Практикум комп'ютерного редактора Adobe Photoshop 7.0

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Программирование


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Практикум комп'ютерного редактора Adobe Photoshop 7. 0

Зміст

1. Вступ

2. Загальні відомості про редактор Adobe Photoshop

3. Інтерфейс Photoshop 7. 0

3.1 Малювання у Photoshop

3.2 Алгоритм створення виробу із програмою Adobe Photoshop

4. Загальний опис програми

4.1 Запуск

4.2 Малювання у Photoshop

4.3 Інструменти для замальовування областей зображення

5. Технічне обслуговування. Опис файлів, алгоритм їх роботи

6. Висновок

7. Список використаної літератури

1. Вступ

Adobe Photoshop — професійна графічна програма нового покоління, призначена для будь — яких робіт, пов’язаних з обробкою зображень. Ні для кого не є секретом, що чим могутніше і професійніше інструмент, тим більший ступінь підготовленості потрібний для його ефективного використання. Adobe Photoshop в даному випадку не є виключенням: крім простого знання команд і операцій тут також необхідне глибоке розуміння «внутрішнього світу» програми, володіння професійними прийомами роботи. Adobe Photoshop поза сумнівом одна з самих екзотичних програм, коли — не будь існуючих за не тривалу історію персональних комп’ютерів. Не має рації той, хто відносить до неї тільки як до банального інструменту.

Photoshop дозволяє прекрасно працювати із шарами і виділення області. В його розпорядженні знаходяться сильні засоби кольорової корекції і ретуші, зміни розмірів зображення, він підтримується фактично сучасні формати графічних файлів.

Photoshop по суті являється признаним законодавцем стандартів в області обробки растрових зображень. Він здійснюється в різних версіях для всі основних операційних систем і може працювати з зображеннями створення і управління любого з них. крім цього в даному пакеті широко розвинута тонова корекція. При детальному розгляді даної письмово — екзаменаційної роботи можна легко освоїти основні прийоми роботи з даним пакетом. В ньому міститься чіткий перелік інструментів і їх короткий опис, основні кольорові моделі і типи растрових зображень, настройки параметрів і вивід на друк документів Photoshop.

2. Загальні відомості про редактор Adobe Photoshop

Все почалося в далекому 1987, коли кандидат наук в області комп’ютерної графіки Томас Кнолл намагався написати програму для відображення графіки в градації сірого на чорно-білому бітовому моніторі. Свою програму він назвав дуже оригінально: Display і написав її в якості додатку до своєї дисертації. Програма Кнолл привернула увагу його брата Джона, який у той час працював в компанії, що створювала спецефекти для Lucas Arts. Разом з Томасом Кноллом вони переписали код Display для підтримки кольору. Томас пристосував підготував програму до роботи з численними форматами файлів, а Джон створював модулі обробки зображення, які потім отримують ім'я plug-ins. Томас також розробив унікальну на ті часи можливість роботи з плавними виділеними і такі базові функції як Levels, Color Balance, Hue/Saturation. Робота просувалася настільки успішно, що Джон запропонував брату зробити Display комерційний продукт. А яка програма стане успішною без хорошої назви? Довго Томас перейменував своє дітище, але всі придумані імена виявилися зайнятими. І ось, на одній публічній демонстрації програми, він нарік невідому на свою проблему. Той швидко запропонував Photoshop, і вона була прийнята як робочу. Лише Berneyscan погодився випускати Photoshop в якості безкоштовного додатку до своїх сканерів і близько 200 копій Photoshop 0,87 було продано разом з сканерами. Тим часом, Джон Кнолл продемонстрував програму Томаса в Adobe і добився неймовірного успіху в арт-директора корпорації Рассела Брауна. Останній якраз тільки, що підписав таємну угоду з Letraset про тестування їх нової графічної програми ColorStudio, але тепер визнав, що було однозначно краще.

У вересні 1988 Adobe викупила в братів Кнолл права на розповсюдження їх програми, і ті терміново прийнялися розробляти комерційну версію. В лютому 1990 вже у фірмовій коробці від Adobe отримала життя версія Photoshop 1. 0. Програма була визнана кращою за свою універсальність в спеціально проведеному тесті - змаганні з від Letraset. Представникам цих двох програм було доручено виконати ряд задач по ретушуванню і створенні спец ефектів.

На комп’ютері з Photoshop, як ви вже, напевно, здогадалися, сидів безжурний Джон Кнолл. Його художні здібності в поєднанні з великими можливостями програми зробили свою справу — ColorStudio була повергнута. Надихнула результатом Adobe націлювався зробити стандартом de facto цифрової обробки зображень і найняла додаткового програміста — Марка Гамбурга, фахівця по кривих Без'є - з метою добитися їх підтримки в новій версії а також імпорту контурів з IIIustrator. Томас Кнолл і Марк Гамбург, проживаючи в різних містах, одночасно готувалися до випуску Photoshop 2.0.

Новими можливостями цієї версії було вирішено зробити підтримку СМУК, дуплексів і контурів. Для контролю за процесом був прийнятий перший повноцінний менеджер Стівен Гатман, що заснував традицію привласнення бета — версіям кодових імен.

2.0 під кодовим ім'ям Fast Eddy, що вийшов в червні 1991, вперше став підтримувати режим, що примусило всю поліграфічну громадськість поблажливо поглянути на новонароджену програму. Продажі злетіли до зірок, і Adobe вирішила розвинути успіх на ринку Windows — платформ. Передбачалось паралельно розробляти версії для Windows І Мас. Робота просувалась дуже повільно: вимагалось повністю переписати початковий код Томаса Кнолла з урахуванням всіх капризів Windows. У результаті було випущено версії Photoshop 2. 5 — Merlin (Mac) I Brimstone (Windows). У версії 2.5 була знайдена серйозна помилка в розподілі пам’яті, що істотно понизило її продажі, не дивлячись на те, що був випущений пачт. Це дало можливість конкуренту Photoshop — Aldus PhotoStyler — вирватись вперед. Але ненадовго. Ще до випуску версії 2.5 в Adobe готували третю версію Photoshop, що отримала назву Tiger Mountain. Томас Кнолл вирішив викласти козир, що готувався ним багато років — концепцію шарів. Крім цього, група інженерів працювала над підтримкою нового процесора МАС — PowerPC, а версію для Windows вирішили робити функціонально однаковою з версією для Macintosh. Нова 3 версія поступила в продаж восени 1994 року.

