Проектування будгенплану зведення головного корпусу заводу

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Строительство


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Вступ

1. Визначення параметрів робіт зі зведення каркаса об'єкта

1.1 Визначення переліку та обсягу будівельно-монтажних робіт зі зведення каркаса об'єкта

1. 2 Визначення трудомісткості та тривалості робіт із зведення підземної та надземної частин об'єкта

2. Технологія зведення підземної та надземної частини об'єкта потоковим методом

2.1 Розрахунок варіантів потокового виконання робіт

2.2 Вибір монтажних кранів за параметрами монтажу і конструкцій, що монтуються

2.2.1 Визначення параметрів монтажних кранів із умов монтажу

2.3 Вибір оптимального варіанта технології монтажу об'єкта

3. Розроблення і моделювання технології зведення об'єкта

3.1 Загальні умови моделювання з використанням узагальнених сітьових моделей

3.2 Моделювання зведення об'єкта у вигляді узагальненої сітьової моделі

4. Проектування приоб'єктних зон монтажних кранів

Висновок

Література

Вступ

Згідно із завданням промислова будівля складається із трьох зблокованих цехів. В плані вона має прямокутну форму. Перший і другий прольоти являють собою цехи розмірами (в осях) 18×96 м і третій — 24×96 м. Матеріал каркасу промислової будівлі - залізобетон.

Крок колон в першому і другому прольоті становить 6 м, в третьому — 12 м. Крок конструкцій покриття становить 6 м в усіх трьох прольотах. Тому в третій частині будівлі передбачено встановлення підкроквяної металевої ферми масою 9,4 тони.

Для роботи промислового підприємства передбачено мостові крани в кожному прольоті.

Каркас виконаний із залізобетону і складається з монолітних фундаментів і фундаментних балок, одногілкових колон, підкроквяних ферм (третій проліт), ферм покриття та залізобетонних плит покриття. Стіни виконані із стінових сендвіч панелей. Віконні блоки довжиною 6 м і висотою 1.2 або 1.8 м виконані із сталі з нащільниками із алюмінію. Ворота передбачено в 1, 2 і 3 прольоті з торців будівлі в кількості 6 шт., по одному з кожної сторони. Їхні розміри 4. 2×4.2 м.

Для захисту фундаментів від атмосферних опадів передбачено влаштування вимощення шириною 1 м із ухилом 1: 10 по периметру будівлі. Для заїзду транспорту в цех через ворота навпроти них влаштовуються пандуси.

Графічна частина завдання до курсового проекту

Рисунок 1.1 — План об'єкта

Рисунок 1.2 — Розріз об'єкта 1−1

1. Визначення параметрів робіт зі зведення каркаса об'єкта

1. 1 Визначення переліку та обсягу будівельно-монтажних робіт зі зведення каркаса об'єкта

Після аналізу плану і розрізів об'єкту можна скласти перелік робіт, які потребують використання кранів.

Таблиця 1.1 — Перелік будівельно-монтажних робіт зі зведення підземної та надземної частини будівлі та їх одиниці виміру

№ з/п

Найменування робіт

Од. вим

1

2

3

1

Монтаж збірних з/б фундаментів

1000 м³

2

Монтаж колон

3

Монтаж фундаментних балок

100шт

4

Монтаж підкранових балок

5

Монтаж підкроквяних ферм

шт

6

Монтаж ферм (балок) покриття

7

Монтаж плит покриття

100 м²

8

Монтаж стінових панелей

9

Монтаж віконних блоків

т

10

Монтаж воріт

т

Маючи перелік робіт, які потребують використання кранів визначаємо обсяги робіт. При чому обсяг робіт по кожному прольоту визначаємо окремо. Дані заносимо до таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 — Відомість підрахунку обсягів робіт

№ з/п

Найменування робіт

Од. вим

Формула підрахунку

Кількість

1

2

3

4

5

1

Монтаж збірних з/б фундаментів

в осях А-Б

1000 м³

(1. 8×2. 1×3. 0×17)+(1. 5×1. 2×1. 8×17)+(1. 8×1. 2×2. 4×15)

0,33

Монтаж збірних з/б фундаментів в осях Б-В

1000 м³

(1. 8×2. 1×3. 0×8)+(2. 4×1. 8×1. 5×9)

0,15

Монтаж збірних з/б фундаментів

в осях В-Г

1000 м³

1. 8×2. 1×1. 5х9

0,05

2

Монтаж колон в осях А-Б

100шт

згідно з кресленням

0,34

Монтаж колон в осях Б-В

100шт

згідно з кресленням

0,34

Монтаж колон в осях В-Г

100шт

згідно з кресленням

0,18

3

Монтаж фундаментних балок в осях А-Б

100шт

згідно з кресленням

0,2

Монтаж фундаментних балок в осях Б-В

100шт

згідно з кресленням

0,04

Монтаж фундаментних балок в осях В-Г

100шт

згідно з кресленням

0,14

4

Монтаж підкранових балок в осях А-Б

100шт

згідно з кресленням

0,32

Монтаж підкранових балок в осях Б-В

100 шт

згідно з кресленням

0,32

Монтаж підкранових балок в осях В-Г

100 шт

згідно з кресленням

0,16

5

Монтаж підкроквяних ферм в осях В-Г

100 шт

згідно з кресленням

0,16

Монтаж ферм і плит покриття

6

Монтаж ферм покриття в осях А-Б

100 шт

згідно з кресленням

0,17

Монтаж ферм покриття в осях Б-В

100 шт

згідно з кресленням

0,17

Монтаж ферм покриття в осях В-Г

100 шт

згідно з кресленням

0,17

7

Монтаж плит покриття в осях А-Б

100 шт

96×18/(1. 5×6)

1,92

Монтаж плит покриття в осях Б-В

100 шт

96×18/(1. 5×6)

1,92

Монтаж плит покриття в осях В-Г

100 шт

96×24/(1. 5×6)

2,56

Монтаж стінових і віконних блоків

8

Монтаж стінових панелей (6×1,2)

в осях А-Б

100 шт

96х (11. 4−4. 2)/(6×1. 2)

0,96

Монтаж стінових панелей (6×1,2)

в осях Б-В

100 шт

(18×11. 4−4. 2*4. 2)/(6×1. 2)

0,26

Монтаж стінових панелей (6×1,2)

в осях В-Г

100 шт

96х (11. 4−4. 2)/(6×1. 2)

0,96

9

Монтаж віконних блоків в осях А-Б

т

96×4. 2×0. 0136

5,5

Монтаж віконних блоків в осях В-Г

т

96×4. 2×0. 0136

5,5

10

Монтаж воріт в осях А-Б

т

2*0,646

1,29

Монтаж воріт в осях Б-В

т

2*0,646

1,29

Монтаж воріт в осях В-Г

т

2*0,646

1,29

1. 2 Визначення трудомісткості та тривалості робіт із зведення підземної та надземної частин об'єкта

На основі відомості підрахунку обсягів робіт визначаємо їх трудомісткість за допомогою збірників РЕКН [2] і програмного комплексу АВК-5 [3]. Усі розрахунки зводимо до таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 — Відомість підрахунку трудомісткості робіт*

№ з/п

Найменування робіт

Од. вим

Кількість

Норма робіт робі, люд-год.

Норма машиніста люд-год

Загальна потреба

Люд-днів

Нормативний збірник

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Влаштування монолітних з/б фундаментів в осях А-Б

1000 м³

0,33

919,3

44,69

37,92

6−1-5

Влаштування монолітних з/б фундаментів в осях Б-В

1000 м³

0,15

919,3

44,69

17,24

6−1-5

Влаштування монолітних з/б фундаментів в осях В-Г

1000 м³

0,05

919,3

44,69

5,75

6−1-5

2

Монтаж колон в осях А-Б

100шт

0,34

1438,4

310,29

61,13

7−5-6

Монтаж колон в осях Б-В

100шт

0,34

1438,4

310,29

61,13

7−5-6

Монтаж колон в осях В-Г

100шт

0,18

1438,4

310,29

32,36

7−5-6

3

Монтаж фундаментних балок в осях А-Б

100шт

0,2

543,75

66,31

13,59

7−1-15

Монтаж фундаментних балок в осях Б-В

100шт

0,04

543,75

66,31

2,72

7−1-15

Монтаж фундаментних балок в осях В-Г

100шт

0,14

543,75

66,31

9,52

7−1-15

4

Монтаж підкранових балок в осях А-Б

100шт

0,32

1347,05

261,87

53,88

7−9-10

Монтаж підкранових балок в осях Б-В

100шт

0,32

1347,05

216,87

53,88

7−9-10

Монтаж підкранових балок в осях В-Г

100шт

0,16

1347,05

216,87

26,94

7−9-10

5

Монтаж підкроквяних ферм в осях В-Г

100шт

0,16

1725,5

405,03

34,51

7−12−9

Монтаж ферм і плит покриття

6

Монтаж ферм в осях А-Б

100шт

0,17

2030,0

479,18

43,14

7−12−16

Монтаж ферм в осях Б-В

100шт

0,17

2030,0

479,18

43,14

7−12−16

Монтаж ферм в осях В-Г

100шт

0,17

2030,0

479,18

43,14

7−12−16

7

Монтаж плит в осях А-Б прольоті

100шт

1,92

298,7

66,79

71,69

7−13−2

Монтаж плит покриття в осях Б-В

100шт

1,92

298,7

66,79

71,69

7−13−2

Монтаж плит покриття в осях В-Г

100шт

2,56

298,7

66,79

95,58

7−13−2

Монтаж стінових і віконних блоків

8

Монтаж стінових панелей (6×1,2) в осях А-Б

100шт

0,96

816,35

175,65

97,96

7−16−1

Монтаж стінових панелей (6×1,2) в осях Б-В

100шт

0,26

816,35

175,65

26,53

7−16−1

Монтаж стінових панелей (6×1,2) в осях В-Г

100шт

0,96

816,35

175,65

97,96

7−16−1

9

Монтаж віконних блоків в в осях А-Б

т

5,5

128,48

8,84

88,33

9−44−1

Монтаж віконних блоків в в осях В-Г

т

5,5

128,48

8,84

88,33

9−44−1

10

Монтаж воріт в осях А-Б

т

1,29

66,24

13,04

10,68

9−46−1

Монтаж воріт в осях Б-В

т

1,29

66,24

13,04

10,68

9−46−1

Монтаж воріт в осях В-Г

т

1,29

66,24

13,04

10,68

9−46−1

Після підрахунку трудомісткості по зведенню надземної частини будівлі необхідно визначити тривалість робіт. Для цього за допомогою збірників ЕНиР [4,5] задаємося складом бригад і кількістю змін. Також для спрощення деякі роботи, які ведуться однією і тією ж бригадою (за професійним складом) об'єднуємо. Розрахунки заносимо в таблицю 1.4.

Таблиця 1.4 — Відомість підрахунку тривалості робіт зі зведення надземної частини будівлі

№ з/п

Найменування робіт

Обсяг робіт

Трудомістк. ,

люд. -дні.

Тривалість, дні

Кількість змін

Склад ланки

Чисел. працю- ючих у зміну

Од. вим

Кіл-ть

1

Влаштування монолітних з/б фундаментів в осях А-Б

1000 м³

0,33

37,92

5

2

Бетонувальники: 5р. -1чол, 4р. -1чол., 3р. -2чол

4

Влаштування монолітних з/б фундаментів в осях Б-В

0,15

17,24

3

Влаштування монолітних з/б фундаментів в осях В-Г

0,05

5,75

1

2

Монтаж колон в осях А-Б

100 шт

0,34

61,13

8

2

Монтажник

5 р. -1, 4 р. -1, 3 р. -2,

4

Монтаж колон в осях Б-В

0,34

61,13

8

Монтаж колон в осях В-Г

0,18

32,36

5

3

Монтаж фундаментних балок в осях А-Б

100шт

0,2

13,59

5

1

Монтажники: 5р. -1чол., 4р. -1чол, 3р. -1чол,.

3

Монтаж фундаментних балок в осях Б-В

0,04

2,72

1

Монтаж фундаментних балок в осях В-Г

0,14

9,52

4

4

Монтаж підкранових балок в осях А-Б

100 шт

0,32

53,88

6

2

Монтажник

5 р. -1, 4 р. -1, 3 р. -2, електозварювальник 5р-1

5

Монтаж підкранових балок в осях Б-В

0,32

53,88

6

Монтаж підкранових балок в осях В-Г

0,16

26,94

3

5

Монтаж підкроквяних ферм в осях В-Г

100 шт

0,16

34,51

4

2

Монтажник

5 р. -1, 4 р. -1, 3 р. -2, електозварювальник 5р-1

5

6

Монтаж ферм і плит покриття в осях А-Б

100 шт

2,09

114,83

12

2

Монтажник

5 р. -1, 4 р. -1, 3 р. -2, електозварювальник 5р-1

5

Монтаж ферм і плит покриття в осях Б-В

2,09

114,83

12

Монтаж ферм і плит покриття в осях В-Г

2,73

138,72

14

7

Монтаж стінових і віконних блоків

в осях А-Б

100 шт

7,75

196,97

17

2

Монтажник

5 р. -1, 4 р. -1, 3 р. -2, електозварювальник 5р-2

6

Монтаж стінових і віконних блоків

в осях Б-В

1,55

94,56

10

Монтаж стінових і віконних блоків

в осях В-Г

7,75

196,97

17

2. Технологія зведення підземної та надземної частини об'єкта потоковим методом

2. 1 Розрахунок варіантів потокового виконання робіт

Спочатку приймаємо роздільний метод монтажу конструкцій будівлі із застосуванням 7 кранів. Кожен кран монтує по черзі конструкції в кожному прольоті. Схеми руху кранів та матриця розрахунку наведені на рисунках 2.1 — 2.2.

Рисунок 2.1 — Схеми проходок кранів (варіант 1)

Рисунок 2.2 — Матриця-1 розрахунку потокового виконання робіт (варіант 1)

Після аналізу критичного шляху матриці 1 у другому варіанті кількість монтажних кранів скорочено до п’яти внаслідок того, що другому крану планується виконувати монтаж підкранових балок, а другому крану доручено вести монтаж підкроквяних ферм у прольоті 20−24, що дозволить скоротити загальну тривалість робіт.

Рисунок 2.3 — Схеми проходок кранів (варіант 2)

Рисунок 2.4 — Матриця-2 розрахунку потокового виконання робіт (варіант 2)

Із аналізу головного шляху матриці 2 випливає, що для скорочення загальної тривалості будівництва третьому крану додатково планується виконання монтажу конструкцій покриття та огороджуючих конструкцій в прогоні 20−24. Розрахунок матриці 3 показав, що додаткове використання третього крана дало загальне скорочення тривалості будівництва на 38днів.

Рисунок 2.5 — Схеми проходок кранів (варіант 3)

Рисунок 2.6 — Матриця-3 розрахунку потокового виконання робіт (варіант 3)

У четвертому варіанті планується використовувати при будівництві об'єкта три монтажні крани. В цьому варіанті першому кранові окрім монтажу фундаментів доручено монтаж колон, покриття і віконних, стінових блоків в 1−5. Другий кран виконує монтаж фундаментних та підкранових балок, а також ферм, прогонів, покриття, стінових і віконних блоків та воріт в прогоні 20−24. Третій кран монтує конструкції покриття та стінові панелі в прогоні 5−20. Але загальна тривалість збільшилася на 7 днів порівняно з третім варіантом.

Рисунок 2.7 — Схеми проходок кранів (варіант 4)

Рисунок 2.8 — Матриця-4 розрахунку потокового виконання робіт (варіант 4)

У п’ятому варіанті планується виконувати монтаж п’ятьма кранами. Тривалість виконання робіт скорочена за рахунок виконання виконання монтажу стінових панелей та конструкцій покриття в дві захватки, що дозволить дотримуватись вимог техніки безпеки та скоротити тривалість будівництва на 23 дні.

Рисунок 2.9 — Схеми проходок кранів (варіант 5)

Рисунок 2. 10 — Матриця-5 розрахунку потокового виконання робіт (варіант 5)

2.2 Вибір монтажних кранів за параметрами монтажу і конструкцій, що монтуються

2.2.1 Визначення параметрів монтажого крану із умов влаштування фундаментів

Для влаштування фундаментів підбираємо монтажний кран залежно від висоти підйому, вильоту стріли крана при монтажі конструкції і її маси. Визначені максимальні параметри, а також фактичні параметри підібраних кранів заносимо в таблицю 2.1.

Монтажний крани підбираються за трьома параметрами: монтажної маси елемента, висоти підйому гака, вильоту стріли.

Монтажна маса елемента визначається за формулою

,

де — маса будівельної конструкції;

— маса вантажозахватного пристрою.

Необхідна висота підйому крюка визначається

,

де — висота поліспаста (приймається в межах 2…6 м);

— запас по висоті між опорою та низом елемента, що монтується (приймається 0,5 …1 м);

— висота елемента, який монтується;

— висота вантажозахватного пристрою.

Виліт стріли крана визначається з двох умов:

— мінімальний — за умови безпечного повертання крана навколо власної осі;

— максимальний — за умови безпечної подачі будівельної конструкції на місце монтажу.

Рисунок 2. 11 — Схема до визначення монтажних параметрів при влаштуванні монолітних фундаментів

Мінімальна глибина подачі будівельних конструкцій приймається за умови техніки безпеки і залежить від радіуса поворотної частини крана (для колісних та гусеничних кранів приймається 5 м) та безпечної відстані від поворотної частини крана до будівельних конструкцій (приймається 1 м). Таким чином

Довжину стріли крана при мінімальній відстані від будівельних конструкцій визначають за такою формулою

де — відстань від осі повороту поворотної частини крана до шарніру повороту стріли (приймається 2,0 м);

— відстань від рівня стоянки крана до шарніра повороту стріли (приймається 1,5 м);

— висота поліспаста (приймається в межах 2…6 м).

За таких параметрів приймаємо кран СМК-10

2.2.2 Визначення параметрів монтажного крану із умов монтажу колон

Рисунок 2. 12 — Схема до визначення монтажних параметрів за умови монтажу колон

Монтажна маса елемента визначається за формулою

Необхідна висота підйому крюка визначається

,

Довжину стріли крана при мінімальній відстані від будівельних конструкцій визначають за такою формулою

м

За таких параметрів приймаємо кран КС-4561.

2.2.3 Визначення параметрів монтажного крану із умов монтажу фундаментних балок

Рисунок 2. 13 — Схема до визначення монтажних параметрів за умови монтажу фундаментних балок

Монтажна маса елемента визначається за формулою

Необхідна висота підйому крюка визначається

,

Довжину стріли крана при мінімальній відстані від будівельних конструкцій визначають за такою формулою

м

За таких параметрів приймаємо кран СМК-10 зі стрілою 10 м.

2.2.4 Визначення параметрів монтажного крану із умов монтажу підкранових балок

Монтажна маса елемента визначається за формулою

Необхідна висота підйому крюка визначається

,

Довжину стріли крана при мінімальній відстані від будівельних конструкцій визначають за такою формулою

м

За таких параметрів приймаємо кран КС-6471.

Рисунок 2. 14 — Схема до визначення монтажних параметрів за умови монтажу підкранових балок

2.2.5 Визначення параметрів монтажного крану із умов монтажу підкроквяних ферм

Рисунок 2. 15 — Схема до визначення монтажних параметрів за умови монтажу підкроквяних ферм

Монтажна маса елемента визначається за формулою

Необхідна висота підйому крюка визначається

,

Довжину стріли крана при мінімальній відстані від будівельних конструкцій визначають за такою формулою

м

За таких параметрів приймаємо кран КС-6471

2.2.6 Визначення параметрів монтажного крану із умов монтажу ферм, та плит покриття

Монтажна маса елемента визначається за формулою

Необхідна висота підйому крюка визначається

,

Довжину стріли крана при мінімальній відстані від будівельних конструкцій визначають за такою формулою

м

Рисунок 2. 16 — Схема до визначення монтажних параметрів за умови монтажу ферм

Рисунок 2. 161 — Схема до визначення монтажних параметрів за умови монтажу плит покриття

Монтажна маса елемента визначається за формулою

Необхідна висота підйому крюка визначається

,

Виліт стріли крана в випадку монтажу покриття визначається за формулою

14,4

де — довжина конструкції, що монтується;

— безпечна відстань від конструкції, що монтується до стріли крана (приймається 1м).

Довжина стріли визначається за такою формулою

За таких параметрів приймаємо кран МКГ -40

2.2.7 Визначення параметрів монтажного крану із умов монтажу стінових і віконних блоків

Монтажна маса елемента визначається за формулою

Необхідна висота підйому крюка визначається

,

Довжину стріли крана при мінімальній відстані від будівельних конструкцій визначають за такою формулою

мЗа таких параметрів приймаємо кран КС-6471

Рисунок 2. 17 — Схема до визначення монтажних параметрів за умови монтажу стінових та віконних блоків

Таблиця 2.1 — Вибір кранів за максимальними параметрами елементів

Найменування елементів

Розрахункові параметри

Марка крана

Фактичні параметри

Посилання

Вага конструкції, т

Висота підйому крюка, м

Виліт стріли, м

Довжина стріли, м

Вантажопід йомність, т

Висота підйому крюка, м

Виліт стріли, м

Довжина стріли, м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Фундаменти

2,75

6,7

6

8,2

СМК-10

3

7,6

8

10

[3]

Колони

3,88

14,5

6

15,5

КС-4561

7

18

6

18

[3]

Фунд. балки

3,26

4,66

6

6,48

СМК-10

4

6

8

10

[3]

Підкран. балки

9,44

11,2

6

12,36

КС-6471

10

21

6

27

[3]

Підкрокв. ферми

9,88

15,6

6

16,6

КС-6471

10

21

6

27

[3]

Ферми покриття

12

17,4

6

18,34

МКГ-40

15

28

24

30

[3]

Плит покриття

1,9

10,3

14,4

16,44

Стінові панелі

3,55

16,5

6

17,46

КС-6471

10

21

6

27

[3]

2.3 Вибір оптимального варіанта технології монтажу об'єкта

Для визначення оптимального варіанта заповнюємо таблицю 2.2 у такому порядку. Спочатку по кожному варіанту відмічаємо знаком «+» монтаж яких конструкцій виконує кожен кран, зазначений у стовпчику 9. Далі визначаємо його марку за максимальними параметрами конструкцій, що монтуються згідно з таблицею 2.1. Після цього обчислюємо вартість роботи кранів по кожному варіанту. Для чого визначаємо тривалість роботи кранів по кожному варіанту за відповідною матрицею та заносимо її в таблицю 2.2. Вибравши вартість машино-зміни для кожного із кранів перемножуємо її на кількість змін роботи крана та таким чином отримуємо вартість роботи кожного крана.

Таблиця 2.2 — Вартість роботи кранів за варіантами

№ варіанту

Монтаж конструкцій

Позначення крана

Марка крана

Кількість змін роботи

Собівартість машино-зміни, грн.

Вартість роботи крана, грн.

Фундаменти

Колони

Фундаментні балки

Підкранові балки

Підкроквяні ферми

Ферми, плити покриття

Стінові панелі, віконні блоки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1

+

К-1

СМК-10

9

32,47

292,23

+

К-2

КС-4561

21

37,15

780,15

+

К-3

СМК-10

10

32,47

324,7

+

К-4

КС-6471

15

37,15

557,25

+

К-5

КС-6471

4

48,33

193,32

+

К-6

МКГ-40

38

43,30

1645,4

+

К-7

КС-6471

44

48,33

2126,52

Усього за варіантом

5919,57

2

+

К-1

СМК-10

9

32. 47

292. 23

+

+

К-2

КС-4561

31

37. 15

1151. 65

+

К-3

КС-6471

15

48. 33

724. 95

+

К-4

КС-6471

4

48. 33

193. 32

+

К-5

МКГ-40

38

43. 30

1645. 4

+

К-6

КС-6471

44

48. 33

2126. 52

Усього за варіантом

6134. 07

3

+

К-1

СМК-10

9

32. 47

292. 23

+

+

К-2

КС-4561

31

37. 15

1151. 65

+

+

+

+

К-3

МКГ-40

50

43. 3

2165

+

+

К-4

КС-6471

29

48. 33

1401. 57

+

+

К-5

КС-6471

21

48. 33

1014. 93

Усього за варіантом

6025. 38

4

+

+

+

+

+

К-1

МКГ-40

80

43. 3

3464

+

+

+

+

К-2

МКГ-40

50

43. 3

2165

+

+

К-3

КС-6471

29

48. 33

1401. 57

Усього за варіантом

7030. 71

5

+

+

+

К-1

КС-4561

58

37. 15

2154. 7

+

+

+

К-2

МКГ-40

33

43. 3

1428. 9

+

+

К-3

КС-6471

22

48. 33

1063. 26

+

+

К-4

КС-6471

29

48. 33

1401. 57

+

+

К-5

КС-6471

17

48. 33

821. 61

Усього за варіантом

6870. 04

Таблиця 2.3 — Порівняння варіантів потокового виробництва

№ варіанта

Марка крана

Кіл-ть змін роботи, змін

Вартість роботи крана, грн.

Загальна вартість, тис. грн.

Загальна тривалість варіанта, дні

Оцінка варіанта в тис. грн. *дні

1

СМК-10

9

32,47

5. 919

81

479. 43

КС-4561

21

37,15

СМК-10

10

32,47

КС-6471

15

37,15

КС-6471

4

48,33

МКГ-40

38

43,30

КС-6471

44

48,33

2

СМК-10

9

32. 47

6. 134

80

490. 72

КС-4561

31

37. 15

КС-6471

15

48. 33

КС-6471

4

48. 33

МКГ-40

38

43. 30

КС-6471

44

48. 33

3

СМК-10

9

32. 47

6. 025

69

415. 72

КС-4561

31

37. 15

МКГ-40

50

43. 3

КС-6471

29

48. 33

КС-6471

21

48. 33

4

МКГ-40

80

43. 3

7. 03

71

501. 97

МКГ-40

50

43. 3

КС-6471

29

48. 33

5

КС-4561

58

37. 15

6. 87

67

460. 29

МКГ-40

33

43. 3

КС-6471

22

48. 33

КС-6471

29

48. 33

КС-6471

17

48. 33

Після визначення вартості робіт кранів за кожним варіантом складаємо таблицю порівняння варіантів потокового виконання монтажних робіт при зведенні об'єкта.

У якості оцінки варіантів і вибору найкращого необхідно прийняти добуток від множення вартості використання прийнятих у варіанті монтажу кранів на загальну тривалість виконання робіт (тис. грн. *дні).

За оптимальний прийнято 3-й варіант, оскільки його показник найменший. Схему проходки оптимального варіанту приймаємо за основну технологічну схему монтажу конструкції надземної частини будівель. Для цього технологічного рішення зобразимо на кресленні схему руху кранів і схему технології монтажу, а також побудуємо календарний графік і узагальнену сітьову модель технології зведення об'єкта для забезпечення зручного операційного управління процесом зведення надземної частини будівлі.

3. Розроблення і моделювання технології зведення об'єкта

3.1 Загальні умови моделювання з використанням узагальнених сітьових моделей

Доцільніше подавати технологію зведення об'єкта у вигляді узагальненої сітьової моделі, оскільки вона більш повно відбиває взаємодію складних виробничих процесів і значною мірою позбавлена недоліків класичних сітьових моделей.

Узагальнена сітьова модель складається із трьох основних елементів: роботи, залежності й обмеження.

Роботу зображують прямокутником (рис. 3. 1), у лівій частині якого зображується номер роботи, її ранній та пізній початки, у правій — тривалість роботи і її раннє та пізнє закінчення. У середині прямокутника записується найменування роботи.

Рисунок 3.1 — Зображення роботи узагальненої сітьової моделі

Залежність характеризується напрямком, часовим параметром, що може бути в межах, та зображується суцільною стрілкою. Залежності можуть бути чотирьох видів:

— закінчення — початок:

роботу можна розпочати не раніше ніж через одиниць часу після закінчення роботи:;

— початок — початок:

роботу можна розпочати не раніше ніж через одиниць часу після початку роботи:;

— початок — закінчення:

роботу необхідно закінчити не раніше ніж через одиниць часу після початку роботи:;

— закінчення — закінчення:

роботу необхідно закінчити не раніше ніж через одиниць часу після закінчення роботи:;

Резерви часу визначаються за формулами:

— початковий резерв:;

— кінцевий резерв:

Якщо узагальнена сітьова модель не містить зворотних зв’язків, то її розрахунок подібний до розрахунку традиційних сітьових моделей.

3.2 Моделювання зведення об'єкта у вигляді узагальненої сітьової моделі

Завданням даного курсового проекту є розроблення графічної моделі зведення об'єкта у вигляді узагальненої сітьової моделі. Складання такої моделі дозволить перекинути місток між технологією зведення об'єкта й організацією будівельного виробництва, обґрунтувати розрахунок часових параметрів кожної роботи й усього будівельного виробництва.

Рисунок 3.2 — Узагальнена сітьова модель зведення об'єкта

4. Проектування приоб'єктних зон монтажних кранів

При розміщенні будівельних машин варто установити небезпечні для людей зони, у межах яких постійно діють чи потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори. До зон постійно діючих виробничих факторів, зв’язаних з роботою монтажних і вантажопідйомних машин, відносять місця, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідйомними кранами. Ця зона огороджується захисними огородженнями. Під захисними огородженнями розуміють пристрої, призначені для запобігання ненавмисного доступу людей в зону.

Виконання робіт у цих зонах вимагає спеціальних технічних заходів, що уможливлюють безпеку працюючих.

З метою створення умов безпечного введення робіт, діючі нормативи передбачають різні зони:

— монтажну зону;

— зону обслуговування крану;

— зону переміщення вантажу;

— зону розсіювання вантажу;

— зону можливого падіння стріли;

— небезпечну зону роботи крану;

— небезпечну зону шляхів;

— зону роботи підйомника.

Монтажною зоною називають простір, де можливе падіння вантажу при установці й закріпленні елементів. Ця зона є потенційно небезпечною. Вона дорівнює контуру будинку плюс сім метрів — при висоті будинку до 20 м і 10 м — при висоті до 100 м.

На будгенплані монтажну зону позначають пунктирною лінією, а на місцевості попереджувальними написами чи знаками. У цій зоні можна розміщувати тільки монтажні механізми, включаючи місця обмеження огородження відкранових колій. Складувати матеріали у цій зоні не можна. Для проходження людей у будинок призначають визначені місця. Місця проходів до будинку через монтажну зону роблять під навісом.

Зони обслуговування крана чи робочі зони називають простір, що знаходиться у межі лінії описаної гаком крана.

Для стрілових кранів зону обслуговування визначають радіусом, що відповідає максимальному робочому вильоту стріли крана на окремих стоянках.

Зона переміщення вантажу крана — це простір, що знаходиться вмежах можливого приміщення вантажу, підвішеного на гаку крана. Визначається зоною обслуговування плюс половина довжини самої довгої конструкції.

Рисунок 4.1 — Зони роботи крана з наявним утримуючим пристроєм та без нього

Висновок

Вихідними даними для проектування будгенплану є зазначена в завданні стадія виконання робіт (монтаж елементів покриття), архітектурно будівельні креслення і архітектурний генплан, а також методи виконання робіт, механізми, потреби в тимчасових приміщеннях і складських площах. При проектуванні будгенплану необхідно дотримуватись вимог з охорони праці, техніки безпеки.

На будгенплані повинні бути відображеними:

— межі будівельного майданчика і види його огородження;

— схеми руху засобів транспорту і механізмів;

— місця стоянок будівельних і вантажопідйомних машин, небезпечних зон;

— розміщення об'єкта, що споруджується, тимчасових будівель і споруд;

— майданчики для складування матеріалів, конструкцій і виробів;

— місця розміщення протипожежних гідрантів;

На одному аркуші креслень з будгенпланом повинні бути наведені:

— умовні позначення;

— експлікація будівель і споруд;

— ТЕП будгенплана.

Техніко-економічні показники зведення головного корпусу заводу на стадії ПВР

1. Об'єм будівництва будівлі 99,07 тис. м3

2. Максимальна кількість робочих 36 чол.

3. Середня кількість робочих 20,17 чол.

4. Загальні витрати праці 1391,73 люд.- дн.

5. Затрати праці на одиницю об`єму будівлі 71,18люд.- дн / м3

6. Тривалість будівництва 69 днів

Література

каркас монтажний будівництво

1. ДБН А.3. 1−5-96. Організація будівельного виробництва. ОП НДІБВ Держкоммістобудування України. — Київ, 1996. — 51с.

2. Посібник із розроблення проектів організації будівництва і проектів виконання робіт (до ДБН А.3. 1−5-96 «Організація будівельного виробництва»). Частина 1. Технологічна та виконавча документація. ОП НДІБВ Держкоммістобудування України. — Київ, 2007. — 51 с.

3. Станевский В. С. и др. Строительные краны: Справочник. — К.: Будівельник, 2009. -296 с.

4. ДБН Д. 2. 2−1-99… ДБН Д. 2. 2−46−99. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи: Збірник 1… 46. Держбуд України. — К.: ЦНДБ НВО «Созидатель», 2011.

5. Дикман Л. Г. Организация и планирование строительного производства. Управление строительными предприятиями с основами АСУ. -М.: Высш. шк., 1988. -С. 76−110.

6. Сухачев И. А. Организация и планирование строительного производства. Управление строительной организацией. -М.: Стройиздат, 1989. — С. 220−237.

7. Юдін А. В. Планування й управління виробничими процесами з використанням методів математичного моделювання: навчальний посібник. -Полтава, 2011. — 184 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой