Населення Одеської області: чисельність, густота, динаміка, територіальні відмінності

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Социология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І. МЕЧНИКОВА

Геолого-географічний факультет

Кафедра економічної і соціальної географії

Курсова робота

Населення Одеської області: чисельність, густота, динаміка, територіальні відмінності

студента 1 курсу IV групи

денного відділення

Тараненко Віталія Григорійовича

Науковий керівник роботи:

ст. викладач

Куделіна Світлана Борисівна

Одеса 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2.1 Динаміка чисельності населення Одеської області

2.2 Густота населення, територіальні відмінності у густоті населення

РОЗДІЛ ІІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ СІЛЬСКОГО ТА МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність вивчення демографії в Одеській області та практичний аспект даних проблем зв’язаний з тим що для держави і для суспільства на протязі усіх часів особливо гострою стояла проблема дослідження та вивчення населення. Одеський регіон характеризується негативним станом демографії - смертність перевищує народжуваність, міграційне сальдо також негативне.

Актуальність теми курсової роботи пов’язана зі значним поширенням досліджуваного явища.

Практичний аспект курсової роботи проявляється в наступному: до даних органів статистики додаються розроблені рисунки в виді графіків і гістограм, географічні карти та характеризується данні що містяться в цих графічних документах, а також характеризується територіальні відмінності населення в Одеській області.

Метою курсової роботи є характеристика населення Одеської області.

Об'єктом курсової роботи є населення Одеської області Предметом курсової роботи є комплексна характеристика демографічних процесів в Одеській області.

Досягнення зазначеної мети можливе у процесі вирішення таких завдань:

— охарактеризувати демографічну ситуацію в Одеській області;

— охарактеризувати динаміку чисельності населення в Одеській області;

— охарактеризувати густоту населення в Одеській області;

— охарактеризувати територіальні відмінності населення;

Методами для виконання курсової роботи були: аналіз літератури, аналіз статистичної документації за даною темою роботи, теоретичний аналіз, характеристика, узагальнення.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. В першому розділі розкриваються проблеми демографічної ситуації в Одеській області. В другому розділі характеризується демографічна ситуація в Одеській області. В третьому розділі характеризується територіальні відмінності сільського та міського населення Одеської області.

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Демографічна ситуація — це прояв особливостей відтворення населення по основних його процесах в конкретному часі і місці (регіоні, країні). На сучасному етапі в Україні і в Одеській області демографічна ситуація відрізняється великою гостротою і напруженістю. Вона визначається структурою населення і характером його руху, видами, типами і режимом відтворення, рівнем народжуваності і смертності, кількістю шлюбів та розлучень. У основі всіх цих процесів лежить соціально-економічне положення в країні і в її регіонах [4, с. 51].

Нерівномірність в розвитку суспільства, природно-екологічні і соціально-політичні потрясіння, війни, репресії, якими багата українська історія XX ст., і супутні їм різкі погіршення рівня життя відчутно позначаються на режимі відтворення населення, ведуть до падіння народжуваності, зростання смертності. До подібних наслідків приводять і умови політичної і економічної нестабільності, які викликані останніми роками хиткою системою управління, з важко керованим процесом встановлення цивілізованих норм правової держави і ринкових відносин.

Становлення ринкових відносин приводить до природного переміщення зайнятості з виробничої сфери в сферу обслуговування. Проте, щоб рівень виробництва забезпечував потреби економіки і населення, необхідна висока продуктивність праці, а цим вітчизняна промисловість не відзначається. Зниження питомої ваги промисловості в структурі зайнятості населення повинне супроводжуватися зростанням економічної ефективності промислового виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці і виробництва, чого насправді в промисловості не відбувається. Ці вимоги в рівній мірі відносяться і до будівництва, і до інших галузей економіки [4, с. 114].

Сучасна демографічна ситуація характеризується збереженням тенденції скорочення чисельності населення в області, його економічно активної частини і питомої ваги зайнятості населення.

За станом на 1 липня 2010р. в області, за оцінкою, проживало 2388,1 тис. осіб. Протягом січня-червня 2010р. чисельність населення області зменшилася на 2969 осіб. [5]

За станом на 1 вересня 2012 р. в області, за оцінкою, проживало 2387,7 тис. осіб. Протягом січня-серпня 2012р. чисельність населення області зменшилася на 633 людини. [5]

Загальне скорочення населення відбулося виключно за рахунок природного скорочення — 2702 особи, склало 1,7 особи на 1000 населення, у той час як міграційний приріст населення склав 2069 осіб (1,3 ‰). Природне скорочення населення спостерігалось у 5 містах обласного значення та у 18 районах області. Приріст зафіксований у містах обласного значення Теплодарі та Южному, а також у Білгород-Дністровському, Біляївському, Ізмаїльському, Красноокнянському, Овідіопольському, Тарутинському, Фрунзівському і Ширяєвському районах. [5]

Природний рух населення області характеризується перевищенням числа померлих над живонароджених: у січні-серпні 2012 р. на 100 померлих припало 88,2 дитини, народжених живими.

У порівнянні з січнем-серпнем 2011 р. народжуваність збільшилася з 11,9 до 12,7 немовлят на 1000 жителів. Протягом січня-серпня 2012 р. смертність в області порівняно з січнем-серпнем 2011р. збільшилася з 14,3 до 14,4 померлих на 1000 жителів. У січні-серпні 2012р. було зареєстровано 161 мертвонароджених проти 145 у січні-серпні 2011р. Кількість дітей, померлих у віці до 1 року, збільшилася на 1 людину. [5]

Основними причинами смерті дітей віком до 1 року були окремі стани, що виникли в перинатальному періоді; вроджені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії; зовнішні причини смерті.

Кількість померлих дітей віком до 1 року від окремих причин смерті:

Серед причин смерті населення у січні-серпні 2012р., Як і в січні-серпні 2011р., Перше місце займають хвороби системи кровообігу, друге — новоутворення, третє - зовнішні причини смерті.

У порівнянні з січнем-серпнем 2011р. міграційний приріст населення в січні-серпні 2012р. збільшився в 2,2 рази, це обумовлено збільшенням числа прибулих на 8,9%. [5]

Міграційний приріст населення в січні-серпні 2012р. зафіксований в 3 містах обласного значення та 25 районах області, тоді як в м. Одеса, Білгород-Дністровський міськраді, Ізмаїл, м. Теплодар, а також у Біляївському районі області - міграційне скорочення населення.

Серед вибулих за межі області переважну більшість (93,3%) становили ті, хто виїжджав до інших регіонів України. У той же час, серед прибулих в область міжрегіональні мігранти становили 64,8%. [5].

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Динаміка чисельності населення Одеської області

демографічний населення міграція одеський

Чисельність населення — кількість людей які проживають в певному населеному пункті, місцевості, країні. [7]

Динаміка зміни чисельності населення є важливим демографічним показником. Чисельність населення змінюється в результаті народжування, смертності й міграції.

Наявне населення — це чисельність осіб, які на момент реєстрації фактично перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання. [1, c 87]

Постійне населення — це чисельність осіб, які постійно проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації. [1, c 88]

Аналізуючи чисельність населення важливо підрахувати скільки всього міського населення і скільки сільського населення, скільки серед них чоловіків і жінок. Отже за даними чисельності наявного населення в 2011 році в області, за таблицею 1 спостерігається що загальна кількість населення складає 2 469 059 осіб, з яких 1 624 609 — наявне міське населення і лише 844 448 осіб складають наявне сільське населення. Важливо підкреслити, що в адміністративному центрі Одеської області - м. Одеса загальна кількість наявного населення склала 1 029 049 осіб, якщо виключити цю цифру і залишити тільки райони, то вийде що чисельність міського населення дорівнює 595 560 осіб і чисельність сільського населення переважає чисельність населення районного центру і підлеглих йому міст.

Таблиця 1. Чисельність наявного населення Одеської області (2011 рік) [6]

Регіон

Всього

у тому числі

Питома вага у загальній чисельності населення

чоловіки

жінки

чоловіки

жінки

осіб

%

Все населення

2 469 057

1 155 417

1 313 640

47

53

Міське населення

1 624 609

757 970

866 639

47

53

Сільське населення

844 448

397 447

447 001

47

53

м. ОДЕСА

1 029 049

480 341

548

708

47

53

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ (міськрада)

58 436

26 830

31 606

46

54

м. БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ

51 890

23 884

28 006

46

54

м. ІЗМАЇЛ

84 815

39 027

45 788

46

54

ІЛЛІЧІВСЬК (міськрада)

63 726

29 384

34 342

46

54

м. ІЛЛІЧІВСЬК

54 151

24 967

29 184

46

54

м. КОТОВСЬК

40 718

19 754

20 964

49

51

м. ТЕПЛОДАР

8830

4162

4668

47

53

м. ЮЖНЕ

23 977

11 426

12 551

48

52

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОН

32 619

14 936

17 683

46

54

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОН

51 251

24 325

26 926

47

53

БАЛТСЬКИЙ РАЙОН

48 697

21 903

26 794

45

55

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ РАЙОН

62 255

29 191

33 064

47

53

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОН

103 988

49 278

54 710

47

53

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОН

36 173

16 825

19 348

47

53

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОН

73 991

35 956

38 035

49

51

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОН

32 703

15 388

17 315

47

53

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОН

29 184

13 735

15 449

47

53

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ РАЙОН

54 550

26 281

28 269

48

52

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОН

58 707

27 554

31 153

47

53

КОДИМСЬКИЙ РАЙОН

34 523

15 554

18 969

45

55

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОН

67 207

31 928

35 279

48

52

КОТОВСЬКИЙ РАЙОН

30 627

13 968

16 659

46

54

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОН

22 872

10 665

12 207

47

53

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОН

33 544

15 308

18 236

46

54

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОН

20 158

9412

10 746

47

53

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН

60 294

28 452

31 842

47

53

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОН

56 727

26 441

30 286

47

53

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОН

39 903

18 875

21 028

47

53

САВРАНСЬКИЙ РАЙОН

22 176

10 098

12 078

46

54

САРАТСЬКИЙ РАЙОН

49 911

23 398

26 513

47

53

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОН

45 175

21 666

23 509

48

52

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОН

41 573

19 614

21 959

47

53

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОН

20 944

9783

11 161

47

53

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОН

29 754

13 959

15 795

47

53

З даними таблиці 1 можна зробити ще одну порівняльну характеристику поспостерігати кому належить питома вага у загальній кількості населення, у всіх районах жіноча доля населення більше 51% і досягає до 55% у Балтському і Кодимському районах, а чоловіча доля населення, найоптимальнішим є 49% у Болградському районі і м. Котовськ, і не найоптимальнішим є позначка у 45% відповідно у Балтському і Кодимському районах. Ці різниці в цифрах є трагічними, бо порушується відтворення населення за рахунок переваження жіночої долі над чоловічою. За рис. 1 можна більш детально спостерігати за змінами в питомій вазі на районному рівні а у загальній кількості міського і сільського населення. Але вони не на багато відрізняються від районною тенденції, а навпаки показує ті ж самі цифри. Середня кількість питомої ваги чоловіків у загальній кількості населення в Одеській області - 47%, а жінок — 53%.

Рис. 1. Розподіл населення Одеської області за статтю і типом поселень (2011р.)

Виходячи з даних про кількість та склад населення Одеської області за підсумками 2011 року:

В Одеській області загальна кількість наявного населення становила 2 млн. 469 тис. осіб.

Зміни, що відбулися у розміщенні наявного населення у районах (містах) Одеської області, у порівнянні з даними перепису населення 1989 року, наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 Динаміка у розміщенні наявного населення в період від 1989 до 2001рр. [6]

Регіон

Кількість наявного населення,

тис. осіб

2001 ріку % до 1989 року

2001 рік

1989 рік

м. Одеса

1029,0

1115,4

92

Жовтневий

46,3

79,2

58

Іллічівський

84,7

96,8

88

Київський

259,3

245,9

105

Ленінський

68,1

89,5

76

Малиновський

151,3

159,5

95

Приморський

144,4

163,7

88

Суворовський

194,9

175,9

111

Центральний

80,0

104,9

76

м. Білгород-Дністровський *

58,4

65,6

89

м. Ізмаїл

84,8

92,9

91

м. Іллічівськ *

63,7

64,3

99

м. Котовськ

40,7

43,1

95

м. Теплодар

8,8

8,3

106

м. Южне

24,0

15,6

154

Ананьївський

32,6

39,9

82

Арцизький

51,3

59,2

87

Балтський

48,7

57,7

84

Білгород-Дністровський

62,3

64,7

96

Біляївський

104,0

103,8

100

Березівський

36,2

41,0

88

Болградський

74,0

77,8

95

Великомихайлівський

32,7

33,2

98

Іванівський

29,2

31,0

94

Ізмаїльський

54,5

56,1

97

Кілійський

58,7

65,5

90

Кодимський

34,5

39,8

87

Комінтернівський

67,2

68,1

99

Котовський

30,6

34,2

90

Красноокнянський

22,9

24,7

93

Любашівський

33,5

36,3

92

Миколаївський

20,2

22,5

90

Овідіопольський

60,3

52,8

114

Роздільнянський

56,7

59,9

95

Ренійський

39,9

44,5

90

Савранський

22,2

24,3

91

Саратський

49,9

53,2

94

Тарутинський

45,2

48,2

94

Татарбунарський

41,6

44,6

93

Ширяївський

29,8

32,0

93

Фрунзівський

20,9

22,4

94

Все населення

2469,0

2642,6

93

*) Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді

Зменшення кількості населення мало місце у переважній більшості районів (міст) області, за винятком Овідіопольського, Біляївського районів та міст Южного, Теплодару, де цей показник перевищував рівень 1989 року.

Більш докладно динаміку чисельності населення можна прослідкувати в таблиці 3, яка містить данні з 1995 року до 2012 року.

Таблиця 3 Зміна чисельності населення у період з 1995 по 2012 роки [6]

Рік

Чисельність наявного населення (тис. осіб)

Чисельність постійного населення

(тис. осіб)

всього

у тому числі

всього

у тому числі

міське

сільське

чоловіки

жінки

1995

2606,5

1716,8

889,7

2586,9

1210,5

1376,4

1996

2586,5

1701,3

885,2

2566,6

1201,0

1365,6

1997

2566,8

1688,9

877,9

2546,7

1191,7

1355,0

1998

2547,8

1676,4

871,4

2527,7

1182,8

1344,9

1999

2528,6

1665,0

863,6

2508,6

1174,0

1334,6

2000

2510,4

1653,2

857,2

2490,7

1165,6

1325,1

2001

2488,6

1638,4

850,2

2472,7

1157,1

1315,6

2002

2469,0

1624,6

844,4

2455,6

1148,8

1306,8

2003

2448,2

1612,4

835,8

2437,1

1139,8

1297,3

2004

2430,0

1602,1

827,9

2419,0

1130,5

1288,5

2005

2415,7

1594,6

821,1

2404,6

1123,0

1281,6

2006

2402,2

1587,7

814,5

2391,2

1115,9

1275,3

2007

2395,5

1585,4

810,1

2384,4

1113,8

1270,6

2008

2394,7

1589,7

805,0

2383,7

1115,4

1268,3

2009

2392,2

1592,3

799,9

2381,1

1114,2

1266,9

2010

2391,0

1595,1

795,9

2380,0

1113,8

1266,2

2011

2388,7

1594,8

793,9

2377,6

1576,6

801,0

2012

2388,3

1595,0

793,3

2377,2

1113,2

1264,0

З даних таблиці 3, було складено рисунок 2, де ми можемо спостерігати динаміку зміни чисельності населення у період з 1995 по 2012 роки і разом з цим побачити, як змінювалось кількість населення. З таблиці 3 видно що з 1995 і до 2012 року населення області зменшувалося і в сумарному рахунку вона зменшилось на 220 тис. осіб.

У 1995 році частка постійного населення була на 20 тис менше ніж частка наявного населення протягом 17 років ця частка зменшилась на позначку до 11 тис. осіб, з цього можна зробити висновок, що у 1995 році Одеський регіон був більш привабливим для людей ніж тепер, ця позначка у різниці 9 тис. осіб, що складають майже 50%.

Рис. 2 Динаміка чисельності населення у період з 1995 по 2012 роки

За рисунком 2 ми можемо поспостерігати як змінювалось чисельність населення в графічному виді. Чисельність населення зменшується, як наявного так і постійного, але в 2004 р. і 2005р. чисельність наявного населення настільки знизилось що ледь не зрівнялась з чисельністю постійного населення. В 2008 — 2009 рр. помітно підвищується чисельність наявного населення.

Населення має особливість постійних змін, задача демографії прослідкувати і проаналізувати такі зміни, чим вони були викликані і як вони впливають на загальнополітичну ситуацію, найважливішими предметами дослідження зміни в населенні є кількість народжених осіб і кількість померлих осіб.

Рис. 3 Динаміка народжуваності і смертності (1995 — 2011рр.)

На рисунку 3, ми бачимо як співвідносяться між собою кількість народжених осіб і кількість померлих осіб. Частка померлих осіб на багато більше ніж частка народжених — в результаті цієї тенденції відбувається природне скорочення в 1995 році вона склала 16 тис осіб, до 1998 році вона не дуже відрізнялась від ситуації яка була в 1995, але з 1999 року починається збільшення природного скорочення, з 2005 року кількість померлих осіб починає уповільнюватись, а кількість народжених осіб далі збільшувалось, в результаті чого природне скорочення в наступних роках дало результат чотирьохзначної цифри, тобто менше 10 000 осіб, а в 2011 році воно взагалі стало менше 5 000 осіб, при такому збережені тенденції Одеська область через шість років зможе перейти до природного приросту.

Невід'ємною ознакою, способом існування народонаселення як самовідтворювального соціуму є рух населення. Рух населення в Одеській області в період з 1995 року по 2011 рік розвивався вкрай неоднорідно. Головними характеристиками населення є його природний і механічний приріст. Природний рух населення визначають показники народжуваності, смертності та різниці між ними — природного приросту. При цьому можна користуватись абсолютними (валовими) показниками кількості народжених і померлих протягом року та природнього приросту — різниці між ними. Для співставставності користуються демографічними коефіцієнтами — народжуваності, смертності, природного приросту, які визначаються за кількістю народжених, померлих, приросту, що припадають на кожну 1000 жителів. У 1996 р. природний рух населення Одещини характеризувався такими коефіцієнтами: народжувалось 9,2 (на кожну тисячу жителів), помирало 15,3 осіб; коефіцієнт природного приросту становив 9,2−15,3= -6,1 тобто протягом року кожні десять тисяч жителів зменшувались на 61 людину. [2]

Таблиця 4. Основні демографічні процеси в Одеській області (1995 — 2011рр.) [6]

Рік

Кількість народжених, осіб

Кількість померлих, осіб

Природний приріст (скорочення), осіб

Міграційний приріст

(скорочення),

тис. осіб

Кількість зареєстрованих шлюбів, одиниць

Кількість зареєстрованих розлучень, одиниць

1995

24 993

40 792

-15 799

-4,2

22 377

10 691

1996

23 666

39 499

-15 833

-3,9

16 123

10 565

1997

22 491

37 345

-14 854

-4,1

17 744

9669

1998

21 273

36 093

-14 820

-4,4

15 736

8798

1999

19 969

35 995

-16 026

-2,2

17 382

8506

2000

20 042

37 891

-17 849

-4,0

14 653

9227

2001

20 423

37 664

-17 241

-5,4

15 914

8919

2002

21 227

38 917

-17 690

-0,1

16 497

8927

2003

22 326

39 407

-17 081

-1,1

18 444

8578

2004

23 343

38 864

-15 521

1,2

14 430

8799

2005

23 915

40 075

-16 160

2,7

16 954

9284

2006

25 113

39 183

-14 070

7,3

19 241

9518

2007

26 759

3883

-12 076

11,3

23 001

9597

2008

28 780

37 951

-9171

6,6

17 770

8963

2009

28 986

35 859

-6873

5,7

17 533

7695

2010

28 690

36 144

-7454

5,1

17 095

6814

2011

29 225

33 688

-4463

4,1

19 434

3560

Міграційний приріст — абсолютна величина різниці між числом прибулих на дану територію і числом вибулих за межі цієї території за певний проміжок часу. Його величина може бути як позитивною, так і негативною. [7]

В Одесі на період з 1995 року по 2003 рік проходило міграційне скорочення, але з 2004 року по 2010 рік стався переворот міграційного скорочення і воно постійно збільшувалось, з 2011 року міграційний приріст знову скорчується.

В динаміці чисельності населення важливу роль посідає такий процес, як укладання шлюбів, або розлучень. Отже завдяки даним, про кількість укладених шлюбів можна робити висновки — скільки дітей в середньому на сім'ю. А за кількістю розторгнених браків, яка кількість дітей проживають у неповноцінній сім'ї. В Одеській області за статистикою з 1995 року до 2006 року — кожен другий шлюб розпадався, 3 2006 кількість людей що уклали шлю збільшувався, а тих що розторгали зменшувався.

Рис. 4 Динаміка кількості зареєстрованих шлюбів, розлучень і кількість народжених осіб (1995 — 2011рр.)

За рисунком 4 спостерігається скільком шлюбам відповідають кількість народжених осіб, як ми бачимо в Одеській області на 1 родину припадає в середньому всім шлюбам 1,4 народжених осіб, згідно з сумарним коефіцієнтом народжуваності, який є найточнішим виміром рівня народжуваності, характеризує середню кількість народжень у однієї жінки в гіпотетичному поколінні за все її життя, за умов низької смертності для простого заміщення поколінь сумарний коефіцієнт народжуваності має бути не нижчим за 2,15. Сумарний коефіцієнт народжуваності вищий за 4,0 вважається високим, а нижчий за 2,15 низьким. СКН у світі скоротився з 4,95 народжень на жінку у першій половині 1960-их років до 2,5648 у 2005−2010 роках. Для більш розвинених країн такий рівень народжуваності був характерним вже на початку 1960-их, а до кінця століття він знизився до 1,57. Це означає, що в Одеській області спостерігається такий як і у передових економічних країнах світу коефіцієнт народжуваності і він є такий же як і в Німеччині, Австрії. [8]

2. 2 Густота населення, територіальні відмінності у густоті населення

Густота населення -- рівень заселеності певної території; кількість постійного населення, що проживає на одиниці площі (як правило, в розрахунку на один квадратний кілометр). При обчисленні густоти населення інколи виключається незаселена територія, а також великі внутрішні водні простори. Застосовуються показники густоти окремо сільського і міського населення. [1]

Таблиця 5 Чисельність населення та густота населення регіонів Одеської області

Адміністративні одиниці

Чисельність населення, тис. осіб

Густота населення

осіб/кмІ

Ананьївський район

29,00

30,99

Арцизький район

46,90

37,52

Балтський район

44,40

36,91

Березівський район

34,40

22,02

Білгород-дністровський район

60,00

33. 650

Біляївський район

95,20

70

Болградський район

69,70

54,95

Великомихайлівський район

31,10

22,76

Іванівський район

27,20

25,52

Ізмаїльський район

52,30

45,81

Кілійський район

54,40

44,03

Кодимський район

31,40

42,53

Комінтернівський район

69,40

45,2

Котовський район

28,60

29,88

Красноокнянський район

20,90

22,59

Любашівський район

31,40

30,57

Миколаївський район

17,20

18,44

Овідіопольський район

67,80

75

Ренійський район

38,00

47,25

Роздільнянський район

56,90

41, 59

Савранський район

20,30

36,19

Саратський район

46,70

33,84

Тарутинський район

42,40

24,1

Татарбунарський район

39,40

23,86

Фрунзівський район

20,00

22

Ширяївський район

27,80

19,85

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ/М. ОДЕСА

2392,20

71,89

ОДЕСА

1008,60

4239,8

За 2001 рік [6]

Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення, у цілому по Одеській області щільність населення склала 74 особи/км2. Серед районів області найгустіше заселені Овідіопольський район — 75 осіб/км2, Біляївський — 69 осіб/км2 . Особливо низький цей показник в Миколаївському районі - 18 осіб/км2 та Ширяївському — 20 осіб/км2.

Густота населення в Одеській області дуже нерівномірна. Густота населення залежить від характеру розселення людей, густоти і розмірів поселень. У великих містах і на урбанізованих територіях вона набагато вища, ніж в сільській місцевості. Тому цей показник якого-небудь району в цілому є середньою з рівнів населеності окремих частин цього району, зваженою за величиною їхніх території.

Закономірностями побудови такої густоти населення в Одеській області можуть бути:

— Історичний фактор — люди тікаючі від панів, прагнучи свободу, тікали в Дикий Степ — сучасна територія Одеської області.

На кордоні сучасних південних земель у давні часи була Римська Імперія, яка прагнучи зміцнити кордони держави населяла в ці регіони людей. Результат багатьох війн на цих територіях, саме з цього фактору на мою думку і існує така багато національність Одеського регіону.

— Вплив природного фактору — гарні природні умови на території Одеської області.

До соціально-економічних форм розміщення населення належать природні ресурси, користування якими приносить користь — море, річки, озера.

РОЗДІЛ ІІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІНОСТІ СІЛЬСКОГО ТА МІСЬКОГО НАСЕЛЕНЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У межах обласного регіону спостерігаються досить помітні територіальні відмінності в динаміці сільського і міського населення.

Таблиця 6 Чисельність наявного населення на 1 квітня 2013 року та середня за січень-березень 2013 року (осіб) [6]

Регіон

На 1 квітня 2013р.

Середня чисельність

за січень-березень 2013р.

все населення

міське

сільське

все населення

міське

сільське

Одеська область

2 394 286

1 601 581

792 705

2 394 723

1 601 852

792 871

м. Одеса

1 014 563

1 014 563

х

1 014 707

1 014 707

х

Білгород-Дністровська міська рада

57 092

57 092

х

57 144

57 144

х

м. Ізмаїл

72 900

72 900

х

72 953

72 953

х

Іллічівська міська рада

72 209

67 018

5191

72 160

66 972

5188

м. Котовськ

40 667

40 667

х

40 679

40 679

х

м. Теплодар

10 193

10 193

х

10 199

10 199

х

м. Южне

31 559

31 559

х

31 546

31 546

х

Райони

Ананьївський

27 612

8596

19 016

27 653

8605

19 048

Арцизький

45 939

15 143

30 796

45 983

15 161

30 822

Балтський

42 602

19 197

23 405

42 661

19 204

23 457

Білгород-Дністровський

60 590

х

60 590

60 596

х

60 596

Біляївський

92 943

14 324

78 619

92 945

14 343

78 602

Березівський

34 021

12 421

21 600

34 038

12 421

21 617

Болградський

69 590

15 640

53 950

69 602

15 636

53 966

Великомихайлівський

31 102

8525

22 577

31 090

8515

22 575

Іванівський

26 701

8843

17 858

26 723

8839

17 884

Ізмаїльський

51 952

4659

47 293

51 975

4661

47 314

Кілійський

53 233

29 059

24 174

53 244

29 072

24 172

Кодимський

30 135

11 297

18 838

30 169

11 299

18 870

Комінтернівський

69 955

13 895

56 060

69 868

13 904

55 964

Котовський

27 708

х

27 708

27 751

х

27 751

Красноокнянський

20 354

5370

14 984

20 362

5374

14 988

Любашівський

30 945

11 056

19 889

30 973

11 055

19 918

Миколаївський

16 413

2885

13 528

16 436

2894

13 542

Овідіопольський

74 097

31 277

42 820

73 958

31 253

42 705

Роздільнянський

57 903

25 325

32 578

57 878

25 312

32 566

Ренійський

37 798

19 425

18 373

37 824

19 452

18 372

Савранський

19 479

6542

12 937

19 495

6546

12 949

Саратський

45 487

4385

41 102

45 503

4387

41 116

Тарутинський

41 996

13 074

28 922

42 008

13 067

28 941

Татарбунарський

39 054

10 984

28 070

39 071

10 988

28 083

Фрунзівський

20 120

8795

11 325

20 118

8783

11 335

Ширяївський

27 374

6872

20 502

27 411

6881

20 530

Це, перш за все, стосується особливостей змін чисельності населення північних, центральних та приморських територій Одещини. Якщо в цілому за останні 20 років сільське населення Одещини скоротилось на 10,8%, то в північних районах області це зменшення становить від 12 до 20% -- у Котовському і Савранському, і до 28−35% -- у Балтському та Ананьївському районах. І, навпаки, в районах приміської зони Одеси в цей період спостерігалось незначне збільшення чисельності сільського населення. Так, наприклад, в Овідіопільському районі кількість жителів сільської місцевості збільшилась на 29,4%. У переважній більшості адміністративних районів межиріччя Дністра і Дунаю за вказаний період чисельність сільського населення не зазнала помітних змін. Наприклад, в Ізмаїльському, Кілійському, Белградському, Татарбунарському, Білгород-Дністровському районах вона залишалась на рівні 1970-х pp. А у всіх адміністративних районах центральної зони Одещини (Великомихайлівський, Ширяївський, Фрунзівський, Березівський та ін.) в цей період спостерігалось значне (на 6−15%) зменшення сільського населення, що пояснюється як несприятливою демографічною ситуацією, так і інтенсивним відтоком жителів із цих районів у міські поселення, головним чином, приморської смуги області. Протягом останніх років у сільську місцевість Одещини повернулись досить помітні контингенти мігрантів, які в попередні роки виїхали звідти у міські поселення. Але вони не змогли компенсувати природне убуття населення, яке стало характерним в останній період, і тому тенденція зменшення сільських жителів практично по всій території області зберігається. [2, c 47]

Станом на 1 вересня міське населення становило 1 млн. 592 тис. 497 осіб, що становить 66,70%. Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 1,98%. Найбільшими містами Одещини є Одеса, Ізмаїл та Іллічівськ.

Сільське населення станом на 1 вересня становило 795 тис. 167 осіб, що становить 33,30%. Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 5,84%.

Чисельність міського населення Одеської області до 1991 р. постійно зростала. Досить інтенсивно збільшувалась кількість жителів приморських міст -- Іллічівська, Южного, Білгорода-Дністровського, Ізмаїла, а також всіх міських поселень у межах Одеської міської агломерації, які посилювали свої морегосподарські функції. Менш значними темпами зростало населення «континентальних» центрів межиріччя Дністра і Дунаю, і майже не збільшували свою людність міські поселення центральної та північної зон Одещини. За останнє двадцятиріччя (1991−2012 pp.) міське населення Одеської області значно скоротилось (приблизно на 150 тис. чол.), і така тенденція зберігається і нині. На початок 2012 р. -- 1594,9 тис. осіб мешкали у міських поселеннях, що становило дві третини від загальної чисельності жителів області. 3, c 57]

Дослідивши таблицю 6, можна зробити висновок що, тенденція яка продовжувалась на протязі останніх 20 років, продовжується і на сучасному етапі відтворювання суспільства. Досить інтенсивно зменшується населення міст і сіл в північних регіонах області, в центральних районах спостерігається збільшення населення як сільського так і міського, а в районах міжріччя Дунаю і Дністра також спостерігається зменшення сільського і міського населення але не такими інтенсивними темпами як в північних регіонах Одеської області.

ВИСНОВКИ

Заселення Одеської області почалось багато віків назад, це було обумовлено багатьма причинами, найголовніші з яких вигідне економічне розташування території, можливість легкого транспортування продуктів харчування та торгівлі. Через територію Одеської області в давні часи проходив торгівельний путь «з Варягів в Греки», тому люди активно заселяли ці території. Ще однією з причиною заселення цієї області також була сприятливі природні умови.

Демографічні процеси що проходили віками утворили сучасну демографічну ситуацію в області.

На основі дослідження можна зробити висновки, що населення — це сукупність людей, що проживають на певній території і здійснюють свою життєдіяльність.

Важливим для пізнання статистики, окрім таблиць є графічні діаграми, карти, гістограми завдяки яким інформація засвоюється краще.

Сучасна демографічна ситуація характеризується збереженням тенденції скорочення чисельності населення в області, його економічно активної частини і питомої ваги зайнятості населення.

Природний рух населення області характеризується перевищенням числа померлих над числом народжених.

Питома вага у загальній кількості населення не збалансовано.

Одеська область втрачає привабливість, тьмяніє міграційний приріст, кількість наявного населення катастрофічно зменшується.

Шлюб стає більш міцнішим, за рахунок якого підіймається з 2006 року тенденція до збільшення кількості народження осіб.

Густота населення в Одеській області дуже нерівномірна, цьому є пояснення ряду факторів: історичного, природного, соціально-економічного.

Досить інтенсивно збільшувалась кількість жителів приморських міст -- Іллічівська, Южного, Білгорода-Дністровського, Ізмаїла, а також всіх міських поселень у межах Одеської міської агломерації.

Менш значними темпами зростало населення «континентальних» центрів межиріччя Дністра і Дунаю, і майже не збільшували свою людність міські поселення центральної та північної зон Одещини.

Загальним підсумком проведеної роботи можна сказати, що демографічні процеси в Одеській області мають, як позитивний так і негативний характер. До процесів з позитивним характером можна віднести — зменшення кількості померлих осіб і підвищення кількості народжених осіб, підвищення кількості заключення шлюбів і зменшення кількості розторгнення шлюбів, а також підвищення рівня сумарного коефіцієнту народжуваності на сім'ю. До процесів з негативним характером можна віднести — зменшення чисельності населення, як постійного так і наявного, збільшення міграції населення з області, динаміка питомої ваги є неоднаковою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Демографія: навч. посібник / Муромцева Ю. І. — К.: Кондор, 2006. -299 с.

2. Одеський регіон: природа, населення, господарство: навч. посібник / За заг. ред. О.Г. Топчієва. — Одеса: Астропринт, 2003. — 184с.

3. Одеський регіон: передумови формування, структура та територіальна організація господарства: навч. посібник/ Під ред. О.Г. Топчієв, І. І. Кондратюк, В. В. Яворська [та ін.]. — Одеса: Астропринт, 2012. — 336с.

4. Регіональна економіка: підручник / Жук М. В. — К.: Академвидав, 2008. — 416 с.

5. Odessa Daily, — Отчет Главного управления статистики Одесской области, 7 декабря 2012, 53 — 62.

6. Офіційний сайт державного комітету статистики. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua/

7. Словари и энциклопедии. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //mirslovarei. com / социологический словарь.

8. Index Mundi. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. indexmundi. com/Country Comparison > Total fertility rate

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой