Проектування сівозмін, обробітку ґрунту та догляду за культурами в фермерському господарстві «Туманово» Фрунзівського району Одеської області
Хімічні фактори. Сільськогосподарські культури виносять з ґрунту неоднакову кількість поживних речовин, і в різному співвідношенні. Так, цукрові буряки, картопля і кукурудза виносять з ґрунту неоднакову кількість поживних речовин в порівнянні з зерновими культурами. Тому при багаторічному вирощуванні на одному і тому самому полі однієї і тієї ж культури з часом настає не однобічне виснаження… Читати ще >
Проектування сівозмін, обробітку ґрунту та догляду за культурами в фермерському господарстві «Туманово» Фрунзівського району Одеської області (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Курсова робота
«Проектування сівозмін, обробітку ґрунту та догляду за культурами в ФГ „Туманово“ Фрунзівського р-н Одеської обл.»
Вступ
сівозміна господарство рослинництво посівний Створення оптимальних умов для росту сільськогосподарських культур, раціональне використання, зберігання та підвищення родючості ґрунту — основне завдання землеробства на всіх етапах розвитку, зокрема в умовах інтенсифікації.
Виконання цих завдань можливе лише при запровадженні в землеробстві сівозмін. Освоєння і запровадження їх підвищує ефективність боротьби з шкідниками, хворобами сільськогосподарських культур і бур’янами без збільшення матеріальних затрат. Правильне розміщення культур в сівозміні сприяє раціональному використанню вологи і елементів живлення з різних шарів ґрунту, що в свою чергу забезпечує ефективніше використання добрив і пестицидів.
Сівозміни сприяють правильному використанню земель, поліпшенню організації праці і ефективному використанню засобів виробництва. У сівозміні вирощується кілька різних культур з неоднаковими строками сівби, збирання, обробітку ґрунту тощо. Це дає можливість рівномірніше і в оптимальні строки якісно виконати всі польові роботи. Агротехнічне значення сівозмін полягає ще й в тому, що кожна культура розміщується в них в кращих умовах росту і розвитку, створюються оптимальні умови для наступних культур, що підвищує родючість ґрунту.
Також одним з основних заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і зростання врожайності с/г культур, є механічний обробіток ґрунту, тобто вплив на нього робочих органів знарядь та машин з метою створення оптимальних умов для вирощування с/г культур. При цьому поліпшуються фізичні властивості ґрунту: співвідношення між капілярною та некапілярною пористістю і між вмістом вологи й повітря в ґрунті.
Обробітком ґрунту створюються сприятливі умови для біологічних процесів, що зумовлює нагромадження доступних рослинам поживних речовин, сприяє видаленню з ґрунту вуглекислого газу, поліпшує умови фотосинтезу. Завдяки обробітку створюються сприятливі умови для біологічних процесів, для використання поживних речовин з глибших шарів ґрунту, для проростання насіння бур’янів, яке буде знищуватись наступним обробітком ґрунту.
У районах поширення вітрової ерозії, а також на схилах, де є загроза водної ерозії, головним і першочерговим завданням системи обробітку ґрунту є запровадження спеціальних заходів з метою посилення протиерозійної стійкості ґрунту.
Обробітком ґрунту створюються сприятливі умови для якісної сівби і росту молодих рослин з часу появи сходів.
Впровадження в господарстві правильної системи обробітку ґрунту та науково обґрунтованого чергування сільськогосподарських культур дозволить значно підвищити отримання стабільних та високих врожаїв.
1. Теоретичні основи сівозмін
В основі сівозмін лежить науково обґрунтована структура посівних площ тобто співвідношення площ під різними сільськогосподарськими культурами і чистими парами, виражене в відсотках до загальної площі орної землі. Вона розроблюється в відповідності до спеціалізації господарства.
Необхідність чергування сільськогосподарських культур давно встановлена практикою землеробства. Науково обґрунтоване чергування культур з’явилося із розвитком природничих наук. Так, по теорії швейцарських ботаніків Декандолей, відповідно до якої рослини беруть із ґрунту як потрібні, так і не потрібні їм речовини. Останні, попадаючи у ґрунт, накопичуються в ньому і затримують розвиток посівів даної культури. Ця теорія була експериментально перевірена Макером, який встановив, що рослини виділяють крізь корні органічні речовини, які шкідливі для послідуючих посівів тих же рослин, але не шкідливі для інших, а, навпаки, живлять їх.
З розвитком теорії сівозміни необхідність чергування культур стали обґрунтовувати із точки зору ґрунтового живлення рослин. Характерна особливість цих обґрунтувань — ділення рослин на групи по впливу на родючість ґрунту. До виникнення мінеральної теорії живлення рослин сільськогосподарські культури поділяли на збагачуючі ґрунт гумусом і виснажливі щодо його.
Багаторічними дослідженнями, проведеними вченими в Україні і за кордоном, було встановлено, що врожай більшості польових культур під час вирощування їх у сівозміні підвищується в 1,5 2 рази порівняно з беззмінними культурами, які тривалий час вирощуються на одному полі.
За даними Харківської дослідної станції, врожай культур в сівозміні як на неудобреному фоні, так і після внесення добрив був значно вищий ніж у беззмінних посівах.
В умовах беззмінної культури пшениці на Ротамстедській дослідній станції (Англія) при вирощуванні її без добрив в середньому за 80 років збирали по 7,6 ц/га зерна, а в чотирипільній сівозміні з конюшиною — 16,2 ц/га. Починаючи з 1879 р. в м. Галле (Німеччина) ведуться досліди з беззмінного вирощування жита, урожайність якого за ці роки склала, без внесення добрив, близько 6 ц/га.
Найбільш чутливі до повторних, беззмінних посівів льон, цукрові буряки та соняшник. Повторних посівів цих культур не практикують, оскільки різко зменшується їх урожайність. Середньо чутливими до беззмінних посівів є жито, пшениця, овес, ячмінь; менш чутливими — картопля, кукурудза, бавовник, коноплі, тютюн, рис. При внесенні відповідних доз добрив високий урожай цих культур збирають і в беззмінних посівах.
Найбільш правильне і повне наукове обґрунтування необхідності чергування культур у полях сівозміни дав Д. М. Прянишников, який вважав, що врожайність культур у беззмінних посівах зменшується внаслідок дії хімічних, фізичних, біологічних та економічних факторів.
Хімічні фактори. Сільськогосподарські культури виносять з ґрунту неоднакову кількість поживних речовин, і в різному співвідношенні. Так, цукрові буряки, картопля і кукурудза виносять з ґрунту неоднакову кількість поживних речовин в порівнянні з зерновими культурами. Тому при багаторічному вирощуванні на одному і тому самому полі однієї і тієї ж культури з часом настає не однобічне виснаження ґрунту, на який-небудь елемент мінерального живлення. Ще до широкого застосування мінеральних добрив це вважалося однією з головних причин виснаження ґрунту.
Біологічні фактори. Необхідність чергування культур в сівозміні зумовлена також шкідливою дією бур’янів, шкідників і хвороб на рослини, внаслідок чого знизується врожай та погіршується його якість.
Відомо, що більшість бур’янів засмічує всі сільськогосподарські культури. Проте є такі бур’яни, які пристосувалися тільки до певних культур і засмічують переважно лише їх посіви: стоколос житній — жито, плоскуха — просо, вівсюг — овес.
Забур’яненість посівів залежить також від біологічних особливостей розвитку вирощуваних культур. Наприклад, озиме жито рано навесні розвиває значну вегетативну масу і затінює бур’яни, тому посіви цієї культури менш забур’янені.
Фізичні фактори. Фізичні властивості ґрунту і вміст поживних речовин у ньому значною мірою залежить від наявності кореневих решток, які залишаються після збирання врожаю сільськогосподарських культур. Дослідами доведено, що після вирощування просапних культур на полі значно менше залишається рослинних решток, ніж після культур суцільного способу сівби, особливо багаторічних трав.
Різні сільськогосподарські культури протягом вегетаційного періоду випаровують неоднакову кількість вологи. Наприклад, просо, кукурудза та сорго на утворення одного ц. сухого врожаю, за період вегетації забирають з ґрунту 200−300, пшениця та ячмінь — 400−500, конюшина та люцерна — 600−800 ц/га вологи.
Залежно від розвитку і розміщення кореневої системи в ґрунті такі рослини, як конюшина, люцерна, цукрові буряки забирають вологи з глибоких шарів ґрунту (200−300 см.), висушуючи його більше ніж інші рослини.
Економічні фактори. Правильне чергування культур має велике організаційно-господарське значення. Якщо при монокультурі в окремі періоди в господарстві створюється велике напруження в використанні робочої сили, тракторів, сільськогосподарських машин та інших засобів виробництва, то запровадження правильних сівозмін сприяє кращій організації праці. Раціональне розміщення в сівозміні озимих і ярих, просапних, зернових, зернобобових культур, створює умови для продуктивнішого використання засобів виробництва.
Приклади схем чергування культур в сівозмінах.
Польова сівозміна
1. Чистий пар
2. Озима пшениця
3. Озима пшениця
4. Кукурудза
5. Ярий ячмінь
6. Горох
7. Озима пшениця
8. Кукурудза на силос
9. Озима пшениця
10. Соняшник Кормова сівозміна
1. Люцерна
2. Люцерна
3. Люцерна
4. Кукурудза + сорго на силос
5. Кормовий буряк + кормовий гарбуз
6. Кукурудза на зелений корм
7. Горохо-вівсяна суміш
8. Кукурудза на зелений корм з підсівом люцерни.
Ґрунтозахисна сівозміна
1. Люцерна
2. Люцерна
3. Люцерна
4. Озима пшениця
5. Ярий ячмінь
6. Горохо-вівсяна суміш
7. Ярий ячмінь Спеціальна сівозміна а) овочева:
1. Люцерна
2. Люцерна
3. Огірки
4. Томати
5. Капуста
6. Столові буряки + морква
7. Картопля рання б) рисова:
1. Люцерна
2. Люцерна
3. Рис.
4. Рис.
5. Кукурудза на зелений корм
6. Рис.
7. Рис.
2. Загальна характеристика господарства
2.1 Загальні відомості про господарство
Територія ФГ «Туманово» розташована в західній частині Фрунзівського району Одеської області.
Клімат помірно-континентальний, теплий, напівзасушливий з недостатнім сніговим покривом.
Виробниче направлення господарства — зерно-тваринницьке.
Залізнична станція знаходиться за 48 км.
Від районного центру — смт. Фрунзівка — 27 км.
Від обласного центру — м. Одеси — 160 км.
2.2 Характеристика кліматичних та ґрунтових умов
ФГ «Туманово» розташоване на території зони агрокліматичного району східний степ. Клімат помірно жаркий, середня температура повітря +10,5С.
Середня температура найбільш холодного місяця (січень) -7,8С, найбільш теплого місяця (липень) +25,4С.
Перехід через +9С восени наступає 4 листопада, весною — 3 квітня. Сама рання дата настання заморозків восени 27 вересня. Сама пізня дата — весною 21 травня.
Таблиця 1. Кількість опадів
Показники | I | II | III | IV | V | VI | VIІ | VIІІ | ІХ | Х | ХІ | ХІІ | ||
; | ; | ; | ; ; ; ; | ; ; ; | ; ; | ; ; ; | ||||||||
В середньому | 32.9 | 21.8 | 270.7 | |||||||||||
Як видно з цієї таблиці, середньорічна кількість опадів склала 270.7 мм, а це при такій високій температурі і випаровуванні недостатньо для нормального вирощування с/г культур.
Територія господарства розташована в зоні чорноземів типових (потужних), рельєф господарства представлений вузькими водо роздільними плато з прилеглими до них слабо пологими схилами які перетинаються з півночі на південь неглибокими балками.
Глибина залягання ґрунтових вод знаходиться в тісному зв’язку з характером рельєфу і складом порід, які приймають участь в геологічній побудові території.
Ґрунтові води на водо роздільних плато знаходяться на глибині більше 5 км. І практично не впливають на розвиток ґрунтоутворюючих процесів.
Тут сформувалися ґрунти автоморфного ряду зволоження. Високий рівень підґрунтових вод спостерігається в балках і ложбинах. Близьке залягання підґрунтових вод обумовлює помірне зволоження нижніх горизонтів ґрунтів, за рахунок чого розвиваються процеси, які призводять до заболочування ділянок. Таким чином, формуються ґрунти гідроморфного ряду зволоження.
Ґрунтоутворюючими породами є ліси, демовіальні та алювіальні відклади. Ліси — цінні ґрунтоутворюючі породи — вони представляють собою пористу, мілко грудкувату карбонатну породу, яка характеризується мілко грудкуватістю, розпушеністю, відсутністю шаруватості. Наявність карбонатів кальцію в лесах обумовлює закріплення органічної маси, коагуляції гумусних речовин. В балках ґрунтоутворюючими породами є демовіальні відклади — результат зЧєднання, частинок перенесених демовіальними водами.
В умовах складного рельєфу і різноманітного ґрунтового покриву наявні відхилення від середнього розміру поля, викликані наявністю природних границь.
Полезахисні лісні смуги призначені для захисту полів від шкідливих вітрів — переважно суховіїв та пильних бурь.
Направлення продольних смуг (сумісних з довгими сторонами полів) по можливості іде поперек переважного напряму найбільш шкідливих вітрів, якими є вітри південно-східного і східного напрямку.
Полезахисні смуги складаються по типу насаджень продувної конструкції без кущів і з незначним вмістом низькорослих кущів в крайніх рядах.
Таблиця 2. Характеристика ґрунтів господарства
№ п/п | Назва основних типів ґрунтів | Площа, га | Перегнійний горизонт | Орний шар, см. | Вміст гумусу | Вміст рухомих речовин, мг | |||
N | P2O5 | K2O | |||||||
1. | Чорнозем типовий слабозмитий | 3,4 | 1,05 | 11,7 | 32,7 | ||||
2. | — «; | 2,9 | 2,0 | 6,0 | 15,2 | ||||
3. | — «; | 2,8 | 2,3 | 12,8 | |||||
4. | — «; | 1,8 | 2,3 | 11,0 | 17,4 | ||||
5. | — «; | 3,1 | 1,5 | 9,4 | 17,2 | ||||
6. | — «; | 3,1 | 1,5 | 9,5 | 19,0 | ||||
7. | Чорнозем типовий незмитий | 3,5 | 1,4 | 9,1 | 13,6 | ||||
8. | — «; | 3,3 | 2,0 | 8,1 | 14,3 | ||||
9. | — «; | 3,1 | 1,3 | 9,4 | 17,6 | ||||
10. | — «; | 3,1 | 1,3 | 9,3 | 16,6 | ||||
11. | — «; | 3,2 | 1,3 | 6,3 | 16,3 | ||||
12. | — «; | 3,2 | 1,3 | 6,4 | 14,3 | ||||
13. | — «; | 3,2 | 1,6 | 10,0 | 18,3 | ||||
14. | — «; | 3,1 | 1,9 | 9,3 | 15,7 | ||||
15. | — «; | 3,4 | 2,2 | 7,8 | 20,3 | ||||
2.3 Земельні угіддя та їх трансформація
Всі ділянки розореної землі придатні для вирощування сільськогосподарських культур. Можливості збільшити ріллю за рахунок освоєння нових земель немає, тому збільшення площі ріллі можливе за рахунок зменшення площі пасовищ.
Таблиця 3. Земельні угіддя та їх трансформація
№ п/п | Назва угідь | Площа, га | ||
На даний час, га | На перспективу, га | |||
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. | Всього землі Сільськогосподарських угідь З них: Ріллі Пасовища Сіножатей Лісів Лісосмуги Озера та водоймища Будівлі, дороги Інші землі | 3436,9 3224,4 2688,8 432,7 27,3 124,5 25,6 1,6 75,6 20,2 | 3436,9 3220,2 2292,7 432,7 27,3 124,5 28,9 1,6 92,1 20,2 | |
Основну частину сільськогосподарських угідь складає рілля. Садиби, дороги та інші землі до сільськогосподарських угідь не відносяться.
№ п/п | Назва груп та культур в них | Фактична | Проектна | |||
Площа, га | Питома вага, % | Площа, га | Питома вага, % | |||
1. | Всього ріллі в господарстві, у тому числі чистих парів: | |||||
2. | Всього зернових культур: | |||||
3. | Із них озимих культур: У тому числі: — озимої пшениці — озимого ячменю | |||||
4. | Ярих культур: У тому числі: — ярого ячменю — вівса — гороху — кукурудзи на зерно | |||||
6. | Технічні культури: У тому числі: — соняшник | |||||
7. | Кормові культури: У тому числі: — кукурудза на силос — кукурудза на зелений корм — багаторічних трав — на сіно — на зелений корм — озиме жито на зел. корм | |||||
Таблиця 5. Розподіл культур по сівозмінах
Назва культури | Площа, га | польова | польова | кормова | овочева | |
Озима пшениця | ||||||
Озимий ячмінь | ||||||
Ярий ячмінь | ||||||
Овес | ||||||
Горох | ||||||
Кукурудза на зерно | ||||||
Соняшник | ||||||
Кукурудза на силос | ||||||
Кукурудза на зел/корм | ||||||
Горохо-вівсяна суміш | ||||||
Чорний пар | ||||||
Разом до посіву Середній розмір поля Кількість полів | ||||||
Загальну площу ріллі я розподілив на дві польових сівозміни з середнім розміром поля, відповідно І - 189, ІІ - 181 га, одну кормову з середнім розміром поля 75 га, і овочеву — 13 га.
Польова сівозміна І
№ поля | Назва культури | Площа поля, га | |
1. | Чорний пар | ||
2. | Озима пшениця | ||
3. | Кукурудза на зерно | ||
4. | Горох | ||
5. | Озима пшениця | ||
6. | Ярий ячмінь | ||
7. | Озиме жито на зелений корм | ||
8. | Озима пшениця | ||
9. | Овес | ||
10. | Кукурудза на зелений корм | ||
11. | Озимий ячмінь | ||
12. | Соняшник | ||
Польова сівозміна ІІ
№ поля | Назва культури | Площа поля, га | |
1. | Чорний пар | ||
2. | Озима пшениця | ||
3. | Кукурудза на зерно | ||
4. | Ярий ячмінь | ||
5. | Горох | ||
6. | Озима пшениця | ||
7. | Кукурудза на зерно | ||
8. | Кукурудза на силос | ||
9. | Озимий ячмінь | ||
10. | Соняшник | ||
Кормова сівозміна І
№ поля | Назва культури | Площа поля, га | |
1. | Кукурудза на силос | ||
2. | Кукурудза на зел. корм | ||
3. | Горохо-вівсяна суміш на сіно | ||
4. | Ярий ячмінь | ||
3. Продуктивність сівозмін
3.1 Виробництво і потреба в продукції рослинництва
Таблиця № 6. Урожайність культур
Назва культури | Урожайн. 2010 р. | Урожайн. 2011 р. | Урожайн. 2012 р. | Середня за 3 роки | Проектна | |
Озима пшениця | ||||||
Озимий ячмінь | ||||||
Ярий ячмінь | 23,2 | 24,4 | ||||
Овес | 16,5 | 17,5 | ||||
Горох | ||||||
Соняшник | ||||||
Кукурудза на зерно | ||||||
Кукурудза на силос | ||||||
Кукурудза на з/корм | 150,3 | |||||
Люцерна (сіно) | ||||||
Люцерна на з/корм | ||||||
Озиме жито на з/корм | ||||||
Суданська трава | 57,5 | 58,5 | ||||
Буряки кормові | 346,6 | |||||
Горохо-вівсяна суміш на сіно | 59,3 | |||||
Таблиця № 7. Потреба в насінні
Назва культури | Площа посіву, га | Норма висіву, ц/га | Насіннєвий фонд, ц | Страховий Фонд, 15%, ц | Всього насіння ц | |
Озима пшениця | 2,2 | 2043,8 | 306,5 | 2350,3 | ||
Озимий ячмінь | 1,8 | 99,9 | 765,9 | |||
Ярий ячмінь | 2,6 | 144,3 | 1106,9 | |||
Овес | 1,6 | 302,4 | 45,4 | 347,8 | ||
Горох | 2,0 | |||||
Соняшник | 0,08 | 29,6 | 4,44 | |||
Кукурудза на зерно | 0,2 | 110,2 | 16,5 | 126,7 | ||
Господарство майже повністю забезпечує себе насінням, що дозволяє значно зменшити затрати на закупівлю зерна (насіння).
Таблиця № 8. Виробництво і потреба в продукції рослинництва
Назва культури | Площа посіву, га | Урожай ність ц/га | Валовий збір, ц | На насіння ц | На фураж ц | Реаліза; ція та потреби госп-ва, ц | |
Озима пшениця | 2350,3 | 32 051,7 | |||||
Озимий ячмінь | 765,9 | 11 148,1 | |||||
Ярий ячмінь | 1106,3 | 12 146,7 | |||||
Овес | 347,8 | 604,8 | 2827,4 | ||||
Горох | |||||||
Соняшник | |||||||
Кукурудза на зерно | 126,7 | 17 946,3 | |||||
Господарство майже повністю забезпечує себе насінням, а також повністю забезпечує тварин фуражними кормами.
Таблиця № 9. Буде вироблено кормів
Назва культури | Площа посіву, га | Урожай ність ц/га | Валовий збір, ц | Інші джерела кормів | Всього кормів ц | Вихід | ||
Корм один. ц | Про теїну, кг | |||||||
Озима пшениця | ||||||||
— зерно | 2229,6 | |||||||
— солома | ||||||||
Озимий ячмінь | ||||||||
— зерно | 1253,5 | 8391,6 | ||||||
— солома | ||||||||
Ярий ячмінь | ||||||||
— зерно | 1206,3 | 8075,7 | ||||||
— солома | ||||||||
Овес | ||||||||
— зерно | 604,8 | 604,8 | 604,8 | 5140,8 | ||||
— солома | 1171,8 | |||||||
Горох | ||||||||
— зерно | 1082,2 | 18 037,5 | ||||||
— солома | 2127,5 | |||||||
Соняшник | ||||||||
— макуха | 2823,1 | |||||||
Кукурудза | ||||||||
— зерно | 5315,7 | 30 942,6 | ||||||
— солома | 8154,8 | |||||||
Кукурудза на зел. корм | ||||||||
Кукурудза на силос | ||||||||
Люцерна на з/к | ||||||||
Люцерна на сіно | 2572,5 | |||||||
Озиме жито на з/к | ||||||||
Суданська трава | ||||||||
Кормові буряки | ||||||||
Горохо-вівсяна суміш на сіно | ||||||||
86 281,8 | 761 248,2 | |||||||
Всього кормових одиниць на 100 га — 1769,8.
Перетравного протеїну в кг на 1 к.од. — 88,2.
Буде вироблено:
Сіна — 14 250
Соломи — 99 430
Силос — 66 590
Зелених кормів — 111 720
Концентратів — 11 977,8
Соковитих кормів — 26 250.
Забезпеченість в кормових одиницях на 100 га ріллі склала 1769,8, перетравного протеїну в кг на 1 к.од. склало — 88,2. Це не досить великий показник, який зумовлений великою кількістю стерньових культур, валовий збір соломи з яких склав досить велику суму. А солома не є високопоживним кормом і потрібна в тваринництві в невеликої кількості.
Таблиця № 10. Поголів'я худоби і птиці та річна потреба в кормах
Види худоби та птиці | Кільк. голів | Грубі корми | Силос | Зелені корми | Концен; трати | Соковиті корми | ||
солома | сіно | |||||||
Коні дорослі норма на 1 гол. на все поголівЧя | ||||||||
Молодняк норма на 1 гол. на все поголівЧя | ||||||||
ВРХ норма на 1 гол. на все поголівЧя | ||||||||
Молодняк норма на 1 гол. на все поголівЧя | ||||||||
Свині дорослі норма на 1 гол. на все поголівЧя | ; | |||||||
Молодняк норма на 1 гол. на все поголівЧя | ; | |||||||
Всього потрібно кормів | ||||||||
Буде вироблено в% | 11 978,8 | |||||||
забезпеченості | 1172,2 | 157,1 | 169,8 | 216,5 | 128,4 | 179,8 | ||
Забезпеченість поголів'я тварин кормами в господарстві добра, всі види кормів вироблені в потрібній кількості для забезпечення відгодівлі тварин.
Залишки кормів, які не будуть згодовані тваринам, будуть реалізуватися, що дозволить отримати додатковий прибуток і подальшому збільшувати поголів'я тварин, а саме свиней та великої рогатої худоби, а також впроваджувати в господарстві вирощування інших видів тварин та птиці.
Вихід сільськогосподарської продукції з земельної площі сівозмін
Таблиця № 11. Сівозміна — польова, площа -, середній розмір поля — га
Назва культури | Площа, га | О д е р ж, а н о | ||||||
Продукції, ц | Корм.одиниць, ц | Протеїну, кг | ||||||
з 1 га | З цієї площі | з1 га | З усієї площі | з 1 га | З усієї площі | |||
Озима пшениця | ||||||||
— зерно | ||||||||
— солома | ||||||||
Кукурудза на зерно | ||||||||
— солома | ||||||||
Ярий ячмінь на зерно | ||||||||
— солома | ||||||||
Горох | ||||||||
— зерно | ||||||||
— солома | ||||||||
Озима пшениця | ||||||||
— зерно | ||||||||
— солома | ||||||||
Кукурудза на зерно | ||||||||
— солома | ||||||||
Кукурудза на силос | ||||||||
Озимий ячмінь | ||||||||
— зерно | ||||||||
— солома | ||||||||
Соняшник | ||||||||
Всього на 1 га | ||||||||
Кількість протеїну на 1 к.о. в кг. | ||||||||
З таблиці видно, що сівозміна незбалансована, всього 81,6 кг на 1 к.од. Це пов’язано з тим, що в сівозміні дуже багато стерньових попередників, які дають багато соломи, яка дуже мало використовується в кормах. Мало також бобових культур, які б могли збалансувати цей показник.
4. Система обробітку ґрунту та догляд за рослинами у сівозміні
Таблиця № 12. Обробіток грунту та догляд за посівами в польовій 10-ти пільній сівозміні
№ | Назва культури | Заходи обробітку грунту | Строки обробітку | Марки с/г машин та знарядь | Глибина обробітку, см | |
1. | Чорний пар | Лущення | Слідом за збиранням попередника | ПДГ-10 | 6−8 | |
Оранка | Через 2 неділі | ПЛН -4−35, ПНЯ-4−40 | 30−32 | |||
Ранньовесняне боронування | Фізична стиглість ґрунту | БЗСС-1 | 3−4 | |||
І культивація | Слідом | КПС-4 | 14−16 | |||
Послідуючі культивації | В міру потреби | — «; | 12−14 5−6 | |||
Передпосівна культивація | Перед посівом ІІІ д. ІХ І д. Х | КПС-4 | 5−6 ± 1 см. | |||
Озима пшениця | Сівба | Відразу після культивації | С3−3.6 | 5−6 | ||
Коткування | Відразу після сівби | ЗККШ -6 | ||||
Ранньовесняне підживлення | Фізична стиглість ґрунту | БЗСС — 1,0 | 3−4 | |||
Збирання врожаю | при вологості зерна 18−20% | ДОН-1500 | Висота зрізу 10−15 см | |||
3. | Кукурудза на зерно | Лущення стерні | Слідом за збиранням пшениці | ЛДГ -10 | 6−8 | |
Оранка | Через 10−12 днів після лущення | ЛДГ — 15 | 6−8 | |||
Культивація | Слідом за оранкою — сухий ґрунт — вологий ґрунт | РВК — 3,6 КШУ-12 | 10−12 | |||
Ранньовесняне боронування | Фізична стиглість ґрунту | БЗСС-1.0 | 3−4 | |||
Культивація з боронуванням | Фізична стиглість ґрунту | КШУ-12 + БЗСС-1 | 10−12 | |||
Передпосівна культивація | При температурі 10−120 С | УМСК — 5,4 БП-8 | 5−6 | |||
Сівба | слідом | СПЧ-8 м | 5−6 | |||
Досходове боронування | За 3−4 дні до сходів | БЗСС-1 | 3−4 | |||
Міжрядні обробітки: 1-й | У фазі 3−5 листків | КРН — 4,2 | 6−8 | |||
2-й | У фазі 5−7 лист. | КРН — 4,2 | 8−10 | |||
3-й | У фазі 7−9 лист. | КРН — 4,2 | 6−8 | |||
Збирання врожаю | Повна стиглість | ДОН-1500 + КНД-6 | ||||
4. | Ярий ячмінь | Лущення | Слідом за збиранням | БДТ-10 | 12−14 | |
Оранка на зяб | Слідом за збиранням | ПН -4−35 | 10−22 | |||
Ранньовесняне боронування | Фізична стиглість ґрунту | БЗСС-1 | 3−4 | |||
Передпосівна культивація | Фізична стиглість ґрунту | КПС-4 | 6−8 | |||
Сівба | Слідом за культивацією | СЗ — 3,6 | 5−6 | |||
Коткування посівів | Слідом за сівбою | ЗККШ6 | ||||
Скошування на звал | Вологість зерна 20−22% | ЖВН-6 | 15−25 | |||
Підбирання валків | Через 2−3 дні | ДОН-1500 | ||||
5. | Горох | Лущенння стерні у 2 сліди | Відразу після збирання | ЛДГ-10 | 8−10 | |
Оранка на зяб | Через 10−12 днів | ПН-4−35 | 18−20 | |||
Культивація | Слідом за оранкою | РВК — 3,6 | 8−10 | |||
Ранньовесняне боронування | Фізична стиглість ґрунту | ШБ — 2,5 + БЗСС-1.0 | 3−4 | |||
Передпосівна культивація | Фізична стиглість ґрунту | УСМК — 5,4 | 6−8 | |||
Сівба | Слідом за культивацією | СЗ — 3,6 | 6−8 | |||
Коткування посівів | Слідом за сівбою | ЗККШ-6 | ||||
Досходове боронування | За 3−4 дні до сходу | БЗСС-1.0 | 3−4 | |||
Боронування по сходам | а) в фазі 1 спр. лист. | ЗОР — 0,7 | 2−3 | |||
б) 2−3 справжні листка | ||||||
Скошування у валки | Вологість зерна 38−40% | ЖВН-6 | ||||
Підбирання валків | При сухій масі валків | СК-5 | ||||
6. | Озима пшениця | Дискування в два сліди | Слідом за збиранням | БДТ-7 | 8−10 | |
Плоскорізний обробіток | Слідом за дискуванням | КПШ-9 | 12−14 | |||
Боронування | Разом або після плоскорізного обробітку | БИГ-3 | 5−6 | |||
Культивація з боронуванням | При появі сходів бурЧянів | КПЕ — 3,8 | 6−8 | |||
Передпосівна культивація | ІІІд: ІХ ; І д.: Х | КПС-4 | 5−6 | |||
Розпушування грунту | Через 10−15 днів | ППП-2−25 | 12−14 | |||
Оранка | Через 2 неділі | ПН -4−35 | 23−25 | |||
Ранньовесняне боронування | Фізична стиглість ґрунту | БЗСС-1.0 | 3−4 | |||
Культивація з боронуванням | Фізична стиглість ґрунту | КШУ-12 +БЗСС1.0 | 10−12 | |||
Передпосівна культивація | При температурі 10−120 С | КПС-4 | 5−6 | |||
Сівба | Слідом за культивацією | СУПН-8 СПЧ-6 | 5−6 | |||
Коткування посівів | Слідом за посівом | ЗККШ-6 | ||||
Досходове боронування | За 3−4 дні до сходу | БЗСС-1 | 3−4 | |||
Міжрядні обробітки: 1-й | У фазі 3−5 листків | КРН — 4,2 | 8−10 | |||
2-й | У фазі 5−7 лист. | КРН — 4,2 | 6−8 | |||
Збирання силосної маси | В фазі молочновосков. стиглості | КСС — 2,6 КСК-100 | ||||
7. | Озима пшениця | Дискування в два сліди | Слідом за збиранням | БДТ-7 | 8−10 | |
Плоскорізний обробіток | Слідом за дискуванням | КПШ-9 | 12−14 | |||
Боронування | Разом або після плоскорізного обробітку | БІГ-3 | 5−6 | |||
Культивація з боронуванням | При появі сходів бурЧянів | КПЕ — 3,8 | 6−8 | |||
Передпосівна культивація | ІІІд: ІХ ; І д.: Х | КПС-4 | 5−6 | |||
Сівба | Слідом за культивацією | С3−3,6 | 5−6 | |||
Коткування посівів | Слідом за посівом | ЗККШ-6 | ||||
Ранньовесняне боронування | Фізична стиглість ґрунту | БЗСС-1.0 | 3−4 | |||
Збирання врожаю | Повна стиглість при вологості 20% | ДОН-1500 | 15−10 | |||
8. | Кукурудза на зерно | Лущення стерні | Слідом за збиранням пшениці | ЛДГ -10 | 6−8 | |
Оранка | Через 10−12 днів після лущення | ЛДГ — 15 | 6−8 | |||
Культивація | Слідом за оранкою — сухий ґрунт — вологий ґрунт | РВК — 3,6 КШУ-12 | 10−12 | |||
Ранньовесняне боронування | Фізична стиглість ґрунту | БЗСС-1.0 | 3−4 | |||
Культивація з боронуванням | Фізична стиглість ґрунту | КШУ-12 + БЗСС-1 | 10−12 | |||
Передпосівна культивація | При температурі 10−120 С | УМСК — 5,4 БП-8 | 5−6 | |||
Сівба | слідом | СПЧ-8 м | 5−6 | |||
Коткування посівів | Слідом за сівбою | ЗККШ-6 | ||||
Досходове боронування | За 3−4 дні до сходів | БЗСС-1 | 3−4 | |||
Міжрядні обробітки: 1-й | У фазі 3−5 листків | КРН — 4,2 | 6−8 | |||
2-й | У фазі 5−7 лист. | КРН — 4,2 | 8−10 | |||
3-й | У фазі 7−9 лист. | КРН — 4,2 | 6−8 | |||
Збирання врожаю | Повна стиглість | ДОН-1500 + КНД-6 | ||||
9. | Кукурудза на силос | Дискування в два сліди | Слідом за збиранням | БДТ-7 | 8−10 | |
Ранньовесняне боронування | Фізична стиглість ґрунту | БЗСС-1.0 | 3−4 | |||
Збирання врожаю | Повна стиглість 20% | ДОН-1500 | 15−10 | |||
Соняшник | Лущення стерні | Після збирання попередника | ЛДГ-15 | 6−8 | ||
Повторне лущення | Через 2 неділі | ППЛ-3−25 | 10−12 | |||
Оранка | Через 10−15 днів | ПН-4−35 | 24−26 | |||
Ранньовесняне боронування | Фізична стиглість ґрунту | БЗСС-1 | ||||
Культивація з боронуванням | Фізична стиглість ґрунту | КПС-4+БЗСС1.0 | 8−10 | |||
Передпосівна культивація | При температурі грунту 10−120 С | КПС-4 | 6−8 | |||
Сівба | Слідом за культивацією | СПЧ-6 м | 6−8 | |||
Коткування посіву | Після посіву | ЗККШ-6 | ||||
Досходове боронування | За 3−4 дні до сходів | БЗСС-1.0 | 3−4 | |||
Післясходове боронування | У фазі вилочок у другій половині дня | ЗОР — 0,7 | 2−3 | |||
Міжрядні обробітки: 1-й | При висоті рослин 40−50 см | |||||
Міжрядні обробітки: 2-й | При висоті рослин 90−60 см | |||||
Десикація посівів | Побуріння країв кошиків у 50−60% рослин, при вологості насіння 35−30% | Авіація | ||||
Збирання врожаю | Через 10−12 днів після десікації | СКБ+ ПСП — 1,5 | ||||
Таблиця № 13. План застосування гербицидів у посівах сільськогосподарських культур у сівозміні
Назва культури | Площа посіву, га | Строки внесення гербициду | Спосіб внесення | Назва герб. та вміст діюч. речовин | Норма витрат на 1 га | Потре-ба на всю площу. кг | |
Озима пшениця, ячмінь, ярий ячмінь | Фаза весняного кущіння (ІІ етап органогенезу) Фаза кущіння | Обприскування Обприскування | 2.4Д 68,5% Дікопур — Ф 60% в.р. Агрітокс 50% в.р. 2,4Д 50% в.р. | 0,7−1,2 л/га 0,8−1,4 л/га 1,4−2,3 л/га 0,9−1,7 л/га | 181,0 271,5 | ||
Кукурудза на зерно | Післяпосівний період Період сходів (3−5 листок) | Обприскування Обприскування | Ацеліт 50% Дуаном 96% Базагран 48% Банвел 4с 48% | 3−5 л/га 1,6−1,2 л/га 2−4 0,4−0,8 | 325,8 108,6 | ||
Горох | Під досходову культивацію Досходове боронування У фазі 3−5 листка | Обприскування — «; — «; | Півот — 10% к.е. Гезагард 5-% з.п. Базагран 48% в.р. | 0,5−0,7 3−5 л/га 3 л/га | 108,6 | ||
Соняшник | До сівби під передпосівну культивацію Сходи — дві пари листків до кінця кущіння | Обприскування — «; | Трефлан 24% к.е. Дуал 96% к.е. Фурорс супер 7,5% - ч.е.м.в. | 4−10 л/га 1,6−2.6 0,8−2.0 | 271,5 | ||
Висновки
ФГ «Туманово» розташоване в 48 км. від залізничної колії, що дозволить нам реалізувати виробничу продукцію більш ефективно. Тим самим можна збільшити кількість обігових коштів, які будуть застосовані для розширення виробництва.
Основну кількість орної землі займають зернові і кормові культури, з цього можна зробити висновок, що виробниче направлення господарства зерно-тваринницьке.
В господарстві впроваджується введення двох польових сівозмін по 10−12 полів.
Щоб отримати запланований врожай сільськогосподарських культур, які впроваджуються в структурі посівних площ, потрібно дотримуватись науково обґрунтованого чергування культур в сівозміні, а також правильного та раціонального обробітку ґрунту. Необхідно також впроваджувати інтегрований захист сільськогосподарських культур.
Вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями дозволить нам збільшити врожайність, підвищити якість продукції, яка буде більш конкурентноздатною за ринку сільськогосподарської продукції.