Напрямки вдосконалення автоматизації розрахункових операцій

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Реферат

з дисципліни «Інформаційні системи та технології у банківській сфері» на тему: «Напрямки вдосконалення автоматизації розрахункових операцій»

ЗМІСТ

Вступ

1. Автоматизація розрахункових операцій у банку

2. Напрями вдосконалення автоматизації розрахункових операцій

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Розрахункові та касові операції належать до основних і найбільш трудомістких та відповідальних у банківській діяльності. Тому для виконання цих операцій завжди насамперед застосовується обчислювальна техніка. Сьогодні в інтегрованих банківських системах комплекс розрахункових і касових операцій становить підсистему, головне призначення якої - автоматизувати проведення (виконання) розрахункових і касових операцій, їх облік, контроль і складання звітності про рух коштів на рахунках клієнтів та балансових рахунках банку.

Згідно з призначенням такої підсистеми виконуються її функції: відкриття особових рахунків, їх перегляд, доповнення й коригування, введення і обробка первинних платіжних документів, формування довідкової фінансової інформації про стан особових рахунків через такі процедури, як блокування особового рахунку на установлений термін, вилучення закритих рахунків, перепризначення відповідального виконавця, котрий веде особовий рахунок, виконання операцій з визначення зміни залишків коштів на особових і балансових рахунках. Всі вони є важливою частиною банківських операцій. Саме цим зумовлена актуальність теми дослідження.

Тема недостатньо висвітлена у науковій літературі. Питанню автоматизації розрахункових операцій присвячені праці таких вчених, як Рогач І.Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. та інших.

Метою реферату є дослідження автоматизації розрахункових операцій та формулювання напрямів її вдосконалення.

Завдання, поставлені перед написанням:

— дослідження напрямів автоматизації розрахункових операцій;

— аналіз варіантів розрахунку процентів в розрізі розрахункових операцій банку;

— виокремлення напрямів вдосконалення розрахункових операцій.

1. Автоматизація розрахункових операцій у банку

Автоматизація розрахункових операцій виконується за допомогою програмного комплексу операційного дня банку (ОДБ), який дає змогу в будь-який момент його функціонування дістати інформацію про рух коштів на поточних, кредитних, депозитних та інших рахунках. Залежно від конструктивних характеристик програмного комплексу ОДБ автоматизація проведення розрахункових операцій їх обліку і контролю здійснюється в національній валюті та валюті інших країн в одному або в двох окремих ОДБ. У більшості програмних пакетів ОДБ передбачається, що головними виконавцями автоматизації розрахункових операцій є операціоністи, контролери, технологи. Для них у відповідній банківській системі створюються відповідні АРМ (робоче місце контролера є не в усіх банках). Конкретний перелік операцій для кожного АРМ залежить від запровадженого технічного процесу, наявності технічних засобів, обсягу документообороту тощо. Потрібно зауважити, що деякі роботи жорстко прив’язані до виконавців.

Технологічний процес автоматизації розрахункових операцій здійснюється за допомогою програм, які об'єднані в модуль під назвою «Особові рахунки». Цей модуль перед його запуском налагоджують, виконуючи такі дії:

— визначають кориговані параметри особових рахунків, такі як термін зберігання закритих особових рахунків, надання дозволу на коригування вхідних залишків на особових рахунках і т. ін. ;

— установлюють повноваження стосовно допуску співробітників банку до особових рахунків;

— визначають типи особових рахунків, необхідних для податкової адміністрації;

— закріплюють за особовими рахунками процентні ставки [1].

Базовою функцією під час автоматизації розрахункових операцій є відкриття нових особових рахунків. Виконує її головний бухгалтер або за його дорученням провідний технолог через меню системи ОДБ. Увійшовши до пункту меню «Особові рахунки», переходять до пункту «Особові рахунки», переходять до пункту «Відкриття особових рахунків». При цьому зазначають (задають) такі реквізити: тип особового рахунку, який вибирається з переліку, що відкрився за допомогою функціональної клавіші; рівень секретності рахунку, що задається обмеженням доступу до нього; від валюти рахунку, який вибирається курсором з висвітленого на екрані переліку; реєстраційний номер клієнта банку; номер балансового рахунку; номер балансового рахунку клієнта; назва особового рахунку, дата відкриття; підстава для відкриття рахунку; тип особового рахунку для податкової адміністрації; ознаки звітності; ознаки для розрахунку платежів за розрахунково-касове обслуговування; код відповідального виконавця, операціоніста; нарахування процентів на залишки.

Супроводження особових рахунків виконується на робочих місцях відповідальних виконавців-операціоністів і технолога. Крім відповідальних виконавців доступ до особових рахунків з різними повноваженнями мають працівники валютного відділу, каси, головний бухгалтер та керівники служб банку. Усім зазначеним працівникам доступна функція перегляду особових рахунків, виконувати яку можна по різному.

Найчастіше переглядається окремий особовий рахунок, для чого насамперед входять до меню другого рівня (пункт «Перегляд особових рахунків»). Перш ніж увійти в цей режим, необхідно в екранному вікні набрати номер рахунку.

Функція перегляду особових рахунків дає змогу:

o переглянути реквізити рахунку, зокрема номер балансового рахунку, тип рахунку, його призначення та інші довідкові ознаки;

o визначити оперативний стан особового рахунку, а саме: вхідний залишок, поточні обороти коштів, вихідне сальдо рахунку.

Для роботи з окремим особовим рахунком до меню другого рівня включений пункт коригування, що надає такі можливості:

o змінити відповідального виконавця, що веде рахунок;

o установити чи зняти блокування з особового рахунку;

o змінити тип рахунку при зміні статей плану рахунків або коду валюти;

o закрити особовий рахунок, зазначивши дату та підстави для закриття рахунку [1].

Перегляд списку особових рахунків, закріплених за даним балансовим рахунком як режим меню, дає змогу:

o дістати впорядкований за заданою ознакою список особових рахунків, в якому зазначено номер рахунку, ім'я клієнта, поточне сальдо й обороти коштів;

o головному бухгалтеру банку дістати інформацію про стан балансового рахунку (вхідний залишок, вихідний залишок), а також дату останньої модифікації рахунку;

o вивести на друк або занести до файла список особових рахунків.

Перегляд історії особових рахунків здійснюється після входження до меню з такою самою назвою. Наступний рівень меню дає змогу користувачеві вибрати балансовий чи позабалансовий рахунок. Увійшовши до пункту меню «Вид рахунку», користувач може послідовно задати з клавіатури номери балансового й особового рахунків, за якими він отримує на екрані розшифрування руху коштів. Таке розшифрування можна дістати за вказаний день або період.

Перезакріплення особових рахунків — заміна одного відповідального виконавця на іншого здійснюється на АРМ адміністратора БД і головного бухгалтера. Тут можна перепризначити один або кілька особових рахунків, деяку групу або всі балансові рахунки.

Розрахунок процентів за залишками на особових рахунках і сум для сплати клієнтами за розрахунково-касове обслуговування здійснюється за двома варіантами технологій.

Варіант 1-ий передбачає, що процентні ставки фіксуються у файлі-довіднику типів особових рахунків і не залежать від розміру залишків коштів на рахунках.

Суму процентів для сплати j-му клієнту на p-й розрахунковий період обчислюють згідно з таким алгоритмом:

де S jpd — сума залишків коштів на особовому рахунку j-того клієнта за d-й день p-го розрахункового періоду;

Nd — процентна ставка на d-й день [1].

Вхідна інформація для машинного виконання алгоритму вибирається відповідно: сума залишку — з файла особових рахунків, а процентна ставка задається з довіднику типів особових рахунків або в спеціальному файлі, створеному для цього розрахунку.

Варіант 2-ий машинного розрахунку процентів також виконується за алгоритмом першим, але процентна ставка вибирається з довідника відповідно до діапазону сум залишків коштів на рахунку. Згідно з таким підходом проценти визначаються за середньодобовий залишок грошових коштів на рахунку.

За результатами розрахунку складається меморіальний ордер, на підставі якого інформація заноситься до БД, а далі передається клієнтам у формі виписки з рахунку.

Аналогічно до розрахунку процентів за залишками на особових рахунках визначаються суми, що їх мають сплатити клієнти за розрахунково-касове та інше обслуговування. Загальна методика й алгоритм залишаються незмінними, але інформаційна база формується за іншими ознаками.

Наприклад, базова сума Sjpd для розрахунку за касове обслуговування формується як сума касових оборотів на підставі записів відповідного файла. Процентна ставка, як і для розрахунку процентів за залишками сум на особових рахунках, вибирається з файла-довідника або задається користувачем.

Для виконання розрахунку процентів потрібні програми об'єднуються в програмний модуль, керування здійснюються через відповідний пункт меню, що розкривається, як правило, такими підпунктами: «Історія процентів», «Ввід із файла», «Зміна процентів за балансовими рахунками», «Нарахування процентів», «Формування відомості нарахованих процентів», «Календар розрахунково-касових операцій».

За допомогою першого пункту меню «Історія процентів» вмикаються програми, які виконують введення і коригування процентних ставок. Входячи в цей режим, слід задати номер рахунку, для якого встановлюється чи коригується процентна ставка; тип валюти (іноземна/національна), діапазон дат вводу (перегляду, коригування), процентної ставки. Зміна вноситься в поле «Тип процентної ставки» довідника типів особових рахунків. Форма на екрані дає змогу вводити одну процентну ставку або діапазон сум. Якщо потрібно вилучити окремий запис з процентною ставкою, цей запис слід позначити, а потім вилучити за допомогою клавіш, вказаних в інструкції користувачеві.

Змінити процентні ставки за даним рахунком можна також, не вводячи інформацію з клавіатури, а використовуючи відповідний файл. Ця процедура виконується за допомогою пункту меню «Введення з файла». При цьому на моніторі показується діапазон дат для нарахування процентів. Коли з’ясується, що для якогось особового рахунку вже введено процентні ставки в цьому діапазоні, то зміни в базі даних не виконуються, а всі виявлені помилки вводяться в протокол.

В інтегрованих банківських інформаційних системах відокремлюють підсистему автоматизованого обліку вкладних операцій, яка має забезпечити автоматизацію оперативного та бухгалтерського обліку операцій про вклади фізичних осіб, комунальних, митних та інших платежів населення. Ці операції здійснюються на АРМ операціоніста, бухгалтера, технолога, а також на віддалених робочих місцях. Технологічний процес обліку вкладних операцій включає такі етапи:

— ведення довідників видів вкладів, типів особових рахунків, вкладників, підприємств, контрагентів, операцій;

— ввід інформації про рух коштів вкладників (зарахування та списання);

— ведення особових рахунків вкладників;

— прийняття комунальних, митних та інших платежів від населення;

— складання видаткових та прибуткових касових ордерів [1].

Виконуються ці операції за тими самими технологіями, що й облік операцій на розрахункових рахунках. Окрім того, у режимі «Відправлення документів» інформація передається в БД ОДБ з віддаленого відділення чи робочого місця за допомогою підсистеми «Клієнт — банк».

Завершальною функцією модуля автоматизації розрахункових операцій є складання звітності, яка може видаватися на екран, до друку чи надходити по каналу зв’язку для передавання в НБУ. Звітна інформація формується у вигляді затверджених структур звітів, аналітичних таблиць та довідок, що є відповідями на запити.

До меню «Оперативні звіти» входять у функції формування, перегляду й друкування вихідної інформації за такими формами щоденної бухгалтерської звітності банку: виписка з особового рахунку клієнта та оборотно-сальдова відомість. Виписка з рахунку видається у двох примірниках. Перший передається клієнтові як інформація про фактичний рух коштів на рахунку, а другий залишається в банку як архівний документ. На старті режиму отримання виписок необхідно зазначити період і тип звіту, тобто уточнити, чого саме стосується звіт: заданого особового рахунку чи всіх особових рахунків, закріплених за відповідальним виконавцем.

Під час формування вихідного документа залишок коштів на рахунку визначається згідно з алгоритмом:

де S hr, S hrj, S hrk — відповідно залишок, надходження та витрати коштів за h-й період r-м рахунком згідно з j-м прибутковим чи k-м видатковим документом [1].

Фінансовий стан банку відбивають оборотно-сальдова відомість і оборотно-сальдовий баланс. Відомості формуються та видаються за особовими рахунками, закріпленими за відповідальним виконавцем або за всіма особовими рахунками банку на вказану дату. Процедуру складання оборотної відомості включено до інтерфейсу адміністратора БД для складання звіту за всіма особовими рахунками банку. Користувач має змогу сформувати документ на екрані для попереднього перегляду чи аналізу, а також для друкування наприкінці робочого дня.

Потрібно зауважити, що оборотно-сальдова відомість може бути сформована і після закінчення операційного дня банку на підставі інформації, записаної в історії особових рахунків.

За розрахунковими операціями кожний комерційний банк звітує перед НБУ. Щодня на підставі БД ОДБ формується звітний файл № 1 — дані про залишки на рахунках, який передається за схемою:

Файл № 1 за змістом відповідає звіту 1Д (щоденний баланс) — комерційний банк — баланс комерційного банку. Наприкінці місяця комерційний банк передає до НБУ файл № 2 — дані про обороти та залишки на рахунках, який відображає зміст звіту 1Д — комерційний банк — баланс комерційного банку. Комерційний банк передає до НБУ один раз на рік або за вимогою файл № 15 — дані про кількість клієнтів, що відображає форму 752 звітності.

2. Напрями вдосконалення розрахункових операцій

Основними аспектами, які впливають на прийняття управлінського рішення з модернізації існуючої системи автоматизації в теперішній час, є відповідність пропонованого програмного забезпечення таким основним критеріям, як надійність, відповідність існуючого програмного забезпечення з пропонованою банківською системою та наявність найвищих (за можливістю) показників захисту інформації, як від несанкціонованого доступу, так і від непередбачуваних збоїв самої системи. Звичайно, істотно впливає на факт прийняття пропозиції вартість та термін окупності проекту, а також економічний ефект від його впровадження.

Одна з найбільших статей витрат при використанні персональних комп’ютерів — придбання та ліцензування операційних систем для кожного робочого місця, які банки використовують безпосередньо для організації процесу автоматизації, найчастіше це MS DOS і MS Windows. Кількість робочих місць операціоністів, технологів і бухгалтерів в середньому може складати від трьох до п’яти сотень. Повинен враховуватись той факт, що діючим законодавством України передбачена кримінальна відповідальність за використання неліцензійного програмного забезпечення, яке на теперішній час може спричинити для банку великі капітальні втрати для кожного робочого місця. Цей фактор може значно скоротити термін окупності пропонованих проектів, збільшуючи витрати на одне робоче місце. Оглядаючись на це, необхідно обов’язково розглядати можливість впровадження альтернативних операційних систем.

Нещодавно в сферу фінансів почала проникати безкоштовна операційна система з відкритим вихідним кодом під назвою Linux (Лінукс). Ця операційна система — клон Unix, системи, яка включає в себе всі її можливості. Вона дозволяє скоротити витрати на функціонування мережі в порівнянні з тими витратами, на які б змушені були б піти організації при закупці нового обладнання і якої-небудь операційної системи.

Постає питання: навіщо витрачати сотні тисяч на нове обладнання на базі платформи Intel та ще більше коштів на фірмове програмне забезпечення, якщо можна отримати безкоштовну операційну систему з відкритим вихідним кодом?

Що таке операційна система Linux і чому вона така популярна в фінансових установах? Це дуже потужна, надійна та елегантна система, а також більш однорідна масштабована система для організації мережі. Перевагою Linux в основному є те, що це безкоштовне програмне забезпечення, що означає наступне:

— вільна система, безкоштовна чи умовно-безкоштовна;

— вільний доступ до вихідних текстів (немає потаємних закладок і тому подібних несподіванок);

— доступне для контактів відкрите товариство розробників, активно працюючих над системою;

— можливість перенесення системи на різні платформи;

— можливість мати всього одну операційну систему від звичайних персональних комп’ютерів до сервера;

— наслідком великого контингенту розробників є дуже динамічний розвиток самої операційної системи, постійне і оперативне виправлення помилок та недоліків існуючого програмного забезпечення;

— Linux працює на великій кількості архітектур — Intel (ПК), DEC Alfa, Sun SPARC, MIPS (в т.ч. Silicon Graphics), Motorola 680×0 (Amiga, Atari, VME), Power PC та ін., як наслідок, він «розуміє» велику кількість файлових систем — майже всі Unix, Fat/Fat32 (Dos/Win), NTFS, HPFS, (OS/2), NFS (Mac) та ще деякі, мережеві NFS, CODA, Samba i Novell [5].

Між тим, яким би привабливим не здавався Linux, ця операційна система лише нещодавно почала проникати в сферу фінансів. Це при тому, що фінансові установи завжди в числі перших впроваджували нові технології. Положення, може, однак, змінитися, і передусім, в невеликих компаніях. Притягнуті невисокою ціною операційної системи, можливістю функціонування вже існуючого програмного забезпечення на вже існуючому обладнанні, відкритими стандартами та масштабованістю системи фінансові фірми кінець кінцем підуть шляхом іноземних компаній і також вирішать використовувати переваги Linux [2].

З усієї родини операційних систем виробництва Micfosoft найкращим чином право доступу реалізовано в Windows NT: є можливість заборонити вхід в систему незареєстрованому користувачеві, причому самі користувачі мають лише ті права, які їм призначив адміністратор. Вони можуть лише бачити зміст більшості директорій та відкривати всі існуючі в них файли.

Інакше організований розділ доступу в Linux. При вході в систему Linux вимагає вводу логіну і паролю. Системний адміністратор, зареєстрований як root (суперкористувач) має право змінювати настройки доступу, встановлювати та видаляти файли, назначати права інших користувачів, які працюють з Linux. Людина, яка не має повноваження адміністратора, доступу до системних установок не отримує. Настройки дозволяють заборонити завантаження яких-небудь програм, та накласти вето на використання локальної мережі. Іншими словами, системний адміністратор має можливість сконфігурувати систему так, що не буде причин хвилюватися за дані, які зберігаються на диску. Це дуже актуально для ситуацій, коли в одній мережі працює багато користувачів.

З інших характерних особливостей Linux необхідно відмітити підтримку національних клавіатур — в тому числі російської та української, підтримку більшості файлових систем. Програмна підтримка FAT16 дозволяє звертатися до гнучких дисків MS DOS, а також до розділів DOS і Windows на вінчестері. Є можливість працювати з мережевими протоколами TCP/IP, PLIP та іншими, в рамках мережевих функцій платформи реалізований весь спектр клієнтів та послуг Інтернета. Програми завантажуються в пам’ять посторінково, на диск записуються тільки ті сегменти даних, які використовуються системою в даний момент часу, що значно прискорює роботу додаткових програм. Можливе спільне використання сторінок пам’яті різними програмами в один момент часу, що дозволяє запобігти повторного завантаження ідентичних фрагментів інформації в RAM і помітно економить ресурси комп’ютера. Як і в Microsoft Windows в Linux застосовується система динамічних бібліотек, іншими словами, декілька додаткових програм можуть використовувати в один час бібліотеку, яка представлена на диску одним фізичним файлом [4].

Розглянемо приклад вдосконалення системи автоматизації на прикладі такої звичайної послуги банку, як обробка та оплата платіжного доручення. Саме ця операція щоденно виконується банком дуже багато разів, тому доцільно запропонувати методи прискорення її проведення з врахуванням всіх вище перелічених принципів автоматизації з метою зниження витрат часу та грошових витрат на супроводження особових рахунків клієнтів.

Перед будь-якою банківською організацією стоїть завдання з оперативної обробки великої кількості платіжних документів, при цьому, звичайно, керівництво банку не зацікавлене в розширенні штату операційного відділу. При цьому, необхідно зменшити до мінімуму ризик помилок при введенні даних. Допомогти може система ABBYY FinеReader Банк — система, яка забезпечує автоматизоване введення платіжних документів. Це продукт компанії ABBYY Software House, розробника систем розпізнання та лінгвістичного програмного забезпечення, одного з світових лідерів в своєму сегменті ринку.

ABBYY FinеReader Банк підвищує продуктивність в 3−10 разів в порівнянні з ручним введенням платіжних доручень, автоматично розпізнає всі поля платіжного доручення, автоматично контролює результати розпізнавання, експортує результати в бази даних і повністю інтегрується в банківські системи.

Система ABBYY FinеReader Банк в 3−10 разів прискорює швидкість введення платіжних документів, що знижує вартість їх обробки. На введення одного документа з початку сканування і до моменту збереження результатів потрібно від 10 до 30 секунд [3].

Тобто з’являється реальна можливість перевірити велику кількість платіжних доручень в присутності клієнта і одразу вносити необхідні корективи. ABBYY FinеReader Банк звільняє операціоніста від «чорної» роботи з ручного введення інформації. Вивільнений час може бути витрачений на вирішення більш інтелектуальних і важливих завдань.

ABBYY FinеReader Банк на 100% гарантує правильність інформації, що вводиться, завдяки вбудованій системі перехресних перевірок. Якщо людина може втомитися та не помітити помилку, то комп’ютер не втомлюється. Він порівнює суми цифрами і прописом, реквізити банків, інформацію про платника і одержувача, попереджуючи операціоніста про помилку в заповненні документа.

Система впроваджена і успішно використовується приблизно в 100 російських банках. Це і невеликі банки з 100−200 платіжними дорученнями на день, і крупні російські банки, такі як Ощадний Банк, Альфа-банк, які обробляють тисячі та десятки тисяч документів щоденно. Зовнішторгбанк, один з найкрупніших банків Росії також обрав систему ABBYY FinеReader Банк, що є найкращим доказом її високої якості. Завдяки гнучким можливостям настройки ABBYY FinеReader Банк підходить будь-якому банку з будь-якою інформаційною системою та внутрішньою структурою.

Працює система дуже просто. Співробітник відділення вставляє пачку платіжних доручень в сканер і натискає на кнопку. Далі ABBYY FinеReader Банк все або майже все зробить автоматично: відсканує платіжні доручення, відокремить потрібні поля, розпізнає їх, проконтролює правильність результату і потім експортує в банківську інформаційну систему або в файл. Співробітнику залишається тільки натиснути на клавішу «Зберегти», підтверджуючи правильність введення [6].

Потрібно розглянути ефект від впровадження. При використанні ABBYY FinеReader Банк при введенні кожного платіжного документа економиться в середньому біля 1,5 хвилини. Щоденно на введенні кожних 200 документів економиться не менше 5 людино-годин. Економія на 1 рік складе більше 7.5 людино-місяців або 3 людино-років за 5 років! Виходячи з витрат на одного операціоніста (заробітна плата, податки, соціальне забезпечення, приміщення, офісна і оргтехніка) можна легко підрахувати термін окупності ABBYY FinеReader Банк. За загальними розрахунками (додатки), впровадження FinеReader Банк окупиться менше, ніж за рік.

Необхідно відмітити високу якість розпізнання. За останні 5 років ABBYY FinеReader Банк ставав переможцем в усіх порівняльних тестах з аналогічними системами в Росії. З моменту випуску четвертої версії ABBYY FinеReader отримав багато відгуків від найвідоміших зарубіжних комп’ютерних видань за точність розпізнавання та функціональні можливості. Інструментарій розробника Development Tools for FinеReader, який постачається з FinеReader Банк, дозволяє створити свій користувальницький інтерфейс, використовуючи тільки ті функціональні можливості, які потрібні саме для цього робочого місця, управляти системою із зовнішніх додаткових програм.

Система складається з трьох основних модулів: сканування, розпізнання і верифікації. Ці модулі можуть бути використані як на одному комп’ютері разом, так і використовуватись окремо для створення складних розподілених систем. Для кінцевого користувача система виглядає гранично просто — всього п’ять кнопок і ніяких настройок. При розробці системи максимально враховується досвід роботи майже в ста банках, зроблено багато невеликих, але важливих для операціоністів доповнень.

Правила автоматичного контролю на 100% гарантують правильність введення основних полів. Співробітнику залишається тільки перевірити реквізити фірми-отримувача, номер документа і поле «призначення платежу». Для платіжних доручень короткого формату доведеться перевірити всього біля 30 символів. Також присутня технологія сканування і розпізнавання документів з поганою якістю друку. Великою перевагою ABBYY FinеReader Банк є той фактор, що утиліти постачаються з вихідними кодами і можуть бути модифіковані.

ВИСНОВКИ

1. Автоматизація розрахункових операцій виконується за допомогою програмного комплексу операційного дня банку (ОДБ), який дає змогу в будь-який момент його функціонування дістати інформацію про рух коштів на поточних, кредитних, депозитних та інших рахунках.

2. Функції автоматизації розрахункових операцій:

1) відкриття нових особових рахунків;

2) супроводження с особових рахунків;

3) перегляд списку особових рахунків;

4) перегляд історії особових рахунків;

5) перезакріплення особових рахунків;

6) розрахунок процентів;

7) складання звітності.

3. Розрахунок процентів за залишками на особових рахунках і сум для сплати клієнтами за розрахунково-касове обслуговування здійснюється за двома варіантами технологій: варіант 1-ий передбачає, що процентні ставки фіксуються у файлі-довіднику типів особових рахунків і не залежать від розміру залишків коштів на рахунках; варіант 2-ий машинного розрахунку процентів також виконується за алгоритмом першим, але процентна ставка вибирається з довідника відповідно до діапазону сум залишків коштів на рахунку.

4. Напрямки вдосконалення автоматизації розрахункових операцій:

1) використання операційної системи Linux;

2) впровадження ABBYY FinеReader Банк — систему, яка забезпечує автоматизоване введення платіжних документів;

3) аналог системи автоматизованого введення платіжних документів з можливостями ABBYY FinеReader Банк для Linux — PenReader Bank.

Дані пропозиції можуть істотно вплинути на швидкість та вартість обробки документів. Одночасно це сприяє збільшенню обсягів оброблюваних документів, що призводить до підвищення прибутку банку в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Рогач І.Ф., Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах [Текст]: Навч. посібник / І.Ф. Рогач, М. А. Сендзюк, В. А. Антонюк; 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 239 с.

2. Банковские услуги на Linux [Электрон, ресурс]. — Режим доступа: http: // pcweek. ru/Year2001/N34/CP1251/Strategy/chapt1. htm.

3. Комплексные работы по автоматизации учетной и офисной работы. Рекламные предложения компании ABBYY [Электрон, ресурс]. — Режим доступа: httphttp: //softzone. ru/po/abbyy/finbank. php.

4. Обслуговування web-сторінки. Архітектура Linux [Электрон, ресурс]. — Режим доступа: http: //global-book. h1. ru/work. htm.

5. Переваги Linux [Электрон, ресурс]. — Режим доступа: http: //sm. aport. ru/scripts/template. dll.

6. Технологии распознавания текста компании ABBYY [Электрон, ресурс]. — Режим доступа: http: //www. abbyy. ru/press-release. asp? param=7592.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой