Проект волоконно-оптичної лінії зв’язку між пунктами Запоріжжя - Васильовка

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Завдання на курсове проектування

Проект волоконно-оптичної лінії зв’язку між пунктами:

Запоріжжя — Васильовка

Проходження траси в межах міста:

в Запоріжжі

6,7 км

в Василівці

2,7 км

Число передаваємих каналів:

телефонних

390

канал ТВ

-

телеграфних

45

радіомовлення

3

фототелеграф

34

передача даних

31

Характеристика траси:

опір ґрунту, Омм

50

середнє число грозових годин на рік

60

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1. Коротка характеристика кінцевих пунктів. 6

Розділ 2. Вибір траси ВОЛЗ 9

Розділ 3. Вибір передачі. марки та ємкості кабелю. 11

3.1. Розрахунок необхідної кількості каналів ТЧ. 11

3.2. Вибір системи передачі. 11

3.3. Технічні характеристики та структурна схема ВОСП. 12

3.4. Вибір марки і емності кабеля 14

3.5. Розрахунок необхідної кількості оптичного кабелю. 16

Розділ 4. Розрахунок основних параметрів ВС 17

4.1. Розрахунок параметрів ВС 17

4.2. Розрахунок дисперсії ВС. 18

Розрахункова частина. 19

Розділ 5. Розрахунок довжини регенераційної ділянки. 25

5.1. Розрахунок довжини рагенераційної ділянки за часовими характеристиками. 25

5.2. Розрахунок довжини регенераційної ділянки за енергетичними характеристиками. 26

Розділ 6. РОЗРАХУНОК ЗАХИСТУ ОК ВІД УДАРІВ БЛИСКАВКИ. 29

Розділ 7. Питання монтажу і прокладки оптичного кабеля. 31

7.1. Питання монтажу оптичного кабеля. 31

7.2. Питання прокладки оптичного кабеля. 34

7.3. Фіксація траси на місцевості. 36

Розділ 8. Організація технічної експлуатації. 37

Розділ 9. Вимірювання параметрів лінійного тракту ВОЛЗ 39

Розділ 10. Охорона праці і техніка безпеки. 40

Розділ 11. Кошторисно-фінансовий розрахунок 42

Висновок. 45

література. 45

ВСТУП

Останнє десятиліття ознаменувалося в усьому світі бурхливим упровадженням на мережах зв’язку волоконно — оптичних систем передачі. Велика пропускна здатність, велика довжина регенераційних ділянок, нечутливість до електромагнітних впливів, великі будівельні довжини, велика широкополосність, відсутність необхідності застосування кольорових металів -і основні достоїнства волоконно — оптичних ліній зв’язку (ВОЛС), що визначили високі темпи упровадження ВОЛС і ставлять їх у ряд найбільш перспективних засобів зв’язку.

Перед галуззю зв’язок на магістральній мережі коштують наступні задачі: будівництво нових міжміських ліній, збільшення числа каналів на існуючих мережах, поліпшення якості переданих повідомлень, надання нових видів послуг.

В даний час оптичні системи і кабелі зв’язку вийшли зі стадії лабораторних досвідів і вступили в стадію практичного застосування. У першу чергу вони використовуються для пристрою сполучних ліній між АТС у великих містах і в пригородах. Застосовуються вони також для передачі широкополосної інформації (телебачення, передача даних, відеотелефон) по місцевих мережах зв’язку. Широкий розвиток здобувають оптичні кабельні системи зв’язку на магістральній і зоновій мережі.

Поява широкополосних волоконно-оптичних трактів, зниження вартості одного канало — кілометра зв’язку привело до збільшення ємності пучків зв’язку і значному розширенню видів послуг.

Розробляються раціональні шляхи рішення задач, що коштують перед галуззю зв’язок по проблемі ВОЛС. Шляху рішення задач ВОЛС: використання ЦСП і ВОСП на нових лініях; реконструкція існуючих ліній з АСП па ЦСП; використання пакетної комутації; побудова мереж із синхронною ієрархією; використання одномодових оптичних кабелів.

Збільшення кількості ліній зв’язку приводить до збільшення обсягів технічного обслуговування й підвищенню накладних витрат. Таке положення приводить до вибору закуповувати більше устаткування чи впроваджувати більш ефективне устаткування з великими можливостями. Таким устаткуванням для волоконно — оптичної мережі зв’язку є устаткування відповідне синхронної цифрової ієрархії (SDН). Концепція SDN дозволяє оптимальним образом сполучити процеси високоякісної передачі цифрової інформації з процесами автоматизованого керування, уведення-висновку, контролю й обслуговування мережі в рамках єдиної системи. У перспективі на мережах очікується введення асинхронного режиму перетворення (АТМ) сигналивши. АТМ об'єднає воєдино переваги мереж пакетної комутації і високошвидкісних технологій передачі при збереженні необхідної якості зв’язку.

Концепція розвитку ВОСП на мережах зв’язку органічно зв’язана з концепціями розвитку цифрових систем передачі і кабельних ліній; передбачаються поступове здійснення цифровизації мереж і заміни кабелів з металевими жилами на волоконно — оптичні кабелі (ВОК) з одномодовими волокнами. Ріст пропускний здатність ВОСП може бути забезпечений шляхом збільшення швидкості переданих сигналів, спектрального поділу оптичних каналів і збільшення числа ОВ у кабелі.

При проектуванні ВОСП великої довжини доцільно орієнтуватися на величину швидкості передачі і число ОВ у кабелі вище тих, котрі забезпечують проектну пропускну здатність лінії. Це дозволить підвищити надійність експлуатації ВОСП і забезпечить резерв для можливого збільшення пропускної здатності системи з мінімальними капітальними витратами.

Особлива увага в нас і за рубежем приділяється створенню і впровадженню одномодових систем передачі по оптичних кабелях, що розглядаються як найбільш перспективний напрямок розвитку техніки зв’язку. Достоїнством одномодових систем передачі є можливість передачі великого потоку інформації на необхідні відстані при великих довжинах регенераційних ділянок.

Метою даного курсового проекту є проектування внутрізонової волоконно — оптичної лінії зв’язку між містами Лубни і Миргород Полтавської області.

На нинішній час у телефонній мережі Полтавської області функціонують 640 АТС, з них 548 — у сільській місцевості. Загальна ємність мережі - понад 280 тис. номерів, задіяна складає 92%. Щільність телефонів у межах області на 100 жителів — 17,7, а на 100 родин -і 41,3. В області розвиваються і сучасні системи зв’язку. Полтавська філія СП «Український мобільний зв’язок» обслуговує понад 2 тис. абонентів. На АТС сільській телефонній мережі встановлюється апаратура автоматичного визначення номера. Зараз уже більш як половина СТС (62,4%) освітлено цією апаратурою, що дозволять абонентам сільської місцевості користатися міжміським і міжнародним зв’язком.

1. Коротка характеристика кінцевих пунктів.

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Територія — 27,2 тис. кв. км.

Населення — 2 млн 59 тис. чоловік

Запорізька область розташована у південно-східній частині України. Стратегічне положення області підкреслює рівновіддаленість від європейських та азіатських ринків. ЇЇ територія становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь досягає 208 км, а зі сходу на захід — 235. По території області протікає третя за величиною річка в Європі - Дніпро, яка є важливою транспортною артерією. Для області характерний рівнинний ландшафт.

У Запорізькій області мешкає понад 4% населення України, в якому міське населення — 1574,6 тис. чол., сільське — 484 тис. чол. В адміністративно-територіальному відношенні область включає 20 районів, 5 міст обласного і 9 районного підпорядкування, 23 селища міського типу та 920 сіл.

Запорізька область високо урбанізована. Понад 75% населення складають мешканці міст, при цьму у трьох найбільших містах — Запоріжжі, Мелітополі і Бердянську мешкає 57% всього населення області. Останнім часом спостерігається незначний перерозподіл трудових ресурсів.

Кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, рекреації, розвитку курортного відпочинку та туризму.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Обсяг виробництва промислової продукції в області (у діючих цінах) складає 8,2% від загального виробництва по Україні. Запорізька область є вагомим виробником електроенергії, високоякісних сталей, феросплавів, кольорових металів, абразивної та кабельної продукції, силових трансформаторів, різноманітного устаткування, обладнання та машин, у тому числі сільськогосподарських, а також легкових автомобілів.

Серед галузей найбільшу питому вагу у загальному обсязі промислового виробництва складають підприємства важкої індустрії - електроенергетики і металургійного комплексу (76%), машинобудування і металообробки (13%), харчової та переробної промисловості (7%). Частка інших галузей, у тому числі хімічної і нафтохімічної, легкої, скляної промисловості складає 4%.

Можна назвати десятки розробок, які за своїм рівнем випереджають зарубіжні аналоги. Наприклад, турбовинтовий двигун для літака АН-140, двигун сучасного вітчизняного комбайну «Лан», гідролокаційна система виявлення екологічно небезпечних технічних об'єктів та ін. У 1997 році підприємствами області впроваджено 206 нових технологічних процесів, з яких 71 — маловідходна, ресурсозберігаюча та безвідходна технологія. Освоєно виробництво 313 нових видів продукції, у тому числі 54 види машин, устаткування, апаратів та приладів, і 239 -матеріалів та інших виробів.

Кількість підприємств в області - 346. Понад 25% усієї електроенергії в Україні виробляється в Запорізькій області. Основним виробником є Запорізька атомна електростанція. Металургійний комплекс області представлений підприємствами чорної та кольорової металургії, у тому числі ВАТ: «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Запорізький завод феросплавів», «Запоріжкокс», «Запорізький алюмінієвий комбінат», «Укрграфіт», Запорізький титано-магнієвий комбінат.

ТРАНСПОРТНО-КОМУНІКАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА

Область має всі види транспортних зв’язків: автомобільний, залізничний, повітряний, водний. Бердянський морський торговий порт, Запорізький річковий порт, міжнародний аеропорт «Запоріжжя» — найбільш значні транспортні підприємства області. В області розвинуті усі види зв’язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджерного зв’язку. Є декілька серверів електронної пошти. Доступна система Інтернет в режимі On-line. В області існує розвинена мережа установ торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Обсяг валової продукції сільського господарства у 1996 році склав 3,2% загального обсягу виробництва в Україні. Площа сільгоспугідь області складає 2240,7 тис. га, або 5,4% угідь країни, у тому числі ріллі - 1903,6 тис. га, зрошувальних земель — 263,4 тис. га. У галузевий структурі сільськогосподарського виробництва рослинництво складає 49,6%, тваринництво — 50,4%. Головна товарна продукція — зерно, насіння соняшнику. Південні райони спеціалізовані на садівництві. Розвинуте продуктивне тваринництво, свинарство і птахівництво. З 395 сільгосппідприємств області розпайовано 321 на площі 1,37 млн га сільгоспугідь.

В області зареєстровано 1878 фермерських господарств, в розпорядженні яких знаходиться 70,9 тис. га сільгоспугідь, у тому числі 67,2 тис. га ріллі.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ

Серед факторів інвестиційної привабливості регіону особливе місце належить високому рівню освіти населення. Вищу освіту має 15% населення віком від 25 до 64 років, а середню — 78%, що значно вище показників багатьох розвинутих країн Європи. Цей високий показник зумовлений великою потребою високотехнологічних промислових підприємств області у кваліфікованих фахівцях.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області за станом на 1січня 1998 складає 48,5 млн дол. США з 41 країни світу, крім того, у вигляді кредитних коштів — близько 100 млн дол. США.

Серед підприємств з іноземним капіталом найбільш успішно працюють ЗАТ «Івеко Мотор-Січ», співзасновником якого є італійська компанія «IVECO» (обсяг іноземних інвестицій становить 3,4 млн дол. США), ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич“, інвестиції в яке здійснила шведська компанія 'Болтік Беверщжіс Холдінг АБ» (10,0 млн дол. США), ЗАТ «Дніпрорудненський залізорудний комбінат», кошти в яке інвестовані словацькою компанією «MINERFIN a.s.» (17,9 млн дол. США).

Розділ 2. Вибір траси ВОЛЗ

Проведемо аналіз існуючих автодоріг між пунктами Запоріжжя — Василівка по атласу автомобільних доріг України.

Візьмемо три можливі варіанти траси і проведемо їхнє порівняння, виберемо найбільше доцільний і економічний варіант.

Дані для порівняння можливих варіантів траси ВОЛС зводимо в таку таблицю

Таблиця 1.

Маршрут

Перетини

Загальна довжина траси

Ж/Д

Шос. дороги

Ріки

1

Запоріжжя — Степногірськ — Василівка

1

2

2

45 км

2

Запоріжжя — Нижня Хортиця — Розумівка — Біленьке — Василівка

-

1

4

64 км

Вибираємо трасу з урахуванням мінімізації обсягу робіт, з урахуванням можливості застосування механізмів при будівництві, з урахуванням джерел блукаючих токів і ліній електропередач. У заміській частині траса повинна проходити паралельно шосейним і ґрунтовим дорогам, мати мінімум перетинів з ріками, водоймами, шосейними і залізничними дорогами.

На підставі порівняння варіантів, я вибираю 1 варіант траси (Запоріжжя — Степногірськ — Василівка), як найбільше підхожий і приймаю його за проектний.

Другий варіант (Запоріжжя — Нижня Хортиця — Розумівка — Біленьке — Василівка) 60% довжини

всієї траси проходить по ріках, водоймах, 40% по місцевості, придатних умовах для прокладки кабелю без застосування допоміжної техніки. (Мал2.1. )

Мал 2.1.

— Траса № 1.

— Траса № 2.

Розділ 3. Вибір передачі, марки та ємності кабелю

3.1. Розрахунок необхідної кількості каналів ТЧ.

Дані відповідності різних каналів каналам тональної частоти приведемо у вигляді таблиці.

Таблиця 3. 1

1 телефонний канал

1 КТЧ

1 канал передачі даних

1 КТЧ

24 телеграфних каналів

1 КТЧ

1 фототелеграфний канал

1 КТЧ

1 канал радіомовлення

2 — 3 КТЧ

Розрахуємо необхідну кількість КТЧ для передачі, результати зведемо в таблицю.

Таблиця 3. 2

Схема розподілу

каналів

Необхідна

кількість КТЧ

Загальна кількість КТЧ

390 ТФ

45 ТГ

3 РВ

34 ФТГ

31 ПД

390

2

9

34

31

466

3.2. Вибір системи передачі

Необхідна кількість КТЧ можна організувати, застосовуючи різного типу апаратуру. При застосуванні аналогової апаратури ущільнення типу К-300 (система передачі однополосна, однокабельна), що призначена для роботи з малогабаритному коаксіальному кабелю МКТП-4, організувавши два 300 — канальних лінійних тракти, можна одержати 600 КТЧ. Цифрова система передачі ІКМ-480 у порівнянні з АСП, при використанні того ж типу кабелю і тієї ж кількості необслуговуємих пунктів, має високу завадостійкість, і дальність практично не впливає на якість зв’язку, так само ЦСП має високу стабільність електричних параметрів, високу ефективність використання каналів для передачі сигналів дискретної інформації, високі експлуатаційні і технічні показники. Цифрова система передачі ІКМ-480 по числу КТЧ цілком задовольняє усім вимогам, але доцільніше застосувати ВОСП тому що тут довжини регенераційних ділянок значно більше, ніж у ІКМ-480. Тому потребує меншу кількість НРП, а значить вартість лінійних споруджень буде нижче. Для організації заданої кількості КТЧ застосуємо апаратуру ВОСП Сопка-3М, яка працює по одномодовому волокну, та здатну організувати 480 каналів між двома кінцевими пунктами. Буде потрібно по одному комплекті даної апаратури в кожному ОП.

Приведемо характеристики волоконно-оптичних систем передачі у вигляді таблиці

Таблиця 3. 3

Тип ВОСП

Сопка — 3

Сопка — 3 М

Кількість каналів

480

480

Швидкість передачі, Мбіт/с:

— в електронному тракті

— в оптичному тракті

34,368

41,2416

34,368

68,736

Довжина хвилі оптичної несучої, мкм

1,3

1,3/1,55

Сопка-3м працює на довжині хвилі L= 1,55 і 1,3мкм. Довжина хвилі 1,55мкм володіє самим малим загасанням. Використання Сопка-3м дозволяє знизити кількість НРП, а в нашому конкретному випадку обійтися без таких.

Комплект апаратури ВОСП Сопка-3м забезпечує можливість незалежного і роздільного введення трактів системи передачі в міру необхідності нарощування магістральних і внутрішньозонових кабельних ліній зв’язку. В устаткуванні ВОСП, установлюваному як у 0П, передбачені стаціонарні типові цифрові стійки, що дозволяє при необхідності; здійснити виділення цифрових чи потоків окремих каналів у транзитних пунктах. У комплексі апаратури системи передач використовується типове цифрове каналоутворююче устаткування.

3. 3 Технічні характеристики і структурна схема ВОСП

Структурна схема устаткування волоконно-оптичної системи передачі Сопка-3м приведена на мал. 3.1. Комплекс устаткування лінійного тракту ВОСП Сопка-3м складається з двох кінцевих станцій, розташовуваних у пунктах, що обслуговуються, вже існуючих ЛАЦ міст Лубни і Миргород. Устаткування пункту, що обслуговується, містить у собі:

1) стійку устаткування лінійного тракту оптичну — СОЛТ-З-0 із вхідними

у неї ЗИП пристроєм стику станційних і лінійних кабелів (УССЛК);

2) стійку телемеханіки і службового зв’язку — СТМСС;

стійку дистанційного харчування — СДП-0;

Устаткування регенераційного необслуговуємого пункту, містить у собі:

контейнер для розміщення апаратури регенераційного пункту НРПГ-3;

апаратуру регенераційного пункту АНРП-3 для встановлення в контейнерах;

стійку регенераційного необслуговуємого пункту СНРП, для встановлення в пунктах, що мають гарантоване живлення.

Мал.3. 1

Стійка устаткування лінійного тракту СОЛТ-З-0 призначена для організації на кінцевих і проміжних пунктах передачі, що обслуговуються, і прийому по одномодовому ВОК цифрових потоків зі швидкістю 34,368 Мбіт/с на довжинах хвиль 1,3 чи 1,55 мкм і сполучення устаткування лінійного тракту з устаткуванням третинного групоутворення зі стандартними цифровими стиками третього порядку. Варіанти виконання СОЛТ-З-0 приведені в Таблиці 3.4.

Модифікація стійки СОЛТ-3−0

Таблиця 3. 4

Найменування стійки

Параметри

Довжина хвилі, мкм

Напруга первинного

джерела живлення, В

СОЛТ-3-О-1,55−24

1,55

24

СОЛТ-3-О-1,55−60

1,55

60

СОЛТ-3-О-1,3−24

1,3

24

СОЛТ-3-О-1,3−60

1,3

60

Стійка розрахована на роботу з устаткуванням логічного часового групоутворення, телемеханіки і службового зв’язку. Принцип роботи устаткування ЛТ полягає в наступному:

Трьохрівневий стиковий сигнал у коді НDВ-3 по станційному кабелі від станційного устаткування надходить на перетворювач коду прийому (Пкпр) і перетвориться в сигнал формату NRZ. Далі сигнал у коді NRZ надходить на вхід плати пристрою, що кодує, і перетвориться в код 2В4 В зі швидкістю 68,736 Мбіт/с. Потім сигнал надходить на плату об'єднання і роз'єднання сигналів, де поєднується із сигналом додаткової інформації. Об'єднаний сигнал у коді 2В4 В надходить на плату передачі, де перетвориться в оптичний сигнал для передачі його в лінію.

У напрямку прийому оптичний сигнал надходить на плату прийому (Ппр), де детектується і подається на плату прийому й об'єднання сигналу (ПОРС) там він розділяється на інформаційний і додатковий сигнал. На платі декодувального пристрою (ПРУ) інформаційний сигнал перетвориться з коду 2В4 В в код NRZ. Плата перетворювача коду передачі (ПКП) перетворить сигнал NRZ у коді HDB3 для передачі його до апаратури групоутворення. Установка відповідних перемичок у складеному дільнику плати ПКП забезпечує спільну роботу з різними типами стиків.

При відсутності стикового сигналу станційного обладнання на виході Пкпр формується сигнал індикації аварійного стану (СИАС) для оповіщення ПОРП і протилежного ОП лінії. У прийомному устаткуванні СИАС формується на виході ПКП у бік станційного устаткування при аварійному коефіцієнті помилок лінійного сигналу.

В апаратурі передбачені сервісні підсистеми дільничного службового зв’язку, постанційного службового зв’язку і телемеханіки, організована передача додаткового основного цифрового каналу (ОЦК) з можливістю його виділення на будь-якому ОП, ОРП чи НРП. Невелика кількість проміжних пунктів дозволяє за допомогою устаткування телеконтролю зібрати на ОП інформацію про стан устаткування ОРП і НРП. Телеконтроль лінії може здійснюватися з ОП, а ОРП можуть бути переведені в підлоги режим, що обслуговується.

Апаратура телемеханіки складається з устаткування, установлюваного на пунктах лінії, що обслуговуються, передачі - стійок телемеханіки СТМСС і блоків телемеханіки БТМСС, встановлюваних у НРП. Устаткування телемеханіки призначене для проведення автоматичного контролю за станом апаратури лінійних трактів двох систем передачі (чотирьох оптичних волокон), а також кінцевих пунктів (ОП) комплексу ВОСП.

Для організації з ОП і НРП дистанційного живлення устаткування НРП постійним стабілізованим струмом призначена стійка дистанційного живлення (СДП), уніфікована для устаткування ВОСП-480М (СОПКА-3М).

Технічні дані ВОСП Сопка-3М.

Система передачі

-

однокабельна, двухволоконна

Кількість каналів ТЧ, організованих по двох оптичних волокнах

-

480

Довжина хвилі оптичної несучої, мкм

-

1,3 и 1,55

Максимальна довжина лінійного тракту, км

-

600

Максимальна відстань між двома

сусідніми ОРП, км

-

200

Швидкість передачі сигналу, Мбіт/с

-

68,736

Код лінійного сигналу

-

2B4B

Величина енергетичного потенціалу

-

38(36)

Швидкість передачі інформаційного сигналу, Мбіт/с

-

34,368

Код третинного стику з станційним обладнанням

групоутворення

-

HDB3

3. 4 Вибір марки і ємності кабелю.

Одномодові оптичні кабелі марок ОКЛ-01, ОКЛ-02, ОКЛС-01, ОКЛС-ОЗ, ОКЛК-01, ОКЛБ-О1, ОКЛАК-01 призначені для прокладки в кабельній каналізації, трубах, блоках, колекторах, по мостах і в шахтах, ґрунтах усіх категорій ручним і механізованим способами й експлуатації на внутрішньозонових і магістральних лініях зв’язку.

Кабелі мають наступну конструкцію:

ОКЛ-01 — має ЦСЕ зі склопластикового стрижня, навколо якого убудовані ОМ з одномодовими 0 В, заповнені гідрофобним заповнювачем, поверх сердечника накладена поліетиленова захисна оболонка.

ОКЛ-02 — тієї ж конструкції, але з ЦСЕ зі сталевого тросу.

ОКЛБ-01 має ЦСЕ зі склопластикового стержня, навколо якого скручені ОМ. Поверх сердечника накладена проміжна поліетиленова оболонка, броня зі сталевих стрічок і захисна поліетиленова оболонка.

ОКЛАК-01 — має ЦСЕ зі склопластикового стержня, навколо якого скручені ОМ. Поверх сердечника накладена проміжна поліетиленова оболонка, алюмінієва зварена оболонка, оболонка з поліетилену, броня зі сталевих дротів і поліетиленова захисна оболонка (для прокладки через судноплавні ріки і болота глибиною більш 2м).

ОКЛС-03 — має профільований сердечник, армований склопластиковий стержень. У пази якого покладені одномодові 0 В. Вільний простір заповнюється гідрофобним заповнювачем. Поверх сердечника покладені поліетиленова проміжна оболонка, броня зі склопластикових стержнів і захисна поліетиленова оболонка.

ОКЛК-03 — тієї ж конструкції, але з бронею зі сталевих дротів.

Характеристики кабелів марок ОКЛ.

Таблиця 3. 5

Позначення кабелю

Кільк.

ОВ

Коеф. згасання

дБ/км

Дисперсія

пс/(нк·км)

не більше

Кільк мідних жил ДП, 1,2 мм, шт

Зовнішній, мм

Максимальна маса 1 км кабелю, кг

ОКЛ-01−0,3/

/3,5−4(8,16)

4; 8;16

до 0,3

3,5

немає

10,81,0

90,0

ОКЛ-01−0,3/

/2,0−4(8,16)

4; 8;16

до 0,3

2,0

немає

ОКЛ-02−0,3/

/3,5−4(8,16)

4; 8;16

до 0,3

3,5

немає

12,41,2

134,0

ОКЛ-02−0,3/

/2,0−4(8,16)

4; 8;16

до 0,3

2,0

немає

ОКЛС-01−0,3/

/3,5−4(8,16)

ОКЛС-01−0,3/

/2,0−4(8,16)

4; 8;16

4; 8;16

до 0,3

до 0,3

3,5

2,0

немає

немає

18,82,0

320,0

ОКЛС-03−0,3/

/3,5−4(8)

ОКЛС-03−0,3/

/2,0−4(8)

4; 8

4; 8

до 0,3

до 0,3

3,5

2,0

немає

немає

16,82,0

277,0

ОКЛК-03−0,3/

/3,5−4(8)

ОКЛК-03−0,3/

/2,0−4(8)

4; 8

4; 8

до 0,3

до 0,3

3,5

2,0

немає

немає

18,42,0

365,0

ОКЛБ-01−0,3/

/3,5−4(8)/4

ОКЛБ-01−0,3/

/2,0−4(8)/4

4; 8

4; 8

до 0,3

до 0,3

3,5

3,5

4

4

18,42,0

440,0

ОКЛБ-01−0,3/

/3,5−4(8,16)

ОКЛБ-01−0,3/

/2,0−4(8,16)

4; 8;16

4; 8;16

до 0,3

до 0,3

3,5

2,0

немає

немає

404,0

ОКЛАК-01−0,3/

/3,5−4(8)/4

ОКЛАК-01−0,3/

/2,0−4(8)/4

ОКЛАК-01−0,3/

/3,5−4(8,16)

4; 8

4; 8

4; 8;16

до 0,3

до 0,3

до 0,3

3,5

2,0

3,5

4

4

немає

24,82,5

1382,0

1342,0

У нашому випадку регенераційні пункти встановлювати не потрібно, значить вибираємо кабель, що не має жил дистанційного живлення.

Таким чином для даної мережі виберемо кабель типу ОКЛБ-01−0,3/2,0−4.

Цей кабель працює на довжині хвилі 1,55 мкм, має мінімальне загасання; для прокладки кабелю в ґрунт судноплавні і сплавні ріки потрібно броньований кабель.

У системі передачі використовується два оптичних волокна: одне на передачу, інше на прийом. Тому що для організації 466 каналів буде потрібно одна система передачі Сопка-3м, тобто, в даному випадку потрібно два оптичних волокна. З урахуванням цього в даному курсовому проекті використовується кабель, що має чотири оптичних волокна, Конструкція кабелю показана на малюнку 3.2.

Мал.3. 2

1. Оптичне волокно

2. Оболонка оптичного модуля

3. Захисна оболонка силового елементу

4. Гідрофобний заповнювач

5. Кордель

6. Броня із сталевих стрічок

7. Скріплююча оболонка

8. Алюмінієва зварна оболонка

9. Проміжна ПВХ оболонка

10. Проміжна поліетиленова оболонка

11. Броня із сталевих дротів

3.5. Розрахунок необхідної кількості ОК.

Розраховуємо необхідну кількість ОК для прокладки по трасі ВОЛС з урахуванням запасів. Запаси на прокладку в ґрунт — 2%, на прокладку в кабельній каналізації 5,7%, на прокладку через водяні перешкоди 14%. Введення кабелю виконують в пунктах: Запоріжжі - 6,7 км; Василівці - 2,7 км.

Необхідна кількість оптичного кабелю визначається:

N=(45·1,02)+(9,4·1,057)+(0,3·1,14)= 56,2 (км)

По результаті розрахунку видно, що між пунктами Запоріжжя і Василівка необхідно прокласти 56,2 км оптичного кабелю ОКЛБ-01 -0,3/2,0−4.

4. Розрахунок основних параметрів ВС.

4.1. Розрахунок параметрів ВС.

1. Виберемо склад скла, що буде використовуватися в якості матеріалу сердцевини й оболонки. Для оболонки візьмемо 100% SiO2. Окис германію, фосфору підвищує показник переломлення; а окису бора, фтору знижують його. Враховуючи цю властивість, як матеріал серцевини виберемо скло з добавками германія -3,1% Ge2, 96,9% Si2, а як матеріал оболонки виберемо чистий кварц — 100% SiO2.

Для обраних складів стекол визначимо коефіцієнти Селмейера по літературі [1]. Коефіцієнти Селмейера представимо у вигляді таблиці 4.1.

Коефіцієнти ряду Селмейера для матеріалів оболонки і серцевини

Таблиця 4.1.

Склад скла

Тип коефіцієнту

Значення коефіцієнту при i =

1

2

3

3,1% GeO2, 96,9% SiO2

Ai

?i, мкм

0,7 028 557

0,727 723

0,4 146 307

0,1 143 085

0,897 454

9,896 161

100% SiO2

Ai

?i, мкм

0,6 961 663

0,684 043

0,4 079 426

0,1 162 414

0,897 479

9,896 161

2. Параметри, що розраховуємо для скла:

Показник заломлення n1 і n2 на робочії довжині хвилі;

Розраховуємо груповий показник заломлення N;

Числову апертуру NA;

-Коефіціент питомої матеріальної дисперсії М;

Відносну різницю показника заломлення ?;

Похідну? по довжині хвилі d? /dл.

Для одномодового ОК вибираємо східчастий ППП (Мал.4.1.)

n

n1

n2

r (n)

Мал.4.1.

Важливим параметром, що визначає режим роботи ВС, є нормована частота V. Для того, щоб виконувався режим одномодової роботи ВС, необхідно виконання умови: V< 2,405. Якщо режим одномодової роботи не виконується, вибираємо інший склад скла, щоб знизилося процентне співвідношення домішок (окису германія). Числова апертура зменшиться і зменшиться V. Якщо усе ж не вдалося зменшити нормовану частоту до потрібного значення, то зменшуємо радіус сердцевини волокна (а). Для одномодового волокна а=4,25 мкм. Якщо різниця n1-n2 дуже мала, то збільшаться втрати на мікрозгинах ВС.

Розрахунки і результати приведені в розрахунковій частині.

4.2. Розрахунок дисперсії ВС.

У одномодових ВС поширюється тільки одна мода НЕ11 и у = уВН, тобто уширення імпульсу визначається дисперсією матеріалу, профільною і хвилеводною дисперсією. Розрахунки і результати приведені в розрахунковій частині.

5. РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ РЕГЕНЕРАЦІЙНОЇ ДІЛЯНКИ ВОЛС

5.1. Розрахунок довжини регенераційної ділянки ВОЛС по тимчасових характеристиках

Обмеження довжини регенераційної ділянки (РУ) по тимчасових характеристиках визначається наявністю дисперсії у ВР. При збільшенні швидкості передачі в оптичному лінійному тракті при фіксованій дисперсії настає момент, коли передані імпульси в оптичному лінійному тракті можуть перекриватися, тобто швидкість передачі обмежена. У курсовому проекті швидкість передачі сигналу для обраної системи Сопка-3м дорівнює 68,736 Мбіт/с. Обмеження довжини РУ для конкретних наявних ВОЛС відбувається через дві категорії факторів:

1) перекручування форми імпульсів цифрових сигналів, переданих по ВОЛС, за рахунок не ідеальності тимчасових характеристик лінійного тракту;

2) загасання сигналів, характеризуємих енергетичними характеристиками лінійного тракту.

При проходженні імпульсів світла по оптичному світловодному тракті змінюється не тільки його амплітуда, але і форма, тобто імпульс підширюється. Це означає, що тривалість його за рівнем половинної амплітуди на виході тракту tвх більше, ніж на вході - tвых.

Припустима швидкість передачі імпульсів визначається середньоквадратичним розширеному імпульсу у ВР:

де, f(t) — функція описуюча форму імпульсу і нормалізована так, щоб

Якщо (1 — погонне уширення імпульсу (у світловоді довжиною 1 км), то у світловоді довжиною L уширення визначається (якщо немає зв’язку мод):

=1L

Аналіз впливу уширення імпульсів у лінійному тракті ВОЛС показав, що їм можна зневажити практично для усіх форм використовуваних для передачі імпульсів, якщо виконується умова:

У?0,25/

Остаточно максимальна довжина РУ обчислюється по формулі:

?0,25/(1В)

З огляду на, що швидкість передачі системи Сопка-3м У=68,736 Мбіт/с, максимальна довжина РУ для робочої довжини хвилі оптичної несучої:

5. 2 Розрахунок довжини регенераційної ділянки по енергетичним характеристикам

Мінімально припустимий сигнал на вході фотоприймача визначається припустимим коефіцієнтом помилок (Кош= 10-9).

У передавальній частині ВОЛС використовується лазерне джерело випромінювання, що володіє такою паспортною характеристикою, як вихідна потужність випромінювання. Так само ВОЛС має паспортну характеристику називаною енергетичним потенціалом системи зв’язку.

П =10lg (Pперmin np)

Розрахунок довжини регенераційної ділянки по енергетичних характеристик здійснюється по наступній формулі:

де Рзап — експлуатаційний запас системи зв’язку, Рзап= 6 Дб;

g — втрати в оптичному рознімному з'єднанні, g= 1 дБ/з'єднання;

— втрати в оптичному кабелі, а = 0,3 дБ/км (паспортні дані кабелі для довжини хвилі 1,55 мкм);

р — загасання в нероз'ємному з'єднанні, для обраного одномодового волокна виберемо (р= 0,1 дБ/з'єднання;

lc — будівельна довжина кабелю, lc =1,84 км; П — енергетичний потенціал системи, П = 36 дБ.

Підставляючи приведені значення у формулу для розрахунки максимальної довжини РУ, маємо:

Довжина регенераційної ділянки не може бути менше визначеної довжини у виді того, що більший рівень сигналу на вході приймача системи передачі є не припустимим, тому що приведе до перекручувань і порушення режиму роботи приймача. У випадку, якщо довжина лінія зв’язку менше мінімально припустимої довжини необхідно встановлювати оптичні атенюатори. Мінімально припустима довжина РУ визначається з вираження:

де РАРУ -- динамічний діапазон автоматичного регулювання рівня, РАРУ =20дБ.

Значить:

При виборі довжини РУ порівняємо довжину РУ, розраховану по тимчасових характеристиках, з довжиною РУ, розрахованої по енергетичних характеристиках, і виберемо мінімальну:

Lp1 =170 км > Lp2 =79 км.

У такий спосіб припустима довжина РУ: Lpmax=79 км. Визначимо залежність максимальної довжини РУ від втрат у нероз'ємних з'єднаннях при різних будівельних довжинах (1 км, 1,84 км і 2,4 км). Результати розрахунків представлені в таблиці 5.1.

Залежність максимальної довжини РУ від втрат у нероз'ємних з'єднаннях при різних будівельних довжинах

Таблиця 5.1.

р, дБ

0,05

0,1

0,15

lс, км

Lp, км

80,0

70,0

62,2

1,00

Lp, км

85,6

79,0

73,4

1,84

Lp, км

87,3

81,9

77,2

2,40

Графіки залежностей f(р) при різних будівельних довжинах представлені на малюнку 5.1.

Визначимо залежність довжини регенераційної ділянки від загасання в кабелі при lс =1,84 км при різних р (0,05; ОЛ;0,15 дБ). Результати розрахунків представлені у виді таблиці 5.2. Графіки залежностей Lpmax=f() при різних р представлені на малюнку 5.2.

Залежність максимальної довжини РУ від втрат в оптичному кабелі при lс =1,84 при різних втратах у нероз'ємних з'єднаннях

Таблица 5.2.

, дБ/км

0,1

0,2

0,3

р

Lp, км

220,2

123,3

85,6

0,05

Lp, км

181,4

110,0

79,0

0,1

Lp, км

154,3

99,5

73,4

0,15

Визначимо залежність максимальної довжини РУ від будівельної довжини кабелю при р 0,1 дБ при різних значеннях загасання кабелю (0,1; 0,2;0,3 дБ/км). Результати розрахунків представлені в таблиці 5. 3

Залежність максимальної довжини РУ від будівельної довжини кабелю при р =0,1 дБ при різних значеннях загасання кабелю

Таблица5.3.

lс, км

1,0

1,84

2,4

, дБ/км

Lp, км

140,0

181,4

197,6

0,1

Lp, км

93,3

110,0

115,9

0,2

Lp, км

70,0

79,0

81,95

0,3

Графіки залежностей Lpmax f(lс) при різних значеннях загасання кабелю при р = 0,1 дБ представлені на малюнку 5.3.

Проаналізувавши графіки, можна зробити висновок, що довжина РУ зменшується при збільшенні р і , і збільшується при збільшенні будівельної довжини кабелю.

За результатами графічних побудов можна зробити висновок про те, що для досягнення Lmax потрібно використовувати наступні параметри лінійного тракту: lс =2,4 км, = 0,1 дБ/км, р= 0,05. Для досягнення максимальної довжини регенераційної ділянки, з урахуванням паспортної величини загасання для використовуваного кабелю = 0,3 дБ/км і паспортна величини максимальні довжини РУ для системи передачі Сопка-3м, потрібні наступні параметри лінійного тракту: = 0,3 дБ/км, р =0,15 дБ, lс= 1,84 км.

З огляду на викладені розрахунки підрозділів 5. 1і 5. 2 робимо висновок:

Так, як відстань між містами Запоріжжя -Василівка складає 45 км, що менше максимально припустимої довжини регенераційної ділянки для даної СП, то на проектованій ВОЛС НРП не потрібні.

6. РОЗРАХУНОК ЗАХИСТУ ОК ВІД УДАРІВ БЛИСКАВКИ

При складанні вимог на придбання кабелю вітчизняних чи заводів іноземних фірм висунуто вимогу на кабель здатний витримати струм блискавки величиною 95 кА. Такий кабель не має потребу в захисті від ударів блискавки. Однак так, як немає гарантій, що вимоги про постачання кабелю здатного витримати струм розтікання не менш 95 кА буде виконано, то проектом передбачається захист кабелю від ударів блискавки за допомогою троса ПС-70 на ділянках зближення ВОЛС з опорами, окремими деревами лісопосадки й ін. Якщо постачальник кабелю гарантує постачання кабелю здатного витримати струм розтікання блискавки більш 95 кА, то передбачені проектом заходу для захисту від ударів блискавки виконувати не буде потрібно.

Відповідно до технічних умов оптичні кабелі типу ОКЛБ — 01 містять армуючий елемент типу сталевих стрічок, поверх якого накладається зовнішня поліетиленова оболонка. Отже, оптичні кабелі типу ОКЛБ — 01 можуть ушкоджуватися ударами блискавки.

В основу методу розрахунку ймовірного числа ушкоджень ударами блискавки покладений метод, рекомендований МККТТ для прогнозування пошкоджуваності кабелів із зовнішнім ізолюючим покриттям.

Для ОК зонової мережі припустиме число небезпечних ударів на 100 км траси в рік складає 0,5. Тоді в перерахуванні на задану довжину траси ця величина складе:

n=0,5 · 45/ 100=0,225

Ймовірне число ушкоджень оптичних кабелів типу ОКЛБ-01 з металевими елементами і зовнішнім ізолюючим шлангом, прокладених на відкритій місцевості (на 100 км довжини кабелю в рік), знаходиться по графіках, приведеним у літературі [1] на мал. 7.3. Графіки побудовані в залежності від питомого опору землі с для різних значень надзвичайно допустимого струму блискавки в металевих покровах кабелю I0 при середній тривалості гроз Т=20 ч/г. Для кабелю типу ОКЛБ-01 у розрахунках приймемо I0= 28кА.

Ймовірне число ушкодження оптичних кабелів для с =50 Ом·м складе

n = 0,5. Визначимо число небезпечних ударів n по формулі:

;

де: Т — грозова діяльність у рік, ч;

L — довжина ділянки траси.

n1=0,5 ·45·60/100·20 = 0,675

Тому що ймовірне число ушкоджень ОК ударами блискавки перевищує припустиму кількість, то на даних ділянках необхідно приймати заходи для захисту оптичного кабелю від ударів блискавки. Як основну міру захисту розглядають прокладку тросів грозозахисту.

Захисна дія прокладених у землі тросів характеризується коефіцієнтом захисної дії, що показує відношення ймовірного числа ушкодженні кабелю при наявності троса до ймовірного числа ушкодження при його відсутності. У такий спосіб коефіцієнт захисної дії троса дорівнює:

= nтр / n

Коефіцієнт захисної дії при прокладці одного сталевого троса діаметром

9,4 мм (трос ПС-70) і відстані між кабелем і тросом 0,5 м для різних значень питомого опору землі представлений у літературі [1] на мал. 7.4.

При с =50 Ом·м і = 0,06, ймовірне число ушкоджень кабелю визначається по формулі:

n0 = — n;

n0 = 0,06 — 0,675 = 0,615

Знайдена величина менше припустимого числа небезпечних ударів, значить захисту одним тросом буде досить.

7. ПИТАННЯ МОНТАЖУ І ПРОКЛАДКИ ОК 7. 1Питання монтажу ОК

Монтаж ОК — один з найбільш складних і відповідальних видів роботи. Монтаж О К може бути нероз'ємним і рознімної. З'єднання окремих будівельних довжин лінійних ОК здійснюється за допомогою нероз'ємних з'єднань: зварювання, склейка і рознімних — які називаються механічними з'єднувачами. Для підключення ОК до приймально-передавального апаратурі використовуються рознімні з'єднувачі (рознімання).

Для захисту місць з'єднання встановлюються захисні муфти, а в місцях з'єднання лінійного і станційного ОК — пристрою стику станційного і лінійного кабелів (УССЛК).

Монтаж полягає:

а) звільнення кабелю і волокон від захисних покровів;

б) перевірка несправності волокон;

в) з'єднання силових елементів;

г) підготовки торців світловодних волокон;

д) з'єднання волокон;

е) відновлення захисних покровів.

Торці волокон повинні бути чистими, гладкими, плоскими, а їхній скол повинний бути строго перпендикулярній осі волокна. Дуже важливим є геометричне узгодження волокна при стику, а саме:

а) мінімальний поперечний зсув осей;

б) мінімальні зазори між площинами торців;

в) мінімальний кутовий зсув осей.

Крім того, для одномодових світловодів факторами, що впливають на загасання в з'єднанні, є деформація серцевин і непогодженість розміру модових плям. Невиконання всіх цих вимог приводить до додаткових утрат.

У даному курсовому проекті для з'єднання оптичних волокон будемо використовувати зварювання. Це найбільш розповсюджений спосіб одержання нероз'ємних з'єднань ОВ. Зварювання що з'єднуються ОВ передбачає оплавлення кінців світловодів у результаті їхнього приміщення в поле могутнього джерела теплової енергії: поле електричного розряду, полум’я газового пальника в зону могутнього лазерною випромінювання. Кожен метод має як достоїнства так і недоліки. Найбільш розповсюдженим способом є зварювання ОВ у поле електричного розряду. Зварювання О В у полі електричного розряду складаються з двох етапів:

попереднє оплавлення торців світловодів. Ця операція використовується з метою часткової ліквідації мікро нерівностей, що виникають на торцях ВР під час сколювання. Тік у режимі оплавлення досягає 10… 12 мА;

безпосереднє зварювання ОВ. При цьому струм дуги досягає 12… 16 мА. Для автоматизації процесу зварювання ОВ і незалежності якості з'єднання від кваліфікації працівників останнім часом були розроблені і впроваджені автоматичні зварювальні апарати, що помітно підвищили швидкість і якість з'єднання світловодів.

Для монтажу ОК можна використовувати муфту FOSC 400 А4 фірми Raychem.

Муфта FOSC 400 А4 сама маленька з муфт FOSC 400. Вона призначена для з'єднання кабелів з малим числом волокон і для розгалужених з'єднань. Розгалужувальні з'єднання — ті, де більшість волокон у кабелі «проходять транзитом» через муфту і тільки кілька волокон виділені з кабелю і подаються в будинок чи в Оптичний Мережевий Модуль (ОСМ). Муфта FOSC 400 А4 цілком готова для збереження «транзитних» вільних буферних трубок. Маються варіанти лотків для вільного збереження транзитних пучків волокон і стрічок волокон. Як і у всіх муфтах FOSC 400, ємність лотка для вільного збереження волокон і число з'єднань, на яке розрахована муфта FOSC 400 А4 залежать від декількох факторів, таких як конструкція кабелю, тип з'єднання і довжина вільно збереженого волокна.

Зовнішній вигляд і конструкція муфти представлена на мал. 7. 1

Мал. 7.1.

Монтаж муфти проводиться в наступному порядку:

1. Уведення кабелів в овальний патрубок.

Розкривається заглушений кінець овального патрубка (зрізується слюсарною ножівкою). Обробляється край отвору з внутрішньої сторони наждаковим папером.

Чистою сухою тканиною протирається оболонка кабелю на довжині біля двох метрів, щоб видалити пил, ґрунт і інші забруднюючі речовини. Береться овальна термоусаджувальна трубка і насувається на кабелі. Незабарвлений (чорний) кінець трубки повинний бути звернений до підстави муфти.

Просмикуються кабелі через отвір овального патрубка і підготовляються.

2. Підготовка кабелів.

Знімається оболонка кабелю (і екран, якщо є) на довжині близько 1,2 м, як того вимагають правила оброблення кабелів. Вилучається компаунд, що заповнює, із трубок, у яких знаходяться оптичні волокна, і відрізається центральний силовий елемент на відстані 75 мм від зрізу зовнішньої оболонки кабелю.

Якщо треба забезпечити з'єднання екрана, на оболонці кабелю робиться подовжній надріз на 25 мм убік від кільцевого зрізу оболонки. Плоскогубцями притискається до оболонки й екрана кабелю затиск, з'єднаний із проводом з'єднання екрана.

Сполучаються кільцеві зрізи оболонок кабелів із краєм підстави муфти. Просмикуються центральні силові елементи в затиски і закріплюються. Зайва довжина центральних силових елементів зрізується.

3. Герметизація овального вступного патрубка.

Ретельно протирається серветкою овальний патрубок і оболонки кабелів на відстані 100 мм від краю введення.

Очищені частини овального патрубка й оболонок кабелів обробляються по окружності наждаковим папером.

Надівається овальна герметизуюча трубка на кабелі й овальний патрубок. Відзначається на одному з кабелів місце, де кінчається трубка. Робиться ще одна відмітка на 5 мм ближче до підстави муфти FOSC. Починаючи з цієї другої відмітки кабель обмотується алюмінієвою фольгою.

Насувається овальна герметизуюча трубка на овальний патрубок. Вставляється розгалужуючий затиск.

За допомогою фена гарячим повітрям нагрівається трубка, яка герметизує ввід кабелів в овальний патрубок температурою не менш 350 0 С до повної усадки.

4. Зрощування й укладання волокон.

На одне з волокон одягається захисна термоусаджувальна трубка, волокно зрощується за допомогою зварювання. Коли зварений зросток готовий, на нього насувається захисна термоусаджувальна трубка і всідається за допомогою відповідного пристрою в зварювальному апараті. (мал. 7. 2).

Автоматичний апарат для зварювання оптичних волокон FSM-40S

Новий, цілком автоматичний зварювальний апарат FSM-40S сполучив у собі надійність попередньої моделі FSM-30S з останніми досягненнями в області високих технологій. FSM-40S володіє рекордною швидкодію, компактністю і точністю оцінки втрат у звареному з'єднанні. Програмне забезпечення дозволяє проводити зварювання всіх застосовуваних у ВОЛС на сьогоднішній день типів волокон. Автономне живлення, можливість роботи в діапазоні від -10°С до +50°С и посилений захист від вітру гарантує одержання наднизьких втрат у польових умовах. FSM-40S має русифіковане меню екранних команд і поставляється з технічним описом і інструкцією з експлуатації російською мовою.

Мал. 7.2.

Змонтований зросток міститься у власника. Запас волокна вкладається кільцями на лотку.

По закінченні зрощування на касеті встановлюється захищаючи кришка. Кришка закріплюється стрічкою з «липучками», що обмотується навколо касети і кришки.

5. Установка касети.

При використанні додаткових касет сполучаються штифти касет з отворами в скобі підстави муфти. Стискуються штифти і вставляється касета в скобу.

6. Монтаж корпуса муфти.

На лоток кладеться силікагель і закріплюється полівінілхлоридною стрічкою.

Обережно надівається корпус муфти FOSC 400 А4 на підставу. Суміщається біла крапка на корпусі муфти з білою крапкою на підставі. Надівається запірне пластмасове кільце на стик корпуса з підставою муфти. Запірне кільце повинне цілком ввійти в канавку.

Місце з'єднання ретельно протирається серветкою, що після буде герметизуватися.

Наждаковим папером обробляється по окружності корпус і підстава муфти на очищеній ділянці. Чистою сухою тканиною віддаляються з оброблених поверхонь частки матеріалу, стерті наждаком.

Місце з'єднання муфти з підставою обертається смужкою матеріалу, що клеїть, таким чином, щоб липка сторона стрічки була звернена до муфти.

Надівається термоусаджувальне кільце на корпус муфти так, щоб воно закрило місце з'єднання корпуса. Кільце прогрівається до повної усадки.

Докладна інструкція з монтажу входить у комплект постачання кожної муфти. Зібрану муфту можна закріпити в кабельній чи каналізації укласти в ґрунт.

7.2. Питання прокладки ОК Існує два способи прокладки магістрального кабелю: у готову траншею і механізований безтраншейний спосіб. Прокладка кабелю з застосуванням механізмів — 51,7 км траси, вручну — 0,5 км.

Основний спосіб прокладки ОК використовуваний при будівництві ВОЛС — прокладка кабелю безтраншейним способом. Прокладку кабелю безтраншейним способом рекомендується робити під постійним оптичним контролем за цілісністю і станом оптичних волокон. З цією метою всі оптичні волокна з'єднуються шлейфом і перевіряються вимірювальним приладом, тобто проводиться вхідний контроль.

Прокладка кабелю за допомогою кабелеукладача (безтраншейна прокладка) є найбільш розповсюдженим способом і широко застосовується на трасах у різних умовах місцевості. У цьому випадку ножем кабелеукладача в ґрунті прорізається вузька щілина і кабель укладається на її дно. При цьому механічні навантаження на кабель досить високі, тому що кабель на шляху від барабана до виходу з кабеленаправляючої касети піддається впливам продольного розтягування, поперечного стиску і згину, а також вібраційному впливу у випадках застосування вібраційних кабелеукладачів. У залежності від рельєфу місцевості і характеру ґрунтів, конструкції і технічного стану кабелеукладача і режимів його роботи механічні навантаження на кабель можуть зміняться в досить широких межах.

У цілому безтраншейна прокладка кабелю процес динамічний, кабель при цьому випробує механічні навантаження, зв’язані з впливом маси кабелю-укладальника на кабель при зміні опору ґрунту в процесі прорізання щілин, невідповідністю швидкості руху кабелеукладача і швидкості подачі кабелю в касету, а також нерівномірним рухом тягових засобів і порушенням поперечної і подовжньої стійкості кабелеукладачів. Незважаючи на те, що оптичні кабелі мають порівняно малий діаметр і масу, для зменшення натягу кабелю при його прокладці необхідно створювати примусове обертання барабана в момент початку руху кабелеукладача і вживати заходів по зниженню тертя осі барабана в опорах, не допускати засмічення касети кабелевкладального ножа і зупинок обертання барабана при русі кабелеукладача.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой