Проблеми функціонування фінансових бірж України

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет

Факультет міжнародної економіки

Кафедра міжнародних фінансів

Курсова робота

з дисципліни «Міжнародні фінанси»

на тему: «ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ БІРЖ УКРАЇНИ»

Студента групи _______

спеціальності «Міжнародна економіка»

Прізвище, ім'я, по батькові

Науковий керівник

Прізвище, ім'я, по батькові,

науковий ступінь, посада

Дніпропетровськ

2006

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність функціонування фінансових бірж на фінансовому ринку України

1.1 Структура та організація фінансових ринків

1.2 Аналіз законодавчого забезпечення функціонування бірж на фінансовому ринку України

Розділ 2. Аналіз розвитку та діяльності фінансових бірж України

2.1 Місце та роль валютних бірж на валютному ринку України

2.2 Місце та роль фондових бірж на фондовому ринку України

2.3 Досвід іноземних держав по організації функціонування фінансових бірж

2.4. Визначення основних проблем сучасного стану функціонування фінансових бірж України

Розділ 3. Перспективи розвитку фінансових бірж України

3.1 Перспективи розвитку форвардної, ф’ючерсної та опціонної торгівлі на фінансових біржах України

3.2 Перспективи розвитку фінансових бірж в Україні

Висновки

Список використаних джерел літератури

Додатки

Вступ

Усвідомлення необхідності використання ринкових механізмів для створення в Україні ефективної економіки відкрило шлях поглибленому вивченню біржової справи.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що єдина ринкова основа формування бірж за кордоном і в Україні об'єктивно потребує поглибленого вивчення загальних закономірностей біржової діяльності, пов’язані як із сутністю цієї діяльності, так і з формами її організації.

Об'єктом досліджень курсової роботи були фінансові (валютні та фондові) біржі в Україні. Предметом досліджень курсової роботи була організація біржової діяльності на фінансовому ринку, яка розглядається в її еволюційному розвитку: від угод на реальний товар (спот, форвард) до ф’ючерсних угод і опціонної торгівлі.

Метою досліджень курсової роботи була оцінка сучасного стану та перспектив розвитку фінансових бірж в Україні, аналіз як організаційної структури бірж, так їх правового регулювання, контроля за їх діяльністю, порядку ведення торгів, зняття або хоча б зменшення біржових ризиків при укладенні угод, хеджування і брокерської діяльність, визначення (оцінка) стану функціонування біржових структур у ринковій системі України

Інформаційно — методологічним джерелом досліджень курсової роботи були монографії з біржевої справи, законодавчі акти України по фінансовому ринку та біржам, звітні документи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку по фондовим біржам України та звітні документи Національного банку України по валютним біржам України у вигляді актуальних «електронних копій» інформаційної системи «Ліга-Закон» версії 8. 02.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури. Роботу подано на 60 стор., вона містить 4 таблиці, 9 рисунків, додатки на 9 стор., список джерел — 36 найменувань.

Розділ 1. Сутність функціонування фінансових бірж на фінансовому ринку України

1.1 Структура та організація фінансових ринків

Згідно з Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [4] об'єкти та суб'єкти фінансових ринків в Україні визначені наступним чином:

— ринки фінансових послуг — це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів;

— фінансова послуга — це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

— учасники ринків фінансових послуг — це юридичні особи та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг;

— фінансова установа (інститут фінансового ринку) — це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Важливим етапом розробки маркетингової стратегії фінансових інститутів, що діють на фінансовому ринку, є визначення характеристик споживачів і на основі цього — сегментація ринку (рис. 1. 1) [29, c. 54].

Рис. 1.1. Сегментація фінансового ринку [29]

За ступенем організованості кожен сегмент фінансового ринку можна поділити на організований і неорганізований. Певні сегменти фінансового ринку (наприклад, ринок цінних паперів та валютний) можуть поділятися на біржові та позабіржові.

Організований (біржовий) фінансовий ринок функціонує за визначеними правилами, встановленими спеціальними фінансовими установами: банками, ломбардами та фінансовими біржами (фондовою, валютною, дорогоцінних металів і каміння тощо). Біржовий ринок пов’язують з поняттям фондової (валютної) біржі як особливо організованого, як правило, вторинного ринку фінансових активів (цінних паперів, валюти), що сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальних ринкових цін активів. У розвинених країнах на біржу можуть потрапити не всі емітовані акції, а тільки гарантовані, що відповідають вимогам не тільки лістингу, але і потребі суспільства у розвитку конкретної галузі національного господарства [30,c. 67].

На організованому фінансовому ринку забезпечується висока концентрація попиту і пропозиції в одному місці; складається найбільш об'єктивна система цін на окремі фінансові інструменти та послуги (активи); проводиться перевірка фінансової спроможності емітентів основних видів цінних паперів, які допускаються до торгів; процедура торгів носить відкритий характер; гарантується виконання укладених угод.

Але біржовий ринок має і окремі слабкі сторони — коло фінансових інструментів різних емітентів, які реалізуються на ньому, носить обмежений характер; цей ринок більш суворо регулюється державою, що знижує його гнучкість; виконання всіх нормативно-правових актів його функціонування збільшує витрати на здійснення операцій купівлі-продажу; великомасштабні угоди, які здійснюються окремими торговцями на біржі, практично немовливо зберегти у таємниці.

Неорганізований (позабіржовий або «вуличний») фінансовий ринок є сферою купівлі-продажу фінансових активів через інші різноманітні фінансові інститути, фізичні та юридичні особи. Цей ринок охоплює ринок операцій з фінансовими активами (цінними паперами, валютою) поза біржею: первинне розміщення, а також перепродаж, наприклад, цінних паперів тих емітентів, які не бажають потрапити на біржу.

Неорганізований ринок характеризується більш високим рівнем фінансового ризику, більш низьким рівнем юридичної захищеності покупців, меншим рівнем їх поточної інформованості і т. п. Разом з тим, цей ринок забезпечує обіг більш широкої номенклатури фінансових інструментів і послуг; задовольняє потребу окремих інвесторів у фінансових інструментах з високим рівнем ризику і, відповідно, приносить більш високий дохід; більшою мірою забезпечує таємницю здійснення окремих угод. У режимі неорганізованого фінансового ринку здійснюється більша частина операцій з цінними паперами та основний обсяг кредитних, страхових і валютних операцій.

За характером руху фінансових інструментів фінансовий ринок поділяється на первинний і вторинний (тут мова йде виключно про фондові інструменти) [20,c. 15].

Первинний ринок характеризує ринок цінних паперів, на якому здійснюється первинне розміщення їх емісії. Це розміщення, як правило, організовує андерайтер (інвестиційний дилер), який самостійно або з групою інших андерайтерів купує весь (або основний) обсяг емітованих акцій, облігацій і т. п. з метою їх наступного продажу інвесторам більш дрібними партіями.

Вторинний ринок характеризує ринок, де постійно обертаються цінні папери, які раніше були продані на первинному ринку. Вторинний ринок охоплює переважну частину біржового і позабіржового обороту цінних паперів. Без розвиненого вторинного фондового ринку, який забезпечує постійну ліквідність і розподіл фінансових ризиків, не може ефективно існувати первинний ринок цінних паперів. Однією із основних функцій вторинного ринку є встановлення реальної ринкової ціни (курсової вартості) на окремі цінні папери, що відображає всю інформацію про фінансовий стан їх емітентів і умови емісії.

У США групування фондових ринків за цією ознакою вже отримало подальший розвиток шляхом виділення «третього ринку» (позабіржової торгівлі великими пакетами цінних паперів, які одночасно котируються на центральних фондових біржах, з метою суттєвого зниження витрат за їх угодами), а також «четвертого ринку» (на якому здійснюються прямі угоди між великими інституціональними інвесторами і продавцями цінних паперів без участі фірм-посередників).

За терміновістю реалізації угод, укладених на фінансовому ринку, виділяють наступні види ринків.

Ринок з терміновою реалізацією умов угод (ринок «спот» або «кеш»). Він характеризує ринок фінансових інструментів, укладені угоди на якому здійснюються в суворо обумовлений короткий період часу.

Ринок з реалізацією умов угод у майбутньому періоді (ринок «угод на термін» — ф’ючерсний, опціонний і т.п.). Предметом обігу на ньому є, як правило, фондові, валютні і товарні деривативи (похідні цінні папери).

Розподіл і організаційне оформлення цих видів фінансових ринків у країнах з розвиненою ринковою економікою відбулося порівняно недавно. У нашій країні в силу невеликого обсягу операцій з деривативами ці ринки поки що організаційно не розмежовані.

1.2 Аналіз законодавчого забезпечення функціонування бірж на фінансовому ринку України

На сучасному етапі функціонування бірж на фінансовому ринку України обумовлено наступними законодавчими актами:

— Цивільний Кодекс України [9];

— Господарчий Кодекс України [8];

— ЗАКОН УКРАЇНИ «Про господарські товариства» [5];

— Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [4];

— Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок"[1];

— Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» [2];

— ЗАКОН УКРАЇНИ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [6];

— ЗАКОН УКРАЇНИ «Про банки і банківську діяльність» [3];

— ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [7];

— Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою

(Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року) [12];

Законодавчо діяльність бірж на фінансовому ринку України затверджена тільки для фондової сегменту ринку, на валютному сегменті ринку згідно «Декрету про валютне регулювання» [7] при неконвертованості націнальної валюти працює тільки єдина торгівельно-інформаційна система для уповноважених банків — резидентів України під керівництвом Національного банку України — «міжбанківський валютний ринок України» [12].

Створення та функціонування фондових бірж на фінансовому ринку України обумовлено законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» в новій редакції 2006 року, який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку [1].

Фінансові інструменти фондового ринку [1] - це цінні папери, строкові контракти (ф'ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони).

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) [1] - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Учасники фондового ринку — емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку — це неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Професійні учасники фондового ринку — це юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України.

Фондовий ринок поділяється на первинний та вторинний. Первинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов’язаних з розміщенням цінних паперів. Вторинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов’язаних з обігом цінних паперів [1].

Професійна діяльність на фондовому ринку — це діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством.

На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності [1]:

— діяльність з торгівлі цінними паперами;

— діяльність з управління активами інституційних інвесторів;

— депозитарна діяльність;

— діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПРФ) [15].

Професійна діяльність учасників фондового ринку, крім депозитаріїв та фондових бірж, здійснюється за умови членства щонайменше в одній саморегулівній організації.

Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку — діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв’язання спорів між членами організатора торгівлі.

Організаторами торгівлі є фондові біржі, що відповідають вимогам Закону [1]. Для здійснення своєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний капітал в розмірі, не меншому ніж 3 мільйони гривень, а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, — не меншому ніж 6 мільйонів гривень.

Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю)[5] або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України [9], законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними Законом [1].

Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками — торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [11].

Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов’язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.

Фондова біржа зобов’язана оприлюднювати та надавати Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про:

— перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі;

— перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;

— обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.

Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Правила фондової біржі складаються з порядку:

— організації та проведення біржових торгів;

— лістингу та делістингу цінних паперів;

— допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;

— котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;

— розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;

— розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;

— здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;

— накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.

Згідно з Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» [2] Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на такі види діяльності на ринку цінних паперів [11]:

1) брокерська діяльність — укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи;

2) дилерська діяльність — укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій Рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом;

3) андеррайтинг — розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента;

4) діяльність з управління цінними паперами — діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб;

5) діяльність з управління активами — професійна діяльність учасника фондового ринку — компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від власного імені або на підставі відповідного договору про управління активами, які належать інституційним інвесторам на праві власності;

6) діяльність з управління іпотечним покриттям — діяльність, що здійснюється за винагороду банком чи іншою фінансовою установою згідно з відповідним договором про управління іпотечним покриттям;

7) депозитарна діяльність депозитарію цінних паперів — діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів, обслуговування правочинів щодо цінних паперів на рахунках зберігачів цінних паперів, а також операцій емітента щодо випущених ними цінних паперів;

8) депозитарна діяльність зберігача цінних паперів — діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів, обслуговування правочинів щодо цінних паперів на рахунках власників цінних паперів;

9) діяльність із ведення реєстру власників іменних цінних паперів — збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, які складають систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів і власників;

10) діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку — діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладання і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв’язання спорів між членами організатора торгівлі;

11) розрахунково-клірингова діяльність — діяльність з визначення взаємних зобов’язань за договорами щодо цінних паперів і розрахунків за ними.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку, в разі здійснення професійними учасниками ринку цінних паперів декількох видів діяльності, передбачених частиною першою цієї статті, може видавати один бланк ліцензії на такі види діяльності;

Закон України «Про валютні біржі» — відсутній, тому валютний ринок України працює на основі «Положення НБУ про порядок та умови торгівлі іноземною валютою» [12], яке розроблено відповідно до статей 4, 6 і 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19. 02. 93 N 15−93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет)[7], а також статей 7 і 45 Закону України «Про Національний банк України».

В умовах неконвертованості національної валюти України Положення [12] встановлює порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках.

Суб'єктами валютного ринку України є - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи та Національний банк України (далі - Національний банк), який здійснює торгівлю іноземною валютою з метою забезпечення виконання функцій, покладених на нього законодавством України.

На валютному ринку України дозволені наступні операції [12]:

— валютна операція на умовах «тод» — валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору;

— валютна операція на умовах «том» — валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору;

— валютна операція на умовах «спот» — валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору;

— валютна операція на умовах «форвард» — валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору;

Міжбанківський валютний ринок України (МВРУ) — це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), а також між суб'єктами ринку і Національним банком [12];

Міжнародний валютний ринок — це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України;

Торговельна сесія МВРУ [13] - це торгівельно-інформаційна система — комплекс організаційно-технічних засобів (дилінгове обладнання REUTERS, BLOOMBERG та Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України), який забезпечує можливість укладення та підтвердження договорів з купівлі, продажу іноземної валюти та банківських металів згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку протягом часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України;

Уповноважена фінансова установа — фінансова установа, яка одержала генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями), що дає право на торгівлю іноземною валютою [7].

Торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України, на міжнародному валютному ринку дозволяється здійснювати Виключно Національному банку та суб'єктам ринку (або з такими суб'єктами).

Суб'єкти ринку мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України.

Суб'єкти ринку мають право здійснювати обмін іноземної валюти на міжнародному валютному ринку відповідно до правил, які діють на цьому ринку, з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Уповноважені банки, які отримали право відповідно до банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями (генеральної ліцензії) відкривати кореспондентські рахунки в банках-нерезидентах в іноземній валюті та проводити операції за ними, зобов’язані купувати та продавати іноземну валюту самостійно без посередництва інших уповноважених банків.

Уповноважені банки мають право здійснювати власні операції за гривні в межах установлених лімітів (нормативних значень) відкритої валютної позиції, у тому числі купувати іноземну валюту без наявності зобов’язань у цій валюті.

Уповноважені банки мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти за кошти, що їм належать, у тому числі з обміну іноземної валюти без наявності зобов’язань в іноземній валюті, що придбавається, у межах установлених лімітів (нормативних значень) відкритої валютної позиції.

Суб'єкти ринку зобов’язані здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах «тод», «том» або «спот», крім наступних випадків [12]:

— Уповноважені банки мають право здійснювати валютні операції на умовах «форвард» для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

— Резиденти — суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати валютні операції на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за зовнішньоекономічним договором за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

— Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку.

— Уповноважені банки мають право на міжбанківському валютному ринку України здійснювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах «форвард» для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо гривні.

— Резиденти — суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на міжбанківському валютному ринку України здійснювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за зовнішньоекономічним договором.

— Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку за умови, що довга (коротка) позиція банку за такими операціями становить не більше 10% регулятивного капіталу банку.

— Валютні операції на умовах «форвард» для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти виконуються в строк, що не перевищує один календарний рік.

Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами.

Суб'єкти ринку не мають права здійснювати обмін іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 3-ї групи Класифікатора.

Суб'єкти ринку не мають права здійснювати обмін іноземної валюти 3-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора на міжбанківському валютному ринку України.

Суб'єкти ринку укладають між собою та з Національним банком договори про купівлю, продаж іноземної валюти за безготівкові гривні та підтверджують ці договори виключно під час проведення Торговельної сесії.

Уповноважений банк зобов’язаний під час проведення Торговельної сесії зареєструвати валютну операцію, зазначену в абзаці першому пункту 24 цього розділу, вказавши її обсяг та курс.

Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою за договірним обмінним курсом за кожною операцією.

Національний банк має право [13]:

— змінювати час проведення Торговельної сесії та/або термін подання заявки на участь у Торговельній сесії, попередивши про це суб'єктів ринку не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни;

— наділяти уповноважену особу правом призупиняти Торговельну сесію з об’явленням технічної перерви;

— установлювати для суб'єктів ринку граничні межі продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам — резидентам;

— установлювати граничний розмір маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземної валюти, що встановлюється Національним банком, з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та суб'єктів ринку, якщо події на міжнародному валютному ринку або інші негативно впливатимуть на міжбанківський валютний ринок України.

Розділ 2. Аналіз розвитку та діяльності фінансових бірж України

2.1 Місце та роль валютних бірж на валютному ринку України

Станом на кінець 2006 року, окремих валютних бірж в Україні не існує (Українська міжбанківська валютна біржа[36] та Кримська міжбанківська валютна біржа припинили свої операції з валютою за постановою Національного банку України [12]), замість них працює керуєма Національним банком України єдина на Україну «електронна» торговельно-інформаційна система — Міжбанківський валютний ринок України, який діє згідно з «Правилами проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов’язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів» [12].

Порядок проведення Торговельної сесії на МВРУ [13]:

1. Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) включає у заявку на участь у Торговельній сесії (далі - Заявка) незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за гривні.

Заявка в паперовій формі підписується керівником (або особою, яка його замінює) та головним бухгалтером (або особою, яка його замінює) банку (фінансової установи) і залишається на зберіганні в банку (фінансовій установі). Заявка в електронній формі подається до Національного банку України в установлений ним строк.

Національний банк України має право змінити термін подання Заявки, попередивши про це уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) не пізніше ніж за два робочих дні до дня запровадження відповідних змін.

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) не має права брати участь у Торговельній сесії без отримання підтвердження Національного банку України про прийняття Заявки.

2. Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) у Заявці визначає за кожною іноземною валютою Класифікатора іноземних валют та банківських металів та за кожним видом банківських металів обсяг їх купівлі та/або продажу.

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) має право під час Торговельної сесії замість зазначеної у Заявці операції з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора здійснити аналогічну операцію з іншою іноземною валютою цієї самої групи Класифікатора, замість зазначеної у Заявці операції з іноземною валютою 2-ї, 3-ї груп Класифікатора здійснити аналогічну операцію з іншою іноземною валютою 2-ї або 3-ї групи Класифікатора.

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) не має права під час Торговельної сесії замість зазначеної у Заявці операції з банківськими металами здійснювати операцію з іноземною валютою.

3. Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) мають право здійснювати взаємні розрахунки за операціями з купівлі-продажу іноземних валют та банківських металів за гривні лише за підтвердженими угодами. Підтвердженою вважається угода, за якою обидва її учасники під час Торговельної сесії отримали взаємні підтвердження засобами Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України (далі - Система підтвердження угод).

4. Угода, яка вже була підтверджена для одного з її учасників до зупинення Національним банком України Торговельної сесії, підтверджується засобами Системи підтвердження угод для іншого її учасника.

На рис. 2.1 — 2.5 наведена динаміка обсягів щоденних торгів на МВРУ у 2004 — 2006 роках [35]. Як показує аналіз графіків на рис. 2.1 -2. 5, середньоденний обсяг валютних операцій оцінюється як:

130 млн. доларів США на день у 2004 році;

180 млн. доларів США на день у 2005 році;

200 млн. доларів США на день у 2006 році.

Як показує аналіз результатів статистики, наведеної на рис. 2. 1−2. 5, механізм керівництва Національним банком Торгівельною сесією МВРУ у 2004 — 2006 роках:

— дозволяє стабілізувати пікові відхилення щоденної пропозиції до 600 млн. доларів США на день від середнього значення 130 -180 млн. грн. доларів США на день за рахунок скупки Національним банком надлишку пропозиції у валютні резерви;

— дозволяє стабілізувати пікові відхилення пропозиції до рівня 50 млн. доларів США на день від середнього значення 130- 180 млн. грн. доларів США на день за рахунок валютних інтервенцій Національним банком дефіциту пропозиції з валютних резервів;

— дозволяє НБУ стабілізувати офіційний курс національної валюти на рівні 5,05 грн. /1 долар США на протязі 3 років.

2.2 Місце та роль фондових бірж на фондовому ринку України

За даними Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку України стан та тенденцій розвитку ринку цінних паперів у 2005 році та за І квартал 2006 року характеризуються наступними показниками [28]:

1. За станом на 01. 03. 2006 року в Україні зареєстровано як юридичні особи 33 507 акціонерних товариств, з них відкритих — 11 280, закритих — 22 227.

2. У 2005 році Комісією (центральним апаратом та територіальними управліннями) зареєстровано 2 037 випусків акцій на загальний суму 24,81 млрд. грн. (з врахування скасованих випусків). Обсяг випусків акцій у 2005 році порівняно з 2004 роком зменшився на 3,53 млрд. грн. (2004 рік — 28,34 млрд. грн.).

3. У 2005 році сумарна вартість, зареєстрованих центральним апаратом Комісії, випусків акцій, що випускаються з метою залучення коштів відкритими та закритими акціонерними товариствами (Положення 07−01/98 та Рішення 167/02), становила 9,98 млрд. грн., що становить 76,69% від загального обсягу зареєстрованих випусків. Порівняно з 2004 роком, у 2005 році загальний обсяг зареєстрованих випусків акцій, які випускались з метою залучення коштів відкритими та закритими акціонерними товариствами (Положення 07−01/98 та Рішення 167/02), збільшився на 2,57 млрд. грн.

4. Протягом І кварталу 2006 року загальний обсяг випуску акцій, зареєстрованих центральним апаратом Комісії, становив 11,4 млрд. грн. (без вирахування скасованих випусків). Обсяг зареєстрованих центральним апаратом Комісії випусків акцій у І кварталі 2006 року порівняно з відповідним періодом 2005 року збільшився на 7,55 млрд. грн. (І квартал 2005 року — 3,85 млрд. грн.).

5. Протягом І кварталу 2006 року сумарна вартість зареєстрованих центральним апаратом Комісії випусків акцій, що випускаються з метою залучення коштів відкритими та закритими акціонерними товариствами (Положення 07−01/98 та Рішення 167/02), становила 5,57 млрд. грн. (або 48,89% від загального обсягу зареєстрованих випусків за цей період). Протягом І кварталу 2006 року порівняно з відповідним періодом 2005 року загальний обсяг зареєстрованих випусків акцій, які випускались з метою залучення коштів відкритими та закритими акціонерними товариствами (Положення 07−01/98 та Рішення 167/02), збільшився на 2,84 млрд. грн.

6. У 2005 році Комісією зареєстровано 510 випусків облігацій на суму 12,78 млрд. грн. Обсяг зареєстрованих облігацій у 2005 році збільшився на 8,67 млрд. грн. порівняно з минулим роком (2004 рік — 4,11 млрд. грн.).

7. Протягом І кварталу 2006 року Комісією зареєстровано 125 випусків облігацій на суму 3,55 млрд. грн. Обсяг зареєстрованих облігацій у І кварталі 2006 року збільшився на 2,03 млрд. грн. порівняно з відповідним періодом 2005 року (І квартал 2005 року — 1,52 млрд. грн.).

8. У 2005 році активізовано процеси випуску облігацій місцевих позик. Комісією зареєстровано протягом 2005 року 10 випусків облігацій місцевої позики на суму 350,0 млн. грн. Протягом І кварталу 2006 року Комісією зареєстровано 2 випуски облігацій місцевої позики: Одеської міської ради та Івано-Франківської міської ради на суму 5,0 млн. грн. та 5,5 млн. грн. відповідно.

9. За станом на 17. 03. 2006 р. Комісією зареєстровано випуск сертифікатів фонду операцій з нерухомістю, що випускаються в бездокументарній формі, інформацію про їх випуск та проспект емісії 2 фінансовим установам:

— ТОВ «Нова фінансова компанія» за загальну суму 21,0 млн. грн., у кількості 21 тис. шт., номінальною вартістю 1 000 грн. ;

— АБ «Тавріка» на загальну суму 20,0 млн. грн., у кількості 20 тис. шт., номінальною вартістю 1 000 грн.

10. Протягом 2005 року зареєстровано 152 випуски інвестиційних сертифікатів пайовими інвестиційними фондами — на суму 23,06 млрд. грн. Порівняно з попередніми роками, у 2005 році зареєстровано найбільший за обсягом випуск інвестиційних сертифікатів пайовими інвестиційними фондами.

11. У 2005 році обсяг зареєстрованих випусків акцій корпоративних інвестиційними фондами становив 836,86 млн. грн. За станом на 31. 03. 2006 р. кількість корпоративних та пайових інвестиційних фондів зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі інститутів спільного інвестування становила 329 інститутів спільного інвестування. За період з 01. 01. 2006 року по 31. 03. 2006 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі інститутів спільного інвестування 46 інститутів спільного інвестування, з них 35 пайових інвестиційних фондів та 11 — корпоративних.

12. У І кварталі 2006 року Комісією зареєстровано 42 випуски інвестиційних сертифікатів пайовими інвестиційними фондами на суму 2,76 млрд. грн. та 6 випусків акцій корпоративних інвестиційними фондами на суму 221,0 млн. грн.

13. За станом на 01. 04. 2006 р. Комісією зареєстровано випусків опціонів на суму 470,97 млн. грн. У 2005 році Комісією зареєстровано випусків опціонів на суму 160,55 млн. грн. Протягом І кварталу 2006 року випуски опціонів Комісією не зареєстровано.

14. У 2005 року обсяг виконаних договорів на ринку цінних паперів становив 403,8 млрд. грн., що більше на 82,53 млрд. грн. ніж обсяг виконаних договорів у 2004 році.

Найбільші обсяги виконаних договорів у 2005 році зафіксовано з акціями (179,79 млрд. грн.) та векселями (133,12 млрд. грн.).

15. У 2005 році на організаторах торгівлі(фондові біржі та ТІС) обсяг виконаних договорів становив 16,4 млрд. грн. (4,06% від загального обсягу операцій на ринку ЦП України). Це найбільший обсяг торгів, який зафіксовано на організаторах торгівлі за попередні роки.

16. Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом 2005 року зафіксовано з облігаціями підприємств (39,84% від загального обсягу виконаних договорів на організаторах торгівлі), з акціями (27,25%) та з облігаціями державної внутрішньої позики (23,61%).

17. Протягом І кварталу 2006 року на організаторах торгівлі обсяг торгів з цінними паперами становив 6,95 млрд. грн.

Найбільший обсяг торгів за інструментами на організаторах торгівлі у І кварталі 2006 року зафіксовано з:

— облігаціями підприємств на суму 2 528,55 млн. грн., що становить 36,39% від загального обсягу виконаних договорів на організаторах торгівлі в І кварталі 2006 року;

— облігаціями державної позики — 2 425,64 млн. грн., що становить 34,91% від загального обсягу виконаних договорів на організаторах торгівлі в І кварталі 2006 року;

— акціями — 1 671,29 млн. грн., що становить 24,06% від загального обсягу виконаних договорів на організаторах торгівлі в І кварталі 2006 року.

18. За станом на 31. 12. 2005р. у реєстраторів на майже 15 млн. особових рахунках обліковувались іменні цінні папери загальною номінальною вартістю 124,73 млрд. грн.

У 2005 році здійснено 1,2 млн. операцій переходу прав власності на цінні папери, за даними реєстраторів*.

19. За станом на 28. 02. 2006 р. кількість професійних учасників, які мають ліцензію на здійснення певних видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, становить 1 501, в тому числі ДКЦПФР (Комісією) видано:

— 799 ліцензій на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів (торгівля цінними паперами);

— 167 ліцензій на здійснення депозитарної діяльності зберігачами цінних паперів;

— 356 ліцензій на здійснення діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

— 167 ліцензій на здійснення діяльності з управління активами;

— 10 ліцензій на здійснення діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів (8 бірж та 2 торговельно-інформаційні системи);

— 1 ліцензію на здійснення розрахуново-клірингової діяльності за угодами щодо цінних паперів,

— 1 ліцензію на здійснення депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів.

З урахуванням суміщення певних видів професійної діяльності окремими професійними учасниками ринку цінних паперів їх кількість за станом на 28. 02. 2006р. становить 1 299 (в тому числі: 167 учасників є торговці-зберігачі, серед яких 93 банки, в тому числі: 34 учасника є торговці-зберігачі-реєстратори, серед яких 28 банків; 1 депозитарій має ліцензію на розрахунково-клірингову діяльність).

В табл.2.9 наведені обсяги торгів цінними паперами на 8 фондових біржах України та в 2 торгівельно-інформаційних системах у 2004 — 2005 роках.

Таблиця 2. 9

Порівняльний аналіз обсягів торгів на 8 фондових біржах та в 2 торгівельно-інформаційних системах України у 2004 -2005 роках [25]

В табл.2. 10 наведені порівняльні характеристики ефективності діяльності двох найбільших організаторів фондової біржової торгівлі в Україні - Української фондової біржі (УФБ) [34] та Першої фондової торгівельної системи (ПФТС) [32].

Асоціація «Перша Фондова Торговельна Система» є саморегулівною організацією (СРО) професійних учасників фондового ринку України, що має відповідне свідоцтво ДКЦПФР про реєстрацію СРО. ПФТС є «електронною» біржею цінних паперів України, яка охоплює усі найбільші регіони України та підтримує роботу національної електронної системи торгівлі цінними паперами у режимі «реального часу». ПФТС є організатором торгівлі, що має відповідний дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України [32].

Таблиця 2. 10

Порівняння характеристик діяльності фондової біржі УФБ та «електронної» торгівельної системи ПФТС в Україні [25]

Всі члени ПФТС знаходяться в єдиному правовому полі як українського законодавства з фондового ринку, так і внутрішніх правил та положень Асоціації. Це означає, що, окрім державного регулювання, члени ПФТС (а це — близько чверті всіх компаній та банків, що отримали дозволи на здійснення операцій з цінними паперами) погодились додатково взяти на себе зобов’язання, які б гарантували чесні та справедливі правила «гри на ринку» (це зобов’язання дотримуватися правил та положень, які розробляються та впроваджуються самими учасниками ринку — членами СРО).

Практика застосування подібних регулюючих механізмів у багатьох розвинутих країнах та в більшості країн, що розвиваються, переконує в їх ефективності та позитивному впливі на розвиток фондового ринку.

Торговельна система ПФТС розроблена як багатофункціональна система для забезпечення діяльності брокерів та ділерів по купівлі/продажу цінних паперів. ПФТС є єдиною торговельною системою в Україні, яка підтримує міжрегіональну систему електронних торгів цінними паперами у режимі «on line».

На сьогодні, торговельна система ПФТС дозволяє використовувати різні торгові та розрахункові технології для найбільш повного задоволення потреб бізнесу учасників ринку.

Ринок котирувань являє собою технологію торгівлі, що побудована за принципом «Dealer driven market» — ринку конкуруючих котирувань, що виставляються учасниками, та принципом акцепту твердих котирувань. За такою технологією торгівлі учасники мають можливість самостійно обирати спосіб виконання зобов"язань- використовувати технологію проведення розрахунків в депозитарії за принципом «поставка проти оплати», або виконувати зобов’язання за домовленістю сторін угоди.

Ринок ОВДП за принципом «ринку заявок» — система торгівлі облігаціями внутрішньої державної позики за участю Національного банку України, що побудована за принципом «ринку заявок».

Ринок аукціонів — технологія проведення торгів за принципом односторонього аукціону, що передбачає проведення торгів шляхом надання учасниками аукціону конкурентних пропозицій на замовлення ініціатора аукціону стосовно продажу або купівлі цінних паперів.

З точки зору користувача, Торговельна система ПФТС дає можливість:

— вести моніторинг ринку в режимі реального часу

— вести переговори на екранах дисплеїв в режимі реального часу

— проводити торгові операції

Надійність інформаційних технологій є особовою рисою системи. Перш за все — це використання високотехнологічних апаратних засобів, спеціальних додатків, спеціально розроблених по методиці «dealer-driven market» та виділених каналів зв’язку, які дозволяють вільно взаємодіяти брокерам, що знаходяться в різних містах України.

Як зазначалося вище (табл.2. 9), ПФТС є основним організатором торгівлі в Україні, і її частка у загальному обсязі торговельних транзакцій на регульованому ринку у 2005 році становила 86%. На другому місці по активності серед організаторів торгівлі стоїть Українська фондова біржа (УФБ), частка якої в обсязі торговельних транзакцій на регульованому ринку становить приблизно 13%.

Аналіз підсумків діяльності Української фондової біржі за 2005 рік [25] показав, що незважаючи на збереження у 2005 році другої рейтингової позиції на біржовому ринку України обсяг торгівлі на УФБ у 2005 році зменшився в 1,9 рази у порівнянні з попереднім роком і склав 780,6 млн. грн. (відповідний показник 2004 року — 1,5 млрд. грн.).

Суттєве падіння обсягів торгівлі у 2005 році спричинено низкою як ринкових, так і політичних чинників [34]:

скорочення обсягів об'єктів приватизації, що пропонувались до продажу на УФБ протягом року;

відсутність торгів у секторі приватизації протягом перших чотирьох місяців 2005 року у зв’язку з введенням Верховною Радою України мораторію у сфері приватизації;

падіння обсягів торгівлі похідними цінними паперами;

збереження тенденції низької активності на вторинному біржовому ринку цінних паперів.

В той же час, у 2005 році суттєво змінилась структура торгів за видами фінансових інструментів, яка розширилась за рахунок корпоративних облігацій. Якщо в 2004 році 98,5% від обсягу торгівлі на УФБ займали похідні цінні папери і 1,5% - акції, у 2005 році на ринок акцій припадає 62,5% від річного обсягу біржової торгівлі, похідні цінні папери займають 33%, 4,5% - ринок корпоративний облігацій.

Станом на кінець 2005 року інфраструктура членів УФБ представлена 117 брокерськими конторами членів біржі, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ. Протягом 2005 року зі складу членів СРО УФБ були виключені 17 торговців цінними паперами, увійшли до складу СРО — 12. Члени СРО УФБ в структурному розрізі представлені 31 банківською установою та 86 торговцями цінними паперами [34].

Протягом 2005 року на УФБ та її філіях відбулось 64 торговельних сесії (у 2004 році - 259 сесій). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 65 млн. грн. (у 2004 році - 125 млн. грн.), за торговельну сесію — 12,2 млн. грн. (в 2004 році - 5,8 млн. грн.).

За 2005 рік на УФБ та її філіях укладено 170 угод (в середньому 3 угоди за одну торговельну сесію). Найбільша кількість угод була зафіксована у січні - 25. Найбільший обсяг торгів зафіксований у травні - 475,3 млн. грн., що обумовлено укладанням значних за вартістю угод у секторі приватизації. В розрізі фінансових інструментів найбільшу кількість угод (143) було укладено з похідними цінними паперами (опціонами на купівлю товарів).

Таблиця 2. 7

Структура та обсяги торгів на УФБ у 2004 -2005 роках [34]

Вид цінного паперу

Обсяг торгів за 2005 рік, млн. грн.

Обсяг торгів за 2004 рік, млн. грн.

Акції

487,5

21,8

Облігації підприємств

34,7

0,0

Похідні цінні папери

258,4

1480,4

Всього

780,6

1502,2

Аналіз підсумків діяльності Української фондової біржі фондової біржі за 9 місяців 2006 року [34] показав, що біржовий обсяг торгів за 9 місяців 2006 року склав 122,06 млн. грн. (відповідний показник 2005 року — 780,83 млн. грн.). Зниження обсягів торгівлі в поточному році пояснюється низькою активністю на ринку похідних цінних паперів (у відповідному періоді 2005 року на цей сектор припадало 34% біржового обігу) та зниженням обсягів торгівлі в секторі приватизації.

Протягом 9 місяців 2006 року на УФБ та її філіях відбулося 32 торгівельні сесії (за аналогічний період 2005 року — 49 сесій). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 13,5 млн. грн. (відповідний показник 2005 року — 84,5 млн. грн.), за торгівельну сесію — 3,8 млн. грн. (в 2005 році - 15,5 млн. грн.). 38,51% обсягу торгівлі припадає на ринок приватизації, 60,95% - на ринок корпоративних облігацій, 0,06% - на ринок похідних цінних паперів та 0,48% припадає на вторинний ринок акцій.

Таблиця 2. 7

Структура та обсяги торгів на УФБ за 9 місяців 2006 року [34]

Вид цінного паперу

Обсяг торгів за 9 місяців 2006 року

Обсяг торгів за 9 місяців 2005 року

млн. грн.

%

млн. грн.

%

Акції

47,6

38,99

477,6

62,78

Облігації підприємств

74,4

60,95

25,00

3,28

Похідні цінні папери

0,06

0,06

258,2

33,94

Всього

122,06

100,00

760,80

100,00

2.3 Досвід іноземних держав по організації функціонування фінансових бірж

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой