Лінгвістичні засоби вираження гендеру в англійській мові

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Иностранные языки и языкознание


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

План

  • Вступ
  • Розділ 1
  • 1. Визначення поняття гендер
  • 2. Історія дослідження гендеру
  • 3. Прояви гендерної дискримінації у мові
  • 4. Правила мовленнєвої поведінки в офіційних сферах
  • Розділ 2
  • 1. Лінгвістичні засоби вираження гендеру в англійській мові
  • Висновки
  • Список літератури

Вступ

Від середини ХХ-го століття у зв’язку зі стрімким поширенням ідеології політкоректності, гендерний фактор є одним з найбільш важливих в житті англомовного соціуму. У світлі політкоректності висловлення, що підкреслює гендерні стереотипи і/або асиметрію за ознакою статі, рівнозначне нанесенню образи і ініціації конфлікту. Мова, в якій наявні прояви сексизму стала неприпустимою в суспільстві, тому так необхідно знати як правильно виражається гендер.

Багато науковців не згодні з тим, що категорія роду взагалі існує в англійській мові, прояви приналежності іменників до певних родів все ж є.

Активне вивчення гендеру почалося з 60-х років ХХ століття в таких країнах, як США та Німеччина, звідки поширилося на інші країни завдяки течії фемінізму.

В Україні вивчення гендеру активізувалося з середини 90-х років ХХ-го століття, проте не мало такого вагомого значення для суспільства, як за кордоном.

Вивченням способів та засобів вербалізації гендеру в англійській мові займалися такі вітчизняні вчені, як О. Л. Бессонова [2], А. П. Мартинюк [5], О. Л. Козачишина [9], А. С. Птушка [14], Ю. П. Маслова [12].

Актуальність цієї курсової роботи обумовлена підвищенням інтересу до вивчення гендеру в світлі політкоректності та толерантності.

Об'єктом нашої роботи виступають лінгвістичні засоби вираження гендеру, що існують на сучасному етапі розвитку мови.

Предметом є питання про способи вираження гендеру іменника в сучасній англійській мові.

Метою роботи є вивчення універсальних засобів вираження гендеру, виявлення особливостей вираження гендеру сучасної англійської мови, аналіз змін в вираженні гендеру з середини ХХ-го століття і до сьогодні в англійській мові.

Реалізація цієї мети передбачає розв’язання наступних завдань:

1. Дати визначення поняттю гендер.

2. Визначити універсальні характеристики гендеру в сучасній англійській мові.

3. Встановити лінгвістичні засоби вираження гендеру в сучасній англійській мові.

4. Виявити зміни в вираженні гендеру в англійській мові, що відбулися завдяки течії політкоректності з середини ХХ-го століття і до сьогодні.

Використані нами методи дослідження мають комплексний характер. У роботі використані описовий, зіставний методи, метод компонентного аналізу та метод порівняння.

Теоретичне значення цієї курсової роботи визначається тим, що її основні положення можуть бути використані у дослідницьких роботах, присвячених подальшій розробці теоретичних питань гендерної лінгвістики.

Практична цінність цієї роботи полягає в тому, що її матеріали і результати можуть бути використані при написанні курсових та дипломних робіт, наукових статей, у викладанні курсів теорії та практики перекладу сучасної англійської мови.

лінгвістичний гендер англійська мова

Розділ 1

1. Визначення поняття гендер

Соціально і культурно значущі відмінності в поведінці, звичаях і соціалізації в цілому чоловіків і жінок спорадично фіксувалися в науковому описі, особливо в антропології та етнографії. Однак ідея про розмежування понять біологічної статі та статі соціальної (гендер) виникла лише в період постмодернізму.

Слово гендер використовують з 14-го століття в якості граматичного терміну — тобто роду іменника (чоловічий, жіночий, середній та спільний у деяких мовах). В сенсі різниці між чоловіком і жінкою це слово також використовується з 14-го століття, проте у загальний вжиток увійшло лише з середини 20 століття [20].

У сучасному розумінні термін гендер був уведений у науковий обіг американським психоаналітиком Робертом Столлером наприкінці 60-х років XX ст. Цей вчений запропонував використовувати для позначення соціальних і культурних аспектів статі поняття гендер, яке до того використовувалося тільки для позначення граматичного роду і тому не викликало жодних конотацій з біологією [19. с. 14].

Згідно з визначенням, запропонованим Анісімовим Е.В., гендер — це соціальна стать, що визначає поведінку людини в суспільстві і те, як ця поведінка сприймається. Це та рольова поведінка статей, яка визначає відносини особистості з іншими людьми: друзями, колегами, однокласниками, батьками, випадковими перехожими і т.д. [1, с. 11].

Згідно з визначенням, запропонованим в Основи теорії гендеру: Навчальний посібник (2004), гендер — це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх статі [13, с. 11].

В роботах М. Розальдо, Л. Ламфере, Р. Унгер, А. Рич, Г. Рабин поняття гендер трактується як набір угод, якими суспільство трансформує біологічні статеві відмінності в продукт людської активності [8, с. 4].

На відміну від категорії sexus гендерний статус і, відповідно, гендерна ієрархія і гендерно зумовлені моделі поведінки задаються не природою, а конструюються суспільством, пропонуються інститутами соціального контролю та культурними традиціями. Гендерні відносини є важливим аспектом соціальної організації. Вони особливим чином виражають її системні характеристики і структурують відносини між суб'єктами [8, с. 4].

Oxford English Dictionary характеризує гендер як стан буття чоловіком або жінкою (зазвичай використовується з посиланням на соціальні і культурні відмінності, а не на біологічні) [20].

Також Oxford English Dictionary пропонує таке визначення гендеру як лінгвістичного терміну: гендер — це кожен з родів (зазвичай чоловічий, жіночий, середній, спільний) іменників і займенників, що відрізняються різними закінченнями, які вони мають і які вони вимагають в словах синтаксично пов’язаних з ними. Граматичний рід зазвичай дуже слабо пов’язаний з природними відмінностями статі [20].

З вище зазначеного можна зробити висновок, що термін «гендер» використовується для опису соціальних, культурних, психологічних аспектів жіночого у порівнянні з чоловічим, тобто при виділенні всього, що формує риси, норми, стереотипи, ролі, типові і бажані для тих, кого суспільство визначає як жінок і чоловіків [8, с. 4].

Отже, гендер має різні значення залежно від того, з якої точки зору його розглядати:

· з точки зору біології, гендер — це біологічно зумовлений поділ організмів на самців та самиць (для людей — на чоловіків та жінок).

· з точки зору соціології, гендер — це те, як суспільство трактує біологічні статеві відмінності.

· з точки зору психології, гендер — це те, як особистість трактує свою власну стать. Статево-рольові стереотипи людини не завжди збігаються з біологічним гендером, тоді виникають гендерні інверсії.

· з точки зору лінгвістики, гендер — приналежність певного іменника або займенника до чоловічого, жіночого, середнього або спільного роду.

2. Історія дослідження гендеру

Такі вчені як О. Л. Бессонова [2], А. П. Мартинюк [5], О. Л. Козачишина [9], А. С. Птушка [14], Ю. П. Маслова [12]. займалися вивченням способів та засобів вербалізації гендеру в англійській мові.

Як уже було зазначено у нашій роботі, поняття gender було введене наприкінці 60-х — початку 70-х років минулого століття і використовувалася спочатку в історії, історіографії, соціології та психології, а потім його прийняли і в лінгвістиці [8, с. 5].

Наприкінці 60-х — початку 70-х років гендерні дослідження у мові отримали найпотужніший імпульс завдяки так званому Новому жіночому руху в США та Німеччині, в результаті чого в мовознавстві виник своєрідний напрям, названий феміністською лінгвістикою (ФЛ), або феміністською критикою мови. Головна мета феміністської лінгвістики складається у викритті патріархату — чоловічого домінування в суспільному і культурному житті та в мові [8, с. 26].

Основоположною в галузі лінгвістики стала робота Р. Лакофф «Мова і місце жінки», що обґрунтувала андроцентричність мови та ущербність образу жінки в картині світу, що відтворюється в мові. До специфіки феміністської критики мови можна віднести її яскраво виражений полемічний характер, розробку власної лінгвістичної методології, залучення до лінгвістичного опису результатів всього спектру наук про людину, а саме психології, соціології, етнографії, антропології та історії [8, с. 27].

Пізніше поряд з вивченням дискримінації жінок в мові виникли інші напрямки досліджень: соціолінгвістичне, психoлінгвістичне, лінгвокультурологічне вивчення гендеру. Всі ці напрямки розвивалися одночасно, впливаючи один на одного. На сьогодні в науці представлені гендерні дослідження, що вивчають обидві статі, а саме — процес соціального конструювання розходжень між статями [7, с. 18].

Разом з тим в науці до сьогоднішнього дня немає єдиного погляду на природу гендеру. Його відносять, з одного боку, до розумових конструктів, або моделей, розроблених з метою більш чіткого наукового опису проблем статі та розмежування її біологічних і соціокультурних функцій. З іншого боку, гендер розглядається як конструкт соціальний, створений суспільством, у тому числі і за допомогою мови [8, с. 5].

Отже, хоч слово gender в англійській мові існує вже багато століть, теперішнє більш комплексне значення йому було надано лише в середині 20-го століття. Вагомим є те, що вивчення гендеру набуло актуальності завдяки течії фемінізму. Важливо те, що тепер в системі вираження роду в мові відбуваються численні зміни, спричинені перебудовою в суспільстві.

3. Прояви гендерної дискримінації у мові

Мова фіксує картину світу з чоловічої точки зору, тому вона не тільки антропоцентрична (орієнтована на людину), але і андроцентрична (орієнтована на чоловіка): мова створює картину світу, засновану на чоловічій точці зору, від особи суб'єкта-чоловіка, з точки зору чоловічої перспективи. Так, жіноче постає головним чином у ролі об'єкта, у ролі «іншого», «чужого» або взагалі ігнорується, у чому і полягає феміністський докір [8, с. 27].

Згідно з ФЛ можна виділити такі ознаки андроцентризму:

1. Ототожнення понять «людина» і «чоловік», що в англійській мові мають відповідник man.

2. Другою ознакою є те, що іменники жіночого роду є, як правило, похідними від чоловічих, а не навпаки. Якщо розглядати компонент man в якості кореневої морфеми, то тоді лексема woman є похідною від man. Їх часто супроводжує негативна оцінка. Наприклад: a woman’s answer (негативна оцінка) і a man’s answer (позитивна оцінка) [17, с. 90]. Застосування чоловічого позначення до референта-жінки припустимо і навіть підвищує її статус. Номінація чоловіка жіночим позначенням несе в собі негативну оцінку, наприклад: займенник she, що використовується для позначення чоловіків, вказує на те, що вони слабкі або безхарактерні: she-king, she-he [6, c. 127].

3. Наступною ознакою андроцентризму є те, що іменники чоловічого роду можуть вживатися без уточнення, тобто для позначення осіб будь-якої статі. Діє механізм включення в граматичний чоловічий рід. Мова віддає перевагу чоловічій формі для позначення осіб будь-якої статі або групи осіб різної статі. Таким чином в багатьох випадках жінки взагалі ігноруються мовою [8, с. 27].

Наведемо приклад того, як у мові ідентифікація йде по чоловічому роду, навіть якщо референт жінка:

Батько і син потрапили в катастрофу, в якій загинув батько. Син у важкому стані був доставлений в лікарню. Коли хірург його побачив, він відмовився оперувати дитину, сказавши: «I can’t operate. That’s my son».

Для багатьох з тих, хто почув цю історію, вона здавалося сценою з театру абсурду, оскільки те, що хірург міг бути жінкою і матір'ю хлопчика, в голові практично ні у кого зі слухачів не вкладалося [6, c. 128].

4. Важливою ознакою є те, що погодження на синтаксичному рівні відбувається за формою граматичного роду відповідної частини мови, а не за реальною статтю референта:

Who forgot his lipstick? - Хто забув його помаду?

5. Ще однією ознакою андроцентризму є те, що фемінінність та маскулінність розмежовані різко і протиставляються один одному, в якісному (позитивна і негативна оцінка) і в кількісному (домінування чоловічого як загальнолюдського) відношенні, що веде до утворення гендерної нерівності в мові [8, с. 28].

Отже, гендерна нерівність в мові проявляється в приниженні осіб певної статі. Зокрема течія фемінізму, що дала вагомий імпульс для вивчення гендеру, бореться з андроцентризмом в мові, тобто орієнтованістю мови на чоловіка і ігноруванням жінки, або її приниженням.

4. Правила мовленнєвої поведінки в офіційних сферах

В даний час, у зв’язку зі стрімким поширенням ідеології політкоректності, гендерний фактор є одним з найбільш важливих в житті англомовного соціуму. У світлі політкоректності висловлення, що підкреслює гендерні стереотипи і/або асиметрію за ознакою статі, рівнозначне нанесенню образи і ініціації конфлікту (що часом приводить навіть до суду).

Багато лінгвістів цитують визначення політкоректності, сформульоване С.Г. Тер-Мінасовою, як найбільш ємне і адекватне.

За її визначенням політкоректність — це потужна культурно-поведінкова і мовна тенденція, що виражається в прагненні знайти нові способи мовного вираження замість тих, які зачіпають почуття і гідність індивідуума звичною мовною безтактністю і/або прямолінійністю відносно расової та статевої приналежності, віку, стану здоров’я, соціального статусу, зовнішнього вигляду і т.п. [16, с. 216].

Як вже зазначалося раніше, андроцентризм англійської мови полягає у використанні тільки займенники чоловічого роду he, а не she або they в конструкціях генералізованого типу. Крім того, в цій же ролі вживається і іменник man [3, с. 93].

Так, словник CIDE попереджає, що вживання he, що відноситься до лікаря, стать якого невідома, може породити думку, що жінка не може бути лікарем. Отже, цього займенника в даній ролі необхідно уникати або замінити на he/she, they:

Anyone who wants his work evaluated should. - Anyone who wants their work evaluated should. ; If a person wants their work evaluated they should.

Однак іноді використання займенника they може внести плутанину: «Someone’s on the phone». «What do they want замість звичного «What does he want Очевидно, що в цьому випадку виникає сумнів у кількості референтів — they — він? вона? вони? [3, с. 94].

Слова, що містять генеричні man/men, вже практично вилучені з вжитку в офіційних письмових документах.

До прикладів належить журнал Time, який був змушений замінити рубрику Man of the Year на Person of the Year. Більш цього, феміністи пропонували взамін woman політкоректні альтернативи wofem, womban, womon, woperson, person of gender; а для множини wimmin, wimyn, womyn. Суть цих неологізмів (за винятком person of gender) полягає в тому, щоб, не змінюючи звичного звучання слів woman і women, змінити їх написання таким чином, щоб при читанні не настільки явно проявлялась їх «сексистська» етимологія. Потрібно відзначити, що всі ці політкоректні неологізми не прижилися в сучасній англійській мові [3, с. 95].

Іменник person більш-менш міцно увійшло в повсякденну мову, витіснивши раніше звичне man. Наприклад:

Harris herself admitted as much. «I couldn’t function as a useful human person anymore. «

Однак навряд чи можна стверджувати, що це процес завершений. В англомовній пресі зустрічаються приклади слововживання, яке не відповідає нормам політичної коректності, наприклад:

This has been a bit of a no - man's land, but that’s changing.

Політкоректним є напис на знаку, який встановлюється при дорожніх роботах: Persons working.

А противники політкоректності з гумором зазначають, що з таким же успіхом можна і королеву іменувати Throne Person.

У підсумку, пропонується наступна система заміни слів з?? родовим ознакою «man»:

1. man-made > artificial

2. man hours > hours, working time

3. man > human, person, the individual

4. mankind > Humanity, Humans, Humankind, men and women, women and men, earth children, human beings

5. workmanlike > skillful, efficient

6. the common man, man in the street > the average person, ordinary people, people in general

7. the best man for the job > the best person for the job, the best man or woman for the job

8. to man > to staff/run

9. manpower > workforce, human resources (HR), personnel, the staff, the workers

Кампанія за повсюдне викорінювання несексистської мови в США призвела до низки змін, і, перш за все, в письмовій формі мови, у підручниках, періодиці, урядових документах [3, с. 99].

В розмові про боротьбу фемінізму з сексистською термінологією, не можна не згадати й форму звертання, що вже встигла вкорінитися в мову, — Ms, покликану замінити собою відразу дві форми — Miss та Mrs. Поява цього терміну обумовлена прагненням виправити історичну несправедливість, при якій для жінок існували дві форми звертання: Miss — для незаміжніх і Mrs — для одружених, а для чоловіків тільки одна — Mr, яка нічого не повідомляла про сімейний статус людини. Таким чином, вживання безвідносної до подружнього стану форми Ms замість колишніх Miss та Mrs зрівнює жінку з чоловіком в правах на надання про себе інформації особистого характеру, а пара Ms - Mr являє собою приклад несексистської лексичної опозиції. Наведемо приклад:

Не jumped to attention remembering she was the boss, and hurried toward her, greeting her with just the right amount of deference and enthusiasm. «Welcome back, Ms Santangelo».

Словник політично коректних термінів згадує ще одну адресну форму — Рn, яка спеціально утворена від лексеми person в якості нейтральної як по відношенню до сімейного статусу, так і по відношенню до статі людини. І хоча дана форма безсумнівно є зручною для тих, хто не бажає надавати інформацію про свою приналежність до певного біологічної статі, вона поки не отримала широкого розповсюдження [3, с. 100].

Незважаючи на абсурдність окремих пропонованих феміністами термінів, цілий ряд нових, політкоректних термінів, проте, все ж поповнив словниковий склад англійської мови. Це, перш за все, слова, що належать до професійної термінології.

У сучасному світі численні професії і заняття, що традиційно вважалися чоловічими, стали доступні і для жінок: так, жінки працюють поліцейськими, пожежниками, листоношами і та ін. Все це не може не знаходити свого відображення і в мові: справді, це є абсолютно недоречним називати жінку, що служить в поліції, policeman, а ту, що працює на пошті - postman і т.п. На відміну від лексеми woman такі слова, як policeman, postman, fireman і їм подібні, відрізняються прозорою внутрішньою формою, будучи складними словами, що складаються з двох частин, перша з яких позначає сферу професійної діяльності, а друга (на думку феміністів) — чоловіка, зайнятого цією діяльністю. У міру того, як все більше число жінок виявлялося залученими в традиційно чоловічу професійну діяльність, виникала необхідність створення адекватних термінів саме для них.

Спочатку в англійській мові поряд з лексемами, що містять компонент man, з’явилися і такі, які мали у своєму складі woman і застосовувалися стосовно працюючих жінок (відбувалася так звана специфікація). Так виникли пари:

1. alderman > alderwoman;

2. anchorman > anchorwoman;

3. businessman > business woman;

4. busman > buswoman;

5. chairman > chairwoman;

6. congressman > congresswoman [3, с. 102].

Пізніше в мові взяла гору тенденція вживати такі професійні терміни, які взагалі не містили б інформації про приналежність до чоловічої або жіночої статі (нейтралізація). Найбільш успішними з цієї точки зору є лексеми, що мають у своєму складі нейтральний по відношенню до статі людини компонент person і використовувані замість колишніх, що включають в себе man або woman.

Сьогодні вважається найбільш доречним говорити про трансформації наступного типу:

1. businessman, businesswoman - business executive;

2. busman - busperson;

3. chairman - chairperson, chair, convenor, mediator, coordinator;

4. clergyman - clergyperson;

5. fireman - fireperson;

6. fisherman - fisherperson;

7. foreman - supervisor;

8. milkman - milkperson;

Особливо цікавою є лексема chairman, яка спочатку придбала пару жіночого роду chairwoman, а потім була трансформована в chairperson і chair. І це не дивно, якщо взяти до уваги той факт, що для багатьох сучасних жінок став звичним обов’язок головувати на різного роду зборах, конференціях і т.п. Для деяких слів, що містять морфему man, як політкоректні альтернативи пропонувалися як лексеми, що мають у своєму складі компонент person, так і інші. Наприклад, замість fireman пропонувався не тільки fireperson, а й firefighter, замість postman — postperson і mail carrier [3, с. 103].

Для цілого ряду професій в англійській мові здавна існували пари чоловічого і жіночого роду (waiter — waitress, steward - stewardess), де особа жіночої статі позначається шляхом додавання до основи суфікса — ess. Подібні найменування використовуються і в даний час:

Waitress Nathalie Gagnon is an enthusiastic, if not bemused, observer of the scene. [.] «We get a lot of restaurant people. Like waitresses from up on St. Laurent,» adds Lo with a smile.

Однак перемагає тенденція вживати нейтральні за ознакою статі лексеми, такі як, наприклад, waiter стосовно обох статей, або ж неологізми waitron, waitperson, dining room attendant, catering service personnel, catering staff, servers уникаючи при цьому іменника жіночого роду waitress. Наприклад, в тій же статті напис під фото говорить:

3 a. m. Armed with plates of poulin and hotdogs, server Carmen Lacianco responds to a middle-of-the-night rush.

Що ж до лексем steward і stewardess, то разом них запропоновано використовувати flight attendant:

Shortly after landing at JFK International Airport, Helle Crafts and two fellow flight attendants loaded their bags into a car for a long drive home.

З вищесказаного можна зробити висновок про те, що вживання морфеми person замість man є найбільш продуктивним способом словотворення з точки зору політкоректності. Доказом такого твердження служить список термінів, що постійно розширюється, які замість компонента man містять компонент person: до згадуваних вже вище busperson, clergyperson та ін. можна додати gingerbread person, henchperson, snow person.

У список рекомендованих гендерно-нейтральних назв професій також входять:

1. Actress > actor

2. Authoress > author

3. Barman > bartender, barkeeper

4. Cameraman > camera operator

5. credit man > credit and collection manager

6. maid > domestic worker, domestic helper, home help, daily help, domestic operative

7. waiter, waitress > food server

8. headmistress > headteacher

9. laundress > launderer

10. motorman> rail vehicle operator

11. garbage man > sanitation engineer

Однак при необхідності уточнити, можна вживати слова «male» або «female» перед назвами професій (female lawyer, male nurse) [3, с. 105].

Автори «Словника евфемізмів» Дж. Німен і К. Сільвер виділяють наступні, на їх думку, несекстистські терміни — назви гравців у бейсбол, які зазнали змін з тим, щоб не дискримінувати жінок: bat handler замість bat boy (людина, що підбирає м’ячі для гравців); відповідно в тенісі з’явилися ball handlers [18, с. 299].

Зникли такі назви, як governess (гувернантка) і repairman (ремонтник), але з’явилися відповідно children’s tutor і repairer [11, с. 300].

Політкоректність генерує такий гендерно-нейтральний евфемізм, як home maker — людина, що займається домашнім господарством (без вказівки на стать). Слово вперше з’явилося в жіночих журналах як більш детально визначене в порівнянні з housewife (домогосподарка), яке, на думку феміністок, вказувало на принизливо-підрядне становище жінки в сім'ї [17, с. 181].

Отже, на зміну некоректним і неввічливим словам минулого, приходять нові терміни і вирази — політкоректні евфемізми. Політично коректні вирази були створені з прагненням уникнути дискримінації жінок, етнічних і сексуальних меншин, людей похилого віку та ін. Відзначимо, що при створенні гендерно-нейтральних назв професій, автори керуються не тільки прагненням нейтралізувати стать, а й підвищити престиж професій, що знаходяться на нижчих щаблях професійних сходинок. Зрозуміло, просто зміна етикеток, назв не може спричинити за собою зміну в соціальному статусі, становище жінок. Але це є однією зі складових, частиною політики усунення гендерної асиметрії в мові і в суспільстві.

Розділ 2

1. Лінгвістичні засоби вираження гендеру в англійській мові

Хоч багато науковців не згодні з тим, що категорія роду взагалі існує в англійській мові, прояви приналежності іменників до певних родів все ж є. Проблема ідентифікації родових маркерів в сучасній англійській мові має свою досить примітну і довгу історію. Категорія граматичного роду — чоловічий, жіночий, середній — була колись властива іменникам давньоанглійського періоду.

Чоловічий рід: mona - місяць, steorra - зірка;

жіночий рід: bricg - міст, tigol - цегла;

середній рід: scip - корабель, eage - око.

Інколи граматичний рід перебував у суперечності з реальною статтю, наприклад:

wif - жінка і magden - дівчина були словами середнього роду.

Категорія роду іменників остаточно зникла у другій половині XVII століття. Чоловічий рід зберігся тільки за чоловіками, жіночий — за жінками, а всі поняття і предмети і навіть тварини стали вважатися іменниками середнього роду, який передається займенником it [6, c. 46].

В англійській мові категорія роду є змістовною для всього класу іменників, тому що відображає реальні родові ознаки позначуваного референта (або їх відсутність/неістотність). Категорія роду реалізується через обов’язкове співвіднесення кожного іменника з особистими займенниками 3-ї особи однини he, she або it: man - he, woman - she, tree, dog - it.

A woman was standing on the platform. She was wearing a hat. It was decorated with ribbons and flowers. — Жінка стояла на платформі. На ній був капелюх. Він був прикрашений стрічками і квітами.

Крім того, категорія роду реалізується через парадигматичні співвіднесення двох опозицій, що утворюють ієрархію. Перша опозиція є загальною і протиставляє особистісні іменники, які розрізняють чоловічий і жіночий рід (man - he, woman - she), і всі інші, неособистісні іменники, які відносяться до середнього роду (tree, dog - it). Друга опозиція утворюється тільки особистісними іменниками: протиставляються іменники чоловічого і жіночого роду [15, c. 139].

Категорія роду є категорією постійної ознаки: вона виражається не через зміну форм слів, а через іменну класифікацію, а кожен іменник належить до одного з трьох родів. Крім того, в англійській мові існує група іменників, які залежно від контексту можуть позначати або чоловічу, або жіночу стать, і можуть заміщатися займенниками he/she, наприклад: president, professor, friend та ін. Такі іменники можна виділити в особливу групу — іменники спільного роду. Для них категорія роду є категорією змінної ознаки [17, c. 24].

Лінгвістичні засоби вираження гендеру в мові представлені морфологічними, лексичними та граматичними гендерними маркерами [4, с. 58].

У ролі морфологічних маркерів виступають суфіксальні морфеми - ess, - trix, - use, - ette, - ine, - enne, - ene, - en, - e, - a, що утворюють деривати жіночого роду від загально родових номінацій, наприклад:

waiter - waitress

terminator - terminatrix,

coiffeur - coiffeuse,

farmer - farmerette,

hero - heroine,

doyen - doyenne,

leader - leaderene,

elf - elfen,

debutant - debutante,

don - dona.

Найпоширенішим в англійській мові є гендерний суфікс — ess для вираження жіночого роду [10, с. 108].

Цей суфікс своїм походженням зобов’язаний грецькій мові. У латинській та старо-французькій мові цей суфікс мав функцію індикатора похідних імен жіночого роду. Після нормандського завоювання англійською мовою були запозичені такі іменники як countess, hostess, lioness, mistress, а починаючи з ХIV століття цей суфікс приєднується до основ іменників, утворюючи ряд: danceress, dwelleress, teacheress та ін. У п’ятнадцятому столітті популярність «жіночого» суфікса настільки зросла, що його почали приєднувати до іменників, у складі яких вже був суфікс аналогічної семантики: operatress, interlocutress.

У XVIII ст. починається швидке відмирання суфіксу — ess, а в навчальних посібниках XIX ст. рекомендують уникати оформлення іменників за допомогою даного форманта. Проте суфікс — ess виявився досить життєздатним, що можна проілюструвати прикладами як стандартного, так і сленгового вживання таких іменників, як: adulteress, cateress, governess, murderess, playeress, writeress та ін. Особливого?? коментаря заслуговують англійські іменники authoress і рoetess, оскільки вони практично постійно мали кореляти author і poet відповідно позначали представників як чоловічої, так і жіночого роду. [17, c. 15−17].

author - authoress

baron - baroness

count - countess

giant - giantess

heir - heiress

lion - lioness

poet - poetess

actor - actress

enchanter - enchantress

duke - duchess

emperor - empress

prince - princess

tiger - tigress

waiter - waitress

master - mistress

sorcerer - sorceress

Розширення професійного діапазону для представниць жіночої статі, сприяли появі іменників з суфіксом — ette, наприклад:

Astronette, сosmonette, aviarette, farmarette, pickette (woman striker), copette (woman police officer)

Крім того, суфікс — ess часто показує не стільки рід, скільки лексичне значення:

mayor (мер) — mayoress (дружина мера, а не жінка-мер),

conductor (диригент) — conductress (кондукторка),

governor (губернатор) — governess (гувернантка),

priest (священик) — priestess (священниця в нехристиянському храмі).

Це є справедливим і для суфікса — ette:

usher (воротар) — usherette (що служить кінотеатру),

a drum major (офіцер, відповідальний за ударну групу у військовому оркестрі) — majorette (дівчина, яка очолює ходу оркестру) [3, c. 85].

Отже, до морфологічних маркерів відносяться суфікси, що несуть інформацію про стать предмета/особи, яких вони позначають.

До граматичних засобів вираження гендеру в англійській мові належать займенники.

Вибір займенника, з яким може бути співвіднесений той чи інший іменник, визначається семантикою іменника. В англійській мові, таким чином, за родом класифікуються не власне слова, а самі предмети чи істоти, які позначаються цими словами. Так, іменник dragon (дракон) співвідноситься із займенником чоловічого роду не безпосередньо, не формально, а тому, що і dragon і he означають осіб чоловічої статі [4, с. 59].

В англійській мові до середнього роду, крім неживих предметів, відносять також тварин і дітей до одного року. Проте не всіх тварин людина схильна відносити до середнього роду. Домашніх улюбленців називають за їх статтю. Або диких тварин, у тих випадках, коли необхідно знати їх стать. Відповідно, кішка буде «she «- вона, а кіт — «he» — він.

Більше того, існують і зворотні винятки, оскільки деякі неживі предмети в стилістично забарвленій або емоційній мові можуть бути персоніфіковані і замінюватися займенниками he або she, так:

1. Різні види кораблів співвідносять з жіночим родом, наприклад:

«He only noticed, how well the skiff sailed. ' she’s good, ' he thought»

Приналежність кораблів до жіночого роду можна пояснити тим, що слово ship походить від скандинавського cipam — так називали щось, пов’язане з жіночим лоном. За давнім повір'ям, поховання вікінга в човні означало переродження в утробі матері.

2. Назви країн, використаних в міфологічному і поетичному контекстах, також співвідносять з жіночим родом:

«Greece surpasses mankind in her exalted concepts. «

3. Жіночим родом позначають іменники, що означають різні засоби пересування:

«Getting out of the car. he said. 'Fill her up, please».

Деякі дослідники відзначають той факт, що якщо господиня машини — жінка, вона може говорити про неї в чоловічому роді.

4. Жіночий рід іноді мають назви древніх міст і міст-держав. В давнину містам часто давали імена богинь (Афіни), вони вважалися покровительками і фундаторками цих міст.

«Babylon, mother of all sins»

5. Іменники nature, earth, world часто співвідносять з жіночим родом:

«Nature seemed to hold her breath».

Проте, іменник sun іноді позначається чоловічим родом.

6. Також часто співвідносяться з жіночим родом science і назви інших наук. «The sweet nymph Algebra».

7. У випадках, коли абстрактні поняття персоніфікуються, чоловічий рід використовується для передачі таких понять, як сила, лють та ін., в той час як жіночий рід передає ідею ніжності, краси, наприклад:

Чоловічий рід - angel, death, fear, war;

жіночий рід - spring, peace, kindness, dawn.

«Death is the only freedom I will know. I hear his black wings beating about me!»

Родова характеристика неживого предмета є прикладом створення стилістичного ефекту. Будь-який предмет, що належить комусь, можна назвати, використовуючи жіночий рід, для підкреслення особливої цінності цього предмета для конкретної людини:

«My lady guitar» [17, с. 85−90].

Отже, до граматичних родових маркерів належать займенники. Займенники he, she, it позначають приналежність лексеми до певного роду. Але навіть вони не завжди показують реальну стать предмета/особи, яких позначають.

До лексичних засобів вираження гендеру в англійській мові належить використання відповідного іменника, що відноситься до того чи іншого роду:

boy - girl husband - wife son - daughter horse - mare monk - nun king - queen cock - hen drake - duck gentleman - lady

Іменник жіночого роду в деяких випадках можна також отримати замінюючи в слові маркер чоловічого роду відповідним маркером жіночого роду (в складених і складних іменниках):

grandfather - grandmother

landlord - landlady

peacock - peahen

salesman - saleswoman

man-producer - woman-producer

washer-man - washer-woman

cow-calf - bull-calf

cock-sparrow - hen-sparrow

he-bear - she-bear

З вище зазначеного можна зробити висновок, що до лексичних родових маркерів відносяться слова, що в своєму значенні несуть інформацію про те, який рід має предмет, що вони позначають.

Отже, лінгвістичні засоби вираження гендеру в англійській мові представлені морфологічними, граматичними і лексичними засобами. Морфологічні засоби включають в себе суфікси, що позначають рід. Граматичні засоби включають в себе використання займенників, які позначають рід. Лексичні засоби вираження гендеру включають в себе семантично марковані слова, що відносяться до чоловічного або жіночого роду.

Висновки

В ході написання курсової роботи було досліджено лінгвістичні засоби вираження гендеру в англійській мові. Було визначено поняття гендер, розглянуто характеристики та особливості вираження гендеру в англійській мові. Також було проаналізовано зміни в його вираженні, що відбулися з середини ХХ-го століття.

Гендер — дуже широке поняття, але з точки зору лінгвістики воно має чітке значення. Гендер — це кожен з родів (зазвичай чоловічий, жіночий, середній, спільний) іменників і займенників, що відрізняються різними закінченнями, які вони мають і які вони вимагають в словах синтаксично пов’язаних з ними. Граматичний рід зазвичай дуже слабо пов’язаний з природними відмінностями статі.

Поза лінгвістикою гендер має більш широке значення соціальних і культурних відмінностей між чоловіком та жінкою. Гендер — це не вроджені відмінності, а набуті.

Головними індикаторами роду в англійській мові є особові займенники третьої особи однини. Кожен іменник в англійській мові можна замінити на займенник he, she або it.

Лінгвістичні засоби вираження гендеру в англійській мові представлені морфологічними, граматичними і лексичними засобами.

Морфологічні засоби включають в себе суфікси, що позначають рід. До таких належать морфеми, що несуть інформацію про жіночий рід: — ess, — trix, — use, — ette, — ine, — enne, — ene, — en, — e, — a.

Граматичні засоби включають в себе використання займенників, які позначають рід. Займенники he, she та it позначають приналежність лексеми до певного роду, але не завжди показують реальну стать референта.

Лексичні засоби вираження гендеру включають в себе семантично марковані слова, що відносяться до чоловічного або жіночого роду.

В даний час в системі вираження гендеру відбуваються певні зміни, що відображають соціальну перебудову суспільства. Оскільки мова — дзеркало реальності, при появі нового явища в суспільстві - явище відображається в мові.

Емансипація жінки, зміна звичних професій для чоловіків та жінок — все це відображається в мові в виді нових слів — політично коректних не тільки з точки зору гендеру, а й з точки зору ввічливості, толерантності.

Важливо знати, що важливим імпульсом для вивчення гендеру було виникнення течії фемінізму, яка окрім всього також боролася за рівність в мові. Мова показує світ з чоловічої точки зору, показує жінку як щось чуже, погане, низьке, або навіть повністю ігнорує жінку.

З 60-х років ХХ-го століття в мові було проведено низку змін, щоб зробити мову більш політично коректною.

Отже, перспектива подальших досліджень полягає у опрацюванні, вивченні та розвитку методів вираження гендеру в англійській мові.

Список літератури

1. Анисимов Е. В. Женщины у власти в XVIII веке как проблема: Вестник истории, литературы, искусства. / Отд-ние ист. — филол. наук РАН. — М.: Собрание; Наука, 2005. — 335 с.

2. Бессонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти / О. Л. Бессонова. — Донецьк: ДонНУ, 2002. — 362 с.

3. Вильданова Г. А. Гендерный аспект эвфемизации / дис. … канд. филол. наук: специальность 10. 02. 04/Вильданова Г. А. — Бирск, 2008. — 194 с.

4. Григорів Н.М. Лінгвістичні засоби вираження гендеру в англійській мові // Матеріали XX міжнародної науково-практичної конференції «Моделі развитку сучасної науки», 19−20 квітня — Горлівка: ООО «НВП „Интерсервис“», 2012. — С. 58−60.

5. Іллокутивний/перлокутивний потенціал англомовних номінацій чоловічої та жіночої референції [Електронний ресурс] / А. П. Мартинюк // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім.І. Франка. — 2006. — № 30. — С. 100−103

6. Ільїн Б. А. Сучасна англійська мова / Ільїн Б. — М.: Видавництво літератури іноземними мовами, 1948. — 371 с.

7. Кирилина А. В. Гендер и язык / А. В. Кирилина. — М.: Языки славянской культуры, 2005. — 652 с.

8. Кирилина А. В. Гендер: лингвистические аспекты: монография / Кирилина А. В. — М., Институт социологии РАН, 1999. — 153 с.

9. Козачишина О. Л. Лінгвістичні прояви гендерних характеристик англомовних художніх текстів (на матеріалі американської прози ХХ сторіччя) [Рукопис]: дис. канд. філол. наук, 10. 02. 04. Наук. кер. — Воробйова О. П. д-р філол. наук, проф. / О. Л. Козачишина. — К: КНЛУ, 2003. — 208 с

10. Колосова О. В. Питання про гендерну ідентифікацію в сучасній англійській мові / Збірник матеріалів 6-ї міжнародної конференції лінгвістів. — Харків, 2003. — С. 124 — 130.

11. Леонтович О. А. Жизнь и культура США / О. А. Леонтович, Е. И. Шейгал. — Волгоград, 1998. — 416 с.

12. Маслова Ю. П. Сексизм у мові друкованих засобів масової інформації / Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка — К. — С. 289−283.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой