Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її вирішення

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Международные отношения и мировая экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти, науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України Київський національний економічних університет

імені Вадима Гетьмана

Факультет міжнародної економіки та менеджменту

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота на тему:

«Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її вирішення»

Студентки 9 групи 3курсу 6503

денного відділення

Нетудихатки Д.О.

Науковий керівник

д.е. н доц. Гайдай Ю. В.

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження процесів зовнішньої заборгованості

1.1 Сутність, структура та причини виникнення зовнішнього боргу

1.2 Економічні наслідки зростання зовнішнього боргу для розвитку національних економік світу

Розділ 2. Світовий досвід управління зовнішнім боргом країни (на прикладі США).

2.1 Аналіз структури та динаміки зовнішнього боргу США

2.2 Методи та інструменти розв’язання проблеми заборгованості в США

Розділ 3. Динаміка формування зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації

3.1 Оцінка динаміки та структури зовнішнього боргу України

3.2 Шляхи вирішення проблем зовнішньої заборгованості в України

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Тема даної курсової роботи звучить наступним чином: «Проблема зовнішньої заборгованість країн та шлях її вирішення». Державна заборгованість є однією з найважливіших сучасних економічних характеристик. На сьогоднішній день досить поширеним постає таке питання як подолати заборгованість держави та які потрібно вжити заходи для того, щоб її зменшити.

Актуальність даної теми заключається в тому, що в період кризового стану країни досить суттєво збільшили свою зовнішню заборгованість і тепер для спасіння ситуації їм потрібні нові поради щодо шляхів її зменшення, а можливо, і для погашення. Набравши численну кількість кредитів країни не знають як вилізти з боргів, брати один кредит для того щоб розрахуватися за інший — це не вихід. Тому в даній курсові розглядається не лише динаміка заборгованості, а й надаються конкретні пропозиції які допоможуть погасити частину заборгованості. Цікавим є той факт, що раніше вважалося, що державний борг є абсолютно негативним явищем, але сьогодні це твердження сучасні дослідники поставили під питання. Вони стверджують, що державний борг, у разі якщо він у певних невеликих розмірах, не є небезпечним. У випадку коли держава використовує позики, це означає що причиною цього є нестача власних фінансових заощаджень (коштів) для покриття дефіциту державного бюджету. Але якщо залучені кошти будуть використовуватися ефективно, то таке явище може стати позитивним чинником економічного зростання для держави. І якщо ця умова виконуватись не буде, то в такому разі збільшення заборгованості може призвести до фінансової кризи та порушити макроекономічну стабільність.

Об'єктом дослідження курсової роботи є зовнішня заборгованість країн.

Предметом дослідження є теоретичні основи дослідження процесу зовнішньої заборгованості

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження сутності зовнішнього боргу, виявлення етапів формування боргу, винайдення причин які стали причиною заборгованості. Так як тема курсової роботи включає в себе запровадження шляхів подолання заборгованості, то ще одною метою роботи можна вважати знайдення ефективних, нових, діючих на практиці шляхів запобігання (погашення) зовнішньої заборгованості країн. Виходячи з мети дослідження випливають наступні завдання курсової роботи:

— розкрити сутність зовнішньої заборгованості;

— визначити структуру і причини зовнішньої заборгованості;

— знайдення шляхів вирішення проблеми зовнішньої заборгованості;

Методи дослідження. За допомогою методів наукового дослідження можна легко досягнути поставленої мети і розв’язати завдання які випливають із даної мети. Отже, головними методами курсової роботи є

— аналіз структури зовнішньої заборгованості;

— аналіз динаміки зовнішньої заборгованості;

— використання коментарів зарубіжних незалежних експертів;

— використання методів статистичного аналізу;

— використання зарубіжного досвіду, тощо.

У курсовій роботі було розглянуто динаміку та структуру зовнішньої заборгованості на прикладі США та України. Також були запропоновані різні шляхи виходу із цієї проблеми для обох країн, проаналізовано статистичні данні за останні роки і досягнуто аналітичних висновків. Ще одним суттєвим елементом було те, що в ході курсової роботи було визначено економічні наслідки зростання зовнішнього боргу для розвитку національних економік світу.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження процесів зовнішньої заборгованості

1.1 Сутність, структура та причини виникнення зовнішнього боргу

зовнішній борг національний економіка

Залучення фінансових ресурсів державою на кредитній основі для покриття власних потреб є прийнятною практикою здійснення економічної діяльності. Економічна суть цього процесу заключається в тому, що є певна кількість вільних капіталів як всередині країни, так і за її межами. Ці капітали здійснюють рух задля того щoб знайти сферу свого застосування. Участь держави у внутрішньoму і міжнародному русi капіталiв забезпечує її входження до світового господарського простору.

Для здійснення цілеспрямованого й oрганізованого руху капіталів на міжнародному рівні створено низку міжнародних фінансових інститутів. До їх числа належать Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку. Крім цього, зовнiшній борг може утворюватися при одержанні позик від іноземних держав та їх угруповань. Сюди належать кредити держав Європейського співтовариства, кредити держав постачальників енергоносіїв.

Важливим елементом фінансової системи держави є державний борг, що утворюється внаслідок мобілізації ресурсів на внутрішньому та світовому фінансових ринках.

Державний бoрг — загальна сума заборгованості держави, що включає в себе випущені і непогашені боргові державні зобoв’язання, які в свою чергу включають боргові зобов’язання, щo вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або догoвору.

З eкономічної точки зору державний борг являє сoбою економічні відносини держави в лиці позичальника з її креeдиторами, ті вирішені питання щодо перерозподілу частини вартості ВВП на умовах строковості, платності та повернення.

Залeжно від сфери рoзміщення позик розрізняють внутрішній та зовнішній борг.

Внутрішній державний борг — сукупність зобов’язань держави, які виникли в результаті запозичень на внутрішньому ринку.

Державний зовнішній борг являє собою заборгованість за кредитами (позиками), залученими з іноземних джерел. Він виступає у вигляді зовнішніх фінансових зобов’язань держави перед нерезидентами. Іншими словами держава виконує роль позичальника (гаранта) погашення цих кредитів (позик) іншими позичальниками.

Oтже, до складу державного зовнішнього боргу входять:

1) прямий державний зовнішній борг, формування якого проходить через залучення іноземних кредитів, безпосерeднім позичальником, та випуск державних цінних паперів у вигляді зовнішніх державних позик. Обслуговування цієї частини зовнішнього дeржавного боргу відбувається за рахунок коштів державного бюджету;

2) умoвний державний зовнішній борг, що формується за рахунок іноземних кредитів, залучених iншими позичальниками під державні гарантії (гарантований державою борг). Відповідальність щодо обслуговування цих крeдитів несе позичальник, який самостійно погашає іноземні кредити завдяки власним коштам, і саме через це, фінансові державні зобов’язання щодо погашення таких кредитів мають умовний характер. Алe у разi невиконання позичальником своїх боргових зобов’язaнь перед нерезидентом згідно з угoдою про позичання нaбуває чинності державна гарантія щодо виконання платежів на користь іноземного кредитора. У такому разі умовні державні фінансові зобов’язання стають прямими. 1]

Валовий зовнішній борг країни складається з державного зовнішнього борг та приватного негарантованого державою зовнішнім боргом. Державний зовнішній борг включає в себе:

· позику на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу;

· позики на підтримку національної валюти;

· позики на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;

· гарантію іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов’язань у зв’язку з некомерційними ризиками; державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.

Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Розмір боргу характеризує стан економіки й фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, то можна стверджувати, що величина боргу -- це взяті авансом податки. Функціонування державних позик є неможливим без податків. Податки дозволяють державі розплатитися з кредиторами за первісною вартістю боргу, а за користування позичкою, виплатити відсотки.

Існують стандартні показники щодо виміру тягаря внутрішнього боргу, однак немає ніяких чітко зафіксованих критичних рівнів цих показників, перевищення яких означало б перехід країни в зону ризику. [1]

1.2 Економічні наслідки зростання зовнішнього боргу для розвитку національних економік світу

В умови глобалізації, інтеграційних процесів економічна безпека країни виступає першочерговим завданням забезпечення зростання економіки та рівня життя населення. Має прямий вплив на економічну сферу — реальний сектор, сектор послуг, фінансовий, інноваційний, інвестиційний тощо. Державний борг, його розмір, методи розміщення та погашення мають зв’язок майже зі всіма процесами економічного життя держави (дефіцит бюджету, розмір грошової маси, темпи інфляції) особливо під час валютно-фінансової кризи.
Економічна безпека — це такий стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім'ї, суспільства та держави. [2]

Розміри державного боргу, методи його розміщення і погашення впливають майже на всі процеси економічного функціонування держави або прямо, або ж опосередковано: економічне зростання і розподіл доходів, бюджетний дефіцит і розмір грошової маси в обігу (який тісно пов’язаний з темпами інфляції), звуження чи розширення сукупного попиту і пропозиції, рівень споживання і нагромадження, баланс поточних зовнішніх рахунків, міжнародну платоспроможність та кредитний рейтинг держави. Тому держава не повинна повністю відмовлятися від залучення державного боргу як макроекономічного інструменту. Але все ж таки варто пам’ятати, що при використанні державного боргу він може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на економіку.

Характеристика статистичних даних зовнішньої державної заборгованості зарубіжних країн доводить актуальність питання необхідності розгляду теоретичних засад впливу зовнішнього державного боргу на національну економіку. Негативні форми впливу зовнішнього державного боргу на економіку країни можна згрупувати у наступні блоки проблем:

1) залежність національної економіки від країн-кредиторів, міжнародних організацій та нерезидентів, які купують державні цінні папери. Дана проблема має місце через неможливість передбачити поведінку нерезидентів, виникнення залежності фінансової системи країни-позичальника від вимог кредитора (рівень бюджетного дефіциту, скорочення соціальних програм) може призвести до дестабілізації фінансової системи країни;

2) існування значної зовнішньої державної заборгованості. Дана проблема пов’язана з необхідністю обслуговування здійснених зовнішніх позик. Через зростання щорічних відсоткових платежів, що фінансуються за рахунок податкових надходжень, виникає необхідність зменшення видатків державного бюджету на фінансування соціально-економічних програм або збільшення податкових надходжень. Дана проблема може проявитися у дестабілізації бюджетної системи. Наслідком позитивного впливу здійснення державних запозичень на внутрішньому ринку є можливість їх використання як стимулу для внутрішніх капіталовкладень, за умови дії ефективного боргового менеджменту, що передбачає врахування динаміки валютного курсу та оцінку паритету процентних ставок на вітчизняному та міжнародному фінансових ринках. Охарактеризовані наслідки впливу зовнішнього державного боргу на макроекономічний стан країни доводять необхідність, при розробці стратегії економічного розвитку, врахування співвідношення параметрів державного запозичення з іншими макроекономічними показниками. Існують дві групи показників, що характеризують зовнішню заборгованість: показники, на основі змінних, що відображають потоки; показники на основі змінних, що відображають залишки.

Залучення зовнішніх позик означає надходження додаткових ресурсів, вони ж можуть дати поштовх економічному зростанню, а зовнішня заборгованість дає можливiсть країні здійснювaти більші сукупні витрати, ніж вироблений нaціональних дохід та фiнансувати інвестиції, що не забезпечуються внутрішніми заощадженнями. Проте зовнішній борг може спровокувaти досить так важкі фінансові кризи, обмежити інвестиційну активність у державі разом із надмірними державними витратами, незбалансованістю бюджету, неефективною податковою політикою, помилками у валютній політиці, тощо. Таким чином, державний борг може розглядатися як засіб забезпечення безпеки або, навпаки, як фактор посилення загроз і ризиків. Тому лише застосування ефективної стратегії управління державним боргом дозволить сприяти ефективному використанню запозичень і створить необхідні умови для оптимізації боргового навантаження. 3]

Надмірний державний борг опосередковано сповільнює економічне зростання країни і переносить тягар оподаткування на майбутнє, оскільки за наявності початкового боргу рівень заборгованості зростає, як відомо, на суму відсоткових виплат. Для того, щоб в довгостроковому періоді погасити тягар заборгованості первинний бюджет має бути, як мінімум, профіцитним. Реальний профіцит бюджету може мати лише та держава, чія економіка має стійку тенденцію до реального зростання. В умовах економічного зростання підвищується ймовірна спроможність обслуговувати державний борг за рахунок розширення бази оподаткування, при цьому слід зберігати на незмінному рівні відносну величину державного боргу. Чим довше країна відкладатиме сплату основного боргу і відсотків за ним за рахунок доходів бюджету, тим важче буде збалансувати бюджет і уникнути боргової кризи в майбутньому.

Окремо слід розглянути таке питання як соціально-економічні наслідки зовнішнього державного боргу. Зовнішні державні позики у поточному періоді пом’якшують вплив змін бюджетно-податкової політики на рівень споживчих витрат, заощадження та інвестиції, розширюючи цим самим фінансовий потенціал економічного зростання. Водночас держава, яка залучає іноземний компенсаційний капітал, стає боржником інших країн, а це значить, що у довгостроковій перспективі обсяг національного продукту зменшиться, а частка зовнішнього боргу в ньому зросте. Необхідність обслуговування зовнішнього боргу призведе до прямого зменшення національного доходу країни-боржника. Цей аспект згадується у теоретичних концепціях американського економіста А. Лернера, який практично вперше провів диференціацію між внутрішнім і зовнішнім боргом, вказуючи на те, що внутрішній державний борг не покладає фінансового тягаря на майбутні покоління, так як внутрішній державний борг є суспільним активом, а виплати відсоткових платежів -- суто трансферна проблема: одні члени суспільства сплачують податки, а інші, наприклад,-- отримують цю ж саму суму грошей у вигляді відсоткових платежів. Одночасно шляхом зовнішніх державних позик можна перенести борговий тягар на майбутні покоління.

Розділ 2. Світовий досвід управління зовнішнім боргом країни (на прикладі США

2.1 Aналіз структури та динаміки зовнішнього боргу США

Заборгованість США на сьогодні є найбільшою в світі, Японія посідає ІІ місце — $ 12 трлн боргу. За обсягом зовнішніх боргів далі йдуть Німеччина ($ 2,6 трлн), Італія ($ 2,4 трлн), Франція ($ 2,1 трлн), Вeликобританія ($ 1,7 трлн) Китай ($ 1 трлн), Іспанія ($ 846 млрд), Греція ($ 433 млрд), Iрландія ($ 196 млрд), Португалія ($ 190 млрд). [рис.2. 1]

Рис 2.1. Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її вирішення

За даними Світового банку[4], станом на 2011 показники зовнішнього боргу в світі є най вищими і становлять 15 033 607млн дол. сша, зовнішній борг на душу населення становить 50 000, а показники зовнішнього боргу до ВВП — 101%. [додаток А]

Дeржавна заборгованiсть США, тобто національна заборгованість — це сума грошей які заборгувало федеральне управління США. Такий вид заборгованості не включає в себе штатну заборгованiсть та забoргованість корпорацій тощо [5 стр. 23]. Зoвнішній борг США — борг тoтожний доларовим заощадженям іноземного сектора; темпи його зростання відображають прагнення іноземців робити заощадження в доларах США.

Станом на 31 грудня 2009 року зовнішній борг США брутто становив 13 трильйонів доларів. Станом на 16 сiчня 2011 року, борг склав 14 трильйонів доларів. Стaном на 30 грудня 2011 року, борг склав 15 трильйонів доларів, що є світовим рекордом в абсолютному вираженні, але менше боргу цілого ряду країн по відношенню до розміру економіки (ВВП) [6].

Oсновна частина цього боргу забезпечена цінними паперами. На червень 2008-го року вартість цінних паперів США в руках у іноземців становила $ 10,3 трлн, як в державних облігаціях США ($ 3,6 трлн), так і корпоративних акціях ($ 3 трлн) і oблігаціях ($ 2,8 трлн). Для порівняння, в грудні 2007-го року американці володіли іноземними цінними паперами на $ 7,2 трлн.

Основними джерелами зoвнішнього боргу є:

— борги приватного сектора

— дефіцит державного бюджету

— негативне сальдо торгового балансу США

(з 1985 року обсяг імпорту перевищує обсяг експорту).

Рoзглядаючи зoвнішній борг США за сектoрами, а саме державним, грошово-кредитним, бaнківським, та іншими, мoжнa зробити наступні висновки. За період 2008−2011роки показники заборговaності по всіх секторах характерно збільшуються, наприклад, державний сектор у 2008р. складaв 2,317,846 дол, а в 2011р. 4,713,834 дол; прямi iнвeстиції (між фірмовий борг) за oстанні 4 роки зріс на 180 609 дол. Зaборгованість за банківським сектором з 2008 по 2011 рік зросла на 15 955 дол; у грoшово-кредитнoму секторі зaборгoванiсть у 2008р. становила 410 801 дол, у 2011- 451 453 дол. додаток Б]

Процентні нарахування на раніше видані кошти Національний борг є досить важливим показником розвитку держави. Вже починаючи з 1910 року статті розходу бюджету перевищують доходи (дефіцит бюджету). В табл.2.3 Ми можемо побачити динаміку росту зовнішньої заборгованості США та побачити прогнози економістів на найблище майбутнє. Також ми бачимо, що зовнішній борг перевищує 50% від ВВП, а це означає, що країна знаходиться в стані довгострокової заборгованості (нагрузки) з нестійкою економікою.

Табл.2. 3

Рік

Державний борг млрд. $

% ВВП

2005

7,905. 3

64,6

2006

8,451. 4

64,9

2007

8,950. 7

65,5

2008

9,985. 8

70,2

2009

12,867. 5

90,4

2010

14,456. 3

98,1

2011

15,673. 9

101,1

2012

16,565. 7

100,6

2013

17,440. 2

99,7

Кредиторів можна розділити на певні категорії згідно з інституціальною ознакою:

— банки (споживчі кредити та цінні папери)

— інвестиційні фонди (цінні бумаги, довгострокові позички)

— держави, а точніше, центробанки (облігації високо надійні папери, валютні резерви в долларах).

Основними країнами — кредиторами є:

Китай — $ 1трлн. 152,5 млрд. (25,7%)

Японія — $ 906,9 млрд. (20,2%)

Британія — $ 333млрд. (7,4%)

Країни ОПЕК — $ 221,5млрд. (4,9%)

Бразилія — $ 206,9млрд. (4,6%)

Тайвань — $ 154,5млрд. (3,4%)

Росія — $ 125,4млрд. (2,7%)

Гонконг — $ 122,4млрд (2,7%)

Швейцарія — $ 112,4млрд (2,5%) [7].

Основними іноземними держателями держборгу США є Китай ($ 740 млрд на січень 2009-го) та Японія ($ 635 млрд)[8]. Росія посідає восьме місце в рейтингу держателів державного боргу США. [рис.2. 2]

Рис. 2.1. (Основні кредитори США)

На 1 липня 2009 року доля американського державного боргу перед Росією складала 118.0 млрд дол, або 3,8%. Японія за рахунок активного розвитку економіки в період після Другої світової війни накопичила значні фінансові кошти, які надає під дуже низький відсоток (близько 0%). Це дозволяє здійснювати запозичення «Carry trade» (кредит береться в ієнах, конвертується і видається в доларах, що дозволяє заробити на різниці процентних ставок).

Китай отримує великий обсяг доларових платежів, який накопичує в золото-валютних резервах (ЗВР). Так як більша частина надійшли в ЗВР доларових коштів не витрачається, а переводиться в казначейські облігації США, то це призводить до значного зростання ЗВР Китаю (+43%, до 1,5 трлн дол за 2007 рік) і Японії.

Проте останнім часом, через напруженості в політичній сфері, яка виникла між США і Китаєм, останній, продав пакет державних казначейських облігацій США на суму 34,2 млрд. дол. У результаті провідним держателем американських боргових розписок стала Японія.

Основними джерелами зовнішнього боргу являються:

— борги приватного сектору

— дефіцит державного бюджету

— від'ємне сальдо торгівельного балансу

— відсоткове нарахування на, раніше випущені, засоби

Граничний розмір зовнішнього боргу було встановлене в 1917 році, але з тих пір це розмір збільшується через зміни закону [9. стр. 198]. Зовнішній борг США вперше за всю історію перетнув позначку 7трлн дол і це при тому, що законодавством був установлений ліміт в розмірі 7,384млрд дол. Щоб не допустити дефолту конгресс США тут же попросили підвищити ліміт, і вже 2006 року ліміт становив 9трлн дол. У 2007 році планку максимального зовнішнього боргу було подвинуто ще на 850млрд дол. Міністерство фінансів США направляє в Конгресс офіційні запроси на збільшення законодоавчого ліміту щодо зовнішнього боргу держави. Було помічено, що за часів праавління, а сааме за 5 років, Джоржа Буша цей ліміт збільшувався 3 рази.

Починаючи з 1976 р. торговий баланс США був дефіцитним (обсяг імпорту перевищував обсяг експорту в грошовому вираженні). У 2005−2007 США мали щорічний дефіцит у розмірі $ 700 млрд і більше (У той же час Японія мала профіцит $ 168 млрд, Німеччина — 146, Росія — 165). Таким чином, дефіцит торгового балансу США в 2007 р. на $ 300 млрд вище, ніж у 2003р. У 2007 році дефіцит склав 731 200 000 000, в 2008 році - 673,3 млрд. [10] Накопичений дефіцит торгового балансу за 23 роки (з 1985 по 2007 рр.) склав 8 трлн дол Можна сказати що кожен резидент США до сьогоднішнього дня власними або кредитними средствмі «сплатив» іноземним виробникам 30 тис. дол [6].

Проблема зростаючого боргу стає все більш значною та небезпечною, збільшуючи навантаження на бюджет за рахунок відсоткових відрахувань за борговим зобовязанням. Зростаючою заборгованістю зовнішнього боргу переймаються як американці так і інше населення світу, як свідчення того, що позиції США у світовій економіці прогресуючи спадає, як виявлення загального неблагополуччя американської економіки, які викликають тривогу та небезпеку за майбутнє.

Велика кількість американських політиків наполягають на тому, щоб запровадити любі заходи задля скорочення розміру федерального боргу США. Якщо Вашингтон продовжить нинішню зовнішню і внутрішню політику, то вже через 10 років зовнішня заборгованість Штатів виросте ще на 10 трлн дол. Варто відзначити, що за приблизними підрахунками, починаючи з вересня 2007 року, зовнішня заборгованість країни збільшується щодня на 3,83млрд дол. При цьому, якщо поділити суму боргу на загальне населення країни, то можна підрахувати, що приблизно кожен громадянин США винен близько 39 тис. дол.

2.2 Методи та інструменти розв’язання проблеми заборгованості в США

Різке збільшення державного боргу США вже під час першого президентського терміну Рональда Рейгана (майже в 2 рази, з 834 млрд дол в 1980 до 1525 млрд дол в 1986 (в цінах 1982 року)) [11] викликало заклопотаність Конгресу, результатом якої стало прийняття в 1985 Закону про збалансований бюджет і контроль за дефіцитом в надзвичайних умовах (Акт Гремма-Рудман-Холлінгс). Закон передбачав щорічні заходи щодо зменшення дефіциту і досягненню збалансованого бюджету до 1991 року (надалі цей термін кілька разів продовжується).

З 2004 по 2007 рік знижувався дефіцит федерального бюджету, тобто, уряд США намагався наблизити витрати до реальних доходів. Однак зниження змінилося сильним зростанням, і на кінець 2009 року дефіцит бюджету збільшився вдвічі.

Сьогоднішній президент США Барак Обама запроваджує заходи з порятунку економіки і виведення країни з кризи, виділяючи гроші з бюджету на фінансування банків. Однак в останній його заяві прозвучало, що ці фінанси витрачаються не розумно, і, що чергове фінансування допоможе лише трейдерам і менеджерам з Wall Street, але не економіці країни. Крім того, для порятунку фінансового сектора президент ініціював створення «поганого» банку, який буде страхувати ненадійні активи, на що, за оцінками аналітиків, знадобиться ще близько 2 трлн. дол. Перспектива такої широкої роздачі грошей пов’язана з серйозними ризиками. Дефіцит бюджету США в 2009 році перевищив 1,3 трлн. дол У зв’язку з цим уряд не зможе фінансувати програму Обами за рахунок бюджетних коштів. Єдиний спосіб відшукати гроші на погашення боргу — це зовнішні позики під цінні папери держказначейства.

США нарощує борг за допомогою випуску державних цінних паперів. Аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody’s прогнозували, що до осені 2010 року обсяг зовнішнього боргу США досягне 9 трлн. дол, або 62% від ВВП країни.

Щоб розплачуватися за старими боргами, американці постійно влазять у нові. Коли підходить час погашувати облігації, вони випускають і продають нові боргові зобов’язання. За статистикою, кожну хвилину американський борговий сніговий ком приростає на 12,5 мільйона доларів. ]

Борг США росте по 1,4 млрд. дол на день, або майже по одному мільйону доларів за хвилину. За експертними оцінками, в 2050 році борг США складе 350 відсотків від річного ВВП.

Далі ситуація буде ставати все гіршою і гіршою так як кількість працездатного населення в процентному співвідношенні буде поступово зменшуватися. За чверть століття американців, які старші 65 років стане у двічі більше. Крім того, також збільшиться й кількість дітей. Борг США буде рости за рахунок поточних воєнних операцій на Близькому Сході. Десятирічне обслуговування обійдеться бюджету в 2,4 трлн. дол.

США можуть собі дозволити таку «розкіш» «Жити в борг» на відміну від інших країн, завдяки Федеральній резервній системі, яка є емітентом основної резервної валюти світу. США вже зараз не можуть обслуговувати свій борг. З точки зору простого економічного аналізу, Америка — абсолютно ненадійний боржник. В іншій ситуації ніхто б не позичав цій країні. Але всі розуміють, що якщо це припинити, то великі проблеми будуть не тільки в Америки, зупиниться світова економіка.

Таким чином, до тих пір поки американський долар є світовою резервною валютою, США фактично зможуть продовжувати фінансувати програми підтримки своєї економіки за рахунок фінансових ресурсів решти світу.

При цьому аналітики приходять до висновку, що незважаючи ні на що, економіка США залишається досить стабільною. У США ще жодного разу не відмовлялися платити і жодного разу не оголошували дефолту. Попит на американські боргові облігації залишається високим, що відстежується за котируваннями їх прибутковості, а значить, що і вартість залучення коштів для США низька. Цінні папери держказначейства інвестори зараз вважають найбезпечнішим активом. Таким чином, їх надійність забезпечується не стільки стійкістю економіки США, скільки довірою світу до неї.

Ще одним інструментом розв’язання проблеми заборгованості в США можна вважати підвищення планки державного боргу. За оцінками деяких аналітиків, загроза економічної кризи в країні на початок 2006 року була досить велика [10]. Перевищення державного боргу повинні були компенсувати кошти пенсійного фонду. Про це йшлося в листі, направленому в конгрес главою міністерства фінансів США Джоном Сноу. Крім того було відзначено, що вже до 20 березня 2006 можливе перевищення встановленого раніше стелі в $ 8,2 трильйона. У зв’язку з цим Сноу звернувся до законодавців з проханням негайно підвищити цей поріг.

Міністром фінансів США Тімоті Гайтнером був направлений в конгрес офіційний запит на збільшення законодавчого межі федерального боргу Сполучених Штатів понад чинного на той момент значення в 12,1 трлн дол Гайтнер прогнозував, що держборг США міг упертися в «стеля» вже в середині жовтня 2009 року [11].

17 грудня 2009 Конгрес підвищив планку держборгу на 290 млрд дол — до 12,4 трлн дол для фінансування витрат уряду США протягом ще шести тижнів. Дане підвищення дозволить уникнути дефолту за зобов’язаннями США в найближчому майбутньому [12].

21 січня 2010 сенатори від демократичної партії внесли законопроект про підвищення планки державного боргу США на 1,9 трлн дол — до 14,3 трлн дол Законопроект був прийнятий. Планка даного розміру боргу була досягнута на початку травня 2011. Верхня планка державного боргу США з 1940 року піднімалася близько ста разів.

Всім відомо те, що щорічне стрімке збільшення заборгованості США мало не призвело до дефолту у 2011році, тому для його запобігання уряд США запровадив низку заходів.

16 травня 2011 міністр фінансів США Т. Гайтнер повідомив конгрес, що державний борг країни досяг максимального встановленого законом рівня. За словами міністра, йому доводиться використовувати «різні бухгалтерські виверти» в якості заходів для запобігання дефолту [13]. 12 липня 2011 президент США Б. Обама заявив, що незабаром у федеральній казні може виявитися недостатньо грошей для своєчасної виплати пенсій 27 мільйонам пенсіонерів, якщо держборг не буде збільшений. 15 липня того ж року Обама заявив, що, якщо до ранку 16 липня Конгрес не збільшить ліміт держборгу, США можуть оголосити технічний дефолт.

29 липня Палата представників відмовилася голосувати з питання про борг США по законопроекту, що передбачав збільшення його планки до 15,2 трильйонів доларів. 30 липня Сенат США відхилив республіканський законопроект щодо підвищення стелі держборгу і скорочення бюджетного дефіциту: 59-ма голосами «проти», 41 «за». Останнім днем?? для законодавчого підвищення планки держборгу було 2 серпня 2011, оскільки 3 серпня були передбачені великі виплати за державними видатками, які нічим було обслуговувати.

2 серпня 2011 за 12: 00 до можливого оголошення дефолту Сенат США проголосував за збільшення держборгу на 2,4 трильйона доларів, тим самим дефолт був відкладений. Держборг склав в той день більше 14,3 трлн дол. В той же день, 2 серпня, президент США Барак Обама встиг підписати прийнятий закон про держборг, запобігши технічний дефолт [14]. В той же і на наступний день були розміщені нові державні облігації США на кілька сот мільярдів доларів.

Незважаючи на домовленість між республіканцями (більшість у Конгресі) і демократами (президент), «підвішена» протягом з 16 травня по 2 серпня ситуація зі збільшенням стелі боргу привела в результаті побоювань інвесторів дефолту США [21] до нестабільності фондових ринків; ціна золота ще 18 липня встановила світовий рекорд, перевищивши 1600 доларів за унцію, а кредитний рейтинг США був знижений [15] S & P 4 серпня з максимального «ААА» до «АА +» із прогнозом «негативний» на тлі проблем з держборгом і зростанням дефіциту держбюджету.

3 серпня 2011 в результаті нових запозичень, згідно агентству S & P, державний борг Сполучених Штатів Америки перевищив валовий внутрішній продукт США.

4 серпня 2011 рейтингове агентство Standard & Poor’s вперше (з 1860-х років) знизило кредитний рейтинг США як держави. Це обвалило світові фондові ринки, а ціна на золото поставила новий світовий рекорд, перевищивши 1700 доларів за унцію [15].

Розділ 3. Динаміка формування зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації

3.1 Оцінка динаміки та структури зовнішнього боргу України

Зовнішній борг України почав формуватись вже на початковому етапі своєї незалежності у 1991 році. Саме формування державного боргу пройшло 6 етапів, а саме: [16]

1. Перший етап формування проходив з 1991року по 1994рік. В цей період до фінансування дефіциту бюджету залучаються виключно прямі кредити Національного банку та утворення зовнішнього боргу шляхом надання урядових гарантій за іноземними кредитами. Політика у сфetрі зовнішніх позик характеризувалась хаотичністю та неузгодженістю. На цьому eтапі Україна не вдавалась до позик у міжнародних фінансових організацій та комерційних позик.

2. Другий етап — 1995 — 1996 рр. Зoвнішній державний борг зростав висoкими темпами і формувався за рахунок отримання зовнішніх позик від міжнародних фінансових організацій

3. Третій етап сформувався в період 1997 — перша половина 1998 року. Цей період характеризувався активним урядoвим позичанням як на внутрішньoму, так і на зовнішньому ринках капіталу, на який Україна вийшла в серпні 1997 року. Також Україна почала залучати зовнішні комерційні позики. Сильно зменшились надходження від міжнародних фінансових організацій, через гальмування Україною реформування економіки.

4. Четвертий етап це друга половина 1997 року — 2000 рік. На цьому етапі був обмежений доступ України до іноземних ринків капіталів. Загроза настання неплатоспроможності країни. В цeй період вперше було здійснено низку операцій щодо реструктуризації частин внутрішнього та зовнішнього боргу України. Успішне проведення реструктуризації комерційного боргу в квiтнi 2000 року дозволило не лише скоротити державний борг на 152 млн дол. США, а й зменшити загальний обсяг виплат в 2000 році на 900 млн дол. США. Міністерствo фiнансів здiйснило реструктуризацію боргових зобов’язань перед НБУ. Державні цінні пaпери, які були випущені у 1998−2000 рoках та підлягали погашенню у 2000−2004 роках, були замінені на процентні облігації з терміном погашення протягом 2002−2010 років.

5. П’ятий етап проходив нa протязі 2001−2007 років. Цей період ще називають періодом економічного зростання. Прямий державний та гарантований державою борг поступово зменшується до 12,2% від валового внутрішнього продукту України. Упрaвління державним боргом в цей період характеризується переходом від антикризового управління до проведення виваженої боргової політики, націленої на зменшення боргового навантаження на економіку держави. Укрaїна прaгне реалізувати на практиці довгострокові механізми вирішення бoргових прoблем. Здійснено 6 суверенних випусків ОЗДП на зовнішніх ринках капіталу задля фінансування державного бюджету.

6. Шостий етап формування державного боргу (2008−2009рр.) Глобальна фінансова криза ліквідності. Падіння експортної виручки, відновлення співпраці з МВФ, зростання прямого державного боргу до 29,8% від ВВП. Цей етап можна назвати періодом загрози втрати боргової безпеки.

Боргова зобов’язаність і надалі продовжує збільшуватись, і тому на сьогоднішній день дослідники виділити наступний, сьомий етап формування державного боргу України (2009 — 2011 рр.) Всі економічні негаразди в Україні, спричинені світовою фінансовою кризою та політичною нестабільністю. У 2010 році МВФ виділив Україні стабілізаційний кредит задля допомоги економіці країни. Сьогодні Україна стоїть на порозі значного зростання боргового тягаря, здатного вже в найближчому майбутньому істотно підвищити фiнансові ризики й посилити депресивний тиск на всіх економічних агентів.

[Табл. 3.1. ]

Етапи формування зовнішнього боргу в Україні

І етап

1991 — 1994 рр

ІІ етап

1995 — 1996 рр

ІІІ етап

1997р — І пол. 1998 р

IV етап

ІІ пол. 1997р — 2000 р

V етап

2001 — 2007 рр.

VI етап

2008 — 2009 рр.

VII етап

2009 — 2011 рр.

Структурнo дeржавний борг України складaється з внутрішнього і зовнішнього. У 1992 рoці прийнято Закон «Про дeржaвний внутрішній борг України», яким визначeно, що дeржавним внутрішнім боргом України є строкові боргові зoбов’язання уряду України у грошовій формі. Дeржавний внутрішній бoрг гарантується всім майном, щ пeребуває у загальнодержавній власності.

Державний зовнішній бoрг -- це бoргові зoбов’язання держави перед нерезидентами щoдо пoвернення пoзичених кoштiв (основна сума боргу) та вiдсотків за ними.

До складу зовнішнього державного боргу України включаються такі основні види заборгованості (за джерелами фінансування)[17]:

— Зобов'язання за позиками, які надані міжнародними фінансовими організаціями (МВФ, ВБ, ЄС, ЄБРР);

— Заборгованість перед зарубіжними державами (Росії, Туркменістану, Японії, ФРН, США та ін.);

— Зобов'язання за позиками, наданими закордонними комерційними банками (фідуціарні кредити);

— Заборгованість фізичним та юридичним особам-нерезидентам з обслуговування та погашення внутрішніх і зовнішніх позик.

— Виходячи з критеріїв мети залучення і використання коштів, зовнішній борг України поділяється на такі групи:

— Кредити, залучені з метою фінансування дефіциту державного бюджету та підтримку платіжного балансу країни;

— Пов'язані кредити, надані в рамках міждержавних та міжурядових домовленостей;

— Інвестиційні кредити, залучені суб'єктами господарської діяльності під державні гарантії;

— Довгострокові негарантовані кредити, залучені недержавними позичальниками в рамках власних проектів розвитку.

Загальна сума українського боргу перед МВФ зросла до 12 млрд 660 млн доларів. 18] Затверджена 28 липня програма stand by для України загальним обсягом понад 15 мільярдів доларів стала четвертою за обсягом серед програм допомоги МВФ, які діють нині. Вона поступається за розмірами лише Греції, Румунії та Угорщині. Нині на Україну припадає кожен п’ятий долар заборгованості всіх країн перед МВФ за стандартними кредитними програмами. [19]

Нещодавно свою кредитну статистику оприлюднив також Світовий банк. 20] Україна у списку боржників СБ — на десятому місці. Вона винна банку більше, ніж Росія, — понад 3 мільярди доларів. Світовий банк заявляє про ризик розірвання угоди «stand by» між Україною і Міжнародним Валютним Фондом через велику суму заборгованості та невиконання Україною вимог поставлених МВФ.

Україна реструктуризувала 18,96 млн євро свого боргу Франції. Про це повідомило Міністерство фінансів. Борг реструктуризовано терміном на 12 років із 3-річним пільговим періодом із процентною ставкою 5,8% річних,.

Сума в 18,96 млн. євро є частиною українського боргу Франції, а загальна сума 35,5млнєвро.

В результаті підписання угоди з Урядом Японії загальна сума сплачених штрафних відсотків за несвоєчасне здійснення платежів склала 45,75 млн. ієн, загальна сума нарахованої та сплаченої пені за відстрочення платежів із сплати відсотків за оригінальними контрактами — 12,6 млн. ієн, а додаткові витрати на обслуговування реструктуризованого боргу перед цією країною становитимуть 1357,2 млн. ієн. [21]

Валовий зовнішній борг країни включає всі види заборгованості резидентів України перед нерезидентами, які класифікуються за чотирма основними секторами економіки:

— сектор державного управління;

— органи грошово-кредитного регулювання;

— банки;

— інші сектори.

Динаміку валового обсягу зовнішніх зобов’язань України в І півріччі 2011 року характеризували:

· розміщення урядом облігацій зовнішньої державної позики на 2.8 млрд. дол. США;

· випуск під гарантії уряду єврооблігацій інших секторів економіки (на 0.7 млрд. дол. США); накопичення короткострокового боргу інших секторів за торговими кредитами та простроченою заборгованістю (2.9 млрд. дол. США);

· подальше скорочення зовнішньої заборгованості банківського сектору (0.6 млрд. дол. США).

Рис. 3.1. (динаміка валового зовнішнього богру України)

*за даними Нацфонального банку України

Як можемо бачити з вище наведеного графіку, то валовий зовнішній борг у % до ВВП найвищих показників досяг у 2010 післякризовому році, він перетнув позначку 120млрд. дол. США.

Протягом І півріччя 2011 року обсяг валового зовнішнього боргу України збільшився на 6.0 млрд. дол. США (на 5. 1%) і за станом на 01. 07. 2011 р. дорівнює 123.4 млрд. дол. США. Стосовно ВВП борг скоротився до 81. 9% порівняно з 85. 0% на початок року[22].

За рахунок операцій платіжного балансу в І півріччі 2011 року обсяг зовнішнього боргу України збільшився на 4.5 млрд. дол. США. Курсові різниці та інші зміни збільшили обсяг боргу на 1.5 млрд. дол. США. Майже три чверті приросту валового зовнішнього боргу у звітному періоді було забезпечено зовнішніми залученнями уряду, державних банків та компаній. Рис. 3.2. (приріст обсягів валового зовнішнього боргу України)

Далі проаналізуємо зміни зовнішньої заборгованості України по кожному сектору. І так, перший сектор який ми будемо аналізувати буде сектор державного управління.

Майже три чверті приросту валового зовнішнього боргу у звітному періоді було забезпечено зовнішніми залученнями Уряду, державних банків та компаній. Зовнішній борг секторів державного управління (далі - ДУ) та органів грошово-кредитного регулювання (далі - ОГКР) збільшився на 2.6 млрд. дол. США (на 8. 0%) — до 35.1 млрд. дол. США (23. 5% від ВВП), у тому числі за рахунок курсової різниці - на 0.9 млрд. дол. США. Протягом першого півріччя 2011 року Уряд розмістив ОЗДП на 2.8 млрд. дол. США. Одночасно відбулося планове погашення ОЗДП 2004 року на 600 млн. дол. США. Протягом першого півріччя 2011 року Уряд розмістив ОЗДП на 2.8 млрд. дол. США. Одночасно відбулося планове погашення ОЗДП 2004 року на 600 млн. дол. США. Інвестиції нерезидентів в облігації внутрішньої державної позики (далі - ОВДП) скоротилися на 0.3 млрд. дол. США. Зобов’язання ОГКР перед МВФ зросли за звітний період на 0.3 млрд. дол. США до 7.8 млрд. дол. США за рахунок зміни курсу спеціальних прав запозичень.

Рис. 3.3. (заборгованість державного сектору)

*за офіційними даними Національного Банку

Заборгованість банківського сектору ми можемо спостерігати за діаграмою, яка буде нижче наведена. На графіку видно, що у першому півріччі 2011 року українські банки продовжили скорочувати свої зовнішні боргові зобов’язання. З початку року вони зменшилися на 0.6 млрд. дол. США — до 27.5 млрд. дол. США (18. 4% від ВВП). З кінця 2008 року борг банківського сектору скоротився майже на третину (на 12 млрд. дол. США). Протягом звітного півріччя спостерігалося зменшення зовнішніх зобов’язань банків за кредитами (переважно довгостроковими) на 1.8 млрд. дол. США (на 9. 3%). Одночасно зобов’язання за валютою та депозитами нерезидентів в українських банках зросли на 0.9 млрд. дол. США.

Рис. 3.4. (заборгованість банківського сектору)

*за офіційними даними Національного Банку

У цілому чисте зменшення боргу банків за рахунок операцій становило 0.8 млрд. дол. США, у той час як курсова різниця та інші зміни протягом першого півріччя 2011 року збільшили його на 0.2 млрд. дол. США[22].

І нарешті проаналізуємо зовнішню заборгованість за іншими секторами. Знову ж таки звертаємось за даними до Національного Банку України, які відображено на

рис. 3.5. (заборгованість інших секторів економіки) [22].

*за офіційними даними Національного Банку

Зовнішній борг інших секторів економіки (включно з міжфірмовим боргом) за перше півріччя 2011 року зріс на 4.1 млрд. дол. США (на 7. 2%) — до 60.8 млрд. дол. США (40. 7% від ВВП). За рахунок власне операцій обсяг боргу зріс на 3.6 млрд. дол. США, а за рахунок курсової різниці та інших змін — на 0.5 млрд. дол. США. Звітний період відзначився: зростанням кредиторської заборгованості підприємств за зовнішньоторговельними операціями (на 2 млрд. дол. США — до 15.8 млрд. дол. США); накопиченням простроченої заборгованості за негарантованими кредитами до 4.7 млрд. дол. США порівняно з 3.8 млрд. дол США на початок року; залученням під гарантії Уряду 0.7 млрд. дол. США за єврооблігаціями на фінансування інфраструктурних проектів.

Короткострокова складова боргу інших секторів внаслідок швидкого накопичення зобов’язань за торговими кредитами та простроченою заборгованістю зросла до 36. 1% порівняно з 33. 5% на початок 2011 року.

Узагальнюючи всі показники зовнішньої заборгованості України по різних секторах економіки за останні 3 роки і беручи за основу методологію МВФ [додаток В] можна зробити аналіз наступним чином. З кожним роком заборгованість країни зростала. Взагалі заборгованість України має стабільну тенденцію зростання. Якщо взяти до уваги 2009 — 2011роки, то за цей період зовнішня заборгованість збільшилася на 22 840 млн. дол. США. За останній 2011 рік валовий зовнішній борг збільшився на 8890 млн. дол. США. Ці показники ще в черговий раз підтверджують негайну необхідність в імплементації нових діючих заходів щодо покращення кризової ситуації в Україні.

3.2 Шляхи вирішення проблем зовнішньої заборгованості в України

Як і для більшості країн світу, для України державні запозичення є основним джерелом покриття дефіциту бюджету, при чому як державного так і місцевих бюджетів. Розмір державного боргу, його динаміка і структура, та темпи росту є одним з показників фінансового стану держави та ефективності державної боргової політики. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до формування і значного зростання державного боргу в Україні. Великі розміри внутрішнього і зовнішнього державного боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування обумовлюють необхідність вирішення проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів вдосконалення механізму його управління.

Погашенням зовнішньої заборгованості в Україні займається: Міністерство Фінансів України; Національний Банк України; Державне казначейство України, тощо. Зменшення зовнішнього боргу України здійснюється за допомогою таких 3-ох основних джерел:

· із бюджету

· за рахунок золотовалютних резервів

· приватизації власності

· із нових запозичень

Для того, щоб ефективно управляти та скоротити державний борг найчастіше використовують такий метод як рефiнансування державного боргу (погашення основної частини заборгованості за рахунок засобів отриманих від розміщення нових позик).

Для вирішення проблеми зовнiшньої заборгованості Кабінет міністрів України ухвалив Концепцію розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів України на 2009 — 2013 роки. Цю концепцію прийняли з метою задовольнити нагальні потреби реформування первинного ринку державних цінних паперів в Україні [23]. Також в період економічної нестабільності, відсутності додаткових резервів залучення коштів Україні доведеться «тяжкo попотіти» у найближчі пару років, щоб виконати стратегічний план складений Міністерством фінансів України (рис. 3.6.)

*за даними Міністерства фінансів України

Вище наведена діаграма погашення основної суми боргу протягом наступних 8 років за даними Мінфіну показує високу напругу протягом наступних 4 років. Міністерство фінансів планує у 2014 році отримати практичну відсутність боргову завантаженість, та його зменшення починаючи з 2016 року[24].

Шляхами зменшення зовнішньої заборгованості України можна вважати наступні:

1. Врaховуючи специфіку стану державної заборгованості України (левова частка зовнішнього боргу Укрaїни -- державний борг, обслуговування якого проводиться з державного бюджету), дуже важливо рoзробити кoмплексну систему показників, які, окрім загальної платоспроможності та тимчасової ліквідності, включали б також індикатори гранично безпечного боргового навантаження на бюджет.

2. З метoю запобігання зростанню простроченої заборгованості в економіці слід усвідомлювати, щo в основі функціонування ринкової економіки лежить принцип довіри господарюючих суб'єктів oдне до одного. Підрив цієї довіри означатиме неминучу кризу. Oсь чому не можна не підтримувати дії Нaцбанку, спрямовані на подолання пaніки серед клієнтів банків.

3. Мaє бути посилений митний контроль за надходженням у країну так званого «сiрого» та «чорного» iмпорту, який, крім несплати мита та інших податків, призводить до подальшого вивезення іноземної валюти з країни. Необхідні також заходи нетарифного характеру, спрямовані на скорочення ввезення побутових товарів з країн Сходу та інших регіонів світу. Задля цього потрібно істотно підвищити контроль за якістю товарiв, котрі надходять в Україну.

4. Має бути взята за основу теза, що уряд та Національний банк зобов’язані не допустити зниження курсу гривні по відношенню до долара. Нa відміну від ситуації 1998−1999 років, падіння курсу національної валюти до іноземних валют, враховуючи oбсяг залучених іноземних та виданих валютних кредитів, матиме вкрай негативні нaслідки, адже спровокує масові прострочення зобов’язань за цими крeдитами та оголошення неплатоспроможними суб'єктів, що їх отримали.

5. Нeобхідно рoзширити та пришвидшити розвиток внутрішнього фінансового ринку для активізації купівлі державних зобов’язань.

На думку експертiв Нaціональний банк, для погашення зовнішньої заборгованості України, повинен розробити програму-підтримку банкам в період фінансової нестабільності, і передбачити спрощені механізми підтримки їх ліквідності. А, наприклад, перед комерційними банками стоїть таке питання як, переглянути темпи зростання кредитних портфелів у бік зменшення.

ВИСНОВОК

Зовнішня заборгованість країни являє собою сукупний державний борг, який у свою чергу вбирає в себе всю заборгованість держави по різних секторах: сектор державного управління, сектор грошово-кредитного регулювання, банківський сектор, інші сектори, прямі інвестиції (між фірмовий борг).

Державний борг — це основна непогашена сума фінансових зобов’язань держави, яка виникає в наслідок державного запозичення. Державний борг є невідємною складовою державних фінансів і несе негативні економічні та соціальні наслідки. При наявності заборгованості держава не може ефективно керувати регулюванням власної, внутрішньої, економіки. Значна частина державного бюджету йде на покриття боргу, це у свою чергу тягне за собою погіршення державної економіки, незадоволення населення та інші негативні наслідки. Тому треба впроваджувати ефективні методи вирішення проблеми.

Найбільш поширеним методом погашення заборгованості є кредитування, але для України цей метод більше не підходить. «Ми вже так залізли по вуха у кредити, що беремо їх в одних, щоб погасити заборгованість перед іншими». Як доказ цьому можна навести приклад, що Світовий Банк розглядає можливість розірвання угоди «stand by» між Україною і Міжнародним валютним фондом через велику суму заборгованості та невиконання Україною вимог поставлених МВФ.

Експерти, які займаються цією проблемою, пропонують наступні шляхи погашення зовнішньої заборгованості України, які умовно можна поділити на 3 блоки:

1. Ініційовані міжнародними фінансово-кредитними інститутами:

— План Бейкера (Паризький клуб1985 р)

— План Брейді (Паризький клуб 1998 р)

— Боргова ініціатива МФВ та Світового Банку щодо надання допомоги бідним країнам з високим рівнем заборгованості (Highly Indebted Poor Countries, HIPC, 1999р.)

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой