Оцінка ефективності інвестиційних проектів

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Вступ

1. Складові інвестиційного проекту

2. Методи аналізу інвестиційного проекту

3. Види інвестиційних проектів

4. Реалізації інвестиційних проектів

5. Оцінка ризиків реальних інвестиційних проектів

6. Фінансовий план і стратегія фінансування інвестиційного проекту

6.1 Графік беззбитковості

6.2 Стратегія фінансування інвестиційного проекту

7. Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів

7.1 Чистий приведений дохід

7.2 Індекс дохідності

7.3 Індекс рентабельності

7.4 Період окупності

7.5 Внутрішня ставка дохідності

Висновок

Список літератури

ІІ. Практична частина

1. Основні відомості про підприємство

2. Фінансовий аналіз підприємства

3. Рекомендації та пропозиції

Додаток

Вступ

Інвестиційний проект — це викладення цілей та особливостей конкурентного інвестування й обґрунтування його доцільності. Без нього неможливо здійснювати інвестиції. Опрацювання інвестиційного проекту залежить від інвестора та чинних у країні законів.

Далі під інвестиційним проектом розуміється письмовий документ, де викладено мету, методи реалізації, опис об'єкта інвестування, фінансову діяльність інвестиції, такий проект потрібний як для власних цілей інвестора, так і для ознайомлення з намірами інвестора всіх можливих сторін.

Будь-яке підприємство в тій або іншій мірі зв’язано з інвестиційною діяльністю. На великих і середніх підприємствах практично щодня приймаються рішення інвестиційного характеру — це поточні рішення з приводу того, чи варто здобувати який-небудь новий актив, замість застарілого, чи зробити його ремонт, чи варто збільшити, або зменшити закупівлю матеріалів на даному етапі роботи і т.д.

Рішення ж більш великого плану — такі як розширення виробництва, будівництво нового будинку, із залученням кредиту і без нього, повинні прийматися на основі продуманого плану дій, при впевненості в керівника проекту в тім, що дане рішення принесе організації, у якій він працює, реальний прибуток, а не погіршить стан підприємства.

Для того, щоб бути упевненим у вдалому результаті, менеджер (керівник проекту) повинний знати основи інвестиційного аналізу і з розумінням визначити усі вихідні дані і фактори, що сприяють і протидіють уведенню того проекту в дію, а також згодом прийняти правильні рішення по проекту.

Основна проблема, таким чином, що виникає при аналізі інвестиційних проектів — проблема вибору оптимального проекту. Оцінка проекту з точки зору ризику та ймовірності - основний інструмент для цього. [8].

1. Складові інвестиційного проекту

Інвестиційний проект є частиною бізнес-плану. Останній можуть складати окремі підприємці чи управлінський персонал фірми або групи фірм, які планують здійснювати інвестиційну діяльність, а також спеціалізовані консультаційні фірми. Останні можуть виконувати весь обсяг робіт зі створення зазначеного документа або надавати спеціалістам підприємств конкретну допомогу у формуванні структури бізнес-плану, розрахунку окремих показників тощо.

У процесі складання інвестиційного бізнес-плану дуже важливо правильно й у дохідливій формі викласти його мету, суть інвестиційного проекту й форми його реалізації, а також кінцеві результати від здійснення інвестицій. Цей розділ бізнес-плану складається, як правило, наприкінці роботи, після визначення всіх інших напрямків діяльності. Він є узагальнюючою частиною документа, де у стислій формі викладаються всі основні ідеї майбутнього проекту. До основних вимог, яких слід дотримуватись у процесі підготовки цього розділу, належать лаконічність, інформативність, переконливість і простота викладу. Інвестор на основі розділу може зробити висновок, чи відповідає даний проект його інвестиційній стратегії та наявним ресурсам, чи влаштовує він інвестора щодо термінів реалізації, строків і повноти повернення капіталу.

Далі розкривається суть проекту, тобто описується загальна концепція бізнесу, його репутація в минулому та напрямки розвитку на майбутнє, а також дається характеристика продукції, зазначаються основні ринки збуту. Розмір доходів і витрат, прибуток, рентабельність, ступінь ризику та інші переваги, які змогли б переконати інвестора в тому, що даний бізнес вигідний і перспективний.

У цьому ж розділі слід стисло описати ступінь підготовленості даного проекту та форми його здійснення (нове будівництво, реконструкція, розширення, переустаткування діючого підприємства, ступінь підготовленості проектної документації, висновки експертів про надійність об'єкта інвестування).

Необхідно також викласти основні потреби в інвестиційних ресурсах і терміни їх освоєння, загальну вартість інвестиційного проекту, а також визначити можливу частку зовнішнього інвестора й період здійснення інвестицій, намітити терміни введення об'єкта в експлуатацію, визначити строки окупності й повернення капіталу інвестору. При цьому слід пам’ятати, що інвестора насамперед цікавлять кінцеві фінансові результати, такі як сума грошового потоку, валовий і чистий прибутки [1, 179−180].

2. Методи аналізу інвестиційного проекту

Сучасні методи оцінки інвестиційних проектів базуються на припущені, що інвестиційний проект розробляється, базуючи на цілком визначених припущеннях щодо капітальних і поточних витрат, обсягів реалізації зробленої продукції, цін на товари, тимчасових рамок проекту. Поза залежністю від якості й обґрунтованості цих припущень майбутній розвиток подій, зв’язаних з реалізацією проекту, завжди неоднозначний. Це основна аксіома будь-якої підприємницької діяльності. У цьому зв’язку практика інвестиційного проектування розглядає в числі інших, аспекти невизначеності і ризику.

У світовій практиці фінансового менеджменту використовуються різні методи аналізу ризиків інвестиційних проектів. До найбільш розповсюдженим з них варто віднести:

— метод коректування норми дисконту;

— аналіз чутливості критеріїв ефективності (чистий дисконтований доход (NPV), внутрішня норма прибутковості (IRR) і ін.);

— метод сценаріїв;

— метод Монте-Карло (імітаційне моделювання);

— аналіз ймовірних розподілів потоків платежів;

— дерева рішень і ін. [8].

Одним з найновіших методів аналізу інвестиційних проектів є квантово-економичний аналіз (КЕА). КЭА — новітня методологія прогнозу, що дозволяє не передчувати, а передбачати, і визначати ті проекти і компанії, що заздалегідь неефективні і не будуть мати успіху. КЕА не тільки «обчислює» приречені проекти, але виявляє причину, по якій починання приречене, і дозволяє вибрати прийом, що може виправити положення, що створилося.

Відмінність КЕА від використовуваних у даний момент концепцій у тім, що ці методи засновані на аналізі документів бухгалтерського обліку, прогнозі показників, застосування до них аудиторського аналізу і розрахунку різних фінансових коефіцієнтів. Однак фінансовим розрахункам повинний передувати аналіз, що виявляє і відсіває апріорі неефективні і збиткові проекти.

З погляду КЕА більшість проектів гине саме тому, що їх окремі складові не відповідають один одному. Наприклад, якийсь продукт є кращим, але він не підходить для даного ринку. Або дана конкретна компанія не могла і не змогла позиціонувати даний продукт на даному ринку. Помітимо, що самі по собі і продукт, і колектив, і ринок по окремості гарні, і бізнес-аналітик дасть проектові «зелене світло». Однак компанія приречена, а інвестиція — загублена [6, 25 — 38].

3. Види інвестиційних проектів

Здійснення всіх форм реального інвестування відбувається у три основні стадії (фази), що складають в сукупності його цикл:

— передінвестиційна стадія, в процесі якої розробляються варіанти альтернативних інвестиційних рішень, проводиться їх оцінка і приймається до реалізації їх конкретних варіант;

— інвестиційна стадія, в процесі якої здійснюється безпосередня реалізація прийнятого інвестиційного рішення;

— постінвестиційна стадія. В процесі якої забезпечується контроль за досягненням передбачених параметрів інвестиційних рішень при експлуатації об'єкта інвестування.

Основу передінвестиційної стадії циклу реального інвестування становить підготовка інвестиційного проекту (розробка бізнес-плану, техніко-економічного обґрунтування).

Інвестиційний проект являє собою основний документ, що визначає необхідність здійснення реального інвестування, в якому в загальноприйнятій послідовності розділів викладаються основні характеристики проектної ідеї та фінансові показники, що пов’язані з її реалізацією.

Залежно від видів інвестиційних проектів диференціюються вимоги до їх розробки.

Для невеликих інвестиційних проектів, що фінансуються підприємством за рахунок внутрішніх джерел, обґрунтування здійснюються за скороченим переліком розділів і показників. Таке обґрунтування може містити лише інформацію про мету здійснення інвестиційного проекту його основні параметри, обсяг необхідних фінансових ресурсів, показники ефективності здійснюваних інвестицій, а також схему (календарний план) реалізації інвестиційного проекту.

Для середніх і великих інвестиційних проектів, фінансування реалізації яких планується за рахунок зовнішніх джерел, необхідно повномасштабне обґрунтування згідно з відповідними національними і міжнародними стандартами. Таке обґрунтування підпорядковано певній логічній структурі, яка має уніфікований характер. Відхилення від цієї загальноприйнятої структури можуть бути викладені галузевими особливостями і формами здійснення реальних інвестицій.

Відповідно до рекомендацій ЮНІ ДО (Організація з Промислового Розвитку при ООН) інвестиційний проект повинний містити такі основні розділи:

1. Коротка характеристика проекту (резюме). У цьому розділі містяться висновки по основних аспектах розробленого проекту, коли його концепція, обґрунтування і форми реалізації вже визначені. Ознайомившись з цим розділом інвестор може зробити висновок про те, чи відповідає проект: спрямованості його інвестиційної діяльності та інвестиційної стратегії; потенціалу його інвестиційних ресурсів, а також чи влаштовує його проект щодо періоду реалізації й термінів повернення вкладеного капіталу і т.п.

2. Передумови та основна ідея проекту. У цьому розділі наводяться найбільш важливі параметри проекту, що служать визначальними показниками для його реалізації, розглядається регіон розташування проекту в ув’язуванні з ринковим і ресурсним середовищем, наводиться графік реалізації проекту і характеризується його ініціатор.

3. Аналіз ринку і концепція маркетингу. У цьому розділі містяться результати маркетингових досліджень, обґрунтовується концепція маркетингу і розробляється проектний бюджет.

4. Сировина і постачання. Цей розділ містить класифікацію використовуваних видів сировини і матеріалів, дані про обсяги потреби в них, наявність основної сировини в регіоні і забезпеченість нею, програму постачання сировини й матеріалів та пов’язані з цим витрати.

5. Місце розташування, будівельна ділянка і навколишнє середовище. Тут докладно описуються місце розташування проекту, характер природного навколишнього середовища, ступінь впливу на нього при реалізації проекту, соціально-економічні умови в регіоні та інвестиційний клімат, стан виробничої і комерційної інфраструктури, вибір будівельної ділянки з урахуванням розглянутих альтернатив, оцінка витрат по освоєнню будівельної ділянки.

6. Проектування і технологія. Цей розділ повинен містити виробничу програму і характеристику виробничої потужності підприємства, вибір технології і пропозиції щодо її придбання чи передачі, основні проектно-конструкторські роботи, перелік необхідних машин і устаткування та вимоги до їх технічного обслуговування, оцінку пов’язаних з цим інвестиційних витрат.

7. Організація управління. У цьому розділі наводяться організаційна схема і система управління підприємством, обґрунтовується конкретна організаційна структура управління по сферах діяльності і центрах відповідальності, розглядається докладний кошторис накладних витрат, які зв’язані з організацією управління.

8. Трудові ресурси. Цей розділ містить вимоги до категорій і функцій персоналу, оцінку можливостей його формування в рамках регіону, організацію набору, план навчання працівників і оцінку пов’язаних з цим витрат.

9. Планування реалізації проекту. У цьому розділі обґрунтовуються окремі стадії здійснення, наводиться графік реалізації, розробляється бюджет реалізації проекту.

10. Фінансовий план і оцінка ефективності інвестицій. Цей розділ містить фінансовий прогноз і основні види фінансових планів, сукупний обсяг інвестиційних витрат, методи і результати оцінки ефективності інвестицій, оцінку інвестиційних ризиків [2, 269−273].

4. Реалізації інвестиційних проектів

У інвестиційному проекті мають бути викладені юридичні питання, структура й організація управління як на стадії здійснення капітальних вкладень, так і в період експлуатації об'єкта інвестування.

Насамперед необхідно визначити організаційно-правову форму реалізації інвестиційного проекту. Він може бути реалізований у межах організаційно-правової форми ініціатора чи інвестора шляхом створення нового підприємства (акціонерного товариства, спільного підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю). Слід визначити причини і переваги, що зумовлюють вибір саме такої юридичної форми, вказати основних працівників, їх частку у статутному капіталі, методику розподілу доходів від діяльності.

Якщо інвестиційний проект намічається реалізовувати за участю державного капіталу, необхідно роз’яснити систему підпорядкованості та межі втручання вищих органів у господарську діяльність підприємства.

Потім рекомендується описати структуру управління та відносини між учасниками під час реалізації інвестиційного проекту. Це стосується насамперед якісного складу управлінських кадрів замовника, які здійснюватимуть оперативне керування проектом.

5. Оцінка ризиків реальних інвестиційних проектів

Реальне існування в усіх його формах супроводжується численними ризиками, природа яких тісно пов’язана з мінливістю економічної ситуації в країні, коливаннями кон’юнктури інвестиційного ринку, специфічністю проектів та форм їх фінансування і т. ін.

Ризик реального інвестиційного проекту (проектний ризик) — це вірогідність виникнення несприятливих фінансових наслідків у вигляді витрат очікуваного інвестиційного доходу через невизначеність умов його реалізації.

Ризик зниження фінансової стійкості або порушення фінансової рівноваги підприємства обумовлюється не оптимальністю структури інвестиційного капіталу, незбалансованість вхідних та вихідних потоків чистих грошових коштів від проекту при його реалізації.

1. Ризик неплатоспроможності підприємства у зв’язку з інвестицією може виникнути внаслідок зниження рівня ліквідності по сукупних активах на фоні несприятливої за терміном погашення структури короткострокових зобов’язань.

2. Ризик проектування виникає через недостатність бізнес-плану проекту, що має місце у зв’язку з недостатністю інформації про зовнішнє середовище інвестування, невірною оцінкою внутрішнього інвестиційного потенціалу, вибором застарілих типів обладнання і технологій.

3. Ризики реалізації проекту можуть бути обумовлені недостатньо кваліфікованим вибором виконавців, підрядників, техніки та технологій в будівельних та інших роботах, що передбачені впровадженням проекту, невисокою якістю управління реалізацією проекту.

4. Маркетинговий ризик виникає через неточність визначення проектних обсягів реалізації продукції, послуг, рівнів їх цін та інших факторів, що негативно впливають на обсяги операційного доходу і прибутку при експлуатації проекту.

5. Ризик фінансування проекту. Цей вид ризику може бути викликаний недостатністю сформованих інвестиційних фінансових ресурсів, невчасним надходженням грошових коштів із обраних джерел фінансування, не оптимальністю середньозваженої вартості капіталу підприємства тощо.

6. Інфляційний ризик породжується знеціненням реальної вартості грошового капіталу, очікуваних доходів від інвестицій в умовах інфляційної економіки.

7. Процентний ризик полягає у непередбаченому зростанні процентної ставки на фінансовому ринку, що може негативно вплинути на розмір чистого грошового потоку від інвестицій.

8. Податковий ризик виникає при введенні нових видів податків і зборів, або збільшенні їх ставок під час реалізацій інвестицій, зміні термінів та умов податкових платежів, зростанні вірогідності відміни чинних податкових пільг у сфері реального інвестування тощо.

9. Структурний операційний ризик. Обумовлений непередбачено високим рівнем постійних витрат у загальній їх структурі при експлуатації проекту, що може при несприятливій кон’юнктурі на ринку спричинити істотне, навіть критичне зниження інвестиційного прибутку.

10. Криміногенний ризик у сфері інвестиційної діяльності може проявлятись через фіктивне банкрутство партнерів, персоналу підприємства, що може викликати суттєві втрати грошових та матеріальних активів під час реалізації проекту.

11. Інші види ризиків. До цієї групи ризиків відносяться ті, що виникають через стихійне лихо або інші форс-мажорні події під час інвестування, які можуть призвести до втрати не тільки доходу, але й частини активів підприємства.

Врахування ризиків при прийнятті інвестиційних рішень є одним з головних моментів.

6. Фінансовий план і стратегія фінансування інвестиційного проекту

Цей розділ бізнес-плану є найважливішим і узагальнюючим. Він містить прогноз обсягів реалізації продукції, баланс грошових надходжень і витрат, зведений баланс активів і пасивів підприємства, графік досягнення беззбитковості. Цей розділ найбільше цікавить інвесторів та банківські установи, які надають кредити.

Виходячи з фінансового плану розробляють стратегію фінансування інвестицій і план повернення коштів інвесторам. У багатьох випадках стратегію фінансування інвестиційного проекту виокремлюють у самостійний розділ.

Фінансовий план будується у вигляді порівняння майбутніх доходів та експлуатаційних витрат з виходом на валовий і чистий прибутки, грошовий потік.

Грошовий потік — це основний показник, що характеризує ефективність здійснення інвестицій. Він включає в себе чистий прибуток і суму амортизації, що є джерелом для повернення інвестору вкладеного капіталу.

6.1 Графік беззбитковості

Наступним етапом розробки фінансової стратегії у процесі складання інвестиційного бізнес-плану є побудова графіка беззбитковості. Він показує вплив на розмір прибутку таких трьох основних показників, як обсяг виробництва продукції, продажна ціна та собівартість реалізації продукції (включаючи умовно-постійні та змінні витрати).

За допомогою цього графіка можна визначити точку (поріг) беззбитковості, яка показує, при якому обсязі випуску і реалізації продукції (послуг) буде досягнута повна самоокупність господарської діяльності об'єкта інвестування. У мірі збільшення обсягів продажу сума прибутку збільшуватиметься за рахунок того, що частина витрат (які називаються умовно-постійними) залишатиметься незмінною.

При беззбитковості можна визначити за формулою:

В= ПВВ/Ц-ЗВО,

де:

В — загальний випуск (кількість) продукції, при якому досягається беззбитковість виробництва;

ПВВ — умовно-постійні витрати на весь випуск;

ЗВО — величина змінних витрат на одиницю продукції.

До умовно-постійних витрат належать затрати, що не залежать від обсягу виробництва (амортизація основних засобів, орендна плата, витрати на адміністративно-управлінський апарат і т. ін.).

Змінні витрати — це затрати, що залежать від обсягу виробництва (на матеріали, паливо, енергію, на технологічні цілі, основну заробітню плату працівників і т. ін.).

У цьому зв’язку науковцям доцільно було б розробити класифікатор ступеня залежності тих чи інших витрат від зміни обсягів виробництва. З огляду на те, що практично немає суто постійних і суто змінних витрат, доцільно було б виразити залежність тих чи інших витрат від зміни обсягів у процентному відношенні. Використовуючи ці нормативи на практиці, можна визначити умовно-постійні та умовно-змінні витрати, розрахувати й графічно зобразити умови досягнення беззбитковості.

6.2 Стратегія фінансування інвестиційного проекту

Наступним етапом прогнозування фінансових показників під час складання інвестиційного бізнес-плану є визначення стратегії та потоку фінансування інвестиційного проекту. На цьому етапі виявляються загальні потреби у фінансових ресурсах і джерела фінансування інвестиційного проекту.

Джерелами для здійснення інвестицій можуть бути насамперед власні кошти підприємства (залишковий прибуток, фонди економічного стимулювання, амортизаційний фонд тощо), а також такі ресурси:

— позичкові фінансові кошти (банківські та бюджетні кредити, надходження від випуску й продажу облігацій тощо);

— залучені фінансові ресурси (залучений акціонерний капітал, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

— бюджетні інвестиційні асигнування;

— безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємства, громадян.

У бізнес-плані слід чітко розмежувати наявні та необхідні фінансові ресурси, фінансові вклади українських і зарубіжних інвесторів. Форми здійснення як вітчизняних, так і зарубіжних інвестиційних внесків можуть бути різними: грошові вклади в національній чи іноземних валютах; майнові вклади у вигляді поставки устаткування, матеріалів, товарів; кредити в банках; передання права на використання винаходів, патентів, ноу-хау; підготовка експлуатаційних кадрів і т. ін.

Графік потоку джерел інвестування слід спрогнозувати на весь період фінансування інвестиційного проекту, причому на перший рік — із щомісячною розбивкою, а на другий — із щоквартальною [1,194−198].

7. Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів

Оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з найвідповідальніших етапів в управлінні реальними інвестиціями. У науковій літературі з питань інвестиційного менеджменту визначені основні критерії оцінки інвестиційних проектів, що дозволяють формувати рішення про доцільність їх реалізації [2,273−274].

Як відомо, під ефективністю розуміють співвідношення результатів і затрат на їх досягнення. В інвестиційній діяльності економічна ефективність визначається шляхом порівняння результатів, одержаних у процесі експлуатації об'єктів інвестування, і сукупних затрат на здійснення інвестицій.

У вітчизняній економіці традиційно використовують два показники для оцінювання ефективності капітальних вкладень — коефіцієнт ефективності (Е) та обернений до нього показник — період окупності (По), які розраховуються так:

Е = П/К; По = К/П,

де:

П — середньорічна сума прибутку в період експлуатації об'єктів інвестування;

К — сума капітальних вкладень у ці об'єкти (сума інвестицій) [1,199].

Основні показники ефективності реальних інвестиційних проектів:

1. Чистий приведений дохід.

2. Індеск дохідності.

3. Індекс рентабельності.

4. Період окупності.

5. Внутрішня ставка дохідності.

Залежно від методу врахування фактора часу при оцінці здійснюваних інвестиційних витрат і отриманого зворотного інвестиційного потоку всі розглянуті показники поділяють на 2 основні групи — дисконтні і статистичні (бухгалтерські).

Показники оцінки ефективності проектів, що засновані на дисконтних методах розрахунку, визначаються на основі теперішньої вартості основних параметрів впровадження і експлуатації проектів.

При статистичних методах оцінки дисконтування значень чистого грошового потоку по проекту не здійснюється.

7.1 Чистий приведений дохід

Чистий приведений дохід (net present value, NPV) розраховується як алгебраїчна сума теперішніх вартостей всіх елементів чистого грошового потоку від інвестицій, який складається як із інвестиційних витрат, так і зі зворотного грошового потоку від експлуатації проекту.

ЧПД = ГПт-ІК,

де:

ЧПД — чистий приведений дохід;

ГПт — сума грошового потоку. Приведеного до теперішньої вартості, за весь період експлуатації інвестиційних проектів;

ІК — сума інвестиційних коштів, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту.

7.2 Індекс дохідності

Індекс (коефіцієнт) дохідності (Accounting Rate of Return, ARR) характеризує співвідношення теперішньої вартості зворотного чистого грошового потоку від інвестицій та інвестиційних витрат по проекту і розраховується за формулою:

Ід =ГПт/ ІК.

7.3 Індекс рентабельності

Індекс рентабельності (Profitability Index, PI) розраховується за формулою:

ІР = ЧПінв./ ІВ,

де:

ІР — індекс рентабельності;

ЧПінв. — середньорічний розмір чистого інвестиційного прибутку;

ІВ — інвестиційні витрати.

Індекс рентабельності інвестицій дозволяє визначити вплив реалізації проекту на рівень ефективності операційної діяльності підприємства.

7.4 Період окупності

Період окупності інвестицій (Payback Period, PP) є одним з найбільш розповсюджених в практиці показником ефективності інвестиційних проектів. Період окупності визначає очікувану кількість років, протягом яких первісно здійснені інвестиції будуть повернуті.

Визначення періоду здійснюється таким чином:

ПО = ІВ/ ЧГПсер. ,

де:

ПО — період окупності інвестиційних витрат по проекту;

ІВ — сума інвестиційних витрат на реалізацію проекта;

ЧГПсер. — середньорічна сума зворотнього чистого грошового потоку від експлуатації проекту. При короткострокових реальних вкладеннях цей показник реалізовується як середній за місяць.

7.5 Внутрішня ставка дохідності

Внутрішня ставка дохідності (Internal Rate of Return, IRR) характеризує рівень дохідності інвестиційного проекту, який забезпечує окупність здійснених вкладень за весь період його експлуатації [2,275−281].

Висновок

У процесі дослідження були розглянуті основні поняття зв’язані з інвестиційним проектом, його аналізом, новітні напрямки оцінки і дослідження ефективності і прибутковості інвестиційних проектів. Інвестиційний проект являє собою основний документ, що визначає необхідність здійснення реального інвестування, в якому у загальноприйнятій послідовності розділів викладаються основні характеристики проектної ідеї та фінансові показники, що пов’язані з її реалізацією.

У світовій практиці основними підходами до аналізу інвестиційних проектів є підходи, засновані на аналізі ризиків. Однак за допомогою цих методів можна оцінити проекти лише за можливими оцінками або фінансовою звітністю. Новітній напрямок аналізу інвестиційних проектів дозволяє оцінити інвестиційний проект із погляду еволюції його складових і до кількісного аналізу відсіяти свідомо збиткові проекти. Ризиком реального інвестування проекту є вірогідність виникнення несприятливих фінансових наслідків у вигляді втрати очікуваного інвестиційного доходу через невизначеність умов його реалізації.

Аналіз одиничного ризику інвестиційного проекту ґрунтується на оцінці ризиків, що притаманні його грошовим потокам. Характер розподілу вірогідностей отримання певних грошових потоків від інвестиції та їх кореляція визначають і характер розподілу вірогідностей показників чистого приведеного доходу та внутрішньої ставки дохідності проекту. В умовах нестабільного економічного середовища в Україні дуже важливо зважати увагу на реальність проектів. На жаль класичні методи не можуть дати таку однозначну оцінку. Використання цих методів дає змогу економити ресурси та витрачати їх на ті проекти, що не є програшними споконвічно. Використання цих методів дозволить не тільки реалізовувати нові проекти, але і доводити до логічного завершення і раніше початі проекти. Новітні підходи можуть також дати відповідь на питання про коректування допущених помилок на стадії реалізації проекту.

Список літератури

1. В. Г. Федоренко «Інвестиційний менеджмент», Київ-2001.

2. І.О. Бланк, Н.М. Гуляєва «Інвестиційний менеджмент»: Підручник. — К.: Київ. нац. торг. -екон. ун-т, 2003. — 398 с.

3. Н.П. Берсенєв «Роль і місце програмних продуктів в оцінці ефективності інвестиційних проекті» — М.: ТКФ Альт,

http: //www. aup. ru/books/m 74/13/htm.

4. А. Швейдер, Я. Коцман, Г. Топчишвіллі «Наука перемагати в інвестиціях, менеджменті і маркетингу. — М.: ТОВ «Видавництво АСТ», 2002 — 232 с.

І. Практичне завдання

1. Основні відомості про підприємство

Закрите акціонерне товариство «Тернопільський завод залізобетонних конструкцій» знаходиться в м. Тернопіль по вулиці Текстильна 1. голова правління Тимчук Михайло Павлович. Зареєстроване державним реєстратом 25. 07. 1995 Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.

Вид економічної діяльності: виробництво збірних бетонних та залізобетонних виробів. Код за КВЕД: 26. 61.1 в Тернопільській області.

Даного емітента обслуговує реєстратор ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

2. Фінансовий аналіз підприємства

Оцінка майнового стану підприємства.

Загальна сума засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.

На 01. 01. 08:

Загальна сума засобів становить 5368 тис. грн.

На 01. 01. 09:

Загальна сума засобів становить 7645 тис. грн.

Згідно з даними балансу бачимо, що підприємство закупило певну кількість засобів.

Вартість основних засобів (ОЗ) та їх частка в загальній сумі активів (Чоз).

Чоз = Вартість ОЗ/Баланс

На 01. 01. 08:

Чоз поч. =1207/5368=0,23

На 01. 01. 09:

Чоз кін. =1668/7645=1,01

Частка основних засобів в загальній сумі активів на 01. 01. 09 збільшилася на 0,78.

Коефіцієнт зносу ОЗ (Кз.).

Характеризує частку вартості ОЗ, що списана на витрати діяльності в попередніх періодах.

Кз. = Сума зносу/Вартість ОЗ

На 01. 01. 08:

Кз. поч. = 1801/5368=0,34

На 01. 01. 09:

Кз. кін. = 1908/7645=0,25

Коефіцієнт зносу на кінець періоду зменшився.

Коефіцієнт придатності

Показує, яка частина основних фондів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Кп = 1-Кз

На 01. 01. 08:

Кп поч. =1−0,34=0,66

На 01. 01. 09:

Кп кін. =1−0,25=0,75

Підприємству притаманна тенденція росту придатності основних фондів для експлуатації, що позитивно характеризує його діяльність.

Наявність «хворих» статей звітності.

Непокритий збиток (НЗ).

На 01. 01. 08:

НЗ = 810

На 01. 01. 09:

НЗ = 3736

Непокритий збиток зріс на кінець періоду, і він є більшим на 2926грн. за збиток на початку періоду.

Розмір власного капіталу:

Прострочена дебіторська та кредиторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість — відсутня.

На підприємстві відсутня прострочена дебіторська заборгованість.

Кредиторська заборгованість (КЗ)

На 01. 01. 08:

КЗ становить 1302 тис. грн.

На 01. 01. 09:

КЗ становить1071 тис. грн.

Кредиторська заборгованість на кінець періоду збільшилася на 231тис. грн. Це несе як негативний, так і позитивний характер в залежності від обраної стратегії бізнесу.

Прострочені видані(отримані)векселі.

Отриманих векселів на підприємстві немає.

Виданих векселів немає.

Оцінка ліквідності і платоспроможності.

Коефіцієнт покриття (Кп).

Він визначається як співвідношення усіх оборотних активів до поточних зобов’язань, характеризує достатність оборотних засобів для покриття боргів.

Кп = ОбА/ПЗ = Р260/Р620

або

Кп = (А1+А2+А1)(П1+Па) ,

де:

ОбА — оборотні активи;

ПЗ — поточні зобов’язання;

Р260,Р620 — 260-ий, 620-ий рядки Ф1 «Баланс»;

А1 — високоліквідні активи;

А2 — швидко ліквідні активи;

П1 — найбільш термінові зобов’язання;

П2 — короткострокові зобов’язання.

На 01. 01. 08:

Кп поч. = 4161/2638 = 1,58

на 01. 01. 09

Кп кін. = 5977/1833 = 3,26

На початку року даний коефіцієнт становив менше 2, проте на кінець року він зріз до 3,26. Цей показник став у межах норми, так як ресурси підприємства більше, ніж вдвічі перевищує існуючу поточну заборгованість.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кш.л.).

Показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходження.

Кш.л = ВО+ДЗ+ПФІ+ГК = ?(Р150-Р240)/Р620

або

(А1+А2)/(П1+П2),

де:

ВО — векселі отримані;

ДЗ — дебіторська заборгованість;

ПФІ - поточні фінансові інвестиції;

ГК — грошові кошти;

Р150,Р240,Р620 — рядки Ф1 «Баланс».

Дані для розрахунку відсутні.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал).

Характеризує негайну готовність підприємства погасити поточні зобов’язання і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та поточних фінансових інвестицій до суми поточних зобов’язань.

Ка.л = (ПФІ+ГК)/ПЗ = (Р220+Р230+Р240)/Р620

або

А1/(П1+П2)

На 01. 01. 08:

Ка.л поч. = (0+205+0)/2638=0,08

На 01. 01. 09:

Ка.л кін. = (0+82+0)/1833=0,05

Даний показник в межах норми. Підприємство може погасити поточні зобов’язання активами, що мають абсолютну ліквідність.

Частка оборотних засобів в активах (ЧОбА).

Розраховується як відношення оборотних засобів та валюти балансу та показує їх питому вагу в майні підприємства.

ЧОбА = ОбА/ВБ = Р260/Р280,

де:

ВБ — валюта балансу.

На 01. 01. 08:

ЧОбА поч. = 4161/5368 = 0,78

На 01. 01. 09:

ЧОбА кін. = 5977/7645 = 0,78

Коефіцієнт як на початок, так і на кінець звітного періоду відповідає нормативному значенню, тобто у підприємства є реальна можливість покриття поточних зобов’язань за рахунок його оборотних активів.

Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів), тис. грн. (РК).

Різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов’язаннями, є «фінансовою подушкою», що теоретично дає можливість підприємству погасити всі або більшу частину своїх поточних зобов’язань та продовжувати працювати.

РК = ГК-ІОА = (Р260+Р270)-(Р620+Р630) ,

де:

ГК — грошові кошти;

ІОА — інші оборотні активи.

На 01. 01. 08:

РК поч. = (4161+0)-(2638+0) = 1523

На 01. 01. 09:

РК кін. = (5977+0)-(1833+0) = 4144

Робочий капітал на кінець року збільшився, що характеризує позитивно діяльність підприємства.

Оцінка фінансової стійкості.

Величина власних засобів (Вв.з.) — сума власного капіталу за розділом І пасиву Ф1 «Баланс».

На 01. 01. 08:

Вв.з. поч. = 2730 тис. грн.

На 01. 01. 09:

Вв.з. кін. = 5812 тис. грн.

Збільшення частки власного капіталу за рахунок статутного капіталу та іншого додаткового капіталу сприяє посиленню фінансової стійкості підприємства.

Частка власних засобів в загальній сумі джерел — це відношення величини власних засобів до загальної суми джерел (ЧВЗ).

ЧВЗ = Вв.з. /Загальна сума джерел = Р380/Р640

На 01. 01. 08:

ЧВЗ поч. = 2730/5368 = 0,51

На 01. 01. 09:

ЧВЗ кін. = 5812/7645 = 0,76

Величина власних засобів на кінець року збільшилася на 0,25.

Коефіцієнт автономії (Ка).

Визначається як відношення власного капіталу до підсумку балансу. Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Ка = ВК/ПБ = Р380/Р640,

де:

ВК — власний капітал;

ПБ — підсумок балансу.

На 01. 01. 08:

Ка поч. = 2730/5368 = 0,51

На 01. 01. 09:

Ка кін. = 5812/7645 = 0,76

Коефіцієнт автономії зріз на кінець звітного періоду, і є в межах норми. Питома вага власного капіталу є достатньо високою, на рівні 50%.

Коефіцієнт фінансової залежності (Кфз).

Показник обернений до коефіцієнта автономії, показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1грн. власного капіталу.

Кфз = ПБ/ВК = Р640/Р380

На 01. 01. 08:

Кфз поч. = 5368/2730 = 1,97

На 01. 01. 09:

Кфз кін. = 7645/5812 = 1,32

Даний коефіцієнт в межах норми. Зменшення його на кінець року свідчить про позитивний характер діяльності підприємства.

Маневреність робочого капіталу (МК).

Характеризує частку запасів (матеріальних оборотних активів) у загальній сумі робочого капіталу.

МК = ВЗ/РК = ?Р100-Р140/(Р260-Р620+Р270+Р630),

де:

ВЗ — величина запасів

На 01. 01. 08:

МК = (1060+0+0+1774)13/4161−2638+0+0 = 1,87

На 01. 01. 09:

МК = (2144+0+0+2018+16)/5977−1833+0+0 = 1,01

Частка власного капіталу, вкладена в поточну діяльність збменшилась на 01. 01. 09, що характеризує тенденцію спаду.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу (Кмк).

Розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних засобів) до суми джерел власних засобів, характеризує ступінь мобільності використання робочого капіталу підприємства.

Кмк = ВРК/?ДВЗ = (Р260-Р620)/Р360,

де:

ВРК — вартість робочого капіталу;

ДВЗ — джерела власних засобів.

Дані для розрахунку відсутні.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування)(Кспів.).

Розраховується як відношення всієї суми залученого та власного капіталу.

Кспів. = ?ЗК/?ВК = (Р480+Р620)/Р380,

де:

ЗК — залучений капітал;

На 01. 01. 08:

Кспів. поч. = (0+2638)/2730 = 0,97

На 01. 01. 09:

Кспів. кін. = (0+1833)/5812 = 0,32

Значення цього коефіцієнта на початку періоду досягає одиниці, а отже співвідношення між залученим і власним капіталом наближається до критичного рівня. Проте на кінець звітного року відбувається зменшення показника в динаміці свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

Коефіцієнт стійкості фінансування (Кст.ф.).

Показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок довгострокових джерел.

Кст.ф. = МП/ВБ = (Р380+Р430+Р480)/Р280 ,

де:

МП — майно підприємства.

На 01. 01. 08:

Кст.ф. поч. = (2730+0+0)/5368 = 0,51

На 01. 01. 09:

Кст.ф. кін. = (5812+0+0)/7645 = 0,76

На кінець року даний коефіцієнт зріс, проте він залишився в межах норми.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (Кк).

Характеризує частку залученого капіталу в загальній сумі капіталу підприємства.

Кк = ВК/ВБ = (Р480+Р620)/Р640,

де:

ВБ — валюта балансу

На 01. 01. 08:

Кк поч. = (0+2638)/5368 = 0,49

На 01. 01. 09:

Кк кін. = 1833/7645 = 0,24

Даний коефіцієнт в межах норми, він < 0,5. це позитивно характеризує підприємство.

Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів (Кструкт.).

Показує частину необоротних активів, яка фінансується за рахунок довгострокових залучених коштів.

Кструкт. = ДЗ/НА = Р480/Р080,

де:

ДЗ — довгострокові зобов’язання,

НА — необоротні активи.

Дані для розрахунку відсутні.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Кдов.п.к.).

Характеризує частку довгострокових позик в загальному обсязі джерел фінансування, які можна спрямувати на реалізацію довготермінових програм.

Кдов.п.к. = ДЗ/НА = Р480/(Р480+Р380)

Дані для розрахунку відсутні.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами (Кз.в. оз.).

Відображає, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних оборотних засобів.

Кз.в. оз. = (ВК-НА)/ОК = (Р380-Р080)/Р260,

де:

ВК -власні кошти

НА — необоротні активи

ОК — вартість оборотних коштів

На 01. 01. 08:

Кз.в. оз. поч. = (2730−1207)/4161= 0,37

На 01. 01. 09:

Кз.в. оз. кін. = (5812−1668)/5977 = 0,69

Коефіцієнт забезпеченості знаходить в межах норми. Проте існує тенденція росту, що характеризує підприємство з позитивної сторони.

Коефіцієнт довгострокових зобов’язань (Кдз).

Визначає частину довгострокових зобов’язань в загальній сумі джерел фінансування.

Кдз = ДЗ/(ДЗ+ПЗ) = Р480/(Р480+Р620),

де:

ПЗ — поточні зобов’язання;

ДЗ — довгострокові зобов’язання.

Дані для розрахунку відсутні.

Коефіцієнт поточних зобов’язань (Кпз).

Визначає частку (питому вагу) поточних зобов’язань в загальній сумі джерел фінансування.

Кпз =ПЗ/(ДЗ+ПЗ) = Р620/(Р480+Р620)

На 01. 01. 08:

Кпз поч. = 2638/(0+2638) = 1

На 01. 01. 09:

Кпз кін. = 1833/(0+1833) = 1

Даний коефіцієнт як на початку, так і на кінці звітного періоду рівне 1, а це в межах норми.

Коефіцієнт страхування бізнесу (Кстр.б.).

Визначається як відношення суми резервного капіталу до загальної вартості майна. Показує суму капіталу, який зарезервовано підприємством на кожну гривню майна.

Кстр.б. = РК/ВБ = Р340/Р280,

де:

РК — резервний капітал.

На 01. 01. 08:

Кстр.б. поч. = 21/5368 = 0,004

На 01. 01. 09:

Кстр.б. кін. = 177/7645 = 0,02

Цей коефіцієнт відхиляється від норми, хоча є тенденція росту. Він менший 0,2. В підприємства мала зарезервованої суми капіталу і лише незначна частина майна підприємства покривається відповідними резервами. Проте позитивний характер носять зміни коефіцієнта страхування бізнесу, протягом періоду резервний капітал підприємства поповнювався.

Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом (Кзрк).

Характеризує рівень покриття матеріальних оборотних активів.

Кзрк = (ОА-ПЗ)/ОЗ = (Р260-Р620)/?(Р100-Р140),

де:

ОА -оборотні активи;

ПЗ -поточні зобов’язання.

На 01. 01. 08:

Кзрк поч. = (4161−2638)/(1060+0+0+1744+13) = 0,53

На 01. 01. 09:

Кзрк кін. = (5977−1833)/(2144+0+0+2018+16) = 0,99

Цей коефіцієнт в межах норми, а теж є тенденції його зростання, що позитивно характеризує підприємство.

Коефіцієнт забезпеченості відсотків до сплати (Кзаб.).

Обчислюється як співвідношення прибутку до вирахування відсотків і податків та відсотків до сплати. Якщо значення коефіцієнта < 1, це означає, що підприємство не здатне повністю розрахувати з кредиторами за поточними зобов’язаннями.

Кзаб = Прибуток до вирахування відсотків і податків/Відсотки до сплати.

Дані для розрахунку відсутні.

Частка довгострокових зобов’язань в загальній сумі джерел засобів.

На 01. 01. 08:

0.

На 01. 01. 09:

0

Підприємство на початок і кінець періоду немає довгострокових зобов’язань. Для функціонування його діяльності відсутність зобов’язань

Оцінка ділової активності підприємства

Коефіцієнт оборотності активів (Коа).

Відношення обсягу реалізації до середньої суми активів за період. Показує, скільки разів за період обертається капітал, що вкладений в активи підприємства.

Коа = ЧД/СВБ = Ф2 Р035/(Ф1 Р280 Г3+Ф1 Р280 Г4)?0,5,

де:

ЧД — чистий дохід, грн. ;

СВБ — середня вартість активів, грн. ;

Ф2 Р035 — форма № 2 «Звіт про фінансові результати», рядок 035;

Ф1 Р280 Г3 — форма № 1 «Баланс», рядок 280, графа3.

На 01. 01. 08:

Коа поч. = 30 593/(5368+7645)?0,5 = 1,175

На 01. 01. 09:

Коа кін. = 19 093/(5368+7645)?0,5 = 0,74

Даний коефіцієнт має тенденцію до зменшення. Це негативно для підприємства. Дане підприємство має надлишки неліквідних запасів і ці надлишки збільшуються. А це свідчить про додаткове фінансування.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів (Кооа).

Відношення обсягу чистого доходу від реалізації до середньої вартості оборотних активів. Характеризується швидкість обороту оборотних активів підприємства за період або суму доходу, яка отримується з кожної гривні активів.

Кооа = ЧД/СОбА = Ф2 Р035/(Ф1 Р260 Г3+Ф1 Р260 Г4)?0,5,

де:

СОбА -середньорічна вартість оборотних активів, грн.

На 01. 01. 08:

Кооа поч. = 30 593/(4161+5977)?0,5 = 1,51

На 01. 01. 09:

Кооа кін. = 19 093/(4161+5977)?0,5 = 0,94

Даний коефіцієнт має тенденцію до зменшення. Це негативно для підприємства.

Коефіцієнт оборотності запасів (Коз).

Відношення обсягу реалізації до суми запасів. Показує кількість оборотних запасів за період.

Коз = ЧД/СЗ = Ф2 Р035/((Ф1?(Р100-Р140 Г3)+Ф1?(Р100-Р140 Г4))?0,5,

де:

СЗ — середньорічна вартість запасів, грн.

На 01. 01. 08:

Коз = 30 593/((1060+0+0+1774+13)+(2144+0+0+2018+16))?0,5 = 2,69

На 01. 01. 09:

Коз = 19 093/((1060+0+0+1774+13)+(2144+0+2 018+16))?0,5 = 1,68

Знову ж таки даний коефіцієнт негативно впливає на діяльність підприємства, при чому йому притаманна тенденція спаду.

Коефіцієнт оборотності коштів у розрахунках (дебіторської заборгованості) (Кодз).

Відношення обсягу реалізації до середньої дебіторської заборгованості за період. Показує кількість оборотів дебіторської заборгованості за період.

Кодз = ЧД/СДЗ = Ф2 Р 035/(Ф1?(Р150-Р210 Г3)+Ф1?(Р150-Р210 Г4)?0,5, де:

СДЗ — середньорічна сума дебіторської заборгованості, грн.

На 01. 01. 08:

Кодз поч. = 30 593/((0+340+340+0+42+532+0+0+33)+(0

+1163+1163+0+43+250+0+0+210))?0,5 = 3,72

На 01. 01. 09:

Кодз кін. = 19 093/((0+340+340+0+42+532+0+0+33)+

(0+1163+1163+0+43+250+0+0+210)?0,5 = 2,32

Даний показник в процесі спаду. Ще свідчить про зниження оборотності відповідного виду дебіторської заборгованості, зниження розміру комерційного кредиту, що надає підприємство своїм контрагентам.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кокз).

Показує відношення обсягу реалізації до середньої кредиторської заборгованості.

Кокз = ЧД/СКЗ = Ф2 Р035/(Ф1 Р620 Г3 +Ф1 Р620 Г4)?0,5,

де:

СКЗ — середня сума кредиторської заборгованості, грн.

На 01. 01. 08:

Кокз поч. = 30 593/(2639+1833)?0,5 = 3,59

На 01. 01. 09:

Кокз кін. = 19 093/(2639+1833)?0,5 = 2,24

Існує зменшення комерційного кредиту, що надається підприємству контрагентами.

Коефіцієнт завантаженості активів (Кза).

Показує вартість майна, що припадає на 1грн. продажу. Зменшення коефіцієнту свідчить про підвищення ефективності використання активів підприємства.

Кза = СВБ/ЧД = (Ф1 Р260 Г3+Ф1 Р280 Г4)?0,5/Ф2 Р035

На 01. 01. 08:

Кза поч. = (4161+5977)?0,5/30 593 = 0,17

На 01. 01. 09:

Кза кін. = (4161+5977)?0,5/19 093 = 0,27

Даний коефіцієнт на кінець року збільшився, а це позитивно впливає на підприємство.

Коефіцієнт завантаженості активів в обороті (Кзао).

Показує вартість оборотних активів в обороті на 1грн. продажу.

Кзао = СОбА/ЧД = (Ф1 Р260 Г3+Ф1 Р260 Г4)?0,5/Ф2 Р036

На 01. 01. 08:

Кзао поч. = (4161+5977))?0,5/24 394 = 0,21

На 01. 01. 09:

Кзао кін = (4161+5977)?0,5/1604 = 0,32

Коефіцієнт має тенденцію до зростання.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кодз).

Характеризує швидкість обороту дебіторської заборгованості.

Кодз = ЧД/СДЗ = Ф2 Р035/(Ф1?(Р150-Р210 Г3)+Ф1?(Р150-Р210 Г4)?0,5,

де:

СДЗ — середня сума дебіторської заборгованості, грн.

На 01. 01. 08:

Кодз поч. = 30 593/((0+340+340+0+42+532+0+0+33)+

(0+1163+1163+0+43+250+0+0+210))?0,5 = 3,72

На 01. 01. 09:

Кодз кін = 19 093/((0+340+340+0+42+532+0+0+33)+(0+1163+1163

+0+43+250+0+0+210))?0,5 = 2,32

Дебіторська заборгованість на кінець року зменшилася. Це позитивно характеризує діяльність підприємства. Зменшення даного виду заборгованості привело до збільшення коштів в обороті.

Частка дебіторської заборгованості в загальному в загальному обсязі оборотних активів (Чдз).

Визначається як співвідношення дебіторської заборгованості та загальної вартості оборотних активів.

Чдз = ДЗ/ОбА?100% = (Ф1?(Р150-Р210)/Ф1 Р260)?100%,

де:

ДЗ — сума дебіторської заборгованості, грн.

На 01. 01. 08:

Чдз поч. = (0+340+340+0+42+532+0+0+33)/4161?100% = 30,93%

На 01. 01. 09:

Чдз кін = (0+1163+1163+0+43+250+0+0+210)/5977 ?100% = 47,33%

Даний коефіцієнт має тенденцію до збільшення.

Це свідчить про непозитивний характер діяльності підприємства.

Оцінка ефективності діяльності.

Рентабельність продукції (товарів, робіт, послуг)(Рп).

Показує скільки отримано валового прибутку з 1грн. понесених витрат.

Рп = ВП/СВ?100% = Ф2 Р050/Ф2 Р040?100%,

де:

ВП — валовий прибуток

СВ — собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

На 01. 01. 08:

Рп поч. = 6199/24 394 ?100% = 25,4%

На 01. 01. 09:

Рп кін. = 3052/16 041?100% = 19,03%

Рентабельність операційної діяльності (Род).

Показує скільки отримано прибутку від операційної діяльності з 1грн. операційних витрат.

Род = ФДод/Вод?100% = Ф2 Р100/Ф2(Р040+Р070+Р080+Р090) ?100%,

де:

ФРод — фінансовий результат від операційної діяльності;

Вод — операційні витрати

На 01. 01. 08:

Род поч. = 4228/(24 394+1708+1775+928) ?100% = 14,68%

На 01. 01. 09:

Род кін. =1415/(16 041+1167+1162+995) ?100% = 7,31%

Рентабельність звичайної діяльності (Рзд).

Показує скільки отримано прибутку від звичайної діяльності з 1грн. звичайних витрат.

Рзд = ФРзд/Взд?100% =

Ф2 Р170/Ф2(Р040+Р070+Р080+Р090+Р140+Р150+Р160) ?100%,

де:

ФРзд — фінансовий результат від звичайної діяльності;

Взд — витрати звичайної діяльності.

На 01. 01. 08:

Рзд поч. = 4224/(24 394+1708+1775+12+0+0) ?100% = 15,15%

На 01. 01. 09:

Рзд кін. = 1384/(16 041+1167+1162+39+0+0) ?100% = 7,52%

Рентабельність господарської діяльності (Ргд).

Показує скільки отримано прибутку від господарської діяльності з 1грн. загальних витрат.

Ргд = ФРзд/Вз?100% = Ф2(Р170+Р200-Р205)/Ф2(Р040+Р070+Р080+Р090+Р140+Р150+Р160+Р205) ?100%,

де:

ФРзд — загальний фінансовий результат від звичайної діяльності;

Вз — загальні витрати підприємства.

На 01. 01. 08:

Ргд поч. = (4224+0−0)/(24 394+1708+1775+928+12+0+0+0) ?100% = 14,67%

На 01. 01. 09:

Ргд кін. = (1384+0−0)/(16 041+1167+1162+995+39+0+0+0) ?100% = 7,13%

Рентабельність підприємства (Рп).

Показує величину чистого прибутку. Яка припадає на 1грн. активів.

Рп = ЧП/СА?100% = Ф2 Р220/(Ф1 Р280(Г3+Г4))?0,5) ?100%,

де:

ЧП — чистий прибуток підприємства;

СА — середньорічна вартість активів підприємства.

На 01. 01. 08:

Рп поч. = 3193/((5368+7645)?0,5) ?100% = 49,07%

На 01. 01. 09:

Рп кін. = 783/((5368+7645)?0,5) ?100% = 12,03%

Рентабельність власного капіталу (Рвк).

Показує величину прибутку, яка припадає на 1грн. власного капіталу.

Рвк = Пдо оп/СВК?100% = Ф2 Р170/(Ф1 Р380(Г3+Г4))?0,5) ?100%,

де:

Пдо оп — прибуток до оподаткування;

СВК — середньорічна вартості власного капіталу.

На 01. 01. 08:

Рвк поч. = 4224/((2730+5812) ?0,5) ?100% = 98,89%

На 01. 01. 09:

Рвк кін. = 1384/((2730+5812) ?0,5) ?100% = 32,4%

Рентабельність залученого капіталу (Рзк).

Показує величину прибутку, яка припадає на 1грн. залученого капіталу.

Рзк = Пдо оп/СЗК?100% = Ф2 Р170/((Ф1 Р480(Г3+Г4)+Р620(Г3+Г4)?0,5) ?100%,

де:

СЗК — середньорічна вартість залученого капіталу.

На 01. 01. 08:

Рзк поч. = 4224/((0+0)+(2638+1833) ?0,5) ?100% = 188,9%

На 01. 01. 09:

Рзк кін. = 1384/((0+0)+(2638+1833) ?0,5) ?100% = 61,91%

Рентабельність перманентного капіталу (Рпк).

Показує величину прибутку, яка припадає на 1грн. власного капіталу та довгострокових зобов’язань.

Рпк = П до оп/(СВК+СДЗ) ?100% = Ф2 Р170/(Ф1 Р380(Г3+Г4)?0,5)+Р480(Г3+Г4)?0,5) ?100%,

де:

СДЗ — середньорічна вартість довгострокових зобов’язань.

На 01. 01. 08:

Рпк поч. = 4224/((2730+5812) ?0,5)+(0+0) ?0,5) ?100% = 143,87%

На 01. 01. 09:

Рпк кін. = 1384/((2730+5812)?0,5)+(0+0) ?0,5) ?100% = 47,14%

Рентабельність необоротних активів (фондорентабельність) (Рна).

Показує величину прибутку, яка припадає на 1грн. необоротних активів.

Рна = Пдо оп /СНА ?100% = Ф2 Р170/(Ф1 Р080(Г3+Г4)?0,5) ?100%,

де:

СНА — середньорічна вартість необоротних активів.

На 01. 01. 08:

Рна поч. = 4224/((1207+1668) ?0,5) ?100% = 293,84%

На 01. 01. 09:

Рна кін. = 1394/((1207+1668) ?0,5) ?100% = 96,97%

Рентабельність оборотних активів (Роа).

Показує величину прибутку, яка припадає на 1грн. оборотних активів.

Роа = Пдо оп /СОА ?100% = Ф2 Р170/(Ф1 Р260(Г3+Г4) 0,5) ?100%,

де:

СОА — середньорічна вартість оборотних активів.

На 01. 01. 08:

Роа поч. = 4224/((4161+5977) ?0,5) ?100% = 83,3%

На 01. 01. 09:

Роа кін. = 1384/((4161+5977) ?0,5) ?100% = 27,29%

Валова рентабельність продажу (Рввп).

Показує розмір валового прибутку, що отримується з 1грн. доходу від продажу продукції(товарів, робіт, послуг).

Рвпп = ВП/ЧД ?100% = Ф2 Р050/Ф2 Р035 ?100% ,

де:

ВП — валовий прибуток.

На 01. 01. 08:

Рвпп поч. = 6199/30 593?100% = 20,26%

На 01. 01. 09:

Рвпп кін. = 3052/19 093?100% = 15,98%

Чиста рентабельність продажу (Рчпп).

Показує розмір чистого прибутку з 1грн. чистого доходу від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг).

Рчпп = ЧП/ЧД ?100% = Ф2 Р220/Ф2 Р035 ?100%

На 01. 01. 08:

Рчпп поч. = 3193/30 593 ?100% = 10,44%

На 01. 01. 09:

Рчпп кін. = 783/19 093 ?100% = 4,1%

Рентабельність доходу від операційної діяльності(Рд од).

Показує розмір прибутку з 1грн. доходу від операційної діяльності.

Рд од = ФРод/Дод ?100% = Ф2 Р100/(Р035+Р060) ?100% ,

де:

ФРод — фінансовий результат від операційної діяльності;

Дод — дохід від операційної діяльності.

На 01. 01. 08:

Рд од поч. = 4228/(30 593+2440) ?100% = 12,79%

На 01. 01. 09:

Рд од кін. = 1415/(19 093+1687) ?100% = 6,81%

Рівень показників діяльності є різним. Відбулося на кінець звітного періоду погіршення багатьох із них. Значно скоротилися всі показники рентабельності, тобто підприємство менше отримує прибутку на 1грн. доходу (активів, капіталу). Зниження показників рентабельності свідчить про наявні резерви у використанні основних засобів, запасів, трудових ресурсів у господарській діяльності підприємства, тобто факторів інтенсифікації виробництва та діяльності в цілому.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой