Модуль радіоканалу

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

До складу модуля радіоканалу входять селектори каналів метрового (СК-М-24−2) і дециметрового (СК-Д-24) діапазонів, субмодуль радіоканалу СМРК і субмодуль синхронізації УСР.

Модуль радіоканалу виготовляється в декількох варіантах, розрахованих на використання без селектора каналів дециметрового діапазону, а також з додатковими пристроями, що встановлюються в блоці управління.

Телевізорах ЗУСЦТ застосовані модулі радіоканалу МРК 2−5 і МРК 2−3. Відмінність їх полягає в тому, що в останньому відсутня селектор каналів дециметрового діапазону і контакт 5 з'єднувача Х1 з'єднаний з корпусом перемичкою б — б. Модуль радіоканалу МРК-2−5 включає селектори каналів СК-М-24−2 і СК-Д-24 субмодуль радіоканалу СМРК-2 і субмодуль синхронізації УСР.

1. ОПИСОВИЙ РОЗДІЛ

1.1 Структурна схема модуля радіоканалу

Радіосигнал мовного телебачення з антенних входів MB і ДМВ надходить відповідно на селектори СК-М-24−2 і СК-Д-24. З виходу селектора СК-М-24−2 сигнали з проміжними частотами звуку і зображення надходять на субмодуль СМРК-2 А1 3, де відбувається посилення, придушення перешкод і формування частотної характеристики радіоканалу. У каналі звуку з ПЦТВ виділяється сигнал різницевої частоти 6,5 МГц, відбувається його посилення і обмеження в каскадах УПЧЗ, частотне детектування та попереднє посилення ЗЧ З виходом УПЧИ пов’язані пристрій АПЧГ, відео-детектор і пристрій АРУ. Напруга АПЧГ надходить на селектори каналів, де підсумовується з напругою попереднього налаштування, вступників з пристрою вибору програм А10. Автоматичним регулюванням охоплені селектори каналів і УПЧИ Через емітерний повторювач відеосигнал надходить на субмодуль синхронізації А1. 4, в канал яскравості модуля кольоровості А2 і на субмодуль кольоровості А2.1 в модулі А2. У субмодулі синхронізації амплітудний селектор виділяє кадрові та рядкові синхроімпульси з відеосигналу. Кадрові синхроімпульси надходять на вхід ЗГ в модулі кадрової розгортки А6, а рядкові через пристрій АПЧіФ коригують частоту і фазу керуючих імпульсів, які створює задає генератор рядкової розгортки. Вихід генератора, що задає пов’язаний з попереднім підсилювачем в модулі рядкової розгортки А7. Крім того, в субмодулі синхронізації формуються також стробірующіе імпульси, необхідні для пристроїв фіксації рівня чорного в каналах кольоровості і яскравості.

/

Рис. 1 Структурна схема МРК

Модуль радіоканалу (МРК) служить для посилення ПЧ зображення і звукового супроводу, виділених селектором каналів, посилення, обмеження по амплітуді і детектування другий ПЧ звуку, посилення по напрузі і потужності сигналів звукової частоти, виділення колірного телевізійного сигналу (ПЦТС) і сигналів синхронізації, а також формування сатиричного імпульсу, що запускає.

У модуль радіоканалу входять:

— селектор каналів метрового діапазону СК-М-24−2;

— селектор каналів дециметрового діапазону СК-Д-24;

— субмодуль радіоканалу СМРК -2;

— субмодуль синхронізації УСР.

1.2 Проходження сигналів в субмодулі радіоканалу

Сигнал проміжної частоти з виходу СК-М-24−2 через контакт 20 з'єднувача XI (А1) і розділовий конденсатор С1 надходить на базу транзистора VT1. Навантаженням каскаду є резистор R4. Живлення +12 В подається на транзистор через резистор R3, включений у емітерну ланку.

Рис. 2 — Принципова схема субмодуля радіоканалу СМРК-2

Резистори R1 і R2 утворюють дільник, що забезпечує напруга зсуву. Нейтралізація позитивного зворотного зв’язку по змінним напругою проводиться конденсатором С3.

Посилений сигнал з колекторної навантаження транзистора VT1 надходить на вхід 2 фільтра ZQ1, в якості якого використовується фільтр на ПАР. За допомогою цього фільтра формується частотна характеристика ППЧЗ. За своїми параметрами вона рівнозначна частотним характеристикам LC-фільтрів з великим числом контурів. Загасання фільтра на ПАР в смузі пропускання компенсується посиленням транзистора VT1 і двокаскадного аперіодичним каскадом на транзисторах VT2, VT3.

Підсилювачі створюють рівні по розмаху напруги, що знімаються з навантажень R12 і R14 і поступають через конденсатори С8, С7 і висновки 1 і 16 мікросхеми DA2 на регульований підсилювач 2. Далі сигнал надходить на синхронний детектор 10. 1, до якого підключений опорний контур L1C19R31, налаштований на проміжну частоту зображення. З виходу детектора сигнал подається на схему АРУ 13 і через попередній підсилювач 1 — на вивід 12 мікросхеми.

Вихідний сигнал через дросель L3 і резистор R33 надходить на режекторний фільтр ZQ2, L4, налаштований на другу проміжну частоту звукового супроводу (6,5 МГц). Режекторний фільтр приєднаний до бази транзистора VT4, на якому зібрано емітерний повторювач, призначений для узгодження тракту ППЧЗ з наступними каскадами, З навантаження R41 емітерного повторювача сигнал зображення через контакт 7 з'єднувача XI (А1) надходить на субмодуль синхронізації УСР, модуль кольору МК-2, а також на пристрій сполучення з відеомагнітофоном.

Схема АРУ 13 в мікросхемі DA2 виробляє керуючу напругу, що подається на регульований підсилювач 2 ППЧЗ, а також через підсилювач постійного струму 3. 1, вивід 4 мікросхеми, ланка R23C15, контакт 14 з'єднувача XI (А1) — на вхід АРУ селектора каналів. Початкова напруга АРУ задається подільником R22R17, а постійна часу визначається фільтром C13R20C14R21. Щоб усунути вплив схеми на селектор каналів при малих рівнях вхідного сигналу, введений вузол затримки АРУ R18R19C12, що приєднується через вивід 3 мікросхеми. Затримку встановлюють підлаштування резистором R18.

Контур синхронного детектора L1C19R31 має ємнісний зв’язок по друкованому монтажі з контуром L2C25, приєднаним через висновки 10 і 7 до детектора 10.2 пристрої АПЧГ. У детекторі 10.2 відбувається порівняння частоти сигналу, що надходить на нього детектора 10. 1, з частотою настройки опорного контуру АПЧГ L2C25 (38,0 МГц) і виробляється напруга помилки, пропорційна різниці цих частот. Напруга помилки після підсилювача постійного струму 3.2 через вивід 5, резистор R25, контакт 16 з'єднувача XI (А1) надходить в ланку налаштування гетеродина селектора каналів. Початкова напруга АПЧГ встановлюється дільником R24R28 від джерела напруги +12 В.

Блокування АПЧГ проводиться відключенням детектора 10. 2, для чого вивід 6 мікросхеми через резистор R29 замикаються в блоці управління на корпус. У цьому випадку напруга АПЧГ не надходить у ланка настроювання селектора каналів, а на виведення 5 мікросхеми встановлюється напруга близько 6 В, утворена дільником напруги живлення R24R28.

Канал звукового супроводу зібрано на мікрозборці DA3 УПЧЗ-1М-1Е. До її складу входить п'єзокерамічний смуговий фільтр 6,5 МГц і мікросхема типу К174УР4, що виконує функції ППЧЗ, обмежувача, частотного детектора і попереднього підсилювача сигналів звукової частоти.

ПКТС з виведення мікросхеми DA2 (підсилювач 1) через котушку індуктивності L3 і резистор R27 надходить на вхід п'єзокерамічного смугового фільтра 15.1 мікро-складення DA3, налаштованого на другу проміжну частоту звукового супроводу 6,5 МГц. Виділена ПЧ звукового супроводу подається на вхід підсилювача-обмежувача 16 і потім на вхід частотного детектора 10. Налаштування частотного детектора забезпечується опорним контуром 15. 2, виконаним у вигляді п'єзокерамічного фільтра.

Детектора сигнал звукової частоти, знімається з виходу, частотного надходить на входи нерегульованого 1 і регульованого 2 підсилювача. З виходу першого з них сигнал звукової частоти через вивід 4 мікро-складення, контакт 5 роз'єму XI (А1) подається на пристрій сполучення з відеомагнітофоном. З виходу другого підсилювача сигнал звукової частоти через вивід 6 мікро-складення, контакт 3 роз'єми XI (А1) надходить на підсилювач сигналів звукової частоти, розташований у блоці управління (А9).

Для відключення ППЧЗ і ППЧЗ, що буває необхідно при роботі з відеомагнітофоном, виводи 14 мікросхеми DA2 через діод VD1, а також вивід 3 мікросхеми DA3, резистор R34 і діод VD2 можуть бути замкнуті на корпус через контакт 6 з'єднувача XI (А1).

1.3 АЧХ вхідного та вихідного сигналів МРК

Амплітудно-модульований радіосигнал зображення, перетворений в СКМ в сигнал проміжної частоти, далі посилюється в підсилювачі проміжної частоти зображення УПЧИ і подається на детектор D.

Передавачем випромінюється радіосигнал всій верхній бічній смуги ВБП і залишку нижньої бічної смуги НБП радіочастот. На рисунку 3 АЧХ передавача зображення також перетвореної на проміжну частоту приймача. Якби АЧХ УПЧИ повністю збігалася з АЧХ передавача, детектувати сигнал містив би надлишок НЧ (рис. 3, б, верхня). Тому АЧХ приймача в місці розташування сигналу проміжної частоти зображення має пологий схил, тривалість якого 1,5 МГц.

Проміжна частота розташовується в центрі смуги, займаному схилом. У цьому випадку детектувати сигнал виходить з правильним співвідношенням всіх спектральних складових і спотворень зображення не буде.

Сигнал проміжної частоти звуку 31,5 МГц раозміщується на місці рівної площадки АЧХ. Рівень звукових сигналів нижче максимального рівня сигналу зображення. Таке співвідношення сигналів дозволяє усунути перешкоди на екрані телевізора, проявляються у вигляді горизонтальних смуг, що змінюються синхронно з сигналом звукового супроводу.

Рис. 3 АЧХ вхідного та вихідного сигналів МРК

З виходу УПЧИ радіосигнали зображення і звукового супроводу надходять на детектор Д. Далі повний телевізійний сигнал через режекторний фільтр, налаштований на другу проміжну частоту звуку 6,5 МГц, подається на підсилювач сигналу яскравості і модулятор кінескопа.

1.4 Детектор сигналів звукового супроводу

Канал звукового супроводу виконує на мікросхемі D3. З виходу 12 ИС D2 ПЦТС через дросель L3 і конденсатор 20 надходить на вхід п'єзоелектричного смугового фільтра 15. 1, накладену на другу ПЧ звукового супроводу (6,5 МГц). Виділена ПЧ звукового супроводу через обмежувач 16 надходить на вхід частотного детектора 10. Його настройка проводиться опорним контуром 15. 2, виконаного у вигляді п'єзокерамічного фільтра. З виходу частотного детектора сигнал ЗЧ надходить на входи регульованого 2 і нерегульованого підсилювача 1. Вихід нерегульованого УЗЧ через вивід 4 мікросхеми і контакт 5 з'єднувача пов’язаний з пристроєм сполучення з відеомагнітофоном. З виводів регульованого УЗЧ сигнал через вивід 6 мікросхеми D3, контакт 3 з'єднувача Х1, резистор R6 і змінний резистор R7, контакт 3 з'єднувача Х9, конденсатор С13 (А9. 1) надходить на висновок 8 мікросхеми D1 в блоці управління — вихідний каскад УЗЧ. Рівень цього сигналу регулюється зміною постійної напруги на виводі 7ІСD3, яке знімається з регулятора гучності в БУ. Конденсатор С24 стабілізує значення постійної напруги і відфільтровує перешкоди.

Рис. 4 Детектор сигналів звукового супроводу

Для можливості відключення УПЧИ і УПЧЗ, що буває необхідно при роботі з відеомагнітофоном і сервісними пристроями, висновок 14ІСD2 через діод VD1, а також вивід 3 мікросхеми D3, резистор R34 і діод VD2, можуть бути замкнуті на корпус через контакт 6 з'єднувача Х1. З виходу УПЧИ радіосигнали зображення і звукового супроводу надходять на детектор Д. Далі повний телевізійний сигнал через режекторний фільтр, налаштований на другу проміжну частоту звуку 6,5 МГц, подається на підсилювач сигналу яскравості і модулятор кінескопа. Сигнал звукового супроводу телевізійних передач отримують від окремого радіопередавача на окремій ЧС несучої. Параметри модуляції ті ж, що і в системі монофонічного МВ-ЧМ мовлення. Діапазон модулюючих частот 30 … 15 000 Гц, девіація несучої частоти + -50 кГц. Співвідношення між потужностями випромінювання передавачів сигналів зображення і звукового супроводу становить 10/1. Рознос несучих частот зображення і звукового супроводу 6,5 МГц. Для європейського стандарту його значення 5,5 МГц, а для північно-амереканського стандарту 4,5 МГц. Він визначає максимальну частоту переданого сигналу яскравості і чіткість відтворюваного зображення. Він визначає і якість кольорового зображення при розробці сумісних систем ЦТ.

Особливістю каналу посилення сигналів звукового супроводу є те, що його частина поєднана з каналом посилення сигналів зображення (УПЧИ). У сучасному телевізорі радіосигнал звукового супроводу піддається подвійному перетворенню частоти. У СКМ Перші перетворення радіосигналу мовного телебачення переносить спектр в область проміжних частот. Після цього несе частоти зображення рівні 38 МГц, а звукового супроводу 31,5 МГц. В результаті биття проміжних частот при детектуванні утворюється друга проміжна частота звукового супроводу, рівна 6,5 МГц. Сигнал цієї проміжної частоти має частотну модуляцію за законом звуку і амплітудну модуляцію за законом сигналу яскравості. Сигнал другий ПЧ звуку далі подається в УПЧЗ. Потім за допомогою обмежувача усувається паразитна амплітудна модуляція (за законом сигналу яскравості) і сигнал надходить на ЧД, з виходу якого через підсилювач звукової частоти він прямує до Гр. Якщо сигнал яскравості все ж проходить у звуковий канал, то спотворення звуку насамперед виявляється у вигляді рокоту 50 Гц…

2. Розрахунковий розділ

Розрахуйте розмах сигналів яскравості та різнобарвних і побудуйте часову діаграму для зображення: з лівої сторони кадру чотири вертикальних смуги на червоному фоні - зелена, жовта, біла, пурпурова.

Ширина смуги — 0,1 ширини кадру.

Uy=0,3Ur+0,11Ub+0,59Ug

Ur-y=0,7Ur-0,11Ub-0,59Ug

Ub-y=0,89Ub-0,3Ur-0,59Ug

Uy=0,3Ur+0,11Ub+0,59Ug

Зелена = G = 0,59; Жовта = R+G=0,89; Біла=1;

Пурпурова=R+B=0,41; Червона = R = 0,3

Ur-y=0,7Ur-0,11Ub-0,59U

Зелена = G = -0,59; Жовта = R+G = 0,11;

Біла = 0; Пурпурова = R+B = 0,59; Червона = 0,7

Ub-y=0,89Ub-0,3Ur-0,59Ug

радіоканал діапазон звуковий зображення

Зелена = -0,59; Жовта = R+G = -0,89;

Біла = 0; Пурпурова = R+B = 0,3; Червона = -0,3

Висновок

До складу модуля радіоканалу входять селектори каналів метрового (СК-М-24−2) і дециметрового (СК-Д-24) діапазонів, субмодуль радіоканалу СМРК і субмодуль синхронізації УСР.

Перелік посилань

1. Звуковое и телевизионное вещание: Учебник для техникумов / А. В. Выходец, В. И. Коваленко, М. Т. Кохно. — М.: Радио и связь, 1987. — 448с.

2. http: //www. abcdrecords. ru/catalog/articles/ - Звук: теория, устройства, практические рекомендации.

3. Радиовещание и электроакустика: Учебное пособие для вузов / С. И. Алябьев, А. В. Выходец, Р. Гермер и др. — М.: Радио и связь, 2002. — 792 с.

4. Анерт В., Штеффен Ф. Техника звукоусиления. М., 2003. — 416 с.

5. Ельяшкевич С. А. Цветные телевизоры ЗУСЦТ, 1990 — 140с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой