Методика складання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації на ВАТ "Демітекс"

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

Актуальність дослідження. Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнити у певній системі показників. Це досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність — це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16. 07. 99 № 996 XIV, а також прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Розв’язанню теоретичних і методологічних питань формування, аналізу та прогнозування фінансової та статистичної звітності присвячена значна кількість досліджень вітчизняних вчених (Бутинця Ф.Ф., Голова С. В., Дем’яненка М.Я., Кірейцева Г. Г., Сопка В. В., Шевчука В. О., Хомина П. Я., Чижевської Л.В. та інших вчених).

Крім того, проблеми фінансової та статистичної звітності, процедури її складання та аналізу в умовах ринкової економіки досить повно висвітлені в працях вчених країн близького і далекого зарубіжжя (Безруких П.С., Ковальова В. В., Єфімової О.В., Кондракова Н. П., Соколова Я. В., Шеремета А. Д., Ван Бреди, Колдуела Д., Нідлза Б., Хендріксена Е.С. та інших).

Значні досягнення названих вчених стали основою подальшого дослідження проблем та формування висновків і пропозицій щодо удосконалення бухгалтерської фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації. Необхідно відмітити, що зарубіжний досвід складання і використання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації представляє значний інтерес у теоретичному і практичному плані, але його вивчення і використання вітчизняними теоретиками і практиками повинно максимально враховувати особливості розвитку і становлення економіки України на сучасному етапі.

Процеси реформування бухгалтерського обліку, як і практика використання Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, засвідчили наявність багатьох недостатньо вивчених і неузгоджених питань щодо формування та використання бухгалтерської фінансової звітності при обґрунтуванні та прийнятті управлінських рішень. Отже, виникає об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і методологічних розробок, спрямованих на удосконалення практики складання і використання бухгалтерської фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації та забезпечення адекватності її вимогам користувачів, що і визначає актуальність обраної теми курсової роботи.

Об'єкт дослідження — процедури складання, подання та використання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації на підприємстві.

Суб'єкт дослідження — ВАТ «Демітекс».

Предмет дослідження — сукупність теоретичних, методологічних і практичних основ формування, аналізу та прогнозування показників бухгалтерської фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації.

Мета курсової роботи полягає у методиці складання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації на ВАТ «Демітекс».

Для досягнення поставленої мети, що визначає зміст дослідження, у курсовій роботі було передбачено вирішити такі основні задачі:

— визначити економічну сутність та класифікацію необоротних активів;

— дослідити інформаційне забезпечення для складання річної звітності;

— дати загальну характеристику показників фінансово-господарської діяльності ВАТ «Демітекс»;

— дослідити методику складання фінансової звітності з необоротних активів;

— обґрунтувати порядок складання статистичної звітності на ВАТ «Демітекс»;

— запропонувати напрями вдосконалення звітності необоротних активів.

У курсовій роботі були використані діалектичний, системний та історичний підходи до вивчення теоретичних і методологічних основ формування і використання бухгалтерської фінансової звітності. У межах діалектичного підходу використано методи індукції та дедукції.

При вирішенні поставлених задач в дослідженні використані загальнонаукові методи: аналізу і синтезу; порівняльних характеристик, а також методи групування, деталізації, вибірковий та власне спостереження.

У процесі дослідження були використані законодавчі і нормативні акти, що регламентують бухгалтерський облік, методичний та інструктивний матеріал з формування і аналізу звітних показників, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з теорії і практики бухгалтерського обліку, матеріали статистичної та фінансової звітності ВАТ «Демітекс» за 2007−2009 рр.

Курсова робота складається з вступу, шести розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків.

1. Економічна сутність та класифікація необоротних активів

З набранням чинності Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та запровадженням з 2000 р. національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку словниковий запас українських бухгалтерів значно поповнився новими термінами.

До останніх належить широко всім відоме поняття необоротних активів. Під цим поняттям розуміють, в основному, основні засоби та нематеріальні активи.

В українському законодавстві відсутнє поняття «необоротні активи». Згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», «необоротні активи — всі активи, що не є оборотними». У цьому ж Положенні зазначено, що до оборотних активів належать «грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу» [2, с. 56].

Таким чином, під необоротними активами треба розуміти активи, що використовуються підприємством у його діяльності протягом тривалого періоду часу (більше одного року) та від використання яких підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди; та їх вартість може бути достовірно визначена.

У бухгалтерському обліку до необоротних активів належать:

— основні засоби;

— інші необоротні матеріальні активи;

— нематеріальні активи;

— довготермінові фінансові інвестиції;

— довготермінову дебіторську заборгованість;

— відстрочені податкові активи;

— довгострокові біологічні активи;

— капітальні інвестиції;

— гудвіл [8, с. 99].

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних або соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [3, с. 102]. Такими матеріальними активами можуть бути будинки, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження та інші основні засоби.

До інших необоротних матеріальних активів належать такі матеріальні активи, як бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату тощо.

Нематеріальний актив — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [4, с. 45]. До нематеріальних активів належать:

— права на об'єкти промислової власності;

— права на комерційні позначення;

— права користування майном;

— права користування природними ресурсами;

— авторські та суміжні з ними права;

— інші нематеріальні активи [9, с. 72].

Довготермінові фінансові інвестиції - це витрати підприємства на придбання цінних паперів, вкладення коштів у дочірні та інші підприємства на тривалий термін з метою участі в розподілі прибутку, отримання відсотків та дивідендів. Сюди належать довготермінові вкладення коштів у боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довготермінова дебіторська заборгованість — сума заборгованості юридичних чи фізичних осіб, які заборгували підприємству певну суму грошових коштів чи інших активів, що не виникає під час операційного циклу і буде погашена не раніше, ніж через один рік після дати балансу. Така заборгованість може виникнути в результаті операцій фінансової оренди, надання позик іншим підприємствам чи фізичним особам, за реалізовану продукцію, надані послуги, через надзвичайні події тощо.

Відстрочені податкові активи виникають на підприємстві, якщо сума податку на прибуток підприємства, визначена за даними бухгалтерського обліку є меншою від суми податку, визначеної за даними податкового обліку.

Така різниця підлягає вирахуванню з належного до сплати у майбутніх періодах податку на прибуток підприємства.

Для правильного визначення поняття «необоротні активи» та розкриття їх сутності слід в першу чергу дослідити, що розуміють під цим терміном в різних науках економічної групи. В економічній теорії, фінансах, бухгалтерському обліку по різному розглядають їх, по різному трактують поняття, навіть зустрічаємо різну назву терміну, який є об'єднуючим для засобів довгострокового користування.

Для правильного розуміння поняття необоротних активів необхідно дослідити поняття активу.

Визначено, що активи — це сукупність матеріальних і нематеріальних ресурсів і прав, виражених у грошовій вартості, які контролюються підприємством і використовуються з певною метою.

В своїх наукових працях з питань фінансового менеджменту І.О. Бланк [3, с. 153−157] під активами підприємства розуміє контрольовані ним економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, які характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю і здатністю генерувати дохід, постійний оборот яких в процесі використання зв’язаний з факторами часу, ризику і ліквідності. Зокрема вчений виділяє декілька класифікаційних ознак: за характером функціонування, за характером участі активів в різних видах діяльності підприємства, за характером фінансових джерел формування активів тощо, а також за характером участі в господарському процесі з позицій особливостей їх обороту, відповідно до якої виділяє оборотні (поточні) та необоротні активи. Саме ця класифікація активів призначена для цілей бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Зарубіжні вчені-бухгалтери М. Р. Метьюс, М.Х. Б. Перера зазначають, що «поділ активів на основні і оборотні прийшов у практику бухгалтерського обліку з економіки через судову сферу в кінці ХІХ або на початку ХХ століття».

Варто наголосити на тому, що те, що в економіці та юриспруденції називають капіталом, в бухгалтерському обліку називають активами. Тому однією з теорій походження поділу активів на оборотні та необоротні (основні) є класичний поділ капіталу визначним економістом Карлом Марксом на оборотний і основний.

На думку дослідника М.В. Півторака застосування у П (С)БО 2 «Баланс» терміну «необоротні активи» є не досить коректним стосовно тих об'єктів, які він об'єднує [31, с. 6]. Автор зазначає, що єдиним активом, який не є оборотним, є земля. Виходячи з цього, він пропонує поділяти активи на основні і оборотні, що відповідає класичному принципу поділу капіталу.

Отже, необоротні активи, тобто основний капітал є складовою активу (майна) підприємства. В іноземній економічній та обліковій практиці поняття «необоротні активи» позначають різними термінами, що випливає з особливостей перекладу з різних мов світу. Наприклад, англійською мовою необоротні активи можуть називатися non-current assets (необоротні активи), fixed assets (фіксовані активи), long-term assets (довгострокові активи) тощо.

Для правильного визначення поняття «необоротні активи» та розкриття їх сутності необхідно провести огляд економічної літератури. Насамперед нами проаналізовано визначення терміну у довідниковій літературі (додаток Г).

При цьому ми зіткнулися з проблемою схожості термінів, тому досліджуємо визначення не тільки необоротних активів, а й основного капіталу, основних засобів, основних фондів, довгострокових активів, тощо.

Розглядаючи визначення бачимо, що дійсно поняття необоротних активів є неоднозначним. Зокрема, в іноземній літературі часто немає об'єднуючого терміну, а відображаються окремі складові довгострокових засобів — основні засоби, нематеріальні активи тощо. У радянський період розвитку економіки нематеріальні активи як такі не існували, тому необоротні активи носили назву основних засобів чи основних фондів, особливістю яких була матеріально-речова форма. Велика кількість авторів називають необоротні активи основним капіталом, який включає матеріальні цінності, фінансові вкладення та нематеріальні активи.

Розглянувши визначення необоротних активів, основного капіталу, довгострокових активів, можемо виділити декілька основних характеристик терміну, а саме майнові цінності, довгострокове використання, підлягають амортизації, призначені не для перепродажу, беруть участь у виробництві, корисний ефект від використання тощо.

Отже, необоротні (довгострокові) активи — це сукупність майнових цінностей і нематеріальних прав, які беруть участь у виробництві продукції та наданні послуг, призначені не для перепродажу, корисний ефект від яких очікується отримувати тривалий час (більше одного року або операційного циклу).

При визначенні змісту поняття необоротних активів російськомовні дослідники піднімають проблему неправильної назви терміну, оскільки в російській мові вживається «внеоборотные активы», тобто позаоборотні тіякі не беруть участів господарському обороті Ще Я. В. Соколов зазначав, що поділ активів на оборотні та необоротні є досить умовним, «з часів Л. фон Мізеса стало зрозуміло, що всі засоби, вкладені в господарство знаходяться в обороті,і вся різниця лише в часі обороту» [41, с. 491]. Саме тому деякі науковці пропонують перейменувати термін на «довгострокові активи» або «основні активи» (Л.Л. Горецька, В.Є. Ванкевич, Л.Г. Ловінська, М.В. Півторак).

Проблемними питаннями необоротних активів займалися і займаються багато дослідників, як обліку, аналізу і контролю цього виду активів присвячують свої дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата і доктора наук. Серед українських науковців можна назвати О. П. Гаценко, Л. Л. Горецьку, Н. М. Урбан та інших. Однак, незважаючи на теми досліджень пов’язаних з необоротними активами, вони не розглядали узагальнююче поняття «необоротні активи», їхні дисертації спрямовані на окремі складові необоротних активів, такі як основні засоби чи нематеріальні активи.

Що стосується іноземних (російських та білоруських) досліджень, то в них вивчається проблема трактування і класифікації необоротних активів. Такі науковці як М. О. Барсукова, В.Є. Ванкевич, Н. М. Поташкова робили спроби вдосконалити визначення засобів довгострокового користування (табл. 1. 1).

Таблиця 1.1 Авторські визначення терміну «необоротні активи»

Автори

Визначення

Барсукова М.О.

Необоротні активи — це майнові цінності, які придбаються для тривалого користування у виробничій діяльності

організації, які характеризуються продуктивністю, здатністю приносити дохід і можливістю контролю

Ванкевич В.Є.

Необоротні активи — це довгострокові матеріальні і нематеріальні активи, більша частина яких

приймає участь в процесі виробництва продукції, робіт і послуг більше одного року і кругообігу

засобів організації, забезпечує приплив грошових засобів

Поташкова Н.М.

Необоротним активом вважається актив, який виникає в результаті минулих подій, контролюється

організацією, приносить організації економічну вигоду, має надійну оцінку, і тривалий строк корисного

використання якого визначається його вкладом в дохід організації

Особливої уваги потребує такий об'єкт необоротних активів як гудвіл.

Окремі науковці, зокрема В. В. Сопко, Ф. Ф. Бутинець, відносять його до нематеріальних активів. Згідно із стандартом 19 «Об'єднання підприємств», гудвіл — це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання [5, с. 109]. Також виділяють від'ємний (негативний) гудвіл, який являє собою перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань над вартістю придбання на дату придбання. Тобто це перевищення балансової вартості активів та зобов’язань над розміром оплати за них.

Кожній складовій необоротних активів у бухгалтерському обліку планом рахунків визначено окремий рахунок, що призводить до «невикористання» у професійній діяльності бухгалтера терміну «необорний актив».

На відміну від бухгалтерського обліку, при проведенні економічного аналізу, в економічній теорії та споріднених наук більше оперують поняттям «необоротні активи» ніж «основні засоби», «нематеріальні активи», «гудвіл» тощо. Це пояснюється тим, що облік потребує більш детальної інформації про окремі об'єкти, ніж цього вимагають інші економічні науки, зокрема такі як економічний аналіз та економіка. Ці науки переважно використовують узагальнені дані, тільки у деяких випадках, наприклад при проведенні поглибленого аналізу основних засобів тощо, потребують деталізованих даних [12, с. 83].

Водночас, у бухгалтерському обліку здійснюється постійне та неперервне відображення всіх господарських засобів, процесів та явищ у фінансово-господарській діяльності підприємства.

За результатами дослідження поняття необоротних активів можна зробити висновок, що ця категорія бухгалтерського обліку є однією з найважливіших у господарській діяльності будь-якого суб'єкта господарювання, однак не можемо говорити про однозначність і простоту цього поняття. При виборі назви терміну погоджуємося з такими авторами як В.Є. Ванкевич та Л.Г. Ловінською, які пропонують змінити необоротні активи на довгострокові активи (засоби). Нами було виділено декілька характерних рис досліджуваного поняття. Виходячи з цього, удосконалене визначення: довгострокові активи (засоби) — це сукупність матеріальних і нематеріальних ресурсів та прав, які належать суб'єкту господарювання, беруть участь у виробничому процесі, переносять свою вартість на продукцію частинами та економічна вигода від використання яких очікується отримувати протягом періоду, який становить більше одного року (або операційного циклу).

2. Інформаційне забезпечення для складання річної звітності щодо необоротних активів

Безпосередньо фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів, щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки управління; оцінки здатності якості управління своєчасно виконувати свої зобов’язання; забезпеченості зобов’язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства та інших рішень [9, с. 84].

Інформаційне забезпечення для складання річної звітності щодо необоротних активів підприємства: П (с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності" — про принципи оцінки статей звітності та методів обліку щодо окремих статей звітності та інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них; П (с)БО 2 «Баланс" — першому розділі активу Балансу «Необоротні активи» відображається вартість необоротних активів, а саме: нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій, довгострокових біологічних активів, довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів та інших необоротних активів, П (с)БО 7 «Основні засоби» — у примітках до фінансової звітності щодо кожної групи основних засобів наводиться така інформація: вартість за якою основні засоби відображені в балансі, методи амортизації, що застосовуюься підприємством, та діапазон строків корисного викоритання, наявність та рух у звітному році, первісна вартість та сума зносу на початок та кінець звітного року, сума зміни первісної вартісті та суми зносу основних засобів у результаті переоцінки, сума нарахованої амортизації та сума втрат від зменшення корисності і сума вигід від відновлення корисності і т.д. П (с)БО 8 «Нематеріальні активи» — у примітках до фінансової звітності щодо кожної групи нематеріальних активів наводиться така інформація: вартість за якою відображені в балансі, методи амортизації, що застосовуюься підприємством, та діапазон строків корисного викоритання, наявність та рух у звітному році, первісна вартість та сума зносу на початок та кінець звітного року, сума зміни первісної вартісті та суми зносу нематеріальних активів у результаті переоцінки, сума нарахованої амортизації та сума втрат від зменшення корисності і сума вигід від відновлення корисності. У примітках до фінансової звітності наводиться така нформація: первісна вартість та сума накопиченї амортизації переданих у заставу нематеріальних активів, сума угод на придбання у майбутньому нематеріальних активів, загальна сума втрат на дослідження та розробки, включена до складу витрат звітного періоду. П (с)БО 14 «Оренда» — у примтках до фінансової звітності орендар наводить таку інформацію щодо необоротних активів: первісну вартість і знос орендованих активів за їх кваліфікаційними групами на дату балансу, орендодавець первісну вартість і знос об'єктів операційної оренди на дату балансу за кваліфікаційними групами.

П (с)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» — у примтках до фінансової звітності наводиться така інформація: опис необоротних активів, групи вибуття, опис обставин продажу, спосіб та час, збитки від зменшення корисності та їх подальше сторнуваня, сегмент, у якому необоротні активи, група вибуття подаються відповідно до П (С)БО29 «Фінансова звітність за сегментами».

П (с)БО 30 «Біологічні активи» — вартість біологічних активів у балансі наводиться окремими статтями, у примітках до фінансової звітності інформація наводиться за такими групами: довгострокові біологічні активи, робоча худоба, продуктивна худоба, багаторічні насадження, інщі довгострокові біологічні активи, поточні біологічні активи, тварини вирощуванні на відгодівлі; у примітках до фінансової звітності: вартість кожної групи на кінець і початок звітного року, обсяг сільськогосподарської продукції, придбання та реалізація біологічних активів і інше. Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів, Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу та інші, П (С)БО 14 «Примітки до річної фінансової звітності», П (С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість».

3. Загальна характеристика показників фінансово-господарської діяльності ВАТ «Демітекс»

Суб'єктом дослідження у даному питанні є: Відкрите акціонерне товариство «Демітекс» (далі - ВАТ «Демітекс»).

Місцезнаходження: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1.

Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації.

Товариство має цивільні права та обов’язки та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Статуту (додаток А), рішень органів Товариства та також внутрішніх наказів, розпоряджень, регламентів, правил процедури та інших локальних нормативних актів. Товариство може бути відповідачем та позивачем у суді.

Метою створення товариства є об'єднання матеріальних та фінансових ресурсів його акціонерів з метою отримання прибутку.

Також метою діяльності ВАТ «Демітекс» є розробка, фінансування та реалізація комерційних проектів для отримання максимального економічного ефекту при мінімізації витрат за допомогою об'єднання ресурсів та можливостей акціонерів.

Для реалізації зазначеної мети Товариство здійснює наступні види діяльності:

— бавовняно прядильне виробництво;

— організація громадського харчування, у тому числі, організація кафе, барів, ресторанів з метою надання послуг за готівку та безготівковий розрахунок;

— роздрібна, оптова, комісійна та інші види торгівлі продуктами харчування, товарами народного споживання, промисловими виробами, у тому числі торгівля за готівковий та безготівковий розрахунки;

— виробництво, переробка та реалізація продуктів харчування та сільськогосподарської продукції, у тому числі вирощеної власними силами, товарів народного споживання, операції з давальницькою сировиною;

— закупівля сільськогосподарських товарів у фізичних та юридичних осіб за готівковий та безготівковий розрахунки, а також їх реалізація та переробка;

— експортно-імпортні операції та закупка продукції виробничо-технічного призначення для забезпечення діяльності підприємств, установ та організацій різних форм власності;

— організація аптек з метою реалізації лікувальних препаратів, формування лікувальних закладів, профілакторіїв, санаторіїв, пансіонатів;

— інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Товариство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

Майно Товариства формується з джерел, не заборонених чинним законоданством України.

Товариство є власником: майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої Товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Товариство має право у порядку, встановленому чинним законодавством та Статутом, продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим шляхом, та здійснювати будь-які інші дії, які не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту. Від імені Товариства правління може вчиняти юридичні дії в межах компетенції, визначеної статутом.

Товариство має право випускати акції, облігації та інші цінні папери. Умови випуску та порядок розміщення акцій та облігацій визначаються у рішенні про їх випуск.

Товариство самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

ВАТ «Демітекс» здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку.

Джерелами формування майна підприємства є:

грошові та матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

надходження від роздержавлення і приватизації власності;

придбання майна іншого підприємства, організації.

Згідно статуту товариство, має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

Відносини товариства з іншими суб'єктами ринку, здійснюються на основі договорів. Підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод.

Джерелом формування фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування.

Товариство має право відкривати розрахункові (поточні) та інші рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь — яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлений Національним банком України. Самостійно встановлювати черговість і напрями списання коштів з власних рахунків.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерській облік своєї роботи, веде статистичну звітність. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) проводиться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, підприємство ліквідується у випадку визнання його банкротом.

Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність і представляє її органам державної статистики.

Відповідальність за стан обліку та своєчасність подання звітності покладається на директора та бухгалтера підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві несе керівництво підприємства ВАТ «Демітекс».

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика на підприємстві відповідає вимогам повноти, обачності, принципам превалювання сутності над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим принципам, передбаченим Законом України «Про бухгалтерський облік, а фінансову звітність в Україні».

Наказ про облікову політику є одним з перших документів, які використовуються податковою інспекцією, аудиторськими фірмами та іншими відповідними службами при перевірці діяльності підприємства.

Наказ про облікову політику на підприємстві ВАТ «Демітекс» наведено у додатку С.

Безпосередню участь при формуванні облікової політики, а також відповідальність за її формування у ВАТ «Демітекс» беруть на себе директор і головний бухгалтер та інші служби підприємства, відповідальні за планування таких важливих показників, як собівартість виробленої і реалізованої продукції, класифікації витрат, амортизації тощо, розробляють і вносять свої пропозиції з питань формування облікової політики.

Щодо обов’язків керівника і головного бухгалтера стосовно організації та ведення бухгалтерського обліку, то керівник підприємства створює необхідні умови для правильного ведення обліку та організовує контроль діяльності всіх бухгалтерських служб. З метою забезпечення ведення бухгалтерського обліку у ВАТ «Демітекс» створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером.

Головний бухгалтер ВАТ «Демітекс» забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, організовує контроль за повнотою і достовірністю відображення всіх господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, організовує документооборот; розподіляє обов’язки між працівниками бухгалтерії і здійснює контроль за їх виконанням, готує проекти наказу про облікову політику тощо.

У обов’язки головного бухгалтера та економіста входить: установка нормативних даних для ведення обліку і списання, виняткові права роботи в системі (відкриття закритих документів, коректування карток клієнтів), оперативний аналіз і контроль ведення обліку, подання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством, надання щорічного звіту в органи правління товариства.

У обов’язки бухгалтера входить: заповнення необхідних довідкових даних, контроль оформлення документів на реалізацію товарів і послуг, контроль оформлення податкових накладних, завантаження банку, розноска платежів, формування перерахунку платежів, за наявності модуля обміну контроль завантаження даних.

Фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, що відображають стан капіталу в процесі його кругообігу та здатність суб'єкта господарювання фінансувати свою діяльність.

Фінансовий стан підприємства слід здійснювати за допомогою експрес-аналізу, що утворюється з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки активів підприємства та джерел їх формування. Порівняльний аналіз балансу фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу, активно використовувані в практиці вітчизняних та зарубіжних фірм.

У ході горизонтального аналізу визначають абсолютні та відносні зміни величини різних статей балансу за певний період. Метою вертикального аналізу є розрахунок деяких коефіцієнтів, що характеризують структуру активів підприємства та їх джерел. Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому, побудуємо аналітичну таблицю, що характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динамміку окремих її показників.

З даних табл. 3.1 бачимо, що капітал ВАТ «Демітекс» зріс при порівнянні 2009 року з 2007 р. на 659 145 тис. грн., або на 124%, при порівнянні 2009 і 2008 років на 488 293 тис. грн. або на 69,5%.

При цьому, необоротні активи зросли при порівнянні 2009 та 2007 років на 7599 тис. грн., або на 75,5%, а у порівнянні 2009 і 2008 років на 5433 тис. грн. або на 44,4%.

У структурі всього капіталу частка необоротних активів знизилась при порівнянні 2009 і 2007 років на 0,4%, а при порівнянні 2009 і 2008 років на 0,03%.

Оборотні активи зросли при порівнянні 2009 і 2007 років на 568 337 тис. грн. або на 109,1%, а у порівнянні 2009 і 2008 років — на 428 587 тис. грн. або на 64,9%. У структурі всього капіталу частка оборотних активів знизилась при порівнянні 2009 і 2007 років на 6,5%, а в 2009 і 2008 років на 2,6%.

Щодо джерел формування капіталу, то відбувся ріст власного капіталу відповідно у порівнянні 2009 року до 2007 — на 81 358 тис. грн., або на 65,8%, а у порівнянні 2009 року до 2008 на 53 113 тис. грн., або на 135%. У структурі всіх джерел формування капіталу частка власного капіталу знизилась при порівнянні 2009 і 2007 років на 6%, а у порівнянні 2009 і 2008 років на 4,4%.

Але одночасно відбулося зростання довгострокових і поточних зобов’язань. Довгострокові зобов’язання при порівнянні 2009 і 2007 років знизились на 21 200 тис. грн., або на 71%, а з 2008 роком — на 51 377 тис. грн., або на 49,8%.

Поточні зобов’язання при порівнянні 2009 і 2007 років збільшились на 597 464 тис. грн., або на 178,3%, а в 2009 і 2008 років на 485 115 тис. грн. або на 108,4%.

У структурі джерел формування капіталу частка довгострокових зобов’язань у порівнянні 2009 і 2007 років знизилась на 9,4%, а у порівнянні 2009 року до 2008 — на 49,8%.

Частка поточних зобов’язань зросла у порівнянні 2009 і 2007 років на 15,3%, а у порівнянні 2009 і 2008 років на 14,6%.

Динаміка джерел формування капіталу ВАТ «Демітекс» за 2007−2009 роки, представлена у вигляді рис. 3.2.

Рис. 3.2. Динаміка джерел формування капіталу ВАТ «Демітекс» за 2007−2009 роки

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є забезпечення стабільності його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана із загальною структурою балансу, рівнем залежності суб'єкта господарювання від кредиторів та інвесторів.

Фінансову стійкість підприємства за першою ознакою визначають за системою узагальнюючих та часткових показників.

Узагальнюючим показником фінансової незалежності є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів. Вартість запасів порівнюють послідовно з наявністю власного оборотного капіталу, довгостроковими зобов’язаннями, короткостроковими кредитами та позиками. Відповідно до забезпеченості запасів, згаданими варіантами фінансування, розрізняють чтири типи фінансової стійкості: абсолютна, нормальна стійкість, передкризовий (критичний) фінансовий стан, кризовий фінансовий стан (табл. 3. 2).

При оцінці фінансового стану потрібно враховувати, що:

1) якщо Е1, Е2, Е3 > 0, то підприємство має абсолютну фінансову стійкість;

2) якщо Е1 < 0, Е2 > 0, Е3 > 0 — то підприємство має нерівномірну фінансову стійкість;

3) якщо Е1 < 0, Е2 < 0, Е3 > 0 — то підприємство має нестійке фінансове положення;

4) якщо Е1 < 0, Е2 < 0, Е3 < 0 — то підприємство має кризовий фінансовий стан.

Таблиця 3.2 Показники фінансової стійкості підприємства ВАТ «Демітекс» протягом 2007−2009 рр. (тис. грн.)

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік.

Відхилення 2009 року (+,-) від:

2007 рік

2008 рік

Наявність власного оборотного капіталу для формування запасів

113 583,0

139 743,0

188 865,0

75 282,0

49 122,0

Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів

73 000,0

103 177,0

51 800,0

-21 200,0

-51 377,0

Наявність оборотного капіталу, довгострокових., короткострокових кредитів та позик для формування запасів

80 411,0

-

137 097,0

56 686,0

137 097,0

Запаси

220 108,0

289 725,0

394 763,0

174 655,0

105 038,0

Надлишок (+) нестача (-) власних обігових коштів для формування запасів — Е1

-106 525,0

-149 982,0

-205 898,0

-99 373,0

-55 916,0

Надлишок (+) нестача (-) власних обігових та довгострокових позикових коштів для формування запасів — Е2

-147 108,0

-186 548,0

-342 963,0

-195 855,0

-156 415,0

Надлишок (+) нестача (-) власних обігових, довгострокових і короткострокових позикових коштів для формування запасів — Е3

-139 697,0

-289 725,0

-257 666,0

-117 969,0

32 059,0

Номер типу фінансової ситуації відповідно класифікації

Кризовий фінансо-

вий стан

Кризовий фінансо-

вий стан

Кризовий фінансо-

вий стан

-

-

Враховуючи показники фінансової стійкості, розраховані у табл. 3. 2, фінансовий стан підприємства оцінюється як кризовий, протягом періоду, що аналізується він не змінився. У 2007−2009 рр. запаси перевищували нормальні джерела фінансування на 106 525 тис. грн. — у 2007 році, 149 982 тис. грн. — у 2008 році та 205 898 тис. грн. — у 2009 році.

Ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладень у оборотні активи. ступінь ліквідності оборотних активів, і кожної їх групи, визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до поточних зобов’язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку убування (зменшення) їх ліквідності, із зобов’язаннями (пасив балансу), які згруповані за строками їх погашення та розміщені у порядку зростання термінів.

Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на такі групи: найбільш ліквідні активи, середньо ліквідні активи, низько ліквідні активи, важко ліквідні активи.

Пасиви балансу групуються залежно від терміновості сплати зобов’язань наступним чином:

— поточні зобов’язання за розрахунками;

— короткострокові кредити банків і позики;

— довгострокові зобов’язання, постійні пасиви.

Аналіз ліквідності передбачає складання балансу ліквідності (табл. 3. 3).

Таблиця 3.3 Оцінка ліквідності балансу підприємства ВАТ «Демітекс» на кінець 2008−2009 рр.

Групи

Види активів

Роки

Групи

Види пасивів

Роки

Надлишок (+) або нестача -) платіжних засобів (А-П)

2007

2008

2009

2007

2008

2009

2007

2008

2009

А1

Високоліквідні

3445,0

5171,0

7375,0

П1

Найбільш термінові

254 655,0

447 415,0

932 530,0

-251 210

-442 244

-925 155

А2

Середньо ліквідні

297 915,0

365 374,0

687 466,0

П2

Короткотермінові

80 411,0

-

137 097,0

217 504

365 374

550 369

А3

Низьколіквідні

220 108,0

289 725,0

394 763,0

П3

Довгострокові

73 000,0

103 177,0

51 800,0

147 108

186 548

342 963

Разом

521 468

660 270

1 089 604

Разом

408 066

550 592

1 121 427

113 402

109 678

113 402

Дані табл. 3.3 свідчать, що у 2008 році нестача високоліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов’язань становила 251 210 тис. грн., а у 2009 році ця сума нестачі зросла до 925 155 тис. грн. По середньоліквідних та довгострокових активах спостерігається надлишок платіжних засобів з тенденцією до його збільшення.

Таким чином, за трьома групами активів надлишок платіжних засобів для покриття зобов’язань збільшився до 113 402 тис. грн. Отже, баланс не є абсолютно ліквідним у зв’язку з нестачею високо- та низько ліквідних активів, але динаміка ліквідності підприємства позитивна.

Для об'єктивної оцінки фінансовоо стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Вони дають можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацій.

Таблиця 3.4 Показники платоспроможності ВАТ «Демітекс» на кінець 2007−2009 рр.

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення 2009 року (+,-) від:

2009 рік у % до:

2007 року

2008 року

2007 року

2008 року

Коефіцієнт миттєвої ліквідності

0,66

0,42

0,78

0,120

0,360

18,2

85,7

Коефіцієнт поточної ліквідності

1,87

1,75

1,49

-0,380

-0,260

-20,3

-14,9

Коефіцієнт загальної ліквідності

4,14

4,56

3,89

-0,250

-0,670

-6,0

-14,7

Коефіцієнт ліквідності запасів

0,532

0,838

0,367

-0,165

-0,471

-31,0

-56,2

Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках

0,828

1,596

1,417

0,589

-0,179

71,1

-11,2

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості

0,789

0,539

0,586

-0,203

0,047

-25,7

8,7

Коефіцієнт мобільності активів

0,291

0,373

0,402

0,111

0,029

38,1

7,8

Коефіцієнт співвідношення активів

0,291

0,595

0,673

0,382

0,078

131,3

13,1

Аналіз показників платоспроможності підприємства вказує, що суб'єкт дослідження є платоспроможним. Так, станом на кінець 2007 та 2008 років, підприємство може негайно за рахунок наявних грошових коштів погасити відповідно лише 4,2% та 7,8% найбільш термінових зобов’язань, що вище нормативних значень.

У той же час, при нормативі 70−80% підприємство за рахунок наявних грошових коштів та очікуваних надходжень від дебіторів може розраховуватися з боргами короткострокового характеру лише на 8,7% у 2007 році, 7,5% у 2008 році та 7,8% - у 2009 році.

Значне відхилення від рекомендованих значень спостерігається щодо коефіцієнту загальної ліквідності. Отримані кошти від перетворень оборотних активів та готівку станом на кінець 2009 року дозволять перекрити кредиторську заборгованість товарного характеру та поточні зобов’язання за розрахунками лише на 38,9%, що у 6,7 раз менше оптимального значення.

Отже, результатами дослідження виявлено, що підприємство вважати платоспроможним протягом останніх трьох років можна.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує, що у 2009 році підприємство на 1 грн. дебіторської заборгованості залучало 0,586 грн. кредиторської, у 2008 році - 0,539 грн., у 2007 році - 0,789 грн. Тобто, при недостатності власного капіталу підприємство використовувало у господарському обороті, як єдине джерело фінансування, кредиторську заборгованість. Коефіцієнт співвідношення активів у 2009 році становить 67,3%, що що вище рекомендованого значення.

Тобто, підводячи загальний підсумок за усіма розрахунками стверджуємо, що баланс підприємства є ліквідним. Йому вистачає власних джерел фінансування для формування оборотних активів. Крім того, протягом 2007−2009 років підприємство є платоспроможним.

Аналіз фінансових результатів є одним із найважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства. За результатами аналізу фінансових результатів підприємства (табл. 3. 5), для ВАТ «Демітекс».

Таблиця 3.5 Фінансові результати ВАТ «Демітекс» за 2007−2009 рр. (тис. грн.)

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення (+,-) 2009 року від

2009 рік у % до:

2007 року

2008 року

2007 року

2008 року

сума,

тис. грн.

у % до вируч-ки

сума,

тис. грн.

у % до виручки

Доход (виручка) від реалізації

1 115 742,0

1 726 119,0

3 132 739,0

2 016 997,0

-

1 406 620,0

-

280,8

181,5

Податок на додану вартість

185 957,0

287 687,0

522 123,0

336 166,0

16,7

234 436,0

16,7

280,8

181,5

Чистий доход від реалізації

906 626,0

1 400 640,0

2 537 126,0

1 630 500,0

81,3

1 136 486,0

81,1

279,8

181,1

Собівартість реалізованої продукції

786 008,0

1 202 757,0

2 032 890,0

1 246 882,0

70,4

830 133,0

69,7

258,6

169,0

Валовий прибуток (збиток)

120 618,0

197 883,0

504 236,0

383 618,0

10,8

306 353,0

11,5

418,0

254,8

Інші операційні доходи

171,0

96,0

230,0

59,0

0,01

134,0

0,01

134,5

239,6

Адміністративні витрати

23 148,0

36 077,0

53 313,0

30 165,0

2,1

17 236,0

2,1

230,3

147,8

Інші операційні витрати

2790,0

2541,0

3647,0

857,0

0,3

1106,0

0,1

130,7

143,5

Фінансові результати від операційної діяльності

42 131,0

52 839,0

8142,0

-33 989,0

3,8

-44 697,0

3,1

19,3

15,4

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування

24 507,0

31 134,0

56 875,0

32 368,0

2,2

25 741,0

1,8

232,1

182,7

Фінансові результати від звичайної діяльності

23 498,0

29 124,0

53 490,0

29 992,0

2,1

24 366,0

1,7

227,6

183,7

Чистий прибуток (збиток)

23 498,0

29 124,0

53 490,0

29 992,0

2,1

24 366,0

1,7

227,6

183,7

необоротний актив статистичний звітність

За результатами аналізу (табл. 3. 5) бачимо, що у 2009 році підприємство формувало свої доходи лише процесі операційної діяльності: 90% припадає на дохід від реалізації продукції; 3,8% - інші операційні доходи.

У 2008 році порівняно з 2007 роком дохід від реалізації продукції збільшився на 2 016 997 тис. грн., а у 2009 році, порівняно з 2008 — на 1 406 620 тис. грн.

Порівняно з 2007 та 2008 роками відбулося збільшення сум за всіма видами витрат і відрахувань.

Але при цьому суттєво зросла собівартість реалізованої продукції - на 1 246 882 тис. грн. у 2008 році порівняно з 2007, а у порівнянні 2009 року з 2008 — на 830 133 тис. грн. У цілому витрати і відрахування підприємства протягом 2007−2009 рр. збільшились на 17 236 тис. рн.

Результати аналізу свідчать про підвищення економічної ефективності виробництва продукції на підприємстві, загалом протягом 2007−2009 рр. спостерігається тенденція покращення показників ефективності виробництва.

Зокрема, якщо у 2007 році кожен працівник підприємства у середньому забезпечував своєю працею дохід у сумі 4610,5 тис. грн., то у 2008 році виробіток одного працівника становив 7222,3 тис. грн., а вже у 2009 році даний показник більш ніж у 3 рази піднявся до рівня 16 148,1 тис. грн. При цьому загальна кількість персоналу у ВАТ «Демітекс» постійно зменшувалась.

Таблиця 3.6 Динаміка показників діяльності ВАТ «Демітекс» за 2007−2009 рр.

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення (+,-) 2009 року від:

2009 рік у % до:

2007

року

2008

року

2007

року

2008

року

Обсяг реалізації продукції, тис. грн.

1 115 742,0

1 726 119,0

3 132 739,0

2 016 997,0

1 406 620,0

180,8

81,5

Середньооблікова чисельність працівників, осіб

242

239

194

-48

-45

-19,8

18,8

Виробіток одно

го працівника, тис. грн. /чол.

4610,5

7222,3

16 148,1

11 537,6

8925,9

250,2

123,6

За три роки загальна чисельність персоналу скоротилась на 45 осіб. Це явище ми можемо пояснити тим, що на підприємстві впроваджуються нові менш трудомісткі технології. Керівництво підприємства в останні роки веде активну політику по автоматизації та механізації виробництва, що і призвело до скорочення кількості працівників на підприємстві.

За результами аналізу доходів та витрат ВАТ «Демітекс».

Таблиця 3.7 Динаміка складу та структури доходів, витрат ВАТ «Демітекс» за 2007−2009 рр.

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення (+,-) 2009 року від:

2009 рік у % до:

2007 року

2008 року

сума, тис. грн.

питома вага, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

у сумі, тис. грн.

у структурі, п.п.

у сумі, тис. грн.

у структурі, п.п.

2007 року

2008 року

Доходи

Доход (ви

ручка) від реалізації

1 115 742,0

99,98

1 726 119,0

99,99

3 132 739,0

99,99

2 016 997,0

0,01

1 406 620,0

-

180,8

81,5

Інші операційні доходи

170,9

-

96,0

0,01

230,0

0,01

59,1

-0,01

134,0

-

34,6

139,6

Разом

1 115 912,9

100,0

1 726 215

100,0

3 132 969,0

100,0

2 017 056,1

-

1 406 754,0

-

180,8

81,5

Витрати і відрахування

Податок на додану вартість

185 957,0

18,6

287 687,0

18,8

522 123,0

20,0

336 166,0

1,4

234 436,0

1,2

180,8

81,5

Собіварті-сть реалізо

ваної про

дукції

786 007,6

78,8

1 202 757,0

78,7

2 032 890,0

77,8

1 246 882,4

-0,9

830 133,0

-0,8

158,6

69,0

Адміністративні витрати

23 148,5

2,3

36 077,0

2,4

53 313,0

2,0

30 164,5

-0,3

17 236,0

-0,3

130,3

47,8

Інші операційні витрати

2790,0

0,3

2541,0

0,2

3647,0

0,1

857,0

-0,1

1106,0

-

30,7

43,5

Разом

997 903,1

100,0

1 529 062,0

100,0

2 611 973,0

100,0

1 614 069,9

-

1 082 911,0

-

161,7

70,8

Фінансові результати від опера-

ційної діяльності

42 131,1

х

52 839,0

х

8142,0

х

-33 989,1

х

-44 697,0

х

80,7

-84,6

Розрахунки засвідчують, що протягом 2007−2009 рр. доходи підприємства сформовані за рахунок доходів, отриманих у результаті операційної діяльності, вони складають більшу частку (99,98% у 2007 році, 99,99% у 2008 році та 99,99% у 2009 році) та інших операційні доходів, їх частка не значна (0,01% та 0,01% відповідно).

Відмічаємо також тенденцію до значного збільшення загальної суми доходів у 2009 році за рахунок підвищення, у першу чергу, обсягів виробничої діяльності та виручки від реалізації(рис. 3. 4).

Рис. 3.4. Динаміка доходів ВАТ «Демітекс» за 2007−2009 рр.

У загальній сумі витрат ВАТ «Демітекс» найбільшу питому вагу (77,8%) займає собівартість реалізованої продукції. Негативним є суттєве збільшення суми питомої ваги адміністративних витрат у 2009 році. Це може бути наслідком підвищення оплати праці адміністративно-управлінського персоналу, збільшення витрат на службові відрядження, зв’язок тощо.

Інші операційні витрати у 2009 році відносно 2007 року зросли на 857 тис. грн., або на 30,7%, а у порівнянні з 2008 — на 1106 тис. грн., або на 43,5%. Сума податку на додану вартість збільшилась у 2009 році, порівняно з 2007 роком на 336 166,0 тис. грн., або на 180,8%, що пов’язано з динамікою виручки від реалізації(рис. 3. 5).

Протягом 2007−2009 років як доходи, так і витрати підприємства сформовані за рахунок операційної діяльності ВАТ «Демітекс». Тому, доцільним є аналіз структури операційних витрат підприємства ВАТ «Демітекс» за 2007−2009рр. (табл. 3. 8).

Таблиця 3.8 Структура операційних витрат ВАТ «Демітекс» за 2007−2009 рр.

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення (+, -) 2009 року від:

2009 рік у % до:

2007

року

2008

року

2007

року

2008

року

Операційні витрати (разом), тис. грн.

76 376,8

145 140,0

496 324,0

419 947,2

351 184,0

549,8

242,0

Продовження табл. 3. 8

у т. ч. :

Матеріальні затрати, сума, тис. грн.

15 722,1

22 759,0

33 333,0

17 610,9

10 574,0

112,0

46,5

питома вага, %

20,6

15,7

6,7

-13,9

-9,0

67,4

-57,2

Витрати на оплату праці, сума, тис. грн.

10 909,1

17 285,0

29 644,0

18 734,9

12 359,0

171,7

71,5

питома вага, %

14,3

11,9

6,0

-8,3

-5,9

-58,2

49,8

Відрахування на соціальні заходи, сума, тис. грн.

4064,4

6434,0

11 063,0

6998,6

4629,0

172,2

71,9

питома вага, %

5,3

4,4

2,2

-3,1

-2,2

58,1

49,7

Амортизація, сума, тис. грн.

2338,9

3086,0

2916,0

577,1

-170,0

24,7

-5,5

питома вага, %

3,1

2,1

0,6

-2,5

-1,5

-80,8

-72,4

Інші операційні витрати, сума, тис. грн.

43 342,3

95 576,0

419 368,0

376 025,7

323 792,0

867,6

338,8

питома вага, %

56,7

65,9

84,5

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой