Поняття "здоров'я" і складові здорового способу життя

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Спорт и туризм


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ТЕМА

ПОНЯТТЯ «ЗДОРОВ'Я» І СКЛАДОВІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

ПЛАН

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ЗДОРОВ’Я, ЙОГО ЗМІСТ І КРИТЕРІЇ

2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЕЗЕРВИ ОРГАНІЗМУ

3. ФАКТОРИ ЗДОРОВ’Я

4. СКЛАДОВІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТА

4.1 Режим праці та відпочинку

4.2 Профілактика шкідливих звичок

4.3 Режим харчування

4.4 Рухова активність

4.5 Загартовування

4.6 Здоров’я та навколишнє середовище

5. ОРІЄНТАЦІЯ НА ЗДОРОВ’Я У осіб, віднесених до інтернаЛІВ І екстернатІВ

6. Фізичне самовиховання

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Здоров’я — безцінне надбання не тільки кожної людини, але і всього суспільства. При зустрічах, розставання з близькими і дорогими людьми ми бажаємо їм доброго і міцного здоров’я, так як це — основна умова і запорука повноцінного і щасливого життя. Здоров’я допомагає нам виконувати наші плани, успішно вирішувати основні життєві завдання, долати труднощі, а якщо доведеться, то й значні перевантаження. Доброго здоров’я, розумно зберігається і крепкість самою людиною, забезпечує йому довгу і активне життя.

Наукові дані свідчать про те, що у більшості людей при дотриманні ними гігієнічних правил є можливість жити до 100 років і більше.

На жаль, багато людей не дотримуються найпростіших, обґрунтованих наукою норм здорового способу життя. Одні стають жертвами малорухомості (гіподинамії), що викликає передчасне старіння. Інші надлишки в їжі, викликаючи, тим самим, розвиток ожиріння, склерозу судин, а у деяких — цукрового діабету. Треті не вміють відпочивати, відволікатися від розумових і побутових турбот, завжди неспокійні, нервові, страждають безсонням, що, в кінцевому підсумку, призводить до захворювань внутрішніх органів. Деякі люди, піддаючись згубної звички до куріння і алкоголю, активно вкорочують своє життя.

Здоров’я — це перша і найважливіша потреба людини, яка визначає здатність його до праці і забезпечує гармонійний розвиток особистості. Воно є найважливішою передумовою до пізнання навколишнього світу, до самоствердження і щастя людини. Активна довге життя — це важлива складова людського фактора. Здоровий спосіб життя — це спосіб життя, заснований на принципах моральності. Він повинен бути раціонально організованим, активним, трудовим, гартують. Повинен захищати від несприятливих впливів навколишнього середовища, дозволяти до глибокої старості зберігати моральне, психічне і фізичне здоров’я.

1. ПОНЯТТЯ ЗДОРОВ’Я, ЙОГО ЗМІСТ І КРИТЕРІЇ

Існує багато визначень цього поняття, зміст яких визначається професійною точкою зору авторів. За визначенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я прийнятому в 1948 р.: «Здоров'я — це стан фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів».

З фізіологічної точки зору визначальними є наступні формулювання:

— Індивідуальне здоров’я людини — природний стан організму на тлі відсутності патологічних зрушень, оптимальної зв’язку з середовищем, узгодженості всіх функцій (Г. З. Демчінкова, Н. Л. Полонський);

— Здоров'я представляє собою гармонійну сукупність структурно-функціональних даних організму, адекватних навколишнього середовища і забезпечують організму оптимальну життєдіяльність, а також повноцінну трудову життєдіяльність;

— Індивідуальне здоров’я людини — це гармонійна єдність всіляких обмінних процесів в організмі, що створює умови для оптимальної життєдіяльності всіх систем і підсистем організму (А. Д. Адо);

— Здоров'я — це процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій, працездатності та соціальної активності людини при максимальній тривалості його активного життя (В. П. Казначеєв).

Взагалі, можна говорити про три види здоров’я: про здоров’я фізичне, психічному і моральному (соціальному).

* Фізичне здоров’я — це природний стан організму, обумовлене нормальним функціонуванням усіх його органів і систем. Якщо добре працюють всі органи і системи, то і весь організм людини (система саморегулююча) правильно функціонує і розвивається.

* Психічне здоров’я залежить від стану головного мозку, воно характеризується рівнем і якістю мислення, розвитком уваги і пам’яті, ступенем емоційної стійкості, розвитком вольових якостей.

* Моральне здоров’я визначається тими моральними принципами, які є основою соціального життя людини, тобто життя в певному людському суспільстві. Відмінними ознаками морального здоров’я людини є, насамперед, свідоме ставлення до праці, оволодіння скарбами культури, активне неприйняття вдач і звичок, що суперечать нормального способу життя. Фізично і психічно здорова людина може бути моральним «виродком», якщо він нехтує нормами моралі. Тому соціальне здоров’я вважається вищою мірою людського здоров’я.

Здоровий і духовно розвинена людина щаслива — він відмінно себе почуває, отримує задоволення від своєї роботи, прагне до самовдосконалення, досягає, тим самим, нев’янучої молодості духу і внутрішньої краси.

2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЕЗЕРВИ організмУ

Цілісність людської особистості виявляється, насамперед, у взаємозв'язку і взаємодії психічних і фізичних сил організму. Гармонія психофізичних сил організму підвищує резерви здоров’я, створює умови для творчого самовираження в різних сферах нашого життя. Активна і здорова людина надовго зберігає молодість, продовжує творчу діяльність, не дозволяє «душі лінуватися». Академік М. М. Амосов запропонував ввести новий медичний термін «кількість здоров’я» для позначення заходи резервів організму.

Скажімо, у людини в спокійному стані через легені проходить 5−9 літрів повітря на хвилину. Деякі високо треновані спортсмени можуть довільно протягом 10−11 хвилин щохвилини пропускати через свої легені 150 літрів повітря, тобто з перевищенням норми в 30 разів. Це і є резерв організму. Візьмемо серце і підрахуємо його потужність. Є хвилинні об'єми серця: кількість крові в літрах, що викидається в одну хвилину. Припустимо, що в спокої воно дає 4 літри на хвилину, а при найбільш енергійної фізичній роботі - 20 літрів. Значить, резерв дорівнює 5 (20: 4). Точно також є приховані резерви нирок, печінки. Виявляються вони за допомогою різних навантажувальних проб.

Тоді з цієї точки зору, здоров’я — це кількість резервів в організмі, це максимальна продуктивність органів при збереженні якісних меж їх функції.

Систему функціональних резервів організму можна розбити на підсистеми:

1. Біохімічні резерви (реакції обміну).

2. Фізіологічні резерви (на рівні клітин, органів, систем органів).

3. Психічні резерви.

3. ФАКТОРИ ЗДОРОВ’Я

Здоров’я людини — результат складної взаємодії соціальних, середовищні та біологічних факторів. Вважається, що внесок різних впливів у стан здоров’я наступний:

1. спадковість — 20%;

2. навколишнє середовище — 20%;

3. рівень медичної допомоги — 10%;

4. спосіб життя — 50%.

У розгорнутому варіанті ці цифри, на думку російських вчених, виглядають так:

* людський фактор — 25% (фізичне здоров’я — 10%, психічне здоров’я — 15%);

* екологічний фактор — 25% (екзо екологія — 10%, ендо екологія — 15%);

* соціально-педагогічний фактор — 40% (спосіб життя: матеріальні умови праці та побуту — 15%, поведінка, режим життя, звички — 25%);

* медичний фактор — 10%.

4. СКЛАДОВІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТА

Здоровий спосіб життя включає в себе такі основні елементи: раціональний режим праці і відпочинку, викорінювання шкідливих звичок, оптимальний руховий режим, особисту гігієну, загартовування, раціональне харчування і т.п.

4.1 Режим праці та відпочинку

Раціональний режим праці і відпочинку — необхідний елемент здорового способу життя будь-якої людини. При правильному і суворо дотримується режиму виробляється чіткий і необхідний ритм функціонування організму, що створює оптимальні умови для роботи і відпочинку і тим самим сприяє зміцненню здоров’я.

Важливо постійно пам’ятати: якщо добре «взяти старт», тобто якщо початок процесу розумової діяльності було вдалим, то зазвичай і всі наступні операції протікають безупинно, без зривів і без необхідності «включення» додаткових імпульсів.

Запорука успіху — у плануванні свого часу. Студент, який регулярно протягом 10 хвилин планує свій робочий день, зможе щоденно заощадити 2 години, а також вірніше і краще впоратися з важливими справами. Треба взяти за правило щодня вигравати 1: 00 часу. Протягом цієї години ніхто і ніщо не може перешкодити. Таким чином, студент отримує час — можливо, найважливіше для людини — особистий час. Його можна витратити на свій розсуд по-різному: додатково на відпочинок, на самоосвіту, хобі або для раптових або надзвичайних справ.

Побудова аудиторної роботи значно полегшено, тому що воно регламентується вже складеним розкладом занять. Необхідно взяти за правило приходити в аудиторію завчасно, тому що студент, що входить в аудиторію після дзвінка, справляє враження незібраного, необов’язкового і проявляє неповагу до викладача.

Для вечірніх занять треба вибирати спокійне місце — негаласливим приміщення (наприклад, бібліотеку, аудиторію, кабінет тощо), щоб там не було гучних розмов та інших відволікаючих чинників. Організуй такі умови й у кімнаті гуртожитку. В період занять не рекомендується включати радіо, магнітофон, телевізор. Виконання домашньої роботи краще починати з самого складного. Це тренує і зміцнює волю. Не дозволяє відкладати важкі справи з ранку на вечір, з вечора на ранок, з сьогодні на завтра і взагалі в довгий ящик.

Світло електролампочки не повинен зліпити очі: він повинен падати зверху або ліворуч, щоб книга, зошит не закривалися тінню від голови. Правильне освітлення робочого місця зменшує стомлення зорових центрів і сприяє концентрації уваги на роботі. Треба книгу або зошит розташовувати на відстані найкращого зору (25 см), уникати читання лежачи.

Систематичний, посильний, і добре організований процес розумової праці надзвичайно благотворно впливає на нервову систему, серце і судини, кістково-м'язовий апарат — на весь організм людини. Постійне тренування у процесі праці зміцнює наше тіло. Довго живе той, хто багато і добре працює протягом всього життя. Навпаки, неробство призводить до млявості мускулатури, порушення обміну речовин, ожирінню і передчасному одряхлению.

Студент повинен правильно чергувати працю та відпочинок. Після занять в університеті і обіду, 1,5−2 години необхідно витратити на відпочинок. Відпочинок після роботи зовсім не означає стану повного спокою. Лише при дуже великому стомленні може йти мова про пасивний відпочинок. Бажано, щоб характер відпочинку був протилежний характеру роботи людини («контрастний» принцип побудови відпочинку). Вечірню роботу проводити в період з 17 до 23 години. Під час роботи через кожні 50 хвилин зосередженого праці відпочиватимуть 10 хвилин (зробити легку гімнастику, провітрити кімнату, пройтися по коридору, не заважаючи працювати іншим).

Необхідно уникати перевтоми і одноманітної праці. Наприклад, недоцільно 4: 00 поспіль читати книги. Найкраще займатися 2−3 видами праці: читанням, розрахунковими або графічними роботами, конспектуванням. Таке чергування фізичних і розумових навантажень корисне для здоров’я. Людина, багато часу проводить у приміщенні, повинен хоча б частину часу відпочинку проводити на свіжому повітрі. Міським жителям бажано відпочивати поза приміщеннями — на прогулянках по місту і за містом, в парках, на стадіонах, у турпоходах на екскурсіях, за роботою на садових ділянках і т. п.

4.2 Профілактика шкідливих звичок

Наступною ланкою здорового способу життя є викорінювання шкідливих звичок: куріння, алкоголь, наркотики. Ці порушники здоров’я є причиною багатьох захворювань, різко скорочують тривалість життя, знижують працездатність, згубно позначаються на здоров'ї підростаючого покоління і на здоров’я їх майбутніх дітей.

Дуже багато людей починають своє оздоровлення з відмови від куріння, яке вважається однією з найнебезпечніших звичок сучасної людини. Недарма медики вважають, що з палінням безпосередньо зв’язані самі серйозні хвороби серця, судин, легенів. Куріння не тільки підточує здоров’я, але і забирає сили в самому прямому сенсі. Як встановили фахівці, через 5−9 хвилин після викурювання однієї тільки сигарети м’язова сила знижується на 15%, спортсмени знають це з досвіду і тому, як правило, не курять. Аж ніяк не стимулює паління і розумову діяльність. Навпаки, експеримент показав, що тільки через паління знижується сприйняття навчального матеріалу.

Курець вдихає не всі шкідливі речовини, що знаходяться в тютюновому димі, — близько половини дістається тим, хто знаходиться поруч з ними. Не випадково, що в родинах курців діти хворіють на респіраторні захворювання набагато частіше, ніж у сім'ях, де ніхто не палить. Куріння є частою причиною виникнення пухлин порожнини рота, гортані, бронхів і легенів. Постійне і тривале куріння призводить до передчасного старіння. Порушення харчування тканин киснем, спазм дрібних судин роблять характерної зовнішність курця (жовтуватий відтінок білків очей, шкіри, передчасне в’янення), а зміна слизових оболонок дихальних шляхів впливає на його голос (втрата дзвінкості, знижений тембр, хрипи).

Дія нікотину особливо небезпечно в певні періоди життя — юність, старечий вік, коли навіть слабке збудливу дію порушує нервову регуляцію. Особливо шкідливий нікотин вагітним, оскільки призводить до народження слабких, з низькою вагою дітей, і жінкам, що годують, так як підвищує захворюваність і смертність дітей у перші роки життя.

Наступна непросте завдання — подолання пияцтва і алкоголізму. Встановлено, що алкоголізм діє руйнівно на всі системи і органи людини. У результаті систематичного споживання алкоголю розвивається пристрасть до нього:

— Втрата відчуття міри і контролю над кількістю споживаного алкоголю;

— Порушення діяльності центральної і периферичної нервової системи (психози, неврити і т.п.) і функцій внутрішніх органів.

Зміна психіки, що виникає навіть при епізодичному прийомі алкоголю (порушення, втрата стримуючих впливів, пригніченість і т.п.), обумовлює частоту самогубств, скоєних у стані сп’яніння.

Особливо шкідливий вплив алкоголізм робить на печінку: при тривалому систематичному зловживанні алкоголем відбувається розвиток алкогольного цирозу печінки. Алкоголізм — одна з частих причин захворювання підшлункової залози (панкреатиту, цукрового діабету). Поряд із змінами, що зачіпають здоров’я питущого, зловживання спиртними напоями завжди супроводжується і соціальними наслідками, які приносять шкоду як оточуючим хворого на алкоголізм, так і суспільству в цілому.

Алкоголізм, як жодне інше захворювання, обумовлює цілий комплекс негативних соціальних наслідків, які виходять далеко за рамки охорони здоров’я і стосуються, в тій чи іншій мірі, всіх сторін життя сучасного суспільства. До наслідків алкоголізму слід віднести і погіршення показників здоров’я осіб, що зловживають спиртними наліткамі і пов’язане з ним погіршення загальних показників здоров’я населення. Алкоголізм і пов’язані з ним хвороби як причина смерті поступаються лише серцево-судинних захворювань і раку.

4.3 Режим харчування

Наступною складовою здорового способу життя є раціональне харчування. Коли про нього йде мова, слід пам’ятати про два основні закони, порушення яких небезпечно для здоров’я.

Перший закон — рівновага одержуваної і витрачається енергії. Якщо організм одержує енергії більше, ніж витрачає, тобто якщо ми отримуємо їжі більше, ніж це необхідно для нормального розвитку людини, для роботи і гарного самопочуття, — ми повнішаємо. Зараз більше третини нашої країни, включаючи дітей, має зайву вагу. А причина одна — надлишкове харчування, що в підсумку призводить до атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонії, цукрового діабету, низки інших недуг.

Другий закон — відповідність хімічного складу раціону фізіологічним потребам організму в харчових речовинах. Харчування має бути різноманітним і забезпечувати потреби в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах, мінеральних речовинах, харчових волокнах. Багато з цих речовин незамінні, оскільки не утворюються в організмі, а надходять лише з їжею. Відсутність хоча б одного з них, наприклад, вітаміну С, призводить до захворювання і навіть смерті. Вітаміни групи В ми маємо переважно з хлібом з борошна грубого помелу, а джерелом вітаміну, А та інших жиророзчинних вітамінів є молочна продукція, риб’ячий жир, печінка.

Проміжки між прийомами їжі не повинні бути занадто великими (не більше 5−6 год.). Шкідливо приймати їжу тільки 2 рази на день, але надмірними порціями, тому що це створює дуже велике навантаження для кровообігу. Здоровій людині краще харчуватися 3−4 рази на добу. При триразовому харчуванні самим ситним повинен бути обід, а самим легким — вечеря.

Шкідливо під час їжі читати, вирішувати складні і відповідальні завдання. Не можна поспішати, є, обпалюючись холодною їжею, ковтати великі шматки їжі, не пережовуючи. Погано впливає на організм систематична їжа всухом’ятку, без гарячих страв. Необхідно дотримуватися правил особистої гігієни та санітарії. Людині, нехтує режимом харчування, з часом загрожує розвиток таких важких хвороб травлення, як, наприклад, виразкова хвороба тощо Ретельне пережовування, подрібнення їжі певною мірою оберігає слизову оболонку травних органів від механічних пошкоджень, подряпин і, крім того, сприяє швидкому проникненню соків в глиб харчової маси. Потрібно постійно стежити за станом зубів і ротової порожнини.

Не кожен з нас знає, що потрібно навчитися культурі розумного споживання, утримуватися від спокуси взяти ще шматочок смачного продукту, що дає зайві калорії, або вносить дисбаланс. Адже будь-яке відхилення від законів раціонального харчування призводить до порушення здоров’я. Організм людини витрачає енергію не тільки в період фізичної активності (під час роботи, занять спортом та інших), але і в стані відносного спокою (під час сну, відпочинку лежачи), коли енергія використовується для підтримки фізіологічних функцій організму — збереження постійної температури тіла. Встановлено, що у здорової людини середнього віку при нормальній масі тіла витрачається 7 кілокалорій на годину на кожен кілограм маси тіла.

Першим правилом у будь-якій природній системі харчування повинне бути:

— Прийом їжі тільки при відчуттях голоду;

— Відмова від прийому їжі при болях, розумовому і фізичному нездужанні, при лихоманці і підвищеній температурі тіла;

— Відмова від прийому їжі безпосередньо перед сном, а також до і після серйозної роботи, фізичної або розумової.

Дуже важливо мати вільний час для засвоєння їжі. Уявлення, що фізичні вправи після їжі сприяють травленню, є грубою помилкою.

Прийом їжі повинен складатися із змішаних продуктів, що є джерелами білків, жирів і вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин. Тільки в цьому випадку вдається досягти збалансованого співвідношення харчових речовин і незамінних факторів харчування, забезпечити не тільки високий рівень перетравлення і всмоктування харчових речовин, але і їх транспортування до тканин і клітин, повне їх засвоєння на рівні клітини.

Раціональне харчування забезпечує правильний ріст і формування організму, сприяє збереженню здоров’я, високої працездатності і продовженню життя.

4.4 Рухова активність

Оптимальний руховий режим — найважливіша умова здорового способу життя. Його основу складають систематичні заняття фізичними вправами і спортом, ефективно вирішують завдання зміцнення здоров’я і розвитку фізичних здібностей молоді, збереження здоров’я і рухових навичок, посилення профілактики несприятливих вікових змін. При цьому фізична культура і спорт виступають як найважливіший засіб виховання.

Корисно ходити по сходах, не користуючись ліфтом. За твердженням американських лікарів кожна сходинка дарує людині 4 секунди життя. 70 сходинок спалюють 28 калорій.

Загальна рухова активність включає ранкову гімнастику, фізкультурні тренування, роботи по самообслуговуванню, ходьбу, роботу на дачній ділянці і т. д. Норми загальної рухової активності точно не визначені. Деякі вітчизняні та японські вчені вважають, що доросла людина повинен у день робити мінімум 10−15 тис. кроків.

Науково-дослідний інститут фізичної культури пропонує такі норми тижневого обсягу рухової активності:

— Учнів ПТУ та середніх навчальних закладів — 10 — 14 годин;

— Студентів — 10 — 14 годин;

Основними якостями, що характеризують фізичний розвиток людини, є сила, швидкість, спритність, гнучкість і витривалість. Удосконалення кожного з цих якостей сприяє і зміцненню здоров’я, але далеко не в однаковій мірі. Можна стати дуже швидким, тренуючись в бігу на короткі дистанції. Нарешті, дуже непогано стати спритним і гнучким, застосовуючи гімнастичні та акробатичні вправи. Однак при всьому цьому не вдається сформувати достатню стійкість до хвороботворних впливів.

4.5 Загартовування

Для ефективного оздоровлення та профілактики хвороб необхідно тренувати і удосконалювати в першу чергу саме цінну якість — витривалість в поєднанні із загартовуванням та іншими компонентами здорового способу життя, що забезпечить зростаючому організму надійний щит проти багатьох хвороб.

У Росії загартовування здавна було масовим. Прикладом можуть служити сільські лазні з парними і сніжними ваннами. Однак у наші дні більшість людей нічого не роблять для загартовування як самих себе, так і своїх дітей. Більш того, багато батьків з побоювання застудити дитини вже з перших днів, місяців його життя починають займатися пасивним захистом від застуди: укутують його, закривають кватирки і т.д. Така «турбота» про дітей не створює умов для гарної адаптації до мінливої ??температурі середовища. Навпаки, вона сприяє ослабленню їхнього здоров’я, що призводить до виникнення простудних захворювань. Тому проблема пошуку і розробки ефективних методів загартовування залишається однією з найважливіших. Але ж користь загартовування з раннього віку доведена величезним практичним досвідом і спирається на солідне наукове обґрунтування.

Широко відомі різні способи загартовування — від повітряних ванн до обливання холодною водою. Корисність цих процедур не викликає сумнівів. З давніх-давен відомо, що ходьба босоніж — чудова закаливающее засіб. Зимове плавання — вища форма загартовування. Щоб її досягти, людина повинна пройти всі щаблі загартовування.

Ефективність загартовування зростає при використанні спеціальних температурних впливів і процедур. Основні принципи їхнього правильного застосування повинні знати все: систематичність і послідовність; облік індивідуальних особливостей, стану здоров’я і емоційні реакції на процедуру.

Ще одним дієвим закаляючі засобом може і повинен бути до і після занять фізичними вправами контрастний душ. Контрастні душі тренують нервово-судинний апарат шкіри і підшкірної клітковини, удосконалюючи фізичну терморегуляцію, мають стимулюючий вплив і на центральні нервові механізми. Досвід показує високу закаляючу і оздоровчу цінність контрастного душу як для дорослих, так і для дітей. Добре діє і як стимулятор нервової системи, знімаючи стомлення і підвищуючи працездатність.

Загартовування — потужний оздоровчий засіб. Воно дозволяє уникнути багатьох хвороб, продовжити життя на довгі роки, зберегти високу працездатність. Загартовування має загально зміцнюючу дію на організм, підвищує тонус нервової системи, поліпшує кровообіг, нормалізує обмін речовин.

здоров’я організм шкідливий режим

4.6 Здоров’я та навколишнє середовище

Важливе вплив робить на здоров’я і стан навколишнього середовища. Втручання людини в регулювання природних процесів не завжди приводить до бажаних позитивних результатів. Порушення хоча б одного з природних компонентів приводить у силу існуючих між ними взаємозв'язків до перебудови сформованої структури природно-територіальних компонентів. Забруднення поверхні суші, гідросфери, атмосфери і Світового океану, у свою чергу, позначається на стані здоров’я людей. Ефект «озонової дірки» впливає на утворення злоякісних пухлин, забруднення атмосфери на стан дихальних шляхів, а забруднення вод — на травлення, різко погіршує загальний стан здоров’я людства, знижує тривалість життя. Здоров’я, отримане від природи, на 50% залежить від умов, які нас оточують.

Реакції організму на забруднення залежать від індивідуальних особливостей: віку, статі, стану здоров’я. Як правило, більш вразливі діти, люди похилого віку та особи похилого віку, хворі люди. При систематичному або періодичному надходженні організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння.

Подібні ознаки спостерігаються і при радіоактивному забрудненні навколишнього середовища.

Пристосовуючись до несприятливих екологічних умов, організм людини відчуває стан напруга, стомлення. Напруга — мобілізація всіх механізмів, що забезпечують певну діяльність організму людини. У залежності від величини навантаження, ступеня підготовки організму, його функціонально-структурних і енергетичних ресурсів знижується можливість функціонування організму на заданому рівні, тобто наступає стомлення.

Зміни фізіологічних функцій викликаються і іншими факторами зовнішнього середовища і залежать від пори року, вмісту в продуктах харчування вітамінів і мінеральних солей. Сукупність усіх цих факторів (подразників різної ефективності) надає або стимулюючий, або гнітючий вплив на самопочуття людини і перебіг життєво важливих процесів у його організмі. Природно, що людині слід пристосовуватися до явищ природи і ритму їхніх коливань. Психофізичні вправи і загартування організму допомагають людині зменшити залежність від метео умов і перепадів погоди, сприяють його гармонійному єднання з природою.

5. ОРІЄНТАЦІЯ НА ЗДОРОВ’Я У осіб, віднесених до інтерналІВ І екстерналІВ

Для осіб експресивного типу, орієнтованих на спілкування, емоційну відкритість, властиві швидкість творчого мислення та «загрозливі» якості - високий рівень домагання, порушення режиму трудової діяльності, підвищена збудливість.

Для осіб протилежного типу — імпресивного, схильних до самоаналізу, порушення режиму відпочинку, які не вибагливі до споживчих цінностей, характерна висока спрямованість на сам процес творчості.

У осіб імпульсивного типу зі зниженим самоконтролем, схильним до зривів у діяльності, мотиваційний профіль має «стрибучий» характер. Вони стійкі в стресових ситуаціях.

Конфліктні особистості характеризуються рисами ригідності (недостатньою рухливістю психічних процесів), впертості, нестійкою самооцінкою, схильні до односторонніх захопленням. Тому тактика кожної людини повинна бути спрямована в одному випадку на включення до творчо розвиваючу діяльність, в іншому — на відсутню спілкування, в третьому — на задоволення хобі (наприклад, колекціонування).

1. Люди розрізняються між собою по тому, як і де вони локалізують контроль над значними для себе подіями. Можливі два полярні типи такої локалізації: екстернальний (зовнішній) та інтернальний (внутрішній). У першому випадку людина вважає, що відбуваються з ним події результат дії зовнішніх сил — випадку, інших і т. д. У другому випадку людина інтерпретує значимі події як результат своєї власної діяльності. Будь-якій людині властива певна позиція на просторі, що тягнеться від екстернального до інтернального типу.

2. Локус контролю, характерний для індивіда, універсальний по відношенню до будь-яких типів подій і ситуацій, з якими йому доводиться стикатися. Один і той самий тип контролю характеризує поведінку даної особистості і у випадку невдач, і в сфері досягнень, причому це в різній мірі стосується різних областей соціального життя.

У інтернали виявлена?? більш активна, ніж у екстерналій, позиція по відношенню до свого здоров’я: вони краще інформовані про свій стан, більше піклуються про своє здоров’я і частіше звертаються за профілактичною допомогою.

Екстернали ж навпаки більш тривожні, схильні до депресій, психічними захворювань.

6. Фізичне самовиховання

Для працівників розумової праці систематичне заняття фізкультурою і спортом набуває виняткового значення. Відомо, що навіть у здорової і нестарого людини, якщо він не тренований, веде «сидячий» спосіб життя і не займається фізкультурою, при найменших фізичних навантаженнях частішає дихання, з’являється серцебиття. Навпаки, тренована людина легко справляється зі значними фізичними навантаженнями.

Сила і працездатність серцевого м’яза, головного двигуна кровообігу, знаходиться в прямій залежності від сили і розвитку всієї мускулатури. Тому фізичне тренування, розвиваючи мускулатуру тіла, в той же час зміцнює серцевий м’яз. У людей з нерозвиненою мускулатурою м’яз серця слабка, що виявляється при будь-якої фізичної роботи.

Щоденна ранкова гімнастика — обов’язковий мінімум фізичної тренування. Вона повинна стати для всіх такою ж звичкою, як умивання вранці. Фізичні вправи треба виконувати в добре провітреному приміщенні або на свіжому повітрі.

Для людей, ведучих «сидячий» спосіб життя, особливо важливі фізичні вправи на повітрі (ходьба, прогулянка). Корисно відправлятися вранці на роботу пішки і гуляти ввечері після роботи. Систематична ходьба благотворно впливає на людину, покращує самопочуття, підвищує працездатність.

Таким чином, щоденне перебування на свіжому повітрі протягом 1−1,5 години одна з важливих компонентів здорового способу життя. При роботі в закритому приміщенні особливо важлива прогулянка у вечірній час, перед сном. Така прогулянка як частину необхідної денний тренування корисна всім. Вона знімає напругу трудового дня, заспокоює збуджені нервові центри, регулює дихання. Прогулянки краще виконувати за принципом кросової ходьби: 0,5 -1 км прогулянковим повільним кроком, потім стільки ж швидким спортивним кроком і т.д.

ВИСНОВОК

Важливий елемент здорового способу життя — особиста гігієна. Він включає в себе раціональний добовий режим, догляд за тілом, гігієну одягу та взуття. Особливе значення має і режим дня. При правильному і строгому його дотриманні виробляється чіткий ритм функціонування організму. А це, у свою чергу, створює найкращі умови для роботи і відновлення.

Неоднакові умови життя, праці і побуту, індивідуальні відмінності людей не дозволяють рекомендувати один варіант добового режиму для всіх. Проте його основні положення повинні дотримуватися усіма: виконання різних видів діяльності в строго певний час, правильне чергування роботи і відпочинку, регулярне харчування. Особливу увагу потрібно приділяти сну — основному і нічим не заміненому виду відпочинку. Постійне недосипання небезпечне тим, що може викликати виснаження нервової системи, ослаблення захисних сил організму, зниження працездатності, погіршення самопочуття.

На сьогоднішній день практично кожна людина, що живе в країнах хоч будь — якого технічного прогресу, має масу справ і обов’язків. Часом йому не вистачає часу навіть на свої справи. У результаті, з горою дріб'язкових технічних проблем людина просто забуває головні істини і цілі, заплутується. Забуває про своє здоров’я. Він не спить ночами, не ходить в походи, не бігає вранці, їздить на машині (по вулицях з небезпечним складом повітря), їсть із книгою. Тому треба обов’язково продумувати свої життєві завдання і цілі, щоб надати тим самим час для зміцнення свого здоров’я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ти і Я. / Под ред. Капцова Л. В. — М. — Молода гвардія. — 1989.

2. Марьясіс В.В. Бережіть себе від хвороб. — М., 1992.

3. Космолінскій Ф. П. Фізична культура і працездатність — М.: 1983.

4. Орловський Л. В. Прихована небезпека (про шкоду куріння) — М.: Знання, 1977.

5. Огородникова М. М. Холод проти застуди — М.: Радянський спорт, 1990.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой