Оцінка операційної діяльності підприємства "Луцьк Фудз"

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ВСТУП

Мета даної курсової роботи — проаналізувати операційну систему ПАТ «Луцьк Фудз», який є українським лідером з виробництва холодних соусів під торгівельною маркою «Руна».

Об'єктом дослідження у курсовій роботі є операційна система ПАТ «Луцьк Фудз» та особливості її функціонування.

Операційна система являє собою одну з підсистем організації, в межах якої здійснюється реалізація операційної функції, яка включає в себе дії, в результаті яких виробляються товари, надаються послуги, виконуються роботи для задоволення запитів зовнішніх щодо даної організації споживачів.

Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що реалізація завдань операційного менеджменту у ПАТ «Луцьк Фудз» дозволить підвищити ефективність функціонування операційної системи підприємства та підвищити його конкурентоспроможність на ринку холодних соусів в Україні.

Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності діяльність ПАТ «Луцьк Фудз» відноситься до Секції C «Переробна промисловість».

Основними видами діяльності ПАТ «Луцьк Фудз» є: виробництво кетчутів, соусів та аджик, столових оцетів, гірчиці.

Метою діяльності товариства є: розширення міжнародних та економічних зв’язків України з іншими державами; упровадження передових технологій і методів керування в харчовій галузі галузі; зростання ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів в харчовій галузі, сприяння розвитку конкурентного ринку в цій сфері;

Під час написання курсової роботи були використані наступні методи: описові, порівняльного аналізу, експертні методи, метод центру тяжіння, а також інші методи наукового пізнання.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ У СКЛАДІ КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Тип і параметри операційної системи

Розглянемо тип операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз». Операційні системи класифікуються на типи за різними ознаками.

За типом кінцевого результату операційної діяльності ПАТ «Луцьк Фудз» є виробничим підприємством, оскільки його спеціалізацією є виробництво матеріальної продукції - продуктів харчування, а саме аджики, кетчупів, інших соусів тощо.

За широтою номенклатури та асортименту кінцевого продукту операційна система ПАТ «Луцьк Фудз» є диверсифікованою, оскільки фабрика виробляє не один продукт, а великий асортимент: кетчуп, оцет, гірчицю, томатну пасту, аджику і соуси під ТМ «Руна». За ступенем гнучкості операційна система ПАТ «Луцьк Фудз» є гнучкою, її гнучкість проявляється у його здатності без будь-яких суттєвих змін техніки, технології та організації виробництва забезпечувати освоєння нових виробів в найкоротший термін і з мінімальними затратами праці та матеріальних ресурсів незалежно від зміни характеристик виробів.

За ступенем дискретності ходу операційного процесу. Операційна система ПАТ «Луцьк Фудз» є безперервною, оскільки у безперервних технологічних процесах матеріальний потік і інформація, що його відображає безперервні. Матеріальний потік, що проходить через технологічне обладнання і зазнає там в кожен момент часу зміни своїх властивостей є неперервним. До безперервних відносять виробництва, у яких вимагається регулювати витрату, тиск, температуру, напругу, переміщення рухомих елементів та інші величини в усьому діапазоні їх змін. Це різноманітні хімічні реактори, процеси приготування харчових продуктів, металургія, системи постачання теплом, водою та електроенергією.

За методом організації виробництва ПАТ «Луцьк Фудз» є потоковим виробництвом, що має такі ознаки: за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно подібних предметів; робочі місця розміщуються послідовно за ходом технологічного процесу; технологічний процес має високу поопераційну диференціацію, на кожному робочому місці виконується одна або кілька схожих операцій; предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує високий ступінь паралельності та безперервності процесу. Широко застосовується спеціальний міжопераційний транспорт (конвеєри), який виконує не тільки функції переміщення предметів, а й задає ритм роботи. Потокові методи застосовуються для виготовлення продукції в значних обсягах і протягом тривалого часу, тобто в масовому й великосерійному виробництві.

За способом управління запасами сировини або готової. Операційна система заводу працює на склад, створюючи запаси готової продукції.

За обсягом випуску та стабільністю номенклатури та асортименту (послуг)

Операційну систему ПАТ «Луцьк Фудз» можна віднести до серійного типу, характерною ознакою якого є випуск партіями однорідної продукції протягом встановленого періоду часу. Серійне виробництво характеризується виготовленням обмеженого асортименту продукції. Партії (серії) виробів повторюються через певні проміжки часу.

У серійному виробництві вдається спеціалізувати окремі робочі місця для виконання подібних технологічних операцій. Рівень собівартості продукції знижується за рахунок спеціалізації робочих місць, широкого застосування праці робітників середньої кваліфікації, ефективного використання устаткування і виробничих площ, зменшення, порівняно з одиничним виробництвом, витрат на заробітну плату. Відмінні рисами серійного виробництва є: виробництво серіями щодо обмеженої номенклатури повторюваної продукції; невисока тривалість виробничого циклу; типізація технологічного процесу; наявність спеціалізованого обладнання та робочих місць; механізація контролю якості продукції. Параметр -- величина, що нею характеризують якусь властивість, стан, розмір або форму об'єкта, робочого тіла, процесу, явища або системи тощо. До параметрів операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз» можна віднести кількість виробничих підрозділів — їх на заводі 4, а саме: консервний цех (виробництво кетчупу), цех рідких продуктів (виробництво оцету), цех по виготовленню гірчиці та кетчупу, лабораторія. Крім того, параметрами операційної системи даного заводу можна вважати кількість виготовленої продукції. Що у ТМ «Руна» з кожним роком збільшується

На сьогоднішній день завод оснащений сучасним обладнанням для виробництва, фасування та пакування продукції. Всі виробничі та складські приміщення оснащені сучасною системою очищення повітря.

1.2 Технологія виробництва продукції

На сьогоднішній день «Луцьк Фудз» виробляє наступні види продукції: томатна паста у склотарі; томатна паста в упаковці дой-пак; кетчуп в пластиковій тарі; кетчуп в упаковці дой-пак; кетчуп в скляній тарі; гірчицю в пластиковій тарі; гірчицю в упаковці дой-пак, оцет у полімерній тарі. Технологію виробництва продукції заводу наведемо на прикладі кетчупу, так як кожен з продуктів має свою особливу технологію виготовлення.

Кетчуп — це томатний соус з більш ніж 130-річними традиціями. Має, імовірно, китайське походження. До Європи його завезли в 16-столітті англійські моряки, а перша згадка про кетчуп в кулінарній книзі датується кінцем 17 століття. Кетчуп характеризується порівняно з соусом більш традиційним томатним смаком і меншою кількістю різних інгредієнтів. Енергія стиглих томатів робить його дуже корисним, а простота використання — популярним. Різновидом концентрованих томатопродуктів є кетчупи, які в даний час стали найбільш поширеним видом цієї групи товарів. Сировиною для приготування кетчупів служать: томатне пюре, томатна паста або свіжі томати з різними добавками — морква, цибуля, перець, часник, яблука, айва та ін, а також хлорид натрію, цукор, оцет, прянощі. У виробництві кетчупів, як правило, використовуються загусники (модифікований крохмаль та ін), консерванти (сорбінова, бензойна кислоти та їх похідні), стабілізатори (гуарова та інші камеді) Відповідно до ГОСТ 52 141–2003 В"Кетчупи. Загальні технічні умови В", існує наступна класифікація кетчупів: за способом виробництва і за складом. Кетчупи за способом виробництва поділяють на: стерилізовані, у тому числі способом гарячого розливу в герметично укупоріваемю тару (консерви); нестерилізовані (з консервантом).

По складу кетчупи поділяють на чотири категорії:

1) «ЕкстраВ»

2) Вища

3) перша

2) друга.

Цех з виробництва соусів на заводі «Луцьк Фудз» оснащений технологічним і допоміжним обладнанням: бак-водонагрівач, змішувач-пастеризатор, насос з гомогенізатором, бак-запарювач, лотки для запарювання гірчиці, додатковий інвентар і пристосування.

Технологічний процес виробництва. Виробництво кетчупу складається з наступних технологічних операцій.

1) Дозування компонентів, обробка томатної пасти (напівфабрикату).

2) Пастеризація томатної пасти.

3) Процес випаровування та охолодження томатної пасти.

4) Термообробка (варка за температури 90- 95 гр. цельсія) томатної пасти

5) Готовий продукт кетчуп

6) Фасування кетчупу, укладання в транспортну тару і транспортування.

Дозування компонентів обробка томатної пасти. У пунктах первинної переробки томатів отримують подріблену томатну масу (пульпу), що у цистернах доставляють на цей завод. Розрив між заготівлею пульпи — напівфабрикату і його переробкою заводі ні перевищувати 2 годин.

До сформування запасів пульпи її підігрівають до 75 °C, протирають і фінішують (діаметри отворів в ситах протиральних машин відповідно 1,2 і0,4мм) і знову підігрівають до93°С. Бережуть пульпу в охолодженому вигляді (23°С) протягом 10 годин.

Технологічні процеси мийки, сортування за рівнем зрілості, якості та роздрібнення належать до первинної переробці томатів, здійснювану за схемою: вивантаження томатів з ящиків, ящикових піддонів та інших засобів постачання ємкості із жовтою водою, з'єднані системою гидротранспортерів, у яких здійснюється змив, розм’якшення і видалення ґрунтових сумішей. Витрата води становить 4−5л/кг сировини.

Пастеризація томатної пасти. Томати похилим елеватором подають у мийні машини вентиляторного типу, витрата води для мийки має становити щонайменше 2л/кг сировини, а тиск у душах 200−300кПа. Сортування сировини за рівнем зрілості і якістю проводиться вручну на роликовом конвеєрі.

Стерилізація томатної маси відбувається на потоці. Низька кислотність томатів машинного збору сильне забруднення грунтом, рослинними домішками, більша кількість ушкоджених плодів (6 — 15%) створюють сприятливі умови у розвиток мікроорганізмів. У зв’язку з цим томатну масу піддають жорсткої теплову обробку за схемою: підігрів до125°С і в 70 сек. і охолодженням до 85 °.

Оскільки подальші технологічні процеси виробництва томатної пасти (варка, підігрів, пастеризація) здійснюються за нормальної температури, котра є летальної щодо суперечки збудників ботулізму, стерилізація пульпи серед розрахованої з їхньої знищення. Для стерилізації застосовують багатоходові трубчасті теплообмінники.

Концентровані томато продукти отримують випарюванням вологи з томатної маси. Для варіння томатної пульпи до масової частки сухих речовин 12,15 і 20% застосовують випарювальні-апарати відкритого типу, одержані із нержавіючої сталі або покриті всередині кислотостійкою і термостойкою емаллю. Усередині корпусу встановлено нагрівальна змієподібна камера, куди подається пар.

Термообробка. Томатная паста температурою 90−950З завантажується в апарат згори через завантажувальний люк, а знизу розвантажується вже готовий продукт. Випаривание відбувається за безупинної долівці є і підтримці шару продукту надсмеевиками заввишки близько 100 мм. Коли масова частка сухих речовин дорівнюватиме 2−3% нижче необхідної, долив припиняють і закінчують варіння.

При досягненні заданих величин сухих речовин, узмеевиковую поверхню пускають воду щоб уникнути освіти нагару, і водночас починають розвантаження готового пюре.

Томатну пасту варять ввакуум-випарних установках. Відсутність контакту з повітрям і низька температура кипіння під розрідженням забезпечують збереження вітамінів, фарбуючих речовин та інших цінних складових частин сировини.

Потім томатна паста температурою 46−700З з вакуум-випарних установок вступає у приймальний резервуар, та якщо з нього на підігрівник, де, змішуючись з пором, підігрівається до 1250 та при температурі витримується 240 з в стерилізаторі. Далі продукт надходить на попереднє охолодження до 1000 в атмосфері охолоджувач, та був остаточно охолоджується в вакуумному охолоджувачі до 300. Одночасно з продукту випаровується конденсат, знесений при стерилізації.

Фасування кетчупу, транспортування. Охоложденний продукт трубопроводом подається в підготовлені резервуари, герметизируется і зберігається за нормальної температури не нижче 00. Напівфабрикати зрезервуарів — сховищ у герметчних умовах знову фасують в стерильну транспортну тару і доставляють на спеціальні підприємства з випуску з їхньої основі готової продукції (у разі - кетчупу).

Технологічний процес виробництва кетчупу передбачає створення оптимальних умов, дозволяють отримати однорідну і стійку масу із усіх, передбачених рецептурою компонентів.

1.3 Види корисності, що продукуються операційною системою ПАТ «Луцьк Фудз»

Операційна функція являє собою процес створення корисності шляхом перетворення входів (усіх видів ресурсів, що надходять до операційної системи) у виходи (кінцеві результати операційної діяльності). Корисність може мати наступні форми: 1) Корисність форми — створюється в процесі перетворення складу, структури, властивостей, зовнішнього вигляду, початкових матеріальних ресурсів так, щоб матеріальний результат, що буде отримано, характеризувався властивістю задовольняти конкретні потреби споживачів у відповідності з призначенням. Операційна система ПАТ «Луцьк Фудз» створює корисність форми, перетворюючи продукти (сировину) у готову продукцію для споживачів — кетчупи, томатні пасти, гірчицю тощо, яка задовольняє їх вимоги.

2)Корисність стану — створюється шляхом трансформацій, які здійснюються безпосередньо в клієнті чи опосередковано шляхом операцій з його власністю. Продукція заводу є продуктами харчування, що змінюють стан споживачів у процесі їх споживання. 3) Корисність часу- створюється завдяки своєчасній пропозиції продукту або завдяки економії часу споживача в ході надання послуги чи споживання продукту. Цей тип корисності носить додаткову форму і в чистому вигляді не існує. Тобто не існує організацій, які б створювали чисту корисність часу. Цей вид корисності для даного підприємства може проявлятися у дизайні упаковки гірчиці, кетчупів, яка дозволяє швидко і без зайвих зусиль відкрити продукт і вжити його.

Крім того, існують такі види корисності, як корисність місця і придбання, проте вони не властиві даному підприємству.

Корисність місця — створюється не в процесі перетворення або трансформації вихідних ресурсів, а в результаті транспортування, тобто стосується переміни місцезнаходження споживача або матеріальної власності, що йому належить. Корисність придбання — у цьому випадку трансформації торкаються лише сфери власників тих чи інших товарів; такий тип корисності створюється переважно у сфері торгівлі.

1.4 Схеми організаційної та виробничої структур ПАТ «Луцьк Фудз»

Організаційна структура і склад підрозділів. Організаційна структура управління — це сукупність певним чином пов’язаних між собою управлінських ланок. Вона характеризується кількістю органів управління, порядком їхньої взаємодії та функціями, які вони виконують. Принцип формування структури управління — організація та закріплення тих або інших функцій управління за підрозділами (службами) апарату управління. Організаційну структуру ПАТ «Луцьк Фудз» утворюють: генеральний та виконавчий директори та підрозділи: відділ закупівель, фінансовий відділ, відділ маркетингу, відділ кадрів, юридичний відділ, відділ збуту, транспортний відділ, відділ складування, інженерний відділ та виробничий цех.

Схема організаційної структури і складу підрозділів ПАТ «Луцьк Фудз» наведена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Схема організаційної структури ПАТ «Луцьк Фудз»

Виробнича структура підприємства. Виробничу структуру підприємства визначають сукупність виробничих підрозділів, які прямо або побічно беруть участь у виробничому процесі, їхня кількість і склад. Виробничі підрозділи даного підприємства — це:

1) консервний цех (виробництво кетчупу);

2) Цех рідких речовин (виробництво оцету);

3) цех по виготовленню гірчиці та кетчупу;

4) виробнича лабораторія.

Виробничі підрозділи розміщені в м. Луцьк, вулиця Ковельська, 150.

Схема виробничої структури ПАТ «Луцьк Фудз» зображена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Схема виробничої структури ПАТ «Луцьк Фудз»

1.5 «Входи» та «виходи» операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз»

Операційна система — це система, що використовує операційні ресурси для перетворення «входу» в продукцію на «виході».

«Вхід» може бути представлений сировиною, замовником або готовою продукцією, отриманою з іншої операційної системи, а також клієнтом (у сфері послуг), якому необхідне обслуговування.

До складу «виходів» операційної системи належать:

1) основні - готова продукція; клієнт, стан якого було піддано змінам; власність клієнта, що була піддана змінам.

2) другорядні - матеріальні; енергетичні; інформаційні.

На рис. 1.3 зображені «входи» та «виходи» операційної системи заводу.

Рис. 1.3 «Входи» та «виходи» операційної системи «Луцьк Фудз»

«Входами» операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз» є: сировина для виробництва холодних соусів, яка надходить до виробничого цеху підприємства, персонал, інформація (зв'язки з постачальниками, обмін документами). «Виходами» операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз» є: готова продукція — томатна паста, кетчупи, гірчиця тощо, відходи з виробничого цеху, тара. У процесі трансформації (процес перетворення «входів» на «виходи») в операційній системі заводу відбувається виготовлення готової продукції, яка здатна задовольняти вимоги клієнтів.

1.6 Постачальники та споживачі продукції ПАТ «Луцьк Фудз»

Споживачі. ПАТ «Луцьк Фудз» випускає томатну пасту, кетчуп і гірчицю під загальним брендом «Руна». По оцінках самого холдингу, на українському ринку томатної пасти на долю холдингу доводиться близько 40%, по кетчупах він займає 55% ринку.

Споживачами продукції ПАТ «Луцьк Фудз» є як жінки, чоловіки, діти, люди старшого віку, жителі міст і сільські жителі з середнім та високим рівнем заробітку. Вікову групу найбільш активних споживачів кетчупів можна позначити як 18−39 років. Продукцію ТМ «Руна» також закуповують для приготування страв ресторани, кафе тощо.

Постачальники. Постачальників ПАТ «Луцьк Фудз» можна розділити на такі групи: постачальники пакувальних матеріалів, постачальники тари, постачальники цукру, постачальники спецій, постачальники томатної пасти.

Таблиця 1. 1

Постачални ПАТ «Луцьк Фудз»

Назва фірми

Місто

Вид товару

ТОВ «Гала Трейд»

м. Харків

Цукор

ПП «Склоінвест»

м. Київ

Скло, банка

ПП «Славія»

м. Чернігів

Крохмаль

ПП «Друкарський двір»

м. Дніпропетровськ

Етикетки

ТОВ «Агроінвест»

с. Солошин, Львівська обл.

Кришки

ТОВ ТД «Дари Узбекистану»

м. Київ

Томатна паста

1.7 Управляюча підсистема ПАТ «Луцьк Фудз»

Управляюча підсистема організації представляє собою частину організаційної структури підприємства, діяльність якої спрямована на розробку та впровадження відповідних управлінських рішень, виконання яких веде до досягнення поставлених цілей. Також управляюча підсистема виконує ряд основних функцій управління організацією, починаючи з планування до контролю процесів, які відбуваються в середині організації.

Управляючу підсистему ПАТ «Луцьк Фудз» складають топ-менеджмент, керівники середнього та нижчого рівнів.

Менеджери вищого рівня відповідають за довгострокове планування, розроблення політики та стратегії, визначення широких цілей і стратегій, безпосередньо управляють роботою середніх менеджерів. Вищий організаційний рівень — найменша за чисельністю ланка керівництва.

До топ-менеджменту ПАТ «Луцьк Фудз» можна віднести генерального та виконавчого директорів і головного інженера.

Керівники середнього рівня очолюють великі автономні підрозділи організацій, їх завданнями є координування і контролювання роботи керівників нижчого рівня. У межах своєї компетенції вони приймають управлінські рішення, готують інформацію для вищих керівників, деталізують і доводять до керівників нижчого рівня рішення вищого керівництва. До їх обов’язків належать підбір, розстановка та переміщення керівників низового рівня, вирішення питань про їх стимулювання тощо.

Прикладом таких керівників на підприємстві «Луцьк Фудз» є головний бухгалтер у фінансовому відділі, керівник юридичного відділу, керівник відділу кадрів, начальники цехів, складів тощо.

Менеджери нижчого рівня не керують роботою інших менеджерів, в основному здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань, відповідають за безпосереднє використання таких ресурсів, як сировина й обладнання.

До керівників нижчого рівня можна віднести бригадира і майстра в цехах, керівника зміни, агента з питань постачання, експедитора.

РОЗДІЛ ІІ. ВИБІР МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Критерії розміщення операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз»

У підприємства ПАТ «Луцьк Фудз» є 3 основних споживача (частка реалізації продукції становить близько 80% від сукупного обсягу продажів. Користуючись методом центру тяжіння та наведеними даними, розраховуємо координати розміщення операційної системи.

Вихідні дані: координати по вісі X:

координати по вісі X:

прогнозний обсяг поставок за квартал (тис. грн):

Головним фактором, що впливає на вибір місця розташування операційної системи при цьому методі є розмір витрат на доставку товарів зі складу. Мінімізувати ці витрати можливо якщо розмістити підприємство в околицях центру вантажопотоків. Визначаємо координати центру тяжіння:

;, (2. 1)

де, координати місця розташування операційної системи; Ві - прогнозний обсяг поставок за квартал; Хі, Yі - координати і-го споживача; n — кількість споживачів.

Таким чином, відповідно до зроблених розрахунків за методом центру тяжіння, операційну систему ПАТ «Луцьк Фудз» доцільно буде розташувати у місці з координатами (204,5; 245,7), відносно якого сумарні логістичні витрати в будь-якій з двох діаметрально протилежних точках області споживання і постачання знаходяться в рівновазі.

РОЗДІЛ ІІI. УПРАВЛІННЯ ХОДОМ СТВОРЕННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ НА ЗАСАДАХ ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Для створення операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз» необхідно здійснити комплекс робіт, який умовно можна розподілити на 10 етапів. Найбільш ймовірна тривалість кожного з етапів наведена у табл. 3.1.

Таблиця 3. 1

№ варіанта

Тривалість етапу проектування операційної системи, тижні

Етап 1

Етап 2

Етап 3

Етап 4

Етап 5

Етап 6

Етап 7

Етап 8

Етап 9

Етап 10

1

15

3

10

20

30

48

40

10

6

4

Перелік етапів робіт, якіз абезпечать реалізацію проекту створення операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз».

1) Проектування майбутньої продукції. На цьому етапі відбувається вивчення потреб ринку, розробка специфікації де вказується назва продукції, її призначення, сфера застосування, розмір випуску, технічні (термін служби) і економічні (передбачувана ціна) показники.

2) Вибір типу операційної системи.

3) Проектування процесу виробництва холодних соусів: вибір технології.

4) Підбір устаткування для оснащення, при якому враховується продуктивність машин, вимоги до експлуатації, якість продукції, технічне обслуговування, сумісність із існуючим устаткуванням, стратегією підприємства тощо.

5) Визначення необхідних капіталовкладень.

6) Аналіз беззбитковості виробництва. Для цього треба знати постійні та змінні витрати виробництва, а також ціну за продукцію.

7) Прийняття рішення про розмір виробничих потужностей.

8) Вибір місця розташування операційної системи заводу.

9) Проектування системи управління операційною системою.

10) Проектування робіт — визначення завдань для кожного працівника.

Початковою роботою даного проекту є проектування майбутньої продукції, а кінцевою — проектування робіт і визначення завдань для кожного працівника.

Стейхолдерит проекту створення операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз».

Стейкхолдери — це фізичні і юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність. Внутрішніми стейкхолдерами (зацікавленими сторонами) є вище керівництво — генеральний та виконавчий директори, а також самі працівники підприємства. Зовнішні стейкхолдери-споживачі продукції, кредитори, постачальники продукції, засоби масової інформації.

Побудуємо графік передування за визначенимиетапами (групами) робіт проекту створенняопераційноїсистемипідприємства. Вихідні дані наведені у табл. 3.2.

Таблиця3. 2

Вихідні дані для побудови графіку передування

Код етапу

Назва етапу

Тривалість, тижні

1111

Проектування майбутньої продукції

15

1211

Вибір типу операційної системи

3

1212

Проектування процесу виробництва холодних соусів

10

1213

Підбірустаткування для оснащення

20

1311

Визначення необхідних капіталовкладень

30

1411

Аналіз беззбитковості виробництва

48

1511

Прийняття рішення про розмір виробничих потужностей

40

1611

Вибір місця розташування операційної системи заводу

10

1612

Проектуваннясистемиуправління

6

1711

Проектування робіт — визначення завдань для кожного працівника

4

Робоча структура проекту зображена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Схема робочої структури проекту

Розрахувавши часові параметри графіку передування, ми визначили критичний шлях: 1111, 1213, 1311, 1411, 1511, 1611, 1711. Тривалість проекту дорівнює 167 тижнів.

Графік передування зображено на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Графік передування проекту створення операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз»

Рекомендації щодо управління даним проектом з метою скорочення його тривалості

Розрахувавши часові параметри графіку передування, ми визначили критичний шлях: 1111, 1213, 1311, 1411, 1511, 1611, 1711. Тривалість проекту дорівнює 167 тижнів.

Для скорочення тривалості проекту необхідно в першу чергу скорочувати тривалість робіт, що лежать на критичному шляху. Це можна досягти перерозподілом усіх видів ресурсів, як тимчасових (використання резервів часу некритичних шляхів), так і трудових, матеріальних, енергетичних; скороченням трудомісткості критичних робіт за рахунок передачі частини робіт на інші шляхи, що мають резерви часу; переглядом топології мережі, зміною складу робіт і структури мережі, забезпеченням проведення паралельних робіт; розділенням широкого фронту робіт на більш дрібні зони або ділянки.

Щодо необхідних передумов успішної реалізації проекту, то ними будуть

— визначення цілей операційної системи;

— формування детального плану реалізації;

— правильний вибір місця розташування ОС;

— створення групи з управління проектом;

— достатні знання та досвід розробників проекту;

— належна фінансова підтримка проекту.

Важливим моментом у створенні операційної системи підприємства є визначення можливих ризиків. Основними ризиками при створенні цієї операційної системи можуть бути:

— ризик учасників проекту (ризик свідомого або примусового невиконання учасниками своїх обов’язків);

— ризик перевищення кошторисної вартості проекту;

— виробничий ризик (зумовлений технічними та економічними причинами, які означають збільшення витрат внаслідок помилкового розрахунку витрат на електроенергію, охорону навколишнього середовища, нестатку сировинних запасів, перебої в постачанні);

— ризик, пов’язаний з управлінням (ризик пов’язаний з недостатньою кваліфікацією та низьким рівнем менеджменту);

— збутові ризики (пов'язані зі зміною кон’юктури ринку, з рухом цін та зміною обсягів ринків продукції, що випускається);

— фінансові ризики (ризики, пов’язані з фінансовими операціями);

— політичні ризики (ризики, які мають відношення до політичної та законодавчої діяльності держави, де здійснюється проект);

— форс-мажорні ризики (ризики, які важко передбачити — землетруси, пожежі)

РОЗДІЛ ІV. РОЗРОБКА ОПЕРАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

4.1 Виробничі витрати, показники якості продукції, терміни виконання виробничого замовлення

До виробничих витрат підприємства будуть належати всі фактичні витрати фірми на придбання і використання всіх необхідних умов виробництва, які забезпечують осягнення кінцевого результату господарської діяльності.

Серед них є як зовнішні, так і внутрішні витрати. До зовнішніх відносять витрати підприємства на придбання ресурсів, які не належать даній фірмі - заробітна плата найманих працівників, витрати на придбання сировини, устаткування, сплата податків. Внутрішні витрати пов’язані з використанням факторів виробника, які перебувають у власності самої фірми (грошовий капітал, обладнання).

Показники якості продукції поділяються на функціональні; ресурсозберігаючі; природоохоронні.

До функціональних показників якості відносять показники, які відображають споживчі властивості виробу, такі як: технічний ефект; надійність; ергономічність; естетичність.

До ресурсозберігаючих показників відносяться: технологічні; коефіцієнти споживання ресурсів у процесі експлуатації.

Природоохоронні показники якості містять показники екопогічності і безпеки.

Терміни виконання виробничого замовлення ПАТ «Луцьк Фудз» — це терміни виробництва соусів, кетчупу, які становлять приблизно 2−3 дні.

4.2 Заходи, що забезпечують надійність та безперебійність поставок, здатність операційної системи реагувати на зміни попиту, терміни освоєння випуску готової продукції

операційний проектний менеджмент

Надійність постачань — це здатність підприємства поставляти товари точно в обіцяний ним термін. Для підприємства ПАТ «Луцьк Фудз» надзвичайно важливо, щоб його постачальники щодня поставляли необхідну кількість продукції визначеного типу. Основними заходами, які забезпечать надійність та безперебійність поставок в першу чергу будуть правильний вибір постачальників за певними критеріями, серед яких — тариф, надійність, фінансова стабільність, повнота асортименту, якість продукції, відстань до постачальника, готовність до переговорів, можливість компромісів та інші. Важливим моментом є також укладання довгострокових угод та гарантій з постачальниками, що дасть змогу підприємству співпрацювати з постійними постачальниками, запобігаючи при цьому затримкам товарів.

Здатність реагувати на зміни попиту є одним з найважливіших факторів, що визначає рівень конкурентоздатності підприємства. Тому для підприємства ПАТ «Луцьк Фудз» дуже важливим є здатність реагувати на зміни попиту. Якщо попит на товар великий і постійно підвищується — витрати на його випуск неухильно знижуються завдяки економії на масштабах виробництва, а капіталовкладення в нові технології легко окупляться. Якщо попит почне падати — підприємство змушене буде згортати виробництво, і, як наслідок, воно зіштовхнеться зі складними проблемами — необхідністю скорочення штату та активів. Саме з цих причин здатність ПАТ «Луцьк Фудз» протягом тривалого періоду швидко та адекватно реагувати на динаміку ринкового попиту стає істотним елементом операційної стратегії підприємства.

Терміни освоєння випуску готової продукції від 1 тижня до місяця.

РОЗДІЛ V. ОБҐРУНТУВАННЯ ТАКТИЧНИХ РІШЕНЬ ПРИ ЗАВАНТАЖЕННІ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ

Тип попиту на продукцію (залежний або незалежний). Коли ми говоримо про незалежний попит, йдеться про потреби в різних виробах, які не залежать один від одного. Коли ж ми говоримо про залежний попит, то потреба в якомусь одному виробі виступає безпосереднім наслідком потреби в іншому виробі - зазвичай виробі вищого рівня, частиною якого він є. Попит на продукцію ПАТ «Луцьк Фудз» є незалежним, оскільки не обумовлюється планами виготовлення інших товарів.

Вихідні дані для планування завантаження виробничих потужностей (за критерієм мінімізації додаткових витрат) наведені у табл. 5.1 нижче. Необхідно здійснити розрахунки за трьома основними стратегіями завантаження виробничих потужностей («гонка за попитом», «вирівнювання завантаження виробничих потужностей на середньому рівні», «аутсорсинг / субпідряд»).

Таблиця 5. 1

Вихідні дані для розрахунку витрат, пов’язаних із реалізацією кожної із стратегій завантаження виробничих потужностей

№ вар

Обсяг прогнозного попиту за місяць, од.

Додаткова інформація

1

2

3

4

5

6

7

8

A

B

C

D

E

F

1

800

720

680

800

880

1040

1040

960

260

15

20

30

35

45

Додатковаінформація:

A — залишокнереалізованоїпродукції на складі, од. ;

B — витрати на найм та навчання персоналу, грн. / 10 од. продукції;

C — витрати на звільнення персоналу, грн. / 10 од. продукції;

D — витрати на зберіганнязапасів, грн. / 10 од. продукції;

E — витрати на виробництвопродукції за договором аутсорсингу, грн. / од. продукції;

F — втративіднезадоволеногопопиту, грн. / непроданаодиницяпродукції.

Операційний менеджер має у своєму розпорядженні інформацію щодо очікуваного агрегованого попиту на продукцію ПАТ «Луцьк Фудз» на наступні вісім місяців року, який складає 6920 одиниць. Середній попит на 8 місяців складе 865 одиниць. Орієнтований розподіл попиту по місяцях на цей період наведений у табл. 5.2. Розглядається три можливих варіанти організації майбутньої операційної діяльності фірми у цих умовах.

1) План, А «Гонка за попитом», при якій підприємство виробляє стільки продукції, скільки є попиту на неї. При цьому запаси відсутні. Додаткові витрати йдуть на найм і скорочення персоналу.

Таблиця 5. 2

Розрахунок витрат, пов’язаних з реалізацією плану А

Місяць

Обсяг попиту, од.

Обсяг виробництва, од.

Динаміка обсягу виробництва у порівнянні з попереднім місяцем, од.

Витрати на скорочення чисельності персоналу, грн.

Витрати на найм додаткового персоналу, грн.

Березень

-

800

-

-

-

Квітень

800

800

0

-

-

Травень

720

720

-80

80 * 2,0=160

-

Червень

680

680

-40

40 * 2,0=80

-

Липень

800

800

120

-

120 * 1,5=180

Серпень

880

880

80

-

80* 1,5=120

Вересень

1040

1040

160

-

160*1,5=240

Жовтень

1040

1040

0

-

-

Листопад

960

960

-80

80 * 2,0=160

-

Разом:

6920

6920

-

400

540

Таким чином, згідно з першим варіантом витрати складають:

400 грн. — на скорочення чисельності персоналу,

540 грн. — на збільшення чисельності персоналу

і 10 400 грн. = 260 од.* 5грн * 8 міс. — витратина зберігання запасу розміром 260 од. протягом усього періоду.

Сумарні витрати становлять 11 340 грн.

2) План Б — субконтракт. Передбачається встановити місячний обсяг виробництва продукції на рівні мінімального попиту (680 од.), а різницю між обсягами виробництва і обсягами попиту компенсувати за рахунок субконтракту. Розрахунки представлені у табл. 5.3.

Таблиця 5. 3

Розрахунок витрат, пов’язаних з реалізацією плану Б

Місяць

Обсяг попиту, од.

Обсяг виробництва, од.

Обсяг продукції, що має бути вироблений за субконтрактом, од.

Додаткові витрати на виробництво продукції за суб бконтрактом, грн

1

2

3

4

5 = 4 35грн.

Квітень

800

680

120

120 35 = 4200

Травень

720

680

40

40 35 = 1400

Червень

680

680

0

Липень

800

680

120

120 35 = 4200

Серпень

880

680

200

200 35= 7000

Вересень

1040

680

360

360×35= 12 600

Жовтень

1040

680

360

36 035 = 12 600

Листопад

960

680

220

220×35 =7700

Разом:

6920

5440

1420

49 700

Таким чином, при встановленні постійного місячного обсягу виробництва на рівні 680 од. і використанні субконтракту, загальний попит за вісім місяців обсягом 9620 од. буде задовільнено.

Додаткові витрати становитимуть:

49 700 грн. — при виробництві 960 од. продукції за субконтрактом на стороні,

і 10 400 грн. = 100 од.* 5 грн * 8 міс. — витратина зберігання запасу розміром 260 од. протягом усього періоду.

Разом: 60 100 грн.

3) План В -вирівнювання завантаження виробничих потужностей на середньому рівні.

Спочатку слід визначити місячний обсяг виробництва, який має дорівнювати обсягу середнього (за вісім місяців) попиту:

Потім складається план виробництва та здійснюються відповідні розрахунки (табл. 5. 4).

Таблиця 5. 4

Розрахунок витрат, пов’язаних з реалізацією плану С

Місяць

Обсяг попиту, од.

Обсяг вироб-ництва, од.

Різниця між обсягом попиту та обсягом виробництва, од.

Динаміка запасу на складі, од.

Витрати на зберігання запасу на складі,* грн.

Втрати продажів, грн.

1

2

3

4 = 3 -2

5

6

7

Квітень

800

865

65

260**+ 65=325

325*30=9750

-

Травень

720

865

145

325+145 = 470

470*30=14 100

-

Червень

680

865

185

470 +185 = 655

655*30=19 650

-

Липень

800

865

65

655+65=720

720*30=21 600

-

Серпень

880

865

-15

720−15=705

705*30=21 150

Вересень

1040

865

-175

705−175=530

530*30=15 900

-

Жовтень

1040

865

-175

530−175=355

355*30=10 650

-

Листопад

960

865

-95

355−95=260

260*30=7800

-

Разом:

6920

6920

Х

Х

120 600

* станом на кінець кожного місяця

** 260 од. — початковий запас, що був наявним на складі на 1. 04

Таким чином, при встановленні постійного місячного обсягу виробництва на рівні 865 од. і маніпулюванні рівнями запасів готової продукції, загальний попит за вісім місяців обсягом 6920од. буде задовільнено.

Витрати становитимуть: 6920 грн. — витрати на зберігання запасу на складі і 120 600 — втрати продажів через нестачу готовоїпродукції на складі.

Загальні витрати складуть: 127 520грн.

Отже, загальні витрати при стратегії «гонка за попитом» склали — 11 340 грн., при стратегії «субконтракт» — 60 100 грн., а при стратегії «вирівнювання завантаження виробничих потужностей на середньому рівні» — 127 520 грн. Зробивши відповідні розрахунки, бачимо, що економічно доцільним для підприємствабуде обрання першої стратегії - «гонка за попитом», оскільки при цьому загальні витрати є найменшими і складають 11 340 грн.

Щодо заходів підприємства впливу на попит з метою збільшення обсягів реалізації продукції, то серед них можуть бути: заходи, які стосуються конкретно товару — інновації, висока якість продукту, широкий асортимент, гарантії, відповідне обслуговування та ін.; заходи, пов’язані з ціною — знижки, періодичність платежів, можливість кредиту, премії; заходи, пов’язані зі збутом — реклама, виставки та інші.

Заходами скорочення операційних витрат можуть бути зменшення витрат на транспортування та зберігання товарів (наприклад, аутсорсинг комплексного логістичного обслуговування — фіксовані витрати на підтримку складів, транспортного парку, розмір яких не залежить від загального товарообігу, значного скоротиться), оптимізація роботи персоналу підприємства шляхом підвищення продуктивності праці, і як наслідок, зменшення адміністративних витрат; відстеження витрат електроенергії та інших енергоносіїв так, щоб не платити за електрику та опалювання, коли в приміщеннях немає людей; пошук надійних контрагентів які в змозі вчасно виконувати всі умови договору постачання; організаційний аспект, переглянути технологію виробництва; структурні зрушення, можливість оптимізації асортименту виготовлюваної продукції; обсяги випуску продукції, при зростанні обсягів виробництва знижуються витрати на одиницю продукції.

РОЗДІЛ VІ. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОПЕРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Елементи політики підприємства у сфері якості, які безпосередньо стосуються організації та управління операційною діяльністю. У своїй операційній діяльності підприємство керується концепцією безперервного покращення. Політика якості підприємства спрямована на задоволення вимог і очікувань споживачів, вдосконалення системи менеджменту якості. Підприємство забезпечує випуск високоякісної продукції та постійне її вдосконалення; збільшує ступінь задоволеності споживачів; визначає функції, повноваження і відповідальність всього персоналу, покращує взаємодію і взаєморозуміння персоналу; постійно вдосконалює процеси проектування, виробництва, контролю та управління; підвищує результативність функціонування підприємства в цілому за рахунок пріоритету методів запобігання над методами усунення недоліків.

Управління якістю на підприємстві «Луцьк Фудз» включає такі аспекти:

1) широке і ощадливе використання всіх виробничих ресурсів і всього персоналу;

2) використання стандартизації, у тому числі і міжнародних стандартів, в управлінні якістю;

3) регулярні перевірки виробничих цехів, вивчення зворотного зв’язку і коректування дій;

4) безперервне навчання виробничого персоналу прийомам і методам управління якістю;

5) контроль продукції на кожному етапі в процесі виробництва з використанням необхідних засобів контролю;

6) діагностика обладнання;

7) забезпечення керованості всіма процесами і простежування кожної одиниці продукції;

8) регулярний перегляд технологій виготовлення;

9)планування капіталовкладень в якість, зокрема витрати на переоснащення виробництва, залучення незалежних експертів тощо;

10) контроль за виконанням норм екології і безпеки праці.

Контроль якості на підприємстві відбувається за допомогою наступних заходів.

1) Для забезпечення якості продукції та уникнення помилок відбувається контроль на різних стадіях виробничого процесу -- вхідний, операційний контроль, контроль готової продукції, транспортування і збереження.

2) Перевірка дотримання стандартів виготовлення, зокрема контроль вмісту кожного з інгредієнтів, оцінка естетичного вигляду.

3) Контроль якості сировини, що може проводитися шляхом оцінки незалежного експерта, який протягом дня контролює дотримання технології, свіжість інгредієнтів, дотримання санітарних норм в цехах. Також здійснюється ретельний контроль продуктів, що надходять від постачальника за смаковими якостями, за виглядом, наявністю відповідного маркування, терміну придатності.

Підприємством використовуються такі види контролю, як профілактичний та приймальний, які мають на меті попередження появи браку в процесі виробництва продукції та виявлення й ізоляцію браку.

Використання цих заходів дозволяє виявити проблеми, що стосуються якості продукції, з’ясувати причини проблем, усунути їх та запобігати в майбутньому.

Причинно-наслідкові зв’язки забезпечення якості продукції найбільш точно можна відобразити на діаграмі Ісікави. Факторами, які більш за все впливають на якість продукції є матеріали (сировина, комплектуючі вироби), методи (інструменти, технології), вимірювання, виконавці (професійні навички і знання, організованість і дисциплінованість працівників) та обладнання (Рис. 6.1.).

Рис. 6.1. Причинно-наслідкові зв’язки забезпечення якості продукції

Велике значення мають заходи та витрати, пов’язані із забезпеченням якості операційної діяльності та операційного процесу. До них відносять:

1) витрати тестування (витрати на перевірку якості, тестування і виконання інших задач, пов’язаних із забезпеченням придатності продукції і процесу;

2) витрати на запобігання браку (сума всіх витрат, пов’язаних з запобіганням браку, наприклад, витрати на виявлення причин дефектів, проведення заходів по усуненню цих причин, на підвищення кваліфікації персоналу, на перепроектування продукції чи системи, на закупку нового обладнання чи модернізації існуючого);

3)витрати, викликані внутрішніми причинами (витрати в середині системи через надмірні виробничі відходи, на виправлення браку, на ремонт);

4)витрати, викликані зовнішніми причинами (витрати на виправлення дефектів, які проникнули в систему із зовнішнього середовища — заміна споживачам комплектуючих по гарантії, врегулювання жалоб, вдосконалення продукції).

ВИСНОВКИ

Відповідно до зроблених розрахунків за методом центру тяжіння, операційну систему ПАТ «Луцьк Фудз» доцільно буде розташувати у місці з координатами (204,5; 245,7), відносно якого сумарні логістичні витрати в будь-якій з двох діаметрально протилежних точках області споживання і постачання знаходяться в рівновазі. Для створення операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз» необхідно здійснити комплекс робіт, який охоплює 10 етапів. Розрахувавши часові параметри графіку передування, ми визначили критичний шлях: 1111, 1213, 1311, 1411, 1511, 1611, 1711. Відповідно до нього тривалість створення операційної системи дорівнює 167 тижнів.

Виробничими витратами операційної системи ПАТ «Луцьк Фудз» є: витрати сировини для виготовлення холодних соусів, витрати електроенергії, витрати на опалення, освітлення і водопостачання виробничих цехів, витрати на зарплату працівникам виробничих цехів, витрати на управління виробництвом, витрати на утримання і амортизацію виробничого устаткування тощо. Тобто, виробничими витратами є всі витрати, пов’язані з процесом виготовлення соусів, кетчупів, томатних паст та забезпеченням цього процесу.

В середньому підприємство «Луцьк Фудз» витрачає від декількох тижнів до 1 місяця на розробку, випробування та виготовлення нової продукції. Терміни освоєння випуску нової продукції коливаються залежно від виду продукції, її рецептури.

Для підприємства «Луцьк Фудз» економічно доцільним буде обрання стратегії завантаження виробничих потужностей «гонка за попитом», оскільки при цьому загальні витрати є найменшими і складають 11 340 грн.

Основними витратами, пов’язаними із забезпеченням якості операційної діяльності є: витрати на тестування якості та відповідності готової продукції - витрати на перевірку якості сировини, на лабораторні випробування; витрати на попередження браку — витрати на підвищення кваліфікації персоналу, забезпечення якості поставок сировини, витрати на оцінку потенційних постачальників і матеріалів перед укладанням договорів на постачання, витрати пов’язані з удосконаленням та обслуговуванням виробничого обладнання; витрати на усунення браку та невідповідностей — витрати на вияв причин дефектів, проведення заходів по усунення цих причин, витрати на закупку нового обладнання або на модернізацію існуючого, витрати на переробки або заміну дефектної продукції тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Капінос Г. І. Операційний менеджмент: навч. посіб./ Г. І. Капінос, І. В. Бабій — К.: «Центр учбової літератури», 2013. — 352 с.

2) Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Д., Якобс Р. Ф. Производственный и операционный менеджмент. М.: Вильямс, 2008. — 1184 с.

3) КВЕД-2010: Клас 10. 84.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //kved. ukrstat. gov. ua/KVED2010/10/KVED1010_84. html

4) Контроль якості продукції.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //cozap. com. ua/text/6680/index-1. html

5) Критерії та етапи вибору постачальника.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //bko. com/book146_glava23_3.4. 90. html? page=5

6) Методи організації виробництва.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //lib. chdu. edu. ua/pdf/posibnuku/294/28. pdf

7) Методи скорочення тривалості виконання проекту.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //library. if. ua/book/96/6613. html

8) Операційні пріоритети.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //pidruchniki. ws/19 931 102/menedzhment/operatsiyni_prioriteti

9) Показники якості.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //readbookz. com/book/124/3411. html

10) Планування виробничих потужностей.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //uadoc. zavantag. com/text/520/index-1. html? page=2

11) Розміщення виробничих об'єктів.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: pidruchniki. ws/13 921 022/menedzhment/rozmischennya_virobnichih_servisnih_obyektiv

12) Стимулювання збуту.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. info-library. com. ua/books-text-9603. html

13) Стимулювання продажу.: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https: //sites. google. com/site/marketingdistance/tema-8/4-stimuluvanna-prodazu

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой