Призначення та структура бюджетного механізму

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

http: //www. . ru/

Приватний навчальний заклад

«Інститут Ділового Адміністрування»

Кафедра фінансів та кредиту

Контрольна робота

з дисципліни «Бюджетна система»

Варіант № 16

Виконала:

Студентка ЗФ — 06/3

Тібеж Юлія Олексіївна

Перевірила:

Викладач

Голікова К.П.

м. Кривий Ріг

2009 рік

Зміст

1. Призначення та структура бюджетного механізму

2. Державний борг та видатки на його обслуговування

3. Задача 1

4. Задача 2

5. Тест

Список використаної літератури

1. Призначення та структура бюджетного механізму

Для практичної реалізації бюджетної політики в країні створюється бюджетний механізм, який відображає конкретний напрям бюджетних відносин у складній соціально-економічній системі країни.

Бюджетний механізм -- це сукупність способів і форм організації бюджетних відносин, що застосовуються суспільством з метою вирішення соціально-економічних проблем розвитку країни. Він передбачає застосування спеціальних методів, форм, способів, важелів мобілізації, розподілу та використання бюджетних коштів -- інструментів державного регулювання економіки в сфері бюджетних відносин. Отже, бюджетний механізм є активним елементом державного управління економікою. Істотний вплив на нього мають завдання, що стоять перед суспільством на тому чи іншому етапі розвитку. Змінюються завдання -- повинен змінитися і бюджетний механізм. Це означає, що на кожному етапі розвитку цивілізованої держави органи державної влади й управління повинні розробити такий бюджетний механізм, який би забезпечив втілення поставлених завдань.

За умов розбудови української держави реалізація специфічних планів вимагає нетрадиційних підходів до розробки бюджетного механізму. Зауважимо, що нині має місце трансформація існуючого бюджетного механізму на основі модифікованого бюджетного процесу, нової схеми міжбюджетних зв’язків між державним і місцевими бюджетами з урахуванням нової бюджетної та фінансової ролі уряду та органів місцевого самоврядування, визначених Бюджетним кодексом України.

Бюджетний механізм, як уже зазначалося, має низку важелів, за допомогою яких держава здійснює розподільчі та перерозподільчі функції, власне реалізує бюджетну політику. Ці важелі можуть бути умовно систематизовані як підсистеми бюджетного механізму. Кожній такій підсистемі притаманні свої функціональні особливості, але, незважаючи на відносну самостійність, вони функціонують як одне ціле і характеризуються взаємопов'язаним комплексним використанням.

Вивчаючи наявний бюджетний механізм, слід підкреслити, що він розкриває та зумовлює рух бюджетних потоків у рамках бюджетної системи України, опосередковує взаємовідносини між її різними рівнями. Варто підкреслити, що необхідно розрізняти зовнішні бюджетні потоки (вхідні та вихідні) та внутрішні бюджетні потоки, що відображають розподіл і перерозподіл доходів і видатків між бюджетами.

У рамках бюджетного механізму умовно можна виокремити кілька складових:

— механізм управління бюджетним процесом і бюджетними відносинами;

— механізм формування бюджетних ресурсів;

— механізм розподілу бюджетних ресурсів;

— механізм використання бюджетних ресурсів;

— механізм контролю та аналізу використання бюджетних ресурсів.

Перша підсистема — механізм управління бюджетним процесом і бюджетними відносинами (див. табл. 1).

Таблиця 1

Адміністративні важелі

Інструментарій

· Нормативно-правове забезпечення бюджетної політики

· Бюджетно-податкове законодавство

· Організаційно-управлінське забезпечення управлінської політики

· Органи управління — загальнодержавні та оперативні

· Інформаційно-аналітичне забезпечення

· Бюджетне прогнозування, моделювання та планування

· Бюджетна звітність, статистика та моніторинг

Друга підсистема -- механізм формування бюджетних ресурсів -- займає особливе місце за сучасних умов, оскільки залежно від того, як спрацьовують його адміністративні та економічні важелі, складаються певні умови для вирішення актуальних проблем економічного розвитку (див. табл. 2).

Таблиця 2

Адміністративні та економічні важелі

Методи

· Розробка та аналіз бюджетних запитів

· Використання системи бюджетних обмежень

· Проведення бюджетної експертизи

· Бюджетне нормування

· Бюджетне стимулювання

· Бюджетне санкціонування

· Обов’язкова мобілізація грошових коштів

· Добровільна мобілізація грошових коштів

· Залучення позичок (внутрішніх та зовнішніх)

Основними методами формування бюджетних ресурсів є обов’язкова та добровільна мобілізації грошових коштів. Серед них провідна роль належить обов’язковому методу мобілізації, який полягає у примусовому і безвідплатному вилученні частини грошових коштів у їх власників на користь держави.

Найвагоміший і найпоширеніший з цього виду платежів -- податок. Він є найдієвішим з усіх способів мобілізації коштів у дохід держави, необхідних для реалізації нею економічної політики.

Крім податків, обов’язковий метод мобілізації грошових коштів держави включає також різноманітні державні збори -- митні, дорожні, за надання юридичних послуг і т. п., штрафи, плату за використання природних ресурсів та ін. Держава встановила також обов’язкові платежі до централізованих спеціальних фондів -- пенсійного, соціального страхування, зайнятості та ін.

Метод добровільної мобілізації грошових коштів передбачає проведення лотерей, випуск державою облігацій, інших цінних паперів, добровільні внески громадян тощо.

Бюджетний кодекс України закріплює цілу низку адміністративних та економічних важелів, що використовуються в бюджетній практиці та забезпечують формування бюджетних ресурсів. Розробка бюджетних запитів -- один з таких інструментів. Він виступає посередницькою ланкою та забезпечує зв’язок між бюджетними установами, що потребують фінансування, та Міністерством фінансів України, яке на основі аналізу бюджетних запитів готує пропозиції проекту Державного бюджету України на поточний рік. Бюджетні установи, отримуючи певні повноваження, виступають головними розпорядниками бюджетних коштів.

У процесі підготовки бюджетних запитів суб'єкти, що їх розробляють, мають додержуватися певних вимог, а саме бюджетних обмежень -- організаційних, фінансових та ін. Бюджетні обмеження -- це ще один важливий інструмент бюджетної політики на етапі формування бюджетних ресурсів, який дозволяє забезпечити шляхом підготовки інформаційно-аналітичних обґрунтувань регулювання відповідності потреб у бюджетних коштах та можливостей їх задоволення.

Бюджетна експертиза -- це засіб бюджетної політики, за допомогою якого має здійснюватися аналіз кожного законопроекту, внесеного на розгляд до Верховної Ради України, з метою оцінити його вплив на дохідну і видаткову частини бюджетів та виконання Закону про Державний бюджет України на поточний рік.

Важливою складовою другої підсистеми бюджетного механізму виступає бюджетне стимулювання, спрямоване на своєчасне і повне надходження коштів до бюджету, найекономніше і найдоцільніше їх використання.

Ефективно діючий бюджетний механізм, крім бюджетних стимулів, обов’язково має і бюджетні санкції. Бюджетне санкціонування в Україні включає різного роду санкції за неповне і несвоєчасне надходження коштів до бюджету, за умисне ухилення від сплати податків і зборів та недодержання законодавства про оподаткування.

Специфічну роль відіграє третя складова бюджетного механізму -- механізм розподілу бюджетних ресурсів, у рамках якого розглянемо відповідні форми, методи та інструментарій, що використовуються державою в бюджетній практиці. Розподіл мобілізованих державою грошових коштів також забезпечується тільки йому властивими методами.

Вивчаючи форми розподілу бюджетних коштів, що існують нині в Україні, слід звернути увагу на систему міжбюджетного розподілу видатків і доходів, яка базується на розмежуванні видатків і доходів, законодавчо закріплених за певним рівнем бюджету. Подібне розмежування між окремими бюджетами починається з розподілу видатків. Оскільки бюджет є фінансовою базою держави, то в основі розмежування видатків лежить визначення меж функцій між окремими рівнями державної влади й управління. Розподіл видатків може ґрунтуватися на двох принципах: відомчій підпорядкованості та територіальному розташуванні об'єктів фінансування.

Бюджетне регулювання доходів -- це надання коштів із загальнодержавних доходних джерел, що закріплені за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижчих рівнів з метою збалансування їх на рівні, необхідному для виконання планів економічного і соціального розвитку на певній території.

http: //www. . ru/

Рис. 1. Регулюючі доходи місцевих бюджетів

Окремим адміністративно-територіальним одиницям може не вистачати закріплених та власних доходів для покриття видатків у тих областях, що передбачені програмою економічного та соціального розвитку. Саме в цьому випадку формуються регулюючі доходи місцевих бюджетів

Взагалі у бюджетній практиці застосовуються кілька методів бюджетного регулювання:

1) метод відсоткових відрахувань від територіальних надходжень загальнодержавних податків і зборів за нормативами, що встановлюються щорічно радою вищого рівня в своєму акті про бюджет на наступний рік (законі чи рішенні про бюджет);

2) метод міжбюджетних трансфертів.

Бюджетна дотація вирівнювання -- міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

Бюджетні дотації вирівнювання можуть направлятись з Державного бюджету України місцевим бюджетам, а також можуть бути передбачені у бюджетах міських та районних рад для бюджетів районів у містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань.

Для визначення обсягів міжбюджетних трансфертів з метою їх оптимального розподілу Кабінет Міністрів України розробив методичні матеріали «Порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2001 рік», в яких закладений формульний підхід щодо їх розподілу. Багатофакторна формула, що затверджена Кабінетом Міністрів України, враховує такі параметри:

1) фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них;

2) кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг;

3) індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району;

4) прогнозний показник кошику доходів бюджетів місцевого самоврядування для бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського (АРК) і міст обласного значення та прогноз доходів -- для районних бюджетів;

5) коефіцієнт вирівнювання (в межах від 0. 60 до 1).

Субвенція -- це міжбюджетний трансферт, що має цільовий характер в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про її надання. Субвенції широко застосовуються як інструмент бюджетного регулювання для збалансування бюджетів як в Україні, так і в усіх інших державах. Субвенція видається бюджету нижчого рівня з чітко визначеним призначенням як державна фінансова допомога на програми і заходи, спрямовані на підтримку гарантованого законодавством мінімуму соціальної забезпеченості населення регіонів, де такий мінімум не забезпечується власними бюджетними доходами за незалежними від них причинами економічного розвитку.

Субвенція надається на компенсацію недоотриманих доходів у зв’язку з нерівномірністю їхнього розподілу між регіонами за умов діючої економічної системи, а також на фінансування заходів, пов’язаних із вирівнюванням соціального розвитку територій.

Субвенції можуть призначатися як з Державного бюджету України місцевим бюджетам, так і з бюджетів АРК та інших місцевих бюджетів для бюджетів нижчих рівнів.

Основні види субвенцій з Державного бюджету України:

— субвенція на здійснення програм соціального захисту;

— субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

— субвенція на виконання інвестиційних проектів.

Основні види субвенцій з місцевих бюджетів:

— субвенція на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних недоліків діяльності об'єктів спільного користування;

— субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

— інші субвенції.

Бюджетний механізм є активним інструментом реалізації бюджетної політики. Тому перехід на ринкові відносини, зміни, які відбуваються в пріоритетах бюджетної політики, потребують радикальних змін і в бюджетному механізмі.

бюджет грошові кошти мобілізація

2. Державний борг та видатки на його обслуговування

Держава для фінансування своїх потреб може мобілізувати фінансові ресурси у формі державного кредиту. Державний кредит буває внутрішнім і зовнішнім. Існування державного кредиту призводить до появи державного боргу. Сума його складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземними позичальниками, місцевим органам влади, державним підприємствам.

Державний борг має економічно обгрунтовані межі. Величина боргу характеризує стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, тобто податки, можна стверджувати, що величина боргу — це взяті авансом у населення податки.

В Україні в 1992 році прийнято Закон «Про державний внутрішній борг України», яким визначено, що державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов’язання уряду України в грошовій формі.

Державний борг може бути капітальним і поточним. Капітальний державний борг — це вся сума випущених і непогашених борових зобов’язань держави, а також доходи (проценти), які необхідно сплатити за цими зобов’язаннями. Поточний державний борг — витрати з виплати доходів (процентів) кредиторам за всіма борговими зобов’язаннями держави і погашення зобов’язань, термін сплати яких настає в поточному періоді.

Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

Обслуговування боргу — це комплекс заходів держави з погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. Погашення позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів. В окремих випадках держава вдається до рефінансування державного боргу, тобто погашення заборгованості шляхом випуску нових позик.

Обслуговування державного внутрішнього боргу України здійснює Міністерство фінансів України через банківську систему України шляхом проведення операцій з розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхнього погашення і виплати доходу за ними у вигляді процентів в іншій формі.

В умовах ринкової економіки важливою складовою фінансів є державний борг. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до формування і значного зростання державного боргу в Україні. Великі розміри боргу, також зростання витрат на його обслуговування обумовлюють необхідність вирішення цієї проблеми. Станом на 31 січня 2008 року державний борг України становив, 1 млрд. дол. США, з них 60,7% припадає на зовнішній борг, 19,7,0 — на внутрішній.

Порівняно з 2006 роком, витрати з обслуговування державного боргу збільшилися. В 2007 році сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 80 473,45 тис. грн. (10,17%) або на $ 1 621 875,92 тис. (10,17%) в даровому еквіваленті. При цьому державний внутрішній борг збільшився на 1 198 674,22 тис. грн. (7,22%) або на $ 237 361,23 тис. 22%). Збільшення частки державного внутрішнього боргу спричинене перевищенням залучення коштів від випуску облігацій внутрішніх державних позик ОВДП над погашенням державного внутрішнього боргу. Гарантований державою борг України збільшився на 3 009 981,46 тис. грн. (20,85%) або на $ 596 035,92 тис. (20,85%), що пов’язано в основному із залученням Державною службою автомобільних доріг України під державні гарантії зовнішніх кредитних ресурсів на суму $ 930 млн. для фінансування будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування, а також розміщенням Державною іпотечною установою власних облігацій під державні гарантії на суму 1000 млн. грн.

Протягом січня 2008 року сума державного внутрішнього боргу зменшилася на 380 339,00 тис. грн. (2,14%) або на 75. 314,66 тис. дол. США, це спричинене перевищенням виплат з погашення боргу над сумою запозичень.

Залучення іноземних кредитів закономірно веде до утворення зовнішнього державного боргу, існування якого створює для держави реальні проблеми. В Україні проявляється чітка тенденція до збільшення державного зовнішнього боргу. Так, впродовж 2007 року по відношенню до попереднього року державний зовнішній борг збільшився на 3 981 817,77 тис. грн. (8,04%) або на $ 788 478,77 тис. (8,04%). Збільшення державного зовнішнього боргу за 2007 рік пов’язано в основному з випуском облігацій зовнішньої державної позики 2007 року для фінансування державного бюджету. В 2008 році, державний зовнішній борг збільшився на 166 793,92 тис. грн. (0,31%) або на 33 028,50 тис. дол. США. Збільшення державного зовнішнього боргу за січень 2008 року спричинене в основному зростанням курсу євро по відношенню до гривні.

В результаті проведеного дослідження сформульовані такі висновки і пропозиції: вирішення проблеми заборгованості потребує в законодавчому порядку відображення таких заходів: обґрунтування нової державної заборгованості, розробка прозорих та переконливих критеріїв надання державних гарантій, встановлення оптимальних розмірів внутрішнього та зовнішнього державного боргу, вдосконалення системи управління та обслуговування державного боргу; в результаті аналізу зовнішнього державного боргу доведено, що залучені зовнішні фінансові джерела потрібно розглядати з точки зору їх обсягу і з позицій ефективності використання. При неефективному використанні ресурсів потреба у їх кількості стає необмеженою. Це обумовлює необхідність встановлення межі залучення кредитів; нинішній рівень економічної безпеки в Україні, з огляду на триваючу тенденцію до швидкого зростання обсягу зовнішньої і внутрішньої заборгованості, недостатній. Розміри державного боргу в своїх абсолютних значеннях можуть досягати досить великих розмірів, проте борг завжди мусить знаходитися в певній залежності відносно величини ВВП. Перевищення показника державного боргу відповідно розмірів ВВП, а відтак й інших макроекономічних показників, починає становити загрозу економічній безпеці країни.

Комплексне вирішення проблеми внутрішнього і зовнішнього державного боргу із врахуванням запропонованих заходів сприятиме розбудові державних фінансів та покращанню фінансового стану України.

3. Задача 1

Проаналізувати динаміку витрат державного бюджету та їх питому вагу в загальному обсязі видаткової частини на національну оборону за кілька останніх років.

Рішення (тис. грн.)

Видатки

Роки

2005

2006

2007

2008

Всього:

117 394 610,1

140 199 363,7

174 631 522,2

253 207 875,1

У т.ч. на національну оборону

10 249 806,9

12 537 034,7

9 231 527,9

10 036 357,3

Питома вага витрат на національну оборону у загальному обсязі витрат

8,73%

8,94%

5,29%

3,96%

На основі вихідних даних можна провести відповідний аналіз:

1) витрати Державного бюджету України на протязі 2005−2008 років мали тенденцію до збільшення, зокрема у 2008 році, порівняно з 2005 роком, витрати зросли на 135 813 265 тис. грн.; витрати на національну оборону у 2007 році, порівняно з 2005 зменшилися на 1 018 279 тис. грн., а з 2006 роком — на 3 305 506,8 тис. грн. Але у 2008 році ситуація почала змінюватися і видатки за 2008 рік, порівняно з 2007, зросли на 804 829,4 тис. грн. (див. рис. 1);

2) питома вага витрат на національну оборону, у загальному обсязі витрат, в 2008 році, порівняно з 2005 роком, зменшилася на 4,77%. Хоча у 2006 році, порівняно з 2005 роком, питома вага збільшувалася на 0,21% (див. рис. 2).

Рис. 1. Питома вага витрат на національну оборону у загальному обсязі витрат Державного бюджету України

Рис. 2. Динаміка видатків на національну оборону

4. Задача 2

Визначити обсяг надходжень до держбюджету та місцевого бюджету міста Кривий Ріг у 2009 році з розмежуванням на загальний та спеціальний фонд. Визначити розмір дефіциту та профіциту державного та місцевого бюджетів, якщо:

а) загальна сума видатків за 2009 рік становила:

— державного бюджету 7234,1 тис. грн. ;

— місцевих бюджетів 357,7 тис. грн. ;

б) станом на 01. 12. 2009 року державний бюджет був виконаний з профіцитом в сумі 132 483 тис. грн., а профіцит виконання місцевих бюджетів склав 814 тис. грн.

в) за грудень 2009 року до бюджетів надійшло:

— податок на прибуток 12 578 тис. грн. ;

— в тому числі податок на прибуток підприємств комунальної власності 6721 тис. грн. ;

— акцизний збір з ввезених транспортних засобів в м. Кривий Ріг 1,27 тис. грн. ;

— адміністративні штрафи, сплачені на території м. Кривий Ріг, 1,3 тис. грн. ;

— податок на прибуток від проведення грошово — речової лотереї 0,3 тис. грн. ;

— податок з реклами 0,3 тис. грн. ;

— комунальний податок 3,4 тис. грн. ;

— плата за забруднення навколишнього природного середовища 0,7 тис. грн. ;

— податок на додану вартість 7,2 тис. грн. ;

— збір на обов’язкове державне пенсійне страхування 31,5 тис. грн.

Рішення (див. табл. 3).

Таблиця 3 (тис. грн.)

№ п/п

Надходження

Державний бюджет

Місцевий бюджет

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Загальний фонд

Спеціальний фонд

1

Податок на прибуток, в т. ч. податок на прибуток комунальної власності

5857

-

6721

-

2

Акцизний збір з ввезених транспортних засобів в м. Кривий Ріг

1,27

-

-

-

3

Адміністративні штрафи, сплачені на території м. Кривий Ріг

-

-

1,35

-

4

Податок на прибуток від проведення грошово-речової лотереї

0,3

-

-

-

5

Податок з реклами

-

-

0,3

-

6

Комунальний податок

-

-

3,4

-

7

Плата за забруднення навколишнього середовища

-

0,21

-

0,49

8

Податок на додану вартість

7,2

-

-

-

9

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

-

31,5

-

-

Всього:

5865,77

31,71

6726,05

0,49

Згідно Закону України «Про Державний бюджет» на 2009 рік, визначаю склад доходів Державного та місцевого бюджетів з розмежуванням на загальний та спеціальний фонд:

1) податок на прибуток згідно зі ст. 2 п.2 ЗУ «Про Державний бюджет України» відносимо до загального фонду Державного бюджету України (за мінусом податку на прибуток комунальної власності), а саме:

12 578 тис. грн. — 6721 тис. грн. = 5857 тис. грн.

2) податок на прибуток комунальної власності згідно зі ст. 35 ЗУ «Про Державний бюджет України» відносимо до загального фонду місцевого бюджету;

3) акцизний збір з ввезених транспортних засобів в м. Кривий Ріг згідно зі ст. 2 п.8 ЗУ «Про Державний бюджет України» відносимо до загального фонду Державного бюджету України;

4) адміністративні штрафи, сплачені на території м. Кривий Ріг, податок з реклами та комунальний податок згідно зі ст. 35 п.8 ЗУ «Про Державний бюджет України» відносимо до загального фонду місцевого бюджету;

5) податок на прибуток від проведення грошово — речової лотереї згідно зі ст. 2 п. 43 ЗУ «Про Державний бюджет України» відносимо до загального фонду Державного бюджету України;

6) плата за забруднення навколишнього середовища згідно зі ст. 6 п. 20 ЗУ «Про Державний бюджет України» відноситься до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 30% від загальної суми, а саме:

0,7 тис. грн. х 30%: 100% = 0,21 тис. грн.

та згідно зі ст. 48 п.5 ЗУ «Про Державний бюджет України» відноситься до спеціального фонду місцевого бюджету у розмірі 70% від загальної суми, а саме:

0,7 тис. грн. х 70%: 100% = 0,49 тис. грн.

7) податок на додану вартість згідно зі ст. 2 п.1 ЗУ «Про Державний бюджет України» відносимо до загального фонду Державного бюджету України;

8) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно зі ст. 6 п. 10 ЗУ «Про Державний бюджет України» відносимо до спеціального фонду Державного бюджету України.

Надходження до загального фонду Державного бюджету складають 5865,77 тис. грн., до спеціального фонду — 31,71 тис. грн.; надходження до загального фонду місцевого бюджету складають 6726,05 тис. грн., до спеціального — 0,49 тис. грн. Загальна сума надходжень Державного бюджету склала 5897,48 тис. грн. (5865,77 тис. грн. + 31,71 тис. грн.), загальна сума надходжень місцевого бюджету склала 6726,54 тис. грн. (6726,05 тис. грн. + + 0,49 тис. грн.). Таким чином, дефіцит Державного бюджету склав 1336,62 тис. грн. (5897,48 тис. грн. — 7234,1 тис. грн.), а профіцит місцевого бюджету складає 6368,84 тис. грн. (6726,54 тис. грн. — 357,7 тис. грн.).

5. Тест

Як поділяються місцеві бюджети відповідно до адміністративно-територіального поділу?

1) Обласні, міські, районні бюджети, бюджети селищ і сіл.

2) Обласні, районні, міські бюджети, бюджети районів у містах, селищ і сіл.

3) Централізовані та децентралізовані місцеві бюджети.

4) Республіканський бюджет А Р Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Місцеві бюджети відповідно до адміністративно-територіального поділу поділяються на Республіканський бюджет А Р Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Список використаної літератури

1. ЗУ «Про Державний бюджет України», ВВР, 2004р., № 17−18, ст. 250, зі змінами і доповненнями № 2264-IV, станом на 16. 12. 2004р., ВВР, 2005р., № 5, ст. 122.

2. «Бюджетний кодекс», від 21. 06. 2001р., № 2542-ІІІ, зі змінами і доповненнями станом на 19. 12. 2006р., № 489-V.

3. «Бюджетно-податкова політика», за ред. Куценко Т. Ф., К.: КНЕУ, 2002р. — 256с.

4. «Державні фінанси України» за ред. Василик О. Д., Павлюк К. В., К.: Центр навч. літер., 2004р. — 608с.

5. «Бюджетна система» за ред. Алєксєєв І.В., Ярошевич Н. Б., К. -2007р. — 376с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой