Методика проведення профвідбору учнів за спеціальністю "Web програміст"

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Программирование


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

Методика проведення профвідбору учнів за спеціальністю «Web програміст»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Класифікація спеціальностей у сфері комп’ютерних технологій

1.1 Поняття профвідбору та профорієнтації учнів

1.2 Огляд спеціальностей у сфері комп’ютерних технологій

1.3 Аналіз спеціальності «Web програміст»

Розділ 2. Розробка методики профвідбору учнів на спеціальності комп’ютерних технологій

2.1 Вивчення здібностей, що передують формуванню кваліфікаційних характеристик фахівця за спеціальністю «Web програміст»

2.2 Критерії професійного відбору

2.3 Розробка методики професійного відбору учнів до професійно-технічних закладів освіти на спеціальності комп’ютерних технологій

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Одними із важливих передумов вибору майбутньої професії, звісно, є профорієнтація та профвідбір учнів. В сучасному світі учні здебільшого орієнтуються на вибір професії за становищем в суспільстві. Також обирають фах за порадою батьків або за порадою друзів. Орієнтація спрямована на одержання вищої освіти, на покращення матеріального становища. Як бачимо такий характер зовсім не містить в собі об'єктивної мети. Учень бажає досягти короткочасних цілей і на цьому його орієнтири щодо майбутньої професії завершуються. В такому випадку майбутній вибір навчального закладу, а згодом професії не супроводжуватиметься орієнтацією на власні інтереси, нахили, здібності та вміння.

У вітчизняній і зарубіжній літературі є велика кількість наукових даних істотного впливу мотивації (сукупності факторів, що спонукають, що організують і направляють поведінку людини) на успішність освоєння й виконання конкретної діяльності. Відзначається особлива роль мотивації в забезпеченні ефективної діяльності організації. У літературі досить широко представлені матеріали теоретичного вивчення впливу психологічного відбору на ефективність діяльності організації.

Профорієнтація допомагає учням зрозуміти напрям своєї діяльності, основні здібності та нахили до певного виду професії. Профвідбір сприяє відбору учнів до професійних навчальних закладів відповідно до особистісних інтересів для підготовки спеціаліста з певної галузі.

Профвідбір учнів на спеціальності комп’ютерних технологій містить комплекс заходів, які спрямовані на виявлення якостей та властивостей, які сприятимуть підготовці майбутнього спеціаліста.

Об'єкт — процес профвідбору учнів на спеціальність «Web програміст».

Предмет — методика проведення профвідбору учнів до професійно-технічних закладів освіти за спеціальністю «Web програміст».

Мета — відібрати методи та засоби професійного відбору учнів до професійно-технічних закладів освіти на спеціальності комп’ютерних технологій

Завдання:

1. Обґрунтувати сутність понять профорієнтації учнів та професійного відбору.

2. Здійснити огляд спеціальностей у галузі комп’ютерних технологій.

3. Проаналізувати спеціальність «Web-програміст».

4. Відібрати методи та засоби професійного відбору учнів до професійно-технічних закладів освіти на спеціальності комп’ютерних технологій

5. Сформулювати практичні рекомендації щодо розробки методики професійного відбору учнів за спеціальністю «Web-програміст».

комп’ютерний профорієнтація тестування фахівець

Розділ 1. Класифікація спеціальностей у сфері комп’ютерних технологій

1.1 Поняття профвідбору та профорієнтації учнів

Важливим елементом управління працею є проблема професійного відбору кадрів, який включає в себе питання профорієнтації, професійного відбору та атестації кадрів.

Профорієнтація — це система заходів, спрямованих на виявлення особистісних особливостей, інтересів і здібностей у кожної людини для надання їй допомоги в усвідомленому виборі професії, найбільш відповідної її індивідуальним можливостям [7].

В системі профорієнтації виділяють такі функції [12]:

а) соціальну — засвоєння певної системи знань, норм, цінностей, що дозволяють здійснювати соціально-професійну діяльність людини;

б) економічну — поліпшення якісного складу працівників, підвищення професійної активності, кваліфікації та продуктивності праці;

в) психолого-педагогічну — виявлення, формування та облік індивідуальних особливостей кожного, хто вибирає професію;

г) медико-фізіологічну — врахування вимог до здоров’я і окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання тієї чи іншої професійної діяльності.

Основними напрямками професійного супроводу у зв’язку з вибором професії є:

а) професійне просвітництво, побудоване на популяризації сукупності знань про соціально-психологічні та інші аспекти обраної професії;

б) професійне консультування, що виконує довідково-інформаційну, діагностичну функцію і формує мету.

Важливу роль у психологічному супроводі, пов’язаному з професійним самовизначенням, виконує психологічна діагностика, що має на меті вивчення індивідуально-психологічних особливостей як учнів шкіл, так і тих, хто вже вибрав професію і навчається в установах професійної освіти. Професійна придатність при цьому діагностується як спочатку властива людині якість, яка підкріплюється інтересами, здібностями суб'єкта, його професійними намірами. Найбільш поширеними психодіагностичними методиками, спрямованими на виявлення загальної професійної спрямованості, є «Карта інтересів», методика «Ціннісні орієнтації» Рокича, методика ДДО (диференційно-діагностичний опитувальник), опитувальник Холланда.

Профвідбір — це система заходів, що дозволяє виявити людей, які за своїми індивідуальними особистими якостями найбільш придатні до навчання і подальшої професійної діяльності з певної спеціальності [6].

Основним компонентом профвідбору є визначення професійної придатності.

Виділяють два види профвідбору: констатуючий та організаційний. Перший вид представляє рішення питання щодо придатності до професії того чи іншого учня у формі «придатний» або «не придатний». Організуючий профвідбір має за мету виявити та оцінити індивідуальні особливості учня не до одної професії, а до декількох. Правильний профвідбір потрібно проводити з допомогою психологів, фізіологів, медиків [8, с. 102].

Здібності учня, наприклад вид пам’яті (образна, логічна, емоційна), мислення, особливості сприйняття, уява, чіткість і координація рухів рук, широта кругозору, швидкість реакції, стриманість по різному впливають на засвоєння вибраної професії [8, с. 104]. Важливе місце у визначенні професійної придатності займає вивчення фізіологічних особливостей учня. Дані фактори потрібно враховувати в першу чергу, адже також і здоров’я стає обмеженням при виборі тієї чи іншої професії [8, с. 105].

Професійний психологічний відбір — це комплекс заходів, що дозволяють «прийняти рішення про зарахування кандидатів, які за результатами психологічних випробувань мають більше шансів для придатності до подальшої діяльності».

Професійний відбір — різновид відбору психологічного. Являє собою систему засобів, що забезпечують прогностичну оцінку взаємовідповідності людини і професії в тих видах діяльності, які здійснюються в нормативно заданих небезпечних умовах (гігієнічних, мікрокліматичних, технічних, соціально-психологічних), які вимагають від людини підвищеної відповідальності, здоров’я, високої працездатності і точності виконання завдання, стійкою емоційно-вольової регуляції. Основою професійного відбору є конкретні нормативні характеристики професії: соціальні (функції, завдання, цілі); операціональні (точність виконання; тимчасові, просторові, логічні характеристики); організаційні (гігієнічні, соціально-психологічні, психофізіологічні умови праці), що дозволяють лікарям, психологам, фізіологам підбирати, розробляти і адаптувати методи, будувати процедуру відбору і проводити діагностику кандидата на його відповідність конкретної професійної діяльності [1].

Професійна придатність — це імовірнісна характеристика, що відображає можливості людини з оволодіння будь-якою професійною діяльністю.

Основними структурними компонентами придатності людини до роботи є:

Ш громадянські якості (духовність, моральність, відношення до людей, суспільства);

Ш ставлення до праці, до професії, інтереси, схильності до даної галузі праці;

Ш загальна дієздатність — фізична та розумова (широта і глибина розуму, самодисципліна, розвинений самоконтроль, безкорислива ініціатива, активність);

Ш спеціальні здібності - якості, необхідні в певних видах діяльності (пам'ять на аромати для кулінара, слух для музиканта, просторове мислення для конструктора і т. п.);

Ш знання, навички, досвід, вишкіл в даній професійній області.

В психології виділяють етапи професійного відбору [1].

1. Психологічне вивчення професії з метою виявлення вимог до людини. Інформація про професійну діяльність може бути отримана з різних джерел, таких як вивчення інструкцій, документів, в яких регламентується діяльність; спостереження за діяльністю відповідних фахівців; бесіда з фахівцями про особливості професії, фотографування, кінозйомка, хронометраж професійної діяльності. Інформація про професію узагальнюється в професіограмі.

2. Вибір психодіагностичних методів дослідження, в тому числі тестів, які найбільшою мірою характеризують ті психічні процеси і професійні дії, відносно яких належить оцінювати професійну придатність.

3. Психологічний прогноз успішності навчання та подальшої діяльності на основі зіставлення відомостей: а) про вимоги професії до людини і отриманих психодіагностичних даних з акцентом на оцінку особистісних характеристик; б) про можливість цілеспрямованого вдосконалення і компенсації професійно важливих якостей (з урахуванням часу, відведеного на навчання), а також ймовірності адаптації до професії, можливості появи екстремальних ситуацій і впливів.

1.2 Огляд спеціальностей у сфері комп’ютерних технологій

Напрям комп’ютерні технології пов’язаний з управлінською діяльністю на рівні розробників спеціальних програмних продуктів і педагогічною діяльністю на рівні викладачів комп’ютерних дисциплін, інформаційними технологіями та комп’ютерними середовищами на рівні системних програмістів, налаштуванням і захистом мережі на рівні системного адміністратора, розробкою web-додатків навчального та спеціалізованого призначення [1].

Особливістю напрямку є володіння новими комп’ютерними технологіями та вміння застосовувати їх у професійній діяльності. Студенти не лише працюють з сучасними дидактичними комп’ютерними засобами (віртуальними тренажерами, лабораторіями, мультимедіа-додатками, автоматизованими навчальними системами тощо), а й вчаться самостійно розробляти їх.

Спеціальність комп’ютерні технології передбачає підготовку фахівців, що мають спеціалізацію: інженерну в області комп’ютерних технологій. Такі фахівці, з одного боку, володіють навичками створення і використання різноманітних комп’ютерних технологій в управлінській сфері й у сфері навчання.

Базовими предметами є: інтернет-технології, елементи і пристрої обчислювальної техніки, web-програмування, комп’ютерні мережі, комп’ютерні технології в навчальному процесі, комп’ютерний дизайн і мультимедіа, організація баз даних і знань, прикладне програмування, проектування і експлуатація інформаційних систем, системне програмування.

Студенти працюють з такими програмними продуктами як AutoCAD, MathCAD, Adobe Photoshop, Macromedia Flash, Adobe Captivate, Camtasia Studio та інші. Лабораторією комп’ютерних технологій у навчальному процесі та допоміжних технологій навчання надаються освітні послуги людям з вадами зору з використанням технологій «Assistive Technologies» та однієї з найпотужніших в даній сфері спеціалізованої програми американської компанії Freedom Scientific JAWS For Windows.

Випускники спеціальності комп’ютерні технології мають право працювати на промислових підприємствах, у проектно-технологічних, а також розроблювачами комп’ютерних систем народного господарства (у промисловості, на транспорті, у сільському господарстві, у соціальній сфері), інженерами-програмістами в навчальних закладах, проектних, конструкторських бюро, у науково-дослідних інститутах, у банках, страхових компаніях, в електронних офісах фірм. Одержавши освітній рівень магістра і кваліфікацію магістр професійного навчання, фахівець даного профілю може бути спрямований для роботи у вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку інженерів-педагогів, у наукові організації, що займаються проблемами професійно-технічного навчання, відділи народної освіти.

Спеціалізація — Комп’ютерні технології

Кваліфікація — фахівець в галузі комп’ютерних технологій

Можлива професійна діяльність випускника:

· розроблювач комп’ютерних систем обліку, аналізу і планування процесів господарської, фінансової діяльності навчальних закладів;

· програміст або експлуатаційник в системах автоматизації діяльності навчальних закладів.

1.3 Аналіз спеціальності «Web програміст»

Робота web-програміста безпосередньо пов’язана з глобальною мережею Інтернет. Такий фахівець створює програми, здатні функціонувати в її межах. Без його участі не може почати працювати жоден інтернет-проект. Так, наприклад, на основі побажань замовника дизайнер створює графічну концепцію майбутнього сайту, а завдання web-програміста — втілити ці ідеї технічно, примусити сайт ожити. Іншими словами web-програмісти створюють динамічні сторінки, пишуть інтерфейси до баз даних, складають технічні завдання проектів [10].

Cпецифіка роботи web-програмістом:

Переваги професії:

· Затребуваність на ринку праці;

· Творча робота, так як кожна задача є унікальною, і для її рішення існує кілька способів;

· Можна поєднувати з навчанням;

· Не завжди потрібно диплом;

· Можливість стати фахівцем в молодому віці;

· Свобода в прийнятті рішень (як саме вирішувати ту чи іншу задачу, вирішує сам web-програміст);

· Можливість віддаленої роботи.

Недоліки професії:

· У маленьких проектах web-програміст суміщає функції декількох фахівців;

· Часті перемикання з однієї задачі на іншу;

· Іноді поставлені завдання доводиться вирішувати не тільки в будні, але й вихідні;

· Постійна робота за комп’ютером позначається на здоров’я, особливо сильно страждають очі.

Робота для web-програміста:

· Web-студії, інтернет-компанії;

· Організації, діяльність яких пов’язана з інтернетом;

· Компанії, структура організації яких передбачає існування такого фахівця.

Особисті якості:

Для web-програміста важлива посидючість, особливо на початкових стадіях кар'єри. На жаль і в цій роботі доводиться багато часу приділяти текучці. Якщо раніше розробники сайтів практично ніколи до них не поверталися, то сьогодні технології змінилися. Готовому сайту постійно потрібне обслуговування, оновлення і зміни [10].

Створення web-сайту — це процес роботи декількох фахівців. Тому ще однією хорошою якістю для web-програміста буде уміння працювати в команді.

Зарплата і перспективи професії web-програміста:

Успішний програміст, що починає, в майбутньому може претендувати на посади: керівник групи програмістів, менеджер проекту, ІТ-директор.

Профільна освіта:

В основному працедавець звертає увагу на досвід роботи, в яких проектах брав участь претендент і що він уміє робити. Проте вища освіта зайвою не буде, для web-програміста досить мати будь-яку технічну освіту. Окрім цього, потрібно володіти специфічними для Інтернету мовами програмування, такими як JavaScript, VBScript, Perl, PHP, Java, C++, базами даних, знати основні середовища розробки і розбиратися в протоколах [10].

Розділ 2. Розробка методики профвідбору учнів на спеціальності комп’ютерних технологій

2.1 Вивчення здібностей, що передують формуванню кваліфікаційних характеристик фахівця за спеціальністю «Web програміст»

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності [10]: Здібності:

ь логічне мислення;

ь гнучкість і динамічність мислення;

ь здатність аналізувати ситуацію (аналітичні здібності);

ь гарний рівень розвитку пам’яті (особливо словесно-логічної);

ь високий рівень розвитку концентрації, обсягу, розподілу і переключення уваги;

ь здатність грамотно виражати свої думки;

ь високий рівень розвитку технічних здібностей;

ь математичні здібності;

ь розвита уява;

Особистісні якості, інтереси і схильності:

ь уважність;

ь акуратність;

ь терплячість;

ь наполегливість;

ь цілеспрямованість;

ь відповідальність;

ь схильність до інтелектуальних видів діяльності;

ь уміння самостійно приймати рішення; незалежність (наявність власної думки).

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

ь неуважність;

ь нетерплячість;

ь відсутність логічного мислення;

ь ригідність розумових процесів;

ь сильно розвита короткозорість.

2.2 Критерії професійного відбору

В основі критеріїв мають бути:

-- результати навчання на другому ступені;

-- професійна компетентність;

-- здібність та старанність;

-- творча думка, оцінювання історичних та сучасних процесів в житті України і тенденції світового розвитку;

-- вільне володіння державною мовою і базові знання з однієї чи більше іноземних мов для подальшого їх професійного використання [2].

Всі показники критеріїв визначаються бальною системою, встановлюється загальна сума балів з усіх груп критеріїв.

Організаторські здібності учнів визначаються шляхом співбесіди, тестування (письмово або з використанням ПЕОМ), або у формі діалого-ігровими ситуаціями та інше.

Психофізичні здібності з’ясовуються методами тестування або анкетування, які можуть бути проведені на ПЕОМ або у формі діалого-ігрового методу.

Крім того, необхідно врахувати:

-- виявлений інтерес до професії;

-- вміння використовувати набуті знання з теоретичного та виробничого навчання на практиці і при вирішенні практичних завдань;

-- поведінку в колективі та за його межами;

-- загальну культуру поведінки;

-- комунікабельність;

2.3 Розробка методики професійного відбору учнів до професійно-технічних закладів освіти на спеціальності комп’ютерних технологій

Важливим аспектом при професійному відборі учнів до професійно-технічних закладів освіти являється розробка методики, згідно з якою враховуватимуться норми, вимоги щодо профвідбору на спеціальності комп’ютерних технологій. Особливість полягатиме в тому, що при розробці слід виділити основні аспекти та напрямки проведення професійного відбору, основні положення та умови.

Головна роль розробки методики полягає в тому, щоб сприяти проведенню ефективної роботи профорієнтації та відбору учнів у школі. Головним завданням є розробка методичних матеріалів, основної методики проведення даної роботи [1].

Сутністю психологічного компонента професійного відбору, так само як і його теоретичною основою, є діагностика і прогнозування здібностей. З цієї причини, зокрема, поняття «професійний відбір» і «психологічний відбір» часто ототожнюються. Психологічний відбір доцільно розглядати як процес і як систему. Основними етапами процесу психологічного відбору є: вилучення та первинна обробка необхідної вихідної діагностичної інформації; формулювання прогнозів здатності до даного виду професійної діяльності та оцінка передбачуваного рівня придатності обстежуваних; верифікація прогнозів на основі даних про фактичну ефективності професійної діяльності відібраних осіб. Система психологічного відбору повинна включати експериментально перевірений комплекс соціальних діагностичних методик, необхідних технічних засобів і стандартизовану процедуру обстеження; прийоми узагальнення, інтерпретації вихідної діагностичної інформації та складання прогнозів; показники професійної ефективності і критерії оцінки успішності діяльності; логічні і математичні апарати верифікації прогнозів.

Мінімальним умовою, що визначає практичну доцільність психологічного відбору, є наявність доведеної його соціально-економічної необхідності; апробованої системи відбору підготовлених, які мають досвід проведення відбору фахівців певного профілю [1].

Для того, щоб визначити придатність, потрібно знати не лише особливості учня, але й звичайно вимоги професії до учня. З даною метою, складається професіограма і психограма [11].

Професіограма — це опис особливостей визначеної професії (веб програміст), який розкриває зміст професійної роботи, а також вимоги, які представленні до учня (див. додаток 1). Частину професіограми складає психограма, яка являється сукупністю вимог до психіки учня, перелік здібностей, які необхідні для даної професії [8, с. 111].

Варто зазначити, що дана методика може бути представлена у різних формах, залежно від напрямку роботи з учнями, а також залежно від мети, згідно якої вона проектується. Розглянемо основні форми.

Метод тестів застосовують здебільшого з метою: 1) диференціації та порівняння за певними якостями учнів, які навчаються і виховуються приблизно за однакових умов; 2) профвідбору, особливо на відповідальні професії [7].

На етапі психологічного тестування вирішується наступна важливе завдання — отримання комплексу психологічних характеристик на кандидата, які в подальшому будуть застосовуватися для оцінки його професійної придатності. Крім того, тестування дозволяють оцінювати наявність і ступінь сформованості таких основоположних рис характеру як чесність, щирість, лояльність, готовність до підпорядкування внутрішнім правилам.

Крім цього, досвідчені фахівці, які використовують тестові методики, прагнуть виявляти такі негативні риси характеру кандидата: збудливість, дратівливість, занепокоєння, підвищена чутливість до зауважень і рекомендацій, завищена самооцінка, необгрунтоване зарозумілість і т.п. Зрозуміло, що зазначені негативні моменти вимагають в подальшому більш ретельного та поглибленого аналізу.

Аналіз досліджень з психодіагностики мотиваційної сфери свідчить про те, що зростає увага до використання в цій галузі методів суб'єктивного шкалювання, принципів психічної проекції і технології репертуарних решіток [1].

Тест (від англ. Test — випробування) — короткочасне стандартне завдання, використання якого може слугувати виявленню:

1) рівня розвитку певних психічних функцій (спостережливості, пам’яті, мислення, уяви, уваги);

2) наявності певних знань, умінь, навичок, психічних якостей, вихованості тощо;

3) ступеня придатності чи готовності індивіда до певної професії;

4) психічних захворювань;

5) інтересів, думок, здібностей людини.

Розробляючи тест потрібно врахувати насамперед особливості спеціальності на яку проводитиметься профвідбір, вимоги, якості, яким повинен відповідати індивід, інтереси, вподобання, зацікавленість до даної професії, безумовно, рівень знань, які є однією з головних умов професійного відбору учнів до професійно-технічних закладів освіти.

Методи відбору: за і проти представлені в таблиці 2.1 [1].

Таблиця 2.1 Методи відбору персоналу: за і проти

ЗА

ПРОТИ

Тести здібностей

* Дозволяють прогнозувати ефективність роботи в широкому спектрі видів діяльності. * Зазвичай неважкі і недорогі

* Їх використання може викликати негативну реакцію.

* Тести фізичних здібностей можуть бути дорогими в розробці та адмініструванні

Кваліфікаційні тести

* Мають відносно високу валідність.

* Легкі і недорогі в адмініструванні.

* Рідше викликають негативну реакцію, ніж випробування здібностей і письмові тести на перевірку знань

* Письмові тести на знання роботи можуть мати негативний відгук.

* Часто дорогі у розробці та адмініструванні

Біографічні опитувальники

* Легкі і недорогі.

* Є свідчення достовірності.

* Можуть допомогти зменшити негативну реакцію, що породжуються іншими тестами і процедурами

* Можливі побоювання щодо конфіденційності.

* Може бути отримана помилкова інформація (відомості необхідно перевіряти)

Інтерв'ю

* Можуть мати високу достовірність.

* Дозволяють зменшити негативну реакцію, що викликається іншими тестами

* Для отримання якісних результатів фахівець повинен мати відмінні навички проведення інтерв'ю (можливо, знадобиться відповідне навчання)

Особистісні опитувальники

* Зазвичай сприймаються позитивно.

* Деякі з них дозволяють прогнозувати поведінку в конкретних ситуаціях.

* Можуть зменшити негативний відгук, викликаний іншими тестами і процедурами.

* Легкі і недорогі

* Професійно орієнтовані опитувальники потрібно відрізняти від клінічних.

* Можливе отримання соціально бажаних відповідей.

* Проблема конфіденційності (використовувати тільки з іншими методиками)

Вимоги до освіти і досвіду

* Можуть використатися стосовно до технічних та інших вузьких спеціальностях для виявлення невідповідних і некомпетентних кандидатів

* У ряді випадків важко обгрунтувати необхідність освіти і досвіду для роботи на певній посаді

Перевірка рекомендацій і характеристик

* Сприяє наданню кандидатами найбільш точної інформації

* Відгуки майже завжди позитивні, що не дозволяє диференціювати працівників

Центри оцінки

* Дозволяють встановлювати ступінь ефективності роботи або навчання, виявляти управлінський потенціал та лідерські якості.

* Мають цілісний підхід до визначення рівня персоналу.

* Дають можливість перевірити рекомендації і характеристики

* Дорогі у розробці та адмініструванні.

* Потрібно спеціальний тренінг для фахівців, які проводять центри оцінок

Існують спеціалізовані тести і батареї тестів для відбору програмістів під найменуванням Computer Programming Aptitude Tests / Battery (CPAT / CPAB) розроблялися свого часу на основі тестів інтелектуальних здібностей.

Умови роботи програмістів, склад необхідних для них умінь і знань постійно розвиваються. Аналіз показує, що спеціалізовані тести, призначені для відбору програмістів, як і раніше продовжують розроблятися. Так, «виміру потенціалу програміста» присвячений Walden Programmer Analyst Aptitude Test, або WPAAT (Winrow, 1999). Даний тест розроблений компанією Walden на основі складеного ще в кінці 1960-х років тесту оцінки здібностей до програмування Aptitude Assessment Battery: Programming (AABP). Тест WPAAT поєднує рішення кандидатом простих практичних завдань, виконання символьних перетворень, маніпулювання даними, розуміння інструкцій, виділення ключових блоків інформації, ідентифікацію помилок.

Одним із способів проведення методики у формі тестів являється тестування учнів в онлайн режимі [1].

Отже, слід визнати, що до теперішнього часу немає широко поширених і усіма визнаних спеціалізованих або універсальних тестів інтелекту, які б надійно діагностували здібності до програмування або ефективність майбутньої діяльності в якості програміста.

Також варто виділити метод бесіди, як одну із форм проведення професійного відбору.

Метод бесіди може дати цінні результати за таких умов: 1) чітке визначення дослідником мети бесіди (профвідбір учня до професійно-технічних закладів освіти за спеціальністю «Web-програміст»); 2) чітке планування системи запитань. Тобто відповіді учнів повинні давати чітке уявлення про їхню базу знань згідно даної спеціальності, їхні нахили, вміння, база знань, професійну придатність; 3) система запитань має відповідати віковим та індивідуальним особливостям обстежуваних, бути динамічною, тобто зміст наступного запитання має залежати від змісту відповіді на попереднє; 4) бесіда має бути невимушеною і доброзичливою [6].

Здебільшого цей метод часто використовується при дослідженні темпераменту, умов розвитку, характеру, інтересів тощо. Тобто, дана форма може слугувати як проміжна ланка у проведенні професійного відбору, дати загальне уявлення про індивідуум, його розвиток та особистісні інтереси.

Закцентуємо увагу на методі анкетуванні, які являється найбільш розповсюдженим та ефективним при проведені схожих досліджень та педагогічних експериментів.

Анкетне опитування використовується для збирання первинних даних здебільшого у соціальній психології, соціології та педагогіці. За анкетного опитування зміст запитань і спосіб відповідей заздалегідь плануються. На відміну від інтерв'ю, цей метод може використовуватись і заочно [6]. Для побудови анкети потрібна спеціальна підготовка дослідника. В анкеті дослідник має уникати прямих запитань, що стосуються загальної мети дослідження. Слід поставити низку запитань, відповіді на які в сумі дадуть загальне уявлення про явище, що вивчається. Ці запитання (складові загального) розміщуються в анкеті у певному порядку. Вони мають бути чітко сформульованими. Часто в анкеті даються можливі відповіді.

Як і тести, анкетні методи сьогодні дуже широко використовуються. Проте, у психологічних, соціологічних та педагогічних дослідженнях анкетні методи мають бути допоміжними. При їхньому використанні необхідно пам’ятати, що надійність даних анкетного опитування залежить від таких умов [4, c. 215]:

1) відповідність запитань програмі дослідження, її завданням;

2) вилучення «зайвих» і відбір необхідних запитань;

3) дотримання правил розвитку теми: спершу — прості запитання, що стосуються подій, фактів; далі - складніші запитання, що стосуються думок і оцінок обстежуваного; далі - ще складніші (вибір рішень тощо); наприкінці - знову прості запитання, наприклад, про демографічні дані обстежуваного;

4) якість формулювання запитань, їхня однозначність;

5) чіткість варіювання відповідей (у закритих запитаннях);

6) достатній простір для відповідей на відкриті запитання;

7) однозначність усіх елементів виміру в часі, частоті подій, згоді, незгоді («так», «ні») із запропонованими варіантами відповідей;

8) відсутність натяків упорядника анкети на бажану йому відповідь обстежуваного;

9) наявність контрольних запитань;

10) комбінування прямих і опосередкованих, особистих і неособистих запитань.

Надійність даних анкетного опитування перевіряється двома шляхами:

1) повторним опитуванням за тією ж процедурою тих самих осіб (так визначається стійкість інформації);

2) контролем даних анкетного опитування іншими методами:

· спостереження;

· аналіз доступних документів.

Анкетний метод є порівняно економним методом збирання даних. Він дає змогу аналізувати й обробляти дані за допомогою статистики, цей метод застосовується у масових обстеженнях.

При дослідженні невеликих груп удаються до вільного чи формалізованого інтерв'ю.

Метод запитань з його варіаціями у більшості випадків використовується як допоміжний поряд з іншими методиками. Цей метод вимагає заздалегідь розробленої програми прямих і опосередкованих запитань, чіткого планування, лаконічного формулювання, конкретності, однозначності й послідовності постановки запитань від простих до складних.

Крім цього, необхідні розробка надійної й простої системи критеріїв оцінок відповідей на запитання; створення дослідником умов, ситуацій, які стимулюють, заохочують обстежуваних до відповідей; ретельні фіксації і опрацювання відповідей.

При застосуванні цього методу часто дається система готових відповідей, одну з яких вибирає обстежуваний.

За приклад візьмемо до уваги тест Равенна. Методика призначена для вивчення логічності мислення. Випробуваному пред’являються малюнки з фігурами, пов’язаними між собою певною залежністю. Однією фігури не дістає, а внизу вона дається серед 6−8 інших фігур. Задача випробуваного — встановити закономірність, що зв’язує між собою фігури на малюнку, і на опитувальному аркуші вказати номер шуканої фігури з пропонованих варіантів. Тест строго регламентований у часі, а саме: 20 хв [13].

Методика Е. А. Климова призначена для відбору на різні типи професій відповідно до класифікації типів професій. Можна використовувати при профорієнтації підлітків і дорослих [3].

За предметом праці (по А.Н. Леонтьєву) всі професії поділяються на

ь професії (природа);

ь професії (техніка);

ь професії (знаки);

ь професії (художні образи);

ь професії (взаємодія людей).

Відповідно, Е. А. Климов визначає п’ять схем професійної діяльності:

ь «Людина — Природа»;

ь «Людина — Техніка»;

ь «Людина — Знак»;

ь «Людина — Художній образ»;

ь «Людина — Людина» [4, c. 221].

Пройшовши тест запропонований нижче, можна визначити відповідно придатність або непридатність учня для конкретної спеціальності, в даному випадку, спеціальності «Web-програміст». Тест представлений у вигляді таблиці 2.2.

Форма проведення тестування:

Ваше Ім'я (необов'язково):

Стать:

Вік (років):

Ви навчаєтесь:

До якої соціальної групи Ви себе відносите:

Як би Ви оцінили нинішній матеріальний стан своєї сім'ї (особисто Вас):

Таблиця 2.2 Тестування для учнів 9 класів

Запитання

Так

Частково

Ні

1. Ви легко знайомитесь з чимось для Вас новим? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

2. Ви охоче вирішуєте складні завдання з інформатики? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

3. Чи вважаєте Ви себе комунікабельною особистістю? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

4. Ви часто користуєтесь онлайн ресурсами? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

5. Ви охоче можете довгий час щось підраховувати, креслити? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

6. Ви стежите за змінами на сайтах, які часто відвідуєте? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

7. Ви проводите більше час в онлайн ресурсах, ніж за книжкою? (Так: 5, Частково: 5, Ні: 0)

8. Зазвичай Ви робите багато помилок у роботах з інформатики? (Так: 0, Частково: 3, Ні: 5)

9. Те, що Ви робите самостійно, викликає інтерес у Ваших однокласників? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

10. Ви схильні до точних наук? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

11. Ви охоче цікавитесь новинами комп’ютерних технологій на різних інтеренет форумах? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

12. Ви активно розвиваєте свої знання в області інформатики? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

13. Ви любите щось проектувати, створювати нове? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

14. Ви любите розв’язувати різні головоломки, кросфорди? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

15. Ви хотіли б вміти створювати власні інтернет ресурси, сайти, сторінки? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

16. Тематика, дизайн, комфорт сайту, який Ви відвідуєте для Вас відіграє важливу роль? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

17. Ви спершу звертаєте увагу на можливості роботи сайту, ніж на його зміст, тематику? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 3)

18. Чи близькі, друзі вважають, що у Вас є здібності до роботи з розробками в галузі комп’ютерних технологій (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

19. Зазвичай Вам вдається детально і ясно для інших висловлювати думки в письмовій та усній формах? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

20. Ви майже ніколи не сваритесь (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

21. Речі, зроблені Вами, схвалюють і незнайомі люди (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

22. Ви без особливих зусиль засвоюю раніше незнайомі або іноземні слова та комп’ютерні поняття (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

23. Вам часто трапляються допомагати незнайомим людям (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

24. Ви довший час, не втомлюючись, можете займатися роботою за комп’ютером (розробка мультимедіа, презентацій)? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

25. Ви з великим інтересом цікавитесь новинами в галузі інформатики? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

26. Ви любите розбиратися в будові комп’ютера та його складових? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

27. Вам зазвичай вдається переконати друзів, колег у тому, що потрібно робити так, а не інакше (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

28. Ви охоче навчаєтесь та засвоюєте навчальний матеріал? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

29. Ви без особливих зусиль і охоче розбираюся в схемах, графіках, кресленнях, таблицях? (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

30. Ви пробуєте свої сили в інформатиці, розв’язуючі додаткові нестандартні завдання (Так: 5, Частково: 3, Ні: 0)

Запитання

Так

Частково

Ні

Результати тестування визначаються за 150 бальною шкалою. Кожне питання має максимум п’ять балів, інші три та нуль відповідно. Тому за даною формою проведення визначаємо придатність учня для спеціальності «Web-програміст»: придатний (100−150 балів), частково придатний (50−100 балів), не придатний (0−50 балів).

Дані тести були випробувані в дев’ятих класах Бродівської загальноосвітньої школи № 2. На тести було відведено п’ятнадцять хвилин.

Проаналізувавши результати тестування учнів, отримано наступні результати: більшість з опитуваних є частково придатними для даної спеціальності згідно форми тестування, меншість — придатні. Не придатних серед опитуваних немає.

Отримані дані можемо представити у вигляді гістограми (рис. 2. 1).

Рис. 2.1. Гістограма професійного відбору учнів у 9 класах

Також можемо представити результати для кращої наочності у вигляді так званої пелюсткової діаграми (рис. 2. 2).

Рис. 2.2. Пелюсткова діаграма професійного відбору учнів у 9 класах

Також бачимо з результатів дослідження, що лише сім учнів з п’ятнадцяти опитуваних є придатними для навчання на даній спеціальності, вісім учнів є частково придатними. Якщо взяти п’ятнадцять учнів за 100%, тоді придатними є 46% учнів, 54% - частково придатними. Час тестування: 15 хвилин.

Дане тестування для зручності можна проводити в онлайн режимі. Для цього використаємо програмне забезпечення Articulate Quizmaker 13 (додаток 2).

Однією із важливих форм, які можна віднести до методики профвідбору учнів належать також: спостереження-експеримент, співбесіда, вступні іспити.

Дана форма опитування проводиться в першому семестрі. Аналізуючи відповіді опитуваних, на наступний семестр пропонується провести тест по визначенню залишкових знань з інформатики в дев’ятих класах. Це дасть змогу виявити рівень знань та навичок учнів. Рекомендується проводити дану роботу з опитуваними, які проходили попередній тест, для того, щоб побачити цілісно розвиток учня, його нахили, інтереси, рівень володіння матеріалом. Наступним етапом є проведення співбесіди на основі тестів по виявленню залишкових знань. Співбесіда проводиться з тими учнями, які пройшли профвідбір на першому тестуванні та набрали прохідний бал на наступному тестуванні.

Висновки

Отже, в результаті проведення педагогічного дослідження, виконання та аналізу курсової роботи встановлено:

Значення та зміст основних понять професійної орієнтації, професійного відбору, професійної придатності, професійної консультації учнів.

Вимоги до проведення профорієнтаційної роботи в школах та профвідбору учнів.

Роль та значення професіограми при проведенні профорієнтаційної роботи.

Основні спеціальності в галузі комп’ютерних технологій.

Особливості спеціальності та професії «Web-програміст». Основні її напрямки, процес підготовки, вимоги, основні вміння та знання.

Форми та методи проведення професійного відбору учнів до освітньо-технічних закладів освіти та вимоги до їх проведення.

Результат проведення професійного відбору за формою тестування.

Для досягнення мети було реалізовано наступні завдання:

ь Обгрунтовано поняття профорієнтації та профвідбору;

ь Здійснено огляд основних спеціальностей в галузі комп’ютерних технологій;

ь Проаналізовано спеціальність «Web-прогаміст»;

ь Відібрано методи та засоби професійного відбору учнів до професійно-технічних закладів освіти на спеціальності комп’ютерних технологій;

ь Сформульовано практичні рекомендації щодо розробки методики професійного відбору учнів за спеціальністю «Web-програміст».

ь Розроблено методику професійного відбору учнів у формі тестування. Для проведення тестів в онлайн режимі використали програмний засіб Articulate Quizmaker 13 (додаток 2).

Дана курсова робота являє собою як теоретичну, так і практичну значущість. Теоретична значущість полягає в основному в обгрунтувані, виявленні напрямів та особливостей професійного відбору учнів. Характеризуються поняття та напрями, області застосування та проведення даної роботи. Відповідно практична значущість являє собою спектр дій, а саме: відбір методів та засобів для проведення педагогічного дослідження, розробка методики професійного відбору учнів, безпосередньо проведення педагогічного дослідження, визначення та апробація отриманих результатів.

Провівши педагогічне дослідження, нами випробувано розроблену методику на практиці, виявлено її переваги та недоліки. Внаслідок цього зібрано та представлено результати проведення професійного відбору учнів на спеціальність «Web-програміст» згідно запропонованої форми проведення — тестування. Дана методика може використовуватись при проведенні початкового професійного відбору для визначення психологічних особливостей учнів, їх спрямувань, нахилів та здібностей, частково визначення їх суб'єктивних або об'єктивних цілей.

Педагогічне дослідження проведено з дев’ятими класами загальноосвітньої школи № 2 міста Бродів.

Поставлену мету досягнуто частково, так як на даний момент не існують єдиних методик проведення профорієнтаційних робіт та професійного відбору. В даній курсовій роботі представлено лише деякі із форм та методів проведення профвідбору та профорієнтаційної роботи в школі.

Список використаних джерел

1. Брайон М. Тести для професійного відбору / М. Байрон, С. Модха. — Видавництво: Питер Рік видання: 2005. — С. 142

Вибір професії. Тести на профорієнтацію / Е.А. Климов

2. Климов Е. А. Вступ до психології праці: Підручник — 2-е вид., Перераб. і доп. М. / Е. А. Климов. — Вид-во: МГУ; Академія 2004. — 336 с.

3. Коропецька О. М. Профорієнтація та профпідбір: навч. посіб. / О. М. Коропецька. — Ів-Франківськ, 2009. — 348 с.

4. Підручники онлайн. Загальна психологія / Метод запитань

5. Підручники онлайн. Загальна психологія / Природний експеримент. Методи проведення природного експерименту

6. Професійна орієнтація учнів: навч. посіб. для педагогічних інститутів / [А. Д. Сазонов, В. Д. Симоненко, В. С. Аванесов, Б. І. Бухалов]; за ред. А. Д. Сазонова. — М.: Просвіта, 1988. — 223с.

7. Професійний відбір як основа визначення професійної придатності [Текст] / В. К. Сидоренко / Трудова підготовка в сучасній школі: науково-методичний журнал. — 2013. — N 3. — С. 39−44

8. Професії. Професія «Web-програміст»

Професіограми. Професіограма професії Програміст

9. Симоненко В. Д. Професійна орієнтація чнів / В. Д. Симоненко. — М.: Просвіта, 1985. — 223с.

10. Тести. Тест Равена

Додаток 1

Професіограма професії «Web-програміст»

Найменування професії: програміст

Домінуючий спосіб мислення: адаптація-аналіз

Область базових знань № 1: Математика і статистика. Рівень 3, високий, теоретичний

Область базових знань № 2: інформатика, рівень 2, середній (практичне використання знань)

Професійна область: Інформатика

Домінуючий інтерес: Дослідницький

Умови роботи: У приміщенні, сидячий

Домінуючі види діяльності:

· розробка на основі аналізу алгоритмів та коду веб-сторінок, шаблонів, сайту;

· складання алгоритму — детального плану рішення задачі - чи вибір оптимального для рішення даної задачі алгоритму;

· визначення можливості використання готових програм для розробки сайту;

· Вибір мови програмування (html, javaScript, html 5, php) і переклад на неї використовуваних алгоритмів;

· супровід упроваджених програм і програмних засобів (засобів, що забезпечують нормальну роботу при розробці продукту);

Здібності:

· логічне мислення;

· гнучкість і динамічність мислення;

· здатність аналізувати ситуацію (аналітичні здібності);

· гарний рівень розвитку пам’яті (особливо словесно-логічної);

· високий рівень розвитку концентрації, обсягу, розподілу і переключення уваги;

· здатність грамотно виражати свої думки;

· високий рівень розвитку технічних здібностей;

· математичні здібності;

· розвинута уява.

Особистісні якості, інтереси і схильності:

· уважність;

· акуратність;

· терплячість;

· наполегливість;

· цілеспрямованість;

· відповідальність;

· схильність до інтелектуальних видів діяльності;

· уміння самостійно приймати рішення;

· незалежність (наявність власної думки).

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

· неуважність;

· нетерплячість;

· відсутність логічного мислення;

· ригідність розумових процесів;

· сильно розвита короткозорість.

Області застосування професійних знань:

· Інтернет-центри;

· підприємства й організації різного профілю;

· система банків;

· науково-дослідні інститути;

· освітні установи (школи, технікуми, коледжі).

Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості (дослідницький і конвенціональний):

· ревізор;

· інженер-випробувач;

· кресляр;

· мікробіолог;

· статистик;

· хімік;

· конструктор.

Навчальні заклади, що навчають даної професії:

Професію програміста можна одержати в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах [11].

Додаток 2

Розробка тестів за допомогою програмного забезпечення Articulate Quizmaker

Дане програмне забезпечення дозволяє розроблювати тести різноманітного характеру, а також різного спрямування. Форма методики, яка описана в даній роботі передбачає проведення тестування. Програма Articulate Quizmaker 13 слугуватиме як засіб, за допомогою якого дана форма проведення тестування буде представлена в онлайн режимі. Згідно з цим, учні матимуть згоду проходити тестування, а також отримувати свій результат. Програма дозволяє ознайомитись з відповідями та проаналізувати пройдений тест.

Вікно розробки тестів в програмі Articulate Quizmaker 13:

Вікно задання та редагування питання:

Інформаційне вікно завдання умов для виведення програмою результату:

Представлення тестів в онлайн режимі:

Виведення програмою результатів опитування учнів:

Задавши в програмі прохідний бал та прохідний відсоток, результат залежитиме безпосередньо від набраної учнем кіькості балів. Прохідний відсоток становить 66%, прохідний бал в межах 100−150 балів.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой