Проблема боротьби з дітовбивствaми

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Государство и право


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

Святий Вaсилій Великий нaвчaє: «Жінкa, якa свідомо вбивaє плід, підлягaє тaкій сaмій кaрі, як зa вбивство. Не нaм нaлежить дошукувaтися, чи плід вже був сформовaний, чи ще був aморфний. Бо в цьому рaзі спрaведливості вимaгaє не тільки істотa, якa мaлa нaродитися, aле й той, хто спричинив їй зло, бо, як це чaсто бувaє, жінки вмирaють від тaких процедур. До цього додaється вбивство плоду, a це вже друге вбивство, принaймні в нaмірі тих, хто нaвaжується нa тaкий крок. Однaк тим жінкaм не требa зaтягувaти покуту aж до смерті, вони повинні отримaти виміряну їм покуту нa 10 років, a їхнє випрaвлення требa визнaчaти не чaсом, a способом, яким вони виявляють свою скруху».

У стaтті 3 Конституції Укрaїни проголошено, життя людини є нaйвищою соціaльною цінністю, a в ст. 27 визнaчено, що кожнa людинa мaє невід'ємне прaво нa життя і ніхто не може свaвільно позбaвити її життя. Тому злочини проти життя стaновлять велику суспільну небезпеку. Вбивство людини зaвжди спричинює особливий суспільний резонaнс і нaсaмперед коли йдеться про вбивство немовляти — безпорaдної тa беззaхисної істоти. Aдже дитинa, як зaзнaчaється у рaтифіковaній Укрaїною Конвенції про прaвa дитини, внaслідок її фізичної і розумової діяльності потребує спеціaльної охорони і піклувaння.

Чому тaк відбувaється у нaшому суспільстві, що жінки вбивaють своїх дітей? Це склaдне питaння і відповідей нa нього дуже бaгaто.

Дітовбивство відрізняється від усіх інших видів вбивств своєрідністю тa особливостями склaду злочину. При цьому окремі положення ст. 117 КК Укрaїни, якa передбaчaє відповідaльність зa умисне вбивство мaтір'ю своєї новонaродженої дитини, мaють суперечливий хaрaктер, що з одного боку пояснюється специфікою діяння, a з іншого, — викликaє неоднознaчність у тлумaченні при квaліфікaції злочинного діяння, a знaчить — труднощі у прaвозaстосовній діяльності.

Проблемa боротьби з дітовбивствaми, головним нaпрямом якої є зaпобігaння вчиненню цього виду злочину, нaбувaє особливої aктуaльності в умовaх демогрaфічної кризи в Укрaїні. Ефективність її розв’язaння знaчною мірою зaлежить від того, нaскільки повно тa глибоко будуть вивчені особливості кримінологічної хaрaктеристики цієї кaтегорії злочинів, особи жінок-дітовбивць, специфікa детермінaції цих злочинних посягaнь.

1. Криміналістична характеристика вбивства матір'ю новонародженої дитини

1.1 Криміналістична і судово-медична характеристика дітовбивств

У широкому розумінні слова дітовбивством може бути визнане навмисне або необережне позбавлення життя дитини різного віку і будь-якою особою. Однак у кримінальному праві цей термін прийнято розуміти в більш вузькому значенні, а саме: умисне убивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або незабаром після них (ст. 117 КК Укрании). Таке розуміння терміна «дітовбивство» у кримінальному праві судової медицини є загальновизнаним, і саме в цьому значенні він вживається в даній роботі.

Саме поняття «убивство» нерозривно пов’язано з життям і смертю людини, тому без з’ясування змісту поняття життя і смерті не можна говорити і про визначення убивства. [1] Досить важливим уявляється можливість достовірного визначення початку і кінця життя, тому що від цього в цілому ряді випадків залежить правильність розмежування різних видів злочинів (наприклад, дітовбивство і кримінальний аборт), а також злочинного і незлочинного. Наприклад, констатация смерті й узяття органів у донора.

Установлення початку і кінця життя людини входить у компетенцію медичної науки. Питання це досить складне, тому що і народження, і смерть являють собою не одномоментні акти, а певні процеси. Значения встановлення точного моменту народження і смерті має не тільки медичний характер, але й правовий, через те що із зазначеними моментами пов’язано багато правових наслідків, у тому числі і кримінально-правові. [2]

Беручи до уваги, що кримінально-правовий захист життя і здоров’я громадян починається з моменту народження, постає цілком закономірне питання: з якого моменту слід обчислювати початок життя? Питання це дотепер залишається дискусійним. Переважна більшість учених, які займалися зазначеною проблемою, початковим моментом життя визнає початок фізюлогічних пологів. [3]

У цьому відношенні примітні авторитетні думки українсыких, російських і деяких зарубіжних учених у галузі права і судової медицини. Так, I. I. Загородников вважає, що «умовним початком життя людини слід визнати початок фізіологічних пологів». [4] Цю думку поділяють А. А. Піонтковський, В. Л. Губарєв, С. А. Тарарухин, В. Я. Тацій і ряд інших учених. [5]

У судовій медицині смерть дитини розглядається з різних причин, насильницьких та ненасильницьких, до пологів і після пологів. Для слідства завжди дуже важливо встановити як причину, так і час смерті. Причини смерті дитини до пологового і під час пологового періоду є предметом дослідження, загалом, медицини, акушерства тощо. З погляду криміналістичної характеристики даного виду умисних убивств і предмета нашого дослідження, можна визначити, що нас більше цікавить смерть дитини в післяпологовий період, а саме способи дітовбивства.

По застосовуваних способах дітовбивство можна розділити на дві групи та умовно класифікувати на пасивне і активне [6 ].

Пасивне дітовбивство

У даному випадку мати нічого не робить для того, щоб убити дитину, але й не надає їй ніякої допомоги. Такими випадками можуть бути: охолодження, кровотеча, голодування. Якщо дитина народилася цілком здоровою і життєздатною, то без допомоги вона вмирає протягом перших же годин. У цих випадках причиною смерті завжди буває охолодження. Немовлята дуже чуттєві до зниження зовшшньої температури, відрізняються значною тепловіддачею унаслідок великої поверхні тільця в порівнянні з обсягом, тонкістю і вологістю епідермісу, при цьому смерть може настати при температурі 8−10 градусів вище нуля. [15]

Кровотеча з неперев’язаної пуповини буває причиною смерті дитини рідко, якщо з якихось причин у пуповині залишено занадто довгий відрізок і не були в перші дні життя дитини вжитті відповідні заходи до припинення кровотечі.

Голодування не може бути причиною смерті в перші дні, тому що справжне харчування починається з другої доби, і немовля може переносити вісутність їжі протягом декількох днів. Мати часто посилається на те, що вона при пологах упала, знепритомніла і тому не могла надати допомогу дитині, прийнявши її за мертву, тому що вона не кричала. В акушерській практиці мало відомо фактів утрати свідомості навіть у первородящих, але справа не стільки в несвідомому, скільки у безпорадному стані матері. Якщо жінка народжує у пологовому будинку, то перший час догляд за дитиною несуть інші люди. Якщо жінка народжує таємно, то від неї важко вимагати надання допомоги немовляті, тому що вона сама може мати потребу в неменшій допомозі. Обставини й обстановка пологів повинні бути ретельно розслідувані.

Способи активного дітовбивства можна умовно класифікувати на:

— удавлення петлею;

— удавлення рукою;

— закриття дихальних шляхів сторонніми предметами;

— утоплення;

— травмування немовляти різними тупими і гострими предметами.

Рідше зустрічаються такі способи, як отруєння, спалювання, навмисне викидання на холод, викидання на з'їдання твариною, коління голками в джерельця, серце й інші частини тіла, а також закопування зимою в сніг.

Виходячи з 35 матеріалів кримнальних справ (7% від загальної кількості вивчених умисних убивств) нами не встановлено факпв, коли б майбутня мати вживала заходів до підготовки вчинення вбивства під час пологів або післяпологовий період. Інша справа -- дії матері й інших зацікавлених у смерті дитини або, спрямовані на приховання факту убивства та позбавлення від трупа немовляти.

Такими діями по прихованню дітовбивства будуть:

1. Позбавлення від трупа немовляти шляхом:

· викидання його у сміттєві контейнери;

· викидання його у ями для сміття (найчастіше приватні будинки);

· розчленовування трупа і надання тілу безформної маси;

· закопування трупа в землю;

· спалювання трупа немовляти

· утоплення

2. позбавлення від знарядь убивства й інших речових доказів шляхом

· спалювання

· викидання

3. створення видимих умов немприятливих пологів і мертвонародження дитини шляхом:

· розроблення шляхом фальшивого алібі;

· вступ у змову з близькими особами, які підтверджують народження дитини мертвою, або її смерть через незначний період після пологів;

· пологи в домашніх або інших немедичних умовах, відсутність медичної допомоги і неможливості надання її умираючій дитині.

Ці й інші способи вчинення і приховування дітовбивства є часто повторюваними, характер їх вчинення за останні десятиліття фактично не змінився.

Особа потерпілого

Потерпілою особою є новонароджена дитина. Статтею 117 КК україни вбивством матір'ю новонародженої дитини є заподіяння смерті дитини під час пологів або відразу після них. Взагалі, поняття новонародженості різні фахівці-медики тлумачать по-різному. Так акушери-гінекологи вважають немовля новонародженим протягом 1 тижня, принаймні до відділення пуповини, педіатри — впродовж 3−4 тижнів. Однак у судово-медичній практиці новонародженою вважається дитина після пологів. Новонародженна дитина — це дитина, яка має відповідні ознаки плоду, а саме: кров матері на шкірних покривах, наявність пуповини, первородної змазки, пологову пухлину та первородний кал — меконій.

Частіше за все жінки, що намагаються позбавитися немовляти, намагаються народити на самоті, а не в лікарняних умовах. Коли починаються пологи, вони зачиняються у ванній кімнаті, туалеті, тощо.

Виділяють такі групи місць вчинення вбивств немовляти:

o місця, пов’язані з житлом та прилеглою до нього територією;

o місця пов’язані з виробничою діяльністю (територія заводів, ферм, цехів)

o місця поблизу шосейних доріг, залізничних, автобусних станцій.

Трупи новонароджених, як правило, знахоять загорнутими у газети, спідниці, пелюшки, іноді трупи викидають у господарських сумках чи закладають в автоматичні камери зберігання, тощо. 17]

Сліди злочину

При огляді місця події слідчому необхідно вжити заходів до виявлення і фіксування слідів ніг, рук, транспортних засобв. Варто звернути увагу на пошук предметів, що можуть мати значения речових доказів. Коло слів і предметів може бути надзвичайно широким. Це предмети туалету -- гребінці, пудрениці, носові хустинки, частини одягу, шматки тканини, пояси, піддв'язки і т. п., що могли бути залишені, загублені або випадково забуті особою, яка вчинила дітовбивство або доставила труп немовляти до місця його виявлення. Деякі сліди по справах даної категорії мають специфічний характер -- це сліди пологів.

Сліди крові навколоплідної рідини, посліду (дитячого місця) свідчать про те, що пологи могли відбутися на цьому місці. Іноді ці сліди можливо знайти неподалк від місця виявлення трупа. Якщо слідчий дійде висновку, що пологи відбувалися не на місці виявлення трупа, він повинен шукати сліди, що вказують на напрямок, звідки труп немовляти було доставлено. Залежно від даних, отриманих на місці виявлення трупа, необхідно оглянути прилягаючу територію. Якщо на місці виявлення трупа є сліди пологів, але відсутні послід або навколоплідні води, слідчий повинен ужити заходов до їх виявлення. [17]

2. Типові слідчі ситуації й обставини, які підлягають встановленню по справах про дітовбивства

2.1 Ситуація 1: є повідомлення або заява про зникнення в жінки вагітності або новонародженої дитини

Повідомлення і заяви про зникнення в жінки вагітності або немовляти, як правило, мають потребу в попередній перевірці. Зникнення ваптності може пояснюватися тим, що жінці зроблено аборт у лікарні, або немовля, яке зникло, передане матір'ю на виховання в будинок дитини тощо. Якщо надійшли відомості про зникнення в жінки вагітності, то необхідно з’ясувати, чи дійсно жінка була вагітна і на якому місяці, які причини зникнення в неї ваптності (аборт, пологи). [14]

У тому випадку, коли в заяві або повідомленні є відомості про зникнення дитини, слід установити: а) чи дійсно зникла новонароджена дитина, за яких обставин і яка її доля; б) наскільки обг’рунтовані припущення про ймовірну насильницьку смерть дитини.

Перевірку слід починати із з’ясування й уточнення обставин, викладених у заяві.

При цьому необхідно одержати відповіді на такі запитання: 1) про яку жінку повідомляє заявник; 2) що відомо заявникові про строки вагітності цієї жінки; 3) що він знає про обставини пологів і місцезнаходження дитини; 4) хто, крім заявника, знає про викладені ним факти. Як показало вивчення кримінальних справ про дітовбивства, значне число заявників буває анонімним, а їхні повідомлення -- дуже короткими, тобто вказується лише жінка, яка у зв’язку зі зникненням вагітності або дитини підозрюється в дітовбивстві. Анонімний заявник може бути встановлений органами лише оперативним шляхом.

По заявах і повідомленнях про вчинений злочин прокурором, слідчим або мліцією відповідно до ст. 97 КПК України повинна бути зроблена перевірка. Зокрема, необідно перевірити, чи відомо що-небудь про вагітність даної жінки або долю її дитини відповідно в жіночій і дитячій консультаціях, чи зареєстрована дитина органами ДРАЦСу і т. ін. Залежно від отриманих даних слідчий може викликати жінку для опитування. При запереченні нею факту вагітності і пологів вона може бути направлена на медичний огляд. Як правило, повідомлення і заяви надходять до слідчого або органу дізнання незабаром після зникнення в жінки вагітностх або народження і зникнення дитини. Однак іноді такі повідомлення можуть надходити і через значний час. У таких випадках одержати відомості про вагітність і плоги для жінки шляхом її медичного обстеження вдається не завжди. Тому для перевхрки цих фактів можуть бути використані інші джерела: пояснения жінки, сусідів і інших осіб.

У повідомленні медичної установи може вказуватися, що до пологового відділення доставлено жінку, у якої встановлено ознаки пологів, однак вона вдмовляється пояснити медичним працівникам, куди в неї зникла дитина. При перевірці такого повідомлення слід негайно одержати від цієї жінки пояснения прб обставини і строки вагітності, час, місце пологів, головним чином, про місцезнаходження новонародженої дитини або її трупа, незалежно від того, чи є вона, по її поясненнях, плодом, мертвонародженою або живою дитиною.

Як показує вивчення справ про дітовбивства, жінки в таких випадках звичайно не заперечують вагітності і при першій же бесіді з ними досить часто вказують місцезнаходження трупа немовляти, однак заявляють, що мав місце аборт, відбулися передчасні пологи, дитина народилася мертвою тощо. У тих випадках, коли жінка не відмовляється вказати місцезнаходження немовляти, рішення питання про порушення кримінальної справи залежить від результатів огляду трупа і його медичного дослідження.

Якщо в заявх, що надійшла до слідчого, є відомості про зникнення в жінки новонародженої дитини, місцезнаходження і долю якої вона відмовляється повідомити або заперечує факт вагітності і пологів, не погоджуючись добровільно пройти медичний огляд, необхідно з’ясувати, чим викликана така поведінка, і перевірити отримані пояснення. Методика, основні напрямки і початкові слідчі по справах про дітовбивства значною мірою визначаються характером матеріалів, що послужили підставою до порушення кримінальної справи.

2.2 Ситуація 2: є слідчо-оперативна інформація про зникнення вагітності останніх місяців або новонародженої дитини в конкретної жінки

Розкриття дітовбивства, встановлення особи, яка його вчинила, багато в чому залежить від обсягу вихідних даних, зібраних слідчим у результаті проведення початкових слідчих дій і оперативно- розшукових заходів. На піставі цих даних слідчий може висунути версії про причетність до дітовбивства певної жінки. У тих випадках, коли в слідчого не виявляється даних, достатніх для висування обгрунтованої версії щодо конкретної жінки, він визначає коло осіб, серед яких варто розшукувати матір дитини або співучасників дітовбивства. Для розкриття злочину в першу чергу вживаються заходи до встановлення особистості матері зниклої дитини.

Підставою для висування версії про особистість дітовбиві можуть бути різні фактичні дані, отримані слідчим із будь-яких джерел, як процесуальних, так і непроцесуальних.

У перевірці інформації, що надходить, велику допомогу слідчому можуть надати працівники міліції за допомогою оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення особи, якій дитину було віддано на виховання. Через органи міліції і дитячі будинки перевіряється, чи не було виявлено у місці, зазначеному підозрюваною, підкинутої дитини.

Якщо підозрювана заперечує, що була вагітна або що в неї у певний час відбулися пологи, це можна перевірити шляхом направлення її на судово-медичну експертизу.

На вирішення експерта звичайно ставляться такі запитання: 1) чи народила оглянута; 2) якщо оглянута народила, то який строк минув після я пологів (установити день пологів можна більш-менш точно тільки протягом перших двох тижшв після них; після закінчення цього строку давність пологів встановлюється експертом приблизно); 3) чи не перебуває оглянута в післяпологовому перюді (слід мати на уваі, що про перебування жінки в післяпологовому періоді експерт може відповісти звичайно протягом 6 — 8 тижнів після пологів).

Коли після пологів минув більший час, експерту складно відповісти на запитання про строк їхньої давності. [18] У таких випадках експерти звичайно обмежуються установленням факту пологів і відповідають на запитання, чи народила дана жінка, безвідносно давності пологів. Такий висновок експерта не дає можливості перевірити показания підозрюваної, якщо труп убитої дитини виявлено через 2 -- 3 місяці після смерті. У зв’язку з цим необхідно використовувати інші докази про час вагітності і пологів. Ними можна вважати медичні документи, складені у зв’язку зі звертанням жінки в період вагітності до жіночої консультації, показання свідків та ін.

Можливості судово-медичної експертизи у визначенш давності пологів можуть бути розширені шляхом використання результатів вивчення зміни секреторно ї діяльності молочних залоз.

Як уже говорилося, більш точно термін пологів експерт може установити, якщо після пологів минув незначний час. Тому за наявності даних про особистість підозрюваної в дітовбивстві жінки необідно терміново направляти її на судово-медичну експертизу.

Залежно від результатів розслідування і показань підозрюваної перед експертом можуть бути поставлені й інші питания:

1. як протікала вагітність і який був її строк;

2. чи потребувала жінка після пологів надання їй медичної допомоги;

3. чи могла мати надати дитині допомогу під час пологів або безпосередньо після них;

4. який був характер післяпологового фізичного і психічного стану жінки на момент вчинення злочину

5. група і тип її крові

6. чи були та які відхилення під час пологів і в чому вони виражалися.

При допиті підозрюваної необхідно з’ясувати обставини вагітності і пологів, а також питання про долю народженої дитини [11].

Якщо підозрювана відмовляється назвати місцезнаходження трупа немовляти, слідчому необхідно вчинити обшук за місцем її проживання й оглянути передбачувані місця пологів і приховання трупа. Якщо пологи відбулися недавно, при обшуку можна знайти сліди у вигляді рясних плям крові й навколоплідної рідини.

Може бути виявлено і труп приховуваного немовляти. При обшуку труп немовляти варто шукати в квартирі, підвалі, на горищі, у сараї, при комірнику, вбиральні й унітазі, на присадибній ділянці й в інших місцях. Труп може знаходитися в цебрах, тазах, бути загорнутий у ганчірки, папір, закритий у землю, знаходитися в печі. При ошуці на присадибній ділянці і городі, горищі і підвалі звертається особлива увага на те, чи не має свіжовиритих ділянок землі, у такій ситуації краще застосовувати трупо шукач.

Якщо підозрювана стверджує, що труп її дитини знайти неможливо, оскільки він знищений (наприклад, спалений), або викинутий у таке місце, де його точне місцезнаходження вказати неможливо (наприклад, в каналізаційну мережу, річку), слідчому й у цих випадках слід провести огляд зазначених нею місць, а також обшук за місцем її проживання і передбачуваного місця пологів, оскільки така версія підозрюваної іноді може виявитися важливою. 12]

У тих випадках, коли слідчому не вдається знайти труп дитини, тому що він дійсно знищений, про правдивість показань підозрюваної може свідчити збіг відомостей, що повідомляються нею, про обставини знищення трупа з даними, що є в інших матеріалах справи: показаннях очевидців, висновку судово-медичної експертизи, тощо.

2.3 Ситуація 3: у правоохоронні органи звернулася мати новонародженої дитини із заявою про смерть дитини, або мати з’явилася із каяттям про дітовбивство

Для встановлення провини велике значення мають початкові слідчі дії і, зокрема, допит підозрюваної. Установлення провини дітовбивці, яка визнала себе винною, звичайно не викликає труднощів. Складніше буває усиновити провину, коли жінка її не визнає, висуваючи, наприклад, версії про народження дитини мертвою або про її смерть, що сталася в результаті її смерть, що сталася не в результаті її дій (бездіяльності), а з інших причин.

Підозрювана нерідко висуває версію про те, що дитина народилася мертвою або вмерла сама незабаром після її пологів; що вона не могла надати допомогу дитині, через втрату свідомості. Походження ж тілесних ушкоджень на тілі немовляти мати іноді пояснює тим, що пологи застали її зненацька і дитина упала (так звані «стрімкі» пологи) або що вона заподіяла їй тілесні ушкодження унаслідок самодопомоги при пологах.

Версію про мертвонародженість дитини, що найчастіше висуває підозрювана, звичайно легко вдається перевірити за допомогою судово-медичної експертизи трупа.

Особливу складність представляє перевірка версії підозрюваної, коли жінка стверджує, що під час пологів вона втратила свідомість і перебувала у важкому стані, унаслідок чого не могла надати дитині своєчасну допомогу, і вона померла сама або від охолодження тіла, або від того, що задихнулася, уткнувшись обличчям у щось відразу ж після пологів, тощо. Перевірити цю версію підозрюваної не завжди вдається за допомогою проведення судово-медичної експертизи. У судовій медицині не заперечують можливості настання в жінки несвідомого стану при пологах поза лікарнею, що відбуваються без сторонньої допомоги, коли мають місце важкі пологи і велика втрата крові, хворобливий стан організму вагітної жінки і т. п. Тому одним із способов перевірки зазначеної версії є проведення судово-медичної експертизи шдозрюваної, а також вивчення і зіставлення слідчим усіх обставин, пов’язаних безпосередньо як із пологами і наступним після них перідом, так і стосовно періоду вагітності. [13]

Щоб довести винний характер дій або бездіяльності матері, необхідно з’ясувати й оцінити приблизно наступне коло обставин:

Ш чи готувалася мати до народження дитини, чи купувала вона «придане» для неї;

Ш чи говорила вона кому-небудь про своє бажання або небажання мати дитину;

Ш чи приховувала вона і від кого свою вагітність та чи висловлювала бажання, щоб дитина народилася мертвою;

Ш чи ставала на облік вагітних у жіночій консультації, чи користувалася декретною відпусткою;

Ш чи зверталася для проведения аборту до медичної установи або намагалася зробити його поза лікарнею;

Ш чи відмовлялася від надання їй медичної допомоги під час пологів і чому пологи відбулися поза лікарнею;

Ш хто був присутній при пологах і чи немає протиріч між показаннями підозрюваної і цих осіб про обставини пологів, причини смерті дитини тощо;

Ш чи ховала мати труп немовляти та чим це було викликано;

Ш чи є протиріччя між показаннями підозрюваної і висновком судово-медичної експертизи про народження живої дитини і причини її смерті; якщо мати висуває версію про народження мертвої дитини, необхідно установити й оцінити її ставлення до цього факту (наприклад, чи була вона цим засмучена тощо);

Ш хто є батьком дитини і як він ставився до її народження;

Ш чи знали про вагітність і пологи батьки, родичі жінки й інші особи.

З’ясування цих обставин у сукупності дає можливість установити, чи мали дії або бездіяльшсть матері дитини винний характер і чи мала вона намір позбавити її життя.

Зібравши докази про всі обставини, пов’язані з діями (бездіяльністю) матері і наслідками, що настали -- смертю дитини, сладчому необхадно їх ретельно проаналізувати й оцінити, щоб уникнути необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності. Слідчий повинен зберегти себе від переоцінки об'єктивної сторони на шкоду суб'єктивним ознакам. Це може призвести до так званого об'єктивного зобов’язання (наприклад, по наслідках — настання смерті дитини, у якій мати не була вина).

У випадках, коли виявлено труп немовляти, але особистість трупа, причина смерті не встановлені, слід оглянути труп немовляти і місце його виявлення, і провести судово-медичну експертизу.

3. Тактика проведення окремих слідчих дій

3.1 Особливості тактики огляду місця події

криміналістичний вбивство новонароджений слідчий

Особливості огляду місця поіді ї при виявленні трупа немовляти. [16]

При огляді місця події і трупа немовляти в справі про дітовбивство перед слідчим стоять наступні основні завдання:

а) вивчити обстановку й обставини, за яких могло статися дітовбивство, щоб одержати дані для висування й перевірки версій про подію злочину, про особистість дітовбивці, спосіб вчинення дітовбивства, про місце і час його вчинення і т. ін. ;

б) виявити сліди і речові докази, що можуть мати значення для розкриття злочину і розслідування справи;

в) зафіксувати обстановку і результати огляду трупа немовляти та місця його виявлення в протоколі огляду місця події з додаванням до нього плану, фотознімків, зліпків слідів, вилучених речових доказхв і т. ін.

При огляді трупа по справах цієї категорії необхідно зібрати відомості для з’ясування таких обставин:

* чи є виявлений труп трупом новонародженої і доношеної дитини або плодом;

* чи є на тілі дитини очевидні сліди насильницької смерті (уда-влення, утоплення, отруєння, тілесні ушкодження тощо);

* як давно народилася дитина;

* скільки часу жила після пологів;

* коли настала смерть дитини.

Крім того, при огляді трупа немовляти і місця його виявлення необхідно одержати дані, що вказують на місце пологів або на те, яким шляхом труп немовляти доставлено до місця його виявлення.

Очевидно, що не всі ще обставини, що підлягають установленню, можуть бути з’ясовані при огляді. Наприклад, як уже говорилося, при огляді не завжди можна розпізнати насильницьку смерть. Тому деякі завдання огляду можуть бути остаточно вирішені в результаті проведення інших слідчих дій: судово-медичної експертизи, допитів тощо. У той же час уже в ході огляду місця події можна одержати необхідні дані, що дозволяють скласти попередню думку з цих питань, висунути обгрунтовані верії і розпочати їх перевірку.

До початку огляду сілдчий або з його доручення працівники органів міліції забезпечують охорону місця події й опитуванням присутніх встановлюють обставини виявлення трупа (ким виявлено, коли). Слідчому необхідно зафіксувати прізвища й адреси осіб, які знайшли труп дитини, щоб у подальшому запротоколювати їхні показання.

Перед оглядом треба з’ясувати, чи не сталося яких-небудь змін на місці події після виявлення трупа, а також рекомендується зробити попередній огляд місця розташування трупа відносно навколишньої території і визначити кордони огляду. Визначення кордонів огляду залежить від місця, де виявлено труп, від наявності або відсутності біля трупа слідів пологів (крові, дитячого місця, навколоплідної рідини і т. п.), слідів, що вказують на напрямок, звідки було доставлено труп, та інших предметів, що можуть мати значення для справи.

Як правило, огляд місця події доцільно починати з трупа, якщо в результаті огляду місця події не будуть виявлені які-небудь обставини, що вимагають зміни цього звичайного порядку огляду. У протоколі огляду слід зафіксувати місце розташування трупа немовляти відносно навколишніх предметів і об'єктів, у що вони одягнутий або загорнутий, чим прикритий або куди покладений.

Усі речі та предмети, виявлені на трупі або біля нього, описуються з урахуванням у протоколі їх розміру, кольору, виду й інших індивідуальних ознак (мітка на сорочечці або латка на ковдрі); особливо відзначають наявність яких-небудь штампів, міток, дат, помарок і т. п. Якщо труп загорнуто в газету, фіксуються її назва, дата, наявні на ній які - небудь записи, кількість аркушів, забруднення й ін. Якщо дитина була народжена в пологовому будинку, на її руці іноді можна знайти браслет (нитка з биркою), на якому записано прізвище матері; дитина може бути загорнута в пелюшки зі штампом пологового будинку. При виявленні трупа немовляти в коробці або шухляді слід ретельно оглянути ці предмети. Не можна обмежуватися лише поверхневим оглядом одягу або упакування, в якому виявлено труп немовляти, оскільки одяг і речі часто є важливими джерелами для побудови версії про особистість матері дитини та осіб, які можуть бути причетними до злочину. Повинні бути вжиті заходи для збереження виявлених із трупом речей і предметів.

При огляді немовляти слід звернути увагу на наявність ознак, що характеризують доношеність і життєздатність дитини. Для цього потрібно виміряти зріст, окружність голови. Довжину трупа вимірюють м’яким сантиметром від найбільш виступаючої частини тім'яної ділянки до п' ят (стопи). При вимірі окружності голови м’який сантиметр накладають на рівень надбрівних дуг і ділянку потиличного бугра. відповідно до чинної інструкції Міністерства охорони здоров’я України життєздатною вважається дитина, яка має довжину тіла не менше 35 см, вагу понад 1000 г, окружність голови 28 см., вагу дитячого місця 400 г. Доношена дитина має довжину тіла не менше 50 см, окружність голови в середньому дорівнює 32 см, вагу 2800 -- 4000 г. [7]. Необхідно знати, що доношена дитина може виявитися нежиттєздатною унаслідок пороків внутрішньоутробного розвитку і хворобливих процесів.

Слідчий повинен знати, як при огляді трупа немовляти по довжині його тіла встановлюються строки вагітності. Це дозволить йому відрізнити плід від трупа доношеної дитини. Визначення строку вагіності здійснюється за таким правилом: якщо довжина плоду не перевищуе 25 см, то з цього числа обчислюється квадратний корінь і отриманий результат дорівнює числу місяців вагітності. Якщо довжина плоду перевищуе 25 см, то це число ділиться на 5 і частка вказує на строк вагітності в місяцях. Нацриклад, якщо довжина тіла трупа дорівнює 35 см, строк вагітності 35:5 дорівнює 7 місяцям, тобто це може бути вже життєздатна, однак недоношена дитина.

При огляді звертається увага на те, чи є на дитині різні уроджені дефекти, що могли вплинути на іі життєздатність.

Огляд трупа немовляти

У протоколі огляду повинні бути зафіксовані також обставини, що характеризують ознаки новонародженості і тривалість життя дитини після пологів.

Для цього необххдно звернути увагу:

1. на колір шкіри (червонувата, бліда, синюшна);

2. чи покрита шкіра сироподібним (первородним) змащенням, його кількість і розташування. Сироподібне змащення може покривати всю або частину поверхні тіла дитини, тоді через малу кількість її можна знайти тільки в природних складках шкіри (на шиї, у паху, у пахвових западинах). Без змивання змащення утримується на тілі більш трьох днів. Якщо труп виявлено у воді або на ньому є гнильні зміни, змащення можна знайти в складках шкіри;

3. чи покрита шкіра дитини кров’ю або є лише невеликі помарки кров’ю. Якщо шкіра дитини не забруднена кров’ю, то це може пояснюватися тим, що вона перебувала у воді або іншій рідині;

4. чи є в ділянці заднього проходу забруднення шкіри первородним калом (меконієм). Меконій темно-зеленого кольору, виділяється в перші 2 -- 4 доби після народження дитини. Якщо дитина жила більше цього часу, то виділяються фекальні маси (харчовий кал), що мають жовто-бурий колір.

Важливою ознакою новонародженого, що вказує також на строк життя після пологів, є стан пупка і пуповини дитини. Тому огляду й опису повинна приділятися особлива увага. Відразу після пологів пуповина в дитини буває свіжою, вологою, драглистою і має білий колір. На наступний день після пологів вона стає млявою і засихає в напрямку від вільного кінця до місця прикріплення на животі. На третій день пуповина зморщується, змінює свій колір на жовтий чи коричневий. На четвертий день вона сплющується і стає жовто-коричневою, на п’ятий і шостий — буває з'єднана з пупком лише тонкими залишками після чого відпадає. [8] Однак слідчий повинен враховувати, що виявлена при огляді засохша пуповина ще не є незачерпним доказом, того що дитина після пологів жила, оскільки пуповина може засихати і на трупі. Наявність же демаркаційного кільця свідчить про те, що дитина була народжена живою. [ 9 ]

У ході огляду трупа немовляти також необхідно звернути увагу на вільний кінець пуповини. Якщо пуповина перерізана гострим предметом, то її кінець буде гладким і судини перервані в одній площині. У таких випадках на місці виявлення трупа іноді можна знайти предмет, яким вона була перерізана. Якщо пуповина обірвана, то краї її мають неправильну форму. У протоколі огляду фіксується стан місця розриву пуповини. Як правило, розрив пуповини поблизу пупка або дитячого місця свідчить про «стрімкі» роди. Якщо ж пуповину рве матір, місце розриву в більшості випадків припадає на середню частину пуповини.

При огляді зовнішнього вигляду і шкіри трупа немовляти звертається увага на наступне:

Ш чи є ознаками мацерації, тобто вимочування, появи на ній ніздрюватості й обілення (мацерація може вказувати як на мертвонародженість, так і на тривалість перебування дитини після пологів у рідині);

Ш чи є ознаками трупного задубіння, і в яких частинах тіла (звичайне трупне задубіння в немовляти швидко зникає).

При огляді трупа потрібно звернути увагу на наявність ознак кваліфікованого догляду за немовлям, тобто чи й опису їх повинна приділятися особлива увага. Відразу після пологів пуповина в дитини буває свіжою, вологою, драглистою і має білий колір. На наступний день після пологів вона стає млявою і засихає в напрямку від вільного кінця до місця прикріплення на животі. На третій день пуповина зморщується, змінює свій колір на жовтий або коричневий. На четвертий день вона сплющується і стає чорно-коричневою, на п’ятий і шостий -- буває з'єднана з пупком лише тонкими залишками, після чого відпадає. Однак слідчий повинен враховувати, що виявлена при оглядй засохла пуповина ще не є незаперечним доказом того, що дитина після полопв жила, оскільки пуповина може засихати і на трупі. Наявтсть же демаркаційного кільця свідчить про те, що дитина була народжена живою.

При огляді трупа потрібно звернути увагу на наявність ознак кваліфікованого догляду за немовлям, тобто чи перев’язана пуповина стерильною тасьмою або шовком на відстані 1−2 см від пупочного кільця, чи оброблене місце перерізання пуповини йодом тощо, що звичайно свідчить про народження дитини в лікарняних умовах і може бути використане при розшуці матері.

При огляді окремих частин тіла з’ясовується наявність або відсутність ознак, що вказують на спосіб і знаряддя убивства. Для встановлення способу убивства звертають увагу на таке: чи немає яких-небудь предметів (нитки, шматки паперу тощо у роті, у носі, вухах дитини). Виявлені предмети вилучаються і прилучаються до справи як речові докази.

Оглядаючи труп дитини, необхідно вщзначити наявтсть або відсутність тілесних ушкоджень, розташування, розмір, колір і форму, зокрема, чи є на обличчі трупа біля рота і носа, а також на шиї подряпини, синці й інші сліди від рук і нігтів.

Якщо на шиї трупа виявлено сліди странгуляційної борозни, їх докладно описують, указуючи розмір, колір, форму і місце розташування. Якщо на шию надіта петля, і варто описати, указавши, з якого матеріалу вона складається, і розмір (довжина і ширина), тип вузла та шип прикмети. Потім петля розрізається з протилежного від вузла боку і прилучається до справи як речовий доказ, про що робиться оцінка в протоколі огляду.

При огляді голови дитини слід звернути увагу на родову пухлину, якщо вона є. Родова пухлина голови може бути різної величини і зникаі до кінця другої доби життя дитини. При «стрімких» родах така пухлина звичайно відсутня. Родову пухлину не слід плутати з тілесними ушкодженнями. Безладні переломи кісток черепа, порушення цілісності шкірних покривів звичайно виникають у результаті стороннього втручання.

При зовнішньому огляді трупа немовляти не завжди уявляється можливим визначити, чому настала смерть. Необхідно мати на увазі, що насильницька смерть дитини може настати й у результаті пологів. Вона може бути викликана ушкодженнями, отриманими дитиною при проходженні родових шляхов і при самодопомозі матері під час пологів.

Як показало вивчення кримінальних справ цієї категорії, найчастчше дітовбивці вдаються до удушения дитини. По деяких справах смерть немовляти настала від утопления у воді, у фекальиих масах, коли після народження дитини мати-убивця заподіяла йому тілесні ушкодження тупим або гострим предметом. По деяких кримінальних справах смерть наставала в результаті залишення дитини в умовах, що ведуть до смерті: дитина була залишена роздягненою на відкритому повітрі, не була перерізана і перев’язана пуповина тощо. У таких випадках смерть найчастше наставала від охолодження (смерть немовляти від охолодження може настати навіть при температурі +10°С). Нарешті, мали місце дітовбивства іншими способами (отруєння, спалювання тощо).

3.2 Особливості допиту підозрюваного

Для виявлення викриття дітовбивці важливе значення має встановлення в ході розслідування наступних особливостей поведінки підозрюваної:

1) вона не придбала для дитини необхідних речей

2) не стала на облік у жіночій консультації за місцем проживання

3) не користувалася відпусткою по вагітності та пологам

4) приховувала свою вагітність, вживала заходів її переривання

5) не зверталася за медичною допомогою у зв’язку з майбутніми пологами

6) Відмовлялася від надання їй медичної допомоги під час пологів

7) Чому пологи проходили поза лікарнею.

У ході підготовки до допиту підозрюваної слідчий визначає, які технічні засоби належить використати для фіксації показань, чи необхідно забезпечити підозрювану перекладачем захисником.

У ході проведення допитів жінок, підозрюваних у вчиненні дітовбивств, слідчому доцільно забезпечити участь спеціаліста у галузі психології та судової медицини. Така необхідність обумовлена особливим психофізичним станом жінки після пологів. Крім того, спеціаліст може надати слідчому допомогу з’ясуванні обставин психотравмуючого характеру, які вплинули чи могли вплинути на свідомість жінки у момент вчинення злочину. Спеціаліст-психолог допоможе встановити психологічний контакт з допитуваною, забезпечити постановку етичних питань, що стосуються інтимної сфери життя. Спеціаліст у галузі судової медицини надасть допомогу при використанні спеціальної термінології, що відноситься до акушерства та гінекології. Жінка швидше піде в контакт із лікарем, ніж зі слідчим.

У ході допиту підозрюваної слідчому необхідно встановити:

1) коли і де проходили пологи

2) живою чи мертвою народилася дитина

3) спосіб вбивства новонародженого

4) чи був прихований труп дитини, чим це викликано

5) хто є батьком дитини і як він ставиться до її народження

6) чи знали батьки та інші родичі

7) чи були співучасники

8) інші питання.

Коли підозрювана не приховує факту народження дитини, заявляє, що передала дитину на виховання іншим людям чи підкинула, то слідчому слід з’ясувати обставини, за яких дитина була підкинута чи здана на виховання.

Слід зазначити, що у всіх випадках допит підозрюваної варто фіксувати за допомогою відео- чи звукозапису.

3.3 Особливості призначення судово-медичної експертизи

Судово-медичне дослідження трупів новонароджених має свої особливості. Приводом до цієї експертизи є: виявлення трупа новонародженого, мати якого невідома; народження мертвої дитини у домашніх умовах чи якомусь іншому місці поза лікувальною установою; звернення до пологового будинку з мертвою дитиною при підозрі про насильницьку смерть дитини.

При судово-медичній експертизі немовляти необхідно встановити:

Ш чи була дитина новонародженою; якщо так, то чи могло бути насилля причиною смерті, чи настало внаслідок нещасного випадку

Ш народилося немовля живим чи мертвим

Ш якщо немовля було новонародженим і життєздатним, потрібно встановити, чи було воно доношеним і зрілим

Ш характер ушкоджень на трупі дитини, чи могли вони бути завдані під час самодопомоги

Ш скільки часу жила новонароджена дитина

Ш чи є на трупі новонародженого ознаки «стрімких» родів

Ш чи наступила смерть у результаті асфіксії

Ш яка група крові новонародженого.

За даною категорією кримінальних справ проводиться судово-медична експертиза підозрюваної з метою встановлення чи дійсно мали місце вагітністьі пологи. Слід зазначити, що поза лікарняними умовами висновок про давність пологів може бути наданий за станом пологових шляхів лише в межах 2−3 тижнів.

Тому судово-медичну експертизу жінки слід призначати як найшвидше. Перед експертом можуть бути поставлені такі запитання:

Ш чи є ознаки вагітності і пологів

Ш пологи були своєчасними чи був викидень

Ш викидень був проведений штучно чи внаслідок хвороби жінки

Ш чи не були пологи стрімкими

Ш інші питання

у подальшому слідчий проводить перевірку показань підозрюваної на місці, обшуки за місцем проживання, допити свідків.

Висновки

Статтею 117 КК україни вбивством матір'ю новонародженої дитини є заподіяння смерті дитини під час пологів або відразу після них. Дітовбивство — це умисне позбавлення життя немовляти, вчинене самою матір'ю після пологів або на протязі доби.

Життя — це дaр. Кожнa людинa нaроджується не просто тaк, кожнa людинa неповторнa і її неповторність потрібнa суспільству, сім'ї, бaтьку, мaтері. Дитинa зaчинaється тільки обмежену кількість днів нa місяць, a інколи, нaвіть коли бaтьки здорові, зaчaття не відбувaється. Чому тaк? Тому, що дитинa — це дaр!!! І якщо вонa булa зaчaтa — то знaчить вонa хоче нaродитися і ніхто не впрaві зaбрaти у неї життя. Відмовок щоб вбити своє немовля бaгaто тa всі вони пусті. Основнa відмовкa: a як утримувaти дитину, нa які кошти, як зaбезпечити? Тa хібa може мaтеріaльне блaгополуччя бути побудовaне нa крові влaсної дитини? Живої дитини, в якої, вже після другого тижня, б'ється серце. Нa це можнa зaкривaти очі, aле це прaвдa з якою жити. A вбивши свою влaсну дитину щaстя не здобудеш і гроші теж.

Я ввaжaю, що нaродженa дитинa — це нaше здоров’я, молодість і душевне щaстя!

Дитинa — це Божий дaр, який ми повинні берегти!!!

Список використаної літератури

1. Саінчин О. С. Особливості кваліфікації вбивств та інших злочинів, пов’язаних із позбавленням життя людини (криміналістично-правовий аналіз) // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. — 2002. — № 2. — С. 81.

2. Саінчин О. С. Деякі особливості і зміст норм права, що регламентують порядок притягнення до кримінальної відповідальності за навмисне вбивство. Львів. Держ. Унів. ІХ наукової конференції. 2003. — С. 248.

3. Загородников Н. И. Указ. Соч. — 13; Саркисов Г. С., Красиков Ю. А. Ответственность за преступления против жизни, здоровья, свободы, остоинства личности. — Ереван, 1990. — С. 13.; Бажанов М. И. Уголовная ответственность за преступления против личности. — К., 1977. — С. 6;

4. Загородников Н. И. Указ. Соч. — С. 35.

5. Таций В. Я. Объект и предмет преступления. — Х., 1998

6. Попов Н. В. Учебник судебной медицины. — М., 1946. — С. 514

7. Гуковская Н. И., Свешников В. А. Судебно-медицинская экспертиза трупа,. -- К., 1957. --С. 204.

8. Кноблох Э. Медицинская криминалистика. — Прага, 1960. — С. 385

9. Авдеев М. И. Курс судебной медицини. — М., 1959. — С. 618. — 619

10. Колмаков В. П. значення для розслідування точного встановлення способів здійснення і приховання злочинів проти життя. — Харків: Харк. юрид. ін. -т, 1956. — В. 5. — С. 245

11. Колесниченко А. Н. Актуальные проблемы методики расследования преступлений // Вопросы государства и права. — М., 1970. — Вып. 6. — С. 36−44

12. Колесниченко А. Н. загальні положення методики розслідування злочинів. — Х. 1976. — С. 264

13. Коновалова В. Є. Убивство: мистецтво розслідування. — Х., 2001. — С. 250

14. Саінчин О. С. Слідчі ситуації і алгоритм дій при розслідуванні дітовбивств // Право України. — 2004. — № 2. — К. — С. 121−124

15. Саінчин О. С. Розкриття і розслідування умисних убивств: концептуальні і практичні основи: Монографія. — Одеса.: Юрид. літ., 2004. — С. 408

16. Саінчин О. С. Криміналістичні проблеми розслідування умисних убивств матір'ю своєї новонародженої дитини // Вісник Запорізького національного університету. — 2005. — № 2. — С. 175−178

17. Волобуєв А. Ф., Користін О. Є., Степанюк Р. Л. Організація розслідування окремих видів злочинів: навч. посіб., МВС України, Харк. Нац. Ун-т внутр. справ. — Х.: ХНУВС, 2010. — 568 с.

18. Хижнякова К. И. Цитология секрета молочной железы. — М.: Медицина, 1965. — С. 165 — 166

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой