Модернізація кормоцеху для ТОВ "Діброва" с. Мізяків Калинівського р-ну з вдосконаленням лінії приготування кормів

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Сельскохозяйственные науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Аннотация

Тиновський А. Модернизация кормоцеха для ООО «Диброва» с. Мизякив Калиновського района с усовершенствованием линии приготавливания кормов / Дипломный проект. — г. Винница, ВДАУ, 9 листовграфической части формата А1. /укр./.

В дипломном проекте сделан анализ хозяйственной деятельности, уровня механизации производственных процессов на ферме КРС общества с ограниченной ответственностью «Диброва». На основе этого проведенные технологически-технические расчеты по электромеханизации производственных процессов в кормоцехе и выбранное необходимое оборудование. Разработан датчик поступления корма поточных линий, который разрешит автоматизировать процесс кормоприготовления. Применение датчика поступления корма обеспечит экономический эффект 10 254 грн. В проекте освещенные вопросы охраны работы улучшения окружающей среды.

Анотація

Тиновський А. Модернізація кормоцеху для ТОВ «Діброва» с. Мізяків Калиновського району з вдосконаленням лінії приготування кормів / Дипломний проект. — м. Вінниця, ВДАУ, 9 листів графічної частини формату А1. /укр./.

В дипломному проекті зроблено аналіз господарської діяльності, рівня механізації виробничих процесів на фермі ВРХ товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва». На основі цього проведені технологічно-технічні розрахунки по електромеханізації виробничих процесів в кормоцеху та вибране необхідне обладнання. Розроблено датчик надходження корму потокових ліній, що дозволить автоматизувати процес кормоприготування. Застосування датчика надходження корму забезпечить економічний ефект 10 254 грн. В проекті висвітлені питання охорони праці покращення навколишнього середовища.

Зміст

Вступ

1. Природньо-економічна характеристика господарства

1.1 Загальна характеристика господарства

1.2 Рослинництво

1.3 Трудові ресурси

1.4 Тваринництво

1.5 Обґрунтування теми дипломного проекту

2. Технологічна частина

2.1 Обґрунтування технології приготування кормів

2.2 Розробка технологічної схеми приготування кормів

2.3 Визначення об'єму робіт

2.4 Визначення виробничих потокових ліній приготування кормів і потреб в машинах

2.5 Визначення потреб у пару, воді і електроенергії

3. Електротехнічна частина

3.1 Підрахунок навантажень і витрати електроенергії

3.2 Вибір апаратури керування і захисту електрообладнання кормоцеху

3.3 Розрахунок силових електропроводок кормоцеху

3.4. Компоновка силової схеми і розробка принципіальної схеми керування кормоцехом КОРМ-15

4. Конструктивна частина

4.1 Мета і завдання конструктивної розробки

4.2 Конструкція та розробка схеми датчика

4.3 Розрахунок елементів схеми

4.4 Конструктивні розрахунки датчика

4.5 Розрахунок і перевірка навантажених деталей

4.6 Техніко-економічне обґрунтування конструктивної розробки

5. Безпека життєдіяльності

5.1 Електробезпека при експлуатації кормоцехів

5.2 Розрахунок контуру зачеплення

6. Екологія та безпека життєдіяльності

6.1 Екологічне забруднення і шляхи його усунення при приготуванні кормів

7. Техніко-економічна оцінка проекту

8. Висновки та пропозиції

9. Список використаної літератури

Вступ

Виробництво різноманітної продукції на фермі ВРХ ТОВ «Діброва» викликає необхідність використання різних складних технологій і технологічних знарядь.

Для того, щоб забезпечити подальшу високу віддачу на тваринницьких виробництвах потрібно багато уваги приділяти механізації і електрифікації тваринницьких ферм.

В даний час науково — розроблено більше 300 об'єктів електрифікації процесів тваринництва і більше 100 з них мають науково обґрунтовані рекомендації на впровадження у виробництво.

На сьогоднішній день в господарствах України експлуатується близько 500 тисяч електродвигунів загальною потужністю 2,1 млн. кВт.

На тваринницьких фермах по вирощуванню ВРХ в багатьох господарствах електрифіковані майже всі виробничі процеси. Використовуються прогресивна технологія і сучасні машини, робота яких організована на поточних лініях.

Все більше знаходить застосування нове електрообладнання в приводах, нагрівальних і випромінювальних установках, системах автоматичного дистанційного контролю і управління технологічними процесами.

Тому, сучасний механізатор повинен добре знати сучасні методи спеціалізації і обслуговування технологічного і електротехнічного обладнання тваринницьких ферм і зокрема кормоцехів.

1 Природно-економічна характеристика господарства

1.1 Загальна характеристика господарства

Сільськогосподарське товариство «Діброва» розташоване в південно-західній частині Калинівського району Вінницької області.

Садиба господарства знаходиться в селі Мізяків на відстані 15 км від районного центру і 9 км від обласного центру.

Основною організаційною структурою господарства є комплексні виробничі бригади і ферми. В рослинництві виробництвом продукції займаються три рільничі бригади і тракторна бригада. Виробництвом тваринницької продукції зайняті три тваринницьких ферми.

Для обслуговування господарства в колективному підприємстві є авто гараж, майстерня по ремонту техніки, дерево оброблювальна майстерня, пилорама, будівельні бригади.

Господарство розташоване в зоні помірно-теплого клімату. По даним метеорологічної станції середньорічна кількість опадів становить 420−480 міліметрів. На протязі року кількість опадів розподіляється нерівномірно. Найбільша кількість опадів випадає в червні і липні.

Середньорічна температура повітря становить 7,9°С. Найбільш низькі температури спостерігаються в січні −25…−30°С.

Літом повітря прогрівається до максимальної температури +34°С.

Тривалість вегетаційного періоду становить 215−225 днів. На протязі цього періоду випадає 285−310мм опадів.

Найбільш ранні (осінні) заморозки бувають 20−24 вересня, і пізні (весняні) 21−25 травня.

Сніговий покров тримається на протязі 100−120 днів і зникає в кінці березня. Середня висота снігового покриву становить 9−12 см, а середня глибина промерзання грунту — 25…30см.

Місцевість являє собою хвилястий рельєф, порізаний глибокими ярами з скибами в різні боки. Велике поширення займає водяна ерозія грунту. Найбільше місце серед грунтів займають чорноземи і чорноземи опідзолені.

Поля в господарстві займають безлісні орні ділянки, що дозволяє проводити механізований обробіток грунту з використанням складних сільськогосподарських машин і пристосувань.

Враховуючи забезпеченість грунтів поживними речовинами, а також природно-кліматичні умови, можливо зробити висновок, що в господарстві можливо постійно отримувати високі врожаї сільськогосподарських культур і на основі цього добиватись високих показників як в галузі рослинництва так і в галузі тваринництва.

1.2 Рослинництво

До основних завдань що стоять перед сільськогосподарським виробництвом належить: досягнення стійкого росту сільськогосподарського виробництва, надійне забезпечення населення продуктами харчування і сільськогосподарською сировиною.

Необхідно нарощувати виробництво зерна, значно підвищувати продуктивність і стійкість землеробства, здійснювати з цією метою комплекс мір по поліпшенню родючості грунтів, застосовувати інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур.

На основі інтенсифікації польового і лукопасовищного кормо виробництва значно збільшити виробництво грубих і соковитих коренів. Значно збільшити виробництво рослинного кореневого білку за рахунок розширення посівів і підвищити урожайність люцерни, гороху, соняшника та інших культур з високим вмістом протеїну.

Структуру земельних угідь і посівних площ господарства за останні три роки розглянемо на прикладі таблиць 1.1. і 1.2.

Таблиця 1.1 — Земельний фонд і його структура

Вид угідь

2003

2004

2005

Площа, га

Структура

Площа, га

Структура

Площа, га

Структура

Земель-
них угід

с.г. угідь

Земель-
них угід

с.г. угідь

Земель-
них угід

с.г. угідь

1. Загальна земельна площа

2283

100

х

2283

100

х

2283

100

х

2. Всього с.г. угідь з них рілля

сінокоси

пасовища

багаторічні насадження.

1912

1604

160

139

11

83,7

70,3

7

6,1

0,6

100

83,9

8,4

7,2

0,5

1912

1604

160

139

11

83,7

70,3

7

6,1

0,6

100

83,9

8,4

7,2

0,5

1912

1604

159

140

11

83,7

70,3

6,9

6,2

0,6

100

83,9

8,3

7,3

0,5

3. Ставки й водоймища

26

1,1

х

26

1,1

х

26

1,1

х

4. Площа лісу

135

5,9

х

135

5,9

х

134

5,8

х

5. Присадибні ділянки

158

6,9

х

158

6,9

х

159

7

х

6. Інші земельні угіддя

52

2,3

х

52

2,3

х

52

2,3

х

7. Рівень розораності грунтів

70,3

х

х

70,3

х

х

70,3

х

х

8. Рівень використання грунтів

83,7

х

х

83,7

х

х

83,7

х

х

Таблиця 1.2 — Структура посівних площ

Культури

2003

2004

2005

Площа, га

%

Площа, га

%

Площа, га

%

Всього посівів

1912

100

1912

100

1912

100

1. Зернові і зернобобові

в т.ч. озима шен.

озиме жито

920

430

35

48,8

22,5

1,8

900

425

30

47,1

22,2

1,6

875

410

30

45,8

21,4

1,6

Ярі зернові: всього

в т.ч. ячмінь

овес

кукурудза

гречка

455

190

40

70

25

83,8

9,9

2,1

3,4

1,3

445

185

35

70

25

23,3

9,7

1,8

3,4

1,3

435

180

30

70

25

22,7

9,4

1,6

3,4

1,3

Зернобобові

130

6,8

130

6,8

130

6,8

2. Цукровий буряк

205

10,7

205

10,7

205

10,7

3. Картопля

40

2,1

40

2,1

45

2,3

4. Овочеві культури

з них капуста

огірки

буряки столові

морква

15

7

4

2

2

0,8

0,4

0,2

0,1

0,1

15

8

3

2

2

0,8

0,5

0,1

0,1

0,1

15

7

4

2

2

0,8

0,4

0,2

0,1

0,1

5. Кормові культури

в т.ч. кул. на силос

кормовий буряк

однорічні трави

багаторічні трави

560

90

45

85

340

29,3

4,7

2,4

4,4

17,8

580

95

50

90

345

30,3

4,9

2,6

4,7

18

600

100

60

95

345

31,4

5,2

3,1

4,9

18

6. Пасовища

172

9

172

9

172

9

Аналізуючи таблицю 1.1 можна зробити висновок, що загальна земельна площа господарства на протязі декількох років не змінилась і ведеться трансформація площ. Використовуючи дані таблиці 1.1. визначимо рівень розораності і рівень використання землі

(1. 1)

(1. 2)

З аналізу таблиці 1.2. видно, що за останні 3 роки змінилась структура посівних площ. Так зменшилась доля зернових і зернобобових культур в структурі посівних площ і кормових. Серед кормових культур найбільше виросли площі посіву кукурудзи, що позитивно відражається на заготівлі силосу. Вихід маси складає 500−600 ц/га, що на багато перевищує інші кормові культури.

Аналіз структури собівартості основних видів кормових культур показує, що найбільша питома вага припадає на вирощування коренеплодів. Оплата праці складає 46%, що говорить по низький рівень механізації при вирощуванні коренеплодів. При вирощуванні багаторічних і однорічних трав найбільшу питому вагу має вартість насіння, а при заготівлі силосу і сінажу — витрати на поточний ремонт техніки. Це говорить про необхідність більш ефективного використання техніки і зниження собівартості насіння.

Інші культури

16,3

14

8

15,1

10,5

10,5

7

14

4,6

100

х

х

140

120

70

130

90

90

60

120

40

860

х

х

Сінаж

10,5

-

15,7

-

5,2

5,3

10,5

42,2

10,5

100

х

х

16

-

24

-

8

8

16

64

16

152

76 000

20

Силос

7,8

-

2,7

-

2,7

1,2

2,7

81,7

1,2

100

х

х

44

-

15

-

15

7

15

458

7

561

536 100

10,5

Однорічні трави

9,3

17,9

9,3

17,9

13,5

4,2

9,3

9,3

9,3

100

х

х

13

25

13

25

19

6

13

13

13

140

189 500

7,4

Багаторічні трави

18,3

25,4

5,3

9,7

9,4

9,4

5,6

7,5

9,4

100

х

х

130

181

38

69

67

67

40

53

67

712

57 400

12,4

Кормові коренеплоди

46

12

4

12

7

4

4

4

7

100

х

х

172

47

16

47

24

16

16

16

24

378

180 600

20,9

Статті витрат

Оплата праці млн. крб.

Насіння і насіневий матеріал

ПММ

Добрива

Автотранспорт

Аморт. осн. засобів

Інші витрати

Поточний ремонт

Заг. виробн і заг. госп. витрати

Всього витрат

Об'єм виробн вир.

Собів. 1ц прод млн. крб

1.2.1 Виробництво кормів

В даний час стоїть питання про необхідність всебічного розвитку кормовиробництва, здійснення заходів по скороченню витрат насіння на годівельні цілі. Використання зерна на годівлю тваринам здійснювати тільки в переробленому вигляді. Розширити використання на годівельні цілі побічної продукції харчової і рибної промисловості, а також харчових відходів. Створити в кожнім господарстві необхідну базу для зберігання кормів і їх приготування до годівлі.

Аналізуючи таблицю 1.3. можна зробити висновок, що вирощування кормових культур ще порівняно дорого господарству, що зумовлюються низькою їх урожайністю. Так при вирощуванні кормових коренеплодів на площі 780 га збираємо 18 950ц продукції, що складає 271ц. з 1га, а заробітна плата, що приходиться на вирощування 1 ц. продукції становить тобто 46% собівартості.

Це свідчить про необхідність застосування ефективних мір щодо підвищення урожайності кормових коренеплодів і інших кормових культур. Про те, ще потрібно підвищити агротехнічну спроможність вирощування, поліпшити підготовку площ і вибирати для посіву кращі площі.

1.3 Тваринництво

На основі зміцнення кормової бази, використовування досягнень генетики і селекції, нових біологічних методів, які якісно поліпшують стадо, суттєво підвищують продуктивність тварин і птиці, забезпечують стійкий ріст виробництва продукції тваринництва.

Удосконалювати організацію вирощування і відгодівлі тварині і птиці, розвивати внутрішньогосподарську спеціалізацію, застосовувати інтенсивні методи і прогресивно потокові технології виробництва м’яса, молока і ін. продукції.

Таблиця 1.4 Рівень і економічна ефективність інтенсифікації в господарстві

Показники

Один. вим.

Роки

2005 в % до 2003

2003

2004

2005

1. Наявність на початок року

— корови

— свиноматки

— свині на відгодівлю

— вівці

— коні

голів

-//-//-

-//-//-

-//-//-

-//-//-

-//-//-

660

12

130

1480

70

710

16

155

985

71

750

15

150

560

70

113,6

125

115

97

100

2. Продуктивність тварин

— надій молока на корову

— телят на 100 корів

— поросят на 100 свиноматок

— ягнят на 100 вівцематок

m

голів

-//-//-

-//-//-

2960

92

1008

107

2950

81

1332

118

3080

88

1153

122

104,1

95,7

114,4

114

3. Середньодобовий приріст

1 голови ВРХ

1 голови свиней

вихід вовни на 1 вівцемотку

грам

-//-//-

кг

409

318

3,2

417

320

3,4

470

328

3,5

112,7

109,4

109,4

4. Виробництво продукції тваринництва на 100 га с.г. угідь

— м'яса

— молока

— вовни

ц

ц

ц

19,62

102,2

2,2

21,84

109,5

1,6

20,61

120,8

0,9

105

118,2

40,9

5. Виробленої продукції тварин. на 100 га с.г. угідь

— основ. виробн. фондів

млн.

крб.

-//-//-

3550

12,3

3620

11,6

3630

12,4

102,3

100,8

6. Витрата кормів в кормових одиницях

-//-//-

29 956

38 273

38 138

127,3

7. Отримано чистого прибутку від тваринництва.

на 100 га с.г. угідь

-//-//-

-//-//-

1310

6,87

1360

7,12

1350

7,09

103,1

109,2

Статті витрат

Приріст ВРХ

2005 в % до 2003

Приріст свиней

2005 в % до 2003

Молоко

2005 в % до 2003

Сума, млн. крб.

Сума, млн. крб.

Сума, млн. крб.

2003

2004

2005

2003

2004

2005

2003

2004

2005

Оплата праці

607

658

702

115,5

35

44

47

134,2

1576

1689

1890

119,9

Вартість кормів

1003

1087

1154

115

129

156

160

124

2047

2154

3331

113,8

Амортизація

257

286

307

119,5

23

28

29

126,1

529

559

398

113

Поточний ремонт

125

186

149

119,2

5

6

7

140

251

259

282

112,4

ін. прямі витрати

251

278

293

116,7

14

16

17

121,4

736

771

820

111,4

Загальновиробн.

загальногоспод. витрати

158

175

188

118,2

19

25

26

136,8

253

276

299

118,1

Всього витрат

2401

2617

2893

1163

225

275

286

1271

5992

5708

622

1154

Вартість побічн. прод.

79

99

110

139,2

54

65

67

127,1

311

355

386

124,1

Всього витрат на основну продукцію: млн. крб.

2322

2518

2683

115,5

171

210

219

128,1

-

5353

5834

114,8

Кількість продукції, ц.

856

929

1046

122,1

52

69

70

134,6

19 536

20 945

29 100

128,2

Собівартість 1 ц. продукції.

2712

2713

2565

84,6

3288

3043

3128

95,1

260

255

252

97,1

Таблиця 1.8 Собівартість основних видів тваринницької продукції

Аналізуючи дані таблиці 1.4., 1.5 можна зробити висновок, що приріст на 1 чол. ВРХ зростає, але темпи зростання незначні, а тому ще досить висока собівартість продукції тваринництва.

Однією з причин є те, що господарство здійснює перехід на молочно-товарне виробництво лише декілька років.

Слід зазначити, що в господарстві низький вихід телят, ягнят і поросят, що свідчить про почату роботу ветеринарної служби, в т. ч. техніка по штучному заплідненню.

1.4 Обґрунтування теми дипломного проекту

З аналізу господарської діяльності колективного підприємства «Діброва» видно, що останні три роки продуктивність на фермі ВРХ знаходиться на низькому рівні, але разом з тим для підвищення продуктивності корів є всі необхідні можливості.

Основною причиною низької продуктивності тваринництва є недостатня кормова база і низька якість кормо сумішей. Кормоцех в господарстві складається з набору машин і деякі з них неузгоджені по продуктивності, тому великий об'єм механізованих робіт. Основу технологічних машин і системи технологічного керування ними складає обладнання серійного кормоцеху КОРК-15. Електроапарати в щиту багато разів змінювались і процес запуску машин здійснюється лише в ручному режимі. Тому для забезпечення тваринництва кормами необхідної якості потрібно модернізувати як технологічну так і електротехнічну частину діючого кормоцеху.

Тому, метою даного проекту є усунення недоліків в кормо виробництві колективного підприємництва «Діброва», а саме:

1. Провести технологічні розрахунки, скошувати потокові лінії по виробництву повно раціональних кормо сумішей на базі кормоцеху КОРК-15.

2. Провести необхідні електротехнічні розрахунки для вибору силового електрообладнання, електропроводок і апаратів керування та захисту.

3. Розробити датчик надходження корму, що дозволить підвищити рівень автоматизації в кормоцеху.

4. Розробити підприємства по охороні праці, навколишнього середовища та провести техніко-економічне обґрунтування запропонованих рішень.

2 Технологічна частина

2.1 Обгрунтування технології приготування кормів

Збільшення виробництва продукції ферм і комплексів ВРХ можливо тільки на основі утворення корової бази, вмінню використовувати корма що до годівлі тварин. Одною з головних умов цего є збалансування раціонів по основним поживним речовинам: протеїну, макро і мікроелементів, вітаміном.

Використовувані в складі суміші корма доповнюють один одного, компенсують недостатні елементи живлення в результаті підвищується їх перетравлення і засвоювання, корма використовуються більш економічно.

Покращується споживання грубих коренів з високим вмістом калорій в т. ч. соломи, знижуються втрати окремих компонентів кормосуміші. В складі кормосуміші економляться комбікорма, які є балансуючою енергитичною і білковою добавкою до раціону ВРХ.

Якісна заготівля і зберігання кормів необхідна умова створення вагомої кормової бази.

Грубі корма необхідно подрібнювати, коренеплоди мити, відокремлювати від домішок, подрібнювати або плющити, обгрунтувати термічно, а солому — термохімічно.

Найбільш доцільною складати повнораціонні кормосуміші, що дозволяє підвищити ефективність кормів на 5−15% порівнянно з їх роздільним вживанням, виключає вибіркове споживання тваринами одних видів кормів і відмовлення від других. В склад кормосуміші можливо включати велику кількість кормів, відходів сільського господарства і промисловості (солому, виноградну лозу, гілки дерев, відходи тепличного виробничтва, спиртзаводів, цукрозаводів, мінеральні добавки).

Повноцінні суміші приготовлюють у кормоприготовельних цехах.

В данний час промисловість випускає обладнання для кормоцехів КОРК-15; КЦК-5; ЦПК-12, Алтайский-3, які поставляються комплектно.

В залежності від розмірів ферми, комплекса, поголів'я тварин і потреби в кормах використовуються кормоприготувальні машини різної продуктивності.

2.2 Розробка технологічної схеми приготуання кормів

Кормоприготувальні машини використовуються в кормоцехах не ізольовано один від одного, а в складі технологічної ланки, сукупність яких складає комплект мишини і обладнання.

Технологічною ланкою кормоцеху називається група машин відповідальних за продуктивність, розкладу в порядку виконання технологічного процесу обробітку і подачі матеріалу (компонентів кормової суміші чи готової продукції).

В господарстві на фермі ВРХ на основі раціонів передбачені слідуючі види коренів: грубі, коренебульбоплоди, мінеральні добавки, концентровані корма, поживні речовини. Виходячи з цього для приготування кормів застосовуємо серійний кормоцех КОРК-15 з слідуючими технологічиними ланками.

Технологічна лінія грубих кормів (лінія соломи) забезпечує виконання операцій обробки (подрібнення, нагромадження, базування, транспортування). і включає слідуючі машини:

1 — живильник — завантажувач грубих кормів;

2 — скребковий транспортер грубих кормів;

3 — збірковий транспортер.

Технологічна лінія подачі силосу чи сінажу служить для накопичення, подрібнення (при необхідності), дозування корму і включає в себе:

13 — живитель — завантажувач силоса (сінажу);

12 — скребковий транспортер силосу (сінажу).

Технологічна лінія коренеплодів забезпечує операції їх накопиченням, очищенням, подрібненням, дозуванням, транспортування і включає:

9 — приймальний бункер транспортера;

6 — миття, подрібнення коренеплодів;

7 — дозатор;

8 — збірковий транспортер.

Технологічна лінія концентратів включає операції їх накопичення, дозування і включає

11 — бункер-дозатор;

10 — гвинтовий конвеєр;

3 — збірковий транспортер.

Зібрані на неперервно рухомий транспортер 3 компоненти кормосуміші попарно подаються цим транспортером в подрібнювач-змішувач.

Технологічна лінія поживних розчинів і добавок призначена для операцій їх накопичення, приготування і подачі. Вона включає в себе:

8 — обладнання карбоміду;

7 — дозатор коренебульбоплодів;

9 — транспортер коренебульбоплодів;

1 — живильник — завантужувач грубих кормів;

2 — скрибковий транспортер грубих кормів;

3 — збірковий транспортер;

4 — подрібнювач — змішувач;

5 — навантажувач транспортер;

6 — подрібнювач — каменевловлювач — мийка коренеплодів;

7 — дозатор коренеплодів;

8 — обладнання меляси і карбоміду;

9 — транспортер коренебульбоплодів;

10 — гвинтовий конвеєр;

11 — бункери-дозатори концкормів;

12 — скрибковий транспортер силосу4

13 — живильник-завантажувач силосу.

Стрілками показано переміщення компонентів кормосуміші і відходів.

Солому

Рис 2. 1- Технологічна схема кормоцеху

Виходячи з цього технологічний процес приготування кормосумішей в кормоцеху здійснюється в слідуючий послідовності.

Солому в тюках, рулонах чи насипом вигружаються з транспортних засобів на живильник — завантажувач. Тут різальним барабаном солома частково подрібнюється з одночасним розрихленням. Далі по транспортеру 2 з одночасним дозуванням вона потрапляє на збірковий транспортер 3.

Силос чи сінаж вигружають з транспортних засобів на живильник — завантажувач 13, звідки він по транспортеру 12 з одночасним дозуванням подається знову на транспортер 3.

Коренеплоди транспортним самоскидним засобом чи транспортером з корнебульбосховища завантажують в приймальний бункер транспортера 9, тут вони забираються скребковим похилим транспортером і подаються в мийку-подрібунювач — кошеневловлювач, а після миття і подрібнення — в дозатор 7, далі на збірковий транспортер 3.

Концкорма з автомобільних завантажувачів ЗСК-10 чи ЗСК-15 завантажуються в бункера-дозатори 11, а з них по гвинтовому конвейєру 10 спрямовуються в збірковий транспортер 3.

Технологічна лінія підготовки і видачі готової продукції кормоцеху ВРХ виконує операції приймання, обробки і видачі кормів.

Якість готової продукції (повнораціональна кормосуміш) залежить від типу машини застосованої на завершальній операції (замішування вихідних компонентів), які виконуються змішувачем-подрібнювачем ИСК-30.

Зібрані на неперервно рухомому транспортері 3 компоненти кормосуміші пошарно подаються подаються цим транспортером в подріднювач — змшувач 4. Сюдежи при необхідності через форсунки подрібнювача-змішувача з обладнанням 8 подається розчин маси, карбоміда і інших збагачувальних добавок. Рівномірно змішуванні і додатково подрібненні в подрібнювачі-змішувачі 4 корми в вигляді однорідної маси вивантажувальним транспортером 5 вивантажуються в кормороздавачі і транспортні засоби, і вивозяться для роздачі тваринам.

2.3 Визначення об'єму робіт

При пректуванні технологічної частини кормоцеху вихідними є слудуючі дані: спосіб обробітку компонентів кормосуміші і отримання готової продукції зумовлене поголів'ям, раціоном кожної груи тварин, вимогами до надійності кормоцеху.

Виходячи з наявних в господарстві кормів складають орієнтовні раціони годівлі літом і зимою, є особистим польовим кормовиробництвом.

Таблиця 2.1 Раціон годівлі корів

Показники

Корене-плоди

Води

Конц корма

Солома

Силос

Сінаж

Жом

Меляса

Мін. добрива

Корови дійні

3,5

120

4,5

6

20

10

10

0,5

0,1

Корови сухостійні

3

120

1,5

2

15

15

-

0,5

0,1

Корови розтелу

3

120

3,0

4

10

20

-

-

0,1

Молодняк на відгоді-влі

1

60

1,5

2

10

5

5

0,3

0,05

На основі даних про раціон і поголів'я тварин, обслуговувальних кормоцехом розрахуємо кількість кормів, нележащих обробітку на кожній технологічній лінії обробітку компонентів.

Визначаємо добову потребу кормів по формулі [16, ф29].

де — добова норма корму на 1 тварину, кг/гол.

— кількість тварин.

Дані звожу в таблицю 2. 2

Таблиця 2.2 Добова потреба в кормах на фермі ВРХ, кг

Групі корів

Кіль-кість

Конц. корма

Соло-ма

Силос

Сінаж

Жом

Меляса

Мін. добр.

Коре-неплод

Корови дійні

640

2880

3840

10 400

6400

6320

320

64

2240

Корови сухостійні

96

144

480

1440

1440

-

48

9,6

288

Корови розтелу

64

256

640

1280

-

-

6,4

192

Всього

800

3216

4576

880

9120

6320

368

80

2720

На основі даних добової потреби в кормах визначаємо річну потребу в окремо взятих видах кормів для ВРХ

де — добова потреба в кормах;

— кількість днів годівлі, — кількість днів годівлі,

— коефіцієнт, що враховує втрати корму зберіганні,

Визначаємо необхідну кількість силосу:

Визначаємо необхідну кількість концкормів:

Визначаємо необхідну кількість соломи:

Визначаємо необхідну кількість силосу:

Визначаємо необхідну кількість жому:

Визначаємо необхідну кількість меляси:

Визначаємо необхідну кількість міндобавок:

Визначаємо необхідну кількість коренеплодів:

Визначаємо кількість сховища для кожної групи кормів:

[16 до23] (2. 1)

де — об'єм сховища для даного виду корму.

[16 до 22] (2. 2)

де — щільність корму, [14 ст. 190]

— коефіцієнт використання ємкості сховища [2 табл. 4]

Кількість сховища для силосу Приймаємо приймаємо

Приймаємо

Кількість сховища для сінажу:

Приймаємо

Приймаємо 2 шт

Кількість сховищ (скирд) грубих кормів (соломи).

Приймаємо

Приймаємо 5 скирт.

Кількість буртів-траншей для зберігання коренеплодів.

Приймаємо.

Кількість сховищ для жома

Приймаємо

Приймаємо

Кількість складів для зберігання концентрованих кормів по формулі:

[2 ст. 128] (2. 3)

де — річна норма форму

(2. 4)

Приймаємо

Приймаємо

Силос, жом, сінаж в основному на фермах зберігається в сховищах з збіркового залізобетона. Ширина траншеї буває 6, 9, 12, 18 м, а довжиною в залежності від потрібної місткості.

Висота траншей вибирається не більше 3 м. Вмістимість сховища 5000…6000 Сіно і солома зберігається в скиртах вмістимістю 1000−4000

По нормам протилежної безпеки відстань між скиртами повина бути не менше 20 м.

Коренеплоди зберігаються в буртах. Номінальна вмістимість буртів 150−500

Концкорма зберігаються в розсипному або гранульованому вигляді в фуражних складах. Вологість концкормів не повинна перевищувати 14%.

2.3.1 Вибір і розрахунок кількості навантажувачів кормів і транспортних засобів

Для вибору силосу, сінажу і соломи з траншеї і навантажування їх на транспортний засіб, транспортуючі вантажі від траншеї до кормоцеху, застосовоють електрофікований навантажувач кормів ПСЄ-20.

Для навантажування соломи в транспортний засіб і для доставки до кормоцеху використовуємо грейферний навантажувач ПГ-0,5Д і тракторний причіп 2ПТС-4М-785 з трактором МТЗ-80.

Ціж агрегати використовуємо для навантаження і транспортування коренеплодів.

Технічна характеристика навантажувачів приведена в таблиці 2.3.

Визначаємо кількість необхідних навантажувачів.

Для навантажування соломи і коренеплодів.

[16 ф. 24] (2. 5)

де — добова норма корму на фермі, кг;

— продуктивність навантажувача, кг/год, приймаємо

— час роботи навантажувача за добу, год.

Приймаємо 1 агрегат.

Для навантажування силосу, сінажу і сіна:

приймаємо 1 агрегат.

Таблиця 2.3 Характеристика навантажувачів

Найменування показників

ПСЄ-20

ПГ-0,5Д

1. Продуктивність за годину чистого часу, m

до 20

35

2. Вантажопідйомність, кг

-

500

3. Підіймання грузу (висота забору), мм

5200

3300

4. Глибина врізання, мм

1260

2800

5. Максимальна висота навантаження в транспортний засіб, мм

2300

-

6. Ширина захвату, мм

586

-

7. Вантажопідйомна глибина, м

-

2,8

8. Максимальний радіус захвату, м

-

3,7

9. Агрегатується

від ел. двиг.

МТЗ-80

10. Потужність ел. двигуна, кВт робочого органу

3

-

11. Потужність ел. двигуна, кВт навантажувального транспортера.

1,5

-

12. Потужність ел. двигуна ходової частини, кВт

3,3

-

13. Потужність ел. двигуна кабелеукладчика, кВт

0,6

-

14. Габаритні розміри:

довжина, мм

ширина, мм

висота, мм

6315

2300

6800

4480

2950

3200

Визначаємо необхідну кількість транспортних засобів для перевезення соломи, силосу, сінажу, жому, коренеплодів.

Визначаємо час одного рейсу транспортного засобу.

(2. 6)

де — відстань перевезень корму, км

Приймаємо

— швидкість руху з кормом і без корму.

— час завантаження і розвантаження, хв.

Приймаємо:

Продуктивність транспортного засобу

[16.ф. 26] (2. 7)

де — вантажопідйомність транспортного засобу,

де — об'єм кузова,

— кількість корму

— коефіцієнт наповнення кузова

Приймаємо:

Визначаємо кількість транспортних засобів:

[16.ф. 28] (2. 8)

де — тривалість роботи транспортного засобу за добу.

Приймаємо

Приймаємо

Аналітично проводим розрахунок по всіх кормах і зводимо в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 Розрахунок необхідних транспортних засобів і навантажувачів кормів

Назва машини

Один. виміру

Кількість

1. Навантаження кормів ПСЄ-20

шт

1

2. Навантажувач грейферний ПГ-0,5Д з тр-ром «Беларусь»

-//-//-//-

1

3. Причіп тракторний 2ПТС-4М-785 з трактором «Беларусь».

-//-//-//-

3

4. Автонавантажувач ЗКС-10

-//-//-//-

1

2.4 Визначення виробничих потокових ліній приготування кормів і потреб в машинах

Кормовиробничий цех призначений для приготування повнораціональних сумішей корму на фермі ВРХ.

Комплекс обладнання кормоприготувального цеху КОРК-15 складається з слідуючих ліній:

— лінія соломи;

— лінія силосу;

— лінія концкормів;

— лінія коренеплодів;

— лінія приготування меляси і корбоміду;

— лінія збору, змішування і видачі кормосуміші.

Для того, щоб провести подальші розрахунки по визначенню необхідної кількості машин і їх продуктивності, необхідно керуватися даними добової витрати кормів на годівлю, а також числом подання корму за сутки і тривалістю однієї годівлі.

Приймаємо число надання корму рази (вранку, в обід і у вечері).

Початок гоідвлі з до ранку, потім з до в обід і з до вечером кожного дня, тобто тривалість годівлі

2.4.1 Розрахунок продуктивності лінії приготування соломи

Лінія приготування соломи складається з живильника завантажувача ЛИС-3 і транспортера дозатора.

Продуктивність ЛИС-3 за одиницю основного часу при подрібненні соломи вологістю 20% - не менше, а при вологості 40% - не менше [16, с. 40]

(2. 9)

де — одноразова видача корму;

— розрахункова продуктивність машини.

2.4.2 Розрахунок лінії приготування силосу

Лінія приготування силосу складається з живальника-навантажувача ПЗН-1,5 і транспортера дозатора (скребкового). Лінія силосу призначена для прийому, дозування, подачі силосу, сінажу і видачі кормосуміші.

Будова живальника-навантажувача ПЗН-1,5 така сама, як і ЛИС-3, відміність лише у тому, що у ПЗН-1,5 немає подрібнювальних барабанів, а замість вала одного відбивального бітера встановлено два — нижніх і верхній.

Регулювання кількості кормів такеж як на транспортері ЛИС-3.

Визначаємо дійсну продуктивність роботи ПЗН-1,5.

(2. 10)

2.4.3 Розрахунок продуктивності лінії приготування коренеплодів

Лінія коренеплодів складається з приймальних бункерів, транспортера ТК-5,0Б, подрібнювача вловлювача ИКН-5 і дозатор коренеплодів.

Транспортер коренеплодів ТК-5,0Б здвоєний, забезпечує дозоване вивантаження клубнів з приймального бункера і подає їх в подрібнювач ИКН-5.

Продуктивність транспортера ТК-5,0Б до Сумарна потужність електродвигунів -. Тип електродвигунів 4А90L6У2,

Кут нахилу транспортера —

Визначаємо дійсну тривалість роботи ТК-5,0Б.

(2. 11)

Подрібнювач — змішувач ИКН-5 має таку технічну характеру:

Продуктивність — 7

Встановлена потужність двигуна — 11

Тип двигуна — 4А1606У2.

Швидкість обертання при подрібненні

дрібному — 15,3

крутному — 7,75

Обрані нами машини задовольняють нашу програму, значить дійсна тривалість роботи менша тривалості роботи кормоцеху

2.4.4 Розрахунок продуктивності лінії приготування концентратів

Лінія концкормів включає в себе два бункери-дозатори встановлених на опорах. Під бункерами змонтовані гвинтові конвеєри.

Концкорми доставляються навантажувачем ЗСК-10, вивантажуються в бункер-накопичувач і через дозований пристрій гвинтовим конвеєром потрапляє на збірковий транспортер.

Розрахуємо емність бункерів — дозаторів:

[16 ф. 30] (2. 12)

де — добова потреба конбікорму, кг;

— щільність комбікорму,

— коефіцієнт використання ємкості

Приймаємо

2.4.5 Розрахунок продуктивності лінії приготовлення меляси і карбоміду

Лінія приготування включає в себе обладнання СМ-1,7, призначено для приготування збагачувальних розчинів і внесення їх в кормосуміш.

Технологічний процес роботи змішувача СМ-1,7 здійснюється слідкуючим чином. Горяча вода подається в змішувач по водопровідній магістралі. Меляса з ємкості об'ємом 5 вибирається насосом, карбамід засилають вручну. Всередині змішувача розташований вал з лопастями, вал приводиться в рух від електродвигуна через черв’ячний редуктор.

Вал з лопатями може забезпечити добру якість змішування меляси і карбаміду з гарячою водою при обертанні в будь-який бік.

Суміш меляси і карбаміду в гарячій воді готують за 30…60хв до початку подачі в ИСК-3. Якість суміші, приготовленої установкою СМ-1,7 за одну заправку залежить від кількості кормо суміші, що готується кормоцехом за зміну, а також від кількості обслуговуваних тварин.

Кількість суміші меляси, карбаміду і води, і співвідношення кожного компоненту, що входить в суміш розраховує зоотехнік господарства в відповідності із затраченим раціоном годівлі і зоотехнічними вимогами.

Готову суміш перекачують нафти змішувача СМ-1,7 через форсунки Н-0,5−90−30 на вивантажувальний транспортер.

Час приготування суміші - 6…8хв;

Ємкість цистерни змішувача — 1,7

Ємність для меляси — 5

Продуктивність установки — 4,7

змішувача — 25

Перекачую чого насосу — 30

Витрата пару — 170

Встановлена потужність ел. двиг. — 6,2кВт.

2.4.6 Розрахунок продуктивності лінії збору, змішування кормів і видачі кормо суміші

Лінія збору, змішування і видачі готової кормо суміші складається із зіркового транспортеру і подрібнювача-змішувача ИСК-3 з вивантажувальним транспортером.

Дозовані кормові компоненти транспортером подаються в подрібнювач ИСК-3 де проходять додаткове подрібнення і змішування кормових компонентів. Готова кормосуміш подається на вивантажувальний транспортер, зважується, вивантажується в кормороздавач КТУ-10А і надходить тваринам.

Продуктивність подрібнювача-змішувача ИСК-3А за 1 годину безперервної роботи на подрібненні соломи вологістю 20% - 4т/год, вологістю 40% - 5т/год, на змішуванні кормів до 20 т/год.

Загальна потужність електродвигунів 39,2 (37+2,2) кВт. Габаритні розміри 7030?1750?3580мм.

Висота вивантаження корму транспортером — 2770 мм. Рівномірність змішування корму — 69…80%.

Розрахуємо продуктивність змішування кормів і видачі кормо суміші.

Так, як солома і силос подрібнюється перед їх змішуванням, то змішувати приходиться без додаткового подрібнення, тобто подрібнювач-змішувач працює в режимі змішування корму.

Розрахуємо продуктивність змішувача кормів і видачі кормо суміші.

[16 ф. 40] (2. 13)

де — одноразова доза кормо суміші, кг.

— розрахункова продуктивність подрібнювача-змішувача.

Проводимо розрахунок лінії доставки і роздачі кормо суміші мобільними засобами.

Встановлюємо у відповідності з раціоном годівлі тварин кількість корму на одну тварину.

(2. 14)

де — кількість тварин

Встановлюємо добову кількість корму на одну тварину.

Встановлюємо максимальний розхід кормів, належучих до роздачі на протязі доби.

(2. 15)

де — кількість тварин

— добова кількість корму на одну тварину, кг.

Встановлюємо кількість разів годівлі тварин

Визначаємо кількість корму на одну годівлю:

(2. 16)

Визначаємо максимальну річну продуктивність на роздачу

[16 ф. 57] (2. 17)

де — час роздачі, год.

Приймаємо — час роздачі, год.

Приймаємо

Для роздачі кормів застосовуємо мобільний кормороздавач кормів КТУ-10А.

Технологічна характеристика КТУ-10А.

Вантажопідйомність, кг -3300

Продуктивність, т/год. — 20−25

Швидкість, км/год

робоча — 0,76…2,84

транспортна — 28

Ємкість бункера,

без поставних бортів — 5,76

з поставними бортами — 9,6

Визначаємо фактичну вантажопідйомність кормороздавача.

[16 ф. 58] (2. 18)

де — об'єм кузова кормороздавача,

— щільність корму,

— коефіцієнт використання об'єму кузова.

Приймаємо

Визначаємо час одного проходу, год.

[16 ф. 59] (2. 19)

де — час навантаження корму в роздавач, год.

— час доставки до місця годівлі, год.

— час роздавання корму, год.

— час руху без корму, год.

Знаходимо складові часу роздавача.

(2. 20)

де — продуктивність навантажувача лінії видачі кормів.

(2. 21)

де — відстань між кормоцехом і тваринницьким приміщенням.

— швидкість навантаженого кормороздавача км/год

Приймаємо

(2. 22)

де — продуктивність вивантажувального транспортера, т/год.

[16 ф. 60] (2. 23)

де — кількість корму, вивантажується на 1 м довжини годівниці, т/год.

— швидкість кормороздавача при роздачі, км/год.

— кількість рядів годівниць, в які одночасно надходить корм.

(2. 24)

де — норма видачі корму одній тварині, кг.

— фраст годівлі,

Приймаємо

(2. 25)

— швидкість холостого ходу.

Продуктивність роздавача

(2. 26)

Визначаємо кількість кормороздавачів

(2. 27)

Приймаємо

2.5. Визначаємо потребу в пару, воді і електроенергії

Добова потреба кормоцеху у воді розраховується за формулою:

[13 ст. 88] (2. 28)

де — кількість сухого споживаного корму за добу, кг;

— середньодобова кількість корму, потреба води кормоцехам.

Вода в кормоцеху необхідна для миття коренебульбоплодів і для зволоження солом’яної різки, якщо ця різка не зволожена такими компонентами як меляса та ін., речовинами.

Норма витрати води у кормоцеху, л.

1. На зволоження 1 кг солом’яної різки 1…1,5л.

2. На миття 1 кг коренебульбоплодів 0,3…0,9 л

Приймаємо відповідно 1 і 0,3л.

Для зволоження

(2. 29)

Для миття коренебульбоплодів

Визначаємо загальну необхідність потреби у воді

(2. 30)

2.5.1 Добова потреба пари

Пар у кормоцеху потрібний для підігріву меляси і обігріву зайнятих допоміжних приміщень, тобто кімнат відпочинку, лабораторії та ін.

Витрата пару для підігріву розчину меляси з водою.

[13, ст39] (2. 31)

де — питома витрата пару, кг/год.

— маса обробленого корму, кг.

Витрата пару на опалення побутових приміщень, лабораторії і кімнати відпочинку.

(2. 32)

Всього по розрахунках Qзаг =

3. Електрична частина

3.1 Підрахунок навантажень і витрати електроенергії

Для правильного вибору електротехнічного обладнання та розрахунку внутрішніх електропроводок необхідно провести розрахунок навантажень по кожній лінії кормоцеху.

Найбільш простий метод розрахунку електричних навантажень ґрунтується на побудові сумарного графіка електричних навантажень всього об'єкту. При цьому необхідно визначити приєднану потужність і тривалість роботи кожного із споживачів. Тривалість роботи кожного із технологічного графіка роботи обладнання. Приєднану потужність електродвигунів робочих машин визначають по формулі [18, ф. 52].

(3. 1)

де — встановлена потужність електродвигуна, кВт;

— к.к.д. електродвигуна;

— коефіцієнт завантаження електродвигуна.

Значення коефіцієнтів завантаження кормоприготувальнних машин беремо із таблиці [6. ст. 385]

Споживна потужність подрібнювача коренебульбоплодів буде дорівнювати:

Аналогічно визначаємо споживаному потужність для решти електродвигунів кормоцеху, а результати зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 Розрахунок споживної потужності електродвигунів кормоцеху КОРК-15А

№ п/п

Місце установки

Познач. на схемі

Тип ел. двиг

Потужність

Коеф. завантажен.

Спожив. потуж кВт

1

2

3

4

5

6

7

1

Гідронасос

М1

4А132М4У3

5,5

0,5

3,25

2

Конвеєр

М7

4А112МВ6У1

4

0,6

2,86

3

Транспортер

М6

63КМР90

2,2

0,7

1,92

4

Збірний транспортер

М5

63КНР90

2,2

0,5

1,37

5

Подрібнювач змішувач

М4

4А200М4УЗ

3,7

0,6

24,4

6

Вивантаж конвеєр

М3

63КМР90

2,2

0,7

1,92

7

Гвинтовий конвеєр

М11

Мотор редуктор

1,5

0,6

1,14

8

Дозатор

М13

4А90L6УЗ

1,5

0,7

1,33

9

Дозатор

М14

4А90L6УЗ

1,5

0,7

1,33

10

Поперечн конвеєр

М12

Мотор редуктор

1,5

0,4

0,76

11

Живильник

М17

4А90L6УЗ

1,5

0,4

0,76

12

Транспортер

М16

4А90М643

1,5

0,4

0,76

13

Дозатор

М15

4А90М643

1,5

0,4

0,76

14

Транспортер

М8

63МКР90

2,2

0,7

1,92

15

Подрібнювач

М9

4А160S643

11

0,6

8,25

16

Конвеєр

М10

4А112М6SУІ

4

0,6

2,86

17

Гідронасос лотка

М2

4А132S6ІУЗ

5,5

0,6

3,89

Разом

83,6

58,06

З таблиці 3.1 видно, що установлена потужність електродвигунів кормоцеху становить, а споживана потужність дорівнює

Витрату електроенергії за добу визначаємо по формулі [13 ф.4. 3]

(3. 2)

де — коефіцієнт одночасності;

— час роботи кормоцеху, год.

Для кормоцехів коефіцієнт одночасності [6 табл. 2. 5]

Тоді

Витрата енергії за сезон кормоприготування

3.2 Вибір апаратури керування і захисту електрообладнання кормоцеху

Апарати керування служить для вмикання, вимикання і забезпечення повного режиму роботи електроустановок. Апарати захисту призначені для вимикання електричних установок і мереж при нормальних режимах роботи.

Відповідно з ПВЕ електричні мережі кормоцехів повинні бути захищені від коротких замикань, а електродвигуни від коротких замикань і перевантаження. Апарати керування і захисту вибираються відповідно ступеню захисту від впливу оточуючого середовища.

Базуючись на компоновці обладнання кормоцеху складаємо схему живлення електродвигунів, на якій позначаємо довжину дільниць і потужність електродвигунів (рис 3. 1).

На вході в кормоцех передбачаємо установку комплексного пристрою з рубильником і запобіжниками.

Керування обладнанням здійснюється з одного пульта. Кожна технологічна лінія одержує живлення через автоматичний вимикач, який захищає двигун і мережу від коротких замикань. Для дистанційного керування електродвигунами передбачено установку електромагнітних пускачів з тепловим реле, які захищають двигуни від короткочасних перевантажень.

Вибір автоматів керування зробимо для однієї технологічної лінії, а решту аналогічних розрахунків зведемо в таблицю.

В лінію соломи входять два двигуни, двигун гідронасоса підйому лотка 4А132S6УЗ,

Двигун конвеєра 4А112М6СУ1,

Для керування електродвигунами вибираємо магнітні пускачі

Умови вибору

(3. 3)

— відповідно струм пускача і струм навантаження, А;

— струм вставки теплового, реле, А;

— напруги котушки пускача і сітки, В.

Вибираємо магнітні пускачі серії ПМА [19 табл.3. ]

Для двигуна 4А132S6УЗ, Вибираємо магнітний пускач ПМЛ 2220УЗ, який компонується тепловим реле РТЛ 101. 004 з вставкою на струм 14А, межі регулювання 10…14А.

Умовні позначення магнітного пускача розшифровуються так:

ПМЛ2201УЗ

ПМЛ — серія пускача.

2 — габарит, 2−25А,

2 — нереверсивний з тепловим реле;

0 — ступінь захисту ІРОО — магнітний пускач буде знаходитися в шарі керування;

І - наявність блок-блок контактів

у — кліматичне виконання — для помірного клімату;

3 — для розміщення в приміщеннях.

Теплове реле РТЛ. 1001. 004 першого габариту на струм 25А. Струм вставки теплового реле вибираємо на 14А з межами регулювання 9,5−14А. Поводок регулятора теплового реле встановлюємо на позначку 12.

Це буде означати, що теплове реле відрегульоване на номінальний струм електродвигуна 12,5А, а при перевантаженні двигун буде вимкнутий із сітки.

Аналогічно обґрунтовуємо вибір магнітного пускача для двигуна на 4А112М6СУ1.

Вибираємо магнітний пускач ПМЛ1201УЗ на струм 10А, пускач компонується тепловим реле РТЛ 101 404 із струмом вставки 10А, а межі регулювання реле 7…10А. Регулятор встановлює мого на мітку трохи більше 9.

Від коротких замикань електродвигуни і внутрішні проводки захищаються автоматичними вимикачами.

Умови вибору автоматичних вимикачів

(3. 4)

де — струми автоматичного вимикача і струмового реле, А;

— розрахунковий струм навантаження, — напруги автомата і сітки.

Визначаємо струм навантаження лінії соломи.

По таблиці 3 вибираємо автоматичний вимикач АЕ20. 332.0. 20. УЗ.

Умовні позначення автоматичного вимикача розшифровується так:

АЕ20 — серія автоматичного вимикача;

3 — габарит на 25А

3 — триполюсний з струмовими розчіплювачами

2 — з одним замикаючим блок-контактом;

0 — без додаткових розчіплювачів;

20 — ступінь захисту

УЗ — для помірного клімату, установка в приміщені.

По аналогії робимо вибір апаратів керування і захисту для інших технологічних ліній, а результати розрахунків зводимо в таблицю 3.2.

Таблиця 3.2 — Апаратура керування і захисту електрообладнання кормоцеху КОРК-15

№ п/п

Познач розрах схеми

Потуж двиг кВт

Струм, А

Марка апарату керування

Реле захисту

Стум вставки

Межі регулювання реле

1

2

3

4

5

6

7

8

1

КМ1

5,5

12,15

ПМЛ2201УЗ

РТЛ1 011 004

12,5

9,5…14

2

КМ2

4

9,2

ПМЛ12 201УЗ

РТЛ101 004

9,5

7…10

3

9,5

21,35

АЕ20 332 020УЗ

РТ25

25

-

4

КМЗ

2,2

5,6

ПМЛ12 201УЗ

РТЛ101 004

6

3,8…6

5

КМ5

2,2

5,6

ПМЛ12 201УЗ

ПТЛ101 004

6

3,8…6

6

КМ6

2,2

5,6

ПМЛ12 201УЗ

ПТЛ101 004

6

3,8…6

7

6,6

16,8

АЕ20 332 020УЗ

РТ20

20

-

8

КМ4

37

68,8

ПМЛ522 002УЗ

ПТЛ206 304

70

63…80

9

37

68,8

АЕ20 532 020УЗ

РТ-80

80

80

10

КМ7

4

9,1

ПМЛ1 220 001УЗ

РТЛ101 004

9

7…10

11

КМ10

4

9,1

ПМЛ122 001УЗ

ПТЛ101 004

9

7…10

12

8

18,2

АЕ20 332 020УЗ

ПТЛ102 004

20

-

13

КМ9

11

22,6

ПМЛ222 001УЗ

ПТ-20

23

18…25

14

11

22,6

АЕ20 332 020УЗ

РТ-25

25

25

15

КМ11

1,5

4,1

ПМЛ122 001УЗ

ПТЛ101 004

4,5

3…8

16

КМ13

1,5

4,1

ПМЛ122 001УЗ

ПТЛ101 004

4,5

3…8

17

КМ14

1,5

4,1

ПМЛ122 001УЗ

ПТЛ101 004

4,5

3…8

18

4,5

12,3

АЕ2 020 332 020УЗ

РТ-20

12,5

12,5

19

КМ8

2,2

5,6

ПМЛ122 001УЗ

РТЛ101 004

6

3,8…6

20

КМ15

1,5

4,1

ПМЛ129 001УЗ

ПТЛ101 004

4

3,8…6

21

КМ16

1,5

4,1

ПМЛ122 001УЗ

ПТЛ101 004

4

3,8…6

22

КМ17

1,5

4,1

ПМЛ122 001УЗ

ПТЛ101 004

4

3,8…6

23

6,7

18

АЕ2 030 332 020УЗ

РТ-20

20

20

Згідно з технічними умовами кормоцех одержує електроенергію через ввідний шафа з рубильником і запобіжниками.

Умовами вибору рубильника [2]

(3. 5)

Сумарний струм на вводі кормоцеху:

Вибираємо рубильник Р11 343 500УЗ на струм напругою 600 В.

Запобіжники, що комплектують розподільчі пристрої, в основному застосовують 2-х типів — ПН і ПР. Визначаємо струм плавкої вставки запобіжників, для асинхронних двигунів, які вибираються по такій умові.

(3. 6)

де — пусковий струм найбільшого електродвигуна, А;

— сума номінальних струмів решту двигунів, А.

Сумарний струм електродвигунів

Тоді

Вибираємо плавку вставку запобіжника Найбільше значення струму вимикання запобіжника при навантаженні 380 В становить 100 кА. Таки чином запобіжник ПН2−250 забезпечить надійне вимикання електромереж кормоцеху при коротких замиканнях.

Виходячи з параметрів і типу вибраних рубильника і запобіжників, як ввідний пристрій вибираємо комплектний пристрій типу ЯБПВУ-4У2, [табл. 128. Олійник]. В комплект цього пристрою входить рубильник на 250А, запобіжник ПН2−250, кліматичне виконання І2, що повністю відповідає параметрам оточуючого середовища кормоцеху.

3.3 Розрахунок силових електропроводок кормоцеху

Вид електропроводки, спосіб прокладання проводів або кабелів вибирають залежно від призначення, умов навколишнього середовища, характеристики електроприймачів, вимог техніки безпеки, протипожежних правил.

Для стаціонарних проводок рекомендується дроту і кабелі з алюмінієвими жилами. В кормоцехах силові електропроводки виконують схованими в стальних трубках.

Розрахунок внутрішніх силових електропроводок будемо проводити на основі розрахункової схеми (рис 1). В сітках 380/220 В переріз проводів обумовлений струмовими навантаження, втратою напруги, а також параметрами апаратів захисту-плавких вставок і струмових реле. Так як для кожної лінії розрахунки аналогічні, то для кожної лінії розрахуємо і виберемо дроту для найбільш навантаженої ділянки лінії № 4 подрібнювача-змішувача, а решту розрахунків зведемо у таблицю.

Подрібнювач-змішувач приводиться в дію електродвигуном 4А200М4УЗ,

Для прокладки силових межах кормоцеху вибираємо найбільш розповсюджений і доступний провід марки АПВ — провід з алюмінієвими жилами, з полівінілхлоридною ізоляцією. Його застосовують для монтажу силових та освітлювальних мереж, які прокладають в трубах, порожнистих каналах будівельних конструкцій і відкрито [18. табл. 3. 1]. Поперечний переріз дроту визначаємо по доступному струму навантаження [1. табл.3. 13].

АПВ-25,

Вибраний переріз дроту перевіряємо по доступній витраті напруги по формулі:

[12. ф.2. 26] (3. 7)

де — навантаження лінії, кВт;

— довжина магістралі, м;

— допустима витрата напруги, %;

— постійний для даного виду дроту коефіцієнт, який залежить від напруги, числа фаз і матеріалу дроту.

Для алюмінієвих проводів, що використовуються в мережі 380/220 В, с=44 [3. табл. 16. 2]. Відповідно до правил ПВЗ, витрата напруги у внутрішніх електросітках допускається в межах 1,5…2,5%. Підставляючи дані у формулу (3. 7) одержимо:

Так, як по умові тривало допустимого струму навантаження переріз проводу дорівнює то вибираємо це значення як більше.

Перевіряємо вибраний переріз проводу по апарату захисту. Від коротких замикань провід захищається струмовим реле автоматичного вимикача АЕ20 532 020УЗ із вставного струмового реле

Умова перевірки перерізу дроту по апарату захисту.

(3. 8)

Умова виконується. В підсумку вибираємо провід АПВ-25,

Аналогічно вибираємо марку і переріз проводів для інших ліній, а результати розрахунків зводимо в таблицю 3.3.

Таблиця 3. 3- Марки і переріз проводів силових мереж кормоцеху КОРК-15

№ п/п

Позначення ділниці

Навантаж кВт

Струм А

Довжина ділниці

Марка і періз дроту

Допустимий струм

1

1−1

5,5

12,5

20

АПВЗ (1?4)

28

2

1−2

4

9,2

16

АПВЗ (1?2,5)

19

3

1−3

2,2

5,6

18

АПВЗ (1?2,5)

19

4

1−5

2,2

5,6

9

АПВЗ (1?2,5)

19

5

1−6

2,2

5,6

21

АПВЗ (1?2,5)

19

6

1−4

37

68,8

16

АПВ0З (1?2,5)

80

7

1−7

4

9,1

22

АПВЗ (1?4)

19

8

1−10

4

9,1

20

АПВЗ (1?2,5)

19

9

1−9

11

22,6

25

АПВЗ (1?4)

28

10

1−11

1,5

4,1

14

АПВЗ (1?2,5)

19

11

1−13

1,5

4,1

10

АПВЗ (1?2,5)

19

12

1−14

1,5

4,1

18

АПВЗ (1?2,5)

19

13

1−8

2,2

5,6

17

АПВЗ (1?2,5)

19

14

1−15

1,5

4,1

12

АПВЗ (1?2,5)

19

15

1−16

1,5

4,1

14

АПВЗ (1?2,5)

19

16

1−17

1,5

4,1

18

АПВЗ (1?2,5)

19

17

Ввод

58,00

90

60

АРВЗ (1?50)

95

3.4 Компоновка силової схеми і розробка принципіальної схеми керування кормоцехом КОРК-15

Силова частина електричної схеми включає в себе рубильник з запобіжниками, які встановлені в комплектному пристрої ЯБПВУ-4УЗ на номінальний струм 250А, при напрузі 380 В (Р4С2).

Автоматичні вимикачі серії АЕ20 призначені для захисту електродвигунів і проводки від коротких замикань. Електромагнітні пускачі КМ1-КМ17 з силовими реле КК1-КК17 захищають електродвигуни від тривалих навантажень. Перемикач призначений для ручного реверсування електродвигуна подрібнювача-змішувача. В положенні «Вперед» перемикача залишаються контакти 1−2; 3−6; 4−5. В положенні «Назад» — 1−2; 8−9; 7−10.

Керування обладнання кормоцеху КОРК-15 здійснюється оператором із одного пульта, який встановлюється окремому приміщенні. Пускозахстна апаратура розміщується в шкафу КОРК15. 07. 00. 000.

Пульт керування установками ИКМ-5 і ОКМ-4 розміщені окремо. Схема керування кормоцехом показана на рис 3.

Рубильником подається напруга на силову схему, контроль по вольтметру PV. При натисканні кнопки одержимо живлення реле часу, яке через 10 с вимикає дзвінок і контактами КТ18 подає живлення на схему керування. Кнопка і, які розміщенні біля гідронасосів приводу лготків-живильників, вмикають пускачі КМ1 і КМ2 та електродвигуни М1 і М2.

Електродвигуни М3, М4, М5 лінії збирання, змішування і видачі кормо суміші вмикаються послідовним перемиканням перемикача пускачі КМ3, КМ4, КМ5.

Напруга в коло керування решти електродвигунів технологічних ліній буде подаватись лише після запуску всіх двигунів лінії збирання, змішування і видачі кормо суміші. В режимі наладки контактне реле К19 монтуються контактами перемикача S30.

Блокіровка запуску подрібнювача-змішувача НСК-3 при відкритому кожусі машини виконується кінцевим вимикачем в полі котушки пускача КМ4.

Лінія силосу вмикається оператором вручну за допомогою перемикача, що дозволяє запустити машини в необхідній послідовності (транспортер-конвеєр) пускачами КМ-6 і КМ-7. В полі пускача КМ7 ввімкненні замикаючі контакти КМ3 в якості блокіровки, якщо лінія збирання і змішування не запускається.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой