Проектування технологій навчання за темою "конструювання боді" курсу "конструювання швейних виробів"

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

Вступ

1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «закрійник 4-го розряду»

1.1 Визначення видів діяльності робітника

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

2. Проектування технологій навчання за темою «конструювання боді «курсу «конструювання швейних виробів»

2.1 «Постановка цілей вивчення теми й вибір типу навчання»

2.2 Перелік джерел інформації

2.3 Проектування плану та струнко-логічної схеми з теми

2.4 Проектування мотиваційних технологій навчання

2.5 Аналіз і діагностика процесу навчання

2.6 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

2.7 Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій (ООД, ВД, КД)

2.8 Перспективно-поурочному плані вивчення теми: «конструювання боді «

2.9 «Розробка бінарних дій викладача і учнів на уроці «Прийоми конструктивного моделювання першого виду «

Висновок

Використана література

ВСТУП

У кінці ХХ століття професійна освіта перетворилася в один з найважливіших соціальних інститутів суспільства. Професійна компетенція є нині вирішальною передумовою виробництва високоякісних товарів і надання населенню сучасних послуг. Високий рівень професійної освіти слугує важливим чинником стимулювання економічного розвитку й забезпечення конкурентоздатності економіки в міжнародному масштабі.

Кожна наука має свої предмет і об'єкт дослідження та є синтезом знань про явища дійсності, які вона вивчає. Разом з тим вона неодмінно перебуває в певних взаємозв'язках з іншими науками. Педагогіка досліджує виховання як свідомий і планомірний процес підготовки людини до життя і праці, розкриває його сутність, закономірності, тенденції та перспективи, вивчає принципи і правила, які регулюють виховну діяльність. Як і кожна наука, педагогіка покликана теоретично узагальнювати факти, проникати у внутрішню природу явищ, виявляти їх причини, передбачати їх розвиток. Вона аналізує об'єктивні закономірності виховного процесу, досліджує істотні й необхідні, загальні та стійкі зв’язки, причинно-наслідкові залежності в ньому. їх знання дає можливість правильно будувати педагогічний процес, прогнозувати результати виховання і здійснювати його відповідно до потреб суспільства. Професійно-технічна освіта є формою професійної освіти, що має на меті підготовку кваліфікованих робітників або спеціалістів (професійно-технічної системи освіти при підготовці кваліфікованих робітників, системи вищої освіти при підготовці молодших спеціалістів та бакалаврів) для легкої промисловості, її цілі та завдання щодо підготовки високопрофесійних і конкурентоздатних фахівців швейного та конструкторського профілю; шляхи реалізації поставлених завдань.

Таким чином, актуальність і доцільність теми нашого дослідження зумовлені зрослими сучасними вимогами суспільства до підготовки кваліфікованих, професійно грамотних робітників у нинішніх умовах діяльності професійно-технічних навчальних закладів та відсутністю концептуальних обґрунтувань цілісної системи теоретичних і методичних основ організації.

Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і є обраним для вивчення (об'єктом може бути процес підготовки робітника конкретної спеціальності, самостійна підготовка учнів, структура змісту професійної підготовки студентів і та ін.).

Об'єкт дослідження — процес навчання майбутніх фахівців технічних дисциплін.

Предмет дослідження — конструювання боді.

Метою дослідження — даної курсової роботи є визначення особливостей конструювання боді.

Дана тема є досить актуальною в процесі виробництва одягу, адже використання боді дає можливість уявити собою цікаве з'єднання бюзгалтера, маєчки, та трусиків. Воно добре у використанні, підтягує та підкреслює фігуру, роблячи її більш виразною. Також уможливлює забезпечення виразності, красоти та акцентування різних ділянок фігури, дозволяє створювати нові комбінаторні рішення моделей, що, в свою чергу, створює різноманітність моделей.

1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «закрійник 4-го розряду»

1.1 Визначення видів діяльності робітника

Будь-який керівник прагне мати кваліфікованого фахівця, в якого є не лише бажання працювати, але і глибокі знання. Виходячи з цього, основний ресурсом учбового закладу мають бути знання, що обумовлюють розвиток учбового процесу.

Існуючі документи (державні освітні стандарти, учбові плани, робочі програми) регламентують технології передачі знань лише на рівні кваліфікаційних критеріїв знань і практичних навиків, а також формальних організаційних обмежень (загальна кількість занять, допустима кількість дисциплін, які студент оволодіває паралельно, кількість заліків, іспитів т.п.).

Істотно, що при такому підході до проектування програм передачі знань технологічні обмеження і критерії якості часто підміняються формальними. Професійна підготовка і підвищення кваліфікації повинні стати обов’язковим плановим процесом для всіх працівників в розкрійних цехах підприємств легкої промисловості. «Закрійник» 4-го розряду

Повинен знати:

— основи конструювання і розкрою;

— технологію розкрою, пошиття та ремонту виробів, білизни і корсетних виробів, сучасний напрямок моделювання, призначення та властивості матеріалів, що використовуються, кращий досвід роботи за професією на підприємствах, в установах, організаціях даної та суміжних галузей, конкуруючих фірм в інших країнах;

— економічні досягнення, необхідні для успішного виконання професійних завдань і обов’язків;

— нові технології виготовлення та розкрою, сучасне обладнання;

— економічні досягнення, необхідні для успішного виконання професійних завдань і обов’язків, призначення, порядок, встановлення норм праці, тарифних ставок, посадових окладів, розцінок;

— виробничі (експлуатаційні) інструкції, інструкції з охорони праці, пожежної безпеки та правила внутрішнього трудового розпорядку;

— норми ділової поведінки та етики професійних відносин;

— основні положення і порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, положення Кодексу законів України про працю та інших законодавчих актів, що регулюють професійну зайнятість громадян.

Повинен уміти:

— розкроювати при пошитті і перекроювати під час ремонту натільну та постільну білизну, корсетні вироби зі зняттям мірок за силуетними основами лекал, наданих моделюючими організаціями, вибирати фасони виробів, проводити примірку виробів на фігурі замовника, уточнювати лінії деталей після примірки;

— видавати готові вироби замовникам;

— узгоджувати з замовниками характер ремонту натільної білизни, корсетних виробів;

— виявляти дефекти матеріалів чи виробів, принесених для ремонту під час роботи під керівництвом закрійника більш високої кваліфікації;

— раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці, дотримувати норми технологічного процесу, застосовувати способи і прийоми запобігання відмов технологічних систем і виникнення дефектів;

— виконувати вимоги нормативних актів щодо охорони праці і навколишнього середовища, правил безпечної експлуатації устаткування, машин, механізмів, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, дотримувати норми, методи і прийоми безпечного провадження робіт;

— здійснювати заходи щодо поліпшення умов праці, передбачених трудовим та колективним договорами і правилами внутрішнього трудового розпорядку, використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених виробничих негативних явищ (пожежі, аварії).

Сфера професійного використання випускника представлена в таблиці 1. 1

Таблиця 1.1 Професійне використання фахівця

Виконувані трудові процеси

Місця використання фахівця

1

2

— раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці, застосовувати способи і прийоми запобігання відмов технологічних систем і виникнення браку

— розкроювати при пошитті і перекроювати під час ремонту натільну та постільну білизну, корсетні вироби зі зняттям мірок за силуетними основами лекал, наданих моделюючими організаціями, вибирати фасони виробів, проводити примірку виробів на фігурі замовника, уточнювати лінії деталей після примірки;

— видавати готові вироби замовникам;

— узгоджувати з замовниками характер ремонту натільної білизни, корсетних виробів;

— Експериментальний цех підприємства легкої промисловості.

— Розкрійний цех підприємства легкої промисловості.

— Ательє.

— Майстерня.

Висновок: з результату таблиці, закрійник 4-го розряду мае досвід знань і умінь для робіт в експериментальному і розкрійному цеху, ательє та майстернях.

закрійник пошиття лекало моделювання

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

Закрійник здійснює розкрій матеріалу при пошитті, перекроювання при ремонті, відновленні і перешиття виробів одягу пальтову — костюмного і платтяного асортименту, виробничого одягу за лекалами або шляхом побудови креслень деталей безпосередньо на матеріалі. Надає допомогу клієнтові у виборі фасону вироби виходячи з особливостей фігури клієнта, моди, типу тканини. Здійснює зняття мірок з фігури замовників з урахуванням їх побажань. Замальовує вибраний варіант фасону, оформляє замовлення.

Виготовляє лекал для розкрою виробів вибраних фасонів; робить викрійку, виробляє розкрій. Приміряє виробу на фігурі замовників у процесі виготовлення, відзначає крейдою і підрізає деталі після примірки. Перевіряє якість готових виробів за естетичними і конструктивно-ергономічним показникам. Здійснює здачу готових виробів замовникам, погоджує з ними характер ремонту одягу. Виявляє дефекти матеріалу чи виробів, принесених для ремонту, відновлення або перешиття. Проводить інструктаж кравців, швачок і розподіляє операції пошиття між ними.

Таблиця 1.2 Функціональна структура діяльності фахівця і пропоновані до нього вимоги

Найменування функцій (етапів)

Предмет діяльності

Матеріальні засоби діяльності

Умови діяльності

Процедури діяльності

Продукт діяльності

Дидактичні засоби діяльності

Знання (розум. уміння)

Уміння (практич. уміння)

1

2

3

4

5

6

7

8

Підготовчо-організаційна

Робоче місце для різноманітних видів робіт

Інструменти, пристосування

Цех швейного підприємства

Раціональна організація робочого місця

Підготовлене робоче місце

Раціональна організація робочого місця для різноманітних видів робіт

Своєчасно і раціонально організовувати робоче місце

Підготовчо-організаційна

Обладнання і технічна документація

Ручка, лінійка

Цех швейного підприємства

Перевірка працездатності обладнання і його наладка

Налагоджене, перевірене обладнання

Вимоги до інструментів та обладнанню, пристосуванням

Наладити обладнання і підготувати його до роботи

Проектно-конструкторська

Інструменти, пристосування, манекени, ГОСТи, ОСТи

Інструменти, пристосування

Швейне підприємство, ательє

Знімати мірки по силуетним основам лекал

Результати вимірів та розрахунків

Антропометричні ознаки, правила зняття мірок, особливості вибору прибавок

Визначити розмірні ознаки з фігури, розподілити і вибрати прибавки

Технологічна

Розкладка, робоче місце, документація

Лекала, інструменти, пристосування

Швейне підприємство, ательє

Раціональне використання і розкрій матеріалу

Деталі крою

Прийоми і способи раціонального розкрою

Раціональний розхід маріалуте

Контрольна

Матеріали, вироби

Технологічна і технічна документація

Швейне підприємство, ательє, майстерня

Контроль якості матеріалів чи виробів

Матеріали чи вироби, нормативно-технічна документація

Види і методи контролю якості матеріалів чи виробів, вимоги якості

Виявляти якість матеріалів крою чи виробів

Вузли напівфабрикатів виробу, швейний виріб

Інструменти, які використовують для здійснення контролю якості

Цех швейного виробництва

Контроль якості обробки вузлів, окремих деталей виробу

Проконтрольовані виконані строчки, шви

Методи контролю якості строчок, швів, технологічна послідовність виконання вузлів окремих деталей і виробу

Здійснювати контроль якості здійснених строчок і швів, приміняти технологічну послідовність виконання вузлів окремих деталей і виробу

Підводячи деякі висновки, можна звернути увагу на наявність підготовчо-організаційної та технологічної функції, які характерні для усіх робочих професій, а вже від професійного спрямування додатково включаються додаткові функції, як проектно-конструкторська та контрольна (як у нашому випадку).

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

Постановка тактичних цілей підготовки фахівця (з циклу дисциплін «Характеристика систем і методів конструювання одягу» з дисципліни «Конструювання боді») представлена в таблиці 1.3.

Табл. 1. 3

Елементи структури особистості

Ціль у загальному виді

Конкретна мета в рамках

теоретичної спеціальної підготовки

практичної спеціальної підготовки

1

2

3

4

Досвід особистості

Проф. спрямованість

Сформувати інтерес до професії, бажання її виконувати, прагнення якісно здійснювати: виробництво швейних виробів на замовлення населення; виробництво робочого одягу, верхнього одягу, спіднього одягу спеціалізованими підприємствами за індивідуальними замовленнями населення.

Сформувати прагнення до постійного профзростання, розвивати якості особистості: зібраність, швидку реакцію, відповідальність, раціоналізація, винахідливість.

Проф. компетентність

Сформувати загальні уявлення: про виконання технологічної послідовності виготовлення виробів (таких як робочого, верхнього, спіднього одягу); про спеціалізовані підприємства, про індивідуальне замовлення населення.

сформувати уміння розрізняти засоби обробки виробів, пропонувати найбільш раціональні методи обробки з дотриманням технічних умов та запропонуванням пристроїв малої механізації, сучасного обладнання.

Комунікативна готовність

Сформувати уміння користуватися технічною мовою, термінами: зшивання, зметування, виметування, наметування деталей одягу, спрасування, відтягування, припрасування, запрасування, розпрасування, дублювання, обметування на спец обладнанні, інструменти

сформувати бажання до налагодження контакту з колегами та замовниками.

Досвід особистості

Економічна ерудиція і правова компетентність

Сформувати уміння в галузі організації і керування виробництвом, умінь в галузі економії сировини, електроенергії, дбайливого відношення до устаткування

Сформувати уміння в галузі ТБ, ПБ, знання про обов’язки адміністрації і відповідальність робітника за недотримання режиму роботи, правил ТБ, виробничої санітарії, гігієни.

Функціон. характеристики психіки

Професійна пам’ять

Сформувати види пам’яті: короткочасна, довгострокова, зорово-образна.

Що стосується нашого фахівця, то, наприклад: фахівець на дотик може визначити вид тканини виробу.

Технічне мислення

Сформувати такі типи мислення як наочно-діючий, наочно-образний, відвернений (теоретичний) типи. Аналіз і синтез пізнаваних об'єктів у міру того, як руками практично і як би фізично здійснюється роз'єднання, розчленовування і знову об'єднання, співвідношення, зв’язування одного з другим тих або інших предметів — у цьому полягає зміст наочно-діючого мислення. Наочно-образне мислення-мислення в абстрактних поняттях.

Що стосується нашого фахівця, виконуючи поетапну обробку і зборку вузлів та виробу, — робочий використовує наочно-діючий тип мислення. Дивлячись на креслення і уявляючи за допомогою яких інструментів він може виконати зборку виробів — наочно-образний.

Увага

Сформувати види уяви як зосередження та інші

При виконанні поетапної обробки і зборки вузлів та виробу з використанням пристроїв ММ та обладнання.

Творчі здібності до розв’язання технічних задач

Ознайомитися з методами обробки вузлів, та розробкою тех. процесу.

Сформувати такі творчі здібності як самостійне виконання аналізу методів обробки вузла і самостійна розробка технологічного процесу для нестандартного вузла, нетипової моделі.

Типологічні властивості

Здатність саморегуляції і самоаналізу

Сформувати уміння самоаналізу, самоконтролю своєї діяльності, прагнення до виправлення помилок, допущених при обробці і зборки виробу. Розвити здатності зберігати урівноваженість, спокій в аварійних критичних ситуаціях

Сформувати уміння приймати оперативні технічні рішення

Розподіл учбового часу по видах підготовки представлена в таблиці 1.4.

Професія -- 7435.2 «Закрійник»

Кваліфікація -- 4 розряд

Таблиця 1. 4

Найменування дисциплін

Кількість годин

Відсоток від загальної кількості годин, %

1

2

3

1. Конструювання одягу

129

59,7

2. Моделювання і художнє оформлення одягу

62

28,7

3. Технологія розкрою

10

4,6

4. Обладнання швейних підприємств

5

2,3

5. Професійна етика

5

2,3

6. Охорона праці

5

2,3

Усього

216

100%

Формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця представлена в таблиці 1.5.

Структура об'єкта вивчення (галузі господарської діяльності)

Види діяльності фахівця

Узагальнена структура змісту навчання відповідно до поставлених тактичних цілей

Набір тем програми професійної теоретичної підготовки

1

2

3

4

Технологія виробництва

Технологічна (монтаж, ремонт, контроль, збірка…)

теоретичні основи технології;

Технологія одягу

технологія виробництва одягу;

1. Технічні вимоги до розкроювання та виготовлення виробів з білизняних тканин 2. Технічні вимоги до розкроювання та виготовлення виробів з еластичних матеріалів.

3. Технічні вимоги до розкроювання та виготовлення виробів жіночого легкого одягу на основі корсетних виробів.

контроль якості;

Стандартизація та контроль якості

охорона праці і техніка безпеки.

— Загальні питання безпеки праці закрійника;

— Вимоги до організації робочого місця закрійника;

— Види освітлення. Вимоги безпеки при використанні розкрійного інвентарю та сучасного обладнання;

— Правила безпечної експлуатації обладнання розкрійного виробництва;

Моделювання і конструювання виробів

Проектувальна, технологічна

моделювання виробів;

Принципи моделювання одягу

— моделювання як галузь прикладного мистецтва;

— Основні методи побудови композиції;

— Основні елементи технічного моделювання одягу;

— Моделювання білизни;

Моделювання і конструювання виробів

Проектувальна, технологічна

конструювання виробів.

I Розділ

— Основні відомості про конструювання, асортимент та класифікацію одягу;

— Короткі відомості про анатомію і морфологію людини;

— Розмірна стандартизація одягу;

— Вимірювання жіночих і чоловічих фігур, необхідні для конструювання одягу;

— Прибавки в одязі;

II Розділ

— Конструювання постільної білизни;

— Конструювання трусів, панталонів;

— Конструювання нічних сорочок, нижніх сорочок;

Спец малюнок

Малювання фігури за схемою

Техніка

технологічна

види технічних систем,

-

конструкція технічних систем

Технічне обслуговування швейних машин

Обладнання швейних підприємств

Методи розкрою матеріалу. Пристрої та інструменти для розкрою.

Ручні розкрійні машини.

Сировина і матеріали

технологічна

виготовлення тканин, матеріалів;

Особливості виготовлення штучних та синтетичних тканин

Будова тканин, матеріалів;

Будова та асортимент, властивості штучних та синтетичних тканин

властивості тканин, матеріалів;

Вплив фізико — механічних та технологічних властивостей матеріалів на розробку конструкцій одягу і їх розкрій.

Контроль якості тканин

Контроль якості матеріалів.

Організація і економіка виробництва

організаційна

-

2. Проектування технологій навчання з дисципліни по темі " Конструювання боді"

2.1 «Постановка цілей вивчення теми й вибір типу навчання»

На основі аналізу специфіки прояву дидактичних принципів навчання за темою програми предмета «Конструювання одягу» [1,c. 14] було розвинуто в процесі формування професійних знань і умінь побудови одягу, розвиток творчих здібностей. Розглядається сприятлива організація спеціальної трудової діяльності з метою посилення та активізації її систематичного впливу. Головними передумовами успішного розвитку здібностей особистості повинні виступати такі цілі: інтелектуальна активність, пошукова ініціатива, прагнення до самовдосконалення, що повинно забезпечувати вибір до кожного з них відповідний вид навчальної діяльності. Поряд з цим, визначено, що розвинуті здібності в використанні принципів, методів конструювання можуть розвиватися з врахуванням особливостей цієї діяльності. Цілеспрямоване їх формування повинно опиратися на індивідуальні якості особистості, на її природні задатки, нахили. Слід враховувати вимоги навчальної програми і стандарту освіти, враховувати зміст і обсяг знань і вмінь, які повинні засвоїти учні. Необхідно також враховувати наявний рівень знань і умінь учнів, їх ставлення до даної теми, мотиви навчання. Інакше кажучи, цілі навчання конкретного уроку повинні бути зіставлені з об'єктивними можливостями навчального предмета, забезпеченістю педагогічного процесу (дидактичні засоби, технічні та наочні засоби навчання, між предметні зв’язки та ін.) і реальним рівнем розвитку мотивації учнів і їх навченості. Можливе досягнення якоїсь однієї мети протягом кількох уроків. 7]

Постановка оперативних цілей та вибір методів їх реалізації представлена в таблиці 2.1.

Таблиця 2. 1

Цілі навчання, виражені у вигляді переліку дій тих, хто навчається

Еталони

Умови

Результат

Критерії оцінки

1

2

3

4

5

I

Виконання методів конструювання, асортименту і функції одягу, натільної та постільної білизни

Уміти формувати базові основи; розробляти конструкцію моделі одягу за ескізом;

Виявляти принципи методів конструювання деталей

Правильно визначені методи конструювання

Оцінка 3 — 70 — 60% правильна відповідь, 30 — 40% допущені неточності принципів конструювання

II

Класифікація білизни, порівняння їх між собою

Уміти розробляти базові конструкції побудова креслень та виготовлення лекал

Правильно виконувати прийоми конструювання в залежності від моделі

Оцінка 4 — 80% правильна відповідь, 20% допущені неточності при виконанні побудов)

III

Вимоги до білизни

Уміти характеризувати принципи конструювання, коригувати виготовлені лекала та конструкції

Поетапне і правильне виконання принципів конструювання, виконувати раціональні методи

Оцінка 5 — (90% правильна відповідь, 10% допущені неточності при визначенні дефектів

2. 2 Перелік джерел інформації

Підручник № 1 «Конструирование одежды: Курс лекций/ВСГТУ Павлова С. В. , — Улан-Удэ, 2005. «

Підручник № 2 Конструктивное моделирование одежды, Издаельский центр «Академия» Буталова О. Б., 2004. -272 с.

Підручник № 3 «Конструирование женской одежды на типове и нетиповые фигуры «Шершнева Л. П. Москва, 1980. -232 с.

Спираючись на стратегічні і тактичні цілі навчання, загальною метою вивчення теми «Характеристика систем і методів конструювання одягу» є вивчення особливостей побудови одягу.

Дотримуючись мети даної теми ми підібрали навчально і науково-технічну літературу з необхідною інформацією з теми «Характеристика систем і методів конструювання одягу». за наявністю діагностично поставленої мети — всі підручники мають однакові критерії оцінювання: у них відсутні кваліфікаційні характеристики, рівні можливого засвоєння матеріалу, цілі перед розділами, а також прикладів чи завдань із рішеннями, контрольних запитань. Основним (з визначеннями ключових понять, описом конструкції, принципу дії установки і та ін.) підручником можна рекомендувати № 1 як основний, а № 2 та № 3 — як додаткову літературу.

2.3 Проектування плану та струнко-логічної схеми з теми «Конструювання боді»

Побудова базисної сітки креслення

Визначення горизонтальних ліній

Визначення вертикальних ліній

Визначення ширини сітки

Побудова основи креслення жіночої спідниці

Побудова задньої частини полотнища

Побудова передньої частини полотнища

Нанесення модельних особливостей конструкції

Понижуемо горловини полички та оформляємо нову лінію

оформляємо нову лінію низу

Нанесення ліні кокетки

Нанесення місця розташування клапанів кокетки

Перевірка якості виконання креслення

Мал. 2.3. — Структурно-логічна схема з теми: «Конструювання боді»

2. 4 Проектування мотиваційних технологій навчання

Мотивація навчальної діяльності є найважливішим компонентом технології навчання в цілому, і від неї багато в чому залежить результат навчання та формування професійних умінь. Навчальна мотивація визначається як окремий вид мотивації, включений у пізнавальну діяльність.

Мотивація в широкому плані відповідає на запитання: що спонукає людину до діяльності, якими є мотиви її здійснення? У найзагальнішому плані мотив — це те, що визначає, стимулює, спонукає людину до здійснення будь-якої дії, включеної в зумовлену цим мотивом діяльність. Іншими словами, мотивація розглядається як складний багаторівневий регулятор життєдіяльності людини. Із цього випливає важливість мотивації в навчальному процесі, оскільки вона визначає поведінку учня і, отже, істотно впливає на результат навчання.

Мистецтво мотивації є невід'ємною якістю викладачів і майстрів виробничого навчання, які працюють творчо.

Одним із показників результативності мотиваційного компонента навчання:

* швидкість включення викладача у навчальну діяльність;

* стійкість інтересу до неї;

* наполегливість у вирішенні навчальних проблем.

Цілі мотивації в даній курсовій роботі можуть відзначити, що мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню учнів у професійну навчально-пізнавальну й навчально-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтримувати діяльність на необхідному рівні активності. [1,c. 307]

Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості.

Підґрунтям внутрішньої мотивації є чинники, які походять із внутрішнього усвідомлення особистістю своєї поведінки, вони не залежать від заохочень, крім власної активності.

Внутрішня і зовнішня мотивації по-різному впливають на результативність навчання. Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, що відповідають вступній частині заняття і поточній його частині. Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню первісного бажання освоїти навчальну діяльність, викликає інтерес до процесу навчання. Основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. Мотивуючий вступ проводиться у формі бесіди, розповіді. При цьому можливо застосування різних прийомів: віднесення до особистості учня, віднесення до ситуації, приголомшення, порушення інтересу, виступ з цитатою.

Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. [1,c. 309]

Дані характеристики і текст мотивації доцільно використання при викладі теми: «Конструювання боді». Дана мотивація буде доцільною при використанні в навчальній групі, так як вона сприяє активізації навчального процесу, пробудженню певних емоцій та образів в уяві учня, практичних та теоретичних навичок.

Проектування мотиваційних технологій навчання представлено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Вид мотивації

Дії викладача

Дії тих, кого навчають

1

2

3

Зовнішня мотивація

Перед початком заняття викладач попереджує учнів, що в кінці заняття дасть невелику контрольну роботу, яка буде оцінюватися в 3 бали, щоб визначити як уважно слухають учні його на уроці та не відволікаються

Учні уважно слухають викладача, запам’ятовують і ведуть конспект викладаємого матеріалу

Внутрішня мотивація

Вступна мотивація

Мотивуючий вступ

Віднесення до ситуації

Викладач говорить: «.Є багато різновидів конструювання жіночої білизни: бюстгальтер, трусик і, комбідрес, боді, корсет, комбінація. Учні, ви всі прослухали розповідь, а тепер скажіть, чи знає хто-небудь технологію обробки жіночої білизни? Який різновидів між конструювання боді та комбідресом? Комбідрес нагадує боді- лише боді можна носити як частину одягу, а комбидрес все-таки нижня білизна

Учні уважно і з цікавістю слухають розповідь викладача про технологію обробки жіночої спідни

Поточна мотивація

Етап викладу матеріалу

Викладач детально розповідає технологію обробки жіночого боді, ілюструючи кожну стадію технологічного процесу схемами, і пояснює як всі ці знання можна застосувати на практиці, коли учні самостійно працюватимуть на виробництві.

Учні уважно слухають і ведуть детальний конспект викладаємого матеріалу.

Етап формування і контролю діяльності

Вчитель роздає завдання з різними рівнями складності учням, інформуючи їх про те, яку кількість балів вони зможуть отримати за рішення завдань кожного рівня (перший рівень — 3 бала, другий — 3 бала, третій — 4 бала, тобто за виконання всіх завдань учні можуть отримати 10 балів), надаючи їм право самостійно обрати завдання з оптимальним для учня рівнем складності.

Учні самостійно вибирають, яке завдання виконуватимуть. Інформують вчителя про завершення виконання завдання.

2.5 Аналіз і діагностика процесу навчання

Визначення базового навчального матеріалу, знання якого необхідно для вивчення нового навчального матеріалу.

Базовий навчальний матеріал визначається шляхом аналізу між темних (внутрішньо предметних і між предметних) зв’язків з подальшою розробкою методів і засобів контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу (10−20 хвилин перед виконанням навчально-виробничих робіт) отримати повне уявлення про реальні можливості учнів, необхідних для виконання учбово-виробничих робіт. При отриманні негативних результатів контролю необхідно визначити способи формування необхідних базових знань і умінь за невеликий проміжок часу, у противному випадку вивчення нового навчального матеріалу буде утруднено і не дасть позитивних результатів.

Визначення між темних зв’язків здійснюється з метою:* створення єдиної системи знань в учнів;* визначення найбільш раціональної послідовності вивчення навчального матеріалу;* виключення дублювання матеріалу на одному рівні;* формування умінь у учнів комплексно використовувати знання і вміння, отримані при вивченні різних дисциплін;* забезпечення єдиного підходу до навчання фахових дисциплін. Способи реалізації зв’язків залежать від їх типу. Методи і засоби контролю: опитування, бесіда, дискусія, робота з контролюючими програмами на АОС; Методи формування базового матеріалу:* швидке і чітке відтворення необхідної інформації з метою відновлення в пам’яті учнів на основі опорного конспекту або логічної структури;* включення базового матеріалу в орієнтовну основу діяльності при викладі нового навчального матеріалу;* вирішення завдань (навчально-виробничих) з між предметних змістом, що сприяє узагальненню і систематизації знань з кількох предметів одночасно;* навчальні програми; та ін.

МТ-зв'язки і способи їхньої реалізації в навчанні представлені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Ознака класифікації МТ-зв'язку

Найменування МТ-зв'язку і її характеристика

Спосіб реалізації МТ-зв'язку

1

2

3

Об'єктивна ознака: за послідовністю вивчення.

Попередня: виявляється в пам’яті того, якого навчають, у виді сформованих знань.

Повторення тим, якого навчають, вивченого раніше матеріалу

Супутня: виявляється при вивченні однієї і тієї ж теми в суміжних дисциплінах.

Виконання тим, якого навчають, суміжних завдань. Установлення відповідного порядку організації навчального процесу.

Перспективна: виявляється за допомогою відображення змісту навчального матеріалу в майбутній діяльності фахівця

Мотивація навчальної діяльності.

Об'єктивна ознака:

за змістом

За єдністю трактування знань та понять

Узгодження між викладачами суміжних дисциплін формулювань, визначень, умовних позначок величин, проходження вимогам ДСТУ

За вибором навчального матеріалу

Дотримування викладачами єдиних підходів при складанні планів уроків, тексту й опорного конспекту

За використанням знань різних предметів.

Використання знань однієї дисципліни для рішення проблем

Суб'єктивна ознака

За комплексним використанням знань і умінь.

За єдністю методів викладання і контролю.

Застосування різними викладачами в різних дисциплінах тих самих методів викладання, що залежать від рівня знань і здібностей тих, яких навчають.

Алгоритм визначення критеріїв оцінювання відповідей учнів представлений в таблиці 2.5.1.

Таблиця 2.5.1.

Рівень засвоєння навчального матеріалу

Характер дій тих, хто навчається

Процентне співвідношення

1

2

3

1

Повністю самостійно й вірно виконують завдання

100%

2

— повністю самостійно й вірно виконують завдання;

— виконують завдання з незначною підказкою викладача;

— при виконанні завдань можливі деякі неточності, що відповідають 2 рівню засвоєння навчального матеріалу.

80%

20%

3

— повністю самостійно й вірно виконують завдання;

— виконують завдання з незначною підказкою викладача;

— при виконанні завдань можливі деякі неточності, що відповідають 3 рівню засвоєння навчального матеріалу;

— виконання завдань відбувається зі значною підказкою викладача.

5%

15%

2.6 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

Для того, щоб зафіксувати точку зору на зміст понять «засоби навчання», «технічні засоби навчання», розглянемо спочатку узагальнене поняття засобу людської діяльності взагалі. У широкому сенсі під засобами діяльності розуміється все те, що стоїть між суб'єктом діяльності і бажаним продуктом. Якщо той або інший акт (предмет, явище) веде до реалізації поставленої цілі, то він по відношенню до діяльності виступає як засіб. У більш вузькому сенсі поняття «засіб» означає «знаряддя діяльності». В. Биков вказує, що окремі засоби діяльності - це матеріальні об'єкти (елементи) того чи іншого виду середовища, в якому розгортається діяльність людини і, які призначені для використання людиною в процесі виконання нею обмеженої множини дій та операцій. Для перетворення засобу діяльності у засіб навчання необхідно мати окрім техніко-технологічної складової і функціонально-цільовий компонент. Таким чином, під засобом навчання (засобом навчальної діяльності) розуміється матеріальний об'єкт навчального середовища, який використовується учасниками навчально-виховного процесу з метою здійснення окремих навчальних дій. Для сучасної (інформаційного суспільства) системи освіти В. Биков пропонує ввести поняття «е-засобу навчання (e-means/resources of learning) як матеріально-технічної складової навчальної системи, що принципово базується і переважно використовує інформаційно-комунікаційні технології (комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання)» [2, с. 189].

Вчений-дидакт А. Хуторський також розглядає засоби навчання як обов’язковий елемент оснащення освітнього процесу, складову навчального середовища, знаряддя діяльності вчителя та учнів, якими вони користуються як разом, так і окремо. Пропонується класифікувати засоби навчання за дев’ятьма різними ознаками. Наприклад, можна класифікувати засоби навчання за відношенням до технологічного прогресу на традиційні (наочні посібники, музеї, бібліотеки), сучасні (засоби масової інформації, мультимедійні засоби навчання, комп’ютери), перспективні (веб-сайти, локальні та глобальні комп’ютерні мережі). Засоби навчання вчений умовно поділяє на такі групи: натуральні об'єкти, зображення та відображення, опис предметів та явищ, технічні засоби навчання (ТЗН). Зупинимось докладніше саме на останній групі. За А. Хуторським [3, c. 402] до технічних засобів навчання належать діапроектори, кінопроектори, кодоскопи, шкільні радіовузли, телевізори, відеомагнітофони, комп’ютери, калькулятори тощо, а також засоби нових інформаційних технологій — комп’ютерні мережі, інтерактивне відео, засоби медіа освіти, навчальні комплекси на базі комп’ютерної техніки. Аналогічне тлумачення ТЗН, як множини технічних пристроїв, наведено у посібнику з методики навчання фізики О. Бугайова.

Отже, всю множину означень, незважаючи на спільність підходів до спроб обмеження обсягу поняття ТЗН, можна розділити на дві групи котрі можливо використовувати при викладанні теми: «Принципи моделювання та художнього оформлення верхнього одягу» До першої групи належать визначення, в яких до ТЗН відносять тільки апаратуру. Другу групу складають визначення, в яких під ТЗН розуміють сукупність специфічних навчальних посібників (комп'ютерних програм, відеофільмів, діафільмів тощо) і відповідної апаратури для відтворення закладеної в цих посібниках інформації. Специфічні навчальні посібники несуть функціональне навантаження як дидактичні інформаційні засоби. На нашу думку, такі визначення слід вважати більш обґрунтованими, саме тому, що ні названі дидактичні інформаційні засоби, ні відповідна їм апаратура не використовуються одне без одного.

2.7 Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій (ООД, ВД, КД)

Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій направлений на вибір методів і прийомів їхньої реалізації на кожному з виділених етапів вивчення теми. Враховуючи вибір узагальненої групи методів, а також вихідні характеристики навчальної групи й ступінь конкретизації мети вивчення даної теми: «Принципи моделювання та художнє оформлення одягу «направлено на словесні та наочні методи вкладу, закріплення та контролю навчального матеріалу. Методи наочності доповнюють словесні методи. Формулювання виконавчі та контрольні дії при засвоєнні навчального матеріалу направлені на засвоєння учнями даної теми. За допомогою методів якості навчання учні розуміють, усвідомлюють, узагальнюють дану тему.

Викладач направлений на проектування технології формування контрольних дій. Викладач проектує систему контролю учнів. Даний контроль дає можливість визначити на скільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки.

Вибір технологій формування ООД, ВД та КД у тих, що навчається з теми: «Конструювання боді «

Таблиця 2. 7

Методи та засоби формування

ООД

ВД

КД

метод

засіб

метод

назва

параметри, що варіюються

метод

назва

параметри, що варіюються

Розповідь-пояснення, демонстрація

1. Класифікація принципів конструювання

2. Принципи побудови базової форми

3. Розмірні стандарти,

Бесіда

Питання до бесіди.

1. Основні методи конструюв. ?

2. Які конструктивні особливості боді?

1. Конструктивні системи набувають закінченого вигляду;

2. Етапи побудови за системами

Усне опитування

1. Які необхідні прибавки для боді?

2. Як розраховується загальна величина базисної сітки?

1. Пг3, Пт, Пспр, Пшгс, Пдтс, Пдтп

2. (Сг3+Пг)-(Ст+Пт)

Схеми, плакати, натуральні зразки

Бесіда

Питання до бесіди:

1. Послідовність обробки боді?

2. Як можна видозмінити лінію горловини?

1. Силуетні форми моделі?

2. Різновиди рельєфів та кокеток?

Письмовий контроль

1. Які застібки бувають на боді?.

Як використовують боді ?

1. Застібки бувають на липучці, на пуговицах, але частіше вони робляться на кнопках

2 Одягають замість бюзгалтера і трусиків

Схеми, плакати, натуральні зразки тканини

Бесіда

Питання

1. Які є розновиди голок для шиття трикотажу?

2. Який номер гли потрібен для шиття трикотажу?

1. Які властивості притаманні трикотажній тканині?

1.З яких тканин краще виготовляти білизну?

2 Які тканини краще підкреслюють форму тіла?

1. з натуральніх з добавкою іскуственних

2 Т рикотажні тканини

краще підкреслюють форму тіла

2.8 Перспективно-поурочному плані вивчення теми: «Конструювання боді»

Цей структурний компонент уроку надає можливість вчителю визначити рівень навчальних знань учнів, оцінити їх власні досягнення, творчі здібності, узагальнити та проаналізувати результати роботи, здійснювати контроль за підготовкою домашніх завдань.

В цілому перевірка знань проводиться в усному та письмовому вигляді, що зображено на схемі:

Поурочно — тематичний план проведення практичного заняття по темі «Конструювання боді» представлений в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8.

Номер уроку

Найменування тем уроків і їх зміст

Кількість годин

Тип уроку

Перелік умінь, що формується на уроці

Методи, застосовувані на уроці

Домашнє завдання

1

2

6

4

5

6

7

1.

Загальні відомості про конструювання одягу. Прийоми конструювання одягу:

— Прийоми конструювання першого виду

— Прийоми конструювання другого виду

1

Урок засвоєння нових знань

Формування умінь проводити послідовність етапів конструювання одягу.

Розповідь, лекція, опитування, демонстрація натуральних зразків, лекал, базових основ

Повторити конспект уроку, скласти послідовність прийомів конструювання одягу першого виду.

2.

Прийоми конструювання першого виду:

Метод що базується на дискретних змінах фігур

2

Комбінований урок

Формування вмінь виконувати конструювання одягу

Розповідь, бесіда, опитування, демонстрація навчальних плакатів

Виконання завдання конструювання одягу

3.

Прийоми конструювання другого виду:

інженерні методи

2

Лабораторно — практична робота

Формування вмінь виконувати конструювання одягу

Розповідь, бесіда, опитування, демонстрація, натуральних зразків

Вивчити учбовий матеріал по конспекту

4.

Прийоми конструювання третього виду:

наближені методи систем

1

Контрольний — перевірочний

Формування умінь виконувати поетапно конструювання одягу.

Опитування, контрольна робота

___

2.9 Розробка бінарних дій викладача і учнів на уроці «Прийоми конструктивного моделювання першого виду» представлена в таблиці 2. 9

Бінарні дії викладача і учнів на уроці Таблиця 2.9.

Структурні елементи уроку

Дії викладача

Дії учнів

1

2

3

1. Організаційна частина (2−3 хв.)

Вітає учнів

Відзначає в журналі.

Вітають викладача

Слухають рапорт чергового

2. Повідомлення теми і мети уроку (3хв.)

Записує тему на дошці, повідомляє мета заняття.

Записують в зошит тему уроку

3. Актуалізація опорних знань (10−15 хв.)

Ставить питання таким, що вчиться, коректує відповіді, узагальнює, підводить підсумок бесіди.

Слухають питання викладача, відповідають на них, доповнюють відповіді один одного.

4. Повідомлення нового матеріалу викладачем (30 хв.)

Висловлює новий учбовий матеріал, використовуючи транспаранти і учбові плакати. Допомагає учням узагальнити сказане, доповнює їх відповіді і робить висновки.

Слухають пояснення викладача, конспектують, замальовують схему, ставлять питання по ходу викладу учбового матеріалу.

5. Первинне закріплення і поточне повторення (5 хв.)

Ставить питання, коректує відповіді, виправляє помилки.

Відповідають на питання викладача, доповнюють відповіді товаришів.

6. Підбиття підсумків уроку (2 хв.)

Узагальнює матеріал уроку, повідомляє оцінки.

Слухають.

7. Повідомлення домашнього завдання (2 хв.)

Повідомляє домашнє завдання.

Записують домашнє завдання в конспект.

Висновок

Постійні соціально-економічні зміни в країні, науково-технічний прогрес диктують нові вимоги до моделі сучасного фахівця. В умовах відсутності необхідної навчальної літератури та невідповідності наявної пропонованим вимогам інженер-педагог повинен постійно вирішувати проблеми, по-перше, пошуку необхідної інформації та трансформації її у навчальний предмет, а по-друге, визначення необхідного і достатнього її обсяг для виконання в подальшому учнями на необхідному рівні професійних обов’язків. Цим викликана необхідність доповнення відповідними аспектами підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.

Система навчання майбутніх фахівців роботі з інформацією є безперервною, вона побудована по принципу постійного ускладнення і, крім того, охоплює всі дисципліни навчального плану. Це вказує на ефективність системи, а комплекс спеціальних завдань, сприяє її швидкої реалізації. З огляду на сказане важливого значення набувають проблеми формування у майбутніх фахівців чіткого усвідомлення перспектив розвитку своєї професії, її ролі й місця в суспільному розподілі праці, виховання гордості за доручену справу, впевненості у правильності вибору професії. На сучасному етапі розвитку суспільства вся система навчання, виховання та розвитку учнів потребує суттєвого реформування, а в центрі уваги педагогічної науки і практики має незмінно знаходитися молода людина з її життєвими інтересами, здібностями та моральними цінностями.

Названі пріоритети професійного навчання і виховання з перевагою ролі людського фактора мають бути чітко усвідомлені тими, хто реалізовуватиме завдання підготовки робітничих кадрів, — викладачами спеціальних дисциплін професійно-технічного навчального закладу. Вони, у свою чергу, мають здобути якісно нову сукупність знань, умінь і навичок як з основ психолого-педагогічних наук, так і в галузі комп’ютерно-інформаційних технологій у процесі їх професійної підготовки в системі вищої педагогічної освіти.

Соціальна потреба підготовки кваліфікованих робітників у галузі автоматизації для сучасного виробництва висуває комплекс кваліфікаційних вимог до педагогічних працівників, які мають забезпечити таку підготовку, отже, задовольнити зазначену соціальну потребу. Пріоритетною серед цих вимог є необхідність реалізації інтегративної підготовки майбутнього фахівця, яка передбачає системне поєднання, взаємопроникнення та взаємодоповнення фахово-педагогічної підготовки.

Аналіз існуючого стану проблеми дав змогу зробити висновок про те, що відсутність системного підходу до інтенсифікації навчальної діяльності кваліфікованих фахівців заважає вирішити проблему інтенсифікації навчального процесу в цілому.

Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено концепцію підвищення інтенсивності навчальної діяльності фахівців засобами змісту, яка ґрунтується на принципі єдності змістового і процесуального аспектів навчального процесу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Коваленко О. Е., Шматков Є.В. Методика професійного навчання. Тестові завдання для самостійної роботи: Навчальний посібник для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей — Х., 2005. — 439с.

2. Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та технологій навчання // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 — 2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України /Академія педагогічних наук України. — Ч.2. — Харків: «ОВС», 2002. — С. 182−189.

3. Хуторський А. В. Сучасна дидактика: Підручник для вузів. — СПб: Петербург, 2001.- 544с

4. Безрукова B.C. Педагогика. Проективна педагогика. Учебное пособие для инженерно-педагогических институтов и индустриально-педагогических техникумов. — Екатеринбург: Издательство «Деловая книга», 1996. — 344 с.

5. Варковецкая Г. Н. Методика осуществления межпредметных связей в профтехучилищах: Метод, пособие. — М.: Высш. шк., 1989. — 128 с.

6. Васильев И, Б. Профессиональная педагогика: конспект лекций для' студентов инженерно-педагогических специальностей. — Харьков, 1999. '- 151 с.

7. Девятьярова Т. А. Методика профессионального обучения: Методика и организация производственного обучения в учебно-производственных мастерских швейного профиля. Конспект лекций для студентов специальности 7. 10 104 Профессиональное обучение. Технология текстильной и легкой промышленности. — Харьков: УИПА, 2000. -'33 с.

8. Закон України «Про професійно-технічну освіту» // Професійно-технічна освіта, 1998, — №). — С, 2−12.

9. Коваленко О. Е, Методичні основи технології навчання: теоретико-методичний та практичний аспект викладання дисциплін електроенергетичного циклу. -X.: Основа, 1996. — 184 с.

10. Коваленко Е. Э., Брюханова Н. А. Методика профессионального обучения: Учебное пособие по теме" Логические основы формирования учебного материала" / Под ред. С. Ф. Артюха. — К. Вища школа, 1998.

11. Коваленко Е. Э. Методика профессионального обучения. Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образований — Х.: ЧП «Штрих», 2003. — 480 с.

12. Концепція Державного стандарту професійно-технічної освіти України // Професійно-технічна освіта, 1998. — № 2. — С. 2−5.

13. Кочетов С И. Основы применения средств обучения в ПТУ. М.: Высш. шк., 1986.

14. Кравцов Hp И, Организация методической работы в среднем профессионально-техническом училище и руководство ею. — М.:. Высш. шк., 1986,

15. Крутецкий Э, И. Организация теоретического обучения в училищах профтехобразования. — Минск: Вышэйш. шк., 1987.

16. Макиенко М. И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования. — Минск: Вышэйш. шк., 1983. — 344 с,

17. Махмутов М'. И. Организация проблемного обучения в школе. — М: Просвещение, 1977.

18. Махмутов М. И. Сучасний урок. — М., 1981.

19. Махмутов М. И., Шакиров А. 3. Учебный процесе с использованием межпредметных связей в средних ПТУ. — М.: Высш. шк., 1985.

Методика професійного навчання: конспект лекцій по темам: «Організаційні форми виробничого навчання та їх вибір», «Методи виробничого навчання та їх вибір» для студ. Спец. 7. 1 010 123. / Упоряд.: Т.А. Дев’ятьярова. Харків: УІПА, 1997. — 50 с. — Рос. Мовою

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой