Проект екскурсії "Київ-Моринці-Шевченкове-Будище"

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Спорт и туризм


Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Проект екскурсії «Київ-Моринці-Шевченкове -Будище»

План

Вступ

Роздiл 1

Розробка проекту екскурсії

1.1 Маркетингові аспекти розробки туру

1.2 Методика розробки інноваційного екскурсійного продукту

1.3 Методичні рекомендації щодо опанування інноваційним екскурсійним продуктом

Розділ 2

Проект екскурсії

2.1 Схема маршруту екскурсії

2.2 Технологічна карта екскурсії

2.3 Індивідуальний текст

Розділ 3

Бізнес-аналіз можливостей диференціації і збуту екскурсії

3.1 Варіанти маршруту екскурсії для різних категорій

3.2 Шляхи просування та збуту

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Тарас Шевченко — український поет, письменник, драматург, прозаїк, художник, громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф, є великим поетом, генієм українського народу, тому багатьoм людям буде цiкавим подорож з відвіданням шевченківського рідного краю. Він зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. А тому все своє життя поет присвятив служінню ідеї національного та соціального визволення трудящих.

Поет закликав усі народи об'єднатися і разом боротися проти царизму. Він вірив, що на звільненій від експлуататорів землі настане щасливе, прекрасне життя. Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру та відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців. І не одне покоління українців звіряє своє життя іменем і творчістю Кобзаря.

Об'єктом дослiдження є місця, у яких перебував та працював Тарас Шевченко.

Предметом є структура даного екскурсійного туру.

Завданням роботи є:

*скласти програму туру

*відібрати та вивчити об'єкт екскурсійного відвідування за маршрутом

*розробити текст екскурсії та дорожньої інформації

*дослідити можливості місцевості туристичного індустрії за маршрутом

* запропонувати проект туру з урахуванням особливостей перебування у зазначених містах;

* детально розглянути просування та інформаційну підтримку нового туру.

*здійснити економічний розрахунок проекту туру та запропонувати маркетингові заходи з його просування.

Метою курсової роботи є розробка екскурсійного туру «По шевченківським місцям: Київ -Моринці -Шевченкове -Будище».

екскурсія інноваційний маршрут

Роздiл 1. Розробка проекту екскурсії

1.1. Маркетингові аспекти розробки туру

Т.Г. Шевченко народився у Моринцях. В області дбайливо зберігаються та відновлюються об'єкти, пов’язані із життям та діяльністю Великого Кобзаря. Серед них хата у Моринцях, де народився Т. Г. Шевченко (відтворена у 1989 р.); хата дяка у Шевченковому, де в 1824—1827 рр. навчався грамоті майбутній поет; будинок у Будищі Звенигородського району, в якому 1829 року юний Тарас був слугою-козачком у поміщика Енгельгардта; Плідну роботу щодо вшанування пам’яті видатного українського поета, художника-мислителя проводить Шевченківський історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». Більшість численних пам’ятників Т. Г. Шевченку на території Черкаської області мають не лише історичну, а й мистецьку цінність.

Провідні туроператори по Україні пропонують безліч турів на Батьківщину Тараса Шевченка.

Туристична фірма «Супутник» (Черкаси) розробила декілька турів, вартістю в середньому 300 гривень з людини. Також «Перше екскурсійне бюро» пропонує тур «На батьківщину Т.Г. Шевченка», вартістю 500 гривень. «Anga travel» представляє п’яти денну екскурсію «Шевченківський край», вартістю 1200 гривень.

Всі екскурсії автобусні. Тривалістю мінімум 1 день, максимум 5 днів. Екскурсії більш ніж на два дні включають у рахунок проживання в готелі та сніданки, за бажанням обід та вечеря. Але додатково оплачується вхід до музеїв.

Всі екскурсії загалом орієнтовані на дорослих та школярів. Для школярів та студентів є знижки до музеїв. Деякі екскурсії не бажані людям похилого віку, особливо п’яти денні, бо є досить виснажливими.

1.2 Методика розробки інноваційного екскурсійного продукту

Екскурсія є наочним процесом пізнання людиною навколишнього світу, який побудований на заздалегідь підібраних об'єктах, що знаходяться в природних умовах або розташованих в приміщеннях підприємств, лабораторій, науково-дослідних інститутів. Показ об'єктів відбувається під керівництвом кваліфікованого фахівця — екскурсовода. Процес сприйняття об'єктів екскурсантами підпорядкований завданню розкриття певної теми. Екскурсовод передає аудиторії бачення об'єкту, оцінку пам’ятного місця, розуміння історичного події, пов’язаної з цим об'єктом. Йому небайдуже, що побачить екскурсант, як він зрозуміє і сприйме побачене і почуте. Він своїми поясненнями підводить екскурсантів до необхідних виводів і оцінок, добиваючись тим самим потрібної ефективності заходу. 1]

В процесі підготовки нової екскурсії можна виділити ряд основних етапів, які розташовуються в певному порядку. Розглянемо їх в тій послідовності, яка склалася в практиці роботи екскурсійної установи. 2]

Вперше поняття «етапи підготовки екскурсії» було введено в ужиток у 1976 р. Тоді ж було названо п’ятнадцять етапів, деякі з них:

1. Визначення мети і завдань екскурсії. Робота над будь-якою новою екскурсією починається з чіткого визначення її мети. Це допомагає авторам екскурсії більш організовано вести роботу надалі. Мета екскурсії - це те, ради чого показуються екскурсантам пам’ятники історії і культури і інші об'єкти. Розповідь екскурсовода підпорядкована тій же кінцевій меті. Назвемо декілька цілей: виховання патріотизму, любові і поваги до Батьківщини, суспільно-корисної праці, до інших народів; естетичне виховання, а також розширення кругозору, отримання додаткових знань в різних областях науки і культури і т.д. Завдання екскурсії - досягти цілей шляхом розкриття її теми.

2. Вибір теми. Вибір теми залежить від потенційного попиту, конкретного замовлення або цілеспрямованого створення певної тематики екскурсій. Кожна екскурсія повинна мати свою чітко певну тему. Тема є стержнем, який об'єднує всі об'єкти і підтеми екскурсії в єдине ціле. [3]

3. Відбір літератури і складання бібліографії. В ході розробки нової екскурсії складається список книг, брошур, статей, опублікованих в газетах і журналах, які розкривають тему. Призначення списку — визначити зразкові межі майбутньої роботи по вивченню літературних джерел, надати допомогу екскурсоводам у використанні необхідного фактичного і теоретичного матеріалу при підготовці тексту. Перелік літератури розмножується в декількох екземплярах для зручності в роботі групи і тих екскурсоводів, які в майбутньому готуватимуться до проведення екскурсій по даній темі. 4]

4. Визначення інших джерел екскурсійного матеріалу. Крім публікацій у пресі, можуть бути використані інші джерела. Автори екскурсії складають їх перелік, в який входять державні архіви, музеї, хронікально-документальні і науково-популярні кінофільми, де містяться матеріали по темі екскурсії.

5. Відбір і вивчення екскурсійних об'єктів. Показ об'єктів, як вже наголошувалося, є частиною, що займає чільне положення в екскурсії. Правильний відбір об'єктів, їх кількість, послідовність показу роблять вплив на якість екскурсії. Перед екскурсійними працівниками при створенні екскурсії стоїть завдання — відібрати з багатьох об'єктів найцікавіші і на вигляд, і за тією інформацією, яку вони з собою несуть. 8]

Правильний відбір об'єктів забезпечить зорову основу сприйняття екскурсійного матеріалу і глибоке розкриття теми. Слід так організувати цю справу, щоб одні і ті ж об'єкти не кочували з екскурсії в екскурсію. По можливості у кожної теми повинні бути «свої» об'єкти. Різноманітність об'єктів дає можливість забезпечити правильне чергування вражень у екскурсантів, дозволяє зберегти елемент новизни при вивченні різних тем.

Якщо неможливо виключити той або інший об'єкт із передбачуваного маршруту зважаючи на його унікальність, які показуються у ряді екскурсій (оглядової, історичної, літературної, мистецтвознавчої), то такий об'єкт повинен бути розкритий особливо. При його показі повинні бути виявлені ті характерні риси, які не знайшли відображення в екскурсіях на інші теми. При показі таких об'єктів і розповіді залежно від теми кожного разу повинен бути використаний інший матеріал. Тому інтерес екскурсантів при їх повторному огляді, як правило, не знижується. 5]

6. Оцінка об'єкту. У практиці підготовки екскурсій вироблена певна методика оцінки екскурсійних об'єктів. Застосування цієї методики особливо важливе в тих випадках, коли творці нової екскурсії, зустрічаючись на маршруті з декількома об'єктами, схожими за змістом, можуть вибрати ті з них, які найцікавіші для даної теми.

Екскурсія не повинна бути переобтяжена великою кількістю відвідуваних об'єктів, оскільки це збільшує її тривалість і викликає стомлюваність екскурсантів, а увага і інтерес при цьому слабшають. Оптимальна тривалість міської екскурсії складає 2−4 академ. години, при цьому екскурсанти з цікавістю сприймають не більше 15−20 екскурсійних об'єктів.

У екскурсію можуть входити об'єкти як однієї групи (наприклад, пам’ятники архітектури), так і декількох груп (пам'ятні місця, історичні пам’ятники, житлові будівлі, природні об'єкти). Набір об'єктів залежить від теми екскурсії, її змісту, складу екскурсійної групи.

Неправильно, наприклад, коли вся оглядова екскурсія побудована виключно на показі скульптурних пам’ятників і монументів. Слід уникати одноманітності побудови зорового ряду.

Зорові враження екскурсантів будуть неповними, якщо в маршрут разом із пам’ятниками і монументами не буде введений показ окремих будівель і вулиць, площ, пам’ятних місць, об'єктів природи.

В ході підготовки нової екскурсії більше уваги слід приділити вивченню об'єктів на місці, в їх природній обстановці. Необхідні початкові дані дає вивчення об'єктів за джерелами — книгам, альбомам, фотографіям.

Зустріч з екскурсійним об'єктом безпосередньо на місці його розташування, вивчення різних його сторін дозволяють екскурсоводу в майбутньому, при роботі з групою, вільно орієнтуватися у пам’ятника, кваліфіковано вести його показ.

Відбір об'єктів закінчується складанням картки (паспорти) на кожний з них. Дані картки використовуються як для теми, що конкретно розробляється, так і для майбутніх екскурсій. До картки прикріпляється фотографія об'єкту, відтворююча його нинішній і колишні види.

Таким чином, вирішальне значення в успіху розробки нової екскурсійної теми мають об'єкти.

Саме вони складають той пізнавальний матеріал, який є зоровою основою в розкритті теми, головний аргумент в доказах екскурсовода. 6]

7. Розробка маршруту.

8. Об'їзд та обхід маршруту.

9. Підготовка контрольного тексту.

10. Комплектування «портфеля екскурсовода». 8]

«Портфель екскурсовода» — умовне найменування комплекту наочних матеріалів, використовуваних у ході проведення екскурсії. Ці матеріали звичайно містяться в папці або невеликому портфелі.

Завдання «портфеля екскурсовода»:

-відновити відсутні ланки при показі (об'єкт не зберігся до наших днів, дати уявлення про первісний вид об'єкта, показати перспективу в майбутньому)

-дати зорове уявлення про об'єкт (рослини, мінерали, механізмах шляхом показу справжніх зразків, їхніх фотографій, макетів).

У «портфель екскурсовода» можна включити фотографії Т. Г. Шевченка, карти, малюнки, які він створив, рукописи, наприклад, «Кобзарь», літературні твори й ін.

11. Визначення методичних прийомів проведення екскурсії.

12. Скаладання методичної розробки. 3]

Методична розробка -- документ, що визначає, як провести дану екскурсію, як краще організувати показ пам’ятників, яку методику й техніку ведення варто застосувати, щоб екскурсія пройшла ефективно. Вона дисциплінує екскурсовода й повинна: підказати екскурсоводові шляхи для розкриття теми; озброїти його найбільш ефективними методичними прийомами показу й розповіді; містити чіткі рекомендації з питань організації екскурсії; враховувати інтересі певної групи екскурсантів (Методична розробка складається на кожну тему екскурсії, в тому числі й при диференційованому підході до підготовки й проведення екскурсії. У варіантах методичної розробки знаходять висвітлення вікові, професійні й інші інтереси екскурсантів, особливості методики їх проведення); з'єднувати показ і розповідь у єдине ціле. 7]

13. Складання індивідуальних текстів.

Індивідуальний текст — це основа розповіді екскурсовода. Такий текст кожний екскурсовод складає самостійно, спираючись на контрольний текст. Це певним чином полегшує роботи кожному екскурсоводу, оскільки над контрольним текстом працювала творча група найбільш підготовлених екскурсоводів, і екскурсовод, що готує нову для себе тему, не зуміє домогтися того, що до нього було зроблено колективними зусиллями. Проте, ознайомлення з контрольним текстом можливе лише після того, як попередня робота екскурсовода над новою темою буде закінчена (збір, вивчення й первинна обробка матеріалу).

Основна відмінність індивідуального тексту від контрольного полягає в тому, що він відбиває структуру екскурсії й побудований у повній відповідності з методичною розробкою екскурсії. Матеріал розміщується в тій послідовності, в якій показуються об'єкти, і має чіткий розподіл на частини. Кожна з них присвячується окремі підтемі. Складений відповідно до цих вимог індивідуальний текст являє собою готову для «використання» розповідь. Індивідуальний текст містить повний виклад того, що варто розповісти на екскурсії. Не допускається також згадування фактів без їхнього датування, посилань на джерела. У той же час текст цього виду відбиває особливості мови «виконавця», відрізняється ступенем емоційності, використанням різних прийомів показу й розповіді, те саме положення може бути розкрите на різних прикладах. 8]

14. Здача екскурсії.

15. Затвердження екскурсії. 6]

1.3 Методичні рекомендації щодо опанування інноваційним екскурсійним продуктом

Методика опанування екскурсій направлена на те, щоб допомогти екскурсантам легше засвоїти зміст екскурсій, а екскурсоводам підготуватися та провести екскурсію.

Робиться це за допомогою методичних прийомів, які діляться на дві групи — прийоми показу і прийоми розповіді, але практика вимагає застосування ще складнішій класифікації методичних прийомів: за їх призначенням, часом і місцем використання і т.д.

Завдання методичних прийомів — забезпечити найкращу дієвість екскурсійного методу повідомлення знань аудиторії. Методичні прийоми можуть бути розглянуті в декількох аспектах: як оптимальний спосіб виконання певних дій; як засіб перетворення пасивного огляду в активне спостереження об'єкту екскурсантами; як основа процесу трансформації усної інформації в зорову; як основа аналізу і синтезу на екскурсії і т.д.

1) Прийоми показу. Цей прийом, що може бути використаний екскурсоводом, дає можливість екскурсантам в думках розчленувати пам’ятник на складові частини, домислити втрачені деталі, «бачити» не існуючий в даний час об'єкт в його первинному вигляді, історичні події, які відбувалися багато років тому.

2) Прийом абстрагування є уявним процесом виділення з цілого яких-небудь частин з метою подальшого глибокого спостереження. Цей методичний прийом дозволяє екскурсантам розглянути ті ознаки предмету (пам'ятника історії і культури, монументальної скульптури), які служать основою для розкриття теми (підтеми).

Наприклад, стоячи біля пам’ятника Т. Г. Шевченка, тримаючого в руці «Кобзаря», екскурсоводу потрібно зорієнтувати увагу саме на славнозвітній книжці.

3) Прийом локалізації подій. Важливу роль в конкретизації подій грає методичний прийом локалізації, тобто зв’язок подій з конкретним місцем.

Якщо екскурсовод скаже, що Т. Г. Шевченко був народжений саме у Моринцях, то цей край у екскурсантів вже буде асоціюватися саме з цими подіями.

4) Прийом попереднього огляду. Цей прийом використовується в той момент, коли екскурсанти знаходяться на місці розташування пам’ятника. Він є першим ступенем спостереження об'єкту. На початку екскурсовод повинен сказати вступне слово, в якому він орієнтує групу на те, що саме слід побачити в ході спостереження об'єкту, які його якості і конкретні особливості рекомендується виявити в ході спостереження.

5) Прийом інтеграції (відновлення, заповнення) побудований на об'єднанні окремих частин спостережуваного об'єкту в єдине ціле. Використання прийому інтеграції не викликає труднощів, адже для кожної людини пізнання навколишнього світу починається з вивчення одиничних предметів і фактів. Показуючи будівлю, споруду, пам’ятне місце, екскурсовод йде шляхом інтеграції, тобто об'єднання різних сторін, деталей, властивостей, в єдине ціле.

6) Прийом перемикання уваги. Після спостереження об'єкту екскурсанти за пропозицією екскурсовода переносять свій погляд на інший об'єкт.

Наприклад, перенесення погляду з могили матері Тараса, на могилу Батька. Наявність контрасту збагачує новими враженнями. Порівняння об'єктів дозволяє краще зрозуміти спочатку спостережуваний об'єкт.

7) Показ меморіальної дошки. За наявності на екскурсійному об'єкті меморіальної дошки екскурсоводу слід починати з аналізу об'єкту і розповіді про події, з ним зв’язані. Тільки після цього увага екскурсантів звертається на меморіальну дошку, яка на даному об'єкті встановлена. Якщо меморіальну дошку добре видно екскурсантам і вони вже прочитали напис на ній, екскурсоводу не слід зачитувати її вголос.

8) Методичні прийоми розповіді є як би пружиною усної мови, їх основне завдання — піднести факти, приклади, події так, щоб екскурсанти одержали образне уявлення про те, як це було, побачили велику частину того, що було їм розказано екскурсоводом.

9) Прийом коментування. Коментар в періодичному друці використовується в двох видах — як тлумачення подій, явищ, текстів, а також як міркування або критичні зауваження про що-небудь, що викликає інтерес у читачів. У екскурсії методичний прийом коментування використовується екскурсоводом при викладі матеріалу, що роз’яснює сенс події або задум автора пам’ятники історії і культури, який в даний момент спостерігається екскурсантами. 8]Отже, коментуючи любий об'єкт, екскурсовод повинен робити це голосно та виразно.

10) Цитата в екскурсії направлена на те, щоб викликати в свідомості екскурсантів зоровий образ, тобто виступає в ролі зорово сприйманої інформації. У тексті екскурсії у вигляді цитат використовуються уривки з художніх творів (проза, вірші). Особливо ефективно цитування в тих випадках, коли необхідно відтворити картини життя в далекі часи, побут і діяльність наших предків.

Наприклад, вірші Тараса Шевченка будуть влучно з'єднувати розповідь екскурсовода.

11) Прийом питань-відповідей. Суть цього прийому полягає в тому, що в ході розповіді екскурсовод ставить різні питання екскурсантам з метою їх активізації. Велика частина таких питань не розрахована на те, щоб одержати на них які-небудь відповіді від учасників екскурсії. Вони виконують функцію методичного прийому.

12) Прийом завдань, використовуваний в розповіді екскурсовода, знаходить вираз в його обігу до екскурсантів: «Подумайте, чому цей пам’ятник так названий? Які прикмети на місцевості говорять про минуле? Поясніть, чому тут зроблений такий напис.» та ін. Коли екскурсовод дає подібні завдання, він не припускає, що учасники їх тут же виконають. Прийом направляє увагу екскурсантів на конкретну будівлю, певну частину будівлі, на ті деталі, розуміння яких важливо для засвоєння даних питань. Завдання цього прийому — зацікавити екскурсантів, примусити їх задуматися, активізувати свою розумову діяльність, порушити уяву.

13) Прийом новизни матеріалу полягає в тому, що в ході розповіді по темі повідомляються факти і приклади, невідомі екскурсантам. Цей прийом використовується екскурсоводом в той момент, коли необхідно привернути увагу групи до об'єкту, зробити сприйняття спостережуваного ефективнішим. 9]

14) Прийом співучасті. Завдання цього прийому — допомогти екскурсантам стать учасниками тієї події, якій присвячена екскурсія.

Робиться це за допомогою, наприклад, звернення до групи: «Уявіть собі, що ми з вами знаходимося на цьому місці, де колись жив та творив Тарас Шевченко». Потім за допомогою прийому зорової реконструкції відновлюється картина його життя.

15)Важливим резервом підвищення дієвості екскурсії є використання технічних засобів пропаганди: епідіаскопа, фільмоскопу, магнітофона, кіноапаратури та ін. З їх допомогою глибше розкривається тема, посилюється зоровий ряд екскурсій. Для показу будівель, що не збереглися, споруд, пам’ятників використовуються діапозитиви і діафільми.

Можуть прослуховувати виступи учасників подій в магнітофонному записі. При проходженні групи по місцях, де жив і творив видатний письменник Т. Г. Шевченко, в екскурсію можна включити виконання його творів в звукозаписі. Такі музичні і літературні записи не повинні бути тривалими. Вони є частиною екскурсії, підпорядковані її темі і не є самостійним заходом.

Таким чином, методика проведення екскурсій може включати в себе як традиційні прийоми знайомства із об'єктами історії та культури, так і інноваційні, із застосуванням сучасних технологій. Головне, щоб екскурсовод міг налагодити емоційний і комунікативний зв’язок із екскурсантами. 10]

Розділ 2. Проект екскурсії

2.1 Схема маршруту екскурсії

Маршрут екскурсії являє собою найбільш зручний шлях проходження екскурсійної групи, що сприяє розкриттю теми. Він будується в залежності від найбільш правильною для даної екскурсії послідовності огляду об'єктів, наявності майданчиків для розташування групи, необхідності забезпечення безпеки екскурсантів. Одне із завдань маршруту — сприяти найбільш повному розкриттю теми.

Основні вимоги, які повинні бути враховані укладачами маршруту , — це організація показу об'єктів в логічній послідовності та забезпечення зорової основи для розкриття теми.

У практиці екскурсійних установ існують три варіанти побудови маршрутів: хронологічний, тематичний і тематико-хронологічний.

Прикладом хронологічного побудови маршруту можуть служити екскурсії, присвячені життю і діяльності видатних людей.

Всі оглядові міські екскурсії побудовані за тематико-хронологічним принципом. Послідовність викладу матеріалу по хронології в таких екскурсіях дотримується, як правило, тільки при розкритті кожної підтеми.

Розробка маршруту — складна багатоступенева процедура, що вимагає досить високої кваліфікації і є одним з основних елементів технології створення нової екскурсії. При розробці автобусного маршруту слід керуватися «Правилами дорожнього руху», «Статутом автомобільного транспорту», «Правилами перевезення пасажирів» та іншими відомчими нормативами. 10]

Об'єкти залежно від своєї ролі в екскурсії можуть бути використані як основні та додаткові.

Основні об'єкти піддаються більш глибокому аналізу, на них розкриваються підтеми екскурсії.

Показ додаткових об'єктів, як правило, здійснюється при переїздах (переходах) екскурсійної групи і він не займає чільного становища. 11]

Маршрут транспортної екскурсії:

Київ-Моринці-Шевченкове-Будище-Київ.

Перелік об'єктів показу:

1)Музей під відкритим небом в с. Моринці, де народився Т. Шевченко.

2) Хата Якима Бойки, діда Тараса Шевченка по матері.

3)Літературно-меморіальний музей Великого Кобзаря в с. Шевченково.

4)Могила матері та батька, хати дяка, в якого навчався грамоті Тарас.

6)Маєток поміщика Енгельгарда, де Тарас підлітком козачкував, де нині оформлена музейна кімната.

7)Дуб, в якому Тарас Шевченко ховав свої малюнки.

Тривалість (год.) 8

Протяжність (км) 242

2.2 Технологічна карта екскурсії

Тема екскурсії: розробка екскурсійного туру «По шевченківським місцям: Київ -Моринці -Шевченкове -Будище».

Тривалість (год) 5

Протяжність (км) 242

Автор-розробник: Альохіна Діана

Маршрут екскурсії: Київ-Моринці-Шевченкове-Будище-Київ.

Таблиця.

Ділянки (етапи) пересування за маршрутом від місця збору до останнього пункту на конкретному маршруті

Місця зупинок

Об'єкт показу

Тривалість огляду

Основний зміст інформації

Вказівки по організації

Методичні вказівки

Київ

Автовокзал «Деміївський»

20хв

Збір групи. Розповідь правил безпеки.

Коротка розповідь про всю подорож, місця зупинок.

с. Моринці

Музей під відкритим небом, де відтворено хату, в котрій народився Тарас

25хв

Відомості про музей.

Організувати групу, розташувати навпроти будівлі, для огляду.

Розповідь про життя поета. Показ його малюнків

с. Моринці

Хата Якима Бойки, діда Тараса Шевченка по матері

20хв

Історичне значення хати діда Тараса

Група збирається разом для споглядання хати.

Розповідь про діда

с. Шевченкове, вул. Бондарівськ, 33

Літературно-меморіальний музей Великого Кобзаря

30хв

Опис та відвідування музея

Організувати розташування екскурсантів в музеї.

Нагадування про правила поведінки в музеї

с. Шевченкове

бул. Шевченка, 150

Ресторан «Оскар»

1 год 30 хв

Обід

Організація обіду.

с. Шевченкове

Могила матері та батька Тараса

15хв

Значення матері та батька в житті Тараса Шевченка

Група збирається разом для споглядання могил матері та батька

Розповідь про життя рідних Тараса.

с. Шевченкове

Хата дяка, в якого навчався грамоті Тарас

15хв

Історичне значення хати дяка

Група збираеться разом для споглядання хати дяка

Опис дяка, його ролі в житті поета.

с. Будище

Маєток поміщика Енгельгарда, де Тарас підлітком козачкував

30хв

Відомості про маєток, поміщика

Організовується вхід до маєтка

Споглядання маєтку, коротка біографія поміщика Енгельгарда

с. Будище

Дуб, в якому Тарас Шевченко ховав свої малюнки

10хв

Опис дуба, його історичне значеня

Зупиняємося перед дубом.

Наочне споглядання дуба.

Київ

Автовокзал «Деміївський»

Прощання з групою.

Прощання з екскурсантами.

2.3 Індивідуальний текст

Київ

Всім добрий ранок. Мене звуть Діана і сьогодні я буду вашим екскурсоводом. Зараз ми виїжджаємо з Києва на екскурсію до Батьківщини Т. Г. Шевченка. Наш маршрут полягає через села Моринці, Шевченкове, Будище. Приблизно о 14. 00 ми будемо обідати. Загалом наша екскурсія буде тривати близько 8 годин.

Перше місто, котре ми відвідаємо буде с. Моринці, Звенигородського краю. Не дарма цей край називають всеукраїнською Меккою, адже саме тут у селі Моринцях, народився геній нації Тарас Григорович Шевченко. У 1992 році на цій святій землі створено Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка», який об"єднує шевченківські місця в селах Моринці, Будище, Шевченкове.

Історія Звенигородського краю сягає сивої давнини. Тут знайдено поселення трипільської культури, про скіфський період в історії краю розповідають численні кургани. Село Моринці лежить у мальовничій місцевості, багатій на квітучі сади, численні балки, ставки та струмки.

В цьому селі в 1814 році народився син українського народу — Тарас Шевченко. Саме тут минули перші півтора року життя Тараса, поки його батьки не переїхали до Кирилівки.

В 1989 році за малюнками поета відтворено хату, де народився Тарас та хату його дідуся — Якима Бойко. Хати в музеї під відкритим небом нагадують ті часи коли на цій землі жила Тарасова родина. Так склалося, що батькам Тараса приходилося переїджати із села в село і нарешті вони купили за 200 карбованців асигнаціями будинок у селі Кирилівка. В селі Шевченково (стара назва — Кирилівка) пройшло дитинство, до 14 років, майбутнього Кобзаря. В музеї експонуються речі батьків Тараса та його брата Микити. Тут знаходяться могили матері та батька Т. Шевченко. Збереглася хата дяка, в якого малий Тарас навчався грамоти, перший його «університет» — це єдина будівля у селі, що збереглася ще з Шевченкових часів. Хату збудовано в 1782 році, ретельно зберігають під склянним ковпаком .В селі Будищі зберігся літній маєток Павла Енгельгарда, який колись володів селами Тарасового дитинства. Пан Енгельгард був людиною військовою, приїздив сюди, щоб відпочити, сааме сюди 14-річного Тараса забрали козачкувати. Нині в маєтку оформлена музейна кімната. 12]

Моринці

Над Моринцями вечір догоря,

На трави пада чистою росою.

І з Космосу Тарасова зоря

Стріча мене незгасною красою.

(А. Самойленко) [17]

Тут, у с. Моринцях, в 1814 році народився син українського народу — Тарас Шевченко. Екскурсія по музею під відкритим небом з оглядом хати Якима Бойка, діда Тараса Шевченка по матері, де минули перші півтора року життя Тараса, експозиції з українськими вишиванками та виробами з дерева, дерев’яна хата заможного чумака, біля якої стоїть старовинний козацький хрест, пам'ятник матері поета — символ материнства, жіночості, ніжності, притаманних усім українським жінкам. [13]

Звідсіль в безсмертя крок ступив Тарас,

Пророк з народу і поет від Бога.

Він на сторожі Слово біля нас

Поставив, щоб була ясна дорога…

(А. Самойленко) [17]

Шевченкове (Керелівка)

Наступний пункт -це відвідування літературно-меморіального музею Великого Кобзаря, могили матері та батька, хати дяка (1782 р.), в якого навчався грамоті Тарас.

Якщо Моринці - колиска великого поета, то Шевченкове — його перший життєвий вчитель.

Цікавою є історія садиби, на якій пройшли дитячі роки поета. Дворище, як відомо, не було дідівщиною Шевченка, а належало селянинові Хомі Тетерюку, стояла на нім ветха хатка, повітчина, льох та, як велося, всякі господарські прикапелки. Оце все добро і відкупив 1816 року Григорій Шевченко. Катерина Якимівна, мама Тараса, була працьовитою жінкою, доброю господинею, отож хатинка завжди мала ошатний, святковий вигляд.

Та не тільки щасливі спогади про рідне село Керелівку мав Тарас. Щасливе дитинство закінчилося зі смертю матері.

Поховати на власній садибі - таким був її заповіт. Так рано малий Тарасик втратив можливість пригорнутися до найріднішої людини, розповісти свої печалі, почути слова розради. Тому щодня відвідує маму, чує її ніжний голос, тужливу пісню, ніби відчуває найрідніші в усьому світі руки, шорсткі, теплі. Та це тільки сон, бажане і нездійсненне марево. Барвінок покриває горбик землі, який забрав у Тараса лагідну, люблячу маму.

За українським звичаєм біля могили покійної - кущ калини, як символ безмежної любові і глибокої вдячності тій, котра виносила в своєму лоні дитя, давши йому глибинне і мудре, що перегуком літ і пророчими словами грітиме, обпікатиме душу, даватиме надію і укріплятиме віру у краще майбутнє України.

Батько Тараса Шевченка також похований у Керелівці на сільському кладовищі (зараз це територія коледжу). У свій перший приїзд на батьківщину Тарас власноручно вирізав на великому камені напис: «Отут спочиває раб Божий Грицько Іванович Шевченко. Року 1825 березня 25».

У 1989 році до 175-річчя з дня народження Шевченка була збудована хата, подібну до тієї, у якій провів дитинство відомий на весь світ поет. Максимально точно відтворити хату батьків допоміг малюнок, зроблений Тарасом Григоровичем, а також відомості щодо розміру хати, подані біографом Шевченка, Олександром Кониським, який приїжджав у Керелівку наприкінці ХІХ ст., бачив залишки хати, спілкувався із родичами Кобзаря, сусідами, односельцями, записував їх спогади.

Бажаючі можуть побачити хату, у якій малий Тарас два роки навчався грамоти у дяка Рубана і рік наймитував у дяка Богорського. Вона знаходиться за кількасот метрів від приміщення літературно-меморіального музею Т. Г. Шевченка. 14]

Будище

Наступний наш пункт-це с. Будище, де Тарас підлітком козачкував у пана Енгельгарда. Зберігся маєток поміщика, де нині оформлена музейна кімната, та прекрасний парк. А також велетенський дуб, у дуплі якого Тарас ховав свої малюнки.

У ХІХ столітті Будище, як і інші села Тарасового дитинства, належали Павлу Васильовичу Енгельгардту. Цей чоловік був коли не зразок, так, в усякому разі, значний репрезентант тієї «мозаїки», що… кишить по Україні. З батьків — ніби німець; віри православної; мови — або поляк, або француз; а служби — «верноподданный» офіцер російський; звичаями — космополіт-дука, пан; яко дідич — володар українських «душ» на українській землі; душею і поводженням з народом і взагалі з людьми, яких вважав нижче за себе, пиндючна «животина в торжковських пантофлях», а з вищими — «амфібія», як мовив про його Брюллов" (О. Кониський). Служив, а отже, і життя його текло у польському місті Вільно. Діставши в спадок землі на Звенигородщині, Павло Васильович вряди-годи навідувався сюди. Відвідини, як правило, припадали на теплу пору року. Саме тоді його будищанська літня дача і вся розкіш, що була навколо неї - дендропарк, каскад ставків, алеї, столітні дуби, що росли за будинком — сприятливо впливали і на здоров’я, і на відпочинок пана та його сімейства.

Багато з того, що чарувало цю аристократичну натуру, досьогодні залишилось, і є цікавим для відвідувача. Нині в колишньому панському будинку міститься сільська школа, де обладнано музейну кімнату Т. Г. Шевченка.

Будищанський маєток прикметний тим, що в ньому в ролі козачка — хлопчика на побігеньках — прослужив літо Шевченко.

Коли говоримо про Будище, то зримо постають три старезні дуби, кожному з яких близько тисячі років. За переказами, в дуплі одного з них Тарас ховав свої малюнки. Неперевідна життєдайна енергетика, що струменить з величних велетнів, передалася юному Шевченкові. Тут він вперше відчув напругу тисячоліть, під могутніми плечима віковічних велетів знаходив прихисток. [15]

Київ

По дорозі до Києва хотілось би вам коротко зробити підсумок з життя Т. Г. Шевченка, чого він досяг та яким був.

Народився в сім'ї селянина 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в селі Моринці на Черкащині, як нам уже відомо. Рано залишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років його взяли «козачком» до двору поміщика П. Енгельгарда, з яким переїхав спочатку до Вільно, а потім — до Петербурга. У 1832 р. Шевченка віддали «у науку» до художника В. Ширяєва. У 1838 році за пiдтримки К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вєльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка викупили з кріпацтва. 16]

Того ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку він закінчив у 1844 році. У 1843 та 1845 рр. Шевченко приїжджав на Україну i працював художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У лютому 1847 року Т. Шевченка затверджено на посаду викладача малювання Київського університету. 24 березня 1847 р. за участь в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі поезії Т. Шевченка заарештовано та заслано до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати i малювати. Під час заслання Шевченко як художник увійшов до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.

У 1857 році зусиллями друзів Т. Шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 році приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати в Україні і зобов’язали переїхати до столиці. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року. Поховали його спочатку на Смоленському цвинтарі у Петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева. 19]

Т. Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурзі вийшла його перша збірка поезій «Кобзар», у 1845 році - героїчно-романтична поема «Гайдамаки». В 1843−45 роках він написав цикл поезій «Три літа» (центральним твором якого є «Сон»), поему «Кавказ», послання «І мертвим і живим…», поезії «Чигирине, Чигирине», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові» та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. Під час ув’язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл"В казематі". У 1854−1858 роках написав російською мовою повісті «Музикант», «Художник», «Нещасний», «Капітанша», «Близнята». Останніми прозовими творами Т. Шевченка є повість «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» (1856−1858) та щоденникові записи «Журнал». В Україні у 1858 році Т. Шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька творів Т. Шевченка цього періоду опубліковано в журналі «Основа» та альманасі «Хата».

Т. Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). У 1859−1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.

Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам’ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу — Тараса Шевченка. 18]

Наша екскурсія підходить к кінцю тому хотілося б подякувати вам за уважність та організованість.

Розділ 3. Бізнес-аналіз можливостей диференціації і збуту екскурсії

3.1 Варіанти маршруту екскурсії для різних категорій

Кожен екскурсовод повинен володіти знанням не тільки своєї спеціальності, але і знанням основ педагогіки і психології. Дуже важливо, щоб екскурсовод міг аналізувати свої роботи, умів дати об'єктивну оцінку проведеної екскурсії, проявляв принциповість і вимогливість до себе.

Також, екскурсовод повинен вміти йти на контакт з людьми різних категорій: з людьми похилого віку, підлітками та дорослими.

Що стосується різних категорій людей, то хотілося б зазначити, що проект нашої екскурсії «Київ-Моринці-Шевченкове-Будище» відмінно підійшов би як людям похилого віку, так і підліткам, і дорослим. Проект не включає в себе довгих або нічних переїздів, також тривалість самих екскурсій не велика, тому похилі люди не будуть швидко втомлюватись. Немає незручних підходів до об'єктів, які б не змогли б подолати похилі. А Тарас Шевченко досить цікава особистість.

Що стосується школярів та студентів, то тривалість цього проекту також є сприятливою для них. Адже таким чином екскурсію можна відвідати навіть під час вихідного. Також майже в кожному музеї діють спеціальні знижки для студентів та учнів.

3.2 Шляхи просування та збуту

У туризмі велике значення надається заходам щодо просування продукту до споживача. Під просуванням туристичного продукту розуміють комплекс заходів, спрямованих на реалізацію туристичного продукту: реклама, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, організація туристичних інформаційних центрів із продажу туристичного продукту, видання каталогів, буклетів і т. п. Іншими словами, просування турпродукту Припускає проведення різних видів діяльності по доведенню інформації про кращі сторони продукту до потенційних споживачів і стимулювання в них бажання його купити. 20]

Просування продукту може здійснюватися в таких напрямах:

— рекламна кампанія;

— стимулювання збуту (продаж);

— персональні продажі;

— зв'язки з громадськістю.

Реклама є неособистою формою комунікації, яка здійснюється за допомогою платних засобів розповсюдження інформації, з чітко вказаним джерелом фінансування. Існує безліч способів застосування реклами в туристичній сфері діяльності.

Мета реклами — привернути увагу, зацікавити, передати інформацію, корисну для клієнта, і примусити діяти його певним чином, наприклад, зв’язатися з турагентом, запитати подальшу інформацію і т.д. Реклама — це форма масового зв’язку, призначена для великого числа людей одночасно.

У туристичній сфері застосовуються практично всі рекламні засоби:

а) Реклама для нашого проекту як на телебаченні, так і на радіо,і в газетах, журналах буде дуже влучною. А такий слоган «На Батьківщину Шевченка» чи «По Шевченківським місцях» має привернути увагу багатьох.

б) Іншим засобом може бути створення каталогів подорожі, брошури, журнали власного видання туристичної фірми. В каталогах подорожей міститься корисна інформація для потенційних туристів. Вони можуть використовуватися як довідники і надають описи туристичних товарів і послуг, ілюстрації, програми турів, готелів, видів діяльності і екскурсій, транспортних послуг і т.п.

в) Вулична реклама: стаціонарна і транзитна (плакати, щити, реклама на транспорті). Для стаціонарної реклами важливим чинником ефективності є її місцерозташування. Цей вид реклами використовують як доповнення до реклами в ЗМІ. Особливо влучно буде поява реклами туру «Моринці - Шевченкове — Будище «поруч з місцями, пов'язаними з Тарасом Григоровичем. Наприклад, у Києві, такі плакати можна було б розмістити біля Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на бульварі, названого його ім'ям.

д) Реклама в торговій точці: реклама на вітрині павільйону і/або на стінах, сувеніри і плакати в офісі турфірми.

Стимулювання збуту включає ряд засобів комунікації для створення умов негайного зростання збуту за обмежений період часу. Туристичні підприємства і туроператори визнають, що їх продажі і прибуток в значній мірі залежать від того, яким способом вони мотивують турагентів і споживачів. Серед методів просування широко використовуються різні знижки, пільги, конкурси, лотереї, ігри, участь в туристичних виставках, ярмарках, безкоштовна роздача сувенірів і т.д.

Туристична індустрія тільки починає вдаватися до цих методів з метою підтримки продажів. Наприклад, сьогодні популярні такі методи, як понижена ціна на квитки для однорідних груп, знижки для дітей, літніх людей, студентів, спеціальна ціна на номери в готелях в «мертвий» сезон. Активно використовується практика спільної діяльності з виробниками або продавцями товарів повсякденного попиту, за покупку яких, як приз може пропонуватися турпутівка, спонсорство різних заходів. 21]

Зв’язки з громадськістю (public relations) — це використовування інформації для впливу на громадську думку. Це частина комунікаційної роботи фірми. Його мета — створення хорошої репутації фірми або місця відпочинку туристів, підкріпленої фактами, так, щоб фірма могла досягти свої цілі в атмосфері сприятливої думки про себе.

Зв’язки з громадськістю призначені для створення і збереження позитивного іміджу країни, маршруту, компанії і послуг, пропонованих нею, у людей, здатних вплинути на громадську думку (журналістів, видавців і т.д.) або у торгових посередників (турагентів, туроператорів і т.д.).

Методи PR:

1. Зв’язки із засобами масової інформації: прес-реліз — первинний засіб, що використовується для передачі PR повідомлень засобам масової інформації, прес-конференція, скликання представників ЗМІ з метою публічного оголошення, заяви або думки компанії.

2. Відеофільми. Частіше за все це документальні фільми про подорожі. У фільмі розказується про яку-небудь країну (регіоні, місцевості), про її жителів, звичаї, красу природи і т.п.

3. Ознайомчі візити — рекламні тури. Хоча ці візити вельми дорогі і їх важно організовувати, вони дають велику віддачу.

Зв’язки з громадськістю направлені на підвищення престижу і впізнанності образу учасника ринку. Від реклами PR відрізняється тим, як використовуються засоби масової інформації, рівнем контролю, якими вони володіють над передачею повідомлення, і сприйманою достовірністю.

Формування каналів збуту туристичного продукту.

Канал збуту — це сукупність фірм або окремих осіб (посередників), які приймають на себе або допомагають передати іншій особі право власності на конкретний товар або послугу на їх шляху від виробника до споживача, допомагаючи таким чином виробнику забезпечити нормальний процес його комерційної діяльності.

Процес просування туристичних послуг від виробника до кінцевого споживача не прямий, і часто не передбачає їх безпосереднього контакту. У туризмі посередники реалізують послуги декількох виробників. В процесі просування туристичні послуги комплектуються в так званий туристичний продукт туроператора і через канали збуту (турагентства) доводяться до споживача. Реалізація туристичного продукту і послуг на туристичному ринку може здійснюватися безпосередньо прямо споживачеві або через канали збуту, що включають одного або декілька посередників. 22]

Висновки

Отже, метою курсової роботи є розробка екскурсійного туру «По шевченківським місцям: Київ -Моринці -Шевченкове -Будище». У роботі, на ряду з інтернет джерелами, викорисовуються й друковані джерела, книжки. Визначивши предмет, об'єкт та завдання роботи було розроблено проект екскурсії. Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити наступні висновки. Існує декілька фірм, що представляють подібні екскурсії. Найвідоміші це туристична фірма «Супутник», «Перше екскурсійне бюро» та «Anga travel». Маршрути, представлені в даних туристичних фірмах є дуже різноманітними, з відвідуванням Канева, Моринців, Шевченкового, Будище, іноді Переяслав-Хмельницького, Чигирина.

Також були визначені методики розробки інноваційного екскурсійного продукту. Адже в процесі підготовки нової екскурсії можна виділити ряд основних етапів, які розташовуються в певному порядку. Їх вийшло п’ятнадцять.

Також одним з найважливіших пунктів є методичні рекомендації щодо опанування інноваційним екскурсійним продуктом. Він направлений на те, щоб допомогти екскурсантам легше засвоїти зміст екскурсій, а екскурсоводам підготуватися та провести екскурсію, що робиться за допомогою методичних прийомів, які діляться на дві групи — прийоми показу і прийоми розповіді.

У другому розділі складено сам проект екскурсії. Перший етап це складання маршруту транспортної екскурсії. Даний маршрут пролягає через такі населені пункти: Київ-Моринці-Шевченкове-Будище-Київ. Також є перелік об'єктів показу. Другий етап це складання технологічної карти екскурсії та індивідуального тексту.

Третій розділ наголошується на варіантах маршруту екскурсії для різних категорій людей. Проаналізувавшу, дійшли висновку, що проект даної екскурсії «Київ-Моринці-Шевченкове-Будище» відмінно підійшов би як людям похилого віку, так і підліткам, і дорослим.

Що стосується шляхів просування та збуту, то виділяється чотири напрямки: рекламна кампанія; стимулювання збуту (продаж); персональні продажі; зв’язки з громадськістю. Під просуванням туристичного продукту розуміють комплекс заходів, спрямованих на реалізацію туристичного продукту. Тому цей пункт є не менш важливим.

Список використаних джерел

1) Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навчальний посібник. — К.: Альтерпрес, 2012. — 464 с.

2) Емельянов Б. В. «Экскурсоведение» М: Советский спорт, 2007. — 216 с.

3) Любіцева О. О. Методика розробки турів. Навчальний посібник. — К.: Альтерпрес, 2010. — 104 с

Показать Свернуть
Заполнить форму текущей работой