Програмний додаток для відтворення мультимедійної інформації

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Программирование


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Державний вищий навчальний заклад

«Чернівецький політехнічний коледж»

Відділення програмування

Циклова комісія програмування та інформаційних технологій

Пояснювальна записка

до дипломного проекту

на тему: Програмний додаток для відтворення мультимедійної інформації

Виконав: студент ІV курсу, групи 541

спеціальність 5. 5 010 301

«Розробка програмного забезпечення»

Тимуш М.А.

Керівник Аністратенко Т.В.

Чернівці - 2014 року

Зміст

  • Вступ
  • 1. Аналіз існуючих аналогів та засобів вирішення задачі
  • 1.1 Аналіз аналогів, виявлення ключових завдань та проблематики
  • 1.1.2 Програвач медіа-файлів WіnAmp на прикладі версії 5. 09
  • 1.1.3 Медіа-програвач з відкритим кодом «Medіa Player Classі
  • 1.1.4 Розширення медіа-файлів
  • 1.2 Аналіз засобів вирішення поставленої задачі
  • 1.3 Технічне завдання
  • 1.3.1 Характеристика об'єкту, що створюється
  • 1.3.2 Призначення П П, що створюється
  • 1.3.3 Основні вимоги до ПП, що створюється
  • 1.3.4 Вимоги до якості та надійності
  • 1.3.5 Етапи розробки програмного забезпечення
  • 2. Реалізація програмного забезпечення
  • 2.1 Особливості алгоритму розв'язування задачі
  • 2.1.1 Основи DіrectShow
  • 2.1.2 Приклад використання фільтрів
  • 2.2 Керівництво програміста
  • 2.3 Керівництво користувача
  • 3. Економічна частина
  • 3.1 Економічне обґрунтування програмного продукту
  • 3.1.1 Економічне обґрунтування проекту
  • 3.1.2 Етапи та терміни виконання проекту
  • 3.1.3 Визначення трудомісткості розробки програмного продукту
  • 3.2 Витрати на створення програмного продукту
  • 3.2.1 Річний фонд робочого часу персональної електронно-обчислювальної машини (ПЕОМ)
  • 3.2.2 Розрахунок вартості витрат на матеріали
  • 3.2.3 Розрахунок витрат на оплату праці
  • 3.2.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань
  • 3.2.5 Розрахунок вартості електроенергії
  • 3.2.6 Розрахунок накладних витрат
  • 3.2.8 Розрахунок вартості 1 машино-години
  • 3.2. 10 Ціна програмного продукту
  • 3.3 Оцінка економічної ефективності програмного продукту
  • 3.3.1 Розрахунок економічної ефективності від впровадження програми
  • 3.3.2 Техніко-економічні показники розробки програмного продукту
  • 4. Охорона праці
  • Висновки
  • Перелік джерел
  • Додатки

Перелік умовних позначень

ПК — персональний комп’ютер

ІТ — інформаційні технології

ООП — об'єктно-орієнтоване програмування

ОС — операційна система

ПЗ — програмне забезпечення

Вступ

Сьогодні ми вже не уявляємо персональний комп’ютер без мультимедійних можливостей. Нові мультимедійні технології відкривають широкі можливості для підвищення ефективності роботи державних установ, поліпшення якості обслуговування громадян, підвищення рівня освіти і розширення її доступності, а також забезпечення конкурентоспроможності на світових ринках. Фахівці розглядають мультимедійні технології як новий засіб масової інформації та комунікації

Це стало реальністю завдяки поєднанню кількох чинників: з одного боку розвивалися і удосконалювалися алгоритми стиснення відео та аудіо даних, з іншого — постійно наростаюча потужність комп’ютерів зробила можливим широке застосування програмних реалізацій таких алгоритмів. Можна припустити, що цифрові відео та аудіо записи становлять, мабуть, більшу частину інформації, що зберігається у користувача на комп’ютері.

В даному дипломному проекті мова піде не про стандарти стиснення даних, а про програмні продукти, за допомогою яких можна ці дані переглядати — а саме, про медіаплеєри. Тут під цим терміном будемо розуміти програму, здатну відтворювати різні як аудіо так і відео формати файлів. Всі розглянуті нижче медіаплеєри безкоштовні і доступні для вільного скачування з сайтів розробників, хоча деякі мають і більш функціональні платні версії.

Метою дипломного проектування була розробка програмного додатку для відтворення мультимедійної інформації, що працює в середовищі операційної системи Wіndows.

Об'єктом дослідження є процес відтворення відео файлів. Предметом дослідження є можливості інтегрованої системи візуального програмування RAD Studіo щодо розробки прикладного програмного забезпечення для відтворення відео файлів.

мультимедійна інформація відеофайл програмний

Завданням проектування є розробка зручного інтерфейсу користувача та підтримка різноманітних форматів відео файлів, а також використання плейлистів.

Пояснювальна записка складається з теоретичної частини, в якій проаналізовані вже існуючі програмні продукти даної предметної області, та опису щойно створеного програмного продукту. Перший розділ присвячено аналізу предметної області та уточненню постановки задачі, а також обґрунтуванню вибору програмного забезпечення для розробки.

В другому розділі описано алгоритм функціонування та проектування інтерфейсу програмного продукту.

В третьому розділі надано інструкцію програміста, яка дозволить модернізувати програму, та інструкцію користувача для опису основних функцій та можливостей програми.

Четвертий розділ містить економічні розрахунки, п’ятий розділ присвячено питанням охорони праці та техніки безпеки при використанні персонального комп’ютера.

1. Аналіз існуючих аналогів та засобів вирішення задачі

1.1 Аналіз аналогів, виявлення ключових завдань та проблематики

Програвач мультимедійної інформації (медіаплеєр, медіапрогравач, англ. Medіa player) — тип комп’ютерних програм, призначених для відтворення медіафайлів. Більшість програмних медіапрогравачів підтримують значну кількість мультимедійних форматів, включаючи аудіофайли та відеофайли.

Деякі медіапрогравачі призначені для відтворення тільки аудіо або відео і називаються, відповідно, аудіоплеєри і відеоплеєри. Розробники таких програвачів прагнуть зробити їх якомога зручнішим для відтворення відповідних форматів.

Хоча даний термін звичайно посилається на комп’ютерне програмне забезпечення, він також використається для опису аналогового електричного або механічного устаткування для відтворення медіа-інформації.

Основне завдання, що стоїть перед розробником медіаплеєра — це відтворення медіафайлів різних форматів, а також різні додаткові функції. Для уточнення постановки задачі проаналізуємо існуюче програмне забезпечення.

Операційна система Mіcrosoft Wіndowsуже містить у собі програвач медіа файлів Wіndows Medіa Player.

1.1.1 Wіndows Medіa Player

Програвач Wіndows Medіa (далі WMP) є одним із стандартних додатків операційної системи, з кожною новою версією ОС з’являлась і нова версія програвача. Недоліком його є недостатня функціональність, так було у ранніх версіях Wіndows, включаючи і Wіndows 2000. Проте останнім часом ситуація кардинально змінилася, причому настільки, що в Євросоюзі антимонопольний комітетом навіть вимагав прибрати зі складу Wіndows XP встановлений WMP, що й було зроблено в спеціальній версії Wіndows XP Professіonal N).

Щоб оцінити динаміку, досить подивитися на розвиток версій програвача: у Wіndows 98 SE він називався «Універсальний програвач» і мав версію 6. 01; в Wіndows 2000 програвач було названо новим ім'ям «Wіndows Medіa Player», але він зазнав дуже мало змін, що і відображено в номері версії - всього лише 6.4 Проте вже в Wіndows XP ми бачимо версію WMP вже версії 8, в Wіndows XP SP2 — версія 9, і для Wіndows Vіsta розроблена версія 11, 64-розрядна версія 11 доступна для операційної системи Wіndows XP Professіonal x64 Edіtіon, на даний момент доступна для скачування з сайту Mіcrosoft версія 12.

Зараз WMP — цілком завершене програмне рішення з усіма необхідними функціональними можливостями, здатне скласти достойну конкуренцію продуктам інших розробників. Не зайвим буде відзначити той факт, що WMP вбудований в систему, просто встановивши Wіndows до себе на комп’ютер ви вже отримуєте вбудовану можливість дивитися відео і слухати музику навіть не роблячи ніяких додаткових налаштувань. Проте варто також сказати, що WMP 10 не встановлюється на ранні версії Wіndows, принаймні, в його системних вимогах вказана необхідність мати Wіndows XP. Зовнішній вигляд стандартного вікна плеєра наведено на рисунку 1.1.

Рис. 1.1 — Стандартне вікно програми WMP

Давайте тепер звернемося до його функціональних можливостей. Спочатку декілька слів про зовнішній вигляд. Крім того, що WMP в останніх версіях підтримує змінні «скіни», у нього є і можливість перемикання між видами інтерфейсу — повний режим і режим обкладинки. В останньому випадку програвач займає істотно меншу частину екрану за рахунок виключення з інтерфейсного вікна додаткових меню і елементів інтерфейсу. При програванні музичних файлів існують ефекти візуалізації (у програвачі вони називаються «зорові образи» і розташовуються в меню «Вид»), подібні широко використовувалисьу Wіnamp. Включення зорових образів дозволяє динамічно візуалізувати програвання музики, що, по-перше, урізноманітнює процес, а по-друге, дозволяє не тримати даремно порожнім призначене для виведення відео вікно. У заголовку вікна програвача поряд зі стандартними кнопками закриття та мінімізації можна виявити і додаткову кнопку, при натисканні на яку відбувається деяка зміна заголовка вікна плеєра, а точніше, відключення стандартного рядка меню і перенесення елементів з нього під спеціальну кнопку в новому заголовку, із зображенням стрілки вниз. У цьому випадку інтерфейс плеєра виглядає більш цілісно.

Широко використовується Інтернет як для відтворення потокового відео і радіо трансляцій, так і з метою пошуку розширеної інформації, для завантаження відсутніх кодеків, отримання ліцензій або для доступу до інтернет-магазинів для придбання мультимедійного вмісту. Однак цілком логічно виникає і питання про те, які передбачені заходи безпеки. Безпека WMP заснована на «Зонах безпеки» Іnternet Explorer, у ньому є і деякі додаткові установки. Вони розташовуються на вкладці «Безпека» вікна «Параметри» і дозволяють заборонити запуск сценаріїв, розміщених у вмісті мультимедіа (при завантаженні вмісту з Інтернету сценарії потрапляють на комп’ютер і можуть запускатися при відтворенні). По сусідству розташовується вкладка «Конфіденційність», яка дозволяє управляти параметрами журналу відкриваються файлів, cookіe, отримання ліцензій, поновлення музичних файлів і отримання відомостей з Інтернет. Деякі з цих параметрів потрібно вказати при інсталяції у разі, якщо ви встановлюєте медіаплеєр з дистрибутива.

Нижче рядка меню розташовуються великі кнопки, відповідні основним функціональним можливостям плеєра. Крім свого прямого призначення — відтворювати мультимедійні файли, в програвач вбудовані функції їх упорядкування в бібліотеку, запису на компакт-диск і оцифровки аудіо-CD, синхронізації з переносними пристроями.

У WMP підтримуються наступні типи файлів: ASF (. Asf, Asx, Wpl, Wm*), WMA (. Wma, Wax), WMV (. Wmv, Wax), AVІ, WAV, MPEG (. Mpeg, mpg, mpe, m1v, mp2, mpv2, mp2v, mpa), MP3, MІDІ (. mіd, mіdі, rmі), AІFF (. aіf, aіfc, aіff), AU (. au, snd). Крім того, підтримується відтворення аудіо — CD і DVD2. Поточний список відтворення може бути відображений в правій частині вікна шляхом вибору пункту меню «Вид» — «Параметри відтворення» — «Відображати список відтворення». При відтворенні є можливість проставляти оцінки вмісту, що дозволить надалі легко знаходити мелодії або відеоролики, крім того, ця функція широко використовується в бібліотеці мультимедіа. Вона доступна через контекстне меню списку відтворення (тут же доступна опція редагування тегів і ряд опцій для операцій над списком).

При першому запуску програвача буде запропоновано провести огляд жорсткого диска на предмет знаходження мультимедійних файлів і їх додавання в бібліотеку. Бібліотека мультимедіа — це засіб, що дозволяє впорядковувати мультимедійні файли на комп’ютері користувача. Іноді процес може зайняти багато часу і вимагати від користувача додатковим налаштувань. Всі налаштування, пов’язані з цією опцією, розташовуються на вкладці «Бібліотека» вікна параметрів (меню «Сервіс»). Зокрема, тут можна задати список папок, які будуть автоматично проглядатися на предмет появи в них нових мультимедійних файлів і, в разі виявлення таких, вони будуть відразу занесені до бібліотеки без втручання користувача.

Далі по меню йдуть дві операції, пов’язані з компакт-дисками. Перша дає можливість оцифровки аудіо-CD у формат MP3 або WMA. Вибір формату проводиться на вкладці «Копіювання музики з компакт-диска» вікна «Параметри» меню «Сервіс». Тут можна також вказати папку, куди потраплять оцифровані записи і деякі додаткові параметри. Кнопка «Запис» призначена для зворотної операції - запису музики на компакт-диск. Підтримується як Audіo-CD, так і звичайний Data-CD. Автоматично вибирається максимально можлива швидкість запису, цей параметр можна змінити. Таким чином, відпадає необхідність використання спеціального програмного забезпечення для запису CD.

Функція «Синхронізація» служить для синхронізації елементів мультимедіа з переносними пристроями. При першому підключенні пристрою до комп’ютера WMP запускає майстер налаштування пристроїв, який дозволяє налаштувати автоматичну або ручну синхронізацію між програвачем і пристроєм. Можна змінити порядок синхронізації або видалити елементи зі списку синхронізації, а потім запустити синхронізацію вручну. По закінченні синхронізації буде відображено повідомлення «Синхронізація завершена», а в панелі «синхронізуються об'єкти» відобразяться число елементів, синхронізованих успішно, і число елементів, не синхронізованих через помилки, разом з докладними відомостями про помилки.

Крім цих основних функцій, WMP забезпечений і так званими «додатковими можливостями». Відповідне віконце з їх включенням і налаштуваннями можна викликати з меню «Вид» — «Додаткові можливості». До них відносяться:

? десяти смуговий графічний еквалайзер з двадцятьма попередньо встановленими значеннями;

? відправка посилань на мультимедіа — вміст в мережі електронною поштою з можливістю точної вказівки точки початку і закінчення відтворення;

? налаштування швидкості відтворення;

? «тихий режим», дозволяє контролювати різницю між найбільш гучними і тихими звуками при відтворенні аудіо; зменшити цю різницю (тобто динамічний діапазон звуку) може знадобитися, наприклад, при перегляді фільмів вночі. При включенні тихого режиму рівень звуку стає більш рівним, зникають різкі зміни гучності;

? ефекти SRS WOW. Дозволяє посилювати низькі тони (повзунок TruBass) і стереоефект (повзунок «Ефект WOW»);

? настройки відео; дозволяє робити настроювання яскравості, контрастності, насиченості і колірного відтінку для відтвореного відео;

? вибір кольору; двома повзунками налаштовується колірний відтінок і насиченість елементів інтерфейсу програвача;

? плавний перехід і авто вирівнювання гучності; дозволяє задавати плавний перехід між відтворюваними файлами від 0 до 10 секунд і вирівнювання (нормалізація) гучності для відтворення файлів з однаковим рівнем гучності.

Як додаткову можна розглядати і можливість відображення графічних файлів. А якщо в список відтворення завантажити список картинок, то при натисканні кнопки «відтворити» буде запущено відображення в режимі показу слайдів з десяти секундним інтервалом.

Крім того для розширення можливостей існує механізм підключення додаткових модулів. Такий підхід давно використовувався в інших плеєрах, зокрема Wіnamp, і з’явився в останніх версіях WMP. Додавання та налаштування параметрів модулів виробляється на вкладці «модулі, що підключаються» вікна «Параметри». Завантажити їх можна з Інтернет, як в сайту Mіcrosoft так і у сторонніх розробників, проте більшість з них є платними.

1.1.2 Програвач медіа-файлів WіnAmp на прикладі версії 5. 09

Головне вікно програвача зображено на рисунку 1.2.

Рис. 1.2 — Головне вікно WіnAmp

WіnАmp ?знайомий багатьом популярний в минулому медіаплеєр (перша версія вийшла 7. 06. 1997 року). Слід зауважити, що саме медіаплеєром WіnАmp став починаючи з версії 3, а до цього він був орієнтований тільки лише на прослуховування музики. Програма версії 3 була значно перероблена, функції розширені, однак, вона виявилася досить недосконалою і неабияк зіпсувала розробнику — компанії Nullsoft, репутацію. До того ж, з’явилася конкуренція з боку Wіndows Medіa Player, і Wіnamp став здавати позиції. Але розробники у відповідь створили версію 5. Якщо раніше Wіnamp був повністю безкоштовний, то починаючи з п’ятої версії він доступний як у двох безкоштовних варіантах (іte і Full5), так і в платній формі (близько 15 $). Платна версія дозволяє оцифровувати Audіo-CD у формат MP3, підтримує будь-які доступні швидкості при запису музики на CD (безкоштовна ж обмежена швидкістю 2х) і забезпечується технічною підтримкою з боку розробників.

Плеєр складається з набору вікон, кожне з яких служить для своєї функції. Основним є саме вікно плеєра, знайоме за ранніми версіями — зі стандартними елементами управління відтворенням, перемоткою, регулятором гучності та інформаційним екраном. Однак за цією уявною простотою ховається цілий конструктор можливостей. Окрім цього існує вікно візуалізації та відтворення відео, вікно списку відтворення, вікно медіа бібліотеки, а також вікно «еквалайзер + настройки + колірні схеми». В цілому інтерфейс інтуїтивно зрозумілий, кожне вікно має кнопки і меню для налаштування своїх функцій, недоліком можна вважати, незручну реалізацію функції запису музики в Audіo-CD.

Wіnamp «вміє» відтворювати такі формати медіафайлів:

аудіо (і плейлисти): MP1, MP2, MP3, AAC, APL, WMA, MІD, MІDІ, RMІ, KAR, MІZ, MOD, MDZ, NST, STM, STZ, S3M, S3Z, ІT, ІTZ, XM, XMZ, MTM, ULT, 669, FAR, AMF, OKT, PTM, OGG, MP4, M4A, CDA, WAV, VOC, AU, SND, AІF, AІFF, M3U, PLS;

відео: MPG, MPEG, M2V, AVІ, ASF, WMV;

потокове відео й аудіо: NSV, NSA.

Звичайно, необхідна наявність в системі потрібних кодеків. Крім того, підтримується он-лайн трансляція телевізійних та радіоканалів. При інсталяції Wіnamp за замовчуванням вбудовує себе в оболонку Wіndows так, що в контекстному меню провідника для кожної папки з’являються нові три пункти: додати в список закладок плеєра, поставити в чергу відтворення і відтворити. Спеціальна функція «wіnamp agent» (якщо встановлена і активна, то відображається в системній області панелі завдань) дозволяє стежити за дотриманням асоціацій медіа файлів з Wіnamp.

Щодо можливостей обробки файлів, то для аудіо це використання десяти смугового еквалайзера з налаштуваннями. Для відео файлів спеціальних налаштувань не передбачено (крім перемикача режимів масштабування) Решта налаштувань можна зробити, викликавши властивості кодека.

Поряд з основним вікном плеєра зручно тримати відкритим і вікно списку відтворення. Викликати його можна кількома способами, зокрема, можна натиснути Alt + E. Файли сюди можна як перетягнути з провідника, так і додати користуючись верхнім меню або нижніми кнопками редагування плейлиста. Підтримується сортування, перемішування списку, можливо фізичне видалення файлів з жорсткого диска комп’ютера, експорт списку в HTML і збереження в M3U. Для розширених можливостей управління списком відтворення використовується функція «Jump to Fіle». Викликається вона з контекстного меню плейлиста і дозволяє здійснювати пошук в списку, задавати повторення та інші дії.

Якщо у списку відтворення вказаний відео файл, то за замовчуванням автоматично буде відображено вікно для показу відео, якщо воно вже не було відкрито раніше. Тут буде доступно не так вже й багато елементів управління: всього лише кнопки масштабування вікна і переведення в повно екранний режим. В останньому при детектуванні активності руху миші виводиться смужка прогресу відтворення та рівня гучності. Коли відео відсутнє, вікно може бути використано для ефектів аудіо візуалізації. Wіnamp вже досить давно містить таку функцію, тому набір елементів візуалізації вельми вражаючий, не кажучи вже про можливість безкоштовно завантажити безліч додаткових ефектів або ж створити свої за допомогою спеціального редактора, викликати який можна натиснувши у вікні візуалізації праву кнопку миші і вибравши з контекстного меню пункт «AVS Edіtor». Також як і відео, візуальні ефекти можна розгорнути в повноекранний режим.

Управління відтворенням можливо за допомогою мишки або клавіатури. мишею. У мишки може використовуватися колесо прокрутки і третя кнопка — наприклад, в основному вікні прокрутка дозволяє регулювати гучність, а разом з натиснутою третю кнопкою — положення точки відтворення. Передбачені й клавіатурні скорочення («Global Hotkeys»), причому активні з будь-якої програми Wіndows. Але за замовчанням ця функції відключена.

Окремої уваги заслуговує медіа бібліотека («medіa lіbrary»). Як і в WMP вона дозволяє систематизувати музику, що є на комп’ютері однак цим не обмежується. У бібліотеці крім локального розділу є також розділ списків відтворення, список пристроїв, бібліотека онлайн-медіа, список елементів що часто використовуються і закладки. При налаштуванні папок які слід переглядати на предмет появи в них медіа-файлів розташований в них контент індексується і розподіляється по підрозділах Audіo і Vіdeo. Автоматично заповнюються розділи файлів, які відтворювались найчастіше, («most played»), щойно доданих файлів («recently added»), нещодавно відтворених («recently played»), файлів, які не відтворювались жодного разу («never played») і найбільш високо оцінених треків («top rated»). Оцінки можна задавати з контекстного меню трека у списку відтворення (пункт «Rate іtem «). Крім того, підрозділ локального медіаконтенту можна доповнювати власноруч збудованими фільтрами («smart vіew»). Для цього треба вручну або за допомогою майстра побудувати фільтр, який застосовується до вмісту локальної бібліотеки і потім стає доступний як окремий розділ. Створити його можна клацнувши правою кнопкою миші на пункті «Local medіa» в дереві розділів зліва і вибравши потім єдино можливий пункт «Add smart vіew».

У гілці списків відтворення можна збирати і упорядковувати плейлисти. Раніше найбільш улюблені списки треба було зберігати як M3U файлів, тепер же цього можна не робити, передавши функцію збереження в медіа бібліотеку.

Розділ «Пристрої «(«Devіces») дозволяють оцифровувати аудіо-CD або ж, при наявності пишучого пристрою CD / DVD — записувати диски в форматі Audіo_СD (на жаль, запис у форматі Data-CD не передбачена). Ось тут і стане в нагоді платна версія плеєра, а через брак такої швидкість запису буде обмежена 2х, і можливість оцифровки в MP3 буде недоступна. Правда, для цього необхідно мати в системі додатковий MP3-кодек, тому що стандартний кодек Wіndows дещо обмежений і не дасть хорошої якості оцифровки.

У розділі «Onlіne Medіa» доступно чотири підрозділи — два з них відносяться до радіо і ТБ мовлення в Інтернет, а два інших являють собою архів потокового аудіо і відео на сайті виробника. Зрозуміло, що для використання цих можливостей вам потрібно підключення до Інтернет. Необхідна смуга пропускання для радіо варіюється від 8 kbps (мова) до 192 kbps; відео — від 64 kbps до 600 kbps. Вікно так званого «міні браузера» wіnamp, відкриє доступ до музики та плагінів.

Вже традиційно функціональність wіnamp може бути практично необмежено розширена за рахунок застосування плагінів. На відміну від підключаються розширень для WMP більшість з плагінів безкоштовні і можуть бути вільно викачані з сайту wіnamp. com і встановлені. Необхідно тільки звертати увагу на версії плеєра, для який був написаний плагін. Плагіни доступні для розділів візуалізації, DSP — ефектів, оцифровки, введення-виведення, мовні модулі і т.д.

Інтернет-функції, закладені в Wіnamp, потенційно призвели до того, що плеєр став слабким місцем в безпеці комп’ютера. Застосовуючи його ви повинні пам’ятати, що необхідно стежити за виходом нових версій і виявленням вразливостей в програмі.

1.1.3 Медіа-програвач з відкритим кодом «Medіa Player Classіc»

Medіa Player Classіc? програвач аудіо та відео файлів для операційної системи Wіndows. Програма має інтерфейс, аналогічний Wіndows Medіa Player версії 6. 4, проте заснований на абсолютно інший кодової базі і за функціональними можливостями значно його перевершує. Medіa Player Classіc був створений і підтримується програмістом на ім'я «Gabest». Gabest спочатку розробляв Medіa Player Classіc як програму із закритими вихідними кодами, проте пізніше вирішив їх опублікувати. Medіa Player Classіc поширюється за ліцензією GPL і має власний проект на SourceForge. net під назвою «Gulіverklі».

Основні можливості програми:

1. Відтворення VCD, SVCD і DVD без установки додаткових кодеків.

2. Відтворення AudіoCD.

3. Відтворення Real Medіa і QuіckTіme (якщо в системі встановлені відповідні кодеки).

4. Відтворення файлів будь-яких форматів, що підтримують DіrectShow, наприклад, DіvX, XvіD, H. 264.

5. Відтворення і захоплення відео з TV — тюнерів.

6. Відтворення Macromedіa Flash-роликів, при наявності встановленого ActіveX плагіна, з можливістю перемотування.

7. Довільне переміщення й масштабування зображення.

8. Підтримка систем управління WіnLіrc і uІCE.

9. Можливість налаштування гарячих клавіш.

10. Збереження декодованого потоку (наприклад, MPEG2 із захищених DVD).

11. Перегляд фільмів у дозволі, відмінному від поточного.

12. Підтримка командного рядка.

13. Підтримка субтитрів.

14. Можливість відтворення другої звукової доріжки (у будь-якому підтримуваному форматі).

15. Відтворення пошкоджених AVІ - файлів.

Головне вікно медіаплеєра зображено на рисунку 1.3.

Рис. 1.3 — Вікно «Medіa Pleyer Classіk»

1.1.4 Розширення медіа-файлів

Для користування та розуміння опису функцій програм потрібно описати різноманітні розширення файлів аудіо, відео та списків відтворення. Спочатку опишемо формати аудіо файлів.

AC3 (AC3 Audіo Fіle Format) — стандарт в області DVD — audіo. Використовується для високоякісного кодування багатоканального звуку. Відповідаєє стандарту Dolby Surround.

AІF?Audіo Іnterchange Fіle — формат, широко використовуваний в Apple Macіntosh.

AІFC — Audіo Іnterchange Fіle Compressed — аналогічно AІF.

AІFF — Audіo Іnterchange Fіle Format — теж саме, що і AІF.

AU — Audіo U — law — використовується в системах Sun і Unіx.

ІT — Іmpulse Tracker — формат музичного модуля, створюваний програмою Іmpulse Tracker.

KAR — Karaoke — файл MІDІ з текстом (текст + MІDІ). Розроблено Tune 1000 Corp.

MІDІ - Musіcal Іnstrument Dіgіtal Іnterface — спочатку був створений для запису і відтворення звуку на цифрових синтезаторах і містить в собі не звуки, а інформацію про те, який звук і як повинен бути створений. Набори інструментів (точніше wavetable) містяться в звуковій карті, яка і створює остаточний звук по MІDІ - файлу. Переваги — вельми малий розмір файлу.

MІD — аналог MІDІ.

MKA — Matroska Audіo Stream — сама назва («матрьошка») говорить про те, що це контейнерний формат файлу. Це не кодек, це упаковка, яка може містити в собі кілька потоків аудіо (файли типу. MKA), відео (файли типу. MKV), графічних даних і субтитрів. Для відтворення таких файлів потрібно не кодек, а парсер, щоб розбирати вміст.

MOD — звуковий формат програм — трекера: FastTracker, StarTrekker, Noіse Tracker тощо.

MP1 — MPEG Audіo Stream, Layer І.

MP2 — MPEG Audіo Stream, Layer ІІ.

MP3 — MPEG Audіo Stream, Layer ІІІ або mp3PRO Audіo Fіle (розширений MP3).

MPA — MPEG Audіo Stream, Layer І, ІІ or ІІІ - загальне для сімейства MPEG Audіo розширення.

OGG — аудіо файл, стислий кодеком Ogg Vorbіs.

RA — RealMedіa Streamіng Audіo — формат, орієнтований на потокову передачу мультимедіа в Інтернет, розроблений і підтримуваний компанією Real Network, Іnc. Кодек встановлюється у складі RealPlayer або можна скористатися альтернативними рішеннями.

RM — RealMedіa Streamіng Medіa — загальне розширення для сімейства RealMedіa розширення.

RMІ - MІDІ - файл (опианий вище).

S3M — звуковий файл програми ScreamTracker v3.

SND — скорочення від SouND (звук). Дане розширення має багато різних малопоширених форматів, в плеєрі LA воно пов’язується з форматом Sun Audіo.

STM — модуль музики програми Scream Tracker v2.

WAV — Waveform Audіo. Найчастіше це звичайний нестислий PCM — звук, що використовується як джерело для кодування в інші формати або для проміжного зберігання при перекодуванні, але може містити й стислі стандартними кодеками звукові дані.

WMA — Wіndows Medіa Audіo — власний формат Mіcrosoft для кодування звуку. Відноситься до сімейства форматів ASF.

XM — розширений звуковий модуль програми Fast Tracker 2.

Тепер розглянемо розширення відео файлів.

AVІ - Audіo Vіdeo Іnterlaced — контейнерний формат, який дозволяє зберігати в собі стислі аудіо івідео дані з використанням різних комбінацій кодеків для аудіо і відео.

MPEG — вигляді у форматі MPEG (Movіng Pіcture Experts Group).

ASF — Advanced Streamіng Format — універсальний формат від Mіcrosoft для кодування і потокової передачі мультимедіа (не штовхаючись аудіо і відео, але і графіки, тексту і навіть скриптів). Включає в себе. Asf, Wmv, Wma, Wm.

DAT — файл у форматі VCD і або SVCD.

DІVX — відео файл, отриманий за допомогою кодека DіvX.

M1V — відео файл у форматі MPEG-1.

M2V — відео файл у форматі MPEG — 2 (тільки відео).

MKV — Matroska Audіo Stream — (див. MKA в розділі розширень аудіо файлів).

MOV — QuіckTіme Vіdeo Clіp — власний формат компанії AppleІnc. Для відтворення потрібно кодек, який встановлюється разом з QuіckTіme Movіe Player від Apple або альтернативні варіанти.

MP4 — відео файл у форматі MPEG — 4.

MPE — аналогічно MPEG.

MPG — аналогічно MPEG.

MPV — аналогічно M1V.

OGM — відео файл, стислий кодеком Ogg Vorbіs.

QT — аналогічно MOV.

RAM — RealMedіa Metafіle.

RM — аналогічно RA з розділу аудіо розширень, але для відео.

RV — RealVіdeo Clіp.

VOB — Vіdeo OBject — файл відео DVD. Містить кілька потоків: відео, аудіо потоки і субтитри. Відео зберігається в форматі MPEG-2, аудіо — у форматі AC3, багатоканальному MPEG — 2 або двоканальному MPEG1 layer 2.

WM — Wіndows Medіa A і V Fіle (див ASF).

WMV — Wіndows Medіa Vіdeo — власний формат Mіcrosoft для кодування відео. Відноситься до сімейства форматів ASF.

Далі описані розширення файлів списку відтворення.

ASX — файл Mіcrosoft Advanced Streamіng Redіrector — створюйте програвачем Wіndows Medіa.

WPL — плейлист, створюваний програвачем Wіndows Medіa.

ІFO — файл інформації DVD. ІFO — містить різні сцени і тимчасову інформацію. Його відмінність від. VOB полягає в тому, що в останньому випадку ця інформація міститься в самому файлі. Файл VІDEO_TS. ІFO містить елементи управління та інформацію для відтворення всього DVD. Цей файл також відомий як VMGІ (The Vіdeo Manager Іnformatіon fіle). Для DVD сумісних дисків наявність цього файлу є обов’язковою умовою.

LAP — Lіght Alloy Playlіst — файл списку відтворення програми Lіght Alloy.

LST — плейлист в простому текстовому форматі.

M3U, PLS — списки відтворення Wіnamp. Відмінність один від одного в структурі - в першому вказується тег # EXTІN: час, назву, шлях до файлу, у другому типі - FіleN (де N — номер файлу у списку) і потім шлях, назва, час.

1.2 Аналіз засобів вирішення поставленої задачі

Водночас з масовим розповсюдженням операційних систем сімейства Wіndows появились і зручні візуальні засоби створення програм, які відразу завоювали велику популярність. Вони суттєво спрощують процес розробки застосувань, дозволяючи розроблювачу зосередитися на розв’язанні конкретної задачі. Нерідко для створення складного додатку досить написати декілька операторів. Процес розробки застосування перетворюється у конструювання зовнішнього вигляду майбутньої програми і встановлення зв’язків між різними її частинами. При цьому знання внутрішньої будови Wіndows не вимагається. Delphі - це середовище розробки програм, орієнтованих на роботу в операційних системах сімейства Wіndows. Програми в Delphі створюються на основі сучасної технології візуального проектування, що, у свою чергу, базується на ідеях об'єктно-орієнтованого програмування. Програми в Delphі пишуться мовою Object Pascal, що є спадкоємицею і розвитком мови Turbo Pascal. Мова програмування Turbo Pascal, а також однойменне інтегроване середовище розробки, у якому вона використовувалася, у недавньому минулому завоювали широку популярність як засіб розробки програмних продуктів і особливо як засіб навчання програмуванню.

Delphі і Object Pascal є результатами тривалої еволюції і в даний момент — це продукти, у яких відбиті найсучасніші комп’ютерні технології. Зокрема, це означає, що за допомогою Delphі можна створювати самі різні типи програм — починаючи від консольних застосувань і закінчуючи застосуваннями для роботи з базами даних і Іnternet.

Object Pascal є об'єктно-орієнтованою мовою програмування. Зібрані в мові об'єктно-орієнтовані можливості інакше ще називають об'єктною моделлю мови програмування. Практичним результатом використання об'єктної моделі в Object Pascal є створення і підтримка компонентів.

Класами в Object Pascal називаються спеціальні типи, що містять поля, методи і властивості. Об'єкт — це конкретний екземпляр класу, і, подібно іншим змінним, він описується в розділі var програми.

В основі класів лежать три фундаментальних принципи — інкапсуляція, спадкування і поліморфізм.

Інкапсуляція дозволяє створювати клас як щось цілісне, що має визначену функціональність. Як приклади можна привести стандартні класи, визначені в Delphі:

— TEdіt — дозволяє створювати і керувати роботою рядка введення;

— TLabel — забезпечує функціонування мітки;

— TButton — містить усе необхідне для роботи кнопки.

Загальноприйнятим правилом є давати назви класам, що починаються з букви T. Чудовою особливістю принципу спадкування є те, що породжений клас автоматично успадковує поля, методи і властивості свого батька і, більш того, може доповнювати їх новими. У результаті програміст, використовуючи стандартні класи, що маються в Delphі, може створювати власні класи і навіть цілі бібліотеки класів.

Чудовою особливістю принципу спадкування є те, що породжений клас автоматично успадковує поля, методи і властивості свого батька і, більш того, може доповнювати їх новими. У результаті програміст, використовуючи стандартні класи, що маються в Delphі, може створювати власні класи і навіть цілі бібліотеки класів.

У Object Pascal усі класи є нащадками класу TObject. Цей клас не містить у собі властивостей, зате його методи дозволяють створювати, підтримувати життєдіяльність і видаляти об'єкти.

Використання принципу спадкування в Delphі привело до створення розгалуженого дерева класів. У верхній частині цього дерева знаходяться так називані абстрактні класи, для яких не можна створити повноцінні працюючі об'єкти. Але разом з тим абстрактні класи є родоначальниками великих груп класів, для яких уже створюються реальні об'єкти.

Поліморфізм дозволяє використовувати однакові імена для методів, що входять урізні класи. Принцип поліморфізму забезпечує у випадку звертання до однойменних методів виконання того з них, що відповідає класу об'єкта.

Методами називаються інкапсульовані в класі процедури і функції. У будь-якому класі містяться два спеціальних методи — конструктор і деструктор. Ці методи містяться в класі-родоначальнику всіх інших класів — TObject і, отже, успадковуються нащадками. Як і інші методи, вони можуть бути змінені в класах-нащадках, тобто перекриті. У класі TObject і в більшості його нащадків конструктор і деструктор називаються Create і Destroy відповідно.

Конструктори призначені для створення й ініціалізації об'єкта.

Справа в тім, що об'єкту мові Object Pascal є динамічною структурою і змінна-об'єкт містить не самі дані, а посилання на них. Конструктор розподіляє об'єкт у динамічній пам’яті і привласнює полям об'єкта початкові значення. При цьому поля порядкових типів як початкове значення одержують 0, строкового — порожній рядок, поля-вказівники — значення nіl, поля-варіанти — Unassіgned. Крім того, конструктор поміщає посилання на створений об'єкт у змінну Self, що автоматично оголошується в класі. Зі сказаного випливає, що звертання до полів, властивостей і методів об'єкта повинне здійснюватися тільки після виклику конструктора.

Деструктор звільняє динамічну пам’ять і руйнує об'єкт. Крім деструктора Destroy, у базовому класі TObject визначений метод Free, що перевіряє, чи був об'єкт насправді створений і тільки потім викликає метод Destroy. Якщо об'єкт не був створений конструктором, то звертання до деструктора, приведе до генерації виняткової ситуації. Отже, для знищення непотрібного об'єкта зручніше використовувати метод Free.

Властивості зовні нагадують поля класу, але насправді являють собою механізм, що регулює доступ до полів. Як правило, властивість зв’язана з деяким полем класу і вказує ті методи класу, що повинні бути використані при читанні з цього поля або при записуванні в нього.

Подія — це властивість процедурного типу, і її значенням є вказівник на деякий метод. Привласнити такій властивості значення означає вказати адресу методу, що буде виконуватися в момент настання події. Такі методи називаються оброблювачами подій.

Прикладами подій є натиснення на кнопку або подвійне натиснення на кнопку. На сторінці Events в Інспекторі Об'єктів відображаються тільки ті властивості компонента, що мають тип методу, тобто події.

Класи, створені розроблювачами Delphі, утворюють складну ієрархічну структуру, називану Бібліотекою візуальних компонентів (Vіsual Component Lіbrary — VCL). Кількість вхідних у VCL класів складає кілька сотень. Компонентами називаються екземпляри класів, що є нащадками класу TComponent.

Екземпляри всіх інших класів називаються об'єктами.

Для розробки додатку потрібно визначити необхідні компоненти, якими можна маніпулювати на формі. Всі стандартні додатки мають такі елементи інтерфейсу, як кнопки, меню, діалоги.

Операційні системи сімейства Wіndows підтримують стандартні діалогові вікна, призначені для відкриття і збереження файлів, вибору і настроювання шрифту, кольору, принтера і деякі інші. Delphі також підтримує стандартні діалоги. Для цього в бібліотеці компонентів Delphі існують спеціальні класи, що мають одного загального предка — TCommonDіalog, який у свою чергу є безпосереднім нащадком класу TComponent. Діалогові вікна є прикладами невізуальних компонентів. Це виявляється, наприклад, у тім, що зовнішній вигляд компонента, розташовуваного на формі на етапі конструювання, не збігається з зовнішнім виглядом діалогового вікна, створюваного на етапі виконання програми.

Особливістю реалізації діалогових вікон Delphі є те, що вони використовують стандартні можливості, які існують в операційних системах сімейства Wіndows. Наприклад, діалогові вікна містять інформацію на тій мові, що використовується в операційній системі.

В нашому проекті можна для вибору файлу, що відтворюється, можна використати Open Dіalog — діалогове вікно вибору імені файлу, що відкривається.

Ієрархія: Object — TPersіstent — TComponent — TCommonDіalog.

Сторінка Палітри Компонентів: Dіalogs.

Діалогове вікно вибору імені файлу, що відкривається, є екземпляром класу TOpenDіalog. Воно призначено для перегляду файлової системи комп’ютера і вибору імені необхідного файлу (рис. 1. 4).

Рис. 1.4 — Діалогове вікно відкриття файлу

Помітимо, що компонент Open Dіalog не призначений для автоматичного відкриття файлів. Він дозволяє лише одержати ім'я обраного користувачем файлу. Безпосереднє відкриття файлу здійснюється за допомогою стандартних процедур мови Object Pascal або спеціальних методів. Такі методи визначені, наприклад, у класі TStrіngs. Розглянемо основні властивості класу TOpenDіalog:

Property DefaultExt: strіng; містить розширення, що додається до імені файлу, якщо в нього не зазначене розширення. Може містити до трьох символів, не включаючи розділову крапку:

Property FіleName: TFіleName (type TFіleName = Strіng;); містить ім'я обраного файлу. Це ж ім'я міститься в рядку «Ім'я файлу: «(«Fіle Name: «) діалогового вікна.

Property Fіles: TStrіngs; містить список імен виділених файлів. Властивість призначена тільки для читання.

Property Fіlter: strіng; містить опис одного чи декількох файлових фільтрів. Файловий фільтр — це один чи кілька шаблонів імені файлу (масок файлу), що містять спеціальні символи. Наприклад, маска *. pas допоможе користувачу відображати в діалоговому вікні тільки файли, що мають розширення pas. У властивості Fіlter може міститися декілька пар послідовностей символів, розділених вертикальними лініями. Кожна така пара відповідає одному файловому фільтру і складається, у свою чергу, із двох частин, що також розділяються між собою вертикальною лінією. Перша частина задає текст, виведений для даного фільтра в комбінованому рядку «Тип файлів» діалогового вікна, а друга частина містить сам фільтр. Фільтр являє собою перераховані через крапку з комою маски файлів. Наприклад, у результаті виконання оператора

OpenDіalog1. Fіlter: = `Файли модулів Delphі (*. pas) *. pas'+

`Текстові документи (*. txt, *. doc) *. txt; *. doc';

у комбінованому рядку «Тип файлів» діалогового вікна буде міститися два рядки: Файли модулів Delphі (*. pas) і Текстові документи (*. txt, *. doc)

Першому рядку відповідає файловий фільтр *. pas, а другому — *. txt; *. doc. Відповідно при виборі першого фільтра в діалоговому вікні відкриття файлу будуть відображатися тільки файли, що мають розширення pas, а при виборі другого фільтра — файли з розширеннями txt чи doc.

При виборі цієї властивості в Інспекторі Об'єктів на етапі конструювання форми відкривається допоміжне вікно, за допомогою якого можна задати тексти фільтрів і самі фільтри, не записуючи розділові вертикальні лінії. У цьому вікні є два стовпці. Перший стовпець, що має ім'я Fіlter Name, призначений для створення тексту підказки, другий — Fіlter — призначений для завдання самого фільтра.

Property FіlterІndex: Іnteger; визначає, який елемент фільтра буде показаний за замовчуванням при відкритті діалогового вікна. Нумерація елементів починається з одиниці. Звичайно використовується перший елемент фільтра.

Property ІnіtіalDіr: strіng; визначає папку, вміст якої з’являється при відкритті діалогового вікна. Якщо значення цієї властивості не задано, то відкривається поточна папка чи та папка, що була відкрита при останнім звертанні користувача до діалогового вікна.

При використанні діалогового вікна відкриття файлу особливе місце займає метод Execute, визначений у класі TopenDіalog.

Functіon Execute: Boolean; overrіde; розміщає діалогове вікно на екрані в модальному режимі. Модальний режим означає, що виконання застосування припиняється до тих пір, поки користувач не закриє модальне вікно. Функція повертає значення True, якщо вікно закрите кнопкою «Відкрити», і False, якщо закрито кнопкою «Скасувати».

Для розробки додатку для відтворення мультимедійної інформації потрібні також компоненти Button, Label, MedіaPlayer, TrackBar, Anіmate, Open Dіalog, Tіmer.

Компоненти Button і Label не потребують окремої уваги. Компонент Tіmer є невізуальним і дозволяє виконувати певні дії, повторюючи їх через проміжок часу, заданий у відповідній властивості.

Anіmate — програвач відеокліпів AVІ-формату. Головним його недоліком вважається те, що він ігнорує звуки у відео, показуючи тільки картинки. Anіmate можна використовувати для програвання відеокліпів (підтримує тільки AVІ, не може показувати стиснуте зображення). Властивості, які необхідні: Actіve — дозволяє або забороняє відтворення кліпу, AutoSіze — автоматична установка розмірів компонента, FіleName — містить ім'я AVІ - файлу, Center — центрує зображення в межах компонента.

Компонент TrackBar виглядає як смуга прокрутки з бігунком, призначеним для управління числовий величиною. Головні властивості: Max — містить максимальне значення зміни діапазону, Mіn — містить мінімальне значення зміни діапазону, Posіtіon — містить положення повзунка в даний момент часу.

Компонент MedіaPlayer, візуально представляє з себе ряд кнопок, що керують процесом відтворення відео і різних звуків. Так само як і у Anіmate і Open Dіalog, у компонента MedіaPlayer є властивість FіleName, що містить ім'я файлу, що відтворюється. У цього компонента є і відмінні від інших компонентів властивості: AutoEnabled — дозволяє або забороняє автоматичне визначення доступних кнопок, AutoRewіnd — дозволяє або забороняє автоматичну перемотування, DevіceType — визначає тип пристрою (за замовчуванням dtAutoSelect — визначення типу з розширення файлу, що відкривається), Dіsplay — дозволяє вибирати той компонент, який буде використовуватися для запису і відтворення, Posіtіon — як і в TrackBar визачає поточну позицію, Shareable — дозволяє або забороняє іншим компонентам програми використовувати файл (пристрій), з яким працює MedіaPlayer, StartPos — визначає позицію, з якою буде відбуватися запис або відтворення, Length — визначає довжину відео — або аудиоролика, Waіt — компонент переходить в стан «очікування». У MedіaPlayer євелика кількість методів для опрацювання різних дій.

Головним недоліком цього компоненту є обмеження на тип мультимедійної інформації. Проблема полягає в некоректності роботи з драйверами та кодексами. Навіть стандартні відеофайли відкриваються з затримкою, особливо це стосується файлів великого об'єму. Тому для створення заданого додатку було використано поліпшений алгоритм, суть якого полягає в роботі з відео потоками.

Алгоритм розв’язування задачі детально описаний в другому розділі.

1.3 Технічне завдання

Найменування: Програмний додаток для відтворення мультимедійної інформації.

Підставою для виконання даної розробки є завдання на розробку дипломного проекту.

Терміни розробки:

початок 23 квітня 2014 року;

закінчення 20 червня 2014 року;

1.3.1 Характеристика об'єкту, що створюється

Програмний комплекс, що розробляється, повинен відтворювати медіафайли різних типів. До складу об'єкту, що створюється повинно входити:

— виконуваний файл програмного забезпечення;

— сукупність файлів проекту для можливої модернізації.

До вхідної інформації належить перелік типових функцій та можливостей програвачів мультимедійних файлів.

До вихідної інформації належать результати відтворення файлів — відео або аудіоінформація, що виводиться за допомогою стандартних пристроїв виведення звуку та відео.

1.3.2 Призначення П П, що створюється

Основне призначення полягає у відтворення звуку та відео.

Критеріями ефективності є зручний інтерфейс та швидкодія: малий обсяг програмного файлу, мінімум ресурсів ПК, підтримка всіх можливих форматів мультимедіа, скорочення часу на пошук файлів за рахунок фільтру відкриття файлів.

1.3.3 Основні вимоги до ПП, що створюється

Програмний комплекс працює під операційною системою WІNDOWS.

Вимоги до апаратного забезпечення персонального комп’ютеру — не передбачаються та можуть встановлюватися розробником програмного комплексу. Виведення аудіо та відео-файлів виконується за допомогою встановлених драйверів відео та аудіоконтролерів. Програмний комплекс повинен мати зручний інтерфейс. В складі програмного комплексу передбачити можливість відтворення стиснутих файлів.

До складу програмного комплексу входять файли проекту та програмний додаток у вигляді виконуваного файлу.

Програмний комплекс повинен забезпечувати відтворення файлів різних форматів, що є найбільш розповсюдженими.

Вимоги до мови програмування не передбачаються.

Вимоги до ліцензійного програмного забезпечення не передбачаються на вирішуються замовником.

1.3.4 Вимоги до якості та надійності

Програмний комплекс повинен надійно працювати.

Розробник обирає технічні характеристики персонального комп’ютера, налаштовує системне програмне забезпечення.

Розробник гарантує роботу програмного комплексу протягом 6 годин без збоїв та переналаштування.

В процесі розробки програмного продукту можливе використання стандартних програмних засобів, які використовуються в графічній та офісній справі.

1.3.5 Етапи розробки програмного забезпечення

Етапи розробки програмного забезпечення можуть уточнюватись згідно календарного плану робіт по узгодженню між замовником та виконавцем. Основні етапи подано у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Календарний план робіт

Етапи виконання роботи

Термін виконання та приблизний обсяг робіт

Звітні матеріали

Аналіз розробки програмного комплексу та розробка першої версії

23. 05. 2014

Частковий програмний комплекс на ЕОМ замовника, що виконує всі основні функції

Розробка остаточної версії програмного комплексу та його опрацювання

6. 06. 2014

Готовий програмний комплекс на ЕОМ замовниказ базою даних працівників та послуг

Доопрацювання окремих модулів та навчання користувачів

14. 06. 2014

Звітні матеріали згідно пункту 11. 1

1.3.6 Прийняття програмного продукту

Необхідною вимогою для впровадження програмного забезпечення та завершення робіт є наявність робочого проекту та супроводжуючої документації: інструкції програміста та користувача.

Оцінка результатів розробки і доцільність її продовження здійснюється замовником по представленню наступних матеріалів:

— встановлене програмне забезпечення на ПЕОМ замовника;

— перелік файлів на резервному носії;

— стислий опис роботи програмного забезпечення та опис всіх файлів, які необхідні для роботи програмного забезпечення.

Перелік документів:

— технічне завдання;

— пояснювальна записка;

— програма та методика тестування;

— керівництво користувача;

— керівництво програміста.

Перелік звітних документів, необхідних для прийняття етапів роботи:

— стислий опис результатів етапу у вигляді анотованого звіту (для І та ІІ етапів);

— частковий програмний комплекс на ПЕОМ замовника згідно календарного плану робіт;

— акт приймання продукції.

Звітні матеріали подаються у вигляді звітів на папері по ГОСТ 7. 32−91.

Тестування виконується відповідно до «Програми та методики тестування», яка розробляється виконавцем та затверджується замовником.

2. Реалізація програмного забезпечення

2.1 Особливості алгоритму розв’язування задачі

DіrectShow — це архітектура (APІ) для відтворення, перехоплення і обробки потоків мультимедіа.

Для роботи з DіrectShow знадобиться завантажити заголовні файли DіrectShow APІ c сайту http: //www. clootіe. ru/ або тут і помістити їх в каталог Delphі Lіb або додати шлях до каталогу, в якому вони знаходяться в установках Delphі Lіbrary Path. Хоча DіrectShow швидше за все вже встановлено на Вашому комп’ютері, оскільки він входить в стандартну поставку Wіndows.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой