Логістичні операції та процеси в логістичній системі ВАТ "Автодвір – Східна Україна"

Тип работы:
Магистерская работа
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ВСТУП

В умовах ринкових відносин величезне значення для ефективності господарсько-економічної діяльності суб'єктів підприємництва має будь-яка можлива конкурентна перевага. Таку перевагу може надати підприємству раціональна організація й керування логістичними витратами.

Логістика — це стратегічне керування закупівлею, постачанням, перевезеннями та зберіганням матеріалів, деталей і готової продукції, а також керування відповідними потоками інформації. Її основною метою є мінімізація витрат і максимізація прибутку при довгостроковому плануванні.

Питання, розв’язувані в логістиці, діляться на три групи:

— глобальні: досягнення максимального ефекту c мінімумом витрат в умовах нестабільної обстановки на ринку, а також моделювання логістичних систем.

— загальні: створення інтегрованої системи регулювання матеріальних і інформаційних потоків; контроль руху матеріальних потоків; визначення стратегії й технології переміщення товарів; розробка способів керування рухом товарів; прогнозування попиту на товари, що переміщуються в рамках логістичної системи; розподіл транспортних засобів; оптимізація технічної й технологічної структур автоматизованих транспортно-складських комплексів.

— окремі: створення мінімальних запасів; максимальне скорочення часу зберігання продукції в запасах; скорочення часу перевезень продукції й т.п.

Для забезпечення оперативної адекватної реакції на вимоги ринку, оптимізації функціонування якісної доставки й своєчасного постачання розробляють логістичні інформаційні системи.

Актуальність логістичних досліджень і розробок, як для окремого підприємства, так і для більших економічних систем, у сучасних умовах ринкового зовнішнього середовища є визначальним чинником вибору теми даного дипломного проекту.

Об'єктом дослідження у магістерській роботі є логістична система відкритого акціонерного товариства «Автодвір — Східна Україна».

Предметом дослідження є логістичні операції та процеси в логістичній системі ВАТ «Автодвір — Східна Україна».

Метою роботи є підвищення ефективності функціонування логістичної системи ВАТ «Автодвір — Східна Україна» за рахунок модернізації транспортного господарства.

Для досягнення поставленої мети необхідно. дослідити теоретичні положення, провести аналіз сучасного стану функціонування об'єкту дослідження та розробити практичні рекомендації по функціонуванню об'єкта дослідження.

РОЗДІЛ 1

ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ

1. 1 Аналіз методів функціонування логістичних систем

Сучасний ринок вимагає від підприємств постійного пошуку найбільш ефективних технологій організації та управління своєю виробничою діяльністю. Виробник повинен бути готовим при будь-яких умовах до термінового виконання заказів споживачів та швидкої реакції на зміну попиту. У цих умовах на перший план виходять основні принципи логістики, які передбачають пріоритетність споживача та якості на всіх етапах виробничо-розподільчого циклу[11].

Прийняття рішень з управління матеріальними потоками до початку широкого використання логістики у значній мірі базувалося на інтуїції кваліфікованих постачальників, збутовиків, виробників, транспортників.

Незважаючи на певні успіхи, досягнуті у сфері логістики, єдиний підхід щодо термінологічної бази та сутності логістичних систем відсутній.

Одне з основних завдань логістики полягає у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними й супроводжуючими їх грошовими та інформаційними потоками, що забезпечує високу якість поставки продукції підприємством. Із цим завданням тісно пов’язано вирішення таких проблем як контроль за матеріальним потоком і передача даних про нього в єдиний центр; визначення стратегії й технології фізичного переміщення товарів; розробка способів управління рухом товару; встановлення норм стандартизації й упакування; визначення обсягу виробництва, транспортування й складування; розбіжність між поставленими цілями й можливостями закупівлі та виробництва.

Одним з важливих аспектів функціонування логістичної системи підприємства є оцінка логістичних витрат, розмір яких залежить від виду логістичної системи, специфіки її функціонування. Для того, щоб мати нагоду виділити і оцінити логістичні витрати необхідно розуміти, що таке логістична система, як вона формується, які її існують види і як вона впливає на розмір логістичних витрат.

Поняття логістичної системи є одним з базових понять логістики. Система (від грецького — ціле, складене з частин, з'єднання) розглядається як сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним, які створюють певну цілісність, єдність.

Існують чотири властивості, якими має володіти об'єкт, щоб його можна було вважати системою.

Перша властивість — цілісність і членімість. Система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Елементи існують лише в системі. Поза системою вони є лише об'єктами, яким властива потенційна здатність утворення системи. Елементи системи можуть бути різноякісними, але одночасно сумісними.

Друга властивість — зв’язки. Між елементами системи існують суттєві зв’язки, які із закономірною необхідністю визначають інтеграційні якості цієї системи. Зв’язки можуть бути речовинні, інформаційні, прямі, зворотні тощо. Зв’язки між елементами усередині системи мають бути міцнішими, ніж зв’язки окремих елементів із зовнішнім середовищем, оскільки інакше система не зможе існувати.

Третя властивість — організація. Наявність чинників, що формують систему та елементи системи, лише припускає можливість її створення. Для появи системи необхідно сформувати впорядковані зв’язки, тобто певну структуру, організацію системи.

Четверта властивість — інтеграційні якості, що розглядаються як наявність у системі інтеграційних якостей, тобто якостей, властивих системі в цілому, але не властивих жодному з її елементів окремо [1].

Під системою розуміють:

· комплекс елементів, що знаходяться у взаємодії;

· елементи з відносинами між ними та між їх атрибутами;

· сукупність елементів, організованих таким чином, що зміна, виключення або введення нового елементу закономірно відображаються на решті елементів;

· взаємозв'язок різних елементів; все, що складається з пов’язаних один з одною частин;

· відображення входів і станів об'єкта у виходах об'єкта [2].

Існують різноманітні системи. Як одна з них виділяється логістична система, що є однією з підсистем, системи підприємства.

Практично будь-яке визначення логістичної системи, що зустрічається в літературі, є або вузьким — не охоплює тих або інших типів об'єктів, яких прийнято називати системами, або ж, хоча і дозволяє більш менш відрізнити системи від інших об'єктів, є дуже спрощеним — характеризує логістичні системи недостатньо повно для розуміння їх суті.

Визначення логістичних систем можна розділити на три групи.

1. Логістична система як комплекс процесів і явищ, а також зв’язків між ними, що існує об'єктивно, незалежно від суб'єкта управління. Виділяються елементи системи, що вивчаються, визначаються, які з характеристик є істотними, виділяється система з середовища, тобто як мінімум визначаються входи і виходи, а як максимум піддається аналізу її структура, виявляється механізм функціонування і, виходячи з цього, вплив на систему в широкому напрямі. Тут логістична система виступає як об'єкт дослідження і об'єкт управління.

2. Логістична система як інститут, спосіб дослідження. Фахівець з логістики розробляє логістичну систему як деяке абстрактне відображення реальних об'єктів. У цьому трактуванні логістична система східна з поняттям моделі.

3. Логістична система як компроміс між двома першими групами. Логістична система є штучно створюваним комплексом елементів (наприклад, команд, технічних засобів, наукових теорій), призначеним для вирішення складної економічної задачі. Отже, фахівець з логістики не тільки виділяє з середовища систему, але і синтезує її. Логістична система є реальним об'єктом і одночасно абстрактним відображенням зв’язків дійсності [2].

Найбільш узагальненим є визначення логістичної системи, дане А.Н. Родніковим. Воно свідчить: «Логістична система — це адаптивна система із зворотним зв’язком, виконуюча ті або інші логістичні функції і логістичні операції, яка складається, як правило, з декількох підсистем і що має розвинені зв’язки із зовнішнім середовищем» [3]. У якості логістичної системі розглядається виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство. Логістичні системи виділяються складом елементів, характером зв’язків між ними, організацією і інтеграційними властивостями. Відмітні ознаки логістичної системи:

· наявність потокового процесу;

· певна системна цілісність.

Охарактеризуємо властивості логістичних систем [1]:

1. Логістична система є цілісна сукупність елементів, що взаємодіють один з одним. Виділяють наступні елементи логістичних систем: закупівля, склади, запаси, транспорт, інформація, кадри, збут. Елементи логістичних систем різноякісні, але одночасно сумісні. Сумісність забезпечується єдністю мети, якій підлегле функціонування логістичних систем.

2. Між елементами логістичної системи є істотні зв’язки, які із закономірною необхідністю визначають інтеграційні якості системи.

3. Зв’язки між елементами логістичної системи певним чином впорядковані, тобто логістична система має організацію.

4. Логістична система володіє інтеграційними якостями не властивими жодному з елементів окремо. Це здатність поставити потрібний товар в потрібне місце необхідної якості з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до умов зовнішнього середовища, що змінюється.

5. Складність логістичної системи характеризується такими основними ознаками, як наявність великої кількості елементів (ланок); складним характером взаємодії між окремими елементами; складністю функцій, виконуваних системою; наявністю складно організованого управління; дією на систему великої кількості стохастичних чинників зовнішнього середовища.

6. Ієрархічність, тобто підлеглість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня в плані лінійного або функціонального логістичного управління.

Будь-яка логістична система (ЛС) складається з сукупності елементів-ланок, між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відносини. Ланкою логістичної системи називається економічно або функціонально відособлений об'єкт, що не підлягає подальшій зміні в рамках поставленої задачі аналізу або побудови логістичної системи, виконує свою мету, пов’язану з певними логістичними операціями або функціями.

Ланки ЛС можуть бути трьох основних типів: генеруючі, перетворюючі і поглинаючі матеріальні і супутні їм інформаційні і грошові потоки. Часто зустрічаються змішані ланки логістичної системи, в яких вказані три основні типи ланок комбінуються в різних поєднаннях. У ланках логістичної системи матеріальні, інформаційні потоки можуть сходитися, розгалужуватися, дробитися, змінювати свої параметри, інтенсивність тощо. Ланками логістичної системи можуть виступати підприємства -- постачальники матеріальних ресурсів, виробничі підприємства і їх підрозділи, збутові, торгові, посередницькі організації різного рівня, транспортні і експедиційні підприємства, біржі, банки і інші фінансові установи, підприємства інформаційно-комп'ютерного сервісу і зв’язки тощо.

Особливостями ланок, з яких може складатися логістична система, є:

· різна форма власності і організаційно-правова форма;

· відмінності в характері і цілях функціонування;

· різна потужність і концентрація використовуваного технологічного устаткування і споживаних ресурсів;

· розосередженість технічних засобів і трудових ресурсів на великій території;

· висока мобільність засобів транспорту;

· залежність результатів діяльності від великої кількості зовнішніх чинників і суміжних ланок.

Метою функціонування логістичної системи є доставка товарів і виробів в задане місце, в потрібній кількості, в заданий час, при заданому рівні витрат [1].

Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва (рис. 1. 2). Спочатку закупляються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку, поступають в логістичну систему і потім йдуть з логістичної системи в споживання, в обмін на поступаючі в логістичну систему грошові ресурси.

На рівні макрологістики виділяють 3 види логістичних систем:

1. Логістичні системи з прямими зв’язками. У цих логістичних системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минувши посередників.

2. Ешелоновані логістичні системи. У таких системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник.

3. Гнучкі логістичні системи. Рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживача може здійснюватися як напряму, так і через посередників [1].

Необхідно зазначити, що існує два основних типи логістичних систем: «які виштовхують», і «які витягують». В системі з виштовхуванням виробу, проходження продукції відбувається її «виштовхування» з одного етапу на іншу (від однієї ланки ланцюга на іншу, від однієї логістичної підсистеми в іншу), незалежно від готовності системи прийняти її на цьому етапі; готова продукція виштовхується на ринок.

У логістичних системах, що «витягують», продукція передається з одного етапу проходження логістичного ланцюга на іншій тільки в міру необхідності, ніби «витягується» однією логістичною підсистемою з іншої. Готова продукція надходить споживачеві в суворій відповідності з його попитом. Скороченню виробничих запасів при одночасному збільшенні гнучкості виробництва сприяє система потокового виробництва з «витягуванням» виробів (Pull system).

Логістичні системи, «що витягують», добре пристосовані для задоволення частих і невеликих коливань попиту за номенклатурою, властивих ринковій економіці, тому що в них практично відсутні запаси. Необхідними умовами функціонування цих систем є зв’язок з надійними постачальниками й споживачами, суворе дотримання строків поставки. Тому ця система у чистому вигляді не набула широкого застосування як в Україні, так і за кордоном [5].

Існування логістичних систем привело до утворення нового терміну «логістичні витрати». Логістичними витратами слід вважати витрати, пов’язані з рухом та зберіганням товарно-матеріальних цінностей від первинного джерела до кінцевого споживача. Основу логістичних витрат складають витрати на виконання логістичних операцій. По економічному складу логістичні витрати частково супостатні з витратами на виробництво і обіг товарів. Тому можна сказати, що об'єктом управління логістичної системи є логістичні витрати.

Комплексний підхід до розвитку логістики змінив концепцію витрат. Калькуляція витрат здійснюється не за функціональними принципами, а з орієнтацією на кінцевий результат: спочатку визначають обсяг і характер роботи логістичної системи, а потім витрати, пов’язані з її виконанням. При цьому одержав розвиток новий підхід до розрахунку витрат, який полягає в розробці місій, тобто визначенні цілей, які повинні бути досягнуті логістичною системою в рамках нової ситуації «товар--ринок» [6].

Необхідно відзначити, що головною відмінністю методу місій від традиційних методів постановки цілей є те, що місії «перетинають» основні логістичні функціональні сфери (логістичні функції або центри витрат), тим самим визначають той внесок, який кожна з підсистем повинна внести для досягнення загальної мети [7].

Ефективність логістичної системи може бути оцінена, виходячи з цілей її створення. Як показує досвід українських підприємств, її обґрунтована побудова дозволяє знизити загальну суму відповідних витрат на 15−20%. За звітними даними Європейської логістичної асоціації за 2007 рік застосування логістичних розробок дозволяє: скоротити час виробництва товарів на 25%, знизити собівартість виробництва продукції до 30%, скоротити обсяги матеріально-технічних запасів від 30 до 70% [8].

1.2 Аналіз методів підвищення ефективності окремих учасників логістичної системи

Процес становлення України як демократичної держави з ринковою економікою, що прагне зайняти гідне місце у світовій економічній спільноті, актуалізує ряд проблем, пов’язаних із забезпеченням конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Серед них виділяється проблема ефективності функціонування логістичних систем (ЛС) різного рівня, які формуються на базі економічних систем підприємств. Тому дана проблема є актуальною і потребує своєчасного вирішення. Оскільки головним поняттям запропонованої проблеми є ефективність логістичних систем, то розглянемо, перш за все, існуючі підходи до цього поняття.

Ефективність логістичних систем показник (система показників), які характеризують якість роботи логістичної системи за заданого рівня логістичних витрат [11]. Дані витрати формуються у сфері обігу і (частково) виробництва. Актуальність дослідження даної проблеми обумовлена тими потенційними можливостями підвищення ефективності функціонування економічних систем, які несе в себе логістичний підхід до управління матеріальними ресурсами (потоками і запасами). Таким чином створюються наступні логістичні конкурентні переваги фірми [12]: найбільш вдалий вибір контрагентів по господарським зв’язкам (постачальників, кредиторів, комерційних посередників, а також споживачів; вибір оптимальних каналів розподілу продукції; можливість моделювання логістичних систем і ланцюгів; створення умов для ресурсозбереження в усіх економічних потоках (матеріальних, інформаційних, фінансових, трудових); поєднання економічних інтересів усіх учасників логістичних систем та інші.

Логістика має високий потенціал економічної ефективності. Це підтверджується відносно короткою історією розвитку практичної логістики. Він виявляється у високому рівні організації виробництва і, як наслідок, в економії матеріалів і коштів. Ефект, у свою чергу, залежить від масштабів поширення логістики. За даними західноєвропейських учених, у Західній Європі в комерційній та виробничій діяльності приблизно 64% підприємств та фірм тією чи іншою мірою виявляються логістичні функції.

Ефективність логістики конкретизується такими натуральними показниками, як: 1) рівень запасів; 2) час проходження матеріалів по логістичному ланцюгу; 3) тривалість циклу обслуговування замовлення, якість та рівень сервісу; 4) розміри партії вантажів; 5) рівень використання виробничих потужностей; 6) маневреність, адаптивність та стійкість роботи.

Проблема зменшення запасів при доставці вантажів точно в строк дуже актуальна. Це одна з центральних проблем логістики. Підраховано, що змертвіння капіталів у запасах досягає більше 1/3, на утримування запасів припадає від 20 до 40% усіх витрат споживача, включаючи витрати на транспортно-складські операції. Доставка вантажів точно в строк дає змогу удвічі скоротити час на виконання замовлення споживача, на 50% зменшити запаси і на 50--70% -- тривалість виконання замовлення на підприємстві, що виготовляє продукцію. Аналіз показує, що в разі реалізації фірмою принципу доставки вантажів «точно в строк» на 60% знижуються запаси матеріалів та комплектуючих виробів, на 40% -- витрати на перевезення вантажів, на 40% -- витрати на матеріали, на 28% підвищується якість постачання матеріалів. Якщо прийняти витрати на логістику за 100%, то частка окремих її складових становить: перевезення магістральним транспортом -- 28--30--46%; пакування -- 15--20--25%; управління -- 5--10--15%; інші, в тому числі й на обробку замовлень, -- 5--10--17%. Наведена структура витрат на логістику враховує не лише особливості організації виробництва та економіки окремих підприємств і фірм, а й різні підходи до групування та калькуляції витрат.

Основними в логістиці є витрати: 1) на транспортування; 2) подальше складування товарів; 3) зберігання товарно-матеріальних запасів; 4) одержання, відвантажування та пакування товарів; 5) адміністративні та на обробку замовлень.

Основні статті витрат заготівельної логістики -- транспортні, а також на управлінську діяльність та виконання ряду інших операцій. В економічній літературі, що висвітлює проблеми логістики, виділяють три види витрат: 1) закупівельні; 2) витрати на утримання запасу; 3) збитки від відсутності продукції. До першої групи належать витрати, пов’язані з оформленням замовлень та договорів, встановленням зв’язків з постачальниками. Сюди ж входять транспортні витрати, якщо вартість перевезення не включається до вартості товару, а також витрати, пов’язані зі складуванням та одержанням замовлень.

До другої групи належать витрати, що передбачаються на утримання запасу. Вони визначаються витратами на складське зберігання продукції протягом певного часу і безпосередньо залежать від обсягу вантажу, що складується. До третьої групи належать збитки, яких зазнає виробник у разі відсутності продукції.

Основні витрати при складуванні пов’язані з виконанням таких видів операцій: 1) приймання продукції з виробництва; 2) складування та зберігання продукції; 3) підготовка продукції до відвантаження (комплектування партії постачання, пакування, маркування); 4) доставка продукції до місця відправки та здавання її транспортній організації для перевезення; 5) облік наявності і руху готової продукції на складі.

Фірма має вирішити питання про необхідну кількість пунктів зберігання. Чим більше таких пунктів, тим швидше можна доставити товар споживачам. Однак при цьому зростають витрати. Рішення про кількість пунктів зберігання слід приймати, пов’язуючи між собою проблеми рівня сервісу для споживачів та витрат з розподілу.

Для скорочення часу та витрат обороту важливе створення на основних транспортних маршрутах великих, технічно оснащених терміналів та складських пунктів, на яких широко використовуються пакети й піддони, завдяки чому, зокрема, зменшується обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, час та витрати на їх виконання.

Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат залишається актуальною але за умови оптимального поєднання витрат основного та оборотного капіталу, використаного у межах ринкової стратегії та прибутку, що він його приносить. Таким чином, стратегія матеріально-технічного забезпечення компанії має цілком підпорядковуватися ринковій стратегії. Успішна реалізація останньої -- гарант досягнення високого рівня рентабельності фірми.

Показники оцінки роботи логістичних підрозділів поділяються на внутрішні та зовнішні. Система оцінки за внутрішніми показниками призначена для порівняння результатів діяльності (операцій і процесів) з попередніми результатами аналогічної діяльності. Логістичні показники в цьому разі розподіляють за такими категоріями: витрати, обслуговування споживачів, продуктивність, управління активами, якістю. Найбільш ефективна логістика у визначенні розміру витрат на логістичні процеси (транспортування, зберігання, планування та ін.).

Їх складає загальна грошова сума витрат або грошова сума в розрахунку на одиницю продукції.

До показників, пов’язаних з обслуговуванням споживачів, відносять: норму насиченості попиту, дефіцит запасів, своєчасність доставки, тривалість виконання циклу обробки замовлення, кількість претензій.

Одним з найважливіших показників є продуктивність. Вона визначається відношенням між кінцевим результатом (обсягом вироблених товарів або послуг) і обсягом ресурсів, що споживаються для отримання результатів.

Типовими показниками логістичної продуктивності є кількість відвантажень, котра припадає на одного працівника, кількість замовлень у одного торговельного агента та ін.

Предметом оцінки активів може бути ефективність використання капіталу, котрий вкладено у спорудження й обладнання, а також оборотного капіталу в запасах. Логістичні потужності обладнання і запаси можуть становити велику частку активів фірми.

Показники якості використовують не тільки для виявлення ефективності окремих операцій, а й для комплексу операцій. До них відносяться показники обороту запасів, кількість претензій та повернень товару від споживачів та ін.

Коли внутрішні показники необхідні для управлінського контролю над роботою логістичних систем, то зовнішні оцінки необхідні для виявлення та реалізації споживчих очікувань. Важливим компонентом в цьому можна вважати сприйняття роботи логістів споживачами. Як уже розглянули раніше, оцінювання здійснюється, виходячи з доступності запасів, інформації, способу вирішення актуальних проблем, сервісної підтримки продукту.

Проектування та планування логістичної системи необхідно починати зі всебічної оцінки поточної ситуації. Мета полягає в тому, щоб зрозуміти зовнішнє середовище, процес і характерні характеристики існуючої системи, а також визначити, які зміни необхідні. Це можна зробити провівши ситуаційний аналіз, котрий дає змогу вивчати внутрішній устрій логістичної системи, оцінювати ринкове та конкурентне середовище. Вивченню підлягає увесь логістичний процес і кожна логістична функція окремо. Зміст дослідження залежить від потрібної глибини аналізу.

Одним з показників реальної ефективності обраної логістичної системи може бути її стійкість, тобто дотримування прийнятих стандартів обслуговування. До них належать параметри, пороговий рівень сервісу в системі з мінімальними витратами.

Пороговий рівень сервісу, забезпечений логістичною системою з мінімальними загальними витратами, задає основу для оцінювання сервісних можливостей логістичної системи. Базові можливості системи можливо змінити декількома способами:

1) шляхом зміни кількості складів, що використовує система;

2) зміною часу одного чи декількох функціональних циклів для підвищення швидкості або стабільності операцій;

3) зміною політики формування запасів.

Аналізуючи проект логістичної системи, визначають, по-перше, достатні або недостатні резерви удосконалення логістики, котрі виправдали б проведення детальних досліджень та аналізу. По-друге, створення концептуальних схем проекту потребує всебічного вивчення фактичних даних, що допомагає об'єктивно та критично поглянути на існуючі методи роботи. По-третє, в процесі створення концептуальної схеми проекту слід чітко визначити можливі варіанти перебудови логістичної системи.

Процес планування логістичного проекту передбачає визначення мети та обмежень, розробку стандартів оцінки результатів, вибір техніки аналізу, складання проектного завдання. Визначення мети означає фіксування можливих при перетворенні логістичної системи витрат і рівня сервісу. При цьому необхідно окреслити сегменти ринку або галузі, часові межі досягнення результатів, конкретні параметри діяльності, котрі, як правило, являють собою характеристики рівня сервісу.

Аналізують такі питання, як структура замовлень і її зміна, організація отримання замовлень, види інформаційних потоків, види матеріальних та транспортних потоків, переробка та зберігання вантажів та ін. Головне у внутрішньому аналізі -- вияв сфер, в котрих можливе значне удосконалення.

Аналіз зовнішніх факторів спрямований на визначення тенденцій ринкового попиту і сервісних потреб споживачів. Основне завдання оцінки ринку -- відтворити сприйняття та передбачити коло споживачів. Для цього можна провести опитування клієнтів чи детальне дослідження думки споживачів.

Важливою частиною аналізу є технологічні дослідження, котрі допомагають оцінити наявні та потенційні можливості технології, що використовуються у всіх сферах логістики, включаючи транспортування, складування, вантажопереробку, планування та інформаційну підтримку. Наприклад, як вплине використана посередниками нова технологія вантажопереробки на ефективність логістики? Завдання технологічних досліджень -- вияв перспективних напрямів з удосконалення технологічного процесу логістики.

При прогнозуванні технологічного процесу аналізують технології, котрі використовують конкуренти, зважаючи на обробку замовлень, планування потреб у матеріалах. Особливу увагу приділяють технологіям вантажопереробки і транспортування.

В оперативних планах зусилля менеджменту зосереджуються вже на діях, наприклад, на процесах збуту та розподілу. У логістиці перевага надається не галузі економіки, а регіону. Територіальна спеціалізація й раціоналізація мають особливе значення для малих і середніх підприємств з незначними циклічними потоками товарів широкої номенклатури.

1.3 Висновки по розділу

Таким чином, якщо розуміти сутність та процес створення логістичної системи, то є змога оптимізувати та управляти логістичними витратами. Можна припустити, що ці витрати пропорційні обсягу матеріальних запасів, саме вони є агрегованою характеристикою окремих складових логістичних витрат. Отже, логістична система регулює обсяги запасів. Витрати на їх утворення та збереження впливають на собівартість. Механізм цього впливу безпосередній. Він відбувається при скороченні транспортних чи складських витрат. Крім того, наявність виробничих запасів обумовлює виникнення втрат прибутку внаслідок втрачених можливостей, обумовлених їх існуванням.

Чим менші матеріальні запаси, тим менші витрати та втрати прибутку і меншою є собівартість, і більшим прибуток. Знижувати витрати за рахунок обґрунтованого створення логістичної системи і таким чином збільшувати прибуток нерідко буває простіше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж. Таким є механізм впливу логістичної системи на ефективність господарської діяльності підприємства. Обсяг виробничих запасів більшою мірою визначається ефективністю функціонування постачальницького апарату. Обсяг запасів незавершеного виробництва визначається особливостями технологічного процесу, ступенем раціональності процедур його оперативно-календарного планування та впливом випадкових факторів. Обсяг запасів готової продукції визначається їх середньодобовим надходженням на склад та середнім часом знаходження на складі [9].

Таким чином, якщо розуміти механізм витрат на підприємстві, то є змога використати ці знання для прийняття виважених стратегічних рішень стосовно продуктів підприємства, покупців та ринків; вжити оптимальних заходів, спрямованих на управління витратами, та виявлення можливостей для заощадження коштів.

логістичний вартість проект транспортний

РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ФУНКЦІОНУВАННЯ

ВАТ «АВТОДВІР — СХІДНА УКРАЇНА»

2.1 Характеристика ВАТ «Автодвір — Східна Україна»

Об'єктом дослідження в магістерській роботі є акціонерне товариство «Автодвір — Східна Україна».

В даний час займається виробництвом та реалізацією додаткового обладнання та комплектуючих на сільсько-господарську техніку, а також доставкою по різним регіонам України.

Керує підприємством голова правління. В його безпосередньому підпорядкуванні знаходиться адміністрація ВАТ «Автодвір — Східна Україна», під керівництвом якої знаходиться виробництво, бухгалтерія та умовний відділ логістики.

Умовний відділ логістики складається з наступних підсистем, які взаємодіють між собою: постачання та збут, складське господарство, перевезення продукції. Між цими підсистемами існують як прямі, так і зворотні зв’язки.

Для дослідження роботи логістичного ланцюга треба визначити межі системи, а саме кількість учасників і характер їх взаємодії.

Технологія роботи учасників логістичної системи складається з логістичних операцій.

Логістична операція — це відокремлена сукупність дій, спрямована на перетворення матеріального та інформаційного потоку[13].

Логістичні операції можуть класифікуватися наступним чином [12]:

1. Зовнішні - операції спрямовані на реалізацію функцій постачання та збуту.

2. Внутрішні - здійснюються в рамках реалізації функції виробництва.

3. Базисні - постачання, виробництво та збут.

4. Ключові логістичні операції - підтримка стандартів обслуговування споживачів; управління закупівлями; транспортування; управління запасами; управління виробничими процедурами; управління процедурами замовлення; ціноутворення; фізичний розподіл.

5. Підтримуючі логістичні операції - складування; вантажопереробка; захисне упакування; забезпечення повернення товару; забезпечення запасними частинами та сервісне обслуговування; інформаційно-комп'ютерна підтримка.

Технологію роботи учасників логістичної системи можна розглянути в кількох аспектах:

· інформаційному;

· транспортному;

· складському;

· виробничому.

Складська технологія на ВАТ «Автодвір — Східна Україна» класифікується за наступними ознаками:

· за видами продукції - склад готової продукції;

· за формою власності - склад власний;

· за відношенням до учасників ЛС (фірмам) — склад виробника;

· за товарною спеціалізацією — склад спеціалізований;

· за технічною оснасткою — склад частково механізований;

· за видом складської будівлі - закрита споруда;

· за наявністю зовнішніх транспортних зв’язків — склад з автодорожнім під'їздом.

2.2 Визначення та аналіз техніко-економічних показників функціонування логістичної системи та її учасників

Оскільки при побудові моделі роботи логістичного ланцюга планується використовувати методологію проектного аналізу, вибір критерію ефективності доцільно проводити серед основних критеріїв ефективності інвестиційних проектів. Серед останніх найбільш цікавими з точки зору власників проекту і інвесторів є показники комерційної ефективності інвестиційних проектів. Основними з них можна виділити наступні:

1) чиста приведена вартість (чистий дисконтований дохід, NPV);

2) індекс доходності (індекс прибутковості, PI);

3) внутрішня норма доходності (внутрішня ставка доходу, IRR);

4) термін окупності.

Всі розглянуті показники отримали широке застосування на практиці, характеризуючи ту чи іншу сторону ефективності проектів. Проте жоден з них не може бути прийнятий як основний при аналізі різних інвестиційних проектів. Для умов системи, що розглядається, найбільш адекватним показником можна вважати показник чистої приведеної вартості. Цей показник є абсолютним, характеризує перевищення сумарних грошових надходжень над сумарними витратами проекту. Інші показники використовуються для порівняння альтернативної цінності проектів, і як правило доповнюють NPV. Тому як критерій функціонування логістичного ланцюга в даній роботі застосована чиста приведена вартість.

Для дослідження роботи логістичного ланцюга треба визначити межі системи, а саме кількість учасників і характер їх взаємодії. Ринком роботи приймається ринок споживчих товарів. У даній роботі розглянуто логістичний ланцюг на стадії розподілу, який утворюють незалежні учасники ринку чистої конкуренції: виробник, оптовий торгівець, роздрібні торгівці й учасники, які забезпечують транспортування товарів на ділянках виробник — оптовий торгівець, і оптовий торговець — мережа роздрібної торгівлі. При цьому вважається, що транспортне обслуговування обох ділянок здійснюється тільки автомобільним транспортом, кожну ділянку обслуговує окреме транспортне підприємство.

Витратна частина для кожного учасника матиме свої характерні відмінності, але для всіх проектів можна визначити наступну структуру загальних витрат:

1) капітальні вкладення на проект;

2) поточні витрати на організацію виробництва;

3) витрати за запозиченим капіталом;

4) податки і стягнення за проектом.

Капітальні витрати виробника будуть обумовлені збільшенням обсягів виробництва, проте витрати які безпосередньо пов’язані з процесом виробництва в моделі не враховуються, оскільки на результати роботи досліджуваної системи впливу не мають.

Поточні витрати виробника визначаються сумою таких статей витрат:

1) витрати на заробітну плату персоналу;

2) витрати на утримання і ремонт засобів виробництва;

3) витрати на паливо для двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) навантажувачів;

4) загальногосподарські витрати.

Основними податками, які враховані при побудові моделі роботи системи у виробника, є податок на прибуток і податок на додану вартість.

Капітальні витрати транспортного учасника обумовлені потрібною кількістю транспортних засобів. Їх обсяг планується визначити як вартість придбання транспортних засобів і витрати, пов’язані з оформленням та постановкою на облік транспортних засобів. Останні складаються з наступних статей:

1) відрахування у пенсійний фонд;

2) податок на об'єм двигуна транспортного засобу;

3) реєстрація;

4) банківські послуги;

5) маркування;

6) огляд транспортних засобів;

7) витрати, пов’язані зі страхуванням транспортних засобів.

Поточні витрати на транспортний процес і організацію виробництва являють собою суму наступних статей витрат:

1) витрати на заробітну плату водіїв і інженерно-технічного персоналу (ІТП);

2) витрати на утримання і ремонт транспортних засобів;

3) витрати на паливо для ДВЗ транспортних засобів;

4) загальногосподарські витрати.

У податках, які сплачує транспортний учасник, також враховано податок з власників транспортних засобів.

Для формування парку транспортних засобів пропонується використовувати фінансовий кредит.

Витрати розподільчого центру мають аналогічну до виробника структуру, але для цього учасника припускаємо можливість залучення кредитних коштів, а поточні витрати збільшуємо на величину орендної плати.

2.3 Аналіз можливостей логістичної системи

Цільову функцію моделі досліджуваної системи можна визначити в наступному вигляді:

, (2. 1)

де — відповідно чиста приведена вартість проекту виробника, розподільчого центру, роздрібної мережі й транспортних учасників на певних ділянках, грн.

Математично цільова функція (2. 1) записана з використанням формули визначення чистої приведеної вартості [10] у такому вигляді:

, (2. 2)

де — чистий грошовий потік по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту;

— інвестиційні витрати по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту;

— ставка дисконту;

— термін життя проекту.

Передумовою прогнозування грошового потоку за інвестиційним проектом є [10]:

1) сума інвестиційних витрат з проекту в розрізі окремих їх елементів, визначена на попередньому етапі фінансових розрахунків;

2) схема і джерела фінансування проекту, вартість залучення і обслуговування капіталу по кожному з них;

3) план доходів і витрат по операційній діяльності;

4) ставки податків, стягнень, відрахувань, що сплачуються у процесі реалізації проекту;

5) норми амортизаційних відрахувань і методи амортизації, що використовуються;

6) дані щодо інших витрат і надходжень грошових коштів які є в обґрунтуванні проекту.

У загальному випадку чистий грошовий потік визначається як різниця між всіма надходженнями грошових коштів у процесі реалізації проекту і всіма видами їх витрат. Враховуючи особливості формування доходної і витратної частин кожного учасника досліджуваної системи, відзначимо, що методики розрахунку чистого грошового потоку для кожного учасника будуть дещо різні.

Інвестиційні витрати в межах даного дослідження являють собою капіталовкладення у проект кожного з учасників. Ставка дисконту умовно прийнята на рівні 10 відсотків.

Загальний розрахунковий період залежить від багатьох факторів, і для кожного проекту визначається індивідуально. Аналіз літературних джерел з цього питання дав можливість встановити середній вік існування логістичних ланцюгів, які є аналогічними до досліджуваного, без значних змін. Цей термін складає 3−5 років. Відповідно до цього висновку, термін життя проекту досліджуваної системи пропонується прийняти рівним 5 років.

2.3. 1 Модель роботи учасника роздрібної мережі

Доходна частина проекту роздрібної мережі за розрахунковий період визначаю за формулою [10]:

, (2. 3)

де — середнє значення собівартості виробництва однієї тонни матеріалопотоку, грн. ;

, — відповідно націнка виробника, націнка розподільчого центру і середня націнка в роздрібній мережі, %;

— кількість мінімальних періодів розрахунку в розрахунковому періоді, од.

У подальших розрахунках періодом розрахунку приймаю квартал.

Доходна частина проекту роздрібної мережі за перший місяць дорівнює:

Відповідно до формування основних грошових потоків при інвестиційній діяльності витрати на реалізацію проекту за розрахунковий період визначаються [10] так:

(2. 4)

де — капітальні вкладення, грн. ;

— поточні витрати на організацію виробництва, грн. ;

— виплати за запозиченим капіталом, грн. ;

— основні податки й збори, грн.

Відповідно до умов поставленої задачі кредитні кошти в розвиток роздрібної мережі не залучаються. Витрати на реалізацію проекту роздрібної мережі за розрахунковий періоді пропонується визначаю так:

, (2. 5)

де — середня величина капіталовкладень учасника роздрібної мережі, грн. ;

— середня величина поточних витрат учасника роздрібної мережі, грн. ;

— середня величина основних податків і зборів учасника роздрібної мережі, грн.

(грн).

Середня величина поточних витрат учасника роздрібної мережі за період визначається так [10]:

, (2. 6)

де — середні витрати на оренду приміщення, грн. ;

— середні витрати на заробітну плату персоналу, грн. ;

— середні витрати на утримання і ремонт обладнання, грн.

Середня величина поточних витрат учасника роздрібної мережі за перший період дорівнює:

(грн).

Середні витрати учасника роздрібної мережі на оренду приміщення за розрахунковий період знаходжу наступним чином [10]:

, (2. 7)

де — потрібна площа приміщення, м2;

— середня вартість оренди 1 м2 приміщення за місяць, грн.

Середні витрати учасника роздрібної мережі на оренду приміщення за розрахунковий перший квартал дорівнюють:

(грн).

Витрати на заробітну плату персоналу в загальному вигляді визначаються [10] так:

, (2. 8)

де — кількість персоналу — ї категорії, од. (- кількість категорій персоналу);

— середньомісячна заробітна плата працівника — ї категорії, грн. ;

— сумарна ставка соціального податку, %.

Середні витрати на заробітну плату персоналу учасника роздрібної мережі визначаю так [10]:

, (2. 9)

де — кількість персоналу в учасника роздрібної мережі, од;

— середньомісячна заробітна плата персоналу роздрібної мережі, грн.

Середні витрати на заробітну плату персоналу учасника роздрібної мережі за перший розрахунковий період дорівнюють:

(грн).

Витрати на утримання і ремонт обладнання в загальному вигляді можна визначити [10] так:

, (2. 10)

де — капіталовкладення в — й від обладнання, грн., (- кількість категорій обладнання);

— норма відрахувань на ремонт і обслуговування обладнання — ї категорії, %.

Для спрощення моделі, приймаю однакову для всіх видів обладнання. Середні витрати на утримання і ремонт обладнання учасника роздрібної мережі за період в цьому разі визначатимуться за формулою:

. (2. 11)

Середні витрати на утримання і ремонт обладнання учасника роздрібної мережі за перший квартал дорівнюють:

(грн).

Основні податки учасника роздрібної мережі визначаються відповідно до умов його роботи [10]:

, (2. 12)

де — доход учасника роздрібної мережі, грн. ;

— ставка єдиного податку, %.

Основні податки учасника роздрібної мережі, відповідно до умов його роботи, за перший квартал дорівнюють:

(грн).

Величина чистого грошового потоку за період проекту роздрібної мережі визначається наступним чином [10]:

. (2. 13)

(грн).

Чиста приведена вартість проекту роздрібної мережі визначається наростаючим підсумком дисконтованих грошових потоків окремих періодів:

. (2. 14)

(грн).

Аналогічно розраховую показники діяльності роздрібної мережі на 5 років. Результати розрахунків подані у додатку Б.

2. 3.2 Модель роботи транспортного учасника на ділянці склад виробника — роздрібна мережа

Доходи за проектом транспортного учасника на ділянці виробник — роздрібна мережа транспортного підприємства «Бізнес доставка України» визначаю наступним чином [10]:

, (2. 15)

де — номінальна вантажопідйомність автомобіля ЗИЛ 433 110, що використовується на ділянці виробник — розподільчий центр, т;

— коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу ЗИЛ 433 110;

— довжина їздки з вантажем, км;

— тариф за 1 км пробігу транспортного засобу ЗИЛ 433 110, грн. /км;

— час простою під навантаженням на складі виробника, год. ;

— час простою під розвантаженням на складі розподільчого центру, год. ;

— тариф на годину роботи транспортного засобу ЗИЛ 433 110, грн. /год.

Доходи за проектом транспортного учасника на ділянці виробник — роздрібна мережа транспортного підприємства «Бізнес доставка України» за перший розрахунковий період дорівнюють:

(грн).

Поточні витрати на організацію транспортного процесу транспортного підприємства «Бізнес доставка України» за період визначаються так [10]:

, (2. 16)

де — витрати на заробітну плату водіїв, грн. ;

— витрати на заробітну плату ІТП, грн. ;

— витрати на утримання і ремонт транспортних засобів, грн. ;

— витрати на паливо, мастила і змащувальні матеріали, грн. ;

— загальногосподарські витрати, грн.

Поточні витрати на організацію транспортного процесу транспортного підприємства дорівнюють:

(грн).

Витрати на заробітну плату водіїв і ІТП транспортного підприємства визначаються за формулою [10]:

, (2. 17)

де — відповідно кількість водіїв та ІТП, од. ;

— відповідно середньомісячна заробітна плата водіїв і ІТП, грн.

Витрати на заробітну плату водіїв і ІТП транспортного підприємства дорівнюють:

(грн).

Витрати на утримання і ремонт транспортних засобів визначаються за формулою [10]:

, (2. 18)

де — норма відрахувань на ремонт і обслуговування транспортного засобу ЗИЛ 433 110, %.

Витрати на утримання і ремонт транспортних засобів дорівнюють:

(грн).

Витрати на паливо для транспортного підприємства визначаються наступним чином [10]:

, (2. 19)

де — вартість одного літра палива для автомобіля ЗИЛ 433 110, грн. ;

— норма витрат палива транспортним засобом ЗИЛ 433 110, л/100 км;

— коефіцієнт, що враховує обсяг витрат на мастила і змащувальні матеріали.

Витрати на паливо для транспортного підприємства дорівнюють:

(грн).

Загальногосподарські витрати транспортного підприємства визначаються так [10]:

, (2. 20)

де — норма відрахувань на загальногосподарські потреби для транспортного підприємства, %.

Загальногосподарські витрати транспортного підприємства дорівнюють:

(грн).

Основні податки транспортного підприємства визначаються так [10]:

, (2. 21)

де — податок на прибуток за період, грн. ;

— відрахування на ПДВ за період, грн. ;

— податок з власників транспортних засобів за період, грн.

Основні податки транспортного підприємства дорівнюють:

(грн)

Податок з власників транспортних засобів розраховується так [10]:

, (2. 22)

де — об'єм циліндрів двигуна транспортного засобу ЗИЛ 433 110;

— ставка податку, що використовується при розрахунку податку на кожні 100 см куб. об'єму циліндрів двигуна транспортного засобу ЗИЛ 433 110, грн.

Податок з власників транспортних засобів дорівнює:

(грн).

Обсяг відрахувань по ПДВ за період для транспортного підприємства визначається так [10]:

, (2. 23)

де — коефіцієнт, що враховує частку матеріальних цінностей і послуг сторонніх організацій в обсязі загальногосподарських витрат.

Обсяг відрахувань по ПДВ за період для транспортного підприємства дорівнює:

Податок на прибуток транспортного підприємства за період визначається таким чином [10]:

, (2. 24)

де — прибуток ТП1, який подається до оподаткування у періоді, грн.

Податок на прибуток транспортного підприємства за перший період дорівнює:

(грн).

Прибуток транспортного підприємства, який подається до оподаткування за період, визначається так [10]:

, (2. 25)

де — амортизаційні відрахування по автомобілях ЗИЛ 433 110 за період, грн.

Прибуток транспортного підприємства, який подається до оподаткування дорівнює:

(грн).

Амортизаційні відрахування за період визначаються так [10]:

, (2. 26)

де — балансова вартість транспортних засобів ЗИЛ 433 110 на період, грн. ;

— квартальна норма відрахувань на амортизацію за проектом транспортного учасника на ділянці виробник — розподільчий центр.

Амортизаційні відрахування за перший період дорівнюють:

(грн).

Балансову вартість транспортних засобів ЗИЛ 433 110 на період пропонується визначати наступним чином [10]:

, (2. 27)

де — балансова вартість транспортних засобів ЗИЛ 433 110 в попередньому періоді, грн. ;

— амортизаційні відрахування за попередній період, грн.

Балансову вартість транспортних засобів ЗИЛ 433 110 на перший період дорівнює:

(грн).

Балансову вартість обладнання на початку першого періоду пропонується визначати так [10]:

. (2. 28)

Балансова вартість обладнання на початок першого періоду дорівнює:

(грн).

Прибуток після оподаткування за проектом для транспортного підприємства за період визначається [10] наступним чином:

. (2. 29)

Прибуток після оподаткування за проектом для транспортного підприємства за перший період дорівнює:

(грн).

Величина чистого грошового потоку за період проекту транспортного учасника на ділянці виробник — роздрібна мережа визначатиметься за формулою [10]:

. (2. 30)

Величина чистого грошового потоку за перший період проекту транспортного учасника на ділянці виробник — роздрібна мережа дорівнює:

(грн).

Чиста приведена вартість проекту транспортного учасника визначається за наступною формулою:

, (2. 31)

де — чистий грошовий потік проекту транспортного учасника «ТП1» по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту;

— інвестиційні витрати проекту транспортного учасника по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту.

Чиста приведена вартість проекту транспортного учасника дорівнює:

(грн).

Аналогічно розраховую показники діяльності транспортного учасника на ділянці склад — роздрібна мережа на 5 років. Результати розрахунків подані у додатку В.

2.3. 3 Модель роботи складського господарства виробника

Доходи за проектом складського господарства виробника визначаю за формулою [10]:

. (2. 32)

Доходи за проектом складського господарства виробника за перший період дорівнюють:

(грн).

Витрати на реалізацію проекту складського господарства виробника за розрахунковий періоді визначаю відповідно до умовам поставленого завдання [10]:

, (2. 33)

де — капітальні вкладення, грн. ;

— поточні витрати на організацію виробництва, грн. ;

— основні податки і збори, грн.

Витрати на реалізацію проекту складського господарства виробника за перший розрахунковий періоді дорівнюють:

(грн).

Поточні витрати на організацію виробництва у складі виробника визначаю наступним чином [10]:

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой