Переклад назв фільмів з англійської мови на українську

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Иностранные языки и языкознание


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

Переклад назв фільмів

з англійської мови на українську

План

Вступ

Розділ 1. Теоретичні відомості

1.1 Глагол

1.2 Лексико-семантичне поле

1.3 Лексико-семантична група

Розділ 2. Аналіз назв фільмів та їх перекладів українською мовою

2.1 Функції назв кінострічок

2.2 Стратегії перекладу назв фільмів з англійської мови на українську

2.2.1 Прямий переклад

2.2.2 Трансформація назви

2.2.3 Заміна назви

2.3 Фактори, що впливають на вибір стратегії

Висновок

Summary

Список використаних джерел

Вступ

Переклад кінофільмів — доволі важлива у наш час і в нашій країні галузь творчого і комерційного перекладу. Хоча вітчизняний кінематограф за останні роки вийшов на рівень, що перевищує радянські показники по числу фільмів, що випускаються, кількість зарубіжних стрічок на екранах кінотеатрів, на телеканалах і на електронних носіях, як і раніше, дуже велика. Більшість новинок, принаймні, голлівудських, в обов’язковому порядку перекладається російською та українською мовами. Фільм є важливою художньою формою: фільми розважають, навчають, освічують і надихають аудиторію. Візуальні елементи фільму не потребують ніякого перекладу, даючи кінофільму універсальну владу комунікації. Будь-який фільм може стати міжнародною привабливістю, особливо з доповненням дублювання або підзаголовків, які перекладають діалог.

Актуальність теми. Тема даної роботи є дуже актуальною, і ніколи не втратить актуальності, адже щорічно випускаються в прокат, дублюються і перекладаються безліч кінофільмів. Люди формують та доповнюють своє враження про ту чи іншу країну завдяки побаченому, і не завжди замислюються, чи повністю відповідає побачене (почуте) дійсності. Це дослідження є дуже важливим для всіх, хто піклується про коректність та адекватність власного погляду на закордон.

Мета та завдання роботи. Мета даної роботи — сформувати комплексну систему теоретичних та практичних знань, необхідних перекладачеві при перекладі назв фільмів з англійської мови на українську.

Згідно поставленої мети дана курсова робота потребує вирішення таких завданнь:

1. Встановити значення перекладу для розвитку і вивчення культури -як міжнародної, так і культур окремих країн; проаналізувати вплив культурного середовища, зокрема соціального розшарування, на переклад.

2. Дослідити прагматичну дію (комунікативний ефект) перекладу, як вислову чи тексту.

3. Визначити поняття еквівалентності в перекладі і встановити значення цього явища для перекладознавства.

4. Визначити роль, яку відіграє назва кінофільму в його подальшій долі.

5. Дослідити основні стратегії, тактики і прийоми перекладу назв фільмів. переклад назва фільм мова

6. Зазначити найвагоміші фактори, що змушують перекладача обрати ту чи іншу стратегію перекладу назви.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є назви англійських і американських кінофільмів.

Предметом дослідження є переклади назв англійських та американських кінострічок українською мовою.

Методи дослідження. При опрацюванні теми було використано порівняльний метод (зіставлення назв фільмів англійською мовою та їх перекладу українською); аналітичний (аналіз та пояснення українських еквівалентів певними чинниками); комплексний метод (багатосторонній підхід до теми дослідження.

Новизна даної роботи полягає в тому, що її практична частина, окрім посилань на добре відомі фільми, містить приклади перекладу назв кінострічок, що вийшли в прокат в 2009—2010 роках.

Практичне значення даної курсової роботи полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані при подальшому дослідженні процесу перекладу та дублювання фільмів. Також ці матеріали можуть виявитися корисними при підготовці спецкурсів та спецсемінарів для студентів філологічних факультетів.

Структура роботи. Дана курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел (16 позицій). Загальний обсяг курсової роботи 29 сторінок. Основний текст складає 19 сторінок.

Перший розділ присвячено необхідним для подальшого аналізу назв фільмів теоретичним відомостям з курсу перекладознавства, а другий — безпосередньому аналізу назв, встановленню зв’язку між сюжетом фільму та його назви та дослідженню факторів, які впливають на вибір стратегії перекладу назви і сам переклад. Для першого розділу основними джерелами послугували книги В. Коміссарова «Современное переводоведение», І. Корунця «Вступ до перекладознавства», М. Гарбовського «Теорія перевода». У другому розділи використовувалися стаття І. Мілевич «Стратеги перевода названий фильмов» та безпосередньо назви кінофільмів в оригіналі та їх відповідники в перекладі.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Переклад назви фільму як культурний феномен

Переклад назви будь-якого фільму «будується» з морфем, слів, словосполучень мови перекладу — тобто з її структурних одиниць. Проблема взаємовідносин мови і культури традиційно включалася в сферу інтересів мовознавців. Проте в останні десятиріччя поняття «культура» набуває все більш широкої інтерпретації. На зміну розумінню культури як сукупності матеріальних і духовних досягнень цивілізації прийшло розширене тлумачення цього терміну, що включає всі особливості історичних, соціальних і психологічних явищ, характерних для даного етносу, його традиції, цінності, погляди, інститути, поведінку, побут, умови життя -- словом, всі сторони його буття і свідомості. В. Коміссаров зазначає, що мова як засіб вербальної комунікації є найважливішою частиною культури, і всі особливості його структури і функціонування можуть вважатися проявами культури відповідного мовного (або етнічного) колективу. Проте він підкреслює, що має бути враховано складний і опосередкований характер зв’язку мови з іншими елементами культури. Навколишній світ, духовне життя і поведінка людей відбиваються в свідомості людини в певних когнітивних структурах, які, у свою чергу, реалізуються і реструктурізуються в мовних категоріях і формах. На формування і розвиток когнітивних і особливо мовних структур впливають не тільки зовнішні чинники (інші елементи культури), але і внутрішні закони, що визначають існування когнітивних і мовних систем як цілісних утворень [3, с. 63].

Для дослідження закономірностей перекладацької діяльності великий інтерес представляють особливості мови, прямо або побічно обумовлені культурою носіїв мови. Подібні особливості можуть виявлятися на різних рівнях мовної структури, в правилах вербальної комунікації, в способах опису позамовної реальності. На думку В. Коміссарова, вирішальну роль грають соціально-культурні чинники у формуванні у комунікантів фонових знань, без яких неможлива інтерпретація мовних висловів. Найбільший інтерес для теорії і практики перекладу представляють повідомлення, що безпосередньо відображають умови життя і звичаї представників певної культури. У англійських будинках спальні часто розташовуються на другому поверсі, і тому фраза «It's late I’ll go up» легко тлумачиться як намір відправитися спати. Коли американець повідомляє, що він хоче купити «а three bedroom apartment», його повідомлення правильно зрозуміє лише той, хто знає, що в його країні, окрім індивідуальних спалень, прийнято мати і одну спільну кімнату, і тому йдеться про чотирикімнатну квартиру [3, с. 64].

Вивчення культурних особливостей різних сторін вербальної комунікації представляє великий інтерес для перекладознавства. В. Коміссаров наголошує, що перекладацька діяльність означає не тільки взаємодію двох мов, але і контакт між двома культурами. Слід враховувати, що разом з унікальними особливостями, що характеризують кожну окрему культуру, існують чинники, загальні для багатьох або деяких культур. Крім того, різні культури завжди впливали і продовжують впливати одна на одну. Реальне життя спростовує твердження про відокремленість і принципову взаємну непроникність культур. Представники однієї культури стикаються з особливостями інших культур при безпосередньому спілкуванні з носіями цих культур у себе в країні чи за її межами, або отримують відповідну інформацію усно або письмово з екрану, з газетних сторінок, з літературних творів і інших джерел. Одним з таких джерел, що набув широкого поширення в сучасному світі, є переклади. Розкриваючи своєрідність і різноманіття культурних цінностей, звичаїв і традицій, переклади сприяють взаєморозумінню і взаємоповазі, збагачують культуру кожного народу, вносять великий внесок до розвитку його мови, літератури, науки і техніки

Важливу роль грають переклади в культурі мови перекладу. Відомо, що багато національних мов і культур формувалися під впливом перекладів, головним чином, з античних мов. Переклади зіграли вирішальну роль в розвитку культури слов’янських народів, наприклад, переклади релігійних книг з грецького на церковнослов’янську (староболгарську) мову, виконані Кирилом і Мефодієм.

В. Коміссаров підкреслює залежність стратегії перекладача від ступеня престижності іноземного автора в культурі, що приймає. Класичні або зразкові твори прославлених і знаменитих авторів перекладаються з підвищеною увагою до відтворення їх змісту і авторського стилю, тоді як в перекладах менш відомих авторів нерідко широко використовуються стандартні, приблизні варіанти, що полегшують завдання перекладача і нівелюють смислові і стилістичні особливості оригіналу. Соціально-культурний вплив на стратегію перекладача нерідко відбивається і на повноті відтворення в перекладі змісту оригіналу, вимушуючи перекладача скорочувати або повністю опускати все, що в приймаючій культурі вважається неприпустимим з ідеологічного, морального або естетичного боку [3, с. 68].

Деякі труднощі при передачі особливостей соціальних діалектів можуть виникнути у зв’язку з тим, що ступінь соціального розшарування в різних країнах різний, як і різний ступінь такого розшарування в мові. В. Коміссаров зазначає, що в таких випадках еквівалентність в перекладі може встановлюватися між абсолютно різними типами мови. Важливо лише, щоб відмінності в мовних формах мали відповідний соціальний статус. Наприклад, в перекладах англійською мовою романів західноафриканських письменників городяни говорять стандартною англійською мовою, а селяни мовою Біблії. У будь-якому випадку перекладач має добре знати соціальні діалекти обох мов, що беруть участь в перекладі, і вміти співвідносити їх ознаки [3, с. 71].

1.2 Прагматична функція перекладу назв фільмів

Мовні знаки є структурними компонентами будь-якого висловлення — у тому числі, компонентами назви фільму в оригіналі та її перекладу на українську мову. Мовний знак володіє не тільки семантикою (відношенням до того, що позначається) і синтактикою (відношенням до інших знаків), але і прагматикою (відношенням до користувачів мови). Знаки мови можуть справляти на людей певне враження (позитивне, негативне або нейтральне), впливати на них, викликати ту або іншу реакцію. Здатністю впливу на читача або слухача, тобто прагматичною дією (інакше — комунікативним ефектом) володіє і будь-який вислів, і будь-який текст. Особливу увагу слід приділити прагматичній дії назви фільму, адже від неї залежить успіх і сприйняття кінострічки. Характер такої дії визначається трьома основними чинниками. По-перше, це — зміст вислову. Зрозуміло, що реакція на повідомлення про смерть близької людини буде іншою, чим звістка про те, що ви виграли крупну суму грошей. По-друге, сприйняття повідомлення залежить від характеру його складових. Одне і те ж повідомлення може бути по-різному оформлене. Той, хто говорить, підбирає мовні засоби при побудові вислову відповідно до свого наміру справити бажане враження чи ефект на слухачів. По-третє, прагматична дія вислову залежить від реципієнта, що сприймає його. Повідомлення про загибель якоїсь людини неоднаково сприймається його близькими, випадковими знайомими або абсолютно сторонніми людьми. Прагматична дія, що визначається змістом і формою вислову, може реалізуватися неповністю або взагалі не реалізуватися по відношенню до якогось типу реципієнта. Вислів володіє прагматичним потенціалом, який по-різному реалізується в конкретних актах комунікації. Коли перекладач свідомо змінює комунікативний ефект, до якого прагнули автори початкової назви, можна говорити про прагматичне перетворення. Окрім прикладів перекладів законодавчих текстів з інформативною метою, В. Гарбовський пригадує добре відомі випадки, коли поетичні твори перекладалися прозою. Перекладачі свідомо змінювали комунікативний ефект, естетичну функцію початкового мовного твору. Вони проводили свідому прагматичну трансформацію, вважаючи, що «їх» читачеві важливіше якомога докладніше і точніше познайомитися із змістом оригіналів. Ці твори починали виконувати нову для них просвітницьку функцію, повідомляючи про події, вдачі, ідеї іншого народу. Прагматичні перетворення зачіпають, як правило, весь текст в цілому [1, с. 394−395].

Прагматично обумовлені перетворення мають на меті досягнення в тексті перекладу комунікативного ефекту, еквівалентного тому, який може бути виявлений в тексті оригіналу. В результаті перетворень цього типу зберігається прагматичне значення початкової одиниці, тоді як семантичні і синтаксичні значення можуть повністю або частково змінюватися. В. Гарбовський зазначає, що найбільш істотні зміни семантичних і синтаксичних значень відбуваються в результаті трансформаційних операцій, які отримали назви комплексних замін, адаптації та прагматичної адаптації. Перекладач, як і автор, хоче викликати у реципієнта певну реакцію (викликати позитивні емоції, спонукати до співчуття, примусити співпереживати і т.п.). При цьому він у меншому ступені зв’язує себе структурою синтаксичної організації і семантикою висловів оригінального твору, а в деяких випадках змінює і самі наочні ситуації, виведені в початковому мовному творі [1, с. 395].

Таким чином, на прагматичному рівні виявляється можливим прослідкувати два типи перетворень -- прагматичні і прагматично обумовлені. Якщо перші змінюють прагматичне значення оригіналу і можуть вивести переклад до межі адекватності, тобто наблизити його до інших видів міжмовного посередництва, то другі направлені саме на збереження комунікативного ефекту оригінального тексту і є засобом досягнення прагматичного значення. На відміну від прагматичних, прагматично обумовлені перетворення можуть зачіпати не весь текст в цілому, а лише окремі його складники.

1.3 Еквівалентність при перекладі назв фільмів

Специфіка перекладу, що відрізняє його від всіх інших видів мовного посередництва, полягає в тому, що він призначається для повноправної заміни оригіналу і що реципієнти перекладу вважають його повністю тотожним початковому тексту. Разом з тим не важко переконатися, що абсолютна тотожність перекладу оригіналу недосяжна і що це зовсім не перешкоджає здійсненню міжмовної комунікації. В. Коміссаров зазначає, що справа не тільки в неминучих втратах, пов’язаних з труднощами передачі особливостей поетичної форми, культурних або історичних асоціацій, специфічних реалій і інших тонкощів художнього викладу, але і в неспівпаданні окремих елементів змісту в перекладах найелементарніших висловів. Спроби передати в перекладі абсолютно все, що можна виявити в оригіналі, як правило, приводять до абсолютно неприйнятних результатів. Внаслідок відсутності тотожності відношення між змістом оригіналу і перекладу позначається терміном «еквівалентність» [3, c. 117].

Я. Рецкер досить точно визначив перекладацький ек-вівалент як «постійний рівнозначний відповідник», що є, як правило, «не-залежним від контексту». Звідси «еквіваленти мають постійні відповідники у мові перекладу» [ 12, с. 11−12]. І. Корунець підтверджує, що це справді так, бо еквівалент, або повний відповідник, як щось рівносильне, рівнозначне й відповідне чомусь, не може не мати іншого, крім постійного відповідника [5, с. 174−175].

Тому відповідник власне і є еквівалентом. Проте В. Комісаров ро-зуміє еквівалентність у перекладі значно ширше. У нього еквівалент-ність на рівні змісту знаходить такі форми прояву: 1) на рівні мовних знаків; 2) на рівні висловлювання; 3) на рівні повідомлення; 4) на рівні опису асоціації.

Оскільки важливість максимального збігу між цими текстами представляється очевидною, еквівалентність зазвичай розглядається як основна ознака і умова існування перекладу, з такого підходу витікає декілька висновків. В. Коміссаров підкреслює, що, по-перше, умова еквівалентності повинна включатися в саме визначення перекладу. По-друге, поняття «еквівалентність» набуває оцінний характер і «добрим», або «правильним» перекладом визнається тільки еквівалентний переклад. По-третє, оскільки еквівалентність є умовою перекладу, завдання полягає в тому, щоб визначити цю умову, вказавши, в чому полягає перекладацька еквівалентність, що саме повинне бути обов’язково збережене при перекладі. Важливо відзначити, що незбереження мети комунікації робить переклад нееквівалентним, навіть якщо в нім збережена решта всіх частин змісту оригіналу. Проблеми можуть виникнути при передачі внутрішньомовних значень, наявність яких в семантиці слова указує на зв’язок слова із значеннями або формами інших слів. Зіставлення перекладів з їх оригіналами показує, що існують декілька типів еквівалентності, в кожному з яких зберігаються різні частини змісту початкового тексту [3, c. 123].

Виходячи з понят-тя відповідності й відповідників мовних одиниць німецький літерату-рознавець і перекладознавець Вернер Коллер визначив аж одинадцять типів еквівалентності. А саме:

1) змістова еквівалентність;

2) стилістична еквівалентність;

3) формальна еквівалентність;

4) функціональна еквівалентність;

5) текстова еквівалентність;

6) комунікативна еквівалентність;

7) конототивна еквівалентність;

8) денотативна еквівалентність;

9) прагматична еквівалентність;

10) еквівалентність ефективності;

11) тексто-нормативна еквівалентність [14, c. 186].

2. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ НАЗВ ФІЛЬМІВ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАДІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

2.1 Функції назв кінострічок

Художній фільм — це не тільки культурний феномен, що відображає соціокультурні пріоритети суспільства, але і спосіб формування картини світогляду як окремої особі, так і певного лінгвокультурного середовища в цілому. Адже нерідко саме фільми (незалежно від художніх достоїнств або недоліків) є головним джерелом і одночасно засобом створення образу «чужої» культури. Яскравий тому приклад — американські кінострічки, за допомогою яких у нас створюється бачення американського способу життя, особливостей міжособових відносин, системи цінностей та ін.

Яку саме роль відіграє назва в подальшій долі кінофільму? Головна її функція — ідентифікувати фільм. Без цього початкового визначення буде неможливим обговорення, реклама та аналіз фільму. Як то кажуть, «як назвеш корабель, так він і попливе». Навіть тексту ми маємо дати назву, щоб його обговорити. Так само будь-який комп’ютерний файл повинен мати заголовок, але навіть перед тим, як файл отримає свій заголовок, система називає його «Untitled 1». Назва як одна з домінуючих позицій художнього твору відображає загальні тенденції перекладів і часто відрізняється різними замінами і змінами, що характеризують як особливості різних мовних, стилістичних, аксіологічних систем, так і відмінності в когнітивних процесах, пов’язаних із специфікою сприйняття і передачі тієї або іншої «чужої» реалії, події. Сучасному глядачеві надається величезна кількість перекладеного артефакту в різних формах (дублювання, субтитри, подвійні субтитри). Окрім ідентифікаційної функції назви існують і інші:

Назва робить можливим пошук фільму на телеканалах, в Інтернеті чи відгуки на нього в пресі;

Назва провокує певне сприйняття фільму чи заочну думку про нього, шляхом наголошення на конкретні предмети та явища чи поданням абстрактного виразу. Назва — це певного роду реклама фільму, яка вражає глядача і швидко запам’ятовується;

Назва — ключ до інтерпретації твору, і згідно з нею глядач формує власний прогноз щодо змісту кінострічки ще на початку сприйняття назви.

Кількість кіноматеріалу, що перекладається, позначається на його якості: переклади зарубіжних фільмів є хрестоматійним прикладом різного роду помилок, неточностей, інтерференцій тощо. Наприклад, вигук «вау» став загальновідомим і помітно потіснив в широкому вживанні українські «ого», «ох». Про це говорить і те, що при дублюванні зарубіжної кінопродукциї вигук «wow» залишається без перекладу [15].

2.2 Стратегії перекладу назв фільмів з англійської мови на українську

Аналіз перекладених назв фільмів дозволяє виявити три стратегії, до яких вдаються перекладачі, працюючи з назвами фільмів. Трансформації в перекладах обумовлені різними чинниками: лексичними, стилістичними, функціональними, прагматичними. В останній час трансформації досліджуються з позиції особливостей когнітивних процесів, специфіки картини миру, відображеної в художньому творі.

Хоча сучасні традиції перекладу назв і складаються часом випадково і стихійно, проте помітно домінує тенденція прагматичного перекладу. «Комунікативна здатність носіїв мови включає, окрім мовного знання, уміння інтерпретувати мовний зміст вислову і виводити з нього контекстуальний і імпліцитний сенс», — пише В. Коміссаров [3, с. 55]. Подібні навички необхідні перекладачеві фільмів, назви яких можуть бути і ключовою фразою фільму, і метафорою, і інтригуючою «оманкою».

Тому врахування прагматики відповідної оригіналу назви передбачає використання різних стратегій адаптації, що допомагають читачеві (потенційному глядачеві) виводити найбільш адекватний змісту фільму сенс, неможливий при буквальному перекладі. Для цього типу перекладу необхідно враховувати соціально-культурний вплив, який описано в першому розділі.

2.2.1 Прямий переклад

Перша стратегія заснована на прямому перекладі англомовних назв фільмів потрібною мовою. В основному, такій стратегії піддаються назви фільмів, де відсутні неперекладні культурно-специфічні компоненти (екзотизми і т. п.) і відсутній конфлікт форми і змісту: A Dangerous Man (2010) — Небезпечна людина, Halloween II (2010) — Хелоуін 2, The Graves (2010) — Могили, Tooth Fairy (2010) — Зубна Фея.

До даної стратегії також належать такі прийоми перекладу, як транслітерация і транскрипція власних імен, таких, що не мають внутрішньої форми. Поза сумнівом, такі власні імена несуть певний культурологічний компонент, проте при перекладі він стає нерелевантним. Таким чином перекладені наступні назви фільмів: Bronson (2009) — Бронсон, Hannah Montana: The Movie (2009) — Хана Монтана: Кіно, Jesse Stone: Thin Ice (2009) — Джесі Стоун: Тонкий лід.

При масовому надходженні кінопродукції неможливо уникнути різночитань варіантів і інших порушень точності вторинної (перекладеної) номінації артефакту і її ідентифікації, що може стати причиною комунікативної невдачі. Аналіз показує, що в двох і більш варіантах перекладів назв спостерігається цілий ряд відмінностей. Наприклад, фонетичні відмінності: Ally McBeal — Алі Макб ілл і Елл і Макб іл; Vainer -Уайнер і Вайнер.

Д. Ольшанський наводить в приклад кілька лексико-синонімічних варіантів, один з яких зазвичай представляє собою буквальний переклад. Наприклад, Usual Suspects- Звичайні підозрювані, Підозрілі особи; Crazy Bus- Божевільний автобус; Автобус, що збісився; 28 Days Later — 28 днів опісля, Через 28 днів; My Big Fat Greek Wedding — Моє велике товсте грецьке весілля, Моє велике грецьке весілля, Товсте грецьке весілля; The Real McCoy -Справжній Маккой, Справжня Маккой, Карен Маккой — це серйозно, Маккой що треба, Ріл Маккой — це серйозно [11, с. 349].

2.2.2 Трансформація назви

Другу стратегію можна визначити як трансформація назви. Наприклад, багато назв фільмів перекладаються розширенням когнітивної інформації за допомогою заміни або додавання лексичних елементів, введення ключових слів фільму компенсує в назві смислову або жанрову недостатність дослівного перекладу. І. Мілевич наводить наступні приклади. Назва комедії про молодшого сина диявола Little Nicky — перекладено з додаванням лексичного елементу Нікі, диявол-молодший. Комедія з назвою, в якій відображено лише прізвище головного героя, Bowfinger, перекладена як Кльовий хлопець або Божевільний Боуфінгер. Крім того, такий переклад не дозволить ідентифікувати цей фільм, наприклад, з детективом або біографічною драмою.

Втім, очевидне бажання зробити назву фільму цікавіше (рекламна функція назв фільмів). Щоб фільм користувався великим успіхом в прокаті, до оригінальної назви додаються окремі фрази. Класичний приклад: Hitch і його варіант в українському прокаті Правила Знайомства: Метод Хітча. Адже насправді, це історія про людину, що займалася навчанням чоловіків правилам поводження з жінками. І справді, українська назва більш інтригує потенційного глядача, чим просто «Хітч». Дана ж стратегія характерна при перекладі кінозаголовку Vacancy (2007) — Вакансія на жертву. Жанр цього фільму — тріллер, тому такий переклад можна вважати цілком адекватним, до того ж для середньостатистичного глядача слово «вакансія» асоціюється з роботою. Назву американського бойовика Fighting (2009) з метою підкреслення гостроти сюжету було перекладено як Бій без правил. Трилер The Killing Room (2009) в українському прокаті вийшов як Кімната смерті. У разі буквального перекладу на кшталт «Кімната, що вбиває», у глядачів могли б виникнути здогадки про сюрреалістичний характер цієї стрічки, тож перекладачі уникнули цього непорозуміння.

Розглянемо основні тактики, пов’язані з перекладом назв фільмів, що включають власне ім'я. Одиночне особисте ім'я головного героя художнього фільму найчастіше передається без змін, наприклад, Gooby (2009) — Губі, Bruno (2009) — Бруно. Варіанти назви обумовлені фонетіко-стилістичними причинами. Наприклад назва рімейку фільму, створеного за однойменною п'єсою Alfie — Альфі, Ельфі, Красень Алфі. Складність представляють національна специфіка і традиції іменувань, наприклад, переклади славянських по батькові або зменшувальних форм імен. Так, при передачі англійського Junior (що стало назвою комедії), у якому збігаються значення оніму (власної назви) і відповідного апелятиву (згальної назви), в українському перекладі збережене «значення» оніму — Джуніор.

Розширення назви використовується у випадках, коли ім'я в назві володіє яскравим національно-культурним компонентом. Згадаємо, наприклад, назву кінострічки, в основі якою лежить мультиплікаційний фільм, добре відомий американському глядачеві, — The Grinch. У вітчизняному фонді фонових знань такий персонаж відсутній, тому в українському перекладі цей пропуск замінюється контекстуальним розширенням: Грінч — викрадач Різдва. При перекладі популярного анімаційного фільму Shrek — Шрек навпаки не виникла потреба підтримки контекстом оскільки ім'я-назва позначає новий персонаж і для перекладної, і для вихідної масової культури.

Назву Finding Neverland, що містить найменування фантастичної країни, перекладено як Чарівна країна, але існує і менш вдалий, майже дослівний варіант: В пошуках Нетландії. Інший приклад: Boogeyman -перекладений як Бугімен, хоча в пресі зустрічається варіант Страшила.

Паралельно з додаваннями перекладачі практикують прийом опущення, наприклад, Three Burials of Melquiades Estrada в українському прокаті отримали назву Три могили. Це виправдано, тому що з іменем Мельхіадес (до того ж з прізвищем Естрада) назва стала б дуже огрядною, нелегкою для читання. Якщо для англомовного глядача — це цілком прийнятна назва, то для українського глядача — це незрозуміле іноземне ім'я, яке лише ускладнює сприйняття назви. Цей приклад має відношення до прагматичної адаптації, одного з основних моментів стратегії трансформаційного перекладу. Певні пласти лексики, до яких належать реалії, фразеологізми, авторське словотворення і т.д., викликають перекладацькі труднощі. Прагматична адаптація таких одиниць здійснюється за рахунок різного роду трансформацій.

2.2.3 Заміна назви

Третя стратегія, якою користуються перекладачі, — це заміна назв фільмів. Не дивлячись на основні вимоги, які стоять перед перекладачем — збереження семантико-структурної рівності і рівні комунікативно-функціональні властивості - випадків зміни назв фільмів при перекладі достатньо багато.

Наприклад, на одному з форумів наводиться такий приклад — кінозаголовок The Cinderella Man (2005) переведений як Нокдаун. Жанр цього фільму — драма, екшн. Це історія людини, яка в роки Великої Депресії починає боксувати, щоб заробити гроші на прожиток собі і своїй родині. З’ясовується, що у Бреддока — справжній спортивний талант, який підносить його до вершин слави. А минуле бідняка послугувало приводом для появи його оригінального прізвиська — Попелюшка. Проте українські перекладачі не змогли поставити слово Попелюшка в чоловічий рід (Золушкін, Золушкамен), тому їм довелося відмовитися від перекладу взагалі, і знайти контекстуальну заміну — Нокдаун. Тут причиною заміни можна вважати як неможливість передачі внутрішньої форми англомовної назви, так і жанрову адаптацію.

Фантастичний трилер Push (2009), що буквально перекладається як «Товчок», в українському прокаті вийшов під назвою П’ятий вимір. Ця назва дозволила українським глядачам точніше уявити зміст цієї стрічки. Щоб привернути увагу до головного героя, замінено назву і американської чорної комедії Observe and Report (2009) — Типа крутий охоронець. Також замінено назву комедійної версії історії творення світу Year One (2009) — Початок часів.

Назва американського фільму жахів High Plains Invader (2009) перетворена на Чужі на дикому заході. Для пересічного американського глядача не є секретом, що таке Високі рівнини (High Plains) і де вони знаходяться — так само, як нам чудово зрозуміло, про що йдеться, коли чуємо про Карпати. Аж українців наявність словосполучення «Високі рівнини» в назві кінострічки безумовно збила б з пантелику, адже одиниці досконально знають географію Північної Америки.

Цікавим є переклад назви музикальної комедії The Boat That Rocked (2009) — Рок-хвиля. Це — фільм про радіохвилю рок-музики, що набувала неабиякої популярності у 70-ті роки. У стрічці згадується про шлюпку, яка тонула та не мала змоги передати прохання про допомогу через надто потужний сигнал вже згаданого «Радіо Рок». Слово Rock в англійській мові позначає не тільки музичний напрям. Як дієслово воно перекладається як «гойдатися», «трястися», «виходити з рівноваги». Нажаль, в українській мові омоніми терміну «рок» мають інші значення — тому перекладачі обмежилися Рок-хвилею.

Відомо, що багато творів художньої літератури по різному перекладаються в різних мовах. Тому при перекладі назв фільмів зустрічаються випадки, коли фільми-екранізації при перекладі називаються вже зафіксованими назвами художніх творів. Переклади назв екранізацій — особливий об'єкт аналізу, оскільки в цьому випадку слід прослідкувати адекватність декількох назв (джерело — оригінальна назва фільму — переведена назва і трансформації, що виникають в результаті того або іншого варіанту перекладу). Переклад — повернення до першоджерела використовується тоді, коли назва екранізації не відповідає назві літературного твору, який є витоком сюжету, навіть якщо екранізація далека від твору, що екранізується (що в рецензіях зазвичай називається вольною інтерпретацією на тему). Наприклад, остання екранізація Самереста Моэма «Театр» в оригіналі Being Julia (2004) носить назву Театр; Uncovered — Фламандська доска (екранізація роману П. Реверте). Найважливішим в цьому типі перекладів є ступінь прецедентності - найбільш відомі, закріплені у фонових знаннях прецедентні імена і вислови зазвичай передаються у своїй найбільш звичній, «закріпленій» формі.

2.3 Фактори, що впливають на вибір стратегії

Проведений аналіз перекладу назв фільмів показує, що на вибір певної стратегії перекладу впливає ряд причин. При виборі перекладацької стратегії визначальною умовою стає наявність або відсутність культурологічного компоненту.

До причин, що обумовлені початковим текстом, Л. Латишев відносить високу домінантну щільність назв фільмів, оскільки на невеликий відрізок тексту доводиться декілька різнопланових функціональних домінант змісту, при цьому можливість еквівалентного перекладу стає мінімальною [8, c. 103]. Якщо в оригіналі є засоби підвищення лінійної щільності інформації, в перекладі їх необхідно зберегти, знайшовши аналогічні засоби, що вдається украй рідко. При цьому важливо зберегти зв’язок назви із змістом фільму.

Як вже було зазначено, однією з важливих причин зміни назв фільмів, обумовлених лінгвоетнічним бар'єром, є необхідність прагматичної адаптації культурем — реалій, фразеологізмів і т.д. При цьому використовуються такі прийоми, як гіпо-гіперонімічний переклад, уподібнення, описовий переклад, додавання, опущення, контекстуальні заміни, калькування і ін. Прикладом звуження значення (заснованому на метонімії) може служити переклад назви фільму Dead Man On Campus — Мертвяк в коледжі (1998). Насправді, сampus — це комплекс будівель і споруд, в який входять учбові корпуси, лабораторії, бібліотека, спортзал, адміністративні приміщення, студентський клуб, поліклініка, гуртожитки і т.п. Але в Росії як таких кампусів не буває - всі установи знаходяться в різних місцях, або в стінах однієї будівлі, тому в даному випадку переважно використовувати звичніше для українського глядача поняття — коледж, який у свою чергу є частиною кампусу.

Застосування деяких прийомів перекладу, наприклад, описового перекладу і додавань, носить обмежений характер у зв’язку з маркувальною функцією назв фільмів, тобто при умові, що кінозаголовки повинні бути короткими.

Культурологічний аспект при перекладі назв фільмів виявляється, коли має місце жанрова адаптація кінозаголовків. Жанрова адаптація — це прийом застосування при перекладі мовних одиниць, які співвідносять назву фільму с певним жанром, так би мовити експлікують жанр. Наприклад, назва фільму Gun Shy перекладена як Супершпигун. Назву детектива City by the Sea в українському перекладі адаптовано до жанру — Остання справа ЛаМаркі; а назва фільму жахів She Creature в українському перекладі більш відповідає «страшному» жанру: Жах з безодні. Фільм The Pacifier (2005) в російському прокаті вийшов як Лисий нянька: Спецзавдання — комедійний екшн. До того ж дослівний переклад — Пустушка — викликає зайві негативні конотації.

Політичні погляди в різних країнах також впливають на переклад кінозаголовків. Наприклад, фільм Some Like It Hot (1959) в умовах жорсткої цензури в Радянському Союзі отримав назву В джазі тільки дівчата, хоча останнім часом все частіше зустрічається посилання на майже оригінальне «Деякі люблять гарячіше». Те саме відбувається і з німецькою кінострічкою Die Frau meiner Treume — Дівчина моєї мрії, хоча більш точним перекладом є Жінка моєї мрії. І. Мілевіч називає це явище евфемізуючим перекладом [10, c. 65]. Такий прийом більш характерний для радянських часів, але і в сучасних назвах зустрічаються як евфемізуючі назви-переклади, так і деевфемізуючі (їх, звичайно ж, більше). Наприклад, Meet the Fockers -Знайомство з Факерамі (телепрограма); Знайомство в з Трахерамі (прокат).

В український прокат виходять фільми з різних країн, деякі з них більш популярні, інші - менш. Проте ж саме цей факт є однією з причин змін назв кінотворінь при перекладі. Наприклад, американський фільм Таxi, що вийшов в 2004 році, при перекладі був перейменований в Нью-йоркське таксі, оскільки в Україні з 1997 року був достатньо популярний однойменний французький фільм. Такий переклад можна вважати оптимальним, оскільки не створюється плутанина в назвах фільмів. Легкість для читання можна також віднести до лінгвоетнічних чинників, що впливають на зміну кінозаголовків при перекладі. Наприклад, існує версія, що фільм 300 назвали в українському прокаті 300 спартанців, щоб не було «кривочитань» як «зоо» (зоопарк, зоомагазин).

Найбільш «неперекладний» тип номінацій — назви, що містять гру

слів, коли втрати при перекладі практично неминучі. Наприклад, Avenging Аngelo — Помста Янгола. Індивідуально вирішується і проблема з внутрішньою формою: саме у перекладах цього типу назв концентрується найбільша кількість різночитань.

Назва фільму Jonny English передана по-різному: за допомогою транскрипції транслітерації і додавання семантизуючого елементу — Джоні Інгліш, Агент Джоні Інгліш. Назва комедії Mrs Doubtfire (doubt — «сумнів»,

fire — «вогонь, запал») — Місіс Даутфайр. Назва чорної комедії The Royal Tenenbaum містить контамінацію Royal — ім'я головного героя і значення «королівський, прекрасний». Переклади назви цього фільму різняться залежно від вибраного акценту — Сімейка Тененбаум, Могутня сімейка Тананбаум.

Таким чином, вибір стратегії при перекладі кінозаголовків залежить від ряду причин, обумовлених як специфікою початкового тексту (висока домінантна щільність назв фільмів, зв’язок кінозаголовку із змістом фільму), так і лінгвоетнічним бар'єром, для подолання якого необхідні прагматична та жанрова адаптації, евфемізація тощо.

Висновок

Аналіз назв кінофільмів в оригіналі і в перекладі з оглядом теоретичних відомостей з перекладознавства показав досить строкату картину. У даній курсовій роботі було виконано всі поставлені перед собою завдання:

Встановлено значення перекладу для культури та чинники, що впливають на це значення. Це — зв’язки з іншими культурами, певні зовнішні чинники, особливості вихідної мови і мови перекладу, культурні особливості обох сторін, а також характер соціального розшарування суспільства і відповідних мовних відмінностей різних соціальних шарів.

Визначено прагматичну дію перекладу, її підґрунтя, різницю між прагматичним перетворенням і прагматично обумовленим перетворенням оригінального тексту.

Визначено поняття еквівалентності в перекладі, наведено приклади різних систем типів еквівалентності (В. Коміссарова, В. Коллера).

Визначено роль назви фільму в його долі - в пошуку, аналізі, запам’ятанні, рекламі кінофільму.

Досліджено основні стратегії перекладу назв фільмів (прямий переклад, трансформація назви, заміна назви фільму), прийоми перекладу назв (транскрипція, транслітерація, розширення назви, опущення), та тактики перекладу назв (жанрова адаптація, евфемізуючий переклад). Крім того, було проаналізовано деякі особливості перекладу назв, що містять власні імена, гру слів та переклад назв, які є внутрішньомовними культуремами.

Зазначено основні фактори, що впливають на вибір стратегії перекладу назви кінофільму.

Матеріал останнього часу свідчить про прагнення знаходити назві фільму не лексичний, а прагматичний еквівалент. На вибір тієї чи іншої стратегії, тактики чи способу перекладу впливає ряд чинників, серед яких специфіка початкового тексту (зв'язок кінозаголовку зі змістом фільму), наявність подібних або дублюючих назв в мові перекладу, лінгвоетнічний та культурний бар'єри. Перекладач має бути предельно уважним, перекладаючи назву фільму, щоб зробити її такою само звучною і привабливою, як і оригінальна.

Summary

The topic of this course work is «Translation of movie titles». This very topic was chosen because of particular interest in cinema and in the process of translation of everything assigned for the masses. Nowadays the translation of film titles is one of key translation branches. Though domestic cinematograph have recently reached its' Soviet times level by the amount of produced films, the number of foreign films in cinemas and on TV is still high. Few years ago it was announced obligatory to translate all new foreign films into Ukrainian.

The main purpose was to investigate and analyze the main strategies, methods and tactics used by translators while translating movie titles. Moreover, were mentioned and analyzed the main difficulties a translator may come across looking for Ukrainian equivalent for a title.

The topic of this course work is extremely actual, and in the nearest years it’s not going fade in shadow. Every year a lot of films are being produced, duplicated and translated. People form and enlarge their view of certain country with the help of the sings they see on the screen, but unfortunately they don’t always think over whether the film shows the best correlation with reality. This investigation is greatly important for me and for those who cares about the correctness of their outlook as well.

Список використаних джерел

Гарбовский Н. К. Теория перевода. — М.: МГУ, 2004. — 544с.

Комиссаров В. Н. Слово о переводе. — М.: Международные отношения, 1973. — 214с.

Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. — М.: ЭТС, 2002. — 424с.

Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу: Навч. посіб. -- К.: Юніверс, 2003. -- 280с

Корунець І. В. Вступ до перекладознавства. — Вінниця: Нова книга, 2008. — 512с.

Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник.- Вінниця: Нова Книга, 2003. — 448с.

Кулинич М. А. Еще раз о переводе названий // Лингвистические основы межкультурной коммуникации. Нижний Новгород: Альт, 2005. — 345с.

Латышев Л. К. Технология перевода / Л. К. Латышев. М: Академия, 2007. — 320с.

Мезенцева Т .Д. Терминологическая адаптация в переводе // Языки профессиональной коммуникации. Челябинск: Вита, 2003. — 390с.

Милевич И. Стратегии перевода названий фильмов // Рус. яз. за рубежом. — 2007. — № 5. — С. 65−71

Ольшанский Д.А. Pour aborder la question du (tranfert / traduction) //Языки профессиональной коммуникации: Материалы международной научной конференции. Челябинск, 21−22 октября 2003 г.

Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. -М.: Международные отношения, 1974. — 216с.

Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы). — СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: ООО «Издательский дом «ФИЛОЛОГИЯ ТРИ», 2002. — 416 с.

Koller, Werner. Einfuhrung in die Ubersetzungswissenschaft. — Wiesbaden: Quelle und Meyer, 1987. -- 343 S

http: //arctogaia. krasu. ru/laboratory/vasiljev/esseys. shtm (Васильев, А .Д. Слово в телеэфире: Очерки новейшего словоупотребления в российском телевещании.)

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой