Конфекціонування матеріалів для чоловічої куртки

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Производство и технологии


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Вступ

1. Вибір та характеристика моделі швейного виробу

2. Вибір і характеристика вимог до матеріалів виробу

2.1 Загальна характеристика вимог до заданого виробу

2.2 Загальна характеристика властивостей основних матеріалів для заданого виробу

3. Вивчення будови та структури основних матеріалів для виробу даного виду

3.1 Визначення волокнистого складу досліджуваної тканини

3.2 Визначення структури і будови ниток основи і піткання

3.3 Визначення характеристик товщини ниток основи і піткання

3.4 Визначення переплетення досліджуваної тканини

3.5 Визначення щільності та заповнення досліджуваних тканин

3.6 Визначення виду оздоблення досліджуваної тканини

4. Вибір та характеристика підкладочних та прокладочних матеріалів для заданого виробу

5. Вибір і характеристика оздоблювальних, скріплюючих матеріалів та фурнітури для заданого виробу

куртка матеріал нитка оздоблювальний

Вступ

Легка промисловість в Україні була, є і залишатиметься однією з найважливіших провідних галузей народного господарства. Вона відіграє значну роль у формуванні загального економічного потенціалу України і призначена задовольняти повсякденні потреби людини. Кожного дня велика кількість громадян користується товарами швейної і текстильної промисловості.

З кожним роком споживачі товарів швейної промисловості все більше уваги звертають на якість виготовлення виробів. З цією метою для кращої якості крою, економії сировини впроваджують засоби автоматизації розкроювання і настилання тканин. Продуктивність автоматизованої розкрійної системи еквівалентна 6 — 17 ручним розкрійним машинам, якість деталей, які викроєні автоматизованим комплексом вища, ніж за розкроювання вручну. Автоматизоване розкроювання дає змогу звести до мінімуму й проблеми зі злипанням деталей, що спостерігається за розкроювання вручну низки тканин. Взагалі, швейне устаткування — це не просто окрема машина чи розкрійний ніж, це велика багатокомпонентна система, що складається з устаткування, витратних матеріалів, допоміжних пристроїв, які розширюють базову функціональність основного устаткування, електродвигунів, розроблення і встановлення технологічних ліній і гарантійного обслуговування.

Не менш важливим в швейній промисловості є льонарство. За даними Всесвітньої продовольчої організації, потреба в продукції, що виготовлена з льону на світовому ринку є високою і стабільною. Останні міжнародні та вітчизняні текстильні виставки показують, що вироби з вмістом лляних волокон користуються підвищеним попитом, а також гармонічно поєднуються з наймоднішими сучасними стилями.

Завдяки швейній та текстильній промисловості збільшуються мережа сучасних виробництв, які адаптовані до світових стандартів і це дуже добре впливає на розвиток і розширення внутрішнього ринку країни.

Однією з найважливіших позитивних рис у роботі легкої промисловості, є те, що українські підприємства зберігають свої позиції на зовнішньому ринку, що свідчить про конкурентоспроможність їхньої продукції на ринках розвинених країн Європи. Найбільша частина товарів легкої промисловості експортується в Італію, Німеччину, Росію, Польщу і Білорусь.

Одяг є багатошаровим та багатокомпонентним виробом. Від правильного й обґрунтованого вибору комплектуючих матеріалів (основного, підкладкового, прикладного, утеплюючого, швейних ниток, фурнітури та ін.) для виготовлення конкретного швейного вибору залежить якість і конкурентноспроможність одягу, стабільність його зовнішнього вигляду в процесі ношення і легкість догляду за одягом.

1. Вибір та характеристика моделі швейного виробу

Чоловічі демісезонні куртки 2012 року, за версією багатьох дизайнерів, повинні відрізнятися досить простим, без зайвих деталей, кроєм. Прямі короткі куртки, розширені догори, які дозволяють створювати додатковий об'єм в плечах і таким чином підкреслювати мужність, є трендом цього сезону.

Крім об'ємних моделей, сучасні дизайнери роблять акцент на тому, що модний чоловічий одяг 2012 має відрізнятися скромністю, але водночас вишуканістю та елегантністю. Як і раніше, в моді стьобані чоловічі куртки простого крою. Завдяки сучасними технологіями, в них додається тонкий утеплювач, який дозволяє створювати не об'ємні, але теплі речі.

Основними кольорами у цьому сезоні є чорний, сірий і синій.

У сучасному напрямку моди знайшлося місце як і класичним курткам-вітровкам, універсальним моделям, які поєднуються з ансамблями в самих різних стилях, так і моделям дещо нетривіальнішим — наприклад, курткам в молодіжному, спортивному стилі і курткам джинсовим.

Демісезонні куртки — в основному повсякденний одяг, який призначений для захисту тіла людини восени та весною від холоду, вітру, дощу та інших факторів навколишнього середовища.

Асортимент чоловічих демісезонних курток різноманітний. Це спортивні, класичні, ділові екземпляри; коротші і довші; з капюшоном, зі стійкою, з комірем; на ґудзиках, на кнопках, на блискавці-застібці тощо. Вони можуть мати різне оздоблення: хлястики, клапани, кокетки, спортивні написи чи емблеми, створені різними методами. Кольорова гамма даного одягу не досить яскрава, враховуючи, що це чоловічий виріб, але також різноманітна: чорний, різних відтінків сірий, синій, бежевий, джинс тощо.

Отже, дана куртка може бути викона у діловому, класичному або спортивному стилі з помірною кількістю прикрас і оздоблень, відповідати сучасній моді та призначенню, володіти усіма необхідними властивостями.

У відповідності з призначенням, умовами експлуатації і напрямком моди я обрала просту модель куртки прямого силуету. Вона мусить володіти водовідштовхуючими властивостями, високою міцністю, високою зносостійкістю та низькою вітропроникністю. Куртка буде спортивного стилю, темного однотонного забарвлення, на комбінованій застібці з блискавкою та на чорних матових кнопках. З рукавом типом покрою реглан та з капюшоном. Спереду зверху дві прорізні кишені, кожна з яких з однією обшивкою та прямокутним клапаном. Внизу на пілочці дві прорізні кишені з застібками блискавками. На рукавах манжети з однією кнопкою на кожному.

2. Вибір і характеристика вимог до матеріалів для виробу

2.1 Загальна характеристика вимог до заданого виробу

Визначення вимог до конкретного одягу це важливий етап для підбору матеріалів.

Економічні вимоги виробу вказують на собівартість виробу, яка має залежати від його призначення. Демісезонна куртка використовується довгий час і має буи достатньо якісною, тому її вартість може бути не самою низькою, але оскільки даний виріб призначений для повсякденного ношення виріб не має бути дуже дорогим.

Досить важливі для всіх виробів технологічні вимоги: одяг мусить бути міцним та довговічним, мати високий термін експлуатації. Оскільки це більш повсякденний одяг, він мусить бути зносостійким: не стиратись, не пілінгуватись; мусить мати високі механічні властивості: бути міцним, не розтягуватися та не втрачати свого зовнішнього вигляду.

Також потрібно враховувати необхідні показники гігроскопічності, повітропроникності та тепло-захисних властивостей одягу. Демісезонна куртка має бути водонепроникною, вітронепроникною, достатньо теплою, але не паркою, а саме відповідати клімату весна-осінь, може мати деяке утеплення, але не велике: тонке та не дуже тепле. Оскільки основним призначенням демісезонною куртки є захищати тіло людини від вітру та дощу, тому гігієнічні вимоги для даного виробу стають на перше місце.

Існують і естетичні вимоги, що включають в себе якісий зовнішній вигляд одягу, досконалість композиції виробу, відповідність одягу сучасному напрямку моди, його призначенню та індивідуальному зовнішньому одязі людини. Для кожного виробу естетичні вимоги є важливими, але не першочерговими для одягу повсякденного призначення.

2.2 Загальна характеристика властивостей основних матеріалів для заданого виробу

Для того, щоб одяг дотримувався всіх поставлених до нього вимог потрібний правильний підбір матералів, які володітимуть необхідними властивостями.

Ширина тканини при виготовленні одягу відіграє велике значення. Від ширини тканини залежить вибір моделей, розроблення конструкції, розкладення лекал під час розкрою. Стандартна ширина для курткових та плащевих тканин бавовняного волокнистого складу 50−150 см, для шовкових — 80−150 см, для вовняних 125−152 см.

Довжина тканини важлива при пошитті одягу на масовому виробництві для опримально розкрою тканини, що забезпечить найбіш економне використання тканини.

Товщина тканини — це характеристика, яка найбільше впливає на її призначення. Від товщитни тканини залежить вибір голки та витрата швейних ниток. Рекомендоване орієнтовне значення товщини тканини для демісезонних курток 1−4,5 мм, прокладки — 0,3−1,5 мм. Курткові та плащеві тканини

Поверхнева щільність — це показник, від якого також залежить призначення тканини. Чим її поверхнева щільність більша — тим вищі її теплозахисні властивості, вітронепроникні. Для бавовняних тканин рекомендована 200−300 г/м2, для шовкових — 60−200 г/м2, для вовняних — 300−700 г/м2.

Внаслідок дїї зовнішніх сил відбувається процес зношування одягу, зокрема розтягування, стискання, згинання, скручування. Велике значення для збереження вигляду, форми одягу, збільшення терміну зношування має здатність протистояти різним механічним впливам, тобто її механічні властивості. Від механічних властивостей тканин залежить їхнє призначення, можливість використання їх для тих чи інших швейних виробів та, врешті, їх зносостійкість та термін експлуатації. Основні механічні властивості - це міцність, подовження, зминальність, драпірування, зносостійкість.

При експлуатації заданого виробу міцність є дуже важливою, адже це повсякденний одяг. Не можна допустити, щоб виріб порвався при активному русі людини. Відносне видовження тканин для курток бавовняних приблизно дорівнює 7−22%, шовкових 11−22%. Орієнтовні значення розривного навантаження бавовняних та змішаних тканин 36−108% по н. о., 37−98% по н.п.; для шовкових — 40% по н.о., 20% по н.п.

Досить важливою характеристикою при пошитті виробу та його експлуатації є деформація матеріалу. Повна деформація тканини складається з пружної, еластичної та пластичної деформації. Чим більша пружна деформація тим більше тканини розтягується і виріб є зручнішим у ношенні, але важче шиється. Тканини з пластичною деформацією більше зминаються і витягуються, одяг з таких тканин швидко зношується і втрачає форму.

Деформація тканини залежить від властивостей волокон, будови пряжі та ниток, характеру обробки тканини. Зі збільшенням скрученості пряжі, щільності тканини подовження зростає. Нитки піткання завжди більш подовжуються, ніж нитки основи, що залежить і від їх обробки.

Орієнтовні значення деформації текстильних матеріалів та її компонентів: для бавовняних тканин повна деформація дорівнює 2,5−7% - по основі (0,24−0,30 — пружна, 0,14−0,30 — еластична, 0,40−0,62 — пластична) і 17−19 — по пітканню (0,14−0,22 — пружна, 0,10−0,12 — еластична, 0,68−0,74 — пластична); для шовкових штучних по основі - 15,5% (0,11 — пружна, 0,18 — еластична, 0,71 — пластична), по пітканню — 11,5% (0,15 — пружна, 0,15 — еластична, 0,70 — пластична); для шовкових синтетичних по основі - 10% (0,70 — пружна, 0,20 — еластична, 0,10 — пластична), по пітканню — 13% (0,66 — пружна, 0,19 — еластична, 0,15 — пластична).

Характеризуючи механічні властивості матеріалів потрібно звернути увагу і на напівциклові нерозривні деформації згину, а саме жорсткість при згині та драпірувальність тканин. Жорсткі тканини не драпіруються вироби з них погано лежать на фігурі людини, іноді сковуючи рухи людини, погано піддаються волого-тепловій обробці.

Орієнтоване значення умовної жорсткості тканин для курток приблизно дорівнює 3500−9000 мкН/см; прокладочних матеріалів з клеєвим покриттям для курток 1000−2000 мкН/см.

Драпірувальність — здатність тканин утворювати круглі спадаючі складки — враховується під час естетичної оцінки швейних матеріалів. Драпірувальність курткових тканин невелика, найкраще драпіруються шовкові тканини.

Зминальність тканин є дуже важливим показником для зовнішнього вигляду одягу при його ношенні. Зминальність залежить від властивостей волокон, будови та структури. На виробництві тканин її зменшують спеціальними обробками: апретуванням, просочуванням спеціальними смолами, тощо. Норми незминальності для шовкових та напівшовкових тканин — не менше 30%, для віскозних плащових з покриттям плівкою та з гідрофобними просочувачами — 90%. В загальному тканини для плащів та курток є різної зминальності.

Тертя — це показник, що також впливає на експлуатаційні властивості виробу. він виникає в результаті торкання поверхонь шарів матеріалів, характеризується коефіцієнтом тангенційного опору. Цей показник дуже важливий для підкладки у верхньому одязі, так як тертя підодежного шару з підкладкою впливає на зручність експлуатації виробу, його зношуємість.

Ковзкість — це протилежна до тертя характеристика виробу, яка завдає багато трудношів при пошитті. Тканина слизька і з'їзжає при розкрої, при прокладанні строчок на швейній машинці, тощо. Тому якщо тканина має високий показник ковзкості при розкрої тканину обов’язково сколюють булавками, зметують. Позитивною властивістю даної характеристики є висока зносостійкість виробу (стійкість до стираня, низька пілінгуємісь) з ковзкої тканини. Курткові тканини мають середню ковзкість і це потрібно раховувати при виготовленні одягу з даних тканин.

Опір тканини різанню має найбільше значення під час розкроювання тканин настилом. найбільше чинять опір синтетичні тканини, тканини з вмістом синтетичних волокон, а також дуже щільні, апретовані і ті, які пройшли спеціальну водовідштовхуючу або водонепроникну обробку.

Важливими характеристиками є осипаємість зрізів і розсовування ниток. Вони залежать від будови, структури, щільності тканин. Плащеві та курткові тканини, які використовуватимуться для пошиття даного виробу мають низьку або середню осипаємість зрізів, нитки в даних тканинах не розсовуються, адже вони дуже щільні. Тканини для курток зі спеціальними покриттями взагалі не осипаються.

Прорубування тканин виникає при пошитті виробу, а саме проколювання їх голкою при сколювання булавками, зметуванні деталей одягу, прокладання строчок на швейних машинках. Залежить ця характеристика від їх структури, щісльності, методів обробки пряжі та самої тканини, підбору голок та ниток для швів. Дійсна прорубуваність плащевих та курткових тканин дуже велика, завдяки їх щільності та покриттю нитки не розсовуються голкою, а розрубуються.

Для попередження прорубування прорубування потрібно правльно обирати номер голок та ниток для тканин. В місцях ниткових з'єднань в куртках можливе просочування води, тому моделюючи виріб з вищезгаданих матеріалів, потрібно уникати плечових зрізів, застосовувати перекидні кокетки, рукави суцільнокроєні, рукави реглан та інші доповнювальні деталі.

Фізичні властивості матеріалів є дуже важливими для створення комфортного мікроклімату між тілом людини і одягом.

Наприклад, гідроскопічність дуже важлива для літнього і зимового одягу. Для літнього важлива здатність матеріалу поглинати вологу — піт людини — і швидко віддавати її в навколишнє середовище, а для зимового — поглинати природнє тепло людини у вигляді пари і утримувати його у собі, тим самим зігріваючи.

Вологість в нормативних умовах (при відносній вологості 65%) бавовни 6%, капрону — 3,2%, лавсану 3,5−4%.

Для верхнього одягу важливі такі характеристики фізичних властивостей, як водопроникність, водоопірність.

В нормальних умовах (при відносній вологості 65%)бавовняне волокно має вологість 6%, поліамідне — 3,2%, поліефірне 3,5- 4%. Синтетичні тканини вбирають вологу дуже повільно.

Тепло-захисні властивості ткнини — це їх здатність зберігати тепло, що виділяється тілом людини. Плащові та курткові тканини мають невеликі теплозахисні властивості, але достатні для демісенного виробу.

Показники теплофізичних властивостей текстильних волокон

Волокно

Температура теплостійкості (експлуатації) С

Температура термостійкості (руйнування) С

Бавовняне

140−150

170−180

Поліамідне (капрон)

120−130

200

Поліефірне (лавсан)

150

230−250

Демісезонні тканини в загальному мають нижчу від середньої повітропроникність — 135−175 дм3/м2. Але завдяки спеціальній обробці та різноманітному покриттю цей показник зменшується.

Найважливішими для всіх виробів є показники зносостійкості матеріалів. Зносостійкість — це здатність тканини протистояти руйнівним факторам: механічним, фізико-хімічним і біологічним. До механічних факторів належать розривні характеристики, за допомогою яких оцінюють зносостійкість текстильних виробів, витирання, втому від багаторазових подовжень і згинів тощо; фізико-хімічні - це дія світла, вологи, температу-ри

ри, поту, мийних засобів і розчинників під час хімічної чистки; біологічні - процеси гниття, зумовлені розвитком різних мікроорганізмів, і пошкодження вовняних тканин міллю.

Під час розкроювання виробів слід пам’ятати, що руйнування тканини відбувається повільніше, якщо витираня направлене повздовж ниток, які утворюють лицьовий застил. Для збільшення терміну носіння виробів по низу штанів, рукавів, по лінії борту рекомендують з внутрішнього боку нашивати стрічку або тасьму, яка запобігає витиранню тканини. Порушення режиму волого-теплової обробки, зокрема підвищення температури нагрівання й тривалість обробки, зменшує зносостійкість тканини.

Норми стійкості до стирання бавовняних тканин для одягу з поверхневою щільністю 200−300 г/м2 не менше 2500 циклів стирання до утворення дірок; шовкових тканин приблизно так само.

Плащеві та курткові тканини не пілінгшуються, особливо ті, які пройшли спеціальну обробку.

Усадка — зменшення площі тканин й одночасне їхнє ущільнення. Зміна розмірів тканин (усадка), особливо довжини, можливо при тривалому збереженні в процесі лежання, під дією світлопогоди і прання. Найбільшу усадку дають тканини з віскозного волокна й інші тканини крепової скрутки. У зв’язку з тим, що в результаті більшої усадки тканини одяг може стати непридатним для експлуатації, установлені межі усадки: по основі - 1,5−5%, по утоку — 1,5 -2'%. При виготовлені одягу необхідно це враховувати і відповідно підбирати тканини для верху і підкладки.

Властивості тканини утворювати форму та утримувати її під час експлуатації виробів залежить від волокнистого складу тканини, структури та обробки. Для підвищення формовочної здатності матеріалів тканину потовщуть прокладочними матеріалами, наприклад, флізеліном або дублеріном. Найкраще формуються вовняні тканини, а найкраще утримують форму — синтетичні або з домішками синтетичних волокон.

Для створення заданого виробу використовується синтетична тканина або з домішками синтетики, тому вона буде добре утримувати форму. Для окремих деталей виробу, де потрібна стійка форма, а саме манжетів, підбортів, листочок, клапанів буде використовуватися дублерін подібної товщини, поверхневої щільності, жорсткості.

3. Вивчення будови та структури основних матеріалів для виробу даного виду

Для виготовлення обраної моделі чоловічої демісезонної куртки було запропоновано 4 зразка плащової тканини:

1 зразок — чорна плащівка;

2 зразок — темно-синя плащівка;

3 зразок — чорна плащівка з блиском;

4 зразок — темно-коричнева плащівка з ефектом порепаності.

3.1 Визначення волокнистого складу досліджуваної тканини

1 зразок досліджуємої тканини має чорне забарвлення, ледь помітний блиск, на дотик приємний, м’який. Тканина має гладеньку поверхню, тонка і ковзка. Зразок однаково не тянеться ні по нитці основи, ні по пітканню, має низьку осипаємість зрізів, нитки не розсовуються, від голки залишаються сліди.

Нитка основи, як і нитка утка при підпалюванні плавиться, коптить, утворюючи чорну тверду кульку.

Отже, волокнистий склад даної тканини однорідний і по органо-септичним дослідженням можна сказати, що це синтетичне волокно лавсан.

2 зразок має темно-синє забарвлення: нитка основи чорна, а нитка піткання — синя. Тканина на дотик гладка, ковзка, міцна. Тканина має середню осипаємість зрізів, не залишає слідів від проколу голкою, нитки в тканині не розсовуються.

Нитка основи при підпалюванні плавиться, виділяючи димок, якщо її погасити утворює темну тверду кульку, яка не руйнується пальцями рук.

Нитка піткання горить жовтим полум’ям, виділяючи білий димок, спікається в кульку в кульку яка легко руйнується пальцями рук.

Отже, волокнистий склад другого зразка змішаний. Судячи з властивостей зразка то його зовнішнього вигляду, тканина напів бавовняна з домішками капрону та лавсану.

Наступний зразок (№ 3) чорного кольору, гладкий, блискучий. Одразу видно, що тканина пройшла спеціальну обробку для підвищення водовідштовхувальних властивостей та міцності. Зрізи практично не осипаються, нитки не розсовуються, тканина легко прорубується голкою, досить щільна, тонка.

Нитка основи як і нитка піткання припідпалювані плавиться, коптить, утворює темну тверу кульку, яка не руйнується пальцями рук.

По зовнішньому вигляду можна сказати, що в тканині присутня невелика частина бавовни, яка практичноне виявляє себе по властивостях. Ще в даній тканині наявні і капрон, і лавсан.

4 зразок тканини дуже блискучий. Має оздоблення під «лаке». Тканина має плівкове покриття, що надає їй 100% водонепроникність. Нитка основи товста, хвиляста, а нитка піткання тонка і пряма. Зрізи не осипаються, нитки не розсовуються.

Нитка основи плавиться, утворюючи темну тверду кульку та чорний димок. Нитка піткання плавиться, утворюючи світлу тверду кульку та виділяючи запах сургучу.

Отже, дана тканина має неоднорідний волокнистий склад: нитка основи лавсанова, а нитка піткання — капронова.

3.2 Визначення структури і будови ниток основи і піткання

Зразок № 1

Нитка основи і нитка піткання гребінної пряжі, слабкого кручення, правої крутки.

Зразок № 2

Нитка основи лівої крутки гребінної пряжі.

Нитка піткання лівої крутки, скручена з двох ниток.

Зразок № 3

Нитка основи — одинарна нитка слабкої лівої крутки, гребінної пряжі.

Нитка піткання — комплексна нитка кардної пряжі.

Зразок № 4

Нитка піткання представлена монониткою правої крутки.

Нитка піткання кручена нитка складанням багатьох елементарних ниток кардної пряжі.

3.3 Визначення характеристик товщини ниток основи і піткання

Лінійна щільність визначається як відношення маси до їх довжини по формулі:

Т =1000m/l текс (г/км).

Зразок № 1

То =1000m/l текс (г/км) = 1000*0,34/5= 68

Ту =1000m/l текс (г/км) = 1000*0,31/5= 62

Зразок № 2

То =1000m/l текс (г/км) = 1000*0,36/5= 72

Ту =1000m/l текс (г/км) = 1000*0,39/5= 78

Зразок № 3

То =1000m/l текс (г/км) = 1000*0,29/5= 58

Ту =1000m/l текс (г/км) = 1000*0,27/5= 54

Зразок № 4

То =1000m/l текс (г/км) = 1000*0,26/5= 52

Ту =1000m/l текс (г/км) = 1000*0,24/5= 48

Метричний номер — це характеристика зворотня лінійній щільності і визначається як відношення довжини ниток (пряжі) до їх маси, по формулі:

N = l/m, м/г.

Зразок № 1

Nо = l/m = 5/0,34 = 14,7 м/г

Nу = l/m = 5/0,31 =16,12 м/г

Зразок № 2

Nо = l/m = 5/0,36 = 13,8 м/г

Nу = l/m = 5/0,39 = 12,8 м/г

Зразок № 3

Nо = l/m = 5/0,29 = 17,2 м/г

Nу = l/m = 5/0,27 = 18,5 м/г

Зразок № 4

Nо = l/m = 5/0,26 =19,2 м/г

Nу = l/m = 5/0,24 = 20,8 м/г

Діаметр нитки основи і піткання розраховують по формулі:

dr = A vT/31,6, мм

А — коефіцієнт залежить від об'ємної маси і будови ниток, А = 1,19.

Зразок № 1

dо = A vTо/31,6 = 1,19*v68/31,6 = 1,19*8,24/31,6 = 0,31 мм

dу = A vTу/31,6 = 1,19*v62/31,6 = 1,19*7,8/31,6 = 0,29 мм

Зразок № 2

dо = A vTо/31,6 = 1,19*v72/31,6 = 1,19*8,4/31,6 = 0,31 мм

dу = A vTу/31,6 = 1,19*v78/31,6 = 1,19*8,8/31,6 = 0,33 мм

Зразок № 3

dо = A vTо/31,6 = 1,19*v58/31,6 = 1,19*7,6/31,6 = 0,28 мм

dу = A vTу/31,6 = 1,19*v54/31,6 = 1,19*7,3/31,6 = 0,27 мм

Зразок № 4

dо = A vTо/31,6 = 1,19*v52/31,6 = 1,19*7,2/31,6 = 0,27 мм

dу = A vTу/31,6 = 1,19*v48/31,6 = 1,19*6,9/31,6 = 0,25 мм

3.4 Визначення переплетення досліджуваної тканини

Зразок № 1

Схема переплетення першого зразка тканини нагадує шахову дошку. Малюнок простий і однаковий на лицеву та виворітню сторони. Рапорт переплетення дорівнює 2 нитки основи і 2 нитки піткання.

Зразок № 2

Даний зразок на поверхні тканини має рельєфне зображення у вигляді маленьких квадратиків. Дане переплетення утворюється додатко-вими перекриттями полотняного і в його рапорті налічується 4 нитки основи і 4 нитки піткання. Це переплетення — рогожка.

Зразок № 3

На поверхні тканини рельєфний малюнок діагоналей під кутом 45?. Рапорт преплетення і по нитці основи, і по нитці піткання дорівнює 4 нитки.
Це переплетення — посилена рівно-системна саржа.


Зразок № 4

Четвертий зразок тканини також має полотняне переплетення.

3.5 Визначення щільності та заповнення досліджуваних тканин

Щільність тканини — це влативість тканини, що визначає її міцність, зовнішній вигляд і ін. якості, характеризується вмістом волокнистого складу в одиниці довжини, а саме кількістю ниток на 100 мм як по нитці основи, так і по нитці піткання.

Одним із способів визначення щільності тканин, які рекомендуються стандартом є спосіб шляхом висмикування ниток. Зі шматка тканини шириною 10 мм і довжиною10 мм по черзі висмикуються нитки по нитці основи, підраховуються і множаться на 10. Залишені нитки піткання також підраховуються і множаться на 10.

Зразок № 1

По = 79*10 = 790 ниток

Пу = 49*10 = 490 ниток

Зразок № 2

По = 54*10 = 540 ниток

Пу = 37*10 = 370 ниток

Зразок № 3

По = 89*10 = 890 ниток

Пу = 50*10 = 500 ниток

Зразок № 4

По = 90*10 = 900 ниток

Пу = 35*10 = 350 ниток

Лінійне заповнення характеризує щільність тканин в процентах від максимально можливої з урахуванням товщини ниток і показує, яка частина площі тканини заповнена паралельно розміщеними нитками основи і піткання. Ця характеристика впливає на призначення виробу.

Ео = АvTо* По/31,6, %

Еу = АvTу* Пу/31,6, %

А — коефіцієнт, який залежить від виду волокон, А = 1,19.

Зразок № 1

Ео = АvTо* По/31,6, % = 1,19*8,24/31,6*790 = 0,31*790 =244,9%

Еу = АvTу* Пу/31,6, % = 1,19*7,8/31,6*490 = 0,29* 490 =142,1%

Зразок № 2

Ео = АvTо* По/31,6, %= 1,19*8,4/31,6*540 = 0,31*540 =167,4%

Еу = АvTу* Пу/31,6, % =1,19*8,8/31,6*370 = 0,33*370 = 122,1%

Зразок № 3

Ео = АvTо* По/31,6, % = 1,19*7,6/31,6*890= 0,28*890 = 249,2%

Еу = АvTу* Пу/31,6, % = 1,19*7,3/31,6*500= 0,27*500 = 135%

Зразок № 4

Ео = АvTо* По/31,6, % = 1,19*7,2/31,6*900 = 0,27*900 = 243%

Еу = АvTу* Пу/31,6, % = 1,19*6,9/31,6*350 = 0,25*350 =87,5%

3.6 Визначення виду оздоблення досліджуваної тканини

Зразок № 1 — гладкофарбована чарна тканина. До тканини застосована гідрофобна обробка, під час якої тканину обробляють парафіно-стеариновою емульсією або силіконами. Така обробка зберігає повітропроникність тканин.

Зразок № 2 — строкатотканна тканина, нитка основи — чорна, нитка піткання — синя. Тканина апретована для підвищення її зносостійкості, незминальності, водовіштовхуючих властивостей.

Зразок № 3 — чорна гладковфарбована тканина зі спеціальною водонепроникною обробкою.

Зразок № 4 — тканина гладкофарбована зі спеціальною обробкою під лаке з ефектом порепаності тканини. На тканину нанесено плівкове покриття для водовідштовхуючих властивостей.

Зразок № 1

№п/п

Назва показника

Одиниця вимірювання

Значення показника досліджуваної тканини

основа

піткання

1.

2

3

4

5

1.

Волокнистий склад

-

лавсан

лавсан

2.

Вид ниток (пряжі)

-

права крутка, гребінна пряжа

3.

Лінійна щільність

текс

68

62

4.

Метричний номер

м/г

14,7

16,12

5.

Діаметр

мм

0,31

0,29

6.

Переплетення

Полотняне

7.

Щільність тканини

Число ниток на 100 мм

790

490

8.

Лінійне заповнення

%

244,9

142,1

Зразок № 2

№п/п

Назва показника

Одиниця вимірювання

Значення показника досліджуваної тканини

основа

піткання

1.

2

3

4

5

1.

Волокнистий склад

-

капрон, лавсан

бавовна

2.

Вид ниток (пряжі)

-

ліва крутка, комплексна

ліва крутка, комплексна

3.

Лінійна щільність

текс

72

78

4.

Метричний номер

м/г

13,8

12,8

5.

Діаметр

мм

0,31

0,33

6.

Переплетення

Рогожка

7.

Щільність тканини

Число ниток на 100 мм

540

370

8.

Лінійне заповнення

%

167,4

122,1

Зразок № 3

№п/п

Назва показника

Одиниця вимірювання

Значення показника досліджуваної тканини

основа

піткання

1.

2

3

4

5

1.

Волокнистий склад

-

лавсан, капрон

бавовна, лавсан

2.

Вид ниток (пряжі)

-

одинарна, ліва крутка

комплекна

3.

Лінійна щільність

текс

58

54

4.

Метричний номер

м/г

17,2

18,5

5.

Діаметр

мм

0,28

0,27

6.

Переплетення

Саржеве

7.

Щільність тканини

Число ниток на 100 мм

890

500

8.

Лінійне заповнення

%

249,2

135

Зразок № 4

№п/п

Назва показника

Одиниця вимірювання

Значення показника досліджуваної тканини

основа

піткання

1.

2

3

4

5

1.

Волокнистий склад

-

лавсан

капрон

2.

Вид ниток (пряжі)

-

мононитка, ліва крутка

коплексна нитка

3.

Лінійна щільність

текс

52

48

4.

Метричний номер

м/г

19,2

20,8

5.

Діаметр

мм

0,27

0,25

6.

Переплетення

Полотняне

7.

Щільність тканини

Число ниток на 100 мм

900

350

8.

Лінійне заповнення

%

243

87,5

4. Вибір та характеристика підкладочних та прокладочних матеріалів для заданого виробу

Підкладка заданого виробу має володіти високою міцністю, хорошою ковзістю та гідроскопічністю, адже вона найближча до тіла, бути в тон основній тканині з якої виготовляється виріб.

Для усіх зразків тканини для пошиття даного виробу я обрала чорну підкладку, оскільки всі вони дуже темні і вона буде гармоніювати з кожним зразком. На підкладці строкатотканним шляхом нанесені букви для оздоблення. Це дуже доречно, оскільки в даному виробі є капюшон і підкладка в ньому буде видимою. Дана підкладка полотняного переплетення, має скляний блиск, високу осипаємість зрізів, не тянеться ні вздовж нитки основи, ні вздовж нитки піткання, має однорідний волокнистий склад — 100% віскоза. І нитка основи підкладки, і нитка утка горить швидко жлвтим полум’ям, виділяючи запах паленого паперу та утворюючи попіл.

Прокладочний матеріал демісезонної куртки повинен бути тонким, не надто теплим. Я обрала для заданого виробу синтапон. Переваги синтапону заключаються в його м’якості, легкості, хороших теплозахисних властивостях та вартості порівняно з натуральним утепленням.

Як альтернативне рішення можна використати комплексний матеріал, виготовленний з’днанням двох шарів — підкладочної тканини та утеплюючого нетканного матеріалу —, наприклад, прошивним способом.

Також одним із використовуваних прокладочних матеріалів для виготовлення заданого виробу є дублерін, який використається для потовщення деяких деталей виробу, а саме підборту, манжета, входу в кишеню для кращого тримання форми. Для даного виробу буде використовуватися ниткопрошивний дублерін чорного кольору, який з’днується з тканиною клеєвим способом. Еластичність відсутня.

5. Вибір і характеристика оздоблювальних, скріплюючих матеріалів та фурнітури для заданого виробу

Вибір оздоблювальних, скріплюючих матеріалів та фурнітури для одягу диктується характером з'єднаня основних матеріалів між собою та з підкладчними матеріалами.

В швейному виробництві стійким попитом користуються поліефірні (лавсанові) нитки, вони володіють властивістю протистояти багатократному динамічному натяжінню, забезпечують міцність і еластичність швів при подовжньому і поперечному розтягуванні лінії шва. Для даного виробу ці нитки будуть дуже доречними і підходящими до запропонованих зразків основної тканини по волокнистому складу. Запропоновані нитки — поліестрові нитки в 2 складання правої крутки.

По моделі пілочка заданого виробу застібається на блискавку та має додаткову планку з кнопками. Також блискавки наявні в прорізних карманах на пілочці. Дані скріплюючі матеріали мають обиратися відповідно до експлуатаційних умов ношення виробу, а саме — дощ, сирість. Через те, що металевий замок може поржавіти в таких умовах, я обрала пластикову роз'ємну блискавку на застібку та пластикові блискавки на кармани.

Для заданого виробу я обрала металеві кнопки, які закріплюються на одязі за допомогою спеціального обладнання; але кнопки мають покриття для запобігання ржавінню і сама шапочка — видима частина кнопки покрита пластиком.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой