Конструювання та моделювання дитячого одягу

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Производство и технологии


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

Якщо говорити про історію дитячої моди, то їй, приблизно, понад двісті років. До того часу ніхто і не замислювався над дитячим одягом, він був просто-напросто зменшеною копією дорослого. Ну, а немовлята зовсім ніякого одягу не мали, їх сповивали з витягнутими і притиснутими одна до одної ногами пеленкою так тісно, що дитина і поворухнутися не могла. Також руки прибинтовували до боків дитини — це все робилося для того, щоб дитина нічого собі не заподіяла, а також, за повір'ям людей, щоб у малюка сформувалися рівні прямі кінцівки. [18]

Після рочку, коли дитинка починала ходити, ніхто не турбувався про особливий одяг для своїх малят, їх одягали у довгі сорочки.

У віці 7−9 років свого нащадка одягали як чоловіка чи жінку. Поняття «дитячий одяг», як такого не існувало.

Тільки з XVII століття ситуація трішки змінилася, у діток почали появлятися довгі платтячка, сорочки, фартушки, очіпки, які прикрашалися (залежно від добробуту батьків) вишивкою чи набивним малюночком. В ті роки ще не було розподілу кольорів для дівчаток (рожевий) і для хлопчиків (блакитний), цей розподіл появився в XIX ст. Батьки почали більше прискіпливо відноситися до дитячого одягу, замінивши тісні корсети дівчаток на легкі платтячка, а офіцерську форму хлопчиків — на піджаки.

А от для старших дітей одяг змінився тільки після Французької революції. На початку 19 століття дівчатка одягнули платтячка до колін з панталончиками, які виглядали з-під спіднички. А для хлопчиків з’явилися короткі туніки і штани з 1845 року. В цей час уже починають появлятися магазини з дитячим одягом. Відомі кутюр'є починають у своїх будинках моди створювати дитячі відділення, які займалися іміджем малюків.

А уже в XX столітті дитячий одяг, в основному, створюється, виходячи з потреб самих споживачів. Самі хлопчики і дівчатка могли батькам диктувати, що вони хотіли б одягнути. Бо раніше батьки старалися одягати дітей в одяг, який вважався пристойним для людей їхнього кола і статусу. Дитячий одяг мало чим уже нагадував дорослий, а створювався залежно від віку і стилю життя. Починають входити в моду штани для дівчаток.

У наш час вже вирішено питання практичного дитячого одягу. Сучасні технології дозволяють йому бути і практичним, і стильним. Комбінезони, сарафани і штани не тільки не обмежують рухів, але, завдяки аплікаціям, принтами, різнокаліберним кишеням і іншим дрібницям роблять одяг приємним і цікавим для дітей. Ми можемо вибрати нашим малюкам дитячий одяг до душі: від футболок, спідниць, топів і шортиків, до сорочок, светрів і навіть гірськолижних костюмів. Головне знати, що дитина одягнений якісно і безпечно. [14]

Незважаючи на те, що мода породила безліч тенденцій і безперервно продовжує еволюціонувати відповідно до ідеалів і потреб суспільства, тільки зовсім недавно мода почала приділяти рівну увагу всім віковим категоріям. Хоча раніше виробники одягу, в цілому, ігнорували дітей, сьогодні діти в індустрії моди представляють дуже важливий сегмент споживачів, які мають можливість вибирати з широкої і різноманітної низки відповідних їх віку предметів одягу. Почавши привертати до себе увагу і популярність зовсім недавно, індустрія дитячого одягу досягла за ці кілька останніх років досить великих успіхів.

Зі зростанням популярності індустрії дитячого одягу, все більше і більше дизайнерів почали присвячувати свою роботу виключно дизайну одягу для маленьких дітей і малюків. Супермаркети і магазини одягу стали заповнюватися оригінальними та яскравими предметами дитячого одягу, почали відкриватися магазини, що спеціалізуються на продажу дитячого одягу. Починаючи від костюмів маленьких хлопчиків і платтів з безліччю аксесуарів дівчаток до мультяшних костюмів і навіть костюмів супергероїв, сьогодні дитячий одяг створюється так, щоб повністю задовольняти потреби і бажання малюків.

У віці 8−9 років у дівчаток формується естетичний смак, власна індивідуальність. І тому важливо, щоб одяг у цей час відповідав бажанням дитини.

Для дитини одяг — це важлива, незамінна, найближча частина оточуючого світу. Відношення до одягу змінюється паралельно з розвитком дитини. Для малюка — це захист і перший досвід у пізнанні світу, в молодшому шкільному віці - надійний помічник і спосіб приєднання до світу дорослих, у підлітків — засіб самовираження, самоствердження і соціалізації.

Таким чином, здійснений мною літературно-інформаційний аналіз напрямів сучасної моди зумовив вибір теми курсової роботи «Проектування та виготовлення дитячого літнього комплекту».

Об'єкт роботи — процес проектування та виготовлення дитячого літнього комплекту з урахуванням перспективного напрямку розвитку моди.

Предмет роботи — підбір конструктивно-технологічних методів, матеріалів, обладнання для виготовлення дитячого літнього комплекту.

Мета роботи — розробити, теоретично обґрунтувати та практично виготовити дитячий літній комплект.

Згідно з предметом та метою визначено основні завдання роботи.

· проаналізувати літературно-інформаційні джерела, обґрунтувати актуальність теми «Дитячий літній комплект»;

· з’ясувати сучасний стан розвитку легкої промисловості, індивідуальні або групові потреби населення у виробах даного асортименту та розробити технічне завдання на виготовлення дитячого літнього комплекту;

· розробити моделі-аналоги дитячого літнього комплекту з врахуванням останніх тенденцій перспективної моди;

· на основі художнього аналізу для подальшого проектування обрати і обґрунтувати серед моделей-аналогів виготовлення оптимального варіанту моделі дитячого літнього комплекту;

· виконати конструкторську та технологічну розробку моделі дитячого літнього комплекту;

· практично виготовити дитячий літній комплект.

Для вирішення поставлених завдань застосовують такі методи:

— аналіз навчальної та технічної літератури, довідників;

— аналіз і синтез вироблених ідей з метою перетворення предметних, абстрактних, психологічних асоціацій, необхідних для виникнення або формування певного образу дитячого літнього комплекту при розробці технічного завдання;

— порівняння, вимірювання, спостереження;

— ескізне моделювання, комп’ютерне моделювання, математичний аналіз. [14]

дитячий комплект пошиття технологічний

1. Розробка технічного завдання на проектування дитячого літнього комплекту

Призначення виробу що проектується

Моделювати одяг для дітей варто з великою відповідальністю, дотримуючись при цьому усіх вимог до нього. Дитячий одяг залежить від кліматичних умов, сезонності, гігієнічних властивостей тканини і матеріалів. Не залишається у стороні і питання моди.

Відомо, що з віком діти розвиваються не рівномірно, важливу роль грають пропорції, тобто відношення довжини тулуба, рук, ніг і голови. Це співвідношення оприділяє характерні особливості віку дитини і слугує вирішальним фактором в оприділенні образної побудови і конструктивних особливостей дитячого одягу. Одяг для кожної вікової групи має свою характеристику, в якій об'єднані соціальна роль дитини, вікові психологічні особливості, соціальне оточення, в якому росте та виховується дитина, а також об'єктивні особливості тіло будови.

Обираючи одяг для малюка, ми все більшу увагу приділяємо тому, щоб він був гарним та зручним, і давав, не лише тепло, а і естетичне задоволення, та радував око. 7]

Безсумнівно, що за допомогою одягу, виготовленого з врахуванням потребностей дитини, можна зробити дитячий світ більш світлим, радісним, яскравим і гармонічним. Це дуже важливо, оскільки враження від дитячих років — найсильніші та найглибші. Вони залишаються на все життя.

Комплект — це сукупність предметів одягу, які становлять одне ціле і, в той же час, допускають взаємозаміну без порушення гармонії. Предмети одягу в комплекті, як правило, зв’язані єдністю силуету, пропорціями, колірними поєднаннями, обробкою. Вироби в комплекті поєднані між собою (плаття і пальто, штани та куртка, спідниця та піджак, сарафан і блуза, напівкомбінезон та сорочка), але не підлеглі один одному. Заміна одного виробу іншим повинна бути рівною по художньому оформленні і силуету.

Дитячий літній комплект для дівчинки молодшого шкільного віку повинен бути зручним, з легких тканин, щоб його можна було одягнути на прогулянку у жарку літню пору, поїздки до бабусі чи походу в зоопарк, цирк, на масове святкування якогось заходу. У 7−8 років діти рухливі, їм все цікаво, вони люблять бігати та гратися, тому оздоблюючи елементи одягу не повинні заважати дитині, силует вільний, тканина відповідати ряду санітарно-гігієнічних вимог. [19]

Відповідно призначення, мною були розроблені вимоги до проектування дитячого літнього комплекту — блузи та лосин (таблиця 1.1.).

Таблиця 1.1. Вимоги до ідеального дитячого літнього комплекту

№ з/п

Вимога

1

Відповідність дитячому одягу

2

Сучасність

3

Зручність

4

Економічна доцільність

5

Простота виготовлення

6

Практичність

7

Оригінальність

8

Відповідність конструкції виробу її призначенню

9

Відповідність матеріалів призначенню виробу

Вимоги до конструкції

Виходячи з призначення проектованого виробу, конструкція дитячого літнього комплекту повинна вирізнятися оригінальністю, складністю крою або моделювання. Можна використовувати різноманітні фігурні кокетки, рюші, волани, декоративні елементи оздоблення, кишеньки. Особливо ефективно виглядають на таких виробах ґудзички, пайєтки, бісер. Застібку на дитячому одязі можна робити на ґудзичках по лінії плеча, на спинці, переді.

Найбільш відповідним силуетом блузки комплекту є прямий, лосини — завужені. Даний силует не обтяжує конструкцію виробу, не заважає вільно рухатись та актуальний для дітей молодшого шкільного віку. 19, 14]

Вимоги до матеріалів

Вимоги, які висуваються до матеріалів диктуються не лише конструкцією виробу, а й технологією його виготовлення, його призначенням. Таким чином, комплекс критеріїв, які висуваються тканині може бути надзвичайно різноманітним. У відповідності з призначенням виробу виділено важливі вимоги до матеріалів.

Дитячий одяг виконується із різних матеріалів, які повинні відповідати ряду гігієнічним та естетичним вимог: мати мінімальну масу, бути приємними на дотик, мати світлий, м’який колорит, не мати шкідливого впливу на організм дитини. Малюнки на тканині, призначеній для виготовлення дитячого одягу, повинні бути простими та ясними. Перевага надається «гороху», «клітинці», «полосці», різним геометричним фігурам, зображенням звірів, героїв мультиків та казок. Якщо використовується рослинний мотив, то він не повинен бути складним. [20]

Властивості, якими повинна володіти тканина для проектування дитячого літнього комплекту, наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Властивості тканини для проектування дитячого літнього комплекту

Загальні властивості тканини

Підбір ідеальних властивостей тканини

Колористичні

Малюнок

М’який колорит

Фізичні

Висока теплопровідність

Висока повітропроникність

Висока паропроникність

Світлостійкість

Механічні

М’якість

Драпірувальність

Низька зминальність

Технологічні

Низька сипучість

Низьке прорубування голкою

Низьке розсовування ниток в місцях швів

2. Розробка технічної пропозиції дитячого літнього комплекту

2.1 Аналіз моделей-аналогів дитячого літнього комплекту

Оскільки я користуватимусь методом ідеального варіанту, то мені необхідно підібрати моделі-аналоги для їх подальшого аналізу та вибору ідеального варіанту. Моделі-аналоги підбираються на основі творчого пошуку форм, крою рукава, силуету та оздоблення відповідно до технічного завдання.

Відповідно до технічного завдання, були розроблені ескізи і складений еталонний ряд моделей-аналогів дитячого літнього комплекту.

2.2 Аналіз художнього оформлення моделей-аналогів дитячого літнього комплекту

Модель № 1

Комплект дитячий, складається із комбінезону та футболки.

Футболка з льону синього кольору, тканина гладко фарбована. Виріз горловини — мисоподібний.

Комбінезон джинсовий, блакитного кольору. На передній частині - настрочна, по боках штанів — прорізні кишені, рукав — вище ліктя. Пояс пришивний з джинсу, синього кольору. По зрізах комбінезон прострочений оздоблювальною строчкою.

Призначений для дівчинки молодшого шкільного віку.

Модель № 2

Комплект дитячий, складається з туніки та бриджів.

Туніка лляна, без рукавів, овальний виріз горловини. Довжина — до середини стегна. Вище лінії талії - оздоблювальна стрічка з бантом.

Бриджі лляні, темно-зеленого кольору, розширені. Довжина — за коліно. Знизу бриджі зібрані еластичною смужкою та прикрашені зеленим бантом. По лінії стегон та низу — утворені зборки.

Призначений для дівчинки молодшого шкільного віку.

Модель № 3

Комплект дитячий. Складається з блузи та лосин.

Блуза світло-фіолетового кольору з рослинним орнаментом. Рукав — ліхтарик, низ рукава оброблений еластичною тасьмою. Застібка виконана на плечовому зрізі. Горловина овальної форми. Блуза розширена донизу. Дожжина блузи — до середини стегна.

Лосини у фіолетову, білу та світло фіолетову смужки. Виконані із трикотажної тканини. Довжина до середини литки.

Комплект призначений для дівчинки молодшого шкільного віку.

Модель № 4

Комплект дитячий. Складається з футболки та шортів.

Футболка з батисту червоного кольору, по боках — підрізні бочки темно-червоного кольору. Горловина V-подібної форми з обшивкою. Довжина — до лінії стегон.

Шорти рожевого кольору, з підрізними кишенями. Довжина до середини стегна. Застібка — блискавка.

Вимоги до моделей-аналогів дитячого літнього комплекту наведені в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1. Вимоги до моделей-аналогів дитячого літнього комплекту

№ з/п

Вимоги до моделей-аналогів

Варіанти моделей-аналогів

Модель 1

Модель 2

Модель 3

Модель 4

1.

Зручність

-

+

+

+

2.

Відповідність дитячому одягу

+

+

+

+

3.

Практичність

-

-

+

+

4.

Оригінальність

-

-

+

-

5.

Економічна доцільність

-

-

+

+

6.

Простота виготовлення

+

+

+

-

7.

Відповідність конструкції виробу її призначенню

+

+

+

+

8.

Відповідність матеріалів призначенню виробу

+

+

+

+

2.3 Висновки до технічної пропозиції дитячого літнього комплекту та обґрунтування його виготовлення в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах

Застосувавши метод ідеального варіанту та проаналізувавши всі моделі-аналоги за такими критеріями, як відповідність дитячому одягу, зручність, економічна доцільність, відповідність матеріалів та конструкції виробу його призначенню, простота виготовлення, можливість поєднання з іншими виробами інших стилів, практичність, оригінальність зовнішнього вигляду, ми дійшли висновку, що всі подані вище моделі-аналоги відповідають певному ряду вимог, є неповторними, їх можна сміливо використовувати для пошиття та подальшого використання. Але для розробки ми виберемо модель № 3, яка згідно висунутих критеріїв є найбільш ідеальною та доцільною. (Додаток В)

Згідно програми трудового навчання 2012 року дитячий літній комплект може виготовлятись учнями на заняттях трудового навчання при вивченні розділу 2 «Технологія виготовлення швейних виробів» у 8 класі і варіативних модулів: «Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом)» для 5−6 класів, «Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом)» для 7−9 класів, профіль «Кравець», розділ «Технологія виготовлення одягу» 10−11 класи. [5, 10]

3. Конструкторська розробка моделі дитячого літнього комплекту

3.1 Технічний опис дитячого літнього комплекту

Дитячий літній комплект складається із блузи та лосин. Блуза прямого силуету, виготовлена із батисту, оздоблена ґудзичками на плечових швах, які слугують застібкою. Горловина овальної форми, оброблена обшивкою, низ блузи оброблений швом у підгин з закритим зрізом. Довжина блузки — до лінії стегна.

Рукав вшивний, одношовний, форми «ліхтарик», вище ліктя. Низ рукава оброблений швом у підгин з еластичною тасьмою.

Лосини завужені, виготовлені з трикотажного полотна. Верх лосин оброблений швом у підгин з еластичною тасьмою, низ — швом у підгин з відкритим обметаним зрізом. [11]

Комплект виготовляється на стандартну дитячу фігуру, розміром 34.

3.2 Визначення вихідних даних для побудови креслення конструкції дитячого літнього одягу

Головною умовою хорошої посадки виробу на фігурі людини є точний крій, який виконується за виготовленими лекалами. Щоб побудувати креслення і підготувати лекала необхідно знати розмірні ознаки тіла людини. Розраховують за формулами по розрахунково-графічній методиці положення точок, розміри конструктивних ліній та будують креслення.

Для побудови креслення основи дитячого плечового одягу — блузи, та поясного виробу — лосин, необхідні наступні вихідні дані, які наведені в таблиці 3.2.1. [8,3]

Таблиця 3.2.1. Запис мірок

Обхват

Ширина

Довжини (висоти)

Сш

15,5

Шг

13,2

Дтс

33

СгІ

34,7

Шс

14,7

Дтп

32

СгІІ

35,5

Шп

10,9

Вг

18

СгІІІ

34

Впрз

16

Ст

29,6

Впкс

33,6

Сс

38,4

Др

40

Дв

50

Дсп

85,1

Дтк

47

Для забезпечення достатньої вільності дихання та рухів людини, для регулювання теплообміну в одязі необхідно створювати повітряний прошарок, який забезпечується прибавками до ділянок конструкції та прибавками на вільне прилягання.

Прибавки на вільне прилягання та прибавки до ділянок конструкції наведені в таблицях 3.2.2 та 3.2. 3

Таблиця 3.2.2. Прибавки на вільне прилягання

Прибавка

Умовне позначення прибавок

Розмір прибавки (см) для силуету (приталеного, напівприталеного, прямого, вільного)

По лінії грудей

Пг

5

По лінії талії

Пт

3

По лінії стегон

Пс

3

Таблиця 3.2.3. Прибавки до ділянок конструкції

Прибавка

Умовне позначення прибавки

Розмір прибавки, см

До ширини спинки

Пшс

0,6

До ширини пілочки

Пшп

0

На свободу пройми по глибині

Пспр

1

До ширини горловини спинки

Пшгс

0,5

До висоти горловини спинки

Пвгс

0

До довжини талії спинки

Пдтс

0,5

До довжини талії переду

Пдтп

0. 5

До обхвату плеча

Поп

6

3.3 Побудова креслення основи базової конструкції. Перевірка розроблених креслень конструкції

Конструювання одягу — один із найважливіших етапів виготовлення одягу. Від правильності розроблення конструкції залежить зовнішній вигляд виробу на фігурі людини.

Сукупність ліній та розрахункових формул, що є загальними для всіх видів кроїв, називають базовою основою конструкцій швейних виробів.

Побудова креслень базової основи конструкцій складається з таких етапів:

1. Визначення вихідних даних, тобто визначення вимірів фігури і величини прибавок;

2. Виконання розрахунків за формулами;

3. Побудова базисної сітки виробу (креслення);

4. Побудова контурних ліній зрізів;

5. Перевірка якості виконання креслення.

Послідовність побудови креслень лекал дитячого літнього комплекту почнемо з конструювання дитячої блузи, яке полягає в побудові креслення спинки і пілочки, після чого розпочинаємо побудову одношовного рукава та штанів.

Побудова креслення конструкції спинки і пілочки блузки подана в додатку Д, побудова креслення конструкції одношовного рукава — додаток Е. Штанів — у додатку Є.

Після закінчення побудови базових конструкцій необхідно перевірити правильність виконання креслень. [14]

3.4 Моделювання дитячого літнього комплекту

Для пошиття дитячого літнього комплекту, згідно обраного ескізу, необхідно провести моделювання на базовій конструкції.

Технічним моделюванням називають процес розробки нових фасонів одягу за малюнками художників, модельєрів.

Технічне моделювання складається з декількох етапів:

1. Вивчення зовнішнього вигляду моделі;

2. Вивчення властивостей матеріалу для даної моделі;

3. Вибору базових лекал;

4. Нанесення на креслень фасонних ліній.

Конструктивне моделювання — це спосіб одержання креслень деталей конкретної моделі на базі основної схеми креслення шляхом її трансформації.

Моделювання дитячого літнього комплекту на основі базової конструкції полягає в наступному:

Моделювання дитячої блузи

1. Змоделювати на плечових швах планочки для застібки. Від лінії плеча на спинці провести паралельну лінію на 6 см, на пілочці - на 3 см

2. Провести спряження плечових лінії пілочки і спинки

3. Розширити основу до низу: від точки Н вліво відкласти 3 см та поставити точку Н//, вправо відкласти 3 см та поставити точку Н/

4. З'єднати отримані точки з точкою О.

Моделювання дитячої блузи подано в додатку Ж.

Моделювання вшивного одношовного рукава складається з таких етапів:

1. Намітити лінію рукава до необхідної довжини 16 см;

2. Обрізати рукав по наміченій лінії;

3. По лінії середини рукава від точки О2 намітити лінії на відстані 5 см одна від одної;

4. Розрізати рукав по намічених лініях та розсунути на 2 см кожну;

5. Оформити нову лінію окату рукава.

Моделювання короткого рукава «ліхтарика» для дитячої блузи подано в додатку З.

Моделювання лосин складається з таких етапів:

Моделювання передньої половинки:

1. Намітити лінію завуження штанів: від точки Н1 відкласти 3 см та поставити точку Н1/, від точки Н2 відкласти 3 см та поставити точку Н2/

2. З'єднати отримані точки з точкою К1 та К2 відповідно

3. Від лінії стегон відкласти бажану довжину лосин — 55 см

4. Відрізати по намічених лініях

5. Обрізати штани по наміченій лінії;

Моделювання дитячих лосин подано в додатку І.

3.5 Розробка лекал деталей дитячого літнього комплекту

Розкрій деталей одягу з матеріалів виконують по лекалам, які виготовляють на основі креслення конструкції виробу. В швейній промисловості розрізняють такі види лекал: робочі та допоміжні.

На кожному лекалі вказують: назву виробу, назву деталі, розмір і ріст, кількість деталей, лінію напрямку нитки основи на тканині. [18]

Для більшої точності з'єднуючих деталей виробу в процесі виготовлення по зрізам лекал ставлять контрольні знаки (надсічки). Зразки лекал подані у додатку К

4. Технологічна розробка моделі дитячого літнього комплекту

4.1 Характеристика і розрахунок матеріалів для пошиття дитячого літнього комплекту

Підбір матеріалів здійснюється з урахуванням санітарно-гігієнічних та естетичних вимог до одягу. Зовнішній вигляд та властивості тканини визначаються, перш за все, сировиною, з якої вона виготовлена, способом виготовленням та вмістом тих чи інших волокон. Вибір виду тканини залежить від призначення одягу, віку, конструкції виробів.

Для пошиття дитячого літнього комплекту ми обрали батист білого кольору із рослинним малюнком та трикотажне полотно — біла, світлофіолетова та фіолетова смужки. Конфекційна картка на тканини подана у додатку Л.

Бавовняні тканини відрізняються високою гігієнічністю, добре перуться, прасуються, достатньо міцні і красиві, дуже різні за зовнішнім виглядом — від тонких і ніжних (маркізет, батист) до щільних і міцних (джинс, брезент). Випускаються як з чистої бавовни, так і в суміші з іншими натуральними та штучними волокнами. 12,20]

Трикотаж — це в’язане полотно з однієї або декількох ниток. Трикотаж — це переплетення ниток з утворенням петель на в’язальних машинах різних типів. При виготовленні виробів з трикотажного полотна необхідно враховувати деякі його особливості. Так, трикотаж дуже розтягується, на відміну від інших тканин, причому він тягнеться практично у всіх напрямках (тоді як інші тканини добре розтягуються тільки під кутом 45 °). Цю особливість слід враховувати, визначаючи величину припусків на свободу облягання. [20]

Для дублювання окремих деталей ми обрали флізелін, який виготовлений з бавовни та капрону, має добру пластичність при волого — тепловій обробці та стійкість наданої їй форми. Також флізелін володіє такими властивостями, як міцність, мало розтяжність, жорсткість. Клейове покриття забезпечує якісне з'єднання деталей та достатню повітропроникність. Флізелін використовується для дублювання обшивки горловини блузки. Характеристика матеріалів для дублювання наведені у таблиці 4.1.1. [12,20]

Таблиця 4.1.1. Характеристика матеріалів для дублювання

№ з/п

Назва матеріалу

Артикул

Волокнистий склад

Переплетення

Поверхнева щільність

Покриття

Основа

Уток

1.

Флізелін

915 502

80% бавовна

20% капрон

Клеєвий матеріал

90−110 г/м2

Крап покриття

Проведемо розрахунок матеріалів для пошиття дитячого літнього комплекту (таблиця 4.1. 2).

Таблиця 4.1.2. Розрахунок матеріалів для пошиття дитячого комплекту

Матеріал

Ціна за 1 м, грн.

Витрати матеріалів, м

Усього грн.

Батист

60,00

1

60

Трикотажне полотно

120,00

0,50

60

Флізелін

5,00

0,5

2,50

Нитки

2,00

4

8

Гудзики

0,5 за шт

6 шт

3

Еластична тасьма

2

0,60

1,1

Усього

134,6

Характеристика ниток

Швейні нитки — основний вид матеріалу для з'єднання деталей швейних виробів. Крім того, нитки можуть використовуватися і як оздоблювальний матеріал. Нитки бувають наступних видів: натуральними або синтетичними; суворими, глянцевими або матовими. Всі моделі ниток мають номер.

Швейні нитки повинні задовольняти такі основні вимоги: бути міцними, мати рівномірну товщину та ступінь скручування, бути добре профарбованими або мати достатній ступінь білизни, не мати дефектів. Для зберігання зовнішнього виду та якості виробів необхідно, щоб нитки за показниками міцності та розтяжності відповідали властивостям основного матеріалу.

У процесі утворення стібків нитки повинні вільно лягати на тканину, не розкручуватися і не створювати сукрутин.

Синтетичні швейні нитки значно рівніші, тобто мають рівномірну товщину по всій довжині, що добре видно при сильному збільшенні. Це важливий фактор для утворення рівно затягнутою і гладкої строчки, особливо при обметуванні тканини оверлоком. 12]

Хороша еластичність, розтяжність нитки дозволяє якісно шити вироби на швейній машині з сильно розтяжних трикотажних тканин. Часом саме низька якість нитки є причиною пропусків, обриву нитки та інших дефектів.

При пошитті дитячого літнього комплекту ми використовували поліестерові нитки білого кольору, характеристика яких приведена в таблиці 4.3.1.

Таблиця 4.3.1. Характеристика ниток

№ п/п

Сировинний склад ниток

Умовний номер

Лінійна щільність, текс

Розривне зусилля, сН

Розривне видовження,%

1

2

3

4

5

6

1

Поліестер

40

12. 5*2

900

6

Характеристика фурнітури

Асортимент матеріалів для оздоблення одягу дуже різноманітний: стрічки, тасьма, шнури, мереживо, гіпюр, шитво, бісер, стеклярус, блискітки (пайєтки). Для оздоблення виробу можуть використовуватися тканини, які відрізняються від основного матеріалу фактурою, кольором та забарвленням, оздобленням; трикотажні полотна, штучну та натуральну шкіру, замшу, металеві та металізовані нитки.

Сьогодні основною функцією, яку виконують ґудзики, є утилітарна — ґудзики потрібні, в першу чергу, для з'єднання (застібання) частин одягу. Отже, ґудзик має бути надійним і зручним. Але крім цього, ґудзики виконують ще й декоративну функцію — вони прикрашають одяг, і, навіть, можуть відігравати провідну роль в стилістичному ансамблі. 6]

Сучасні ґудзики виготовляють з різних матеріалів: дерева, металу, шкіри, скла, кістки, каменів, черепашок, порцеляни та ін. Але, починаючи з 1930-х років, найбільше поширення отримали пластмасові ґудзики. Популярність ґудзиків, виготовлених з різних пластмас, не випадкова — такого роду швейна фурнітура характеризується привабливим зовнішнім виглядом і достатньою міцністю, та й коштують вони, при цьому, недорого. Дитячі ґудзики виготовляють з пластику, пофарбованого в масі, вони не втрачають забарвлення в процесі носіння та прання. (таблиця 4.4.1.).

Таблиця 4.4.1. Характеристика фурнітури

№ п/п

Назва

Технічна характеристика

Область використання

1

2

3

4

1

Ґудзики

Діаметр — 1 см, знизу ґудзика — дірка для пришивання.

Використовується для застібки по лінії плеча

Отже, підібрана фурнітура є безпечною для дитини. Характеристика ґудзиків відповідає вимогам.

4.2 Розкладка, припуски та розкрій дитячого літнього комплекту

Майже всі тканини мають властивість давати усадку. Тому перед розкроюванням тканину потрібно декатирувати. Декатирування — волого-теплова обробка тканини для попереднього її зсідання. Натуральні тканини схильні до зсідання по довжині і по ширині. Тому, щоб попередити деформацію одягу від вологи під час носіння чи прання, тканину зволожують через розпилювач або звичайним сприскуванням, потім загортають її у простирадло, залишаючи на 6−8 годин, після чого прасують з вивороту в поздовжньому напрямі не дуже гарячою праскою.

Після декатирування тканину треба перевірити її якість. Якщо на тканині є будь-які дефекти, плями або фабричний брак, то ці місця слід відмітити крейдою або ниткою, щоб при розкладці лекал дефекти не потрапили на видні місця деталей.

Тканину настилаємо в згин лицьовим боком всередину по довжині при симетричних деталях викрійок, а деталі розкладаємо вздовж згину тканини.

Деталі викрійки розкладаємо на тканині для правильного і економного розкрою. Розкладку лекал наведено у додатку М.

Перед розкладкою на деталях виробу намічаємо напрям поздовжньої нитки, враховуючи при цьому рисунок тканини, відтінок і напрям ворсу, якщо він є. Спочатку розкладаємо великі деталі викрійок, а між ними — малі, дотримуючись напряму основної нитки. Після цього викрійки приколюємо до тканини булавками і обводимо крейдою контури деталей. Другою крейдяною лінією показуємо припуски на шви і обробку деталей [7].

Припуски на шви і обробку

По бокових лінях…2 см;

По плечових лініях…1,5 см;

По лінії середнього шва…2 см;

По лінії низу виробу…4 см;

По горловині …1 см;

По проймі… …1 см.

Після обведення деталей викрійок знімаємо булавки і приступаємо до викроювання деталей крою виробу по другій лінії, якою намітили припуски. (Таблиця 4.5.1.)

Таблиця 4.5.1. Специфікація деталей крою

Номер деталі

Назва та ескіз деталі

Назва зрізу, направлення нитки основи

Кількість деталей

В лекалах

В крої

Блузка

1

Пілочка

1 — верхній зріз

2 — плечовий зріз

3 — нижній зріз

4 — боковий зріз

5 — лінія середини

Нитка основи вздовж бокового зрізу.

1

1

2

Спинка

1 — верхній зріз

2 — плечовий зріз

3 — нижній зріз

4 — боковий зріз

5 — лінія середини

Нитка основи вздовж бокового зрізу.

1

1

3

Рукав

1 — верхній зріз

2 — боковий зріз

3 — нижній зріз

4 — боковий зріз

Нитка основи вздовж бокового зрізу.

1

2

4

Обшивка горловини

1 — верхній зріз

2 — боковий зріз

3 — нижній зріз

4 — боковий зріз

Нитка основи вздовж бокового зрізу.

1

2

Лосини

1

Передня половинка

1 — верхній зріз

2 — боковий зріз

3 — нижній зріз

4 — кроковий зріз

Нитка основи вздовж бокового зрізу.

1

2

2

Задня половинка

1 — верхній зріз

2 — боковий зріз

3 — нижній зріз

4 — кроковий зіз

Нитка основи вздовж бокового зрізу.

1

2

Провівши розкроювання деталей, можна сказати, що даний етап є одним з найважливіших, оскільки від нього залежить якість та зовнішній вигляд виробу.

4.3 Вибір обладнання для пошиття дитячого літнього комплекту

Технологічна обробка швейного виробу характеризується прогресивністю методів обробки окремих вузлів, ефективністю використання обладнання під час пошиття виробу.

Вибір обладнання необхідно здійснювати у відповідності з його призначенням та властивостями матеріалів.

Обладнання розрізняють по виду виробництва та призначенням: обладнання підготовчо-розкрійного виробництва, пошивне обладнання і обладнання для волого-теплової обробки виробів. Найпоширенішим обладнанням в швейному виробництві є швейні машини. Це обладнання, призначене для з'єднання і обробки деталей виробів і в якості основного інструмента для виконання операцій в ньому виступає голка.

За технологічною класифікацією швейні машини розрізняють:

1. За типом стібка;

2. За видом строчки;

3. За кількістю ниток в строчці;

4. За видом оброблених матеріалів;

5. За товщиною оброблювальних матеріалів [12].

За призначенням спеціалізації машини поділяються на:

1. Універсальні машини — машини створені для виконання широкого перерахунку технологічних операцій (наприклад машини універсальні типу JANOME 4198/423S застосовуються для виконання зшивних операцій однолінійною строчкою).

2. Спеціальні машини (наприклад, «Jaguar-770 D» для обметування краю тканини) (Таблиця 4.6.1.). [15]

Таблиця 4.6.1. Характеристика швейного обладнання

№ п/п

Клас обладнання, фірма, виробник

Призначення

Швидкість обертання головного валу, об/хв

Механізм пересування матеріалів

Товщина

матеріалів

Додаткові дані

1

JANOME 4198/423S

Для зшивання однолінійною строчкою

1100

Нижня рейка

3 мм

Однолінійний стібок

2

Jaguar-770 D

Обметування країв деталей швейних виробів з натуральних та синтетичних тканин і трикотажних полотен 3-х нитковим ланцюжковим переплетенням з одночасним обрізанням країв тканини, а також для зшивання деталей виробів із трикотажних полотен

3500

Рейковий

3,5 мм

Ширина обметування 3−6 мм

В якості робочих органів, які безпосередньо взаємодіють з виробами, використовуються різні по масі праски з електричним і паровим обігрівом, з пропарюванням і без пропарювання. [15]

Загальні вимоги, які вимагаються від прасок це: невелика маса, наявність регуляторів температури і електромагнітних парових клапанів, зручність користування органами управління, які задають режими ВТО. Крім того, в конструкції прасок мають бути передбачені пристрої, які оберігають руки оператора від опіків паром і засоби, які попереджають обпалювання тканини (Таблиця 4.7.1.).

Таблиця 4.7.1. Характеристика обладнання ВТО

№ п/п

Обладнання

Марка (тип)

Температура

Установлена потужність, кВт

Витрати пари, кг/год

Час розігрівання, хв

Розміри, см

Маса, кг

Довжина

Ширина

Висота

1

Праска

Braun парова

300

1

2,7

15

380

130

150

1,0

Отже, для виготовлення дитячого літнього комплекту ми використали побутову швейну машину JANOME 4198/423S, оверлок JAGUAR770D, електропраску Braun парову.

4.4 Характеристика основних способів та режимів з'єднання деталей дитячого літнього комплекту

Ниткове з'єднання

Якого б призначення і якої конструкції не була б машина, вона виконує один із типів машинних стібків. Стібок — це закінчений цикл переплетення ниток на поверхні тканини між двома проколами тканини голкою. Ряд повторювальних стібків являє собою строчку, а з'єднання двох або кількох деталей, за допомогою однієї або кількох строчок називається швом. Всі типи стібків, як машинні, так і ручні, поділені на сім класів (ГОСТ 1207−88).

Для пошиття ми використовуватимемо ниткові з'єднання, які подані в таблиці 4.4.1.

Таблиця 4.4.1. Режими виконання ниткових з'єднань

№ з/п

Вид матеріалу

Вид переплетення

ниток в строчці, клас

та схема стібка

Тип, номер голки

Сировинний склад та номер ниток

Частота строчки (кількість стібків в 1 см)

Класи машин, фірма-виробник, інструменти, пристрої

1

Батист

2-х ниткове човникове, клас А

Пряма № 90

Нитки поліестрові № 40

3,5

JANOME 4198/423S

2

Батист

3-х ниткове ланцюжкове, клас А

Пряма ме-талічна голка № 90

Нитки поліестрові № 40

4,0

JAGUAR770P

3

Трикотаж

2-х ниткове човникове, клас А

Двовістрева, 3,5 мм відстань

Нитки поліестерові № 40

3,5

JANOME 4198/423S

4

Трикотаж

4-х ниткове ланцюжкове, клас А

Пряма ме-талічна голка № 90

Нитки поліестерові № 40

4,0

JAGUAR770P

Режими волого-теплової обробки

Режим волого-теплової обробки впливає на якість та товарний вигляд швейних виробів. При виборі цих режимів необхідно врахувати вид виробу, структуру та сировинний склад матеріалу.

В процесі виготовлення швейних виробів широко використовується волого-теплова обробка, до якої відносяться: розпрасування і запрасування різних швів, загин країв деталей; видалення заминів і пом`ятості деталей виробів; пропарювання виробів для зняття ласів (блиску), остаточної деформації, отриманої при зборі деталей у виріб.

Волого-теплова обробка — елемент технологічного процесу виготовлення швейного виробу; її використовують як кінцевий етап обробки виробу для отримання товарного вигляду [2].

Якісь волого-теплової обробки деталі або виробу суттєво залежить від правильного підбору режимів обробки. При волого-тепловій обробці можливо регулювати температуру нагріву тканини, ступінь її вологості, посилення тиску і тривалість обробки тканини (Таблиця 4.4.2.). [18]

Таблиця 4.4.2. Режим волого-теплової обробки

№ п/п

Вид матеріалу

Тип та марка обладнання

Назва операції

Температура нагрівання прасувальної поверхні

Зусилля пересування кн. (прасування, кг)

Час дії, с

Зволоження%

1

Батист

Braun парова

Розпрасування

190

4

25

20

2

Батист

Braun парова

Припрасування

190

4

30

30

3

Батист

Braun парова

Запрасування

190

4

30

30

4

Трикотаж

Braun парова

Розпрасування

200

4

30

20

5

Трикотаж

Braun парова

Припрасування

200

4

30

30

6

Трикотаж

Braun парова

Запрасування

200

4

30

30

Таблиця 4.4.3. Характеристика швів

№ п/п

Назва шва

Графічне зображення

Умовне зображення

Код шва згідно ДСТУ 12 807−88

Галузь використання

Ручні шви

1

Ручний копіювальний

1. 04

Перенесення ліній з однієї деталі на іншу симетричну деталь

2

Виметувальний ручний

1. 09

Тимчасове закріплення обшивки

3

Строчка прямого стібка

1. 06

Для тимчасового зметування, вметування, приметування деталей виробу

Машинні шви

4

Упідгин з закритим зрізом

1. 08. 02

Для обробки низу виробу.

5

Зшивний в запрасування з обметаними зрізами

1. 01. 02

Для з'єднання бокових швів, обробка пройми

6

Обшивний «в кант»

1. 09. 01

Обробка горловини.

7

Чотирьохнитковий дволінійний зшивний, обметувальний ланцюжковий

506

Для зшивання лосин (трикотажне полотно)

Таблиця 4.4.4. Режими клейових з'єднань

№пп

Вид матеріалу

Вид (марка) клею

Температура нагрівання прасувальної поверхні, С

Питомий тиск, кПа

Час обробки, с

Область застосування

1

Флізелін

П-548

121−140

15−30

10−15

Дублювання обшивки

4.5 Технологічна послідовність виготовлення дитячого літнього комплекту

Після розкроювання виріб необхідно підготувати до першої примірки. Під час проведення примірки уточнюється посадка виробу на фігурі та усуваються дефекти, після чого виріб дошивають та виконують остаточну волого-теплову обробку. У тому випадку якщо виріб має складний крій або багато елементів крою, в процесі пошиття проводять другу примірку.

Схема монтажу дитячого літнього комплекту подана в додатку Н.

Технологічна послідовність виготовлення блузи та лосин подана у таблицях 4.5.1 та 4.5.2. [18, 22]

Таблиця 4.5.1. Технологічна послідовність виготовлення блузи

Технологічна послідовність виготовлення блузи

№ п/п

Назва неподільної операції

Графічне (умовне) зображення

Технічні умови виконання

Обладнання, інструменти, пристрої

Обробка планки та горловини

1.

Дублювання планки

Праскою, нагрітою до температури 1900С

Праска Braun.

2.

Дублювання обшивки

Праскою, нагрітою до температури 1900С

Праска Braun.

3.

Обметування зовнішнього зрізу обшивки

З лицевої сторони

Краєобметувальна машина Jaguar-770 D

4.

Приметування обшивки до планки

Ручними стібками, довжиною 0,5 см

Голка, ножниці, нитка

5.

Запрасовування зрізу у бік планки

Запрасувати у бік планки

Праска Braun.

6.

Обшивання горловини

Ширина шва 1 см

Швейна машина Janome 4198/423S.

7.

Прокладання строчки в «чистий край» по горловині

Припуски на шов відігнути у бік обшивки

Швейна машина Janome 4198/423S.

8.

Виметування «в кант»

Ручними косими стібками в сторону обшивки

Голка, ножниці, нитки

9.

Припрасування обшивки

Праскою, нагрітою до температури 1900С

Праска Braun.

10.

Прокладання строчки по планці

Від згину на 0,1−0,2 см

Швейна машина Janome 4198/423S.

Обробка бічних зрізів

11.

Зшивання бічних зрізів переду і спинки.

Деталі складають лицевими сторонами всередину, вирівнюють зрізи. Ширина шва 1,5 см

Швейна машина Janome 4198/423S.

12.

Обметування бічних зрізів переду і спинки.

З лицевої сторони.

Краєобметувальна машина Jaguar-770 D

13.

Запрасовування припусків на шов

Припуски шва запрасовуються в сторону спинки

Праска Braun.

Обробка рукавів

1.

Обметування припусків шва бічних зрізів рукава

З лицевої сторони

Краєобметувальна машина Jaguar-770 D

2.

Зшивання бічних зрізів рукавів.

Деталі складають лицевими сторонами всередину, вирівнюють зрізи Ширина шва 1,5 см

Швейна машина Janome 4198/423S.

3.

Розпрасування припусків бічних зрізів рукавів.

Припуски розпрасовують в сторону спинки

Праска Braun.

Обробка низу рукава еластичною тасьмою

4.

Застрочування низу рукава

Низ рукава підігнути на 0,5 см та прострочити з одночасним прокладанням еластичної тасьми

Швейна машина Janome 4198/423S

З'єднання рукавів з проймою

1.

Утворення складки на рукаві.

По окату рукава утворюють складки.

Голка, нитка, ножиці.

2.

Вшивання рукавів в пройму

Рукави вшиваються у відкриту пройму. Ширина шва вшивання 1,5 см

Швейна машина Janome 4198/423S.

3.

Обметування припусків шва пройми рукавів

З лицевої сторони.

Краєобметувальна машина Jaguar-770 D

5.

Запрасовування припусків шва вшивання рукавів

Припуски шва запрасовуються в сторону рукава

Праска Braun

Обробка низу виробу

1.

Підгинання низу виробу

Підігнути зріз на виворітній бік перший раз на 0,5 та другий раз на 1 см. Прокласти строчку на 0,2 см від згину.

Швейна машина Janome 4198/423S.

Пришивання фурнітури

1.

Виметування петель

За допомогою спеціальної рейки виметати петлі, відповідно розміру гудзика

Швейна машина Janome 4198/423S.

2.

Пришивання гудзиків

Гудзики пришити ручними стібками, не затягуючи нитки

Голка, нитка, ножниці

Кінцева обробка виробу

1.

Чищення виробу.

Видалити нитки з лицевого та виворітного боків.

2.

Кінцева ВТО виробу.

Відпрасувати увесь виріб

Праска Braun

Таблиця 4.5.2. Технологічна послідовність виготовлення лосин

№ п/п

Назва неподільної операції

Графічне (умовне) зображення

Технічні умови виконання

Обладнання, інструменти, пристрої

2.

Зшивання крокових зрізів

Деталь складають лицевим боком всередину, суміщаючи зрізи.

Краєобметувальна машина Jaguar-770 D

Обробка верхнього зрізу

1.

Обметування верхнього зрізу штанів

З лицевого боку деталі

Краєобметувальна машина Jaguar-770 D

3.

Застрочування верхнього зрізу

Загорнути верхній зріз на 4 см та прострочити двовістревою голкою на відстані 0,7 см від краю з одночасним прокладанням еластичної тасьми

Швейна машина Janome 4198/423S.

Обробка низу

1.

Обметування низу

З лицевого боку деталі

Краєобметувальна машина Jaguar-770 D

3.

Застрочування низу

Підігнути на 2 см та прострочити двовістревою голкою на відстані 0,5 см від краю

Швейна машина Janome 4198/423S.

Кінцева обробка виробу

1.

Чищення виробу

Підрізати кінці ниток з лицевого та виворітного боків.

2.

Кінцева ВТО виробу.

Відпрасувати увесь виріб

Праска Braun

Висновок

Здійснений мною аналіз літературно-інформаційних джерел зумовив вибір теми курсової роботи — «Проектування дитячого літнього комплекту». На основі проаналізованої літератури та отриманих знань нам вдалося обґрунтувати актуальність обраної теми, визначити предмет, об'єкт та завдання роботи.

У першому розділі розробили технічне завдання на проектування дитячого літнього комплекту — висунули вимоги до конструкції виробу, матеріалів

В другому розділі курсової роботи ми розробили технічну пропозицію на проектування дитячого літнього комплекту, підібрали та проаналізували моделі-аналоги виробу, проаналізували художнє оформлення моделей-аналогів та зробили висновки до технічної пропозиції дитячого літнього комплекту. Таким чином, ми, використовуючи метод ідеальності, обрали найкращий та найдоцільніший варіант дитячого літнього комплекту.

Третій розділ передбачав конструкторську розробку моделі дитячого літнього комплекту: технічний опис проектованого виробу, визначення вихідних даних для побудови креслення основи конструкції дитячої блузи та штанів, побудова креслення основи базової конструкції, перевірка розроблених креслень конструкції, моделювання та розробка лекал деталей дитячого літнього комплекту.

Четвертий розділ — технологічна розробка моделі дитячого літнього комплекту. В даному розділі нами було охарактеризовано та розраховано кількість матеріалів для пошиття дитячого літнього комплекту, виконана розкладка лекал, припуски та розкрій виробу, виконана специфікація деталей крою, підібрано обладнання для пошиття дитячого комплекту, охарактеризовано основні способи та режими з'єднання деталей виробу та описана технологічна послідовність виготовлення дитячого літнього комплекту.

В ході виконання курсової роботи було закріплено і поглиблено знання, отримані при вивченні спеціальних дисциплін, саме з «Технології обробки одягу», «Матеріалознавство», «Конструювання та моделювання одягу».

Отже, при виконанні курсового проекту було досягнуто його основної мети і завдання, а саме вирішення основних питань проектування нових зразків одягу і розробка конструкторської документації на проектовану модель.

Список використаної літератури

1. Берднік Т. О. Моделювання та дизайн одягу / Т.О. Берднік. — К.: Вища школа, 1992. — 207с.

2. Борецька Є. Я. Малюга П. М. Технологія виготовлення легкого

3. Борецька Є.Я. Моделі одягу / Є.Я. Борецька, М. М. Борецький., А. П. Пухальська. — Львів: «Світ», 2000. — 340с.

4. Борецька Є.Я. Технологія виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу / Э. Я. Борецька, П. М. Малюга. — К.: Вища школа, 1992. — 367с.

5. Борецька Є.Я. Моделі одягу / Є.Я. Борецька, М. М. Борецький, А. П. Пухальська. — Львів: «Світ», 2000. — 340 с.

6. Головніна М. В. Сучасне оздоблення одягу / М.В. Головіна — К.: Техніка, 1996. — 290с.

7. Державний стандарт професійно-технічної освіти. Професія — Кравець. Кваліфікація — 2, 3, 4, 5, 6-й розряди. — Київ: Видання офіційне, 2008. — 112с.

8. Егорова Р. И. Учись шить: Кн. Для учахшися серед. шк. Возраста / Р. И. Егорова. — [2-е изд.]. — М.: Просвещение, 1989. — 160с.

9. жіночого та дитячого одягу/ Є.Я. Борецька, П. М. Малюга. — К.: Вища школа, 1992. — 367с.

10. Козлова Т. В. Основы моделирования и художественного оформления одежды / Т. В. Козлова, Л. Б. Рытвинская, З. Н. Тимонова. — М.: Легкая индустрия, 1979. — 248с.

11. Колгіна І.І. Комплекти дитячого одягу/ І.І. Колгіна. — М.: Легпромиздат, 1988. — 168 с.

12. Конфекціювання матеріалів для одягу: навч. посіб. / Н. П. Супрун, Л. В. Орленко, Е. П. Дрегуляс, Т. О. Волинець. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К.: Знання, 2008. — 246 с.

13. Пекельна В. С. Проектна діяльність у технологічній освіті: Монографія / В. С. Пекельна [та ін.]. — Кривий Ріг: СПД Залозний В. В., 2012. — 320с.

14. Положення про курсову роботу з Конструювання, моделювання та технології обробки одягу/ О. В. Козак, О.Д. Літковець. -. Рівне:. РДГУ. -2011. — 60с.

15. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Трудове навчання 5 — 9 класи. — Київ, 2012. — 70 с.

16. Програма з трудового навчання для загальноосвіт. навч. Закл. 5 — 9 кл. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — Київ, 2012.- 70с.

17. Пухальська А. П. Конструювання одягу: [Практ. посіб] / А. П. Пухальська, Р. П. Павловський, Є. Я. Борецька. — К.: Вища шк., 2009. — 207с. :іл.

18. Радкевич В. О. Матеріалознавство швейного виробництва: Лабораторно-практичні роботи/ В. О. Радкевич. — К.: Вища шк., 1995. — 96с.

19. Радкевич В. О. Моделювання одягу: Підручник / В. О. Радкевич. — К.: Вікторія, 2000. — 352с.

20. Радченко И. А. Основы конструирования женской одежды: учеб. Пособие для нач. проф. образования / И. А. Радченко. — М.: «Академия», 2006. — 304с.

21. Рейбах Л. Б. Оборудование швейного производства / Л. Б. Рейбах. — М.: Легпромиздат, 1988. — 288с.

22. Силаєва М. А. Пошив изделий по индивидуальным заказам: учеб. для нач. проф. Образования./ М. А. Силаева. — М.: ИРПО: Издательский центр «Академия», 2002. — 258 с.

23. Технологія швейного виробництва. Терміни та визначення. ДСТУ 2162−93.- К.: Держстандарт України, 1994. — 23с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой