але як бачимо більше половини класу (55%) взагалі не конфліктують.

Ми вважаємо, що на даному етапі аналізу анкети доцільно дослідити роль класного керівника у класі. Для учнів я пропонувала на вибір декілька варіантів ролей класного керівника, але основною вимогою було вибір лише одного варіанту. Як результат обробки отримала результати приведені у таблиці 2.5. і можу дійти висновку, що для більшості Алла Михайлівна є контролером за успішністю та дисципліною, але є учні для яких вона друга мама, організатор дозвілля та помічник у важких обставинах. Це дає змогу вважати, що Алла Михайлівна займається не тільки досягненням успішності у навчанні, а й створює умови при яких школярі добре себе почувають.

Звідси цікаво, що саме робить класний керівник для досягнення такої про себе думки. Для вирішення цього питання ми в анкету додали питання: «Що присутнє класному керівнику по відношенню до тебе?». І отримали досить цікаві результати приведені у таблиці 2.6.

За такими результатами видно, робота яку проводить класний керівник є різноплановою, але певні зміни врешті решт потрібно провести. Так треба хоч інколи хвалити хлопчиків адже це, на нашу думку, буде поліпшувати настрій учня та сприятиме досягненню успіхів у навчанні.

Останнім ознакою за якою ми аналізуємо особистість класного керівника Шосткинської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 12 Шаповал Алла Михайлівна є те, що учні хочуть перейняти від неї. На вибір школярів надавалися: манера поведінки, вміння завжди добре виглядати, різнобічні знання, інше. І отримали такі результати, що приведені у таблиці

2.2 Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи у навчальному закладі

Опираючись на результати аналізу анкети «Класний керівник очима вихованця», яку проводила у Шосткинській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 12 у 10-А класі, можна зробити висновки, що для оптимізації співпраці класу, класного керівника і учителів-предметників треба внести певні зміни у сучасну їх структуру. Тому для досягнення цієї мети, я вважаю, є потреба звернутися до циклограми класного керівника у якій зазначаються обов’язки на кожен день, тиждень, місяць тощо. Саме орієнтуючись на циклограму потрібно вирішувати такі завдання:

· Координація діяльності учителів-предметників з метою дотримання єдності вимог і ліквідації перевантаження учнів;

· Сприяння індивідуальному підходу до учнів у процесі навчання (допомога слабким, підтримка сильних учнів);

· Сприяння контактові вчителів-предметників з батьками учнів.

Форми реалізації цих завдань такі:

· Систематичне відвідування уроків учителів-предметників (1 — 2 рази на тиждень);

· Організація малих педрад;

· Організація за необхідності педагогічних консиліумів з метою здійснення індивідуального підходу до окремих учнів;

· Складання графіка контрольних робіт і відстеження його виконання протягом чверті;

· Запрошення вчителів, що працюють у класі, на батьківські збори й на педради за підсумками чверті, а також на бесіди з батьками окремих учнів;

· Координація впливу вчителів класу на окремих учнів і на клас у цілому;

· Участь в організації й проведені навчальних екскурсій, предметних ігор, конкурсів, олімпіад, інтелектуальних марафонів, предметних тижнів тощо.

Класному керівникові необхідно відвідувати щонайменше один-два уроки на тиждень у своєму класі. Відвідуючи уроки, класний керівник має на меті:

· Підвищення рівня успішності учнів класу;

· Спостереження за організацією класного колективу на уроці;

· Дотримання однакових вимог до учнів;

· Відстеження навантаження учнів із метою подолання їх перевантаження домашніми завданнями;

· Здійснення індивідуального підходу до учнів різних категорій: обдарованих, слабких та ін.

Все це потрібно для різних цілей. Однією з них може бути створення кращих умов для збільшення успішності отримання знань класом чи складання псохолого-педагогічної характеристики класу. Саме завдяки спостереженню за класом на уроках різних предметів класний керівник може розробити підходи до учнів свого класу, що забезпечить більш ефективний вплив на учнів. Наприклад, проведення роботи із важковиховуваними учнями.

Під час відвідування уроків своїх колег варто дотримуватися деяких правил:

· Збираючись на урок до колеги, потрібно попередити його заздалегідь, спитати дозволу, і обов’язково дати зрозуміти, що йдете на урок не з інспекторською перевіркою, а з бажанням побачити роботу учнів на уроці, допомогти тим, кому це необхідно адже часто буває коли учні мовчать про певні проблеми, але класний керівник має знати про них;

· Під час відвідування уроку потрібно стежити не стільки за змістом, скільки за роботою учнів, рівнем їхнього інтересу, увагою, участю в уроці, рівнем організації класу;

· Варто звернути увагу на форми спілкування вчителя з класом: здійснення ним індивідуального підходу, дотримання єдності вимог до учнів, дозування домашнього завдання, доступність пояснення;

· Також не буде зайвим простежити, як поводяться діти (наскільки вони готові до уроку, наскільки зацікавлені, уважні, які особистісні якості виявляються);

· Ідучи з уроку, варто проявити повагу до колеги і подякувати йому за надану можливість відвідання уроку, спробуйте відзначити щось позитивне в уроці, але критичні зауваження висловити потрібно обережно та в коректній формі, бо невдале висловлювання про недоліки уроку можуть зачепити почуття колеги, а це негативно скажеться на подальших стосунках між класним керівником і учителем-предметником.

Під час відвідування уроку майте на увазі, що ваше становище неоднозначне: з одного боку, ви — колега й повинні бути доброзичливими, з іншого боку, класний керівник — «директор» у своєму класі й зацікавлені в тому, щоб ваших вихованців учили добре. Якщо у класного керівника виникли серйозні претензії до колеги, обговоріть це питання з адміністрацією, при цьому зберігаючи абсолютну доброзичливість.

Висновки

Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки:

Першим завданням нашого дослідження було з’ясувати історичний розвиток посади класного керівника. На основі наукових статей присвячених класному керівнику ми дізнались, що посада класного керівника досить молода, у порівнянні з роботою вчителя, адже з’явилась лише у 1917.

Друге завдання полягало у ознайомленні з провідними видами роботи класного керівника. Є всі підстави вважати, що його ми виконали. Бо у першому розділі описані такі види роботи як класна година, робота з документацією, розглянула функції класного керівника. Варто зазначити, що посаду класного керівника не можна відділяти від посади вчителя-предметника через низку причин. Однією з яких є спостерігання за учнями на уроках у якості вчителя, а не класного керівника.

Третє завдання мало на своїй меті проведення анкетування серед школярів. Для виконання цього завдання ми звернулись до класного керівника Шаповал Алли Михайлівни, яка працює у Шосткинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів в 10-му, А класі. Вона дозволила провести анкетування. Назва анкети «Класний керівник очима вихованців». Школярі досить швидко її заповнили. І проаналізувавши анкету я виявила певні недоліки у співпраці класного керівника з учителями-предметниками. Але ці недоліки незначні і їх можна позбутися за допомогою збільшення обговорення проблем класу з учителями-предметниками. Третє завдання я вважаю виконаним адже я отримала уявлення учнів про роль класного керівника у житті класу.

Четверте завдання включало в себе дослідження методики за якою класний керівник з учителями-предметниками досягнуть найкращих результатів в навчанні та вихованні доручених їм школярів.

Список використаних джерел

1. Антоненко В., Про те, чого не вчили в інституті…// Антоненко В., «Шкільний світ». — 2007.- № 15. — 45с.

2. Асмолова Л. Планування роботи класного керівника// «Управління школою». — 2004. — № 24. — с. 30

3. Василенко Олеся, Мій погляд на класного керівника//О. Василенко «Шкільний світ». — 2008. — № 42. — 45с.

4. Дербеньов А. Г., Рибальченко І. М., Поговоримо про класну годину// А. Г. Дербеньов, І. М. Рибальченко «Географія». -2007. -№ 4. — 30с.

5. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс] Верховна Рада України//Режим доступу: zakon. rada. dov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi від 10. 11. 2011.

6. Квітка Д. Табу вчителя на роботі// Квітка Д. Відкритий урок. — 2009. -№ 6. — 80с.

7. Ковальчук І.В. Класне керівництво у школі. Методичні рекомендації. — Чернівці: ЧНУ, 2003. — 50с.

8. Національна доктрина [Електронний ресурс] Верховна Рада України//Режим доступу: zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi від 10. 11. 2011.

9. Нечипоренко І. Класний керівник творить найбільше багатство суспільства — Людину…// Нечипоренко І. «Шкільний світ». — 2010. — № 38. — 60с.

10. Павленко О. Сучасна робота класної дами// О. Павленко «Шкільний світ». — 2011. — № 11. — 45с.

11. Павленко О., Сучасна робота класного керівника// Павленко О. «Відкритий урок». — 2009. — № 1. — 80. с

12. Посадова інструкція класного керівника// «Шкільний світ». — 2007. — № 33 -34. — 60с.

13. Рабченюк Т. Нормативно-правові аспекти діяльності класного керівника// Нова педагогічна думка. — 2004. — № 3. — с. 90

14. І.М. Рибальченко, Документація класного керівника//М. Рибальченко «Географія». -№ 26. — 30с.

15. Сорока Г.І. Роль класного керівника у розвитку виховної системи класу//Управління школою. — 2003. — № 2.- 45с.

16. Сорока Г.І. Організація виховної роботи: планування, аналіз, методичне забезпечення. — Х. :Вид. група «Основа», 2005. — 60с.

17. Фіцула М.М. педагогіка: Навч. посіб. Вид. 2-ге, випр., доп. — К.: Академвидав, 2007. — 560с. (Альма-матер)

18. Шилина З. М. Классний руководитель: искусство воспитания. — М., 1997. — с. 250

19. Шквір О. методика роботи класного керівника //Початкова освіта — 2003. — № 4. — с. 35

20. Щербань П. М. Довідник класного керівника: збірник документів. — К. :ІЗМН, 1996. — 280с. 240с.

Додаток А

Таблиця 2.1. Відповіді учнів 10-го, А класі

Учні 10-го, А класу

Номери питань анкети

1

2

3

4

5

6

7

1

Б

Б

А

Б

А

А

А

2

А

В

В

В

Б

Б

Б

3

Б

Б

В

Б

В

Б

В

4

А

В

-

В

А

Б

В

5

Б

В

-

В

Б

А

В

6

А

Б

В

В

А

Б

Б

7

Б

В

-

В

Б

А

Г

8

А

Б

В

Б

А

Б

В

9

Б

Б

А

Б

В

Б

А

10

Б

Б

-

В

Б

Б

В

11

Б

Б

А

Б

А

А

А

12

А

А

В

В

А

Э

В

13

Б

Б

А

В

В

А

Б

14

А

А

Б

Б

Д

В

Б

15

Б

Б

В

В

А

Д

Г

16

Б

Б

Б

В

В

Д

В

17

Б

Б

В

Б

А

Б

В

18

А

Б

Б

Б

В

Г

В

19

А

Б

Б

Б

А

Д

В

20

Б

Б

А

В

Б

А

А

Додаток Б

Таблиця 2.2. Результати відповідей на запитання «Чи бувають у тебе в школі негаразди?»

Характер відповіді

Загалом в класі

Дівчата

Хлопці

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Часто

2

10%

0

0%

2

20%

Рідко

14

70%

10

84%

4

50%

Ніколи

4

20%

2

16%

2

25%

Додаток В

Таблиця 2.3. Походження проблем учнів у школі

Характер відповіді

Загалом в класі

Дівчата

Хлопці

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Від вчителів-предметників

5

25%

5

41,6%

0

0%

Від класного керівника

4

20%

1

8,4%

3

37,5%

Від учнів свого чи іншого класу

7

35%

3

25%

4

50%

Не мають негараздів

4

20%

3

25%

1

12,5%

Додаток Г

Таблиця 2.4. Рівень конфліктності класу з класним керівником

Характер відповіді

Загалом в класі

Дівчата

Хлопці

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Часто

0

0%

0

0%

0

0%

Рідко

9

45%

5

41,6%

4

50%

Ніколи

11

55%

7

58,4%

4

50%

Додаток Д

Таблиця 2.5. Роль класного керівника у класі

Характер відповіді

Загалом в класі

Дівчата

Хлопці

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Контролер за успішністю

9

45%

4

33,3%

5

62,5%

Друга мама

5

25%

4

33,3%

1

12,5%

Організатор дозвілля

5

25%

4

33,3%

1

12,5%

Старший товариш

0

0%

0

0%

0

0%

Інше

1

5%

0

0%

1

12,5%

Додаток Є

Таблиця 2.6.

Відношення класного керівника до учнів класу

Характер відповіді

Загалом в класі

Дівчата

Хлопці

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Хвалить

6

30%

6

50%

0

0%

Підбадьорює

8

40%

4

33,4%

4

50%

Сварить

1

5%

0

0%

1

12,5%

Скаржиться батькам

3

15%

2

16,6%

1

12,5%

Вічно не задоволена

1

5%

0

0%

1

12,5%

Робить зауваження

1

5%

0

0%

1

12,5%

Додаток Ж

Таблиця 2.7. Від класного керівника діти хочуть перейняти

Характер відповіді

Загалом в класі

Дівчата

Хлопці

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Кількість відповідей

Відповіді у %

Манеру поведінки

4

20%

4

33,4%

0

0%

Вміння завжди добре виглядати

4

20%

1

8,4%

3

37,5%

Різнобічні знання

10

50%

5

41,6%

5

62,5%

інше

2

10%

2

16,4%

0

0%

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой