Проблеми організації трудових відносин та обліку в умовах ринку

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Проблеми організації трудових відносин та обліку в умовах ринку

Барановська Н.А.

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. На даний час пріоритетним завданням Уряду держави стоїть підвищення рівня життя населення через покращення системи оплати праці в Україні.

Заробітна плата в Україні це «Ахілесова п’ята економіки», тому що «Тіньові винагороди» за словами віце-прем'єр-міністра України, міністра соціальної політики С. Тігіпка, сьогодні становить близько 145 млрд. грн. Згадаємо, як український бюджет потерпає від дефіциту коштів, і оцінимо значимість цього джерела для фінансування різноманітних соціальних програм.

Актуальність даної теми пов’язана із проблемами системи оплати праці в Україні та забезпечення гідного рівня життя населення.

Мета дослідження: проаналізувати систему оплати праці в Україні та з’ясувати вплив податкового навантаження на роботодавців.

Предметом дослідження є визначення проблеми організації обліку та оподаткування заробітної плати в Україні, можливість її вирішення.

Дослідженням проблеми організації трудових відносин, виплати заробітньої плати в «конвертах «займались такі вчені-науковці Бурковська А. В., Юшко В. Ю., Забловський А. О., Мичковська Н., В. С. Василенко, О. С. Ветлужська, О. А. Гордеюк, та багато ін. Незважаючи на значний обсяг досліджень із даної проблематики, існує потреба подальшого аналізу і дослідження гострих питань стосовно заробітної плати України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата є винагородою, обчисленою, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Протягом останніх років існуючі в Україні економічні проблеми призвели до значного рівня безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, значного розшарування населення за рівнем доходів. На розвиток економіки та розв’язання соціальних проблем впливають, в першу чергу, зайнятість населення і рівень оплати праці. Проте реалії такі, що значний сегмент економіки змістився в «тіньовий» сектор. Чимало роботодавців з особистих міркувань, через різні схеми уникають легального використання робочої сили, утримують працюючих без укладання з ними передбачених законодавством договорів, приховують від обліку та оподаткування розміри своїх реальних доходів та фактичної заробітної плати найманих працівників («заробітна плата у конвертах»), не здійснюють оплату внесків до соціальних фондів («подвійна бухгалтерія»), що пояснюється високим податковим навантаженням. Зараз загальне навантаження на фонд оплати праці становить близько 56,6%: 3,6% виплачує найманий працівник, 38% - роботодавець, до того ж із зарплати працівника відраховується 15-відсотковий податок з доходу. Значній частині українських підприємців (згідно зі статистичними даними — близько 40%) не під силу такі виплати.

Рис. 1. Податкове навантаження на фонд оплати праці

З даних графіку можна побачити, що значну кількість коштів роботодавці перераховують до бюджету держави, що зумовлено високим податковим навантаженням на фонд оплати праці. Проаналізувавши цей графік чітко видно, що з 10 тис грн. доходу нарахування на фонд оплати праці складають 5304грн., з 20 тис. грн. — 10 608 грн., 50 тис. грн. — 25 520 грн., 100 тис. грн. — 53 040 грн. Така ситуація в країні призвела до того, що роботодавці для зменшення податкового тиску видають тіньову заробітну плату.

Дослідження показують, що причинами високого рівня тінізації оплати праці є:

1) значний розрив між вартістю трудових ресурсів для роботодавця та фактичною сумою, яку працюючий отримує за свою працю;

2) толерантне ставлення працюючих до практики виплати неофіційних заробітних плат та, відповідно, позбавлення їх гарантій щодо пенсійного та соціального забезпечення;

3) невідповідність сплачених податків та внесків якості державних послуг, що спричинює значні додаткові витрати з боку населення з метою отримання цих послуг на належному рівні;

4)несправедливість системи розподілу пенсій, пов’язаної з наявністю великої кількості спеціальних, професійних, особливих та пільгових професійних режимів;

5) наявність механізмів, які забезпечують легке та дешеве вилучення коштів підприємств у позалегальний сектор економіки з метою виплати тіньових заробітних плат;

6) фактична безкарністю порушень у сфері оплати праці.

Зважаючи на специфіку тіньових відносин на ринку праці, оскільки суб'єктами цих відносин, поряд з бізнесом та державою є працівники, загальні залежності між податковим навантаженням та масштабами тіньової економічної діяльності не можуть безпосередньо поширюватися на процеси тінізації оплати праці.

Для подолання заробітної плати «в конвертах» необхідно зменшити податкове навантаження на оплату праці, сформувати таку законодавчу базу, яка задовольняла державу і роботодавця: з одного боку доходи роботодавця поповнювали державний бюджет, а з іншого держава допомагала розвиватися підприємцям, зменшивши податкове навантаження.

Зниження податкового навантаження на економіку — головне завдання, яке постає перед реформаторами податкової системи, є необхідною умовою появи позитивних зрушень в економічній та податковій сферах, і воно повинно передбачати:

ѕ податкове планування, основою якому має слугувати чинне податкове законодавство;

ѕ гармонійне поєднання інтересів держави та платників податків;

ѕ збалансування податкового навантаження серед платників податків;

ѕ удосконалення системи соціальних пільг з метою недопущення їх невиправданого надання;

ѕ зменшення шляхів ухилення від сплати податків;

ѕ налагодження обліку праці та її оплати, який має забезпечити неперервний контроль за їх використанням.

Складність існуючої системи обліку та оподаткування зокрема призводить до ухилення від сплати податків, що ще більше актуалізує наявну ситуацію.

Вважаємо, що головними засобами боротьби з цим негативним явищем є:

ѕ встановлення мінімальної зарплати для кваліфікованих фахівців, щоб роботодавець не міг відбутися виплатою мінімально допустимого окладу.

ѕ надання Держінспекції з питань праці, таких же повноваженнями, що і податковій інспекції та «трудовим інспекторам» права раптового проникнення в виробничі приміщення, вимагання документів, опитування співробітників;

ѕ заохочення працівників повідомляти про тіньові зарплати;

ѕ раціональна організація обліку.

Однією з гострих проблем сьогодні лишається небажання працівників відмовитися від виплат в конвертах. Це пов’язано з низьким рівнем життя населення, високим податковим тиском на доходи, що і сприяє виникненню тіньової заробітної плати.

Для досягнення успіху в боротьбі з цим негативним явищем необхідне запровадження ефективного механізму організації трудових відносин та обліку, санкцій, які дозволять виявити приховану зайнятість та приховані заходи, сприятимуть легалізації тіньових зарплат та забезпечать гідне проживання українських громадян.

оплата праця тінізація оподаткування

Список використаної літератури

1. Дяченко Я. Я. Детінізація економіки у системі макроекономічного регулювання [Текст] / Я. Я. Дяченко // Фінанси України — 2006. — № 2. — С. 68−77.

2. Економічна енциклопедія: у трьох томах [Текст]. — Т.3. — К.: Академія, 2002, — 952 с

3. Міністерство фінансів України

4. Наталія Королевська: пакет законів про детінізацію Тігіпка виявився фікцією

5. Податкова політика: теорія, методологія, інструментарій. навч. посібник [Текст]; за ред. Ю.Б. Іванова

6. Податковий кодекс України від 02. 12. 11 р. № 2755-IV.

7. Прісняков В.Ф. Детінізація економіки [Текст] / В.Ф. Прісняков // Фінаси України. — 2005. — № 3. — С. 72−81.

8. Рецепт «детінізації» зарплат від Тігіпка

9. Сидоренко Т. А. Сутність та причини ухилення від сплати податків // Економічний часопис. — 2010. — № 21. — С. 48 — 52.

10. Соколовська А. М. Методологічні та методичні аспекти визначення податкового навантаження на працю, капітал і споживання // Фінанси України. — 2008. — № 1. — С. 65 — 76.

11. Шарікова О. В. Податкова політика як фактор легалізації «тіньової» заробітної плати // Економіка та держава. — 2010. — № 6. — С. 49 — 52.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой