Проектування комп'ютеризованого видавничо-поліграфічного процесу

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Программирование


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Харківський національний економічний університет

Кафедра комп’ютерних систем і технологій

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

Спеціальність: Комп’ютеризовані технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв)

на тему: «Проектування комп’ютеризованого видавничо-поліграфічного процесу»

Харків, 2011

ВСТУП

Основною метою комплексного курсового проекту є закріплення теоретичних знань, отриманих на дисциплінах «Цифровий технологічний друкарський процес», «Обладнання видавничо-поліграфічних виробництв», «Видавничо-поліграфічні матеріали», «Технології поліграфічного виробництва» за допомогою використання їх на практиці, а саме при побудові моделі видавничо-поліграфічного процесу, проектуванні на її основі технологічного процесу виготовлення видання та розробки автоматизації технологічної операції на додрукарському етапі «Створення нового документу».

Поліграфічне виробництво набирає великих обертів. Конкуруючи між собою, видавництва намагаються скоротити рівень витрат свого підприємства та збільшити прибутки.

Побудова моделі видавничо-поліграфічного процесу дає змогу виявити «слабкі» місця етапів виробництва книжкової продукції та запропонувати варіанти автоматизації цих процесів.

Автоматизація технологічних процесів — одне з найпоширеніших понять сьогодні. Впроваджуючи автоматизацію, видавництво скорочує час виконання поліграфічних процесів, підвищуючи тим самим продуктивність праці та скорочуючи при цьому витрати на виробництві.

Виконання комплексного курсового проекту направлене на розуміння поліграфічних процесів та можливість застосування автоматизованих методів при виготовленні друкарської продукції.

Основними завданнями комплексного курсового проекту є:

проектування технологічного процесу виготовлення певного видання та створення технологічної карти процесу;

створення моделі бізнес-процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету видання», представленого у вигляді моделі IDEF0;

розробка елементів workflow-системи для автоматизації технологічної операції.

Вихідними даними комплексного курсового проекту є:

тип видання — книга;

тип тиражу — великий (8 000 екземплярів);

тип кольоровості блоку та обкладинки — обкладинка 1+0, блок 1+1;

тип паперу — офсетний 80 г/м2;

формат видання — 120×165 мм;

тип обкладинки — м’яка (тип 3);

тип додаткової обробки виробу — склейка;

технологічна операція для впровадження автоматизації - «Імпорт тексту видання».

Розділ 1. Проектування технологічного процесу виготовлення заданого видання

1. 1 Аналіз пропонованого варіанту видання як поліграфічної продукції

Згідно з ДСТУ 3017−95 проектоване видання класифікується:

за цільовим призначенням — літературно-художнє видання;

за інформаційними знаками — текстове видання;

за матеріальною конструкцією — книжкове видання;

за обсягом — книга;

за складом основного тексту — моновидання;

за періодичністю — неперіодичне видання;

за структурою — однотомне видання (однотомник).

Вибір способу друку та основних матеріалів друкарського процесу — один з найважливіших етапів перед випуском видання. Необхідно зважувати такі характеристики як якість друку та його ціна, прорахувати усі можливі варіанти друку, щоб забезпечити найкращий варіант випуску видання.

Оскільки проектоване видання має бути високої якості, а його тираж становить 8 000 екземплярів, то є доцільним вибрати офсетний спосіб друку. Офсетний друк — найбільш розповсюджений вид виробництва типографської продукції. Технологія офсетного друку дозволяє здійснити якісний повнокольоровий друк великих тиражів книг, брошур та інших видів поліграфії. Якісні вихідні матеріали та високий рівень автоматизації дозволяють виконати навіть найскладніші поліграфічні роботи за короткі терміни, зберігаючи при цьому рівень якості офсетного друку. При випуску крупного тиражу продукції технологія офсету дає змогу віддрукувати замовлення швидше, ніж інші види друку. Обладнання для офсетного друку розраховано на певну кількість матеріалів. Відповідно, при збільшенні об'єму друку ціна на одну копію буде зменшуватись. Тому при великих тиражах офсетний тип друку вигідніший за інші [5].

На додрукарському етапі підготовки видання будуть обрані офсетні пластини для створення фотоформ, що насамперед пов’язано з офсетним видом друку видання.

У зв’язку з тим, що видання не буде містити кольорових зображень, а тираж видання не буде перевищувати 10 000 екземплярів, з економічної точки зору доцільним буде обрати офсетні пластини середньої якості.

Проектоване видання буде випускатися одноразово, тому у запіканні та гумуванні пластин не має потреби.

Для вибору типу верстання видання були враховані наступні показники:

кегль шрифту основного тексту видання повинен бути не менше 8 пунктів, допускається 7 пунктів зі збільшенням інтерліньяжу;

оптимальний розмір міжсловних пропусків у тексті має дорівнювати полукегельній шрифту і бути однаковим у рядку;

розмір інтерліньяжа має бути 120% від кегля шрифту основного тексту;

абзацні відступи мають бути однакові в усьому виданні;

характер форматування рядків основного тексту — по ширині полоси;

переноси слів допускаються лише на одному розвороті видання, кількість переносів підряд не має перевищувати чотирьох, до того ж необхідним є дотримання граматичних правил переносів;

основний текст має верстатися у дві шпальти;

колонцифра має бути відокремлена від тексту не менш як на кегль основного шрифту або трохи більше, враховуючи, щоб загальний формат сторінки складання був кратний кеглю основного шрифту;

колонтитули не розміщують на всіх титульних сторінках видання, порожніх сторінках, на сторінках, зайнятих повністю ілюстраціями (крім наукової та технічної літератури), а також на початкових сторінках видання зі спуском;

між різними текстами має бути відбивка у один рядок;

поля на сторінці видання повинні бути взяті із таблиці «Формати сторінок набору, рекомендовані розміри розкладки та полей книжкових видань»;

обкладинка видання повинна верстатися з урахування товщини блоку.

1.2 Проектування технологічного ланцюжка виготовлення видання

Традиційно виробничі процеси на поліграфічному виробництві підрозділяються в основному на декілька етапів:

додрукарські процеси;

друкарський процес;

післядрукарська обробка.

Виробничі етапи пов’язані один з одним за допомогою потоку оброблюваних матеріалів, таких як формні пластини між додрукарським процесом і друком, задруковані аркуші між друком та післядрукарської обробкою.

Технологічний ланцюжок виготовлення видання (додрукарська підготовка — власне друк — післядрукарська обробка продукції) пов’язаний за допомогою логістики зі зберіганням необхідних для виробництва матеріалів, напівфабрикатів і з кінцевою продукцією, виготовленою в результаті виконання замовлень.

Початок створення літературно-художнього видання починається з додрукарських процесів з відповідною послідовністю:

набір тексту та підготовка ілюстраційного матеріалу;

верстання видання — процес формування сторінок (полос) видання шляхом компонування текстових та графічних елементів, а також результат цього процесу, тобто, власне, полоси;

коректура — процес виправлення помилок та усунення технічних недоліків в коректурному відбитку набору і друкарській формі;

правка — внесення до оригінал-макету видання виправлень згідно з коректурними помітками;

спуск полос видання — процес розміщення смуг видання на монтажі та друкованій формі, що забезпечує після фальцювання та різання відтисків необхідне чергування сторінок в зошитах. Вибраний спосіб скріплення видання передбачає друкування зошитами. Спуск полос для мого видання наведений на рис. 1. При друку на обох сторонах лист розрізають на дві частини та кожну з них фальцюють у три згиби. Отримуємо два подвійних зошита;

створення друкарських форм.

Рис. 1 — Схема книжкового спуску 16 полос із своїм оборотом для першого зошита (а — розгорнутий макет, б — схема спуску)

Після створення друкарської форми, процес виготовлення видання переходить на етап друку видання, який включає:

підготовку матеріалів для друку (фарба, папір тощо);

підготовку друкарської машини до роботи;

друк видання (блоку та обкладинки).

Перед підготовкою матеріалів до друку необхідно чітко визначитися з вимогами до друкованого паперу та фарб.

До друкованого паперу висуваються наступні вимоги:

папір повинен мати достатню механічну міцність, що забезпечує нормальні умови виконання процесу друку офсетним способом;

друкований папір повинен бути однорідний по товщині, щільності, структурі та кольору. Однорідними повинні бути всі аркуші однієї і тієї ж партії. Різких коливань властивостей паперу не допускається;

папір обов’язково повинен містити близько 7−9% вологи у зв’язаному вигляді: при недоліку вологи він стає жорстким і крихким, а при надлишку втрачає міцність, стаючи надмірно пластичним;

аркуші друкованого паперу повинні мати строго прямокутну форму. Їх косина не повинна перевищувати 0,2%. Обрізка кромок аркушів повинна бути рівною;

на поверхні друкованого паперу не повинно бути складок, зморшок, залощених і матових смуг, плям, а також отворів, надривів та інших пошкоджень. Хвилястість (порушення площинності) аркушів також не допускається. Пошкодження та хвилястість поверхні папери не тільки негативно позначаються на якості відбитка, але й викликає часті зупинки друкарської машини через застрявання в ній аркушів.

Підготовка матеріалів для друку видання також включає процес вибору необхідних фарб з дотриманням певних особливостей:

підвищена в’язкість, що перешкоджає розтіканню фарби на офсетній формі;

значна водостійкість, що оберігає зволожуючий розчин від фарбування;

велика інтенсивність, що забезпечує при малій товщині шару необхідну насиченість відтисків;

відсутність емульгування.

Отже, в процесі підготовки матеріалів до друку необхідно провести комплекс підготовчих робіт за підбором фарб, які відповідають конкретному друкарському обладнанню, а також правильно підібрати добавки для регулювання липкості, зниження отмарювання фарб, підвищення міцності до стирання, прискорення закріплення фарбового зображення на відбитку — залежно від виду використаного паперу, технології та швидкості друку [3].

На основі вище перерахованих умов, для видання були обрані наступні види матеріалів:

для блоку видання — офсетний папір щільністю 80 г/м2;

для палітурки — крейдяний папір щільністю 150 г/м2;

чорна фарба Crystal Eco (Golden Eye Eco). Серія цих фарб відноситься до універсальних листових офсетних фарб, що були розроблені для друку на різних видах бумаги та картону. Crystal Eco відповідають усім вимогам до фарб цього призначення.

Процес друку видання розподіляється на три паралельних етапи — друк блоку видання та друк обкладинки.

Перед початком друку видання необхідно визначитися з обладнанням, яке найбільш точно зможе відтворити поставлені цілі при виготовленні видання та буде максимально ефективним.

Вибір необхідного обладнання пов’язаний з можливостями обробки формату видання, автоматизації та якості отриманого результату.

Для вибору обладнання, на якому буде друкуватися видання необхідно зважати на наступні параметри:

вид друку — офсетний;

формат друкарського офсетного паперу — 520×720 см;

кольоровість блоку та обкладинки — обкладинка 1+0, блок 1+1;

якість надрукованого видання — висока або близька до високої;

тираж — 8 000 екземплярів;

вимога — невисока собівартість виготовленої продукції.

Відповідно до всіх заданих параметрів, для друку блока та обкладинки була обрана офсетна листова друкарська машина ряду ОФСЕТ-52−2 (рис. 2).

Рис. 2 — Офсетна друкарська машина ОФСЕТ-52−2

Такі машини випускаються в однофарбовому і двухфарбовому виконаннях. До складу машин ОФСЕТ-52 входять самонаклад (рис. 3), який забезпечує автоматичну подачу аркушів паперу в друкарський апарат; друкарська секція, яка включає листоподавальний механізм, друкарський апарат (рис. 4), фарбовий апарат та зволожуючий апарат; приймально-стапельний пристрій. Випускаються машини «Науково-виробничим центром Поліграфмаш» у Росії. [9]

Рис. 3 — Самонаклад друкарської машини ОФСЕТ-52−2

Рис. 4 — Друкарський аппарат машини ОФСЕТ-52−2 (1, 13 — дукторний циліндр; 2- передавальний циліндр; 3, 4 — розтирочний циліндр; 5, 6, 7 — роззгортуючий валик; 8, 12 — вантажний валик; 9, 10, 11, 16 — накатуючий вал; 14 — передавальний вал; 15 — розподіляючий вал; 17 — формний циліндр)

Післядрукарська обробка завершує технологічний ланцюжок виготовлення видання та складається з наступних етапів:

розрізка надрукованих аркушів паперу на сторінки;

підбірка аркушів у блок;

обрізка блоку;

покриття блоку обкладинкою врозпуск та склейка;

обрізка книги з трьох боків;

контроль готової книги.

Для після друкарських процесів знадобиться наступне обладнання:

одноножова різальна машина Polar 137, яка має програмне управління, стапелепідйомник, віброзтовхувач, ідеальний рез довжиною 137 см із відхиленням 0,03 мм (рис. 5);

Рис. 5 — Одноножова різальна машина Polar 137

листопідбірна машина Duplo DFC 12А (рис. 6). Основне завдання листопідбірного обладнання — розібрати за листами в готові блоки віддрукований тираж, тобто відсортувати тираж таким чином, щоб у кожнім зошиті листи перебували в правильній послідовності. Сформувати з надрукованих сторінок брошуру, книгу або журнал.

Рис. 6 — Листопіпбірник Duplo DFC 12А

Більш детально технологічний процес виготовлення видання наведений у Додатку А.

1. 3 Розрахунок параметрів технологічного циклу виготовлення видання

Тривалість виробничого циклу видання (Тц) можна представити як суму тривалості проходження замовленням окремих стадій поліграфічного виробництва:

Тц = Тдодрукар. + Tдрукар. + Тпіслядрукар, де

Тдодрукар. — час додрукарських процесів;

Tдрукар. — час друкарських процесів,

Тпіслядрукар. — час після друкарських процесів.

Структура циклу є відсотковим вмістом кожної складової в загальній тривалості циклу.

Тривалість і структура виробничого циклу видань залежать від цілого ряду факторів [4]:

виду видання, його обсягу, формату, тиражу, кольоровості, параметрів, що визначають трудомісткість виготовлення видання;

міри готовності оригінал-макету при здачі його на поліграфічне підприємство;

кількості замовлень, що знаходяться у виробництві;

прийнятої на підприємстві технології виготовлення замовлення;

продуктивності і рівня використання обладнання;

форми організації виробничого процесу;

тривалості виконання природних процесів і можливості організації їх здійснення паралельно основному технологічному процесу;

ефективності організації допоміжних і обслуговуючих процесів;

тривалості перерв між змінами тощо.

Тривалість стадій виробничого циклу виготовлення літературно-художнього видання наведена у таблиці 1.

Таблиця 1 — Планована тривалість проходження видань по стадіях виробничого циклу, в календарних днях

Стадія виробничого процесу

виготовлення друкарських форм

друкування

брошурувальні та палітурні процеси

1

3

1

Тривалість виробничого циклу видання становить:

Тц = 1 + 3 + 1 = 5 (днів)

Таким чином, на виготовлення тиражу видання поліграфічному підприємству необхідно 5 днів.

Розділ 2. Моделювання бізнес-процесу «прийом та підготовка оригінал-макету видання»

2. 1 Постановка завдання

видання скрипт поліграфічний макет

Автоматизація поліграфічних процесів сьогодні більшою чи меншою мірою присутня у будь-який друкарні на різних ділянках. Відбулося значне наповнення виробництва комп’ютерами та автоматизованими системами. Злиття додрукарських процесів і друку, а також автоматизація у друці та інтеграція відповідних робочих процесів досягли певного рівня.

При інтеграції додрукарських процесів, друку та післядрукарської обробки центральне значення мають стандартизовані формати даних, оскільки вони полегшують використання єдиного для них інтерфейсу, необхідного для забезпечення інтегрованого управління всіма технологічними процесами та реалізації «робочого потоку» Workflow [8].

Workflow (або робочий потік) — графічне представлення потоку робіт в процесі та пов’язаних з ним підпроцесів, включаючи специфічні роботи, інформаційні залежності та послідовність рішень і робіт.

Потік робіт в інформаційному сенсі - спосіб надходження інформації до різноманітних об'єктів, які беруть участь у процесі [1].

Автоматизація технологічних процесів є невід'ємним чинником скорочення часу виробництва продукції та значним спрощенням виконання цих процесів. Мета автоматизації - підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, оптимізація управління.

Верстання видання представляє собою найбільш тривалий процес додрукарської підготовки видання. Тому, раціональним на сьогодні для більш швидкої підготовки видання до друку є автоматизація саме процесу верстання.

Якщо цей процес виконувати засобами Adobe Indesign, то треба почати зі створення нового документу згідно із форматом видання, розмірами полів видання, кількістю сторінок. Об'єм майбутнього видання вказується у технологічній специфікації та під час верстання його дотримуються. При створенні документу у Adobe Indesign ми задаємо відразу певну кількість сторінок. Також на цьому етапі створюються текстові фрейми, в які буде розміщуватися текст.

Наступною операцією буде імпорт тексту. Ця операція може не потребувати безпосереднього втручання верстальника та виконуватися автоматично залежно від певних параметрів. Саме тому вже на перших етапах верстання видання виникає потреба в застосуванні автоматизованих операцій, а саме «Імпорту тексту видання».

Дана технологічна операція передбачає імпорт файлів із вмістом видання (або послідовним імпортом файлів, якщо їх декілька). У разі переповнення фреймів під час імпорту, будуть заповнюватися наступні. Якщо вміст файлів виявиться більшим за кількість сторінок у документі, то нові сторінки створюватись не будуть.

По закінченні виконання даної операції по автоматизації імпорту тексту верстальник може займатися безпосередньо версткою тексту та ілюстрацій вже вручну або за допомогою інших автоматизованих процесів.

При виконанні автоматизації «Імпорт тексту видання» можливість невиконання або неякісного виконання цієї операції мінімальна. Якість виконаної роботи залежить лише від файлів із вмістом майбутнього видання, отриманих після перевірки матеріалів замовника (початкова перевірка), коректорської перевірки та наявності на робочому комп’ютері справної програми Adobe Indesign.

Для оцінки ефективності процесу автоматизації верстки необхідно зробити співвідношення між часом, який витрачає верстальник на імпорт тексту та часом, необхідним для імпорту тексту за допомогою процесу автоматизації.

У середньостатистичному поліграфічному підприємстві працює близько 3 верстальника, які в середньому за місяць верстають приблизно по 5 замовлень кожен.

На імпорт тексту для одного видання в середньому верстальник витрачає не більше 2 хвилин.

Витрати часу на операцію «Імпорт тексту видання» за рік складають:

?t = 3×5×2×12 = 360 (хв.)

Тобто підприємство витрачає 6 годин часу або майже 1 робочий день 1 працівника на виконання дуже легкої операції.

Отже, різниця між виконанням процесу «Імпорту тексту видання» верстальником та автоматизацією становить 6 годин на рік. Якщо у робочому потоці будуть присутні ще автоматизовані процеси, то автоматизація саме імпорту тексту зіграє дуже важливу роль. В такому разі застосування автоматизації цієї операції є в цілому доцільним та не завадить для збереження робочого часу та підвищення ефективності роботи як верстання видання, так і всього процесу випуску видання в цілому.

2. 2 Побудова IDEF0-діаграми опису бізнес-процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету видання»

Для того, щоб описати роботу об'єкту управління (підприємства, проекту), необхідно побудувати модель. Модель є загальним описом предметної області. Проте модель повинна бути адекватна предметній області і містити в собі знання всіх учасників опису бізнес-процесів організації. Найбільш зручною мовою моделювання процесів бізнесу є технологія структурного аналізу SADT (модель IDEF0).

Сутність структурного підходу до розробки ІС, проектів бізнесу полягає в її декомпозиції (розбитті) на функції, що автоматизуються. Система розбивається на функціональні підсистеми, які в свою чергу діляться на підфункції, що підрозділяються на задачі тощо. Процес розбиття триває аж до конкретних процедур. Система, що автоматизується, зберігає цілісне уявлення, в якому всі компоненти взаємопов'язані. При розробці системи «знизу-вгору» від окремих задач до всієї системи цілісність втрачається, виникають проблеми при інформаційному стикуванні окремих компонентів.

У даному розділі IDEF0-діаграма буде ілюструвати існуючий процес (AS IS) прийому та підготовки видання на підприємстві до введення автоматизації.

Побудова IDEF0-діаграми опису бізнес-процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету видання» починається з визначення моделі та опису області, встановлення цілі моделювання та точки зору процесу. Отже, проектована модель буде містити наступні визначення:

визначення процесу: робота охоплює всі етапи додрукарської підготовки видання від оформлення замовлення до повністю підготовленого до друку оригінал-макету;

ціль моделювання: метою побудови моделі опису процесу є зображення додрукарських етапів підготовки видання на підприємстві до введення автоматизації процесу, аналіз технологічних операцій та виявлення сторін процесу, які потребують удосконалення;

точка зору: бізнес процес реалізується з позицій технолога на основі аналізу додрукарських процесів та виявлення операцій, які можна спростити шляхом введення автоматизації.

Наступним етапом побудови IDEF0-діаграми є проектування контекстної діаграми. На цьому етапі система зображується як єдине ціле — функціональний блок. Контекстна діаграма є вершиною деревовидної структури діаграм і є найзагальнішим описом системи і її взаємодії з зовнішнім середовищем. Вона містить назву процесу в цілому та основні елементи (ресурси, документи), задіяні в процесі.

Побудована контекстна діаграма процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету видання» зображена на рис. 7.

Вхідними даними контекстної діаграми та самого процесу виступає авторський оригінал, наданий замовником. Результати виконання технологічних операцій — оригінал-макет видання та оригінал-макет обкладинки видання. Для якісного та чіткого виконання усіх операцій та уникнення браку на виробництві, процес контролюється основними необхідними документами та правилами — «Вимоги до оформлення замовлення», «Правила верстки», «Вимоги до оригінал-макету». Ресурсами технологічного процесу виступають спеціалісти виробництва (менеджер, коректор, дизайнер, верстальник) та програмне забезпечення (програмні продукти Adobe).

Рис. 7 — Контекстна діаграма зображення процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету»

Після опису системи в цілому проводиться розбиття її на фрагменти. Для переходу на наступний рівень діаграми, необхідно провести її декомпозицію (рис. 8), яка являє собою розбиття контекстної діаграми на фрагменти з більш детальним описом технологічних операцій у видавництві.

Рис. 8 — Вікно з параметрами декомпозиції

На цьому етапі процес «Прийом та підготовка оригінал-макету видання» розгалужується на наступні рівні:

оформлення замовлення;

підготовка оригінал-макету;

додрукарська підготовка оригінал-макету.

Кожна з цих операцій має свої дані, правила та ресурси. Декомпозиція контекстної діаграми першого рівня зображена на рис. 9.

Рис. 9 — Декомпозиція діаграми першого рівня зображення процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету»

Кожна з робіт на діаграмі декомпозиції може бути, у свою чергу, декомпозована. Роботи утворюють ієрархію, де кожна робота може мати одну батьківську і декілька дочірніх робіт, утворюючи дерево.

Оскільки декомпозиція першого рівня не достатньо детально ілюструє весь технологічний процес, виникає потреба у декомпозиції кожної роботи такої діаграми. Оформлення замовлення розбивається на наступні етапи:

підписання договору із замовником;

оформлення замовлення;

створення технологічної специфікації.

Процес створення технологічної специфікації технічним редактором — один з найважливіших операцій цього рівня, оскільки створена специфікація виконує роль ресурсу управління в наступних технологічних процесах підготовки видання, таких як верстка.

Повне зображення декомпозиції діаграми другого рівня зображення процесу «Оформлення замовлення з замовником» представлене на рис. 10.

Рис. 10 — Декомпозиція діаграми другого рівня зображення процесу «Оформлення замовлення з замовником»

Процес підготовки оригінал-макету також розглядається більш детально та охоплює такі операції (рис. 11):

набір тексту;

підготовка зображень;

створення обкладинки;

коректура;

правка;

верстка видання.

Операції коректура та правка у даному процесі мають циклічний характер: вони виконуються до тих пір, поки у документі є помилки і вони потребують виправлення. При відсутності помилок виправлений текстовий документ надходить до безпосередньої операції верстки видання.

У процесі «Підготовка оригінал-макету» з’являються нові ланки управління операціями: вимоги до якості зображень та правила орфографії. Вони не несуть дуже значущої інформації, тому зображати їх на діаграмах вищих рівнів не має потреби.

Рис. 11 — Декомпозиція діаграми другого рівня зображення процесу «Підготовка оригінал-макету»

Оскільки робота «Верстання видання» потребує більш детального опису, наступним кроком побудови діаграми є розбиття даної роботи на ряд технологічних операцій. Кожен процес верстання видання починається із етапу макетування, який передбачає створення нового документу з необхідним форматом, розмірами полів, кількістю сторінок та розстановкою базових ліній для збереження приведення верстання. На наступному кроці дизайнер видавництва розробляє внутрішнє оформлення видання, після чого верстальник виконує свою роботу — безпосереднє верстання видання: імпорт тексту та зображень у документ, форматування імпортованих даних шляхом присвоєння стилів тексту та заголовкам, вгонки та вигонки, застосування обтікання до ілюстрацій тощо.

Робота «Верстання видання» проілюстрована на діаграмі, зображеній на рис. 12.

Рис. 12 — Декомпозиція діаграми третього рівня зображення процесу «Верстання видання»

На цьому процес «Підготовка оригінал-макету» завершується та видання переходить до наступного процесу — «Додрукарська підготовка видання» (рис. 13). На цьому етапі виконуються наступні операції: обробка та перевірка оригінал-макету, усунення помилок у документі та експорт оригінал-макету у формат. pdf для подальшого процесу друку видання.

Операції «Усунення помилок у документі» та «Перевірка оригінал-макету» мають циклічний характер, подібно коректурі та правці на етапі підготовки оригінал-макету. Тобто документ із виявленими помилками у документі передається до процесу усунення помилок, після чого знову повертається на перевірку. Перевірка оригінал-макету буде виконуватись до тих пір, поки у документі будуть присутні помилки (наприклад, зображення моделі RGB, відсутність шрифтів, ілюстрацій тощо), якщо ж помилок виявлено не буде — виправлений документ перейде на етап експорту оригінал-макету.

Рис. 13 — Декомпозиція діаграми другого рівня зображення процесу «Додрукарська підготовка видання»

Після завершення побудови IDEF0-діаграми є необхідним створення наступних звітів на основі даної діаграми:

Model Consistency Report — звіт, що містить список синтаксичних помилок моделі;

Diagram Object Report — найповніший звіт по моделі, який може включати повний список об'єктів моделі: робіт, стрілок з вказівкою їх типа, властивості, котрі визначаються користувачем та інші.

Після виклику функції для створення звіту Model Consistency Report для діаграми бізнес-процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету», на екрані було зображено повідомлення (рис. 14), що дана модель не містить синтаксичних помилок.

Рис. 14 — Перевірка діаграми на наявність синтаксичних помилок за допомогою звіту Model Consistency Report

При збереженні звіту по моделі Diagram Object Report, програма формує текстовий документ, в якому зображений повний список об'єктів моделі з вказівкою їх типів та властивостей.

Повний звіт по моделі Diagram Object Report для діаграми зображення бізнес-процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету» наведений у додатку Б.

2.3 Побудова IDEF0 та IDEF3 діаграм опису бізнес-процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету видання» з використанням системи Workflow

Система Workflow дозволяє автоматизувати та зменшити час виконання певних операцій у процесі верстки видання, замінивши роботу верстальника автоматизованими процесами, які будуть виконувати розроблені скрипти.

У зв’язку з введенням автоматизації процесу «Імпорт тексту видання», діаграма опису бізнес-процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету видання» буде також видозмінена:

метою моделювання: метою побудови моделі опису процесу є зображення додрукарських етапів підготовки видання на підприємстві після введення автоматизованого процесу «Імпорт тексту видання», аналіз запропонованої автоматизації та виявлення її переваг;

точка зору: процес реалізується з позицій технолога на основі аналізу додрукарських процесів та введення автоматизації операцій;

заміна механізму виконання процесу «Верстальник» на ряд скриптів системи Workflow, які виконуватимуть певні технологічні операції замість верстальника.

На діаграмі «Прийом та підготовка оригінал-макету видання» введення автоматизації «Імпорт тексту видання» більш детально ілюструється у процесах «Верстання видання» (рис. 15).

Рис. 15 — Декомпозиція діаграми третього рівня зображення процесу «Верстка видання» із введеною автоматизацією

При виконанні процесу верстання видання додається новий механізм — скрипт «Імпорт документу видання», на нижчому ж рівні декомпозиції діаграми даний скрипт повністю заміняє роботу верстальника і він вже як механізм процесу не потрібен.

Наступний крок — це створення звітів Model Consistency Report та Diagram Object Report. Повідомлення про відсутність синтаксичних помилок зображене на рис. 16, повний звіт по моделі Diagram Object Report наведений у додатку В.

Рис. 16 — Перевірка діаграми на наявність синтаксичних помилок за допомогою звіту Model Consistency Report

розділ 3. розробка та реалізація елементів workflow-системи

3.1 Розробка елементів workflow-системи для вирішення завдання «Імпорт тексту видання»

Перед розробкою елементів системи для вирішення поставленого завдання, необхідно проаналізувати вже існуючі поліграфічні workflow-системи. До найвідоміших з них належать система Prinect та ApogeeX. Розглянемо більш детально кожну з них.

Prinect — цифрова сполучна ланка для компонентів системи обміну даними: від управління до виробництва і від додрукарської підготовки до післядрукарської обробки, розроблена німецькою компанією «Heidelberg».

Prinect — лідируючий пакет програмного забезпечення для поліграфічного виробництва, об'єднуючий дані всіх стадій виробництва, включаючи додрукарську підготовку, друк та післядрукарську обробку, а також інтеграцію з системою управління даними робочого потоку Workflow.

Переваги системи Prinect:

комплексне рішення для друкарського виробництва: інтеграція процесу скорочує або навіть взагалі усуває необхідність втручання оператора, забезпечуючи тим самим значно більшу рентабельність і продуктивність;

відкрита модульна система: програмне забезпечення Prinect розроблено не як стандартний продукт, а скоріше як модульне рішення, що дає можливість у будь-який час додати компоненти Prinect, адаптуючи робочий потік до потреб бізнес-процесу;

додрукарська система Prinect Printready System, що дозволяє автоматизувати процеси додрукарської обробки видання [2].

Недоліки системи Prinect:

застосування системи на додрукарському етапі пов’язане з обробкою форматів JDF та PDF, в той час як необхідним для поліграфічного підприємства є робота з документами програми Adobe Indesign;

основне направлення додрукарських систем на керування кольором та підготовку фотоформ для друку та незначна увага процесу верстки видання;

велика вартість системи.

Apogee — легка у використанні автоматизована система управління потоками даних на додрукарському виробництві. Вона дозволяє керувати роботами та відстежувати їх, контролювати вивід, створювати пополосні або спускові проби або екранну цифрову пробу з каструванням та трепінгом.

Переваги системи ApogeeX:

наявність потужних засобів перевірки правильності растрування, перевірка трепінгу, спуску, які дозволяють виявити і виправити помилки до втілення в матеріал і уникнути зайвих витрат;

легкий та зрозумілий графічний інтерфейс;

інтеграція існуючої системи або розширення можливості введення та виведення за допомогою різних опцій [6, 7].

Недоліки системи ApogeeX:

дана система орієнтована лише на додрукарські процеси обробки видання та не поєднується з друкарськм та післядрукарським процесами;

обробка лише файлів PS, EPS и PDF не дає змогу автоматизувати процес верстки видання засобами Adobe InDesign.

велика вартість системи.

Проаналізувавши існуючі системи можна зробити висновок, що не одна з них не працює безпосередньо з документами програмного продукту Adobe InDesign і не надає можливості автоматизованого виконання процесу «Імпорт тексту видання». Проте, існує можливість зі сторони даних систем розробити програму для вирішення поставленого завдання, але це не буде правильним вибором з економічної точки зору, оскільки таке програмне забезпечення буде багато коштувати.

Іншим шляхом вирішення завдання «Імпорт тексту видання» є перегляд та аналіз існуючих підходів до виконання автоматизації процесу.

Одним із таких підходів можуть служити розроблені макроси для роботи у програмному середовищі Adobe InDesign. Такий макрос представляє собою кнопку на панелі інструментів програми, при натисканні на котру верстальник викличе команду імпорту тексту. Однак, для системи workflow в цілому, виконання окремого макросу із задіянням верстальника не дасть необхідного результату, оскільки при цьому необхідно буде витрачати час на виклик самої операції тощо.

На основі проведеного аналізу можливих засобів та підходів до побудови системи workflow та автоматизації процесу «Імпорт тексту видання» можна зробити висновок, що жоден із них не дасть бажаного результату при мінімальних витратах часу та грошей. У зв’язку з цим доцільним є вирішення поставленого завдання на основі створеної чотирьохрівневої системи workflow. Створена система буде мати такий вигляд:

1 рівень — програмні засоби;

2 рівень — гарячі папки;

3 рівень — автоматизація процесів;

4 рівень — сервер управління workflow.

Реалізація бізнес-процесу «Імпорт тексту видання» потребує розробки скрипта, який на основі xml-файлу буде виконувати дві основні функції:

послідовний імпорт файлів або файлу із вмістом майбутнього видання у фрейми створеного документу. indd;

відстежування переповнення фреймів та послідовне заповнення інших.

Алгоритм скрипту «Створення документу видання» у вигляді блок-схеми зображений на рис. 17.

Рис. 17 — Блок-схема виконання скрипту «Імпорт тексту видання»

3.2 Обґрунтування та вибір засобів реалізації елементів workflow-системи

Вирішення завдання «Імпорт тексту документу» буде здійснюватися за допомогою скрипта, для розробки якого необхідна програмна мова, здатна співпрацювати з додатком InDesign. До таких програмних мов можна віднести JavaScript, AppleScript, Visual basic script.

AppleScript — програмна мова, орієнтована на роботу з додатками платформи Mac OS X.

Visual basic script — скрипкова мова програмування, що інтерпретується компонентом Windows Script Host. Він широко використовується при створенні скриптів в операційних системах сімейства Microsoft Windows. В основному VBS-сценарії застосовуються для обробки даних, управління системою, роботи з обліковими записами користувачів і комп’ютерів, взаємодії з офісними додатками, роботи з базами даними і інших складних завдань.

JavaScript — об'єктно-орієнтована скриптова мова програмування. JavaScript зазвичай використовується як вбудована мова для програмного доступу до об'єктів додатків. Найбільш широке застосування знаходить в браузерах як мова сценаріїв для додання інтерактивності веб-сторінок.

JavaScript — більш проста програмна мова, ніж Visual basic script, яка призначена для вирішення складних завдань у системі Microsoft. До того ж JavaScript від самого початку орієнтована на роботу у системі Microsoft, що значно відрізняє її від мови AppleScript.

Таким чином, оптимальним варіантом для вирішення завдання «Імпорт тексту документу» буде мова JavaScript.

3.2. 1 Створення та визначення елементів workflow-системи

XML — мова розмітки документів. Він являє собою набір спеціальних інструкцій, які називають тегами, призначених для формування в документах певної структури і визначення стосунків між різними елементами цієї структури. Теги мови (або керуючі дескриптори) в таких документах певним чином кодуються, виділяються щодо основного вмісту документа і служать у якості інструкцій для програми, що виробляє показ вмісту документа на стороні клієнта.

XML-документ був сформований самостійно та має такий вигляд (рис. 18):

Рис. 18 — Сформований XML-документ

Дані, вилучені з XML-документу будуть слугувати в подальшому для роботи скрипта.

3.2.2 Розробка скрипту для вирішення задачі «Імпорт тексту видання»

Дії розробленого скрипту можна поділити на виконання наступних функцій:

створення даних на основі документу XML;

функція Format (text);

визначення змінних, які будуть містити параметри полів створеного документу;

завдання одиниць виміру;

вказівка координат, куди буде розташовуватись текст;

цикл, який перебирає документи та виконує команду Place, поки вони не закінчаться, якщо їх декілька;

Після завершення виконання усіх операцій скрипту, у фрейми створеного документу програми Adobe InDesign CS4 буде імпортований вміст файлів (рис. 19), згідно параметрам, визначеним у документі XML.

Рис. 19 — Результат роботи скрипта

Висновок

В результаті виконання комплексного курсового проекту були закріплені теоретичні знання, отримані при вивченні дисциплін «Цифровий технологічний друкарський процес», «Обладнання видавничо-поліграфічних виробництв», «Видавничо-поліграфічні матеріали», «Технології поліграфічного виробництва». За допомогою використання їх на практиці, тобто при побудові моделі видавничо-поліграфічного процесу, були виготовлені видання та розробка автоматизації технологічної операції на додрукарському етапі «Імпорт тексту документу».

У ході виконання проекту були проведені:

додрукарська підготовка видання;

вибір та обґрунтування технологічного процесу виготовлення видання та його етапи;

підготовка технологічної карти процесу виготовлення видання;

розрахунок тривалості процессу виготовлення видання;

побудова IDEF0-діаграми опису бізнес-процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету видання» на типовому поліграфічному підприємстві та з впровадженням автоматизації;

розробка та реалізація workflow-системи.

На основі вище перерахованих дій була проведена додрукарська підготовка книжкового видання «Ребекка», створена модель видавничо-поліграфічного процесу виготовлення книжкового видання у вигляді технологічної карти, та був розроблений елемент workflow-системи — скрипт «Імпорт тексту документу», що являє собою автоматизацію операцій у процесі додрукарської підготовки оригінал-макету видання.

Список використаних джерел

1. Вікіпедія [Електронний ресурс] / Потік робіт. — Режим доступу: http: //uk. wikipedia. org/wiki/Потік_робіт (24. 12. 2010). — Потік робіт. Вікіпедія.

2. Гейдельберг-СНГ [Электронный ресурс] / Интегрированный рабочий поток — ключ к успеху. — Режим доступа: http: //www. ru. heidelberg. com/www/html/ru/content/articles/prinect/what_is_prinect#top (24. 12. 2010). — Гейдельберг-СНГ. Интегрированный рабочий поток.

3. Журнал «КомпьюАрт» [Электронный ресурс] / Стефан Стефанов. Этот удивительный материал — бумага. — Режим доступа: http: //www. compuart. ru/Article. aspx? id=15 372#11 (24. 12. 2010). — Журнал «КомпьюАрт». Этот удивительный материал — бумага.

4. Иванов П. К., Самарин Ю. Н. Системы управления современным полиграфическим предприятием. — М.: ЗАО «Типография Репринт», 2007. — 166 с.

5. Мельников О. В. Технологія плоского офсетного друку: підруч. / О. В. Мельников. — 2-е вид., випр. — Львів: Укр. акад. друкарства, 2007. — 388 с.

6. Московский полиграфический дом [Электронный ресурс] / Допечатная подготовка. — Режим доступа: http: //www. astmp-d. ru/prepress. html (24. 12. 2010). — Московский полиграфический дом.

7. Новости полиграфии [Электронный ресурс] / Легкое управление цифровым потоком с помощью Agfa: ApogeeX. — Режим доступа: http: //news. pechatnick. com/index. phtml? id=6762 (24. 12. 2010). — Московський полиграфический дом.

9. Российское оборудование: офсетное [Электронный ресурс] / Машина листовая офсетная ряда ОФСЕТ-52. — Режим доступа: http: //kontrast. kharkov. ua/poligraf/14/pg145. html. — Российское оборудование: офсетное.

8. Энциклопедия по печатным средствам / Сост. Г. Киппхан. — М.: МГУП, 2003. — 1280 с.

Додаток А

Технологічна карта виготовлення видання

Додрукарська підготовка видання:

розробка дизайну видання та загальної концепції майбутнього поліграфічного видання;

виготовлення електронного макету видання за допомогою програмного забезпечення, а саме набір тексту, його верстання та підготовка ілюстраційного матеріалу (сканування, пошук необхідних зображень тощо);

коректорська правка текстового змісту макету;

внесення необхідних корекцій до макету;

виготовлення кольоропроби (кольоровий зразок майбутнього видання);

спуск полос видання з урахуванням післядрукарської обробки виробу.

виготовлення друкарських форм.

Виготовлення друкарських офсетних форм:

монтаж позитивів;

експонування форм;

проявка форм;

промивка;

візуальний перегляд та коректура форм;

виготовлення пробного відтиску;

читка та правка коректури.

Процес друку видання:

підготовка паперу до друку;

підготовка машини до роботи;

друк тиражу;

друк обкладинки.

контроль отриманих виробів.

Післядрукарські процеси:

розстановка та підбірка листів на листопідбірнику;

Додаток А

обрізка фальців зошитів у підбірні блоки;

підготовка обкладинки;

покриття блока обкладинкою врозпуск та склейка;

обрізка книги з трьох боків;

контроль готової книги;

упаковка та маркеровка;

передача готової продукції на склад.

Додаток Б

Звіт по моделі Diagram Object Report для діаграми зображення бізнес-процесу «Прийом та підготовка оригінал-макету»

Рис. 20 — Diagram Object Report

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой