Конкуренція як різновид суспільних відносин

Конкуренція як різновид суспільних відносин Назаренко А. О., ЮP — 91 М

Право регулює певний вид суспільних відносин, тому важливим є аналіз природи цих відносин, причому з різних позицій. Відносини, які регулюються законодавством України про захист економічної конкуренції, — специфічні, своєрідні та багатогранні, тому дослідження їх потребує всебічного, комплексного підходу.

Суспільні відносини, що складаються у результаті цих зв’язків, регламентуються численними соціальними нормами (нормами права, моралі, звичаїв, традицій). Безумовно, чільне місце в цьому процесі належить правовим нормам, оскільки право є найбільш гнучким і потужним соціальним регулятором, здатним за умов наявності в державі ефективної владної моделі вчасно і достатньо продуктивно супроводжувати динаміку суспільного життя.

Як закріплено в преамбулі до Закону України «Про захист економічної конкуренції»: «Цей закон спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин». Чітко видно, що йдеться про «функціонування економіки» на «основі розвитку конкурентних відносин». У Господарському кодексі України закріплено, що «Держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання…» [2, ст. 25]. Але знайти співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням — це перше і важливе питання, що виникає при пануванні ринкової економіки та капіталістичного ринку. У цьому вимірі важливим є регулювання державою економічної конкуренції, на що, власне, і спрямовано ряд нормативних актів України, які містять норми, що спрямовані як на підтримку та розвиток конкурентних відносин, так і на запобігання порушенням в сфері економічної конкуренції, їх припинення та відповідальність за правопорушення у цій сфері.

Відносини економічної конкуренції виникають та існують у сфері господарювання та регулюються антимонопольно-конкурентним правом і законодавством про захист економічної конкуренції. Регулювання цих відносин здійснюється у межах сфери господарювання, а саме, у таких її «підсферах» як: виробництво, визначення статусу та повноважень антимонопольних органів, обмеження монополістичної діяльності та контролю за концентрацією, відповідальность суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства та інших.

Крім того, в законодавстві про захист економічної конкуренції існує тісний зв’язок правового регулювання не класичних господарських відносин а, наприклад, відносин захисту прав споживачів. відносин адміністративної та кримінальної відповідальності. На думку Т. Г. Удалова «законодавство про захист економічної конкуренції охоплює не лише зазначені види нормативних актів, а й усе цивільне законодавство, оскільки конкуренція забезпечується такими юридичними принципами та категоріями, як рівність, свобода договору, відшкодування збитків та відповідальність» [3, c. 28].

Важко погодитися з такою концепцією. Скоріше цивільне законодавство охоплює конкурентне, а не навпаки. Взагалі, на нашу думку, не треба змішувати сфери правового регулювання та законодавство. Нам більше імпонує позиція І.А. Шуміло, яка вважає, що конкурентні правовідносини — це комплексні господарські правовідносини, що мають складну структуру, але характеризуються внутрішньою єдністю, єдиним предметом регулювання. Також, на її думку, у конкуренції виникають комплексні правовідносини, які складаються «по горизонталі» з приводу абсолютних немайнових прав та обов’язків суб'єктів господарювання та «по вертикалі» між управомоченими державними органами та суб'єктами господарювання [4, с. 12].

Господарська діяльність може бути підприємницькою (комерційною) або непідприємницькою (некомерційною), основною або додатковою (допоміжною). економічний конкуренція право Критеріями відмежування одного різновиду господарської діяльності від іншого можуть бути: сфера, галузь, мета діяльності, суб'єкт діяльності, обсяг саме господарської діяльності у більш широкій за змістом діяльності того чи іншого суб'єкта. Ознаки господарської діяльності є у будь-який сфері господарських відносин. Ця діяльність здійснюється у господарсько-виробничих, організаційно-господарських відносинах та внутрішньо-господарських відносинах. На думку О.П. Віхрова, здійснення Антимонопольним комітетом України контролю за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства опосередковують зобов’язальні організаційно-господарські правовідносини, які є видом організаційно-господарських зобов’язань зі здійснення контролю у сфері господарювання [5, c. 375].

Існує точка зору, що відносини конкуренції мають місце виключно у підприємницький діяльності. Зокрема, згідно з визначенням О.О. Бакалінської, «Конкурентні відносини — це відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням підприємницької діяльності в умовах конкуренції, в процесі формування і розвитку конкурентного середовища (зокрема, відносини, що регулюють процес обмеження монопольної діяльності і забезпечення добросовісної конкуренції)» [6, с. 8].

На мою думку, відносини економічної конкуренції існують у сфері господарювання в цілому, а не в окремих її сегментах. Наприклад, державні та казенні підприємства (некомерційні суб'єкти господарювання), можуть змагатися за отримання державного замовлення шляхом пропозицій найкращих проектів та наукових розробок. Крім того, на підтвердження нашої позиції, зазначимо, що сфери дії Законів України «Про захист економічної конкуренції» та «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширюються на всіх суб'єктів господарювання, включаючи суб'єктів підприємництва [1, ст. 1; 7, ст. 2].

Відносини економічної конкуренції мають багатогранну соціально-економічну природу, яка пояснює складність правового регулювання цих відносин та комплексний характер антимонопольно-конкурентного права та законодавства.

Список використаних джерел:

1. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 року // Офіційний вісник України. — 2001. — № 7. — Ст.260.

2. Господарський кодекс України: прийнятий 16 січня 2003 року // Офіційний вісник України. — 2003. — № 11. — Ст.462.

3. Удалов Т. Г. Конкурентне право: Навч. посіб / Т. Г. Удалов. — К.: Школа, 2004. — 496 с.

4. Шуміло І.А. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 — Господарське право; арбітражний процес / І.А. Шуміло. — Донецьк, 2001. — 20 с.

5. Віхров О.П. Організаційно-господарські правовідносини: [монографія] / О.П. Віхров. — К.: Відавничий Дім «Слово». — 2008. — 512 с.

6. Бакалінська О. О. Захист економічної конкуренції: організаційно-правові засади державного управління: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 — Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право / О.О. Бакалінська. — К.: 2003. — 17 с.

7. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 36. — Ст.164.