На жаль, не обійшлося без гучних скандалів. По — перше, багато які нові функції із причини неузгодженої дії підрозділів Adobe не були описані в документації, і преса визнала своїм боргом звинуватити Adobe в прагненні викликати фурор масою недокументованих можливостей. Коли історія була зам’ята, виявилось, що в публічній версії Photoshop залишилась частина коду бета — версії відповідальна за демонстрацію повідомлення про закінчення терміну придатності бета — версії. Ця міна сповільненої дії повинна була спрацювати 1 січня 1995 року, і Adobe гарячкою почали акцію по заміні випущених версій. Саме собою, все виправити було неможливо, і авторитет корпорації був підмочений численними скаргами користувачів. Але це було ще не все. 1 лютого 1995 року помилка спрацювала в японських локалізованих версіях Photoshop… Не дивлячись на вище перелічені обставини, більшість користувачів тепло озивалися про нову версію, а особливо про шари, що зробили можливість розбиття композицій на декілька незалежних друк від друга і вільно переміщу вальних об'єктів. Але, як не дивно, після такого успіху команди розробників стали йти люди, зайняті особистими справами або своїми власними проектами. Здавалось, нових версій графічного чуда більше не вийде, але ініціативу узяв один з менеджерів, Братан Ламкін.

З схваленням арт-директора, він зайнявся пошуками нового дизайнера інтерфейсу, який повинен був повністю переробити зовнішній вигляд Photoshop і підігнати інтерфейсу всіх Adobe'івських програм під єдиний стандарт. Цією людиною виявився Андрій Герасимчук, колишній співробітник з партнерів Adobe. Поки він проводив курс інтенсивної терапії для інтерфейсу програми, решта розробників упроваджували безліч нових, не менш революційних, чим шари функцій: макроси, що коректують шари сітку і направляючи вільну інформацію кешування масштабів зображення. Нова версія — Photoshop 4. 0 отримала кодову назву Big electric Cat. Після випуску листопаді 1996, за традицією, було багато нарікань з боку нового інтерфейсу і тотальної зміні гарячих клавіш, підлеглих новій логіці. Завдяки агресивному маркетингу, Adobe вдалося переконати користувачів в доцільності корінних змін, і Photoshop 4. 0 приніс корпорацій дуже великий прибуток. Він поступово монополізував ринок програмних продуктів для обробки растрової графіки. Ще до виходу нової версії розробники передбачали, що користувачі будуть обмінюватися файлами і макросів. Але ніхто не припускав, що з цього виросте ціла індустрія, що годує ентузіазмом сотні тисяч любителів і професіоналів. Photoshop став класикою жанру: число книг, присвячених графічному пакету перевалило за сотню. Появившись пізніше п’ята версія містила таке нововведення як палітра History, можливість багаторівневої відміни, навіть нелінійної. На даний час випущена 6 і 7 версії Adobe Photoshop. В подальшому буде детально описано принцип роботи сьомої версії програми Adobe Photoshop, яка призначена для професійної роботи з растровою графікою.

3. Інтерфейс Photoshop 7. 0

Втілення теоретичних знань роботи із програмою Adobe Photoshop на практиці на прикладі створення банера вивіски. Це було передбачено виданим завданням керівником письмова екзаменаційна робота. Щоб використати фотографію із Інтернету її потрібно «закачати» та зберегти у папці.

Для своєї роботи я відшукав в Інтернеті різні фотографії сонячної системи, які я вважав будуть потрібні для створення виробу. Після цього я їх зберіг у своїй папці «Дипломна робота». Коли необхідні фотографії були підібрані я запустив програму Пуск — Усі програми — Adobe Photoshop. При цьому відкривається вікно програми Adobe Photoshop.

Щоб запустити програму Photoshop 7 вибираєш Меню Пуск — Програми - Photoshop 7, після запуску Photoshop 7 робоче місце виглядає так як показано на мал. 1

В лівій частині робочого вікна знаходиться палітра Інструментів, яка містить всі необхідні для роботи інструменти. Щоб вибрати потрібний нам інструмент, треба клацнути мишкою на його піктограмі. Існує також можливість вибору любого інструмента за допомогою бистрих клавіш на клавіатурі. Дізнатися «гарячу» клавішу вибору інструмента можна, утримуючи декілька секунд вказівник миші над його піктограмою.

Деякі піктограми містять в собі допоміжні інструменти, доступ до яких стає можливим шляхом натискання і утримування кнопочки миші на потрібний піктограмі. Всі інструменти крім Type (Текст), Hand (рука) і Measure (лінійка) мають опції, доступ до яких, можна отримати за допомогою папці Властивості, розміщений в верхній частині робочого вікна програми. В залежності від вибраного інструмента, в цій палітрі змінюватимуться і опції.

Крім палітри інструментів, можна відобразити і одинадцять плаваючих палітр, які об'єднанні в групи, цим самим даючи можливість не загромаджувати робоче місце. Палітри можна розміщати на екрані по власному бажанні, об'єднати в групи просто перетягуючи палітри за їх заголовки. Палітри створені у вигляді мініатюрних вікон, кожне з них можна звернути клацнувши по піктограмі в правому верхньому куті, закрити або звернути, подібно так як ми це робимо в стандартних вікнах Windows. Розмір палітри можна легко модифікувати, розтягуючи їх мишкою.

3.1 Малювання у Photoshop

Малювання у Photoshop використовується при роботі з масками, а також при локальній кольоровій корекції і ретушування. Саме інструменти малювання дають можливість створювати складні маски. Але для того, щоб малювати за все треба вибрати колір яким буде використовуватися малювання. По замовчуванню в Photoshop використовують чорний колір в якості кольору переднього плану і білий в якості фонового кольору. Щоб змінити любий з цих кольорів, досить двічі клацнути мишею по їх зразком на палітрі інструментів. В результаті буде відкрито діалогове вікно Сборщик цветов, в якому можна вибрати колір клацнувши по кольоровому полю чи задати точні кольорові координати в любій із кольорових моделей.

До складу діалогового вікна входить кольорові поля і кольорова шкала. Кольорова шкала призначена для відображення одного з компонентів вибраної кольорової моделі. В кольоровому полі відображаються два других компонента кольору вибраної кольорової моделі. В частині, при виборі перемикача в модель HSB в кольоровому полі по горизонталі буде змінюватися насиченість кольору, а по вертикалі - яскравість. В маленькому вікні розмальованому в правій верхній частині діалогового вікна, показується текучий і вибраний колір. З’являючийся справа від кольорового зразка зображення маленького кубика означає, що це колір буде недоступний для відображення в браузері. Це має значення при підготовці зображення для публікації в Web. Маленький трикутник свідчить про те, що даний колір неможливо відобразити в межах кольорової моделі СМУК, й показати найбільш близький колір, який буде надрукований. В нижній частині в діалоговому вікні знаходиться фляжок «тільки кольору Web». Якщо він включений на кольоровому полі будуть відображатися кольори доступні для палітр Web. В спеціальному полі позначених знаком < #>, можна ввести кольору по таблиці Web.

Інструменти малювання

Photoshop містить такі основні інструменти малювання:

1. Інструмент Олівець

Олівець — призначений для малювання ліній з різними, чітко виділеними краями. Олівець також працює з палітрою кісточок на панелі властивостей, але при його виборі краю всіх кісточок встають ідеально чіткими. Олівець має допоміжний прапорець, встановлення якого переводить інструмент в режим автоматичного стирання замальованих областей при їх повторному замальовані.

2. Інструмент Гумка.

Гумка — призначена для стирання областей зображення. Гумка витирає всі пікселі, замальовуючи їх прозорими. Цей інструмент може працювати в чотирьох режимах.

- Кисть — режим кисті. Для гумки доступні всі опції інструмента кісточка, тільки замість малювання він стирає пікселі, замінюючи їх прозорістю.

- Аерограф — режим аерографа. При утримуванні гумки на місці з натисненням кнопки миші він буде стирати зображення, як аерограф.

- Олівець — режим олівця в якому гумка приймає форму дуже жорсткої кісточки.

- Блок — це режим специфічний для гумки. При його виборі вказівник миші приймає форму квадрата, який виконує роль кісточки. Розмір цієї кісточки не змінюється при масштабуванні зображення, а її границі абсолютно жорстким.

Існує ще два види гумки — фонова гумка, і чарівна гумка. Фоновий використовується для витирання одно тонових фонових областей. Чарівна гумка використовується для витирання одно кольорових пік селів в лівій частині панелей властивостей інструментів малювання знаходиться розкриваючи список — образні інструментів, з допомогою яких можна зберігати параметрів інструментів для подальшого використання.

3. Інструменти для замальовування областей зображення.

Замальовування областей означає заповнення чи заливку опре діленням кольору якого — не будь обмеженого простору. Це може бути виділена область чи цілий слій. Photoshop дозволяє виконати зафарбування декількома способами: з допомогою інструментом заливка, який згрупований з інструментом градієнт. Якщо активний інструмент Градієнт то в цьому випадку треба натиснути на палітрі Інструментів і її кнопку треба утримувати, доки не відкриється список в якому можна вибрати інструмент заливка.

4. Інструмент Заливка

Заливка володіє разом параметрів, за допомогою яких його сфера призначення значно розширюється. З допомогою параметрів заливка здійснює вибір того елемента який буде виконуватися заливка — кольором чи текстурою. У випадку вибору текстури розкривається список узор дозволяє вибрати потрібний узор. Розкриваючий список Режим призначення для вибору режиму накладання. Значення непрозорість визначає степінь накладеного кольору. З допомогою параметра допуск здійснюється встановленню діапазону кольорових значень пік селів, на які здійснюється заливка. Значення допуску добавляється до значенню яскравості пік селів, виявляє максимальний рівень яскравості і вичитується з величини яскравості пікселя і мінімального рівня яскравості. Після визначення максимального і мінімального рівня яскравості пікселі попавши в діапазон, заливаються кольором переднього плану.

5. Інструмент прямокутне виділення.

Інструмент прямокутне виділення — використовується для створення прямокутних виділених областей. По замовчування цей інструмент активний на палітрі інструментів. При роботі з інструментом дано групи широко використовуються клавіші модифікатори, завдяки яким, значно легко виконувати певні операції виділення. Якщо використовувати інструменти прямокутне виділення і при цьому утримувати Alt виділення буде здійснюватися від центра, а якщо утримувати клавішу Shift, то буде виділений правильний квадрат.

6. Інструмент Еліптичне виділення.

Інструмент еліптичне виділення — використовується еліптичної чи круглої виділеної області. При натиснутій клавіші Shift буде виділений правильне, а при натиснутій клавіші Alt виділення буде здійснюватися від центра.

7. Інструмент Горизонтальний ряд пікселів.

Інструмент горизонтальний ряд пікселів — використовується для виділення горизонтальної області шириною в один піксель, яка проходить через усе зображення. Для його використання досить вибрати інструмент і клацнути в любій точці.

8. Інструмент Вертикальний ряд пікселів.

Інструмент вертикальний ряд пікселів — аналог попереднього, але з його допомогою виділяється вертикальна область шириною в один піксель.

Два останніх інструмента використовують досить рідко. Для виділення більш складних довільних форм призначена групи інструментів ласо, як містить наступні інструменти.

9. Інструмент Ласо.

Інструмент ласо — використовується для створення з допомогою миші, виділену область довільної форми навколо Виділена область повинна бути замкнута. Якщо відпустити кнопку, не замкнувши область, Photoshop автоматично замкне контур виділеної по прямій лінії.

3.2 Алгоритм створення виробу із програмою Adobe Photoshop

Наступним моїм кроком було відкриття вікна з різними папками. Для цього, я натискаю на панелі інструментів Файл — Відкриваю та знаходжу свою папку «Дипломна робота». У ній знаходиться всі фотографії які мені були потрібні для створення картинки у Photoshop Перед тим я змінив тип файлів, тому що в іншому випадку фотографії не відкриються.

Перш за все я відкрив фотографію фон, вибрану для створення плакату у вигляді пазлів. Після цього відкриваю фотографію, яку я маю вставити. Для обтирання фотографій я запускаю програму Adobe Photoshop

. Щоб знайти потрібну фотографію, необхідно на панелі «Інструментів» натиснути Файл — Відкрити, після чого відкривається моя папка «Дипломна робота». Відкривається фотографія, яка була збережена раніше. Для перенесення у майбутньому вирізаної фотографії потрібно створити новий файл.

Потім у палітрі «Інструментів» вибираємо інструмент «ластик», яким обробляємо фотографію. За допомогою інструменту «Переміщення» перетягаю оброблену фотографію на створений новий файл.

Наступним інструмент «довільна — трансформація» виділяємо ту картинку ту, яку мені потрібно буде вставляти у фон. На панелі управління вибираю «Редагування» — «Довільна — трансформація» так задаємо нам потрібний розмір зображення. Потім вставляємо нам потрібний текст. Вибираємо інструмент «Текст» і відредаговуємо текст за потрібними параметрами. Кегель-гарнітура-шрифт.

Задаю параметри рисунку до зображення сонячної системи.

Знаходжу потрібний текст в Інтернеті І обробляю його. Задаю кегель 22, шрифт Arial, колір, насиченість.

«Переміщення» перетягаю вирізану фотографію на створений новий файл. Приклад до перенесення фотографій і після того показано на малюнку.

4. Загальний опис програми

4.1 Запуск

Щоб запустити програму Photoshop 7 вибираєш Меню Пуск — Програми - Photoshop 7, після запуску Photoshop 7 робоче місце виглядає так як показано на малюнку.

В лівій частині робочого вікна знаходиться палітра Інструментів, яка містить всі необхідні для роботи інструменти. Щоб вибрати потрібний нам інструмент, треба клацнути мишкою на його піктограмі. Існує також можливість вибору любого інструмента за допомогою бистрих клавіш на клавіатурі. Дізнатися «гарячу» клавішу вибору інструмента можна, утримуючи декілька секунд вказівник миші над його піктограмою.

Деякі піктограми містять в собі допоміжні інструменти, доступ до яких стає можливим шляхом натискання і утримування кнопочки миші на потрібний піктограмі. Всі інструменти крім Type (Текст), Hand (рука) і Measure (лінійка) мають опції, доступ до яких, можна отримати за допомогою папці Властивості, розміщений в верхній частині робочого вікна програми. В залежності від вибраного інструмента, в цій палітрі змінюватимуться і опції.

Крім палітри інструментів, можна відобразити і одинадцять плаваючих палітр, які об'єднанні в групи, цим самим даючи можливість не загромаджувати робоче місце. Палітри можна розміщати на екрані по власному бажанні, об'єднати в групи просто перетягуючи палітри за їх заголовки. Палітри створені у вигляді мініатюрних вікон, кожне з них можна звернути клацнувши по піктограмі в правому верхньому куті, закрити або звернути, подібно так як ми це робимо в стандартних вікнах Windows. Розмір палітри можна легко модифікувати, розтягуючи їх мишкою. Але в кожній палітрі є мінімальний розмір менше якого вона не може бути звернута. Якщо ми хочемо свати всі палітри разом палітрою інструментів і звільнити місце на екрані, нажимаємо клавішу Tab. При необхідності залишити палітру інструментів натискаємо комбінацію клавіш Shift+Tab. Повторні натискання повертає палітри на свої місця.

4.2 Малювання у Photoshop

Малювання у Photoshop використовується при роботі з масками, а також при локальній кольоровій корекції і ретушування. Саме інструменти малювання дають можливість створювати складні маски. Але для того, щоб малювати за все треба вибрати колір яким буде використовуватися малювання. По замовчуванню в Photoshop використовують чорний колір в якості кольору переднього плану і білий в якості фонового кольору. Щоб змінити любий з цих кольорів, досить двічі клацнути мишею по їх зразком на палітрі інструментів. В результаті буде відкрито діалогове вікно Сборщик цветов, в якому можна вибрати колір клацнувши по кольоровому полю чи задати точні кольорові координати в любій із кольорових моделей.

До складу діалогового вікна входить кольорові поля і кольорова шкала. Кольорова шкала призначена для відображення одного з компонентів вибраної кольорової моделі. В кольоровому полі відображаються два других компонента кольору вибраної кольорової моделі. В частині, при виборі перемикача в модель HSB в кольоровому полі по горизонталі буде змінюватися насиченість кольору, а по вертикалі - яскравість. В маленькому вікні розмальованому в правій верхній частині діалогового вікна, показується текучий і вибраний колір. З’являючийся справа від кольорового зразка зображення маленького кубика означає, що це колір буде недоступний для відображення в браузері. Це має значення при підготовці зображення для публікації в Web. Маленький трикутник свідчить про те, що даний колір неможливо відобразити в межах кольорової моделі СМУК, й показати найбільш близький колір, який буде надрукований. В нижній частині в діалоговому вікні знаходиться фляжок «тільки кольору Web». Якщо він включений на кольоровому полі будуть відображатися кольори доступні для палітр Web. В спеціальному полі позначених знаком < #>, можна ввести кольору по таблиці Web.

4.3 Інструменти для замальовування областей зображення

Замальовування областей означає заповнення чи заливку опре діленням кольору якого — не будь обмеженого простору. Це може бути виділена область чи цілий слій. Photoshop дозволяє виконати зафарбування декількома способами: з допомогою інструментом заливка, який згрупований з інструментом градієнт. Якщо активний інструмент Градієнт то в цьому випадку треба натиснути на палітрі Інструментів і її кнопку треба утримувати, доки не відкриється список в якому можна вибрати інструмент заливка.

1. Інструмент Заливка

Заливка володіє разом параметрів, за допомогою яких його сфера призначення значно розширюється. З допомогою параметрів заливка здійснює вибір того елемента який буде виконуватися заливка — кольором чи текстурою. У випадку вибору текстури розкривається список узор дозволяє вибрати потрібний узор. Розкриваючий список Режим призначення для вибору режиму накладання. Значення непрозорість визначає степінь накладеного кольору. З допомогою параметра допуск здійснюється встановленню діапазону кольорових значень пік селів, на які здійснюється заливка. Значення допуску добавляється до значенню яскравості пік селів, виявляє максимальний рівень яскравості і вичитується з величини яскравості пікселя і мінімального рівня яскравості. Після визначення максимального і мінімального рівня яскравості пікселі попавши в діапазон, заливаються кольором переднього плану.

2. Інструмент Градієнт

Градієнт створює плавний перехід між декількома кольорами. В новій версії Photoshop він отримав певні зміни, частково була змінена палітра і діалогове вікно настройки градієнта, щоб вибрати інструмент градієнт, треба клацнути по кнопці градієнта на панелі інструментів. В результаті на панелі властивостей, стануть доступні допустимі властивості цього інструмента. Шляхом використання комбінації клавіш Alt + Backspace здійснюється області кольором переднього плану і Ctrl + Backspace — заливка області кольором заднього плану. З допомогою інструмента градієнт, який заливає області декількома кольорами, плавно переходячими один в інший, з використанням різних алгоритмів це один із самих інтересних способів заливки про який буде розказано більш докладно. В лівій частині знаходяться палітри заготовок градієнтних заливок. В правому верхньому куті знаходяться кнопка виклику меню, в якому міститься команди, дозволяючи створювати нові градієнти і зберігати і заливати їх. В нижній частині меню є список наборів градієнтів, закладених разом з програмою. Він містить дев’ять наборів, підібраних по різним признаками — кольоровій гармонії, металічним ефектам, імітації пастельних тонів, спеціальних ефектах і багато інших. Щоб добавити в палітру досить просто вибрати його меню. Після цього відкриється діалогове вікно, з допомогою якого нові зразки можна приєднати до уже існуючих властивостей інструмента градієнт дуже подібний на властивості других інструментів, тут теж можна задавати режим прозорого і накладання. Але в додаток до них даний інструмент містить ще декілька специфічних властивостей до них відносяться тип градієнтної заливки (панель режим з обранцем градієнта). Один і той самий градієнт може заповнювати область різними способами. Для редагування існуючих градієнтів і створення нових використовується діалогове вікно Редактор градієнта. Для його виклику треба один раз клацнути на текучому зразку градієнта діалогове вікно включає в себе палітру градієнтів і область редагування градієнта. Щоб змінити розміщення кольорів необхідно пересувати бігуна в центральну частину вікна, а клацання на пустому місці дозволяє вибрати новий бігунець. Вони розміщені над шкалою, призначені для настройки про значності градієнта, а ті бігунці, що розміщені під шкалою — для настройки кольорів градієнта. Колір кожного бігунця можна легко змінювати. Щоб призначити бігунцю колір, потрібно спочатку клацнути по ньому, а потім по зразки кольору на палітрі інструментів чи по любому кольору в зображенні. Про те, що бігунець вибраний відповідає чорний колір його нижній частині. До градієнті можна додавати необмежену кількість кольорів. Переміщувати бігунці можна як з допомогою миші, так вводячи точні значення в процентах (весь градієнт становить 100%) в полі положення. Щоб знищити який несуть з бігунців, треба виділити його, а потім натиснути кнопку pelite. При виділенні бігунця по обох сторонах від нього появляться невеликі ромбікі, які вибирається перехід між сусідніми кольорами, перетягуючи їх мишкою чи вводячи значення в поля положення, (але перед цим потрібний бігунець, треба виділити), можна переміщувати границю кольорового переходу, а також роботи її плавною чи різкішою. В якості 100% при цьому приймається проміжок між сусідніми кольорами бігунцями. Прозорість відображається в вікні редагування градієнта у виді шахових клітинок, а при цьому використані градієнта в зображенні ці області будуть прозорими чи напівпрозорими. Щоб створити новий градієнт, треба клацнути новий, після цього новий градієнт буде добавлений в палітру. Градієнт можуть бути двох типів: сполошні і з шумом. Тип градієнта обирається з допомогою розкриваючого списку — тип градієнта. В режимі з шумом можна задавати колір градієнта по кожному кольоровому каналу окремо, а також допоміжні настройки степені різкості границь між кольорами гармоніками. При цьому можна встановити галочку обмеженість кольору, щоб градієнт містив тільки ті кольори, доступні для друку.

3. Виділення області. Інструменти виділення.

Виділені області служать для опре ділення тих частин зображення, з якими треба виконати яку — не будь операцію. Вони показують Photoshop, де можна редагувати зображення, а де — ні. Якби не було виділених областей робота з будь яким складними зображенням стало би практично неможливим.

Виділені області дозволяють малювати складні фігури, обмежу та області дії фільтрів і команд кольорової корекції, захищати частину зображення, при ретуші вирізувати і копіювати частинки зображення на нові шари чи в іншій документ.

Можна сказати, що робота з Photoshop це робота з виділеними областями. Практично завжди в процесі роботи потрібно створювати ті чи інші виділені області. Photoshop 7.0 містить досить багато інструментів, для вирішення задач виникаючих при створенні виділеної області. Команди виділення зібрані в меню Виділення. Часто виникає необхідність виділити всі зображення. Це буває потрібно коли треба копіювати вмістити одного документа в другий, чи при операціях з каналами. Для виділення всього зображення використовується команда Виділити все. Для виділення простих областей призначені спеціальні інструменти, активізувати які можна верхньою лівою кнопкою на палітрі інструментів. Якщо встановити на цю кнопку вказівник миші і утримувати кнопку миші натиснутою, появиться вікно в якому потрібно вибрати один із чотирьох інструментів виділення даної групи.

4. Інструмент прямокутне виділення.

Інструмент прямокутне виділення — використовується для створення прямокутних виділених областей. По замовчування цей інструмент активний на палітрі інструментів. При роботі з інструментом дано групи широко використовуються клавіші модифікатори, завдяки яким, значно легко виконувати певні операції виділення. Якщо використовувати інструменти прямокутне виділення і при цьому утримувати Alt виділення буде здійснюватися від центра, а якщо утримувати клавішу Shift, то буде виділений правильний квадрат.

5. Інструмент Еліптичне виділення.

Інструмент еліптичне виділення — використовується еліптичної чи круглої виділеної області.

6. Інструмент Горизонтальний ряд пікселів.

Інструмент горизонтальний ряд пікселів — використовується для виділення горизонтальної області шириною в один піксель, яка проходить через усе зображення. Для його використання досить вибрати інструмент і клацнути в любій точці.

7. Інструмент Вертикальний ряд пікселів.

Інструмент вертикальний ряд пікселів — аналог попереднього, але з його допомогою виділяється вертикальна область шириною в один піксель.

Два останніх інструмента використовують досить рідко. Для виділення більш складних довільних форм призначена групи інструментів ласо, як містить наступні інструменти.

8. Інструмент Ласо.

Інструмент ласо — використовується для створення з допомогою миші, виділену область довільної форми навколо Виділена область повинна бути замкнута. Якщо відпустити кнопку, не замкнувши область, Photoshop автоматично замкне контур виділеної по прямій лінії.

9. Інструмент Полігональне ласо

Інструмент полігональне ласо — дозволяє малювати область виділена окремими прямолінійними відрізками. Кнопка клацання мишки створює точку, після чого можна змінювати направлені лінії, обмежує виділену область. Таким чином, процес не потрібно точно обводити область з першого разу. Особливо практично використовувати. Цей інструмент при виділенні області, яка має «ламану» форму. При натисненні клавіші Alt інструмент полігональне ласо починає діяти як інструмент ласо, а інструмент ласо при натиснутій клавіші Alt працює як полігональну ласо.

10. Операції з виділеними областями.

Для роботи з виділеними областями служать команди, зібрані в меню Виділенню:

1. Виділити все — дана команда виділяє все зображення. Виконати її можна також, натиснувши комбінацію клавіш Ctrl + A;

2. знести виділення — команда, що знімає виділення. Для виконання комбінацій Ctrl + D;

3. Вернути виділення — це команда повертає виділення її можна виконати з допомогою комбінацій клавіш Shift + Ctrl + D;

4. Інвертувати - команда інвертує виділення, в результаті чого область яка була виділена, стає захищеною, а захищена, навпаки стає виділеною. Той самий результат можна отримати, якщо натиснути Shift + Ctrl + І на клавіатурі.

Команда кольоровий діапазон кисть такі особливості:

По — перерве вона має діалогове вікно, що містить вікно попереднього перегляду, в якому відображається виділена область

По — друге кольоровий допуск, визначає кількість пік селів, що підлягають виділенню, можуть плавно регулюватися з допомогою бігунця нечіткість, причому всі зміни, зразу відображають у вікні попереднього перегляду. Це вікно працює в двох режимах виділення: Зображення в режимі виділення маска показана чорним кольором, а виділення — білим. В режимі Зображення буде показано саме вікно попереднього перегляду. Для переходу між режимами використовується, перемикачі розміщені під вікном попереднього перегляду. В нижній частині діалогового вікна міститься випадаючий список режимів відображення маски. У верхній частині діалогового вікна кольоровий діапазон знаходить випадковий список (Виділення) режимів роботи даної команди. По замовчуванню стоїть режим вибирання кольору. В цьому режимі за обранець беруть кольору зображення, визначається які з допомогою піпетки. Клацаючи піпеткою по зображенні кожна «брати проби «з яким автоматично будуть порівнюватися всі інші кольори. Щоб додати у виділену частину зображення нові частина, клацаємо на піпетку з плюсом, а щоб знищити на піпетку знаком мінус. Всі інші режими використовують для вибору кольорових відтінків, а останній режим за межами діапазону, виконує виділення кольорів, що виходить за межі кольорової моделі саме ті, що будуть відрізнятися від свої друкуючих аналогів. При відсутності виділення команда кольоровий діапазон використовується для всього зображення. Якщо ж до її використання була створена виділена область, це команда буде працювати тільки в її межах.

Пункт меню Виділення — модифікації містить чотири команди призначені для модифікації границь зображення:

1. Рамка — використовується для створення заданої ширини навколо виділеного об'єкта;

2. Розширити — дозволяє згладжувати нерівну межу виділеної області, роблять її більш плавною;

3. Розширити — дозволяє рівномірно розширювати виділену область;

4. Стиснути — дає можливість рівномірно стиснути виділену область, та не більш чим на 16 пікселів один раз. Інструменти ретушування.

Дуже часто художник, який працює на комп’ютері з растровою графікою потрібно рішити задачу з метою покращення якості оригінала, але таким чином, що це зроблено швидко і щоби різниця була помітною неозброєним оком. Щоб досягти поставленої в першу чергу необхідно провести тонову і кольорову корекцію і добитися правильного кольорового балансу можливо після цього зображенню буде мати дефекти, які неможливо усунути корекцію всього зображення повністю. Такі дефекти потребують місцевої корекції денно тут, потрібно виконати таку операцію як ретуш полягає в усуненні дефектів фотоплівок, так і дефекті самого зображення. Але треба пам’ятати, що ретуш не коректує дефекти, а прикрашає зображення, забираючи дефекти, і роблячи його більш красивішим і виразнішим. Ретуш зображення можна здійснювати в ручну з допомогою фільтрів. Для виконання ручної ретуші Photoshop запропонував такі інструменти: розмиття, різкість і палець.

11. Фільтр Різкість — приводить до майже непомітного підвищення різкості всього зображення. Це дозволяє поступово підвищувати різкість, не змінюючи чи викривлювати зображення.

12. Фільтр Різкість + - дає більш сильніший ефект, але збільшене підвищення різкості проводить до підвищення «шуму», в тих областях зображення, де немає різких переходів яскравості.

13. Різкість по краях — використовується для обробки тільки контурів зображення, і областей з самою високою контрастністю. Розглянуті вище фільтри діють без установлення параметрів, досить вибрати їх в меню.

14. Ретуш

Розмиває зображення в областях з невисокою контрастністю і не має ділового вікна. Дія цього фільтра суперечить дії фільтра різкість по краях і залежить від того, що він визначає контури зображення аналогічно фільтру маска розфокусування зі значенням поріг, рівне 5. Фільтр ретуш з успіхом може бути використаний для знищення топографічного растра на від сканованих фотографіях.

15. Локальна тонова і кольорова корекція.

Photoshop представляє три інструмента для локальної корекції тону і кольору: інструменти освітлювач, затемнював і губка.

16. Інструмент Освітлювач

Призначений для освітлення ділянок зображення. Параметри його роботи здійснюються на панелі властивостей. По замовчуванню інструмент освітлювач діє на середні тону зображення, але за допомогою розкриваю чого списку діапазон можна змінювати. Експозиція задається бігунцем експозиція. Цей параметр впливає на силу дії цього інструмента. Просто говорячи чим більше значення цього параметра, тим сильніше засвітлюються області оброблені інструментом.

17. Інструмент Затемнювач.

Використовується для затемнення ділянок зображення. Він містить ті параметри що і інструмент освітлювач.

18. Інструмент Губка

Призначена для локальної корекції насиченості зображення. По своїм властивостям він аналогічний бігунцю насиченість, команда кольоровий тон/насиченість. Він дуже простий в використанні: на панелі властивостей можна вибрати один з двох режимів — знебарвлення і насиченість. Перший режим використовується для зменшення насиченості вибраних ділянок зображення, а другий — для її збільшення.

19. Інструмент Кість Історії

Призначена для встановлення зображення на основі моментного знімка. Щоб вибрати знімок для роботи інструмента, треба просто клацнути мишкою на потрібному імені знімка. Після вибору знімка беремо кість історії і розпочнемо малювати. При цьому в місці зачерпнутих кісточкою зображення буде відтворюватися на основі знімка вибравши один із режимів можна отримати дуже цікаві результати. В цьому випадку інструмент кість історії дозволяє локально використовувати режими накладання різної степені інтенсивності, заданого параметру прозорості

Цей інструмент імітує живопис акварельними фарбами, розмиваючи початкове зображення по одному із алгоритмів вибраних в розкриваючому списку стилів.

20. Контур. Використання контурів.

За допомогою контурів можна дуже точно виділити потрібну область зображення, відредагувати і зберегти отриманий результат чи як контур, чи як виділену область — в альфа каналі. Створення контурів практично не приводить до збільшення розміру файлу зображення. Контури легко трансформуються в виділену область і, навпаки. Контури чи криві Біз'є - це лінії, описані математичними формулами. Вони будуються по крапках чи вузлами, які автоматично з'єднують лінію. Лінії можуть мати, як прямолінійну, так і криволінійну форму. Регулювати викривлення лінії можна за допомогою балансування крапок. Так як криві зберігаються в пам’яті комп’ютера у вигляді формул вони не залежать від кількості пікселів і легко масштабуються без втрати якості зображення. Для роботи з контуром Photoshop має такі засоби: палітра контури, набір інструментів малювання і редагування контурів, набір пер, що складаються з п’яти інструментів, набір стрілка, що складається з двох інструментів. Для створення контуру використовуються такі інструменти:

Інструмент Перо

Використовується для побудови прямолінійних і криволінійних контурів. Перо непризначене для редагування контурів, а використовується для їх побудови.

Інструмент Вільне перо і Магнітне перо.

Призначене для малювання контурів «від руки». Цей інструмент може працювати в режимі магнітне перо. Тому якщо ми хочемо, переключитися з інструмента вільне перо в режим магнітне перо, треба поставити галочку на полі властивостей. Сам інструмент магнітне перо для визначення межі яскравості в зображенні і прив’язує до неї контур. Параметр ширина дозволяє задати ширину по обох сторонах від вказівника в межах де буде проводитися аналіз контрастності сусідніх областей. Степінь контрасту, тобто різниця значення яскравості Photoshop можна задати в полі контрасту. Якщо зображення висококонтрасне це значення можна збільшити, а якщо малоконтрасне то зменшити.

Інструмент Перо +.

Добавляє до існуючого контуру нові вузлові точки.

Інструмент Перо -.

Знищує з існуючого контуру вузлові точки.

Інструмент Перетворення.

Призначений для зміни властивостей вузла. Клацання на вузлі інструментом Перетворення перетворює прилеглий до нього сегмент кривої в криволінійний, чи навпаки прямолінійний.

Для переміщення вузлових точок і самого контуру повністю використовуються інструменти виділення контуру і часткове виділення. Швидкий доступ до них можна отримати натиснувши клавішу А на клавіатурі.

Виділення контуру — призначена для переміщення всього контуру повністю.

Часткове виділення — використовується для переміщення вузлів існуючого контуру.

Щоб помістити зразу декілька вузлів, треба їх виділити і утримуючи Shift і після цього виконати переміщення. Якщо нам потрібно розімкнути контур необхідно виконати наступні операції:

1. Вибрати інструмент перо і підвести його до розмикання

2. Добавити три вузла ближче один до одного

Виділити середній вузол і натиснути клавішу Deletе, чи вибрати команду меню Редагувати — Очистіть. Буде знищений середній вузол і обидва прилягаючі до нього сегмента, а контур стане розімкнутий.

5. Технічне обслуговування. Опис файлів, алгоритм їх роботи

photoshop комп’ютерний редактор малювання

1. Формати збереження графічних зображень.

При зберіганні зображення на диску створюється графічний файл. Графічна інформація у файлах кодується не так, як в пам’яті комп’ютера. Крім цього існує багато способів кодування графічних зображань — форматів. Вибираючи формат файлу, необхідно пам’ятати, що заданий формат повинен підтримувати дану сферу використання. нижче наведена коротка інформація про деякі графічні формати, працювати з якими найбільш часто доводиться.

2. Формати збереження растрових зображень.

Нижче розглянуті деякі найбільш поширені формати збереження графічних растрових файлів.

BMP (Bitmap).

Цей формат використовується для представлення растрових зображень в ресурсах програм. В ньому підтримуються тільки зображення моделі RGB з глибиною кольору до 24 біт і не підтримуються допоміжні кольори і альфа канали, контури об травки і управління кольором. Формат пропонує використовувати найпростіші формати стиснення баз втрати якості. Однак цей формат використовується рідко через проблеми несумісності.

PCX.

Один з найпоширеніших формат створений фірмою «Zsoft» для програми Pl PAINTBRUSH. Підтримує монохромні і диксовані і повнокольорові RGB — зображання і не підтримують допоміжні кольорові і альфа канали, контури об травки і управління кольором. Формат пропонує використовувати найпростіші формати стиснення RLE без втрати якості.

Tiff (Tidded Imege File Format).

Використовується для збереження сканованих зображень. Завдяки своїй гнучкості цей формат дійсно універсальний. Він підтримує монохромні, індексовані, полутонові зображення, а також в моделі RGB і СМУК з каналами від 8 до 16 біт. В форматі можна зберігати обрав очі контури, калібровочну інформацію і встановлення друку. Допускається також використання любого числа додаткових альфа каналів, але не підтримує допоміжних кольорових каналів. Велике достоїнство формату — підтримка практично любого алгоритму стиснення.

PSD.

Власний формат Photoshop 7.0. використовується для збереження проміжних результатів редагування зображання, так як збереження їх багатошарову структуру в допустимих для подальшого редагуванні вигляді.

3. IPEG (Ioin Photograpnik Expert Group).

Даний формат заснований на знищення з зображання тої частини, не сприймається людським оком. В результаті цього зображання, не містить надлишкової інформації, займаючи набагато менше місця чим початкове.

IPEG підтримує полутонове і повно кольорове зображання в моделях RGB і СМУК, але в ньому не підтримуються допоміжні кольорові і альфа канали. Недоліком каналу є те, що на малюнку з чіткими границями і великими замальовуючи ми областями сильно проявляється ефект стиснення.

GIF (Graphik Interhange Format).

Даний формат використовується тільки в Інтернеті, так спочатку був створений для нього. Підтримує тільки індексовані зображання і не підтримує допоміжні канали, обтравочні контури і кольорові профілі.

FPX (Flax Pix).

Створений для Інтернету і володіє інтерфейсними властивостями. Так, як зображення розміщені на Web- сторінках і мають низьке екранне розміщення, їх неможливо використовувати в поліграфії чи роздруковувати. Формат FPX містить зображення одночасно в декількох розрішеннях і надають користувачу можливість вибрати потрібне розрішення зображення, завдяки чому можна використовувати зображення в своїх цілях. Формат підтримує полутонові і повно кольорові RGB-зображення, але не підтримує допоміжні кольорові і альфа канали, обтравочні контури і кольорові

Формати векторних зображень.

Зараз будуть наведені найбільш поширені формати збереження векторних зображень. Всі вони в тій чи іншій степені мають відношення до мови Post Script.

EPS (Encapsulated Post Script).

Цей файл описує тільки який-небудь об'єкт чи групу об'єктів, в залежності від Post Script, який містить код цілої сторінки. Формат зберігає зображення любого типу в любій кольоровій моделі без альфа каналів.

4. DCS (Desktop Color Separations)

Має дві версії перша дозволяє зберігати тільки кольорові зображення в моделі СМУК при цьому використовуючи 5 файлів. При чому чотири з них містять основні канали зображення, а п’ятий файл використовується для перегляду композитного зображення в цілому. Друга версія має безмежне число кольорових каналів і одного альфа каналу.

CDR.

Є форматом програми Color Draw. Дозволяє викривляти файли, що містять пошкоджену інформацію.

CMX.

Використовується для колекції векторних малюнків, які включаються в поставку Color Draw. При збереження зображення в цьому форматі втрачається можливість наступної поправки їх параметрів. Це означає, що якщо в збереженому файлі є наприклад ефект перетікання, то об'єкт буде зберігатися як проста група.

PDF.

Використовується для електронного розповсюдження документів. Універсальність формату полягає в тому, що створені в різних програмах публікації можна зберігати в цьому форматі, і перегляду на різних комп’ютерах за допомогою безплатної програми Acrobat Reader.

Настройка параметрів Photoshop 7.0 Перш ніж почати працювати з Photoshop необхідно провести його настройку. для цього треба виконати команду меню Редактировать — Настройки — предпочтения основные. Результат з’явиться у вікні настройки, в якому буде активізована вкладка основні настройки. Ця вкладка використовується для настройки основних параметрів Photoshop. В лівій верхній частині діалового вікна розміщений список вкладок, за допомогою яких можна переключитися між ними. Під ними розміщені ще чотири розкриваючи списку.

Друк у Photoshop.

Photoshop є універсальним інструментом, з допомогою якого можна готувати зображення як для друкарських видавництв, так і для електронних Web-сторінок. Вивід з Photoshop можна здійснювати на принтері, але й на фотонабірні автомати і другі пристрої друку, підключені до комп’ютера. Настройку параметрів можна здійснювати використовуючи команди меню Файл — Друк, Друк з переглядом, параметри сторінок.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой