Потенціал розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Международные отношения и мировая экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний економічний університет

Центр післядипломної освіти

Індивідуальна робота:

з дисципліни Міжнародна економіка

Тема: «Потенціал розвитку економічних відносин між Україною та ЄС«

Виконав: студент 2 курсу навчання,

спеціальності «Облік і Аудит»

очно-заочної форми навчання

Стецюк Сергій Петрович

Викладач: доцент Федірко

Олександр Анатолійович

КИЇВ 2013

Зміст

  • Глосарій
    • 1. Закономірності та тенденції розвитку економічних відносин між Україною та ЄС
      • 2. Проблеми та ризики розвитку економічних відносин між Україною та ЄС
      • 3. Рекомендації з вирішення проблем та зменшення ризиків у розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

Глосарій

Глобалізація економіки (Globalisation of the economy). Термін «економічна глобалізація» означає процес дедалі більшої всесвітньої економічної інтеграції, головними рушійними силами якого є:

· лібералізація міжнародної торгівлі та руху капіталів

· зростання темпів технологічного прогресу та формування інформаційного суспільства

· дерегулювання

Ці три чинники посилюють один одного: технологічний прогрес стимулює міжнародну торгівлю, а можливість торгувати по всьому світу сприяє поширенню технологічного прогресу. Водночас дерегулювання стимулює розвиток нових технологій та усуває перешкоди для торгівлі. http: //europa. dovidka. com. ua/g. html#_Toc90362106

Європейський інвестиційний банк (European Investment Bank). Фінансова установа Європейського Союзу.

Створений 1958 року з метою фінансування проектів, що сприяють європейській інтеграції, збалансованому розвитку, економічному й соціальному вирівнюванню та розвитку інноваційної економіки. Європейський інвестиційний банк (Банк) — неприбуткова організація, він не заробляє гроші на депозитах.

Проекти, в які Банк вкладає гроші, мають відповідати певним критеріям, а саме:

· сприяти виконанню завдань ЄС, зокрема, підвищувати конкурентоспроможність європейської промисловості та маленьких підприємств, стимулювати розвиток інформаційних технологій, захищати довкілля, поліпшувати освіту й охорону здоров’я

· здійснюватись переважно на користь найбільш відсталих регіонів

· залучати інші джерела фінансування

Майже всі кошти для фінансування своїх позикових операцій Банк позичає на ринках капіталу, переважно через випуск власних облігацій, які котируються на головних світових біржах. Акціонерами Банку є держави-члени ЄС; розмір передплати кожної з них пропорційний економічній вазі.

Європейський інвестиційний банк розташований у Люксембурзі. http: //www. eib. org/

http: //europa. dovidka. com. ua/ee. html#_Toc90362168

Єдиний зовнішній тариф (Common External Tariff). Однаковий митний тариф, що застосовується до імпортних товарів, незалежно від того, де саме вони перетинають кордон ЄС. Як митний союз, ЄС не стягує митних зборів при перетині внутрішніх кордонів Союзу, натомість єдиний зовнішній тариф слугує одним з джерел прибутків у бюджет ЄС. Внаслідок Уруґвайського раунду переговорів у ҐАТТ, середньозважений зовнішній тариф Спільноти знизився до приблизно 3% і очікується його подальше зниження паралельно з лібералізацією світової торгівлі. http: //europa. dovidka. com. ua/ee. html#Common_External_Tariff

Демпінг — імпорт товару за ціною, зниженою порівняно з нормальною вартістю цього товару в країні-експортері; встановлення факту демпінгу полягає у порівнянні ціни продукту, що експортується у Спільноту, і «нормальної вартості» аналогічного продукту.

Економічний і монетарний союз (ЕМС) — вищий рівень економічної інтеграції, який передбачає формування єдиного внутрішнього ринку, гармонізацію та координацію економічної, податкової, фінансової політики країн-членів на основі спільно прийнятих рішень і контролю за їх виконанням, заміну національних валют єдиною валютою та проведення єдиної валютної політики.

Європейський економічний простір (ЄЕП) — територія, яку займають країни-члени ЄС та країн Європейської організації вільної торгівлі (EFTA), крім Швейцарії.

Єдиний внутрішній ринок (Єдиний ринок) — форма економічної інтеграції, за якої ліквідуються тарифні і нетарифні обмеження, розробляється єдина торговельна політика стосовно третіх країн, забезпечується вільна торгівля послугами, вільне пересування в межах об'єднання факторів виробництва (капіталу, робочої сили, технологій), закладаються основи для спільної політики розвитку галузей і секторів економіки. Відрізняється від Спільного ринку більшим рівнем інтеграції.

Загальна система преференцій (ЗСП) — система надання ЄС односторонніх торгових преференцій країнам, що розвиваються з метою сприяння розвитку економіки цих держав, створена у 1968 р. на основі рекомендацій Конференції ООН щодо торгівлі та розвитку (UNCTAD)

Зона вільної торгівлі (ЗВТ) — форма міжнародної економічної інтеграції, що створюється шляхом підписання регіональних торговельних угод, які передбачають повну ліквідацію митних бар'єрів та кількісних обмежень у торгівлі товарами. Є.О. Горюнова Євроінтеграція, — Київ, 2013 р.

Інтеграція — (лат. Integration — відновлення і цілий) — поступове зближення та об'єднання економічних суб'єктів у процесі їх взаємодії (взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозбагачення та ін.) Економічна енциклопедія: У трьох томах. — Том 1, — Київ: Видавничий центр «Академія», 2000 р., ст. 668

1. Закономірності та тенденцій розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

Базовим документом, що визначав правовий механізм двостороннього співробітництва між Україною і ЄС, була Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (УПС). Однак у лютому 2008 р. термін дії Угоди закінчився, оскільки вона була підписана в червні 1994 р., а набула чинності 1 березня 1998 р. строком на 10 років.

На сьогоднішній день, ЄС та Україна почали переговори про створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі. Створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС відповідає державній політиці нашої держави на європейську інтеграцію, адже курс на вступ до Європейського Союзу є головним та незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, що закріплено у Законі України «Про основи національної безпеки України» (2003 р.) та Законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (2010 р.), де визначено, що однією з головних засад зовнішньої політики держави є «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі». Завдяки значному інноваційному потенціалу, розвинутим ефективним механізмам його функціонування, налагодженій інституційній структурі ЄС є лідером світової економіки. Після визнання української економіки як ринкової та вступу України до Світової організації торгівлі переговори про створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС набули особливої актуальності. Ю. В. Палагнюк Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, як реалізація державної політики України на Європейську інтеграцію 2011 р. http: //archive. nbuv. gov. ua/portal/soc_gum/Apdup/20111/1−4-22. pdf

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну на 01. 01. 2012, склав 49 362,3 млн. дол. США, в т. ч. з країн-членів Європейського Союзу — 39 411,2 млн. дол. США, що становить 79,8 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку.

Приріст прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку за період з 01. 01. 2011 по 01. 01. 2012 становить 4 556,3 млн. дол. США, в т. ч. з країн-членів Європейського Союзу — 4 058,1 млн. дол. США.

Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій в Україну посідає Кіпр (12 645,5 млн. дол. США), що складає 25,6 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України або 32,1 відсотка від обсягу інвестицій з країн ЄС.

Частка інвестицій, які надійшли в українську економіку з Німеччини, що посідає друге місце серед країн ЄС за обсягами інвестицій, становить 7 386,4 млн. дол. США, що складає 15,0 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну (18,7 відсотка від обсягу інвестицій з країн ЄС). Третє місце посідають Нідерланди з обсягом інвестицій 4 822,8 млн. дол. США, що складає 9,8 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну (відповідно від обсягу інвестицій з країн ЄС — 12,2 відсотка). На четвертому місці знаходиться Австрія з обсягом інвестицій 3 423,1 млн. дол. США, їх частка у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в Україну становить 6,9 відсотка (відповідно 8,7 відсотка).

Кіпр, Німеччина, Нідерланди та Австрія є не лише найбільшими інвесторами серед країн ЄС, але входять і до десяти країн світу, що здійснюють найбільші за обсягами інвестиції в Україну, відповідно посідають перше, друге, третє та п’яте місця.

Найбільший приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України з країн ЄС за період з 01. 01. 2011 по 01. 01. 2012 року становить:

· 2 600,6 млн. дол. США з Кіпру,

· 691,7 млн. дол. США з Австрії,

· 303,4 млн. дол. США з Німеччини.

Надходження в Україну прямих іноземних інвестицій з країн-членів Європейського Союзу та країн-кандидатів на вступ до ЄС

2010 рік у млн. дол. США

2011 рік у млн. дол. США

Темпи росту (зниження) показників надходження ПІІ в Україну

Питома вага країн у обсягах ПІІ, %

у млн. дол. США

%

Всього в Україну

44 806,0

49 362,3

4556,3

110,2

100,0

У т.ч. :

З ЄС-27 всього

35 353,1

39 411,2

4058,1

111,5

79,8

100,0

З ЄС-15 всього

23 147,8

24 634,3

1486,5

106,4

49,9

62,5

У т.ч. :

Австрія

2731,4

3423,1

691,7

125,3

6,9

8,7

Бельгія

64,7

111,6

46,9

172,5

0,2

0,3

Сполучене Королівство (Велика Британія)

2287,1

2508,2

221,1

109,7

5,1

6,4

Греція

327,9

428,3

100,4

130,6

0,9

1,1

Данія

196,6

198,3

1,7

100,9

0,4

0,5

Ірландія

138,8

156,6

17,8

112,8

0,3

0,4

Іспанія

63,4

73,1

9,7

115,3

0,1

0,2

Італія

980,6

965,9

-14,7

98,5

2,0

2,5

Люксембург

441,7

493,8

52,1

111,8

1,0

1,3

Нідерланди

4683,3

4822,8

139,5

103,0

9,8

12,2

Німеччина

7083,0

7386,4

303,4

104,3

15,0

18,7

Португалія

12,6

23,2

10,6

184,1

0,0

0,1

Фінляндія

58,0

68,3

10,3

117,8

0,1

0,2

Франція

2368,1

2230,7

-137,4

94,2

4,5

5,7

Швеція

1710,6

1744,0

33,4

102,0

3,5

4,4

З ЄС-12 всього

12 205,3

14 776,9

2571,6

121,1

29,9

37,5

У т.ч. :

Естонія

126,8

163,3

36,5

128,8

0,3

0,4

Кіпр

10 044,9

12 645,5

2600,6

125,9

25,6

32,1

Латвія

81,7

71,0

-10,7

86,9

0,1

0,2

Литва

83,3

83,6

0,3

100,4

0,2

0,2

Мальта

29,9

37,1

7,2

124,1

0,1

0,1

Польща

932,8

875,5

-57,3

93,9

1,8

2,2

Словаччина

62,4

62,7

0,3

100,5

0,1

0,2

Словенія

28,5

31,2

2,7

109,5

0,1

0,1

Угорщина

700,5

686,1

-14,4

97,9

1,4

1,7

Чеська Республіка

73,6

76,9

3,3

104,5

0,2

0,2

Болгарія

18,8

23,0

4,2

122,3

0,0

0,1

Румунія

22,1

21,0

-1,1

95,0

0,0

0,1

З країн — кандидатів всього:

153,3

179,2

25,9

116,9

0,4

0,5

У т.ч. :

Туреччина

153,3

179,2

25,9

116,9

0,4

0,5

Загальний обсяг прямих інвестицій з України станом на 01. 01. 2012 р. становив 6 898,0 млн. дол. США, в т. ч. до країн-членів Європейського Союзу 6 484,9 млн. дол. США, що складає 94,0 відсотка від загального обсягу українських інвестицій, залучених до країн світу.

Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій з України посідає Кіпр (6 342,1 млн. дол. США), який залучив 91,9 відсотка від загального обсягу українських інвестицій або 97,8 відсотка від обсягу українських інвестицій до країн ЄС.

Частка інвестицій, які надійшли з України до економіки Латвії, що посідає друге місце серед країн ЄС за обсягами українських інвестицій, становить 80,4 млн. дол. США, що складає 1,2 відсотка від загального обсягу українських інвестицій (1,2 відсотка від обсягу українських інвестицій до країн ЄС).

Третє місце посідає Польща з обсягом інвестицій з України 48,2 млн. дол. США, що складає 0,7 відсотка від загального обсягу українських інвестицій (відповідно 0,7 відсотка). http: //ukraine-eu. mfa. gov. ua/ua/ukraine-eu/trade-and-economic/ukraine-eu-investments

Надходження прямих інвестицій з України до країн-членів Європейського Союзу та країн — кандидатів на вступ до ЄС

2010 рік у млн. дол. США

2011 рік у млн. дол. США

Темпи росту (зниження) показників надходження ПІІ з України

Питома вага країн у обсягах ПІІ, %

у млн. дол. США

%

Всього з України

6868,3

6898,0

29,7

100,4

100,0

У т.ч. :

До ЄС-27 всього

6494,1

6484,9

-9,2

99,9

94,0

100,0

До ЄС-15 всього

14,5

14,1

-0,4

97,2

0,2

0,2

У т.ч. :

Австрія

4,7

4,5

-0,2

95,7

0,1

0,1

Бельгія

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Сполучене Королівство (Велика Британія)

*

*

-

-

-

-

Греція

*

*

-

-

-

-

Данія

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Ірландія

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Іспанія

*

*

-

-

-

-

Італія

0,4

0,4

0,0

100,0

0,0

0,0

Люксембург

*

*

-

-

-

-

Нідерланди

*

*

-

-

-

-

Німеччина

9,2

9,0

-0,2

97,8

0,1

0,1

Португалія

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Фінляндія

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Франція

0,2

0,2

0,0

100,0

0,0

0,0

Швеція

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

До ЄС-12 всього

6479,6

6470,8

-8,8

99,9

93,8

99,8

У т.ч. :

Естонія

*

*

-

-

-

-

Кіпр

6342,5

6342,1

-0,4

100,0

91,9

97,8

Латвія

87,9

80,4

-7,5

91,5

1,2

1,2

Литва

*

*

-

-

-

-

Мальта

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Польща

49,1

48,2

-0,9

98,2

0,7

0,7

Словаччина

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Словенія

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Угорщина

0,1

0,1

0,00

0,0

0,0

Чеська Республіка

*

*

-

-

-

-

Болгарія

*

*

-

-

-

-

Румунія

*

*

-

-

-

-

До країн — кандидатів всього:

*

*

-

-

-

-

У т.ч. :

Туреччина

*

*

-

-

-

-

Саме створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС створить сприятливе середовище для посилення торгівлі між двома сторонами. Це є можливим через те, що така зона передбачає скасування тарифів майже щодо всіх товарів і послуг. Натомість на сьогодні Україна користується перевагами, які надає їй генеральна система преференцій ЄС, відповідно до якої близько половини експортованих до ЄС українських товарів мають безтарифний доступ до його ринку. Однак митні тарифи діють щодо особливо важливої для України продукції, яка складає найбільш велику частку її експорту, — сталі, текстилю, добрив. Після набуття чинності угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС митні тарифи стануть нульовими для понад 90% промислових та 80% сільськогосподарських і харчових товарів. Для тієї частини українського експорту, що не буде повністю лібералізована, ЄС пропонує суттєве полегшення доступу до свого ринку (наприклад, квоти з нульовою ставкою для певної кількості свинини, м’яса, птиці, зерна). Зрештою, загальна мета створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС — це забезпечення 95% торгівлі без митних зборів між ЄС та Україною. Торгівля між ЄС та Україною: в очікуванні революції // Євробюлетень. — 2011. — № 1. — С. 4−5.

Таблиця 1 Торгівля товарами України з світом млрд. євро

Таблиця 2 Торгівля товарами України з ЄС-27 млрд. євро

% Від світових (без обліку торгівлі всередині ЄС)

% Від загального обсягу ЄС 27

2009

2010

2011

2010

2011

2012

Імпорт

0,5%

0,5%

0,6%

Імпорт

0,8%

0,9%

0,8%

Експорт

0,4%

0,5%

0,5%

Експорт

1,3%

1,4%

1,4%

Дані взяті з джерела http: //trade. ec. europa. eu/doclib/docs/2006/september/tradoc_111 613. pdf

Серед основних умов Угоди про ЗВТ між ЄС і Україною слід відзначити:

1)безмитний експорт з України в ЄС промислової продукції з дати набрання чинності угодою;

2) збереження квот на безмитний експорт з України в ЄС більшості видів сільськогосподарської продукції;

3) безмитний імпорт більшості видів сільськогосподарської продукції в Україну з ЄС;

4) спеціальні режими щодо ввезення в Україну з ЄС автомобілів та вживаного одягу;

5) скасування в ЄС субсидій на експорт сільськогосподарської продукції в Україну;

6) поступове скасування вивізних мит в Україні на експорт насіння соняшнику, брухту кольорових металів та шкур;

7) перехідні періоди для лібералізації ввізних мит та лібералізація торгівлі послугами в Україні;

8) перехід на гармонізовані з ЄС стандарти і сертифікати.

Крім того, проект угоди передбачає істотні коригування регуляторних практик України, зокрема у сфері конкуренції, державної допомоги, державних закупівель, санітарних та фітосанітарних заходів, технічного регулювання, захисту прав інтелектуальної власності, забезпечення сталого розвитку (екологічні, трудові та соціальні питання) тощо, а також зобов’язання ЄС надавати Україні технічну допомогу у забезпеченні необхідних змін.

За оцінками експертів проєвропейської орієнтації, від впровадження Угоди про ЗВТ між ЄС та Україною остання може отримати чималі вигоди, зокрема внаслідок:

1) зростання експорту української продукції в ЄС;

2) розширення доступу на ринки третіх країн через гармонізацію стандартів з ЄС;

3) покращення інвестиційного клімату внаслідок пристосування національного законодавства до норм і правил ЄС;

4) скасування субсидування експорту сільськогосподарської продукції з ЄС до України;

5) поступове збільшення квот на експорт з України до ЄС окремих видів сільськогосподарської продукції. Павло Гайдуцький Україна--ЄС: проблеми інтеграції, 7 червня 2013 р. http: //gazeta. dt. ua/international/ukrayina-yes-problemi-integraciyi-_. html

Нагадаю, що напередодні, 18 вересня 2013 року Кабінет міністрів України схвалив проект угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Отож Україна сподівається підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС на 3-му саміті Східного партнерства у Вільнюсі 28 -- 29 листопада 2013 року.

2. Проблеми та ризики розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

Однак ґрунтовний аналіз основних положень угоди свідчить, що можливі також чималі втрати від впровадження Угоди про ЗВТ між ЄС та Україною, зокрема внаслідок:

*Посилення конкуренції на внутрішньому ринку, особливо в короткостроковій перспективі, за рахунок усунення тарифних і скорочення нетарифних бар'єрів.

*Обмеження доступу українських товарів на європейські ринки під приводом їх невідповідності європейським стандартам і сертифікатам. (Україна не зможе вживати адекватних заходів, оскільки, вступивши до СОТ, погодилася приймати сертифікати країн походження.)

*Обнулення (до 95%) експортних мит на українські товари та жорстке квотування решти видів товарів, які є ключовими позиціями українського експорту.

*Вилучення з режиму вільної торгівлі майже 400 товарних позицій, в основному сільськогосподарських та продовольчих товарів, лібералізація експорту яких на ринки ЄС була б для України найбільш вигідною.

*Запровадження ЄС для України дискримінаційної системи тарифних квот на дуже низькому рівні.

*Збереження в ЄС системи багатомільярдних дотацій аграрного сектора, що робить експорт української продукції в ЄС та в третіх країнах неконкурентоспроможним. Павло Гайдуцький Україна--ЄС: проблеми інтеграції, 7 червня 2013 р. http: //gazeta. dt. ua/international/ukrayina-yes-problemi-integraciyi-_. html

Загальні ринкові ризики

— відносна віддаленість ринку;

— конкуренція на іноземних ринках з боку інших фірм;

— розходження у використанні продукту на іноземних ринках;

— мовні й культурні розходження;

— розходження в товарній специфікації на іноземних ринках;

— складність доставки послуг закордонним покупцям.

Комерційні ризики

— коливання курсів валют, коли контракти укладаються в іноземній валюті;

— несплата з боку експортних клієнтів через суперечки щодо контракту, банкрутства, відмови прийняти товар і шахрайства;

— затримки й ушкодження при експортній доставці й у процесі розподілу;

— труднощі в одержанні експортного фінансування.

Політичні ризики

— обмеження з боку іноземного уряду;

— національна експортна політика;

— контроль за обміном валюти з боку уряду країни перебування, що обмежує можливість здійснення платежів іноземними клієнтами;

— недостатня допомога з боку уряду для подолання експортних бар'єрів;

— недостача податкових стимулів, що спонукають компанії займатися експортом;

— висока вартість внутрішньої валюти стосовно її вартості на експортних ринках;

— високі іноземні тарифи на імпортні товари;

— заплутані іноземні імпортні правила й процедури;

— складність торговельної документації;

— вступ у дію національних законодавчих актів, що регулюють експорт;

— соціальні конфлікти, революції та війни, що руйнують іноземні ринки.

Найважливіші бар'єри, що перешкоджають ініціації експорту

Зростання витрат через високі видатки на експортне виробництво, просування й фінансування

Особлива увага менеджменту до розвитку внутрішнього ринку

Нестача іноземних каналів розподілу

Нестача виробничих потужностей для охоплення іноземних ринків

Нестача капіталу для фінансування розширення на іноземні ринки

Нестача рішучості почати експорт

Нестача зв’язків з іноземним ринком

Недостатні знання

Недостатнє фінансування

європейський союз україна інвестиція

3. Рекомендації з вирішення проблем та зменшення ризиків у розвитку економічних відносин між Україною та ЄС

Для реалізації позитивних можливостей від інтеграції України в ЄС та нівелювання ризиків від такої інтеграції та з метою модернізації економіки України і захисту її національних інтересів необхідно:

1. Розробити довгострокову стратегію інтеграції України в ЄС та в Євразійський простір, в якій передбачити оптимальний формат економічного співробітництва з обома регіональними об'єднаннями, за обов’язкової умови дотримання принципів угоди про вільну торгівлю з ЄС щодо формування торговельно-економічних відносин з Митним Союзом СНД, і з урахуванням інтересів вітчизняних конкурентних галузей економіки, в першу чергу сільського господарства, надання фінансових, телекомунікаційних, транспортних, професійних послуг тощо.

2. Прийняти державну програму адаптації українського законодавства до норм і правил Угоди про вільну торгівлю з ЄС.

3. Розробити і впровадити в діяльність уряду державну програму адаптації недостатньо конкурентоспроможних галузей економіки України до умов діяльності згідно з нормами Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом.

4. Створити окрему державну програму щодо імпортозаміщення, яка ґрунтуватиметься на національних можливостях виробляти конкурентоспроможну продукцію та перешкоджати надходженню імпортних товарів за демпінговими цінами.

5. З огляду на те, що Україна половину своєї економіки формує за рахунок експорту (товарів, послуг, капіталу, робочої сили), розробити і затвердити відповідну стратегію її розвитку, в основі якої необхідно передбачити страхування ризиків, доступ до кредитних ресурсів, особливо середньо — та довгострокових (наприклад, з досвіду Чехії - створення експортного банку), а також розвивати сучасний державний протекціонізм, спрямований на захист національних економічних інтересів. Європейський та Євразійський вектори економічної інтеграції України, А. Грищенко 9 лютого 2012 р. УДК 334. 012. 82(477)

6. Наданні податкових пільг щодо сплати податку на прибуток для виробників високотехнологічної (насамперед, машинобудівної) продукції, яка може стати конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках;

7. Встановленні знижених ставок податку на прибуток для комерційних банків та інших кредитних установ в разі придбання ними акцій підприємств, що виробляють високотехнологічну конкурентоспроможну продукцію;

8. Стимулюванні створення в комерційних банках (перш за все тих, які спроможні ефективно використовувати капітал на структурну перебудову економіки) спеціальних фондів довгострокового кредитування за рахунок включення коштів, що йдуть на їхнє створення, до валових витрат, а також коштів спеціальних агентств з підтримки ліквідності комерційних банків, що здійснюють інвестиційне кредитування;

9. Наданні інвестиційного податкового кредиту для суб'єктів підприємництва, які здійснюють ефективні інвестиційні проекти в експортоорієнтованих виробництвах, здатних сформувати спеціалізацію України в міжнародному поділі праці, яка відповідає національним інтересам;

10. Звільненні від сплати податку з прибутку на приріст обсягів експорту високотехнологічної продукції порівняно з попереднім роком;

11. Скороченні ставки рефінансування для комерційних банків за умови, що кошти, залишені в розпорядженні банків, спрямовуються під пільгові відсотки на інвестування підприємств, які виробляють конкурентоспроможну продукцію відповідно до програм структурної перебудови економіки;

12. Гарантуванні і страхуванні експортних кредитів для забезпечення захисту експортерів від довгострокових комерційних (банківських) і політичних ризиків;

13. Сертифікації і частковій державній підтримці ефективних експортоорієнтованих проектів, що значно підвищить довіру до них вітчизняних і зарубіжних інвесторів;

14. Регулюванні цін і тарифів на продукцію природних монополістів (цін на енергоносії, тарифів на електричну і теплову енергію, транспортних тарифів);

15. Забезпеченні першочергового спрямування коштів Бюджету розвитку (насамперед надходжень від приватизації стратегічних об'єктів) на реалізацію інвестиційних експортоорієнтованих проектів. http: //stud24. ru/relations/perspektivi-torgvelnih-vdnosin-ukrani-v/183 572−535 951-page6. html

Не слід перебільшувати значення цих ризиків адже і для експортерів існують різні стратегії управління ними. Заходи з управління ризиками:

-виключення ринків з високим ступенем ризику зі сфери свого експорту;

-географічна диверсифікованість діяльності і курс на створення умов, при яких фірма не занадто залежить від однієї-єдиної країни;

-при наявності можливості страхування ризиків особливо привабливі урядові схеми;

-структурування експортного бізнесу таким чином, щоб покупець ніс більшу частку ризику. Наприклад, встановлення ціни у твердій валюті й вимога авансу готівкою.

На малих і середніх підприємствах переважає підприємницька модель управління, орієнтована на активну дію. При цій моделі можливі різкі зміни стратегії, адже процес прийняття рішень інтуїтивний, спорадичний і неструктурований. Однак, малі й середні підприємства більш гнучкі, ніж великі, і здатні швидше реагувати на раптові зміни в міжнародному середовищі. Нижник В. М., Ніколайчук М.В. Економічна безпека України в системі євроатлантичних інтеграційних процесів- Хмельницький: ХНУ, 2008−439 с., ст. 262−263

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой