Клінічне дослідження кабана

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Сельскохозяйственные науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра терапії, фармакології та клінічної діагностики, імені професора А.Б. Байдевлятова

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Клінічне дослідження кабана

Виконала:

студентка 3 курсу

групи 0903−1

Перевірив:

к. вет. наук, доцент

Скляр О. І.

СУМИ — 2011

План

1. Попереднє знайомство твариною.

1.1 Реєстрація.

1.2 Збір анамнезу.

1.2.1 Анамнез про життя тварини.

1.2.2 Клінічний статус.

2. Дослідження загального стану тварини.

2.1 Визначення габітусу.

2.2 Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної клітковини.

2.3 Дослідження видимих слизових оболонок.

2.4 Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів.

3. Дослідження окремих органів і систем.

3.1 Дослідження серцево-судинної системи.

3.1.1 Дослідження серця.

3.1.2 Дослідження периферичних судин.

3.1.3 Функціональна діагностика стану серцево-судинної системи.

3.2 Дослідження дихальної системи.

3.2.1 Дослідження переднього відділу дихальної системи.

3.2.2 Дослідження гортані та трахеї.

3.2.3 Дослідження грудної клітки.

1. Попереднє знайомство з хворою твариною

1.1 Реєстрація

Дата, час

12. 11. 11. 12°°

Вид

коти

Стать

кіт

Вік

3 роки

Кличка

«Мурзік»

Масть і прикмети біла

Порода Прекос

Власник тварини Вітричев В.М.

Адреса власника тварини м. Шостка вул. Засумська 126

1.2 Збір анамнезу.

1.2.1 Анамнез про життя тварини (Anamnesis vitae)

Тварина утримується в квартирі, два рази на день випускається на подвір'я. Годують кота сухим кормом, який сприяє виводженню шерсті із шлунку. З цією метою також застосовують препарати фірми Gimpet Malt — Soft. Поповнення раціону вітамінами, мікроелементами, йодом та амінокислотами, здійснюється універсальною зерновою сумішшю у вигляді пророщених зернят пшениці, жита, канаркового насіння. Проводяться всі необхідні щеплення та обробка проти гельмінтозів.

1.2.2 Анамнез про життя тварини (Anamnesis morbi)

Тварина пригнічена, непоїдає звичайну порцію корму, при акті сечовиділення спостерігається болючість.

1.2.3 Клінічний статус.

Тварина досліджувалася 12 листопада 2011 року о 12: 00.

Температура 39,9 °С

Частота пульсу 140 ударів/хвилину

Дихання 60дих. рухів за хв.

1.2.4 Анамнез про життя тварини (anamnesis vitae)

Досліджувана мною вівця утримується при клініці віварію на базі СНАУ. При з’ясуванні умов утримання тварини встановлено, що умови утримання (приміщення, якість підлоги, вентиляція, покрівля, освітлення) повністю відповідає зооветеринарним вимогам.

Годівля всього утримуваного поголів'я овець проводиться регулярно тричі на день. Напування овець здійснюється вручну доброякісною питною водою, що підведена через систему центрального водопостачання. Обслуговуючий персонал дбайливо пильнує за температурою та якістю води для напування-в холодну погоду та пору року напувають теплою водою для виключення імовірності виникнення респіраторних захворювань.

Чищення кошарів у овець проводиться регулярно тричі на тиждень з використанням свіжої чистої тирси та соломи в якості підстилки.

При дослідженні тварини з’ясовано епізоотичну обстановку в господарстві. Всім утримуваним вівцям регулярно проводяться діагностичні дослідження, а також необхідні щеплення проти інфекційних захворювань в даному регіоні, що виключає ризик виникнення хвороб заразної етіології в тварин.

2. Дослідження загального стану тварини

2.1 Визначення габітусу

Габітус — це зовнішній вигляд тварини, який визначають за сукупністю таких ознак: загальний стан тварини, положення тіла в просторі, вгодованість, конституція, будова тіла. Він дає змогу відрізнити хвору тварину від здорової.

Оглядом визначаємо положення тіла — в даної тварини воно є фізіологічним-стоячим. Загальний стан тварини задовільний.

Про наявність захворювань, повноцінність годівлі та рівень обміну речовин дає уявлення про вгодованість тварини. Визначили її оглядом та пальпацією за зовнішніми формами тіла, ступенем розвитку підшкірної жирової клітковини на ребрах, за об'ємом та пружністю м’язів. Висновок з дослідження — тварина має добру вгодованість, оскільки має округлі контурні лінії, кісткові виступи згладжені, шкіра еластична з добре розвиненою підшкірною жировою клітковиною.

За розвитком мускулатури, кістяка, шкіри, підшкірної жирової клітковини встановлено ніжну і щільну конституцію тварини.

2.2 Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної клітковини

Дослідження шкіри, її похідних та волосяного покриву проводилося методом огляду і пальпації.

При дослідженні було виявлено, що в тварини волосся не щільно прилягає до тіла, дуже кучеряве, добре утримується у шкірі, а також рівномірно вкриває шкіру.

Після цього було проведено дослідження шкіри, при цьому визначили такі показники: колір, еластичність, вологість, запах, температуру.

Шкіра в коня не пігментована, волосся на ній світлого кольору. Шкіра дещо волога, еластична, що свідчить про інтенсивніші процеси випаровування та може бути пов’язане з підвищенням температури тіла. Тургор шкіри визначався у середній третині шиї збиранням шкіри в складку. У досліджуваної тварини шкіра еластична, вона швидко (1−2с.) розправляється і набуває попереднього вигляду. Шкіра тварини має специфічний притаманний вівцям запах. Температура шкіри залежить від густоти сітки кровоносних судин, їх кровонаповнення і швидкості кровотоку. Вона неоднакова на різних ділянках тіла. У вівці температуру шкіри визначили прикладаючи руки до симетричних ділянок тіла — до вух, бічних поверхонь грудей, кінцівок. Порушення цілісності шкіри при її дослідженні не було встановлено.

2.3 Дослідження видимих слизових оболонок

Дослідження видимих слизових оболонок проводилося за допомогою огляду, при цьому були досліджені: слизові оболонки рота, носа і кон’юктиви. При дослідженні звертають увагу на колір, вологість, цілісність, припухання.

При дослідженні склери, око у вівці відкривали вказівним пальцем, піднімаючи верхню повіку — склера дещо ціанотична без випинання кровоносних судин. При дослідженні кон’юнктиви накладають три пальці на верхню частину орбіти, злегка зігнутим вказівним пальцем цієї руки торкаються до краю верхньої повіки посередині і надавлюють через неї на очне яблуко, а великим пальцем відтягують нижню повіку. У досліджуваної вівці кон’юнктива рожева, блискуча, помірно волога.

Дослідження слизової оболонки носових отворів виконувалося так: однією рукою фіксують голову, великим і середнім пальцями другої руки захоплюють крило носового хряща і дещо витягують його, а вказівним — розширюють носовий отвір — вона дещо гіперемійована, рожева на перетинці та волога.

Слизові оболонки губ досліджували оглядом одночасно відтягуючи руками верхню губу вверх, а нижню вниз.

Для дослідження слизової оболонки рота у вівці відкривали рот — однією рукою проводиться фіксація голови вуздечкою, другу руку вводять через беззубий край, витягують язик, а великим пальцем натискують на тверде піднебіння. Слизова оболонка рота, ясен, піднебіння, нижньої частини язика блідо — рожева помірно волога, що наближено до норми.

Припухання, нашарування та порушення цілісності слизових оболонок не було виявлено.

2.4 Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів

У вівці пальпацією були досліджені підщелепні, заглоткові та лімфатичні вузли колінної складки. Підщелепні лімфатичні вузли досліджують з лівого боку правою рукою, при цьому великий палець кладуть на ділянку жуйного м’яза, а останніми чотирма-притискують лімфатичні вузли до внутрішнього боку нижньої щелепи. Лімфовузли лівої колінної складки пальпують правою рукою, великим пальцем-зверху складки, а решту-підводять під неї.

3. Дослідження окремих органів і систем

3.1 Дослідження серцево-судинної системи

тварина дослідження лімфатичний шкіра

3.1.1 Дослідження серця

При дослідженні серця були застосовані такі методи діагностики, як огляд, аускультація, перкусія, пальпація.

Серцевий поштовх досліджувався методом огляду та пальпації зліва в четвертому міжреберному проміжку на 5 см нижче рівня плечового суглоба. Він відчувався на ділянці 4- см2. Пальпацією болючості, посилення або послаблення серцевого поштовху, контактних шумів (тремтіння грудної порожнини або тертя) виявлено не було.

Також була проведена топографічна перкусія якою визначали межі серця в грудній клітці, його форми, розмір, а також чутливість серця та характер перкусійного звуку. Верхню межу серця виявляли перкусією по лінії, проведеній від заднього кута лопатки до ліктьового горба (по третьому міжреберному проміжку) по переходу чіткого легеневого звуку в притуплений. Задню перкусійну межу серця визначили по лінії, проведеній від ліктьового горба вверх і назад, приблизно під кутом горба вверх і назад, приблизно під кутом 45° до горизонту, по зміні притупленого звуку в чіткий легеневий. При цьому болючості в ділянці перкусії та змін положення виявлено не було.

Аускультацію проводили за допомогою фонендоскопа (інструментальна аускультація). Аускультація була проведена зліва та справа в ділянці 3−5 міжреберного проміжків у нижній третині грудини, при цьому тварина знаходилася в стоячому положенні. За допомогою цього методу були виявлені тони серця — перший та другий. Першій (систолічний) тон -сильніший, довший, нижчій і на кінці протяжніший, майже співпадає з артеріальним пульсом. Другий (діастолічний) тон — коротший, вищій, чіткіший і на кінці обривистий. Тони серця дзвінкі, чіткі. Акцент другого тону в пункті найкращої чутливості клапанів легеневої артерії (3 міжреберний проміжок зліва на 2−3 см нижче лінії лопатко — плечового суглоба) свідчить про захворювання легень, бронхів.

Схема електрокардіограми (ЕКГ) вівці

Схематичне зображення місць найкращого вислуховування клапанів серця у овець: І-VІІІ - міжреберні проміжки;

3.1.2 Дослідження периферичних судин

Досліджувалися найбільші, а також поверхнево розміщені судини, звертали при цьому увагу на їх наповнення і напругу стінок. При цьому застосовувалися огляд і пальпація. Визначалися також венозний та артеріальний пульс.

Артеріальний пульс у вівці досліджували на зовнішній щелепній артерії та у судинній вирізці нижньої щелепи.

При дослідженні артеріального пульсу пальпацією визначили його ритм, частоту і якість. Частота пульсу — 80 ударів на хвилину. Ритм пульсу був визначений як ритмічний (норма), за силою пульсової хвилі - середній, по наповненню — теж середній. Артеріальна стінка при дослідженні була еластична, кровонаповнена.

Дослідження вен проводять оглядом, пальпацією, флебографічно.

При дослідженні вен насамперед звертали увагу на наповнення вен і венний пульс. На яремній вені був досліджений венний пульс, який виявився негативним, тобто фізіологічним. Венний пульс визначили здавлюванням яремної вени в середній третині шиї, при цьому периферична ділянка наповнюється кров’ю і коливання стінки вени зникають.

3.2 Дослідження дихальної системи

3.2.1 Дослідження переднього відділу дихальної системи

Дослідження переднього відділу дихальної системи проводиться оглядом, при цьому звертають увагу на витікання з носа, видихуване повітря, крила носа, ніздрі, слизову оболонку носа.

Витікання з носових отворів відсутнє.

Видихуване повітря було без запаху, тепле та злегка вологе.

При дослідженні ніздрів новоутворень чи набряків знайдено не було. Крила носа симетричні. Слизова оболонка носа блідо-рожева без ушкоджень, помірно волога, новоутворень, опухання, рубців, виразок, висипів чи вузликів не знайдено.

Дослідження верхньощелепної і лобної пазух та повітроносних мішків проводилось за допомогою огляду, пальпації і перкусії.

Оглядом асиметрії лицьової частини черепа, деформації кісток, випинання і збільшення об'єму повітроносних мішків та носових витікань виявлено не було.

Пальпацією відповідних ділянок порушення цілісності, підвищення чутливості, болючості та збільшення об'єму пазух виявлено не було.

Перкусію додаткових лицьових пазух проводили безпосередньо пальцем. При цьому був виявлений своєрідний притуплено-тимпанічний (коробковий) звук, а в ділянці повітроносних мішків-тимпанічний, що відповідає нормі.

3.2.2 Дослідження гортані та трахеї

Зовнішнє дослідження гортані і трахеї проводили методами огляду, пальпації і аускультації.

Оглядаючи гортань та трахею змін положення голови та шиї виявлено не було, визначили, що деформації чи переломи кілець трахеї відсутні, також не спостерігається зміни форми трахеї, немає у вівці набряків чи припухлості в ділянці гортані та трахеї.

Бімануальну пальпацію проводили методом слабкого натискування вказівним і великим пальцями на кільця трахеї, починаючи з перших і поступово переходять донизу. При цьому болючість цієї ділянки виявлена не була, а температура відповідала нормі. Тварина кашляла три рази при натискуванні на перші кільця трахеї, що є нормою.

Для уточнення діагнозу півпаралічу гортані («свистячої ядухи») у вівці була проведена пальпація, для чого по черзі притискували лівий та правий черпакуваті хрящі. Натискання на хрящ призвело до різкого занепокоєння тварини внаслідок наростання асфіксії, що відповідає здоровій по даному діагнозу тварині.

Аускультацією в ділянці гортані був виявлений стенотичний шум, що нагадує букву «X» при вдиханні і видиханні повітря.

3.2.3 Дослідження грудної клітки.

Грудну клітку досліджували оглядом, пальпацією, перкусією та аускультацією.

Грудна клітка у вівці легкого типу дещо звужена тип дихання у вівці грудний. Кількість дихальних рухів 21 раз на хвилину. Дихальні рухи симетричні. Ритм дихання характеризується правильним і регулярним чергуванням фаз вдиху і видиху. За вдихом зразу ж іде видих, який змінюється невеликою паузою.

Пальпацією грудної клітки болючості та набряків цієї ділянки не виявлено, ребра без ушкоджень, температура не підвищена.

Для перкусії застосовувались перкусійний молоточок та плесиметр. Топографічною перкусією грудної клітки визначили межі легень, а за допомогою порівняльної перкусії визначили характер звуку, який виявився атимпанічним (чіткий легеневий). Передня межа легень перкутувалась по лінії анконеусів, верхня — лінією, що проходе на долоню нижче від остистих відростків, задня — перетинає лінію маклака на 11 -му, лінію плечового суглоба — 8-му міжреберних проміжках. Отже перкуторні межі легень та характер звуку у вівці знаходяться в нормі. При проведенні плегафонії (трахеальної перкусії) на ділянці легень чутно глухі звуки, що долинають здалеку.

Аускультацію легенів проводили за допомогою фонендоскопа з дотриманням тиші. Спочатку вислуховували дихальні шуми в середній третині грудної клітки безпосередньо за лопаткою. Потім досліджували задню середню ділянку, за нею-передню верхню, задню верхню і нижню ділянку грудної клітки. При цьому були виявлені основні дихальні шуми, це такі як: шуми гортанного стенозу (ларенгіальне дихання), трахеального, бронхіального і везикулярного дихання.

4. Закінчення

Проведене повне клінічне дослідження на виявлені відхилення стану 10 місячної вівці дає підставу говорити про те, що тварина здорова та придатна до подальшого раціонального використання. Проаналізувавши раціон вівці можна сказати, що він повністю співпадає з добре збалансованим раціоном для овець даного виду.

В цілому виходячи із анамнезу, даних загальних та клінічних досліджень можна зробити висновок, що тварина є клінічно здоровою.

5. Список літератури

1. Левченко В. І. та ін. Клінічна діагностика хвороб тварин, Київ, «Урожай», 1995, 356 с.

2. Зайцев В. Н., Сиев А. В. и др. Клиническая диагностика внутренних незаразных болезней сельскохозяйственных животных, М. «Колос», 1981, 336 с.

3. Смирнов А. М., Конопелько А. Я. и др. Клиническая диагностика внутренних незаразных болезней сельскохозяйственных животных, М. «Агропромиздат», 1988, 512 с.

4. Смирнов А. М., Беляков В. Л. и др. Практикум по диагностике внутренних незаразных болезней сельскохозяйственных животных, М. «Агропромиздат», 1985

5. Беляков И. М. Диагностика внутренних незаразных болезней сельскохозяйственных животных, М. «Колос», 1975, 287 с.

6. Уша Б. В., Фельдштейн М. А. Клиническое обследование животных, М. «Агропромиздат», 1986, 303 с.

7. Ленец И. А. Диагностика незаразных болезней животных с применением вычислительной техники, М. «Агропромиздат», 1989, 335 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой