Права і обов`язки юриста

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Государство и право


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ.

Предмет з якого друкуєтся реферат моє назву «Юридична деонтологія «, тема для надрукування реферата «Права і обов`язки юриста».

Мабуть всім відомо що справжній професіонал повинен знати і дотримувати певні права, обов`язки, і культуру, за якими він і поводить себе як серед колег так і серед населення. За цими ж нормами юрист повинен виконувати такі обов`язки як наприклад адвокатська таємниця.

У цьому рефераті використано 7 джерел. За якими і написана подана робота.

Права і обов`язки юриста складаються з багатьох факторів наприклад одну з найголовніших відіграє юридична освіта. Вона і формує правову культуру, освіта повинна забезпечувати юридичні знання, необхідні для практикуючого юриста, включаючи розуміння його правових його правових і моральних обов`язків, прав і основних свобод людини, розуміння права і сутності механізму правового регулювання. Знання, навички, і вміння, які юрист-професіонал одержує під час навчання у вищому юридичному закладі, повинні значною мірою відповідати сучасному рівню юридичної науки.

Юрист повинен постійно підвищувати власну професійну культуру, опановувати досягнення теоретичної та практичної юриспруденції. Виконувати усі передумовленні згідно до закону срідства для захисту прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Юрист не має права використовувати свої повноваження в шкоду до громадян в інтересах яких виконує доручення. Не має право прийняти справу якщо вона не відповідає або противажіть чинному законодавству. Це важлива передумова переходу особистої правової культури юриста на більш високий рівень. Далі формуються умови для засвоєння нових підходів і запозичення досвіду інших юристів для пошуку права, його розвитку й удосконалення. Правова культура полягає в критичному, творчому осмисленні правових норм, законів, правових явищ з точки зору їх гуманістичного, демократичного і морального змісту.

Разом з тим кожна юридична професія має свою специфіку, що обумовлює і особливості професійної правової культури різних її представників (суддів, юрисконсультів, адвокатів, прокурорів, працівників міліції тощо). Тому йдеться про існування цивілістичної, криміналістичної, адміністративної, судово — процесуальної правової культури тощо.

Отже можна зробити на цьому етапі висновок, що правова культура юриста — це єдність його професійних знань про право, особистого ставлення до нього і практичних дії з врахуванням правових вимог.

Зміст правової культури юриста складається з таких елементів як:

— професійно — правова майстерність(всебічне і глибоке знання правових норм, специфіки їх практичної реалізації, висока нормативна культура, якісний рівень правового мислення, навички і вміння необхідні для юридичної діяльності, оптимальна професійна підготовка і ефективне використання спеціальних юридичних засобів)

— ціннісно-правові орієнтації в сфері права (належний рівень загальної правової культури, ступінь готовності послідовно і цілеспрямовано проводити в життя принципи права, ставлення до чинного законодавства та практики його застосування, мотиви власної професії)

— соціально-політична і громадянська відповідальність(забезпечення прав і свобод громадян, які виступають не тільки за особисті цінності, але й як загальний суспільний інтерес)

— ґрунтовні знання у різних галузях суспільного життя(належний ступінь глибини політичного і економічного мислення, кругозір в сфері специфічних проблем)

Що відноситься до оплати праці, правового і соціального захисту юристів то оплата різних категорій юристів має певні особливості. Тому треба розмежувати оплату праці юристів — державних службовців (судді, працівники прокуратури), і юристів, що займаються приватною практикою (адвокати).

Грошове утримання юристів — державних службовців складається з посадових окладів, надбавок за класи, класні цини, спеціальні звання, вислугу робіт тощо. Оплата праці цієї категорії юристів має забезпечувати достатній матеріальний рівень для належного виконання службових обов`язків, збереження у цих органах кваліфікованих юридичних кадрів.

Правовий та соціальний захист юристів — державних службовців передбачає цілий ряд гарантій їх діяльності. Заходи правового і соціального захисту юристів — державних посадових осіб передбачає їх захист згідно з законодавством, а саме:

— встановлення відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень, образу, погрозу щодо них чи їх близьких родичів, знищення їх майна, інші насильнецьки дії у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

— відшкодування державного бюджету збитків, що заподіяні знищенням або пошкодженням майна їм, членам їх сімей і близьким родичам у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

— обов`язкове державне страхування їх життя і здоров`я за рахунок коштів відповідних бюджетів;

— виплата їм у разі каліцтва чи інвалідності, отриманих під час виконанням службових обов`язків;

— виплата членам сім`ї чи утриманцям одноразової допомоги у випадку загибелі, що пов’язана з виконанням службових обов`язків, а також призначення пенсій у зв`язку з втратою годувальника та збереження права на одержання житлового приміщення на умовах і підставах, які існували на час загибелі, що сталася у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

— щорічна відпустка згідно із законодавством;

— надання додаткової оплачувальної відпустки;

— призначення пенсії за вислугу років за особливими правилами;

— безкоштовне користування за службовим посвіченням на території України всіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполученням (крім таксі);

— користування під час службового відрядження правом на бронювання місць у готелях і на всіх видах транспорту, а також позачергово придбання проїзних документів;

— забезпечення житловою площею місцевими органами влади в першочерговому порядку протягом визначеного законодавством строку;

Особи, що займаються приватною юридичною практикою, отримують плату своєї праці за рахунок доходів, які одержані від здійснення професіональної діяльності після сплати встановлених законом податки.

Оплата їх праці здійснюється на підставі домовленостей між громадянином, юридичною особою та юристом (юридичним об`єднанням), розмір якої встановлюється цими домовленостями, але не може бути нижчого від встановленого державою мінімального розміру заробітної платні. Оплата праці проводиться за фактично виконану роботу, якщо договір розривається достроково.

У випадку звільнення громадян від оплати юридичної допомоги через їх малозабезпеченість, праця винагороджується за рахунок держави.

Приватні юристи.

Приватні юристи теж мають права такі як:

— право на життя

— право на особисту недоторканість

— право на труд

— право на відпочинок

— право вступати в громадські об`єднання

Це так звані права першої групи. До другої групи належать права які зв`язані с виконуванням своїх професійних забов`язень, це такі як:

— представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням в усіх інстанціях;

— збирати свідоцтва і факти, які можуть бути використані в громадянських, господарських, кримінальних справах і також у справах про адміністративні правопорушення;

— запитувати і одержувати документи або їх копії від підприємств, об`єднань, організацій, а також від громадян але за їхнім бажанням;

— ознайомлюватися на підприємствах з необхідними документами для виконунування доручень, але за виключенням тих які складають таємницю;

— отримувати від спеціалістів письмових висновків з питань, які потребують спеціальні знання;

— використовувати науково-технічні методи згідно з чинним законодавством;

— докладати ходайства і скарги на прийме посадових осіб і згідно до чинного законодавства одержувати від них мотивовані відповіді на свої ходайства і скарги;

— бути присутнім при розгляне ні своїх ходайств і скарг на засіданні колегіальних органів і давати мотивовані відповіді відносно своїх скарг і ходайств;

— виконувати інщі дії, передбачені законодавством;

Юрист має право на помічника, який за дорученням адвоката може виконувати якісь справи, але помічник повинен мати юридичну освіту, і не працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, міліції, служби безпеки, а також не мати судимостей.

Соціальні права приватного юриста і помічника складаються з:

— відпустки;

— соціальної відпустки;

— отримання грошової підтримки за тимчасову втрату працездатності;

— пенсійне, медичне, та інших страхових випадків;

Гонорар приватного юриста прописується в узгоджені по наданню юридичної допомоги, гонорар залежить від:

— об`ему часу які необхідні для якісного виконання доручення;

— ступені складнощі справи

— ймовірність того, що дане доручення може викликати виконання іншого;

— необхідність відрядження у командування;

— характер та професійні взаємостосунки юриста і клієнта;

Мабуть один з найголовніших обов`язків юриста це адвокатська таємниця, це відомості які отримані юристом у процесі професійної діяльності у рамках відношення з клієнтом у тому числі і данні отримані безпосередньо під час надання клієнту юридичної допомоги. До адвокатської таємничі також належать і сам факт консультації з юристом, а також фінансові взаємовідношення юриста з клієнтом, які в жодному випадку не можуть бути предметом показань свідків.

Основними критеріями юридичної етики з питань збереження адвокатської таємниці є: по-перше, гарантії таємниці відношень юриста з клієнтом, як необхідні дані для отримання професійної юридичної допомоги, яке прописане в міжнародно-правових нормах, у цілому в статті 14 Міжнародного пакта о цивільних і політичних правах.

По-друге, в кримінальних справах допомога захисна не стримується у рамках його участі у кримінальній справі і судового процесу, вона включає в себе і юридичні консультації. Згідно до 5 статті законі «про адвокатуру» захисники можуть давати консультації та роз`яснення з юридичних питань, усні та письмові довідки до законодавства, зкладати заяви, довідки, скарги та інщі правові документи, і юридично допомагати з інших правових питань.

Втрете, норма, згідно з 10 статтею закону «про адвокатуру» і 69 КПК України відносить юристів та осіб інших спеціалістів в галузі права до категорії осіб, що непідлягоють до допиту у якості свідків з причини яку стало їм відомо у разі здійснення правових обов`язків, якщо вони не були звільнені від зобов’язань зберігати тайну особою, яка довірила ці свідчення.

Заборона допитувати юриста о відомих йому фактів справи поширяються також на данні отримані під час захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Допит захисника зі справи особи яку він захищає, не допускається з тієї причини передумов тому, що при здійсненні функцій захисту захисник не повинен випробовувати на себе силу державного впливу з боків правоохоронних органів, інтереси якого протилежні інтересам особи, що перебуває під захистом правника.

В-четвертих, зняття з юриста забов`язень свідчити згідно до тих фактів які стали відомими тільки йому, служить правом кожного на недоторканість особистого життя, захисту своєї честі, совісті, та доброго ім`я (28,29,30 статті Конституції України).

Адвокатська таємниця виникає незалежно від істочника отриманих даних. Їх може дати лице, котре потім стане стороною у процесі. Також інформація може бути отримана від особи, яка не приймає участі в процесі, але з якоїсь приціни звернулась до захисника. Також істочником можуть стати письмові матеріали отримані в результаті запиту адвоката (згідно до 6 статті закону «Про адвокатуру»).

Адвокатську таємницю можуть зоставляти лише ті факти і обставини, які стали відомими адвокату під час надання їм юридичної допомоги.

Адвокатська таємниця починається з того моменту коли людина звернулася до правника, питання щодо гонорару, і всі технічні деталі зв`язані з процесом надання юридичної допомоги. Адвокат може надати дані у необхідному обсязі лише ті факти, що необхідні для успішного розкриття справи і також тільки прокурору і слідчому. Стаття 121 КПК України не має забов`язень у письмової форми, щодо нерозголошення даних слідства, тому воно може бути зроблено в усній формі. Зберігати таємницю захисник повинен не тільки під час слідства, а по його завершенню, він не повинен давати свідчення щодо розмов з обвинуваченим.

Якщо адвокат, помічник адвоката, та інщі працівники Феміди використовують дані третіх осіб у своїх особистих справах, тоді до них відносяться кримінальні, дисциплінарні, адміністративній або інщі, покарання передбачені законодавством, покарання.

Висновок.

У даній роботі описані основі риси правників. Які в них права суто з професійного і соціального статусу. Та які в них обов`язки, як вони повинні виконувати обов`язки та що буде за недотримання цих офіційних правил.

Список джерел:

1. Закони України: «Про адвокатуру» «Про нотаріат»

2. Юридична деонтологія"/підручник за ред. кандидата юридичних наук, доцента В. Д. Ткаченка. — Харків. Одісей. 2006. 254с.

3. Жалинский А. Е. «Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность «. — Москва. БЕК. 1997. 330с.

4. Конституція України (від 28. 06. 1996)

5. Кримінально-процесуальний кодекс України (станом на 1. 02. 2007)

6. Адвокатская деятельность: Учебно-профилактическое пособие/ под ред. канд. юрид. наук В. Н. Буробина. -М. МНЭПУ, 2001

7. Яновська.О. Адвокатська таємниця як правова гарантія адвокатської діяльності//Право України. — 1997. -№ 2.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой